WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни

2026-02-16T08:22:45Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1130 Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1442-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 р. № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України'''"''']
== Загальні положення ==
'''Допомога''' з тимчасової непрацездатності ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, '''виплачується у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1343 (пункт 5 частини першої статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). Право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України –[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 (частина перша статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності надається''' застрахованій особі у формі страхових виплат, які повністю або частково компенсують втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 (стаття 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]) :

# '''тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві''' - оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, виплачується Пенсійним фондом України незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''догляд за хворою дитиною''' '''віком до 14 років''' виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів;
# '''догляд за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування''' допомога виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною;
# '''догляд за хворим членом сім’ї''' (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) - надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів;
# '''догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично доглядає за цією дитиною''' - надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання;
# '''догляд за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років''' - надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку);
# '''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування''' - надається з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини;
# '''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров'я ( спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров'я у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України''' - оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства виплачується Пенсійним фондом України застрахованим особам, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;
# '''тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу''' - надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Така допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітною платою за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суму заробітної плати особи до часу переведення;
# '''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я''' - надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку);
# '''настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи''' допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
'''Зверніть увагу!''' Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворою дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, для догляду за хворим членом сім’ї та у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, '''НЕ надається''', якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.

== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 (стаття 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]):
# у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
# у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
# за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
# за час примусового лікування, призначеного за судовим рішенням;
# у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
# за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
#за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
'''Застраховані особи''', які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, не виконують інструкцій, рекомендацій фахівців з реабілітації, необхідних для надання реабілітаційної допомоги відповідно до індивідуального реабілітаційного плану, погодженому цією особою, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативною комісією (ЛКК) aбo для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, '''втрачають право на таку допомогу''' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Підстави для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності ==
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність '''листок непрацездатності.''' У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є '''копія листка непрацездатності''', засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 (стаття 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Розмір допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності залежить від :

* страхового стажу застрахованої особи;
* розміру середньоденної заробітної плати;
* наявності пільг.

Учасникам бойових дій виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати здійснюється '''незалежно від стажу роботи''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 ( пункт 11 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]).

Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нараховано єдиний внесок, на кількість календарних днів періоду перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. '''Визначення розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності''', в тому числі на пільгових умовах, здійснюється шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ та організацій або '''на підставі копії відповідних посвідчень чи інших документів, які підтверджують право на пільгу'''.

== Строки розгляду документів, призначення та виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 (стаття 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]). 

Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п’яти днів після прийняття відповідного рішення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах виплачується:

* застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), інших підставах, передбачених законом, - у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати;
* добровільно застрахованим особам, застрахованим особам, які працюють на умовах цивільно-правового договору, здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність, - протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління відповідно до цього Закону.

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Не одержані застрахованою особою своєчасно страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виплачуються за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку.

Надміру виплачені суми страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внаслідок зловживань з боку застрахованої особи або членів її сім’ї стягуються з таких осіб у судовому порядку.

Страхові виплати, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім’ї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text стаття 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]).
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:За пільгами та іншими гарантіями, встановленими законом]]

Порядок реєстрації змін до установчих документів громадської організації, яка має статус юридичної особи

2026-01-15T10:59:57Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об’єднання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16#Text Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затверджений наказом Міністерства юстиції України 09.02.2016 № 359/5]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у скорочені строки»]
==Визначення понять==
'''''Громадське об'єднання''''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність ''зі статусом юридичної особи'' (є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку) або ''без такого статусу''.

'''За організаційно-правовою формою утворюється як:'''
*'''''громадська організація''''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
* '''''громадська спілка''''' - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

==Куди звернутися для державної реєстрації ==
'''З метою державної реєстрації змін до установчих документів, громадській організації, яка має статус юридичної особи (далі – громадська організація), необхідно звернутись незалежно від місцезнаходження у межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя до:'''

*'''''суб’єкта державної реєстрації''''' (територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі);
*'''''фронт-офісу – центру надання адміністративних послуг.'''''

Державна реєстрація може проводитися на підставі надісланих заявником державному реєстратору, посадовій особі електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку документів в електронній формі, що створені з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг та законодавства про електронні документи та електронний документообіг, або електронних копій документів в паперовій формі. Електронні копії документів в паперовій формі приймаються за умови підписання таких копій з використанням кваліфікованого електронного підпису заявника. Державний реєстратор, посадова особа проводить перевірку такого підпису через офіційний веб-сайт центрального засвідчувального органу та завантажує результати такої перевірки до реєстру, крім випадків відсутності доступу до зазначеного веб-сайту.

Державна реєстрація '''проводиться невідкладно''' після отримання у повному обсязі належних документів для державної реєстрації. Документи для державної реєстрації, які подані не у повному обсязі або не відповідають законодавству, не розглядаються та повертаються заявникові без оформлення відповідного рішення з одночасним усним повідомленням заявнику про повний перелік документів, що повинні бути подані, та/або вимоги законодавства, що повинні бути дотримані. Якщо документи для державної реєстрації надіслано електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку, таке повідомлення заявнику здійснюється електронною поштою або за допомогою інших засобів зв’язку.

== Перелік необхідних документів==
'''''Для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів громадської організації зі статусом юридичної особи, подаються такі документи:''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n505 п. 4 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"])

'''1)''' заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, в якій також може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або про обрання спрощеної системи оподаткування, та/або про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

'''2)''' примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, іншого визначеного законом суб’єкта (особи) про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;

'''3)''' реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об’єднання, політичні партії;

'''4)''' рішення уповноваженого органу юридичної особи про передачу за договором повноважень виконавчого органу юридичній особі - у разі внесення змін до відомостей про юридичну особу, яка виконує повноваження виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, що перебуває у статусі резидента Дія Сіті відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"] та передало повноваження виконавчого органу такого товариства юридичній особі;

'''5)''' відомості про керівні органи громадського формування (ім’я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв’язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів;

'''6)''' документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов’язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи;

'''7)''' документ про сплату адміністративного збору (у разі якщо за такі зміни передбачена плата);

'''8)''' установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі;

'''9)''' примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов’язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа;

'''10)''' примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи;

'''11)''' звіт про результати емісії акцій у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n160 абзацами третім і четвертим пункту 48 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»];

'''12)''' звіт про оцінку майна у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n160 абзацом сьомим пункту 48 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;]

'''13)''' у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - структура власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства;

'''14)''' у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - витяг, виписка чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи - нерезидента в країні її місцезнаходження, якщо засновником юридичної особи є юридична особа - нерезидент;

'''15)''' у разі державної реєстрації змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи - копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство) особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи (нотаріально засвідчена або засвідчена кваліфікованим електронним підписом особи, уповноваженої на подання документів для державної реєстрації, крім випадків, якщо такий документ оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру, - для громадян України).

'''Форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.'''
== Строк розгляду документів поданих для державної реєстрації та вартість ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n697 пункту 7 частини 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"] '''''розгляд документів''''', поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, '''''здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації'''''.

'''''Строк розгляду документів може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності,''''' '''''але не більше ніж на 15 робочих днів.'''''

За державну реєстрацію змін до установчих документів громадської організації '''''справляється адміністративний збір, який становить 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленому законом на 1 січня календарного року''''', в якому подаються відповідні документи для проведення реєстраційної дії, та округлюються до найближчих 10 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n851 ст. 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»]).

З 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб визначений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#n26 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"] та становить 3328 грн.
{| class="wikitable"
|+
!Див. також [[Прожитковий мінімум|«Прожитковий мінімум»]]
|}
'''Державна реєстрація може проводитися у ''скорочені строки''.'''

Державна реєстрація у скорочені строки проводиться виключно за бажанням заявника у разі внесення ним додатково до адміністративного збору відповідної плати у розмірах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2015-%D0%BF#Text пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1133 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у скорочені строки]».

'''Розмір плати''' '''у скорочені строки''' становить:

· '''у подвійному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію протягом двох робочих днів''' - за проведення державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, місцевий осередок громадського об’єднання із статусом юридичної особи, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою;

· '''у п’ятикратному розмірі адміністративного збору за відповідну реєстрацію протягом 24-х годин''' - за проведення державної реєстрації змін до відомостей про громадське об’єднання, місцевий осередок громадського об’єднання із статусом юридичної особи, крім внесення змін до інформації про здійснення зв’язку з юридичною особою.

'''''Адміністративний збір''''' '''''не справляється в наступних випадках:'''''

- за державну реєстрацію змін до відомостей про громадську організацію, у тому числі змін до установчих документів, пов’язаних з приведенням їх у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами;

- за проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичних осіб та їхніх установчих документів, змін до відомостей про громадські формування, пов’язані із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, а також зміни місцезнаходження юридичної особи, місця проживання фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об’єктів топоніміки населених пунктів;

- у разі якщо законами визначено строк для приведення у відповідність до них, адміністративний збір не справляється при внесенні змін до відомостей, у тому числі змін до установчих документів, у строк, визначений цими законами.

'''''Важливо! У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається.'''''
{| class="wikitable"
|+
!'''До відома! Під час воєнного стану, сплата адміністративного збору може підтверджуватися електронною копією (у тому числі скрін-копією) відповідного платіжного документа. Якщо фінансова установа, через яку сплачено адміністративний збір, забезпечує можливість проведення перевірки достовірності відповідного платіжного документа, державний реєстратор, посадова особа проводить таку перевірку ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#n5 Підпункт 7 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від від 6 березня 2022 р. № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"])
|}

==Підстави для відмови у проведенні державної реєстрації ==
'''''Підстави для відмови у державній реєстрації:''''' (ст. 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n727 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]

1. документи подано особою, яка не має на це повноважень;

2. у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, крім випадків, встановлених законом;

3. у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), крім випадків стягнення у дохід держави такої частки як санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"];

4. заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв’язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником) подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування або боржник у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), згідно із затвердженим господарським судом планом санації (планом реструктуризації боргів боржника), у процедурі ліквідації (погашення вимог боргів боржника) або згідно із затвердженим господарським судом планом превентивної реструктуризації);

5. документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;

6. встановлення факту застосування санкцій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text Закону України "Про санкції",] які унеможливлюють проведення державної реєстрації, крім проведення державної реєстрації змін до відомостей про боржника на підставі судового рішення господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника;;

7. подання документів або відомостей, передбачених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань",] не в повному обсязі;

8. документи суперечать вимогам Конституції та законів України;

9. документи суперечать статуту громадського формування;

10. порушено встановлену учасником вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису під час прийняття рішень з питань діяльності юридичної особи та/або вимоги нотаріального посвідчення правочину, предметом якого є частка такого учасника у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) відповідної юридичної особи;

11. невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону;

12. щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

13. щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації;

14. щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, у Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

15. щодо юридичної особи, стосовно якої в Єдиному державному реєстрі міститься запис про судове рішення щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, якщо таке рішення або його частину визнано недійсними, зміни до установчих документів юридичної особи є підставою для проведення реєстраційних дій;

16. невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] ;

17. невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"];
18. подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання, крім документів щодо кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

'''''Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також повинно бути зазначено, який саме пункт чи стаття поданого заявником документа (статуту, протоколу тощо) не відповідає нормам законодавства.'''''

Відмова у державній реєстрації здійснюється '''''протягом 24 годин після надходження документів''','' поданих для державної реєстрації, '''''крім вихідних та святкових днів.'''''

Відмова у державній реєстрації громадських формувань здійснюється у строки, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n697 статтею 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".]

'''''Повідомлення про відмову''''' у державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови та рішення суб’єкта державної реєстрації про відмову у державній реєстрації '''''розміщуються на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг у день відмови у державній реєстрації.'''''

У разі відмови у державній реєстрації документи, подані для державної реєстрації (крім документа про сплату адміністративного збору), повертаються (видаються, надсилаються поштовим відправленням) заявнику '''''не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від заявника заяви про їх повернення.'''''

'''''Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.'''''

== Див.також ==

* [[Розробка статутів громадських об'єднань]]
* [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види]]
* [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи]]
* [[Порядок державної реєстрації символіки громадської організації]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]
[[Категорія:Господарське право]]

Засвідчення справжності підпису на документах

2026-01-14T12:38:51Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»]
== Загальна інформація ==
'''Засвідчення справжності підпису на документах''' це найпоширеніша нотаріальна дія, якою підтверджується, що підпис, який зроблений на документі проставлений саме тією людиною, що звернулася за такою послугою. Законодавчою основою вчинення такої дії є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n742 стаття 78 закону України «Про нотаріат»].
== Засвідчення справжності підпису на документах ==
Такий підпис мають право засвідчувати:
# нотаріус;
# посадова особа органу місцевого самоврядування;
# посадова особа консульської установи України;
# начальник установи виконання покарань.
'''''При засвідченні справжності підпису особа, яка це робить, не підтверджує інформацію, викладену в документі, а лише підтверджує, що підпис було зроблено саме тією людиною.''''' 
У випадку, коли, особа має фізичні вади, хворобу або внаслідок інших поважних причин не може самостійно підписати документ, замість неї підписується інша людина. У цьому випадку необхідно встановити особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. При чому про причини, з яких людина, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.
=== Випадки, у яких забороняється засвідчення справжності підпису на документах ===
Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n79 глава 8 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]).

Не можна засвідчувати справжність підпису особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (наприклад, час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначених документах може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
== Засвідчення справжності підпису на документах нотаріусами в період воєнного стану ==
Від початку введення воєнного стану на території України нотаріуси працюють з урахуванням низки особливостей. 
Наприклад, для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена на білих аркушах паперу (тобто без використання спеціальних бланків нотаріальних документів) та посвідчена нотаріусом, необхідно звернутися до цього ж нотаріуса з копією довіреності. Той, в свою чергу, зобов’язаний '''протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності, ''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#n3 пп. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]).

Також зупиняються незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов’язаної з державою-агресором. Коло таких осіб визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 р. № 187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”].

У разі звернення такої людини за вчиненням нотаріальної дії нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у її вчиненні. Такі обмеження діють до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором. Ця заборона не поширюється на нотаріальні дії щодо:

# засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації;;
# засвідчення справжності підпису на документах, пов’язаних з відчуженням акцій, паїв, часток у статутному капіталі або інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь в юридичній особі, створеній та зареєстрованій відповідно до законодавства України, за наявності рішення Кабінету Міністрів України про погодження такого відчуження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text п. 1 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]).

{| class="wikitable"
! Щоб знайти нотаріусів, які працюють в умовах воєнного стану можна скористатися [https://t.me/NotariusUaChatBot Чат-ботом в Телеграмі]. Для цього слід натиснути “Пошук нотаріуса” та обрати зі списку область та населений пункт.
|}
== Вартість ==
За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (0,34 грн) - пп "р", п.3 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#n39 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»]. 
Також необхідно оплатити послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.
== Див. також ==
* [[Вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій]]
* [[Засвідчення вірності копій документів]]
* [[Нотаріальне засвідчення вірності перекладу]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Огляд місця події, відмінності від обшуку

2025-12-08T11:56:09Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативно-правова база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 "Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931 Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі №518/203/17 від 05.09.2019]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106744497 Постанова Верховного Суду у справі № 586/187/20 від 04.10.2022]

== Поняття огляду місця події ==
'''Огляд місця події''' - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину. Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20214.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2020%7D статей 214], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20223.,%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B8%20%2D%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D0%BC%D0%B8. 223], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20237.,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC. 237 КПК України] огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931 постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019]).

== Коло осіб, уповноважених проводити огляд місця події ==
Огляд місця події проводить слідчий, прокурор ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20237.,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 237 КПК України]), проте дізнавач також наділений повноваженнями проводити огляд місця події, що передбачено положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040%2D,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.11.2018%7D ст.40-1 КПК України].

== Час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань ==
За загальним правилом, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі – ЄРДР), розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2036 частиною 3 статті 214 КПК України], до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. '''У невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).'''

== Коло осіб, які можуть брати участь в огляді ==
Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=3.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%83%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83 ч.ч.3, 4 статті 237 КПК України]).

Цікава судова практика склалася стосовно участі понятого в огляді місця події - залучення родичів підозрюваного до участі в огляді місця події як понятих НЕ тягне визнання недопустимим протоколу, складеного за результатами цієї слідчої дії. Верховний Суд дає визначення поняттю понятий - це особа, яку запрошують слідчий або прокурор бути присутніми при проведенні обшуку, виїмки, огляду, пред`явленні осіб, трупа і предметів для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, освідування особи, відтворенні обстановки і обставин події (слідчий експеримент), або інших процесуальних діях. Ця фізична особа своїм підписом засвідчує відповідність записів у процесуальних документах виконаним діям і має бути особисто не заінтересована у результатах проведених дій, тобто не мати власного процесуального інтересу у кримінальному провадженні. Також Суд зазначає, що на підтвердження позиції про недопустимість протоколу огляду місця події, яке відбувалося за участю понятих – родичів підозрюваного, мають бути надані докази чи принаймні аргументи, які би свідчили про будь-яку заінтересованість родичів підзахисного в результатах огляду місця події. Крім того, жоден із учасників судового розгляду (обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілий) не заперечували достовірності інформації, зафіксованої в протоколі огляду місця події, та не вказували на невідповідність даних, викладених у цьому документі, тим, що були зафіксовані під час проведення цієї слідчої дії. Суд наголошує, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=7.%20%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80,%D1%86%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5. ч. 7 ст. 223 КПК України] не передбачає обов`язкової участі понятих при огляді місця події, а тому в даному конкретному провадженні участь родичів підозрюваного при проведенні огляду місця події не тягне визнання недопустимим процесуального документу, оформленого у результаті огляду місцевості ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/106744497 Постанова Верховного Суду від 04.10.2022 у справі № 586/187/20]).

З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=6.%20%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%D0%B9%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%97%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C. ч. 6 ст. 237 КПК України]). До прикладу, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20185.%20%D0%97%D0%BB%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D0%B1 ч. 1 ст. 185 КУпАП] передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.

== Вилучення предметів, речей, документів тощо під час огляду місця події ==
При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов’язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96,%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%96%20%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B0%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ч.5 ст.237 КПК України]).

Предмети, які вилучені законом з обігу (наприклад, об’єкти ядерної енергетики), підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC ч. 7 ст. 237 КПК України]).

Під час огляду може здійснюватися тимчасове вилучення майна, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20168.,%D0%B4%D1%96%D1%8E%20%D0%B7%2008.11.2021%7D положеннями ст. 168 КПК України]. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1104-2012-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104].

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20235.,%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97. статтею 235 КПК України], клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE абз.2 ч. 5 ст. 171 КПК України]).

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=7.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 7 ст. 237 КПК України]).

== Відмінності огляду місця події та обшуку ==
Для того, щоб виявити, які мають відмінності такі процесуальні дії як огляд місця події та обшук, візьмемо для аналізу положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20234.,4%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%7D ст.ст. 234] (регулює порядок проведення обшуку), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20237.,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC 237 (регулює порядок проведення огляду) КПК України.]

Відмінності огляду місця події та обшуку:
{| class="wikitable"
|Ознака
| colspan="2" |Огляд місця події
|Обшук
|-
| rowspan="2" |Мета
| colspan="2" |виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення
|виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
|-
| colspan="3" |Отже, огляд місця події передбачає собою виявлення та фіксацію відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, коли обшук, в свою чергу, має більше функцій на меті: виявлення, фіксація, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
|-
| rowspan="2" |Підстава
| colspan="2" |[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20237.,%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%BC Статтею 237 КПК України] не передбачено отримання ухвали слідчого судді для проведення огляду місця події, крім випадків, коли проводиться огляд житла чи іншого володіння особи. Проте, практика Верховного Суду передбачає випадки, коли такий дозвіл не потрібен, наприклад, при отриманні інформації про труп у жилому приміщенні. В такому випадку не вимагається ухвала слідчого судді для проведення огляду житла чи іншого володіння.
|Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Проте, у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2182 ч.ч. 1, 3 ст. 233 КПК] України, обшук житла чи іншого володіння особи може проводитись без постановлення ухвали слідчого судді:

- лише за добровільною згодою такої особи;

- лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення.
|-
| colspan="3" |Отже, незважаючи на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=2.%20%D0%9E%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2015.03.2022%7D ч.2 ст. 237 КПК України], яка відсилає нас до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20236.,4%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%7D ст. 236 КПК України], яка передбачає обов’язкову наявність дозволу на проведення огляду житла чи іншого володіння особи/обшуку, є винятки з цього правила, як от у випадку, викладеному у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931 Постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019.]
|-
|Проведення слідчої (розшукової) дії до внесення відомостей до ЄРДР
|Відомості до ЄРДР вносяться невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Проте у невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20214.,%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. ч.ч. 1, 3 ст.214 КПК України]).
| colspan="2" |Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20214.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%2017.06.2020%7D ст.214], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20234.,%D0%B0%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BE%2D%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83. 234 – 236 КПК України] не передбачені винятки щодо проведення обшуку до внесення відомостей до ЄРДР.
|-
| colspan="4" |
|}

== Судова практика ==
Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84152931 Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду №518/203/17 від 05.09.2019] було встановлено, що підставою для проведення огляду місця події (житла) стало повідомлення про подію - смерть людини. З метою перевірки вказаної інформації та з`ясування події, що відбулася, здійснився огляд житлового будинку, в процесі якого було виявлено труп з ознаками насильницької смерті. Місце виявлення трупа завжди вважається місцем події незалежно від того, де настала смерть певної людини. В такому випадку, огляд є невідкладною слідчою дією, яка здійснювалася з метою перевірки отриманої інформації та не потребувала попереднього дозволу суду.

== Корисні посилання ==
[[Порядок проведення обшуку|Порядок проведення обшуку.]]
----

Відповідальність за зґвалтування

2025-12-08T11:51:06Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
'''Основним безпосереднім об'єктом''' такого злочину є статева свобода чи статева недоторканість особи. Додатковим об'єктом виступає нормальний фізичний і психічний розвиток неповнолітнього (за наявності відповідного потерпілого та здоров'я особи (у разі згвалтування, поєднаного з фізичним насильством).

'''Під статевою свободою''' слід розуміти право психічно і фізично здорової особи, яка досягла шлюбного віку, самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу.

'''Статева недоторканість''' - це абсолютна заборона вступати у статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин, не є носієм статевої свободи (перебуває у безпорадному стані, є малолітньою тощо), всупереч її справжньому волевиявленню або ігноруючи його.

Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.

Згвалтуванням визнаються не лише позашлюбні статеві зносини. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі.
=== Об'єктивна сторона ===
'''З об’єктивної сторони''' зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із:

1) застосуванням фізичного насильства;

2) погрозою його застосування ( воля потерпілої особи придушується);

3) використанням безпорадного стану потерпілої особи (її воля ігнорується).

'''Згвалтування полягає''' у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

=== Суб’єктивна сторона ===
'''Вина''' - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. '''Мотивом''' зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n986 153-155 Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1006 156 Кримінального кодексу України.]
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

'''Обставинами, що пом'якшують покарання''' є, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім.

'''Обставинами, які обтяжують покарання''' визнаються, зокрема: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка страждає на психічний розлад, зокрема на недоумство, має вади розумового розвитку, а також вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини або у присутності дитини.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n150 Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Грошова допомога педагогам при виході на пенсію

2025-12-05T10:12:47Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF/conv Постанова Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
== Загальні поняття ==
Відповідно вимог Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1859 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (п. 7.1 Прикінцевих положень), педагогічні працівники, які працювали на посадах, що дають право на [[Пенсії за вислугу років|'''пенсію за вислугу років''']], та виходять на [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|'''пенсію за віком''']], мають право на виплату грошової допомоги у розмірі їх '''10 місячних пенсій''' станом на день її призначення.
== Умови надання ==
Грошова допомога надається за таких умов:
* якщо пенсія за віком відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] призначається '''після 1 жовтня 2011 року''' (п.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF#Text Постанови Кабінету міністрів України від 23.11.2011 № 1191)];
* якщо на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], особа працювала в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення [[пенсії за вислугу років]] відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 «Про пенсійне забезпечення»];
* якщо [[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|'''страховий стаж''']] на зазначених посадах становить '''35 років для чоловіків, 30 років – для жінок''';
* якщо до цього особа не отримувала будь-яку пенсію.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу! Грошова допомога в розмірі 10 місячних пенсій виплачується одноразово [https://www.pfu.gov.ua/ органами ПФУ] одночасно з першою виплатою пенсії за віком. При оформленні пенсії за вислугу років грошову допомогу не виплачують!
|}
== Порядок обчислення страхового стажу ==
'''Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963], але не всі з них мають право на отримання [[пенсії за вислугу років]], та грошової допомоги.''' 
Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1191-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. №1191.] 
До страхового стажу, що дає право на отримання грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n455 «Про пенсійне забезпечення»], що передбачені, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF/conv Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років,] затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909. 
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n479 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], станом на день її призначення.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| якщо на день досягнення пенсійного віку особа не має відповідного спеціального стажу, то така особа може «відтермінувати» реалізацію свого права виходу на пенсію задля набуття спеціального стажу, необхідного для отримання грошової допомоги || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104793895 Постанова Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а]
|-
| умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за Також, віком || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87929338 Постанова Верховного Суду від 02 березня 2020 року № 175/4084/16-а(2-а/175/86/16)]
|-
|ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що у переліку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, немає посади завідуючого відділенням, як і відсутня вказівка про поширення дії переліку на визначене коло посад педагогічних працівників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

виплата грошової допомоги здійснюється, зокрема, за умови, що особа працювала на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, за наявності відповідного страхового стажу на таких посадах. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 посада завідувача відділенням навчального закладу є педагогічною. Судами також встановлено з наявних у справі доказів, що крім обов'язків завідувача відділенням позивач періодично проходить атестацію педагогічних працівників. Отже, період роботи позивача на посаді завідувача відділенням навчального закладу підлягає зарахуванню до його стажу роботи.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74173395 Постанова Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №308/5434/17]
|}
== Див. також ==
* [[Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку

2025-11-14T10:09:45Z

Tetiana.kulishova:

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2079-20#Text Закон України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"]
== Загальні визначення ==
'''Право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку''' – це один із видів '''земельного''' '''сервітуту,''' встановлення якого можуть вимагати власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ч. 1 п. ґ статті 99 Земельного кодексу України]).

'''Право сервітуту - це право користування чужим майном,''' що зокрема, '''встановлено''' '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n837 Главою 16 Земельного кодексу України]''' та '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2134 Главою 32 Цивільного кодексу України.]'''

'''Право земельного сервітуту''' - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n838 стаття 98 Земельного кодексу України]).
== Порядок встановлення земельного сервітуту на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n855 статті 100 Земельного кодексу України] - '''існує чотири можливих підстави для встановлення сервітуту на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку''':
* договір,
* закон,
* заповіт (відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5813 статті 1246 Цивільного кодексу України] одним з розпоряджень заповідача може бути встановлення у заповіті сервітуту, тобто надання третій особі, зазначеній або не зазначеній у заповіті, права користування майном, яке перейшло до спадкоємців),
* рішення суду.
'''Сервітут може належати:'''

* власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки,
* іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

'''''Особливості встановлення земельного сервітуту для організацій водокористувачів''''' визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2079-20#Text Законом України "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель"].

=== Встановлення сервітуту шляхом укладення договору ===
'''Земельний сервітут може бути встановлений шляхом укладання''' '''договору''' між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки.

'''Типова форма договору земельного сервітуту''' у чинній нормативно-правовій базі не визначена, тому він може укладатися у довільній формі відповідно до вимог цивільного законодавства. Щодо змісту договору про встановлення земельного сервітуту, то, виходячи з його цільової спрямованості, слід чітко викласти усі права, що надаватимуться сервітуарію (особі, в інтересах якої встановлений сервітут).

''Договору про встановлення земельного сервітуту має передувати письмова заява'' до іншого власника земельної ділянки в якій зазначається: площа, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, вказується адреса та відносно кого встановлюється земельний сервітут, вид сервітуту в даному випадку на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n843 ч. 1 п. ґ статті 99 Земельного кодексу України], сервітут щодо '''відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку.'''

За домовленістю сторін '''договір про встановлення земельного сервітуту''' '''може бути посвідчений нотаріально.'''

Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу.

Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
'''Важливо !''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n855 ч. 2 статті 100 Земельного кодексу України] даний вид сервітуту '''підлягає державній реєстрації''' в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Даний вид сервітуту поширюватиметься '''не на всю сусідню земельну ділянку, а''' '''лише на її частину.''' Саме тому, для реєстрації сервітуту слід звернутися до землевпорядної організації та замовити на договірних засадах т'''ехнічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку буде поширюватися право сервітуту.'''

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n659 статті 55-1 Закону України «Про землеустрій»], технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту, включає:
* пояснювальну записку;
* технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
* кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права сервітуту;
* матеріали польових геодезичних робіт;
* копії документів, що є підставою для виникнення прав сервітуту.
Землевпорядна організація за дорученням має зареєструвати частину земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, у Державному земельному кадастрі через державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки. Територіальний орган Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру зобов’язаний здійснити державну реєстрацію частини земельної ділянки протягом '''14 календарних днів''' з дня подання необхідних документів. На підтвердження державної реєстрації буде видано '''Витяг із Державного земельного кадастру.'''

Розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, та реєстрація цієї частини ділянки у Державному земельному кадастрі є платними послугами. Для підготовки технічної документації із землеустрою потрібне звернення до землевпорядної організації. Із переліком таких організацій, які працюють у регіонах, можна ознайомитись на офіційному [https://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру України] у розділі «[https://land.gov.ua/open-data/ Відкриті дані]» - «[https://data.gov.ua/dataset/f5e3730e-0196-452a-8d43-746825e4dfbb Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників]».

=== Встановлення земельного сервітуту в судовому порядку ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2138 частини 3 статті 402 Цивільного кодексу України] у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

''Встановити земельний сервітут на сусідній земельній ділянці може тільки власник або користувач іншої сусідньої земельної ділянки.'' Позовні вимоги інших осіб, зацікавлених у встановленні сервітуту на земельну ділянку, в судовому порядку задоволенню не підлягають. Не підлягають також задоволенню у судовому порядку вимоги щодо усунення перешкод в користуванні майном (земельною ділянкою) у випадку, коли власник сусідньої ділянки не вчиняє протиправних дій.

Якщо доступ до земельної ділянки ускладнено завдяки існуванню сусідньої земельної ділянки, особа має право вимагати саме встановлення сервітуту щодо такої сусідньої ділянки, а не вимагати усунути перешкоди в користуванні вашим майном (негаторний позов) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2099 статті 391 Цивільного кодексу України].

Зверненню до суду з позовом щодо встановлення сервітуту має передувати '''письмове звернення до власника сусідньої земельної ділянки з пропозицією щодо укладення договору сервітуту.''' Якщо подати позов без такого звернення, суд також відмовить у задоволені позову.

Обґрунтування площі і меж, а також обов’язок виготовлення кадастрового плану земельної ділянки (обов’язковий додаток до договору сервітуту), на яку необхідно встановити сервітут, покладається на заінтересовану особу – позивача.

За результатами розгляду справи, суд може встановити земельний сервітут тільки у випадку '''неможливості позивача задовольнити потреби щодо своєї земельної ділянки іншим способом.''' Якщо суд встановить, що неможливість використовувати ділянку зумовлена діями самого позивача, суд відмовить в задоволені позову.

'''Договір сервітуту земельної ділянки може бути визнаний недійсним в судовому порядку, якщо сервітуарій користується суміжною земельною ділянкою без технічної документації на землю та за відсутності встановлених меж ділянки в натурі (на місцевості).'''

''Отже, '''обов’язковими умовами звернення до відповідного суду з позовом щодо встановлення сервітуту мають бути''':''
# підтвердження права власності або користування земельною ділянкою, яка потребує сервітуту на суміжній земельній ділянці;
# підтвердження факту звернення до власника чи користувача сусідньої земельної ділянки з письмовою пропозицією укласти договір сервітуту;
# підтвердження неможливості задовольнити свої потреби в інший спосіб, крім встановлення сервітуту.
Детально в статті: [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2:_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA Вирішення земельних спорів: судовий та позасудовий порядок]

Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14#Text Постановою Пленуму «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014 р.], роз’яснив, що вирішуючи спори про встановлення сервітуту, суд має враховувати, що земельний сервітут встановлюється стосовно певного об’єкта і не залежить від власників цих об’єктів. Його дія зберігається в разі переходу права на земельну ділянку, щодо якої його встановлено, до іншої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2135 частина 1 статті 401 Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 частина 1 статі 101 Земельного кодексу України]), а в разі встановлення особистого сервітуту права закріплюються за певною особою і він припиняється внаслідок її смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2160 пункт 6 частини 1 статті 406 Цивільного кодексу України]).

Встановлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання. В свою чергу, умовою встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи, що звертається відносно обмеженого користування чужим майном.
== Строк дії сервітуту ==
Сервітут на право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку може бути '''постійним''' і '''строковим'''. Якщо сервітут встановлюється без визнання строку його дії, то є постійним. В протилежному випадку - строковим.

Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ст. 101 Земельного кодексу України]).
== Плата за користування сервітутом ==
'''Власник земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 частини 4 статті 101 Земельного кодексу України], має право вимагати від особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення.'''

При встановленні земельного сервітуту розмір плати за землю, індексація, форми платежу, строки, порядок внесення, перегляд розміру плати, відповідальність за її несплату встановлюються у договорі про встановлення земельного сервітуту між власником та землекористувачем.

Також власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.
== Припинення сервітуту ==
'''Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n866 ст. 102 Земельного кодексу України]):'''
* поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки;
* відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут;
* рішення суду про скасування земельного сервітуту;
* закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;
* невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
* порушення власником сервітуту умов користування сервітутом;
* у разі примусового відчуження земельної ділянки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#n132 статті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"].
Також '''дія сервітуту може бути припинена''' '''в судовому порядку''' на вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, у випадках:
* припинення підстав його встановлення;
* коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування землями]]
[[index.php?title=Категорія:Право користування чужим майном]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Вчинення нотаріусами виконавчих написів

2025-11-11T09:24:52Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»] протягом дії воєнного стану:

* припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, місцезнаходженням яких відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру є адміністративно-територіальні одиниці, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,] затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією,] затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей).
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавчий напис нотаріуса''' – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n773 ст. 87 Закону України "Про нотаріат"]).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку.

Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред'явити його до виконання.
== Умови вчинення виконавчих написів ==
'''Нотаріус вчиняє виконавчі написи''', якщо подані документи підтверджують '''безспірність заборгованості''' або іншої '''відповідальності''' боржника перед стягувачем та за умови, що '''з дня виникнення права вимоги минуло''' '''не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше року'''.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
'''Строки''', протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, '''обчислюються''' з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n776 ст. 88 Закону України "Про нотаріат"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n938 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку]). 
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи '''подано на обґрунтування стягнення документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.] 
У разі вчинення виконавчого напису '''за договором іпотеки''' '''нотаріус перевіряє''' за '''інформацією з''' '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''', отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. 
При вчиненні виконавчого напису '''нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку''' та факт надіслання вимоги боржнику, що підтверджують безспірність. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. 
== Звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису ==
'''Виконавчий напис вчинюється''' нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача / довірчого засновника або довірчого власника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n938 підпункт 1.4, пункту 1 глави 16 розділу II Порядку]). 
'''Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:

# прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування) (для фізичних осіб), повне найменування, місцезнаходження (для юридичних осіб) стягувача та боржника / довірчого засновника та довірчого власника;
# дату і місце народження боржника / довірчого власника - фізичної особи, місце його роботи;
# номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для юридичної особи;
# строк, за який має провадитися стягнення;
# інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. 
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача / довірчого засновника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n938 підпункт 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_132323-10 Лист Міністерства юстиції України від 29 червня 2010 року № 31-32/132 (зразок виконавчого напису)].
|}
== Документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ==
'''При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.]''' 
'''Перелік необхідних документів, за яких нотаріус може вчинити виконавчий напис з найпоширеніших випадків, наведений в табличці.''' 
{| class="wikitable"
|-
! Підстави стягнення заборгованості !! Необхідні документи
|-
| Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім іпотечних договорів). || а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
|-
| Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. || а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування, у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, дитячих будинках.||а) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації. || а) копія документа про розмір щомісячної плати батьків або осіб, що їх замінюють;
б) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
| Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди.||а) довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.
|-
|Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу.||а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди.||а) оригінал договору оренди;
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.
|-
|Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки.||а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;

в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.
|}

==Вимоги до виконавчого напису==
'''Виконавчий напис має містити:'''
*дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
*найменування та адреса стягувача;
*найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
*строк, за який провадиться стягнення;
*суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
*розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
*номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;
*дата набрання юридичної сили;
*строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
*підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
*інші відомості, передбачені законодавством України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n779 ст. 89 Закону України "Про нотаріат"]). 
'''Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Виконавчий напис про витребування об’єкта довірчої власності у довірчого власника вчинюється на договорі про встановлення довірчої власності.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n938 пункт 5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку]).
==Підстави відмови нотаріуса у вчиненні виконавчого напису==
'''Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках коли:'''
*витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України;
*здійснюється виключно на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n938 підпункт 1.3. пункту 1 Глави 16 Розділу II Порядку]).
==Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання==
Виконавчий напис може бути пред’явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n797 ст. 91 Закону України "Про нотаріат"]).

'''Поновлення пропущеного строку''' для пред’явлення виконавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: якщо стягувач пропустив строк для пред’явлення виконавчого напису, то він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Проте, заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 ст. 433 Цивільного процесуального кодексу України]).
==Порядок стягнення за виконавчим написом==
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"]. Більш детально про [[Виконання судових рішень у цивільних справах|виконання судових рішень у цивільних справах.]]
==Судова практика==
{| class="wikitable"
!Правова позиція!!Рішення суду
|-
| Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику ||[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101064272 Постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №758/14854/20]
|}
==Див. також==
*[[Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню]]
*[[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
*[[Нотаріальне посвідчення правочинів]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T13:39:42Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n39 ст. 3 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі (ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну (ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

[[Категорія:Митне право]]

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T13:37:30Z

Tetiana.kulishova:

Вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей

2025-11-07T13:29:29Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text Закон України «Про Митний тариф України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0502-14 Наказ Міністерства культури України від 14 квітня 2014 року № 210 «Про затвердження зразків заяв щодо видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України та повідомлення про відмову в його видачі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text Наказ Міністерства культури України № 258 від 22 квітня 2002року «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text Наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400 «Про затвердження Переліку державних установ, закладів культури, інших організацій, яким надається право проведення державної експертизи культурних цінностей»]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
'''Культурні цінності''' - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, '''а саме:'''

оригінальні художні твори живопису, графіки та скульптури, художні композиції та монтажі з будь-яких матеріалів, твори декоративно-прикладного і традиційного народного мистецтва;

предмети, пов'язані з історичними подіями, розвитком суспільства та держави, історією науки і культури, а також такі, що стосуються життя та діяльності видатних діячів держави, політичних партій, громадських і релігійних організацій, науки, культури та мистецтва;

предмети музейного значення, знайдені під час археологічних розкопок;

складові частини та фрагменти архітектурних, історичних, художніх пам'яток і пам'яток монументального мистецтва;

старовинні книги та інші видання, що становлять історичну, художню, наукову та літературну цінність, окремо чи в колекції;

манускрипти та інкунабули, стародруки, архівні документи, включаючи кіно-, фото- і фонодокументи, окремо чи в колекції;

унікальні та рідкісні музичні інструменти;

різноманітні види зброї, що має художню, історичну, етнографічну та наукову цінність;

рідкісні поштові марки, інші філателістичні матеріали, окремо чи в колекції;

рідкісні монети, ордени, медалі, печатки та інші предмети колекціонування;

зоологічні колекції, що становлять наукову, культурно-освітню, навчально-виховну або естетичну цінність;

рідкісні колекції та зразки флори і фауни, мінералогії, анатомії та палеонтології ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

Відповідно до законодавства України '''культурними цінностями''' є:
* культурні цінності, створені на території України громадянами України;
* культурні цінності, створені на території України іноземцями чи особами без громадянства, які постійно проживають або проживали на території України;
* культурні цінності, виявлені на території України;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані археологічними, археографічними, етнографічними, науково-природничими та іншими експедиціями за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* ввезені на територію України культурні цінності, придбані в результаті добровільного обміну;
* ввезені на територію України культурні цінності, отримані в дарунок або законно придбані за згодою відповідних органів країни походження цих цінностей;
* незаконно вивезені культурні цінності України, що перебувають за межами її території;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну;
* культурні цінності, переміщені на територію України внаслідок Другої світової війни як часткова компенсація за заподіяні окупантами збитки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n39 ст. 3 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»]).

'''Вивезенням культурних цінностей -''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території України без зобов'язання їх зворотного ввезення в Україну.

Відповідно, '''ввезенням культурних цінностей''' є їх фактичне переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою метою через митний кордон України культурних цінностей з території іноземної держави в Україну без зобов'язання їх зворотного вивезення з України.

Якщо мова йде про '''повернення культурних цінностей''', то мається на увазі сукупність дій, пов’язаних із ввезенням на територію України чи вивезенням з території України на території інших держав культурних цінностей відповідно до позовів і звернень нашої країни, інших держав, їх уповноважених органів, рішень судів України або іноземних держав.
== Добровільний порядок ==
З метою вивезення культурних цінностей не пізніше ніж '''за місяць''' до дати їх вивезення власник подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України '''клопотання про право на вивезення культурних цінностей,''' до якого додається:
* документ, що посвідчує заявника:
1. для фізичної особи - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

2. для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;
*документ, що підтверджує право власності заявника на культурні цінності;
# у разі вивезення смичкових інструментів та смичків - паспорти на них установленого зразка, які видаються Міністерством культури та стратегічних комунікацій України;
# два примірники переліку культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться, встановленого зразка згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 2 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002] (у разі потреби);
# під час вивезення музичних інструментів подаються два примірники списків згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text з додатком 3 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# друкованих видань - згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text додатком 4 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002];
# предметів філателії - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0571-02#Text згідно з додатком 5 до Наказу Міністерства культури України № 258 від 22.04.2002;]
# по два примірники кольорових фотографій кожної культурної цінності, розміром 13 х 18 см (крім предметів філателії, нумізматики, боністики та фалеристики, надання фотографій на які не потрібно);
* висновок державної експертизи.
Заявлені до вивезення культурні цінності підлягають обов'язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Експертні установи визначені переліком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1347-23#Text наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 25 липня 2023 року № 400.]

Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1343-2003-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343.]

У разі, якщо особа, яка порушила клопотання про вивезення культурних цінностей, відмовляється подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності – це розглядається як відмова власника від їх вивезення. За результатами проведеної експертизи заявлених до вивезення культурних цінностей, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення таких цінностей.

За клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи Міністерства культури та стратегічних комунікацій України приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей, про що повідомляє '''письмово в місячний термін''' від дня офіційного надходження клопотання.

У разі прийняття рішення про можливість вивезення культурних цінностей - видається '''свідоцтво встановленого зразка на право вивезення культурних цінностей.''' Зразок свідоцтва на право вивезення культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

'''Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей''' подається до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у письмовій ( електронній або паперовій ) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі '''протягом трьох робочих днів''' з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).

У разі відмови у видачі свідоцтва Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти обо передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обгрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі (ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n111 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).

Свідоцтво на право вивезення культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Перелік культурних цінностей, які '''НЕ підлягають вивезенню''':
* культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;
* культурні цінності,включені до Національного архівного фонду;
* культурні цінності, включені до Музейного фонду України (ст.14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n106 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"])
Такі культурні цінності можуть бути лише тимчасово вивезеними з території України та мають бути повернуті у визначений строк.

У разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав їм дозволяється вивозити особисті нагороди, на які є орденські книжки або нагородні посвідчення.

Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв'язки.

Порядок вивезення культурних цінностей, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»] , поширюється на осіб, які користуються дипломатичним імунітетом. Особистий багаж зазначених осіб може бути підданий митному огляду відповідно до митного законодавства України та міжнародних договорів України.

Вивезення культурних цінностей шляхом пересилання в міжнародних поштових відправленнях здійснюється у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#Text Законом України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»], митним законодавством України.

На підставі висновку державної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи, діловодства, може бути прийнято рішення про необхідність придбання для державної частини музейного, бібліотечного та архівного фондів культурної цінності, заявленої до вивезення, за ціною, зазначеною власником культурної цінності у заяві про видачу свідоцтва на право її вивезення та підтвердженою експертним висновком. При цьому може надаватися відстрочка для платежів на період до трьох місяців, протягом якого державний орган повинен вишукати кошти для придбання цієї культурної цінності.
== Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей ==
'''Тимчасове вивезення культурних цінностей''' - обумовлене угодою переміщення юридичними чи фізичними особами з будь-якою законною метою через митний кордон України культурних цінностей з території України із зобов'язанням їх зворотного ввезення в Україну в обумовлений угодою термін.

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюватися фізичними та юридичними особами незалежно від форми власності:
* для організації виставок;
* для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;
* у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;
*в інших випадках, передбачених законодавством України.
Ті культурні цінності, які тимчасово вивезені з України і не повернуті в обумовлений угодою термін, '''вважаються незаконно вивезеними.'''

З метою '''тимчасового вивезення культурних цінностей''' власник або уповноважена ним особа подає до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України відповідне клопотання із зазначенням мети і термінів їх перебування за межами України, до якого додається:
* копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;
* документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;
* документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
* висновок державної експертизи.
Особі може бути '''відмовлено у видачі свідоцтва''' на право тимчасового вивезення культурних цінностей якщо:
* відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;
* заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в такому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;
* культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;
* страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тимчасового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;
* культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, перебувають в розшуку;
* у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обставини, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і поверненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу (ст. 25 [[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n156 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
== Ввезення в Україну культурних цінностей ==
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, '''підлягають реєстрації''' в порядку, встановленому Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Міністерством юстиції України разом з Міністерством фінансів України.

'''Підставою для ввезення культурних цінностей''' на митну територію України є подання органу доходів і зборів свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Важливо звернути увагу, що ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється. Такі цінності вилучаються та повертаються їх власнику. Крім цього, забороняється ввезення контрафактних примірників художніх творів.
== Повернення культурних цінностей ==
'''Поверненню в Україну підлягають:'''
* культурні цінності, незаконно вивезені з території України;
* культурні цінності, евакуйовані з території України під час війн та збройних конфліктів і не повернуті назад;
* культурні цінності, тимчасово вивезені з території України і не повернуті в Україну ( ст.4[[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n51 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]).
Культурні цінності, що перебувають за межами України на законних підставах, можуть бути повернуті шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну їх на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

При цьому, аналогічно вирішується питання, якщо культурні цінності, що на законних підставах перебуваютьу власності фізичних чи юридичних осіб України, але походження яких пов'язане з історією та культурою інших держав, можуть бути повернуті до цих держав шляхом укладення договору купівлі-продажу з власником культурних цінностей, обміну на взаємовигідних засадах або отримання в дарунок.

Повернення незаконно ввезених в Україну культурних цінностей здійснюється відповідно до законодавства України або за рішенням суду. Незаконно ввезені в Україну культурні цінності, що повертаються, звільняються від оподаткування митними платежами, які відповідно до закону справляються при ввезенні товарів на митну територію України. Усі витрати, пов'язані з поверненням культурних цінностей, несе сторона, що вимагає їх повернення.

Контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей – Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

У разі вивезення або ввезення культурних цінностей '''мито справляється''' згідно із законами України. При цьому, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами такі культурні цінності ([[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3232 ч. 10 ст. 374 Митного кодексу України)] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-20#Text коди 9701 групи 50-97 Закону України "Про Митний тариф України"]):
* картини, малюнки та пастелі,
*оригiнали гравюр, естампів та лiтографiй;
* оригінали скульптур і статуеток;
* марки поштові, гербові;
* колекцiї та предмети колекцiонування із археології, етнографії, історії, зоології, ботаніки, мінералогії, анатомії, палеонтології або нумізматики;
* предмети антикварiату вiком понад 100 рокiв.
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/448-2012-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 448 «Про порядок вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами дорогоцінних металів (за винятком банківських металів, пам’ятних та ювілейних монет України із дорогоцінних металів), дорогоцінного каміння та виробів із них, а також культурних цінностей з метою їх відчуження»], вивезення (пересилання) за межі митної території України громадянами культурних цінностей з метою їх відчуження здійснюється у разі, коли сумарна фактурна вартість культурних цінностей:
* не перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, на підставі свідоцтва встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей та з обов’язковим письмовим декларуванням;
* перевищує суму, еквівалентну 10000 євро, - на умовах поміщення товарів у митний режим експорту.
Вилучені або конфісковані за рішенням суду культурні цінності, безоплатно передаються Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, Державній архівній службі України, які забезпечують їх зберігання, експертизу та інформацію про них з метою уточнення права власності на них. Після того як право власності буде встановлено, вони передаються в установленому порядку їх законному власнику чи уповноваженій ним особі. Слід звернути увагу, що витрати на зберігання та експертизу культурних цінностей відшкодовує власник, якщо інше не передбачено законодавством України або рішенням суду.

== Відповідальність за контрабанду ==
'''Контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей''' карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 ст. 201 Кримінального кодексу України]).

В разі вчинення такого злочину за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за вказаний злочин, або службовою особою з використанням службового становища, відповідальність полягає у позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

[[index.php?title=Категорія:Митне право]]

Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану

2025-10-10T09:15:10Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/181-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 181-р "Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні"]
== Загальна інформація ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 1.jpg|міні]]
В Україні або в окремих її місцевостях, де [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введено воєнний стан]], військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 2 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]).

'''Суспільно корисні роботи''' - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення (абзац другий пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753] (далі - Порядок).

Такі роботи і послуги, як правило, не потребують спеціальної професійної підготовки.

'''''Також такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.'''''

'''Важливо!''' Виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості заборонено.
== Порядок залучення ==
Рішення про залучення громадян до суспільно корисних робіт приймає військове командування самостійно або із залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення). Це рішення доводиться до відома населення через засоби масової інформації.
У такому рішенні зазначаються обставини, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

У рішенні також зазначаються:
* обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
* критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю (у разі потреби);
* перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії (у разі їх створення);
* вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
* межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об'єктів, де планується виконання зазначених робіт;
* місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
* посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
*замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт (далі - замовник суспільно корисних робіт), де працюватимуть такі особи;
* інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (у разі потреби) (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Види (перелік) суспільно корисних робіт''' визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями (у разі їх утворення) разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text додатком до Порядку]. У разі потреби можуть бути запроваджені види суспільно корисних робіт, не передбачені зазначеним орієнтовним переліком, з урахуванням обставин, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається '''виключно за письмовою згодою особи''', яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text частини третьої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”].

== Хто може бути залучений до суспільно корисних робіт ==
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:
* зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
* працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
* особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
* студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
* особи, які забезпечують себе роботою самостійно (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])

Інші незайняті працездатні особи з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема особи пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, можуть залучатися до виконання суспільно корисних робіт виключно у замовників суспільно корисних робіт, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])
== Обмеження щодо залучення ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 3.jpg|міні]]
'''Не залучаються до суспільно корисних робіт''' працездатні особи, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.
'''Заборонено залучати до суспільно корисних робіт:'''
* малолітніх дітей;
* дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).
== Трудові гарантії осіб, залучених до суспільно корисних робіт ==
З кожною із залучених до робіт осіб укладається [[строковий трудовий договір]]. На них поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Працівникам підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text “Про оплату праці”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”].

Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється за рахунок коштів замовника суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків чи пожертвувань, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, та іншими незайнятими працездатними особами з числа застрахованих осіб, які не мають статусу безробітного, зокрема особами пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в попередньому абзаці, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо.

'''На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).'''

== Наслідки відмови особи, яка зареєстрована як безробітна у центрі зайнятості, від залучення до суспільно корисних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446)], центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного (та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування), з дня відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, які запроваджуються на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”].

== Див. також ==
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Правовий режим воєнного стану]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану

2025-10-07T07:53:45Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/181-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 181-р "Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні"]
== Загальна інформація ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 1.jpg|міні]]
В Україні або в окремих її місцевостях, де [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введено воєнний стан]], військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 2 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]).

'''Суспільно корисні роботи''' - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення (абзац другий пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753] (далі - Порядок).

Такі роботи і послуги, як правило, не потребують спеціальної професійної підготовки.

'''''Також такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.'''''

'''Важливо!''' Виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості заборонено.
== Порядок залучення ==
Рішення про залучення громадян до суспільно корисних робіт приймає військове командування самостійно або із залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення). Це рішення доводиться до відома населення через засоби масової інформації.
У такому рішенні зазначаються обставини, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
[[Файл:Суспільно корисні роботи 2.jpg|міні]]
У рішенні також зазначаються:
* обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
* критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю (у разі потреби);
* перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії (у разі їх створення);
* вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
* межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об'єктів, де планується виконання зазначених робіт;
* місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
* посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
*замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт (далі - замовник суспільно корисних робіт), де працюватимуть такі особи;
* інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (у разі потреби) (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Види (перелік) суспільно корисних робіт''' визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями (у разі їх утворення) разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text додатком до Порядку]. У разі потреби можуть бути запроваджені види суспільно корисних робіт, не передбачені зазначеним орієнтовним переліком, з урахуванням обставин, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається '''виключно за письмовою згодою особи''', яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text частини третьої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”].

== Хто може бути залучений до суспільно корисних робіт ==
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:
* зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
* працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
* особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
* студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
* особи, які забезпечують себе роботою самостійно (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])

Інші незайняті працездатні особи з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема особи пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, можуть залучатися до виконання суспільно корисних робіт виключно у замовників суспільно корисних робіт, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])
== Обмеження щодо залучення ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 3.jpg|міні]]
'''Не залучаються до суспільно корисних робіт''' працездатні особи, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.
'''Заборонено залучати до суспільно корисних робіт:'''
* малолітніх дітей;
* дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).
== Трудові гарантії осіб, залучених до суспільно корисних робіт ==
З кожною із залучених до робіт осіб укладається [[строковий трудовий договір]]. На них поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Працівникам підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text “Про оплату праці”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”].

Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється за рахунок коштів замовника суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків чи пожертвувань, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, та іншими незайнятими працездатними особами з числа застрахованих осіб, які не мають статусу безробітного, зокрема особами пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в попередньому абзаці, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо.

'''На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).'''

== Наслідки відмови особи, яка зареєстрована як безробітна у центрі зайнятості, від залучення до суспільно корисних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446)], центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного (та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування), з дня відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, які запроваджуються на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”].

== Див. також ==
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Правовий режим воєнного стану]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Залучення громадян до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану

2025-10-07T07:51:57Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про оплату праці"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753 "Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 року № 446 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/181-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 року № 181-р "Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні"]
== Загальна інформація ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 1.jpg|міні]]
В Україні або в окремих її місцевостях, де [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введено воєнний стан]], військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній сфері та захисту критичної інфраструктури і не заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та захисту критичної інфраструктури і не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада). Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 2 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»]).

'''Суспільно корисні роботи''' - види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт, що мають оборонний характер, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення (абзац другий пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 753] (далі - Порядок).

Такі роботи і послуги, як правило, не потребують спеціальної професійної підготовки.

'''''Також такі роботи не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку.'''''

'''Важливо!''' Виконання суспільно корисних робіт на необоронюваній місцевості заборонено.
== Порядок залучення ==
Рішення про залучення громадян до суспільно корисних робіт приймає військове командування самостійно або із залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій (у разі їх утворення). Це рішення доводиться до відома населення через засоби масової інформації.
У такому рішенні зазначаються обставини, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливі фактори техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
[[Файл:Суспільно корисні роботи 2.jpg|міні]]
У рішенні також зазначаються:
* обґрунтування необхідності залучення працездатних осіб до виконання суспільно корисних робіт;
* критерії відбору таких осіб, зокрема, за віком, професією, спеціальністю (у разі потреби);
* перелік груп (бригад, загонів) працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, їх орієнтовна чисельність та порядок взаємодії (у разі їх створення);
* вид, перелік видів суспільно корисних робіт, до виконання яких залучаються працездатні особи;
* межі території, транспортні маршрути (або організація доставки до місця проведення суспільно корисних робіт) та найменування об'єктів, де планується виконання зазначених робіт;
* місце та час збору працездатних осіб, що залучаються до виконання суспільно корисних робіт, строк їх виконання;
* посадові особи, які відповідають за інформування, оповіщення та збір зазначених осіб;
*замовник (підприємство, установа, організація) суспільно корисних робіт (далі - замовник суспільно корисних робіт), де працюватимуть такі особи;
* інші питання, вирішення яких сприятиме виконанню таких робіт (у разі потреби) (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Види (перелік) суспільно корисних робіт''' визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями (у разі їх утворення) разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з урахуванням орієнтовного переліку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text додатком до Порядку]. У разі потреби можуть бути запроваджені види суспільно корисних робіт, не передбачені зазначеним орієнтовним переліком, з урахуванням обставин, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається '''виключно за письмовою згодою особи''', яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці.

Рішення про запровадження суспільно корисних робіт у районах воєнних (бойових) дій приймаються з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text частини третьої статті 9 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”].

== Хто може бути залучений до суспільно корисних робіт ==
До суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи, у тому числі особи, що не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров'я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану (крім працездатних осіб, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і заброньовані за підприємствами у період воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а також осіб, залучених до здійснення заходів національного спротиву), а саме:
* зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
* працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об'єктових формувань цивільного захисту, - у порядку переведення;
* особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
* студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів;
* особи, які забезпечують себе роботою самостійно (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])

Інші незайняті працездатні особи з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, зокрема особи пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, можуть залучатися до виконання суспільно корисних робіт виключно у замовників суспільно корисних робіт, які провадять свою діяльність у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку])
== Обмеження щодо залучення ==
[[Файл:Суспільно корисні роботи 3.jpg|міні]]
'''Не залучаються до суспільно корисних робіт''' працездатні особи, що залучені до роботи в оборонній сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] за підприємствами на період мобілізації та воєнного часу з метою виконання робіт, що мають оборонний характер.
'''Заборонено залучати до суспільно корисних робіт:'''
* малолітніх дітей;
* дітей віком від чотирнадцяти до п'ятнадцяти років;
* жінок, які мають дітей віком до трьох років;
* вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров'я (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text Порядку]).
== Трудові гарантії осіб, залучених до суспільно корисних робіт ==
З кожною із залучених до робіт осіб укладається [[строковий трудовий договір]]. На них поширюються вимоги законодавства у сфері охорони праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Працівникам підприємств, які функціонують в умовах воєнного стану, за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати не може бути нижчим від розміру середньої заробітної плати за основним місцем роботи.

Іншим працездатним особам за виконання суспільно корисних робіт забезпечується оплата відповідно до умов оплати праці, встановлених за професією (посадою), на яку їх зараховано, і розмір такої оплати у разі виконання норми праці не може бути нижчим від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на дату її нарахування за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, встановлену з урахуванням положень Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text “Про оплату праці”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”].

Фінансування суспільно корисних робіт здійснюється за рахунок коштів замовника суспільно корисних робіт, коштів місцевих бюджетів, благодійних внесків чи пожертвувань, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими внутрішньо переміщеними особами працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, та іншими незайнятими працездатними особами з числа застрахованих осіб, які не мають статусу безробітного, зокрема особами пенсійного віку до досягнення ними 70 років, за умови їх згоди та відсутності протипоказань за станом здоров'я, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування суспільно корисних робіт, що виконуються особами, зазначеними в попередньому абзаці, може здійснюватися за рахунок коштів Фонду в повному обсязі, а у разі, коли замовником суспільно корисних робіт заявлено про інші джерела фінансування таких робіт, - на умовах співфінансування за рахунок коштів Фонду та інших джерел фінансування.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] у процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо.

'''На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).'''

== Наслідки відмови особи, яка зареєстрована як безробітна у центрі зайнятості, від залучення до суспільно корисних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/446-2023-%D0%BF#n9 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 446)], центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного (та відповідно скасування права отримання виплат за цим видом страхування), з дня відмови від виконання суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, які запроваджуються на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/753-2011-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 р. № 753 “Про затвердження Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану”].

== Див. також ==
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Правовий режим воєнного стану]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки

2025-09-12T12:03:42Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Загальні положення ==
'''Операції з продажу земельної ділянки підлягають сплаті податку та збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст.172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ]).'''

'''''Податком''''' є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].

'''''Збором (платою, внеском)''''' є обов'язковий платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пункти 6.1. та 6.2. ст.6 ПКУ])

'''Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:'''

* платники податку;
* об'єкт оподаткування;
* база оподаткування;
* ставка податку;
* порядок обчислення податку;
* податковий період;
* строк та порядок сплати податку;
* строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

'''ПКУ можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 7 ПКУ)]'''

==Платники податку, об'єкт та база оподаткування==
'''Доходи фізичної особи, отримані від продажу земельної ділянки, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО ) та військовим збором.'''

'''Платниками податку відповідно''' '''до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 162 ПКУ] є:'''

# фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
# фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

'''Об’єктом оподаткування''' є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 163 ПКУ).]

'''Базою оподаткування''' є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ].

'''''Загальний оподатковуваний дохід''''' - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text статей 172-173 ПКУ (ст. 164 ПКУ)].

'''При укладені договору купівлі-продажу нерухомості разом з податком сторони повинні сплати''' '''державне мито'''. Його розмір визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»] та становить '''1%''' '''суми договору,''' але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

'''Від сплати державного мита звільняються''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»]):

* громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
* громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп.

'''ДОКЛАДНІШЕ:'''

* [[Підстави сплати державного мита]]

==Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору при купівлі - продажу земельної ділянки==
'''Ставки''' '''податку на доходи фізичних осіб при продажу земельної ділянки визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. ст. 167, 172 ПКУ] та становлять:'''

'''1) 5 відсотків бази оподаткування у випадках:'''

* якщо дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року другого об’єкта нерухомості;
* якщо дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості у вигляді отриманих у спадщину об’єктів нерухомості, за умови що таке майно, майнові права отримано платником податку у спадщину.

'''2) 18 відсотків бази оподаткування у випадках:'''

* якщо дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів нерухомості, крім випадків, якщо зазначене майно отримано платником податку у спадщину.

'''Для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18 відсотків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пункт 172.9 ст. 172 ПКУ)]'''

'''Дохід, отриманий платником податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки не оподатковується''' один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років, а також від продажу (обміну):

* земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 121 Земельного кодексу України] залежно від її призначення;
* земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

'''''Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.'''''

'''Разом зі сплатою податку на доходи фізичних осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пп. 1.2, пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ] з такого доходу також утримується військовий збір за ставкою 5%.'''

'''Якщо ПДФО не сплачується, то і військовий збір не сплачується також.'''

'''ДОКЛАДНІШЕ:'''

* [[Військовий збір|Військовий збір.]]

== Порядок обчислення податку на доходи фізичних осіб ==
'''Під час проведення операцій з продажу об’єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір''' '''за наявності:'''

* електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text пункту 172.3 статті 172 ПКУ]
* документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

'''Сума податку визначається та самостійно сплачується через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей''' особою, яка продає іншій фізичній особі нерухомість - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

'''''У разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.'''''

'''Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа''', '''така особа є податковим агентом''' платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

'''''Податковим агентом''''' визнається особа, на яку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ПКУ] покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та зарахунок коштів платника податків [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (ст. 18 ПКУ)]

=== Єдина база даних звітів про оцінку ===
'''Єдина база даних звітів про оцінку''' - це державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.

'''Єдина база забезпечує:'''

1. внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);

2. реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів;

3. внесення суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку та інформації з них напряму та безпосередньо до Єдиної бази;

4. реєстрацію і зберігання звітів про оцінку в Єдиній базі з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;

5. електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;

6. автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.

== Див. також: ==
* [[Податок на доходи фізичних осіб]]
* [[Податки та збори при операціях з нерухомістю]]
* [[Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки]]
* [[Договір купівлі – продажу]]

[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Земельне право]]

Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного

2025-08-13T14:45:27Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2019 року № 1208 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2024 року № 80 - Н "Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]

== Загальна інформація ==
Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - '''на підставі відповідного медичного висновку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text частина 1 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Механізм забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю безоплатно допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#Text Порядком забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321] (далі – Порядок).

== Види крісел колісних ==
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю забезпечуються відповідно до їх функціональних можливостей кріслами колісними таких видів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 33 Порядку)]:

* крісло-каталка;
* низькоактивне крісло колісне;
* середньоактивне крісло колісне;
* активне крісло колісне;
* багатофункціональне крісло колісне;
* крісло колісне з електроприводом;
* електроскутер;
* дорожнє крісло колісне;
* повзуни, дошка для пересування (коляска малогабаритна);
* триколісний велосипед.

== Куди звернутись ==
Особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю для забезпечення засобами реабілітації необхідно перебувати на відповідному обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#Text п.12 Порядку]).

'''Для цього вказані особи подають заяву''' про забезпечення засобом реабілітації за затвердженою формою, '''незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) особи.'''

Така заява може бути подана особисто або через законного представника.

'''Очно до''':

* центру надання адміністративних послуг;
* структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради;
* уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
* до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Дистанційно:'''

* через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи у банку даних;
* через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики;
* через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

== Перелік необхідних документів для взяття на облік ==
Особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю для взяття на облік під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації '''подають копії таких документів''' (з пред’явленням оригіналів):

* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* висновоку (з урахуванням положень абзацу десятого пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF?find=1&text=#Text Порядку]);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).

'''Військовослужбовці додатково подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):'''

* довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким не встановлено інвалідність) (за наявності);

* військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії).

'''Постраждалі з числа працівників підприємств, установ, організацій''', які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, '''додатково подають:'''

* копію документа (з пред’явленням оригіналу) з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебування безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

'''Постраждалі з числа мирних громадян''', які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також осіб, які в період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, '''додатково подають копії таких документів''':

* висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів;
* витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
* інших документів (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

'''Постраждалі з числа осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи''' внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, '''додатково подають''':

* копію (з пред’явленням оригіналу) виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, за формою, затвердженою Мінреінтеграції.

'''У разі подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''через електронний кабінет особи у банку даних з проблем інвалідності''' з метою формування електронної особової справи особа або її законний представник завантажують до нього дані та/або скановані копії документів. За наявності електронної інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, така інформація особою або її законним представником не подається.

'''У разі подання заяви законним представником особи подається копія документа (з пред’явленням оригіналу), що підтверджує повноваження такої особи.'''

'''У разі подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації в частині послуги із забезпечення засобами реабілітації '''через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики''' така заява формується засобами Єдиної системи у формі, зручній для сприйняття її змісту, і містить такі відомості:

* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* стать;
* дата народження;
* вид, серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
* контактні дані (номер телефону та/або електронної пошти);
* дані про потребу в забезпеченні засобами реабілітації (найменування виробу (клас, підклас, вид, підвид), коди засобів реабілітації згідно з ДСТУ EN ISO 9999:2021 (EN ISO 9999:2016, IDT; ISO 9999:2016, IDT) (з 1 квітня 2025 р. - ДСТУ EN ISO 9999:2024 (EN ISO 9999:2022, IDT; ISO 9999:2022, IDT);
* дату та номер формування заяви засобами Єдиної системи.

'''У випадку подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''через відповідні електронні кабінети''' на таку заяву '''накладається кваліфікований електронний підпис''' або удосконаленого електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису '''особи або її законного представника''', відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”] і “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”].

== Розгляд поданого пакету документів ==

'''Днем звернення''' за засобами реабілітації '''вважається дата подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації разом '''із відповідними документами''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 15 Порядку)].

Після подання заяви та документів, сформована електронна особова справа '''опрацьовується протягом трьох робочих днів''' '''територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю''' за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування) особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 16 Порядку)].

'''Відомості, внесені через електронний кабінет особи''' у банку даних з проблем інвалідності, '''підлягають верифікації''' територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''шляхом електронної інформаційної взаємодії''' з:

# відомчою інформаційною системою ДМС - про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
# Єдиним державним демографічним реєстром - про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), стать, дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус; у разі відсутності відомостей у відомчій інформаційній системі ДМС - про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
# Державним реєстром фізичних осіб - платників податків - про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

'''Якщо до заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''додано не всі документи''', територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''протягом трьох робочих днів''' з дати отримання такої заяви '''повідомляє''' особі або її законному представнику '''про необхідність подання відсутніх документів.'''

'''Протягом трьох робочих днів з дати подання всіх документів''', територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''формують''' в електронній особовій справі '''електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації''' в частині надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, '''про що невідкладно (не пізніше ніж протягом трьох робочих днів) повідомляють особі або її законному представнику''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 17 Порядку)]'''.'''

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю '''після формування''' територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''направлення''' на забезпечення засобами реабілітації в електронній особовій справі '''звертаються до суб’єкта господарювання''' який виготовляє, постачає і ремонтує засоби реабілітації '''із заявкою про намір забезпечення допоміжними засобами''' за формою, затвердженою Мінсоцполітики, в паперовій формі або через електронний кабінет особи '''та додають до неї документи, що посвідчують особу''' та/або підтверджують повноваження законного представника, свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 30 Порядку)].

'''Суб’єкт господарювання протягом трьох робочих днів''' '''з дати отримання заявки''' про намір забезпечення технічними засобами реабілітації відповідно до сформованого територіальним відділенням Фонду направлення на забезпечення засобами реабілітації '''формує попереднє замовлення''' на виготовлення допоміжного засобу в електронній особовій справі '''та оформлює анкету на виготовлення технічних засобів реабілітації або забезпечення ними'''.

'''Днем отримання засобу реабілітації''' '''вважається дата видачі його у користування особі або її законному представнику''', що підтверджується актом приймання-передачі робіт, '''а в разі надсилання засобами поштового зв’язку - дата, зазначена у повідомленні про його вручення''' та акті приймання-передачі робіт.

'''Інформація про дату отримання засобу вноситься до електронної особової справи.'''

Засоби реабілітації видаються разом з інструкцією щодо його застосування (паспортом) і талоном на гарантійний ремонт.

== Припинення та зупинення права на забезпечення засобами реабілітації ==
'''Право на забезпечення''' засобами реабілітації особи '''припиняється''' в разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 20 Порядку)] :

# відміни показань для забезпечення засобами реабілітації;
# виїзду на постійне проживання за кордон;
# смерті.

'''Право особи на забезпечення''' засобами реабілітації '''зупиняється''' на наступний строк експлуатації виданих засобів реабілітації у разі:

# виявлення фактів продажу;
# дарування або передачі до закінчення строку експлуатації виданих за кошти державного бюджету засобів реабілітації (в тому числі тих, за які виплачено компенсацію).

Зазначена інформація відображається в електронній особовій справі.
== Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення ==
'''Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про суб’єктів господарювання''', які виготовляють, постачають і ремонтують засоби реабілітації, що підтверджує належність суб’єктів до закладів соціального забезпечення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (абз. 14 п. 4 Порядку)].

'''З переліком підприємств, що забезпечують допоміжними засобами можливо ознайомитись на [https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/zabezpechennya-tehnichnimi-zasobami-reabilitaciyi офіційному вебпорталі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю]'''

[[Файл:Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення.docx|міні]]

== Зразки заяв ==

[[Файл:ЗАЯВА про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації).docx|міні]]

[[Файл:Заява про намір забезпечення допоміжними засобами для особистої рухомості, переміщення та підйому, засобами для пересування.docx|міні]]

== Корисні посилання ==
* [https://www.ispf.gov.ua Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]
== Див.також ==

* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]

* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]

Припинення права власності на земельну ділянку

2025-08-12T05:43:03Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
==Загальна характеристика права власності на земельну ділянку==
'''Право на землю''' – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]).

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельне законодавство ввело норми, що визначають специфіку реалізації правомочностей в земельних відносинах.

Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].

'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 20 ЗК України] встановлений порядок [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельних ділянок]].

Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.

== Громадяни та юридичні особи як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Законодавцем визначені наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю, а саме:

'''''Громадяни та юридичні особи'' –''' на землі приватної власності. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

''Іноземці та особи без громадянства'' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (Статті 81 та 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України])

'''Юридичні особи''' (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

''Юридичні особи,'' створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до цього Кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року. держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.

== Територіальні громади як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, '''є комунальною власністю''' (Стаття 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).

У ''комунальній власності'' перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: передачі їм земель державної власності; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

== Держава як суб’єкт та форма права власності на землю ==
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (Стаття 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).

''Право державної власності на землю'' набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''

* відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
* придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* прийняття спадщини;
* передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
* конфіскації земельної ділянки.

==Підстави припинення права власності на земельну ділянку==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Глава 22 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" |'''Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:'''
|-
|1||добровільна відмова власника від права на земельну ділянку
|-
|2||смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця
|-
|3||відчуження земельної ділянки за рішенням власника
|-
|4||[[Порядок звернення стягнення на майно боржника|звернення стягнень на земельну ділянку]] на вимогу кредитора
|-
|5||відчуження земельної ділянки з [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|мотивів суспільної необхідності]] та для суспільних потреб
|-
|6||[[Конфіскація земельної ділянки|конфіскація]] за рішенням суду
|-
|7||[[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування|невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства]] у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом
|-
|8
|примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності
|}
♦ Добровільна відмова власника земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його '''письмовою заявою''' і тільки на користь держави чи територіальної громади.

У разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування укладають '''угоду про передачу права власності''' на земельну ділянку, яка підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. При добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться '''безкоштовно'''.

♦ Власник земельної ділянки може за своїм власним рішенням відчужити земельну ділянку. Відчуження може бути в результаті [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкування]] та інших цивільно-правових угод.

♦ Право власності може бути припинене також '''у разі смерті власника земельної ділянки''' за відсутності спадкоємця.

♦ Разом з тим відчуження земельної ділянки чи права на неї може бути і '''примусовим'''. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку (стаття 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]):
*використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, які суперечать екологічним вимогам та вимогам охорони культурної спадщини;
*неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]);
*конфіскація земельної ділянки;
*примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
*примусове звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
*примусове звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов’язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 144 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення''' та видають цій особі припис про його усунення '''у 30-денний строк.'''

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

''Рішення'' органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Примусове '''вилучення земельних ділянок''' з мотивів суспільної необхідності здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»].

♦ Власника земельної ділянки '''''з''а рішенням суду''' можуть позбавити права на земельну ділянку у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях її власника. Це може відбутись у разі, коли власник земельної ділянки (права на земельну ділянку) передав свою власність у [[Звернення стягнення на предмет застави|заставу]] згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 133 ЗК України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України «Про заставу»], чи отримав під свою власність іпотечний кредит, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»], і не виконав забезпеченого заставою зобов’язання чи не виконав забезпеченого іпотекою зобов’язання, а кредитор (заставодержатель чи іпотекодержатель) звернувся до суду з метою одержання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна чи за рахунок предмета іпотеки.

♦ Земельна ділянка чи речове (майнове) право на неї можуть бути [[Конфіскація земельної ділянки|конфісковані]] за рішенням (вироком) суду відповідно до закону.

♦ Іноземні особи та особи без громадянства у випадку не відчуження ними земельної ділянки у встановлений строк у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], за рішенням суду також позбавляються права власності на земельні ділянки.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У разі продажу власного будинку, будівлі чи споруди, які розташовані на земельній ділянці, громадянин втрачає право користування цією земельною ділянкою (її частиною), що виділена та призначена для їх обслуговування.
|}
==Судова практика==
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/86654484 Рішення Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19] - особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
==Див. також==
*[[Звернення стягнення на предмет застави]]
*[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]
*[[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб]]
*[[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]
*[[Конфіскація земельної ділянки]]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Припинення права власності на земельну ділянку

2025-08-12T05:41:01Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України (ЗК України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності]"
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]
==Загальна характеристика права власності на земельну ділянку==
'''Право на землю''' – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України]).

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Земельне законодавство ввело норми, що визначають специфіку реалізації правомочностей в земельних відносинах.

Правомочності '''володіння''' дають можливість володіти землею на основі закону, тобто мати її на балансі, визначати земельну ділянку як частину свого господарства. Крім того, власник на підставі цього права може вимагати повернення землі з будь-якого [[Витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов)|незаконного володіння]].

'''Користування''' дає можливість вилучати із землі корисні властивості. Власник може використовувати землю так, як буде вважати за потрібне, але в межах цільового призначення земельної ділянки. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 20 ЗК України] встановлений порядок [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельних ділянок]].

Правомочність '''розпорядження''' проявляється в тому, що власник на свій вибір може [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продати]], [[Договір дарування нерухомого майна|подарувати]], [[Договір міни земельної ділянки|обміняти]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкувати]], здати в [[Оренда земельних ділянок|оренду]], [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|закласти]] земельну ділянку, тобто на основі і в порядку, передбаченому законом, визначити її долю.

== Громадяни та юридичні особи як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Законодавцем визначені наступні суб'єкти та відповідні форми прав власності на землю, а саме:

'''''Громадяни та юридичні особи'' –''' на землі приватної власності. Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

''Іноземці та особи без громадянства'' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню (Статті 81 та 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України])

'''Юридичні особи''' (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

''Юридичні особи,'' створені та зареєстровані відповідно до законодавства іноземної держави, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення: у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні; за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до цього Кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року. держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.

== Територіальні громади як суб’єкти та форми права власності на землю ==
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам, '''є комунальною власністю''' (Стаття 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).

У ''комунальній власності'' перебувають: усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: передачі їм земель державної власності; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.

== Держава як суб’єкт та форма права власності на землю ==
У державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності (Стаття 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv#n636 ЗК України]).

''Право державної власності на землю'' набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Право власності на земельні ділянки, визнане за державою рішенням суду, реалізується органами виконавчої влади незалежно від органу, в особі якого судом визнане таке право за державою.

'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''

* відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
* придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* прийняття спадщини;
* передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
* конфіскації земельної ділянки.

==Підстави припинення права власності на земельну ділянку==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Глава 22 ЗК України] визначає підстави, порядок і механізм припинення прав на землю як для юридичних осіб, так і для громадян.
{| class="wikitable"
|-
! colspan="2" |'''Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:'''
|-
|1||добровільна відмова власника від права на земельну ділянку
|-
|2||смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця
|-
|3||відчуження земельної ділянки за рішенням власника
|-
|4||[[Порядок звернення стягнення на майно боржника|звернення стягнень на земельну ділянку]] на вимогу кредитора
|-
|5||відчуження земельної ділянки з [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|мотивів суспільної необхідності]] та для суспільних потреб
|-
|6||[[Конфіскація земельної ділянки|конфіскація]] за рішенням суду
|-
|7||[[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування|невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства]] у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом
|-
|8
|примусове вилучення земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності
|}
♦ Добровільна відмова власника земельної ділянки від права приватної власності на землю проводиться за його '''письмовою заявою''' і тільки на користь держави чи територіальної громади.

У разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування укладають '''угоду про передачу права власності''' на земельну ділянку, яка підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. При добровільній відмові від права приватної власності на землю передача земельної ділянки державі чи територіальній громаді проводиться '''безкоштовно'''.

♦ Власник земельної ділянки може за своїм власним рішенням відчужити земельну ділянку. Відчуження може бути в результаті [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна|продажу]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування нерухомого майна|дарування]], [[Оформлення спадщини на земельний пай|успадкування]] та інших цивільно-правових угод.

♦ Право власності може бути припинене також '''у разі смерті власника земельної ділянки''' за відсутності спадкоємця.

♦ Разом з тим відчуження земельної ділянки чи права на неї може бути і '''примусовим'''. Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку.

Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку (стаття 143 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]):
*використання земельної ділянки не за цільовим призначенням або способами, які суперечать екологічним вимогам та вимогам охорони культурної спадщини;
*неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені приписами органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]);
*конфіскація земельної ділянки;
*примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;
*примусове звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;
*примусове звернення стягнень на право емфітевзису, суперфіцію за зобов’язаннями особи, яка використовує земельну ділянку на такому праві.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Статтею 144 ЗК України] встановлений порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, згідно з яким у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складають '''протокол про адміністративне правопорушення, накладають на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення''' та видають цій особі припис про його усунення '''у 30-денний строк.'''

Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку припис державного інспектора щодо припинення правопорушення, державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища накладає на таку особу адміністративне стягнення відповідно до закону та повторно видає припис про припинення правопорушення та усунення його наслідків у 30-денний строк.

''Рішення'' органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

♦ Підставою для припинення права приватної власності землі може слугувати '''відчуження земельної ділянки''' з мотивів суспільної необхідності . Такі підстави визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]. Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|з мотивів суспільної необхідності]] за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

Примусове '''вилучення земельних ділянок''' з мотивів суспільної необхідності здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»].

♦ Власника земельної ділянки '''''з''а рішенням суду''' можуть позбавити права на земельну ділянку у разі примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях її власника. Це може відбутись у разі, коли власник земельної ділянки (права на земельну ділянку) передав свою власність у [[Звернення стягнення на предмет застави|заставу]] згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 133 ЗК України] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закону України «Про заставу»], чи отримав під свою власність іпотечний кредит, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Законом України «Про іпотеку»], і не виконав забезпеченого заставою зобов’язання чи не виконав забезпеченого іпотекою зобов’язання, а кредитор (заставодержатель чи іпотекодержатель) звернувся до суду з метою одержання задоволення своїх вимог з вартості заставленого майна чи за рахунок предмета іпотеки.

♦ Земельна ділянка чи речове (майнове) право на неї можуть бути [[Конфіскація земельної ділянки|конфісковані]] за рішенням (вироком) суду відповідно до закону.

♦ Іноземні особи та особи без громадянства у випадку не відчуження ними земельної ділянки у встановлений строк у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], за рішенням суду також позбавляються права власності на земельні ділянки.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У разі продажу власного будинку, будівлі чи споруди, які розташовані на земельній ділянці, громадянин втрачає право користування цією земельною ділянкою (її частиною), що виділена та призначена для їх обслуговування.
|}
==Судова практика==
*[http://reyestr.court.gov.ua/Review/86654484 Рішення Верховного Суду від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19] - особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
==Див. також==
*[[Звернення стягнення на предмет застави]]
*[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]
*[[Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб]]
*[[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]
*[[Конфіскація земельної ділянки]]
[[Категорія: Право власності на землю]]

Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного

2025-08-12T05:31:04Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1003-19#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2019 року № 1208 "Про організацію забезпечення окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-24#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2024 року № 80 - Н "Про затвердження форм документів з обліку та забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації)"]

== Загальна інформація ==
Особам з інвалідністю і дітям з інвалідністю надаються безоплатно або на пільгових умовах послуги із соціально-побутового і медичного обслуговування, допоміжні засоби реабілітації, медичні вироби, а також автомобілі, крісла колісні з електроприводом - '''на підставі відповідного медичного висновку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text частина 1 статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Механізм забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю безоплатно допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#Text Порядком забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2012 р. № 321] (далі – Порядок).

== Види крісел колісних ==
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю забезпечуються відповідно до їх функціональних можливостей кріслами колісними таких видів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 33 Порядку)]:

* крісло-каталка;
* низькоактивне крісло колісне;
* середньоактивне крісло колісне;
* активне крісло колісне;
* багатофункціональне крісло колісне;
* крісло колісне з електроприводом;
* електроскутер;
* дорожнє крісло колісне;
* повзуни, дошка для пересування (коляска малогабаритна);
* триколісний велосипед.

== Куди звернутись ==
Особі з інвалідністю та дитині з інвалідністю для забезпечення засобами реабілітації необхідно перебувати на відповідному обліку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#Text п.12 Порядку]).

'''Для цього вказані особи подають заяву''' про забезпечення засобом реабілітації за затвердженою формою, '''незалежно від зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) особи.'''

Така заява може бути подана особисто або через законного представника.

'''Очно до''':

* центру надання адміністративних послуг;
* структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (в разі її утворення) ради;
* уповноваженої посадової особи з питань соціального захисту виконавчого органу сільської, селищної, міської ради;
* до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

'''Дистанційно:'''

* через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи у банку даних;
* через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики;
* через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

== Перелік необхідних документів для взяття на облік ==
Особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю для взяття на облік під час подання заяви про забезпечення засобом реабілітації '''подають копії таких документів''' (з пред’явленням оригіналів):

* паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, свідоцтва про народження (для дітей віком до 14 років);
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* висновок (з урахуванням положень абзацу десятого пункту 5 Порядку);
* посвідчення, яке підтверджує право особи на пільги (за наявності).

'''Військовослужбовці додатково подають копії таких документів (з пред’явленням оригіналів):'''

* довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої командиром військової частини (начальником територіального підрозділу), або іншого документа з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (для осіб, визначених пунктами 19-25 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, яким не встановлено інвалідність) (за наявності);

* військового квитка (для військовослужбовців, які є іноземцями та особами без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах, Держспецтрансслужбі, Національній гвардії).

'''Постраждалі з числа працівників підприємств, установ, організацій''', які залучалися та брали безпосередню участь у забезпеченні проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, '''додатково подають:'''

* копію документа (з пред’явленням оригіналу) з відомостями про участь в антитерористичній операції, перебування безпосередньо в районі та у період проведення антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебування безпосередньо в районі та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

'''Постраждалі з числа мирних громадян''', які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також осіб, які в період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях під час служби, трудової та іншої діяльності, проживання на відповідній території отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, '''додатково подають копії таких документів''':

* висновку судово-медичної експертизи, що засвідчує факт отримання поранень чи інших ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів;
* витягу з інформаційно-аналітичної системи “Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості” про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (повний) (для осіб, які досягли 14-річного віку, які є постраждалими з числа мирних громадян, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях);
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження стосовно факту одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів та/або інших документів, які підтверджують залучення особи до кримінального провадження як потерпілої;
* інших документів (за наявності), які можуть засвідчити одержання постраждалою особою ушкоджень здоров’я від вибухонебезпечних предметів на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України.

'''Постраждалі з числа осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи''' внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, '''додатково подають''':

* копію (з пред’явленням оригіналу) виписки з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, за формою, затвердженою Мінреінтеграції.

'''У разі подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''через електронний кабінет особи у банку даних з проблем інвалідності''' з метою формування електронної особової справи особа або її законний представник завантажують до нього дані та/або скановані копії документів. За наявності електронної інформаційної взаємодії з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, які володіють інформацією, необхідною для надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, така інформація особою або її законним представником не подається.

'''У разі подання заяви законним представником особи подається копія документа (з пред’явленням оригіналу), що підтверджує повноваження такої особи.'''

'''У разі подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації в частині послуги із забезпечення засобами реабілітації '''через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики''' така заява формується засобами Єдиної системи у формі, зручній для сприйняття її змісту, і містить такі відомості:

* прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
* стать;
* дата народження;
* вид, серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
* контактні дані (номер телефону та/або електронної пошти);
* дані про потребу в забезпеченні засобами реабілітації (найменування виробу (клас, підклас, вид, підвид), коди засобів реабілітації згідно з ДСТУ EN ISO 9999:2021 (EN ISO 9999:2016, IDT; ISO 9999:2016, IDT) (з 1 квітня 2025 р. - ДСТУ EN ISO 9999:2024 (EN ISO 9999:2022, IDT; ISO 9999:2022, IDT);
* дату та номер формування заяви засобами Єдиної системи.

'''У випадку подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''через відповідні електронні кабінети''' на таку заяву '''накладається кваліфікований електронний підпис''' або удосконаленого електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису '''особи або її законного представника''', відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”] і “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”].

== Розгляд поданого пакету документів ==

'''Днем звернення''' за засобами реабілітації '''вважається дата подання заяви''' про забезпечення засобом реабілітації разом '''із відповідними документами''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 15 Порядку)].

Після подання заяви та документів, сформована електронна особова справа '''опрацьовується протягом трьох робочих днів''' '''територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю''' за зареєстрованим/задекларованим місцем проживання (перебування) особи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 16 Порядку)].

'''Відомості, внесені через електронний кабінет особи''' у банку даних з проблем інвалідності, '''підлягають верифікації''' територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''шляхом електронної інформаційної взаємодії''' з:

# відомчою інформаційною системою ДМС - про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
# Єдиним державним демографічним реєстром - про прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), стать, дату народження, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, реквізити документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус; у разі відсутності відомостей у відомчій інформаційній системі ДМС - про адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування);
# Державним реєстром фізичних осіб - платників податків - про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

'''Якщо до заяви''' про забезпечення засобом реабілітації '''додано не всі документи''', територіальне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''протягом трьох робочих днів''' з дати отримання такої заяви '''повідомляє''' особі або її законному представнику '''про необхідність подання відсутніх документів.'''

'''Протягом трьох робочих днів з дати подання всіх документів''', територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''формують''' в електронній особовій справі '''електронне направлення на первинне забезпечення засобами реабілітації''' в частині надання послуги із забезпечення засобами реабілітації, '''про що невідкладно (не пізніше ніж протягом трьох робочих днів) повідомляють особі або її законному представнику''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 17 Порядку)]'''.'''

Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю '''після формування''' територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю '''направлення''' на забезпечення засобами реабілітації в електронній особовій справі '''звертаються до суб’єкта господарювання''' який виготовляє, постачає і ремонтує засоби реабілітації '''із заявкою про намір забезпечення допоміжними засобами''' за формою, затвердженою Мінсоцполітики, в паперовій формі або через електронний кабінет особи '''та додають до неї документи, що посвідчують особу''' та/або підтверджують повноваження законного представника, свідоцтво про народження (для дітей віком до 14 років) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 30 Порядку)].

'''Суб’єкт господарювання протягом трьох робочих днів''' '''з дати отримання заявки''' про намір забезпечення технічними засобами реабілітації відповідно до сформованого територіальним відділенням Фонду направлення на забезпечення засобами реабілітації '''формує попереднє замовлення''' на виготовлення допоміжного засобу в електронній особовій справі '''та оформлює анкету на виготовлення технічних засобів реабілітації або забезпечення ними'''.

'''Днем отримання засобу реабілітації''' '''вважається дата видачі його у користування особі або її законному представнику''', що підтверджується актом приймання-передачі робіт, '''а в разі надсилання засобами поштового зв’язку - дата, зазначена у повідомленні про його вручення''' та акті приймання-передачі робіт.

'''Інформація про дату отримання засобу вноситься до електронної особової справи.'''

Засоби реабілітації видаються разом з інструкцією щодо його застосування (паспортом) і талоном на гарантійний ремонт.

== Припинення та зупинення права на забезпечення засобами реабілітації ==
'''Право на забезпечення''' засобами реабілітації особи '''припиняється''' в разі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (п. 20 Порядку)] :

# відміни показань для забезпечення засобами реабілітації;
# виїзду на постійне проживання за кордон;
# смерті.

'''Право особи на забезпечення''' засобами реабілітації '''зупиняється''' на наступний строк експлуатації виданих засобів реабілітації у разі:

# виявлення фактів продажу;
# дарування або передачі до закінчення строку експлуатації виданих за кошти державного бюджету засобів реабілітації (в тому числі тих, за які виплачено компенсацію).

Зазначена інформація відображається в електронній особовій справі.
== Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення ==
'''Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті інформацію про суб’єктів господарювання''', які виготовляють, постачають і ремонтують засоби реабілітації, що підтверджує належність суб’єктів до закладів соціального забезпечення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-п?find=1&text=#n2 (абз. 14 п. 4 Порядку)].

'''З переліком підприємств, що забезпечують допоміжними засобами можливо ознайомитись на [https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/zabezpechennya-tehnichnimi-zasobami-reabilitaciyi офіційному вебпорталі Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю]'''

[[Файл:Перелік підприємств, що забезпечують допоміжними засобами реабілітації та надають послуги з їх виготовлення.docx|міні]]

== Зразки заяв ==

[[Файл:ЗАЯВА про забезпечення засобом реабілітації (виплату компенсації).docx|міні]]

[[Файл:Заява про намір забезпечення допоміжними засобами для особистої рухомості, переміщення та підйому, засобами для пересування.docx|міні]]

== Корисні посилання ==
* [https://www.ispf.gov.ua Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]
== Див.також ==

* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]

* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]

Вселення в житлове приміщення

2025-08-11T09:27:20Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
== Вселення в неприватизовану квартиру ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 частини 1 статті 64 Житлового кодексу України] члени сім’ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов’язки, що випливають з договору найму жилого приміщення.

Право наймача на вселення інших осіб у житлове приміщення регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтею 405 Цивільного кодексу України], відповідно до якої члени сім’ї власника (або наймача) мають право користування житлом, якщо інше не передбачено договором або не суперечить інтересам власника/наймодавця. Наймач вправі за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text (ст. 65 Житлового кодексу України)]

'''''На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей такої згоди не потрібно''''' .

Особи, яких вселили в житлове приміщення як членів сім’ї наймача, набувають таких же прав на користування житловим приміщенням, як і інші члени сім’ї, якщо не було письмової домовленості про інше.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 92 Житлового кодексу України] договором піднайму може бути передбачено, що '''разом з піднаймачем''' у надаване йому жиле приміщення '''вселяються і члени його сім'ї.''' Подальше вселення піднаймачем членів сім'ї допускається лише за згодою наймодавця, наймача та інших осіб, зазначених у частинах 1 і 3 статті 91 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу України], а саме потрібна згода членів сім’ї, які проживають разом із наймачем, або у разі, якщо у жилому приміщенні проживають два або більше наймачів, то потрібна також згода таких наймачів та згода членів їхніх сімей, за винятком випадків здачі жилого приміщення в піднайом у зв’язку з тимчасовим виїздом всієї сім’ї.
== Вселення у квартиру, яка належить співмешканцям на праві власності ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 369 Цивільного кодексу України], співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Статтею [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 405 Цивільного кодексу України] передбачено, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Частина 2 статті 3 Сімейного кодексу України] визначає, що до складу сім’ї входять особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Частина друга статті 64 Житлового кодексу України до членів сім’ї відносить дружину власника/наймача жилого приміщення, його/її дітей та батьків. Також цим кодексом зазначено, що членами сім’ї власника/наймача жилого приміщення можуть бути і інші особи, якщо вони постійно проживають разом з власником/наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] члени сім’ї власника житлового приміщення, які проживають разом з ним у приміщенні, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником такого приміщення, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Таким чином, якщо частина квартири (будинку) належить співмешканцю на праві власності він може без згоди інших співмешканців вселити до даної квартири (будинку) батьків, своїх дітей та дружину.

Згідно зі статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу України] наймач вправі вселити в займане ним жиле приміщення у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб за письмовою згодою власника будинку (квартири) і всіх членів сім'ї, які проживають з наймачем. На вселення до батьків їхніх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення відповідно до цієї статті як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування приміщенням, якщо при їх вселенні між цими особами, наймодавцем, наймачем та членами його сім'ї, які проживають разом з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
== Виконання рішення про вселення стягувача ==
'''У разі невиконання''' боржником рішення суду про вселення стягувача самостійно '''державний виконавець виконує його примусово.'''

Вселення стягувача є виконанням рішення немайнового характеру. Стягувач – це сторона виконавчого провадження. Відповідно до ч. 2 ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення (особа, яка, відповідно до рішення суду, повинна вселити стягувача).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ статті 67 Закону України "Про виконавче провадження"] '''державний виконавець''' наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною 6 статті 26 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ Закону України "Про виконавче провадження"], а саме 10 робочих днів (крім рішень, які підлягають негайному виконанню), '''перевіряє виконання боржником рішення суду про вселення стягувача'''.

'''Примусове вселення полягає''' у забезпеченні державним виконавцем безперешкодного входження стягувача у приміщення, зазначене у виконавчому документі, та його проживання (перебування) в ньому.

Державний виконавець зобов’язаний письмово повідомити боржника і стягувача '''про день і час''' примусового вселення. Боржник вважається повідомленим про примусове вселення стягувача, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися вселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

'''Відсутність боржника''', належним чином повідомленого про день і час примусового вселення, під час виконання рішення суду про вселення '''не є перешкодою для вселення стягувача.'''

У разі якщо '''боржник перешкоджає виконанню рішення''' про вселення стягувача, державний виконавець накладає на нього '''штраф''' та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].

Примусове вселення стягувача здійснюється у присутності '''понятих за участю працівників поліції.'''

Про примусове вселення стягувача державний виконавець складає '''акт''', що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове вселення.

У разі подальшого перешкоджання боржником проживанню (перебуванню) стягувача у приміщенні, в яке його вселено, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою '''про відновлення виконавчого провадження'''. У такому разі державний виконавець має право '''повторно здійснити примусове вселення''' стягувача та накласти на боржника '''штраф у подвійному розмірі''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"].

Виконавче провадження не відновлюється і повторне '''примусове вселення стягувача не здійснюється,''' якщо особа, яка перешкоджає його проживанню (перебуванню), '''не є боржником.''' Питання про вселення стягувача в такому разі вирішується в '''судовому порядку.'''
== Зразок позовної заяви ==
* [[Файл:Зразок позовної заяви про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення.docx|міні]]
* [[Файл:26.11.2018 Усунення перешкод у користуванні власністю, вселення та виселення наймачів.docx]]

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Виконання_рішення_суду_про_виселення_особи Виконання рішення суду про виселення особи]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Відповідальність за зґвалтування

2025-04-08T13:41:03Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

'''[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]].'''
|}
== Загальні положення ==
Найвищою соціальною цінністю в України визнаються людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4178 стаття 3 Конституції України]).

Посягання на ці права тягнуть за собою '''кримінальну відповідальність'''.

Так, одним із злочинів проти статевої недоторканності є '''''зґвалтування''''' - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 стаття 152 Кримінального кодексу України]).
== Склад злочину ==
=== Об'єкт ===
Безпосереднім об'єктом такого злочину є суспільні відносини, що забезпечують статеву свободу, а якщо потерпіла особа не досягла статевої зрілості або перебувала в стані безпорадності, — її статеву недоторканість.
Визначальними '''ознаками зґвалтування''' визнаються вступ в статеві зносини:
* з дитиною, що не досягла 14 років – незалежно від її згоди;
* всупереч або ігноруючи волевиявлення потерпілої сторони;
* із застосуванням по відношенню до неї фізичного насильства або погроз такого застосування;
* з використанням безпорадного стану потерпілої сторони, у випадках, коли постраждала особа не могла дати відсіч або усвідомлювати в повній мірі те, що відбувається через безпорадність, непритомність, алкогольне чи наркотичне сп’яніння, вік, психічні вади тощо.
'''Потерпілою особою''' може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із ґвалтівником, наприклад, перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо.
=== Об'єктивна сторона ===
З об’єктивної сторони зґвалтування полягає у вчиненні дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.

Склад злочину - формальний.
=== Суб’єктивна сторона ===
Вина - прямий умисел. Суб’єкт злочину усвідомлює, що вчиняє протиправні дії сексуального характеру відносно іншої особи і бажає цього. Мотивом зґвалтування є переважно прагнення задовольнити статеву пристрасть.
=== Суб’єкт ===
Безпосереднім фізичним виконавцем злочину може бути будь-яка осудна особа (як чоловік, так і жінка), протилежної з потерпілою особою статі і яка досягла 14-річного віку.
== Відповідальність ==
До кримінальної відповідальності за зґвалтування можуть бути притягнуті особи, '''яким на момент вчинення діяння виповнилося 14 років''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n100 стаття 22 Кримінального кодексу України]).

В залежності від конкретних обставин справи '''''зґвалтування карається''':''
# '''позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років''' – за вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи;
# '''позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років''' – за зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 153-155 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або вчинення таких діянь щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв’язку з виконанням цією особою службового, професійного чи громадського обов’язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності;
# '''позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років''' – за зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи (віком від 14 до 18 років);
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди;
# '''позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років''' – за зґвалтування, що спричинило тяжкі наслідки;
# '''позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі''' - за дії сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених частинами четвертою або п’ятою статті 153, статтею 155 або частиною другою статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
'''''Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.'''''

== Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання ==
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
{| class="wikitable"
| Докладніше: [[Обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання у кримінальному процесі]]
|}
== Особливості застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи ==
З метою однакового та правильного застосування судами законодавства про відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, Верховний Суд України дав судам відповідні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08#Text роз'яснення], серед яких:
* якщо в ході зґвалтування з метою подолання чи попередження опору потерпілої особи було заподіяно '''тілесні ушкодження її родичам чи близьким їй особам''', такі дії слід кваліфікувати за '''сукупністю''' злочинів, передбачених статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] та відповідними статтями Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за злочини проти здоров'я особи, оскільки у такому разі умисел суб'єкта злочину направлений не тільки на вчинення зґвалтування потерпілої особи, а й на заподіяння шкоди здоров'ю іншій особі.
* при вчиненні '''двох або більше зґвалтувань''' відповідальність за які передбачена різними частинами статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], дії винної особи належить кваліфікувати за '''сукупністю''' відповідно до вимог статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]. Це правило застосовується і тоді, коли перший злочин було вчинено без обтяжуючих обставин, а другий кваліфікується за частиною другою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] лише за ознакою його повторності. Таким же чином слід кваліфікувати і дії винної особи, якщо вчинені нею злочини мали різні стадії, а також коли один із злочинів вона чинила одноособово чи як виконавець (співвиконавець), а при вчиненні іншого була організатором, підбурювачем або пособником.
* кримінальна відповідальність за вчинення '''зґвалтування неповнолітньої чи малолітньої особи''' настає лише за умови, якщо винна особа усвідомлювала (достовірно знала чи припускала), що вчиняє такі дії щодо неповнолітньої або малолітньої особи, а так само, коли вона повинна була і могла це усвідомлювати. Неповнолітній або малолітній вік потерпілої особи не може бути підставою для кваліфікації вказаних дій за частиною третьою чи четвертою статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] якщо буде доведено, що винна особа сумлінно помилялася щодо фактичного віку потерпілої особи.
* відповідальність за спричинення '''особливо тяжких наслідків''' настає як тоді, коли винна особа передбачала можливість їх настання, так і тоді, коли вона хоча і не передбачала, але повинна була і могла передбачити настання таких наслідків.
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
|-
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| "...потрібно встановити, що дії сексуального характеру були вчинені за відсутності чітко вираженого, явного, переконливого, такого, щоб інша особа зрозуміла, що особа бажає сексуального проникнення в її тіло, волевиявлення, за якого кожен із партнерів упевнений у добровільній згоді іншого на конкретні дії сексуального характеру, що виражена в певній зовнішній формі (вербально, жестами, мімікою чи конклюдентними діями тощо). Сексуальне проникнення в тіло не може вважатись вчиненим за добровільною згодою в контексті супутніх обставин, якщо воно було здійснено внаслідок застосування фізичного насильства, погрози його застосування чи інших, подібних до них за особливостями впливу на психіку потерпілої особи способів вчинення злочину, шляхом використання безпорадного стану" || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106940531 Постанова Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року у справі № 684/289/20]
|-
| За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, стан алкогольного чи іншого сп`яніння жертви; її поведінка до події; нехтування нею заходами особистої безпеки; моральне обличчя потерпілої особи та спосіб її життя; аморальна чи інша віктимна поведінка потерпілої особи, яка, можливо, свідомо провокувала сексуальну поведінку злочинця з наміром припинити надалі вчинення дій сексуального характеру щодо неї, не виключають кримінальної відповідальності за ст. 152 КК України || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829946 Постанова Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 566/1420/19]
|-
| Зґвалтування визнається закінченим з моменту проникнення статевого органу чоловіка, іншого органу людини (наприклад, руки чи пальця) або певного предмета в один із природних отворів потерпілої особи незалежно від того, чи вдалося винуватому збудити та (чи) задовольнити свою статеву пристрасть. Мається на увазі проходження хоча б частиною статевого органу, іншого органу людини чи певного предмета меж тієї чи іншої природної порожнини тіла людини (наприклад, для ротової порожнини це губи, а для анального отвору сфінктерне кільце ануса). Якщо зґвалтування набуло вигляду недобровільного природного статевого акту, то злочин, за загальним правилом, визнається закінченим з початку такого акту. При цьому не вимагається продовження копулятивних фрікцій (зворотно-поступальних рухів статевого органу чоловіка у піхві жінки), обов`язкової дефлорації (порушення цілісності дівочої пліви), досягнення оргазму чи еякуляції (закінчення статевого акту у фізіологічному розумінні) || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283266 Постанова Верховного суду від 08 лютого 2022 року у справі № 637/965/19]
|}
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Сексуальне насильство

2025-04-08T13:39:20Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації:

[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)|'''Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни''']].

[https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/dopomoga-pry-snpk.pdf Буклет «Допомога людям, які пережили сексуальне насильство» (розроблено та випущено системою надання безоплатної правничої допомоги спільно з БФ «Сильні»).]
|}
== Елементи складу злочину ==
'''Сексуальне насильство''' — злочин, який полягає у в<ins>чиненні будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (стаття 153 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України (далі - КК України)]</ins>.
 11.01.2019 набрали чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2227-19#n63 зміни до КК України], які уточнюють кваліфікацію кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (розділ IV) в більш реалістичному контексті. Раніше термін «зґвалтування» розумівся з медико-біологічної точки зору як вагінальний секс між чоловіком та жінкою, а все інше – задоволення статевої пристрасті неприроднім способом. Як наслідок, суб‘єктом цього злочину майже завжди були чоловіки і доволі нечасто – жінки (але у формі співучасті, наприклад організатори). Це викликало безліч проблем в частині кваліфікації, розслідування, експертиз тощо. Такий категоріальний апарат у питанні кваліфікації не відповідав вимогам часу і дозволяв уникати відповідальності ґвалтівникам.

Тому, з 11 січня 2019 року зґвалтуванням є будь-який секс (проникнення вагінальне, анальне, оральне), якщо на це немає добровільної згоди особи (її не треба нотаріально посвідчувати, це робиться в будь-який спосіб, часто невербальний) (стаття 152 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]). Якщо сексу не було, тобто проникнення в тіло особи, це може бути кваліфіковане як сексуальне насильство без згоди особи. Відрізняє цей злочин від зґвалтування лише спосіб задоволення статевої потреби — неприродний, не фізіологічний акт.

'''Основний безпосередній об'єкт злочину''' - статева свобода чи статева недоторканість особи. Його додатковим факультативним об'єктом можуть бути здоров'я, воля, честь і гідність особи, нормальний розвиток неповнолітніх.
Під статевою свободою слід розуміти право повнолітньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна заборона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу певних обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню.

'''Потерпілим від злочину є''' особа як чоловічої, так і жіночої статі, яка досягла 14 років, залежно від характеру вчинюваних дій. Так, наприклад, при мужолозтві - це чоловік, при лесбіянстві - жінка, а в інших випадках можуть бути як жінка, так і чоловік. Співвиконавцем цього злочину може бути будь-яка особа незалежно від виду дії сексуального характеру. Потерпілою від цього злочину може бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фактичному шлюбі. Якщо особа, яка не досягла 16-річного віку, добровільно бере участь у задоволенні неприродним способом статевої пристрасті чоловіка або жінки, то дії винного можуть кваліфікуватись за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.156 КК України] за ст.156 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України](розбещення неповнолітніх) або [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 155] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] (Статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, якщо вчинені повнолітньою особою). Задоволення статевої пристрасті неприродним способом відносно малолітньої чи малолітнього завжди кваліфікується за ч. 4 ст. 152 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]. Оскільки дитина віком до 14-ти років не розуміє значення таких дій і не може чинити їм опір, то всілякі сексуальні дії відносно неї утворюють зґвалтування з використанням винним безпорадного стану потерпілого.

'''Об’єктивна сторона злочину''' насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом може бути у вигляді: 1) неприродного зв’язку чоловіка із жінкою (зносини per os або per anum); 2) мужолозтва, тобто педерастії чи інших випадків чоловічого гомосексуалізму (наприклад, орогенітального контакту чоловіка з чоловіком - per os); 3) лесбіянства, тобто зносин жінки з жінкою; 4) інших дій, спрямованих на задоволення статевої пристрасті (наприклад, примушування потерпілої особи до мастурбації penis’a). Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом виключає природний статевий акт.

Зазначені статеві зв’язки чи інші дії, спрямовані на задоволення статевої пристрасті, мають супроводжуватися фізичним насильством або погрозою його застосування, або використанням безпорадного стану потерпілої особи. Отже, суспільно небезпечне діяння, що скоюється винною особою, складається принаймні із двох дій (складене діяння). Перша - обов’язкова для об’єктивної сторони злочину дія сексуального характеру - це задоволення статевої пристрасті неприродним способом; друга - до-поміжна, але необхідна для вчинення першої - фізичне або психічне насильство або використання безпорадного стану потерпілої особи (можливі випадки поєднання цих дій, коли, наприклад, винна особа від погроз переходить до фізичного насильства).

Добровільна згода особи на здійснення з нею дій сексуального характеру, описаних у ст. 153 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України,] виключає кримінальну відповідальність. Однак, якщо таку добровільну згоду дала потерпіла особа, яка не досягла 16 років, особі, яка вже досягла такого віку, вчинене кваліфікується за ст. 156 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України].

За конструкцією об’єктивної сторони склад цього злочину формальний, а тому злочин вважається закінченим з моменту початку здійснення певних дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Тому лише застосування, наприклад, фізичного насильства, спрямованого на задоволення статевої пристрасті, за відсутності початку здійснення дій сексуального характеру з причин, що не залежали від волі винної особи, треба кваліфікувати як незакінчений замах на вчинення злочину (ч. 3 ст. 15 та відповідна частина ст. 153 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]).

'''Суб'єктом злочину''' є осудна особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 14-річного віку. При цьому стать безпосереднього виконавця злочину має бути протилежна статі потерпілої особи. Співвиконавцем злочину - учасником групового зґвалтування може бути особа, яка фізіологічне неспроможна вчинити природний статевий акт, а також особа однакової статі з потерпілим.

Стосовно неповнолітнього та малолітнього віку потерпілої особи й особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного може бути і необережним. Кваліфікуючі ознаки, пов'язані з віком потерпілої особи, інкримінуються винному не лише тоді, коли він знав або допускав, що вчинює насильницький статевий акт з неповнолітньою чи малолітньою особою, а й у тому разі, коли він міг і повинен це передбачити.

'''Суб'єктивна сторона''' здійснюється з прямим умислом та з метою задоволення статевої пристрасті неприродним способом. Мотиви вчинення злочину не обов’язково повинні мати сексуальну мотивацію. Злочин може бути вчинений із помсти чи із хуліганських спонукань. Тому мотиви, як і віддалені цілі (наприклад, таким чином примусити потерпілу особу дати згоду на подальші добровільні природні статеві зв’язки), не є ознаками складу злочину.
== Куди звертатися у разі скоєння злочину ==
У разі скоєння злочину згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України] сексуального насильства або якщо про вчинення неправомірних дій стало відомо з якихось інших джерел/ чи якщо громадянин не був свідком, але знає і/або має факти вчинення неправомірної дії '''необхідно звернутися до відділу поліції за підсудністю (місцю) скоєння злочину''':
* зателефонувавши на номер екстреної служби поліції "'''102'''", та у разі необхідності на екстрений номер служби скорої допомоги "'''103'''"
АБО
* з`явитися особисто та написати відповідну заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення за [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 153 КК України]
== До моменту прибуття співробітників поліції необхідно: ==
* залишатися на місці скоєння злочину;
* не чіпати нічого руками (не викидати/переставляти/прибирати/знищувати речі), так як це може завадити в подальшому слідству;
* зберегти одяг, інші речі, які були задіяні при скоєнні злочину, тощо - все що може бути визнано слідством речовими доказами по кримінальній справі;
== Психологічні моменти ==
Якщо Ви стали свідком злочину:
* намагайтеся знаходиться поруч с потерпілою особою, заспокоїти, не залишати одну;
* рекомендується розмовляти з потерпілою особою спокійним тоном голосу, навіть у разі, якщо потерпілий/потерпіла нічого не відповідає, так як знаходиться у стресовому стані;
* не потрібно випитувати насильно будь-яку інформацію про скривдника, обставини справи, тощо;
* все що потрібно бути поруч, не виявляти до потерпілого неприязнь, неповагу чи казати образливі речі;
* треба пам'ятати, що особа стосовно, якої було здійснено насильницькі дії замикається від стороннього світу, її заповнює у середині сором, страх, паніка, думки про своє майбутнє, думка інших людей про нього/неї, людський осуд, тощо;
* важливо, щоб потерпіла особа відчувала від близьких людей - любов, розуміння, підтримку.
== Набуття статусу потерпілого ==
Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
 
'''Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого'''.
 
'''Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.'''
 
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
== Допит потерпілої ==
Допит потерпілої (лого) має важливе значення, оскільки їй відомі важливі подробиці вчиненого щодо неї сексуального насильства, можливо, дані про особу ґвалтівника. Допит проводять негайно після порушення кримінальної справи. При допиті з'ясовуються всі важливі істотні обставини, які матимуть значення.
 
'''Якщо потерпілій відома особа, яка вчинила злочин''', з’ясовується все, що стосується характеру взаємин між нею та підозрюваним (чи не було підстав у підозрюваного вважати, що опір потерпілої був удаваним).
== Розшук та затримання злочинця ==
Розшук та затримання злочинця належать до оперативних дій (іноді по «гарячих слідах»). У цих випадках допомога потерпілого (лої) дуже важлива слідству, так як саме потерпілий може охарактеризувати зовнішність злочинця. У розшуку та затриманні злочинця беруть участь працівники карного розшуку. Слідчий може дати доручення працівникам органів дізнання, яке є обов’язковим для виконання. Як правило, у такому дорученні вказується, що саме необхідно зробити, визначаються строки виконання.
== Огляд місця події ==
Огляд місця події, як правило, проводиться з участю потерпілої (лого). Особливу увагу при цьому приділяють виявленню та опису місця сексуального насильства, його розташуванню у напрямі до дороги, житлових будинків тощо. Оцінюють, чи збігається обстановка на місці події з отриманими раніше показаннями або поясненнями заявника, виявляють сліди, що вказують на сексуальне насильство, або речі, що належать злочинцю чи потерпілій(лому) (окуляри, ґудзики, хусточка тощо).
 
У процесі огляду звертають увагу на можливість наявності на одязі, взутті та тілі насильника ґрунтових забруднень та рослинних часток, беруть їх проби для експертних досліджень. Пошук мікрочасток проводять під час огляду місця події (важливо дотримуватися заходів, що запобігають їх втраті, а також забезпечити, щоб ніхто з учасників огляду не зміг залишити на місці події побічних мікрочасток або слідів).
== Обшук та виїмка ==
При затриманні підозрюваного проводяться такі види обшуку:
 
а) обшук особи;
 
б) обшук за місцем проживання;
 
в) обшук за місцем роботи.
'''Мета обшуку''' — відшукати предмети, що були у підозрюваного в момент зґвалтування або раніше належали потерпілій. Проводиться обшук при неухильному дотриманні вимог закону.
 
До виїмки звертаються, як правило, на початку розслідування. Ця слідча дія проводиться у всіх випадках порушення кримінальної справи за фактом зґвалтування, оскільки на одязі потерпілої та підозрюваного майже завжди залишаються сліди насильства (плями крові, сперми та ін.), які пізніше використовуються як докази. Вилучається той одяг, який був на потерпілій та підозрюваному в момент події.
== Огляд одягу ==
Важливі предмети одягу висушуються (тільки не на сонці чи біля відкритого вогню). Для його дослідження застосовують ультрафіолетові освітлювачі (наприклад, УФО-4). Для огляду запрошуються поняті (не менше двох), а в необхідних випадках — спеціалісти. Старанно оглядають внутрішній та зовнішній бік, кишені, манжети, застібки, шви. Навіть якщо при огляді не виявлено нічого істотного, але є підстави вважати, що одяг з чимось контактував, його слід упакувати та відправити на експертизу. Для цього одяг розкладають на папері, перекладають папером та згортають. Мікрочастки вилучають окремо, щоб при транспортуванні вони не були втрачені або пошкоджені.
== Судово-медична експертиза статевих злочинів ==
Після проведення необхідних дій співробітниками поліції на місці злочину, наступним важливим кроком у справі є '''підготовка та направлення до суду слідчим клопотань про призначення судово-медичної експертизи''', для виявлення даних про статеві зносини, які мали місце, а також встановлення тілесних ушкоджень, що вказують на насильницьке вчинення статевого акту.
 
З її допомогою визначають:
 
а) наявність факту статевих зносин та
 
б) наслідки сексуального насильства (зараження венеричною хворобою, вагітність, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень).
 
Якщо потерпіла (лий) внаслідок зґвалтування '''одержала тяжкі тілесні ушкодження і госпіталізована''', то судово-медична '''експертиза проводиться в лікарні'''. У разі, коли місцеві умови не дозволяють своєчасно провести судово-медичну експертизу, звертаються до освідування.
 
Згідно зі ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/ed20221001#Text КПК України] '''освідування''' може бути проведено для виявлення на тілі, одязі, в якому особа перебуває, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. За наявності відповідних даних підозрюваний також підлягає освідуванню або направляється на судово-медичну експертизу.
 
Під час розслідування зґвалтувань досить часто призначається '''експертиза матеріалів, речовин та виробів з них''', що дозволяють отримувати цінні докази для виявлення злочинців. Як правило, це мікрочастки, що залишаються на місці події, на злочинцеві та потерпілій або на їх одязі.
 
'''Судово-біологічна експертиза''' може бути призначена у разі необхідності дослідити одяг потерпілої або підозрюваного для виявлення групової належності плям крові, слини та інших виділень людського організму.
 
'''Судово-психологічна експертиза''' призначається для вирішення питань, що стосуються психологічної характеристики особи потерпілої та насильника, особливо якщо вони неповнолітні.
== Винесення постанови слідчого про підозру особі ==
Слідчий виносить відповідну постанову, у відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 276-279 КПК України] , повідомляє про підозру особу, або особу, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. З цього самого моменту особа набуває статусу "підозрюваний".
== Допит підозрюваного ==
Допит підозрюваного належить до першочергових слідчих дій. Однак при розслідуванні зґвалтувань проводять його після допиту потерпілої з використанням тих даних, які вона повідомила. Мета допиту — встановлення не тільки причетності підозрюваного до даного злочину, а й з’ясування його стосунків з потерпілою, обставин та мотивів вчинення зґвалтування.
 
На початку допиту підозрюваному повідомляється у вчиненні якого злочину він підозрюється та роз’яснюються його права. Далі пропонується дати показання про обставини вчинення злочину, а також про інші відомі йому обставини справи.
== Перевірка показань на місці ==
Під час такої перевірки пояснення потерпілої або обвинуваченого зіставляють з раніше отриманими від них свідченнями, а також з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом виявляють суперечності в показаннях, нові речові докази (наприклад, дрібні предмети, що належали потерпілій або підозрюваному). Перевірка показань на місці важлива й тим, що вона сприяє пожвавленню асоціативних зв’язків, особа одержує можливість повніше і точніше згадати та відтворити окремі обставини події.
Крім того, при розслідуванні зґвалтування виникає '''необхідність у пред’явленні для впізнання''' (потерпілій, свідкам або підозрюваному) осіб або предметів.
== Кваліфікуючі ознаки злочину ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його;
# повторно;
# групою осіб;
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.ст. 152 або 154 КК України];
# щодо неповнолітнього або неповнолітньої ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 153 КК України]),
# <ins>вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах</ins>
# <ins>щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>
== Обвинувальний акт ==
Після проведених усіх необхідних дій, слідчий складає та погоджує з прокурором обвинувальний акт, з яким ознайомлюють під підпис підозрювану особу та направляють матеріали кримінальної справи до суду.
Саме з цього моменту обвинуваченим (підсудний) у порядку, передбаченому статтею 291 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] набуває свого статусу "обвинувачений".
== Судовий розгляд справи ==
Наступним кроком є розгляд кримінальної справи у суді І інстанції.
Всіх учасників процесу викликають на розгляд справи у судове засідання, на поштову адресу направляються повістки про виклик до суду, з зазначенням дати, часу, місця розгляду справи, тощо.
 
'''Розгляд кримінальних справ про сексуальне насильство допускається в закритому судовому '''
засіданні за мотивованою постановою судді чи ухвалою суду.
 
Під час судового розгляду потерпіла особа, свідки, обвинувачений, які допитувалися слідчим на досудовому розслідуванні, допитуються судом.
Саме показання усіх сторін по справі, які надаються у судовому засіданні, речові докази, висновки судових експертиз, обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання суд бере до уваги при винесенні вироку.
== Кримінальна відповідальність ==
Кримінальна відповідальність за скоєння насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом визначена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 '''статтею 153 Кримінальним кодексом України'''], а саме:

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-1.] <ins>Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов'язаних </ins>із <ins>проникненням в тіло іншої особи</ins>, <ins>без добровільної згоди </ins>потерпілої <ins>особи (сексуальне насильство) </ins>- карається позбавленням волі на строк до п'яти років''.''

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-2.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152<ins>, </ins>154<ins>, 155 </ins>цього [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кодексу], <ins>або вчинення таких діянь </ins>щодо <ins>подружжя </ins>чи <ins>колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, або щодо особи у зв'язку з виконанням цією особою службового, професійного або громадського обов'язку, або щодо жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності</ins>, - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-3.] <ins>Сексуальне насильство</ins>, вчинене <ins>групою осіб</ins>, або <ins>сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи -</ins>

карається позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-4.]Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди - <ins>караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років</ins>

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Частина-5.<ins> Дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, що спричинили </ins>тяжкі наслідки, <ins>-</ins>] [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 <ins>караються </ins>позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=6.%20%D0%94%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20152%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%8E%20155%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20156%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D Частина - 6.] Дії, передбачені частиною четвертою цієї статті, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 152, статтею 155 або частиною другою статті 156 цього Кодексу, - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text:~:text=156%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9A%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%2C%20%2D-,%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%BF%E2%80%99%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96.,-%7B%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20153%20%D1%96%D0%B7 караються позбавленням волі на строк п’ятнадцять років або довічним позбавленням волі].
== Моральна шкода ==
Потерпіла особа, законний представник потерпілої особи має право в досудовому, судовому розгляді справи подати в рамках кримінального провадження '''позовну заяву про стягнення з винної особи моральної шкоди'''.
 
'''Судовий збір у рамках розгляду кримінальної справи - не сплачується!'''
 
У разі, якщо позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не були озвучені по кримінальній справі, потерпіла особа законний представник потерпілої особи мають право звернутися до суду у рамках цивільного провадження з вищевказаним позовом.
 
Однак при цьому заявник повинен оплатити судовий збір.
== Судова практика ==
* Постанова Верховного суду від 19 вересня 2023 року у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113651233 756/8251/19] щодо обвинувачення у вчиненні злочинів сексуального характеру, не пов`язаних з проникненням в тіло іншої людини передбачених ст. 153 ч. 1, ст. 153 ч. 2 КК України.
* Постанова Верховного суду від 19 липня 2023 року у справі № [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112406112 696/1163/21], щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частинами 4, 6 ст. 153, ч. 6 ст. 152 КК України щодо насильницьких дій сексуального характеру, не пов`язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років.
* Вирок Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72190789 577/4436/16-к], щодо обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених частиною третьою ст. 185, частиною другою ст. 156 та частиною третьою ст. 153 КК України, вчинене щодо малолітнього'''. '''
* Вирок Маневицького районного суду Волинської області від 7 лютого 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/72046595 164/2507/17], щодо вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 153 КК України.
* Вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2017 року [https://reyestr.court.gov.ua/Review/70800329 у справі № 361/7455/17], щодо вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.153 КК України, вчинене щодо повнолітньої жінки.
* Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2017 року [http://reyestr.court.gov.ua/Review/69816925 у cправі № 682/3376/15-к], (ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 152, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 153, ч. 1 ст. 122 КК України).
== Корисні посилання ==
*[http://pravoznavec.com.ua/books/162/12169/28/#chapter Науково-практичний коментар до Кримінального Кодексу України]
* [https://buklib.net/books/21972/ Криміналістика, за ред. В. Ю. Шепітька. — 2-ге вид., переробл. і допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 728 с.]
[[Категорія: Кримінальне право]]

Розбещення неповнолітніх

2025-04-08T13:37:40Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 5 "Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації "[[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни (СНПК)]]"
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''розбещенням неповнолітніх''' є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку.
== Склад злочину ==
=== Об'єкт злочину ===
Об'єкт злочину - статева недоторканість і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх. Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку. Не має значення, чи досягла потерпіла особа статевої зрілості, хто був ініціатором вчинення розпусних дій, а також характеристика потерпілої особи (попереднє ведення статевого життя, наявність сексуального досвіду тощо).
=== Об'єктивна сторона злочину ===
З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

'''Види розпусних дій:'''
* фізичні: оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо;
* інтелектуальні: цинічні розмови з потерпілою особою на сексуальні теми, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами тощо.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій.
=== Суб'єктивна сторона злочину ===
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Щодо віку потерпілої особи, то винна особа може достовірно знати або припускати, що така особа не досягла 16 років, або повинна була і могла це усвідомлювати.
=== Суб'єкт злочину ===
Суб'єктом злочину виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка досягла 16-річного віку.
== Кваліфікуючі ознаки ==
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення розпусних дій:
# щодо малолітньої особи;
# членами сім’ї чи близькими родичами*, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього (частина друга статті 156 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]). 
----
*''близькі родичі та члени сім’ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом і мають взаємні права та обов’язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі (пункт 1 частина перша статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n391 Кримінально процесуального кодексу України]).''
== Санкція (покарання) ==
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
#Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку за наявності кваліфікуючої ознаки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
== Див. також ==
* [[Дії особи у випадку її зґвалтування]]
* [[Сексуальне насильство]]
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Діти]]

Проходження військової служби громадянами України

2025-04-08T13:35:31Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n11 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#n2 Указ Президента України від 7 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
== Загальні положення ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025.12.97%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2065.,-%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%92%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"(далі - Закон)].

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n1083:~:text=%D0%92.%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%90-,%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%201,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%0A%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%3A Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n18:~:text=4.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A1%D0%B8%D0%BB%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C. Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n428:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n601:~:text=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=83.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83 пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=1.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

== Звільнення з військової служби під час дії воєнного стану ==
'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=2)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A Закону]''' Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби '''під час дії воєнного стану''' на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

* військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
* військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
* дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
* перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
* військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
* військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
* виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
* утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
* виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
* необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
* необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
* якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
* якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

* для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців; ♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;

{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

* для осіб рядового складу - 3 роки;
* для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
* для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Ухилення від призову на строкову військову службу

2025-04-08T13:33:58Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2002 року № 352 <nowiki>''Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом''</nowiki>]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників,військовозобов’язаних та резервістів"]
= Загальна інформація =
'''Військовий обов’язок''' установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов’язок включає:

* підготовку громадян до військової служби;
* взяття громадян на військовий облік;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов’язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

'''Базову військову службу''' громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Якщо виконання військового обов’язку суперечить релігійним переконанням громадянина воно має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n214 ст. 15 Закону України] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text “Про військовий обов’язок і військову службу”] у разі неявки призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби він несе відповідальність, установлену законом.
= Адміністративна відповідальність =
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 '''статті 210'''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101]''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, положення статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 210], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 2101] цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2440 статті 211]''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

= Кримінальна відповідальність =
Ухилення від призову на строкову військову службу - кримінальний проступок, що передбачений статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 335] КК України та карається '''обмеженням волі''' на строк до трьох років.
=== Склад кримінального правопорушення ===
==== Об’єкт кримінального правопорушення ====
Родовим об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу є суспільні відносини, що забезпечують безпеку та обороноздатність України.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 статті 17 Конституції України] захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Безпосереднім об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу є встановлений відповідно до чинного законодавства порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
==== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення проявляється в ухиленні від призову на базову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

'''Призов на базову військову службу '''- це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних сил та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування).

Ухилення може полягати:

* в неявці призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
* в підробці документів про хворобу;
* від’їзді із місця постійного проживання;
* умисному спричиненні собі тілесного ушкодження або іншої хвороби;
* симуляції хвороби;
* підкупі відповідальних осіб;
* в прямій відмові від несення обов’язків військової служби.

Ухиленням є неявка призовника без поважних причин за викликом відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на комісію з питань направлення для проходження базової військової служби.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, визнаються:

* перешкода стихійного характеру, хвороба призовника, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
* смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку ''не звільняють'' особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину. Тому особа, яка прибула до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2875 407], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2884 408] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2891 409] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 КК України].

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на базову військову службу.

Готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України], не тягне кримінальної відповідальності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ч. 2 ст. 14 КК України].
==== Суб’єкт кримінального правопорушення ====
Суб’єктом є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу і якому не надано відстрочку.

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, які:

* визнані тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
* навчаються у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, вищої духовної освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти, в інтернатурі або докторантурі (зазначена відстрочка надається до досягнення особою 24-річного віку);
* обрали відповідний рік, в якому бажають пройти базову військову підготовку;
* мають право на звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26] Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Відстрочка від направлення для проходження базової військової служби надається призовникам, яким повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом, до прийняття відповідного рішення.

У випадках, не передбачених цим Законом України "Про військовий обов’язок і військову службу", відстрочка від направлення для проходження базової військової служби може бути надана призовникам згідно з рішенням комісії вищого рівня за поданням районних (міських) комісій з питань взяття на військовий облік.

'''Важливо!''' Підлягають виключенню з військового обліку особи засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу. Те саме стосується осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять ''невійськову (альтернативну) службу'' на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка, - протягом дії відстрочки.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 335] КК України, а за відповідних обставин і за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 121], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n831 130], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n848 133] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 Кримінального кодексу України] (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 358] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 366] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 Кримінального кодексу України] (якщо нею було підроблено відповідні документи).
==== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ====
Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України] характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.
== Див. також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2025-04-08T13:32:25Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження "Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4384 ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац четвертий частини першої ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")].

'''Особливий період''' - особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; (абзац п'ятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (абзац шостий частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).
== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
# спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;
# іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до ч. 2 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
# за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
# через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
# у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
# у зв’язку з припиненням громадянства України.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* ґ) через службову невідповідність;
* д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Альтернативна (невійськова) служба

2025-04-08T13:30:08Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 1999 року № 2066 "Про затвердження нормативно-правових актів щодо застосування Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
== Поняття альтернативно (невійськової) служби ==
Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження права громадян на проходження альтернативної служби із зазначенням строку дії цих обмежень.
== Право на альтернативну (невійськову) службу==
Право на альтернативну службу мають громадяни України, якщо виконання військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням і ці громадяни належать до діючих згідно з законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF Перелік таких релігійних організацій затверджується Кабінетом Міністрів України.] Цим правом користуються громадяни, які належать до зазначених релігійних організацій, що діють як із зареєстрованим статутом, так і без його реєстрації

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть бути встановлені окремі обмеження цього права із зазначенням строку їх дії.

'''ПЕРЕЛІК релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:'''

- Адвентисти-реформисти

- Адвентисти сьомого дня

- Євангельські християни

- Євангельські християни-баптисти

- Покутники

- Свідки Єгови

- Харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни віри євангельської (та церкви, прирівнені до них згідно із зареєстрованими статутами)

- Християни євангельської віри

- Товариство Свідомості Крішни

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 4 Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"] (далі - Закон) на альтернативну службу направляються громадяни, які підлягають призову на строкову військову службу і особисто заявили про неможливість її проходження як такої, що суперечить їхнім релігійним переконанням, документально або іншим чином підтвердили істинність переконань та стосовно яких прийнято відповідні рішення.

Не підлягають направленню на альтернативну службу громадяни: 
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу|звільнені відповідно до законодавства від призову на строкову військову службу]];
* яким відповідно до законодавства надано в[[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу|ідстрочку від призову на строкову військову службу]] (на строк дії відстрочки).
Громадянам, які звільняються з роботи у зв'язку з направленням для проходження альтернативної служби, виплачується вихідна допомога в розмірі '''двох мінімальних заробітних плат'''.

Громадянин, направлений на альтернативну службу, не має права: 
* ухилятися від проходження альтернативної служби;
* брати участь у страйках;
* займатися підприємницькою діяльністю;
* навчатися в закладах освіти, крім середніх або вищих закладів освіти з вечірньою або заочною формами навчання;
* відмовлятися від місця проходження альтернативної служби, визначеного відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Ухиленням від проходження альтернативної служби вважається: 
* неприбуття без поважних причин на місце проходження альтернативної служби, зазначене у направленні, або прибуття із запізненням більше ніж на три календарні дні;
* самовільне припинення виконання службових обов'язків;
* несвоєчасне (пізніше ніж за п'ять календарних днів) повідомлення відповідному структурному підрозділу місцевої державної адміністрації про надання відпустки з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а також про попередження власником або уповноваженим ним органом щодо звільнення у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації.
У разі ухилення громадянина від проходження альтернативної служби або вчинення інших дій, місцева державна адміністрація може скасувати своє рішення про направлення його на альтернативну службу, про що '''протягом п'яти календарних днів у письмовій формі''' повідомляє громадянина і територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, після чого громадянин підлягає призову на строкову військову службу на загальних підставах.
== Направлення на альтернативну службу==
=== Куди звернутись?===
Для вирішення питання про направлення на альтернативну службу громадянин після взяття на військовий облік, але '''не пізніше ніж за два календарні місяці''' до початку встановленого законодавством періоду призову на строкову військову службу особисто подає мотивовану письмову заяву '''до відповідного структурного підрозділу місцевої держадміністрації за місцем проживання.'''

У разі призову на військові збори громадян, які після проходження строкової військової служби набули релігійних переконань і належать до діючих згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, вони '''не пізніше семи календарних днів''' від дня одержання повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки про призов на військові збори подають особисто до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації заяву про звільнення від призову на ці збори (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Необхідні документи===
Заява про направлення на альтернативну службу подається у довільній формі із зазначенням мотивів неможливості проходження строкової військової служби та підтвердженням істинності релігійних переконань громадянина. До заяви додаються документи, що підтверджують істинністьйого релігійних переконань, копія документа про освіту та довідка з місця роботи або навчання.

У разі порушення громадянином установленого строку подання заяви у ній мають бути зазначені причини її несвоєчасного подання (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).

'''Заява про направлення на альтернативну службу приймається за наявності паспорта.''' Відсутність паспорта є підставою для відмови у прийнятті заяви (пункт 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Строк розгляду ===
Заява громадянина про направлення на альтернативну службу розглядається відповідним структурним підрозділом місцевої держадміністрації '''протягом календарного місяця''' після її надходження в присутності громадянина (частина перша статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).

У разі потреби до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації запрошуються представники релігійних організацій, громадськості та вживаються в межах законодавства інші заходи для встановлення належності громадянина до релігійної організації, віровчення якої не допускає користування зброєю, та істинності його релігійних переконань (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2066-99-%D0%BF#Text Положення]).
=== Підстави для відмови===
Підставою для відмови громадянину в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори є: 
* несвоєчасне подання заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори;
* відсутність підтвердження істинності релігійних переконань;
* неявка громадянина без поважних причин за викликом до місцевої державної адміністрації для розгляду його заяви про направлення на альтернативну службу або звільнення від призову на військові збори (частина третя статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
Інші причини не можуть бути підставою для відмови в направленні на альтернативну службу або звільненні від призову на військові збори.
== Проходження альтернативної служби==
Громадяни проходять альтернативну службу переважно в межах населеного пункту за місцем проживання або у місцевості, звідки вони мають можливість щоденно повертатися до місця проживання.

У разі проходження громадянином альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевості, звідки він не має можливості щоденно повертатися до місця проживання, власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язаний надати громадянину з дня початку служби місце в гуртожитку або інше впорядковане тимчасове житло.

Конкретне місце проходження альтернативної служби визначається відповідним структурним підрозділом місцевої державної адміністрації (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Умови та місце проходження альтернативної служби===
Альтернативну службу громадяни проходять на підприємствах, в установах, організаціях, що перебувають у державній, комунальній власності або переважна частка у статутному фонді яких є в державній або комунальній власності, діяльність яких у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України (стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Закону]).
=== Строк альтернативної служби===
Строк альтернативної служби '''у півтора раза перевищує строк військової служби''', встановлений для солдатів і сержантів, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях.

Для осіб, які мають вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки спеціаліста або магістра, строк альтернативної служби у півтора раза перевищує строк військової служби, встановлений для осіб, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

'''Початком альтернативної служби''' вважається день, коли громадянин фактично приступив до роботи на підприємстві, в установі, організації, визначений наказом про прийняття на роботу.

У разі направлення громадянина для проходження альтернативної служби не за місцем проживання, а в місцевість, звідки він не може щоденно повертатися до місця проживання, строк альтернативної служби визначається з урахуванням часу, необхідного для переїзду до місця служби та у зворотному напрямку.
=== Зміна місця проходження служби===
Під час проходження альтернативної служби громадянин має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з мотивованою заявою щодо зміни місця проходження служби, а також дострокового звільнення з неї на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Законом].

У разі самовільного припинення або систематичного невиконання без поважних причин покладених на громадянина службових обов'язків власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має право звернутися до відповідного структурного підрозділу місцевої державної адміністрації з клопотанням про дострокове розірвання трудового договору.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку достроково розірвати трудовий договір з громадянином, який проходить альтернативну службу.
== Припинення альтернативної служби==
Альтернативна служба припиняється у разі закінчення строку її проходження або достроково за рішенням місцевої державної адміністрації.

Рішення місцевої державної адміністрації щодо дострокового припинення альтернативної служби є обов'язковим як для власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу, так і для громадянина.

Альтернативна служба достроково припиняється у разі:
* призову громадянина на строкову військову службу за власним бажанням;
* визнання громадянина непридатним за станом здоров'я для подальшого проходження військової служби на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
* виникнення у громадянина права на відстрочку внаслідок зміни сімейних обставин, передбаченого законодавством про військовий
* обов'язок і військову службу;
* засудження громадянина до позбавлення волі;
* порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 статті 8 Закону].
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам

2025-03-18T12:27:21Z

Tetiana.kulishova: Додано посилання на сторінку дистанційної подачі заяву

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06. 2022 № 702 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»]
== Визначення термінів ==
'''Застрахована особа''' - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

'''Допомога по частковому безробіттю''' - це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб - підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину (частина перша статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України «Про зайнятість населення»]).

'''''Умови, механізм виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, строки, розмір та критерії її надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги''''' визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 702 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»] (далі - Порядок).
== Хто може отримати допомогу ==
[[Файл:Допомога по безробіттю.jpg|міні]]
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (працівникам та фізичним особам - підприємцям) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.
== За яких умов призначається допомога ==
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам надається за таких умов:
* зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця, в яких рівень скорочення тривалості робочого часу та заробітної плати становить 30 і більше відсотків на місяць;
* рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше відсотків на місяць;
* відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та/або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом 6 місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
*відсутність у роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
* сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою — підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), а в разі, коли протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду
* роботодавець не є фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування.
'''Допомога по частковому безробіттю надаютьсь на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.'''
== Перелік необхідних документів ==
Роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом '''90 календарних днів''' з дня зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг).

Для отримання допомоги по частковому безробіттю необхідно подати до центру зайнятості заяву:
* в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - на адресу офіційної електронної пошти відповідного центру зайнятості;
* у паперовій формі - особисто до центру зайнятості.
Заява подається роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, до центру зайнятості '''за місцем провадження його (її) господарської діяльності'''.
{| class="wikitable"
! Див. додатково: [https://www.dcz.gov.ua/employer/chbk Як подати заяву дистанційно]
|}

До заяви необхідно додати:
* роботодавцю - відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додатку 1;
* фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, - відомості про себе згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додатку 2;
* у разі подання відомостей про себе та найманих працівників фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додаткам 1 та 2;
* відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Вимоги до відомостей про господарську діяльність роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, який (яка) має намір отримати допомогу по частковому безробіттю, та порядок їх подання визначаються [https://www.dcz.gov.ua/ Державним центром зайнятості] з урахуванням вимог щодо подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу, встановлених [https://amcu.gov.ua/ Антимонопольним комітетом.]
== Строки розгляду ==
Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю приймається регіональним центром зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, всіх встановлених документів.

У разі подання неповного пакета документів, або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''', повідомляє про це роботодавцю або фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, має право '''повторно''' звернутися до центру зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення центру зайнятості.

В такому випадку рішення приймається регіональним центром зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня повторного подання документів.

Щодо рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю центр зайнятості протягом '''трьох робочих днів''' з дати його прийняття направляє заявнику на електронну адресу, зазначену в заяві, відповідну інформацію, у тому числі з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення регіонального центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю може бути оскаржене до [https://www.dcz.gov.ua/ Державного центру зайнятості] або [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/ Офіційний сайт Державного центру зайнятості]
*[https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732242%2C31.20682397034939&z=6 Мапа працюючих центрів зайнятості]
* Номер "гарячої лінії" Державної служби зайнятості: '''0800 600 288'''
* онлайн-підтримка Державного центру зайнятості в Telegram - чат-бот https://t.me/worknowdcz.
== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Засвідчення справжності підпису на документах

2024-10-25T13:33:56Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»]
== Загальна інформація ==
'''Засвідчення справжності підпису на документах''' є однією з поширених нотаріальних дій, якою підтверджується, що підпис, який зроблений на документі проставлений саме тією людиною, що звернулася за такою послугою. Законодавчою основою вчинення такої дії є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text стаття 78 Закону України «Про нотаріат»].
== Засвідчення справжності підпису на документах ==
Засвідчити підпис на документі має право:
# нотаріус;
# посадова особа органу місцевого самоврядування;
# посадова особа консульської установи України;
# начальник установи виконання покарань.
'''''При засвідченні справжності підпису особа, яка це робить, не підтверджує інформацію, викладену в документі, а лише підтверджує, що підпис було зроблено певною людиною.''''' 
У випадку, коли, особа має фізичні вади, хворобу або внаслідок інших поважних причин не може самостійно підписати документ, замість неї підписується інша людина. У цьому випадку необхідно встановити особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. При чому про причини, з яких людина, заінтересована у вчиненні нотаріальної дії, не могла підписати документ, зазначається в посвідчувальному написі.
=== Випадки, у яких забороняється засвідчення справжності підпису на документах ===
Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text глава 8 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]).

Не можна засвідчувати справжність підпису особи на документі, у якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (наприклад, час народження, шлюбу, смерті, наявність хвороби, інвалідності, права власності на майно тощо). Справжність підпису на зазначених документах може бути засвідчена у випадку, якщо документ призначений для подання до компетентних органів іншої держави.
== Засвідчення справжності підпису на документах нотаріусами в період воєнного стану ==
Від початку введення воєнного стану на території України нотаріуси працюють з урахуванням низки особливостей. 
Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанови Кабінету міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] '''до 23 травня 2023 року''' дозволялося засвідчення справжності підпису на заяві про надання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон дозволено без використання спеціальних бланків, на білому аркуші паперу. 
Такий документ мав обов’язково містити реквізити нотаріуса, нанесені за допомогою комп’ютерної техніки:
* зображення Державного Герба України;
* прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса;
* найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
* назву нотаріального округу (для приватного нотаріуса)
* номер свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю;
* адресу робочого місця, номер телефону, адреси електронної пошти нотаріуса.

Однак після [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text змін в законодавстві] така норма втратила чинність. Для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа має звернутися з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний '''протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності.'''

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанови], '''забороняються''':

* нотаріальне засвідчення справжності підписів на актах про передачу нерухомого майна до та із статутних (складених) капіталів (статутних фондів) юридичних осіб, а також нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, що належить фізичній особі, за споживчим кредитом, крім випадків, коли такий продаж здійснюється за згодою іпотекодавця, викладеною у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або предметом іпотеки є нерухоме майно, визначене абзацом другим пункту 5-2 Прикінцевих положень Закону України “Про іпотеку”;
* нотаріальне засвідчення справжності підпису на актах приймання-передачі частки (частини частки) у статутному (складеному) капіталі (статутному фонді) юридичної особи, які укладаються (підписуються) від імені фізичної особи - відчужувача (іпотекодавця, довірчого засновника) на підставі довіреності;
* у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, юридичної особи, утвореної та зареєстрованої відповідно до законодавства Російської Федерації, або юридичної особи, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, утворена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії. Це обмеження діє до прийняття та набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, та не поширюється на нотаріальні дії із засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації та посвідчення заповіту військовополоненого'''.'''
{| class="wikitable"
! Щоб знайти нотаріусів, які працюють в умовах воєнного стану можна скористатися [https://t.me/NotariusUaChatBot Чат-ботом в Телеграмі]. Для цього слід натиснути “Пошук нотаріуса” та обрати зі списку область та населений пункт.
|}
== Вартість ==
За засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ) стягується державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (0,34 грн) - пп "р", п.3 ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»]. 
Також необхідно оплатити послуги нотаріуса, як приватного, так і державного.
== Див. також ==
* [[Вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій]]
* [[Засвідчення вірності копій документів]]
* [[Нотаріальне засвідчення вірності перекладу]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Звільнення працівника за угодою сторін

2024-10-25T12:40:32Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
== Порядок звільнення ==
Однією з підстав припинення трудового договору є '''угода сторін''' відповідно до '''пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]''' (далі – КЗпП України).

Припинення трудового договору за угодою сторін застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору, але пропозиція (ініціатива) про припинення трудового договору за цією підставою може виходити як від працівника, так і від власника або уповноваженого ним органу. За угодою сторін може бути припинено як трудовий договір, укладений на невизначений строк, так і строковий трудовий договір. Припинення трудового договору за угодою сторін не передбачає попередження про звільнення ні від працівника, ні від власника або уповноваженого ним органу. День закінчення роботи визначається сторонами за взаємною згодою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]).
=== Переваги для працівника ===
* '''Перевагою для працівника при звільненні за угодою сторін є''' можливість звільнення у будь-який строк. Головним у такому разі є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.
'''ВАЖЛИВО!''' При звільнені працівника за угодою сторін допомога по безробіттю виплачується з 31-го календарного дня. Проте '''під час дії [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]]''' допомога по безробіттю призначається з першого дня після дня надання [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|статусу безробітного]].

Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність|трудову книжку]] і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text стаття 116 КЗпП України]) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
== Строк звільнення ==
При домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.

У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву, вирішує задовольняти її чи ні.

Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.'''
== Форма угоди ==
Пропозиція (ініціатива) і сама угода сторін про припинення трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пунктом 1 статті 36 КЗпП України] можуть бути в письмовій або в усній формі. Якщо працівник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в ній мають бути зазначені прохання звільнити його за угодою сторін і дата звільнення. '''Саме ж оформлення припинення трудового договору за угодою сторін має здійснюватися лише в письмовій формі'''. У наказі (розпорядженні) і трудовій книжці зазначаються підстава звільнення за угодою сторін з посиланням на пункт 1 статті 36 КЗпП України і раніше домовлена дата звільнення ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17]).

Воля сторони до вчинення правочину може також виражатися її мовчанням (конклюдентною дією), що визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#Text ч. 3 ст. 205 Цивільного кодексу України]. Тобто, у виключних випадках підставою для звільнення працівника може бути його бездіяльність, мовчання. Відповідна позиція викладена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82635922 Постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року № 264/2678/17].
== Відмова роботодавця ==
У разі домовленості між працівником і роботодавцем про припинення трудового договору за угодою сторін договір припиняється в строк, визначений сторонами. Якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. На відміну від звільнення за власним бажанням, при звільненні за угодою сторін '''анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою на це власника або уповноваженого ним органу і працівника''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/103487205 постанова Верховного Суду від 16 лютого 2022 року № 591/4938/18]).

У разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо припинення трудового договору за угодою сторін, працівник має право написати заяву на звільнення за власним бажанням.
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
Вимоги, спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, в такому разі вони підлягають розгляду в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|порядку цивільного судочинства]].

Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції (ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ст. 27, 28 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Сплата судового збору ==
За позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2024 році - 1211.20 грн.) (ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]).

Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ст. 5 Закону України "Про судовий збір"].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829790?fbclid=IwAR0m_dJ25DYe18I_DewjzAtXQuCFSR1GTJ03--NAqOgfGIbAOAJ-3VY9QLw Постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19] (Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.)

{| class="wikitable"
! ''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок розміру судового збору - на сайті "Судова влада України"]''
|}
== Див. також ==
[https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/zvilnenna/list-minsocpolitiki-ukraini-vid-04042014-r-no-6006186-14 Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14]

[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами

2024-08-13T13:40:12Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301 "Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0642-13 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12 лютого 2013 року № 109 "Про затвердження форм первинної облікової документації та звітності з питань забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами та інструкцій щодо їх заповнення"]
== Що відноситься до медичних виробів та інших засобів? ==
Порядок забезпечення медичними виробами та іншими засобами (далі - медичними виробами) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та осіб, зазначених в абзаці шостому статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"](далі - визначені категорії осіб) для використання в амбулаторних умовах та для лікування в стаціонарних умовах визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF#Text Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 (далі - Порядок)].
{| class="wikitable"
|-
! Медичні вироби для використання в амбулаторних умовах !! Медичні вироби для лікування в стаціонарних умовах
|-
|
* слухові апарати;
* мовні процесори;
* протези очей;
* епіпротези;
* переносні медичні відсмоктувачі;
* кисневі концентратори (оксигенатори);
* пульсоксиметри портативні, пальчикові (дитячі, дорослі);
* окуляри (оправи та лінзи для коригування зору (дитячі, дорослі);
* інші медичні вироби (з урахування кількості та строків отримання), визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF#Text додатку 1 до Порядку].
||
* штучні протези клапанів серця;
* біфуркаційні судинні протези;
* лінійні судинні протези;
* кондуїти;
* електрокардіостимулятори;
* набори для проведення коронарографії;
* набори для стентування коронарних судин без лікувального покриття;
* набори для проведення аортокоронарного шунтування;
* набори для імплантації механічного клапана серця, однокамерні ШВРС (SSI) з біполярним електродом, двокамерні ШВР (DDDR);
* кардіовертери-дефібрилятори однокамерні;
* кардіовертери-дефібрилятори двокамерні;
* орбітальні імплантанти;
* протези щелеп;
* протези зубів;
* кохлеарні імплантанти;
* голосові протези,
* протези вушної раковини;
* клапанні лікворошунтуючі імплантанти;
* ендопротези суглобів, в тому числі ендопротези суглобів з видовженням для онкологічних хворих.
|}
== Визначення потреби у забезпеченні медичними виробами ==
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб забезпечуються безоплатно медичними виробами з урахуванням їх індивідуальних потреб. 
'''Потребу у забезпеченні медичними виробами (крім зубопротезування) визначають:''' 
→ особам з інвалідністю - медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації або висновком ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., - безстроково або строк дії якої не закінчився); 
→ дітям з інвалідністю - лікувально-консультативні комісії (ЛКК) на підставі індивідуальної програми реабілітації; 
→ визначеним категоріям осіб - військово-лікарської комісії (ВЛК) або ЛКК на підставі висновку.
== Куди звернутися ==
Тип (вид) медичного виробу або його заміну визначає лікуючий лікар, після чого (за медичними показаннями) особу з інвалідністю, дитину з інвалідністю направляють на МСЕК (дітей з інвалідністю - ЛКК) для внесення даних до індивідуальної програми реабілітації, визначені категорії осіб надають висновки на ВЛК або ЛКК для отримання висновку.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами (далі - облік), здійснюють '''структурні підрозділи з питань охорони здоров’я за місцем надання медичних послуг та установи попереднього ув’язнення або відбування покарання.''' 
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб, які отримують медичні послуги у закладах охорони здоров’я, перебувають на повному державному утриманні, в установах попереднього ув’язнення або відбування покарання, закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації, беруться на облік на підставі звернення керівника відповідного закладу (установи) до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я.

Отже, особи з інвалідністю, визначені категорії осіб або їх законні представники та законні представники дітей з інвалідністю, керівники закладів (установ) мають звернутися до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Забезпечення медичними виробами здійснюється через заклади охорони здоров’я, які визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, установи попереднього ув’язнення або відбування покарання.
== Перелік необхідних документів ==
Для взяття на облік необхідно подати в паперовій або електронній формі '''заяву про взяття на облік''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-13#n19 формою,затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.02.2013 № 109], '''разом з такими документами''':
* копією паспорта громадянина України, тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на постійне проживання, посвідкою на тимчасове проживання, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту, або свідоцтвом про народження (для дітей віком до 14 років);
* довідкою МСЕК про встановлення інвалідності (для дітей з інвалідністю - висновок ЛКК) у разі, коли особа вперше звертається до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я або коли змінюється група і причина настання інвалідності;
* індивідуальною програмою реабілітації (для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю) або висновком ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., - безстроково або строк дії якої не закінчився), для визначених категорій осіб - висновком ВЛК чи ЛКК;
* посвідченням про взяття на облік бездомної особи (для бездомних осіб);
* документом, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, в якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копією сторінки паспорта громадянина України з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта громадянина України (для осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* довідкою про реєстрацію місця проживання для дітей з інвалідністю віком до 14 років та інших осіб, у разі подання паспорта у формі картки (крім бездомних осіб).
Законні представники осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи визначених категорій осіб та керівник закладу (установи), також подають документи, що підтверджують особу та повноваження як законного представника або керівника закладу (установи).

Якщо до заяви додаються не всі документи, структурний підрозділ з питань охорони здоров’я повідомляє особі з інвалідністю або законному представнику особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю у триденний строк про документи, які необхідно подати додатково. 
Для заміни технічного засобу після закінчення строку його експлуатації або дострокової заміни особа з інвалідністю або законний представник особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю подає структурному підрозділу з питань охорони здоров’я заяву про його заміну за встановленою формою.

У разі зміни місця надання медичних послуг особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, визначені категорії осіб або їх законні представники звертаються із заявою в паперовій або електронній формі до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за новим місцем надання медичних послуг, який надсилає відповідний запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за попереднім місцем надання медичних послуг. Структурний підрозділ з питань охорони здоров’я за попереднім місцем надання медичних послуг надає відповідь на запит у паперовій або електронній формі до нового місця надання медичних послуг.
== Підстави для зняття з обліку ==
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та визначена категорія осіб знімається з обліку в журналі реєстрації у разі
* анулювання відповідних медичних показань для забезпечення медичним виробом;
* виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* настання смерті.
== Корисні посилання ==
*[https://www.ispf.gov.ua/ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]

*[https://www.msp.gov.ua/files/pamyatka_dzr.pdf Памʼятка із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, підготовлена Міністерством соціальної політики України.]
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами

2024-08-13T13:39:44Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321 "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1301 "Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0642-13 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12 лютого 2013 року № 109 "Про затвердження форм первинної облікової документації та звітності з питань забезпечення інвалідів і дітей-інвалідів технічними та іншими засобами та інструкцій щодо їх заповнення"]
== Що відноситься до медичних виробів та інших засобів? ==
Порядок забезпечення медичними виробами та іншими засобами (далі - медичними виробами) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та осіб, зазначених в абзаці шостому статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"](далі - визначені категорії осіб) для використання в амбулаторних умовах та для лікування в стаціонарних умовах визначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF#Text Порядку забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших окремих категорій населення медичними виробами та іншими засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1301 (далі - Порядок)].
{| class="wikitable"
|-
! Медичні вироби для використання в амбулаторних умовах !! Медичні вироби для лікування в стаціонарних умовах
|-
|
* слухові апарати;
* мовні процесори;
* протези очей;
* епіпротези;
* переносні медичні відсмоктувачі;
* кисневі концентратори (оксигенатори);
* пульсоксиметри портативні, пальчикові (дитячі, дорослі);
* окуляри (оправи та лінзи для коригування зору (дитячі, дорослі);
* інші медичні вироби (з урахування кількості та строків отримання), визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1301-2009-%D0%BF#Text додатку 1 до Порядку].
||
* штучні протези клапанів серця;
* біфуркаційні судинні протези;
* лінійні судинні протези;
* кондуїти;
* електрокардіостимулятори;
* набори для проведення коронарографії;
* набори для стентування коронарних судин без лікувального покриття;
* набори для проведення аортокоронарного шунтування;
* набори для імплантації механічного клапана серця, однокамерні ШВРС (SSI) з біполярним електродом, двокамерні ШВР (DDDR);
* кардіовертери-дефібрилятори однокамерні;
* кардіовертери-дефібрилятори двокамерні;
* орбітальні імплантанти;
* протези щелеп;
* протези зубів;
* кохлеарні імплантанти;
* голосові протези,
* протези вушної раковини;
* клапанні лікворошунтуючі імплантанти;
* ендопротези суглобів, в тому числі ендопротези суглобів з видовженням для онкологічних хворих.
|}
== Визначення потреби у забезпеченні медичними виробами ==
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб забезпечуються безоплатно медичними виробами з урахуванням їх індивідуальних потреб. 
'''Потребу у забезпеченні медичними виробами (крім зубопротезування) визначають:''' 
→ особам з інвалідністю - медико-соціальні експертні комісії (МСЕК) на підставі індивідуальної програми реабілітації або висновком ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., - безстроково або строк дії якої не закінчився); 
→ дітям з інвалідністю - лікувально-консультативні комісії (ЛКК) на підставі індивідуальної програми реабілітації; 
→ визначеним категоріям осіб - військово-лікарської комісії (ВЛК) або ЛКК на підставі висновку.
== Куди звернутися ==
Тип (вид) медичного виробу або його заміну визначає лікуючий лікар, після чого (за медичними показаннями) особу з інвалідністю, дитину з інвалідністю направляють на МСЕК (дітей з інвалідністю - ЛКК) для внесення даних до індивідуальної програми реабілітації, визначені категорії осіб надають висновки на ВЛК або ЛКК для отримання висновку.

Облік осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та визначених категорій осіб, які мають право на безоплатне забезпечення медичними виробами (далі - облік), здійснюють '''структурні підрозділи з питань охорони здоров’я за місцем надання медичних послуг та установи попереднього ув’язнення або відбування покарання.''' 
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та визначені категорії осіб, які отримують медичні послуги у закладах охорони здоров’я, перебувають на повному державному утриманні, в установах попереднього ув’язнення або відбування покарання, закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації, беруться на облік на підставі звернення керівника відповідного закладу (установи) до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я.

Отже, особи з інвалідністю, визначені категорії осіб або їх законні представники та законні представники дітей з інвалідністю, керівники закладів (установ) мають звернутися до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Забезпечення медичними виробами здійснюється через заклади охорони здоров’я, які визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, установи попереднього ув’язнення або відбування покарання.
== Перелік необхідних документів ==
Для взяття на облік необхідно подати в паперовій або електронній формі '''заяву про взяття на облік''' за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-13#n19 формою,затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.02.2013 № 109], '''разом з такими документами''':
* копією паспорта громадянина України, тимчасовим посвідченням громадянина України, посвідкою на постійне проживання, посвідкою на тимчасове проживання, посвідченням біженця, посвідченням особи, яка потребує додаткового захисту, або свідоцтвом про народження (для дітей віком до 14 років);
* довідкою МСЕК про встановлення інвалідності (для дітей з інвалідністю - висновок ЛКК) у разі, коли особа вперше звертається до структурних підрозділів з питань охорони здоров’я або коли змінюється група і причина настання інвалідності;
* індивідуальною програмою реабілітації (для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю) або висновком ЛКК щодо забезпечення медичними виробами (для осіб з інвалідністю, група інвалідності яких встановлена до 1 січня 2007 р., - безстроково або строк дії якої не закінчився), для визначених категорій осіб - висновком ВЛК чи ЛКК;
* посвідченням про взяття на облік бездомної особи (для бездомних осіб);
* документом, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, в якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копією сторінки паспорта громадянина України з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта громадянина України (для осіб, які через релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті громадянина України);
* довідкою про реєстрацію місця проживання для дітей з інвалідністю віком до 14 років та інших осіб, у разі подання паспорта у формі картки (крім бездомних осіб).
Законні представники осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю чи визначених категорій осіб та керівник закладу (установи), також подають документи, що підтверджують особу та повноваження як законного представника або керівника закладу (установи).

Якщо до заяви додаються не всі документи, структурний підрозділ з питань охорони здоров’я повідомляє особі з інвалідністю або законному представнику особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю у триденний строк про документи, які необхідно подати додатково. 
Для заміни технічного засобу після закінчення строку його експлуатації або дострокової заміни особа з інвалідністю або законний представник особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю подає структурному підрозділу з питань охорони здоров’я заяву про його заміну за встановленою формою.

У разі зміни місця надання медичних послуг особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, визначені категорії осіб або їх законні представники звертаються із заявою в паперовій або електронній формі до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за новим місцем надання медичних послуг, який надсилає відповідний запит до структурного підрозділу з питань охорони здоров’я за попереднім місцем надання медичних послуг. Структурний підрозділ з питань охорони здоров’я за попереднім місцем надання медичних послуг надає відповідь на запит у паперовій або електронній формі до нового місця надання медичних послуг.
== Підстави для зняття з обліку ==
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та визначена категорія осіб знімається з обліку в журналі реєстрації у разі
* анулювання відповідних медичних показань для забезпечення медичним виробом;
* виїзду на постійне місце проживання за кордон;
* настання смерті.
== Корисні посилання ==
*[https://www.ispf.gov.ua/ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю]

*[https://www.msp.gov.ua/files/pamyatka_dzr.pdf Памʼятка із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, підготовлена Міністерством соціальної політики України.]
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок та підстави набуття статусу особи, яка належить до числа жертв нацистських переслідувань

2024-07-04T13:58:41Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»]
== Визначення основних понять ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''жертви нацистських переслідувань''' – особи, які в роки Другої світової війни постраждали від нацистських переслідувань з мотивів політичного, національного і релігійного характеру, ворожого ставлення до націонал-соціалізму.

'''У свою чергу, під термінологією «Нацистські переслідування» слід розуміти''' злочинне позбавлення Німеччиною в роки Другої світової війни волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув'язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав.
== Права жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text статті 3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»], жертви нацистських переслідувань користуються правами і свободами, передбаченими Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Жертви нацистських переслідувань мають право (особисто або через своїх представників, у тому числі через громадські організації) на відшкодування у встановленому порядку завданої їм націонал-соціалістським режимом у роки Другої світової війни шкоди, в тому числі моральної (немайнової), і на соціальний захист.

Громадські організації жертв нацистських переслідувань утворюються з метою реалізації ними своїх прав і свобод та діють у межах повноважень, що передбачені законодавством України про об'єднання громадян та їх статутами, зареєстрованими в установленому порядку.
== Визначення кола осіб, державні гарантії ==
Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] передбачено, що '''особами, які належать до числа жертв нацистських переслідувань, є:'''
* колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання та місць примусових робіт у роки Другої світової війни;
* особи, які були насильно вивезені з території колишнього Союзу РСР на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав;
* діти, які народилися в місцях примусового тримання їх батьків та в місцях відбування батьками примусових робіт;
* діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням (частина 1 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]).
* особи, які у роки Другої світової війни були насильно вивезені з території інших держав, що після 1944 року увійшли до складу колишнього Союзу РСР;
* особи, які після звільнення з концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання та місць примусових робіт були переселені на територію України (частина 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]).
Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''держава забезпечує соціальний захист жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій шляхом надання''' '''пільг:'''
* колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
* колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;
* колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;
* дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
* громадським організаціям жертв нацистських переслідувань.
Передбачені законодавством ''' пільги не надаються''' особам, які у роки Другої світової війни під час перебування у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання та місцях примусових робіт вчинили злочин проти Батьківщини і людства, а також особам, які добровільно виїхали до Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР.

Окрім передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Законом України «Про жертви нацистських переслідувань»] пільг, жертви нацистських переслідувань, які мають право на підвищення та/або надбавку до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону та щомісячної грошової виплати, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2454-20#Text Законом України "Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян"] – держава гарантує проведені виплати за однією з підстав за вибором особи.
== Порядок отримання статусу жертви нацистських переслідувань ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»] посвідчення видаються особам, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] визнані такими, що належать до числа жертв нацистських переслідувань '''на підставі''' '''одного з таких документів:'''
* довідки, виданої органами служби безпеки, державними архівами, архівами МВС, Міноборони, архівними установами інших держав;
* довідки Військово-медичного музею колишнього СРСР (м. Санкт Петербург);
* довідки Міжнародної служби розшуку Червоного Хреста;
* довідки з архівів-музеїв, утворених в місцях розташування колишніх фашистських концтаборів (Освенцім, Бухенвальд, Дахау, Маутхаузен, Равенсбрюк та інші), гетто та інших місцях примусового тримання і примусових робіт у роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також архівів іноземних антифашистських організацій;
* довідки Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років при Верховній Раді України.
В '''окремих випадках''' посвідчення можуть видаватися також на підставі документів, які містять необхідні відомості про факт нацистських переслідувань, а саме:
* довідки, витягу з документів особової справи за місцем роботи;
* довідки з книг руху вихованців дитячих закладів із зазначенням назви цих закладів та часу перебування в них особи, яка звернулася за отриманням посвідчення;
* свідчення іноземних громадян, які проживають нині у Федеративній Республіці Німеччині або в інших державах, про нацистські переслідування особи, яка звернулася за отриманням посвідчення, засвідчених за місцем проживання у відповідних державних органах цих країн.
До документів про факт нацистських переслідувань, складених іноземною мовою, обов'язково додається '''''переклад на українську мову''''', засвідчений в установленому порядку.

Замість оригіналу документа, який підтверджує факт нацистських переслідувань, до розгляду приймаються копії цих документів, засвідчених у встановленому порядку.

Документи подаються громадянином '''особисто або представником за довіреністю''' до відповідних територіальних органів праці та соціального захисту населення за місцем проживання.

Документи подаються громадянином '''особисто або представником за довіреністю''' за місцем проживання суб'єкта звернення до:
* Центру з надання адміністративних послуг;
* Управління соціального захисту населення при районних адміністраціях міських рад, районних державних адміністраціях.;
* Виконавчих органів сільських та селищних рад.
== Вартість послуги ==
Пунктом 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»] передбачено, що посвідчення видаються '''безоплатно.'''

Витрати, пов'язані з видачею посвідчень жертвам нацистських переслідувань, фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
== Результати надання послуг ==
За результатами розгляду наданих документів територіальним органом праці і соціального захисту населення приймається одне з наступних '''рішень:'''
* надати особі статус жертви нацистських переслідувань та видати відповідне посвідчення;
*надати вмотивовану відмову у наданні зазначеного статусу.
== Посвідчення жертви нацистських переслідувань ==
Згідно зі статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] жертвам нацистських переслідувань видаються відповідні посвідчення замість раніше виданого посвідчення ветерана війни.
Зразок посвідчення, порядок виготовлення і видачі посвідчень встановлюються Кабінетом Міністрів України (додатки 1-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»]).

Відповідно до пункту 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»] '''посвідчення жертви нацистських переслідувань''' - це розгорнута книжечка розміром 70 х 200 міліметрів у твердій обкладинці, обтягнутій ледерином відповідного кольору. Написи на лицьовому боці посвідчення робляться фарбою золотистого кольору. Папір усередині посвідчення має захисну сітку.

Згідно з пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»] посвідчення видаються жертвам нацистських переслідувань особисто або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам за місцем проживання жертв нацистських переслідувань органами праці та соціального захисту населення.

При отриманні посвідчення одержувач розписується у відповідному обліковому документі.

У посвідченні прізвище, ім'я, по батькові власника посвідчення та найменування організації, що його видала, зазначаються без скорочень.

Записи у посвідченні засвідчуються підписом керівника організації, що його видала. Підпис керівника організації, а також особистий підпис і фотокартка власника посвідчення скріплюються гербовими печатками.
== Оскарження відмови у наданні статусу жертви нацистських переслідувань ==
Рішення територіального органу праці і соціального захисту населення може бути оскаржене в '''адміністративному чи судовому порядку.'''

Відповідно до статті 16 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»] скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок звернення до суду передбачений процесуальним законодавством, зокрема, [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України] (далі – КАС України).

Так, стаття 2 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] визначає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
== Встановлення факту перебування в місцях примусового тримання ==
Відповідно до пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1467-2000-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1467 «Про затвердження порядку виготовлення та видачі посвідчень, листів, талонів на право одержання пільгових проїзних документів (квитків) жертвам нацистських переслідувань»] у разі відсутності документів про факт нацистських переслідувань факт і період перебування в місцях примусового тримання встановлюються в судовому порядку.

Справи, що потребують встановлення певного юридичного факту, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, розглядаються в порядку '''[[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження.]]'''

Згідно зі статтею 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] '''окреме провадження''' – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Згідно зі статтею 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] у '''''заяві повинно бути зазначено''''':
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
# причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
# докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
== Див. також ==
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]
* [[Порядок і умови перерахунку пенсії]]
* [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

2024-07-04T13:42:52Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
== Хто має право на отримання статусу біженця або додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (далі - Закон) '''Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:'''
* визнання біженцем;
* визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
* визнання особами, які потребують тимчасового захисту.
'''''Біженець''''' - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

'''''Особа, яка потребує додаткового захисту''''' - особа, яка не є біженцем відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенції про статус біженців 1951 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_363 Протоколу щодо статусу біженців 1967 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань
'''''Особи, які потребують тимчасового захисту''''' - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.[[Файл:Процедура отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту.png|міні|Процедура отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту]]
== Куди звертатись ==
Особа, яка має намір звернутися за захистом в Україні (далі: заявник), '''повинна протягом п’яти робочих днів''' з дня легального перетину державного кордону звернутися до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html відповідного територіального органу Державної міграційної служби України] із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява подається заявником або його законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).

У випадку незаконного перетину кордону, така особа повинна '''без зволікань''' звернутися за захистом. До того ж, особа може звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до посадової особи Державної прикордонної служби України під час незаконного перетину державного кордону, проте така особа зобов'язана надати пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У такому випадку особа звільняється від відповідальності за незаконний перетин державного кордону та порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви (частина 2 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).

Також особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, за яких така особа не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''до закінчення строку перебування на території України''' (частина 5 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Заявник, якому виповнилося 18 років, подає наступні документи:'''
# заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження (відомості щодо заявників, яким не виповнилося 18 років, зазначається в заяві одного із її законних представників);
# документи, що посвідчують особу заявника (якщо такі документи відсутні або є фальшивими, заявник повинен повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також викласти причини виникнення зазначених обставин);
# документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
# 4 (чотири) фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли 18 років, відомості про яких внесено до заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).
'''''Важливо!''''' У деяких областях України територіальні органи Державної міграційної служби України можуть попросити надати додаткові документи для підтвердження обставин справи.

У випадку, якщо заявнику ще не виповнилося 18 років, пакет документів для звернення за захистом готує та подає законний представник такого заявника (див. [[Особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України]])
== Порядок розгляду заяви ==
=== Прийняття заяви про звернення за захистом ===
В першу чергу, територіальний орган Державної міграційної служби України приймає рішення про прийняття до розгляду заяву заявника про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову у прийнятті такої заяви.

У випадку прийняття заяви про звернення за захистом, в той же день територіальний орган міграційної служби видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

'''Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається в разі, якщо:'''
# заявник видає себе за іншу особу;
# якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов для такого визнання, якщо зазначені умови не змінилися.
=== Попередній розгляд заяви ===
Після прийняття заяви про звернення за захистом, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text ч. 5 ст. 8 Закону])

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня реєстрації заяви орган міграційної служби:
# проводить співбесіду із заявником;
# розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи;
# вимагає додаткові відомості щодо заявників;
# приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
Під час попереднього розгляду заяви, орган міграційної служби забезпечує заявника перекладачем з мови, якою заявник може спілкуватися. Також заявник має право залучити перекладача за свій рахунок і право користуватися послугами адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

За результатами попереднього розгляду заяви на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, приймається рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні. Строк дії довідки продовжується на шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text пункт 4.5 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]).

'''Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту приймаються на підставі:'''
* заяви, яка є очевидно необґрунтованою, тобто якщо у заявника відсутні умови для визнання її біженцем або особою, що потребує додаткового захисту;
* заяви, що носить характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу;
* заяви, поданої особою, якій було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо зазначені умови не змінилися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 8 Закону]).
=== Розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальними органами Державної міграційної служби України] '''протягом двох місяців''' з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але '''не більш як до трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 9 Закону] ).

Під час розгляду заяви працівником територіальними органами Державної міграційної служби України проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником.

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України приймає рішення:
* про визнання біженцем
* про визнання особою, яка потребує додаткового захисту
* про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таке рішення приймається '''протягом місяця''' з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку від територіального органу Державної міграційної служби України. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником органу міграційної служби але '''не більш як до трьох місяців.'''

У разі якщо Державна міграційна служба України прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заявнику '''протягом 7 робочих днів''' з дня його отримання територіальним органом надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на '''5 років.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' Детально див. [https://www.unhcr.org/ua/ Представництво Агентства ООН у справах біженців в Україні]
|}
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні''' з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на 5 років.

'''Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує додаткового захисту,''' строк дії посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, продовжується.

Особа, яку визнано біженцем, та особа, яка потребує додаткового захисту, які досягли шістнадцятирічного віку, мають право отримати проїзний документ для виїзду за кордон. Дитина, яка розлучена із сім'єю і яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документа для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені Державної міграційної служби України, а також до суду у встановлені строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 12 Закону] ).
{| class="wikitable"
|'''Вид відмови'''
|'''Строки'''
|'''Можливість оскарження до Державної міграційної служби України'''
|'''Можливість оскарження в порядку адміністративного судочинства'''
|-
|Відмова в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.5 Закону)
| rowspan="3" |'''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.8 Закону)
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно ст.6 Закону)
|'''-'''
|'''+'''
|}
== Правовий статус особи, яка звернулася за захистом в Україні ==
{| class="wikitable"
|'''Права особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|'''Обов’язки особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|-
|1. тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
2. проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;

3. безоплатну правничу допомогу в установленому порядку;

4. конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

5. інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.
|1. подати органу міграційної служби, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2. відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення органу міграційної служби;

3. проходити медичне обстеження на вимогу органу міграційної служби;

4. з'являтися до органу міграційної служби у визначений ним строк;

5. повідомляти органу міграційної служби, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає (стаття 13 Закону).
|}
Особа, яка оскаржує в будь-якому порядку відмову органу міграційної служби, має права та обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 статтею 13 Закону].

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 17 Закону] встановлює право заявника, якому було відмовлено раніше, повторно звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у разі виникнення нових обставин, через які заявник підпадає під визначення «біженець» або «особа, яка потребує додаткового захисту» згідно Закону. Цією ж статтею закріплений обов’язок заявника, який отримав повідомлення суду про підтвердження відмови органу міграційної служби, залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] законних підстав для перебування в Україні.
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text статті 14 Закону] '''особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України''', крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, яких визнано '''біженцями''' в Україні, '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні,''' з дня прийняття рішення про визнання їх біженцями, '''а особи, яким надано додатковий захист''' – такими, які '''безстроково на законних підставах перебувають на території України'''.
{| class="wikitable"
|'''Права біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|'''Обов’язки біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|-
|1. Мають рівні з громадянами України права на:
* пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
* працю;
* провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
* охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
* відпочинок;
* освіту;
* свободу світогляду і віросповідання;
* направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
* володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
* оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
* звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
* безоплатну правничу допомогу в установленому порядку.
2. мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах

3. мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання (стаття 15 Закону).
|1. повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
2. знятися з обліку і стати на облік територіального органу міграційної служби, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого територіального органу міграційної служби;

3. проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється Державною міграційною службою України (стаття 16 Закону).
|}
== Див. також ==
* [[Оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]]
{| class="wikitable"
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Біженці]]

Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

2024-07-04T13:39:29Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
== Хто має право на отримання статусу біженця або додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (далі - Закон) '''Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:'''
* визнання біженцем;
* визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
* визнання особами, які потребують тимчасового захисту.
'''''Біженець''''' - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

'''''Особа, яка потребує додаткового захисту''''' - особа, яка не є біженцем відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенції про статус біженців 1951 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_363 Протоколу щодо статусу біженців 1967 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань
'''''Особи, які потребують тимчасового захисту''''' - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.[[Файл:Процедура отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту.png|міні|Процедура отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту]]
== Куди звертатись ==
Особа, яка має намір звернутися за захистом в Україні (далі: заявник), '''повинна протягом п’яти робочих днів''' з дня легального перетину державного кордону звернутися до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html відповідного територіального органу Державної міграційної служби України] із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява подається заявником або його законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).

У випадку незаконного перетину кордону, така особа повинна '''без зволікань''' звернутися за захистом. До того ж, особа може звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до посадової особи Державної прикордонної служби України під час незаконного перетину державного кордону, проте така особа зобов'язана надати пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У такому випадку особа звільняється від відповідальності за незаконний перетин державного кордону та порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви (частина 2 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).

Також особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, за яких така особа не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''до закінчення строку перебування на території України''' (частина 5 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Заявник, якому виповнилося 18 років, подає наступні документи:'''
# заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження (відомості щодо заявників, яким не виповнилося 18 років, зазначається в заяві одного із її законних представників);
# документи, що посвідчують особу заявника (якщо такі документи відсутні або є фальшивими, заявник повинен повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також викласти причини виникнення зазначених обставин);
# документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
# 4 (чотири) фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли 18 років, відомості про яких внесено до заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).
'''''Важливо!''''' У деяких областях України територіальні органи Державної міграційної служби України можуть попросити надати додаткові документи для підтвердження обставин справи.

У випадку, якщо заявнику ще не виповнилося 18 років, пакет документів для звернення за захистом готує та подає законний представник такого заявника (див. [[Особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України]])
== Порядок розгляду заяви ==
=== Прийняття заяви про звернення за захистом ===
В першу чергу, територіальний орган Державної міграційної служби України приймає рішення про прийняття до розгляду заяву заявника про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову у прийнятті такої заяви.

У випадку прийняття заяви про звернення за захистом, в той же день територіальний орган міграційної служби видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

'''Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається в разі, якщо:'''
# заявник видає себе за іншу особу;
# якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов для такого визнання, якщо зазначені умови не змінилися.
=== Попередній розгляд заяви ===
Після прийняття заяви про звернення за захистом, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text ч. 5 ст. 8 Закону])

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня реєстрації заяви орган міграційної служби:
# проводить співбесіду із заявником;
# розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи;
# вимагає додаткові відомості щодо заявників;
# приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
Під час попереднього розгляду заяви, орган міграційної служби забезпечує заявника перекладачем з мови, якою заявник може спілкуватися. Також заявник має право залучити перекладача за свій рахунок і право користуватися послугами адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

За результатами попереднього розгляду заяви на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, приймається рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні. Строк дії довідки продовжується на шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text пункт 4.5 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]).

'''Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту приймаються на підставі:'''
* заяви, яка є очевидно необґрунтованою, тобто якщо у заявника відсутні умови для визнання її біженцем або особою, що потребує додаткового захисту;
* заяви, що носить характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу;
* заяви, поданої особою, якій було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо зазначені умови не змінилися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 8 Закону]).
=== Розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальними органами Державної міграційної служби України] '''протягом двох місяців''' з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але '''не більш як до трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 9 Закону] ).

Під час розгляду заяви працівником територіальними органами Державної міграційної служби України проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником.

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України приймає рішення:
* про визнання біженцем
* про визнання особою, яка потребує додаткового захисту
* про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таке рішення приймається '''протягом місяця''' з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку від територіального органу Державної міграційної служби України. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником органу міграційної служби але '''не більш як до трьох місяців.'''

У разі якщо Державна міграційна служба України прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заявнику '''протягом 7 робочих днів''' з дня його отримання територіальним органом надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на '''5 років.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' Детально див. Представництво Агентства ООН у справах біженців в Україні: https://www.unhcr.org/ua/resources
|}
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні''' з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на 5 років.

'''Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує додаткового захисту,''' строк дії посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, продовжується.

Особа, яку визнано біженцем, та особа, яка потребує додаткового захисту, які досягли шістнадцятирічного віку, мають право отримати проїзний документ для виїзду за кордон. Дитина, яка розлучена із сім'єю і яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документа для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені Державної міграційної служби України, а також до суду у встановлені строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 12 Закону] ).
{| class="wikitable"
|'''Вид відмови'''
|'''Строки'''
|'''Можливість оскарження до Державної міграційної служби України'''
|'''Можливість оскарження в порядку адміністративного судочинства'''
|-
|Відмова в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.5 Закону)
| rowspan="3" |'''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.8 Закону)
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно ст.6 Закону)
|'''-'''
|'''+'''
|}
== Правовий статус особи, яка звернулася за захистом в Україні ==
{| class="wikitable"
|'''Права особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|'''Обов’язки особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|-
|1. тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
2. проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;

3. безоплатну правничу допомогу в установленому порядку;

4. конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

5. інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.
|1. подати органу міграційної служби, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2. відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення органу міграційної служби;

3. проходити медичне обстеження на вимогу органу міграційної служби;

4. з'являтися до органу міграційної служби у визначений ним строк;

5. повідомляти органу міграційної служби, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає (стаття 13 Закону).
|}
Особа, яка оскаржує в будь-якому порядку відмову органу міграційної служби, має права та обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 статтею 13 Закону].

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 17 Закону] встановлює право заявника, якому було відмовлено раніше, повторно звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у разі виникнення нових обставин, через які заявник підпадає під визначення «біженець» або «особа, яка потребує додаткового захисту» згідно Закону. Цією ж статтею закріплений обов’язок заявника, який отримав повідомлення суду про підтвердження відмови органу міграційної служби, залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] законних підстав для перебування в Україні.
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text статті 14 Закону] '''особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України''', крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, яких визнано '''біженцями''' в Україні, '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні,''' з дня прийняття рішення про визнання їх біженцями, '''а особи, яким надано додатковий захист''' – такими, які '''безстроково на законних підставах перебувають на території України'''.
{| class="wikitable"
|'''Права біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|'''Обов’язки біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|-
|1. Мають рівні з громадянами України права на:
* пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
* працю;
* провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
* охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
* відпочинок;
* освіту;
* свободу світогляду і віросповідання;
* направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
* володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
* оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
* звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
* безоплатну правничу допомогу в установленому порядку.
2. мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах

3. мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання (стаття 15 Закону).
|1. повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
2. знятися з обліку і стати на облік територіального органу міграційної служби, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого територіального органу міграційної служби;

3. проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється Державною міграційною службою України (стаття 16 Закону).
|}
== Див. також ==
* [[Оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]]
{| class="wikitable"
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Біженці]]

Отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту

2024-07-04T13:35:41Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
== Хто має право на отримання статусу біженця або додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (далі - Закон) '''Україна надає захист іноземним громадянам і особам без громадянства, які його шукають на її території, шляхом:'''
* визнання біженцем;
* визнання особою, яка потребує додаткового захисту;
* визнання особами, які потребують тимчасового захисту.
'''''Біженець''''' - особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

'''''Особа, яка потребує додаткового захисту''''' - особа, яка не є біженцем відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011 Конвенції про статус біженців 1951 року] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_363 Протоколу щодо статусу біженців 1967 року] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"], але потребує захисту, оскільки така особа змушена була прибути в Україну або залишитися в Україні внаслідок загрози її життю, безпеці чи свободі в країні походження через побоювання застосування щодо неї смертної кари або виконання вироку про смертну кару чи тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання або загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини і не може чи не бажає повернутися до такої країни внаслідок зазначених побоювань
'''''Особи, які потребують тимчасового захисту''''' - іноземці та особи без громадянства, які масово вимушені шукати захисту в Україні внаслідок зовнішньої агресії, іноземної окупації, громадянської війни, зіткнень на етнічній основі, природних чи техногенних катастроф або інших подій, що порушують громадський порядок у певній частині або на всій території країни походження.[[Файл:Процедура отримання статусу біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту.png|міні|Процедура отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту]]
== Куди звертатись ==
Особа, яка має намір звернутися за захистом в Україні (далі: заявник), '''повинна протягом п’яти робочих днів''' з дня легального перетину державного кордону звернутися до [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html відповідного територіального органу Державної міграційної служби України] із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Така заява подається заявником або його законним представником особисто за місцем тимчасового перебування заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).

У випадку незаконного перетину кордону, така особа повинна '''без зволікань''' звернутися за захистом. До того ж, особа може звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до посадової особи Державної прикордонної служби України під час незаконного перетину державного кордону, проте така особа зобов'язана надати пояснення про причини незаконного перетинання державного кордону України. Після надання пояснень особа, яка звернулася із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна бути протягом 24 годин передана до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України. У такому випадку особа звільняється від відповідальності за незаконний перетин державного кордону та порушення правил перебування в Україні, якщо вона перебуває на території України протягом часу, необхідного для подання заяви (частина 2 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).

Також особа, яка на законних підставах тимчасово перебуває в Україні, і під час такого перебування в країні її громадянської належності чи попереднього постійного проживання виникли умови, за яких така особа не може повернутися до країни свого походження і має намір бути визнаною біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, повинна звернутися до відповідного територіального органу Державної міграційної служби України із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''до закінчення строку перебування на території України''' (частина 5 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закону]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Заявник, якому виповнилося 18 років, подає наступні документи:'''
# заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, в якій викладає основні відомості про себе та обставини, що змусили його залишити країну походження (відомості щодо заявників, яким не виповнилося 18 років, зазначається в заяві одного із її законних представників);
# документи, що посвідчують особу заявника (якщо такі документи відсутні або є фальшивими, заявник повинен повідомити про цю обставину в заяві про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також викласти причини виникнення зазначених обставин);
# документи та матеріали, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
# 4 (чотири) фотокартки заявника та членів його сім'ї, які не досягли 18 років, відомості про яких внесено до заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 7 Закону]).
'''''Важливо!''''' У деяких областях України територіальні органи Державної міграційної служби України можуть попросити надати додаткові документи для підтвердження обставин справи.

У випадку, якщо заявнику ще не виповнилося 18 років, пакет документів для звернення за захистом готує та подає законний представник такого заявника (див. [[Особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України]])
== Порядок розгляду заяви ==
=== Прийняття заяви про звернення за захистом ===
В першу чергу, територіальний орган Державної міграційної служби України приймає рішення про прийняття до розгляду заяву заявника про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову у прийнятті такої заяви.

У випадку прийняття заяви про звернення за захистом, в той же день територіальний орган міграційної служби видає заявникові довідку про звернення за захистом в Україні та реєструє заявника.

'''Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається в разі, якщо:'''
# заявник видає себе за іншу особу;
# якщо заявнику раніше було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за відсутності умов для такого визнання, якщо зазначені умови не змінилися.
=== Попередній розгляд заяви ===
Після прийняття заяви про звернення за захистом, орган міграційної служби продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text ч. 5 ст. 8 Закону])

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня реєстрації заяви орган міграційної служби:
# проводить співбесіду із заявником;
# розглядає відомості, наведені в заяві, та інші документи;
# вимагає додаткові відомості щодо заявників;
# приймає рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, або про відмову в оформленні документів для вирішення зазначеного питання.
Під час попереднього розгляду заяви, орган міграційної служби забезпечує заявника перекладачем з мови, якою заявник може спілкуватися. Також заявник має право залучити перекладача за свій рахунок і право користуватися послугами адвоката ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

За результатами попереднього розгляду заяви на підставі письмового висновку працівника, який веде справу, приймається рішення про оформлення або відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і оформлюється наказом керівника органу міграційної служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 8 Закону]).

У разі прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, територіальний орган ДМС продовжує строк дії довідки про звернення за захистом в Україні, про що уповноважена посадова особа територіального органу ДМС заносить відповідні відомості до журналу реєстрації видачі довідки про звернення за захистом в Україні. Строк дії довідки продовжується на шість місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text пункт 4.5 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]).

'''Рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту приймаються на підставі:'''
* заяви, яка є очевидно необґрунтованою, тобто якщо у заявника відсутні умови для визнання її біженцем або особою, що потребує додаткового захисту;
* заяви, що носить характер зловживання: якщо заявник з метою визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, видає себе за іншу особу;
* заяви, поданої особою, якій було відмовлено у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* у зв'язку з відсутністю підстав, передбачених для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо зазначені умови не змінилися ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 8 Закону]).
=== Розгляд заяви після прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
Розгляд заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальними органами Державної міграційної служби України] '''протягом двох місяців''' з дня прийняття рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Строк розгляду може бути продовжено керівником органу міграційної служби за вмотивованим поданням працівника, який розглядає заяву, але '''не більш як до трьох місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 9 Закону] ).

Під час розгляду заяви працівником територіальними органами Державної міграційної служби України проводяться співбесіди із заявником або його законним представником, які мають на меті виявити додаткову інформацію, необхідну для оцінки справжності фактів, повідомлених заявником або його законним представником.

За результатами всебічного вивчення і оцінки всіх документів та матеріалів, що можуть бути доказом наявності умов для визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України приймає рішення:
* про визнання біженцем
* про визнання особою, яка потребує додаткового захисту
* про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Таке рішення приймається '''протягом місяця''' з дня отримання особової справи заявника та письмового висновку від територіального органу Державної міграційної служби України. Строк прийняття рішення може бути продовжено керівником органу міграційної служби але '''не більш як до трьох місяців.'''

У разі якщо Державна міграційна служба України прийняла рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заявнику '''протягом 7 робочих днів''' з дня його отримання територіальним органом надсилається або видається письмове повідомлення з викладенням причин відмови і роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на 5 років.
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' Детально див. Представництво Агентства ООН у справах біженців в Україні: https://www.unhcr.org/ua/resources
|}
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Іноземець або особа без громадянства визнаються біженцем в Україні або особою, яка потребує додаткового захисту, та '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні''' з моменту прийняття рішення про визнання їх біженцями або які безстроково на законних підставах перебувають на території України.

'''Протягом 15 робочих днів''' з дня прийняття рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, Державна міграційна служба України оформлює та видає кожній особі, яка досягла 16-річного віку (як виняток 14-річного віку для реалізації права на освіту, медичну допомогу тощо), '''посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту''' строком на 5 років.

'''Під час перереєстрації біженця або особи, яка потребує додаткового захисту,''' строк дії посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, продовжується.

Особа, яку визнано біженцем, та особа, яка потребує додаткового захисту, які досягли шістнадцятирічного віку, мають право отримати проїзний документ для виїзду за кордон. Дитина, яка розлучена із сім'єю і яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має право за клопотанням її законних представників на отримання проїзного документа для виїзду за кордон до досягнення шістнадцятирічного віку.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, '''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені Державної міграційної служби України, а також до суду у встановлені строки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 стаття 12 Закону] ).
{| class="wikitable"
|'''Вид відмови'''
|'''Строки'''
|'''Можливість оскарження до Державної міграційної служби України'''
|'''Можливість оскарження в порядку адміністративного судочинства'''
|-
|Відмова в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.5 Закону)
| rowspan="3" |'''протягом п'яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про відмову
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно п.6 ст.8 Закону)
|'''+'''
|'''+'''
|-
|Відмова у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (згідно ст.6 Закону)
|'''-'''
|'''+'''
|}
== Правовий статус особи, яка звернулася за захистом в Україні ==
{| class="wikitable"
|'''Права особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|'''Обов’язки особи, стосовно якої прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|-
|1. тимчасове працевлаштування, навчання, медичну допомогу в порядку, встановленому законодавством України;
2. проживання у родичів, у готелі, піднаймання житлового приміщення або користування житлом, наданим у пункті тимчасового розміщення біженців;

3. безоплатну правничу допомогу в установленому порядку;

4. конфіденційне листування з УВКБ ООН та право на відвідання співробітниками УВКБ ООН;

5. інші права, передбачені Конституцією та законами України для іноземців та осіб без громадянства, які законно перебувають на території України.
|1. подати органу міграційної служби, відомості, необхідні для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
2. відбути до визначеного місця тимчасового проживання у разі одержання направлення органу міграційної служби;

3. проходити медичне обстеження на вимогу органу міграційної служби;

4. з'являтися до органу міграційної служби у визначений ним строк;

5. повідомляти органу міграційної служби, про свої поїздки за межі адміністративно-територіальної одиниці України, на території якої вона проживає (стаття 13 Закону).
|}
Особа, яка оскаржує в будь-якому порядку відмову органу міграційної служби, має права та обов’язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 статтею 13 Закону].

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text стаття 17 Закону] встановлює право заявника, якому було відмовлено раніше, повторно звернутися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, у разі виникнення нових обставин, через які заявник підпадає під визначення «біженець» або «особа, яка потребує додаткового захисту» згідно Закону. Цією ж статтею закріплений обов’язок заявника, який отримав повідомлення суду про підтвердження відмови органу міграційної служби, залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"] законних підстав для перебування в Україні.
== Правовий статус біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text статті 14 Закону] '''особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов'язки, як і громадяни України''', крім випадків, установлених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Особи, яких визнано '''біженцями''' в Україні, '''вважаються такими, які постійно проживають в Україні,''' з дня прийняття рішення про визнання їх біженцями, '''а особи, яким надано додатковий захист''' – такими, які '''безстроково на законних підставах перебувають на території України'''.
{| class="wikitable"
|'''Права біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|'''Обов’язки біженців та осіб, які потребують додаткового захисту'''
|-
|1. Мають рівні з громадянами України права на:
* пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
* працю;
* провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
* охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;
* відпочинок;
* освіту;
* свободу світогляду і віросповідання;
* направлення індивідуальних чи колективних письмових звернень або особисте звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів;
* володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
* оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
* звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
* безоплатну правничу допомогу в установленому порядку.
2. мають рівні з громадянами України права у шлюбних та сімейних відносинах

3. мають право на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України, та користування житлом, наданим у місці проживання (стаття 15 Закону).
|1. повідомляти протягом десяти робочих днів орган міграційної служби, про зміну прізвища, складу сім'ї, сімейного стану, місця проживання, набуття громадянства України або іншої держави, надання притулку або дозволу на постійне проживання в іншій державі;
2. знятися з обліку і стати на облік територіального органу міграційної служби, за новим місцем проживання у разі зміни місця проживання і переїзду до адміністративно-територіальної одиниці України, на яку поширюється повноваження іншого територіального органу міграційної служби;

3. проходити щорічну перереєстрацію у строки, встановлені органом міграційної служби, за місцем проживання. Порядок перереєстрації біженців або осіб, які потребують додаткового захисту, встановлюється Державною міграційною службою України (стаття 16 Закону).
|}
== Див. також ==
* [[Оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту]]
{| class="wikitable"
|Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Біженці]]

Допомога по частковому безробіттю застрахованим особам

2024-05-06T12:54:59Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06. 2022 № 702 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»]
== Визначення термінів ==
'''Застрахована особа''' - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (пункт 3 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

'''Допомога по частковому безробіттю''' - це вид державної підтримки застрахованих осіб (працівників та фізичних осіб - підприємців) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину (частина перша статті 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Закону України «Про зайнятість населення»]).

'''''Умови, механізм виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю, строки, розмір та критерії її надання, а також механізм повернення коштів, спрямованих на фінансування такої допомоги''''' визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 702 «Про затвердження Порядку надання допомоги по частковому безробіттю»] (далі - Порядок).
== Хто може отримати допомогу ==
[[Файл:Допомога по безробіттю.jpg|міні]]
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам (працівникам та фізичним особам - підприємцям) у разі втрати ними частини заробітної плати (доходу) у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину.
== За яких умов призначається допомога ==
Допомога по частковому безробіттю надається застрахованим особам надається за таких умов:
* зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) не менш як 20 відсотків чисельності працівників роботодавця, в яких рівень скорочення тривалості робочого часу та заробітної плати становить 30 і більше відсотків на місяць;
* рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше відсотків на місяць;
* відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та/або сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом 6 місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
*відсутність у роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом понад шість місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг);
* сплата роботодавцем за кожного працівника або фізичною особою — підприємцем, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг), а в разі, коли протягом останніх шести місяців до звернення про надання допомоги по частковому безробіттю законодавством надано право окремим роботодавцям або фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, застосовуються попередні 180 календарних днів до такого періоду
* роботодавець не є фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування.
'''Допомога по частковому безробіттю надаютьсь на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва.'''
== Перелік необхідних документів ==
Роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом '''90 календарних днів''' з дня зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг).

Для отримання допомоги по частковому безробіттю необхідно подати до центру зайнятості заяву:
* в електронній формі з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - на адресу офіційної електронної пошти відповідного центру зайнятості;
* у паперовій формі - особисто до центру зайнятості.
Заява подається роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, до центру зайнятості '''за місцем провадження його (її) господарської діяльності'''.

До заяви необхідно додати:
* роботодавцю - відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додатку 1;
* фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, - відомості про себе згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додатку 2;
* у разі подання відомостей про себе та найманих працівників фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, подає відомості згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/702-2022-%D0%BF#Text Порядком], за формою відповідно додаткам 1 та 2;
* відомості про господарську діяльність, а також про всю незначну державну допомогу, отриману роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, протягом останніх трьох років, її форму та мету.

Вимоги до відомостей про господарську діяльність роботодавця або фізичної особи - підприємця, яка є застрахованою особою, який (яка) має намір отримати допомогу по частковому безробіттю, та порядок їх подання визначаються [https://www.dcz.gov.ua/ Державним центром зайнятості] з урахуванням вимог щодо подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу, встановлених [https://amcu.gov.ua/ Антимонопольним комітетом.]
== Строки розгляду ==
Рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю приймається регіональним центром зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня подання роботодавцем або фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, всіх встановлених документів.

У разі подання неповного пакета документів, або наявності в окремих документах помилок центр зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''', повідомляє про це роботодавцю або фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою. Після доповнення або доопрацювання таких документів роботодавець або фізична особа - підприємець, яка є застрахованою особою, має право '''повторно''' звернутися до центру зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення центру зайнятості.

В такому випадку рішення приймається регіональним центром зайнятості протягом '''п’яти робочих днів''' з дня повторного подання документів.

Щодо рішення про надання або відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю центр зайнятості протягом '''трьох робочих днів''' з дати його прийняття направляє заявнику на електронну адресу, зазначену в заяві, відповідну інформацію, у тому числі з обґрунтуванням причин відмови.

Рішення регіонального центру зайнятості про відмову в наданні допомоги по частковому безробіттю може бути оскаржене до [https://www.dcz.gov.ua/ Державного центру зайнятості] або [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]].
== Корисні посилання ==
* [https://www.dcz.gov.ua/ Офіційний сайт Державного центру зайнятості]
*[https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=14qd4APq5iu-pCebH-hbmpyclTLQpz9Ve&ll=48.87926719732242%2C31.20682397034939&z=6 Мапа працюючих центрів зайнятості]
* Номер "гарячої лінії" Державної служби зайнятості: '''0800 600 288'''
* онлайн-підтримка Державного центру зайнятості в Telegram - чат-бот https://t.me/worknowdcz.
== Див. також ==
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час дії воєнного стану]]
* [[Умови та порядок призначення допомоги по безробіттю під час карантину]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Допомога по безробіттю для організації власного бізнесу]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Порядок знищення амброзії полинолистої та інших карантинних бур’янів

2024-03-12T12:56:50Z

Tetiana.kulishova: Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" втратив чинність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закон України «Про систему громадського здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3348-12 Закон України «Про карантин рослин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-05 Наказ Міністерства аграрної політики України від 27.01.2005 року № 40 «Про затвердження Інструкції з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур'янів»]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 '''Конституцією України] найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя, здоров'я''' і безпека, крім того, гарантується право кожного на безпечне для життя і здоров'я довкілля. 
'''Право громадян на безпечні для здоров’я''' і життя харчові продукти, питну воду, умови праці, навчання, виховання, побуту, дозвілля, відпочинку та '''навколишнє природне середовище''' закріплене і в статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закону України «Про систему громадського здоров’я»] 
[[Файл:Images.jpg|обрамити|праворуч|Амброзія]]
[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0 <big>'''''Амброзія полинолиста'''''</big>] (Ambrosia artemisiifolia L.) — бур’ян, що завдає великої шкоди не лише сільському господарству, але й здоров’ю людини, адже це один із найнебезпечніших в Україні бур’янів-алергенів. У період цвітіння амброзії (з середини серпня до жовтня) у багатьох спостерігається алергійне захворювання яке практично не піддається лікуванню – амброзійний поліноз. Саме тому амброзію полинолисту було віднесено до карантинних бур’янів і боротьба з нею має здійснюватися систематично по всій території України. Перелік '''карантинних бур’янів''', які мають карантинне значення в Україні наведено в Додатку 1 до пункту 3.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-05 Інструкції з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур'янів] 

'''Порядок та відповідальні особи за знищення амброзії полинолистої та інших карантинних бур'янів залежить від того, де виявлено вогнище таких рослини. '''
== Боротьба з амброзією полинолистою та іншими карантинними бур’янами в межах населеного пункту. ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] громадяни, підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов’язані утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію. 
Аналогічна вимога міститься в ч.2 статті 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Закону України «Про систему громадського здоров’я»]: Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та громадяни зобов’язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарного законодавства. 
Таким чином '''''обов’язок щодо знищення карантинних бур’яні в населеному пункті покладається на власника (балансоутримувача) земельної ділянки.''''' 
=== Контроль ===
''Контроль'' у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють органи та особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Законом України «Про благоустрій населених пунктів».] 
{| class="wikitable"
|-
! Державний контроль !! Самоврядний контроль !! Громадський контроль
|-
| Місцеві державні адміністрації ||Сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи ||Громадські інспектори благоустрою населених пунктів згідно з положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
|-
|}
=== Відповідальність ===
За порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, відповідно до статті 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено накладення штрафу:
* на громадян - від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''*''';
* на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''*'''.
== Знищення карантинних бур’янів на землях сільськогосподарського призначення ==
Особи, які здійснюють господарську діяльність, пов’язану з виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням, торгівлею рослинами зобов’язані знищувати карантинні бур’яни (тому числі – амброзію полинолисту) – це прямо передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3348-12 Законом України «Про карантин рослин».] Також вони зобов’язані систематично перевіряти свої земельні ділянки з метою своєчасного виявлення осередків зростання амброзії. У разі виявлення таких рослин, особа повинна '''протягом доби''' повідомити про це '''державного фітосанітарного інспектора'''. А вже він, в свою чергу, проводить перевірку і, у разі підтвердження, визначає фітосанітарні заходи. Також, державний фітосанітарний інспектор зобов’язаний періодично здійснювати моніторинг земельних угідь з метою своєчасного виявлення вогнищ карантинних бур’янів, у тому числі, амброзій полинолистої.
=== Відповідальність ===
За нехтування своїм обов’язком щодо боротьби з бур’янами винних осіб може бути накладено штраф (ст. 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення]):
* на громадян - від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''*''';
* посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''*'''. 
'''*''' ''встановлюється пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]''
== Див. також ==
* [[Екологічне правопорушення]]
* [[Порушення правил екологічної безпеки]]
* [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Компенсація коштів, витрачених на ремонт під'їзду/даху багатоквартирного будинку

2024-03-12T12:31:06Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/page Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19/page Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 05.09.2018 № 712 "Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76]
== Загальні положення ==
'''Багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. '''

У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об’єктами нерухомого майна. 
=== Надання житлово-комунальних послуг ===
Надання житлово-комунальних послуг '''здійснюється виключно на договірних засадах'''. 
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). 
=== Істотні умови договору ===
'''Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є:'''
* перелік послуг;
* вимоги до якості послуг;
* права і обов’язки сторін;
* відповідальність сторін за порушення договору;
* ціна послуги;
* порядок оплати послуги;
* порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
* строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
== Учасники відносин у сфері житлово-комунальних послуг ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19/page Законом України «Про житлово-комунальні послуги»] учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:
* власник,
* споживач,
* виконавець,
* виробник.
Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] '''балансоутримувач будинку''' - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. 
'''Управитель''' - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (ст. 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2189-19/page Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]). 
=== Обов'язки наймодавця ===
Згідно з частинами 1-3 статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10/page#n809 Житлового кодексу України] наймодавець зобов'язаний своєчасно провадити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під'їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території. 
Капітальний ремонт жилих будинків, технічне обслуговування їх інженерного обладнання, а також поточний ремонт жилих приміщень, що його зобов'язаний '''проводити наймодавець''', здійснюються відповідно до правил користування жилим приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території, правил і норм технічної експлуатації житлового фонду.
=== Наслідки невиконання обов'язків щодо ремонту приміщення ===
Невиконання наймодавцем обов'язків по ремонту жилого приміщення у випадках, викликаних невідкладною необхідністю, дає наймачеві жилого приміщення право провести ремонт і '''стягнути з наймодавця вартість ремонту або зарахувати її в рахунок квартирної плати'''.
== Досудовий порядок ==
У випадку, коли наймач житлового приміщення самостійно провів ремонт і бажає стягнути вартість ремонту, йому необхідно '''письмово '''звернутися до наймодавця з вимогою відшкодування коштів, витрачених на ремонт. Також в якості обґрунтування сум понесених витрат необхідно долучити документи, що підтверджують факти сплати грошових сум. Це можуть бути, зокрема, чеки, квитанції, акти виконаних робіт тощо.
== Судовий порядок ==
Якщо наймодавець не погодиться на добровільне відшкодування, для захисту своїх прав можна звернутися до суду з позовною заявою про компенсацію коштів, витрачених на ремонт під'їзду/даху багатоквартирного будинку.
=== Вартість ===
За подання позову особа сплачує '''судовий збір''' у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].
{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99547103 Постанова Дніпровського апеляційного суду, справа № 185/8209/19] - позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди '''задоволено частково'''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77700878 Рішення Пирятинського районного суд Полтавської області справа № 544/1214/18] - '''відмовлено''' у стягненні матеріальних збитків за проведення ремонтних робіт
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110460147# Рішення Галицького районного суду міста Львів, справа № 461/5441/22] - позовні вимоги про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири, '''задоволено повністю.'''
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
[[Категорія:Житлове право]]

Договір лізингу

2024-03-12T11:00:49Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1201-20 Закон України «Про фінансовий лізинг»]
== Поняття договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України] визначає лізинг як господарську діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. 
Згідно приписів '''ст. 806''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] договір лізингу – це цивільно-правовий договір, згідно якого одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). 
До договору лізингу застосовуються загальні положення Цивільного кодексу України про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. 
== Види лізингу ==
# Прямий лізинг – передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу власного майна, набутого без попередньої домовленості з лізингоодержувачем. Відносини прямого лізингу регулюються зазначеними вище загальними положеннями Цивільного кодексу України та Господарського кодекса України з урахуванням положень про найм (оренду), а також у відповідних випадках - загальних положень про купівлю-продаж та положень про договір поставки.
# Непрямий лізинг – передбачає передачу лізингодавцем лізингоодержувачу майна, набутого ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна.

Також, залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів – фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо.
== Предмет договору лізингу ==
Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. 
Предметом договору лізингу є будь-які неспоживні речі, крім земельних ділянок і інших природних об'єктів. Неспоживними речами є речі, які не зникають у процесі їх використання, тому предметом лізингу може бути будь-яке неспоживне майно. 
У договорі повинні бути зазначені індивідуальні ознаки і характеристики майна, що дозволяють виділити його з інших схожих на нього предметів. Ними можуть бути заводський номер, дата виготовлення (випуску), ідентифікаційний номер, місцезнаходження і т.д. При відсутності цих даних в договорі умова про предмет лізингу, вважається не узгодженою сторонами, а договір не вважається укладеним. Предметом договору лізингу не можуть виступати майнові права, роботи та послуги, інформація, результати інтелектуальної діяльності, нематеріальні блага. 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 п. 6 ст. 292 Господарського кодексу України] перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. 
Статтею [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 808 Цивільного кодексу України] встановлена '''відповідальність продавця (постачальника) предмета договору лізингу:'''
* якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу;
* ремонт і технічне обслуговування предмета договору лізингу здійснюються продавцем (постачальником) на підставі договору між лізингоодержувачем та продавцем (постачальником). 
Статтею [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 809 Цивільного кодексу України] врегульований '''ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу:'''
* ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета договору лізингу несе лізингоодержувач, якщо інше не встановлено договором або законом;
* якщо лізингодавець або продавець (постачальник) прострочили передання предмета договору лізингу лізингоодержувачу або лізингоодержувач прострочив повернення предмета договору лізингу лізингодавцю, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження несе сторона, яка прострочила
== Сторони договору ==
Лізингодавцем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) за рахунок залучених і (або) власних коштів набуває у власність майно і надає його як предмет лізингу лізингоодержувачу за певну плату в тимчасове володіння і в користування з переходом або без переходу до лізингоодержувача права власності на нього. 
Лізингоодержувачем може бути юридична особа або індивідуальний підприємець, яка (ий) відповідно до договору лізингу зобов'язана прийняти предмет лізингу за певну плату, на певний термін і на певних умовах у тимчасове володіння й у користування.
== Істотні умови договору ==
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України]). 
'''Для договору лізингу істотними є умови про предмет, строк та лізингові платежі. ''' 
Зокрема, '''строки''' договору лізингу визначаються умовами договору. 
Під лізинговим платежем слід розуміти загальну суму платежів за договором лізингу за весь термін дії договору. В суму лізингових платежів включаються: відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з придбанням і передачею майна лізингоотримувачу (вартість предмета лізингу); відшкодування витрат, пов'язаних з наданням інших передбачених договором послуг (навчання персоналу роботі на обладнанні, ремонт і т.п.); дохід лізингодавця.
== Форма договору ==
Договір лізингу незалежно від терміну укладається у '''письмовій формі'''.
== Див. також ==
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Фінансовий лізинг: визнання договору недійсним]]
* [[Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Відмова від права власності

2024-03-12T10:42:18Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Шляхи відмови від права власності ==
Власник може відмовитися від права власності двома шляхами:
* прямо заявити про це
* вчинити дії, що прямо свідчать про намір не зберігати в майбутньому будь-які права на це майно.

Момент '''припинення права власності''' на ту чи іншу річ залежить від її якостей (стаття 347 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]):
# Якщо річ не підлягає державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на неї припиняється з моменту відмови власника від будь-яких прав щодо цієї речі.
# Якщо річ підлягає державній реєстрації (стаття 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а '''з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.'''

Остаточне вирішення спорів щодо нерухомого майна та майна, право на яке підлягає реєстрації, від яких відмовився власник, належить суду. Ймовірним предметом спору щодо цього майна будуть вимоги про визнання права власності на нього зі сторони його володільця, який вимагатиме зміни свого статусу. В такій ситуації для суду істотного значення набудуть і загальні обставини відмови від права власності на майно, і спосіб набуття спірної речі у володіння останнього набувача, його ставлення до свого володіння, характер його добросовісності, відкритості, тривалість строків такого володіння тощо. За таких обставин реєстрація відмови від права власності власника матиме не найголовніше значення для вирішення справи.
== Способи відмови від права власності ==
Способами відмови від права власності є:
* викидання майна,
* полишення майна,
* виселення з нерухомого майна без наміру повернутися до нього та інші.

Ці способи характеризуються '''добровільним характером''', примушування до відмови від права власності є підставою не вважати відмову правозгідною й такою, що матиме правові наслідки для власника та третіх осіб, тобто не призведе ані до припинення такого права у власника майна, ані до виникнення прав власності у набувачів, у володіння яких потрапить це майно.

Примусова відмова від права власності на майно у випадках, передбачених законом, охоплює інші підстави припинення права власності, тому не стосується цих правил.
== Порядок припинення права власності на нерухоме майно у добровільному порядку ==
Для того, щоб у добровільному порядку припинити своє право власності на нерухоме майно власнику слід звернутися до суб'єкта державної реєстрації або нотаріуса з відповідною '''заявою'''.

Пунктом 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127], встановлено, що для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.)

За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
== Відмова від права власності на земельну ділянку на користь користь держави або територіальної громади ==
Відповідно до статті 140 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є підставою припинення права власності на земельну ділянку.

Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою визначає стаття 142 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку.

В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.

Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель '''будь-якого цільового призначення,''' крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 Перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можна після 1 січня 2024 року.

Докладніше про [[порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107984722 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року справа 126/2200/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493183 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року справа № 490/7017/16-ц]
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
== Довідково ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація].'''

⇒ '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]'''.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Відмова від права власності

2024-03-12T10:40:46Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Шляхи відмови від права власності ==
Власник може відмовитися від права власності двома шляхами:
* прямо заявити про це
* вчинити дії, що прямо свідчать про намір не зберігати в майбутньому будь-які права на це майно.

Момент '''припинення права власності''' на ту чи іншу річ залежить від її якостей (стаття 347 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]):
# Якщо річ не підлягає державній реєстрації (як правило, рухомі речі), то право власності на неї припиняється з моменту відмови власника від будь-яких прав щодо цієї речі.
# Якщо річ підлягає державній реєстрації (стаття 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), то право власності на неї припиняється не з моменту відмови власника, а '''з моменту внесення за заявою власника відповідного запису до державного реєстру.'''

Остаточне вирішення спорів щодо нерухомого майна та майна, право на яке підлягає реєстрації, від яких відмовився власник, належить суду. Ймовірним предметом спору щодо цього майна будуть вимоги про визнання права власності на нього зі сторони його володільця, який вимагатиме зміни свого статусу. В такій ситуації для суду істотного значення набудуть і загальні обставини відмови від права власності на майно, і спосіб набуття спірної речі у володіння останнього набувача, його ставлення до свого володіння, характер його добросовісності, відкритості, тривалість строків такого володіння тощо. За таких обставин реєстрація відмови від права власності власника матиме не найголовніше значення для вирішення справи.
== Способи відмови від права власності ==
Способами відмови від права власності є:
* викидання майна,
* полишення майна,
* виселення з нерухомого майна без наміру повернутися до нього та інші.

Ці способи характеризуються '''добровільним характером''', примушування до відмови від права власності є підставою не вважати відмову правозгідною й такою, що матиме правові наслідки для власника та третіх осіб, тобто не призведе ані до припинення такого права у власника майна, ані до виникнення прав власності у набувачів, у володіння яких потрапить це майно.

Примусова відмова від права власності на майно у випадках, передбачених законом, охоплює інші підстави припинення права власності, тому не стосується цих правил.
== Порядок припинення права власності на нерухоме майно у добровільному порядку ==
Для того, щоб у добровільному порядку припинити своє право власності на нерухоме майно власнику слід звернутися до суб'єкта державної реєстрації або нотаріуса з відповідною '''заявою'''.

Пунктом 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127], встановлено, що для державної реєстрації припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з відмовою власника від права власності подається документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав.)

За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
== Відмова від права власності на земельну ділянку на користь користь держави або територіальної громади ==
Відповідно до статті 140 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] добровільна відмова власника від права на земельну ділянку є підставою припинення права власності на земельну ділянку.

Порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою визначає стаття 142 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

Так, для оформлення добровільної відмови від права власності на земельну ділянку на користь держави або територіальної громади насамперед необхідно звернутися із заявою до відповідних органів.

Після розгляду заяви орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування приймає рішення щодо надання згоди на одержання права власності на земельну ділянку або відмовляє в наданні згоди.

У разі надання згоди відповідним органом, потрібно звернутися до нотаріуса для укладання угоди про передачу права власності на земельну ділянку.

В процесі укладення і нотаріального посвідчення угоди нотаріус здійснює державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою право власності особи припинено.

Тільки після проходження всієї процедури добровільної відмови від права власності на земельну ділянку з укладанням нотаріально посвідченої угоди земельна ділянка зараховується до земель державної або комунальної власності.

Відмовитися від права власності на земельну ділянку можна щодо земель '''будь-якого цільового призначення,''' крім тих, які підпадають під дію заборони відчуження (мораторію), встановленого пунктом 15 Перехідних положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]. Угода про перехід права власності на земельну ділянку по своїй суті є її відчуженням, а, отже, відмовитися від права власності на землі товарного сільськогосподарського виробництва та земельні ділянки, що виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, можна після 1 січня 2024 року.

{| class="wikitable"
! Докладніше - Порядок відмови від земельної ділянки яка знаходиться у користуванні у разі добровільної відмови землекористувача
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107984722 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року справа 126/2200/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493183 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року справа № 490/7017/16-ц]
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
== Довідково ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

⇒ '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться державна реєстрація].'''

⇒ '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна]'''.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд (нежитлове приміщення)

2024-02-26T08:55:16Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-X Житловий Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/189-84-п Постанова Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189 «Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання]»
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v-336662-08 Лист Мініністерства з питань житлово-комунального господарства від 12.05.2008 № 8/7-336 «Щодо переведення житлового приміщення в нежитлове»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/n0021667-06 Роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального будівництва України від 03.04.2006 «Щодо переведення житлових приміщень у нежитлові»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0561563-05 Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28.01.2005 № 561/0/2-05 «Щодо можливості переведення нежитлового приміщення в житлове»]
== Загальні положення ==
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статтею 4 Житлового кодексу України], '''житловий фонд включає:''' 
* жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд);
* жилі будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадським організаціям (громадський житловий фонд);
* жилі будинки, що належать житлово-будівельним кооперативам (фонд житлово-будівельних кооперативів);
* жилі будинки (частини будинків), квартири, що належать громадянам на праві приватної власності (приватний житловий фонд);
* квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях усіх форм власності, що надаються громадянам, які відповідно до закону потребують соціального захисту (житловий фонд соціального призначення);
* жилі будинки, що належать державно-колгоспним та іншим державно-кооперативним об'єднанням, підприємствам і організаціям. 
'''До житлового фонду не входять''' нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Статею 6 Житлового кодексу України] встановлено, що жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного або тимчасового проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
 
== Порядок переведення житлового фонду в нежитловий фонд (нежитлове приміщення) ==
Періодично, у строки, встановлювані [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України], провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду. 
Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської ради.
 
Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради.
 
Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється КМУ.
 
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ст. 8 Житлового кодексу України], переведення житлових приміщень в нежитлові, як правило, не допускається. Однак у виняткових випадках рішенням відповідної місцевої ради житлове приміщення може бути переведено в нежитловий фонд. При цьому прийняття рішення має передувати внесення відповідної пропозиції від міністерства, держкомітету, відомства чи громадської організації (щодо об'єктів відомчого і громадського житлового фонду).
 
Таким чином, переведення житлового приміщення в нежитлове здійснюється в порядку, встановленому місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання (будинок або визнається непридатним для проживання, або змінюється його функціональне призначення). 
На сьогоднішній день, '''порядок переведення житлового фонду у нежитловий''' на законодавчому рівні не визначений. Тому в регіонах такі відносини '''регулюються локальними нормативно-правовими актами'''. Так, наприклад, у м. Києві діє [http://consultant.parus.ua/?doc=09SLG4FAAA&abz=HKVXG Порядок переведення житлових приміщень (житлових будинків) у нежитлові у місті Києві], затверджений рішенням Київської міської ради від 23.07.2015 № 781/1645 тощо. 
== Умови переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі ==
'''Житлові приміщення''' в багатоквартирному житловому будинку або окремий '''житловий будинок (його частина)''', стосовно яких вирішується питання щодо переведення із житлового в нежитловий фонд, '''повинні відповідати таким умовам:'''
# визнання у встановленому законодавством порядку житлових будинків, приміщень (квартир) непридатними для проживання;
# зміни функціонального призначення цілого житлового будинку;
# якщо вони розташовані у цокольних, перших поверхах;
# облаштування пандусу для маломобільних верств населення та окремого входу і евакуаційного виходу, які ізольовані від житлової частини будинку;
# за умови, якщо житлове приміщення (квартира), розташоване безпосередньо над нежитловим, але не вище 2 поверху;
# переведення власного житлового приміщення у нежитлове може бути здійснено лише за умови, якщо Володілець та його сім’я забезпечені житловою площею за нормою, визначеною законодавством;
# житловий будинок не повинен бути визнаний аварійним або ветхим.

'''Не допускається переведення житлових будинків, приміщень (квартир) у багатоповерховому житловому будинку у нежитлові з метою розміщення:'''
# об’єктів промислового характеру;
# громадських туалетів;
# похоронних бюро, окрім офісів похоронних бюро;
# пунктів приймання склотари;
# спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови, перевищення допустимих рівнів шуму, вібрації, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання;
# пунктів побутового обслуговування населення у яких застосовуються легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини.
== Куди звернутися ==
Для вирішення питання переведення житлого фонду в нежитлове відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 статті 8 Житлового кодексу України] власник житлого будинку (приміщення) або уповноважена ним особа звертається до виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради, шляхом подання заяви про переведення житлого будинку (приміщення) у нежитловий (нежитлове).
== Перелiк необхiдних документiв ==
'''Перелік необхідних документів передбачений локальними нормативно-правовими актами в кожному регіоні окремо.''' 
Наприклад, для переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі в місті Києві до заяви додаються наступні документи:
# нотаріально завірені копії документів, які свідчать про право власності на житловий будинок, приміщення (квартиру), що переводяться у нежитлові;
# копію технічного паспорта житлового будинку, житлового приміщення (квартири);
# копію документа, який підтверджує непридатність житлового будинку, приміщення (квартири) для проживання, для яких підставою є визнання у встановленому законодавством порядку житлових будинків, приміщень (квартир) непридатними для проживання;
# оригінал довідки за формою Ф-3 про те, що житлове приміщення (квартира), яке планується використовувати як нежитлове, є вільним(ою);
# якщо власником є фізична особа – оригінал довідки за формою Ф-3 у відповідному районі, де прописаний (зареєстрований) власник;
# якщо власником є юридична особа – нотаріально завірені копії установчих документів;
# якщо житлове приміщення (квартира) розміщене(а) у багатоповерховому будинку – письмову згоду всіх повнолітніх власників (наймачів) суміжних з даним житловим приміщенням квартир;
# якщо житлове приміщення (квартира) розміщене(а) у відомчому житловому фонді, будинку житлово-будівельного кооперативу (надалі - ЖБК) або у будинку, у якому створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі – ОСББ) – їх письмову згоду на використання цих приміщень (квартир) як нежитлових.
# проектні пропозиції (містобудівний розрахунок - МБР) щодо реконструкції житлового будинку, приміщення (квартири), виготовлені сертифікованим архітектором.
== Вартість та строки розгляду питання ==
Вартість та строки розгляду питання про переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд встановлюються порядком, який приймається місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання. 
До прикладу, в м. Києві відповідно до [http://consultant.parus.ua/?doc=09SLG4FAAA&abz=HKVXG Порядку], переведення придатного для проживання жилого будинку, жилого приміщення у нежилий, нежиле здійснюється на безоплатній основі, якщо інше не передбачено законодавством України. 
В м. Сновськ Чернігівської області, власник нежитлового приміщення сплачує до місцевого бюджету пайовий внесок на розвиток інфраструктури Сновської ради у відповідності до заключної угоди. 
Щодо строків розгляду питання, наприклад в м. Сновськ Чернігівської області заява, що надійшла до міської ради розглядається згідно Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text «Про звернення громадян»].
== Пiдстави для вiдмови ==
Встановлюється порядком який приймається місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання.
 
В м. Сновськ Чернігівської області підставами для відмови щодо можливого переведення з житлового до нежитлового фонду можуть бути:
* замовником не представлені всі необхідні документи вказані в даному Порядку;
* заявлений об’єкт реконструкцій не відповідає будівельним, функціональним, санітарним, протипожежним нормам та ін.;
* є вмотивовані скарги від мешканців будинку або міста;
* заявлений заявником об’єкт не відповідає концепції забудови міста, а архітектурне рішення фасадів будинку та благоустрою прилеглої території не узгоджене відділом архітектури та містобудування Сновської райдержадміністрації;
* подальша реконструкція або перепланування загрожує цілісності конструкції об’єкту.
== Порядок оскарження ==
У разі незгоди заявників з рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради спірні питання вирішуються в судовому порядку.
== Судова практика ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va242600-05 Постанова Вищого господарського суду України від 17.03.2005 у справі № 41/242 (Про переведення квартири з житлового до нежитлового фонду)]
== Див. також ==
* [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)]]
* [[Перепланування, переобладнання жилого будинку (квартири)]]
* [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
[[Категорія:Житлове право]]

Особливості трудових відносин із дистанційними працівниками. Надомна праця та її основні вимоги

2024-02-26T08:37:32Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327#Text Конвенція про надомну працю від 20 червня 1996 року № 177]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_100#Text Рекомендація щодо надомної роботи від 20 червня 1996 року № 184]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідінстю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України від 04 лютого 2021 року № 1213-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0565-22#n9 Наказ Міністерства соціальної політики України від 12 квітня 2022 року № 827-22 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99], яке діє в частині, що не суперечить Конституції та законам України, до ухвалення відповідних актів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1545-12#Text Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1442-05#Text Наказ Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо специфіка виконання роботи передбачає можливість її здійснення віддалено, за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, роботодавцю доцільно прийняти рішення про переведення працівника на дистанційну роботу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 частини першої статті 602 КЗпП] '''дистанційна робота''' – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 пунктом 6-1 частини першої статті 24 КЗпП] трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або про надомну роботу.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу»].

Водночас, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 частиною одинадцятою статті 602 КЗпП] на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або '''у разі виникнення загрози збройної агресії''', надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text частини третьої статті 32 цього Кодексу] не застосовуються.

Варто врахувати, що в умовах воєнних дій можливі відключення комунікацій, які дозволяють виконання дистанційної роботи – електроенергія та мережа Інтернет.

Неможливість виконання працівником дистанційної роботи у зв’язку з відсутністю відповідних комунікацій, на нашу думку, не можуть розглядатися як порушення трудової дисципліни.

Якщо трудовий договір про дистанційну не укладався, а працівника було переведено на дистанційну роботу наказом роботодавця, рекомендуємо з метою належної організації виконання дистанційної роботи, ознайомлення працівника з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, дорученнями, завданнями та іншими документами роботодавця заздалегідь домовитися про комунікацію та взаємодію між сторонами під час виконання дистанційної роботи:

– визначити засоби електронного зв’язку, наприклад електронна пошта, номер телефону, мобільний додаток тощо);

– умови звітності працівника про виконану роботу (якщо це необхідно);

– умови повідомлення працівником про виникнення ситуацій, що унеможливлюють належне виконання дистанційної роботи

– інші умови щодо комунікації та взаємодії сторін.

Звертаємо увагу, що загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 статтями 50 і 51 КЗпП,] а працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

За можливості може бути запроваджено також гнучкий режим робочого часу та надомну роботу (стаття 60, 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП]).

У разі неможливості переведення працівників на дистанційну форму роботи, доцільно надати їм оплачувані відпустки (щорічні, соціальні), а також відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 статті 25, 26 Закону України “Про відпустки”]).

У випадку відсутності працівників на своїх робочих місцях на території ведення бойових дій, необхідно табелювати їхню відсутність умовним позначенням «НЗ» («відсутність з нез’ясованих причин») або «І» («інші причини неявки»). Після з’ясування обставин та виявлення, що причини були поважні, табель обліку використання робочого часу можна скорегувати.

24 березня 2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] від 15.03.2022р. № 2136-ІХ. Частиною першою статті 2 даного Закону встановлено, що у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Разом з тим, сторонам не заборонено використовувати для дистанційної роботи типову форму трудового договору про дистанційну роботу затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 5 травня 2021 року № 913-21 «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу]».

Згідно з частиною другою статті 3 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України] та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Отже, переведення працівника на дистанційну роботу не вимагає обов’язкового попередження за 2 місяці про зміну істотних умов праці.
|}
== Поняття надомної праці та осіб-надомників, сфери, у яких застосовують роботу вдома ==
Згідно з [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 пунктом 1 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] передбачено, що '''надомниками вважаються особи, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особисто з матеріалів і з використанням знарядь та засобів праці, виділених роботодавцем або придбаних за рахунок його коштів, а також із власних матеріалів та з використанням особистих механізмів й інструментів із дозволу керівництва'''. 
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенцією Міжнародної організації праці від 20.06.1996 № 177] визначено термін '''«надомна праця» як робота, яку особа виконує за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця; за винагороду; з метою виробництва товарів або послуг згідно із вказівками роботодавця'''.

Відповідно до [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 пункту 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] при організації праці вдома пріоритет надається виробництву товарів народного вжитку. Разом із тим за рішенням адміністрації підприємства допускається виконувати вдома й інші роботи, якщо за характером і технологіями виробництва це можливо у домашніх умовах та економічно доцільно. 
Серед основних сфер діяльності, де може ефективно застосовуватися надомна праця, можна виокремити такі: 
— складання й ремонт різних видів техніки (побутової, автомобільних приладів, комп’ютерів) та меблів; 
— дизайнерські послуги; 
— догляд за хворими і людьми похилого віку; 
— навчання дорослих (мова, комп’ютер, спорт, танці, музика тощо); 
— консультативна допомога (юридична, психологічна, бізнес-консультування, астрологія); 
— медична допомога; 
— бухгалтерський облік та аудит; 
— робота на телефоні; 
— розроблення програмного забезпечення і різних мультимедійних продуктів; 
— редагування, переклад, коректура та мала поліграфія; 
— приготування обідів, виготовлення окремих видів кулінарної продукції для реалізації; 
— виготовлення різних швейних і в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру, ікебана; 
— розведення домашніх тварин і догляд за ними; 
— відеозйомка та виготовлення відеофільмів; 
— музичний супровід свят тощо. 
==Категорії працівників, які мають переважне право на роботу вдома==
На практиці трудовий договір про роботу вдома можна укладати з різними категоріями працівників, якщо при цьому не погіршуватимуться умови їх праці та не обмежуватимуться права, які вони повинні мати при звичайних умовах праці згідно із законодавством.

У підпункті 2.4.5 пункту 2.4 Наказу Державного комітету статистики України [http://zakon.rada.gov.ua/go/z1442-05 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників»] від 28 вересня 2005 року № 286 зазначено, що '''штатні працівники, які уклали трудовий договір із підприємством про виконання роботи вдома особистою працею (надомники), включаються до облікової кількості працівників'''.
Разом із тим законодавством, зокрема пунктом 4 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р.] № 275/17-99 передбачено й певні '''категорії працівників, яким надається переважне право на укладання такого договору, а саме''': 
— жінки, які мають дітей віком до 15 років;

— особи з інвалідністю та пенсіонери (незалежно від виду призначеної пенсії). У статті 18 Закону України [http://zakon.rada.gov.ua/go/875-12 «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»] від 21 березня 1991 року № 875-XII передбачено можливість надомної праці для осіб з інвалідністю, зокрема, зазначено, що особам з інвалідністю, які не мають змоги працювати на підприємствах, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні з умовою про виконання роботи вдома; 
— особи зі зниженою працездатністю, яким в установленому порядку рекомендовано роботу в надомних умовах; 
— особи, що доглядають за особами з інвалідністю або членами сім’ї, які тривалий час хворіють і за станом здоров’я потребують догляду; 
— особи, зайняті на сезонних роботах (у міжсезонний період), а також які навчаються в навчальних закладах з очною формою навчання; 
— особи, які з об’єктивних причин не можуть бути зайняті безпосередньо на виробництві в цій місцевості (наприклад, у районах і місцевостях, що мають вільні трудові ресурси). 
[https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Пунктом 3 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] передбачена можливість залучення до виконання завдань надомника і членів його сім’ї.
==Порядок оформлення надомника на роботу==
Під час оформлення на роботу надомник, так само як й інші категорії працівників підприємства, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статтею 24 Кодексу законів про працю України] зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Згідно з вимогами Кодексу законів про працю України '''трудовий договір із працівниками укладається, як правило,''' '''у письмовій формі'''. Відповідна норма передбачена і [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положенням про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29.09.1981 р. № 275/17-99] для надомників. Сьогодні законодавством про працю не передбачено будь-яких юридичних наслідків для сторін договору у разі недотримання його письмової форми, у тому числі визнання договору в такому випадку недійсним.

У письмовому трудовому договорі слід чітко визначити основні й додаткові зобов’язання сторін, зокрема й ті, що передбачені законодавством для надомників, а також:

— найменування підприємства-роботодавця; 
— конкретні умови праці працівника; 
— умови оплати праці; 
— види робіт, що підлягають виконанню; 
— адресу робочого місця надомника тощо. 
Крім цього, у трудовому договорі слід зазначити його '''вид'''. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n134 статті 23 Кодексу законів про працю] із надомником, як і з іншими працівниками, може бути укладено:

— безстроковий трудовий договір, що укладається на невизначений строк; 
— трудовий договір на визначений строк, установлений за погодженням сторін; 
— трудовий договір на час виконання певної роботи. 
Надомну роботу за трудовим договором працівників підприємства не слід плутати із роботою вдома «сторонніх осіб» (фізичних осіб — підприємців, самозайнятих осіб тощо) за цивільно-правовими договорами. У разі укладення цивільно-правових договорів оплачується не процес праці, а її результат, який визначається після закінчення робіт і оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і провадиться оплата.
У разі укладання трудового договору в письмовій формі подавати заяву про прийняття на роботу не обов’язково. Але заява може знадобитися, якщо працівник, який уже працює на підприємстві у звичайних умовах, з якихось причин захоче перейти на роботу на умовах надомної праці. У заяві слід зазначити дату прийняття/переведення на таку роботу й посаду (професію) згідно зі штатним розписом, а також, за потреби, причину переведення.
Укладення трудового договору оформляють наказом чи розпорядженням роботодавця про прийняття працівника на роботу. Зміст цього наказу потрібно довести до відома працівника, який виконуватиме роботу вдома, під розписку.

Під час оформлення на роботу надомника слід ознайомити під розписку і з відповідними локальними нормативними актами підприємства, зокрема, з:

— правилами внутрішнього трудового розпорядку;

— колективним договором;

— посадовою (робочою) інструкцією.

Крім того, до початку роботи надомник, як й інші працівники, має в установленому порядку пройти навчання та інструктаж з охорони праці.
==Робоче місце надомника==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran175#n175 пунктом 3 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України] до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний визначити працівникові робоче місце та забезпечити його потрібними для роботи засобами. Робочим місцем надомника може бути його квартира або інші підходящі приміщення, які йому належать, у т. ч. і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, тобто в іншій місцевості (населеному пункті). 
Зокрема, у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0004205-95#Text пункті 1.1 Методичних рекомендацій щодо визначення робочих місць, схвалені протоколом Міністерства праці України від 21 червня 1995 року № 4] передбачено такий вид робочих місць, як робочі місця надомників. Надомниками ж є працівники, робоче місце яких збігається територіально з місцем їх мешкання. 
Квартира надомника має відповідати певним вимогам. Зокрема, у [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 пункті 9 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99] зазначено, що організація трудових процесів удома допускається лише для осіб, які мають потрібні житлово-побутові умови. Обстежують житлово-побутові умови надомника представник роботодавця за участю представника профспілкового органу, а також у потрібних випадках — представники органів санітарного та/або пожежного нагляду. Якщо на підприємстві профспілковий орган відсутній, до обстеження доцільно долучити членів представницького органу трудового колективу, наприклад ради трудового колективу. 
Під час обстеження слід звернути увагу на те, чи не створить виконання надомником дорученої роботи незручностей сусідам, адже згідно з [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 пунктом 12 Положення про умови праці надомників, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 275/17-99] доручати надомникам такі роботи забороняється. Результати обстеження оформлюють актом.
Питання щодо роботи вдома працівників у системі споживчої кооперації, у тому числі порядок їх обліку регулюються [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0003626-03 Інструкцією про порядок прийняття, переведення, звільнення та обліку кадрів на підприємствах, в організаціях, установах споживчої кооперації України, затверджена постановою шостих зборів Ради Укоопспілки (Центральна спілка споживчих товариств України) XVII скликання від 3 квітня 2003 року] за погодженням із президією ЦК профспілки працівників споживчої кооперації України — постанова від 1 квітня 2003 року № П-10/Р-9.
==Переваги та недоліки роботи вдома==
Використання надомної праці може сприяти підвищенню ефективності діяльності підприємства, установи, організації (далі — підприємство), особливо у сфері малого та середнього бізнесу, адже організована в такий спосіб робота має ряд переваг.

Переваги для роботодавця: 
1. Можна скоротити витрати на оренду приміщень, а отже, збільшити як прибутковість підприємства, так і фонд заробітної плати працівників. Зекономлені кошти можна використовувати для розширення штату (чисельності) працівників, на виплату премій, а також на будь-які інші потреби підприємства. 
2. Є нагода отримати додаткові (у деяких випадках фактично безплатно) канали стаціонарного телефонного зв’язку або підключення до мережі Інтернет. 
3. Можна зменшити витрати підприємства на електроенергію або воду, зекономити на офісних меблях, деякому обладнанні та спростити організацію цілодобової роботи там, де це потрібно. 

Переваги для працівника: 
1. Зменшуються витрати на проїзд у громадському транспорті. 
2. Час, який витрачається на те, щоб дістатися до місця роботи, можна використати на саму роботу або відпочинок. 
'''Недоліки роботи вдома:''' 
Якщо працівник працює вдома, можуть виникнути труднощі з дистанційним контролем за його роботою. Щоб уникнути таких труднощів, можна застосовувати сучасні технології: інформаційні комп’ютерні мережі, мобільний зв’язок, електронну пошту, відеоспостереження тощо. Якщо надомник виконує завдання, результати якого очевидні (наприклад, виробляє певну кількість одиниць меблів або шиє певну кількість пар взуття), то з визначенням ефективності його роботи взагалі не виникає проблем, бо для підприємства неважливо, скільки часу він витратив на виготовлення (пошиття) цієї «одиниці» і в який саме час він це робив. 
== 02 квітня 2020 р. набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)"]. ==
Відповідно до змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи» від 04.02.2021 р. № 1213-IX ст. 60 викладена в новій редакції:

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Стаття 60. Гнучкий режим робочого часу]'''''

За письмовим погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації незалежно від форми власності або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу, що передбачає саморегулювання працівником часу початку, закінчення роботи та тривалості робочого часу упродовж робочого дня, на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим робочого часу передбачає:

1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;

2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;

3) час перерви для відпочинку і харчування.

Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, обумовлених специфікою діяльності, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності в чітко визначені правилами внутрішнього трудового розпорядку години роботи або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.

У разі виробничо-технічної необхідності та/або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким установлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи на підприємстві, в установі, організації. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

У разі направлення працівника у відрядження на нього поширюється режим роботи, встановлений на підприємстві (в установі, організації), до якого (якої) його відряджено.

Гнучкий режим робочого часу може встановлюватися:

1) за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи;

2) власником або уповноваженим ним органом - у разі виробничої необхідності з обов’язковим повідомленням працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівників з умовами та специфікою гнучкого режиму робочого часу не менше ніж за два місяці до запровадження такого режиму, забезпечити облік відпрацьованого часу та ефективний контроль за найбільш повним і раціональним використанням робочого часу працівником.

Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, виходячи із структури робочого часу та встановленого облікового періоду норми його тривалості для кожного окремого працівника, узгоджує час роботи працівника, для якого встановлено гнучкий режим робочого часу, з режимом роботи інших працівників шляхом регулювання фіксованого, змінного часу і часу перерви для відпочинку і харчування.

Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

У разі порушення встановленого гнучкого режиму робочого часу, крім застосування відповідних дисциплінарних стягнень, працівник може бути переведений на загальний режим роботи без дотримання вимоги щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну істотних умов праці.

Вимога щодо повідомлення власником або уповноваженим ним органом працівника про зміну режиму роботи, встановлена цією статтею, не поширюється на випадки, передбачені частиною другою цієї статті".

Також Кодекс законів про працю України доповнено ст. 60-1 та ст. 60-2:

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1559 Стаття 60-1. Надомна робота]'''''

Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 цього Кодексу.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.

'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1571 Стаття 60-2. Дистанційна робота]'''''

'''Дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів, засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням дистанційної роботи витрат визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення), під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни. Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.

Працівник може вимагати від власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу тимчасове, строком до двох місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. При цьому власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи не можливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби";

Законом зокрема вносяться зміни до Кодексу законів про працю України в частині унормування дистанційної (надомної) роботи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n387 Нова редакція статті 60 '''Кодексу законів про працю України''']:

· '''дистанційної (надомної) роботи''' – форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця; При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n340 50 і 51 цього Кодексу].

· '''гнучкого режиму робочого часу''' – форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Також внесено такі зміни:

· при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу обов'язковим є укладення трудового договору у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 зміни до статті 24]);

· час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 зміни до статті 113]).

· на строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233]) продовжуються строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1550 зміни у Глава XIX Прикінцеві положення]).

У договорі про дистанційну роботу зазначаються безпосередні трудові функції працівника залежно від виду роботи, професії або посади, а саме:

- характеристика або опис роботи;

- вимоги до її виконання;

- набір трудових функцій, що визначається технологічним процесом та передбачає наявність компетентностей, необхідних для їх виконання, з урахуванням, зокрема, професійних стандартів та кваліфікаційних характеристик.

Дистанційна робота дає змогу поєднувати роботу на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання визначаються в договорі.

16.07.2021 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#Text наказ Мінекономіки від 05.05.2021 р. № 913-21], яким, зокрема, затверджено типові форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу.

15 березня 2023 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів представив результати аналізу практики застосування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 4 лютого 2021 року № 1213-IX].

Впродовж грудня 2022 року - січня 2023 року, за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління» та Вестмінстерської фундації за демократію Комітет здійснив широке опитування практики застосування положень цього Закону українськими працівниками та роботодавцями. Цей закон широко обговорюється не лише в Україні, але і за кордоном. За даними соціологічних досліджень агенцій з працевлаштування близько 32% українців працюють дистанційно, віддаючи перевагу гнучкому графіку виконання завдань, економії часу, проведеного в дорозі на роботу, балансу між роботою та особистим життям. Проведений Комітетом аналіз практики застосування Закону свідчить, що ефективність роботи найманих працівників в дистанційному форматі не знизилася, а подекуди є вищою, аніж в період їх довоєнної роботи в офісі. Переважна більшість прихильників дистанційного формату працюють за повну ставку. Найбільш часто застосовували дистанційну зайнятість підприємства у сфері зв’язку, надавачі ветеринарних послуг, підприємства роздрібної торгівлі, наукових досліджень та розробок, фінансової діяльності.
[[Категорія:Трудове право]]

Визнання батьківства

2024-02-26T08:34:25Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише в разі подання іншою особою (біологічним батьком) заяви про своє батьківство. Сімейним законодавством не врегульовано вирішення цього питання в разі смерті особи, яка повинна подати заяву про своє батьківство. Біологічний батько загинув до народження дитини, однак за життя своєю поведінкою визнавав своє батьківство щодо неї. Реалізуючи право дитини знати свого батька та неможливість скасування прав, що випливають із кровної спорідненості, підлягає задоволенню внесення змін до актового запису про народження дитини і включення до нього відомостей особи, яка загинула, як батька ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц провадження № 61-1452св20])

Враховуючи [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20)] чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов’язків, зокрема обов’язку з утримання дитини.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2024 року розмір судового збору складає 1211,20 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''Увага!''' Подати до суду можна позовну заяву в якій одночасно просити визнати батьківство та стягнути аліменти на утримання дитини.

Наявна судова практика : [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85721490 справа №178/143/19 від 19.11.2019 року], в якій позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у відносинах з відповідачем, від яких у них народилася дитина. Після виписки з пологового будинку, вона звернулася до ДРАЦС за реєстрацією дитини. Відповідач не зміг прибути, оскільки працював позмінно і не було можливості відлучитися з роботи. І у зв`язку з тим, що вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, прізвище дитини та по-батьковібуло записано зі слів матері. Проживали окремо, відповідач проживав з батьками в с. Новопідгірне Криничанського району Дніпропетровської області. Відповідач надавав дитині допомогу, часто провідував її з дитиною. Вона приїздили до відповідача додому з сином. Після смерті батька відповідача вони стали все рідше зустрічатися, а після того як вона дізналася, що у відповідача почала проживати інша жінка, то стосунки поступово припинилися. Відповідач ніколи не заперечував, що це його син, проте після того як він вступив у відносини з іншою жінкою, він перестав надавати синові допомогу. Восени 2018 року жінка звернулася в ДРАЦС для приведення актового запису про народження сина до відповідності. Проте, їй пояснили, що оскільки вона з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, то походження дитини мало визначатися за їх з відповідачем заявами. Однак, відповідач не прибув в органи ДРАЦС, тому позивачка просить суд визнати відповідача батьком сина та стягнути аліменти на утримання сина. '''Суд виніс рішення в якому задоволив усі позовні вимоги як в частині визнання батьківства так і щодо проведення стягнення аліментів на утримання дитини.''' Одночасне звернення з такими позовними вимогами дає можливість не втрачати час адже нарахування аліментів буде здійснюватися з моменту подачі до суду позовної заяви.

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98646234 Постанова Верховного Суду від 7 липня 2021 року у справі № 336/1357/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892293 Постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2024-02-26T08:27:36Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1147-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 р.№ 1147 "Про прикордонний режим".]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n9 статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України"] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Документи, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#n14 статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну"] є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];
* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]] (дає право на в’їзд в Україну).
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб. Також постановою КМУ від 07.12.2023 р.№1292 були внесені зміни в Постанову КМУ від 27.07.1998р.№1147"Про прикордонний режим", згідно якими, зокрема, визначено, що громадяни України, іноземці та особи без громадянства в"їжджають, перебувають проживають, проваджують роботи і пропускаються у прикордонну смугу з дозволу відповідного органу Державної прикордонної служби, який безпосередньо виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону у визначеній зоні відповідальності, за наявності документів, що посвідчують їх особу. Цією ж постановою визначений порядок отримання такого дозволу.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"].

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Водночас обмеження щодо заборони на період дії правового режиму воєнного стану виїзду за межі України громадян України '''чоловічої статі віком від 18 до 60 років''' не застосовуються до осіб:
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (''стаття 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'')
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''документи, що підтверджують '''утримання''' трьох і більше дітей віком до 18 років.''
[https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ Такими документами можуть бути:]
* свідоцтво про народження дітей (трьох і більше);
* посвідчення батька багатодітної сім’ї;
* рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
* свідоцтво про смерть одного із батьків дитини;
* рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав;
* рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим;
* рішення суду про оголошення одного із батьків померлим.
Чоловік, який є батьком трьох і більше дітей, може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій.

Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) ''(наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо).''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про оголошення матері померлою''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - ''діти, хворі на тяжкі хороби''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|13.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
| colspan="2" |'''Категорії осіб, яким дозволено перетинати державний кордон України у разі введення в Україні воєнного стану (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України]'')'''
|'''Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану'''
|-
|14.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|15.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|16.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|17.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|18.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|19.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном, а також є студентами або курсантами закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи або тренажерної підготовки, а також студенти або курсанти закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи
|1.Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2.Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3.Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4.Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.

5.Студентів або курсантів закладів освіти України:

- довідка від закладу освіти України щодо направлення студента або курсанта для проходження практичної льотної підготовки в іноземному закладі освіти або в авіаційній школі;

- військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
|}
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Детальну інформацію щодо категорій осіб, які мають право на виїзд, та переліку документів, необхідних для перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану див. на сайті Державної прикордонної служби України.]
|}

== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

'''Зверніть увагу!'''

23 травня 2023 року змінилися деякі правила виїзду дітей за кордон у супроводі '''третіх осіб за довіреністю'''. Йдеться про довіреності, видані без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчені нотаріусом.

Після 23 травня 2023 року нотаріально завірені довіреності, оформлені на білому папері втрачають свою дійсність.

Довіреності на білому папері, оформлені до 23 травня 2023 року потребують довідки підтвердження.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України № 469] від 09.05.2023 року (набрала чинності 23.05.2023 року) передбачено, що для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

Нотаріально завірені довіреності на білому папері на виїзд дитини за кордон у супроводі третіх осіб, видані після 23 травня, втрачають свою дійсність.

== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].
Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

Відповідно до пункту 2-14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

== Пропуск військовослужбовців через державний кордон ==
Пропуск військовослужбовців через державний кордон здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби на підставі прийнятих Міністром оборони, керівником іншого утвореного відповідно до закону військового формування, керівником правоохоронного органу спеціального призначення, керівником розвідувального органу рішень щодо виконання завдань у сфері безпеки і оборони.

== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонної служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/114466470 постанова Верховного Суду України від 26 жовтня 2023 року у справі №260/3428/22](право на відстрочку від призову під час мобілізації, на підставі абзацу 2 частини третьої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], не є безумовною та самостійною підставою для перетину державного кордону України в умовах воєнного стану).
== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Майнові права як предмет договору купівлі-продажу нерухомого майна

2024-02-26T08:20:29Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2654-12 Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон україни "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]
== Загальні положення ==
Останнім часом все більшого поширення набувають договори купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно. Найчастіше такий договір приходить на заміну інвестиційному договору, так як в Україні існує заборона на укладання прямих інвестиційних договорів. Інвестування та фінансування будівництва об'єктів житлового будівництва з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов'язань за якими здійснюється шляхом передачі об'єкта (частини об'єкта) житлового будівництва. Інші способи фінансування будівництва таких об'єктів визначаються виключно законами.
== Визначення поняття майнових прав ==
Стаття 177 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] серед об'єктів цивільних прав називає майнові права. Вони ж визначаються речовими правами згідно з ч.2 статті 190 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]. Але визначення майновим правам [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс] не дає.
В статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”] майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.
== Договір купівлі-продажу майнових прав ==
Згідно зі ст. 656 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] майнові права можуть бути предметом договору купівлі-продажу. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає зі змісту або характеру цих прав. А нормою ст. 658 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.

Тобто, за договором купівлі-продажу майнових прав покупець отримує у власність не індивідуально визначене нерухоме майно з усіма притаманними йому властивостями, а майнові права на ще не існуюче майно, яке може стати таким при сукупності всіх передбачених будівельною документацією обставин. Законодавець не обмежує власника майнових прав на нерухоме майно в здійсненні будь-яких не заборонених законом операцій щодо цих прав, в тому числі щодо уступки права вимоги (цесії) за такими договорами.

Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] .
== Форма та зміст договору ==
Чинне законодавство не містить жодних спеціальних вимог щодо форми купівлі-продажу майнових прав на нерухомість, але при цьому необхідно зважати на ст. 657 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ], згідно з якою договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Не зважаючи на це, згідно зі ст. 181 ГКУ до нерухомих речей (нерухомого майна) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Тобто, при визначенні нерухомого майна законодавець майнові права не згадує. З цього випливає, що нотаріальне посвідчення таких договорів законодавцем прямо не вимагається і може бути здійснено за бажанням сторін договору.
Якщо покупець прийняв рішення укласти договір купівлі – продажу майнових прав, не буде зайвим звернути увагу на деякі істотні умови такого договору.

1. '''Предмет договору має бути чітко визначений'''.

'''По-перше''', має бути зазначено, що покупець придбає майнові права на конкретну квартиру чи будинок. 
'''По-друге''', має бути роз’яснено зміст цих прав, тобто які саме майнові права передаються покупцю (повинно бути чітко зазначено, що після введення будинку чи квартири в експлуатацію передається покупцю у власність; також чітко і однозначно має бути описаний порядок такої передачі). 
'''По-третє''', має бути регламентовано, з якого моменту покупець стає власником майнових прав на нерухомість (як правило, це відбувається після повної оплати вартості майнових прав), відбувається це автоматично чи необхідним є підписання додаткових документів? 
'''По-четверте''', має бути чітко визначена сама квартира/будинок (кінцевий об'єкт), а саме:

а) будівельна адреса об’єкта;

б) номер приміщення згідно з будівельною нумерацією;

в) поверх;

г) площа загальна і жила;

ґ) кількість кімнат.

Не буде зайвим в якості додатку долучити до договору план (креслення), на якому окреслити потрібну нерухомість.

2. '''Ціна договору або ж порядок її визначенні''', рівно як і порядок сплати, також мають бути регламентовані чітко і не допускати двоякого трактування.

3. '''Строки.''' Це дуже важливі умови, причому мова йде не лише про строки сплати вартості майнових прав, але й про строки введення будинку в експлуатацію, строки передання квартири покупцю, строки оформлення права власності покупця на квартиру. В договорі всі ці умови мають бути зафіксовані.

4. '''Гарантійні зобов’язання.''' Для покупця важливо розуміти: коли він одержить ключі від квартири і якщо раптом виявить там будівельний брак – хто, за чий рахунок і в які строки буде його прибирати? Причому це варто узгодити не на словах, а письмово, в тексті договору.

5. '''Дострокове розірвання договору і його наслідки.''' Дуже часто з’ясовується, що найменше порушення договору покупцем (особливо в частині дотримання строків оплати) є підставою для розірвання договору забудовником. Ці підстави слід вивчити, по можливості – скоригувати.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"] визначає особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості та спрямований на гарантування речових прав на такі об’єкти. Тож укладати договору купівлі - продажу майнових прав на майбутній об’єкт нерухомості потрібно з дотриманням даного закону.
== Див. також ==
* [[Договір купівлі – продажу]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
* [[Укладення, зміна, розірвання договору]]
[[Категорія: Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія: Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Пенсії за вислугу років

2024-02-13T10:18:11Z

Tetiana.kulishova:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran3#n3 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України " Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/418-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/583-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 "Про затвердження питань пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1436-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року N 1436 "Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 ""Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
==Підстави та умови пенсійного забезпечення за вислугу років==
Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]]. 
'''''Пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.''''' У разі влаштування на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота на цих посадах має місце після досягнення пенсійного віку.
==Особи, що мають право на пенсію за вислугу років==
{| class="wikitable"
|-
! Відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»] (стаття 52) право на пенсії за вислугу років мають
|-
|окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу
|-
|робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;
|-
|водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи
|-
|механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення)
|-
| працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах
|-
|робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання
|-
|деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів
|-
|працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю
|-
|спортсмени
|}
==Порядок звернення осіб для оформлення пенсії за вислугу років==
Призначення пенсії за вислугу років та оформлення відповідних документів для її виплати здійснюється органами [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України]. Варто зауважити, що пенсії автоматично не призначаються. Для отримання пенсії особі, що має на неї право необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або уповноваженого ним органу, чи уповноваженій особі за місцем проживання (реєстрації). Заява подається особисто або через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності. 
==== Необхідні документи ====
Документи, необхідні для призначення пенсії визначені постановою правління [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1.] 
До заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи: 
{| class="wikitable"
|-
! [[Файл:Зразок заяви про призначення пенсії.pdf|Зразок заяви про призначення пенсії]]
|}
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; 
* документи про стаж, що визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.] Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо із записів трудової книжки неможливо зробити такий висновок, додатково надається уточнювальна довідка закладу (установи). Також під час вирішення цього питання може бути проаналізовано інші документи (Положення про заклади, структуру, штатні розписи тощо). У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній|підтвердження трудового стажу]] здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; 
* для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 
* документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
* документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії. 
'''''Зарахування в спеціальний стаж часу навчання в навчальних закладах у чинному пенсійному законодавстві України не передбачено.'' '''
== Строки розгляду питання ==
=== Строки розгляду документів про призначення пенсій ===
Документи про призначення пенсій розглядаються органами [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] не пізніше '''10 днів''' з дня їх надходження.
=== Строки призначення пенсій ===
Пенсія за вислугу років призначаються з '''дня звернення''' за пенсією.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органами Пенсійного фонду України відповідної заяви. 
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
==== Розміри пенсій за вислугу років ====
''Отримання пенсії за вислугою років можливе лише за бажанням заявника.'' 
''Особа яка має право на декілька пенсій одночасно (за віком, [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]], у [[Пенсія в разі втрати годувальника|зв'язку з втратою годувальника]]), призначається тільки одна з цих пенсій за її вибором.'' 
Пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення»] для пенсій за віком. 
'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку''', одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах. 
===== Розмір пенсії працівників льотно-випробного складу =====
Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення»] для пенсій за віком, і не можуть перевищувати:
* 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу
* 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.
При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, '''не може перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати''' працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. 
== Підстави для відмови ==
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (п. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше '''5 днів''' після винесення відповідного рішення.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за вислугу років можуть бути: 
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність встановленого законодавством стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* відсутність документів, що підтверджують стаж роботи на відповідних посадах.
== Порядок та строки оскарження ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено:
=== Позасудовий порядок ===
Шляхом подання скарги до органу Пенсійного фонду України вищого рівня.
Така скарга подається протягом одного року з моменту прийняття рішення але не пізніше '''одного місяця''' з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності. 
У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі із зазначенням дати. Підписана заявником скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.
Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути її по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через '''10 днів''' від дня отримання такої скарги.
Розгляд скарг на дії (бездіяльність) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відбувається згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 N 18-6. ]
=== Судовий порядок ===
Шляхом подання позовної заяви до місцевого [http://court.gov.ua адміністративного суду]
протягом '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ст. 122 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]. 
'''Докладніше''' про порядок [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
{| class="wikitable"
|-
! Судова практика: [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82609013 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 по справі № 540/898/19]
|}
=== Судовий збір ===
За подання до адміністративного суду позову фізичною особою справляється судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст.4 Закону України «Про судовий збір»]) 
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Державний бюджет України] на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. 
{| class="wikitable"
! ''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок розміру судового збору - на сайті "Судова влада України"]''
|}
== Додатково див. також ==
* [[Призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям]]
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
* [[Порядок підтвердження пільгового стажу роботи в разі ліквідації підприємства]]
* [[Порядок призначення та виплати пенсії]]
* [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери]]
* [[Порядок сплати судового збору]]
== Корисні посилання ==
* [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Пенсії за вислугу років

2024-02-13T10:16:10Z

Tetiana.kulishova:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/paran3#n3 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України " Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/418-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/583-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583 "Про затвердження питань пенсійного забезпечення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/909-93-п Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1436-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року N 1436 "Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-п Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 ""Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
==Підстави та умови пенсійного забезпечення за вислугу років==
Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]]. 
'''''Пенсія за вислугу років призначається при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.''''' У разі влаштування на роботу за посадою, яка дає право на пенсію за вислугу років, виплата пенсії припиняється на весь період роботи на цій посаді, у тому числі у випадках, коли робота на цих посадах має місце після досягнення пенсійного віку.
==Особи, що мають право на пенсію за вислугу років==
{| class="wikitable"
|-
! Відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»] (стаття 52) право на пенсії за вислугу років мають
|-
|окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу
|-
|робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;
|-
|водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи
|-
|механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення)
|-
| працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах
|-
|робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання
|-
|деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів
|-
|працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю
|-
|спортсмени
|}
==Порядок звернення осіб для оформлення пенсії за вислугу років==
Призначення пенсії за вислугу років та оформлення відповідних документів для її виплати здійснюється органами [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України]. Варто зауважити, що пенсії автоматично не призначаються. Для отримання пенсії особі, що має на неї право необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або уповноваженого ним органу, чи уповноваженій особі за місцем проживання (реєстрації). Заява подається особисто або через представника, що діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності. 
==== Необхідні документи ====
Документи, необхідні для призначення пенсії визначені постановою правління [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1.] 
До заяви про призначення пенсії за вислугу років подаються такі документи: 
{| class="wikitable"
|-
! [[Файл:Зразок заяви про призначення пенсії.pdf|Зразок заяви про призначення пенсії]]
|}
* документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; 
* документи про стаж, що визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.] Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо із записів трудової книжки неможливо зробити такий висновок, додатково надається уточнювальна довідка закладу (установи). Також під час вирішення цього питання може бути проаналізовано інші документи (Положення про заклади, структуру, штатні розписи тощо). У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній|підтвердження трудового стажу]] здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; 
* для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; 
* документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
* документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення такого виду пенсії. 
'''''Зарахування в спеціальний стаж часу навчання в навчальних закладах у чинному пенсійному законодавстві України не передбачено.'' '''
== Строки розгляду питання ==
=== Строки розгляду документів про призначення пенсій ===
Документи про призначення пенсій розглядаються органами [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] не пізніше '''10 днів''' з дня їх надходження.
=== Строки призначення пенсій ===
Пенсія за вислугу років призначаються з '''дня звернення''' за пенсією.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органами Пенсійного фонду України відповідної заяви. 
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
==== Розміри пенсій за вислугу років ====
''Отримання пенсії за вислугою років можливе лише за бажанням заявника.'' 
''Особа яка має право на декілька пенсій одночасно (за віком, [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності]], у [[Пенсія в разі втрати годувальника|зв'язку з втратою годувальника]]), призначається тільки одна з цих пенсій за її вибором.'' 
Пенсії за вислугу років (крім пенсій працівникам льотно-випробного складу авіації та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації) призначаються в розмірах, встановлених статтями 19 і 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення»] для пенсій за віком. 
'''Пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку''', одержуваного перед припиненням роботи, яка дає право на пенсію за вислугу років, крім пенсій працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах. 
===== Розмір пенсії працівників льотно-випробного складу =====
Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років, одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення»] для пенсій за віком, і не можуть перевищувати:
* 85% заробітку для працівників льотно-випробного складу
* 75% заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах.
При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, '''не може перевищувати 2,5 величини середньої заробітної плати''' працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія. 
== Підстави для відмови ==
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (п. 17 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає заявникові не пізніше '''5 днів''' після винесення відповідного рішення.
Підставами для відмови в призначенні пенсії за вислугу років можуть бути: 
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність встановленого законодавством стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* відсутність документів, що підтверджують стаж роботи на відповідних посадах.
== Порядок та строки оскарження ==
Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено:
=== Позасудовий порядок ===
Шляхом подання скарги до органу Пенсійного фонду України вищого рівня.
Така скарга подається протягом одного року з моменту прийняття рішення але не пізніше '''одного місяця''' з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності. 
У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику. 
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі із зазначенням дати. Підписана заявником скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.
Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути її по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через '''10 днів''' від дня отримання такої скарги.
Розгляд скарг на дії (бездіяльність) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб відбувається згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 N 18-6. ]
=== Судовий порядок ===
Шляхом подання позовної заяви до місцевого [http://court.gov.ua адміністративного суду]
протягом '''6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права ст. 122 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]. 
'''Докладніше''' про порядок [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
{| class="wikitable"
|-
! Судова практика: [http://reyestr.court.gov.ua/Review/82609013 Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 по справі № 540/898/19]
|}
=== Судовий збір ===
За подання до адміністративного суду позову фізичною особою справляється судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст.4 Закону України «Про судовий збір»]) 
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення. Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/966-14 Державний бюджет України] на відповідний рік та публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. 
{| class="wikitable"
! ''[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок розміру судового збору - на сайті "Судова влада України"]''
|}
== Додатково див. також ==
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком]]
* [[Порядок підтвердження пільгового стажу роботи в разі ліквідації підприємства]]
* [[Порядок призначення та виплати пенсії]]
* [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери]]
* [[Порядок сплати судового збору]]
== Корисні посилання ==
* [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/Default Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Вчинення нотаріусами виконавчих написів

2024-02-13T09:26:04Z

Tetiana.kulishova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1255-15 Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (далі - Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1992 року № 2 "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»] протягом дії воєнного стану:

* припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;
* в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей).
|}
== Загальні положення ==
'''Виконавчий напис нотаріуса''' – це розпорядження нотаріуса щодо стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, здійснене на документах, що встановлюють заборгованість ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text ст. 87 Закону України "Про нотаріат"]).

Вчинення виконавчого напису нотаріусом є способом захисту цивільних прав в позасудовому порядку.

Так, кредитор (стягувач) може задовольнити свої вимоги та стягнути з боржника заборгованість шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом на борговому документі та пред'явити його до виконання.
== Умови вчинення виконавчих написів ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text статті 88 Закону України "Про нотаріат"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пункту 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''нотаріус вчиняє виконавчі написи''', якщо подані документи підтверджують '''безспірність заборгованості''' або іншої '''відповідальності''' боржника перед стягувачем та за умови, що '''з дня виникнення права вимоги минуло''' '''не більше трьох років'''.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. 
'''Строки''', протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, '''обчислюються''' з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. 
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи '''подано на обґрунтування стягнення документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.] 
У разі вчинення виконавчого напису '''за договором іпотеки''' '''нотаріус перевіряє''' за '''інформацією з''' '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно''', отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів. 
При вчиненні виконавчого напису '''нотаріус не перевіряє безспірність заборгованості перед кредитором, а перевіряє лише наявність пакету документів згідно переліку''' та факт надіслання вимоги боржнику, що підтверджують безспірність. За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної. 
== Звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису ==
'''Виконавчий напис вчинюється''' нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.4, пункту 1 глави 16 розділу II Порядку]). 
'''Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
'''
# відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
# дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
# номери рахунків у банках, кредитних установах, код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для юридичної особи;
# строк, за який має провадитися стягнення;
# інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. 
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top (підпункт 2.1, 2.2 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_132323-10 Лист Міністерства юстиції України від 29 червня 2010 року № 31-32/132 (зразок виконавчого напису)].
|}
== Документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів ==
'''При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF#Text Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.]''' 
'''Перелік необхідних документів за яких нотаріус може вчинити виконавчий напис з найпоширеніших випадків наведений в табличці.''' 
{| class="wikitable"
|-
! Підстави стягнення заборгованості !! Необхідні документи
|-
| Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім іпотечних договорів). || а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
|-
| Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання. || а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
|-
| Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов’язаннями. || а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
|-
| Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей, які потребують тривалого лікування, у дошкільних закладах освіти, загальноосвітніх санаторних школах-інтернатах, дитячих будинках. || а) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
|Документи, що встановлюють заборгованість батьків або осіб, що їх замінюють, за утримання дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, у загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах соціальної реабілітації. || а) копія документа про розмір щомісячної плати батьків або осіб, що їх замінюють;
б) засвідчений стягувачем витяг з особового рахунка батька або особи, що його замінює (чи довідка стягувача), з відміткою про непогашення заборгованості у двотижневий термін після вручення письмового попередження.
|-
| Документи, що підтверджують заборгованість притягнутих до матеріальної відповідальності звільнених з військової служби військовослужбовців і військовозобов'язаних після закінчення зборів, які не відшкодували заподіяної ними державі шкоди. || а) довідка командира (начальника) військової частини про суму заборгованості, що підлягає стягненню.
|-
| Договори лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об'єкта лізингу. || а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
|-
| Документи, що встановлюють заборгованість орендарів з орендної плати за користування об'єктом оренди. || а) оригінал договору оренди;
б) засвідчена стягувачем копія рахунка, надісланого боржникові, з відміткою про непогашення заборгованості після вручення письмового попередження.
|-
| Нотаріально посвідчені товарні та фінансові аграрні розписки. || а) оригінал аграрної розписки без відмітки про її виконання;
б) засвідчена кредитором копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику;
в) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання.
|}
== Вимоги до виконавчого напису ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунку 4 Глави 16 Розділу ІІ Порядку] '''виконавчий напис має містити:'''
* дату (рік, місяць, число) вчинення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) стягувача;
* найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб);
* строк, за який провадиться стягнення;
* суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення;
* розмір плати, суму державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника;
* номер, під яким виконавчий напис зареєстровано;
* дату набрання чинності виконавчим написом;
* строк пред’явлення виконавчого напису до виконання;
* підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, скріплений печаткою;
* інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження”]. 
'''Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top пунк 5 Глави 16 Розділу ІІ Порядку]).
== Підстави відмови нотаріуса у вчиненні виконавчого напису ==
'''Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках коли:'''
* витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України;
* здійснюється виключно на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 1.3. пункту 1 Глави 16 Розділу II Порядку]).
== Строк пред'явлення виконавчого напису до виконання ==
'''Виконавчий напис''', за яким стягувачем або боржником є фізична особа, '''може бути пред`явлений до примусового виконання протягом року''' з моменту вчинення виконавчого напису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.1. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).

'''Зверніть увагу! В даному випадку присутня юридична колізія (розбіжність між нормативно-правовими актами) відповідно до ст. 91 Закону України "Про нотаріат" строк пред'явлення виконавчого напису становить три роки з моменту його вчинення.''' 
'''Поновлення пропущеного строку''' для пред’явлення виконавчого напису до виконання провадиться відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 23 Закону України „Про виконавче провадження”] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 371 Цивільного процесуального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#top підпункт 9.2. пункту 9 Глави 16 Розділу II Порядку]).
== Порядок стягнення за виконавчим написом ==
Стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством для виконання судових рішень та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України "Про виконавче провадження"].
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО!!!''' У період дії воєнного стану примусове виконання виконавчих написів нотаріусів <big>забороняється</big> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2455-IX#Text (Закон ''№ 2455-IX від 27.07.2022)''.]
|}
== Судова практика ==
{| class="wikitable"
! Правова позиція !! Рішення суду
|-
| Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику || [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101064272 Постанова Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №758/14854/20]
|}
== Див. також ==
* [[Визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню]]
* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]