WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-08-05T13:47:36Z

Tetiana.khotetovska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==
Більшість проблем власників земельних ділянок, пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] '''оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із статтею 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України « Про оренду землі»] '''договір оренди землі''' — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень статті 626 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] '''договором є''' домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
'''Зміст договору''' в розумінні статті 628 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] визначено '''істотні умови договору оренди,''' якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ==

'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.
[[Файл:Протокол розбіжностей.jpeg|міні|Протокол розбіжностей]]
'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти;
* викласти певні пункти у новій редакції;
* замінити слова у пунктах договору;
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом;
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу (Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору(краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір, і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені сторонам.
[[Категорія:Земельне]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:56:33Z

Tetiana.khotetovska:

===== зміст =====
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Протокол розбіжностей|міні|ліворуч|Протокол розбіжностей]]

[[Земельне]] [[Цивільне]]

Файл:Протокол розбіжностей.jpeg

2020-07-14T12:55:06Z

Tetiana.khotetovska: Протокол розбіжностей

== Опис файлу ==
Протокол розбіжностей

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:53:37Z

Tetiana.khotetovska:

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:33:15Z

Tetiana.khotetovska:

===== зміст =====
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.|міні|центр|Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.]]

[[Земельне]]

[[Цивільне]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:32:38Z

Tetiana.khotetovska: /* Зміст */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.|міні|центр|Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.]]

[[Земельне]]

[[Цивільне]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:31:54Z

Tetiana.khotetovska:

==== Зміст ====
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.|міні|центр|Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.]]

[[Земельне]]

[[Цивільне]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:30:48Z

Tetiana.khotetovska:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.|міні|центр|Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.]]

[[Земельне]]

[[Цивільне]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2020-07-14T12:18:15Z

Tetiana.khotetovska: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] * [https://zakon.rada...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України « Про оренду землі»]

== Загальні положення ==

Більшість проблем власників земельних ділянок , пов’язаних із виконанням договорів оренди землі, викликані тим, що вони підписуються власниками у редакції, запропонованій виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння й користування ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до положень ст. 6 Закону України « Про оренду землі» орендарі набувають права оренди ділянки на підставах і в порядку, передбачених у ЗК, ЦК, Законі «Про оренду землі» та інших законах і договорі оренди землі.

Згідно зі ст.13 Закону України « Про оренду землі» договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві ділянку у володіння й користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати ділянку
відповідно до умов договору та вимог законодавства.

Відповідно до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору в розумінні ст.628 ЦК України становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 15 Закону України « Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди, якими є :
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір ділянки),
* строк дії договору оренди,
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення й перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
=== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ===
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, виявити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви хотіли б змінити.

'''''По-друге''''', узгодити умови договору можна усно із уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.
У протоколі розбіжностей можна запропонувати:
* виключити певні пункти,
* викласти певні пункти у новій редакції,
* замінити слова у пунктах договору,
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом,
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''',підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу.( Вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору( краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною.
У разі наявності у Орендаря застережень щодо запропонованих Орендодавцем умов договору, він складає і надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують, і надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. В такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

У разі, якщо інша сторона договору підпише і договір і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатись прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернені Вам.

'''Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.'''

[[Файл:Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.|міні|Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.]]

[[Земельне]]

[[Цивільне]]

Файл:Зразок протоколу.docx

2020-07-14T12:10:09Z

Tetiana.khotetovska: Tetiana.khotetovska завантажив нову версію Файл:Зразок протоколу.docx

Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.

Файл:Зразок протоколу.docx

2020-07-14T11:40:35Z

Tetiana.khotetovska:

Зразок протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки.

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2020-05-26T12:37:30Z

Tetiana.khotetovska: /* Зміст: */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Загальні положення. ==

Придбання автомобіля завжди хвилююча обставина, потрібно: визначитися з ціною, маркою і моделлю, комплектацією, кольором та багатьма іншими дрібницями. Хтось може собі дозволити купити автомобіль з салону, а, той, у кого така фінансова спроможність відсутня, поглядає в бік ринку вживаних автомобілів.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.
Придбаючи майно, кожен з нас прагне отримати комплекс майнових та немайнових прав і обов'язків з яких складається право власності.

Але, слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Даний спосіб придбання та продажу транспортного засобу, звичайно спрощує процедуру і заощаджує час, але існує ще так же ряд «підводних каменів». Звичайно, в даній ситуації більше ризикує покупець зіткнувшись з несумлінним продавцем, але, особу, яка зважилася продати автомобіль по довіреності так само можуть чекати не дуже приємні моменти.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто, чи не стануть їм надалі цікавитися правоохоронні органи?

=== '''Купівля автомобіля за довіреністю.''' ===

І так, отримання в руки техпаспорту, або нотаріально посвідченої довіреності не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження(продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

При купівлі або продажу за генеральною довіреністю, все одно власником автомобіля буде довіритель.

=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю.''' ===

Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які продавець умисно ховає, або не озвучує в силу своєї правової необізнаності.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати в своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''

* застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
* кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
* викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
* двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.

=== '''Договір купівлі-продажу.''' ===

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України, встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно все прочитати і уважно ознайомитися, а також враховувати рекомендації фахівців.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''

* дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
* інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
* деталі вартості та варіантів оплати;
* підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.

Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання.

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Повністю здійсненою угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи по транспортному засобу.

=== '''Купівля автомобіля з автосалону.''' ===

При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''

* термін поставки транспортного засобу;
* подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
* точна модифікація і комплектація автомобіля.

Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''

* відповідність комплектації;
* стан лакофарбового покриття;
* роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
* роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.

Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.

[[Цивільне право]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2020-05-26T12:36:39Z

Tetiana.khotetovska: Створена сторінка: === Зміст: === Нормативна база. Загальні положення Купівля автомобіля за довіреністю. Р...

=== Зміст: ===

Нормативна база.

Загальні положення

Купівля автомобіля за довіреністю.

Ризики купівлі автомобіля за довіреністю.

Єдиний правильний спосіб -договір купівлі-продажу.

Купівля автомобіля з автосалону.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]

== Загальні положення. ==

Придбання автомобіля завжди хвилююча обставина, потрібно: визначитися з ціною, маркою і моделлю, комплектацією, кольором та багатьма іншими дрібницями. Хтось може собі дозволити купити автомобіль з салону, а, той, у кого така фінансова спроможність відсутня, поглядає в бік ринку вживаних автомобілів.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.
Придбаючи майно, кожен з нас прагне отримати комплекс майнових та немайнових прав і обов'язків з яких складається право власності.

Але, слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами. Даний спосіб придбання та продажу транспортного засобу, звичайно спрощує процедуру і заощаджує час, але існує ще так же ряд «підводних каменів». Звичайно, в даній ситуації більше ризикує покупець зіткнувшись з несумлінним продавцем, але, особу, яка зважилася продати автомобіль по довіреності так само можуть чекати не дуже приємні моменти.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто, чи не стануть їм надалі цікавитися правоохоронні органи?

=== '''Купівля автомобіля за довіреністю.''' ===

І так, отримання в руки техпаспорту, або нотаріально посвідченої довіреності не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження(продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

При купівлі або продажу за генеральною довіреністю, все одно власником автомобіля буде довіритель.

=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю.''' ===

Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які продавець умисно ховає, або не озвучує в силу своєї правової необізнаності.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом ;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати в своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями ч.4 ст. 250 ЦК України довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''

* застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
* кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
* викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можут бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
* двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.

=== '''Договір купівлі-продажу.''' ===

Відповідно до частини першої статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 317 Цивільного кодексу України, встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Перед підписанням договору купівлі-продажу необхідно все прочитати і уважно ознайомитися, а також враховувати рекомендації фахівців.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''

* дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
* інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
* деталі вартості та варіантів оплати;
* підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.

Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання.

Відповідно до частини першої статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Повністю здійсненою угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи по транспортному засобу.

=== '''Купівля автомобіля з автосалону.''' ===

При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''

* термін поставки транспортного засобу;
* подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
* точна модифікація і комплектація автомобіля.

Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''

* відповідність комплектації;
* стан лакофарбового покриття;
* роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
* роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.

Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.

[[Цивільне право]]

Особливості здійснення кримінального провадження на період карантину

2020-05-04T08:34:53Z

Tetiana.khotetovska:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]

== Загальна інформація ==
Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись дееякі зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві.

23 квітня 2020 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)] (далі-Закон).
Положення Закону згідно з абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у редакції Закону мають тимчасовий характер, '''діють виключно на період дії карантину''', встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), '''та передбачають особливості лише щодо:'''
* '''Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції''' ;
* '''Розгляду судом окремих питань під час судового провадження'''.

== Відкритість і гласність судового процесу ==
Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:
# якщо обвинуваченим є неповнолітній;
# розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
# необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
# якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
# необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні".

Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.

== Тимчасові особливості під час судового провадження. ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.

Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Абз. 5 Закону передбачено, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути:

* передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 35 КПК]; або
* розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або
* може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.

В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК]) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.

Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження '''проведення судових засідань у режимі відеоконференції'''. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному ст. 135 КПК, а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 3–9 ст. 336 КПК], які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.

Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції '''виключно''' якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з ч. 1 ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

[[Категорія:Кримінально процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Особливості здійснення кримінального провадження на період карантину

2020-05-04T08:32:14Z

Tetiana.khotetovska: Створена сторінка: === Зміст === * Нормативна база * Загальна інформація * Відкритість і гласність судового пр...

=== Зміст ===
* Нормативна база
* Загальна інформація
* Відкритість і гласність судового процесу
* Тимчасові особливості під час судового провадження.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»]

== Загальна інформація ==
Судова влада не може зупиняти свою діяльність навіть в умовах карантину. Однак і працювати так, як раніше, не може. Тому відбулись дееякі зміни відбулися в чинному процесуальному законодавстві.

23 квітня 2020 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 Закон України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)] (далі-Закон).
Положення Закону згідно з абз. 1 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України у редакції Закону мають тимчасовий характер, '''діють виключно на період дії карантину''', встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), '''та передбачають особливості лише щодо:'''
* '''Здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях слідчим суддею суду першої інстанції''' ;
* '''Розгляду судом окремих питань під час судового провадження'''.

== Відкритість і гласність судового процесу ==
Відповідно до положень ч. 2 ст. 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито.

Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі:
# якщо обвинуваченим є неповнолітній;
# розгляду справи про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи;
# необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи;
# якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом;
# необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні".

Суд ( або слідчий суддя) може прийняти рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"], якщо участь в судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоровʼю особи (ГПК, КПК, ЦПК).

Наприклад, це означає можливі обмеження для журналістів у висвітлюванні судових процесів, для судових спостерігачів/моніторів у перевірці дотримання права на справедливий суд через відсутність можливості бути присутніми під час засідань та слідкувати за всіма його деталями.

== Тимчасові особливості під час судового провадження. ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 абз. 3 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] у редакції Закону у разі неможливості визначити слідчого суддю у суді першої інстанції (наприклад, у випадку задоволення відводу (самовідводу) слідчому судді та неможливості передання клопотання на розгляд іншому слідчому судді чи в інших випадках неможливості здійснення повноважень щодо судового контролю слідчим суддею цього суду), місцевий суд вносить вмотивоване подання (тобто із зазначенням конкретних підстав для передання відповідного клопотання) про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

У такому випадку, за поданням місцевого суду, питання про передачу клопотання на розгляд до іншого суду залежно від розташування останнього відносно першого (в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції чи в межах юрисдикції різних апеляційних судів) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, розглядається головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів), про що постановляється відповідна ухвала.

Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.

У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Абз. 5 Закону передбачено, що у разі неможливості у визначений КПК строк суддею (якщо провадження розглядається суддею одноособово) або колегією суддів розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, воно може бути:

* передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 35 КПК]; або
* розглянуто головуючим, а за його відсутності іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально; або
* може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів у порядку, передбаченому абз. 6 цього Закону.

В інших випадках, не пов’язаних з розглядом клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зміна підсудності вирішується у порядку, передбаченому ст. 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].

Питання про передачу клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке має розглядатися судом під час судового провадження, для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду) за вмотивованим поданням місцевого суду чи суду апеляційної інстанції (наприклад, під час вирішення питання, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 401 КПК]) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала.

Законом встановлена можливість за рішенням слідчого судді, суду, прийнятим із власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, під час здійснення слідчим суддею судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях, а також судом під час судового провадження '''проведення судових засідань у режимі відеоконференції'''. Про прийняття такого рішення мають бути повідомлені сторони у порядку, визначеному ст. 135 КПК, а саме судове засідання у режимі відеоконференції має бути проведено з дотриманням правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 3–9 ст. 336 КПК], які регламентують порядок проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження.

Винятком є випадки розгляду клопотання слідчим суддею, судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження строку тримання під вартою. Такі клопотання може бути розглянуто слідчим суддею (судом) у режимі відеоконференції '''виключно''' якщо підозрюваний (обвинувачений) проти цього не заперечуватиме.

Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-20 абз. 10 п. 20-5 розділу XI «Перехідні положення» КПК] в редакції Закону за своїм змістом мають імперативний характер та зобов’язує прокурора/слідчого за погодженням із прокурором під час досудового розслідування та під час судового розгляду подавати клопотання про продовження строку тримання під вартою не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Зокрема, якщо таке клопотання розглядається в загальному порядку, згідно з ч. 1 ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] подається не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

[[Категорія:Кримінально процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за спалення листя (рослинних відходів)

2020-04-29T12:14:35Z

Tetiana.khotetovska:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України “Про охорону атмосферного повітря"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14 Закон України " Про тваринний світ"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України " Про рослинний світ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 76]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України , затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 N 105]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу».]
==Обов'язки утримувачів житлових будинків та прибудинкових територій==
Керуючись статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], яка гарантує кожному безпечне для життя і здоров’я довкілля, кожен з нас має законне право боротися із несанкціонованим спалюванням сухотрав’я і рослинних залишків. Статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”] Не допускається спалювання промислових та побутових відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів, за винятком випадків, коли це здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.
Стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] встановлює, що кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище.
Стаття 12 цього ж Закону визначає обов’язок кожного берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів.
Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»] визначено, що шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються.
Відповідно до підпункту 3.6.14. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] визначено, що спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Відповідно до підпункту 3.6. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у містах та інших населених пунктах України] визначено, що на території зелених насаджень забороняється випалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки.

Власники або уповноважені ними органи підприємств, установ, організацій та громадяни - суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати переробку, утилізацію та своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціально відведені місця чи об’єкти.

Відповідно до п.3.7.4. та 3.6.14.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій] прибудинкова територія:
* повинна постійно утримуватися в чистоті, систематично очищатися від сміття, тари, опалого листя.
* спалювання всіх видів відходів на території домоволодінь і в сміттєзбірниках забороняється.
Згідно з п.9.1.19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України] Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників у лісопарках, парках, гідропарках, скверах, садах, за винятком ділянок загонів тощо, забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати
листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо). На звичайних газонах листя слід згрібати тільки вздовж магістралей і паркових доріг з інтенсивним рухом у смузі завширшки 10-25 м залежно від значущості об'єктів. Спалювати листя категорично забороняється. Листя, подрібнені гілки деревини рослин і трав'янисті рештки квітково-декоративних рослин та скошених газонних трав необхідно вивозити на спеціальні полігони або на відведені площадки на підприємствах зеленого господарства для приготування компостів, садових земель та інших органічних добрив.

З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допустили на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.

'''Спалювати листя категорично забороняється.'''

Не дивлячись на законодавчі заборони, забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків продовжується. Кримінальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення донедавна було передбачено штрафні санкції, розмір більшості яких не відповідав вимогам сучасності через занадто малий розмір. Так, не виконувалась превентивна функція покарання, яка б мала забезпечувати уникнення особою порушення норм права через загрозу покарання, настання якого суттєво б погіршило його становище, а тому не варте було ризику шляхом вчинення правопорушення і тих вигод, які мнимо таке правопорушення могло б принести. Також, не повною мірою реалізовувалась виховна функція покарання – навіть сплативши один раз штраф, суми якого подекуди були такі незначні, що становили, наприклад, 51 гривню, особа продовжувала вчиняти правопорушення, вигода від якого, на її думку, перевищувала можливі втрати при сплаті штрафу.
13 квітня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу»].
Його нормами передбачається удосконалення порядку притягнення осіб до відповідальності за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків для того, аби зменшити руйнівні наслідки та захистити право громадян на безпечне повітря і навколишнє середовище, а також зменшити кількість пожеж.

== Види відповідальності ==
Самовільне спалювання сухої трави наносить шкоду навколишньому об’єктам рослинного та тваринного світу, а також навколишньому середовищу, забруднюючи атмосферу. Тож за недотримання вимог законодавства недобросовісним громадянам загрожує не лише адміністративна, а й кримінальна відповідальність.
=== Адміністративна ===
Відповідно до ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України Про адміністративні правопорушення]

Порушення вимог пожежної безпеки в лісах -

* тягне за собою накладення штрафу на громадян від дев’яноста до двохсот сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Знищення або пошкодження лісу внаслідок необережного поводження з вогнем, а також порушення вимог пожежної безпеки в лісах, що призвело до виникнення лісової пожежі або поширення її на значній площі, -

* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот сімдесяти до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 77-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України Про адміністративні правопорушення] Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, -

* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, -

* тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При притягненні винних осіб до адміністративної відповідальності, враховуються всі обставини правопорушення та тяжкість його наслідків.

=== Кримінальна ===
Відповідно до ст. 241 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]
Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, -

* караються штрафом від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, -

* караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до ст.245 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]
Знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом -

* караються штрафом від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, -
* караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
[[Категорія: Екологічне право]]

Процесуальні строки та позовна давність у період карантину

2020-04-27T10:39:53Z

Tetiana.khotetovska:

=== Зміст: ===
* Нормативна база
* Продовження строків звернення до суду та процесуальних строків у цивільних, господарських та адміністративних справах на строк дії карантину.
* Продовження строків позовної давності.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю в Україні]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
2 квітня 2020 року набув чинності [http://.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19»], яким передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19».

Внесено зміни у велику кількість нормативних актів з метою «актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19»,набули чинності нові редакції Кодексу Законів про працю і процесуальних кодексів, якими розширено підстави для продовження процесуальних строків, встановлених судом або законом.

=== '''''Процесуальні строки, які продовжено на строк дії карантину, у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.''''' ===

Законом встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''ЦПК України''' || Строки, визначені ст. 9, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

|-
| '''КАС України''' || Строки, визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

|-
| '''ГПК України''' ||Строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву.

|}

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать такі:
* строк на апеляційне оскарження;
* строк на звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами;
* строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань);
* звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців.
Щодо продовжених строків для суду, то до них належать:
* строки розгляду справ;
* строки для вчинення інших процесуальних дій, наприклад, строк на залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення.
У разі, якщо строки для вчинення певних дій встановлюються безпосередньо рішенням суду (наприклад, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень чи додаткових доказів), то такий строк, згідно із Законом №3275, також не може бути меншим, ніж строк карантину.

Наприклад, суд застосовуючи положення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України] при ухвалені рішення про залишення позовної заяви без руху має встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю '''не більше 10 днів з дня закінчення дії карантину'''.

Отже, в період дії карантину жодне рішення суду не набуде законної чинності, тому що строки на його оскарження продовжено і почнуть обччислюватись з дня закінчення дії карантину.

=== '''''Продовження строків позовної давності.''''' ===

'''На строк дії карантину, законодавець вирішив продовжити:'''

* трирічний строк позовної давності;
* спеціальну позовну давність, визначену ст.. 258 Цивільного кодексу України;
* строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов'язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (ст..362 Цивільного кодексу України);
* строки, передбачені ст.559 Цивільного кодексу України, щодо припинення поруки;
* строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару;
* строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування;
* строк позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму;
* строк позовної давності в один рік щодо оскарження до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.
* під час дії карантину, строки, позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, строки звернення до суду з вимогою про визнання батьківства та строки звернення до суду з вимогою про визнання материнства також продовжуються на строк дії такого карантину.
* у кодексі законів про працю України строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів також продовжуються на строк дії карантину.
Якщо раніше особа за загальним правилом мала змогу звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів протягом шестимісячного строку з моменту, коли вона дізналася про таке порушення, то тепер такий строк продовжується на період карантину.

Процесуальні строки та позовна давність у період карантину

2020-04-27T10:39:17Z

Tetiana.khotetovska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про працю в Україні]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»]
2 квітня 2020 року набув чинності [http://.https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20 Закон України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19»], яким передбачається вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19».

Внесено зміни у велику кількість нормативних актів з метою «актуалізації, вдосконалення правових відносин у багатьох сферах життєдіяльності, які зазнали змін у зв’язку із поширенням коронавірусу COVID-19»,набули чинності нові редакції Кодексу Законів про працю і процесуальних кодексів, якими розширено підстави для продовження процесуальних строків, встановлених судом або законом.

=== '''''Процесуальні строки, які продовжено на строк дії карантину, у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19.''''' ===

Законом встановлено, що на строк дії карантину продовжуються усі основні процесуальні строки, встановлені як для учасників справи, так і для самого суду.

{| class="wikitable sortable"
|-
| '''ЦПК України''' || Строки, визначені ст. 9, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

|-
| '''КАС України''' || Строки, визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред’явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

|-
| '''ГПК України''' ||Строки, визначені ст. 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349.
Строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву.

|}

До продовжених строків, встановлених для учасників справи, належать такі:
* строк на апеляційне оскарження;
* строк на звернення про перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами;
* строки подання всіх основних процесуальних документів (заяв по суті, інших заяв та клопотань);
* звернення зі скаргами щодо рішень та дій органів виконавчої служби чи приватних виконавців.
Щодо продовжених строків для суду, то до них належать:
* строки розгляду справ;
* строки для вчинення інших процесуальних дій, наприклад, строк на залишення апеляційної скарги без руху чи її повернення.
У разі, якщо строки для вчинення певних дій встановлюються безпосередньо рішенням суду (наприклад, строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень чи додаткових доказів), то такий строк, згідно із Законом №3275, також не може бути меншим, ніж строк карантину.

Наприклад, суд застосовуючи положення пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України] при ухвалені рішення про залишення позовної заяви без руху має встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю '''не більше 10 днів з дня закінчення дії карантину'''.

Отже, в період дії карантину жодне рішення суду не набуде законної чинності, тому що строки на його оскарження продовжено і почнуть обччислюватись з дня закінчення дії карантину.

=== '''''Продовження строків позовної давності.''''' ===

'''На строк дії карантину, законодавець вирішив продовжити:'''

* трирічний строк позовної давності;
* спеціальну позовну давність, визначену ст.. 258 Цивільного кодексу України;
* строк позовної давності у спорах про переведення прав та обов'язків покупця у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі (ст..362 Цивільного кодексу України);
* строки, передбачені ст.559 Цивільного кодексу України, щодо припинення поруки;
* строк позовної давності в один рік, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару;
* строк позовної давності, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування;
* строк позовної давності, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму;
* строк позовної давності в один рік щодо оскарження до суду дії виконавця заповіту, якщо вони не відповідають цьому Кодексу, іншим законам, порушують інтереси спадкоємців.
* під час дії карантину, строки, позовної давності до вимог про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, строки звернення до суду з вимогою про визнання батьківства та строки звернення до суду з вимогою про визнання материнства також продовжуються на строк дії такого карантину.
* у кодексі законів про працю України строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів також продовжуються на строк дії карантину.
Якщо раніше особа за загальним правилом мала змогу звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав та інтересів протягом шестимісячного строку з моменту, коли вона дізналася про таке порушення, то тепер такий строк продовжується на період карантину.

Процесуальні строки та позовна давність у період карантину

2020-04-27T10:37:28Z

Tetiana.khotetovska: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov.ua...

Детальний план території

2020-04-13T07:23:09Z

Tetiana.khotetovska: Створена сторінка: ==Нормативна база.== * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобуд...

==Нормативна база.==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]

== '''Що таке детальний план території''' ==

Містобудівна документація – самий масивний об'єм всіх матеріалів, пов'язаних з землею та об'єктами нерухомості. До її складу входить безліч окремих документів. Серед них є і '''детальний план території'''- це найперший документ для процедури проектування. Причому, проектуватися може що завгодно – і цілі житлові масиви, квартали, окремі будівлі житлового та нежитлового призначення, інженерні конструкції, і об'єкти інфраструктури. Він знадобиться також у разі вирішення земельних питань, наприклад, відведення конкретної ділянки. За допомогою детального плану території можна визначити розвиток конкретної місцевості і її планувальну організацію. Детальний план повинен бути виконаний в досить великому масштабі, щоб чітко були видні всі деталі.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначено поняття '''детальний план теріторії''' – це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

=== '''''Детальним планом території визначаються:''''' ===

* принципи планувально-просторової організації забудови;
* червоні лінії та лінії регулювання забудови;
* функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами;
* містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території;
* потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування;
* доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови;
* черговість та обсяги інженерної підготовки території;
* систему інженерних мереж;
* порядок організації транспортного і пішохідного руху;
* порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі;
* межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об’єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Як і інша містобудівна документація, детальний план території містить у своєму складі як графічні, так і текстові матеріали, які не підлягають експертизі. За умови відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території можливе внесення змін до детального плану території.

== '''Що дає детальний план території.''' ==

=== '''''Детальний план території дає можливість:''''' ===

* передачі (надання) земельних ділянок із земель комунальної власності у власність або користування фізичним і юридичним особам для містобудівних потреб;
* зміни цільового призначення земельної ділянки, відповідного детальному плану території;
* дає визначення зонування населених пунктів (визначення вільних ділянок);
* дає можливість відведення землі, проведення землевпорядних робіт, деталізації тереторії, ділянок, вулиць і планування забудови;
* для визначення прибудинкової території власників ОСББ, для розподілу територій, щоб визначити хто є власником;
* для забудовників детальний план території показує потенційні площі для будівництва;

В межах населеного пункту детальний план уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
В такому випадку детальний план розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Детальний план може бути розроблений і на територію за межами населеного пункту. У такому разі план розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією в аналогічний строк.
Рішення про розроблення детального плану певної території одночасно є рішенням про комплексну забудову цієї території.
На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід’ємною частиною детального плану території.
Відсутність відповідно затвердженого детального плану території чи плану зонування забороняє передачу (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.
Забороняється зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

[https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ За безоплатною правовою допомогою можна звернутись до центрів з надання безоплатної правової допомоги.]