WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ

2023-11-29T14:31:17Z

Tetiana.pirozhenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1083-15 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 25.08.2015 № 203 «Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку»]
== Визначення понять ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - об’єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна;

'''Співвласники багатоквартирного будинку''' (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

'''Представник співвласника''' - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.
== Участь у загальних та установчих зборах співвласників багатоквартирного будинку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] визначено, що брати участь в управлінні багатоквартирним будинком можуть '''''співвласники''''' особисто або через представника.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"], '''''власниками квартир у багатоквартирному будинку можуть бути''''':
* фізичні особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, котрі набули права власності на законних підставах (шляхом купівлі-продажу, міни, дарування, свідоцтва про право на спадок, отримання шляхом приватизації; за рішенням суду, що вступило в законну силу, договором ренти);
* юридичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які купили, отримали нерухоме майно в дарунок; шляхом унесення нерухомого майна до Статутного фонду іншим шляхом);
* територіальні громади - здійснюють цивільні права й обов’язки через органи місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 327 ЦК України]), які управляють майном, що є в комунальній власності;
* держава - від імені якої права й обов’язки власника здійснюють органи державної влади.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Згідно з ч. 7 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] та у формі Протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зазначено: '''''у зборах беруть участь особисто та/або через представників співвласники, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, і вказують, який документ підтверджує право власності на квартиру.'''''
=== Як оформити представництво інтересів співвласника багатоквартирного будинку? ===
Для цього власнику (територіальній громаді, а саме органу, який його представляє чи державному підприємству) необхідно видати '''''довіреність''''' на ім’я наймача на представництво інтересів власника на загальних і на установчих зборах, керуючись нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 246 ЦК України], а також надати документ, що підтверджує право власності на квартиру.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Важливо!''' Наймачі неприватизованих квартир багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком '''''виключно за дорученням власників таких квартир і приміщень.'''''
|}
== Хто ж є власником неприватизованих квартир і який статус мають особи, які проживають у таких квартирах? ==
'''Процес приватизації''' - це перехід права власності на квартиру від державних підприємств, установ, організацій або територіальних громад до фізичної особи.

При цьому громадяни, котрі не виявили бажання приватизувати займане ними житло або не можуть приватизувати житло у зв’язку з обмеженнями, установленими законом, '''''користуються житлом на умовах найму''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»]).

Договір найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду укладається у '''''письмовій формі''''' на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - відповідним підприємством, установою, організацією і наймачем - і громадянином, на ім’я якого видано ордер. Предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного й громадського житлового фонду ''є окрема квартира чи інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст. 63 Житлового кодексу Української РСР]).

Водночас особи, котрі мешкають у неприватизованих квартирах, '''''сплачують квартирну плату за користування житлом''''', а також '''''за комунальні послуги''''': водопостачання, газ, теплову енергію та інші послуги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст. 66 Житлового кодексу Української РСР]).
== Загальні положення голосування на загальних зборах ОСББ ==
Перш за все відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 ст. 6 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»], установчі збори об’єднання у '''новозбудованих багатоквартирних будинках''' можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Про проведення установчих зборів має бути повідомлено ініціативною групою, у складі не менш 3 співвласників, шляхом надсилання листа-запрошення усім співвласникам багатоквартирного будинку '''за 10 днів до проведення установчих зборів.''' Надсилати слід рекомендованим листом, або ж особисто вручати під розписку. Текст запрошення повинен містити день, час, місце та порядок денний проведення установчих зборів.

До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах.

Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.

''У проекті порядку денного, до Протоколу №1 (установчі збори) про проведення установчих зборів, має бути всього чотири основних пункти:''

* Обрання голови та секретаря установчих зборів;
* Прийняття рішення про створення та затвердження Статуту об’єднання;
* Обрання членів правління об’єднання;
* Надання представнику об’єднання повноважень на проведення державної реєстрації об’єднання.

Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»] визначено, що за загальним правилом '''''кожен співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника в загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку'''''.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має '''''один голос''''' незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Рішення вважається '''''прийнятим''''', якщо за нього проголосувало '''''більше половини''''' загальної кількості усіх співвласників.
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!''' Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано відповідної кількості голосів "за" або "проти", проводиться '''''письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.'''''
|}Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n204 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"].
Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається '''неприйнятим.'''

Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється.

При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування.

Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз.

= Механізм голосування на загальних зборах ОСББ =
Реалізувати запропонований законодавцем механізм голосування на практиці можна в декілька способів, серед яких найзручнішими є такі:

'''1. Розмір загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку розглядати як максимальну кількість голосів, котрі співвласники зможуть віддати на зборах.'''

'''''Приклад:'''''

''Якщо загальна площа квартир і нежитлових приміщень будинку дорівнює 2000 метрів квадратних, одноосібний власник квартири площею 50 метрів квадратних володітиме 50 голосами, одноосібному власникові квартири площею 80 метрів квадратних належатиме 80 голосів тощо. Відповідно, за звичайних умов (якщо загальними зборами не буде встановлено іншого порядку прийняття рішень) рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують співвласники, котрі в сукупності володіють приміщеннями в будинку, загальна площа яких перевищує 1000 квадратних метрів.''

'''2. Розмір загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень будинку прирівняти до 100% голосів співвласників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text ч. 12 ст. 10 Закон № 2866)].'''

'''''Приклад:'''''

''Якщо загальна площа квартир і нежитлових приміщень будинку становитиме 2000 метрів квадратних, одноосібний власник квартири площею 50 метрів квадратних володітиме 2,5% голосів, одноосібному власникові квартири площею 80 метрів квадратних належатиме 4% голосів тощо.''

Кількість голосів співвласника можна розрахувати за формулою:

К=(Пв х100) / Зп , де

К - кількість голосів, що належать конкретному співвласнику;

Пв - площа квартири або нежитлового приміщення, що належить конкретному співвласнику;

Зп - загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

'''''Важливо !'''''

''Поряд із загальним порядком голосування законодавець виокремив '''виняткову ситуацію'''. Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text ч. 8 ст. 6, ч. 12 ст. 10 Закону № 2866] передбачено: якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить понад 50% загальної площі всіх квартир і нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, '''кожен співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності'''. Відповідна норма унеможливлює ситуацію, за якої власники приміщень, площа котрих перевищує половину від загальної, мали б можливість управляти будинком одноосібно. Адже саме так могло б бути в разі, якби голоси розподілялися пропорційно розмірам житла (або нежитлової нерухомості) і при цьому мешканці будинку не відступали б від положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закону № 2866] у частині визначення кількості голосів, необхідної для прийняття рішень на загальних зборах.''

=== Як ділити право голосу, якщо співвласників однієї квартири декілька? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n204 Частиною 3 статті 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] передбачено, '''''якщо квартира чи нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав і виконання обов’язків співвласниками квартири чи нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.'''''

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 355 ЦК України], майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох або більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є '''''спільною частковою власністю''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 356 ЦК України]).

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно мають бути зазначені відомості про розмір частки в праві спільної власності кожного зі співвласників. Відтак, можливо розрахувати кількість голосів, які належать кожному зі співвласників квартири (нежитлового приміщення).
{| class="wikitable sortable"
|-
|'''Увага!''' Жоден із власників спільного приміщення не може обмежити іншого в реалізації власних законних прав. У разі якщо власник однієї із часток у будь-який спосіб перешкоджатиме іншому власникові вільно віддавати свій голос на загальних зборах, це може бути розцінене як зловживання правом у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 13 ЦК України].
|}Спільна власність двох або більше осіб '''без визначення часток''' кожного з них у праві власності є '''''спільною сумісною власністю''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). В цьому випадку не можливо віддати частину голосів "за" рішення, а частину - "проти". Тобто, приймається єдине рішення.
=== Як голосувати в разі, якщо власником квартири є дитина? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Частиною 7 ст. 177 СК України] встановлено, що батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними.

'''Підтвердити свої повноваження батьки можуть, пред’явивши свідоцтво про народження дитини та будь-який документ, що посвідчує їх (батьків) особу, або ж паспорт із відміткою про дитину.'''

Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч. 1 ст. 141 СК України], мати й батько мають рівні права й обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони в шлюбі між собою. Таким чином, мати або батько можуть віддати лише 1 голос, оскільки безпосереднім суб’єктом права власності є одна особа - дитина.
=== Чи існує альтернатива законодавчому порядку визначення кількості голосів, що належать кожному співвласникові? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Частиною 13 статті 10 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»] передбачено, що '''''статутом об’єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів''''', що належать кожному співвласнику на загальних зборах, окрім голосування про створенні ОСББ. На практиці співвласники користуються наданою їм можливістю обирати спосіб голосування та найчастіше обумовлюють у статуті порядок підрахунку голосів за принципом: '''«1 квартира = 1 голос'''», якщо квартира належить декільком особам на праві спільної часткової власності, під час голосування кожна з таких осіб зможе розпорядитися лише частиною голосу, тобто: «'''1 співвласник = 1 голос,''' незалежно від площі та кількості квартир або приміщень, що перебувають у його власності».
[[Категорія:Житлове право]]

Зонування земель у межах населених пунктів

2023-06-26T07:26:48Z

Tetiana.pirozhenko:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/711-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"]
== Поняття та об’єкт зонування ==
'''''Зонування земель''''' — поділ земель адміністративно-територіальних утворень відповідно до категорій земель, типів землекористування та встановлення для них цільового призначення та відповідних режимів землекористування.

'''''План зонування земель''''' - затверджені в установленому порядку графічні матеріали, якими визначаються межі категорій земель та типів землекористування з відповідним режимом землекористування.

'''''Об’єктом зонування''''' виступають землі в межах населених пунктів - забудовані або призначені для здійснення забудови.

Зонування земель здійснюють на основі схем землевпорядкування, схем використання й охорони земельних ресурсів, природоохоронної, землевпорядної, містобудівної й іншої документації на рівні регіонів і їх муніципальних утворень.

== Категорії земель ==
Землі за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
* землі сільськогосподарського призначення;
* землі житлової та громадської забудови;
* землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
* землі оздоровчого призначення;
* землі рекреаційного призначення;
* землі історико-культурного призначення;
* землі лісогосподарського призначення;
* землі водного фонду;
* землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 19 Земельного кодексу України]).
'''''Класифікація''''' – це поділ земель на окремі види цільового призначення в межах категорії земель, які характеризуються власним правовим режимом, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів тощо.

Тобто, наприклад, в межах категорії земель житлової та громадської забудови, земельна ділянка може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, для колективного житлового будівництва, для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку тощо.

'''''Функціональне призначення земельної ділянки''''' не зазначається в документах на земельну ділянку, а міститься в містобудівній документації (генеральному плані населеного пункту, плані зонування території тощо).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n11 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] генеральний план населеного пункту визначається як містобудівна документація, що визначає принципові питання вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

На підставі генерального плану визначаються межі міст, селищ та сіл.

Межа міста – це зовнішня межа земель міста, що відокремлює їх від земель іншого призначення і визначається проектом планування та забудови міста або техніко-економічним обґрунтуванням розвитку міста.

== Порядок проведення зонування земель ==
'''''Зонування земель здійснюється у межах територіальних громад та відповідно до закону''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text стаття 180 Земельного кодексу України]).

Зонування земель в межах населеного пункту '''''реалізується шляхом розроблення відповідного плану''''', який є нормативно- правовим актом, що встановлює порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування.

Зонування земель у межах населених пунктів здійснюється шляхом '''''розподілення їх на окремі земельні ділянки''''' з врахуванням їх цільового призначення, від якого залежить і правовий режим цих ділянок.

'''До уваги!''' Зонування земель у межах населених пунктів пов'язане з віднесенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності.

Зонування земель в населених пунктах дозволяє здійснити розподіл території на зони при містобудівному плануванні їх розвитку. В свою чергу, при зонуванні земель встановлюється дозволене (допустиме) використання земельних ділянок, наприклад, під забудову у відповідності з містобудівною документацією.

== Склад земель населених пунктів. ==
До складу земель населених пунктів входять земельні ділянки, віднесені згідно містобудівної документації до наступних територіальних зон:
# '''Зона житлової забудови''' – складається із земельних ділянок для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об'єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об'єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на навколишнє середовище.
# '''Суспільно-ділова зона''' - це земельні ділянки для розміщення адміністративних будівель органів управління, ділових, фінансових, торговельних, культурно-просвітницьких установ, громадських установ та інших багатофункціональних об'єктів;
# '''Зона інженерних і транспортних інфраструктур''' – виділяються земельні ділянки для розміщення транспортної інфраструктури (території смуг відводу залізниці, залізничних і автовокзалів, портів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів,транспортних вузлів, підприємств, установ і організацій залізничного транспортного господарства,призначених для експлуатації, утримання, будівництва, ремонту, розвитку наземних та підземних будівель та інших об'єктів транспорту та інші;
# '''Рекреаційна зона''' - виділяються окремо рекреаційні зони, що призначаються і використовуються для відпочинку населення. Крім рекреаційних, ці території можуть виконувати функції охоронні, захисні, санітарно-гігієнічні і мати історико-культурний потенціал.
# '''Зона спеціального призначення;'''
# '''Зона військових об’єктів;'''
# '''Інші територіальні зони''' ([https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»]).
''Територія населеного пункту може бути також поділена на зони з обмеженим режимом користування:''
* охоронні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.112 Земельного кодексу України])
* зони санітарної охорони([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.113 Земельного кодексу України])
* санітарно-захисні зони ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.114 Земельного кодексу України])
* зони особливого режиму використання земель ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст.115 Земельного кодексу України]).
'''''Такими зонами встановлюється обмеження на використання земельної ділянки або її частини.'''''

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 статті 20 Земельного кодексу України])

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) '''''визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.5 статті 20 Земельного кодексу України]).

== Порядок забудови земельних ділянок в межах населених пунктів. ==
До складу земель населеного пункту, зокрема, входять земельні ділянки призначені для розташування житлових будинків та споруд.

'''''Право на забудову таких земельних ділянок здійснюють власники або користувачі за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.'''''

Проектування та будівництво таких об'єктів здійснюється у такому порядку:
* отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
* розроблення проектної документації та проведення її експертизи;
* затвердження проектної документації;
* виконання підготовчих та будівельних робіт;
* прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
* реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури '''''на''''' '''''безоплатній основ'''''і.

Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до '''''заяви''''' замовником додаються:
* засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
* ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
* викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
* черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру);
* фотофіксація земельної ділянки (з оточенням);
* містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.
'''''Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації.'''''

'''''Підставою відмови''''' в наданні містобудівних умов та обмежень '''''є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні''''', тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень або у подальшому під час здійснення державно-будівельного або судового контролю.

Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об'єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на '''''підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.'''''

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі. Розроблення будівельного паспорта здійснюється в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні.

'''''Видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг або через Єдиний державний портал адміністративних послуг.''''' Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури '''''на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів.'''''

== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Зонування земель в межах населеного пункту встановлюють вимоги щодо площі земельної ділянки, її розміру (протяжності вздовж вулиці), відступів забудови (від меж земельної ділянки або червоних ліній), обмежувати висоту забудови, кількість поверхів, розміри будинків, відсоток забудови ділянки, розміри дворів та інших відкритих просторів, регламентувати розміщення і використання споруд і землі для різноманітних цілей (житла, виробництва, торгівлі та ін.).

Правила повинні перешкоджати утворенню земельних ділянок, які не можна було б використовувати відповідно до їх вимог (насамперед щодо планувальних параметрів – розмірів, відступів, конфігурації тощо).

У разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, '''''крім випадків:'''''
* розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
* приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
* надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання земельної ділянки для розміщення лінійних об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв’язку);
* буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
* будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів.
Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
'''Зміна цільового призначення земельної ділянки''', яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території '''''забороняється.'''''

Уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text стаття 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності]).

== Порядок вирішення земельних спорів ==
Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527124 Постанова Верховного суду України від 11.02.2020 у справі №803/1596/17]
[[Категорія:Охорона земель]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2023-06-22T09:47:42Z

Tetiana.pirozhenko: Додано розділ щодо порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 615 «Деякі питання забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа житлом та підтримки малих групових будинків».]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. № 615]
== Визначення понять ==
'''Дитина-сирота''' – дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''Дітьми, позбавленими батьківського піклування,''' є діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.

'''Особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування''', - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]).
=== Що слід розуміти під соціальними житлом ===
'''Соціальним житлом''' є житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.
До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання (стаття 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).
== Хто має право претендувати на соціальне житло ==
Відповідно до частини 2 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»] правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України:
* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону;
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством;
* внутрішньо переміщені особи, які не мають іншого житла для проживання на підконтрольній українській владі території або житло яких зруйновано (знищене) або пошкоджене до стану, непридатного для проживання, внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.
Під час визначення середньомісячного сукупного доходу '''''враховується вартість майна, що перебуває у власності громадянина та членів його сім’ї на момент взяття на соціальний квартирний облік''''' (крім вартості майнових прав чи прав власності внутрішньо переміщеної особи та членів її сім’ї на нерухоме майно, що розміщене на тимчасово окупованій території, в населених пунктах, які розташовані на лінії зіткнення або на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, а також на майно, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).

'''До відома!''' Для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа при визначенні середньомісячного сукупного доходу '''''не враховуються соціальна стипендія, пенсія у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини.'''''

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується Кабінетом Міністрів України.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей житла у власності, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, мають право протягом місяця позачергово отримати квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла (пункт 7 частини 1 статті 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення»]).
{| class="wikitable"
!'''До відома!''' Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''після досягнення 23 років не втрачають право''' на позачергове отримання благоустроєного жилого приміщення або соціального житла до надання їм благоустроєного жилого приміщення для постійного проживання або, за їхнім бажанням, - грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, за умови перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку на момент досягнення 23-річного віку віповідно до статті 33 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
|}
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік '''за місцем їх походження або проживання''' до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, '''за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування'''.

Після досягнення 18 років такі діти '''протягом місяця''' забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік '''за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб''' (стаття 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
=== Перелік необхідних документів для взяття на соціальний квартирний облік ===
Взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється '''за заявою''' піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (18-23 років), - за їх заявою.

'''До заяви додаються''':
* копія документа, що посвідчує особу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера дитині-сироті, дитині, позбавленій батьківського піклування, особі з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання (пункт 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-п Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього]).
=== Строки прийняття рішення ===
Рішення про взяття громадянина на облік або про відмову приймає відповідний орган місцевого самоврядування '''не пізніше 30 робочих днів'''.

У разі прийняття рішення про взяття на облік громадянинові '''не пізніше семи робочих днів''' після його прийняття надсилається/вручається повідомлення. Повідомлення про відмову надсилається '''не пізніше ніж протягом трьох робочих днів''' після прийняття такого рішення.

Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутись ===
Позовна заява щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, органу місцевого самоврядування пред’являється в порядку адміністративного судочинства до '''окружного адміністративного суду''' за зареєстрованим місцем проживання (перебуванням) цієї особи позивача, або за місцезнаходженням відповідача (пункт 1 частина 1 статті 19, частина 1 статті 25 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України]).
=== Вартість ===
За подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2023 року - 1073,60 грн.)''' відповідно до підпункт 1 пункту 3 частини 2 статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
До адміністративного позову, оформленого відповідно до статей 160, 161 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], '''додаються докази''', що обґрунтовують позовні вимоги (оскарження рішення/дії/бездіяльність суб’єкта владних повноважень), наприклад:
* копії документів, що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* довідка про те, що дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, особа з їх числа не перебуває на обліку за місцем її проживання.
* витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про відсутність на праві власності та праві користуванні житла у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа;
* обґрунтовану письмову відмову органу місцевого самоврядування у взятті дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числі на соціальний квартирний облік;
* та інші.

== '''Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа''' ==

=== '''Умови та порядок виплати грошової компенсації''' ===
Право на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа за власним вибором мають особи (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа віком від 16 років) у порядку черговості відповідно до дати включення у списки громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.

Структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування надає особі роз’яснення щодо її права на отримання житла за рахунок субвенції або грошової компенсації, ознайомлює з умовами отримання грошової компенсації під її особистий підпис.

Особа протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком виплати грошової компенсації] за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа визначає разом із законним представником, а у разі його відсутності - із представником органу опіки та піклування за місцем свого походження (тільки якщо дитина не досягла повноліття або визнана недієздатною особою чи особою, цивільна дієздатність якої обмежена) спосіб реалізації свого права на забезпечення житлом та звертається з відповідною заявою до місцевого органу влади.

За особою, яка протягом одного місяця з дати надсилання їй місцевим розпорядником/структурним підрозділом повідомлення, або протягом трьох робочих днів з дати ознайомлення з умовами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/615-2021-%D0%BF#Text Порядком] не подала заяву про придбання житла або про виплату грошової компенсації, зберігається черговість на квартирному обліку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ не пізніше ніж через три робочих дні з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами для призначення грошової компенсації дає дозвіл на відкриття спеціального рахунку.

Після відкриття спеціального рахунку особа повідомляє про його реквізити місцевому розпоряднику/структурному підрозділу шляхом подання копії договору про відкриття спеціального рахунку в уповноваженому банку.

Місцевий розпорядник/структурний підрозділ після отримання від особи реквізитів її спеціального рахунку перераховує на нього кошти в сумі, визначеній у рішенні місцевої комісії, про що повідомляє особі не пізніше ніж через три робочих дні з дати перерахування коштів на її спеціальний рахунок.

Грошова компенсація може бути використана на придбання житлового приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках у будь-якій адміністративно-територіальній одиниці протягом одного року з дня зарахування коштів на спеціальний рахунок в уповноваженому банку.

Виплата грошової компенсації на умовах співфінансування з державного, місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством, здійснюється залежно від віку особи:

* для осіб від 23 до 35 років - 70 відсотків граничної вартості житла з подальшим зменшенням частки державного бюджету на 10 відсотків щороку, до 50 відсотків - у 2023 році та наступних роках;
* для осіб старше 35 років - 30 відсотків граничної вартості житла компенсується з державного бюджету, у 2023 році та наступних роках грошова компенсація у розмірі граничної вартості житла здійснюється за рахунок місцевих бюджетів.

Решта відсотків сплачується за рахунок місцевих бюджетів та/або інших джерел, не заборонених законодавством.

Особи, які досягли 23-річного віку протягом поточного бюджетного року, мають право на стовідсоткову грошову компенсацію граничної вартості житла.

=== '''Перелік необхідних документів''' ===
Заява про виплату грошової компенсації подається до виконавчих органів міських, селищних та сільських рад. Подати заяву про виплату грошової компенсації заявник може особисто, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

До заяви додаються:

* Копія документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України)
* Документи (або копія рішення про їх видачу), що підтверджують статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з їх числа
* Документи, відповідно до яких було поставлено особу на квартирний облік як дитину-сироту, дитину, позбавлену батьківського піклування, для осіб після 23 років
* Копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності)
* Копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (копія паспорта громадянина України - для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті).

=== '''Вартість''' ===
Подання заяви про виплату грошової компенсації здійснюється безоплатно.

=== '''Строки прийняття рішення''' ===
Рішення про виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення або про відмову у здійсненні виплати приймає відповідний орган місцевого самоврядування не пізніше 30 робочих днів.

=== '''Підстави для відмови у наданні грошової компенсації та порядок її оскарження.''' ===

# Особі може бути відмовлено у виплаті грошової компенсації, якщо:
# Виявлено невідповідності поданих документів вимогам законодавства;
# Прийнято рішення про втрату статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування;
# Подання не у повному обсязі встановленого переліку документів;
# Особа не перебуває на квартирному обліку.

Відмова у наданні грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Діти-сироти‎]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування‎]]

Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2023-06-21T13:19:30Z

Tetiana.pirozhenko:

Право приватного партнера (концесіонера) на земельну ділянку

2023-06-21T11:57:55Z

Tetiana.pirozhenko:

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20 Закон України «Про концесію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 Закон України «Про державно-приватне партнерство»]

== Основні поняття ==
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 Конституції України], земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з пунктом 1 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 Закону України «Про державно-приватне партнерство»], '''державно-приватне партнерство''' - співробітництво між державою Україна, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, що згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/185-16 Законом України «Про управління об’єктами державної власності»] здійснюють управління об’єктами державної власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук України, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами, та відповідає ознакам державно-приватного партнерства, визначеним цим Законом.

Пунктом 11 статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20 Закону України «Про концесію»] передбачено, що '''концесія''' - форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції.

== Форми здійснення державно-приватного партнерства ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 статті 5 Закону України «Про державно-приватне партнерство»], у рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 Закону] та інших законодавчих актів України можуть укладатися:
* Концесійний договір;
* Договір управління майном (виключно за умови передбачення у договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства, інвестиційних зобов'язань приватного партнера);
* Договір про спільну діяльність;
* Інші договори.
''Договір, укладений у рамках державно-приватного партнерства, може містити елементи різних договорів (змішаний договір), умови яких визначаються відповідно до цивільного законодавства України.''

Відносини, пов'язані з ініціюванням державно-приватного партнерства, вибором приватного партнера, підготовкою до укладення, визначенням змісту договору, укладенням та виконанням договорів, укладених у рамках здійснення державно-приватного партнерства відповідно до частини першої цієї статті, регулюються нормами цього Закону, якщо інший порядок вибору приватного партнера, підготовки до укладення, визначення змісту договору, укладення та виконання таких договорів не визначений законом, що регулює відповідну форму здійснення державно-приватного партнерства.

У разі якщо договір, що має укладатися в рамках державно-приватного партнерства, є змішаним договором, відносини щодо ініціювання державно-приватного партнерства, підготовки до укладення договору та вибору приватного партнера регулюються нормами цього Закону.

== Використання земельних ділянок для здійснення державно-приватного партнерства ==
Відповідно до статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 Закону України «Про державно-приватне партнерство»], у разі якщо для здійснення державно-приватного партнерства необхідним є отримання приватним партнером земельних ділянок та/або права на забудову відповідних земельних ділянок, передача відповідних земельних ділянок в оренду приватному партнеру на строк дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельним кодекс України], а передача права забудови здійснюється з урахуванням норм, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»].

У разі припинення (розірвання) договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер автоматично втрачає право на користування земельною ділянкою, наданою йому державним партнером для здійснення державно-приватного партнерства.

Державний партнер має погодити документацію із землеустрою з відповідними державними органами чи органами місцевого самоврядування у передбаченому законодавством порядку, а у випадках, передбачених законом, - отримати позитивний висновок державної землевпорядної експертизи у порядку, визначеному законом.

Фінансування робіт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизи здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів чи за рахунок коштів особи, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства.

Оплата робіт з розроблення (виготовлення) землевпорядної документації та її експертизи особою, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства, не створює для такої особи переваг у конкурсі з визначення приватного партнера порівняно з іншими учасниками конкурсу.

Документально підтверджені витрати, здійснені державним партнером та/або особою, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства, на розроблення (виготовлення) документації із землеустрою та її експертизу, відшкодовуються приватним партнером відповідно до умов договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

Після припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, приватний партнер зобов'язаний звільнити земельну ділянку, надану йому для здійснення державно-приватного партнерства відповідно до цієї статті.

У разі якщо у договорі про державно-приватне партнерство передбачається надання в користування (експлуатацію) та/або управління ліній електропередачі,електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій, щодо прокладання та експлуатації яких встановлено сервітут, такий сервітут може здійснюватися від імені державного партнера приватним партнером.

Про наявність таких сервітутів зазначається в умовах конкурсу з визначення приватного партнера та договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства.

== Розкриття суті права приватного партнера (концесіонера) на земельну ділянку ==
Згідно з частиною 1 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України], для здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, приватному партнеру (концесіонеру) надаються в оренду земельні ділянки (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг) у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельним кодекс України].

Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії) та/або договорі, укладеному в рамках державно-приватного партнерства (концесійному договорі), передаються в оренду виключно приватному партнеру, концесіонеру, визначеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/155-20 Законом України «Про концесію»] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17#n106 Законом України «Про державно-приватне партнерство»].

Зазначені земельні ділянки можуть бути передані іншим особам лише у разі прийняття державним партнером або концесієдавцем рішення про відміну конкурсу або визнання конкурсу таким, що не відбувся.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до цього Кодексу наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов’язані у тримісячний строк з дня звернення передати приватному партнеру (концесіонеру) земельну ділянку (ділянки), визначену (визначені) договором, укладеним у рамках державно-приватного партнерства (концесійним договором), в оренду на строк дії такого договору (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг (частина 2 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України]).

Земельні ділянки, необхідні для здійснення державно-приватного партнерства (реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії) та зазначені в рішенні про доцільність здійснення державно-приватного партнерства (концесії), не можуть бути поділені, об’єднані з іншими земельними ділянками, передані в заставу, приватну власність та користування до моменту передачі такої земельної ділянки приватному партнеру (концесіонеру) або прийняття державним партнером (концесієдавцем) рішення про відміну конкурсу або визнання концесійного конкурсу таким, що не відбувся (якщо земельна ділянка була сформована до моменту оголошення конкурсу (частина 3 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України]).

Передача концесіонеру або приватному партнеру будівель, споруд, іншого нерухомого майна державних та/або комунальних підприємств, установ, організацій є підставою для припинення права постійного користування на земельні ділянки, на яких вони розміщені та які є необхідними для здійснення державно-приватного партнерства (концесії), крім випадку концесії на будівництво (нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт) та подальшу експлуатацію автомобільних доріг.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить надання відповідної земельної ділянки в оренду за клопотанням приватного партнера, концесіонера (частина 4 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України]).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою (ділянками), визначеною (визначеними) частиною 4 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України], відбувається без згоди землекористувача. Одночасно з припиненням права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності відбувається передача відповідної земельної ділянки в оренду приватному партнеру, концесіонеру (частина 5 статті 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України]).

Частково дана ситуація корегується положенням частини 2 статті 134 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України], відповідно до якого надання земельної ділянки під об'єктом концесії здійснюється не на конкурентних засадах, а відповідно - саме тій особі, якій налається в концесію відповідний об'єкт.

'''Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:'''
* розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
* використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів;
* використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;
* будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;
* надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;
* надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;
* надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;
* надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;
* надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;
* будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);
* будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);
* передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;
* надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/639-18 Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим"] зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб’єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим;
* поновлення договорів оренди землі, укладення договорів оренди землі на новий строк з використанням переважного права орендаря;
* передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;
* надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;
* надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* надання в оренду земельних ділянок під польовими дорогами, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім доріг, що обмежують масив), відповідно до статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n806 Земельного кодексу України];
* надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення.

[[Категорія:Право користування землями]]

Порядок повернення раніше відібраної дитини

2023-06-21T11:40:25Z

Tetiana.pirozhenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
== Загальні відомості ==
Конвенція ООН про права дитини гарантує, що дитина не розлучається з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

У випадках, коли дитині небезпечно для її життя, здоров'я і морального виховання, знаходитись поряд з батьками, в якості засобу захисту її прав суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.

Відібрання дітей є, по суті, превентивним заходом щодо батьків, оскільки надає їм можливість змінити своє ставлення до виховання дітей, без застосування до них виняткового заходу – позбавлення батьківських прав.

Детально про набуття статусу дитини, позбавленої батьківського піклування за посиланням: [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]]
== Ведення обліку дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює '''служба у справах дітей''' за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, — '''служба у справах дітей за місцем походження дитини.'''

Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку.

Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення.

Відомості про дитину, яка поставлена на первинний облік, вносяться до єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім'ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - єдиний банк даних).

У єдиному банку даних відомості про кожну дитину зберігаються в електронній обліково-статистичній картці дитини, яка складається на підставі документів, що посвідчують особу дитини. З електронної обліково-статистичної картки виготовляється дублікат на паперовому носії інформації.

Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план). Персональний склад міждисциплінарної команди затверджується на засіданні комісії з питань захисту прав дитини за поданням служби у справах дітей.

У разі коли дитина, позбавлена батьківського піклування, проживає (перебуває) не за місцем її первинного обліку, індивідуальний план складається з урахуванням пропозицій органу опіки та піклування, інших уповноважених суб’єктів за місцем її проживання (перебування) щодо заходів, які будуть ними виконуватися.

Служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття або зняття її з цього обліку на підставах, передбачених у пункті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини].
== Судовий порядок ==
Відповідно до частини 3 статті 170 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.[[Файл:Позовна заява про повернення раніше відібранної дитини.docx|міні]]
Позивачем у справах про повернення дитини виступає особа, у якої була відібрана дитина.

Відповідачем виступає той суб'єкт, який був позивачем у справі про відібрання дитини. Це можуть бути родичі дитини, орган опіки та піклування, прокуратура. Якщо дитина проживає в сім'ї опікуна (піклувальника), прийомній сім'ї, то співвідповідачами будуть органи опіки та піклування і особи, що заміняють батьків.

При розгляді судом справи '''обов'язковою є участь органу опіки та піклування''', який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.

Під час ухвалення рішення про повернені дитини суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Оскільки підставою для відібрання дитини є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, то повернення дитини можливе лише при усуненні зазначених обставин '''(батько, мати вилікувались, змінили поведінку, змінили ставлення до дитини тощо).'''

Довести це слід позивачу, оскільки кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]). Доказами можуть бути документи про пройдений курс лікування, рішення суду про поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, акт обстеження умов життя тощо.

Тобто, для повернення дитини батьки повинні довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали, а судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 ст. 170 Сімейного кодексу України], для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам. У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Дитина не може бути повернута одному з батьків, коли існує загроза їй або умови проживання з цим з батьків є небезпечними для її життя, здоров'я і морального виховання.

=== Підсудність справи: ===
Справи про повернення дитини розглядаються в порядку цивільного судочинства в загальному позовному порядку, з додержанням правил підсудності і правил пред'явлення позову та відкриття провадження у справі.
=== Вартість судового збору: ===
За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] ('''1073,6 грн. у 2023 році''').

'''Підстави за яких повернення раніше відібраної дитини батькам без позбавлення батьківських прав неможливе, якщо:'''
# це суперечить інтересам дитини;
# не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками.
{| class="wikitable"
|'''УВАГА! Якщо ''протягом року'' після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів щодо позбавлення батьків їх батьківських прав.'''
|}
Рішення в частині повернення дитини батькам належить негайному виконанню.

Детально про втрату дитиною статусу позбавленої батьківського піклування за посиланням: [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування]]

=== Судова практика: ===
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91614148 Постанова Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 09 вересня 2020 року, справа № 400/936/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Суди]]