WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2025-12-14T18:17:45Z

Tetiana.novobranets: /* Порядок оскарження: */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 "Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства''' (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) '''''державна соціальна допомога''''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] або '''''пенсія чи державна соціальна допомога''''' згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], ці виплати призначаються одночасно.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text "Про адміністративну процедуру".]

== Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Розмір надбавки: ===
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи -200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ;
* особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп''', які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років -200 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

=== Категорія осіб, які мають право на отримання надбавки: ===
Державна соціальна допомога та надбавка на догляд призначається і виплачується:
- громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України
- особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
- громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України, з дотриманням положень Закону України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”.
'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається:'''
* одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.
* особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона перебуває у відпустці, якщо дитина з інвалідністю віком до 18 років потребує домашнього догляду, і фактично здійснюють догляд за нею. Надбавка на догляд призначається особі з інвалідністю з дитинства в разі її перебування на повному державному утриманні.

'''Одинокою матір’ю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається:''' (яка не перебуває у шлюбі), одинока усиновлювач, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини; Жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим).

'''Одиноким батьком відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається''' батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду.
'''Надбавка на догляд не призначається на дітей з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні.''' 

== Порядок призначення надбавки на догляд до державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання державної соціальної допомоги, надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства або дітьми з інвалідністю віком до 18 років необхідних документів, строків призначення регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та допомоги на поховання здійснюються органами Пенсійного фонду України.

=== Для отримання надбавки потрібно звернутись до: ===

* до органу Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.
* уповноваженої посадової особаи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадової особи центру надання адміністративних послуг незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника виключно з формуванням електронної справи.
* Якщо для отримання державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані/підтверджені шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання відповідного виду допомоги.Посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями та реєструє), формує особову справу в електронній формі і не пізніше наступного робочого дня надсилає її до органу Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.

=== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: ===
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп:'''- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/120/f523418n21.docx заява] про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 „Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2023 за № 145/39201 (при пред’явленні паспорта або іншого документа, що посвідчує особу);

висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я щодо необхідності постійного стороннього догляду;

'''Подаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю, та додатково:'''

'''Для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років одному з батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику,''' які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду, додатково подаються:

заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. № 695 “Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України”;

'''заява; для жінки (яка не перебуває у шлюбі), одинокого усиновлювача,''' копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або копія довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини (на яку призначається надбавка на догляд) до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або копія виданого компетентним органом іноземної держави документа про народження, в якому відсутні відомості про батька, легалізованого в установленому законодавством порядку, якщо така особа не перебуває (не перебувала) на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям. Такі документи не подаються, якщо така особа перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям. Перевірка відомостей щодо отримання допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється органами Пенсійного фонду України з використання інформаційних систем;

'''жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим)''' — копія рішення суду про позбавлення батьківських прав або копія свідоцтва про смерть батька дитини (рішення суду про оголошення батька померлим / рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім чи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до зазначеного Реєстру інформації про те, що особа зникла безвісти, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин)

'''Для одинокого батька,''' який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, — копія рішення суду про встановлення батьківства (крім випадку, коли відомості про батька зазначено у свідоцтві про народження дитини), копія рішення суду про позбавлення батьківських прав (крім випадку, коли реєстрацію дитини проведено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України)

'''Для осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати''' незалежно від того, за якою дитиною вона перебуває у відпустці, якщо дитина з інвалідністю віком до 18 років потребує домашнього догляду, і фактично здійснюють догляд за нею, — первинний обліковий документ № 080-1/о „Довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді” за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 11.06.2012 № 430 „Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2012 за № 1173/21485, та копія наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки або витяг із них.

За дитиною з інвалідністю віком до 18 років: одному з батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду; одному із законних представників дитини з інвалідністю надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

'''Усиновлювачі''' подають також копію рішення суду про усиновлення

=== Способи подачі документів, строки розгляду заяви: ===
Заява з документами може бути надіслана засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису). Відомості про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) заявника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідки на постійне проживання/посвідчення біженця/довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

До заяви в електронній формі заявник додає копії документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд), зазначених у пункті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0+#Text цього Порядку] (крім копії свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років). Серія та номер свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років зазначаються у заяві в електронній формі (відомості про дату видачі та найменування органу, який його видав, отримуються шляхом електронної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Державна соціальна допомога (в тому числі надбавка на догляд) призначається з дня звернення за їх призначенням, якщо протягом трьох місяців подано всі необхідні документи.

Якщо до заяви подано документи не в повному обсязі, орган Пенсійного фонду України повідомляє заявнику про прийняття відповідних документів із зазначенням дати їх прийняття, а також про документи, які у тримісячний строк необхідно подати (повідомлення видається/надсилається йому у паперовій або електронній формі (за наявності електронної адреси).

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) вважається день прийняття заяви з документами.

Якщо заява з документами надсилається засобами поштового зв’язку, то днем звернення за державною соціальною допомогою (у тому числі надбавкою на догляд) вважається дата, зазначена на відбитку календарного штемпеля.

Заява розглядається не пізніше ніж через 10 днів після її надходження з документами.

Повідомлення про призначення (про відмову у призначенні) державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення видається/надсилається у паперовій або електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) органом Пенсійного фонду України.

У разі коли заява з документами були подані через центр надання адміністративних послуг, орган Пенсійного фонду України інформує центр надання адміністративних послуг про прийняте рішення щодо призначення (відмови у призначенні) державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства призначається на строк інвалідності, зазначений у виписці з акта огляду МСЕК або витягу з рішення експертної команди.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.

=== Порядок оскарження: ===
Рішення органу Пенсійного фонду України про призначення (про відмову у призначенні) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, дитині з інвалідністю віком до 18 років чи надбавки на догляд за ними, дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

== Див.також ==
[[Соціальні пенсії]]

[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2025-12-14T18:12:13Z

Tetiana.novobranets: /* Категорія осіб, які мають право на отримання надбавки: */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 "Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства''' (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) '''''державна соціальна допомога''''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] або '''''пенсія чи державна соціальна допомога''''' згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], ці виплати призначаються одночасно.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text "Про адміністративну процедуру".]

== Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Розмір надбавки: ===
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи -200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ;
* особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп''', які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років -200 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

=== Категорія осіб, які мають право на отримання надбавки: ===
Державна соціальна допомога та надбавка на догляд призначається і виплачується:
- громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України
- особам, яких визнано в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту;
- громадянам Республіки Польща, які перебувають на території України, з дотриманням положень Закону України “Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України”.
'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається:'''
* одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.
* особам, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона перебуває у відпустці, якщо дитина з інвалідністю віком до 18 років потребує домашнього догляду, і фактично здійснюють догляд за нею. Надбавка на догляд призначається особі з інвалідністю з дитинства в разі її перебування на повному державному утриманні.

'''Одинокою матір’ю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається:''' (яка не перебуває у шлюбі), одинока усиновлювач, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини; Жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим).

'''Одиноким батьком відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається''' батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду.
'''Надбавка на догляд не призначається на дітей з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні.''' 

== Порядок призначення надбавки на догляд до державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання державної соціальної допомоги, надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства або дітьми з інвалідністю віком до 18 років необхідних документів, строків призначення регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, надбавки на догляд та допомоги на поховання здійснюються органами Пенсійного фонду України.

=== Для отримання надбавки потрібно звернутись до: ===

* до органу Пенсійного фонду України незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.
* уповноваженої посадової особаи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадової особи центру надання адміністративних послуг незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника виключно з формуванням електронної справи.
* Якщо для отримання державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані/підтверджені шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання відповідного виду допомоги.Посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери приймає заяву з необхідними документами та/або відомостями (формує заяву, роздруковує, надає заявнику для підписання, сканує підписану заяву з необхідними документами та/або відомостями та реєструє), формує особову справу в електронній формі і не пізніше наступного робочого дня надсилає її до органу Пенсійного фонду України з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”.

=== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: ===
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп:'''- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/120/f523418n21.docx заява] про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 „Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2023 за № 145/39201 (при пред’явленні паспорта або іншого документа, що посвідчує особу);

висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я щодо необхідності постійного стороннього догляду;

'''Подаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю, та додатково:'''

'''Для призначення надбавки на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років одному з батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику,''' які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду, додатково подаються:

заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2025 р. № 695 “Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України”;

'''заява; для жінки (яка не перебуває у шлюбі), одинокого усиновлювача,''' копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або копія довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини (на яку призначається надбавка на догляд) до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або копія виданого компетентним органом іноземної держави документа про народження, в якому відсутні відомості про батька, легалізованого в установленому законодавством порядку, якщо така особа не перебуває (не перебувала) на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям. Такі документи не подаються, якщо така особа перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям. Перевірка відомостей щодо отримання допомоги на дітей одиноким матерям здійснюється органами Пенсійного фонду України з використання інформаційних систем;

'''жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим)''' — копія рішення суду про позбавлення батьківських прав або копія свідоцтва про смерть батька дитини (рішення суду про оголошення батька померлим / рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім чи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до зазначеного Реєстру інформації про те, що особа зникла безвісти, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин)

'''Для одинокого батька,''' який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, — копія рішення суду про встановлення батьківства (крім випадку, коли відомості про батька зазначено у свідоцтві про народження дитини), копія рішення суду про позбавлення батьківських прав (крім випадку, коли реєстрацію дитини проведено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України)

'''Для осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати''' незалежно від того, за якою дитиною вона перебуває у відпустці, якщо дитина з інвалідністю віком до 18 років потребує домашнього догляду, і фактично здійснюють догляд за нею, — первинний обліковий документ № 080-1/о „Довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді” за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 11.06.2012 № 430 „Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2012 за № 1173/21485, та копія наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки або витяг із них.

За дитиною з інвалідністю віком до 18 років: одному з батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду; одному із законних представників дитини з інвалідністю надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

'''Усиновлювачі''' подають також копію рішення суду про усиновлення

=== Способи подачі документів, строки розгляду заяви: ===
Заява з документами може бути надіслана засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису). Відомості про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) заявника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідки на постійне проживання/посвідчення біженця/довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

До заяви в електронній формі заявник додає копії документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд), зазначених у пункті 6 цього Порядку (крім копії свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років). Серія та номер свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років зазначаються у заяві в електронній формі (відомості про дату видачі та найменування органу, який його видав, отримуються шляхом електронної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Державна соціальна допомога (в тому числі надбавка на догляд) призначається з дня звернення за їх призначенням, якщо протягом трьох місяців подано всі необхідні документи.

Якщо до заяви подано документи не в повному обсязі, орган Пенсійного фонду України повідомляє заявнику про прийняття відповідних документів із зазначенням дати їх прийняття, а також про документи, які у тримісячний строк необхідно подати (повідомлення видається/надсилається йому у паперовій або електронній формі (за наявності електронної адреси).

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) вважається день прийняття заяви з документами.

Якщо заява з документами надсилається засобами поштового зв’язку, то днем звернення за державною соціальною допомогою (у тому числі надбавкою на догляд) вважається дата, зазначена на відбитку календарного штемпеля.

Заява розглядається не пізніше ніж через 10 днів після її надходження з документами.

Повідомлення про призначення (про відмову у призначенні) державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення видається/надсилається у паперовій або електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) органом Пенсійного фонду України.

У разі коли заява з документами були подані через центр надання адміністративних послуг, орган Пенсійного фонду України інформує центр надання адміністративних послуг про прийняте рішення щодо призначення (відмови у призначенні) державної соціальної допомоги, надбавки на догляд, допомоги на поховання протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства призначається на строк інвалідності, зазначений у виписці з акта огляду МСЕК або витягу з рішення експертної команди.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.

=== Підстави для відмови у наданні послуги: ===

* Подання документів до заяви не в повному обсязі;

* Виявлення в поданих документах недостовірної інформації;

* Заява подана особою, яка не має права на призначення допомоги;

=== Порядок оскарження: ===
Рішення органу соціального захисту населення про призначення (про відмову у призначенні) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, дитині з інвалідністю віком до 18 років чи надбавки на догляд за ними може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

== Див.також ==
[[Соціальні пенсії]]

[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2025-12-14T16:20:40Z

Tetiana.novobranets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/562-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України “Деякі питання обчислення страхового стажу” від 16 травня 2025 р. № 562]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%3B Застрахована особа]''' - фізична особа, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

'''[[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|Страховий стаж]]''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом] і за який сплачено страхові внески;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B Страхові внески]''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B Страхувальники]''' - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону].
== Обчислення страхового стажу ==
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

== Права та обов'язки ==
'''Застрахована особа має право'''

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;

'''5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;'''

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

'''8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;'''

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;

11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;

11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;

12) інші права відповідно до цього Закону.

'''Застрахована особа зобов'язана:'''

1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;

2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

3-1) повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання);

4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраним страховиком та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страховика згідно із цим Законом);

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

== До страхового стажу зараховуються ==

* '''трудовий стаж:'''

''до 1 січня 2004 року'' - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії а саме до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

''з 1 січня 2004 року''-за даним персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків (офіційне працевліштування);

* '''періоди навчання''' :
''- період навчання до 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період навчання після 01.01.2004 року'' може бути зараховане до страхового стажу за умови сплати страхових внесків на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні та за наявностріод ні зазначеної інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

* '''військова служба:'''
- ''період проходження військової служби'' ''до 01.01.2004'' зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період проходження військової служби після 01.01.2004'' зараховується за даними персоніфікованого обліку.

Якщо за період з 01.01.2004 по 31.12.2016 у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для нарахування страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового та керівного складу згідно з цим Законом, то страховий стаж нараховується на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
* '''догляд за дитиною до 3-х років:'''
Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу, але умови зарахування залежать від часу, коли цей догляд здійснювався:

''- до 1 січня 2004 року'' — зараховується на підставі свідоцтва про народження дитини, навіть якщо жінка не працювала.

''- з 1 січня по 31 грудня 2004 року'' — зараховується за умови надання довідки з органу соціального захисту населення про отримання допомоги по догляду за дитиною.

- з 1 січня 2005 року — період догляду автоматично зараховується до страхового стажу, оскільки за таких осіб страхові внески сплачує держава. Інформація підтверджується через реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
* '''догляд за інвалідом I групи, за дитиною-інвалідом до 16-ти років:'''
непрацюючі працездатні особи (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники), які фактично доглядають за дитиною – інвалідом (до 16 років), інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку мають право зарахувати до страхового стажу період догляду на вказаною категорією громадян.

''- до 01 січня 2005 року'' час догляду зараховується на підставі акту обстеження фактичних обставин (складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей ЖЕКів або інших органів за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, або шляхом опитування осіб, за якими доглядають, та їхніх сусідів, інших даних), а також документів, які підтверджують перебування на інвалідності (виписка з акта огляду МСЕК, довідка одержувача допомоги з органів соціального захисту населення ) та документів, які підтверджують вік (свідоцтво про народження або паспорт).

''з 01 січня 2005 року'' такий стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду (дані СПОВ), за умови отримання допомоги (компенсації) в органах соціального захисту населення по догляду за інвалідом I групи, дитиною – інвалідом та престарілим.

Періоди догляду за вищевказаними особами зараховуються до страхового стажу з 01.01.2005р. за даними персоніфікованого обліку, а до 01.01.2005р. - в разі підтвердження факту здійснення догляду та документів, які підтверджують вік та перебування на інвалідності зазначеної категорії громадян.
* '''перебування на обліку в Центрі зайнятості:'''
''- до 01.01.2004 року'' стаж зараховується за записами у трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю.

''- після 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 01.01.2010 р. — за даними персоніфікованого обліку.
* '''підприємницька діяльність:'''
- ''до 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі довідки Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 р. — підтверджується даними персоніфікованого обліку згідно з інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою податкового обліку до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговельним патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку.

''- після 01.01.2004 року'' за даними персоніфікованого обліку залежно від суми сплачених внесків за встановленою законодавством формулою. До страхового стажу вносяться періоди ведення підприємницької діяльності з застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку (ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

* '''робота за цивільно-правовоим договором:'''

''- до 01.01.2004 року'' зараховується за умови виплати страхових внесків (на підставі відповідного договору та інших документів, що підтверджують період роботи та сплату страхових внесків).

''- після 01.01.2004 року'' зараховується за даними персоніфікованого обліку, виходячи із суми сплачених внесків.
* '''період роботи за кордоном:'''

періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України

Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка:

# після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях російської федерації;
# перебувала на посадах державної служби, в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) російської федерації;
# добровільно обіймала посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах російської федерації;
# добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора (ч. 3 ст. 24-1);
# у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою – третьою статті 26 цього Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави. Порядок підтвердження та зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 26-1).

'''''зарахування періодів роботи в іншій державі на умовах міжнародного договору''''' :

періоди роботи осіб в іншій державі (за наявності), з якою укладено міжнародний договір України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, зараховуються до страхового стажу осіб, які проживають в Україні, на умовах такого міжнародного договору.

'''''зарахування періодів роботи в іншій державі, з якою не уклдався міжнароний договір:'''''

особи, які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою – третьою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, додають до заяв про призначення пенсії підтвердні документи про роботу за кордоном (пункт 3 Порядку): довідки, виписки тощо, видані іншою державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до страхового стажу (стажу роботи) під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної держави. Підтвердні документи визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Це визначають пункти 2 та 3 Порядку.

== Що таке реєстр застрахованих осіб ==
'''Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування''' – автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Реєстр складається з електронних облікових карток застрахованих осіб, до яких включаються відомості про застрахованих осіб, зокрема: дані про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

'''Реєстр застрахованих осіб забезпечує:'''
* облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
* накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
'''Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі:'''
* звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
== Зарахування періодів роботи, які не були включені до страхового стажу в судовому порядку ==
Для початку особі необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про зарахування не включених періодів трудового стажу та додати документи, які підтверджують даний період стажу.

Отримавши відмову у органах Пенсійного фонду можна звертатися у порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] із '''[[:Файл:Зразок позовної заяви про зарахування страхового стажу.doc|позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії]]''' до окружного адміністративного суду.

Позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Відповідачем у цій справі буде територіальне управління Пенсійного фонду України.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд буде розглядати лише ті документи, які були надані до заяви про призначення пенсії. Документам, котрі не були надані особою органу Пенсійного Фонду при поданні заяви про призначення пенсії, суд не буде надавати оцінку.

'''Доказами у цій справі є:'''
* трудова книжка із записами відповідних періодів роботи;
* архівна довідка про періоди роботи та отриману заробітну плату;
* підтвердження припинення страхувальника без визначення правонаступника;
* свідки, що можуть посвідчити факт роботи у ці періоди.
*довідка з підприєства або його правонаступника, а у разі їх відсутності з архівних установ. Довідка в обов'язковому порядку повина посилатися на первинні документи, які стали підставою для її видачі;
*виписки з наказів;
*трудові угоди з відміткою про їх виконання;
В якості доказів до уваги можуть бути прийняті також відомості із членських профспілкових квитків. В таком випадку, до страхового стажу будуть враховані тільки ті періоди за які внесені відмітки про сплату членських внесків.

Ящо доументами не можливо підтвердити стаж роботи через їх відсутність у зв'язку з військовими діями, стаж роботи встановлюється на підставі усних джерел. В тому числі свідченнями не менше двох свідків які працювали з особою на одному підприємстів, установі, організації. У свою чергу свідки, повинні мати відповідні документи які підтверджують, що вони дійсно у вказаний період працювали на одному підприємстві із заявником.

За звернення до суду необхідно буде сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|підстави звільнення від сплати судового збору]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].

'''У позовній заяві необхідно ставити таку вимогу:'''

- визнати бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо незарахування періодів роботи протиправною

- зобов’язати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу особі періоди роботи, які не були включені до страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду '''(пункт 4 розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування])'''.

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Страховий стаж]]

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2025-12-14T10:00:39Z

Tetiana.novobranets: /* До страхового стажу зараховуються */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%3B Застрахована особа]''' - фізична особа, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

'''[[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|Страховий стаж]]''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом] і за який сплачено страхові внески;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B Страхові внески]''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B Страхувальники]''' - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону].
== Обчислення страхового стажу ==
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

== Права та обов'язки ==
'''Застрахована особа має право'''

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;

'''5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;'''

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

'''8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;'''

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;

11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;

11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;

12) інші права відповідно до цього Закону.

'''Застрахована особа зобов'язана:'''

1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;

2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

3-1) повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання);

4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраним страховиком та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страховика згідно із цим Законом);

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

== До страхового стажу зараховуються ==

* '''трудовий стаж:'''

''до 1 січня 2004 року'' - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії а саме до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

''з 1 січня 2004 року''-за даним персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків (офіційне працевліштування);

* '''періоди навчання''' :
''- період навчання до 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період навчання після 01.01.2004 року'' може бути зараховане до страхового стажу за умови сплати страхових внесків на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні та за наявностріод ні зазначеної інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

* '''військова служба:'''
- ''період проходження військової служби'' ''до 01.01.2004'' зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період проходження військової служби після 01.01.2004'' зараховується за даними персоніфікованого обліку.

Якщо за період з 01.01.2004 по 31.12.2016 у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для нарахування страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового та керівного складу згідно з цим Законом, то страховий стаж нараховується на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
* '''догляд за дитиною до 3-х років:'''
Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу, але умови зарахування залежать від часу, коли цей догляд здійснювався:

''- до 1 січня 2004 року'' — зараховується на підставі свідоцтва про народження дитини, навіть якщо жінка не працювала.

''- з 1 січня по 31 грудня 2004 року'' — зараховується за умови надання довідки з органу соціального захисту населення про отримання допомоги по догляду за дитиною.

- з 1 січня 2005 року — період догляду автоматично зараховується до страхового стажу, оскільки за таких осіб страхові внески сплачує держава. Інформація підтверджується через реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
* '''догляд за інвалідом I групи, за дитиною-інвалідом до 16-ти років:'''
непрацюючі працездатні особи (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники), які фактично доглядають за дитиною – інвалідом (до 16 років), інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку мають право зарахувати до страхового стажу період догляду на вказаною категорією громадян.

''- до 01 січня 2005 року'' час догляду зараховується на підставі акту обстеження фактичних обставин (складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей ЖЕКів або інших органів за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, або шляхом опитування осіб, за якими доглядають, та їхніх сусідів, інших даних), а також документів, які підтверджують перебування на інвалідності (виписка з акта огляду МСЕК, довідка одержувача допомоги з органів соціального захисту населення ) та документів, які підтверджують вік (свідоцтво про народження або паспорт).

''з 01 січня 2005 року'' такий стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду (дані СПОВ), за умови отримання допомоги (компенсації) в органах соціального захисту населення по догляду за інвалідом I групи, дитиною – інвалідом та престарілим.

Періоди догляду за вищевказаними особами зараховуються до страхового стажу з 01.01.2005р. за даними персоніфікованого обліку, а до 01.01.2005р. - в разі підтвердження факту здійснення догляду та документів, які підтверджують вік та перебування на інвалідності зазначеної категорії громадян.
* '''перебування на обліку в Центрі зайнятості:'''
''- до 01.01.2004 року'' стаж зараховується за записами у трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю.

''- після 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 01.01.2010 р. — за даними персоніфікованого обліку.
* '''підприємницька діяльність:'''
- ''до 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі довідки Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 р. — підтверджується даними персоніфікованого обліку згідно з інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою податкового обліку до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговельним патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку.

''- після 01.01.2004 року'' за даними персоніфікованого обліку залежно від суми сплачених внесків за встановленою законодавством формулою. До страхового стажу вносяться періоди ведення підприємницької діяльності з застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку (ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

* '''робота за цивільно-правовоим договором:'''

''- до 01.01.2004 року'' зараховується за умови виплати страхових внесків (на підставі відповідного договору та інших документів, що підтверджують період роботи та сплату страхових внесків).

''- після 01.01.2004 року'' зараховується за даними персоніфікованого обліку, виходячи із суми сплачених внесків.
* '''період роботи за кордоном:'''

Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

'''Реєстр застрахованих осіб забезпечує:'''
* облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
* накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
'''Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі:'''
* звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
== Зарахування періодів роботи, які не були включені до страхового стажу в судовому порядку ==
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до '''рішення суду, що набрало законної сили'''.

Для початку особі необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про зарахування не включених періодів трудового стажу та додати документи, які підтверджують даний період стажу.

Отримавши відмову у органах Пенсійного фонду можна звертатися у порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] із '''[[:Файл:Зразок позовної заяви про зарахування страхового стажу.doc|позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії]]''' до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

Позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Відповідачем у цій справі буде територіальне управління Пенсійного фонду України.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд буде розглядати лише ті документи, які були надані до заяви про призначення пенсії. Документам, котрі не були надані особою органу Пенсійного Фонду при поданні заяви про призначення пенсії, суд не буде надавати оцінку.

'''Доказами у цій справі є:'''
* трудова книжка із записами відповідних періодів роботи;
* архівна довідка про періоди роботи та отриману заробітну плату;
* підтвердження припинення страхувальника без визначення правонаступника;
* свідки, що можуть посвідчити факт роботи у ці періоди.
*довідка з підприєства або його правонаступника, а у разі їх відсутності з архівних установ. Довідка в обов'язковому порядку повина посилатися на первинні документи, які стали підставою для її видачі;
*виписки з наказів;
*трудові угоди з відміткою про їх виконання;
В якості доказів до уваги можуть бути прийняті також відомості із членських профспілкових квитків. В таком випадку, до страхового стажу будуть враховані тільки ті періоди за які внесені відмітки про сплату членських внесків.

Ящо доументами не можливо підтвердити стаж роботи через їх відсутність у зв'язку з військовими діями, стаж роботи встановлюється на підставі усних джерел. В тому числі свідченнями не менше двох свідків які працювали з особою на одному підприємстів, установі, організації. У свою чергу свідки, повинні мати відповідні документи які підтверджують, що вони дійсно у вказаний період працювали на одному підприємстві із заявником.

За звернення до суду необхідно буде сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|підстави звільнення від сплати судового збору]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].

'''У позовній заяві необхідно ставити таку вимогу:'''

- визнати бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо незарахування періодів роботи протиправною

- зобов’язати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу особі періоди роботи, які не були включені до страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду '''(пункт 4 розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування])'''.

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Страховий стаж]]

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2025-12-14T09:54:32Z

Tetiana.novobranets: /* До страхового стажу зараховуються */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%3B Застрахована особа]''' - фізична особа, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

'''[[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|Страховий стаж]]''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом] і за який сплачено страхові внески;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B Страхові внески]''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B Страхувальники]''' - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону].
== Обчислення страхового стажу ==
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

== Права та обов'язки ==
'''Застрахована особа має право'''

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;

'''5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;'''

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

'''8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;'''

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;

11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;

11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;

12) інші права відповідно до цього Закону.

'''Застрахована особа зобов'язана:'''

1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;

2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

3-1) повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання);

4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраним страховиком та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страховика згідно із цим Законом);

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

== До страхового стажу зараховуються ==

* '''трудовий стаж:'''

''до 1 січня 2004 року'' - періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії а саме до набрання чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

''з 1 січня 2004 року''-за даним персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків (офіційне працевліштування);

* '''періоди навчання''' :
''- період навчання до 01.01.2004 року'' стаж зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період навчання після 01.01.2004 року'' може бути зараховане до страхового стажу за умови сплати страхових внесків на умовах добровільної участі у пенсійному страхуванні та за наявностріод ні зазначеної інформації в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

* '''військова служба:'''
- ''період проходження військової служби'' ''до 01.01.2004'' зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- ''період проходження військової служби після 01.01.2004'' зараховується за даними персоніфікованого обліку.

Якщо за період з 01.01.2004 по 31.12.2016 у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для нарахування страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового та керівного складу згідно з цим Законом, то страховий стаж нараховується на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
* '''догляд за дитиною до 3-х років:'''
Період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу, але умови зарахування залежать від часу, коли цей догляд здійснювався:

До 1 січня 2004 року — зараховується на підставі свідоцтва про народження дитини, навіть якщо жінка не працювала.

З 1 січня по 31 грудня 2004 року — зараховується за умови надання довідки з органу соціального захисту населення про отримання допомоги по догляду за дитиною.

З 1 січня 2005 року — період догляду автоматично зараховується до страхового стажу, оскільки за таких осіб страхові внески сплачує держава. Інформація підтверджується через реєстр застрахованих осіб Пенсійного фонду України.
* '''догляд за інвалідом I групи, за дитиною-інвалідом до 16-ти років'''
непрацюючі працездатні особи (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники), які фактично доглядають за дитиною – інвалідом (до 16 років), інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку мають право зарахувати до страхового стажу період догляду на вказаною категорією громадян.

До 01 січня 2005 року час догляду зараховується на підставі акту обстеження фактичних обставин (складається органами Пенсійного фонду на підставі відомостей ЖЕКів або інших органів за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, або шляхом опитування осіб, за якими доглядають, та їхніх сусідів, інших даних), а також документів, які підтверджують перебування на інвалідності (виписка з акта огляду МСЕК, довідка одержувача допомоги з органів соціального захисту населення ) та документів, які підтверджують вік (свідоцтво про народження або паспорт).

З 01 січня 2005 року такий стаж обчислюється на підставі індивідуальних відомостей про застраховану особу, які надаються відділом персоніфікованого обліку Пенсійного фонду (дані СПОВ), за умови отримання допомоги (компенсації) в органах соціального захисту населення по догляду за інвалідом I групи, дитиною – інвалідом та престарілим.

Періоди догляду за вищевказаними особами зараховуються до страхового стажу з 01.01.2005р. за даними персоніфікованого обліку, а до 01.01.2005р. - в разі підтвердження факту здійснення догляду та документів, які підтверджують вік та перебування на інвалідності зазначеної категорії громадян.
* '''перебування на обліку в Центрі зайнятості'''
до 01.01.2004 р. стаж зараховується за записами у трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю.

після 01.01.2004 р. стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 01.01.2010 р. — за даними персоніфікованого обліку.
* '''підприємницька діяльність.'''
до 01.01.2004 р. стаж зараховується на підставі довідки Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 р. — підтверджується даними персоніфікованого обліку згідно з інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою податкового обліку до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговельним патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку.

після 01.01.2004 за даними персоніфікованого обліку залежно від суми сплачених внесків за встановленою законодавством формулою. До страхового стажу вносяться періоди ведення підприємницької діяльності з застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку (ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

* '''період роботи за кордоном:'''

Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

'''Реєстр застрахованих осіб забезпечує:'''
* облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
* накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
'''Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі:'''
* звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
== Зарахування періодів роботи, які не були включені до страхового стажу в судовому порядку ==
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до '''рішення суду, що набрало законної сили'''.

Для початку особі необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про зарахування не включених періодів трудового стажу та додати документи, які підтверджують даний період стажу.

Отримавши відмову у органах Пенсійного фонду можна звертатися у порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] із '''[[:Файл:Зразок позовної заяви про зарахування страхового стажу.doc|позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії]]''' до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

Позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Відповідачем у цій справі буде територіальне управління Пенсійного фонду України.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд буде розглядати лише ті документи, які були надані до заяви про призначення пенсії. Документам, котрі не були надані особою органу Пенсійного Фонду при поданні заяви про призначення пенсії, суд не буде надавати оцінку.

'''Доказами у цій справі є:'''
* трудова книжка із записами відповідних періодів роботи;
* архівна довідка про періоди роботи та отриману заробітну плату;
* підтвердження припинення страхувальника без визначення правонаступника;
* свідки, що можуть посвідчити факт роботи у ці періоди.
*довідка з підприєства або його правонаступника, а у разі їх відсутності з архівних установ. Довідка в обов'язковому порядку повина посилатися на первинні документи, які стали підставою для її видачі;
*виписки з наказів;
*трудові угоди з відміткою про їх виконання;
В якості доказів до уваги можуть бути прийняті також відомості із членських профспілкових квитків. В таком випадку, до страхового стажу будуть враховані тільки ті періоди за які внесені відмітки про сплату членських внесків.

Ящо доументами не можливо підтвердити стаж роботи через їх відсутність у зв'язку з військовими діями, стаж роботи встановлюється на підставі усних джерел. В тому числі свідченнями не менше двох свідків які працювали з особою на одному підприємстів, установі, організації. У свою чергу свідки, повинні мати відповідні документи які підтверджують, що вони дійсно у вказаний період працювали на одному підприємстві із заявником.

За звернення до суду необхідно буде сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|підстави звільнення від сплати судового збору]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].

'''У позовній заяві необхідно ставити таку вимогу:'''

- визнати бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо незарахування періодів роботи протиправною

- зобов’язати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу особі періоди роботи, які не були включені до страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду '''(пункт 4 розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування])'''.

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Страховий стаж]]

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2025-12-11T11:45:21Z

Tetiana.novobranets: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1]
== Загальні положення ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B6%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%3B Застрахована особа]''' - фізична особа, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

'''[[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|Страховий стаж]]''' - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом] і за який сплачено страхові внески;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B Страхові внески]''' - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text:~:text=%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%2D%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BE%D0%BA%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%94%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B Страхувальники]''' - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону].
== Обчислення страхового стажу ==
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

== Права та обов'язки ==
'''Застрахована особа має право'''

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду, та в порядку, визначеному цим Законом;

'''5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;'''

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

'''8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;'''

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог цього Закону;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному цим Законом;

11-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;

11-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;

12) інші права відповідно до цього Закону.

'''Застрахована особа зобов'язана:'''

1) пред'являти свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на вимогу страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду;

2) надавати на вимогу страхувальника, територіального органу Пенсійного фонду документи, що засвідчують відомості, які мають бути занесені або містяться в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

3) повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення;

3-1) повідомляти страхувальника, в якого особа працює за основним місцем роботи, про визначення особою такого місця роботи як основного згідно з поданою нею заявою (до її відкликання);

4) укладати договір страхування довічної пенсії з обраним страховиком та не розривати цей договір протягом життя (крім випадків зміни страховика згідно із цим Законом);

5) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

== До страхового стажу зараховуються ==

* '''трудовий стаж:'''

до 1 січня 2004 року (який перетворився у страховий). У разі відсутності трудової книжки, а також якщо в ній немає необхідних записів, записи неправильні або вказані неточні дані про періоди роботи для підтвердження трудового стажу, приймаються інші документи, видані за місцем роботи або архівними установами.

з 1 січня 2004 року-за даним персоніфікованого обліку, за умови сплати страхових внесків (офіційне працевліштування);

* '''періоди навчання''' у вищих, середніх, спеціальних закладах, в училищах, курсах підготовки кадрів, підвищення кваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі з денною формою начання до 1 січня 2004 року.

* '''військова служба:'''

- до 01.01.2004 р. стаж зараховується на підставі військових квитків, довідок військових комісаріатів, військових частин та установ Міноборони, довідок архівних та військово-лікувальних установ.

- після 01.12.2004 р. стаж зараховується за даними персоніфікованого обліку.

- якщо за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2016 р. у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для нарахування страхового стажу військовослужбовцям (окрім військовослужбовців строкової служби), поліцейським, особам рядового та керівного складу, то страховий стаж нараховується на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

* '''догляд за дитиною до 3-х років''' незалежно від працевлаштування жінки у трудовий стаж зараховується за даними системи персоніфікованого обліку як відпустка відпустка по вагітності та пологах, так і відпустка по догляду за дитиною до 3-х років.

* '''догляд за інвалідом I групи, за дитиною-інвалідом до 16-ти років'''
* '''перебування на обліку в Центрі зайнятості'''
до 01.01.2004 р. стаж зараховується за записами у трудовій книжці, внесеними органом державної служби зайнятості або на підставі довідки служби зайнятості про період отримання допомоги по безробіттю.

після 01.01.2004 р. стаж зараховується на підставі записів у трудовій книжці, довідки служби зайнятості, а починаючи з 01.01.2010 р. — за даними персоніфікованого обліку.
* '''підприємницька діяльність.'''
до 01.01.2004 р. стаж зараховується на підставі довідки Пенсійного фонду про сплату страхових внесків, а з 01.07.2000 р. — підтверджується даними персоніфікованого обліку згідно з інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою податкового обліку до 01.01.2004 р. підтверджується спеціальним торговельним патентом або свідоцтвом про сплату єдиного податку.

після 01.01.2004 за даними персоніфікованого обліку залежно від суми сплачених внесків за встановленою законодавством формулою. До страхового стажу вносяться періоди ведення підприємницької діяльності з застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку (ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

* '''період роботи за кордоном:'''

Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Порядок підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави і неможливості документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди особа повідомляє про це органи Пенсійного фонду в заяві про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.

'''Реєстр застрахованих осіб забезпечує:'''
* облік застрахованих осіб у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;
* накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
* нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
'''Відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі:'''
* звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану,
* відомостей центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
== Зарахування періодів роботи, які не були включені до страхового стажу в судовому порядку ==
У разі припинення або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальника без визначення правонаступника зміни та уточнення до відомостей Реєстру застрахованих осіб вносяться відповідно до '''рішення суду, що набрало законної сили'''.

Для початку особі необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України із заявою про зарахування не включених періодів трудового стажу та додати документи, які підтверджують даний період стажу.

Отримавши відмову у органах Пенсійного фонду можна звертатися у порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] із '''[[:Файл:Зразок позовної заяви про зарахування страхового стажу.doc|позовною заявою про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії]]''' до окружного адміністративного суду за місцем знаходження відповідача.

Позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Відповідачем у цій справі буде територіальне управління Пенсійного фонду України.

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд буде розглядати лише ті документи, які були надані до заяви про призначення пенсії. Документам, котрі не були надані особою органу Пенсійного Фонду при поданні заяви про призначення пенсії, суд не буде надавати оцінку.

'''Доказами у цій справі є:'''
* трудова книжка із записами відповідних періодів роботи;
* архівна довідка про періоди роботи та отриману заробітну плату;
* підтвердження припинення страхувальника без визначення правонаступника;
* свідки, що можуть посвідчити факт роботи у ці періоди.
*довідка з підприєства або його правонаступника, а у разі їх відсутності з архівних установ. Довідка в обов'язковому порядку повина посилатися на первинні документи, які стали підставою для її видачі;
*виписки з наказів;
*трудові угоди з відміткою про їх виконання;
В якості доказів до уваги можуть бути прийняті також відомості із членських профспілкових квитків. В таком випадку, до страхового стажу будуть враховані тільки ті періоди за які внесені відмітки про сплату членських внесків.

Ящо доументами не можливо підтвердити стаж роботи через їх відсутність у зв'язку з військовими діями, стаж роботи встановлюється на підставі усних джерел. В тому числі свідченнями не менше двох свідків які працювали з особою на одному підприємстів, установі, організації. У свою чергу свідки, повинні мати відповідні документи які підтверджують, що вони дійсно у вказаний період працювали на одному підприємстві із заявником.

За звернення до суду необхідно буде сплатити судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати|підстави звільнення від сплати судового збору]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].

'''У позовній заяві необхідно ставити таку вимогу:'''

- визнати бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо незарахування періодів роботи протиправною

- зобов’язати орган Пенсійного фонду України зарахувати до страхового стажу особі періоди роботи, які не були включені до страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України] в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Внесення змін до відомостей про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб відповідно до рішення суду, що набрало законної сили, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі наказу керівника відповідного органу у десятиденний строк після надходження (надання особою) рішення суду '''(пункт 4 розділ IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування])'''.

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Страховий стаж]]

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2025-09-18T11:52:09Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83,-(%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8 Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Відомості про пільговиків зберігаються в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#n20:~:text=1.-,%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80,-)%2C%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 '''Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП)''',] - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Інформацію про пільговиків до Реєстру вносять фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України. У разі необхідності відомості коригуються ( місце проживання, статус тощо).

== Куди необхідно звертатися ==
• особисто звернувшись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, ЦНАПу або уповноваженої посадової особи виконавчого органу територіальної громади;

• поштою – надіславши документи на адресу органу Пенсійного фонду України;

• в електронній формі – через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України [https://portal.pfu.gov.ua/ https://portal.pfu.gov.ua;]

• через застосунок «Дія».

Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

== Які документи необхідно подати пільговику: ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/116/f116945n251.docx '''ЗАЯВА про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги''']

*копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
*копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
*пред’явити паспорт,
*надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
*надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''

'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

'''! УВАГА''' Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім’ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв’язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені абзацом першим цього пункту, що підтверджують право пільговика на пільги.

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем проживання? ==
Пільги надаються як за фактичним, так і за зареєстрованим місцем проживання пільговика. Для зміни пільговиком місця отримання пільг необхідно внести зміни до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

Таким документом може бути довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або інший офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання (наприклад, договір оренди житла).

У разі відсутності таких документів може бути складено акт обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства. Цей акт оформлюється посадовою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади.

Для коригування інформації пільговик має протягом 30 днів повідомити про зміни орган Пенсійного фонду України, подавши нову заяву [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (пункт 8 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117):]

* особисто, звернувшись до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України;
* поштою, надіславши документ на адресу органу Фонду;
* онлайн – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний застосунок “Пенсійний фонд” або через “Портал Дія”.);

== Склад сім’ї пільговика ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#n864:~:text=.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3,%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] при наданні пільг та здійсненні видатків з бюджету щодо їх виплати до членів сім'ї пільговика належать:

* дружина (чоловік),
* неповнолітні діти (до 18 років); неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
* особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
* непрацездатні батьки; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.

'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%A3%20%D0%A1%D0%9E%D0%9B%D0%86%D0%94%D0%90%D0%A0%D0%9D%D0%86%D0%99%20%D0%A1%D0%98%D0%A1%D0%A2%D0%95%D0%9C%D0%86-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BC,-1.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[index.php?title=Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[index.php?title=Категорія:Реабілітовані особи]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2025-09-18T11:11:46Z

Tetiana.novobranets: редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83,-(%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8 Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Відомості про пільговиків зберігаються в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#n20:~:text=1.-,%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80,-)%2C%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 '''Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП)''',] - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Інформацію про пільговиків до Реєстру вносять фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України. У разі необхідності відомості коригуються ( місце проживання, статус тощо).

== Куди необхідно звертатися ==
• особисто звернувшись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, ЦНАПу або уповноваженої посадової особи виконавчого органу територіальної громади;

• поштою – надіславши документи на адресу органу Пенсійного фонду України;

• в електронній формі – через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України [https://portal.pfu.gov.ua/ https://portal.pfu.gov.ua;]

• через застосунок «Дія».

Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

== Які документи необхідно подати пільговику: ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/116/f116945n251.docx '''ЗАЯВА про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги''']

*копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
*копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
*пред’явити паспорт,
*надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
*надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''

'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

'''! УВАГА''' Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім’ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв’язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені абзацом першим цього пункту, що підтверджують право пільговика на пільги.

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем проживання? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

Пільги надаються як за фактичним, так і за зареєстрованим місцем проживання пільговика. Для зміни пільговиком місця отримання пільг необхідно внести зміни до Реєстру осіб, які мають право на пільги.

Для коригування інформації пільговик має протягом 30 днів повідомити про зміни орган Пенсійного фонду України, подавши нову заяву [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text:~:text=8.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. (пункт 8 Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117):]

* особисто, звернувшись до обраного сервісного центру Пенсійного фонду України;
* поштою, надіславши документ на адресу органу Фонду;
* онлайн – через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний застосунок “Пенсійний фонд” або через “Портал Дія”.);

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[index.php?title=Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[index.php?title=Категорія:Діти війни]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[index.php?title=Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[index.php?title=Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[index.php?title=Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[index.php?title=Категорія:Реабілітовані особи]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2025-09-11T12:06:24Z

Tetiana.novobranets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/32/95-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%20%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%87%D0%BD%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83,-(%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8 Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Відомості про пільговиків зберігаються в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#n20:~:text=1.-,%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80,-)%2C%20%2D%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2D%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0 '''Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП)''',] - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

Інформацію про пільговиків до Реєстру вносять фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України. У разі необхідності відомості коригуються ( місце проживання, статус тощо).

'''Заяву про внесення даних до Реєстру з необхідними документами пільговик може подати:'''

• особисто звернувшись до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України, ЦНАПу або уповноваженої посадової особи виконавчого органу територіальної громади;

• поштою – надіславши документи на адресу органу Пенсійного фонду України;

• в електронній формі – через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України [https://portal.pfu.gov.ua/ https://portal.pfu.gov.ua;]

• через застосунок «Дія».

Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/116/f116945n251.docx '''ЗАЯВА про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги''']

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем проживання? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

== Куди необхідно звертатися ==
Заяви приймаються безпосередньо :

- відділами соціального захисту відповідної територіальної громади або визначеними посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;

- уповноваженими особами старостинських округів;

- посадовими особами центру надання адміністративних послуг .

Управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій з 1 січня 2021 року документи приймають лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”).

Якщо пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, посадової особи виконавчого органу або посадової особи центру надання адміністративних послуг, така особа вживає заходів для включення інформації про пільговика до Реєстру (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117]).

== Які документи необхідно подати пільговику: ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п#n238 3аява встановленої форми];
# копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
#копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
#пред’явити паспорт,
#надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
#надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''
'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Добросусідство

2025-09-09T13:51:10Z

Tetiana.novobranets: Незначні редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-99-п Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://drive.google.com/file/d/1FnoZU7B0zM6B2EC-f2Hhw0zKu4UMhE8H/view ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-09 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 “Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ”]
==Зміст добросусідства==
Зміст '''''добросусідства''''' полягає в тому, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 статті 103 ЗК України]).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Для врегулювання земельних відносин добросусідства у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 Земельному кодексі України (далі – ЗК України)] присвячена 17 глава.

== Суб’єкти відносин добросусідства ==
Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n766:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2091.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA,-1.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85 частина перша статті 91], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n819:~:text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2096.%20%D0%9E%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2,-1.%20%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96 частина перша статті 96 ЗК України]).

У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, [[Оренда земельних ділянок|оренди]], [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)|емфітевзису, суперфіцію]] тощо.
==Використання суміжних зелених насаджень ==
При здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які можуть певним чином порушити права інших осіб, завдати шкоду довкіллю або культурній спадщині, не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n74:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%9C%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0 стаття 13 Цивільного кодексу України).]

Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їхнього цільового призначення, при яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей ( затінення,задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо)(частина перша с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 татті 103 ЗК України]).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 частина друга статті 103 ЗК України).]

Такі незручності, зокрема, можуть створювати зелені насадження, які ростуть на сусідній земельній ділянці або ж на межі земельних ділянок (затіняють ділянку, заважають вирощуванню рослин тощо). За таких обставин, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 ЗК України] передбачає можливість потерпілій стороні захистити свої законні інтереси. Однак нерідко власники (землекористувачі) вдаються до самовільного знищення зелених насаджень, які їм заважають, не цікавлячись правовими наслідками цих дій.

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=3.%20%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96,%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%BE%D1%89%D0%BE). частина третя статті 103 ЗК України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA%20%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2 Стаття 105 ЗК України] передбачає право власників та землекористувачів земельних ділянок відрізати корені та гілки дерев і кущів, які проникають з сусідньої земельної ділянки, у випадку, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням (цільове призначення земельної ділянки вказується в державному акті на право власності на земельну ділянку або в договорі оренди земельної ділянки).

Може виникнути ситуація, коли є потреба у знесенні дерев, розміщених на межі сусідніх земельних ділянок. Такі дерева, а також плоди цих дерев належать власникам сусідніх ділянок у рівних частинах і кожен з сусідів має право вимагати ліквідувати такі дерева (крім випадку, якщо вони служать межовими знаками і не можуть бути замінені іншими межовими знаками). Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах (крім випадку, коли один із сусідів відмовляється від своїх прав на дерева) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20109.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA (стаття 109 ЗК України).]

Під час проектування нових та реконструкції існуючих будівель, кварталів, мікрорайонів, вулиць і доріг відповідно до їх призначення, згідно з [https://e-construction.gov.ua/files/new_doc/3022049262482490756/2023-01-23/48e9d4c6-d7fd-470f-b04e-d791c5982967.pdf державними будівельними нормами (ДБН), вступили в дію 1 жовтня 2019 року], відстань від межі суміжної земельної ділянки до висаджених кущів, має становити 1 м., до стовбурів дерев — від 4 до 6 м. залежно від крони, але не менше половини її діаметру.

Див. додатково "[[Видалення зелених насаджень (дерев, кущів, і квітників) на території населеного пункту]]".
===Відповідальність за порушення у сфері використання суміжних земель===

* особа, винна у самовільному знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, що розміщені на території суміжної приватної земельної ділянки, несе цивільну відповідальність у вигляді відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну іншої особи;

* особа, винна у знищенні чи пошкодженні зелених насаджень, розміщених на суміжній земельній ділянці державної чи комунальної власності, несе адміністративну відповідальність передбачену статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1279 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення] ("Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду" та відшкодовує нанесенні збитки в грошовому еквіваленті заподіяну шкоду за нормами для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-99-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах]

==Спільна межа і межові знаки==
Спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Витрати на встановлення спільних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межовими знаками можуть бути природні чи штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, стіни, паркани, огорожа, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній. Межові знаки на водних об’єктах не встановлюються.

Власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними. У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 стаття 106 ЗК України]).

У випадку, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20108.%20%D0%A1%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4 (стаття 108 ЗК України)]..

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#n95:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%BA%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%20(%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96)%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BA%20(%D0%BF%D0%B0%D1%97%D0%B2) Статтею 11 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"] передбачено особливості встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв).

Так, земельні ділянки, які будуть використовуватися їхніми власниками самостійно, закріплюються межовими знаками встановленого зразка кожна окремо.

Земельні ділянки, які їхні власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками встановленого зразка лише по окружній межі єдиного масиву.

Раніше порядок встановлення (відновлення) меж земельних ділянок регулювався [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками від 18.05.2010 № 376] (далі - Інструкція). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1142-21#Text наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.08.2021] Інструкція втратила чинність.

Враховуючи положення Інструкції, що втратила чинність, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснювалось виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Зараз збирати підписи сусідів щодо погодження меж земельної ділянки не обов'язково. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Крім того, суди вже напрацювали позицію щодо погодження меж земельної ділянки із сусідами. Зокрема [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86000382 Верховний Суд України у своїй постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 619/800/18] зазначив, що стадія погодження меж земельної ділянки при виготовленні землевпорядної документації є допоміжною. При цьому стаття 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами. Із цього не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що його права порушено. Погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови. Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів.

Див. додатково "[[Встановлення меж земельної ділянки]]".

В кожному з випадків отримання правовстановлюючого документа і встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) передбачено в інтересах землевласника (землекористувача) з метою попередження спорів щодо встановлення спільної межі чи меж з іншими власниками (землекористувачами). Спори, як правило, не виникають, коли сусіди мають правовстановлюючі документи на свої земельні ділянки та встановлені в натурі межі і, таким чином, можуть підтвердити свої права на спірну частину земельної ділянки.
====Відповідальність====
За знищення межових знаків передбачена відповідальність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n363 статтею 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Знищення межових знаків").]
===Накладення меж земельних ділянок===

Наведені випадки й нині спричиняють виникнення неточностей у землевпорядній документації і, як наслідок, інколи це призводить до накладення земельних ділянок. Тобто, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

Відомості про такі земельні ділянки неможливо внести до Державного земельного кадастру.Частина шоста статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 Закону України "Про Державний земельний кадастр"] встановлює як одну з підстав для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. При цьому, власник не зможе одержати кадастровий номер, необхідний при відчуженні земельної ділянки. Поруч із цим в договорах купівлі-продажу, міни, дарування і в договорах іпотеки з метою ідентифікації земельної ділянки обов’язково зазначається кадастровий номер. Це означає, що за відсутності такого номера особа не може повноцінно здійснювати розпорядження своєю власністю – продати, подарувати земельну ділянку або будівлю чи іншу споруду, розташовану на такій ділянці*.

Після відновлення в Україні у 1992 році інституту приватної власності на землю й до 1 січня 2013 року основним документом, що підтверджував право власності на земельну ділянку, був державний акт. Його видачі передувало виготовлення землевпорядної документації, яка на початкових етапах оформлювалася виключно у паперовому вигляді. Лише з липня 2003 року запровадили паралельне створення такої документації в електронній формі на магнітних носіях.

Через це виникла ситуація, коли інформація в цифровому вигляді охоплює не всі ділянки, оформлені раніше. Це призвело до того, що частина власників може стикнутися з проблемами визнання чи підтвердження свого права на землю. Додаткові труднощі виникали через неналежну точність визначення координат ділянок, адже деякі землевпорядні організації виконували роботи без виїзду на місцевість та без прив’язки межових точок до національної геодезичної мережі.

Подібні ситуації траплялися і під час реалізації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2009-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2009 року № 844 "Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України"](втратила чинність), яка передбачала виготовлення землевпорядної документації за бюджетні кошти. Проблема полягала в тому, що цією постановою не було передбачено обов’язкової процедури погодження меж із суміжними землевласниками, хоча вона є необхідною при кадастрових зйомках та складанні технічної документації.

Наведені випадки й нині спричиняють виникнення неточностей у землевпорядній документації і, як наслідок, інколи це призводить до накладення земельних ділянок. Тобто, коли згідно двох або більше різних землевпорядних документів одна і та ж ділянка землі, розташована на певному відрізку, фактично займає територію іншої, як правило, сусідньої земельної ділянки.

Такі ділянки не можуть бути внесені до Державного земельного кадастру. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 частини шостої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], підставою для відмови у державній реєстрації є нзнаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. У такому випадку власник не отримає кадастрового номера, без якого неможливо укласти угоди купівлі-продажу, дарування, міни чи іпотеки. Відсутність номера фактично блокує право особи вільно розпоряджатися своєю власністю — продавати чи дарувати землю, а також будівлі або споруди, розташовані на ній.
----

Див. додатково: [[Накладення меж земельних ділянок, шляхи вирішення]].
[[Файл:Позовна заява про визначення порядку володіння користування розпорядження земельною ділянкою.odt|міні]]
==Розгляд земельного спору з питання добросусідства==
'''Органи місцевого самоврядування''' вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян,обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах (ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D1%83%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D1%85%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85 астина третя статті 158 ЗК України]).

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D1%83%20%D1%82%D0%B8%D0%B6%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. (частина перша статті 159 ЗК України]). Для об’єктивного розгляду спору, необхідне зібрання доказів, участь зацікавлених осіб, розгляд спору на місці тощо.

Земельний спір може бути врегульовано шляхом '''медіації''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20158%2D1.%20%D0%92%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 (частина третя статті 158-1ЗК України).]

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі. У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується '''у судовому порядку.'''

Спори щодо додержання правил добросусідства розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n901:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2017-,%D0%94%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE,-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20103. ст. 103-109 Земельного кодексу України] і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідним органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79365500 ''(Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп18).'']

Згідно з частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%83%D1%81%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2 статті 152 ЗК України] власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97,%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статей 391], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099:~:text=%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20396.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85,-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D1%83%D0%B6%D0%B5 396 ЦК України] позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.

У пункті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20152.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 астиною третьою статті 152 ЗК України] шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97:~:text=%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC,-1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0 стаття 16 ЦК України).]

==Див. також==
* [[Порушення правил добросусідства при користуванні землею|Порушення правил добросусідства при користуванні землею.]]
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/79365500 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/25099/15 (провадження №11-1138апп1]
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання

2025-09-09T12:01:21Z

Tetiana.novobranets: Додано уточнення

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]
== Підстави виникнення у повнолітніх дочки, сина обов'язку утримувати батьків ==
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4331 статті 51 Конституції України]. Згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1030 статті 202 Сімейного кодексу України] повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Обов'язок повнолітніх дітей утримувати батьків чинним законодавством не пов'язується з працездатністю дітей і їх можливістю надавати батькам матеріальну допомогу та виникає на підставі сукупності наступних умов:
* походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення);
* непрацездатність матері, батька (тобто вони є особами, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] або особами з інвалідністю);
* потреба матері, батька в матеріальній допомозі.
[[Файл:Аліменти на батьків.jpg|міні|[[Файл:Аліменти на батьків 2.jpg|міні]]]]
Зобов`язання повнолітніх дітей по утриманню батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов’язок утримувати батьків включає:
* сплату аліментів;
* участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.

== У кого виникає обов’язок утримувати батьків ==
'''Обов’язок утримувати батьків (виплачувати аліменти) може бути покладено лише на повнолітніх дочку, сина''' (''стаття 51 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], стаття 202 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'').

При цьому якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.

{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
У виняткових випадках обов’язок утримувати своїх батьків може покладатися не лише на повнолітніх дочку, сина. 
Так, ''якщо мати, батько є '''тяжко хворими, особами з інвалідністю''', а '''дитина (до досягнення нею 18 років) має достатній дохі'''д (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї '''одноразово або протягом певного строку''' '''коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1041 стаття 206 Сімейного кодексу України]).
|}

== Хто має право на утримання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1030 статті 202 Сімейного кодексу України] '''право на утримання виникає за умови, якщо батьки''':

* є непрацездатними;
'''непрацездатні громадяни''' - особи, які досягли встановленого ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464:~:text=%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%2D%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%3B статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]'' віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.
* потребують матеріальної допомоги (тобто батьки не мають можливості забезпечити своє гідне існування у зв’язку з відсутністю пенсії чи її низького розміру).
При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі. При цьому, отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/84182574 постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц]).

== Обов'язок дочки, сина брати участь у додаткових витратах на батьків ==
Дочка, син крім сплати аліментів '''зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків''', викликаних:
* тяжкою хворобою;
* інвалідністю;
* немічністю.
Якщо діти не виконують обов’язку щодо сплати додаткових витрат, батьки мають право звернутися до суду. Суд в кожному конкретному випадку визначає наявність вказаних вище обставин на підставі відповідних документів.

== Виконання повнолітніми дочкою, сином обов’язку утримувати батьків ==
Аліменти на утримання батьків можуть виплачуватись:
* у добровільному порядку;
* у судовому порядку (''примусово'').

=== Добровільний порядок ===
Вважається, що повнолітні діти виконують свої обов’язки щодо утримання непрацездатних батьків добровільно.

Разом з цим батьки та діти можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам законодавства та моральним засадам суспільства (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n65 частина перша статті 9 Сімейного кодексу України]''). Отже, повнолітні дочка, син та батьки можуть за бажанням укласти договір про сплату аліментів на батьків.

=== Судовий порядок ===

===== Куди звернутись =====
У випадку якщо повнолітні дочка, син не надають матеріальну допомогу добровільно батьки мають право звернутися до суду. Позовна заява про стягнення аліментів подається у [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]] до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача. Позивачем у справі буде непрацездатний батько, мати чи обоє батьків, відповідачем повнолітні дочка, сина чи всі діти разом.

===== Вартість =====
За подання позовної заяви у справах про стягнення аліментів позивач '''звільняється від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 стаття 5 Закону України «Про судовий збір»]'').

==== Перелік та зразки необхідних документів ====
До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (стягнення аліментів), наприклад:
* свідоцтво про народження дитини (рішення про усиновлення);
* документи, що підтверджують непрацездатність позивача (пенсійне посвідчення, посвідчення особи з інвалідністю або рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) чи довідка МСЕК);
* документи, що підтверджують доводи позивача про потребу в матеріальній допомозі (наприклад, довідка з Управління Пенсійного фонду про розмір пенсії; довідка з лікувальної установи про захворювання; чеки, що підтверджують оплату медичних обстежень, проведення операцій, купівлю ліків; документи, що підтверджують лікування в санаторно-курортних закладах тощо);

* документи, що підтверджують доходи відповідача (за наявності) (наприклад, довідка про заробітну плату, витяг з Реєстру нерухомого майна про здійснену купівлю чи продаж нерухомого майна тощо).
Крім того, до справи можна залучити свідків, які підтвердять, що непрацездатні батьки дійсно потребують матеріальної допомоги, не можуть самі себе забезпечити, перебувають у немічному стані.

[[Файл:Позовна заява про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків.docx|міні|'''Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання непрацездатних батьків''']]

Судові рішення, що набрали чинності, є обов’язковими та підлягають виконанню на всій території України. Якщо боржник відмовляється добровільно виконувати рішення суду або тип справи дозволяє негайне виконання рішення (зокрема, справи про стягнення аліментів), законодавством передбачена можливість примусового виконання рішень. Для того щоб ініціювати примусове виконання такого рішення, необхідно отримати в суді виконавчий лист та звернутися з цим виконавчим документом і відповідною заявою до органу виконання рішень.

Детальніше дивіться консультацію про [[Виконання рішення суду: дії стягувача|'''виконання рішення суду''']].
== Звільнення дочки, сина від обов'язку утримувати матір, батька ==
Законодавством визначено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1035 у ''статті 204 Сімейного кодексу України'']), що дочка, син можуть бути звільнені судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що:
* мати, батько ухилялися від виконання своїх батьківських обов’язків;
* мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги, не є абсолютним. У зв’язку з цим суд на вимогу дочки, сина, до яких пред’явлено позов про стягнення аліментів, зобов’язаний перевірити їхні доводи про ухилення батьків від виконання своїх обов’язків щодо них (пункт 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»)].

Звільнення від обов'язку утримувати матір, батька може мати місце лише у випадку, якщо такий обов'язок у дочки, сина виник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77720678 постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 400/1621/16-ц]).

Тобто судом повинні бути встановлені у сукупності такі обставини:
* непрацездатність матері, батька;
* потребу матері, батька в матеріальній допомозі;
* ухилення матері, батька від виконання батьківських обов’язків / несплата аліментів на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.
Отже, дочка, син звільняються судом від обов’язку утримувати матір, батька та обов’язку брати участь у додаткових витратах, якщо буде встановлено, що мати, батько не сплачували аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, і така заборгованість є непогашеною на момент прийняття судом рішення про визначення розміру аліментів на батьків.

У виняткових випадках суд може присудити з дочки, сина аліменти на строк не більш як три роки.

Несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, підтверджується довідкою, виданою органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем у порядку, встановленому законом.

== Розмір утримання ==
'''Важливо''', що сам факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов’язку надання їм утримання – стан непрацездатності має супроводжуватися необхідністю отримання матеріальної допомоги від дітей.

Суд визначає розмір аліментів на батьків '''у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін'''.

При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат на непрацездатних батьків суд бере до уваги можливість одержання ними утримання від інших дітей, до яких не пред'явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1038 частина друга статті 205 Сімейного кодексу України]'').

Також до уваги береться отримання батьками пенсії, пільг, субсидій, наявність в батьків майна, що може приносити дохід тощо.

Отже, в кожному конкретному випадку суд враховує всі обставини, які мають істотне значення для вирішення справи: стан здоров'я батьків, види заробітку чи доходу як дітей так і батьків, виконання батьками своїх батьківських обов'язків, сімейний стан сторін тощо.

== Наслідки ухилення від утримання непрацездатних батьків ==
=== Адміністративна відповідальність ===
Адміністративна відповідальність за несплату аліментів передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n4071 статтею 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення], зокрема:

несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, -

тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Повторне протягом року вчинення правопорушення ( невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею) - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.

''Під повторним вчиненням правопорушення у цій статті слід розуміти невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею.''

=== Кримінальна відповідальність ===
За ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків законодавством передбачена кримінальна відповідальність (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1098 стаття 165 Кримінального кодексу України]''). 
Так, '''злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків – карається:'''
* штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн.);
* громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин;
* виправними роботами на строк до одного року;
* пробаційним наглядом на строк до двох років;
* обмеженням волі на строк до двох років.
'''А''' '''якщо особа, яка вже раніше була засуджена за такий злочин, знову ухиляється від сплати коштів на утримання батьків, то щодо неї може бути застосовано покарання у вигляді:'''

громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк від двох до трьох років, або обмеження волі на строк від двох до трьох років.

=== Усунення від права на спадкування за законом ===
Не мають права на спадкування за законом повнолітні діти (усиновлені), які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 частина 3 статті 1224 Цивільного кодексу України]).

За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 частина 5 статті 1224 Цивільного кодексу України]).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77720678 Постанова Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 400/1621/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84182574 Постанова Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 212/1055/18-ц]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-23T15:46:03Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж), на робочому місці (на виробництві);
* дуальна.
== Індивідуальна форма навчання ==
'''Індивідуальна форма навчання''' – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 1.jpg|міні|http://school22.edukit.sumy.ua/normativna_baza/individualjna_forma_navchannya/]]
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 2.jpg|міні]]
Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 П][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text '''Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти'''(]далі - Положення).

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою:

* екстернатна (екстернат);
* сімейна (домашня);
* педагогічний патронаж.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється з урахуванням особливостей щодо форм здобуття освіти, визначених спеціальними законами.

Інформація про індивідуальну(і) форму(и) здобуття освіти, що забезпечується(ються) закладами освіти, оприлюднюється на їх вебсайтах (за їх відсутності - на вебсайтах засновників закладів освіти).

Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до приватних і корпоративних закладів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти визначається засновником(ами).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до законодавства.

Заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року.

Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації (далі - атестація). Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

Зарахування осіб до закладу освіти для здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі.

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на навчальний рік.

=== Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) ===
'''Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)''' - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись екстернатна форма здобуття освіти:'''
1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

8) є іноземцями і постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи, які проживають на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Особи, зазначені у підпунктах 2, 6 пункту 1 цього розділу, зазначають у заяві навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або атестацію екстерном.

Зарахування особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого рівня освіти або результатів оцінювання, здійснюється після оцінювання її результатів навчання за певний клас (рівень повної загальної середньої освіти). Оцінювання проводить заклад освіти, в якому організовується екстернат, на підставі заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/90/f454238n349.doc за формою згідно з додатком 1 Положення]) особи, яка подавала заяву про зарахування (переведення) на екстернат.

=== Сімейна (домашня) форма здобуття освіти ===
'''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Батьки, інші законні представники здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

Батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.

Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016).]

Для запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків, інших законних представників заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну (домашню) форму.

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки, інші законні представники можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються результати навчання.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87] (далі - Державний стандарт початкової освіти), індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік). Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Навчальний час для проведення формувального оцінювання визначає заклад освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0#n332 підпункту 1 пункту 2 розділу V Положення], але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

=== Педагогічний патронаж ===
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись педагогічний патронаж:'''

1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту і проживають (перебувають) у селах і селищах (у разі, якщо загальна кількість учнів одного року навчання не дозволяє утворити клас, у тому числі на рівні початкової освіти - з’єднаний клас (клас-комплект);

''{Підпункт 1 пункту 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки'' № 1276 від 09.09.2024''}''

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

6) дітей, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій території України.

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).

'''Педагогічний патронаж передбачає''':

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами;

контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж осіб, зазначених у підпунктах 2-5 , до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

5. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

6. За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

індивідуально або для групи здобувачів освіти.

7. Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року). Контингент таких здобувачів освіти ураховується в статистичних звітах тих закладів освіти, у яких вони навчаються постійно та з яких вони не відраховуються. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання вказуються у довідці, що видає заклад освіти, який організовує педагогічний патронаж, за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, організовують заклади освіти, до яких вони зараховані.

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

==Дистанційна форма навчання==
'''Дистанційна форма навчання''' – індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

'''Підстави для організації дистанційної форми навчання'''
#Письмова заява повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи;
#Рішення педагогічної ради щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою;
# Оформлення такого рішення наказом керівника навчального закладу.
[[Файл:Дистанційна форма навчання.png|міні]]
Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп’ютерною технікою (пункт 9 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"] (далі - Положення № 1115).

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку та забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради закладу освіти для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники (пункт 11 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі '''протягом 10 робочих днів''' підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.
===Хто може здобувати освіту за дистанційною формою===
[[Файл:Дистанційна форма навчання 2.png|міні]]
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:
*не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо);
*потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо);
*в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України ( (організація здобуття освіти дистанційною формою здійснюється на час дії особливого періоду).
=== Куди звернутися ===
Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків та на підставі '''рішення''' педагогічної ради закладу освіти.

Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за '''наказом''' керівника закладу освіти на підставі особистої '''заяви''' повнолітньої особи або одного з батьків (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, може бути подано скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання.
== Дистанційна форма навчання в умовах воєнного стану ==
У зв'язку з веденням в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"] правового режиму воєнного стану діти можуть здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, в якому навчалася раніше. Навіть якщо заклад освіти фізично зруйновано – він однаково може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів.

Якщо дистанційне навчання в закладі освіти не здійснюється, дитина може продовжити навчання в іншому закладі освіти на території України. Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів має подати до закладу освіти заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію).

Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо в законних представників є свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано їх скановані копії чи фотокопії додати до заяви.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час організації освітнього процесу може застосовуватися дистанційна форма навчання або технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
|}
== Див. також ==
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Право особи на освіту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-23T15:41:44Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж), на робочому місці (на виробництві);
* дуальна.
== Індивідуальна форма навчання ==
'''Індивідуальна форма навчання''' – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 1.jpg|міні|http://school22.edukit.sumy.ua/normativna_baza/individualjna_forma_navchannya/]]
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 2.jpg|міні]]
Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 П][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text '''Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти'''(]далі - Положення).

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою:

* екстернатна (екстернат);
* сімейна (домашня);
* педагогічний патронаж.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється з урахуванням особливостей щодо форм здобуття освіти, визначених спеціальними законами.

Інформація про індивідуальну(і) форму(и) здобуття освіти, що забезпечується(ються) закладами освіти, оприлюднюється на їх вебсайтах (за їх відсутності - на вебсайтах засновників закладів освіти).

Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до приватних і корпоративних закладів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти визначається засновником(ами).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до законодавства.

Заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року.

Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації (далі - атестація). Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

Зарахування осіб до закладу освіти для здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі.

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на навчальний рік.

=== Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) ===
'''Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)''' - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись екстернатна форма здобуття освіти:'''
1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

8) є іноземцями і постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи, які проживають на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Особи, зазначені у підпунктах 2, 6 пункту 1 цього розділу, зазначають у заяві навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або атестацію екстерном.

Зарахування особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого рівня освіти або результатів оцінювання, здійснюється після оцінювання її результатів навчання за певний клас (рівень повної загальної середньої освіти). Оцінювання проводить заклад освіти, в якому організовується екстернат, на підставі заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/90/f454238n349.doc за формою згідно з додатком 1Положення]) особи, яка подавала заяву про зарахування (переведення) на екстернат.

=== Сімейна (домашня) форма здобуття освіти ===
'''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Батьки, інші законні представники здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

Батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.

Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016).]

Для запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків, інших законних представників заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну (домашню) форму.

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки, інші законні представники можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються результати навчання.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87] (далі - Державний стандарт початкової освіти), індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік). Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Навчальний час для проведення формувального оцінювання визначає заклад освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0#n332 підпункту 1 пункту 2 розділу V Положення], але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

=== Педагогічний патронаж ===
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись педагогічний патронаж:'''

1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту і проживають (перебувають) у селах і селищах (у разі, якщо загальна кількість учнів одного року навчання не дозволяє утворити клас, у тому числі на рівні початкової освіти - з’єднаний клас (клас-комплект);

''{Підпункт 1 пункту 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки'' № 1276 від 09.09.2024''}''

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

6) дітей, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій території України.

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).

'''Педагогічний патронаж передбачає''':

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами;

контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж осіб, зазначених у підпунктах 2-5 , до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

5. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

6. За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

індивідуально або для групи здобувачів освіти.

7. Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року). Контингент таких здобувачів освіти ураховується в статистичних звітах тих закладів освіти, у яких вони навчаються постійно та з яких вони не відраховуються. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання вказуються у довідці, що видає заклад освіти, який організовує педагогічний патронаж, за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, організовують заклади освіти, до яких вони зараховані.

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

==Дистанційна форма навчання==
'''Дистанційна форма навчання''' – індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

'''Підстави для організації дистанційної форми навчання'''
#Письмова заява повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи;
#Рішення педагогічної ради щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою;
# Оформлення такого рішення наказом керівника навчального закладу.
[[Файл:Дистанційна форма навчання.png|міні]]
Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп’ютерною технікою (пункт 9 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"] (далі - Положення № 1115).

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку та забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради закладу освіти для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники (пункт 11 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі '''протягом 10 робочих днів''' підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.
===Хто може здобувати освіту за дистанційною формою===
[[Файл:Дистанційна форма навчання 2.png|міні]]
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:
*не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо);
*потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо);
*в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України ( (організація здобуття освіти дистанційною формою здійснюється на час дії особливого періоду).
=== Куди звернутися ===
Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків та на підставі '''рішення''' педагогічної ради закладу освіти.

Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за '''наказом''' керівника закладу освіти на підставі особистої '''заяви''' повнолітньої особи або одного з батьків (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, може бути подано скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання.
== Дистанційна форма навчання в умовах воєнного стану ==
У зв'язку з веденням в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"] правового режиму воєнного стану діти можуть здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, в якому навчалася раніше. Навіть якщо заклад освіти фізично зруйновано – він однаково може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів.

Якщо дистанційне навчання в закладі освіти не здійснюється, дитина може продовжити навчання в іншому закладі освіти на території України. Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів має подати до закладу освіти заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію).

Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо в законних представників є свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано їх скановані копії чи фотокопії додати до заяви.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час організації освітнього процесу може застосовуватися дистанційна форма навчання або технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
|}
== Див. також ==
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Право особи на освіту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-23T15:39:29Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж), на робочому місці (на виробництві);
* дуальна.
== Індивідуальна форма навчання ==
'''Індивідуальна форма навчання''' – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 1.jpg|міні|http://school22.edukit.sumy.ua/normativna_baza/individualjna_forma_navchannya/]]
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 2.jpg|міні]]
Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 П][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text '''Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти'''(]далі - Положення).

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою:

* екстернатна (екстернат);
* сімейна (домашня);
* педагогічний патронаж.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється з урахуванням особливостей щодо форм здобуття освіти, визначених спеціальними законами.

Інформація про індивідуальну(і) форму(и) здобуття освіти, що забезпечується(ються) закладами освіти, оприлюднюється на їх вебсайтах (за їх відсутності - на вебсайтах засновників закладів освіти).

Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до приватних і корпоративних закладів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти визначається засновником(ами).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до законодавства.

Заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року.

Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації (далі - атестація). Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

Зарахування осіб до закладу освіти для здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі.

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на навчальний рік.

=== Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) ===
'''Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)''' - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись екстернатна форма здобуття освіти:'''
1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

8) є іноземцями і постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи, які проживають на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Особи, зазначені у підпунктах 2, 6 пункту 1 цього розділу, зазначають у заяві навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або атестацію екстерном.

Зарахування особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого рівня освіти або результатів оцінювання, здійснюється після оцінювання її результатів навчання за певний клас (рівень повної загальної середньої освіти). Оцінювання проводить заклад освіти, в якому організовується екстернат, на підставі заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/90/f454238n349.doc за формою згідно з додатком 1Положення]) особи, яка подавала заяву про зарахування (переведення) на екстернат.

=== '''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' ===
'''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Батьки, інші законні представники здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

Батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.

Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0564-18#n15 Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016).]

Для запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків, інших законних представників заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну (домашню) форму.

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки, інші законні представники можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються результати навчання.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87] (далі - Державний стандарт початкової освіти), індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік). Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Навчальний час для проведення формувального оцінювання визначає заклад освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0#n332 підпункту 1 пункту 2 розділу V Положення], але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

=== Педагогічний патронаж ===
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись педагогічний патронаж:'''

1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту і проживають (перебувають) у селах і селищах (у разі, якщо загальна кількість учнів одного року навчання не дозволяє утворити клас, у тому числі на рівні початкової освіти - з’єднаний клас (клас-комплект);

''{Підпункт 1 пункту 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки'' № 1276 від 09.09.2024''}''

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

6) дітей, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій території України.

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).

'''Педагогічний патронаж передбачає''':

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами;

контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж осіб, зазначених у підпунктах 2-5 , до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

5. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

6. За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

індивідуально або для групи здобувачів освіти.

7. Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року). Контингент таких здобувачів освіти ураховується в статистичних звітах тих закладів освіти, у яких вони навчаються постійно та з яких вони не відраховуються. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання вказуються у довідці, що видає заклад освіти, який організовує педагогічний патронаж, за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, організовують заклади освіти, до яких вони зараховані.

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

==Дистанційна форма навчання==
'''Дистанційна форма навчання''' – індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

'''Підстави для організації дистанційної форми навчання'''
#Письмова заява повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи;
#Рішення педагогічної ради щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою;
# Оформлення такого рішення наказом керівника навчального закладу.
[[Файл:Дистанційна форма навчання.png|міні]]
Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп’ютерною технікою (пункт 9 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"] (далі - Положення № 1115).

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку та забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради закладу освіти для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники (пункт 11 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі '''протягом 10 робочих днів''' підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.
===Хто може здобувати освіту за дистанційною формою===
[[Файл:Дистанційна форма навчання 2.png|міні]]
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:
*не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо);
*потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо);
*в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України ( (організація здобуття освіти дистанційною формою здійснюється на час дії особливого періоду).
=== Куди звернутися ===
Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків та на підставі '''рішення''' педагогічної ради закладу освіти.

Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за '''наказом''' керівника закладу освіти на підставі особистої '''заяви''' повнолітньої особи або одного з батьків (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, може бути подано скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання.
== Дистанційна форма навчання в умовах воєнного стану ==
У зв'язку з веденням в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"] правового режиму воєнного стану діти можуть здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, в якому навчалася раніше. Навіть якщо заклад освіти фізично зруйновано – він однаково може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів.

Якщо дистанційне навчання в закладі освіти не здійснюється, дитина може продовжити навчання в іншому закладі освіти на території України. Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів має подати до закладу освіти заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію).

Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо в законних представників є свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано їх скановані копії чи фотокопії додати до заяви.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час організації освітнього процесу може застосовуватися дистанційна форма навчання або технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
|}
== Див. також ==
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Право особи на освіту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-23T15:33:01Z

Tetiana.novobranets: Виправлено відповідно до зауважень

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/684-2017-%D0%BF#n13 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 року № 684 "Про затвердження Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку та учнів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Наказ Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8 "Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0274729-22#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 28 березня 2022 року № 274 "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 Закону України «Про освіту»] освіта може бути організована за такими формами:
* інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева);
* індивідуальна (екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж), на робочому місці (на виробництві);
* дуальна.
== Індивідуальна форма навчання ==
'''Індивідуальна форма навчання''' – це одна із форм організації навчально-виховного процесу для забезпечення права осіб на здобуття повної загальної середньої освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 1.jpg|міні|http://school22.edukit.sumy.ua/normativna_baza/individualjna_forma_navchannya/]]
[[Файл:Індивідуальні форми навчання 2.jpg|міні]]
Організація індивідуальної форми навчання визначається та організовується згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16 П][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16#Text '''Про затвердження Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти'''(]далі - Положення).

Заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою:

* екстернатна (екстернат);
* сімейна (домашня);
* педагогічний патронаж.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися на будь-якому рівні повної загальної середньої освіти за винятком випадків, передбачених цим Положенням.

Організація здобуття освіти за індивідуальною формою у закладах професійної (професійно-технічної) і фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється з урахуванням особливостей щодо форм здобуття освіти, визначених спеціальними законами.

Інформація про індивідуальну(і) форму(и) здобуття освіти, що забезпечується(ються) закладами освіти, оприлюднюється на їх вебсайтах (за їх відсутності - на вебсайтах засновників закладів освіти).

Порядок зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти до приватних і корпоративних закладів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти визначається засновником(ами).

Зарахування осіб до закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, здійснюється відповідно до законодавства.

Заклад освіти може організовувати здобуття освіти за індивідуальною формою незалежно від місця проживання особи.

Зарахування до закладу освіти на індивідуальну форму здобуття освіти проводиться зазвичай до початку навчального року.

Переведення здобувачів освіти на індивідуальну форму здобуття освіти може відбуватися протягом навчального року, але не пізніше ніж за 3 місяці до проведення річного оцінювання результатів навчання здобувачів чи державної підсумкової атестації (далі - атестація). Таке обмеження не застосовується для переведення на педагогічний патронаж.

Для осіб, які здобували чи здобувають освіту за кордоном, а також для осіб, які проживали чи проживають на тимчасово окупованій території України або в населених пунктах, території здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на період здійснення зазначених заходів (далі - неконтрольована територія) або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, зарахування (переведення) на екстернат здійснюється протягом усього календарного року.

Зарахування осіб до закладу освіти для здобуття освіти за індивідуальною формою може здійснюватися незалежно від наявності вільних місць у класі.

Зарахування (переведення) на індивідуальну форму здобуття освіти здійснюється зазвичай на навчальний рік.

=== Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат) ===
'''Екстернатна форма здобуття освіти (екстернат)''' - це спосіб організації навчання здобувачів освіти, за яким освітня програма повністю засвоюється здобувачем самостійно, а оцінювання результатів навчання та присудження освітньої кваліфікації здійснюються відповідно до законодавства.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись екстернатна форма здобуття освіти:'''
1) із поважних причин (стан здоров’я, збройний конфлікт, проживання (перебування) за кордоном (для громадян України), на неконтрольованій території або на території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану тощо) не можуть відвідувати навчальні заняття в закладі освіти або не можуть пройти річне оцінювання;

2) не завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти в закладі освіти та/або не мають результатів річного оцінювання з окремих навчальних предметів та/або атестації;

3) є громадянами України, які здобували або здобувають повну загальну середню освіту за кордоном (в закладах освіти інших країн);

4) є іноземцями, особами без громадянства, які постійно проживають чи тимчасово перебувають в Україні, у тому числі біженцями, особами, яким надано тимчасовий чи додатковий захист в Україні, та особами, які звернулися із заявою про визнання біженцем або про надання додаткового чи тимчасового захисту, особами, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

5) прискорено опанували або бажають прискорено опанувати зміст навчальних предметів одного або декількох класів (рівнів повної загальної середньої освіти);

6) самостійно опанували або бажають самостійно опанувати зміст окремих навчальних предметів за певний клас;

7) засуджені до довічного позбавлення волі;

8) є іноземцями і постійно проживають за кордоном, але бажають здобути освіту в приватних закладах освіти України.

Заяву про зарахування на екстернат може особисто подати неповнолітня особа, яка виїхала із неконтрольованої території або з населеного пункту на лінії зіткнення в супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками.

Особи, які проживають на неконтрольованій території або території населених пунктів на лінії зіткнення, території, на якій встановлено режим надзвичайної ситуації або режим надзвичайного стану, можуть подати скановану копію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо).

Особи, зазначені у підпунктах 2, 6 пункту 1 цього розділу, зазначають у заяві навчальні предмети, з яких необхідно пройти річне оцінювання та/або атестацію екстерном.

Зарахування особи, яка не має документів (копій документів), що підтверджують наявність попередньо здобутого рівня освіти або результатів оцінювання, здійснюється після оцінювання її результатів навчання за певний клас (рівень повної загальної середньої освіти). Оцінювання проводить заклад освіти, в якому організовується екстернат, на підставі заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/90/f454238n349.doc за формою згідно з додатком 1Положення]) особи, яка подавала заяву про зарахування (переведення) на екстернат.

=== '''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' ===
'''Сімейна (домашня) форма здобуття освіти''' - це спосіб організації освітнього процесу дітей самостійно їхніми батьками для здобуття формальної (дошкільної, повної загальної середньої) та/або неформальної освіти. Відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки. Оцінювання результатів навчання та присудження освітніх кваліфікацій здійснюються відповідно до законодавства.

Сімейна (домашня) форма може бути організована для осіб віком до 18 років, батьки, інші законні представники яких виявили бажання організовувати освітній процес самостійно з урахуванням здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду своїх дітей, для забезпечення їх індивідуального темпу засвоєння освітньої програми.

Батьки, інші законні представники здобувачів освіти можуть на договірних засадах залучати до організації здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою інших суб’єктів освітньої діяльності, у тому числі суб’єктів, які забезпечують здобуття неформальної освіти.

Батьки, інші законні представники обирають заклад освіти, до якого зараховується дитина для здобуття освіти за сімейною (домашньою) формою.

Заклад загальної середньої освіти за територією обслуговування не може відмовити в зарахуванні особи на сімейну (домашню) форму здобуття освіти (територія обслуговування визначається відповідно до Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16 квітня 2018 року № 367, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 травня 2018 року за № 564/32016).

3Для запобігання порушень прав дітей та забезпечення виконання обов’язків батьків, інших законних представників заклад освіти інформує відповідну службу у справах дітей про зарахування (переведення) здобувачів освіти на сімейну (домашню) форму.

Для спостереження за навчальним поступом здобувачів освіти батьки, інші законні представники можуть використовувати портфоліо, в якому фіксуються результати навчання.

Здобувачі освіти за сімейною (домашньою) формою проходять підсумкове (семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію.

За бажанням одного з батьків, інших законних представників здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, завердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (далі - Державний стандарт початкової освіти), індивідуальним навчальним планом може бути визначено проведення оцінювання додатково (більше двох разів на рік). Таке оцінювання проводиться як формувальне та відбувається шляхом спостереження за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

Для здобувача освіти, який навчається за Державним стандартом початкової освіти, формувальне та підсумкове оцінювання відбувається за спільної участі педагогічного працівника та одного з батьків, інших законних представників може бути організовано в освітньому середовищі, звичному для здобувача освіти.

Навчальний час для проведення формувального оцінювання визначає заклад освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0184-16?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0#n332 підпункту 1 пункту 2 розділу V Положення], але не більше ніж 4 навчальні дні упродовж навчального року (з урахуванням вимог до організації освітнього процесу відповідно до державних санітарних правил і норм).

=== Педагогічний патронаж ===
'''Педагогічний патронаж''' - це спосіб організації освітнього процесу педагогічними працівниками, що передбачає забезпечення ними засвоєння освітньої програми здобувачем освіти, який за психофізичним станом або з інших причин, визначених законодавством, зокрема з метою забезпечення доступності здобуття освіти, потребує такої форми.

'''Перелік осіб, для яких може запроваджуватись педагогічний патронаж:'''

1) осіб, які здобувають початкову, базову середню освіту і проживають (перебувають) у селах і селищах (у разі, якщо загальна кількість учнів одного року навчання не дозволяє утворити клас, у тому числі на рівні початкової освіти - з’єднаний клас (клас-комплект);

''{Підпункт 1 пункту 1 розділу IV в редакції Наказу Міністерства освіти і науки'' № 1276 від 09.09.2024''}''

2) осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я або яким надається реабілітаційна допомога у стаціонарних умовах (якщо такі особи не можуть відвідувати навчальні заняття у класах, створених безпосередньо за місцем лікування або надання реабілітаційної допомоги);

3) осіб, які за станом здоров’я не можуть здобувати повну загальну середню освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я або медичного висновку про стан здоров’я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України);

4) осіб, взятих під варту або засуджених до позбавлення волі на певний строк, для яких організовується здобуття освіти відповідно до законодавства (у разі якщо кількість здобувачів освіти не дозволяє утворити клас);

5) дітей-біженців, дітей, чиї батьки, інші законні представники звернулися із заявами про визнання біженцями або особами, які потребують захисту, дітей іноземців та осіб без громадянства, які утримуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства;

6) дітей, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованій території України.

Педагогічний патронаж організовується для осіб віком до 18 років (за винятком випадків, коли тривалість здобуття освіти осіб з особливими освітніми потребами було подовжено відповідно до законодавства).

'''Педагогічний патронаж передбачає''':

надання освітніх послуг відповідно до потреб дитини та у формі, яка найбільш відповідає стану дитини та її індивідуальним можливостям;

можливість здобувача освіти періодично долучатися до учнівського колективу з метою соціалізації (у межах загальношкільних освітніх заходів);

взаємодію педагогічних працівників із закладами охорони здоров’я, закладами соціального захисту дітей, інклюзивно-ресурсними центрами;

контроль керівника закладу освіти за виконанням освітньої програми, яку опановує здобувач освіти.

Для зарахування (переведення) на педагогічний патронаж осіб, зазначених у підпунктах 2-5 , до заяви додається документ, що підтверджує відповідні обставини.

5. Організацію педагогічного патронажу здійснюють педагогічні працівники закладу освіти.

6. За бажанням здобувача освіти та одного з батьків, інших законних представників (з відповідним зазначенням в індивідуальному навчальному плані) навчальні заняття, консультації, оцінювання можуть проводитися:

за місцем проживання здобувача освіти або в закладі освіти;

індивідуально або для групи здобувачів освіти.

7. Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають у закладі охорони здоров’я, організовується при найближчому за розташуванням до місця лікування закладі освіти, визначеному відповідним органом управління у сфері освіти. За наявності у такому закладі освіти групи здобувачів освіти, які проходять лікування або реабілітацію, у складі 5 і більше осіб навчання може здійснюватися у групі (за потреби - протягом навчального року). Контингент таких здобувачів освіти ураховується в статистичних звітах тих закладів освіти, у яких вони навчаються постійно та з яких вони не відраховуються. Результати виконання індивідуального навчального плану та результати оцінювання вказуються у довідці, що видає заклад освіти, який організовує педагогічний патронаж, за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.

Педагогічний патронаж для здобувачів освіти, які за станом здоров’я не можуть відвідувати заклад освіти і перебувають удома, організовують заклади освіти, до яких вони зараховані.

Здобувачі освіти проходять формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове та річне, що здійснюється за результатами семестрового) оцінювання, а також атестацію відповідно до законодавства.

Формувальне оцінювання відбувається шляхом спостереження педагогічним працівником за здобувачем освіти у різних видах навчальної діяльності або за допомогою інших засобів формувального оцінювання.

==Дистанційна форма навчання==
'''Дистанційна форма навчання''' – індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

'''Підстави для організації дистанційної форми навчання'''
#Письмова заява повнолітньої особи та/або батьків (одного із батьків) або законного представника неповнолітньої особи;
#Рішення педагогічної ради щодо навчання учня (вихованця) за дистанційною формою;
# Оформлення такого рішення наказом керівника навчального закладу.
[[Файл:Дистанційна форма навчання.png|міні]]
Дистанційне навчання організовується для учнів, які не мають медичних протипоказань до занять із комп’ютерною технікою (пункт 9 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08 вереня 2020 року № 1115 "Деякі питання організації дистанційного навчання"] (далі - Положення № 1115).

Дистанційне навчання осіб із особливими освітніми потребами здійснюється з урахуванням індивідуальної програми розвитку та забезпечується за участі асистента вчителя та/або асистента учня.

Облік навчальних занять і результатів навчання учнів під час дистанційного навчання здійснюється відповідно до законодавства (у класному журналі, свідоцтвах досягнень). За рішенням педагогічної ради закладу освіти для організації дистанційного навчання може використовуватися електронний розклад занять, електронний класний журнал/щоденники (пункт 11 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

Батьки сприяють виконанню дитиною освітньої програми, навчальних програм з окремих предметів (інтегрованих курсів) і досягненню передбачених ними результатів навчання, реалізації індивідуальної освітньої траєкторії, дбають про фізичне та психічне здоров’я дітей, формують у них навички здорового способу життя, а також сприяють дотриманню учнями академічної доброчесності в освітньому процесі.

У разі, якщо під час дистанційного навчання батьки не виконують свої обов’язки щодо забезпечення здобуття дитиною освіти, зокрема не забезпечують участь дитини в освітньому процесі '''протягом 10 робочих днів''' підряд з невідомих причин, заклад освіти інформує про це відповідну службу у справах дітей.
===Хто може здобувати освіту за дистанційною формою===
[[Файл:Дистанційна форма навчання 2.png|міні]]
Організація здобуття освіти за дистанційною формою (як окремою формою здобуття освіти) може здійснюватися для осіб, які:
*не можуть відвідувати навчальні заняття в закладах освіти (у зв’язку зі станом здоров’я, відбуванням покарання, збройним конфліктом, введенням воєнного стану, проживанням (перебуванням) за кордоном (для громадян України), на тимчасово окупованій території України, поширенням епідемій, наслідками природних та техногенних катастроф тощо); 2) потребують реалізації індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до їх здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей та досвіду (у зв’язку з визначенням особливих освітніх потреб дитини, індивідуалізацією навчання обдарованих дітей, систематичним заняттям учнем певним видом (видами) спорту та участю у спортивних змаганнях тощо); 3) в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період), були вимушені змінити місце проживання (перебування), у тому числі внутрішньо переміщені особи та особи, які проживають (перебувають) за межами України ( (організація здобуття освіти дистанційною формою здійснюється на час дії особливого періоду).
=== Куди звернутися ===
Організація здобуття освіти за дистанційною формою здійснюється виключно за бажанням учнів, їх батьків та на підставі '''рішення''' педагогічної ради закладу освіти.

Батьки створюють належні та безпечні умови навчання, виховання і розвитку дитини, яка здобуває освіту за дистанційною формою.

Зарахування (переведення) на дистанційну форму здобуття освіти здійснюється за '''наказом''' керівника закладу освіти на підставі особистої '''заяви''' повнолітньої особи або одного з батьків (пункт 4 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#n8 Положення № 1115]).

За наявності обставин, які об’єктивно унеможливлюють особисте подання заяви, може бути подано скановану копію або фотокопію заяви будь-якими засобами зв’язку (факсом, електронною поштою тощо). У заяві підтверджується наявність в учня умов для дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах, зокрема доступу до мережі Інтернет, персонального комп’ютера (з можливістю використання засобів аудіо-, відеоконференцзв’язку).

Зарахування (переведення) учнів на дистанційну форму здійснюється, як правило, до початку навчального року або семестру (триместру) навчання.
== Дистанційна форма навчання в умовах воєнного стану ==
У зв'язку з веденням в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні"] правового режиму воєнного стану діти можуть здобувати освіту за дистанційною формою в закладі освіти, в якому навчалася раніше. Навіть якщо заклад освіти фізично зруйновано – він однаково може організовувати дистанційне навчання для всіх здобувачів.

Якщо дистанційне навчання в закладі освіти не здійснюється, дитина може продовжити навчання в іншому закладі освіти на території України. Для цього один із батьків, опікунів чи інших законних представників, родичів має подати до закладу освіти заяву про зарахування (її скановану копію чи фотокопію).

Заява подається будь-яким способом: особисто або електронною поштою, через месенджер або іншим зручним способом для заявника. Якщо в законних представників є свідоцтво про народження дитини та свідоцтво її навчальних досягнень – бажано їх скановані копії чи фотокопії додати до заяви.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час організації освітнього процесу може застосовуватися дистанційна форма навчання або технології дистанційного навчання під час організації здобуття освіти за різними формами (очною (денною, вечірньою), заочною, мережевою, екстернатною, сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
|}
== Див. також ==
* [[Екстернатна форма навчання]]
* [[Право особи на освіту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Діти]]
[[Категорія: Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-23T14:41:47Z

Tetiana.novobranets:

Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах

2025-06-11T13:51:39Z

Tetiana.novobranets:

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2024-12-09T21:42:57Z

Tetiana.novobranets: Загальні положення, страховий стаж, порядок зверненя до суду

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2024-12-09T15:38:19Z

Tetiana.novobranets:

Зарахування до страхового стажу періодів роботи, які не були включені до страхового стажу

2024-12-09T15:18:38Z

Tetiana.novobranets:

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2024-12-08T21:58:12Z

Tetiana.novobranets: Надбавка на догляд: порядок призначення, розмір, документи, строки розглядуоскарження

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю "]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років";]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказ Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 „Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2023 за № 145/39201]

== Право на державну соціальну допомогу ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] право на державну соціальну допомогу мають особи з інвалідністю з дитинства та діти з інвалідністю віком до 18 років.

Причина, група інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством України з одночасним роз'ясненням особам з інвалідністю з дитинства їх права на державну соціальну допомогу.

Перелік медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей з інвалідністю віком до 18 років, визначається у відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-2001-%D0%BF Постанови Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 року № 889 "Про порядок затвердження переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги дітей-інвалідів віком до 18 років"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1073-01/page Наказу Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 08 листопада 2001 року № 454/471/516 "Про затвердження Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 16 років"].

Особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''призначається за вибором особи з інвалідністю з дитинства''' (законних представників осіб з інвалідністю з дитинства, визнаних недієздатними, та дітей з інвалідністю) '''''державна соціальна допомога''''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "] або '''''пенсія чи державна соціальна допомога''''' згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"].

При цьому якщо особа з інвалідністю з дитинства та дитина з інвалідністю має право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника (державну соціальну допомогу дитині померлого годувальника, передбачену [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"] і державну соціальну допомогу відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю "], ці виплати призначаються одночасно.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text "Про адміністративну процедуру".]

== Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю ==

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] розмір надбавок на догляд залежить від групи інвалідності та віку дитини з інвалідністю.

=== Розмір надбавки: ===
'''Особам з інвалідністю з дитинства I групи встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі:'''
* особам з інвалідністю з дитинства, віднесеним до підгрупи А I групи -200 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність ;
* особам з інвалідністю, віднесеним до підгрупи Б I групи - 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп''', які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, встановлюється надбавка на догляд за ними в розмірі - 75% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком до 6 років -200 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю підгрупи А віком від 6 до 18 років - 200 % прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

'''Надбавка на догляд за іншою дитиною з інвалідністю''' встановлюється в розмірі:
* на дитину з інвалідністю віком до 6 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років;
* на дитину з інвалідністю віком від 6 до 18 років - 50% прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.
При визначенні розмірів надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю з важкими формами інвалідності, які потребують постійного стороннього догляду або допомоги (прикуті до ліжка, сліпоглухонімі, з психічними вадами тощо) внаслідок захворювань за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, не може застосовуватися рівень забезпечення прожиткового мінімуму.

=== Категорія осіб, які мають право на отримання надбавки: ===

* Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років також призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, у разі якщо дитина з інвалідністю потребує домашнього догляду, і вони фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю.
* Одному з батьків, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу, усиновителів, опікуну, піклувальнику надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи. Одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.
* особі з інвалідністю з дитинства в разі її перебування на повному державному утриманні

'''Одинокою матір’ю відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається:''' (яка не перебуває у шлюбі), одинока усиновлювач, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини; жінка, яка не перебуває у шлюбі та має дитину, батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім/оголошено померлим).

'''Одиноким батьком відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4+%D0%BD%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9+%D0%B7+%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C+%D1%8F%D0%BA%D1%96+%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C+%D0%BD%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83+%D1%83#w1_1 Порядку] вважається''' батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду.
'''Надбавка на догляд не призначається на дітей з інвалідністю, які перебувають на повному державному утриманні.''' 

== Порядок призначення надбавки на догляд до державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ==

Питання щодо надання державної соціальної допомоги, надбавок на догляд за особами з інвалідністю з дитинства або дітьми з інвалідністю віком до 18 років необхідних документів, строків призначення регулюються [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 79 «Деякі питання призначення і виплати державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»]

=== Для отримання надбавки потрібно звернутись до: ===

* структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій) ''заяви з документами приймаються лише в разі надіслання їх засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг);''
* виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
* центру надання адміністративних послуг

=== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: ===
'''Одиноким особам з інвалідністю з дитинства II і III груп:'''- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/120/f523418n21.docx заява] про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 09.01.2023 № 3 „Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.01.2023 за № 145/39201 (при пред’явленні паспорта або іншого документа, що посвідчує особу);

висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я щодо необхідності постійного стороннього догляду;

'''Подаються документи, необхідні для призначення державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства або дітям з інвалідністю, та додатково:'''

'''заява; для жінки (яка не перебуває у шлюбі), одинокого усиновлювача,''' якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку відсутній запис про батька або запис про батька проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері дитини, — копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або копія довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини (на яку призначається надбавка на догляд) до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або копія виданого компетентним органом іноземної держави документа про народження, в якому відсутні відомості про батька, легалізованого в установленому законодавством порядку, якщо така особа не перебуває (не перебувала) на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям. Такі документи не подаються, якщо така особа перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як отримувач допомоги на дітей одиноким матерям.

'''Для жінки, яка не перебуває у шлюбі та має дитину,''' батька якої позбавлено батьківських прав або батько якої помер (визнано безвісно відсутнім / оголошено померлим), — копія рішення суду про позбавлення батьківських прав або копія свідоцтва про смерть батька дитини (рішення суду про оголошення батька померлим / рішення суду про визнання батька безвісно відсутнім чи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до зазначеного Реєстру інформації про те, що особа зникла безвісти, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин)

'''Для одинокого батька,''' який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, — копія рішення суду про встановлення батьківства (крім випадку, коли відомості про батька зазначено у свідоцтві про народження дитини), копія рішення суду про позбавлення батьківських прав (крім випадку, коли реєстрацію дитини проведено відповідно до частини другої статті 135 Сімейного кодексу України)

'''Для осіб, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати''' незалежно від того, за якою дитиною вона перебуває у відпустці, якщо дитина з інвалідністю віком до 18 років потребує домашнього догляду, і фактично здійснюють догляд за нею, — первинний обліковий документ № 080-1/о „Довідка про потребу дитини (дитини з інвалідністю) у домашньому догляді” за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я від 11.06.2012 № 430 „Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповненняˮ, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.07.2012 за № 1173/21485, та копія наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки або витяг із них.

За дитиною з інвалідністю віком до 18 років: одному з батьків, усиновлювачу, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (крім заочної форми здобуття освіти), не проходять військову службу, не займають виборну посаду; одному із законних представників дитини з інвалідністю надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю підгрупи А, а також одинокій матері (одинокому батьку) надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання, служби.

'''Усиновлювачі''' подають також копію рішення суду про усиновлення

=== Способи подачі документів, строки розгляду заяви: ===
Заява з документами може бути надіслана засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису). Відомості про прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) заявника, його реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), а також реквізити паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу (посвідки на постійне проживання/посвідчення біженця/довідки про звернення за захистом в Україні (для іноземця та особи без громадянства)/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), отримуються із кваліфікованого сертифіката відкритого ключа кваліфікованого електронного підпису.

До заяви в електронній формі заявник додає копії документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд), зазначених у пункті 6 цього Порядку (крім копії свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років). Серія та номер свідоцтва про народження дитини з інвалідністю віком до 18 років зазначаються у заяві в електронній формі (відомості про дату видачі та найменування органу, який його видав, отримуються шляхом електронної взаємодії з використанням засобів Державного реєстру актів цивільного стану громадян).

Державна соціальна допомога (в тому числі надбавка на догляд) призначається з дня звернення за їх призначенням, якщо протягом трьох місяців подано всі необхідні документи. Якщо до заяви подано документи не в повному обсязі, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняття відповідних документів із зазначенням дати їх прийняття, а також про документи, які у тримісячний строк необхідно подати (повідомлення видається/надсилається йому у паперовій або електронній формі (за наявності електронної адреси).

Днем звернення за призначенням державної соціальної допомоги (в тому числі з надбавкою на догляд) вважається день прийняття заяви з документами.

Якщо заява з документами надсилається засобами поштового зв’язку, то днем звернення за державною соціальною допомогою (у тому числі надбавкою на догляд) вважається дата, зазначена на відбитку календарного штемпеля.

Заява розглядається не пізніше ніж через 10 днів після її надходження з документами.

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства призначається на строк інвалідності, зазначений у виписці з акта огляду МСЕК.

Надбавка на догляд за дитиною з інвалідністю віком до 18 років призначається на строк призначення державної соціальної допомоги.

=== Підстави для відмови у наданні послуги: ===

* Подання документів до заяви не в повному обсязі;

* Виявлення в поданих документах недостовірної інформації;

* Заява подана особою, яка не має права на призначення допомоги;

=== Порядок оскарження: ===
Рішення органу соціального захисту населення про призначення (про відмову у призначенні) державної соціальної допомоги особі з інвалідністю з дитинства, дитині з інвалідністю віком до 18 років чи надбавки на догляд за ними може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або до адміністративного суду.

== Див.також ==
[[Соціальні пенсії]]

[[Категорія: Призначення пенсії]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Надбавка на догляд за особами з інвалідністю з дитинства та дітьми з інвалідністю

2024-12-08T16:34:52Z

Tetiana.novobranets: /* Право на державну соціальну допомогу */

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2022-01-24T12:38:36Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/32/95-вр Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги ведеться Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі – ЄДАРП). Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

До ЄДАРП включається інформація про пільговика та членів його сім’ї, на яких згідно з законодавчими актами поширюються пільги.

''Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:''

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
[[Файл:1111.png|міні|376x376пкс]]

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-21#Text ЗАЯВА про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг]'''

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем проживання? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

== Куди необхідно звертатися ==
Заяви приймаються безпосередньо :

- відділами соціального захисту відповідної територіальної громади або визначеними посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;

- уповноваженими особами старостинських округів;

- посадовими особами центру надання адміністративних послуг .

Управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій з 1 січня 2021 року документи приймають лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”).

Якщо пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, посадової особи виконавчого органу або посадової особи центру надання адміністративних послуг, така особа вживає заходів для включення інформації про пільговика до Реєстру (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117]).

== Які документи необхідно подати пільговику: ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text 3аява встановленої форми];
# копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
#копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
#пред’явити паспорт,
#надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
#надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''
'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2022-01-24T11:55:18Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/32/95-вр Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги ведеться Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі – ЄДАРП). Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

До ЄДАРП включається інформація про пільговика та членів його сім’ї, на яких згідно з законодавчими актами поширюються пільги.

''Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:''

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
[[Файл:1111.png|міні|376x376пкс]]

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-21#Text ЗАЯВА про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг]'''

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем реєстрації? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

== Куди необхідно звертатися ==
Управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій з 1 січня 2021 року документи приймають лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”).

Якщо пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, посадової особи виконавчого органу або посадової особи центру надання адміністративних послуг, така особа вживає заходів для включення інформації про пільговика до Реєстру (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117]).

== Які документи необхідно подати пільговику: ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text 3аява встановленої форми];
# копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
#копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
#пред’явити паспорт,
#надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
#надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''
'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Файл:1111.png

2022-01-24T11:51:34Z

Tetiana.novobranets:

Застосування пільг при сплаті житлових послуг

2022-01-24T11:50:33Z

Tetiana.novobranets: редаговано згідно змін до законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2778-17 Закон України «Про культуру»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/32/95-вр Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2195-15 Закон України «Про соціальний захист дітей війни»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3475-15 Закон України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України «Про Службу безпеки України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п Постанова Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-п Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення»]

== Загальна інформація ==
Окремі категорії громадян мають право на пільги з '''оплати послуг за користування житлом''' (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), '''управління багатоквартирним будинком''', '''комунальних послуг''' (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо).

== Перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки за спожиті послуги ==

{| class="wikitable sortable mw-collapsible"
|-
! Закони України !! Пільгова категорія !! Код пільги в ЄДАРП !! % знижки, пільга надається на норму спожив. (НС);пільга надається без норми спожив. (БН) !! Д - пільга надається з врахуванням доходів; БД- пільга надається без врахування доходів
|-
| rowspan="11" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] (статті 12-161) || Учасник бойових дій || 1 || 75, НС || БД
|-
| Учасник бойових дій, в т.ч. яким виповнилося 85 років || 1 || 100, НС || БД
|-
| Учасник війни || 2 || 50, НС || Д
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 1 групи || 11 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи || 12 || 100, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю внаслідок війни 3 групи || 13 || 100, НС || БД
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни || 3 || 50, НС || Д
|-
| Член сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни з числа учасників антитерористичної операції та Революція Гідності || 3 || 50, НС || БД
|-
| Особа з особливими заслугами перед Батьківщиною || 20 || 100, БН || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 22 || 100, БН || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими заслугами перед Батьківщиною || 23 || 100, БН || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" (стаття 9)] || Особа з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 30 || 100, НС || Д
|-
| Батьки померлої особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 32 || 100, НС || Д
|-
| Вдова (вдівець) особи з особливими трудовими заслугами перед Батьківщиною || 26 || 100, НС || Д
|-
| [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2195-15#Text Закон України "Про соціальний захист дітей війни" (стаття 5)] || Діти війни || 15 || 25, НС || Д
|-
| rowspan="6" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"] (стаття 61 - 64) || Жертви нацистських переслідувань (стаття 61) || 120 || 75, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 1 гр. || 121 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) - особи з інвалідністю 2 гр. || 122 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 62) – особи з інвалідністю 3 гр. || 123 || 100, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 63) || 124 || 50, НС || Д
|-
| Жертви нацистських переслідувань (стаття 64) || 125 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="3" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" (стаття 6)] || Реабілітована особа з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером || 100 || 50, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу (стаття 6) || 1 || 75, НС || БД
|-
| Реабілітована особа із числа таких осіб, яким встановлено інвалідність || 11-13 || 100, НС || БД
|-
| rowspan="4" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"] (стаття 13) || Багатодітна сім'я || 35 || 50, НС || Д
|-
| Дитячий будинок сімейного типу || 54 || 50, НС || Д
|-
| Прийомна сім'я || 55 || 50, НС || Д
|-
| Сім'я опікуна (піклувальника) || 56 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="10" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (статті 20-23) || Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (1 категорія) || 60 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (2 категорія) || 18 || 50, НС || БД
|-
| Опікун дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з ЧАЕС (3 категорія) || 19 || 50, НС || Д
|-
| Особа ЧАЕС – 1 категорія || 61 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – ліквідатор || 62 || 50, НС || БД
|-
| Особа ЧАЕС – 2 категорія – потерпілий || 63 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (1 категорія) || 66 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (2 категорія) || 16 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) (ЧАЕС) померлого громадянина (3 категорія) || 17 || 50, НС || Д
|-
| Дитина (ЧАЕС) з інвалідністю || 69 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="16" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист"] (стаття 6) || Ветеран військової служби || 80 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана військової служби || 81 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран органів внутрішніх справ || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана органів внутрішніх справ || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Національної поліції || 90 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Національної поліції || 91 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран державної пожежної охорони || 98 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана державної пожежної охорони || 99 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 130 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України || 131 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран служби цивільного захисту || 37 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана служби цивільного захисту || 38 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран Державної кримінально-виконавчої служби || 39 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветерана Державної кримінально-виконавчої служби || 44 || 50, НС || БД
|-
| Ветеран податкової міліції || 45 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) ветеран податкової міліції || 46 || 50, НС || БД
|-
| rowspan="2" | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] (стаття 120) || Працівник служби цивільного захисту на пенсії || 93 || 50, НС || Д
|-
| Батьки та члени сім'ї працівника служби цивільного захисту, який загинув (помер) або пропав безвісти || 92 || 50, НС || Д
|-
| rowspan="5" | Закони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-12#Text "Про Службу безпеки України"] (стаття 27), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (стаття 12) || Військовослужбовець СБУ на пенсії || 58 || 50, НС || БД
|-
| Вдова (вдівець) військовослужбовця, її (його) діти || 85 || 50, НС || БД
|-
| Дружина (чоловік) військовослужбовця, який пропав безвісти, її (його) діти || 86 || 50, НС || БД
|-
| Батьки загиблого військовослужбовця || 87 || 50, НС || БД
|-
| Особа з інвалідністю, інвалідність якої настала внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби|| 88 || 50, НС || БД
|}

== Як стати на облік пільговику ==
Для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги ведеться Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі – ЄДАРП). Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП), - автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України, отримують пільги, передбачені для педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин та працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу (далі - пільговики), отримують соціальні стипендії, державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей.

До ЄДАРП включається інформація про пільговика та членів його сім’ї, на яких згідно з законодавчими актами поширюються пільги.

''Стати на облік в ЄДАРП пільговики мають право на підставі особистого звернення:''

- безпосередньо під час встановлення відповідного статусу органами соціального захисту населення та отримання посвідчення – особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, ветеранам праці;

- після встановлення статусу іншими уповноваженими органами та отриманого посвідчення – учасникам бойових дій, батькам загиблих військовослужбовців, іншим пільговим категоріям.

У паперовому вигляді заяви з необхідними документами приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0883-21#Text ЗАЯВА про внесення відомостей до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, та надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг]'''

== Чи можливо отримувати пільги за фактичним місцем реєстрації? ==
Дані про пільговика вносяться до ЄДАРП та здійснюється подальше нарахування пільг за адресою зареєстрованого місця проживання або адресою фактичного місця проживання.

Взяття пільговика на облік в ЄДАРП за адресою фактичного місця проживання є можливим лише на підставі надання будь-якого офіційного документу, що підтверджує фактичне місце проживання.

== Куди необхідно звертатися ==
Управління соціального захисту населення районних державних адміністрацій з 1 січня 2021 року документи приймають лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, або Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія”).

Якщо пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, посадової особи виконавчого органу або посадової особи центру надання адміністративних послуг, така особа вживає заходів для включення інформації про пільговика до Реєстру (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, завтердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117]).

== Які документи необхідно подати пільговику: ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text 3аява встановленої форми];
# копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів),
#копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків-картка платника податків або копію паспорта громадянина України/свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків,
#пред’явити паспорт,
#надати інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується,
#надати будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання ''(за потреби).''
'''Під час звернення необхідно мати оригінали зазначених документів!'''

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 частини п'ятої статті 51 Бюджетного кодексу України] до складу сім’ї пільговика входять:
*дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти (до 18 років);
*неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи;
*особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі;
*непрацездатні батьки;
*особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги, та проживає разом з ним.
'''Важливо! Для внесення інформації до Реєстру про членів сім’ї пільговика подаються документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, пенсійне посвідчення – для осіб, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та підтверджують категорію непрацездатних членів сім’ї, тощо).'''

Пільговик повинен повідомити структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної держадміністрації про:

* зміну місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує уповноважений орган;
* зміни, які відбулися в складі сім’ї.

== Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
Уповнважений орган перевіряє та розглядає надані пільговиком документи та визначає '''протягом 10 днів''' середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу шляхом ділення загальної суми грошових доходів кожного члена сім’ї пільговика за попередні шість місяців на 6 і на кількість членів сім’ї ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 9 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (далі - Порядок)]).

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, пільговик має право на отримання пільг '''протягом 12 місяців''' з місяця визначення відповідного права ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 10 Порядку]).

Уповноважений орган розраховує в установленому порядку пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу в грошовій формі, а також видає пільговикам довідки для отримання інших видів пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування, телекомунікаційні послуги тощо), відповідно до законодавства.

Після закінчення 12 місяців уповноважений орган визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 цього Порядку.

У разі коли середньомісячний дохід сім’ї пільговика в розрахунку на одну особу '''перевищує величину доходу''', який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|житловою субсидією]]. У разі зменшення доходу сім’ї пільговик має право знову звернутися для визначення права на отримання пільг з місяця звернення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 12 Порядку]).

== Припинення надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї ==
'''Надання пільг припиняється в разі:'''

якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім’ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення;

за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Сума пільги, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання пільговиком документів з недостовірними відомостями, повертається ним на вимогу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.

У разі коли пільговик добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму пільги, питання про її стягнення вирішується у судовому порядку. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-п пункт 14 Порядку]).

== Як враховуються пільги при призначенні субсидії ==
У разі призначення житлової субсидії особам, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, пільги з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива не нараховуються протягом періоду отримання житлової субсидії, крім випадку, коли пільговиками є члени сім’ї особи із складу домогосподарства, які не проживають за адресою домогосподарства.

Інформація про зазначених осіб подається управителям або об’єднанням, виконавцям комунальних послуг та вноситься до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.(пункт 13 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-п Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848]).

== Див. також ==
* [[Порядок монетизації пільг]]
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]
* [[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
* [[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день

2021-02-28T18:26:37Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==

*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/%D0%BA%D0%B7%D0%BF%D0%BF Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року N 311-09 "Про умови праці тимчасових робітників і службовців" (із змінами)]

== Загальні положення про вихідний день ==
'''Вихідні дні – це дні щотижневого відпочинку.''' Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 52 та 67 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України) при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідні дні на тиждень. На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

У випадку, коли святковий або неробочий день (стаття 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

З метою створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73), а також раціонального використання робочого часу Кабінет Міністрів України не пізніше ніж за три місяці до таких днів може рекомендувати керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно частини 1 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] робота у вихідні дні забороняється. Таким чином, залучати працівників до роботи у вихідний день, встановлений відповідно до місцевих правил внутрішнього трудового розпорядку, графіком роботи підприємства, установи, організації (частина 2 статті 67 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), графіком змінності (виходу на роботу), як правило заборонено. 
Слід підкреслити, що заборона залучати до роботи у вихідний день стосується не загального вихідного дня – неділі, а вихідного дня працівника, як він визначений відповідно до вищевикладеного. Правило на заборону залучати до роботи працівників до роботи у вихідні дні поширюється і на вихідні дні, надані працівникам за графіком при режимі підсумованого обліку робочого часу. Залучення окремих працівників до роботи у встановлені для них вихідні дні допускається лише у виняткових випадках, які перелічені в частині 2 статті 71 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України].

== Залучення працівників до роботи у вихідний день ==
Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

== Оформлення залучення до роботи у вихідні або святкові дні ==
Залучення працівників до роботи у вихідні, а також святкові (неробочі) дні провадиться за письмовим наказом керівника, у якому зазначається вид компенсації за таку роботу. У наказі також потрібно зазначити П. І. Б. працівника (працівників), бригади, ділянки, відділи тощо, які працюватимуть у ці дні. У наказі про залучення до роботи у вихідний день, крім цього, слід зазначати спосіб компенсації, що встановлюється за взаємною згодою роботодавця та працівника. Якщо працівникові надається відгул, то в наказі доцільно вказати, коли працівник відпочиватиме. Працівник не має права самовільно обрати день відгулу без згоди роботодавця.

[[Файл:27 25.jpg|безрамки|ліворуч|,]]

== Компенсація за роботу у вихідні дні ==
[[Файл:26198020 1551110468338636 7572265495581850294 o.jpg|міні|Компенсація за роботу у вихідний день (графіка)]]
Стаття 72 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] регулює питання компенсації за роботу у вихідний день. Так, відповідно до вказаної статті робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] у подвійному розмірі:
* відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;
* працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
* працівникам, які одержують місячний оклад:
# у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної [[Норма тривалості робочого часу|норми робочого часу]];
# в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. 
За роботу у вихідні дні тимчасовим працівникам, що уклали [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудовий договір]] на термін не більше шести днів, інші дні відпочинку не надаються, а оплата провадиться в одинарному розмірі. Зазначене передбачено пунктом 9 Указу Президії Верховної Ради СРСР [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74 «Про умови праці тимчасових робітників і службовців»]. 
Вихід працівника на роботу у вихідний день за власним бажанням (без виняткових обставин і видання наказу про залучення його до роботи в такий день) не компенсується. 

'''Порушення у сфері роботи у вихідний день розглядають органи вказані в статті 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], це – [[Комісія по трудовим спорам|комісії по трудових спорах]] та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).'''

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2020-12-21T12:26:15Z

Tetiana.novobranets: Додано картинки з проектами

[[Файл:Клопотання.png|міні]]

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]

== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==

Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).
[[Файл:Положення.png|міні]]

== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==

Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.

== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==

Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, яко ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. 
'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

== Отримання земель для громадського пасовища ==

Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадські пасовища. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .
'''Згідно вимог статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою. 
Розроблену та погоджену в порядку визначеному статтею 186-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] документацію із землеустрою орган місцевого самоврядування направляє до районного підрозділу Держгеокадастру за місцем знаходження земельної ділянки клопотання про отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. 
'''До клопотання додаються:'''
* оригінал документації із землеустрою;
* електронний документ (обмінний файл).
Отримавши витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, орган місцевого самоврядування звертається до Головного управління Держгеокадастру в області із клопотанням про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища . 
'''До клопотання додаються:'''
* оригінал документації із землеустрою;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* електронний документ (обмінний файл).
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про прийняття в комунальну власність земельної ділянки громадського пасовища, підписує акт прийому-передачі земельної ділянки. 
Уповноважена особа органу місцевого самоврядування звертається до підрозділу державної реєстраційної служби за місцем розташування земельної ділянки для реєстрації права власності територіальної громади в реєстрі речових прав. 
'''До клопотання додаються:'''
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* копія витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* копія наказу про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* копія рішення органу місцевого самоврядування про прийняття земельної ділянки;
* копія акту приймання-передачі земельної ділянки із земель державної власності в комунальну власність.
У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду. Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Файл:Положення.png

2020-12-21T12:25:54Z

Tetiana.novobranets:

Зразок положення

Файл:Клопотання.png

2020-12-21T12:25:15Z

Tetiana.novobranets:

Зразок клопотання

Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки

2020-12-21T12:06:29Z

Tetiana.novobranets:

[[Файл:Додаткова угода.png|міні]]

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного Кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України “Про оренду землі”]

== Загальні положення ==
Відповідно до ст. 1 [[#Text|Закону України “Про оренду землі”]], оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

В ст. 2 [[#Text|Закону України “Про оренду землі”]] зазначено, що відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [[#Text|Земельним кодексом України]], [[#Text|Цивільним кодексом України]], [[#Text|Законом України “Про оренду землі”]], іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

== Порядок укладання договору оренди земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до [[#Text|Закону України “Про оренду землі”]] '''істотними умовами договору оренди землі є:'''

об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;

* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.

У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

== Підстави внесення змін до договору оренди земельної ділянки ==
В ч. 1 с. 651 [[#Text|Цивільного Кодексу України]] та ст. 30 [[#Text|Закону України “Про оренду землі”]] йдеться про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, у письмовій формі, шляхом укладення додаткової угоди, якщо інше не встановлено договором або законом.

В іншому випадку спір підлягає вирішенню в суді.

Серед підстав для внесення змін до договору можуть бути, зокрема:

- волевиявлення сторін щодо уточнення певних умов договору;

- зміна строку дії оренди;

- зміна умови про розмір та розрахунок орендної плати.

Ініціювати внесення змін може будь-яка сторона в будь-який момент. Оскільки сторони вільні в праві додавати до договору умови, які, на їхню думку, є істотними, у договорі можна передбачити детальний порядок внесення змін.

Зміни до договору оренди набирають чинності з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією.
[[Категорія:Земельне право]]

Файл:Додаткова угода.png

2020-12-21T12:06:19Z

Tetiana.novobranets:

Зразок угоди

Вихід із членства особистого селянського господарства

2020-12-21T09:09:33Z

Tetiana.novobranets: додано проект рішення

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України "Про особисте селянське господарство]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#Text Постава Кабінетів Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14 квітня 2017 року № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0689-16 Наказ Державної служби статистики України 11 квітня 2016 року № 56 "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/rada/show/v0340832-15/paran7#n7 Наказ Державної служби статистики України від 24 листопада 2015 року № 340 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації для сільських, селищних та міських рад"]

== Що таке особисте селянське господарство? ==
Відповідно до статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України “Про особисте селянське господарство”]. '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

== Облік особистих селянських господарств ==
Відповідно до статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України “Про особисте селянське господарство”] облік особистих селянських господарств здійснюють сільські, селищні, міські ради за місцем розташування земельної ділянки в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань статистики.
Стаття 8 Закону встановлює, що члени особистих селянських господарств є особами, які забезпечують себе роботою самостійно і відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України "Про зайнятість населення"] належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Якогось певного порядку реєстрації особистого селянського господарства чинним законодавством не передбачено, відповідно, відсутній окремий порядок реєстрації членів особистого селянського господарства. Таким чином, якщо людина (або хтось із членів її сім’ї ) має у власності або користуванні земельну ділянку з цільовим призначенням “для ведення особистого селянського господарства”, то вона вважається членом особистого селянського господарства. 
'''Проте, потрібно брати до уваги наступне''': 
* Законом не передбачено окремого порядку реєстрації особистого селянського господарства, але з метою встановлення кількості особистих селянських господарств та їхніх основних характеристик затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0574-17 Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 14.04.2017 № 572 "Про затвердження Порядку обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами"]. Ради заповнюють форми первинної облікової документації: форма №1 “Облікова картка об’єкта погосподарського обліку” та форма № 3 “Список осіб, яким надані земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель міських поселень”.
* У разі ведення особистого селянського господарства для його обліку у формах №1 та №3 зазначаються прізвище, ім’я, по-батькові особи, якій була надана земельна ділянка з цільовим призначенням для ведення ОСГ, площа земельної ділянки, яка належить вказаній особі або перебуває у її користуванні в межах сільської, селищної, міської ради. А також вказуються прізвище, ім’я та по батькові всіх осіб, які разом ведуть особисте селянське господарство та назва і дата документа, що підтверджує право власності або право користування даною земельною ділянкою. При припиненні ведення особистого селянського господарства зазначається дата закінчення цієї діяльності.
* При веденні форми № 1 лише в електронному вигляді, громадянин підтверджує власне волевиявлення вести або припинити ведення особистого селянського господарства шляхом надання уповноваженій особі сільської, селищної, міської ради відповідної письмової заяви. У разі ведення Форма №1 у паперовому вигляді, дані до неї вносяться на основі усного повідомлення чи письмової заяви громадянина на його вибір. Тобто, ведення форми №1 проводиться за ініціативою громадянина, як усної так і письмової, передбачених статтею 11 Закону України "Про особисте селянське господарство", проставляється дата припинення ведення особистого селянського господарства.
[[Файл:Заява.jpg|міні]]

== Вихід із членства в особистому селянському господарстві ==
Якщо людина зареєстрована за місцем розташування земельної ділянки, але не займається господарською діяльністю, має право вийти із членів особистого селянського господарства шляхом подання заяви про її виключення з членів особистому селянському господарстві до відповідної ради. У відмітці про припинення ведення особистого селянського господарства проставляються дата та причина припинення ведення особистого селянського господарства відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство] . У цьому ж рядку для окремих осіб ставиться відмітка «вийшов/вийшла» про вихід із членів особистого селянського господарства.
Після виходу із членів особистого селянського господарства, оформленого відповідно до норма чинного законодавства, таким особам може бути видана довідка, що вони не являються членами особистого селянського господарства.
Також колишні члени особистих селянських господарств можуть реєструватися як шукаючі роботи та набувати статусу безробітних за умови пред’явлення довідки сільської, селищної чи міської ради про припинення діяльності особистого селянського господарства. Нагадаємо підстави припинення ведення ОСГ, які визначені ст. 11 З [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закону України "Про особисте селянське господарство] .
До зазначених підстав належать наступні:
*[[Файл:Рішення проект.png|міні]]рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
* при відсутності членів господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
* припинення прав на земельну ділянку згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств. 

[[Файл:Форма №1.doc|міні|Форма №1]] 

[[Файл:Форма №3.doc|міні|Форма №3]]

[[категорія:Земельне право‏‎]]
[[категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[категорія:Трудове право‏‎]]

Файл:Рішення проект.png

2020-12-21T09:09:06Z

Tetiana.novobranets:

проект рішення

Оформлення спадщини на земельний пай

2020-12-21T08:51:24Z

Tetiana.novobranets: Додано посилання про реєстр та кілька абзаців

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]
== Загальні положення ==

'''Земельна частка (пай)''' — умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства.

''Спадкуванням'' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 ЦК України]).

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1225 ЦК України]).

Спадкування здійснюється ''за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] або за [[Спадкування за законом|законом]]'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1217 ЦК України]).

'''Детальніше див.''' "[[Оформлення права на спадщину]].

== Оформлення земельного паю у порядку спадкування ==

Для оформлення права власності на земельний пай у порядку спадкування спадкоємцю необхідно:

→ звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Така заява подається особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Якщо спадкоємець постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку у передбаченому законом порядку не відмовився від прийняття спадини, він вважається таким, що її прийняв. При цьому, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

→ після спливу 6-місячного строку з дня відкриття звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини, із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.
#
До заяви необхідно додати наступні документи:
# [[Порядок реєстрації смерті|свідоцтво про смерть спадкодавця]] (видається [https://minjust.gov.ua/ddr/regional-offices відділом реєстрації актів цивільного стану] на підставі лікарської довідки про смерть);
# документи, що підтверджують родинний зв'язок спадкоємця зі спадкодавцем ([[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт]], [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційний номер платника податків]], свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження);
# оригінал документів, які підтверджують факт володіння земельним паєм (Державний акт на права власності на земельну частку (пай), або Сертифікат на право на земельну частку (пай);
# довідку про [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів|нормативну грошову оцінку земельної ділянки (паю)]], яка видається [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] або висновок [[Оціночно-земельна експертиза|оціночно-земельної експертизи]];
# витяг з Поземельної книги та довідки про відсутність обтяжень, обмежень.
За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів нотаріус видає свідоцтво про право на спащину та реєструє право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З цього моменту особа є повноправним власником успадкованого земельного паю.

Часто виникає ситуація, коли був виданий документ на право власності на ім’я померлого, а кадастровий номер земельній ділянці присвоєно не було. Тоді нотаріус не зможе видати свідоцтво на спадщину спадкоємцю через відсутність земельної ділянки в земельному кадастрі, а, отже, і в реєстрі майнових прав на нерухоме майно.

Наступним кроком для спадкоємцябуде звернення до землевпорядної організації за виготовленням технічної документації на земельну ділянку. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений можна занйти за допомогою [https://land.gov.ua/reyestr_inzheneriv_zemlevporyadnykiv/ Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників.] Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт технічна документація буде вважатись недійсною і державну реєстрацію земельну ділянки здійснено не буде. Після розробки і узгодження документації в необхідних установах буде присвоєно кадастровий номер земельній ділянці, а ділянка внесена до Державного земельного кадастру.

Однак, трапляються випадки коли особа була внесена в державний акт на право колективної власності, але не отримала сертифікат. В такому випадку, щоб отримати земельний пай у спадок, потрібно [[Визнання права власності на пай, за умови неотримання спадкодавцем за життя сертифікату або помилкового невключення до списку власників|визнавати право власності на земельну ділянку]], звернувшись до суду.

'''УВАГА!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text ст. 13 Закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі, якщо до '''1 січня 2025 року''' власник паю або його спадкоємець не оформить право власності на цю земельну ділянку, він вважатиметься таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. До цього часу ділянка буде вважатись «незатребуваною». Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов до суду]] про визначення додаткового строку для оформлення.

Після отримання спадщини спадкомцю необхідно [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)|'''виділити земельний пай в натурі''']].

== Спадкування паю, що знаходиться в оренді ==

Згідно із законодавством зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення [[Оренда земельних ділянок|договору оренди землі]].

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, '''протягом одного місяця''' з дня [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державної реєстрації права власності]] на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 1481 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].

Отже, успадкувавши пай, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір, крім випадку коли в договорі оренди не прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

=== Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди ===
Після оформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта (виписки з Державного земельного кадастру) та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати.

Орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди після оформлення права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкоємець бажає внести [[Порядок внесення змін до договору оренди землі|зміни до умов договору оренди землі]] (наприклад, щодо орендної плати) до закінчення терміну дії договору, укладеного орендарем з попереднім власником, але згода з орендарем не досягнута, спір вирішується в судовому порядку.

== Див. також ==
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Як розрахувати орендну плату за пай]]
* [[Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки власникам земельних часток (паїв)]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Договір позики

2020-12-21T08:20:44Z

Tetiana.novobranets: Зміна кількох абзаців зразок розписки у фото

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]

== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. '''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
== Форма договору позики ==
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).

Якщо сума коштів є не досить значною та не перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян ( ця сума становить 170 грн.), а договір укладається між фізичними особами, то договір можна укласти в усній формі, а факт укладення підтвердити розпискою позичальника, яка посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. (стаття 1047 Цивільног Кодексу України)

Якщо сума, яка надається в борг є значною, та перевищує у десять разів встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян договір позики доцільно укладати у письмовій формі. Відповідно до частини 2 статті 1047 Цивільного Кодексу України: «на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей»

'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).
[[Файл:Розписка.png|міні]]
Варто наголосити, що розписка сама по собі не є договором позики – це лише підтвердження такого договору, який був укладений між сторонами, а також вона засвідчує й безпосередньо факт отримання боржником від кредитора грошових коштів у певному розмірі або речей. Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц.

== Проценти за договором позики ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України].

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

== Обов'язок позичальника повернути позику ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''.

'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

== Наслідки порушення договору позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]

'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України.]

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru 1051 Цивільного кодексу України] право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.

== Стягнення коштів за договором позики==
=== Претензійний порядок ===
В претензії бажано вказати наступне:
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|до суду в порядку цивільного судочинства]].
=== Позасудовий порядок ===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|вчиненням виконавчого напису]] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]
=== Судовий порядок ===
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду з позовом]] про стягнення коштів за договором позики.

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.
{| class="wikitable"
|-
| [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluYjNZTzg3cjd0Qmc '''Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики''']
|}

[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]

Файл:Розписка.png

2020-12-21T08:19:22Z

Tetiana.novobranets:

Проект розписки

Відмова від прийняття спадщини

2020-12-21T08:02:58Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0064323-11 Роз'яснення Міністерства Юстиції України від 11 жовтня 2011 року "Окремі питання спадкування"]

== Загальні положення про спадкування ==
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1216 ЦК України].

Відповідно до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1217 ЦК України], спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

== Порядок відмови від прийняття спадщини ==
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку '''у шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. 
Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.

Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:
* Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.
* Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.
* Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. Стаття 1273 Цивільного кодексу України передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме: - фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; - неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; - батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування.

{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
# '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.'''
# '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'<nowiki/>'''''.''
|}

== '''Види відмови від прийняття спадщини''' ==
=== Відмова від спадщини за заповітом ===
У частині 1 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку. 

=== Відмова від спадщини за законом ===
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина 2 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина 3 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.

== Відкликання відмови від прийняття спадщини ==
Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття у відповідності до статті 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 

== Визнання відмови від спадщини недійсною ==
У частині 1 статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У статті 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. 
Частиною 4 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем. 

Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства. 

До таких '''підстав''' слід віднести:
# відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або інтереси порушено. 
# якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
# правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Частина 5 статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини. 
Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини. 

За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі.

== Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
* Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.
* Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1275 ЦК України] не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.
* Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.
* Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2020-12-21T07:21:05Z

Tetiana.novobranets: додано проект заяви

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
* [http://www.viaduk.net/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/699A854B39C4DA83C225803B00211C39 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 7 вересня 2016 року № 6-47цс16]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89251857 Постанова Верховного Суду України від 12 травня 2020 року, справа № 243/5477/15-ц]

== Об’єкт права спільної сумісної власності подружжя та підстави його набуття ==
Статтею 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. 
Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n331 ст. 63 Сімейного кодексу України]). 
'''До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:'''
* майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
* прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
* речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо). 
''Зазначений перелік не є вичерпним''. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Ст. 60 Сімейного кодексу України закріпила так звану «'''презумпцію''' '''спільної сумісної''' '''власності подружжя'''». Презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

== Визначення особистої приватної власності подружжя ==

Як відзначає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленум Верховного Суду України] у п. 23 постанови від 21.12.2007 р. № 11 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України] '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].

== Добровільний порядок поділу майна подружжя ==

Сімейним кодексом України передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема '''уклавши договір про поділ майна''', що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є '''нерухоме майно''', тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому '''нотаріальному посвідченню''' (ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 ст. 69 Сімейного кодексу України]).

== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий порядок поділу майна подружжя]]==

Згідно з Постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 № 11], вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення ч. 4, 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n359 ст. 71 Сімейного кодексу України], щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. 
Неподільна річ (наприклад – житловий будинок) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. 
За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син/дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
=== Умови збільшення частки майна: ===
* проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
* отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
* розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування. 
Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України]). 
Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.

Так, відповідно до Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду по [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86738232 справі № 297/2837/17] від 27.12.2019 року, ''«При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2, 3 ст.70 СК України в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя».''
== Вартість ==
При поданні позову сплачується '''судовий збір''', який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), '''у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати'''.

== Позовна давність ==
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність ''не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано''. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у '''три роки''', яка обчислюється '''від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності'''.

'''Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], продовжуються на строк дії такого карантину.'''

== Окремі випадки поділу майна ==
Так, відповідно до ч. 4 ст. 65 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. 
У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів. 
При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.

'''Важливо!''' Здійснені ремонтні роботи є невід`ємною частиною квартири та не є окремим об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 травня 2020 року, справа № 243/5477/15-ц.

== Поділ між подружжям незавершеного будівництвом будинку ==
'''Об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва)''' – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства. 
Об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними. 
''За позовом одного з подружжя'', які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. 
{| class="wikitable"
|-
| У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
|}

Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.

== Правовий режим майна, що є власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою ==
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. 
На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення про право спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n314 глава 8 Сімейного кодексу України]). 

== [[:Файл:Заява про поділ майна.docx|'''Зразок заяви про поділ майна подружжя''']] ==
[[Категорія:Сімейне право‎‎]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя‎]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Файл:Заява про поділ майна.docx

2020-12-21T07:20:23Z

Tetiana.novobranets:

Невитребувані паї

2020-12-20T18:51:20Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)"]

== Загальні положення ==
'''''Земельна ділянка''''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно]). 
'''Земельна частка (пай)''' – умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства. 
На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарcьким кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. 
Земельна частка (пай) ''не відноситься'' до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
'''Невитребуваною земельною ділянкою''' є земельна частка (пай)''', на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). '''

'''Нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). 

''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї)'' після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. 

До нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) відносяться:
* земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;
* земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);
* земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений. 

{| class="wikitable"
|-
| До невитребуваних паїв не відносяться земельні частки, власники яких померли, але термін договору оренди ще не закінчився. За такими договорами мають право отримувати орендну плату спадкоємці. За умови якщо договір закінчився, а спадкоємці не прийняли спадщини, зазначені земельні частки набудуть статусу невитребуваних.
|}

Власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. 
З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. 
У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. 
Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. 

== Оренда невитребуваних паїв ==
'''При передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) слід особливу увагу звернути на те, що:'''
# договір оренди невитребуванихї земельних часток (паїв) повинен відповідати вимогам Типового договору оренди земельної частки (паю), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 затвердженому наказом Держкомзему України від 17.01.2000 року № 5 та зареєстрованому в Мін’юсті України від 23.02.2000 року за № 101/4322];
# державна реєстрація договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) повинна відбуватися в Порядку реєстрації договорів оренди земельних часток (паю), затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 року № 119.Постає питання стосовно державної реєстрації договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв).] 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] речові права на нерухоме майно, в тому числі і право оренди земельної ділянки, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. 
Законом України від 06.09.2013 № 5245-VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» не врегульовано питання форми власності на земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв).Тому не можливо зареєструвати право оренди даних земель]. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. 

Згідно з частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Пунктами 2, 3 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №119] (далі Порядок), встановлено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: ''договір оренди у двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай)''. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»], сільські, селищні, міські ради виступають орендодавцями невитребуваних земельних часток (паїв).

За змістом ст. 13 Закону передання в оренду невитребуваних земельних часток (паїв)здійснюється лише після формування їх у земельні ділянки. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Використовувати невитребувані паї можна виключно за цільовим призначенням та до дня державної реєстрації права власності, про що обов’язково має бути зазначено в орендному договорі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 9 Порядку] визначено, що реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться ''безоплатно''. 
У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості), або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.

Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 2 Порядку] реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), затвердженого Постановою КМУ від 24 січня 2000 року № 119 реєстрацію договорів оренди земельних часток (паїв) як і раніше реєструють виконавчі комітети відповідних сільських, селищних рад за місцем розташування земельної частки (паю). 
Щодо розрізнення понять як нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка та земельна ділянка, право на які реалізовано її власником в цьому випадку хибним є погляд, що земельна ділянка передана в оренду її власником після його смерті вважається не витребуваною, якщо спадкоємці вчасно не переоформлять право власності на неї. Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 статті 7.31 закону України «Про оренду землі»] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типового договору оренди землі] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, смерть орендодавця не є підставою для автоматичного припинення договору оренди землі. 

На підтвердження викладеного в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 5 ст. 1268 Цивільного Кодексу України] зазначено, що від часу прийняття вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому така земельна ділянка, земельна частка (пай) до оформлення спадкоємцями прав на неї не може вважатися невитребуваною.

{| class="wikitable"
|-
| У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
|}

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. 

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). 

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). 

== Див. також ==
* [[Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно]]
* [[Як розрахувати орендну плату за пай]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
[[Категорія: Земельне право]]

Невитребувані паї

2020-12-20T18:45:26Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119 "Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 "Про затвердження форми Типового договору оренди земельної частки (паю)"]

== Загальні положення ==
'''''Земельна ділянка''''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування з визначеними щодо неї правами.Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частини перші статей 79 та 79-1 Земельного кодексу України відповідно]). 
'''Земельна частка (пай)''' – умовна частка землі, визначена у результаті поділу земель, переданих у колективну власність, серед членів сільськогосподарського підприємства. 
На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарcьким кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах. 
Земельна частка (пай) ''не відноситься'' до об’єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]. 
'''Невитребуваною земельною ділянкою''' є земельна частка (пай)''', на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості). '''

'''Нерозподіленою земельною ділянкою''' є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). 

''Нерозподілені земельні ділянки, невитребувані частки (паї)'' після формування їх у земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки. 

До нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) відносяться:
* земельні частки (паї), на які громадяни, які мають право на земельну частку, не отримали сертифікатів чи іншим чином не заявили свої права на земельну частку;
* земельні частки, на які вже сертифікат отриманий, але власник сертифікату не розпорядився ним належним чином (не подана заява про виділення в натурі для передачі в оренду чи для сумісного обробітку);
* земельні частки, власники яких померли, їх спадкоємці не прийняли спадщини, а термін дії договору оренди закінчився чи договір не був укладений. 

{| class="wikitable"
|-
| До невитребуваних паїв не відносяться земельні частки, власники яких померли, але термін договору оренди ще не закінчився. За такими договорами мають право отримувати орендну плату спадкоємці. За умови якщо договір закінчився, а спадкоємці не прийняли спадщини, зазначені земельні частки набудуть статусу невитребуваних.
|}

Власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участі у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або шляхом вручення відповідного повідомлення особисто, якщо відоме їх місцезнаходження. 
З моменту державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку договір оренди припиняється, а державна реєстрація припинення права оренди проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. 
У разі якщо договір оренди невитребуваної (нерозподіленої) земельної ділянки, переданої в оренду в порядку, визначеному цією статтею, закінчився у зв’язку з набуттям права власності на неї до збирання врожаю, посіяного орендарем на земельній ділянці, орендар має право на збирання такого врожаю. 
Власник земельної ділянки має право на відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки колишнім орендарем, у розмірі пропорційно до орендної плати з дня припинення договору до дня збирання врожаю. 

== Оренда невитребуваних паїв ==
'''При передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) слід особливу увагу звернути на те, що:'''
# договір оренди невитребуванихї земельних часток (паїв) повинен відповідати вимогам Типового договору оренди земельної частки (паю), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0101-00 затвердженому наказом Держкомзему України від 17.01.2000 року № 5 та зареєстрованому в Мін’юсті України від 23.02.2000 року за № 101/4322];
# державна реєстрація договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв) повинна відбуватися в Порядку реєстрації договорів оренди земельних часток (паю), затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 року № 119.Постає питання стосовно державної реєстрації договорів оренди невитребуваних земельних часток (паїв).] 

Згідно [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини 2 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] речові права на нерухоме майно, в тому числі і право оренди земельної ділянки, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно. 
Законом України від 06.09.2013 № 5245-VI [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» не врегульовано питання форми власності на земельні ділянки невитребуваних земельних часток (паїв).Тому не можливо зареєструвати право оренди даних земель]. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. 

Згідно з частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Пунктами 2, 3 Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2000 №119] (далі Порядок), встановлено, що реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: ''договір оренди у двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай)''. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/899-15 статті 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв)»], сільські, селищні, міські ради виступають орендодавцями невитребуваних земельних часток (паїв). Використовувати невитребувані паї можна виключно за цільовим призначенням та до дня державної реєстрації права власності, про що обов’язково має бути зазначено в орендному договорі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 9 Порядку] визначено, що реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) проводиться ''безоплатно''. 
У разі виявлення власника він може скористатися належним йому правом на земельну частку (пай), тобто вимагати виділення земельної частки в натурі (на місцевості), або переукласти договір оренди, укладений радою від свого імені, чи припинити його дію.

Якщо власник з`являться заздалегідь до збирання урожаю — орендар має виплатити відшкодування збитків, пов’язаних із тимчасовим зайняттям земельної ділянки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2000-%D0%BF Пунктом 2 Порядку] реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв), затвердженого Постановою КМУ від 24 січня 2000 року № 119 реєстрацію договорів оренди земельних часток (паїв) як і раніше реєструють виконавчі комітети відповідних сільських, селищних рад за місцем розташування земельної частки (паю). 
Щодо розрізнення понять як нерозподілена (не витребувана) земельна ділянка та земельна ділянка, право на які реалізовано її власником в цьому випадку хибним є погляд, що земельна ділянка передана в оренду її власником після його смерті вважається не витребуваною, якщо спадкоємці вчасно не переоформлять право власності на неї. Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 статті 7.31 закону України «Про оренду землі»] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типового договору оренди землі] затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220, смерть орендодавця не є підставою для автоматичного припинення договору оренди землі. 

На підтвердження викладеного в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п. 5 ст. 1268 Цивільного Кодексу України] зазначено, що від часу прийняття вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Тому така земельна ділянка, земельна частка (пай) до оформлення спадкоємцями прав на неї не може вважатися невитребуваною.

{| class="wikitable"
|-
| У разі якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.
|}

Така невитребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним. 

За позовом власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). 

Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з невитребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям). 

== Див. також ==
* [[Виділення майнового паю в натурі та визнання права власності на таке майно]]
* [[Як розрахувати орендну плату за пай]]
* [[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
* [[Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)]]
[[Категорія: Земельне право]]

Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території

2020-12-20T18:20:33Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]

== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].

Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та МТОТ.

До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених МТОТ.

Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''

# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.

Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.

Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).

Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.

У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.

За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.

У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 Порядку, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).

У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.

Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.

За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.

Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.

На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.

Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.

'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.

== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.

Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.

Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.

Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, ви маєте право провести зазначені дії щодо державної реєстрації народження дитини у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]

За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''

=== Хто може звернутися до суду? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.

Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.21 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»].

=== Які вимоги до заяви? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:

* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]

=== Які докази слід додати? ===
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України.

=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Що зазначається в рішенні суду?

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

=== Що робити після ухвалення рішення? ===
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.

Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст.317 ЦПК України'''] ===
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]

Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території

2020-12-20T18:17:23Z

Tetiana.novobranets:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]

== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].

Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та МТОТ.

До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених МТОТ.

Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''

# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.

Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.

Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).

Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.

У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.

За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.

У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 Порядку, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).

У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.

Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.

За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.

Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.

На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.

Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.

'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.

== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.

Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.

Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.

Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, ви маєте право провести зазначені дії щодо державної реєстрації народження дитини у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]

За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''

=== Хто може звернутися до суду? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.

Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.21 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»].

=== Які вимоги до заяви? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:

* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]

=== Які докази слід додати? ===
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України.

=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Що зазначається в рішенні суду?

У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

=== Що робити після ухвалення рішення? ===
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.

Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

=== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/1/13/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%2C_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4% '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст.317 ЦПК України'''] ===
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]

Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території

2020-12-20T18:14:59Z

Tetiana.novobranets: додано зразок заяви

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини 20 листопада 1989 року]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2013 року № 9 '''"'''Про затвердження Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я"]

== Підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території ==
Процедура підтвердження медичною консультаційною комісією факту народження жінкою дитини поза закладом охорони здоров’я у разі, коли таким закладом не проводився огляд жінки та дитини, у тому числі на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/9-2013-%D0%BF Порядком підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров’я, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.01.2013 № 9].

Порядок утворення комісії, яка розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі – комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території), та положення про неї затверджуються спільним наказом МОЗ та МТОТ.

До складу зазначеної комісії за згодою включаються представники міжнародних гуманітарних організацій, визначених МТОТ.

Комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території розглядає питання щодо підтвердження факту народження дитини за письмовою заявою жінки, яка народила дитину, її родичів, інших осіб, уповноважених представляти її інтереси.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, звертаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території з '''письмовою заявою''', складеною у довільній формі, щодо підтвердження факту народження дитини. '''До заяви додаються:'''

# копія паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу;
# результати аналізів, ультразвукового дослідження, проведених під час вагітності жінки, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
# виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;
# інші документи, які підтверджують надання медичної допомоги жінці у зв’язку з вагітністю та/або пологами.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, під час подання заяви пред’являють паспорт громадянина України або інший документ, що підтверджує особу.

Зазначені документи подаються до комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території (у разі їх наявності) жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, особисто або через уповноваженого представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території, та можуть бути прийняті такою комісією тільки за умови, якщо вони видані представником міжнародної гуманітарної організації.

Документи, у разі подання через представника міжнародної гуманітарної організації приймаються комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території тільки за умови їх посвідчення жінкою, яка народила дитину, її родичами, іншими особами, уповноваженими представляти її інтереси, з проставленням підпису, ініціалів та прізвища, відмітки «Згідно з оригіналом», дати засвідчення копії та представником такої міжнародної гуманітарної організації шляхом проставлення реквізитів такої організації, в тому числі печатки (за наявності).

Протягом '''двох днів''' після отримання документів комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території приймає рішення про огляд жінки та дитини і направляє їх для проведення такого огляду до закладу охорони здоров’я, розташованого на підконтрольній території.

У разі відсутності можливості у жінки з дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, прибути для проведення огляду в закладі охорони здоров’я, розташованому на контрольованій території, комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території в порядку, передбаченому положенням про зазначену комісію, протягом '''десяти календарних днів''' з дня отримання відповідної заяви приймає рішення про виїзд фахівців за спеціальностями «Акушерство та гінекологія», «Неонатологія» та «Медична генетика» для проведення такого огляду на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Виїзд фахівців на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, є добровільним та здійснюється за умови надання ними письмової згоди на це, а також дотримання ними заходів особистої безпеки та отримання відповідного дозволу на перетинання лінії зіткнення для в’їзду на тимчасово неконтрольовану (контрольовану) територію та виїзду з неї через будь-які діючі контрольні пункти в’їзду/виїзду, виданого державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Відмова відповідного фахівця брати участь та здійснювати виїзд на територію, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, для проведення огляду жінки, яка народила дитину, не може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

За результатами проведення огляду дитини відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд дитини''' для підтвердження факту народження, яка містить загальні відомості про ймовірну дату народження та стать дитини, її вагу, зріст та загальний стан її здоров’я на момент огляду.

За результатами проведення огляду жінки відповідні фахівці видають '''медичну довідку про огляд жінки''' для підтвердження факту народження нею, яка містить загальні відомості про огляд жінки та висновок про ймовірну дату пологів.

У разі коли огляд жінки та дитини не проводився, видача висновку є можливою за умови проведення '''дослідження на генетичну спорідненість''' між жінкою і дитиною, а також надання документів, передбачених пунктом 11 Порядку, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

Для проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою і дитиною, факт народження якої потребує підтвердження, та отримання відповідного висновку жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, можуть звернутися до державної спеціалізованої установи, що є суб’єктом судово-експертної діяльності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 статті 7 Закону України «Про судову експертизу»] (далі – державна спеціалізована установа).

У разі неможливості прибуття до державної спеціалізованої установи для подання генетичного матеріалу з метою проведення дослідження на генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною, забір цього матеріалу може здійснити уповноважений представник міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії.

Представник міжнародної гуманітарної організації передає отриманий генетичний матеріал для проведення дослідження на генетичну спорідненість до державної спеціалізованої установи.

За результатами дослідження державна спеціалізована установа видає жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси, або представнику міжнародної гуманітарної організації довідку про генетичну спорідненість між жінкою, яка народила дитину на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та дитиною.

Жінка, яка народила дитину, її родичі, інші особи, уповноважені представляти її інтереси, з метою отримання рішення комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини подають комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території особисто або через представника міжнародної гуманітарної організації, члени якої включені до складу комісії, результати дослідження на генетичну спорідненість разом з документами, що підтверджують ймовірну дату народження дитини.

'''Рішення про підтвердження факту народження дитини''' приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території у разі, коли ймовірна дата пологів жінки збігається з вірогідним віком дитини, а також проведено огляд жінки та дитини, або надано результати дослідження на генетичну спорідненість.

Рішення про підтвердження або відмову у підтвердженні факту народження дитини приймається комісією з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території за результатами розгляду документів, '''не пізніше ніж протягом десяти календарних днів''' з моменту їх отримання, про що складається висновок у двох примірниках.

На підставі висновку про підтвердження факту народження дитини комісія з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території '''не пізніше ніж протягом двох календарних днів''' з дати складення висновку видає '''медичне свідоцтво про народження''' (із зазначенням дати його видачі) за формою № 103/о, затвердженою наказом МОЗ (далі – медичне свідоцтво про народження), яке засвідчується підписом керівника лікувального закладу, працівники якого входили до складу комісії.

Висновок комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території про підтвердження факту народження дитини та медичне свідоцтво про народження видаються у двох примірниках та '''є підставою для проведення державної реєстрації народження дитини''' в органах державної реєстрації актів цивільного стану.

Один примірник висновку та медичного свідоцтва про народження видається жінці, яка народила дитину, її родичам, іншим особам, уповноваженим представляти її інтереси (у разі підтвердження факту народження дитини), для пред’явлення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території та зберігається у відповідному лікувальному закладі.

'''У разі відмови у підтвердженні факту народження дитини''' один примірник висновку негайно надсилається територіальним органам Національної поліції в Донецькій або Луганській областях, а другий залишається в матеріалах комісії з питань підтвердження факту народження дитини на непідконтрольній території.

== Встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України судом ==
Згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»], державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.

Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження.

Але [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказом Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції»] тимчасово припинено доступ до Єдиних та Державних реєстрів на цій території та тимчасово призупинено проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів, їх поновлення та анулювання тощо до закінчення антитерористичної операції.

Тобто, медичні свідоцтва про народження та безпосередньо самі свідоцтва про народження, видані на окупованій території, не мають юридичної сили.

Але згідно вищевказаного Наказу МЮУ, ви маєте право провести зазначені дії щодо державної реєстрації народження дитини у будь-якому відділі державної реєстрації актів цивільного стану, що знаходиться за межами вказаної території.

Органи державної РАЦС в Україні відмовляють в державній реєстрації народження дитини на окупованій території у зв’язку з тим, що підставою для реєстрації є документ закладу охорони здоров’я, форма якого встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрований Міністерством юстиції України 25.10.2006 року №1150/13024.]

За відсутності документа належної форми, необхідно встановити факт народження особи в судовому порядку. В такому випадку '''підставою для реєстрації буде рішення суду.'''

=== Хто може звернутися до суду? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 317 Цивільного процесуального кодексу України], заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

Родичами є: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дідусь, бабуся, прадідусь, прабабуся, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун або піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, зокрема особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Законними представниками є батьки (усиновлювачі), опікуни.

Судовий збір за подання таких заяв до суду не справляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.21 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»].

=== Які вимоги до заяви? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України] встановлено, що у заяві повинно бути зазначено:

* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
Заява про встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.doc]

=== Які докази слід додати? ===
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Для підтвердження факту народження дитини батьки можуть подати письмові свідчення очевидців, у т.ч. людини, яка приймала пологи. Як свідків можливо залучити родичів, яким достеменно відомо про народження та походження дитини. До заяви необхідно приєднати медичне свідоцтво про про народження дитини або інші документи з медичної установи, що підтверджують народження дитини, також свідоцтво про народження, яке було видане на тимчасово окупованій території України.

=== Як швидко суд має розглянути таку заяву? ===
Справи про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

=== Що зазначається в рішенні суду? ===
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

=== Що робити після ухвалення рішення? ===
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню, а його копія видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження особи.

Тобто, Ви можете безпосередньо звернутися з копією судового рішення до РАЦСу, який має провести державну реєстрацію народження та видати на його підставі відповідне свідоцтво.

Рішення у справах про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

== [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/1/13/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%2C_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4% '''Заява про встановлення факту, що має юридичне значення''' '''в порядку ст.317 ЦПК України'''] ==
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]

Файл:Заява про встановлення факту, що має юридичне значення.docx

2020-12-20T18:14:04Z

Tetiana.novobranets:

Опіка та піклування

2020-12-20T14:40:42Z

Tetiana.novobranets: додано зразок заяви

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Правила опіки та піклування, затвердженні наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]

== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України]). 
'''Опіка''' встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України]). 
'''Піклування''' встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України]). 
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України]).

== Куди звертатись ==
Опіка та піклування може бути встановлена ''як за рішенням суду так і за рішенням органів опіки та піклування.''

''Органами опіки та піклування'' є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

== Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: ==
* встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;

* надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
*
* соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;
*
* забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
*
* притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини;
*
* надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) та іншого майна, власником якого є дитина;
*
* подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

-Органи опіки та піклування мають право перевіряти умови влаштування, утримання, виховання, навчання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, можуть переводити дітей, життю та здоров’ю (у тому числі психічному) яких загрожує небезпека, до інших форм влаштування дітей. 
-Присутність представника органів опіки та піклування на судових засіданнях є обов’язковою в разі, якщо розглядається справа стосовно дитини або з питань, що зачіпають права дитини.

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням органів опіки та піклування ==
Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1, 2 ст. 60 ЦКУ].

== Підстави встановлення опіки та піклування за рішенням суду ==
* у разі визнання особи недієздатною (призначається опікун за поданням органу опіки та піклування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 60 Цивільного кодексу України]);
* у разі обмеження цивільної дієздатності особи (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 60 Цивільного кодексу України]);
* над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.3 ст. 60 Цивільного кодексу України]);
* над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування (призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.4 ст. 60 Цивільного кодексу України]).

== Хто має право бути опікуном та піклувальником ==
* Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.2 ст. 63 Цивільного кодексу України]).

* Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 60 ЦКУ] і ''лише за її письмової згоди''.

* Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.4 ст. 63 Цивільного кодексу України]). 
Також може бути призначено одного або кілька опікунів або піклувальників.

== Опікуном або піклувальником не може бути ==
* особа яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п.1 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]);
* якщо поведінка та інтереси особи, що призначається опікуном або піклувальником суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 п.2 ч.1 ст. 64 Цивільного кодексу України]).
Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 п.3.2. Правил опіки та піклування] опікунами або піклувальниками не можуть бути особи, які:
* не досягли 18 років;
* визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними;
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
* раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
* позбавлені батьківських прав;
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
* засуджені за скоєння тяжкого злочину.

== Права та обов'язки опікуна та піклувальника ==
''' Опікун зобов'язаний:'''
* дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
* опікун малолітньої особи зобов'язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток.
* вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави.
* вчиняти правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички, а також не може здійснювати дарування від імені підопічного і зобов'язуватися від його імені порукою.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
* дбати про збереження та використання майна підопічного в його інтересах. Якщо малолітня особа може самостійно визначити свої потреби та інтереси, опікун, здійснюючи управління її майном, повинен враховувати її бажання. Якщо підопічний є власником нерухомого майна або майна, яке потребує постійного управління, опікун може з дозволу органу опіки та піклування управляти цим майном або передати його за договором в управління іншій особі, окрім майна, що знаходиться в іншій місцевості, опіка над цим майном встановлюється органом опіки та піклування за місцезнаходженням майна. 

Опікун самостійно здійснює витрати, необхідні для задоволення потреб підопічного, за рахунок пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника, допомоги на підопічну дитину та інших соціальних виплат, призначених на підопічну дитину відповідно до законів України, доходів від майна підопічного тощо. 

'''Піклувальник зобов'язаний:'''

* піклувальник над неповнолітньою особою: дбати про створення для неї необхідних побутових умов, про її виховання, навчання та розвиток.
* піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов'язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов.
* дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 32 та 37 ЦКУ]. Піклувальник не може давати згоду на укладення договорів між підопічним та своєю дружиною (своїм чоловіком) або своїми близькими родичами, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування на підставі договору позички.
* вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

== Правочини, які вчиняються з дозволу органу опіки та піклування ==
Опікун та піклувальник не має права без дозволу органу опіки та піклування:
* відмовитися від майнових прав підопічного;
* видавати письмові зобов'язання від імені підопічного;
* укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;
* укладати договори щодо іншого цінного майна. 

== Підстави звільнення від повноважень опікуна та піклувальника ==
Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. 

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку. 

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.
За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

== Підстави припинення опіки ==
* у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам).
* у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років. Особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
* у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною. 

== Підстави припинення піклування ==
* досягнення фізичною особою повноліття;
* реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
* надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;
* поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмеЗ

== [[:Файл:Заява про призначення опікуна.docx|Зразок заяви про призначення опікуна]] ==
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Діти-сироти]]

Файл:Заява про призначення опікуна.docx

2020-12-20T14:39:47Z

Tetiana.novobranets:

Файл:Заява про визнання протиправною та скасування постанови про адмін стягненняя.docx

2020-12-17T21:27:52Z

Tetiana.novobranets:

Договір позики

2020-12-17T20:29:50Z

Tetiana.novobranets: додано позовну заяву

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]

== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. '''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
== Форма договору позики ==
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).

'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

== Проценти за договором позики ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України].

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

== Обов'язок позичальника повернути позику ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''.

'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

== Наслідки порушення договору позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]

'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України.]

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru 1051 Цивільного кодексу України] право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.

== Стягнення коштів за договором позики==
=== Претензійний порядок ===
В претензії бажано вказати наступне:
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|до суду в порядку цивільного судочинства]].
=== Позасудовий порядок ===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|вчиненням виконавчого напису]] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]
=== Судовий порядок ===
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суду з позовом]] про стягнення коштів за договором позики.

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.

=== [[:Файл:Зразок позовної (позика).docx|Зразок позовної заяви '''про стягнення заборгованості за договором позики''']] ===
[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]