WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

2022-08-30T10:04:00Z

Tetiana.pavliuchenko: зміна розміру судового збору

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України „Про нотаріат”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України „Про судовий збір”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми (добровільний, позасудовий та судовий порядок) ==
Умовами виникнення права на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, є:
# проживання однією сім'єю протягом тривалого часу;
# настання непрацездатності під час спільного проживання. Наявність сукупності даних обставин має встановити суд.
Проживання однією сім'єю передбачає факт спільного проживання жінки та чоловіка, ведення ними спільного господарства, вияв сторонами подружніх стосунків перед третіми особами, наявність взаємної матеріальної підтримки, спільне виховання дітей тощо. Суд в кожному конкретному випадку з врахуванням особливостей життєвої ситуації має визначити, чи мало місце проживання двох осіб однією сім'єю.

Закон не визначає такого поняття, як тривалість проживання однією сім'єю жінки та чоловіка. Тому у разі виникнення спору, з врахуванням усіх обставин справи, суд кожного разу має вирішувати питання про існування факту тривалого проживання фактичного подружжя або його відсутності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 Сімейного кодексу України (далі - СК України)] якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], тобто на тих самих засадах, якими визначається право на утримання після розірвання шлюбу.

З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини першої статті 91 СК України] випливає, що якщо непрацездатність однієї із сторін виникла після припинення спільного проживання, то вона не може звертатися до суду з вимогою про стягнення аліментів.
Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І,ІІ чи ІІІ групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третя статті 75 СК України]). Воно застосовується також і до відносин фактичного подружжя. 
Кожен з фактичного подружжя має також право на аліменти у разі проживання з ним спільної дитини. До відносин сторін застосовуються правила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частин другої-четвертої ст. 84, ст. 86 СК України]. 
Умовами надання утримання у цьому випадку є:
# проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років або шести років, якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку;
# походження дитини від жінки, чоловіка, які перебувають у фактичних шлюбних відносинах, (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення).
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Для виникнення права на утримання потрібна сукупність вказаних вище фактів. 
Право на аліменти виникає також у разі проживання особи з дитиною з інвалідністю. За таких умов право на утримання виникає на підставі наступного складу юридичних фактів:
# проживання одного з фактичного подружжя з дитиною з інвалідністю та опікування нею;
# нездатність дитини обходитися без постійного стороннього догляду;
# походження дитини від жінки, чоловіка, з якою особа перебуває у фактичних шлюбних відносинах;
# можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. 
== Позасудовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
Необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про надання утримання (аліменти). 
=== Вартість ===
Послуги нотаріуса за вчинення нотаріальних дій:
* державне мито; за надання нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру;
* за користування Єдиними Державними реєстрами;
* за спеціальний бланк нотаріальних документів. 
=== Перелік необхідних документів ===
Паспорт; ідентифікаційний номер. 
{| class="wikitable"
|-
| При посвідченні договору нотаріус відповідно до статті 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України], перевіряє факт непрацездатності того з подружжя, на користь якого укладається договір. Непрацездатною (за віком або за станом здоров’я) визнається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II, III групи, про що зазначається в тексті договору. На утримання також матиме право той з подружжя, заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна та інші доходи якого не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
|}
=== Порядок оскарження ===
Звернення до суду.
== Судовий порядок ==
=== Куди звернутися ===
В разі відмови одного з подружжя добровільно надавати матеріальну допомогу тому з подружжя хто її потребує, інша сторона може звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів за наявності підстав, вказаних в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 91 СК України]. Однак у даному випадку для виникнення права звернення до суду з даним позовом необхідно також підтвердити факт проживання однією сім’єю у незареєстрованому шлюбі, що також викликає необхідність звернення до суду із відповідною заявою.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 109 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування відповідача. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 110] цього ж кодексу визначає, що позови про стягнення аліментів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (підсудність за вибором позивача).

Заява про встановлення факту проживання однією сім’ю без реєстрації шлюбу подається до місцевого загального суду за місцем проживання заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 257 ЦПК України]). 
=== Вартість ===
При зверненні до суду сплачується судовий збір у розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»] за заяву в порядку окремого провадження 496.20 грн. (станом на 01.01.2022 року). При цьому враховується наявність у позивача пільг, які передбачають звільнення від сплати судового збору у відповідності до цього ж закону. Так від сплати судового збору звільнені позивачі при звернення з позовом про стягнення аліментів. 
=== Перелік необхідних документів ===
Позовна заява про стягнення аліментів. Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. 
=== Строки розгляду питання ===
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 157 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.
При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним. 
=== Підстави для відмови ===
Підставою для відмови у даній заяві та позові може бути відсутність доказів, які б підтверджували факт проживання однією сім’єю сторін, та відсутність підстав, які визначені для надання одному з подружжя матеріальної допомоги іншому. 
=== Порядок оскарження ===
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 294 ЦПК України]). Такі вимоги передбачені як для рішень прийнятих в порядку позовного провадження так і для рішень суду, ухвалених в порядку окремого провадження. 
=== Особливі випадки ===
Особливими випадками в даному випадку є те, що факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу можливий лише в судовому порядку, що випливає з аналізу норм чинного законодавства України, а тому без такого рішення суду звернення в подальшому з позовом про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, хто потребує матеріальної допомоги не є можливим. 
[[Категорія:Стягнення аліментів]]

Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

2022-03-18T10:38:54Z

Tetiana.pavliuchenko: зміни

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1617-15 Наказ Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 "Про затвердження Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами"]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень"]

== '''Загальні положення щодо порушень митних правил''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 ст. 458 Митного Кодексу України] '''порушення митних правил''' є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність. 

'''Суб’єктами''' адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення '''досягли 16-річного віку''', а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

== '''Види адміністративних стягнень за порушення митних правил''' ==
За порушення митних правил можуть бути накладенні адміністративні стягнення, а саме: 
* '''попередження''' – передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 ст. 463 Митного кодексу України], представляє собою офіційне попередження правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення. 
* '''штраф''' – передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 ст. 464 Митного кодексу України], являє собою покладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення. 
* '''конфіскація''' - передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 ст. 465 Митного кодексу України], полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 у пункті 3 статті 461 Митного кодексу України], і безоплатній передачі їх у власність держави. 
{| class="wikitable"
|-
| Дуже важливо! Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку передбаченому Митним кодексом України

|}
Конфіскація товарів, транспортних засобів, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення. 

== '''Порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил''' ==
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до: 
* Центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 
* Місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. 
{| class="wikitable"
|-
| Важливо! якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, припиняється.
|}
=== Оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику ===
Особливістю оскарження постанов про порушення митних правил до центрального органу виконавчої влади, а саме до Державної фіскальної служби є те що процес їх оскарження регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення. 
Строк на оскарження постанов про порушення митних правил складає '''10 днів з моменту винесення рішення митним органом'''. 
Вказаний строк може бути поновлений органом, що буде розглядати скаргу за наявності поважних причин, при чому законодавчого переліку причин, що є поважними не містить, що в свою чергу означає, що рішення про поважність конкретної причини пропуску строків приймає посадова особа, що розглядає скаргу на власний розсуд. 
За результатами розгляду скарги на постанову про порушення митних правил, уповноваженим органом може бути прийняте одне з чотирьох рішень, а саме:
* про залишення постанови без змін, а скарги — без задоволення
* про скасування постанови і надіслання справи на новий розгляд
* про скасування постанови та закриття справи
* про зміну виду адміністративного стягнення в межах відповідальності, передбаченої за відповідне порушення митних правил 
Копія рішення по скарзі на постанову '''протягом 3х днів''' з дня його винесення надсилається особі поштовим відправленням з повідомленням про вручення. 
У разі скасування постанови суми штрафів повертаються особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n4063 ст. 531 Митного кодексу України] підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правила або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 
* відсутність у діях особи, яка притягуються до відповідальності, ознак порушення митних правил;
* необ’єктивність або неповнота провадження провадження у справі або необ’єктивність її розгляду;
* невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи;
* винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі і розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження по справі про порушення митних правил та її розгляду;
* неправильна або неповна класифікація вчиненого правопорушення;
* накладення стягнення, не передбаченого Митним кодексом України.
Цей перелік не є вичерпним.
=== Оскарження в порядку адміністративного судочинства ===
'''Скарга (адміністративний позов)''' на постанову митного органу у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n195 Кодексом України про адміністративні правопорушення]. 
У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов) може бути поновлений.
Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає '''10 днів''' та обчислюється з ухвалення відповідної постанови. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 

Що стосується підсудності скарг на рішення митних органів, то за загальним правилом, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 ст. 25 Кодекса адміністративного судочинства України], вони подаються до адміністративного суду, юрисдикція якого поширюється на зареєстроване місцезнаходження відповідача чи позивача, за вибором останнього. У випадку відсутності у позивача зареєстрованого місцезнаходження, скарга подається до адміністративного суду за зареєстрованим місцезнаходженням відповідача. 

Вимоги до оформлення апеляційної скарги (позовної заяви), а також до документів, які повинні бути до неї долучені містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 ст. 160, ст. 161 Кодекса адміністративного судочинства України]. У випадку невідповідності апеляційної скарги (позовної заяви) цим вимогам, остання, протягом 5 днів з дня надходження, може бути залишена без руху з визначенням строку для усунення зазначених у відповідній ухвалі недоліків, при чому вказаний строк не може перевищувати 10 днів з дня отримання відповідної ухвали.

[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Суди]]

Надання права власності на знахідку

2021-09-30T09:53:31Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Поняття знахідки ==
'''Знахідка''' - майно, втрачене власником (володільцем) поза його волею і знайдене іншою особою ''(з практики застосування в юриспруденції)''.

== Куди звернутися ==
Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її втратила, або власнику речі і повернути знайдену річ цій особі.

Якщо річ знайдена в приміщенні або в транспортному засобі, особа, яка знайшла її, зобов'язана передати річ особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування.

Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання органу поліції або органу місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, вказаній ними (стаття 337 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Зберігання знахідки ==
Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продано особою, що знайшла її, з одержанням письмових доказів, що підтверджують виручену суму. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, може на час розшуку власника залишити її у себе на утриманні та в користуванні або передати іншій особі, якщо ця особа може забезпечити утримання та догляд за твариною з додержанням ветеринарних правил, або передати її органові місцевого самоврядування.

== Перелік та зразки необхідних документів ==
Зразок заяви про знахідку надається в органі поліції або в органах місцевого самоврядування.

== Підстави набуття права власності на знахідку ==
Право власності на загублену річ може виникати у ''особи, яка знайшла її,'' або у ''територіальної громади''.

Особа, яка знайшла загублену річ, набуває право власності на неї після закінчення шести місяців з моменту заявлення про знахідку органу поліції або органу місцевого самоврядування за умови, що:
* не встановлений власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі;
* власник або інша особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, не заявили про своє право на річ тому, хто її знайшов, органу поліції або органу місцевого самоврядування.

До територіальної громади право власності на знахідку переходить у разі подання особою, яка її знайшла, письмової заяви про відмову від набуття права власності на знахідку до органу місцевого самоврядування (стаття 338 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Відшкодування витрат, пов'язаних зі знахідкою ==
Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї: 
→ відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо); 
→ винагороду за знахідку в розмірі до 20 % вартості речі (якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.

→відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням бездоглядних домашніх тварин, з врахуванням вигод, здобутих від користування ними;

Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її (стаття 339 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

== Особливі випадки ==
У разі знахідки ''боєприпасів або речей заборонених в обігу законом'' (наркотичні речовини, зброя) потрібно звернутись до органів поліції або [http://www.dsns.gov.ua/ Державної служби України з надзвичайних ситуацій] за телефонами 101 та 102 відповідно.

Право власності на знайдені транспортні засоби виникає в спеціальному порядку. Знайдені ''транспортні засоби'' передаються на зберігання органу поліції, про що робиться оголошення в друкованих засобах масової інформації.

Якщо '''''протягом шести місяців''''' з дня опублікування цього оголошення власник або інша особа, що мають право вимагати повернення транспортного засобу, не будуть виявлені або вони не заявлять про свої права на транспортний засіб, поліція має право продати його, а виручену суму внести на спеціальний рахунок у банку. 
Якщо '''''протягом трьох років''''' колишній власник транспортного засобу не вимагатиме передання йому вирученої суми, ця сума переходить у власність територіальної громади, на території якої було знайдено транспортний засіб. У разі знахідки бездоглядної робочої, або великої рогатої худоби, якщо протягом шести місяців з моменту заявлення про затримання і протягом двох місяців- щодо інших домашніх тварин не буде виявлено їхнього власника або він не заявить про своє право на них, право власності на ці тварини переходить до особи, у якої вони були на утриманні та в користуванні. У разі відмови особи, у якої бездоглядна домашня тварина була на утриманні та в користуванні, від набуття права власності на неї ця тварина переходить у власність територіальної громади, на території якої її було виявлено.

[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Проведення реконструкцій повітряних ліній електропередач

2021-09-10T11:14:13Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2480-17 Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 "Про затвердження Правил охорони електричних мереж"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 853 "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта електроенергетики"]
* [http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245088195&cat_id=222219 Наказ Міністерства палива та енергетики України від 03 лютого 2005 року № 60 "Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах технічного стану розподільних мереж напругою 0,38 - 20 кВ з повітряними лініями електропередачі" (СОУ-Н МПЕ 40.1.20.576:2005)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0093-98 Наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів"]

== Поняття повітряної лінії електропередачі ==
'''Повітряна лінія електропередачі''' (ПЛ) - електроустановка, призначена для передавання електричної енергії по проводах, розташованих просто неба і прикріплених за допомогою ізоляторів та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

== Реконструкція ПЛ ==
До реконструкції ПЛ відносяться такі роботи:
# підвищення їх пропускної здатності за рахунок збільшення перерізу проводів;
# підвищення другого кола або переходу на більш високий клас напруги;
# підвищення її механічної міцності (за рахунок установлення додаткових опор задля зменшення довжини польотів тощо);
# оснащення лінії пристроями автоматики, телемеханіки і дистанційних визначень до місць пошкоджень.

ПЛ підлягає реконструкції (знаходиться в незадовільному стані) при:
* перевищенні обсягів робіт з усунення виявлених дефектів номенклатури обсягів робіт капітального ремонту, визначеної згідно з "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах техічного стану розподільчих мереж напругою 0,38-20 КВ з повітряними лініями електропередачі", що провадяться за рахунок амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт;
* необхідності істотного поліпшення основних техніко-економічних характеристик об'єкта при проведенні різних типів робіт.

=== Хто проводить реконструкцію? ===
'''Енергопостачальна компанія/підприємство''' - учасник оптового ринку електричної енергії України, який купую електричну енергію на цьому ринку з метою передавання її по електричних мережах і продажу споживачам, що має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право здійснення підприємницької діяльності з передавання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами і здійснює свою діяльність на закріпленій території.

'''Планові''' роботи з ремонту та реконструкції ліній електропередачі, ''що проходять через сільськогосподарські угіддя'', виконуються за погодженням з власниками землі і землекористувачами, як правило, в період, коли угіддя не зайняті сільськогосподарськими культурами або якщо можливо забезпечити збереження цих культур.
Умови виконання зазначених робіт повинні бути погоджені ''не пізніше як за три доби до їх початку''.

== Виконання робіт у межах охоронних зон ПЛ ==
'''Охоронні зони об'єктів енергетики''' - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля (детально охоронні зони ПЛ визначені в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF/page постанові Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 "Про затвердження правил охорони електричних мереж"]).

Забороняється в охоронних зонах ПЛ будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; саджати дерева та інші багаторічні насадження, здійснення усіх видів гірничих, землечерпальних, підривних робіт; проїзд машин, механізмів загальною висотою від поверхні дороги понад 4,5 метра.

Підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF/page Умов виконання робіт у межах охоронних зон електричних мереж].

Керівники енергопідприємств зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття своїх представників на місце виконання робіт для здійснення технічного нагляду за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження електромереж. У разі неприбуття на місце виконання робіт представника енергопідприємства замовник зобов'язаний повторно протягом доби
повідомити про це телефонограмою керівника цього підприємства.

Підприємства, які виконують зазначені роботи, повинні влаштовувати об'їзди, огороджувати місця виконання робіт і встановлювати відповідні дорожні знаки.

Після закінчення ремонтних робіт енергопідприємства '''зобов'язані''' привести земельні угіддя до стану, придатного для їх використання за цільовим призначенням, а також відшкодувати власникам землі та землекористувачам збитки, заподіяні під час виконання робіт. Пошкодження вулично-дорожньої мережі усуваються в порядку, визначеному в ордері (дозволі) на виконання робіт. Збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, відшкодовуються енергопідприємствами у встановленому законодавством порядку.

Підприємства, установи, організації та громадяни '''повинні негайно''' повідомляти енергопідприємства або місцеві органи виконавчої влади про виявлені обірвані або провислі проводи, пошкоджені опори або небезпеку їх падіння, пошкодження кабелів та інших об'єктів і елементів електричних мереж. 

{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-491558-08 Лист Міністерства палива та енергетики України від 27 березня 2008 року № 2-01/5-491 "Щодо демонтажу повітряної лінії електропередач і трансформаторної підстанції"]
|}

[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Проведення реконструкцій повітряних ліній електропередач

2021-09-10T11:07:07Z

Tetiana.pavliuchenko:

Проведення реконструкцій повітряних ліній електропередач

2021-09-10T09:39:46Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2480-17 Закон України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 "Про затвердження Правил охорони електричних мереж"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2018 року № 853 "Про затвердження Правил надання доступу до інфраструктури об’єкта електроенергетики"]
* [http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245088195&cat_id=222219 Наказ Міністерства палива та енергетики України від 03 лютого 2005 року № 60 "Про затвердження та введення в дію нормативного документа "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах технічного стану розподільних мереж напругою 0,38 - 20 кВ з повітряними лініями електропередачі" (СОУ-Н МПЕ 40.1.20.576:2005)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0093-98 Наказ Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4 "Про затвердження Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів"]

== Поняття повітряної лінії електропередачі ==
'''Повітряна лінія електропередачі''' (ПЛ) - електроустановка, призначена для передавання електричної енергії по проводах, розташованих просто неба і прикріплених за допомогою ізоляторів та арматури до опор або кронштейнів і стояків на інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо).

== Реконструкція ПЛ ==
До реконструкції ПЛ відносяться такі роботи:
# підвищення їх пропускної здатності за рахунок збільшення перерізу проводів;
# підвищення другого кола або переходу на більш високий клас напруги;
# підвищення її механічної міцності (за рахунок установлення додаткових опор задля зменшення довжини прольотів тощо);
# оснащення лінії пристроями автоматики, телемеханіки і дистанційних визначень до місць пошкоджень.

ПЛ підлягає реконструкції (знаходиться в незадовільному стані) при:
* перевищенні обсягів робіт з усунення виявлених дефектів номенклатури обсягів робіт капітального ремонту, визначеної згідно з "Методичні вказівки з обліку та аналізу в енергосистемах техічного стану розподільчих мереж напругою 0,38-20 КВ з повітряними лініями електропередачі", що провадяться за рахунок амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт;
* необхідності істотного поліпшення основних техніко-економічних характеристик об'єкта при проведенні різних типів робіт.

=== Хто проводить реконструкцію? ===
'''Енергопостачальна компанія/підприємство''' - учасник оптового ринку електричної енергії України, який купую електричну енергію на цьому ринку з метою передавання її по електричних мережах і продажу споживачам, що має ліцензію Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на право здійснення підприємницької діяльності з передавання електричної енергії місцевими (локальними) електромережами і здійснює свою діяльність на закріпленій території.

'''Планові''' роботи з ремонту та реконструкції ліній електропередачі, ''що проходять через сільськогосподарські угіддя'', виконуються за погодженням з власниками землі і землекористувачами, як правило, в період, коли угіддя не зайняті сільськогосподарськими культурами або якщо можливо забезпечити збереження цих культур.
Умови виконання зазначених робіт повинні бути погоджені ''не пізніше як за три доби до їх початку''.

== Виконання робіт у межах охоронних зон ПЛ ==
'''Охоронні зони об'єктів енергетики''' - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля (детально охоронні зони ПЛ визначені в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF/page постанові Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 "Про затвердження правил охорони електричних мереж"]).

Забороняється в охоронних зонах ПЛ будувати житлові, громадські та дачні будинки; влаштовувати будь-які звалища; складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали; розпалювати вогнища; саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок тощо.

Підприємства, установи, організації, окремі громадяни, що мають намір виконувати роботи у межах охоронних зон електричних мереж, повинні не пізніше як за три доби повідомити про це енергопідприємство за умови своєчасного одержання письмового дозволу від нього на виконання цих робіт за формами, наведеними у додатках до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF/page Умов виконання робіт у межах охоронних зон електричних мереж].

Керівники енергопідприємств зобов'язані забезпечувати своєчасне прибуття своїх представників на місце виконання робіт для здійснення технічного нагляду за дотриманням заходів щодо забезпечення збереження електромереж. У разі неприбуття на місце виконання робіт представника енергопідприємства замовник зобов'язаний повторно протягом доби
повідомити про це телефонограмою керівника цього підприємства.

Підприємства, які виконують зазначені роботи, повинні влаштовувати об'їзди, огороджувати місця виконання робіт і встановлювати відповідні дорожні знаки.

Після закінчення ремонтних робіт енергопідприємства '''зобов'язані''' привести земельні угіддя до стану, придатного для їх використання за цільовим призначенням, а також відшкодувати власникам землі та землекористувачам збитки, заподіяні під час виконання робіт. Пошкодження вулично-дорожньої мережі усуваються в порядку, визначеному в ордері (дозволі) на виконання робіт. Збитки, заподіяні власникам землі та землекористувачам в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, відшкодовуються енергопідприємствами у встановленому законодавством порядку.

Підприємства, установи, організації та громадяни '''повинні негайно''' повідомляти енергопідприємства або місцеві органи виконавчої влади про виявлені обірвані або провислі проводи, пошкоджені опори або небезпеку їх падіння, пошкодження кабелів та інших об'єктів і елементів електричних мереж. 

{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-491558-08 Лист Міністерства палива та енергетики України від 27 березня 2008 року № 2-01/5-491 "Щодо демонтажу повітряної лінії електропередач і трансформаторної підстанції"]
|}

[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T07:06:06Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.
[[Файл:Зразок позовної заяви про витребування майна з чежого незаконного володіння.odt|міні]]

== Судовий порядок ==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. 

* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* Згідно вимог ст. 210 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном. 

== Судова практика ==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 33 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').

[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Суди]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T06:51:16Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.
[[Файл:Зразок позовної заяви про витребування майна з чежого незаконного володіння.odt|міні]]

== Судовий порядок ==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. 

* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* Згідно вимог ст. 210 [[Http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15|ЦПК України]], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном. 

== Судова практика ==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 33 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').

[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Суди]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T06:44:46Z

Tetiana.pavliuchenko:

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T06:42:56Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.
[[Файл:Зразок позовної заяви про витребування майна з чежого незаконного володіння.odt|міні]]

== Судовий порядок ==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. 

* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* Згідно вимог ст. 210 [[Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15|ЦПК України]], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном. 

== Судова практика ==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 33 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').

[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Суди]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T06:39:26Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.
[[Файл:Зразок позовної заяви про витребування майна з чежого незаконного володіння.odt|міні]]

== Судовий порядок ==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. 

* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* Згідно вимог ст. 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном. 

== Судова практика ==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 33 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').

[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Суди]]

Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)

2021-09-10T06:37:19Z

Tetiana.pavliuchenko:

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Поняття віндикаційного позову ==
'''''Віндикаційний позов''''' - вимога не володіючого власника до незаконного володільця про витребування майна (ст.387 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Віндикаційним позовом захищається право власності в цілому, оскільки він пред´являється в тих випадках, коли порушені права володіння, користування і розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що в нього є право приналежності, що може бути підтверджено правовстановлюючими документами, а також показаннями свідків і інших письмових доказів.

== Сторони у віндикаційному позові ==
'''Позивачем''' за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів). Водночас законодавство надає право звертатися з вимогами про витребування майна з чужого незаконного володіння не лише власникам, а й іншим особам, у яких майно власника перебувало у законному володінні за відповідною правовою підставою ("титулом").

Титульними володільцями вважаються особи, які володіють майном за цивільно-правовими договорами (майнового найму (оренди), підряду, зберігання, застави та ін.), особи, які володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом. Зрозуміло, що позивач має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт на автомашину, довіреність на розпорядження майном, договір тощо). У випадку, коли власник (титульний володілець) не може надати такі документи у зв'язку з їх втратою або його права власності оспорюється відповідачем, у позові також має закладатися вимоги про визнання права власності. Не є безспірним доказом належності майна юридичній особі на праві власності, на праві повного господарського відання чи праві оперативного управління перебування майна на її балансі, оскільки останній є формою ведення бухгалтерського обліку (Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 2 квітня 1994 р. // Збірник рішень та арбітражної практики Вищого арбітражного суду України. - 1996. - N 1. - С. 158 - 164.), а не правовстановлюючим документом, що безпосередньо засвідчує право власності. Однак факт перебування майна на балансі підприємства (організації) суди можуть розглядати як один із доказових засобів з урахуванням правової підстави зарахування його на баланс, особливостей майна та інших обставин.

'''Відповідачем''' за віндикаційним позовом має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

== Предмет позову ==
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обгрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин, що однак не завжди враховується у судовій практиці.
[[Файл:Зразок позовної заяви про витребування майна з чежого незаконного володіння.odt|міні]]

== Судовий порядок ==
В разі небажання незаконного володільця повертати майно власнику на його вимогу, останній вправі звернутися до суду в порядку цивільного судочинства із позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. 

* Відповідно до ч .1 ст. 27 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] з даним позовом позивач звертається до місцевого загального суду за місцем проживання відповідача.
* Так як даний спір є майновим, то ціною позову є вартість майна. При цьому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
* Згідно вимог ст. 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п'ятнадцять днів. При цьому варто зазначити, що строки розгляду кожної справи залежить від її складності та є індивідуальним.
* Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.
* Підставою для відмови у даному позові може бути наявність обставин, які передбачають правомірність користування відповідачем даним майном. 

== Судова практика ==
Застосовуючи положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n2082 статті 387 ЦК], суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було передано відповідачем іншій особі в тимчасове користування, суд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6255 статті 33 ЦПК] за клопотанням позивача залучає цю особу як співвідповідача.

У разі якщо під час судового розгляду за позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння спірне майно було відчужено відповідачем іншій особі та передано їй у володіння, суд відповідно до статті 51 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України] за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем або залучає до участі у справі цю особу як співвідповідача. При цьому відчужувач залучається до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Велика Палата Верховного Суду в '''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/75296538 постанові від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц]''' указала, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, що незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Однією з обов'язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак уважає себе таким ('''[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82095857 постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 522/7636/14-ц]''').

[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Суди]]