WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Особливості використання “зеленого” тарифу

2024-04-18T13:22:59Z

Tetiana.kost: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0622874-24#Text Постанова національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2024 № 622 "Про встановлення "зелених" тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1817874-19#n14 Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 № 1817]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

"Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209%2D1,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2021.07.2020%7D (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").]

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0622874-24#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.03.2024 року № 622 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1505,01 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1353,61 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 840,64 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 797,70 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 759,29 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2023 року - 682,45 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - 614,66 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію|| - 488,11 коп/кВт·год (без ПДВ)
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 759,29 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 488,11 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 438,40 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 686,97 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 515,23 коп/кВт·год (без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. 
Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України.

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на улашування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергпостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Правовий статус трудового колективу

2023-06-15T12:33:27Z

Tetiana.kost: /* Функції трудових колективів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
== Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
'''Трудовий колектив підприємства''' утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. ''Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.''

Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.

'''''Трудова правосуб’єктність трудового колективу''''' – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.

'''Трудова правосуб'єктність трудового колективу включає в себе:'''
* правоздатність, тобто обумовлену соціально-економічним і правовим становищем властивість трудового колективу, яке полягає в здатності мати права;
* дієздатність як юридичну можливість реалізовувати права і виконувати обов'язки;
* правовий статус як єдину систему прав і обов'язків, встановлених нормами права, які виражають можливість і необхідність дій трудового колективу.
Стаття 245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлює право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.
== Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
* Зумовлена нормами трудового права;
* Має похідний характер від правового становища працівника;
* Має специфічні умови виникнення;
* Керованість;
* Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
* Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
* Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
* Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
* Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
* Втілює ознаку демократизму;
* Наявність чітко окресленої структури взаємодій і визначеного кола обов'язків, прав і завдань.
== Класифікація трудових колективів ==
{| class="wikitable"
|+Класифікація ТК
!за формою власності
!за сферою діяльності
!за організаційно-правовою формою
!за рівнем у межах однієї організації
!за способом прийняття рішень
!за фактором часу
!за механізмом формування
!за складом
!за статусом
!за розміром
!за рівнем розвитку
!за типом організаційних зв'язків
!за об'єктом орієнтації:
!за стабільністю складу
|-
|
*''державні підприємства, установи, організації;''
*''приватні підприємства, установи, організації;''
*''акціонерні товариства.''
|
*''виробничі;''
*''невиробничі''
|
*''колективи юридичної особи-роботодавця;''
* ''колективи фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.''
|
*''низові – бригади, відділи, ділянки;''
* ''працівники структурних підрозділів організації;''
* ''вся організація.''
|
*''самостійні;''
* ''сумісні (з адміністрацією або органом місцевого самоврядування);''
* ''дорадчого характеру (коли адміністрація приймає рішення і у визначений строк ставить до відома про це трудовий колектив).''
|
*''постійні;''
* ''тимчасові.''
|
*''стихійно сформовані;''

* ''свідомо організовані.''
|
*''гомогенні;''

* ''гетерогенні.''
|
*''офіційні (формальні);''
* ''неофіційні (неформальні).''
|
*''малі;''
* ''великі.''
|
*''на стадії зародження;''
* ''на стадії зрілості;''
* ''на стадії старіння;''
* ''на стадії занепаду.''
|
*''первинні;''
* ''вторинні.''
|
*''орієнтовані на досягнення певної мети;''
* ''на реалізацію спільного інтересу;''
* ''на спілкування.''
|
*''постійний;''
* ''змішаний.''
|}
== Функції трудових колективів ==
'''Основна функція трудового колективу '''- виконання статутної мети.

'''Виховна функція''' - формування ціннісних орієнтацій.

'''Об'єднуюча''' - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.

'''Виробнича і технологічна функції''' пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.

'''Організаційно-управлінська функція''' припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаційної роботи.

'''Функція соціального контролю''', що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування.

'''Відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги.'''

'''Функція стимулювання ефективної трудової поведінки та відповідального ставлення до професійних обов'язків'''.

'''Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і позавиробничій сфері'''.
== Класифікація повноважень трудових колективів ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |<big>Повноваження ТК</big>
|-
|'''незалежно від його організаційно-правової форми'''
|
*''вирішує питання про необхідність укладання з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект;''
* ''розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу згідно із статутом підприємства;''
* ''визначає перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг із фондів трудового колективу, матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці;''
* ''визначає і регулює форми і умови діяльності на підприємстві суспільних установ;''
* ''вирішує інші питання згідно із колективним договором.''
|-
|'''державне підприємство, а також підприємство, 50 % майна якого належить державі або місцевій раді'''
|
*''розглядає та затверджує сумісно із засновниками зміни та доповнення до статуту підприємства;''
* ''разом із засновниками підприємства визначає умови найму керівника;''
* ''приймає рішення про виділення із складу підприємства одного або деяких структурних підрозділів для створення нового підприємства;''
* ''приймають участь у вирішенні питання про зміни форми власності підприємства згідно із чинним законодавством.''
|-
|'''за участю власника чи уповноваженого ним органу'''
|
*''вирішення питань соціального розвитку;''
* ''поліпшення умов праці, життя і здоров’я членів трудового колективу;''
* ''гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей;''
* ''складання плану соціального розвитку підприємства на перспективу;''
* ''створення для всіх працівників на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці;''
* ''підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів;''
* ''за сприянням трудового колективу надання власником пільг працівникам –випускникам ПТУ, вищих навчальних закладів та працівникам, які навчаються без відриву від виробництва;''
* ''поліпшення умов праці жінок і підлітків;''
* ''можливе запровадження додаткових відпусток, скороченого робочого дня та системи заохочення сумлінно працюючим членам колективу.''
|}
Специфіка трудового колективу як органу самоврядного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його '''повноваження реалізуються на широкій демократичній основі.'''

Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається '''законами, а також статутом чи положенням,''' де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.
== Органи трудового колективу ==
'''Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо <big>загальними зборами (конференцією) трудового колективу</big> або їх <big>виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.</big>'''
===== 1) Загальні збори (конференція) трудового колективу =====
* вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
* обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
* наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
* розглядають і затверджують проект колективного договору;
* затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
* обирають представників до ради трудового колективу, установи;
* приймають рішення про оголошення страйку;
* інші питання згідно із колективним договором;
'''Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:'''
* загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
* збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
* на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.
Загальні збори трудового колективу є основною організаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень.

'''''Конференція трудового колективу''''' – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК).
===== 2) Рада трудового колективу (РТК) =====
'''''Рада трудового колективу (РТК)''''' – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;

'''Ознаки Ради трудового колективу:'''
* як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
* РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
* член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
* рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
* РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
* загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
* на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Правовий статус трудового колективу

2023-06-15T12:25:59Z

Tetiana.kost: /* Функції трудових колективів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
== Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
'''Трудовий колектив підприємства''' утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. ''Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.''

Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.

'''''Трудова правосуб’єктність трудового колективу''''' – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.

'''Трудова правосуб'єктність трудового колективу включає в себе:'''
* правоздатність, тобто обумовлену соціально-економічним і правовим становищем властивість трудового колективу, яке полягає в здатності мати права;
* дієздатність як юридичну можливість реалізовувати права і виконувати обов'язки;
* правовий статус як єдину систему прав і обов'язків, встановлених нормами права, які виражають можливість і необхідність дій трудового колективу.
Стаття 245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлює право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.
== Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
* Зумовлена нормами трудового права;
* Має похідний характер від правового становища працівника;
* Має специфічні умови виникнення;
* Керованість;
* Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
* Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
* Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
* Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
* Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
* Втілює ознаку демократизму;
* Наявність чітко окресленої структури взаємодій і визначеного кола обов'язків, прав і завдань.
== Класифікація трудових колективів ==
{| class="wikitable"
|+Класифікація ТК
!за формою власності
!за сферою діяльності
!за організаційно-правовою формою
!за рівнем у межах однієї організації
!за способом прийняття рішень
!за фактором часу
!за механізмом формування
!за складом
!за статусом
!за розміром
!за рівнем розвитку
!за типом організаційних зв'язків
!за об'єктом орієнтації:
!за стабільністю складу
|-
|
*''державні підприємства, установи, організації;''
*''приватні підприємства, установи, організації;''
*''акціонерні товариства.''
|
*''виробничі;''
*''невиробничі''
|
*''колективи юридичної особи-роботодавця;''
* ''колективи фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.''
|
*''низові – бригади, відділи, ділянки;''
* ''працівники структурних підрозділів організації;''
* ''вся організація.''
|
*''самостійні;''
* ''сумісні (з адміністрацією або органом місцевого самоврядування);''
* ''дорадчого характеру (коли адміністрація приймає рішення і у визначений строк ставить до відома про це трудовий колектив).''
|
*''постійні;''
* ''тимчасові.''
|
*''стихійно сформовані;''

* ''свідомо організовані.''
|
*''гомогенні;''

* ''гетерогенні.''
|
*''офіційні (формальні);''
* ''неофіційні (неформальні).''
|
*''малі;''
* ''великі.''
|
*''на стадії зародження;''
* ''на стадії зрілості;''
* ''на стадії старіння;''
* ''на стадії занепаду.''
|
*''первинні;''
* ''вторинні.''
|
*''орієнтовані на досягнення певної мети;''
* ''на реалізацію спільного інтересу;''
* ''на спілкування.''
|
*''постійний;''
* ''змішаний.''
|}
== Функції трудових колективів ==
'''Основна функція трудового колективу '''- виконання статутної мети.

'''Виховна функція''' - формування ціннісних орієнтацій.

'''Об'єднуюча''' - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.

'''Виробнича і технологічна функції''' пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.

'''Організаційно-управлінська функція''' припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаторської роботи;

'''Функція соціального контролю''', що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування;

'''Відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги''';

'''Функція стимулювання ефективного трудової поведінки та відповідального ставлення до професійних обов'язків'''.

'''Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і поза-виробничій сфері'''.
== Класифікація повноважень трудових колективів ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |<big>Повноваження ТК</big>
|-
|'''незалежно від його організаційно-правової форми'''
|
*''вирішує питання про необхідність укладання з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект;''
* ''розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу згідно із статутом підприємства;''
* ''визначає перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг із фондів трудового колективу, матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці;''
* ''визначає і регулює форми і умови діяльності на підприємстві суспільних установ;''
* ''вирішує інші питання згідно із колективним договором.''
|-
|'''державне підприємство, а також підприємство, 50 % майна якого належить державі або місцевій раді'''
|
*''розглядає та затверджує сумісно із засновниками зміни та доповнення до статуту підприємства;''
* ''разом із засновниками підприємства визначає умови найму керівника;''
* ''приймає рішення про виділення із складу підприємства одного або деяких структурних підрозділів для створення нового підприємства;''
* ''приймають участь у вирішенні питання про зміни форми власності підприємства згідно із чинним законодавством.''
|-
|'''за участю власника чи уповноваженого ним органу'''
|
*''вирішення питань соціального розвитку;''
* ''поліпшення умов праці, життя і здоров’я членів трудового колективу;''
* ''гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей;''
* ''складання плану соціального розвитку підприємства на перспективу;''
* ''створення для всіх працівників на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці;''
* ''підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів;''
* ''за сприянням трудового колективу надання власником пільг працівникам –випускникам ПТУ, вищих навчальних закладів та працівникам, які навчаються без відриву від виробництва;''
* ''поліпшення умов праці жінок і підлітків;''
* ''можливе запровадження додаткових відпусток, скороченого робочого дня та системи заохочення сумлінно працюючим членам колективу.''
|}
На заміну терміну «трудовий колектив» вживають словосполучення «загальні збори найманих працівників» (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] ).
Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року] проголошує право всіх працівників та роботодавців на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, та жодним чином не вказує, що працівники можуть об’єднуватися лише у профспілки. Міжнародні норми вимагають від держави забезпечити рівність прав між представниками профспілок та іншими представниками трудящих.

Специфіка трудового колективу як органу самоврядного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його '''повноваження реалізуються на широкій демократичній основі.'''

Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається '''законами, а також статутом чи положенням,''' де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.
== Органи трудового колективу ==
'''Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо <big>загальними зборами (конференцією) трудового колективу</big> або їх <big>виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.</big>'''
===== 1) Загальні збори (конференція) трудового колективу =====
* вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
* обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
* наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
* розглядають і затверджують проект колективного договору;
* затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
* обирають представників до ради трудового колективу, установи;
* приймають рішення про оголошення страйку;
* інші питання згідно із колективним договором;
'''Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:'''
* загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
* збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
* на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.
Загальні збори трудового колективу є основною організаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень.

'''''Конференція трудового колективу''''' – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК).
===== 2) Рада трудового колективу (РТК) =====
'''''Рада трудового колективу (РТК)''''' – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;

'''Ознаки Ради трудового колективу:'''
* як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
* РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
* член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
* рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
* РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
* загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
* на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Правовий статус трудового колективу

2023-06-15T12:23:44Z

Tetiana.kost: /* Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
== Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
'''Трудовий колектив підприємства''' утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. ''Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.''

Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.

'''''Трудова правосуб’єктність трудового колективу''''' – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.

'''Трудова правосуб'єктність трудового колективу включає в себе:'''
* правоздатність, тобто обумовлену соціально-економічним і правовим становищем властивість трудового колективу, яке полягає в здатності мати права;
* дієздатність як юридичну можливість реалізовувати права і виконувати обов'язки;
* правовий статус як єдину систему прав і обов'язків, встановлених нормами права, які виражають можливість і необхідність дій трудового колективу.
Стаття 245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] встановлює право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.
== Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу ==
* Зумовлена нормами трудового права;
* Має похідний характер від правового становища працівника;
* Має специфічні умови виникнення;
* Керованість;
* Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
* Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
* Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
* Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
* Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
* Втілює ознаку демократизму;
* Наявність чітко окресленої структури взаємодій і визначеного кола обов'язків, прав і завдань.
== Класифікація трудових колективів ==
{| class="wikitable"
|+Класифікація ТК
!за формою власності
!за сферою діяльності
!за організаційно-правовою формою
!за рівнем у межах однієї організації
!за способом прийняття рішень
!за фактором часу
!за механізмом формування
!за складом
!за статусом
!за розміром
!за рівнем розвитку
!за типом організаційних зв'язків
!за об'єктом орієнтації:
!за стабільністю складу
|-
|
*''державні підприємства, установи, організації;''
*''приватні підприємства, установи, організації;''
*''акціонерні товариства.''
|
*''виробничі;''
*''невиробничі''
|
*''колективи юридичної особи-роботодавця;''
* ''колективи фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.''
|
*''низові – бригади, відділи, ділянки;''
* ''працівники структурних підрозділів організації;''
* ''вся організація.''
|
*''самостійні;''
* ''сумісні (з адміністрацією або органом місцевого самоврядування);''
* ''дорадчого характеру (коли адміністрація приймає рішення і у визначений строк ставить до відома про це трудовий колектив).''
|
*''постійні;''
* ''тимчасові.''
|
*''стихійно сформовані;''

* ''свідомо організовані.''
|
*''гомогенні;''

* ''гетерогенні.''
|
*''офіційні (формальні);''
* ''неофіційні (неформальні).''
|
*''малі;''
* ''великі.''
|
*''на стадії зародження;''
* ''на стадії зрілості;''
* ''на стадії старіння;''
* ''на стадії занепаду.''
|
*''первинні;''
* ''вторинні.''
|
*''орієнтовані на досягнення певної мети;''
* ''на реалізацію спільного інтересу;''
* ''на спілкування.''
|
*''постійний;''
* ''змішаний.''
|}
== Функції трудових колективів ==
'''Основна функція трудового колективу '''- виконання статутної мети.

'''Виховна функція''' - формування ціннісних орієнтації.

'''Об'єднуюча''' - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.

'''Виробнича і технологічна функції''' пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.

'''Організаційно-управлінська функція''' припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаторської роботи;

'''Функція соціального контролю''', що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування;

'''Відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги''';

'''Функція стимулювання ефективного трудової поведінки та відповідального ставлення до професійних обов'язків'''.

'''Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і поза-виробничій сфері'''.
== Класифікація повноважень трудових колективів ==
{| class="wikitable"
! colspan="2" |<big>Повноваження ТК</big>
|-
|'''незалежно від його організаційно-правової форми'''
|
*''вирішує питання про необхідність укладання з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект;''
* ''розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу згідно із статутом підприємства;''
* ''визначає перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг із фондів трудового колективу, матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці;''
* ''визначає і регулює форми і умови діяльності на підприємстві суспільних установ;''
* ''вирішує інші питання згідно із колективним договором.''
|-
|'''державне підприємство, а також підприємство, 50 % майна якого належить державі або місцевій раді'''
|
*''розглядає та затверджує сумісно із засновниками зміни та доповнення до статуту підприємства;''
* ''разом із засновниками підприємства визначає умови найму керівника;''
* ''приймає рішення про виділення із складу підприємства одного або деяких структурних підрозділів для створення нового підприємства;''
* ''приймають участь у вирішенні питання про зміни форми власності підприємства згідно із чинним законодавством.''
|-
|'''за участю власника чи уповноваженого ним органу'''
|
*''вирішення питань соціального розвитку;''
* ''поліпшення умов праці, життя і здоров’я членів трудового колективу;''
* ''гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей;''
* ''складання плану соціального розвитку підприємства на перспективу;''
* ''створення для всіх працівників на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці;''
* ''підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів;''
* ''за сприянням трудового колективу надання власником пільг працівникам –випускникам ПТУ, вищих навчальних закладів та працівникам, які навчаються без відриву від виробництва;''
* ''поліпшення умов праці жінок і підлітків;''
* ''можливе запровадження додаткових відпусток, скороченого робочого дня та системи заохочення сумлінно працюючим членам колективу.''
|}
На заміну терміну «трудовий колектив» вживають словосполучення «загальні збори найманих працівників» (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] ).
Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року] проголошує право всіх працівників та роботодавців на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, та жодним чином не вказує, що працівники можуть об’єднуватися лише у профспілки. Міжнародні норми вимагають від держави забезпечити рівність прав між представниками профспілок та іншими представниками трудящих.

Специфіка трудового колективу як органу самоврядного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його '''повноваження реалізуються на широкій демократичній основі.'''

Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається '''законами, а також статутом чи положенням,''' де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.
== Органи трудового колективу ==
'''Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо <big>загальними зборами (конференцією) трудового колективу</big> або їх <big>виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.</big>'''
===== 1) Загальні збори (конференція) трудового колективу =====
* вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
* обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
* наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
* розглядають і затверджують проект колективного договору;
* затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
* обирають представників до ради трудового колективу, установи;
* приймають рішення про оголошення страйку;
* інші питання згідно із колективним договором;
'''Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:'''
* загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
* збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
* на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.
Загальні збори трудового колективу є основною організаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень.

'''''Конференція трудового колективу''''' – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК).
===== 2) Рада трудового колективу (РТК) =====
'''''Рада трудового колективу (РТК)''''' – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;

'''Ознаки Ради трудового колективу:'''
* як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
* РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
* член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
* рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
* РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
* загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
* на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Правове регулювання туризму в Україні

2023-06-15T06:57:23Z

Tetiana.kost:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/436-15 Господарський Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про туризм»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/222-19 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" .]
= Визначення термінів та понять =
'''Туризм''' - тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає.

'''Турист''' - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

'''Туристичний продукт''' - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

'''Туристичними ресурсами України''' є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності. Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх охорони, порядок використання з обліком гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядок збереження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їх відновлення визначаються відповідно до закону. Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливому режимі охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу до туристичних ресурсів визначається їх реальною пропускною спроможністю, рівнем припустимого антропогенного навантаження, сезонними та іншими умовами.
= Організаційні форми та види туризму =
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про туризм]» організаційними формами туризму є '''міжнародний і внутрішній туризм.'''

До міжнародного туризму належать''': в'їзний туризм''' - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та '''виїзний туризм''' - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є '''подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території'''.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: '''дитячий; молодіжний; сімейний; для осіб похилого віку; для осіб з інвалідністю; культурно-пізнавальний; лікувально-оздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений); сільський; підводний; гірський; пригодницький; мисливський; автомобільний; самодіяльний тощо'''.
= Учасники відносин у сфері туристичної діяльності =
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є '''юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт,''' надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а '''також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші)''', в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є:
* '''туристичні оператори (далі - туроператори)''' - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
* ·'''туристичні агенти (далі - турагенти)''' - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг;
* '''інші суб'єкти господарювання''', що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
* ·'''гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу''' - фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування;
* '''фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з проживання, харчування''' тощо.
Перелік посад фахівців туристичного супроводу та кваліфікаційні вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
= Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності =
== Суб'єкти туристичної діяльності мають право: ==
# виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством;
# вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання;
# вносити пропозиції щодо вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму;
# на встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, відповідної категорії;
# на отримання в установленому порядку інформації, необхідної для здійснення їх діяльності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# брати в установленому порядку участь у розробці програм розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери;
# визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг;
# визначати мінімальну кількість туристів (екскурсантів) у групі;
# на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб чи заподіяних суб'єктами туристичної діяльності.
== Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані: ==
# проводити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій;
# залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам;
# надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію;
# надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором;
#виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля;
# вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, надавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;
#відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.
= Права та обов’язки туристів та екскурсантів =
== Туристи та екскурсанти мають право на: ==
* реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
* необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
* інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством;
* отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
* отримання туристичних послуг, передбачених договором;
* особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
*одержання відповідної медичної допомоги;
* відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
* сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
* реалізацію інших прав.
== Туристи та екскурсанти зобов'язані: ==
* не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;
* виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;
* поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;
* зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;
* дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;
* надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації тристичного продукту;
*дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;
* відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.
= Організація туристичної діяльності =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про туризм"] умовами організації туристичної діяльності в Україні є:

1. ліцензування туристичної діяльності. З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської діяльності.

2. державна реєстрація суб'єктів підприємництва за місцем перебування підприємця. Зареєстровані суб'єкти вносяться до [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] (далі - ЄДР). Після реєстрації відкриваються рахунки в банках;

3. стандартизація у сфері туристичної діяльності;

4. встановлення готелям, закладам харчування і курортним закладам відповідної категорії;

5. уладення [[Договір на туристичне обслуговування. Стягнення заборгованості за ненадання туристичних послуг|договорів на туристичне обслуговування]];

6.[[Поліс туристичного страхування|страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок]];

7. фінансове забезпечення діяльності туроператора та турагента;

8..наймання працівників і соціальні гарантії за використання їхньої праці;

9. майнова відповідальність суб'єктів підприємництва за використання туристичних ресурсів;
= Відповідальність за порушення законодавства у сфері туризму =
'''Статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про туризм]» визначається''' відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму. Порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом.

'''Порушеннями законодавства в галузі туризму є:'''
# провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов;
# залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам;
# ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності;
# порушення норм і правил у галузі туризму;
# незаконне використання категорії об'єкта туристичної інфраструктури;
# порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг;
# невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов;
# порушення правил щодо охорони чи використання об'єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об'єктів відвідування;
# створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності;
# незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності;
# розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.
Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у галузі туристичної діяльності за порушення законодавства несуть відповідальність згідно із законом.

'''Цивільно-правова та інші види відповідальності суб'єктів туристичної діяльності'''

За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в [[Договір на туристичне обслуговування. Стягнення заборгованості за ненадання туристичних послуг|договорі]] відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону].

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення суб'єктом господарювання правопорушення та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про туризм"], органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у випадках і в порядку, визначених законом, здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності, проводять перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг, додержання ліцензійних умов, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності та відповідно до закону накладають стягнення і вживають інших заходів за порушення законодавства в галузі туризму.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85582027 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 761/35935/15-ц] (неналежне виконання туроператором умов договору в частині ненадання послуг трансферу (перевезення) із аеропорту до готелю може бути підставою для стягнення з нього моральної шкоди).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87732927 Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 243/9071/18 (провадження № 61-13650св19)] Видача перевізником відповідного квитка та багажної квитанції пасажиру свідчить про настання між ними договірних правовідносин, а тому у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу відшкодування компенсації покладається саме на авіаперевізникаю
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/93336315 Постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі 177/1522/17 (провадження № 61-14529св19)]Турист має право відмовитись від одержання туристичних послуг у випадку суттєвих змін щодо місця і часу вильоту. Відповідальність за завдані туристу збитки несе туроператор, який не зміг забезпечити виконання істотних умов договору щодо перевезення.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Правове регулювання туризму в Україні

2023-06-14T14:31:14Z

Tetiana.kost:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/436-15 Господарський Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про туризм»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/222-19 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/85/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" .]
= Визначення термінів та понять =
'''Туризм''' - тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає.

'''Турист''' - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов'язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

'''Туристичний продукт''' - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

'''Туристичними ресурсами України''' є пропоновані або такі, що можуть пропонуватися, туристичні пропозиції на основі та з використанням об'єктів державної, комунальної чи приватної власності. Класифікація та оцінка туристичних ресурсів України, режим їх охорони, порядок використання з обліком гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля, порядок збереження цілісності туристичних ресурсів України, заходи для їх відновлення визначаються відповідно до закону. Унікальні туристичні ресурси можуть знаходитися на особливому режимі охорони, що обмежує доступ до них. Обмеження доступу до туристичних ресурсів визначається їх реальною пропускною спроможністю, рівнем припустимого антропогенного навантаження, сезонними та іншими умовами.
= Організаційні форми та види туризму =
Відповідно до статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про туризм]» організаційними формами туризму є '''міжнародний і внутрішній туризм.'''

До міжнародного туризму належать''': в'їзний туризм''' - подорожі в межах України осіб, які постійно не проживають на її території, та '''виїзний туризм''' - подорожі громадян України та осіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.

Внутрішнім туризмом є '''подорожі в межах території України громадян України та осіб, які постійно проживають на її території'''.

Залежно від категорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їх цілей, об'єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існують такі види туризму: '''дитячий; молодіжний; сімейний; для осіб похилого віку; для осіб з інвалідністю; культурно-пізнавальний; лікувально-оздоровчий; спортивний; релігійний; екологічний (зелений); сільський; підводний; гірський; пригодницький; мисливський; автомобільний; самодіяльний тощо'''.
= Учасники відносин у сфері туристичної діяльності =
Учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є '''юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт,''' надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а '''також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші)''', в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб'єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність (далі - суб'єкти туристичної діяльності), є:
* '''туристичні оператори (далі - туроператори)''' - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
* ·'''туристичні агенти (далі - турагенти)''' - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг;
* '''інші суб'єкти господарювання''', що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
* ·'''гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу''' - фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування;
* '''фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з проживання, харчування''' тощо.
Перелік посад фахівців туристичного супроводу та кваліфікаційні вимоги до них визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
= Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності =
== Суб'єкти туристичної діяльності мають право: ==
# виробляти і реалізовувати туристичні послуги згідно із законодавством;
# вносити пропозиції щодо охорони туристичних ресурсів України, їх збереження та відновлення, порядку використання;
# вносити пропозиції щодо вдосконалення освітніх програм з професійного навчання в галузі туризму, підвищення рівня професійної підготовки працівників і фахівців у галузі туризму;
# на встановлення об'єктам туристичної інфраструктури (готелям, іншим засобам тимчасового розміщення, закладам харчування, курортним закладам тощо), власниками яких вони є, відповідної категорії;
# на отримання в установленому порядку інформації, необхідної для здійснення їх діяльності, в органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# брати в установленому порядку участь у розробці програм розвитку туризму та курортно-рекреаційної сфери;
# визначати та оприлюднювати шляхом опублікування загальні умови типового (публічного) договору на надання туристичних послуг;
# визначати мінімальну кількість туристів (екскурсантів) у групі;
# на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб чи заподіяних суб'єктами туристичної діяльності.
== Суб'єкти туристичної діяльності зобов'язані: ==
# проводити діяльність у галузі туризму, яка підлягає ліцензуванню, лише за наявності ліцензій;
# залучати до надання туристичних послуг осіб, які відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам;
# надавати туристам необхідну і достовірну інформацію про туристичні послуги, права, обов'язки та правила поведінки туристів (екскурсантів), умови страхування, порядок відшкодування завданих збитків, умови відмови від послуг, правила візового митного режиму, перетинання державного кордону та іншу інформацію;
# надавати туристичні послуги в обсягах та в терміни, обумовлені договором;
#виконувати вимоги закону щодо забезпечення безпеки туристів, охорони туристичних ресурсів України та довкілля;
# вести облікову та іншу визначену законодавством документацію, надавати в установленому порядку бухгалтерську та статистичну звітність;
#відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані туристам (екскурсантам), іншим особам та довкіллю.
= Права та обов’язки туристів та екскурсантів =
== Туристи та екскурсанти мають право на: ==
* реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
* необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
* інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством;
* отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
* отримання туристичних послуг, передбачених договором;
* особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
*одержання відповідної медичної допомоги;
* відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
* сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
* реалізацію інших прав.
== Туристи та екскурсанти зобов'язані: ==
* не порушувати права та законні інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;
* виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;
* поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;
* зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) тимчасового перебування;
* дотримуватися умов і правил, передбачених договором про надання туристичних послуг;
* надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації тристичного продукту;
*дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;
* відшкодовувати збитки, завдані їх неправомірними діями. Виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.
= Організація туристичної діяльності =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про туризм"] умовами організації туристичної діяльності в Україні є:

1. ліцензування туристичної діяльності. З метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів громадян, захисту навколишнього природного середовища, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туроператорської діяльності.

2. державна реєстрація суб'єктів підприємництва за місцем перебування підприємця. Зареєстровані суб'єкти вносяться до [https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань] (далі - ЄДР). Після реєстрації відкриваються рахунки в банках;

3. стандартизація у сфері туристичної діяльності;

4. встановлення готелям, закладам харчування і курортним закладам відповідної категорії;

5. уладення [[Договір на туристичне обслуговування. Стягнення заборгованості за ненадання туристичних послуг|договорів на туристичне обслуговування]];

6.[[Поліс туристичного страхування|страхування туристів при здійсненні туристичних поїздок]];

7. фінансове забезпечення діяльності туроператора та турагента;

8..наймання працівників і соціальні гарантії за використання їхньої праці;

9. майнова відповідальність суб'єктів підприємництва за використання туристичних ресурсів;
= Відповідальність за порушення законодавства у сфері туризму =
'''Статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про туризм]» визначається''' відповідальність за порушення законодавства в галузі туризму. Порушення законодавства в галузі туризму тягне за собою відповідальність згідно із законом.

'''Порушеннями законодавства в галузі туризму є:'''
# провадження туроператорської діяльності без отримання відповідної ліцензії або недодержання ліцензійних умов;
# залучення до надання туристичних послуг осіб, які не відповідають встановленим законодавством відповідним кваліфікаційним вимогам;
# ненадання, несвоєчасне надання або надання туристові інформації, що не відповідає дійсності;
# порушення вимог стандартів, норм і правил у галузі туризму;
# незаконне використання категорії об'єкта туристичної інфраструктури;
# порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг;
# невиконання розпоряджень уповноважених органів та осіб про усунення порушень ліцензійних умов;
# порушення правил щодо охорони чи використання об'єктів туристичної інфраструктури, знищення або пошкодження об'єктів відвідування;
# створення перешкод уповноваженій на те законом посадовій чи службовій особі у здійсненні контролю за туристичною діяльністю, у проведенні перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг або додержанні ліцензійних умов, стандартів, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності;
# незаконне втручання у здійснення туристичної діяльності;
# розголошення відомостей, що становлять конфіденційну або іншу охоронювану законом інформацію.
Законами може передбачатися відповідальність і за інші порушення у сфері туристичної діяльності.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у галузі туристичної діяльності за порушення законодавства несуть відповідальність згідно із законом.

'''Цивільно-правова та інші види відповідальності суб'єктів туристичної діяльності'''

За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в [[Договір на туристичне обслуговування. Стягнення заборгованості за ненадання туристичних послуг|договорі]] відповідно до чинного законодавства.

Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Спори майнового характеру між суб'єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг вирішуються у встановленому порядку з дотриманням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80 Закону].

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, застосовують заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення суб'єктом господарювання правопорушення та ліквідацію його наслідків.

Відповідно до ст 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/324/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про туризм"], органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи у випадках і в порядку, визначених законом, здійснюють контроль за додержанням вимог законодавства з питань туристичної діяльності, проводять перевірки якості надаваних (наданих) туристичних послуг, додержання ліцензійних умов, норм і правил щодо здійснення туристичної діяльності та відповідно до закону накладають стягнення і вживають інших заходів за порушення законодавства в галузі туризму.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85582027 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 761/35935/15-ц] (неналежне виконання туроператором умов договору в частині ненадання послуг трансферу (перевезення) із аеропорту до готелю може бути підставою для стягнення з нього моральної шкоди).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87732927 Постанова Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 243/9071/18 (провадження № 61-13650св19)] Видача перевізником відповідного квитка та багажної квитанції пасажиру свідчить про настання між ними договірних правовідносин, а тому у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу відшкодування компенсації покладається саме на авіаперевізникаю
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/93336315 Постанова Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі 177/1522/17 (провадження № 61-14529св19)]Турист має право відмовитись від одержання туристичних послуг у випадку суттєвих змін щодо місця і часу вильоту. Відповідальність за завдані туристу збитки несе туроператор, який не зміг забезпечити виконання істотних умов договору щодо перевезення.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Господарське право]]

Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

2023-06-14T11:05:32Z

Tetiana.kost: /* Правила перетину кордону в умовах воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України від 02 вересня 2014 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року]
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

Прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesennya-informaciyi-do-pasporta-gromadyanina-ukrayini-dlya-viyizdu-170 постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на усій території України.

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

'''Для врахування!''' [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

Актуальна інформація щодо перетину державного кордону на сайті [https://dpsu.gov.ua/ Держприкордонслужби України]
|}
== Умови перетину кордону країн Європейського Союзу ==
''Умови в'їзду на територію ЄС є такими:''
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване; - він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
З переліком пунктів пропуску можливо ознайомитись за посиланнями:
# https://dpsu.gov.ua/ua/De-i-yak-mozhna-peretnuti-derzhavniy-kordon-Ukraini/
# https://dpsu.gov.ua/ua/map
=== Правила перетину кордону з ЄС на період карантину ===
Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а у зв’язку з протидією розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути введені і додаткові обмеження, які можуть діяти і на сьогодні.

З метою уникнення непорозумінь за кордоном необхідно попередньо ознайомитись з інформацією за наступними посиланнями:

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=1973

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=686

https://visitukraine.today/departure/ua

У зв’язку з можливою застережною інформацією щодо можливих додаткових вимог до умов в’їзду та пропуску на територію іноземної держави Державна прикордонна служба України рекомендує звертатися до уповноважених органів відповідної держави запланованого в’їзду чи транзитного проїзду.
=== Правила перетину кордону в умовах воєнного стану ===
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).]

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Щодо отримання актуальної інформації про порядок перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану користуйтеся [https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ роз'ясненнями Державної прикордонної служби України, розміщені на офіційному вебсайті у категорії «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану»]. '''Зверніть увагу!''' Роз'яснення, розміщені у категорії офіційного вебсайту «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану» не встановлюють норм права, а носять інформаційний характер!

'''<big>Консультації щодо перетину кордону</big>'''

1598 - багатоканальний номер ''(для безкоштовних дзвінків з мережі фіксованого зв'язку та абонентів операторів мобільного зв'язку на території України).''

(044) 527-63-63 - міський номер ''(для дзвінків із України та із за кордону згідно з тарифами відповідного оператора зв'язку).''

Джерело: https://dpsu.gov.ua/ua/konsultacii-shchodo-peretinu-kordonu/
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==
# Австрія
# Андорра
# Бельгія
# Болгарія
# Ватикан
# Угорщина
# Німеччина
# Греція
# Данія
# Іспанія
# Італія
# Кіпр
# Латвія
# Литва
# Люксембург
# Мальта
# Монако
# Нідерланди
# Польща
# Португалія
# Румунія
# Сан-Марино
# Словенія
# Словаччина
# Фінляндія
# Франція
# Хорватія
# Чехія
# Швеція
# Естонія
# Норвегія
# Швейцарія
# Ісландія
# Ліхтенштейн
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.
|}
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування '''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.

'''Важливо!''' День в’їзду рахується як перший день перебування на території Шенгенської зони.

День виїзду рахується як останній день перебування на території Шенгенської зони.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.
|}
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи. 
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==
<big>'''[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|Біометричний паспорт для виїзду за кордон]]).''' 
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''</big>
* '''Для робочих поїздок:'''
–запрошення на зустріч; –інший документ, яки підтверджує ділові відносини; –квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''
−туристичний ваучер −бронювання проживання або запрошення; −зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем); −маршрут або план поїздки тощо. 
'''<big>Поліс медичного страхування. </big>
<big>Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.</big>'''

<big>'''Обов’язково мати квиток назад, який підтверджує, що Ви повернетеся до своєї країни.'''</big>

<big>'''Також, при перетині кордону може перевірятися підтвердження Вашого місця перебування під час знаходження на території ЄС (бронь готелю, дзвінок родичам і т.д.).'''</big>
== Дивитись також ==
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

2023-06-14T11:02:36Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України від 02 вересня 2014 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року]
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

Прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesennya-informaciyi-do-pasporta-gromadyanina-ukrayini-dlya-viyizdu-170 постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на усій території України.

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

'''Для врахування!''' [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

Актуальна інформація щодо перетину державного кордону на сайті [https://dpsu.gov.ua/ Держприкордонслужби України]
|}
== Умови перетину кордону країн Європейського Союзу ==
''Умови в'їзду на територію ЄС є такими:''
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване; - він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
З переліком пунктів пропуску можливо ознайомитись за посиланнями:
# https://dpsu.gov.ua/ua/De-i-yak-mozhna-peretnuti-derzhavniy-kordon-Ukraini/
# https://dpsu.gov.ua/ua/map
=== Правила перетину кордону з ЄС на період карантину ===
Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а у зв’язку з протидією розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути введені і додаткові обмеження, які можуть діяти і на сьогодні.

З метою уникнення непорозумінь за кордоном необхідно попередньо ознайомитись з інформацією за наступними посиланнями:

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=1973

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=686

https://visitukraine.today/departure/ua

У зв’язку з можливою застережною інформацією щодо можливих додаткових вимог до умов в’їзду та пропуску на територію іноземної держави Державна прикордонна служба України рекомендує звертатися до уповноважених органів відповідної держави запланованого в’їзду чи транзитного проїзду.
=== Правила перетину кордону в умовах воєнного стану ===
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).]

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Щодо отримання актуальної інформації про порядок перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану користуйтеся [https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ роз'ясненнями Державної прикордонної служби України, розміщені на офіційному вебсайті у категорії «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану»]. '''Зверніть увагу!''' Роз'яснення, розміщені у категорії офіційного вебсайту «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану» не встановлюють норм права, а носять інформаційний характер!

'''<big>Консультації щодо перетину кордону</big>'''

1598 - багатоканальний номер ''(для безкоштовних дзвінків з мережі фіксованого зв'язку та абонентів операторів мобільного зв'язку на території України).''

(044) 527-63-63 - міський номер ''(для дзвінків із України та із за кордону згідно з тарифами відповідного оператора зв'язку).''

[[Mailto:dovira@dpsu.gov.ua|dovira@dpsu.gov.ua]] - для отримання консультацій з використанням електронної пошти в режимі online (протягом трьох робочих діб).

Джерело: https://dpsu.gov.ua/ua/konsultacii-shchodo-peretinu-kordonu/
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==
# Австрія
# Андорра
# Бельгія
# Болгарія
# Ватикан
# Угорщина
# Німеччина
# Греція
# Данія
# Іспанія
# Італія
# Кіпр
# Латвія
# Литва
# Люксембург
# Мальта
# Монако
# Нідерланди
# Польща
# Португалія
# Румунія
# Сан-Марино
# Словенія
# Словаччина
# Фінляндія
# Франція
# Хорватія
# Чехія
# Швеція
# Естонія
# Норвегія
# Швейцарія
# Ісландія
# Ліхтенштейн
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.
|}
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування '''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.

'''Важливо!''' День в’їзду рахується як перший день перебування на території Шенгенської зони.

День виїзду рахується як останній день перебування на території Шенгенської зони.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.
|}
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи. 
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==
<big>'''[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|Біометричний паспорт для виїзду за кордон]]).''' 
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''</big>
* '''Для робочих поїздок:'''
–запрошення на зустріч; –інший документ, яки підтверджує ділові відносини; –квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''
−туристичний ваучер −бронювання проживання або запрошення; −зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем); −маршрут або план поїздки тощо. 
'''<big>Поліс медичного страхування. </big>
<big>Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.</big>'''

<big>'''Обов’язково мати квиток назад, який підтверджує, що Ви повернетеся до своєї країни.'''</big>

<big>'''Також, при перетині кордону може перевірятися підтвердження Вашого місця перебування під час знаходження на території ЄС (бронь готелю, дзвінок родичам і т.д.).'''</big>
== Дивитись також ==
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

2023-06-14T10:58:44Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України від 02 вересня 2014 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року]
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

Прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesennya-informaciyi-do-pasporta-gromadyanina-ukrayini-dlya-viyizdu-170 постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на усій території України.

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

'''Для врахування!''' [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

Актуальна інформація щодо перетину державного кордону на сайті [https://dpsu.gov.ua/ Держприкордонслужби України]
|}
== Умови перетину кордону країн Європейського Союзу ==
''Умови в'їзду на територію ЄС є такими:''
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване; - він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
З переліком пунктів пропуску можливо ознайомитись за посиланнями:
# https://dpsu.gov.ua/ua/De-i-yak-mozhna-peretnuti-derzhavniy-kordon-Ukraini/
# https://dpsu.gov.ua/ua/map
=== Правила перетину кордону з ЄС на період карантину ===
Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а у зв’язку з протидією розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути введені і додаткові обмеження, які можуть діяти і на сьогодні.

З метою уникнення непорозумінь за кордоном необхідно попередньо ознайомитись з інформацією за наступними посиланнями:

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=1973

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=686

https://visitukraine.today/departure/ua

У зв’язку з можливою застережною інформацією щодо можливих додаткових вимог до умов в’їзду та пропуску на територію іноземної держави Державна прикордонна служба України рекомендує звертатися до уповноважених органів відповідної держави запланованого в’їзду чи транзитного проїзду.
=== Правила перетину кордону в умовах воєнного стану ===
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).]

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Щодо отримання актуальної інформації про порядок перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану користуйтеся [https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ роз'ясненнями Державної прикордонної служби України, розміщені на офіційному вебсайті у категорії «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану»]. '''Зверніть увагу!''' Роз'яснення, розміщені у категорії офіційного вебсайту «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану» не встановлюють норм права, а носять інформаційний характер!
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==
# Австрія
# Андорра
# Бельгія
# Болгарія
# Ватикан
# Угорщина
# Німеччина
# Греція
# Данія
# Іспанія
# Італія
# Кіпр
# Латвія
# Литва
# Люксембург
# Мальта
# Монако
# Нідерланди
# Польща
# Португалія
# Румунія
# Сан-Марино
# Словенія
# Словаччина
# Фінляндія
# Франція
# Хорватія
# Чехія
# Швеція
# Естонія
# Норвегія
# Швейцарія
# Ісландія
# Ліхтенштейн
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.
|}
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування '''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.

'''Важливо!''' День в’їзду рахується як перший день перебування на території Шенгенської зони.

День виїзду рахується як останній день перебування на території Шенгенської зони.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.
|}
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи. 
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==
<big>'''[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|Біометричний паспорт для виїзду за кордон]]).''' 
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''</big>
* '''Для робочих поїздок:'''
–запрошення на зустріч; –інший документ, яки підтверджує ділові відносини; –квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''
−туристичний ваучер −бронювання проживання або запрошення; −зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем); −маршрут або план поїздки тощо. 
'''<big>Поліс медичного страхування. </big>
<big>Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.</big>'''

<big>'''Обов’язково мати квиток назад, який підтверджує, що Ви повернетеся до своєї країни.'''</big>

<big>'''Також, при перетині кордону може перевірятися підтвердження Вашого місця перебування під час знаходження на території ЄС (бронь готелю, дзвінок родичам і т.д.).'''</big>

=== '''Консультації щодо перетину кордону''' ===
[[Tel:1598|1598]] - багатоканальний номер ''(для безкоштовних дзвінків з мережі фіксованого зв'язку та абонентів операторів мобільного зв'язку на території України).''

[[Tel:380445276363|+38 (044) 527-63-63]] - міський номер ''(для дзвінків із України та із за кордону згідно з тарифами відповідного оператора зв'язку).''

[[Mailto:dovira@dpsu.gov.ua|dovira@dpsu.gov.ua]] - для отримання консультацій з використанням електронної пошти в режимі online (протягом трьох робочих діб).

Джерело: https://dpsu.gov.ua/ua/konsultacii-shchodo-peretinu-kordonu/

== Дивитись також ==
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2023-06-14T10:52:19Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];

* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]].
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''документи, що підтверджують '''утримання''' трьох і більше дітей віком до 18 років.''
[https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ Такими документами можуть бути:]
* свідоцтво про народження дітей (трьох і більше);
* посвідчення батька багатодітної сім’ї;
* рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
* свідоцтво про смерть одного із батьків дитини;
* рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав;
* рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим;
* рішення суду про оголошення одного із батьків померлим.
Чоловік, який є батьком трьох і більше дітей, може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій.

Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) ''(наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо).''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про оголошення матері померлою''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи
|документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
|-
|13.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|14.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
|15.
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''
|-
|16.
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.''
|-
|17.
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''
|-
|18.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|19.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|20.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|21.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|22.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|23.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки.
|1) Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2) Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3) Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4) Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.
|}
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

'''Зверніть увагу!'''

23 травня 2023 року змінилися деякі правила виїзду дітей за кордон у супроводі '''третіх осіб за довіреністю'''. Йдеться про довіреності, видані без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчені нотаріусом.

Після 23 травня 2023 року нотаріально завірені довіреності, оформлені на білому папері встрачають свою дійсність.

Довіреності на білому папері, оформлені до 23 травня 2023 року потребують довідки підтвердження.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України № 469] від 09.05.2023 року (набрала чинності 23.05.2023 року) передбачено, що для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;
== Нотаріально завірені довіреності на білому папері на виїзд дитини за кордон у супроводі третіх осіб, видані після 23 травня, втрачають свою дійсність. ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].

Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивнних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

28.01.2023 набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил], відповідно до яких члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2023-06-14T10:39:14Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];

* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]].
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''документи, що підтверджують '''утримання''' трьох і більше дітей віком до 18 років.''
[https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ Такими документами можуть бути:]
* свідоцтво про народження дітей (трьох і більше);
* посвідчення батька багатодітної сім’ї;
* рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
* свідоцтво про смерть одного із батьків дитини;
* рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав;
* рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим;
* рішення суду про оголошення одного із батьків померлим.
Чоловік, який є батьком трьох і більше дітей, може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій.

Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) ''(наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо).''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про оголошення матері померлою''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи
|документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
|-
|13.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|14.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
|15.
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''
|-
|16.
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.''
|-
|17.
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''
|-
|18.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|19.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|20.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|21.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|22.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|23.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки.
|1) Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2) Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3) Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4) Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.
|}
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

== '''Зверніть увагу!''' ==
23 травня 2023 року змінилися деякі правила виїзду дітей за кордон у супроводі '''третіх осіб за довіреністю'''. Йдеться про довіреності, видані без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчені нотаріусом.

Після 23 травня 2023 року нотаріально завірені довіреності, оформлені на білому папері встрачають свою дійсність.

Довіреності на білому папері, оформлені до 23 травня 2023 року потребують довідки підтвердження.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України № 469] від 09.05.2023 року (набрала чинності 23.05.2023 року) передбачено, що для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

== Нотаріально завірені довіреності на білому папері на виїзд дитини за кордон у супроводі третіх осіб, видані після 23 травня, втрачають свою дійсність. ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].

Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивнних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

28.01.2023 набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил], відповідно до яких члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

2023-06-14T10:04:48Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України від 02 вересня 2014 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року]
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

Прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesennya-informaciyi-do-pasporta-gromadyanina-ukrayini-dlya-viyizdu-170 постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на усій території України.

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

'''Для врахування!''' [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

Актуальна інформація щодо перетину державного кордону на сайті [https://dpsu.gov.ua/ Держприкордонслужби України]
|}
== Умови перетину кордону країн Європейського Союзу ==
''Умови в'їзду на територію ЄС є такими:''
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване; - він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
З переліком пунктів пропуску можливо ознайомитись за посиланнями:
# https://dpsu.gov.ua/ua/De-i-yak-mozhna-peretnuti-derzhavniy-kordon-Ukraini/
# https://dpsu.gov.ua/ua/map
=== Правила перетину кордону з ЄС на період карантину ===
Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а у зв’язку з протидією розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути введені і додаткові обмеження, які можуть діяти і на сьогодні.

З метою уникнення непорозумінь за кордоном необхідно попередньо ознайомитись з інформацією за наступними посиланнями:

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=1973

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=686

https://visitukraine.today/departure/ua

У зв’язку з можливою застережною інформацією щодо можливих додаткових вимог до умов в’їзду та пропуску на територію іноземної держави Державна прикордонна служба України рекомендує звертатися до уповноважених органів відповідної держави запланованого в’їзду чи транзитного проїзду.
=== Правила перетину кордону в умовах воєнного стану ===
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).]

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Щодо отримання актуальної інформації про порядок перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану користуйтеся [https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ роз'ясненнями Державної прикордонної служби України, розміщені на офіційному вебсайті у категорії «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану»]. '''Зверніть увагу!''' Роз'яснення, розміщені у категорії офіційного вебсайту «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану» не встановлюють норм права, а носять інформаційний характер!
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==
# Австрія
# Андорра
# Бельгія
# Болгарія
# Ватикан
# Угорщина
# Німеччина
# Греція
# Данія
# Іспанія
# Італія
# Кіпр
# Латвія
# Литва
# Люксембург
# Мальта
# Монако
# Нідерланди
# Польща
# Португалія
# Румунія
# Сан-Марино
# Словенія
# Словаччина
# Фінляндія
# Франція
# Хорватія
# Чехія
# Швеція
# Естонія
# Норвегія
# Швейцарія
# Ісландія
# Ліхтенштейн
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.
|}
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування '''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.

'''Важливо!''' День в’їзду рахується як перший день перебування на території Шенгенської зони.

День виїзду рахується як останній день перебування на території Шенгенської зони.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.
|}
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи. 
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==
<big>'''[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|Біометричний паспорт для виїзду за кордон]]).''' 
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''</big>
* '''Для робочих поїздок:'''
–запрошення на зустріч; –інший документ, яки підтверджує ділові відносини; –квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''
−туристичний ваучер −бронювання проживання або запрошення; −зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем); −маршрут або план поїздки тощо. 
'''<big>Поліс медичного страхування. </big>
<big>Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.</big>'''

<big>'''Обов’язково мати квиток назад, який підтверджує, що Ви повернетеся до своєї країни.'''</big>

<big>'''Також, при перетині кордону може перевірятися підтвердження Вашого місця перебування під час знаходження на території ЄС (бронь готелю, дзвінок родичам і т.д.).'''</big>
== Дивитись також ==
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Безвізовий режим з ЄС: правила перетину кордону

2023-06-14T10:03:25Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Рада Європи від 04 листопада 1950 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1675-18 Постанова Верховної Ради України від 02 вересня 2014 року "Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Безвізовий режим між Україною та ЄС: перспективи та нові можливості для громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_850 Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз від 18 червня 2007 року]
* [https://eur-lex.europa.eu/legal-content/ENG/TXT/?uri=LEGISSUM:l14514 Schengen Borders Code]
* [http://www.estemb.kiev.ua/static/files/087/http___eur-lex.europa.pdf Regulation (eu) 2017/850 of the european parliament and of the council of 17 may 2017]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
З 1 березня 2022 року строк дії паспортів громадян України для виїзду за кордон може '''продовжуватись на 5 років'''!

Прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vnesennya-informaciyi-do-pasporta-gromadyanina-ukrayini-dlya-viyizdu-170 постанову Кабінетом Міністрів України 28 лютого 2022 року № 170 "Деякі питання внесення інформації до паспорта громадянина України для виїзду за кордон"] у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та введенням воєнного стану на усій території України.

Крім того, до паспортів батьків або законних представників здійснюється вклеювання фотокартки дітей із зазначенням їх персональних даних. Ця інформація посвідчує їхню особу та підтверджує громадянство України.

Продовження строку дії паспортів, вклеювання фотокарток дитини до паспортів батьків або законних представників, здійснюють територіальні органи/територіальні підрозділи ДМС, а також посольства та консульські установи України.

Так, інформація про дитину, внесена до паспорта для виїзду за кордон законного представника, посвідчує особу та підтверджує громадянство України такої дитини.

◆ Внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину здійснюється на підставі '''заяви законного представника''', до паспорта якого вноситься така інформація. Документи для внесення до паспорта для виїзду за кордон законного представника інформації про дитину подаються ним до територіального органу/територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

У разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном документи подаються до посольства або консульської установи України.

''Законний представник для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину подає такі документи:''
#паспорт для виїзду за кордон;
#заяву про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину за формою згідно з додатком 1;
#свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави. У разі відсутності свідоцтва про народження законний представник може подати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження;
#дві фотокартки дитини розміром 3,5 х 4,5 сантиметра, зображення на яких відповідає вимогам, що пред’являються до фотокарток, що подаються для оформлення або обміну документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, та фотографічного зображення на них, затвердженим наказом МВС від 18 жовтня 2019 р. № 875;
#документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника.
Внесення інформації про дитину здійснюється '''в день звернення законного представника безоплатно'''.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про дитину, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, засвідченим нотаріально.

◆ У разі закінчення строку дії паспорта для виїзду за кордон такий строк може бути продовжено до п’яти років на підставі '''заяви особи або її законного представника'''.

Заява про внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії за формою згідно додатком 3 подається разом з паспортом для виїзду за кордон до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, посольства або консульської установи України, за місцем звернення.

Внесення до паспорта для виїзду за кордон інформації про продовження строку його дії здійснюється '''безоплатно в день звернення особи''', на чиє ім’я оформлено паспорт, чи її законного представника.

'''Для врахування!''' [https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]

Актуальна інформація щодо перетину державного кордону на сайті [https://dpsu.gov.ua/ Держприкордонслужби України]
|}
== Умови перетину кордону країн Європейського Союзу ==
''Умови в'їзду на територію ЄС є такими:''
* громадянин третьої країни повинен мати чинний проїзний документ (travel document), що надає власнику право перетинати кордон і відповідає таким критеріям:
- документ залишатиметься чинним щонайменше три місяці після запланованої дати від'їзду з території держав-членів. У разі обґрунтованої нагальної потреби це зобов'язання може бути скасоване; - він має бути виданий протягом попередніх 10 років.
* громадянин може обґрунтувати мету та умови запланованого перебування і має достатні засоби для існування, як на період запланованого перебування, так і для повернення до країни походження або транзиту до третьої країни, право на в'їзд до якої він гарантовано має; або має можливість законно отримати такі засоби.
* громадяни третіх країн не є особами, щодо яких створено запис у SIS (Шенгенській інформаційній системі) про відмову у в'їзді.
* вони не вважаються загрозою для публічної політики, внутрішньої безпеки, здоров'я громадян або внутрішньої безпеки будь-якої з держав-членів, зокрема, щодо них не внесено записів про відмову у в'їзді на таких підставах до національних систем оповіщень (national list of alerts).
* засоби для існування оцінюються відповідно до тривалості та мети перебування і на підставі середніх цін у державах-членах на харчування та проживання бюджетного класу, помножених на кількість днів перебування. Громадською організацією "Європа без бар'єрів" створено [https://travel.europewb.org.ua/karta-yevropy/ карту Європи], за допомогою якої можна дізнатися, скільки коштів слід мати з собою для відвідування тієї чи іншої держави Європи.
* оцінка достатності засобів для існування може ґрунтуватися на готівці, тревел-чеках і кредитних картках, які має громадянин третьої країни. Декларації спонсорування (sponsorship), які відповідають чинному законодавству країни, та гарантійні листи від приймаючої сторони, які відповідають законам держави, де збирається перебувати громадянин третьої країни, також можуть бути доказом наявності достатніх засобів для існування.
З переліком пунктів пропуску можливо ознайомитись за посиланнями:
# https://dpsu.gov.ua/ua/De-i-yak-mozhna-peretnuti-derzhavniy-kordon-Ukraini/
# https://dpsu.gov.ua/ua/map
=== Правила перетину кордону з ЄС на період карантину ===
Порядок в’їзду до іноземної держави регулюється законодавством відповідної держави, а у зв’язку з протидією розповсюдженню гострої респіраторної хвороби COVID-19, можуть бути введені і додаткові обмеження, які можуть діяти і на сьогодні.

З метою уникнення непорозумінь за кордоном необхідно попередньо ознайомитись з інформацією за наступними посиланнями:

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=1973

https://tripadvisor.mfa.gov.ua/?page_id=686

https://visitukraine.today/departure/ua

У зв’язку з можливою застережною інформацією щодо можливих додаткових вимог до умов в’їзду та пропуску на територію іноземної держави Державна прикордонна служба України рекомендує звертатися до уповноважених органів відповідної держави запланованого в’їзду чи транзитного проїзду.
=== Правила перетину кордону в умовах воєнного стану ===
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 (далі - Правил).]

З метою здійснення заходів правового режиму воєнного стану обмежено виїзд з України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Однак, така заборона не є абсолютною.

Щодо отримання актуальної інформації про порядок перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану користуйтеся роз'ясненнями Державної прикордонної служби України, розміщені на офіційному вебсайті у категорії «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану». '''Зверніть увагу!''' Роз'яснення, розміщені у категорії офіційного вебсайту «Перетинанння державного кордону в умовах правового режиму воєнного стану» не встановлюють норм права, а носять інформаційний характер!
== Які країни ЄС можна відвідати без візи ==
# Австрія
# Андорра
# Бельгія
# Болгарія
# Ватикан
# Угорщина
# Німеччина
# Греція
# Данія
# Іспанія
# Італія
# Кіпр
# Латвія
# Литва
# Люксембург
# Мальта
# Монако
# Нідерланди
# Польща
# Португалія
# Румунія
# Сан-Марино
# Словенія
# Словаччина
# Фінляндія
# Франція
# Хорватія
# Чехія
# Швеція
# Естонія
# Норвегія
# Швейцарія
# Ісландія
# Ліхтенштейн
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Правила безвізового режиму не поширюються на відвідування Великобританії та Ірландії.
|}
== Як довго можна перебувати у країнах ЄС без візи ==
Безвізовий режим передбачає право на короткотермінове перебування '''до 90 днів протягом 180-денного періоду'''. Перевірити сукупний строк перебування в ЄС можна за допомогою [https://ec.europa.eu/home-affairs/content/visa-calculator_en калькулятора] на офіційному сайті Єврокомісії.

'''Важливо!''' День в’їзду рахується як перший день перебування на території Шенгенської зони.

День виїзду рахується як останній день перебування на території Шенгенської зони.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' У випадку перевищення строку перебування в державах ЄС без візи особі може бути відмовлено у в'їзді на території держав-учасниць Шенгенської угоди у майбутньому.
|}
Для більш тривалого перебування в ЄС, необхідно звернутися до консульської установи держави призначення з метою отримання консультації та, за необхідності, оформлення візи. 
У випадку появи необхідності у більш тривалому перебуванні після в'їзду в ЄС, необхідно звернутися до міграційних органів влади держави перебування для отримання консультації та врегулювання статусу. Термін перебування може бути продовжено, наприклад, у разі необхідності термінового лікування, стихійного лиха, виникнення інших непереборних обставин.
== Документи, які необхідні для подорожі в ЄС без візи ==
<big>'''[[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|Біометричний паспорт для виїзду за кордон]]).''' 
'''Документ, який підтверджує мету поїздки до країн ЄС без візи.'''</big>
* '''Для робочих поїздок:'''
–запрошення на зустріч; –інший документ, яки підтверджує ділові відносини; –квиток на захід, відвідування якого є метою поїздки тощо.
* '''Для туризму або приватних поїздок:'''
−туристичний ваучер −бронювання проживання або запрошення; −зворотній квиток (за винятком подорожей автомобілем); −маршрут або план поїздки тощо. 
'''<big>Поліс медичного страхування. </big>
<big>Підтвердження наявності достатньої кількості фінансових засобів для покриття вартості перебування в ЄС.</big>'''

<big>'''Обов’язково мати квиток назад, який підтверджує, що Ви повернетеся до своєї країни.'''</big>

<big>'''Також, при перетині кордону може перевірятися підтвердження Вашого місця перебування під час знаходження на території ЄС (бронь готелю, дзвінок родичам і т.д.).'''</big>
== Дивитись також ==
* [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]]
* [[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Безвізовий перетин кордону власним транспортним засобом]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Апеляційне оскарження в адміністративному процесі

2023-05-23T12:37:21Z

Tetiana.kost: /* Територіальна підсудність справ в умовах воєнного стану */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2112-20#Text Закон України “Про внесення зміни до частини сьомої статті 147 Закону України ‘Про судоустрій і статус суддів’ щодо визначення територіальної підсудності судових справ]”.
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/455/2017 Указ Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах"]
*Рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 р. № 9 “Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні”.
*[http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu Рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану від 2 березня 2022 р.]
== Куди подавати апеляційну скаргу ==
Судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є ''апеляційний адміністративний суд'', у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення.

Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/455/2017 Указу Президента України від 29.12.2017 № 455/2017 "Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах"] в системі адміністративних судів України діють такі апеляційні адміністративні суди:
# Перший апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку та Луганську області, з місцезнаходженням у містах Донецьку та Краматорську Донецької області;
# Другий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Полтавську, Сумську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові;
# Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, з місцезнаходженням у місті Дніпрі;
# Четвертий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, з місцезнаходженням у місті Севастополі;
# П'ятий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Миколаївську, Одеську та Херсонську області, з місцезнаходженням у місті Одесі;
# Шостий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві;
# Сьомий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Житомирську, Хмельницьку та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Вінниці;
# Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові.
=== Територіальна підсудність справ в умовах воєнного стану ===
'''Верховна Рада України 3 березня 2022 року внесла зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] щодо зміни підсудності судів.'''

'''У новій редакції ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 астини сьомої статті 147 Закону] передбачено можливість забезпечення належного функціонування судової влади у випадку виникнення надзвичайних обставин. Зокрема, у разі неможливості здійснення судом правосуддя може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. Рішення про зміну підсудності ухвалюється Вищою радою правосуддя за поданням Голови Верховного Суду, а у разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя своїх повноважень - за розпорядженням Голови Верховного Суду.'''

'''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено''' '''режим воєнного стану!'''

'''У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.'''

'''В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть.'''

'''Рада суддів України оприлюднила [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації роботи судів в умовах воєнного стану]:'''
*'''обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;'''

*'''по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя;'''*'''справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження;'''

*'''виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану;'''

*'''зосередитись виключно на проведенні невідкладних судових розглядів (взяття під варту, продовження строків тримання під вартою);'''*'''вважати за неможливе відкладення судових засідань, на яких має розглядатись питання про обрання або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. У цих випадках суд (слідчий суддя) діє на підставі положень чинного кримінального процесуального законодавства.'''

'''Розпорядження Верховного Суду щодо зміни територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану:'''
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_06_03_2022.pdf?fbclid=IwAR2JdiQGRPYMkfmg1BBctEHcbheB8eWVTEJBW5G2fP_bObmTCWxiTjnUw-Q '''від 06 березня 2022 року № 1/0/9-22''']
*[https://ombudsman.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/Rozp_08_03_2022.pdf '''від 08 березня 2022 року № 2/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_10_03_2022.pdf '''від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22''']
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_12_03_2022.pdf '''від 12 березня 2022 року № 5/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/test/Rozp_14_03_2022.pdf?fbclid=IwAR1iOGKHUdygoFGIg5lfuv2daClKEt4dOmu85yqyF5rpuBSgDfw9I5MGQfw '''від 14 березня 2022 року № 7/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/test1/Rozp_15_03_2022.pdf '''від 15 березня 2022 року № 8/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_16_03_2022_10.pdf '''від 16 березня 2022 року № 10/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_18_03_2022_1.pdf '''від 18 березня 2022 року № 11/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozp_22_03_2022_12.pdf '''від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/temp/Rozp_22_03_2022_13.pdf '''від 22 березня 2022 року № 13/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Rozp_25_03_2022_14.pdf '''від 25 березня 2022 року № 14/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozpor_14_04_04_2022.pdf '''від 04 квітня 2022 року № 15/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozpor_16_06_04_2022.pdf '''від 06 квітня 2022 року № 16/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/war/Rozpor_17_08_04_2022.pdf '''від 08 квітня 2022 року № 17/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_26_29_04_2022.pdf '''від 29 квітня 2022 року № 26/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/29_rozp_10_05_2022.pdf '''від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_36_05_07_2022_ARK.pdf '''від 05 липня 2022 року № 36/0/9-22''']
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_40_22_07_2022_Donetsk.pdf від 22 липня 2022 року № 40]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_49_14_09_2022.pdf від 14 вересня 2022 року № 49]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_50_15_09_2022.pdf від 15 вересня 2022 року № 50]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_52_26_09_2022.pdf від 26 вересня 2022 року № 52]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozp_61_21_10_2022.pdf від 21 жовтня 2022 року № 61]'''

'''Розпорядження Верховного Суду щодо відновлення територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану:'''
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_18_2022_04_21.pdf '''від 21 квітня 2022 року № 18/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_24_2022_04_21.pdf '''від 21 квітня 2022 року № 24/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_Rozp_22_04_2022.pdf '''від 22 квітня 2022 року № 25/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/27_rozp_04_05_2022.pdf '''від 04 травня 2022 року № 27/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/28_rozp_05_05_2022.pdf '''від 05 травня 2022 року № 28/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/30_rozpor_19_05_2022.pdf '''від 19 травня 2022 року № 30/0/9-22''']
*[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/32_rozpor_25_05_2022.pdf '''від 25 травня 2022 року № 32/0/9-22''']
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/37_2022_07_12_rozpor.pdf від 12 липня 2022 року № 37/0/9-22]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/2022_07_25_vidnovl_pidsydnosti_Mykolaiv.pdf від 25 липня 2022 року № 41]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/2022_07_25_vidnovl_pidsydnosti_Xarkiv.pdf від 25 липня 2022 року № 42]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_47_31_08_2022.pdf від 31 серпня 2022 року № 47]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_51_20_09_2022.pdf від 20 вересня 2022 року № 51]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_60_18_10_2022.pdf від 18 жовтня 2022 року № 60]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_65_17_11_2022.pdf від 17 листопада 2022 року № 65]'''
*'''[https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Rozpor_2_10_01_2023.pdf від 10 січня 2023 року № 2]'''
[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ '''Див. детальніше: Територія України, де у зв’язку з війною не здійснюється правосуддя судами загальної юрисдикції''']

'''"Для того, аби знати, до якого суду звертатись за захистом своїх прав, можна скористатись інтерактивними мапами, що періодично публікуються на [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/anons/ вебресурсі Верховного Суду].За рішенням Вищої ради правосуддя або розпорядженням Голови Верховного Суду у разі неможливості здійснення правосуддя судом через воєнний стан здійснюється зміна територіальної підсудності справ, які вже перебувають на розгляді відповідного суду та нових справ.'''
== Хто має право подати апеляційну скаргу ==
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАСУ (ст. 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ]).Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особа, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, користується процесуальними правами і несе процесуальні обов’язки учасника справи.
== Строки апеляційного оскарження ==
[[Файл:Строки в судах апеляції і касації.jpg|міні]]
Апеляційна скарга на рішення суду подається '''протягом тридцяти днів''', а на ухвалу суду - '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня його (її) проголошення. 
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється '''з дня складення повного судового рішення.''' 
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
* на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана '''протягом тридцяти днів з дня вручення''' йому повного рішення суду;
* на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана '''протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення''' йому відповідної ухвали суду. 
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].
== Порядок подання апеляційної скарги та вимоги до апеляційної скарги ==
Апеляційна скарга подається у письмовій формі '''безпосередньо до суду апеляційної інстанції''' (стаття 297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ]). 
Однак відповідно до підпункту 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду. Відповідно до абз. 3 підпункту 15.17 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
== Форма та зміст апеляційної скарги ==
'''В апеляційній скарзі зазначаються:'''
# найменування суду апеляційної інстанції, до якого подається скарга;
# найменування суду першої інстанції, який ухвалив рішення, номер справи та дата ухвалення рішення;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
# вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, до суду апеляційної інстанції;
# обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права;
# у разі необхідності - клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про витребування нових доказів, про виклик свідків тощо;
# дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
# перелік матеріалів, що додаються.
Апеляційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Якщо в апеляційній скарзі наводяться нові докази, які не були надані суду першої інстанції, то у ній зазначається причина, з якої ці докази не були надані. 
'''До апеляційної скарги додаються:'''
# документ про сплату судового збору;
#копії апеляційної скарги відповідно до кількості учасників справи;
# копії доданих до апеляційної скарги письмових матеріалів, що відсутні в учасників справи, відповідно до кількості учасників справи;
# докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. 
Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до ст.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"].
=== Судовий збір ===
За подання апеляційної скарги до адміністративного суду сплачується судовий збір '''в розмірі 150 відсотків ставки''', що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (п. 2, п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"]). Автоматичний розрахунок судового збору на [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ сайті «Судова влада»].
== Відкриття апеляційного провадження==
Відповідно до п.1 ст. 298 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n11869 статтею 31 цього Кодексу.]

За відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п’яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n11869 статтею 298 КАСУ].

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Суд апеляційної інстанції надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів учасникам справи разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
=== Приєднання до апеляційної скарги===
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, у будь-який час до початку апеляційного розгляду мають право приєднатися до апеляційної скарги, підтримавши її вимоги.

До заяви про приєднання до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору та докази надсилання (направлення) копії заяви іншим учасникам справи.

У заяві про приєднання до апеляційної скарги може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
=== Доповнення, зміна, відкликання апеляційної скарги чи відмова від неї ===
Згідно з ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати її до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При відкликанні апеляційної скарги суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про повернення скарги.

До закінчення апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї повністю або частково, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження вирішується судом апеляційної інстанції, що розглядає справу, в судовому засіданні. Про прийняття відмови від скарги та закриття у зв’язку з цим апеляційного провадження суд постановляє ухвалу. У разі закриття апеляційного провадження у зв’язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, яка відмовилася від скарги, не допускається.

Визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ].
=== Відзив на апеляційну скаргу===
Учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі '''протягом строку, встановленого судом''' апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. 
'''Відзив на апеляційну скаргу має містити:''' 1) найменування суду апеляційної інстанції;

2) ім’я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адресу електронної пошти, за наявності;

3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги;

4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу;

5) перелік матеріалів, що додаються.

У відзиві на апеляційну скаргу може міститися клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
== Строк розгляду апеляційної скарги ==
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом '''шістдесяти днів''' з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом '''тридцяти днів''' з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але '''не більш як на п’ятнадцять днів''', про що постановляє ухвалу.
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення лічильників газу в квартирах та приватних будинках

2023-05-10T11:55:38Z

Tetiana.kost: /* Обов'язковість встановлення лічильників газу в квартирах та приватних будинках */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/620-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року № 620 "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку]
== Обов'язковість встановлення лічильників газу в квартирах та приватних будинках ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про ринок природного газу»] встановлено, що постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством.

Згідно статті 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»] постачання природного газу здійснюється за умови його комерційного обліку '''для населення''', що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується:
* комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - з 1 січня 2023 року.
Введення в експлуатацію новозбудованих та/або реконструйованих багатоквартирних жилих будинків і об'єктів виробничого та невиробничого призначення (промисловість, бюджетна сфера, сфера соціально-побутового і культурного призначення тощо) з системами газопостачання здійснюється '''лише за наявності вузлів обліку''' природного газу (частина 3 статті 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).

З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб’єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу.

Разом з тим, '''загальнобудинковий лічильник''' газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному статтею 10 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] (частина 2 статті 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).

Відповідно до пункту 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/620-2002-%D0%BF Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку], ініціювати встановлення будинкового вузла обліку на багатоквартирний будинок, групу багатоквартирних будинків, групу споживачів можуть як власник (власники) такого будинку (таких будинків) (квартир), так і оператор газорозподільної системи. Встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем].

'''Встановлення будинкового вузла обліку''', в тому числі витрати на проектування, монтаж, здійснюється за '''кошти сторони''', яка ініціювала встановлення такого вузла обліку.

Власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов’язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства.

У разі незгоди '''власника квартири (будинку)''' розраховуватися за спожитий газ за показаннями будинкового вузла обліку на будинок (групу будинків) він може встановити '''квартирний лічильник газу''' (вузол обліку) окремо на квартиру (будинок) за '''власні кошти''' (абз. 5 пункту 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/620-2002-%D0%BF Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку]).
== Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення ==
Фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється '''за рахунок:'''
* коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
* коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів;
* інших джерел, не заборонених законодавством (частина 1 статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).
Відповідно до частини 2 статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»] '''побутові споживачі''' природного газу - фізичні особи (населення) можуть '''самостійно''' забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу.

Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), які встановлять лічильники '''протягом 2018 року''', відповідна компенсація здійснюється '''протягом 12 місяців''' (частина 2 статті 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/63-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року № 63 "Деякі питання споживання природного газу побутовими споживачами"] рекомендовано ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" разом з операторами газорозподільних систем забезпечити встановлення індивідуальних лічильників природного газу за заявами побутових споживачів. 
Міністерству економічного розвитку і торгівлі разом з ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" забезпечити врахування у фінансовому плані товариства витрат на встановлення індивідуальних лічильників газу для побутових споживачів.
|}
'''''Цікаво!''''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77910919 Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2018 року № 214/2435/17] зазначено, що зі змісту статті 6 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"] вбачається обов'язок встановлення відповідними суб'єктами господарювання - газорозподільними організаціями лічильників для такої категорії споживачів природного газу, як населення у вигляді приладів обліку природного газу, що дозволяють визначати обсяги споживання газу кожним окремим споживачем. При цьому, таких споживачів не зобов'язано відшукувати джерела фінансування вказаних приладів та робіт, оскільки відповідне фінансування уже закладено у тариф на оплату спожитого газу.
== Хто встановлює лічильники ==
Виконавцями робіт із встановлення вузлів обліку природного газу є суб'єкти господарювання, що:
* здійснюють розподіл природного газу на відповідній території;
* отримали відповідні дозволи для виконання робіт із встановлення вузлів обліку природного газу (частина 1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).
Детально про особливості встановлення лічильників природного газу для побутових споживачів роз'яснено на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) за посиланням: http://www.nerc.gov.ua/?news=6227.
== Відповідальність споживачів природного газу за відмову від встановлення лічильників газу ==
У разі відмови населення від встановлення суб'єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, лічильників газу розподіл природного газу припиняється населенню, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:
* комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - з 1 січня 2023 року (частина 1 статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).
Водночас, обов’язок забезпечити встановлення лічильників газу покладається саме на суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території.

Так, згідно зі статтею 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»] суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:
* комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - до 1 січня 2023 року.
У разі невстановлення населенню у вказані строки, лічильників газу з вини суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, '''припинення''' розподілу природного газу таким споживачам '''забороняється''', а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України.

У разі ненадання співвласниками багатоквартирного будинку згоди на встановлення загальнобудинкового лічильника газу суб’єктам господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам '''забороняється''' (підпункт "а" пункту 1 частини 1 статті 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).

'''Припинити розподіл природного газу''' споживачам, які використовують природний газ без його комерційного обліку, у разі відмови таких споживачів від встановлення лічильників газу, а саме для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується:
* комплексно, у тому числі для опалення, - з 1 січня 2012 року;
* для підігріву води та приготування їжі - з 1 січня 2016 року;
* тільки для приготування їжі - з 1 січня 2023 року (абзац 4 підпункту "а" пункту 2 частини 1 статті 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»]).
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]

Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України

2023-05-10T09:39:45Z

Tetiana.kost:

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2983-20#n7 15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань"] , яким внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/ed20230415#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]. Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на виплату до Дня Незалежності.
Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України
|}
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України «Про жертви нацистських переслідувань»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n27 Закон України "Про Державний бюджет на 2023 рік"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-viplati-u-2022-roci-ra-a540 Постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2022 року № 540 «Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України]
== Правове регулювання виплати щорічної грошової допомоги ==
'''Щорічна виплата до Дня Незалежності України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 надається у порядку визначеному статтями 12-16, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 ст. 6¹-6⁴ Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»].'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4586 Частиною другою статті 95 Конституції України] визначено, що виключно Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік визначаються будь-які видатки держави, розмір і цільове спрямування цих видатків, виходячи з фінансових можливостей держави .

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323#o1152 підпунктом б) пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України] виплата щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

01 січня 2015 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/79-19#Text Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ], яким розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17/ed20120323 Бюджетного кодексу України] доповнено, зокрема, пунктом 26, згідно з яким, норми і положення, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 статей 12-16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 статей 6¹-6⁴ Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»] '''застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.'''

Відповідно до правової позиції '''Конституційного Суду України, викладеної в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v020p710-11 Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011]''' у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v003p710-12 '''Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 № 3-рп/2012''']''' у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95, частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв’язку з окремими положеннями Конституції України, роз’яснено повноваження Кабінету Міністрів України щодо регулювання порядку та розмірів соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.'''

Приймаючи вказане Рішення, Конституційний Суд України виходив з того, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов’язується з його функціями, визначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4707 пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України].

'''Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції України та законів України, виходячи з фінансових можливостей держави.'''

У зв’язку з цим, впродовж 2011-2020 років розміри разової грошової допомоги ветеранам війни, жертвам нацистських переслідувань, що виплачувалася щорічно до 5 травня, визначались постановами Уряду (постанови Кабінету Міністрів України: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/341-2011-%D0%BF#Text від 04 квітня 2011 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149-2013-%D0%BF#Text від 13 березня 2013 року № 149], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/102-2014-%D0%BF#Text від 16 квітня 2014 року № 102], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/147-2015-%D0%BF#Text від 31 березня 2015 року № 147], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/141-2016-%D0%BF#Text від 02 березня 2016 року № 141], [https://www.kmu.gov.ua/npas/249889690 від 05 квітня 2017 року №223], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-2018-%D0%BF#Text від 14 березня 2018 року № 170], [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-yini-pro-status-veteraniv-vijni-garantiyi-yih-socialnogo-zahistu-i-pro-zhertvi-nacistskih-peresliduvan від 20 березня 2019 року № 237], [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-viplati-u-2020-roci-raz-a112 від 19 лютого 2020 року №112], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/325-2021-%D0%BF#Text від 8 квітня 2021 р. № 325] [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v4157805-21#Text (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v4157805-21#Text)], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-2022-%D0%BF#Text від 7 травня 2022 р. № 540]).

Проте, 27 лютого 2020 року Конституційний Суд України своїм рішенням №3-р/2020 визнав таким, що '''не відповідає Конституції України (є неконституційним)''', окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетний кодекс України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону № 3551 у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою '''щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком'''.
== Хто має право на виплату щороку разової грошової допомоги ==
'''Право на разову щорічну грошову виплату до Дня Незалежності України мають:'''
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Підстава
|-
| учасники бойових дій та особи, прирівняні до них || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 стаття 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n258 стаття 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| учасники війни || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 стаття 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| члени сімей, зазначені у пункті 1 статті 10, статті 10-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n379 стаття 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n433 стаття 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
|-
| колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n70 стаття 6¹ Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]]
|-
| колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n106 стаття 6² Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n153 стаття 6³ Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|-
| дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», а також дружини (чоловіки) померлих інших жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге || [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#n188 стаття 6⁴ Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»]
|}
== Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги ==

{| class="wikitable"
|+
!щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України
!Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями
|-
|'''щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України'''
|Пенсійним фондом України
|}
== Порядок отримання грошової допомоги ==

== Виплати у 2023 році ==
Наразі Кабінетом Міністрів України не прийнято Постанову про порядок та розмір виплати щорічної разової грошової виплати до Дня Незалежності України.
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Розмір допомоги
(грн.)
|-
| особи з інвалідністю внаслідок війни та колишні малолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнані особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:||
|-
| I групи ||
|-
| II групи ||
|-
| III групи ||
|-
| учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та колишні неповнолітні (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також діти, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків ||
|-
| особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною||
|-
| члени сімей загиблих і дружини (чоловіки) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружини (чоловіки) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, а також членам сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України||
|-
| учасники війни та колишні в’язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особи, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога ||
|}
== Оскарження ==

=== Строк оскарження ===
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду з позовом для захисту прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n485 Частинами першою та четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n195 статтями 12 - 16 цього Закону], здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання. Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30.09.2021, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/72065203 постанові від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17].'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91883790 Рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20] - щодо нарахування та виплати особі з інвалідністю внаслідок війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік. ("...'''Це рішення суду є зразковим''' для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:
# особа має статус особи з інвалідністю війни, має право на пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n258 статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
# відповідачем є орган, уповноважений здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат);
# предметом спору є розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році.
На інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі, може впливати подальша зміна законодавства, що регулює ці правовідносини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107632056 Постановою Верховного Суду від 1 грудня 2022 року у справі № 580/2869/22 (провадження № К/990/30013/22)] суд вказав, що право позивача на виплату щорічної разової грошової допомоги підпадає під гарантії, передбачені ст. 46 Конституції України. Водночас саме ці гарантії можуть бути тимчасово обмежені в умовах воєнного або надзвичайного стану відповідно до ст. 64 Конституції України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов’язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України (підпункт 2 п. 4). Враховуючи положення частини другої статті 20 Закону №389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого Постановою № 540.
== Зразки документів ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/ce/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%BD%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_5_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F.pdf Зразок заяви про перерахунок виплати]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/1/10/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8_%D0%B4%D1%96%D1%97_2021.docx Зразок позову про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2023-03-31T12:40:49Z

Tetiana.kost: /* Порядок оскарження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку (частина перша статті 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")].
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="9" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|}
== Проходження ВЛК ==
'''''Військово-лікарська комісія (ВЛК)''''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
=== Направлення на ВЛК ===
Направлення на медичний огляд проводиться:
* військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

* військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах '''за територіальним принципом.''' Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}
=== Прийняття рішення ВЛК ===
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''
* тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);
*підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].

Рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного відновлення функцій органів та систем організм'''у, але не більше одного року, з''' '''наступним переоглядом для вирішення питання про придатність до військової служби'''. Після закінчення року, якщо захворювання не вилікувано, приймається остаточне рішення. Контроль та організація своєчасного проведення переогляду покладається на районний (міський) військовий комісаріат.

Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.

Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного терміну''' після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою '''не пізніше ніж через два дні''' після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів (про те чи підлягає постанова затвердженню ВЛК визначено в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положенні]).

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
|}
=== Відсторочка від призову за станом здоров'я у воєнний час ===
У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров'я може надаватися призовникам '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий термін.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями продовжується на строк до 2 місяців. Втретє продовження надається на такий самий строк. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК).

Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини. '''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''
== Порядок оскарження ==
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

У разі прийняття рішення про відмову у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, зазначається причина відмови. Таке рішення може бути оскаржене до суду в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви.

До заяви додаються: копія паспорта та РНОКПП (за наявності), відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.
== Див. також ==
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Проходження військової служби громадянами України]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2023-03-31T11:50:09Z

Tetiana.kost: /* Направлення на ВЛК */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку (частина перша статті 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")].
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="9" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|}
== Проходження ВЛК ==
'''''Військово-лікарська комісія (ВЛК)''''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
=== Направлення на ВЛК ===
Направлення на медичний огляд проводиться:
* військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

* військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах '''за територіальним принципом.''' Військовослужбовці, крім того, оглядаються ВЛК за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}
=== Прийняття рішення ВЛК ===
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''
* тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);
*підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].

Рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного відновлення функцій органів та систем організм'''у, але не більше одного року, з''' '''наступним переоглядом для вирішення питання про придатність до військової служби'''. Після закінчення року, якщо захворювання не вилікувано, приймається остаточне рішення. Контроль та організація своєчасного проведення переогляду покладається на районний (міський) військовий комісаріат.

Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.

Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного терміну''' після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою '''не пізніше ніж через два дні''' після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів (про те чи підлягає постанова затвердженню ВЛК визначено в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положенні]).

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
|}
=== Відсторочка від призову за станом здоров'я у воєнний час ===
У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров'я може надаватися призовникам '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий термін.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями продовжується на строк до 2 місяців. Втретє продовження надається на такий самий строк. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК).

Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини. '''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''
== Порядок оскарження ==
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

У разі відмови у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, рішення повідомляється із зазначенням причини відмови. Таке рішення може бути оскаржене в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви.

До заяви додаються: копії паспорта, відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.
== Див. також ==
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Проходження військової служби громадянами України]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Звільнення з військової служби за станом здоров’я

2023-03-29T13:30:09Z

Tetiana.kost: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#n13 Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
== Загальні положення ==
'''Звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється''':
* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями (далі - ВЛК) непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку (частина перша статті 26 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу")].
{| class="wikitable"
!Підстава звільнення
!Особа, яка звільняється
!Умова звільнення
|-
| rowspan="9" |'''За станом здоров'я'''
|військовослужбовці строкової військової служби
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період
|наявність висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
| rowspan="3" |військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу
|у мирний час за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність або обмежену придатність до військової служби
|-
|під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час
|-
|з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації за наявності висновку (постанови) ВЛК про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку
|}
== Проходження ВЛК ==
'''''Військово-лікарська комісія (ВЛК)''''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка полягає в проведенні медичного огляду (включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, з винесенням письмового висновку (постанови)) (пункт 1.1 глави 1 розділу II [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
=== Направлення на ВЛК ===
Направлення на медичний огляд проводиться:
* військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;

* військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами ( пункт 6.1 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).
Військовослужбовці оглядаються ВЛК у військових лікувальних закладах '''за територіальним принципом''', у тому числі за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки (пункт 6.6 глави 6 розділу II [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08 Положення]).

Під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров'я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров'я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.

За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров'я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.

На призовників, у яких виявлені захворювання або відхилення від норми, що обмежують придатність за родами військ або визначають їх тимчасово непридатними та непридатними до строкової військової служби, оформлюється Висновок лікаря. Висновок підписується лікарем з обов'язковим зазначенням дати огляду, висновком про придатність до строкової військової служби, обмеженням за родами військ у відповідності з ТДВ "А" та лікарем - членом призовної комісії (комісії з питань приписки).
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' [[:Файл:Рапорт про направлення на влк.docx|Зразок рапорту про направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією]]
|}
=== Прийняття рішення ВЛК ===
У разі коли військовослужбовці, які звільняються з військової служби, визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, ВЛК приймає '''постанову (висновок) про:'''
* тимчасово непридатний до військової служби. Потребує лікування (динамічного спостереження) на термін до ________ (указати дату);
*підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та повторний медичний огляд;
*непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час;
*непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постанови ВЛК приймаються на підставі [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3)].

Рішення про тимчасову непридатність приймається на термін, необхідний для повного відновлення функцій органів та систем організм'''у, але не більше одного року, з''' '''наступним переоглядом для вирішення питання про придатність до військової служби'''. Після закінчення року, якщо захворювання не вилікувано, приймається остаточне рішення. Контроль та організація своєчасного проведення переогляду покладається на районний (міський) військовий комісаріат.

Допризовники під час приписки до призовних дільниць та призовники під час призову на строкову військову службу, у яких виявлені захворювання або фізичні недоліки (вади) необоротного характеру (невиліковні), визнаються непридатними до військової служби. Рішення про тимчасову непридатність та потребу в лікуванні в цьому випадку не приймається.

Постанови ВЛК, які не підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, оформляються '''в день медичного огляду і видаються на руки''' особі, що пройшла медичний огляд, або в установленому порядку направляються у військову частину. Свідоцтво про хворобу (довідка ВЛК) з постановою, які підлягають затвердженню (контролю) штатною ВЛК, направляються на затвердження (контроль) '''не пізніше 5-денного терміну''' після медичного огляду. Свідоцтво про хворобу, довідка ВЛК із затвердженою постановою '''не пізніше ніж через два дні''' після їх затвердження та одержання із штатної ВЛК висилаються командиру військової частини, у якій проходить службу військовослужбовець, що пройшов медичний огляд, або начальнику, який направив його на медичний огляд, або видаються на руки представникам військових частин за наявності у них підтверджуючих документів (про те чи підлягає постанова затвердженню ВЛК визначено в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положенні]).

Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані '''негайно''' (пункт 22.12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Цікаво!''' Вебінар громадської організації "Юридична сотня" на [https://www.facebook.com/yursotnya/videos/1304830656279684/ тему "Військово-лікарська комісія"].
|}
=== Відсторочка від призову за станом здоров'я у воєнний час ===
У воєнний час відстрочка від призову за станом здоров'я може надаватися призовникам '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями вона може бути продовжена '''на 2 місяці і втретє - на такий самий термін.''' Після закінчення відстрочки проводиться медичний огляд призовників для вирішення питання придатності до військової служби.

У воєнний час та під час мобілізації, на особливий період відстрочка від призову за станом здоров'я надається військовозобов'язаному '''на строк до 2 місяців.''' За медичними показаннями продовжується на строк до 2 місяців. Втретє продовження надається на такий самий строк. Після закінчення відстрочки військовозобов'язані оглядаються для вирішення питання про придатність до військової служби.
== Порядок звільнення з військової служби за станом здоров'я==
Військовослужбовець подає командиру військової частини [https://legal100.org.ua/uchasnykam-rosiisko-ukrainskoi-viiny/zrazky-raportiv-ta-zaiav/ рапорт] та документи, що підтверджують підстави для звільнення (висновок ВЛК).

Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"] та інших нормативних актів. Після видання наказу про звільнення військовослужбовець здає справи та посаду і виключається зі списків військової частини. '''У разі, якщо висновок ВЛК не свідчить про погіршення стану здоров’я, то у достроковому звільнені буде відмовлено.'''
== Порядок оскарження ==
У спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, які залучаються до медичного огляду призовників, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

У разі відмови у достроковому звільненні з військової служби за станом здоров’я, рішення повідомляється із зазначенням причини відмови. Таке рішення може бути оскаржене в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративному порядку]] шляхом подання позовної заяви.

До заяви додаються: копії паспорта, відмова в/ч у достроковому звільненні, висновок про стан здоров’я ВЛК.
== Див. також ==
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
* [[Отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Проходження військової служби громадянами України]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Користування пішохідними доріжками

2023-03-29T09:55:26Z

Tetiana.kost: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закон України "Про автомобільні дороги"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
== Загальна інформація ==
'''Пішохід''' - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в кріслах колісних без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу коляску чи крісло колісне (пункт 1.10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306] (далі - Правила).

'''Пішохідна доріжка''' – доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком 4.16 (пункт 1.10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]).

'''Пішохідна доріжка''' – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, облаштований у її межах чи поза нею і позначений дорожнім знаком (пункт 2 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2067-2003-%D0%BF Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 року № 2067]).

'''Тротуар''' - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном (пункт 1.10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]) .
== Порядок користування пішохідними доріжками ==
Відповідно до пункту 4.1. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил] пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись '''''правого боку''.'''

Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в кріслах колісних без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.

Забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів (пункт 11.13. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]).

Велосипедисту забороняється рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих) (пункт 6.6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]).

'''Особи, які рухаються в кріслах колісних, мають право:'''

а) рухатися по тротуарах, пішохідних або велосипедних доріжках із швидкістю пішохода;

б) рухатися по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю (пункт 4.17. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]).
== Відповідальність за порушення порядку користування пішохідними доріжками ==
* Порушення порядку користування пішохідними доріжками шляхом порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша стаття 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
* Порушення порядку користування пішохідними доріжками шляхом порушення землекористувачами правил утримання пішохідних доріжок у межах закріплених за ними ділянок тягне за собою відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (стаття 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
* Невиконання органами, у віданні яких знаходяться пішохідні доріжки, функцій з контролю за станом усіх елементів дорожніх об'єктів та усунення виявлених пошкоджень, що спричинило матеріальну та моральну шкоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2862-15 Закон України "Про автомобільні дороги"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]), тягне за собою цивільно-правову відповідальність у вигляді відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
* Порушення порядку користування пішохідними доріжками шляхом здійснення перешкод у користуванні об'єктами благоустрою населених пунктів (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")] тягне за собою цивільно-правову відповідальність шляхом зобов’язання усунення перешкод у користуванні пішохідною доріжкою.
== Способи захисту порушених прав ==
* За порушення порядку користування пішохідними доріжками, яке передбачене статей 122, 142 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], настає адміністративна відповідальність відповідно до санкцій вказаних статей.
* Відшкодування матеріальної та [[Відшкодування моральної шкоди|моральної]] шкоди, завданої внаслідок невиконання органами, у віданні яких знаходяться пішохідні доріжки, функцій з контролю за станом усіх елементів дорожніх об'єктів та усунення виявлених пошкоджень, здійснюється шляхом добровільного відшкодування шкоди органом, у відання якого перебуває пішохідна доріжка, або у порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|цивільного судочинства]] шляхом подання позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Здійснення будь-яких перешкод у користуванні об'єктами благоустрою населених пунктів, зокрема, пішохідними доріжками тягне за собою цивільно правову відповідальність шляхом звернення до суду у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України], з позовною заявою про зобов’язання усунення перешкод у користуванні пішохідною доріжкою.
== Див. також ==
* [[Відповідальність водія за забруднення пішохода брудом з калюжі]]
* [[Наїзд на пішохода: відповідальність водія та пішохода]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Визнання батьківства

2023-02-28T08:25:11Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Мін'юсту від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru Постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Визнання батьківства за спільною заявою батьків==
'''Визнання батьківства''' — це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини і це одне з найактуальніших питань у сімейному праві України. Адже факт походження дитини від даного чоловіка спричиняє необхідність виконання обов'язків батька, визначених законодавством. За загальним правилом, у випадку, коли мати і батько перебувають між собою у зареєстрованому шлюбі, презюмується, що дитина походить від подружжя. У випадку, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, відповідно до ч. 2 статті 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] походження дитини від батька визначається або за спільною заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини 1, 2 статті 122 Сімейного кодексу України]).

Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану '''спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини'''. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n586 статті 122 Сімейного кодексу України]).
=== Перелік необхідних документів ===
# cпільна заява батьків дитини про встановлення батьківства в письмовій формі [//wiki.legalaid.gov.ua/images/e/e0/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.docx (Медіа:Заява_про_визнання_батьківства.docx)];
# паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них);
# документ, що підтверджує сплату державного мита. 
{| class="wikitable"
|-
| Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб.
|}
== Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою==
Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. За загальним правилом, заяву необхідно подати особисто, що надає можливість впевнитись у добровільному волевиявленні осіб.

Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.

Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.
== Визнання батьківства за рішенням суду ==
Відповідно до ''ст. 128 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'' за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ''ст. 126 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]'', батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ''Цивільного процесуального кодексу України'']. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ''ч. 1 ст. 135 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Сімейного кодексу України]''.
== Встановлення факту батьківства за рішенням суду ==
У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 130 Сімейного кодексу України)].

Заява про встановлення факту батьківства може бути подана матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Заяву про встановлення факту батьківства слід подавати до суду '''за місцем реєстрації заявника'''. У випадку якщо з такою заявою звертається громадянин України, який проживає за межами країни, підсудність необхідно буде визначати за клопотанням громадянина до Верховного суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran9697#n9697 ''ст. 316 Цивільного Процесуального кодексу України'')]

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 р., '''до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:'''
# докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
# довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
# пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником;
# квитанція про сплату судового збору;
# висновок судово-генетичної експертизи походження дитини для встановлення батьківства, що проводиться за ухвалою суду;
# наявність інших доказів встановлених судовими рішеннями у кримінальних, адміністративних, цивільних , або господарських справах..
Зазначений вище перелік не є вичерпним та може розширюватись в залежності від конкретних обставин справи. Слід також врахувати ту обставину, що заява про встановлення факту батьківства повинна відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви.
== Визнання батьківства за рішенням суду в порядку позовного провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n603 ''п. 3 ч. 2 ст. 125 Сімейного кодексу України''] якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається, зокрема, за рішенням суду.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України''] походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Ч. 1, 2 ст. 128 Сімейного кодексу України''] передбачено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n609 ''ч. 1 ст. 135''] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n616 ''Сімейного кодексу України'']

Відповідно до ''п. 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06?lang=ru постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]'' відповідно до ''статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8008 264], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8020 265 Цивільного Процесуального кодексу України]'' рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
=== Порядок звернення до суду ===
Згідно вимог установлених частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6210 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Третьою особою у справі необхідно залучити відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який реєстрував народження дитини та ставити окрему вимогу в позовній заяві про внесення змін до актового запису про народження дитини.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Сплата судового збору'''

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (''підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»]''). Станом на 01.01.2023 року розмір судового збору складає 1073,60 грн.

'''Докази'''

До суду необхідно надати докази, що підтверджують батьківство відповідача.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі '''пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.''' Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.

Доказами до позову про визнання батьківства можуть бути, '''наприклад''':

- докази, що свідчать про спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства (довідка про склад сім'ї, витяги з погосподарських та домових книг, особисті листи, сімейні фотокартки, рішення судів в інших справах тощо);

- покази свідків, яким відомо про відносини сторін та про їх батьківство щодо дитини;

- висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (що є підставою для для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку).

'''Верховний Суд роз’яснив, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства''' ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 ''постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц'']).

'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/93/%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0.doc Зразок позовної заяви про визнання батьківства]'''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281916 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 361/2653/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74342267 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 399/1029/15-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96281840 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 645/1098/18.]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74064505 Постанова Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Суди]]

Посвідчення заповітів

2023-02-27T15:14:27Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 419]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11 Порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затверджений наказом Міністерства юстиції України 11.11.2011 № 3306/5]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу (абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).]

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі (абзац перший пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).

'''Для врахування!''' [https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
==Загальні вимоги до посвідчення заповітів==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5822 Статтею 1233 Цивільного кодексу України] визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України «Про нотаріат»], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених] нотаріуси або уповноважені посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі.
Одночасно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] встановлює вимоги щодо форми заповіту, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5822 стаття 1247 цього кодексу] передбачає, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, має бути особисто підписаний заповідачем.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5822 1251-1252 цього Кодексу].
===Порядок посвідчення заповіту ===
Нотаріуси, посадові, службові особи встановлюють особу, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, та перевіряють її цивільну дієздатність.

'''Повну цивільну дієздатність''' має фізична особа, що досягла 18-річного віку (повноліття). Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, що досягла 16-річного віку і працює за трудовим договором, фізичній особі, яка займається підприємницькою діяльністю, а також неповнолітній особі, що записана матір'ю або батьком дитини. У разі реєстрації шлюбу до досягнення повноліття фізична особа набуває повної цивільної дієздатності з моменту реєстрації шлюбу. На підтвердження набуття неповнолітньою особою повної цивільної дієздатності посадовій, службовій особі подаються відповідні документи (трудовий договір, виписка з наказу про призначення на посаду, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини тощо). У разі припинення шлюбу до досягнення фізичною особою повноліття, припинення дії трудового договору або припинення фізичною особою провадження підприємницької діяльності набута нею повна цивільна дієздатність зберігається.

.Встановлення особи здійснюється:
* '''громадянина України''' - за паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичним чи службовим паспортом, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку із втратою паспорта, тимчасовим посвідченням громадянина України, виданим у зв'язку з набуттям громадянства України, посвідченням особи на повернення в Україну;
* '''іноземця та особи без громадянства''' - за національним паспортом або документом, що його замінює, та документом чи реєстрацією паспортного документа, які підтверджують законність перебування особи в Україні (посвідка на постійне або тимчасове проживання, реєстрація паспортного документа чи довідка компетентних органів про звільнення від реєстрації на підставі міжнародних договорів, учасником яких є Україна);
* '''біженця''' - за посвідченням біженця.
'''Посвідчення водія, посвідчення особи моряка, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи особи, не можуть бути використані для встановлення особи, що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності.'''

Фізична особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови письмового підтвердження батьками (одним із батьків) особи їх дитини та своєї особи.

Начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів під час посвідчення заповітів і довіреностей встановлюють особу та перевіряють її цивільну дієздатність у порядку, передбаченому для таких установ.
==Посвідчення заповіту нотаріусом==
# Згідно норми ст. 1248 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] нотаріус посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.
# Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках. Фізична особа, на користь якої заповідається майно, не вправі підписувати заповіт за заповідача.
# Нотаріус при посвідченні заповіту зобов'язаний роз'яснити заповідачу зміст статті 1241 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] про право на обов'язкову частку у спадщині та зміст статті 1307 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору.
# Нотаріус посвідчує заповіти фізичних осіб з повною цивільною дієздатністю, у тому числі подружжя, які складені відповідно до вимог статей 1233-1257 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] та особисто подані нотаріусу. У заповіті зазначаються місце і час складення заповіту, дата та місце народження заповідача. Заповіт особисто підписує заповідач. При посвідченні заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
== Вимоги до змісту заповіту ==
# Заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.
# Заповіт складається і посвідчується у двох примірниках. Один примірник заповіту видається заповідачу. Другий примірник у той самий день передається до державного нотаріального архіву за постійним місцем проживання заповідача.
# Нотаріус перевіряє, чи не містить заповіт розпоряджень, що суперечать вимогам законодавства.
# За заповітом майно може бути заповідане тільки у власність.
# Заповідач може покласти на спадкоємця, до якого переходить, зокрема, житловий будинок, квартира або інше рухоме чи нерухоме майно, зобов'язання надати іншій особі право користування цим майном або певною його частиною. Для посвідчення заповіту від заповідача не вимагається подання документів, які підтверджують його право на майно, що заповідається.
# Заповідач може обумовити виникнення права на спадщину в особи, яка призначена у заповіті, наявністю певної умови, як пов'язаної, так і не пов'язаної з її поведінкою (наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо).
# Умова, визначена у заповіті, є нікчемною, якщо вона суперечить закону або моральним засадам суспільства.
# До заповіту може бути включено розпорядження немайнового характеру (наприклад, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання заповідача, бажання призначити опіку над неповнолітнім, виконання дій, спрямованих на здійснення певної суспільно корисної мети тощо).
== Посвідчення секретного заповіту ==
Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12/paran349#n349 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5], нотаріуси посвідчують секретні заповіти, не ознайомлюючись з їх змістом.
* Нотаріус повинен роз’яснювати заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.
* Секретний заповіт подається нотаріусу особою, що його склала, у заклеєному конверті. На конверті має бути особистий підпис заповідача. Якщо підпис на конверті проставлений заповідачем не в присутності нотаріуса, заповідач повинен особисто підтвердити, що підпис на конверті зроблений ним.
* Нотаріус ставить на конверті, у якому міститься секретний заповіт, посвідчувальний напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, скріплює його печаткою і в присутності заповідача поміщає його в інший конверт та опечатує.
* На конверті зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, дата народження заповідача і дата прийняття на зберігання цього заповіту.
== Посвідчення заповіту іншими посадовими чи службовими особами ==
{| class="wikitable"
|-
! Категорія !! Посадова особа, що посвідчує
|-
| особа, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особа, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю || головний лікар, його заступник з медичної частини або черговиий лікар цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров'я, а також начальник госпіталю, директор або головний лікар будинку для осіб похилого віку та інвалідів
|-
| особа, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що плаває під прапором України || капітан морських або річкових суден
|-
| особа, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції|| начальник пошукової або іншої експедиції
|-
| військовослужбовці, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця || командир (начальник) військової частини, з'єднання, установи або військово-навчального закладу
|-
| особа, яка тримається в установі виконання покарань,та особа, яка тримається у слідчому ізоляторі || начальник такої установи
|-
| особи, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів || уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування
|-
|}
Посадові, службові особи при посвідченні заповітів і довіреностей зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю та не розголошувати відомості, отримані під час їх посвідчення. Обов'язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється на осіб, яким про посвідчення заповіту та довіреності стало відомо у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для їх посвідчення як свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.

''Посадові, службові особи зобов’язані:''
* роз’яснити фізичним особам, від імені яких посвідчуються заповіти і довіреності, їх права і обов'язки, попереджають про наслідки їх посвідчення для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
* перевірити відповідність посвідчуваних заповітів і довіреностей вимогам закону; встановити дійсні наміри особи (правильне розуміння нею значення, умов правочину та його правових наслідків), що звернулася за посвідченням заповіту чи довіреності, до їх посвідчення, а також відсутність у неї будь-яких заперечень щодо кожної з умов правочину;
* попередити про правові наслідки посвідчення заповітів і довіреностей;
* роз'яснити порядок скасування та складення нового заповіту, скасування довіреностей;
* скласти у разі потреби проекти заповітів чи довіреностей на усне прохання фізичних осіб;
* посвідчують заповіти і довіреності на усне прохання фізичних осіб.
==Посвідчення заповіту при свідках==
Статтею 1253 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що '''на бажання заповідача''' його заповіт може бути посвідчений при ''свідках''.

Присутність не менш як двох свідків є обов'язковою умовою при посвідченні заповітів.Свідком може бути фізична особа, що має повну цивільну дієздатність.

Посвідчення заповіту при свідках здійснюється у випадку, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт.

Крім того, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках та '''якщо заповіт посвідчується іншою посадовою чи службовою особою у випадках посвідчення''':
- заповіту особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров'я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та інвалідів;.
- заповіту особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України;
- заповіту особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції;
- заповіту військовослужбовця, в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця;
- заповіту особи, яка тримається в установі виконання покарань;
- заповіту особи, яка тримається у слідчому ізоляторі.
Посвідчення вказаних заповітів здійснюється за умови присутності не менш як двох свідків.
Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю.

'''Свідками не можуть бути:'''
1) нотаріус або інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт;
2) спадкоємці за заповітом;
3) члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом;
4) особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт.
Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. У текст заповіту заносяться відомості про особу свідків.
Аналогічні положення щодо посвідчення заповіту при свідках містяться в [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5.]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Обмеження обігу пластикових пакетів на території України

2023-01-11T09:00:29Z

Tetiana.kost:

[[Категорія:Екологічне право]]
= Нормативна база =
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відходи"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-14#Text Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387]
#
= Визначення термінів і понять =
* '''біорозкладний пластиковий пакет''' - пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання;
* '''маркування''' - інформація про пластиковий пакет, а також слова, описи, знаки, зображення чи символи, що мають інформаційний зміст та розміщені на такому пакеті;
* '''надтонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів;
* '''оксорозкладні домішки''' - добавки, що додаються до складу матеріалів, з яких виготовляються пластикові матеріали, для прискорення їх розкладання на окремі дрібні фрагменти (мікропластик) під дією кисню та ультрафіолетового випромінювання;
* '''оксорозкладні пластикові пакети''' – пластикові пакети, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок;
* '''пластик''' - штучно створений матеріал на основі синтетичних або природних високомолекулярних сполук (полімерів);
* '''пластиковий пакет''' - виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами;
* '''розповсюдження пластикових пакетів''' - платне або безоплатне надання пластикових пакетів споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів;
* '''тонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів.
= Пакети, які заборонені до розповсюдження =
Верховна Рада України 1 червня 2021 року прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України»] , який спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій.
== Етапи впровадження Закону: ==
# '''З 10 грудня 2021 року''' забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг: 1) надтонких пластикових пакетів; 2) тонких пластикових пакетів; 3) оксорозкладних пластикових пакетів.
Заборона не розповсюджується на біорозкладні пластикові пакети.

2. '''З 01 січня 2023 року''' заборона на розповсюдження поширюється на надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Розповсюдження інших видів пластикових пакетів '''(зі стінками більше 50 мкм''') дозволятиметься лише на платній основі за цінами, не нижчими, що встановлюються КМУ.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387] установлено розмір мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети у формі рукава, з дном та відкритою горловиною із стінками товщиною понад 50 мікрометрів у таких розмірах за один пакет з ПДВ:
* без ручок (без бокових складок) – 2 грн;
* без ручок (з боковими складками) – 2,5 грн;
* з ручками (без бокових складок) – 2,5 грн;
* з ручками (з боковими складками) – 3 грн.
Мінімальні роздрібні ціни застосовуються під час платного надання пластикових пакетів, призначених для пакування та/або транспортування товарів і продуктів кінцевим споживачам, в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів.

Ці роздрібні ціни є мінімально допустимим рівнем цін на пластикові пакети (незалежно від ширини, довжини, глибини бокових складок, нанесеного маркування), який може застосовуватися суб’єктом господарювання, що здійснює розповсюдження пластикових пакетів.

Мінімальні роздрібні ціни не поширюються на: біорозкладні пластикові пакети; надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.
= Контроль за додержанням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів =
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - [https://my.gov.ua/info/department/1554/details Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба)].
= Які штрафи чекають на порушників? =
Відповідно до ч.2 статті 6 за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські штрафи (далі - штрафи):
* за правопорушення, пов'язане з розповсюдженням надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів. - у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 8 500 до 17 000 грн),''' а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 7000 до 34 000 грн''');
* за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів - у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 700 до 3 400 грн'''), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( '''від 3 400 грн до 8 500 грн).'''
Штрафи накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Підставою для розгляду справи про правопорушення є акт перевірки та інші матеріали, пов’язані з цією перевіркою. Акти перевірки складаються окремо на кожне виявлене правопорушення.

Акт перевірки складається у двох примірниках, що підписуються посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою.

У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта перевірки надається керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органі.

Акт перевірки разом з поясненнями керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи та документами, що підтверджують факт правопорушення, не пізніше наступного робочого дня з дня його складання передається посадовій особі, визначеній частиною третьою статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закону України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"], для прийняття рішення про накладення штрафу.

Справа про правопорушення розглядається посадовою особою, уповноваженою керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання акта перевірки.

За результатом розгляду справи про правопорушення виноситься постанова.

'''Штраф сплачується відповідним суб’єктом господарювання протягом 15 днів з дня отримання копії постанови.'''

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органу, який виніс постанову.

У разі якщо штраф не сплачено у строк 15 днів примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"]. Постанова у справі про правопорушення може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Цивільне право]]

Обмеження обігу пластикових пакетів на території України

2022-12-27T12:24:32Z

Tetiana.kost: /* Етапи впровадження Закону: */

[[Категорія:Екологічне право]]
= Нормативна база =
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відходи"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-14#Text Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387]
#
= Визначення термінів і понять =
* '''біорозкладний пластиковий пакет''' - пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання;
* '''маркування''' - інформація про пластиковий пакет, а також слова, описи, знаки, зображення чи символи, що мають інформаційний зміст та розміщені на такому пакеті;
* '''надтонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів;
* '''оксорозкладні домішки''' - добавки, що додаються до складу матеріалів, з яких виготовляються пластикові матеріали, для прискорення їх розкладання на окремі дрібні фрагменти (мікропластик) під дією кисню та ультрафіолетового випромінювання;
* '''оксорозкладні пластикові пакети''' – пластикові пакети, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок;
* '''пластик''' - штучно створений матеріал на основі синтетичних або природних високомолекулярних сполук (полімерів);
* '''пластиковий пакет''' - виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами;
* '''розповсюдження пластикових пакетів''' - платне або безоплатне надання пластикових пакетів споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів;
* '''тонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів.
= Пакети, які заборонені до розповсюдження =
Верховна Рада України 1 червня 2021 року прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України»] , який спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій.
== Етапи впровадження Закону: ==
# '''З 10 грудня 2021 року''' забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг: 1) надтонких пластикових пакетів; 2) тонких пластикових пакетів; 3) оксорозкладних пластикових пакетів.
Заборона не розповсюджується на біорозкладні пластикові пакети, а також надтонкі пластикові пакети для первинної упаковки свіжої риби, м’яса і продуктів із них, а також сипучих продуктів і льоду.

2. '''З 01 січня 2023 року''' заборона поширюватиметься на надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Розповсюдження інших видів пластикових пакетів '''(зі стінками більше 50 мкм''') дозволятиметься лише на платній основі за цінами, не нижчими, що встановлюються КМУ.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387] установлено розмір мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети у формі рукава, з дном та відкритою горловиною із стінками товщиною понад 50 мікрометрів у таких розмірах за один пакет з ПДВ:
* без ручок (без бокових складок) – 2 грн;
* без ручок (з боковими складками) – 2,5 грн;
* з ручками (без бокових складок) – 2,5 грн;
* з ручками (з боковими складками) – 3 грн.
Мінімальні роздрібні ціни застосовуються під час платного надання пластикових пакетів, призначених для пакування та/або транспортування товарів і продуктів кінцевим споживачам, в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів.

Ці роздрібні ціни є мінімально допустимим рівнем цін на пластикові пакети (незалежно від ширини, довжини, глибини бокових складок, нанесеного маркування), який може застосовуватися суб’єктом господарювання, що здійснює розповсюдження пластикових пакетів.

Мінімальні роздрібні ціни не поширюються на: біорозкладні пластикові пакети; надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.
= Контроль за додержанням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів =
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - [https://my.gov.ua/info/department/1554/details Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба)].
= Які штрафи чекають на порушників? =
Відповідно до ч.2 статті 6 за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські штрафи (далі - штрафи):
* за правопорушення, пов'язане з розповсюдженням надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів. - у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 8 500 до 17 000 грн),''' а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 7000 до 34 000 грн''');
* за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів - у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 700 до 3 400 грн'''), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( '''від 3 400 грн до 8 500 грн).'''
Штрафи накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Підставою для розгляду справи про правопорушення, визначені частиною другою цієї статті, є акт перевірки та інші матеріали, пов’язані з цією перевіркою. Акти перевірки складаються окремо на кожне виявлене правопорушення.

Акт перевірки складається у двох примірниках, що підписуються посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою.

У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта перевірки надається керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органі.

Акт перевірки разом з поясненнями керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи та документами, що підтверджують факт правопорушення, не пізніше наступного робочого дня з дня його складання передається посадовій особі, визначеній частиною третьою цієї статті, для прийняття рішення про накладення штрафу.

Справа про правопорушення розглядається посадовою особою, уповноваженою керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання акта перевірки.

За результатом розгляду справи про правопорушення виноситься постанова.

'''Штраф сплачується відповідним суб’єктом господарювання протягом 15 днів з дня отримання копії постанови.'''

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органу, який виніс постанову.

У разі якщо штраф не сплачено у строк 15 днів примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"]. Постанова у справі про правопорушення може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Цивільне право]]

Обмеження обігу пластикових пакетів на території України

2022-12-27T12:12:44Z

Tetiana.kost: /* Нормативна база */

[[Категорія:Екологічне право]]
= Нормативна база =
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України "Про захист прав споживачів"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відходи"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1393-14#Text Закон України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України"]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387]
#
= Визначення термінів і понять =
* '''біорозкладний пластиковий пакет''' - пластиковий пакет, що розкладається за участю мікроорганізмів на елементи природного походження та відповідає встановленим національними або гармонізованими європейськими стандартами нормам щодо утилізації способом компостування або біорозкладання;
* '''маркування''' - інформація про пластиковий пакет, а також слова, описи, знаки, зображення чи символи, що мають інформаційний зміст та розміщені на такому пакеті;
* '''надтонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною менше 15 мікрометрів;
* '''оксорозкладні домішки''' - добавки, що додаються до складу матеріалів, з яких виготовляються пластикові матеріали, для прискорення їх розкладання на окремі дрібні фрагменти (мікропластик) під дією кисню та ультрафіолетового випромінювання;
* '''оксорозкладні пластикові пакети''' – пластикові пакети, матеріал для виготовлення яких складається з поліетилену та оксорозкладних домішок;
* '''пластик''' - штучно створений матеріал на основі синтетичних або природних високомолекулярних сполук (полімерів);
* '''пластиковий пакет''' - виготовлена з пластику тара у формі рукава, з дном та відкритою горловиною, з ручками або без ручок, призначена для пакування та/або транспортування товарів і продукції кінцевими споживачами;
* '''розповсюдження пластикових пакетів''' - платне або безоплатне надання пластикових пакетів споживачам в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів;
* '''тонкі пластикові пакети''' - пластикові пакети із стінками товщиною від 15 до 50 мікрометрів.
= Пакети, які заборонені до розповсюдження =
Верховна Рада України 1 червня 2021 року прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-20#Text Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України»] , який спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій.
== Етапи впровадження Закону: ==
# '''З 10 грудня 2021 року''' забороняється розповсюдження в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг: 1) надтонких пластикових пакетів; 2) тонких пластикових пакетів; 3) оксорозкладних пластикових пакетів.
Заборона не розповсюджується на біорозкладні пластикові пакети, а також надтонкі пластикові пакети для первинної упаковки свіжої риби, м’яса і продуктів із них, а також сипучих продуктів і льоду.

2. '''З 01 січня 2023 року''' заборона поширюватиметься на надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

Розповсюдження інших видів пластикових пакетів '''(зі стінками більше 50 мкм''') дозволятиметься лише на платній основі за цінами, не нижчими, що встановлюються КМУ.

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1387-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про встановлення мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети" від 20 грудня 2021 року № 1387] установлено розмір мінімальних роздрібних цін на пластикові пакети у формі рукава, з дном та відкритою горловиною із стінками товщиною понад 50 мікрометрів у таких розмірах за один пакет з ПДВ:
* без ручок (без бокових складок) – 2 грн;
* без ручок (з боковими складками) – 2,5 грн;
* з ручками (без бокових складок) – 2,5 грн;
* з ручками (з боковими складками) – 3 грн.
Мінімальні роздрібні ціни застосовуються під час платного надання пластикових пакетів, призначених для пакування та/або транспортування товарів і продуктів кінцевим споживачам, в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг, в яких може здійснюватися розповсюдження пластикових пакетів.

Ці роздрібні ціни є мінімально допустимим рівнем цін на пластикові пакети (незалежно від ширини, довжини, глибини бокових складок, нанесеного маркування), який може застосовуватися суб’єктом господарювання, що здійснює розповсюдження пластикових пакетів.

Мінімальні роздрібні ціни не поширюються на: біорозкладні пластикові пакети; надтонкі пластикові пакети шириною до 225 міліметрів (без бокових складок), глибиною до 345 міліметрів (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 міліметрів (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка.

= Контроль за додержанням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів =
Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері розповсюдження пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - [https://my.gov.ua/info/department/1554/details Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба)].
= Які штрафи чекають на порушників? =
Відповідно до ч.2 статті 6 за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує до суб’єктів господарювання такі адміністративно-господарські штрафи (далі - штрафи):
* за правопорушення, пов'язане з розповсюдженням надтонких, тонких та оксорозкладних пластикових пакетів. - у розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 8 500 до 17 000 грн),''' а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 7000 до 34 000 грн''');
* за безоплатне розповсюдження пластикових пакетів - у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян '''(від 1 700 до 3 400 грн'''), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення - у розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( '''від 3 400 грн до 8 500 грн).'''
Штрафи накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а також іншими уповноваженими керівником посадовими особами цього органу після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Підставою для розгляду справи про правопорушення, визначені частиною другою цієї статті, є акт перевірки та інші матеріали, пов’язані з цією перевіркою. Акти перевірки складаються окремо на кожне виявлене правопорушення.

Акт перевірки складається у двох примірниках, що підписуються посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою.

У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від підписання акта перевірки посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта перевірки надається керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органі.

Акт перевірки разом з поясненнями керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи та документами, що підтверджують факт правопорушення, не пізніше наступного робочого дня з дня його складання передається посадовій особі, визначеній частиною третьою цієї статті, для прийняття рішення про накладення штрафу.

Справа про правопорушення розглядається посадовою особою, уповноваженою керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання акта перевірки.

За результатом розгляду справи про правопорушення виноситься постанова.

'''Штраф сплачується відповідним суб’єктом господарювання протягом 15 днів з дня отримання копії постанови.'''

Копія завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу у повному обсязі, надсилається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, або його територіальному органу, який виніс постанову.

У разі якщо штраф не сплачено у строк 15 днів примусове виконання постанови про накладення штрафу здійснюється в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"]. Постанова у справі про правопорушення може бути оскаржена в судовому порядку.
[[Категорія:Цивільне право]]

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T13:04:12Z

Tetiana.kost: /* Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"].

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20402%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%83%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E. Право земельного сервітуту]
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 Категорії:] [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Договірне (зобов’язальне) право][https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Земельне право]

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T12:53:46Z

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20402%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%83%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E. Право земельного сервітуту]
[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 Категорії:] [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Договірне (зобов’язальне) право][https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Земельне право]

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T12:50:07Z

Tetiana.kost: /* Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%D1%82%D1%83#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20402%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83,%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B5%D0%BC%D1%84%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%83%2C%20%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%8E. Право земельного сервітуту]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97 Категорії:] [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Договірне (зобов’язальне) право]

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T12:42:34Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T12:41:15Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T12:29:51Z

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі договору про встановлення земельного сервітуту між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у договорі про встановлення земельного сервітуту.

'''У договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за договором про встановлення земельного сервітуту з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text '''Типова форма Договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії'''] за тверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2022 р. № 49.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T11:56:00Z

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договору про встановлення земельного сервітуту] між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту].

'''У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії] зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договором про встановлення земельного сервітуту] з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T11:54:55Z

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]
== '''Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії''' ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договору про встановлення земельного сервітуту] між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту].

'''У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії] зазначаються:'''
# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.
== '''Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії''' ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договором про встановлення земельного сервітуту] з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-07T11:54:10Z

Tetiana.kost:

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

10. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]

== Правові аспекти та порядок укладення договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії ==
Земельні сервітути щодо права будівництва, розміщення та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури встановлюються на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договору про встановлення земельного сервітуту] між експлуатуючим підприємством та власниками чи користувачами земельних ділянок, укладеному в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

Земельні сервітути на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у власність чи користування, встановлюються за договором з органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України], та експлуатуючим підприємством або за рішенням суду.

Строк дії земельного сервітуту визначається у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту].

'''У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договорі про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії] зазначаються:'''

# зміст земельного сервітуту;
# кадастровий номер земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут (за наявності);
# площа земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту;
# місце розташування земельної ділянки;
# кадастровий номер;
# розмір плати за встановлення сервітуту;
# строк дії сервітуту. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Типова форма договору про встановлення земельного сервітуту] затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі недосягнення згоди щодо встановлення земельного сервітуту земельна ділянка може бути відчужена в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Законом України "Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".]

Відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється право сервітуту, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі та в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Законом України "Про Державний земельний кадастр"].

Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації.

У разі якщо встановлення земельного сервітуту призводить до неможливості використання земельної ділянки (її частини), власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої ділянки має право вимагати розірвання договору оренди земельної ділянки.

Фінансування робіт із землеустрою, необхідних для встановлення сервітутів, та їх державна реєстрація здійснюються за рахунок коштів осіб, на користь яких встановлений сервітут, або за домовленістю сторін.

Дія сервітуту, встановленого відповідно до цієї статті, зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлено сервітут, до іншої особи, а також у разі зміни осіб, на користь яких встановлено сервітут. У таких випадках до раніше укладених договорів про встановлення сервітутів за бажанням сторін можуть вноситися відповідні зміни, якщо інше не передбачено договором.

У разі переходу права власності на лінійний об’єкт енергетичної інфраструктури або інший об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, право земельного сервітуту переходить до нового власника такого об’єкта на тих самих умовах. Волевиявлення землевласника (землекористувача) та внесення змін до договору про встановлення земельного сервітуту не вимагаються.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт, для розміщення якого встановлений земельний сервітут, є підставою для державної реєстрації переходу права земельного сервітуту.

Встановлене право земельного сервітуту щодо будівництва об'єктів передачі електричної та теплової енергії є підставою для запровадження обмежень у використанні земельної ділянки, а також отримання дозволу на початок проведення робіт з будівництва таких об'єктів.

== Встановлення земельних сервітутів для розміщення об'єктів енергетики та передачі електроенергії ==
Підприємства, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, мають право використовувати земельні ділянки за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text договором про встановлення земельного сервітуту] з власником чи користувачем земельної ділянки або за рішенням суду для розміщення об’єктів, зазначених у частинах другій та четвертій статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17/conv#top Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів"], на праві постійних або строкових земельних сервітутів.

'''Постійні земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- розміщення споруд опорних конструкцій повітряних ліній електропередачі;

- трансформаторних підстанцій;

- розподільних пунктів;

- пристроїв і споруд.

'''Строкові земельні сервітути можуть встановлюватися''' на період будівництва чи проведення планових ремонтних робіт лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

'''Постійні або строкові земельні сервітути можуть встановлюватися для:'''

- будівництва, реконструкції, капітального ремонту, розміщення експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проходу, проїзду, а також перевезення будівельних та інших матеріалів через земельну ділянку для будівництва і експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- розміщення на земельній ділянці інформаційних щитів, попереджувальних знаків, які стосуються будівництва та експлуатації лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури;

- проведення вишукувальних, дослідних та інших робіт для будівництва лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури.

Договір про встановлення земельного сервітуту для розміщення об'єктів енергетики та передачі електричної енергії

2022-12-06T12:43:56Z

Tetiana.kost: Створена сторінка: 1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] 2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text За...

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2480-17#Text Закон України “Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів”]

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-15#Text Закон України "Про охорону земель"]

5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]

6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]

7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]

8. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]

9. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/49-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типової форми договору про встановлення земельного сервітуту для розміщення об’єктів енергетики та передачі електричної енергії" від 26.01.2022 № 49]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-11-24T14:10:21Z

Tetiana.kost: /* Куди звертатись */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-11-24T14:03:35Z

Tetiana.kost: /* Куди звертатись */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-11-24T13:45:32Z

Tetiana.kost: /* Загальні положення */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-11-24T11:00:30Z

Tetiana.kost: /* Мета встановлення межових знаків */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-11-24T09:47:30Z

Tetiana.kost:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''
== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Особливості використання “зеленого” тарифу

2022-11-22T13:05:07Z

Tetiana.kost: /* Ставки "зеленого" тарифу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1237874-22#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2022 року № 1237 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1817874-19#n14 Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою НКРЕКП 30.08.2019 № 1817]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1237874-22#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2022 року № 1237 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1303,52 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1172,38 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 728,09 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 690,90 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 657,63 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 591,08 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію|| - з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 422,76 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 657,63 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 422,76 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 379,70 коп/кВт·год (без ПДВ). 
|-
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 595,00 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 446,25 коп/кВт·год (без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. 
Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України.

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на улашування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергпостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Особливості використання “зеленого” тарифу

2022-11-22T12:55:07Z

Tetiana.kost: /* Ставки "зеленого" тарифу */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1237874-22#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2022 року № 1237 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1817874-19#n14 Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою НКРЕКП 30.08.2019 № 1817]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1237874-22#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2022 року № 1237 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1303,52 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1172,38 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 728,09 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 690,90 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 657,63 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 591,08 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію|| - з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 595,14 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 343,62 коп/кВт·год (без ПДВ). 
|-
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 538,46 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 403,84 коп/кВт·год (без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. 
Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України.

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на улашування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергпостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Особливості використання “зеленого” тарифу

2022-11-22T12:30:13Z

Tetiana.kost: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1237874-22#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2022 року № 1237 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1817874-19#n14 Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою НКРЕКП 30.08.2019 № 1817]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1059874-21#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2021 року № 1059 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"] встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1179,65 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1060,97 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 658,90 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 625,25 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 595,14 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 534,91 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію|| - з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 595,14 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 343,62 коп/кВт·год (без ПДВ). 
|-
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 538,46 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 403,84 коп/кВт·год (без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. 
Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України.

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на улашування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергпостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Особливості використання “зеленого” тарифу

2022-11-22T12:26:58Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/555-15#Text Закон України "Про альтернативні джерела енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1540-19#Text Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1817874-19#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 року № 1817 "Про затвердження Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1637874-21#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 29.09.2021 року № 1637 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1817874-19#n14 Порядок встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб’єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затверджений Постановою НКРЕКП 30.08.2019 № 1817]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#Text Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312]
== Поняття "зеленого" тарифу та види джерел==
"Зелений" тариф - спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

Зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об’єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) (п. 1 ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії").

Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Електрична енергія, вироблена на об’єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії ( крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії – вироблена лише мікро-, міні-та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками.
Постачальники електроенергії (енергоринком) зобов’язані придбати від наступних джерел:
*малі гідроелектростанції (встановленою потужністю до 10 МВт);
*вітрові електростанції;
*сонячні електростанції;
*електростанції, що використовують біомасу як паливо.
==Ставки "зеленого" тарифу==
[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1059874-21#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.06.2021 року № 1059 "Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств"] встановлено «зелений» тариф на електричну енергію, вироблену:
{| class="wikitable"
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію:
|
- з 01 квітня 2013 року по 31 грудня 2014 року - 1179,65 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2015 року по 30 червня 2015 року - 1060,97 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року - 658,90 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 625,25 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - 595,14 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 534,91 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт та які введені в експлуатацію|| - з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель та інших капітальних споруд, та які введені в експлуатацію ||- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 595,14 коп/кВт·год (без ПДВ).
|-
|з енергії вітру генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 382,59 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 343,62 коп/кВт·год (без ПДВ). 
|-
|з енергії вітру та сонця на комбінованих вітро-сонячних генеруючих системах приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт та які введені в експлуатацію:||
- з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 538,46 коп/кВт·год (без ПДВ);

- з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року - 403,84 коп/кВт·год (без ПДВ).
|}
==Особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої приватними домогосподарствами, а також розрахунків за неї==
Електрична енергія, вироблена з енергії сонячного випромінювання об’єктами електроенергетики (генеруючими установками ) приватних домогосподарств, величина встановленої потужності яких не перевищує 10 КВт, придбавається енергопостачальниками, що здійснюють постачання електричної енергії за регульованим тарифом на території провадження ліцензійної діяльності, за “зеленим” тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електроенергії такими приватними домогосподарствами. 
Виробництво електоенергії з енергії сонячного випромінювання приватними домогосподарствами здійснюється без відповідної ліцензії. Порядок продажу та обліку такої електроенергії, а також розрахунків за неї затверджується національної комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії] на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за "зеленим" тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#n11 Кодексом систем розподілу], та виконані вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії].

З метою продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, виробленої генеруючою установкою приватного домогосподарства, побутовий споживач звертається до постачальника універсальних послуг із заявою-повідомленням про встановлення генеруючої установки за формою, наведеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#n3750 додатку 13] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії], до якої додає копію документа, яким визначено право власності чи користування (оренда, позичка, управління тощо) на об'єкт (житлову нерухомість), та копію паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії. У разі розміщення генеруючих установок у межах земельної ділянки приватного господарства споживач надає документ, яким визначено межі земельної ділянки (паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ, правоустановчий документ тощо). У заяві-повідомленні побутовий споживач обов'язково зазначає банківські реквізити рахунка для перерахування коштів постачальником універсальних послуг за вироблену генеруючою установкою приватного домогосподарства за "зеленим" тарифом електричну енергію. Побутовий споживач може подати заяву-повідомлення про встановлення генеруючої установки та паспорт точки розподілу (передачі) електричної енергії до постачальника універсальних послуг особисто або через уповноваженого представника чи надіслати його поштою рекомендованим листом з описом вкладення.

Постачальник універсальних послуг під час отримання заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки зобов'язаний перевірити повноту інформації, зазначеної в документах, та зареєструвати її в день отримання за умови надання повного пакета документів.

У разі ненадання побутовим споживачем повної інформації та/або всіх документів, передбачених цими Правилами, постачальник універсальних послуг протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви-повідомлення надає такому споживачу обґрунтовану відмову в її реєстрації.

Побутовий споживач, який отримав відмову, має право після усунення причин відмови повідомити про це постачальника та надати підтверджуючі документи.

Після отримання повного пакета документів постачальник реєструє заяву-повідомлення (п. 11.3.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Взаємовідносини між побутовим споживачем та постачальником універсальної послуги, пов'язані з продажем та обліком електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватних домогосподарств, та розрахунками за неї, регулюються цими Правилами та договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, який є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським] кодексами України.

Побутовий споживач зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня отримання від оператора системи паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії, але не пізніше закінчення календарного місяця, надати його копію постачальнику універсальних послуг, з яким має укладений договір про постачання електричної енергії.

Копія паспорта точки розподілу (передачі) електричної енергії є невід'ємною частиною договору про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством (п. 11.3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальники універсальних послуг повинні розміщувати та щокварталу оновлювати на власних веб-сайтах інформацію про величину "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, установленого НКРЕКП.

Величини "зеленого" тарифу затверджуються Регулятором та застосовуються постачальником універсальних послуг відповідно до дати подачі та реєстрації заяви-повідомлення про встановлення генеруючої установки побутовим споживачем.

Умови та порядок оплати електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=%D0%B7%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%84#top Правилами роздрібного ринку електричної енергії], зазначаються в договорі про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством.

Відповідальність за порушення умов та порядку оплати встановлюється договором про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством відповідно до законодавства.

Спори, які виникають між побутовим споживачем та постачальником універсальних послуг під час укладення договору та купівлі-продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючою установкою (генеруючими установками) приватного домогосподарства, вирішуються в установленому законодавством порядку.
==Вимоги, яких необхідно дотримуватися при встановленні сонячної електростанції у приватних домогосподарствах==
*площа даху та/або фасаду має бути достатня для розміщення сонячних батарей загальною потужністю до 30кВт;
*орієнтація поля сонячних батарей на південь, як виняток: схід-захід або пд.схід-пд.захід;
*кут нахилу фотомодулів;
*характеристики покрівлі достатні для додаткових вагових навантажень.
*відсутність будівель, споруд, дерев та інших предметів, які б затіняли сонячні батареї.
==Стадії оформлення сонячної електростанції для використання "зеленого тарифу"==
** погодження місця встановлення СЕС;
** визначення потужності СЕС;
** погодження комплекту обладнання для будівництва СЕС;
** погодження типу конструкції на яку будуть монтуватись сонячні модулі;
** погодження марки та виробника мережевого інвертора;
** погодження з місцевим РЕМ виділеної потужності на будинок;
** поставка та встановлення обладнання для будівництва СЕС;
** написання заявки - повідомлення енергопостачальній компанії та підготування схеми підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;
** узгодження з енергопостачальником схеми підключення та укладання договору на улашування вузлу обліку* , отримання рахунку на оплату цих послуг по улаштуванню автоматизованого обліку;
** протягом 5-ти днів з моменту оплати послуг енергопостачальник має привести систему автоматизованного обліку в активний стан для можливості обліку виробленої та спожитої електроенергії.
** між енергпостачальником та власником домогосподарства укладається додаткова угода купівлі - продажу електроенергії.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-22T11:02:10Z

Tetiana.kost: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Textодексу цього Кодексу] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (ст. 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи рацівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-22T11:01:28Z

Tetiana.kost: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Textодексу цього Кодексу] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (ст. 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n14 Типова форма трудового договору про надомну роботу]
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0886-21#n16 Типова форма трудового договору про дистанційну роботу] затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце
є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника'''

без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої статті 601 КЗпП не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-22T10:46:39Z

Tetiana.kost: /* Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Textодексу цього Кодексу] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (ст. 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|Типова форма трудового договору про надомну роботу
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботуза наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце
є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника'''

без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб,визначений трудовим про надомну роботу.

Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови

повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим

роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці уприміщенні чи на території власника підприємства,

установи, організації або уповноваженого ним органу.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи,

організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на власника або уповноважений ним орган, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягненнянею шестирічного віку, працівники,які мають двох або

більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з

інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-22T10:43:37Z

Tetiana.kost: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 [[Цього https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Textодексу|цього Кодексу]] не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.

У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (ст. 601 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|Типова форма трудового договору про надомну роботу
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботуза наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце
є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника'''

без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб,визначений трудовим про надомну роботу.

Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови

повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим

роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці уприміщенні чи на території власника підприємства,

установи, організації або уповноваженого ним органу.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи,

організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на власника або уповноважений ним орган, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягненнянею шестирічного віку, працівники,які мають двох або

більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з

інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-22T08:48:19Z

Tetiana.kost:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0275400-81 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.
У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що на роботодавця покладено обов'язок попередити працівника щонайменше за 2 місяці про наступні зміни в організації виробництва і праці, а також про зміни істотних умов праці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу (ст.60-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна прація" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри
* автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|Типова форма трудового договору про надомну роботу
затверджується центральним органом виконавчої влади,

що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади,
що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.

Укладення трудового договору про дистанційну роботуза наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце
є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника'''

без погодження з власником або уповноваженим ним органом у спосіб,визначений трудовим про надомну роботу.

Рішення власника або уповноваженого ним органу про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови

повідомлення власника або уповноваженого ним органу не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим

роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці уприміщенні чи на території власника підприємства,

установи, організації або уповноваженого ним органу.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства, установи,

організації або уповноваженого ним органу встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з власником або уповноваженим ним органом, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на роботодавця, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на власника або уповноважений ним орган, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягненнянею шестирічного віку, працівники,які мають двох або

більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з

інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи

на виконувану роботу,та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці. Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]]
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право, за можливості, забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умов праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Особливості надомної та дистанційної роботи в умовах карантину

2022-11-21T13:15:13Z

Tetiana.kost: /* Правовий режим надомної та дистанційної роботи */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенція Міжнародної організації праці "Про надомну працю" від 20 червня 1996 року № 177]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів України про працю (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 87 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/641-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakononline.com.ua/documents/show/159449___159449 Положення про умови праці надомників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 29 вересня 1981 року № 27517-99]
= Правове регулювання дистанційної роботи в умовах карантину =
На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру гнучкий режим робочого часу може встановлюватися наказом (розпорядженням) роботодавця. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми частини третьої статті 32 цього Кодексу не застосовуються (частина друга статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Для уникнення поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, в Україні активно вживаються обмежувальні заходи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87/2020 Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 17 березня 2020 року № 530-IX”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#n112 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX], якими роботодавцям надано можливість змінювати істотні умови праці своїх підлеглих шляхом надання можливості працювати дистанційно.

'''Переведення працівників на надомну, дистанційну роботу - зміна істотних умов праці.'''
У частині [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 третій ст. 32 КЗпП України] передбачено, що у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)від 17 березня 2020 року № 530-IX”] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, '''вдома''', а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.

27.02.2021 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1213-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу" від 04 лютого 2021 року № '''1213-IX'''], яким на законодавчому рівні врегульовано особливості дистанційноїї та надомної роботи, гнучкий графік роботи і т.д.
== Визначення понять "надомна робота"та "дистанційна робота" ==
'''Надомна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця (ст.60-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України])

Також правове регулювання праці надомних працівників відображено у відповідних нормах '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/993_327 Конвенції Міжнародної організації праці 1996 р. №177 «Про надомну працю»],''' у яких надано визначення терміну "надомна праця" - робота, яку особа, що називається надомником, виконує:
* за місцем її проживання або в інших приміщеннях за її вибором, але не у виробничих приміщеннях роботодавця;
* за винагороду;
* з метою виробництва товарів або послуг, згідно з вказівками роботодавця, незалежно від того, хто надає обладнання, матеріали або інші ресурси, що використовуються, якщо тільки ця особа не має в своєму розпорядженні такої міри автономії та економічної незалежності, яка потрібна для того, щоб вважати її незалежним працівником відповідно до національного законодавства чи судових рішень.
Особи із статусом найманих працівників не стають надомниками в розумінні цієї Конвенції через сам лише факт виконання ними від часу до часу роботи як найманими працівниками вдома, а не на своєму звичайному робочому місці.

Відповідно до статті 602 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] '''дистанційна робота''' - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
== Правовий режим надомної та дистанційної роботи ==
{| class="wikitable"
!
!Надомна робота
!Дистанційна робота
|-
|'''Форма трудового договору'''
|Типова форма трудового договору про надомну роботу
затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
|Типова форма трудового договору про дистанційну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин.
Укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів забороняється.
|-
|'''Режим роботи та відпочинку'''
|У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є '''фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника'''
без погодження з роботодавцем у спосіб,визначений трудовим договором про надомну роботу.

Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу.

У такому разі норми частини третьої статті 60-1 не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим

роботи підприємства, установи,організації, якщо інше не

передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених

статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]
|У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення
безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.

При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час

на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]

За погодженням між працівником і роботодавцем виконання

дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця.

Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.

Працівнику, який виконує дистанційну роботу, гарантується період вільного часу для відпочинку (період відключення),під час якого працівник може переривати будь-який інформаційно-телекомунікаційний

зв’язок з роботодавцем, і це не вважається порушенням умов трудового договору або трудової дисципліни.

Період вільного часу для відпочинку (період відключення) визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу.
|-
|'''Оплата праці'''
|Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
|
|-
|'''Забезпечення умов праці'''
|Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами,
необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається

на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено

трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv#n1559 статті 125 цього Кодексу].

Власник або уповноважений ним орган самостійно вирішує, в який спосіб

доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.
|Порядок і строки забезпечення працівників, які виконують роботу дистанційно, необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням,
програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації та іншими засобами, порядок і строки подання такими

працівниками звітів про виконану роботу, розмір, порядок і строки виплати

працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання, програмно-технічних засобів,засобів захисту інформації та інших засобів, порядок відшкодування інших пов’язаних з виконанням

дистанційної роботи витрат. визначаються трудовим договором про дистанційну роботу.

У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення

працівників необхідними для виконання ними своїх обов’язків

обладнанням,програмно-технічними засобами, засобами захисту

нформації та іншими засобами таке забезпечення покладається

на роботодавця, який організовує

встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів,

а також оплачує витрати, пов’язані з цим.
|-
|'''Категорії працівників, на яких поширюється'''
|Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно

до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком

до 15 років або дитину з інвалідністю,батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства

підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах

надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та власник підприємства, установи, організації

або уповноважений ним орган має для цього відповідні ресурси та засоби.
|Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або
здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до

досягнення нею шестирічного віку, працівники,які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,а також особи, які взяли під опіку

дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи,

можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу,та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
|}
Виконання дистанційної або надомної роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
= Процедура переведення на дистанційну або надомну роботу =
== Поради для найманих працівників ==
[[Файл:253676307 4409556762505460 7403366201229076444 n.png|альт=https://dsp.gov.ua/|міні|Державна служба з питань праці ]]Працівники можуть самостійно звернутися до роботодавця з проханням внесення змін до їх трудових договорів, а саме – про зміну їх умов праці.
Для цього працівникам необхідно:
* написати заяву з проханням перевести їх на надомну (дистанційну) працю на період оголошеного урядом в країні карантину. [[Файл:Заява дистанційна робота.docx|міні]].
У такому разі, при наявності добровільних заяв працівників, не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці. Тож роботодавець буде вправі одразу на підставі отриманих заяв від своїх підлеглих видати наказ на переведення їх на дистанційну роботу.
== Поради для роботодавців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20 Відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 17 березня 2020 року № 530-IX] на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець МОЖЕ доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право за можливості забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.

Тому дистанційна праця впроваджується як тимчасовий захід на період карантину, що роботодавець може встановити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 '''КЗпП України ''']'''.''' Водночас роботодавцю необхідно врахувати, що не усіх працівників можна перевести на дистанційну роботу.

Щоб уникнути зайвих ризиків для себе, роботодавець може попросити працівників, які зацікавлені у дистанційній роботі, подати письмові заяви з відповідним проханням. Це посилить позиції роботодавця у доведенні легітимності своїх дій. Після затвердження локального положення та отримання заяв від працівників роботодавець видає наказ про запровадження дистанційної роботи та ознайомлює з ним працівників. При цьому важливо забезпечити організацію умо праці, постановку завдань і контроль за їх виконанням, облік робочого часу та інші процедурні питання. Ідеальним виглядає варіант ухвалення змін до правил внутрішнього трудового розпорядку чи колективного договору, якими регулюватимуться ці питання.
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]