WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану

2026-04-15T12:31:30Z

Tetiana.kazakova: НПА додано

==Нормативна база==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2024-п#n17 Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року № 650]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 року № 36 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час"]
==Загальні положення==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n458 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

'''Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:'''

◆ в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

- державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані;

- державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;

◆ в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, ''юрисдикція яких поширюється на всю територію України'';

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення)'', у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення'' в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.
{| class="wikitable"
|+
!Зверніть увагу!
|-
|Бронюванню також підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або які не перебувають на військовому обліку,
# та/або які не уточнили персональні дані,
# та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Строк бронювання таких військовозобов’язаних працівників '''не може перевищувати 45 календарних днів''' з дня укладення трудового договору. При цьому бронювання надається такому військовозобов’язаному працівнику не більше одного разу на один календарний рік. У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку він підлягає бронюванню на загальних підставах.
|}
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, '''зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних''', які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки''', на території відповідальності якого вони розміщуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n460 стаття 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

Механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] (далі - '''Порядок''').
{| class="wikitable"
|+
|''Перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначені пунктами'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 5-10 Порядку.]
|}
Заброньованим військовозобов’язаним ''надається відстрочка від призову на військову службу'' під час мобілізації.

'''Строк дії відстрочки не може перевищувати''':

'''строку проведення мобілізації''' - для військовозобов'язаних в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

'''строку дії контракту (договору)''' '''на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг''', необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

'''12 місяців''' - для військовозобов'язаних, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства;у Товаристві Червоного Хреста України, інших українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів;

'''строку договору (контракту)''' '''або строку, на який їх обрано (призначено)''' - для військовозобов'язаних у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України (пункт 3 Порядку).

==Подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання==
Бронювання військовозобов'язаних, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункті 1 Порядку], здійснюється '''засобами Порталу Дія''' за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 25 Порядку]).

У разі відсутності у критично важливого підприємства, критично важливої установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія, останні ''подають список до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення їх критично важливим підприємством, критично важливою установою.''

'''У списку зазначаються такі відомості щодо:'''

* ''державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи'':

# повне найменування юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;
# код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи (у разі наявності) або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності);
# місцезнаходження юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи (крім критично важливих підприємств, а також критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом);
# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;

* ''військовозобов'язаного'':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# строк дії відстрочки;
# відмітка про виконання вимог щодо розміру нарахованої щомісячної заробітної плати працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ (не нижче за розміру мінімальної заробітної плати помноженої на коефіцієнт 2,5 (21617,5 грн - 2026 році) – не стосується державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50%акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %.

Формування списку засобами Порталу Дія '''завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу''', критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або керівника державного органу, який прийняв рішення про визначення відповідного підприємства, установи, організації критично важливим підприємством чи критично важливою установою, або уповноваженої ним особи та '''надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=27.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83,%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8. пункти 27, 28 Порядку]).
== Рішення про бронювання військовозобов’язаних ==
'''Протягом 72 годин''' з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного (крім військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, які мають проблеми з військовим обліком) на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:

* перебуває на військовому обліку;
* перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
* уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-20#Text Закону України від 11 квітня 2024 р. N 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку"];
* не перебуває у розшуку.
'''Без урахування 72''' '''годин''' здійснюється бронювання військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в критично важливих установах, якщо:

* їхнє підприємство або установа офіційно має статус критично важливих (до закінчення дії відповідного рішення державного органу);
* цей статус надано для забезпечення роботи економіки, життєдіяльності населення або потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період;
* строк їхнього бронювання ще не закінчився ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2072%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%3A пункт 29 Порядку]).

'''Протягом 24 годин з моменту формування списку''' засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично військовозобов’язаного працівника підприємства, установи і організації, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у якого відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або який не перебувають на військовому обліку,
# та/або який не уточнив персональні дані,
# та/або який перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2024%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE. пункт 29-1 Порядку]).

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) '''''відображається у військово-обліковому документі в електронній формі'''''.

'''Підстави для анулювання відстрочки:'''

Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”];

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку (щомісячна заробітна плата не нижче за розмір мінімальної помноженої на коефіцієнт 2,5)

13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);

14) виключення суб’єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб’єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку;

16) припинення укладеного договору (контракту), закінчення строку призначення або звільнення з посади, та/або закінчення строку реалізації гуманітарних проектів за кошти міжнародних партнерів, виключення з переліку, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 9 цього Порядку, - для військовозобов’язаних працівників Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 31 Порядку]).
== Визначення підприємства, установи і організації критично важливими ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n111 Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Критерії та Порядок,за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період] (далі - '''Критерії та порядок''').

Ці Порядок та критерії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”] встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період,

'''Визначення здійснюється за такими критеріями:'''

▶ загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство,установа, організація;

▶ сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

▶ стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83];

▶ важливе значення підприємства, установи, організації для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади) за погодженням з Мінекономіки та Міноборони;

▶ відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;

▶ розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на

- підприємстві, установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством - для державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств;

- підприємстві, установі, організації за останній календарний місяць становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією.

▶ підприємство є резидентом Дія Сіті;

▶ підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. гривень або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. гривень, що підтверджується звітом про фінансові результати з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав фінансову звітність, із зазначенням дати її отримання.

'''До критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать:'''

* спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій згідно з переліком, затвердженим МЗС;
* представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, затвердженим Секретаріатом Кабінету Міністрів України;
* Дослідницька служба Верховної Ради України, а також підприємства, установи та організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліками, затвердженими відповідними органами управління;
* юридичні особи - релігійні організації згідно з переліком та критеріями, затвердженими ДЕСС;
* оператори протимінної діяльності, які визначені Мінекономіки критично важливими для функціонування економіки в особливий період та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (пункт 2 Критеріїв та порядку).

'''Підстави для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, критично важливими'''

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є '''''відповідність двом або більше критеріям''''', зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, а саме для таких підприємств, установ, організацій:

* підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу, управителі багатоквартирних будинків - юридичні особи (суб'єкти господарювання), казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, установи, організації, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
* підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров'я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
* лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;
* підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємства, установи та організації, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізники міського електричного транспорту.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, (крім вищезазначених) критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 3 Критеріїв та Порядку]).

'''Для визначення підприємства, установи, організації критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період потрібно звернутися до:'''

* центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, - щодо підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність у галузі національної економіки або сфері, у якій такий орган забезпечує формування та/або реалізує державну політику; або
* обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) - щодо підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, а також підприємств, установ, організацій, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та провадять діяльність у сфері:

# сільського, лісового або рибного господарства;
# добувної промисловості і розроблення кар’єрів;
# переробної промисловості;
# постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
# водопостачання; каналізації, поводження з відходами;
# будівництва;
# оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
# транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (пункт 4 Критеріїв та порядку).

'''До звернення додаються копії підтвердних документів''',інформація про загальну кількість військовозобов’язаних працівників підприємств, установ, організацій, а також інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній податковий період (крім підприємств, які набули статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”]), що підтверджується:

* копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання; або
* квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку; або
* квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків; або
* поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
'''Підприємство, яким набуто статус резидента Дія Сіті до звернення додає:'''

* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, визначених пунктом 1 частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”,] а також засвідчені керівником копії правочинів та первинних документів, що підтверджують отримання підприємством за підсумками трьох повних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті, доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у дохід від реалізації продукції), та/або грантів, та/або інвестицій - у розмірі не менше ніж еквівалент 20000 (двадцять тисяч) євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня поточного календарного року; або
* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, передбачених частиною третьою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1667-20#Text Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”] (пункт 5 Критеріїв та порядку).

Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів з дня отримання звернення''' за результатами якого приймається одне з таких рішень:

# про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, і визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (''повинне містити інформацію про код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ; повне та скорочене найменування підприємства, установи, організації; критерії, яким відповідає підприємство, установа, організація, інформацію про кількість військовозобов’язаних'');
# про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку (повинне містити інформацію про обґрунтування невідповідності критеріям).

Підтвердження статусу підприємства, установи, організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснюється підприємством, установою, організацією '''не рідше ніж один раз на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 8 Критеріїв та порядку]).

==== Визначення критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємств, установ та організацій ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункту 9 Критеріїв та порядку] до критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань можуть бути визначені:

'''Міноборони:'''

* державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” та державне підприємство Міністерства оборони України “Державний оператор тилу”, уповноважені Міноборони на виконання функцій служби державного замовника у сфері оборони, з метою здійснення оборонних закупівель та укладення державних контактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг;
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) про закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладені з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони (у тому числі їх служб державного замовника);
* підприємства, установи та організації, що залучені як співвиконавці та беруть участь у виконанні державних контрактів (договорів) про закупівлю, постачання, ремонт та модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї і боєприпасів за погодженням відповідно з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 100 підготовлених пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів, зокрема типу FPV) I та II класів або не менше 200 пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) І класу “мікро” (за винятком типу FPV) на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 150 підготовлених спеціалістів на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги в інтересах сил безпеки та оборони України за програмами, затвердженими Генеральним штабом Збройних Сил або Міноборони, з розрахунку 96 проведених курсів з домедичної допомоги за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, або з розрахунку 24 проведених курси з базового рівня домедичної допомоги розширеної за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* юридичні особи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”,] які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, якщо їх обсяг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 10 млн. гривень допомоги на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють розробку інновацій у сфері оборони, зокрема спрямованих на розвиток озброєння та військової техніки, без використання бюджетних коштів, на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з Міноборони;
* підприємства, установи та організації, що виконують контракти (договори) про закупівлю послуг з перевезення військових вантажів, ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також закупівлю товарів оборонного призначення, необхідних для ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, укладені з командуваннями видів, окремих родів сил Збройних Сил;
'''Центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім Збройних Сил), утвореним відповідно до законів України, СБУ''':

* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) для забезпечення потреб інших військових формувань, укладені з державними замовниками у сфері оборони, визначеними в а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2021-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%3B бзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”], в інтересах яких вони здійснюють виробництво цих товарів, виконують роботи, надають послуги.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо!
|-
|Підприємства, установи чи організації, а також юридичні особи приватного права, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, можуть бути визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період за умови відсутності у їх статутному капіталі частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
|}
Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання звернення за результатами якого приймається одне з таких рішень:

* про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період і включення його до переліку;
* про відмову у визначенні підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
==Див. також==

* [[Військовий облік]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації]]

[[:Категорія:Воєнний стан]]

[[:Категорія:Військовослужбовці]]

Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану

2026-04-15T12:21:20Z

Tetiana.kazakova:

==Нормативна база==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядок бронювання військовозобов'язаних за списком військовозобов'язаних під час дії воєнного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Порядок та критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2024-п#n17 Порядок бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 року № 650]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/36-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2025 року № 36 "Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час"]
==Загальні положення==
Бронювання військовозобов’язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період (стаття 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n458 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).

'''Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють або проходять службу:'''

◆ в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування на посадах:

- державної служби категорії "А", голів обласних, районних, районних у місті (у разі створення) рад, сільських, селищних, міських голів - усі військовозобов'язані;

- державної служби категорій "Б", "В", в органах місцевого самоврядування - не більше 50 відсотків кількості військовозобов'язаних цих категорій у зазначених органах;

◆ в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, ''юрисдикція яких поширюється на всю територію України'';

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення)'', у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);

◆ на підприємствах, в установах і організаціях, ''які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення'' в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками.
{| class="wikitable"
|+
!Зверніть увагу!
|-
|Бронюванню також підлягають військовозобов’язані працівники підприємств, установ і організацій, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у яких відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або які не перебувають на військовому обліку,
# та/або які не уточнили персональні дані,
# та/або які перебувають в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Строк бронювання таких військовозобов’язаних працівників '''не може перевищувати 45 календарних днів''' з дня укладення трудового договору. При цьому бронювання надається такому військовозобов’язаному працівнику не більше одного разу на один календарний рік. У разі усунення таким військовозобов’язаним працівником протягом строку бронювання порушень правил військового обліку він підлягає бронюванню на загальних підставах.
|}
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, '''зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних''', які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки''', на території відповідальності якого вони розміщуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n460 стаття 25 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

Механізм бронювання під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 Порядком бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] (далі - '''Порядок''').
{| class="wikitable"
|+
|''Перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов’язаних визначені пунктами'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 5-10 Порядку.]
|}
Заброньованим військовозобов’язаним ''надається відстрочка від призову на військову службу'' під час мобілізації.

'''Строк дії відстрочки не може перевищувати''':

'''строку проведення мобілізації''' - для військовозобов'язаних в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування; в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, БЕБ, ДСНС, Державній кримінально-виконавчій службі, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

'''строку дії контракту (договору)''' '''на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг''', необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;

'''12 місяців''' - для військовозобов'язаних, на підприємствах, в установах та організаціях, які в установленому порядку визначено критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; в операторах протимінної діяльності, які проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства;у Товаристві Червоного Хреста України, інших українських неурядових організаціях, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів;

'''строку договору (контракту)''' '''або строку, на який їх обрано (призначено)''' - для військовозобов'язаних у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України (пункт 3 Порядку).

==Подання списків військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання==
Бронювання військовозобов'язаних, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункті 1 Порядку], здійснюється '''засобами Порталу Дія''' за списками, які формуються керівником державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або уповноваженою ним особою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 25 Порядку]).

У разі відсутності у критично важливого підприємства, критично важливої установи коду згідно з ЄДРПОУ або технічної можливості формування списку засобами Порталу Дія, останні ''подають список до відповідного державного органу, який прийняв рішення про визначення їх критично важливим підприємством, критично важливою установою.''

'''У списку зазначаються такі відомості щодо:'''

* ''державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи'':

# повне найменування юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;
# код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи (у разі наявності) або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи (у разі наявності);
# місцезнаходження юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи (крім критично важливих підприємств, а також критично важливих установ, які визначені Мінстратегпромом);
# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або відокремленого структурного підрозділу юридичної особи;

* ''військовозобов'язаного'':

# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# строк дії відстрочки;
# відмітка про виконання вимог щодо розміру нарахованої щомісячної заробітної плати працівникам критично важливих підприємств, критично важливих установ (не нижче за розміру мінімальної заробітної плати помноженої на коефіцієнт 2,5 (21617,5 грн - 2026 році) – не стосується державних і комунальних підприємств, установ і організацій, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50%акцій (часток) належать державі або перебувають у комунальній власності, та господарських товариств, більше 50% акцій (часток) яких належать господарським товариствам, частка держави або комунальної власності в яких становить 100 %.

Формування списку засобами Порталу Дія '''завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу''', критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або керівника державного органу, який прийняв рішення про визначення відповідного підприємства, установи, організації критично важливим підприємством чи критично важливою установою, або уповноваженої ним особи та '''надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=27.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BA%D1%83,%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8. пункти 27, 28 Порядку]).
== Рішення про бронювання військовозобов’язаних ==
'''Протягом 72 годин''' з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення військовозобов’язаного (крім військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств, зокрема в оборонно-промисловому комплексі, які мають проблеми з військовим обліком) на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично у разі, коли військовозобов’язаний:

* перебуває на військовому обліку;
* перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою;
* уточнив персональні дані, зазначені у пункті 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 квітня 2024 р. N 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку";
* не перебуває у розшуку.
'''Без урахування 72''' '''годин''' здійснюється бронювання військовозобов’язаних, які працюють на критично важливих підприємствах, в критично важливих установах, якщо:

* їхнє підприємство або установа офіційно має статус критично важливих (до закінчення дії відповідного рішення державного органу);
* цей статус надано для забезпечення роботи економіки, життєдіяльності населення або потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період;
* строк їхнього бронювання ще не закінчився ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2072%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%3A пункт 29 Порядку]).

'''Протягом 24 годин з моменту формування списку''' засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів переведення на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично військовозобов’язаного працівника підприємства, установи і організації, незалежно від кількості заброньованих, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу:

# у якого відсутні або оформлено неналежним чином військово-облікові документи,
# та/або який не перебувають на військовому обліку,
# та/або який не уточнив персональні дані,
# та/або який перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF/ed20260131#n14:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2024%20%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE. пункт 29-1 Порядку]).

Інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) '''''відображається у військово-обліковому документі в електронній формі'''''.

'''Підстави для анулювання відстрочки:'''

Надана відстрочка підлягає анулюванню в разі:

1) закінчення строку її дії;

2) завершення критично важливим підприємством виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;

3) позбавлення підприємства, установи, організації статусу критично важливого підприємства, критично важливої установи державним органом, який прийняв рішення про визначення їх критично важливою установою;

4) ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи;

5) звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства, критично важливої установи);

6) тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з критично важливим підприємством, критично важливою установою;

7) обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування засобами Порталу Дія;

8) обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства, критично важливої установи, але не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів засобами Порталу Дія;

9) надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

10) припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна відповідно до укладених міжнародних договорів України;

11) невиконання оператором протимінної діяльності протягом шести місяців робіт з розмінування (гуманітарного розмінування) за сертифікованим процесом (процесами) на основі інформації, поданої Центром протимінної діяльності;

12) невідповідності військовозобов’язаного умовам, зазначеним в абзаці третьому пункту 8 цього Порядку (щомісячна заробітна плата не нижче за розмір мінімальної помноженої на коефіцієнт 2,5)

13) звільнення з посади священнослужителя (за заявою ДЕСС в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов’язаного працівника, що формується на основі інформації, поданої юридичною особою - релігійною організацією);

14) виключення суб’єкта господарювання з переліку, зазначеного в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку, або працівника суб’єкта господарювання із складу бригади, зазначеної в абзаці шістнадцятому пункту 5 цього Порядку;

16) припинення укладеного договору (контракту), закінчення строку призначення або звільнення з посади, та/або закінчення строку реалізації гуманітарних проектів за кошти міжнародних партнерів, виключення з переліку, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 9 цього Порядку, - для військовозобов’язаних працівників Товариства Червоного Хреста України, інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 пункт 31 Порядку]).
== Визначення підприємства, установи і організації критично важливими ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-п#n111 Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 Критерії та Порядок,за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період] (далі - '''Критерії та порядок''').

Ці Порядок та критерії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”] встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі — підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період,

'''Визначення здійснюється за такими критеріями:'''

▶ загальна сума сплачених податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, крім митних платежів, та сума сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування протягом звітного податкового року перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою контролюючого органу, в якому на обліку перебуває підприємство,установа, організація;

▶ сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за звітний податковий рік перевищує еквівалент 32 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку за той самий період, що підтверджується довідкою відповідного обслуговуючого банку;

▶ стратегічне значення для економіки і безпеки держави, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/83-2015-%D0%BF#n10 постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 р. № 83];

▶ важливе значення підприємства, установи, організації для галузі національної економіки чи забезпечення потреб територіальної громади (критерії встановлюються органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, за сферою їх управління чи галуззю національної економіки або обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) з урахуванням потреб територіальної громади) за погодженням з Мінекономіки та Міноборони;

▶ відсутність заборгованості по сплаті ЄСВ, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, або витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо статусу розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, засвідченим керівником підприємства, установи, організації;

▶ розмір середньої заробітної плати застрахованих осіб-працівників на

- підприємстві, установі, організації за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством - для державних і комунальних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств;

- підприємстві, установі, організації за останній календарний місяць становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що підтверджується довідкою, наданою підприємством, установою, організацією.

▶ підприємство є резидентом Дія Сіті;

▶ підприємство є постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж мобільного зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 200 млн. гривень або постачальником електронних комунікаційних послуг з використанням мереж фіксованого зв’язку, середньомісячний розмір чистого доходу якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 20 млн. гривень, що підтверджується звітом про фінансові результати з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав фінансову звітність, із зазначенням дати її отримання.

'''До критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період підприємств належать:'''

* спеціалізовані установи ООН, закордонні дипломатичні установи в Україні, закордонні дипломатичні установи України, представництва міжнародних організацій згідно з переліком, затвердженим МЗС;
* представництва донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги згідно з переліком, затвердженим Секретаріатом Кабінету Міністрів України;
* Дослідницька служба Верховної Ради України, а також підприємства, установи та організації, що перебувають у сфері управління органів, які здійснюють управління державним майном, що забезпечує діяльність відповідно Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, згідно з переліками, затвердженими відповідними органами управління;
* юридичні особи - релігійні організації згідно з переліком та критеріями, затвердженими ДЕСС;
* оператори протимінної діяльності, які визначені Мінекономіки критично важливими для функціонування економіки в особливий період та проводять розмінування (гуманітарне розмінування) відповідно до законодавства (пункт 2 Критеріїв та порядку).

'''Підстави для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, критично важливими'''

Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є '''''відповідність двом або більше критеріям''''', зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, а саме для таких підприємств, установ, організацій:

* підприємства, установи та організації паливно-енергетичного комплексу, управителі багатоквартирних будинків - юридичні особи (суб'єкти господарювання), казенні підприємства пробірного контролю та підприємства, установи, організації, які забезпечують надання послуг і виконання робіт з експлуатації та комплексного обслуговування майна органів державної влади;
* підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у сфері охорони здоров'я, ветеринарної медицини, освіти та науки, фізичної культури і спорту, соціального захисту (з включенням до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг) та належать до державної чи комунальної форми власності з включенням до Реєстру неприбуткових установ та організацій або утримуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету, або надають населенню безоплатні послуги, необхідні для забезпечення життєдіяльності населення, на постійній основі;
* лінійні аудіовізуальні медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне (цифрове) телевізійне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, програмне наповнення якого складається переважно з інформаційних та/або інформаційно-аналітичних передач, або які залучені до системи оповіщення, та їх афілійовані особи, а також державні та комунальні заклади культури;
* підприємства, установи та організації, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, підприємства, установи та організації, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування та/або вантажів, перевізники міського електричного транспорту.
Підставою для прийняття рішення про визначення підприємства, установи, організації, (крім вищезазначених) критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період є відповідність трьом або більше критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 3 Критеріїв та Порядку]).

'''Для визначення підприємства, установи, організації критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період потрібно звернутися до:'''

* центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, органу державного управління, юрисдикція якого поширюється на всю територію України, - щодо підприємств, установ, організацій, що провадять діяльність у галузі національної економіки або сфері, у якій такий орган забезпечує формування та/або реалізує державну політику; або
* обласною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією (військовою адміністрацією у разі її утворення) - щодо підприємств, установ, організацій комунальної форми власності, а також підприємств, установ, організацій, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та провадять діяльність у сфері:

# сільського, лісового або рибного господарства;
# добувної промисловості і розроблення кар’єрів;
# переробної промисловості;
# постачання електричної енергії, газу, пари та кондиційованого повітря;
# водопостачання; каналізації, поводження з відходами;
# будівництва;
# оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів;
# транспорту, складського господарства, поштової та кур’єрської діяльності (пункт 4 Критеріїв та порядку).

'''До звернення додаються копії підтвердних документів''',інформація про загальну кількість військовозобов’язаних працівників підприємств, установ, організацій, а також інформація про подання підприємством, установою, організацією в установленому законодавством порядку податкової звітності за останній податковий період (крім підприємств, які набули статус резидента Дія Сіті відповідно до частини третьої статті 5 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”), що підтверджується:

* копією податкової декларації з відмітками (штампами) контролюючого органу, який отримав податкову декларацію, із зазначенням дати її отримання; або
* квитанцією про прийняття податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку; або
* квитанцією контролюючого органу, на який покладено функції щодо перевірки та прийняття пакета звітних документів платників податків; або
* поштовим повідомленням з відміткою про вручення контролюючому органу у разі надсилання податкової декларації поштою.
'''Підприємство, яким набуто статус резидента Дія Сіті до звернення додає:'''

* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, визначених пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні”, а також засвідчені керівником копії правочинів та первинних документів, що підтверджують отримання підприємством за підсумками трьох повних місяців, наступних за місяцем набуття статусу резидента Дія Сіті, доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та роялті (якщо такі суми роялті не враховано у дохід від реалізації продукції), та/або грантів, та/або інвестицій - у розмірі не менше ніж еквівалент 20000 (двадцять тисяч) євро за офіційним курсом гривні щодо євро, встановленим Національним банком України станом на 1 січня поточного календарного року; або
* підтвердні документи щодо виконання ним вимог, передбачених частиною третьою статті 13 Закону України “Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні” (пункт 5 Критеріїв та порядку).

Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів з дня отримання звернення''' за результатами якого приймається одне з таких рішень:

# про відповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку, і визначення їх критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (''повинне містити інформацію про код юридичної особи згідно з ЄДРПОУ; повне та скорочене найменування підприємства, установи, організації; критерії, яким відповідає підприємство, установа, організація, інформацію про кількість військовозобов’язаних'');
# про невідповідність підприємства, установи, організації критеріям, зазначеним у пункті 2 цих Критеріїв та порядку (повинне містити інформацію про обґрунтування невідповідності критеріям).

Підтвердження статусу підприємства, установи, організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, здійснюється підприємством, установою, організацією '''не рідше ніж один раз на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункт 8 Критеріїв та порядку]).

==== Визначення критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємств, установ та організацій ====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n111 пункту 9 Критеріїв та порядку] до критично важливих для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань можуть бути визначені:

'''Міноборони:'''

* державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” та державне підприємство Міністерства оборони України “Державний оператор тилу”, уповноважені Міноборони на виконання функцій служби державного замовника у сфері оборони, з метою здійснення оборонних закупівель та укладення державних контактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг;
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) про закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення, укладені з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) з виробництва безпілотних систем (безпілотних авіаційних комплексів, безпілотних літальних апаратів, безпілотних наземних (роботизованих) комплексів, безпілотних водних (плаваючих) комплексів), озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів, їх складових частин та інших товарів оборонного призначення на замовлення Адміністрації Держспецзв’язку, інших державних замовників у сфері оборони (у тому числі їх служб державного замовника);
* підприємства, установи та організації, що залучені як співвиконавці та беруть участь у виконанні державних контрактів (договорів) про закупівлю, постачання, ремонт та модернізацію озброєння, військової та спеціальної техніки, зброї і боєприпасів за погодженням відповідно з Міноборони (у тому числі його службами державного замовника) або Держспецтрансслужбою (у тому числі її службами державного замовника), або розвідувальним органом Міноборони (у тому числі його самостійними структурними підрозділами);
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації зовнішніх пілотів (операторів) безпілотних роботизованих систем та зовнішніх екіпажів безпілотних роботизованих систем в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 100 підготовлених пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів, зокрема типу FPV) I та II класів або не менше 200 пілотів безпілотних авіаційних комплексів (безпілотних літальних апаратів) І класу “мікро” (за винятком типу FPV) на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з радіоелектронної боротьби в інтересах сил безпеки та оборони України, якщо обсяг згаданих послуг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 150 підготовлених спеціалістів на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військовослужбовців з домедичної допомоги в інтересах сил безпеки та оборони України за програмами, затвердженими Генеральним штабом Збройних Сил або Міноборони, з розрахунку 96 проведених курсів з домедичної допомоги за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, або з розрахунку 24 проведених курси з базового рівня домедичної допомоги розширеної за минулий період, не менш як 12 місяців до дня подання звернення на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* юридичні особи приватного права, установчі документи яких визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації”,] які здійснюють виробництво/закупівлю товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, якщо їх обсяг за останні 12 місяців до дня подання звернення становить не менше 10 млн. гривень допомоги на одного військовозобов’язаного, що пропонується до бронювання на період мобілізації та на воєнний час;
* підприємства, установи та організації, що здійснюють розробку інновацій у сфері оборони, зокрема спрямованих на розвиток озброєння та військової техніки, без використання бюджетних коштів, на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з Міноборони;
* підприємства, установи та організації, що виконують контракти (договори) про закупівлю послуг з перевезення військових вантажів, ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, а також закупівлю товарів оборонного призначення, необхідних для ремонту, утримання, експлуатації озброєння, військової та спеціальної техніки, укладені з командуваннями видів, окремих родів сил Збройних Сил;
'''Центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво відповідним військовим формуванням (крім Збройних Сил), утвореним відповідно до законів України, СБУ''':

* підприємства, установи та організації, що виконують державні контракти (договори) для забезпечення потреб інших військових формувань, укладені з державними замовниками у сфері оборони, визначеними в а[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2021-%D0%BF#n15:~:text=%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%96%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%3B бзаці четвертому пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”], в інтересах яких вони здійснюють виробництво цих товарів, виконують роботи, надають послуги.
{| class="wikitable"
|+
!Важливо!
|-
|Підприємства, установи чи організації, а також юридичні особи приватного права, зазначені у пункті 9 цих Критеріїв та порядку, можуть бути визначені критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період за умови відсутності у їх статутному капіталі частки держави, визначеної Верховною Радою України державою-агресором та/або державою-окупантом.
|}
Розгляд документів здійснюється '''не більш як 10 робочих днів''' з дня отримання звернення за результатами якого приймається одне з таких рішень:

* про визначення підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період і включення його до переліку;
* про відмову у визначенні підприємства, установи чи організації критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період.

==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
==Див. також==

* [[Військовий облік]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
* [[Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації]]

[[:Категорія:Воєнний стан]]

[[:Категорія:Військовослужбовці]]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2026-04-15T12:08:06Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20#n32 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору"]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"], вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text аконом України "Про запобігання корупції".]
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».

==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
'''УВАГА!!! 14 березня 2026 року набули чинності зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»'''

Зміни стосуються, зокрема, порядку призупинення дії трудових договорів.

'''1.Обмежується тривалість призупинення трудового договору'''

Призупинення більше не може тривати до закінчення або припинення воєнного стану.

Дія трудового договору може бути призупинена не більше ніж на 90 календарних днів.

Цей строк є сукупним і включає всі періоди призупинення.

За потреби призупинення може бути продовжене за згодою працівника і роботодавця, але не довше періоду дії воєнного стану.

'''2. Роботодавцям потрібно переглянути раніше видані накази'''

Накази про призупинення трудових договорів, видані до 13 березня 2026 року включно, у яких не зазначено конкретного строку, автоматично втратять чинність після закінчення 90 днів.

Роботодавець має: відновити дію трудового договору або погодити з працівником продовження строку.

'''3. Відновлення дії трудового договору'''

Після закінчення періоду призупинення дії трудового договору працівник має приступити до роботи.

Якщо сторони не мають можливості виконувати свої обов’язки, трудовий договір може бути припинений на підставах, визначених законодавством.

==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[:Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

[[:Категорія:Оплата праці]]

[[:Категорія:Робочий час]]

[[:Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

[[:Категорія:Воєнний стан]]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2026-04-15T12:04:16Z

Tetiana.kazakova: Переміщення у потрібний розділ

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20#n32 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору"]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"], вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text аконом України "Про запобігання корупції".]
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».

==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
'''УВАГА!!! 14 березня 2026 року набули чинності зміни до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»'''

Зміни стосуються, зокрема, порядку призупинення дії трудових договорів.

'''1.Обмежується тривалість призупинення трудового договору'''

Призупинення більше не може тривати до закінчення або припинення воєнного стану.

Дія трудового договору може бути призупинена не більше ніж на 90 календарних днів.

Цей строк є сукупним і включає всі періоди призупинення.

За потреби призупинення може бути продовжене за згодою працівника і роботодавця, але не довше періоду дії воєнного стану.

'''2. Роботодавцям потрібно переглянути раніше видані накази'''

Накази про призупинення трудових договорів, видані до 13 березня 2026 року включно, у яких не зазначено конкретного строку, автоматично втратять чинність після закінчення 90 днів.

Роботодавець має: відновити дію трудового договору або погодити з працівником продовження строку.

'''3. Відновлення дії трудового договору'''

Після закінчення періоду призупинення дії трудового договору працівник має приступити до роботи.

Якщо сторони не мають можливості виконувати свої обов’язки, трудовий договір може бути припинений на підставах, визначених законодавством.

==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2026-04-15T11:50:12Z

Tetiana.kazakova: Додано НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20#n32 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору"]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"], вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text аконом України "Про запобігання корупції".]
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».

===== '''УВАГА!!!''' '''14 березня 2026 року набули чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]''' =====
Зміни стосуються, зокрема, порядку призупинення дії трудових договорів.

'''1.Обмежується тривалість призупинення трудового договору'''

Призупинення більше не може тривати до закінчення або припинення воєнного стану.

Дія трудового договору може бути призупинена не більше ніж на 90 календарних днів.

Цей строк є сукупним і включає всі періоди призупинення.

За потреби призупинення може бути продовжене за згодою працівника і роботодавця, але не довше періоду дії воєнного стану.

'''2. Роботодавцям потрібно переглянути раніше видані накази'''

Накази про призупинення трудових договорів, видані до 13 березня 2026 року включно, у яких не зазначено конкретного строку, автоматично втратять чинність після закінчення 90 днів.

Роботодавець має: відновити дію трудового договору або погодити з працівником продовження строку.

'''3. Відновлення дії трудового договору'''

Після закінчення періоду призупинення дії трудового договору працівник має приступити до роботи.

Якщо сторони не мають можливості виконувати свої обов’язки, трудовий договір може бути припинений на підставах, визначених законодавством.

==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2026-04-15T11:47:40Z

Tetiana.kazakova: НПА додано

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4412-20#n32 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо обміну інформацією та призупинення дії трудового договору"]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими Законом України "Про запобігання корупції".
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».

===== '''УВАГА!!!''' '''14 березня 2026 року набули чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]''' =====
Зміни стосуються, зокрема, порядку призупинення дії трудових договорів.

'''1.Обмежується тривалість призупинення трудового договору'''

Призупинення більше не може тривати до закінчення або припинення воєнного стану.

Дія трудового договору може бути призупинена не більше ніж на 90 календарних днів.

Цей строк є сукупним і включає всі періоди призупинення.

За потреби призупинення може бути продовжене за згодою працівника і роботодавця, але не довше періоду дії воєнного стану.

'''2. Роботодавцям потрібно переглянути раніше видані накази'''

Накази про призупинення трудових договорів, видані до 13 березня 2026 року включно, у яких не зазначено конкретного строку, автоматично втратять чинність після закінчення 90 днів.

Роботодавець має: відновити дію трудового договору або погодити з працівником продовження строку.

'''3. Відновлення дії трудового договору'''

Після закінчення періоду призупинення дії трудового договору працівник має приступити до роботи.

Якщо сторони не мають можливості виконувати свої обов’язки, трудовий договір може бути припинений на підставах, визначених законодавством.

==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2026-04-13T13:57:50Z

Tetiana.kazakova: НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів України №1141 від 26.10.2011 року "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 статті 331 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права.
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор:

* громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* нотаріус;
* державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 стаття 10 Закону]).

== Вартість послуг ==
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статття 34 Закону]).

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктами 1-10 статті 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору.
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 стаття 34 Закону]).
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693:~:text=%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B7%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F%202015%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20(%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D1%96)%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20500%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D1%96)%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20500%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%3B пунктом 9 Розділу V «Прикінцевих положень»] передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період '''з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року''' індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період '''до 5 серпня 1992 року'''.

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/94171738 Постанова ВС від 15 січня 2021 року № 1540/3952/18]).

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

* виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
* документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися:

# рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність;
# державний акт на право власності на земельну ділянку;
# державний акт на право приватної власності на землю;
# свідоцтво про право власності;
# свідоцтва про право на спадщину;
# договір купівлі-продажу, міни, дарування.

Для проведення державної реєстрації прав власності, '''проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 стаття 31 Закону)].

Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв.

За бажанням заявника у заяві зазначається інформація про здійснення з ним зв’язку (абонентський номер мобільного телефона та/або адреса електронної пошти).

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141] та долучає їх до відповідної заяви.

Скановані копії не виготовляються із заяви, документа про сплату адміністративного збору чи копії документа, що підтверджує право на звільнення від сплати відповідного збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83 пункт 8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)]

'''Строки розгляду питання'''

У відповідності до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону],державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 статтею 24 Закону].

== Див. також ==

* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992

2026-04-13T13:51:36Z

Tetiana.kazakova: НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2780-12 Закон України «Про основи містобудування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п Постанова Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] 
== Загальна інформація ==
Особливістю виникнення права власності на нерухоме майно є обов'язкова державна реєстрація такого права. Однак, на сьогодні, непоодиноким випадком є відсутність оформленого права власності на об'єкти нерухомого майна збудовані ще у попередній період. А відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно являється ознакою відсутності самого права на це майно. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 статті 331 Цивільного кодексу України], якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, то право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Так, у відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] (далі - Закон) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Отже, право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації такого права.
== Органи державної реєстрації ==
Державну реєстрацію прав на нерухоме майно здійснює Державний реєстратор:

* громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав , тобто виконавчим органом сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
* нотаріус;
* державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 стаття 10 Закону]).

== Вартість послуг ==
За державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2034.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20(%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B1%D1%96%D1%80)%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F статття 34 Закону]).

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 2 прожиткових мінімуми для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб - у строк 2 години.
Звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:
# фізичні та юридичні особи - під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
# громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;
# громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
# особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, особи з числа учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, яким надано статус особи з інвалідністю внаслідок війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп
# громадяни України, об’єкт нерухомого майна яких знищений внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, - під час проведення державної реєстрації припинення права власності у зв’язку із знищенням об’єктів нерухомого майна та державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, придбані (проінвестовані/профінансовані) з використанням житлового сертифіката на придбання об’єкта житлової нерухомості;
# Національний банк України;
# органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
# інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав.
У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 статтею 19 Закону], особи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348:~:text=9.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%3A пунктами 1-10 статті 34 Закону], не звільняються від сплати адміністративного збору.
Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 стаття 34 Закону]).
== Документи для державної реєстрації ==
Відповідно до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону] , обов’язковою умовою створення об’єкта містобудування як об’єкта цивільно-правових відносин, щодо якого можуть виникати речові права, є прийняття такого об’єкта в експлуатацію. Вказане безумовно направлено на реалізацію положень статті 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20331.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0 Цивільного кодексу України]. Оскільки [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] набрав чинності з 12 березня 2011 року, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693:~:text=%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B7%205%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F%201992%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%BE%209%20%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F%202015%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20(%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D1%96)%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20500%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B6%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%BD%D1%96)%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B5%D1%8E%20%D0%B4%D0%BE%20500%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%3B пунктом 9 Розділу V «Прикінцевих положень»] передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію збудовані у період '''з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року''' індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів.

Однак, чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період '''до 5 серпня 1992 року'''.

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 5 серпня 1992 року, не підлягають проходженню процедури прийняття в експлуатацію ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/94171738 Постанова ВС від 15 січня 2021 року № 1540/3952/18]).

Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються:

* виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою;
* документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об’єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав.

Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об’єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об’єктом, може також вважатися:

# рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність;
# державний акт на право власності на земельну ділянку;
# державний акт на право приватної власності на землю;
# свідоцтво про право власності;
# свідоцтва про право на спадщину;
# договір купівлі-продажу, міни, дарування.

Для проведення державної реєстрації прав власності, '''проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об’єктів нерухомості є необов’язковим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n329 стаття 31 Закону)].

Державний реєстратор за умови відсутності підстав для неприйняття заяви за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та реєструє її в базі даних заяв.

За бажанням заявника у заяві зазначається інформація про здійснення з ним зв’язку (абонентський номер мобільного телефона та/або адреса електронної пошти).

Під час формування та реєстрації заяви державний реєстратор виготовляє скановані копії документів, поданих заявником для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#n10 постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141] та долучає їх до відповідної заяви.

Скановані копії не виготовляються із заяви, документа про сплату адміністративного збору чи копії документа, що підтверджує право на звільнення від сплати відповідного збору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23:~:text=%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D1%83 пункт 8 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень)]

'''Строки розгляду питання'''

У відповідності до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B7%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Закону],державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n256 статтею 24 Закону].

== Див. також ==

* [[Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Перебування громадян в психоневрологічному інтернаті

2026-03-17T08:52:37Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64-2026-%D0%BF#n437:~:text=%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%AF%D0%94%D0%9E%D0%9A%0A%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%2C%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83 Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 2026 р. № 64 "Деякі питання організації надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n93 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462 "Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я"]
== Завдання та напрями діяльності інтернату==
Психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).
=== Основні завдання інтернату ===
* забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;
* надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).
Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування. Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"] і затверджуються засновником;
* проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n151 індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики] .
=== Забезпечення підопічних===
'''Підопічні відповідно до встановлених норм забезпечуються:'''
* приміщенням (житловими кімнатами) для проживання/перебування та усіма комунально-побутовими послугами;
* предметами, матеріалами та інвентарем (одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, столовим посудом);
* раціональним не менше ніж чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку та стану здоров’я у межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні перевищувати чотирьох годин, останнє приймання їжі здійснюється за дві години до сну);
* лікарськими засобами, технічними та іншими засобами і виробами медичного призначення у порядку, встановленому законодавством.
'''Підопічним гарантується:'''
* надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства;
* створення умов для участі в культурно-масових заходах та комплексі реабілітаційних заходів;
* забезпечення денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) з урахуванням стану здоров’я та бажання підопічних;
* захист прав та підтримка, інформування щодо прав підопічних, представництва їх інтересів.
Адміністрація інтернату зобов’язана '''не менше ніж один раз на рі'''к організовувати огляд підопічних лікарсько-консультативною комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо доцільності їх подальшого перебування в інтернаті та необхідності встановлення чи припинення опіки або піклування над ними. У разі потреби адміністрація інтернату сприяє в оформленні документів та організовує оцінювання підопічного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності або продовження її строку, а також у реєстрації органом опіки та піклування помічника підопічного за вибором дієздатного підопічного відповідно до законодавства.
=== Якість надання послуг інтернатом ===
Адміністрація інтернату забезпечує якісне надання послуг підопічним. Якість надання послуг '''контролюється громадськістю, в тому числі шляхом утворення громадської ради''', до складу якої входять представники громадських організацій, родичі (опікуни або піклувальники), підопічні та інші особи. '''Громадська рада сприяє:'''
* забезпеченню захисту прав та представництва інтересів підопічних, організації належних умов для проживання/перебування підопічних в інтернаті та подає адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* дотриманню інтернатом вимог законодавства з питань соціального захисту населення;
* упровадженню нових форм і методів надання соціальних послуг підопічним, підвищенню їх якості;
* організації культурно-масових заходів для підопічних.
При громадській раді можуть утворюватися тематичні комісії.

'''Громадська рада зобов’язана:'''
* здійснювати контроль за умовами проживання/перебування підопічних та подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* брати участь у розгляді скарг підопічних і на підопічних, а також інших питань, що стосуються їх прав;
* подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо використання інтернатом коштів, що надійшли на рахунки інтернату у вигляді добровільних пожертвувань, благодійних внесків та інших не заборонених законодавством джерел;
* заслуховувати звіти про використання зазначених коштів.
==Умови влаштування, переведення до інтернату та відрахування з інтернату==
=== Категорії громадян які приймаються до інтернату===
До інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком старше 18 років із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті, незалежно від наявності осіб, зобов’язаних за законом їх утримувати, або опікунів та піклувальників. '''До інтернату насамперед приймаються особи, зазначені вище, які:'''
* мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 "Про жертви нацистських переслідувань"];
* постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
* постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, 2 або 3 відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";]
* є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку, членами сімей загиблих військовослужбовців;
* потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності.
=== Влаштування до інтернату ===
У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду (стаціонарно), підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:

заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);

повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях).

Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Заяви, подані до уповноваженого органу або до надавача соціальних послуг, протягом одного робочого дня передаються в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку до відповідної військової / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Відповідна військова адміністрація / обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.

Влаштування до інтернату здійснюється '''згідно з путівкою на влаштування до інтернату''', виданою особі, її опікуну або піклувальнику чи органу опіки та піклування (у разі коли недієздатній особі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, не призначений опікун чи піклувальник) органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
==== Куди звертатися?====
Документи для влаштування особи до інтернату подаються такою особою, опікуном або піклувальником чи органом опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над особою здійснює орган опіки та піклування) '''до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання/перебування особи''', які передають їх на розгляд структурним підрозділам з питань соціального захисту населення.
==== Перелік необхідних документів ====
* письмова заява особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмова заява законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копії паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* медична карта з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про можливість проживання/перебування в інтернаті за формою, встановленою МОЗ;
* довідка про розмір призначеної пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги, виданої органами Пенсійного фонду України та/або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. У разі відсутності такої довідки органи Пенсійного фонду України та/або місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення запитують необхідну інформацію за місцем попереднього отримання зазначених виплат;
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності інвалідності);
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернату за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* копія паспорта опікуна або піклувальника особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
* копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* трьох фотокарток розміром 3 x 4 сантиметри.
'''Особи, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи можуть прийматися до інтернату на підставі:'''
* письмової заяви особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* медичної карти з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про необхідність проживання/перебування в інтернаті;
* довідки для направлення особи з інвалідністю до інтернату (за наявності інвалідності).
Адміністрація інтернату разом із структурними підрозділами з питань соціального захисту населення забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення відсутніх документів.
==== Порядок влаштування ====
На підставі путівки про влаштування до інтернату, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, та документів, видається наказ про прийняття підопічного до інтернату на постійне чи тимчасове проживання із зазначенням строку. За результатами визначення потреб підопічного складається індивідуальний план надання соціальних послуг, в якому зазначаються заходи щодо надання таких послуг, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки проведення таких заходів, особи, відповідальні за виконання, дані щодо результатів моніторингу надання соціальних послуг. На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його опікуном або піклувальником та уповноваженою особою інтернату укладається договір про надання таких послуг, в якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строки надання соціальних послуг. У разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат, такий договір підписується уповноваженою особою інтернату та уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний. Під час влаштування до інтернату підопічні проходять санітарно-гігієнічну обробку із зміною одягу та взуття і розміщуються у приймально-карантинному відділенні '''на 14 днів''' для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне чи тимчасове проживання до відповідних кімнат. Підопічні, в яких виявлено ознаки інфекційних захворювань, підлягають направленню до закладів охорони здоров’я. Під час влаштування до інтернату адміністрація ознайомлює підопічного, його опікуна або піклувальника (під їх підпис) з правами та обов’язками підопічного, умовами проживання, розпорядком дня, умовами переведення до іншого інтернату та відрахування з інтернату та робить відповідний запис в особовій справі. '''Після прийняття підопічного до інтернату адміністрація у триденний строк повідомляє:'''
* структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, що видав путівку, про прийняття підопічного до інтернату;
* органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та за місцезнаходженням інтернату про прийняття підопічного до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* органу Пенсійного фонду України про прийняття підопічного на державне утримання (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
=== Переведення підопічних до іншого інтернату===
'''Переведення підопічного до іншого інтернату аналогічного типу здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за наявності висновку лікаря інтернату про те, що переведення не зашкодить стану здоров’я підопічного, та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем знаходження інтернату, до якого він переводиться.
'''Переведення підопічного до інтернату іншого типу, що відповідає стану його здоров’я, здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви підопічного;
* заяви його опікуна або піклувальника чи органу опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат);
* подання адміністрації інтернату на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Під час переведення підопічного до іншого інтернату особова справа разом з витягом з медичної документації надсилається поштовим відправленням з повідомленням до іншого інтернату. Оригінал історії хвороби (медична справа) надсиланню не підлягає.
=== Тимчасове вибуття підопічного ===
Тимчасове вибуття підопічного, який постійно проживає/перебуває в інтернаті, '''на строк до шести місяців протягом календарного року''' здійснюється на підставі:
* письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника;
* письмової заяви родичів підопічного або інших осіб, які мають намір тимчасово забрати підопічного, з урахуванням письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Адміністрація інтернату вживає заходів до розшуку підопічного у разі його вибуття з інтернату без урахування вимог, визначених абзацами другим та третім пунктом 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат].
{| class="wikitable"
|-
| '''Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до родичів (опікуна або піклувальника) або інших осіб, інтернатом не відшкодовуються.'''
|}
Підопічні, які тимчасово вибувають з інтернату за особистим бажанням, відповідно до наказу керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Підопічні, які вибувають з інтернату на лікування (в разі госпіталізації) до закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства за їх письмовою заявою, згодою їх законного представника (у разі їх наявності), згідно з наказом керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Під час повернення підопічного до інтернату заклад охорони здоров’я подає адміністрації інтернату витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
=== Відрахування з інтернату ===
'''Відрахування підопічного з інтернату здійснюється у тижневий строк у разі:'''
* подання письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* подання письмової заяви родичів про можливість утримувати підопічного і забезпечувати догляд за ним, письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;
* закінчення строку перебування в інтернаті;
* переведення до іншого інтернату;
* неповернення без поважних причин та без погодження з адміністрацією інтернату з поїздки до родичів (опікуна або піклувальника) після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причин неповернення);
* наявності відповідного рішення суду;
* смерті підопічного або оголошення його померлим.
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його опікуну або піклувальнику видаються особисті документи підопічного, довідка із зазначенням строку перебування в інтернаті, закріплені за підопічним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

'''Про тимчасове вибуття, повернення, переведення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:'''

* орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* орган Пенсійного фонду України шляхом надсилання копії відповідного наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
== Показання та протипоказання для направлення особи до інтернату==
'''Медичними показаннями для направлення особи до інтернату є хронічні психічні розлади (в період ремісії).'''

'''Медичними протипоказаннями для направлення особи до інтернату є:'''
* гостра стадія психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стані загострення;
* туберкульоз в активній стадії та гострі інфекційні захворювання;
* заразні та невиліковні захворювання шкіри та волосся.
== Умови проживання/перебування в інтернаті ==
З огляду на стан і характер захворювання підопічних в інтернаті можуть функціонувати відділення (житлові кімнати) цілодобового проживання/перебування із забезпеченням відповідного режиму нагляду (постільний, спостережний та вільний), денного перебування, які розміщуються в окремому приміщенні, корпусі, на окремому поверсі. Для надання комплексу реабілітаційних послуг в інтернаті можуть утворюватися реабілітаційні відділення з кімнатами для проведення заходів щодо соціальної, фізкультурно-спортивної, фізичної, психологічної реабілітації.
=== Розміщення підопічних ===
Розміщення підопічних у житлових кімнатах, відділеннях відповідного режиму нагляду здійснюється медичним, педагогічним або соціальним працівником, до посадових обов’язків якого належить розміщення підопічних у житлових кімнатах, з урахуванням побажань, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу та стану основного захворювання підопічних.

На вимогу підопічного його житлова кімната може бути змінена за рішенням особи, уповноваженої директором інтернату, з урахуванням рекомендацій громадської ради інтернату.

Підопічні з порушенням інтелектуального розвитку можуть розміщуватися окремо від підопічних із психічними розладами.

Режим нагляду повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для усвідомленого лікування та реабілітації підопічних, дотримання їх гідності, спонукання до самостійності та суспільно корисної ініціативи.
=== Власний одяг та інші особисті речі підопічного===
Власний одяг та інші особисті речі підопічного за його бажанням повертаються його родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам.

Якщо родичі (опікун або піклувальник) або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову складається у чотирьох примірниках, один з яких видається родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам, другий зберігається в бухгалтерії, третій - в особовій справі підопічного, четвертий - у коморі сестри-господині.

Речі з камери схову видаються на вимогу підопічного чи його опікуна або піклувальника.

Підопічні мають право користуватися власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимоги протипожежної безпеки, протиепідеміологічного режиму, охорони праці тощо.

Родичі, опікуни та піклувальники, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації або інші фізичні та юридичні особи можуть забезпечувати підопічних особистими речами. Речі повинні утримуватися у належному стані, відповідати вимогам санітарного законодавства та не заважати іншим підопічним.

Адміністрація інтернату у разі потреби та за бажанням підопічного приймає на зберігання гроші, цінності (коштовності, ощадну книжку або банківську платіжну картку, цінні папери тощо) підопічних відповідно до вимог законодавства.
=== Виплата пенсій (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державної соціальної допомоги===
Суми пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, перераховуюся на поточні рахунки підопічних, що відкриті в установах банків відповідно до законодавства, або виплачуються та доставляються їм національним оператором поштового зв’язку в установленому законодавством порядку.

Перерахування органами Пенсійного фонду України зазначених виплат інтернату, в якому підопічний перебуває на державному утриманні, та їх використання здійснюється у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2004-%D0%BF#Text Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269.]

Дієздатні підопічні витрачають належні їм кошти на власний розсуд. У разі потреби (відповідно до письмової заяви підопічного) адміністрація інтернату надає підопічному допомогу щодо витрачання власних коштів.

Для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює інтернат, порядок використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, встановлюється Мінсоцполітики.

[[:Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]‏‎

[[:Категорія:Право на медичну допомогу]]‏‎

[[:Категорія:Інші питання цивільного права]]

[[:Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі

2026-03-17T08:44:36Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
== Випадки перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акту, встановлення порушення міжнародних зобов'язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише '''перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення'''. 
Порядок перегляду рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9040 главою 3 розділу V Цивільного-процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).
== Рішення, що можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ч. 1 ст. 423 ЦПК України] за нововиявленими або виключними обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанови або ухвали, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

==== Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами (строки звернення) ====
* істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (але не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили))''

* встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

==== Підстави перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами (строки звернення) ====
* встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
''(строк звернення з заявою учасника справи - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''
* встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
''(строк звернення з заявою особи, стосовно якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, - не пізніше тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили));''

* встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
''(строк звернення з заявою учасниками справи - протягом тридцяти днів з дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили (але не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили)).''

Строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n9044:~:text=2.%20%D0%97%20%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D1%86%D1%96%D1%94%D1%97%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4 пп. 1, 2 ч. 2 ст. 424 ЦПК] України не можуть бути поновлені, крім строку, передбаченого для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв’язку з рішенням міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, яке набуло статусу остаточного, після спливу десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, за умови що заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами подана протягом тридцяти днів з дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного.

===Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:===
# переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
# докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

== Особи, які мають право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Право подавати заяву про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.%20%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83 ст. 56 т]а ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n6454 ст. 57 ЦПК України] право звертатися до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами має також прокурор, незалежно від того, чи брав участь у справі, якщо він діє в інтересах осіб, що брали участь у розгляді справи.

На звернення із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами також має право правонаступник особи, що брала участь у справі, у разі якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
== Суди, що здійснюють перегляд рішень за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9067 ст. 425 ЦПК України] рішення, постанова або ухвала суду переглядаються за нововиявленими або виключними обставинами судом першої інстанції, який ухвалив рішення, постановив ухвалу, або судом апеляційної чи касаційної інстанції, який змінив або ухвалив нове судове рішення. Перегляд судового рішення з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом, подається до Верховного Суду і розглядається у складі Великої Палати.

== Форма і зміст заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами ==
Згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ст. 426 ЦПК України] заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6 ЦПК України] щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. ''У заяві зазначаються:''
* найменування суду, якому адресується заява;
* ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* інші учасники справи;
* дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
* нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
* посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви також додаються:
* копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6352 статті 43] цього Кодексу;
* документ про сплату судового збору;
* докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
* документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
* клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9041 статті 423] цього Кодексу;
* у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9071 ''абз. 8 ч. 3 ст. 426 ЦПК України'')]
== Порядок розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. 
У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. 
''За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може (ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України]):'' 
* відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
* задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
* скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду. 
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції. 

Розгляд заяви про перегляд судового рішення а нововиявленими або виключними обставинами проводиться в одному провадженні зі справою, в якій ухвалене зазначене судове рішення.

При цьому слід керуватися тим, що при перегляді справи а нововиявленими або виключними нововиявленими обставинами суд розглядає не нову справу з нових правовідносин, а переглядає вже сформовану справу з урахуванням вже встановлених судом обставин.

== Форма та зміст судового рішення про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами ==
Відповідно до ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9098 ст. 429 ЦПК України] у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення та скасування судового рішення суд:
* ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
* постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
* приймає постанову - якщо переглядалася постанова. 

Верховний Суд за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, визначеної пунктом 2 ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n9041 ст. 423 ЦПК України], приймає постанову. Судове рішення, прийняте за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, видається або надсилається учасникам справи у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=XX7MfyrCSgkyTR1IZi7c/O1bHI4DUs80msh8Ie6#n8101 ст. 272 ЦПК України].
З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі. 
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.

[[:Категорія:Оскарження рішення суду]]

[[:Категорія:Суди]]

[[:Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок відрядження в межах України

2026-03-17T08:40:04Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 березня 2022 р. № 345 "Деякі питання відшкодування витрат на відрядження в межах України державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, в умовах воєнного стану"]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Наказ Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 "Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |На період дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”], відшкодування фактичних витрат, що перевищують граничну суму витрат на найм житлового приміщення за добу, визначену для України додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів”, здійснюється з дозволу керівника згідно з підтвердними документами та не може перевищувати 1800 гривень (без урахування витрат на оплату податку на додану вартість).
|}

==Службове відрядження==
Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника органу державної влади (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).

Документами, що підтверджують зв'язок такого відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно): запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження; укладений договір чи контракт; інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункт 1 розділу I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]

Відрядження працівника в межах України здійснює керівник підприємства або його заступник за наказом (розпорядженням), у якому зазначаються мета виїзду, завдання, пункт призначення, строк, оплата, а також у разі потреби інші ключові моменти пов’язані з відрядженням.

Не допускається направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n973 (стаття 177 Кодексу законів про працю України)]

Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n53 (стаття 8 Закон України «Про охорону праці»)]
==Оплата відрядження==
Відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний '''до закінчення ''п'ятого'' банківського дня''', наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження, забезпечують їх коштами як аванс для здійснення поточних витрат .

Керівник підприємства може встановлювати додаткові обмеження щодо сум та цілей використання коштів, наданих на відрядження: витрат на найм житлового приміщення, на побутові послуги, транспортні та інші витрати (у тому числі на оплату вартості послуг із здійснення Інтернет-замовлення та придбання електронних проїзних документів на транспортні засоби). Вказані в цьому абзаці обмеження запроваджуються наказом (розпорядженням) керівника підприємства. Документально підтверджені витрати та добові витрати відшкодовуються також супроводжуючому (не більше ніж одному) відрядженого працівника у разі, якщо він має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане ознайомити його з кошторисом витрат (або з довідкою-розрахунком на виданий аванс, складеною за довільною формою), а також з вимогами нормативно-правових актів стосовно звітування про використання коштів, виданих на відрядження, що регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98 "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів]" (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98) та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98 Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон]. 
У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після завершення відрядження (банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи). 
У разі якщо працівник застосував платіжну картку для проведення розрахунків у безготівковій формі, йому відшкодовується збір за переказ грошових коштів електронними засобами (згідно з правилами платіжної системи) за наявності документального підтвердження його сплати (виписка з карткового рахунку або інший документ на паперовому носії, що підтверджує суму сплаченого збору).

У разі якщо під час службових відряджень відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі і строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищив '''10 банківських днів''', за наявності поважних причин керівник може продовжити такий строк '''до 20 банківських днів''' (до з'ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами). 
Разом із звітом подаються документи в оригіналі, що засвідчують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен '''протягом ''трьох'' банківських днів''' з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти. 
Якщо для остаточного розрахунку за відрядження необхідно виплатити додаткові кошти, виплата зазначених коштів має здійснюватися '''до закінчення ''третього'' банківського дня''' після затвердження керівником звіту про використання коштів, наданих на відрядження. 
Заробітна плата переказується поштою відрядженому працівникові на його прохання за рахунок підприємства, що його відрядило, або перераховується у безготівковій формі на відповідний рахунок із застосуванням платіжних карток. 
'''Для бюджетних установ (державні службовці та працівники бюджетних організацій):''' За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові '''в межах сум, затверджених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]''' (сума добових витрат в межах України становить '''300  гривень''').

'''Для приватних/небюджетних підприємств (фізичні особи-підприємці та працівники приватних організацій):''' За кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні в межах України, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові '''у межах 0,1 мінімальної заробітної плати на 1 січня 2026 року''' (що становить '''864,70 грн на день''') відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України]. 
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні. 
При відрядженні працівника ''строком на один день'' або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу. 
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. 
За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати включаються виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо).

Відповідно до підпункту «а» підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 170.9.1 ПКУ] не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат.
==Витрати при відрядженні та їх відшкодування==
Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n719 (стаття 121 Кодексу законів про працю України)].

Державним службовцям, а також іншим особам, що направляються у відрядження, перебувають за кордоном тривалий строк і отримують заробітну плату в іноземній валюті, у разі відрядження в межах держави перебування добові витрати відшкодовуються у розмірі 80 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави. У разі відрядження у межах держави перебування строком на одну добу добові витрати відшкодовуються у розмірі 40 відсотків сум добових витрат, зазначених у додатку 1 до цієї постанови для відповідної держави [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац четвертий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Витрати на найм житлового приміщення під час відрядження відшкодовуються за наявності підтвердних документів (далі - підтвердні документи) [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац другий пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]). Витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівникам за рахунок добових витрат. Сума надміру витрачених коштів (залишок коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт (далі - звіт про використання коштів, виданих на відрядження), підлягає поверненню працівником на відповідний рахунок підприємства, установи, організації, що їх видали (у разі відрядження за кордон - у грошових одиницях, в яких було видано аванс), а особам, зазначеним в абзацах другому і третьому цього пункту, які отримали аванс готівкою, - до каси відповідного державного органу, військового формування, відповідної установи чи організації [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF (абзац пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]).

Під час складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, перерахунок здійснених у відрядженні витрат, які підтверджені документально, здійснюється відповідно до фактичного обмінного курсу, застосованого банком, у разі відсутності підтвердних документів про обмін валюти - виходячи з крос-курсу, розрахованого за офіційним обмінним валютним курсом, що встановлений Національним банком України на день затвердження такого звіту.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження, разом із підтвердними документами працівник зобов’язаний подати до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем прибуття до місця постійної роботи. У зазначений строк також повертається сума надміру витрачених коштів. 
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

У разі коли під час службового відрядження відряджений працівник застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, керівник підприємства, установи чи організації за наявності поважних причин може продовжити строк подання звіту про використання коштів, виданих на відрядження, до 20 банківських днів.

Установити, що державним службовцям, а також іншим особам, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтвердних документів, поданих у паперовій або електронній формі, відшкодовуються:

1) витрати:

на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті);

на оплату вартості проживання у готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях;

на побутові послуги, що включені до рахунків на оплату вартості проживання у місцях проживання (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), але не більш як 10 відсотків сум добових витрат для держави, до якої відряджається працівник, визначених у додатку 1 до цієї постанови, за всі дні проживання;

на бронювання місць у готелях (мотелях) у розмірах не більш як 50 відсотків вартості місця за добу;

на користування постільними речами в поїздах;

на оформлення закордонних паспортів;

на оформлення дозволів на в'їзд (віз);

на оплату вартості страхового поліса життя або здоров'я відрядженого працівника або його цивільної відповідальності (у разі використання транспортного засобу) за наявності документального підтвердження про сплату страхового платежу, якщо згідно із законами держави, до якої відряджається працівник, або держав, територією яких здійснюється транзитний рух до зазначеної держави, необхідно здійснити таке страхування;

на обов'язкове страхування та інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження;

на оплату службових телефонних розмов;

2) комісійні витрати у разі обміну валюти, комісійні винагороди за надані банком послуги.

Відшкодування зазначених та добових витрат здійснюється також супроводжуючому (не більше ніж одному) особи, визначеної в абзаці першому цього пункту, в разі, коли вона має інвалідність I групи внаслідок порушення опорно-рухового апарату та зору.

Крім того, особам, що забезпечують урядовим зв’язком Президента України та Прем’єр-міністра України під час здійснення ними офіційних і робочих візитів за кордон, за наявності підтвердних документів відшкодовуються витрати, які пов’язані з виконанням службової діяльності:

на наймання приміщень (кімнат) для урядового зв’язку;

на оплату прокладання ресурсу телекомунікаційних мереж;

на оплату підключення та інсталяції виділених ліній Інтернету і їх тарифікації;

на придбання карток мобільного зв’язку місцевих мобільних операторів з доступом до Інтернету;

на придбання додаткових квитків для перевезення обладнання урядового зв’язку.

Витрати на проїзд державних службовців, а також інших осіб, які направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, у м'якому вагоні, суднами морського та річкового транспорту, повітряним транспортом за квитками 1 класу та бізнес-класу, фактичні витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення та на перевезення багажу понад вагу, вартість перевезення якого входить до вартості квитка того виду транспорту, яким користується працівник, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з підтвердними документами.

==Строк відрядження==
Направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження. 
'''Строк відрядження не може перевищувати 30 календарних днів''', за винятком випадків, передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. Строк відрядження державного службовця протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених законодавством.

Строк відрядження, пов’язаного із забезпеченням діяльності державних органів влади в особливому режимі в умовах воєнного стану, працівників державних органів, а також підприємств, установ та організацій, які здійснюють функції з обслуговування державних органів влади та утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, виключно в межах коштів, передбачених у відповідних кошторисах,не може перевищувати 180 днів.

Днем вибуття у відрядження вважається день відправлення поїзда, літака, автобуса або іншого транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника, а днем прибуття з відрядження - день прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника. При відправленні транспортного засобу до 24-ї години включно днем вибуття у відрядження вважається поточна доба, а з 0 години і пізніше - наступна доба. Якщо станція, пристань, аеропорт розташовані за межами населеного пункту, де працює відряджений працівник, у строк відрядження зараховується час, який потрібний для проїзду до станції, пристані, аеропорту. Аналогічно визначається день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи. 
Дата на транспортному квитку (вибуття транспортного засобу з місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою вибуття працівника у відрядження згідно з наказом про відрядження. Дата на транспортному квитку (прибуття транспортного засобу до місця постійної роботи відрядженого працівника) має збігатися з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження. 
Якщо дата на транспортному квитку не збігається з датою прибуття працівника з відрядження згідно з наказом про відрядження, з дозволу керівника підприємства береться до уваги затримка у відрядженні на вихідні або святкові й неробочі дні у разі, якщо строк перебування працівника поза місцем його постійної роботи не перевищуватиме строку відрядження, передбаченого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98]. 
За ці дні працівникові не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати (крім витрат на проїзд з місця відрядження до місця постійної роботи).

З дозволу керівника може братися до уваги вимушена затримка у відрядженні з не залежних від працівника причин за наявності підтвердних документів в оригіналі.
Рішення про продовження терміну відрядження керівник приймає після прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи на підставі його доповідної записки, яке оформляється відповідним наказом (розпорядженням) керівника підприємства.
==Робочий час та час відпочинку при відрядженні==
На працівника, який перебуває у відрядженні, поширюється режим [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|робочого часу]] того підприємства, до якого він відряджений. Замість днів відпочинку, не використаних за час відрядження, інші дні відпочинку після повернення з відрядження не надаються. 
Якщо працівник спеціально відряджений для роботи у вихідні або святкові й неробочі дні, то компенсація за роботу в ці дні виплачується відповідно до чинного законодавства. 
Якщо працівник відбуває у відрядження у вихідний день, то йому після повернення з відрядження в установленому порядку надається інший день відпочинку. 
Якщо наказом про відрядження передбачено повернення працівника з відрядження у вихідний день, то працівникові може надаватися інший день відпочинку відповідно до законодавства у сфері регулювання трудових відносин. 
Питання виходу працівника на роботу в день вибуття у відрядження та в день прибуття з відрядження регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада)протягом усього часу відрядження, в тому числі й часу перебування в дорозі.
Працівнику, який направлений у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється за всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи, та відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
Державному службовцю, який направлений у службове відрядження, заробітна плата за весь період відрядження виплачується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»].[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98#n12 (пункти 8 -13 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон).]
==Куди звернутися, строки звернення==
Для вирішення спірних питань щодо відшкодування витрат на відрядження можна звернутися до комісії по трудових спорах або безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

'''Строки звернення до комісії по трудових спорах та порядок прийняття заяв'''

Працівник може звернутися до комісії по трудових спорах ''у тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 (стаття 225 Кодексу законів про працю України)].

'''Строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів'''

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду ''в тримісячний строк'' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 (стаття 233 Кодексу законів про працю України)].

'''Судовий збір'''

При зверненні до суду необхідно сплачувати судовий збір, окрім випадків коли особи звільнені від сплати судового збору. Розмір судового збору складає один відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»)].

== Див. також ==
[[:Категорія:Гарантії та компенсації при службових відрядженнях]]

[[:Категорія:Гарантії і компенсації]]

[[:Категорія:Суди]]

[[:Категорія:Трудове право]]

Приватизація квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку

2026-03-17T08:34:58Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n115 Закон України "Про основні засади житлової політики"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#Text Закон України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 248 "Про індексацію номінальної вартості житлових чеків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затверджене наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0008835-13#Text Лист Державної реєстраційної служби України від 14 січня 2013 року № 08-06-15-13 "Щодо питань, пов'язаних з видачею свідоцтв про право власності наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v015p710-10#Text Рішення Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року у справі № 1-38/2010 за конституційним зверненням громадянки Власової Ганни Іванівни щодо офіційного тлумачення положення пункту 5 статті 5 Закону України "Про приватизацію ржавного житлового фонду" (справа про безоплатну приватизацію житла)]
== Загальна інформація ==
'''Приватизація державного житлового фонду''' (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України (пункт 1 статті 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] (далі - Закон).

Слід враховувати, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#n115 Законом України "Про основні засади житлової політики"] передбачено реформування житлового законодавства України. Зокрема, цим Законом встановлено, що Житловий кодекс Української РСР втратить чинність через один рік після припинення або скасування воєнного стану. До набрання чинності відповідними положеннями зазначеного Закону правове регулювання приватизації житла здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"].

До об'єктів приватизації належать:
# квартири багатоквартирних будинків;
# одноквартирні будинки;
# житлові приміщення в гуртожитках (кімнати, житлові блоки, секції);
# кімнати в квартирах та одноквартирних будинках, де проживають двоє і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Особливості реалізації права на приватизацію житлових приміщень у гуртожитках визначаються також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17#Text Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"].

'''Не підлягають приватизації''':
# квартири-музеї;
# квартири (будинки), житлові приміщення в гуртожитках, розташованих на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
# квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей);
# квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових;
# квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (пункт 2 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону]).

== Норма приватизації ==
Приватизація передбачає безоплатну передачу громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми '''21 кв. м загальної площі''' на наймача і кожного члена його сім'ї (лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло) та додатково '''10 кв. м на сім'ю''' (пункт 1 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону]).

Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу, яку має право отримати сім'я наймача безоплатно, наймач здійснює доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі на вартість одного квадратного метра (пункт 3 статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону]).

Оплата вартості надлишкової загальної площі приватизованого житла може провадитись громадянами у розстрочку на 10 років за умови внесення первинного внеску в розмірі '''не менше 10 відсотків суми''', що підлягає виплаті. При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов'язання про погашення суми вартості, що залишається несплаченою (пункт 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 Положення]).

Допоміжні приміщення передаються у спільну сумісну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах безоплатно і окремо приватизації не підлягають (пункт 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 Положення]).

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло '''безоплатно''' в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою '''один раз'''.
== Житлові чеки ==
Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням '''житлових чеків''' (приватизаційні папери, що видавалися громадянам України для участі у приватизації державного житлового фонду), одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закону].

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до п[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248-94-%D0%BF#Text останови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 248 "Про індексацію номінальної вартості житлових чеків"].
== Порядок приватизації ==
=== Куди звернутися ===
Приватизація здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до пункту 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 Положення] громадянин подає до органів приватизації такі документи:
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 заява] на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі (бланк надається в органі приватизації);
# копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним;
# копії довідок про присвоєння [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|реєстраційного номера облікової картки платника податку]] громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім’ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо);
# довідки про [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрацію місця проживання громадянина]], який подає заяву, та всіх членів його сім’ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі;
# технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок;
# копія [[Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру|ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку]];
# документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім’ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ''(у разі необхідності)'';
# копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності);
# заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі;
# витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла ''(для громадян, які проживають у гуртожитку)'';
# копію договору найму жилого приміщення та/або копію [[Договір найму (оренди)|договору оренди]] житла ''(для громадян, які проживають у гуртожитку)'';
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0683-12#n3 форму первинної облікової документації № 028/о] "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз ''(у випадках, передбачених законодавством, для громадян, які проживають у гуртожитку)''.
За малолітніх та неповнолітніх членів сім’ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини (пункт 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10#n17 Положення]).
=== Прийняття рішення ===
Орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян та на підставі вказаного рішення орган видає '''свідоцтво про право власності''' та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0109-10/ed20180626#Text Положення]).

Свідоцтво про право власності підлягає обов'язковій реєстрації в органі державної реєстрації прав.

Право власності на житло, отримане в порядку приватизації, підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

== Судова практика ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_672#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_c90#Text Рішення Європейського суду з прав людини від 16 травня 2013 року у справі "Максименко та Герасименко проти України"]
*[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65498151 Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 березня 2017 року № 752/12075/15-ц] (умовою приватизації житла є письмова згода повнолітніх членів сім'ї, а також батьків неповнолітньої дитини, що мешкає в квартирі. За відсутності такої згоди приватизація визнається недійсною)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/95241611 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19 за позовом на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 16 вересня 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 січня 2020 року]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96933184 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2021 у справі № 750/2176/17] (оскільки рішення органу місцевого самоврядування на підставі якого спірний гуртожиток було передано в оперативне управління навчальному закладу було скасовано у судовому порядку, тому правових наслідків у вигляді виникнення права оперативного управління гуртожитком вказане рішення для навчального закладу не створило. Отже, відсутні підстави стверджувати, що спірне жиле приміщення не може бути приватизоване, так як гуртожиток знаходиться в оперативному управлінні навчального закладу)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97076116 Постанова Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 420/6019/19] (ухвалення остаточного рішення, спрямованого на забезпечення права особи на житло, – результат певної правової процедури. Вчинені суб’єктами владних повноважень у межах цієї процедури дії взаємопов’язані, послідовні і спрямовані на досягнення результату у вигляді отримання особою житла. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов’язковим. При цьому органи місцевого самоврядування – відповідні ради та виконавчі комітети у зазначеній процедурі також мають здійснити певні дії, спрямовані на прийняття відповідного об’єкта нерухомого майна до комунальної власності з подальшою передачею у визначених законом випадках у власність фізичних осіб).
== Див. також ==
* [[Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку]]
* [[Приватизація житлового приміщення за відсутності ордеру]]
[[:Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]

[[:Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Відповідальність за порушення трудового законодавства

2026-03-17T08:28:41Z

Tetiana.kazakova: Зміни в законодавстві

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n216 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] :
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
==Види відповідальності за порушення трудового законодавства==
За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n351 (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»)]. Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 ч.1 ст. 265 Кодексу законів про працю України]). '''Важливо!''' У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n101 Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] з урахуванням змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n141 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"].
==Дисциплінарна відповідальність==
'''[[Дисциплінарна відповідальність працівників|Дисциплінарна відповідальність]]''' — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарні стягнення]], передбачені нормами трудового законодавства. 
Вона застосовується керівництвом підприємства, установи, організації по відношенню до своїх працівників. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)] передбачає такі види покарання:
*догана
*звільнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n841 (ст. 147 КЗпП України)].
'''За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення''': догана або звільнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n855 (ст. 149 КЗпП України)]. 
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством (ст. 147-1 КЗпП України)

'''Важливо!''' Дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але '''не пізніше одного місяця з дня його виявлення,''' не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

''Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 ст. 148 КЗпП України])

==Адміністративна відповідальність==
'''Адміністративна відповідальність''' — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності , що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правоворушення (далі - КУпАП)]:
#Порушення встановлених термінів виплати зарплати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення законодавства про працю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 (п. 1, 2 ст. 41 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
#Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 (п. 3, 4 ст. 41 КУпАП]). Стягнення - штраф з посадових осіб та приватних підприємців від 500 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. У разі повторного вчинення протягом року — штраф від 1000 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
# Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди, умисне порушення строку початку ведення переговорів, незабезпечення роботи комісій з представників сторін чи примирних комісій у встановлений сторонами переговорів строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n216 (ст. 41-1 КУпАП)]. Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 3 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
#Порушення чи невиконання [[Колективний договір|колективного договору, угоди]] (ст. 41-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041%2D2.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%2C%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8 КУпАП]). Стягнення - штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.).
# Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням [[Колективний договір|колективних договорів, угод]] (ст. 41-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041%2D3.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4 КУпАП]). Стягнення-штраф з осіб, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, від 1 до 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 85 грн.)
#Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами (ст. 200 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20200.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0 КУпАП]). Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств від 1 до 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) та від 10 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 до 238 грн.) у разі повторного вчинення такого порушення протягом року.
#Порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних СГД, що діють на території України, фізособами — підприємцями, які використовують найману працю, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання (ст. 204 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20204.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%20%D1%83%D1%85%D0%B8%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 КУпАП]).Стягнення-штраф на посадових осіб підприємств та фізосіб-підприємців від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.).
#Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності цих органів (ст 1884 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20188%2D4.%20%D0%9D%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96 КУпАП]) Стягнення- штраф на працівників від шести до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
<blockquote>'''''Зверніть увагу!''' Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3914 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового о Кодексу для відповідного року.]''</blockquote>'''Важливо!''' З 1 січня 2026 року в Україні змінилися розміри фінансових санкцій за порушення законодавства про працю. Фінансові санкції застосовуються до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, у порядку, затвердженому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2013-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення"].

'''Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці''', з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Законом України «Про охорону праці»] встановлено відповідальність юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у вигляді штрафу за:
*порушення порушення законодавства про охорону праці;
*невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати п'яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. 
За порушення вимог, передбачених частинами третьою і четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n137 статті 19 Закону України "Про охорону праці"], юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку 25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період.

Несплата або неповна сплата юридичними чи фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування пені на несплачену суму штрафу (його частини) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n137:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2043.%20%D0%A8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%82%D0%B0%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2 ст. 43 Закону України "Про охорону праці"].

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25% вартості розробки.
==Матеріальна відповідальність==
Матеріальна відповідальність поділяється на:
#Матеріальну відповідальність завдану працівникам або члена їх сімей внаслідок вини роботодавця або його посадових осіб. даний вид шкоди відшкодовується роботодавцем самостійно після проведення перевірки та /або підготовки потерпілою стороною претензії. В випадку наявності спору з підприємством з цього питання необхідно звернутись з позовом до суду. 
#[[Матеріальна відповідальність працівників|Матеріальну відповідальність робітників і службовців]] за шкоду, заподіяну майну підприємства внаслідок порушення цими особами вимог законодавства про охорону праці та наявності в їх діях вини. Порядок відшкодування матеріальної шкоди, завданої підприємству з вини працівника визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n814 ст. ст. 130-138 КЗпП України] та деякими підзаконними актами.
== Кримінальна відповідальність==
Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним Кодексом України] та застосовується до винних посадових осіб, що допустили відповідні порушення.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ст.172 КК України] [[Грубе порушення законодавства про працю|незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як викривачем про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", а також інше грубе порушення законодавства про працю]] караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1133 ст.172 КК України] - [[Грубе порушення законодавства про працю|ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю]] караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст.173 КК України] - Грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадянином або уповноваженою ними особою шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1138 ст.173 КК України Т]і самі дії, вчинені стосовно громадянина, з яким укладена угода щодо його роботи за межами України караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.
#частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ст.175 КК України] - Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
#частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1147 ст.175 КК України] Те саме діяння, якщо воно було вчинене внаслідок нецільового використання коштів, призначених для виплати заробітної плати, стипендії, пенсії та інших встановлених законом виплат, - карається штрафом від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальна відповідальність застосовується після проведення перевірки по кримінальному провадженню. Рішення про наявність вини та її ступінь, застосування покарання приймає виключно суд.
==Судова практика==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91104008 Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18]''' Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, '''що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу'''.

Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, приймати до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Правоохоронні органи]]

Пенсійне забезпечення військовослужбовців

2026-03-17T08:11:20Z

Tetiana.kazakova: Законодавчі зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1088-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 “Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1381-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році"]
== Розмір грошового забезпечення ==
Статтею 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] передбачено '''такі розміри грошового забезпечення:'''
{| class="wikitable"
|-
! № !! Категорія військовослужбовців !! Розмір грошового забезпечення
|-
| 1|| Військовослужбовцям, звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я|| у розмірі 55% сум грошового забезпечення + 3% грошового забезпечення за кожний рік понад 20 років вислуги
|-
| 2|| Військовослужбовці (крім строкової служби), які мають вислугу 20 і більше років|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення
|-
| 3|| Особи з 25 роками страхового стажу, з яких не менше 12 років та 6 місяців становить служба у силових структурах|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за страховий стаж 25 років та додатково 1% за кожний рік страхового стажу понад 25 років
|-
| 4|| Військовослужбовці, звільнені у зв'язку з реформуванням Збройних сил України|| у розмірі 50% сум грошового забезпечення за 20 років вислуги та додатково 3% сум грошового забезпечення за кожний повний рік понад 20 років, але не більше ніж 65% сум грошового забезпечення
|-
|5
|Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесені до категорії 1
|100% грошового забезпечення ( відповідно до умов пунктів 1-4)
|-
|6
|Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесені до категорії 2
|95% грошового забезпечення ( відповідно до умов пунктів 1-4)
|-
|}
Максимальний розмір пенсії за вислугу років '''не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення''', а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені до категорії 1, - 1'''00% сум грошового забезпечення,''' до категорії 2''', - 95% сум грошового забезпечення.'''

'''Примітка'''. 1 січня 2026 року набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1778-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України №1778 від 30.12.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану]" якою установлено, що у період воєнного стану у 2026 році пенсії (пенсійні виплати), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.

Сума перевищення буде виплачуватись частково — з використанням понижуючих коефіцієнтів, а саме:

* Якщо сума пенсійної виплати від 10 до 11 прожиткових мінімумів — виплачують 50% від суми перевищення.
* Від 11 до 13 — 40%.
* Від 13 до 17 — 30%.
* Від 17 до 21 — 20%.
* Від 21 прожиткового мінімума — 10%.

Установити, що у період воєнного стану у 2026 році коефіцієнти, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім’ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

'''Примітка.''' З 1 січня 2020 р. виплата пенсій, призначених згідно із [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"] до 1 березня 2018 р. (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"], '''здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018р.'''

Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ з 1 січня 2020 р. виплачується пенсія, яка з 1 січня 2016 р. перерахована з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсії, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом), та щомісяця проводиться виплата 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 р., та місячним розміром пенсії, отриманої особою за період з 1 січня 2016р. по 31 грудня 2017 р., до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
== Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни ==
'''''Мінімальні пенсійні виплати ветеранам війни''''' (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною, доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#n158:~:text=%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%8E%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%82%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2029.,-%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%83 передбаченому статтею 29 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”]) не досягає в осіб з інвалідністю внаслідок війни:

* I групи - 18885 гривень;
* II групи - 15494 гривень;
* III групи - 10625 гривень;
* в учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності - 6197 гривень;

таким особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам бойових дій та постраждалим учасникам Революції Гідності виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Пенсії військовослужбовцям призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

'''''Виплата пенсії не припиняється''''' у випадку призову на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації, на особливий період до Збройних сил України, інших утворених відповідно до Законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту.

При наступному звільненні зі служби цих осіб здійснюється перерахунок пенсії з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення. За бажанням осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за Законом, та членів їх сімей їм може призначатися пенсія на умовах, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]('''''дострокова пенсія за віком при досягненні чоловіками 55 років та наявності страхового стажу не менше 25 років і при досягненні жінками 50 років та наявності у них не менше 20 років страхового стажу''''').

При цьому для обчислення пенсій враховуються '''''усі види грошового забезпечення''''', що отримували зазначені особи перед звільненням зі служби.

Розмір грошового забезпечення, який враховується при обрахунку пенсії складається з нарахувань залежно від посади, звання, вислугу років.
== Надбавки ==
'''''Пенсії за вислугу років підвищуються''''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]:
* учасникам бойових дій - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю внаслідок війни: I групи - на 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - на 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - на 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* членам сімей загиблих військовослужбовців - на 25% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - членам сімей військовослужбовців, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва під час захисту Батьківщини або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби: - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
== Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років ==
'''''Перелік документів для призначення пенсії за вислугу років:'''''
* заява про призначення пенсії;
* паспорт та його копія;
* грошовий атестат або довідка про розмір грошового забезпечення і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, якщо період служби становить менше 24 місяців, то рахується фактично прослужений період;
* документи про необхідний страховий стаж ( при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"];
* копія ідентифікаційного номера платника податків;
* довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк".
== Пенсія по інвалідності ==
'''''Пенсія по інвалідності призначається, якщо''''':
# інвалідність настала в період проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби;
# інвалідність настала пізніше трьохмісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»], перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.
'''''Залежно від причини інвалідності особи, які мають право на пенсію поділяються на такі категорії:'''''
* особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків). Розмір пенсії - I група - 100% грошового забезпечення, II група - 80% грошового забезпечення, III група - 60% грошового забезпечення.
*інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, непов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби. Розмір пенсії - I група - 70% грошового забезпечення, II група - 60% грошового забезпечення, III група - 40% грошового забезпечення.
'''''Мінімальний розмір пенсії по інвалідності:'''''
* особам з інвалідністю внаслідок війни з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 120%, II групи 110%, III групи 105% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
* іншим особам з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби: I групи - 110%, II групи 105%, III групи 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
*особам з інвалідністю з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - 110 відсотків, з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони - 120 відсотків, а з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони - 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для осіб з інвалідністю з числа солдатів і матросів строкової служби.
[[index.php?title=Категорія:Призначення пенсії]]

Розірвання військових контрактів

2026-03-16T15:01:09Z

Tetiana.kazakova: Посилання на внутрішній ресурс

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n128 Закон України "Про оборону України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерством оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
== Розірвання військових контрактів у мирний час ==
Підстави припинення (розірвання) контракту військовослужбовців визначені частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] (далі - '''Закон''').

У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту;'''

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

'''ВЛК''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2, 2.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#top Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 № 402]).

Детальніше див.''':''' [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 частини першої статті 22 Закону] граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
# для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
# для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
# для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
# для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
# для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років; вищого офіцерського складу - до 65 років;
г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 частиною 12 статті 26 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини з інвалідністю, повнолітньої дочки, сина, якщо вона (він) є особою з інвалідністю I чи II групи;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти закладу вищої освіти) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
# укладення шлюбу військовослужбовцем з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
# хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
# неможливість призначення одного з військовослужбовців, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
# довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця;

д) '''через службову невідповідність;'''

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text пункту "ж" статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"] у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення;

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням''' (за бажанням військовослужбовця);

з) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

и) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

ї) '''у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади''';

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"].

'''Очищення влади (люстрація)''' - це встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"] або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"] така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) '''у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації''' та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1868 абзацами другим і п'ятим частини третьої статті 23 Закону];

л) '''у зв’язку з [[Припинення громадянства України|припиненням громадянства України]]''';

м) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n917 частиною першою статті 21-2 цього Закону];

н) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

о) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

п) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України''', депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Розірвання військових контрактів під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''особливий період''' – особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини п'ятої статті 26 Закону], є наступні підстави:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту''';

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;
# необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

д) '''через службову невідповідність''';

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

з) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

і) '''у зв’язку із застосуванням заборони''', передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону];

й) '''які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду''' або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
к) '''які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено''' понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

м) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

н) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною восьмою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 Закону].
== Розірвання військових контрактів під час проведення мобілізації та дії воєнного стану ==
Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] визнано, що '''мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону] під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) '''за станом здоров’я:'''

* на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) '''через сімейні обставини''' або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
# необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
# якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

ґ) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) '''у зв’язку з закінченням строку служби''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) '''у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

и) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 статті 21'''-2''' Закону] (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

і) '''через службову невідповідність''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

ї) '''у зв’язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа''' (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

й) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1576 частиною сьомою статті 20'''-2''' цього Закону] (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'');

к) '''через службову невідповідність''' (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'').

У разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до '''шести місяців''' (частина восьма статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону]).

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням, але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 ( п.3 ст. 21-2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу").]

== Соціальні гарантії після звільнення ==

* '''одноразова грошова допомога''' (залежить від вислуги років і підстави звільнення);
* '''виплата компенсацій за невикористані дні відпустки''';
* '''право на пенсію''' (за наявності вислуги 25 років і більше або на пільгових умовах);

* '''збереження робочого місця''' за цивільною професією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 КЗпП України, ст. 119]).
[[:Категорія:Військова служба]]

[[:Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання військових контрактів

2026-03-16T14:57:06Z

Tetiana.kazakova: Орфографія

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n128 Закон України "Про оборону України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерством оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
== Розірвання військових контрактів у мирний час ==
Підстави припинення (розірвання) контракту військовослужбовців визначені частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] (далі - '''Закон''').

У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту;'''

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

'''ВЛК''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2, 2.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#top Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 № 402]).

Детальніше див.''':''' [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 частини першої статті 22 Закону] граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
# для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
# для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
# для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
# для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
# для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років; вищого офіцерського складу - до 65 років;
г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 частиною 12 статті 26 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини з інвалідністю, повнолітньої дочки, сина, якщо вона (він) є особою з інвалідністю I чи II групи;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти закладу вищої освіти) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
# укладення шлюбу військовослужбовцем з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
# хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
# неможливість призначення одного з військовослужбовців, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
# довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця;

д) '''через службову невідповідність;'''

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text пункту "ж" статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"] у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення;

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням''' (за бажанням військовослужбовця);

з) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

и) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

ї) '''у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади''';

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"].

'''Очищення влади (люстрація)''' - це встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"] або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"] така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) '''у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації''' та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1868 абзацами другим і п'ятим частини третьої статті 23 Закону];

л) '''у зв’язку з [[Припинення громадянства України|припиненням громадянства України]]''';

м) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n917 частиною першою статті 21-2 цього Закону];

н) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

о) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

п) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України''', депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Розірвання військових контрактів під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''особливий період''' – особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини п'ятої статті 26 Закону], є наступні підстави:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту''';

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;
# необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

д) '''через службову невідповідність''';

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

з) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

і) '''у зв’язку із застосуванням заборони''', передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону];

й) '''які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду''' або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
к) '''які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено''' понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

м) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

н) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною восьмою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 Закону].
== Розірвання військових контрактів під час проведення мобілізації та дії воєнного стану ==
Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] визнано, що '''мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону] під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) '''за станом здоров’я:'''

* на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) '''через сімейні обставини''' або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
# необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
# якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

ґ) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) '''у зв’язку з закінченням строку служби''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) '''у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

и) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 статті 21'''-2''' Закону] (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

і) '''через службову невідповідність''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

ї) '''у зв’язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа''' (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

й) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1576 частиною сьомою статті 20'''-2''' цього Закону] (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'');

к) '''через службову невідповідність''' (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'').

У разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до '''шести місяців''' (частина восьма статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону]).

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням, але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 ( п.3 ст. 21-2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу").]

== Соціальні гарантії після звільнення ==

* '''одноразова грошова допомога''' (залежить від вислуги років і підстави звільнення);
* '''виплата компенсацій за невикористані дні відпустки''';
* '''право на пенсію''' (за наявності вислуги 25 років і більше або на пільгових умовах);

* '''збереження робочого місця''' за цивільною професією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 КЗпП України, ст. 119]).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2026-02-17T20:40:10Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України "Про основи національного спротиву"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 Статтею 17 Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 статті 119 КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Гарантії, зазначені вище, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими. Дані гарантії '''не поширюються''' на осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, а в частині збереження місця роботи, посади - також на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився і також на осіб, які визнані винними у вчиненні кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби (військових кримінальних правопорушень) під час особливого періоду і вирок стосовно яких набрав законної сили.

Призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України]. Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204:~:text=3)%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F пункту 3 частини 1 статті 36 КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8 частини 3 статті 119 КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
З 24 грудня 2023 року збереження та виплату середнього заробітку скасовано і для педагогічних та науково-педагогічних працівників відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3494-20#n63:~:text=6.%20%D0%A3%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%22%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%22 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань"] яким внесено зміни у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n836:~:text=%7B%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2057%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%96%D0%B7%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 частину 2 статті 57 Закону України "Про освіту"]
|}
Виплата мобілізованим працівникам здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».]

Середній заробіток мобілізованому працівнику не зберігається з 19 липня 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 08.02.95 р. № 100”] при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

- заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством).

◆ '''Переважне право залишення на роботі'''

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text:~:text=%D0%97%D0%90%D0%9A%D0%9E%D0%9D%20%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%98-,%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%20%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83%201917%2D1991%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2,-%7B%D0%9D%D0%B0%D0%B7%D0%B2%D0%B0%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%B2 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2042.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96 стаття 42 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=2)%20%D1%87%D0%B0%D1%81%2C%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%B2%2C пункт 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про відпустки").]
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70:~:text=5)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%2C%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%2C пункт 5 частини сьомої статті 10 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n185:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016%2D2.%20%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D0%BC%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D1%82%D0%B0 стаття 162 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Право отримати грошову компенсацію за всі не використані відпустки'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 КЗпП України], працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. ''Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу''.

◆ '''Безперервність стажу роботу'''

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83%20%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової '''військової''' служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n68:~:text=%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9 абзац 2 пункту 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії'' зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров’я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнані безвісно відсутніми]], на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20119%2D1.%20%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%97%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 119-1 КЗпП України] за особою, стосовно якої згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зберігається місце роботи (посада) протягом усього періоду позбавлення свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної, у тому числі психологічної, допомоги, санаторно-курортного лікування, інших відновлювальних (постізоляційних, реінтеграційних) заходів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97 статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37:~:text=1)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%20%2D%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%96%3B пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[:Категорія:Трудове право]]

[[:Категорія:Військова служба]]

[[:Категорія:Гарантії і компенсації]]

[[:Категорія:Суди]]

[[:Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку]]

Грошове забезпечення військовослужбовців

2026-02-17T20:07:40Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#Text Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0315-18#Text Наказ Міністерства оборони України від 01 березня 2018 року № 90 "Про встановлення тарифних розрядів за посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

'''Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]].'''
|}
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім’ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 Порядок виплати грошового забезпечення] визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина четверта статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
== Що входить до складу грошового забезпечення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п.2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260] (далі - Порядок) '''грошове забезпечення включає:'''
{| class="wikitable"
|1
|щомісячні основні види грошового забезпечення
|
*посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавка за вислугу років.
|-
|2
|щомісячні додаткові види грошового забезпечення
|
*підвищення посадового окладу;
* надбавки;
* доплати;
* винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов’язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
* винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
* премія.
|-
|3
|одноразові додаткові види грошового забезпечення:
|
*винагороди, а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану;
* допомоги.
|}
[[Файл:Грошове забезпечення у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|438x438пкс]]
'''Види надбавок:''' за вислугу років; за особливості проходження служби; за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил України; за кваліфікацію; за кваліфікаційну категорію військовослужбовцям медичного і фармацевтичного складу;за виконання функцій державного експерта з питань таємниць і фахівців, які залучаються до підготовки рішень і висновків державних експертів з питань таємниць; надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень; за безперервний стаж на шифрувальній роботі; за почесні звання; за спортивні звання; надбавки військовослужбовцям-донорам.
'''Види доплат''': за науковий ступінь та за вчене звання.
'''Види винагород:''' морська винагорода; за стрибки з парашутом; за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження (знищення) мін; за водолазні роботи; за бойове чергування.
[[Файл:Грошове забезпечення сухопутних військ у 2023 році.jpg|праворуч|безрамки|431x431пкс]]
'''Види виплат грошової допомоги:''' одноразова грошова допомога військовослужбовцям після укладення ними першого контракту; грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова [[Порядок отримання грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення|грошова допомога у разі звільнення з військової служби]].
'''Інші види виплат грошового забезпечення:''' за час тимчасового виконання обов’язків за посадою; у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); у період перебування у розпорядженні або звільнення від посад; грошове забезпечення військовослужбовцям, усуненим або відстороненим від виконання службових обов’язків, відстороненим від виконання повноважень на посаді або відстороненим від посад, а також тим, яких взято під варту чи які перебувають під домашнім арештом, а також за час відбування покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах; в разі захоплення в полон чи заручниками, смерті (загибелі) військовослужбовців або якщо вони визнані безвісно відсутніми чи оголошені померлими; у разі звільнення з військової служби.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Розмір грошового забезпечення залежить від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text частина третя ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
|}
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"] затверджено тарифну сітку розрядів і коофіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
== Грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 4 розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад’юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військово-службовців строкової служби), включає:
* посадовий оклад;
* оклад за військовим званням;
* надбавку за вислугу років;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання;
* доплати за науковий ступінь та за вчене звання;
* премію;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 5 Розділу I Порядку] грошове забезпечення військовослужбовців строкової військової служби включає:
* посадовий оклад;
* підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний;
* надбавки за кваліфікацію, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі;
* морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
== Грошове забезпечення слухачам, ад’юнктам і докторантам, курсантам, а також ліцеїстам військових ліцеїв ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0745-18#n21 п. 6 розділу I, розділу 25 Порядку] грошове забезпечення курсантів (крім військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського та старшинського складу військової служби за контрактом) включає:
* посадовий оклад;
* курсантську посадову надбавку;
* підвищення посадового окладу за результатами чергової екзаменаційної сесії;
* допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби;
* інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Особам офіцерського, рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що займають посади слухачів, ад’юнктів і докторантів, курсантів вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та науково-дослідних установ, за період навчання виплачується грошове забезпечення, яке вони отримували за займаними посадами перед зарахуванням на навчання.

Грошове забезпечення у такому разі обчислюється виходячи з:
* окладу за військовим званням,
* посадового окладу,
* надбавки за вислугу років,
* щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, з урахуванням зміни вислуги років і норм грошового забезпечення, які отримували військовослужбовці за останніми займаними посадами.
При цьому розміри посадових окладів таких військовослужбовців не можуть перевищувати розмір посадового окладу начальника військового навчального закладу (науково-дослідної установи).

Грошове забезпечення зазначеним військовослужбовцям виплачується з дня зарахування до списків особового складу військового навчального закладу (науково-дослідної установи), але не раніше дня зарахування на навчання.
== Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування ==
'''Грошове забезпечення ліцеїстів із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, за наявності підстав згідно з чинним законодавством України включає посадовий оклад.'''

Курсантам і ліцеїстам із числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, посадові оклади виплачуються за відповідним тарифним коефіцієнтом із дня зарахування на навчання на підставі документів (копій документів), які підтверджують відсутність батьків або ухилення їх від утримання дітей.

Курсантам, які залишилися без батьків у період навчання у військовому навчальному закладі, посадові оклади встановлюються після надходження (подання) до навчального закладу відповідних документів з ''01 числа місяця'', наступного за місяцем, у якому вони залишилися без батьків.

== За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується ==
Розмір грошового забезпечення, що належить військовослужбовцю не за повний календарний місяць, визначається шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість календарних днів, прослужених військовослужбовцем у цьому місяці. При цьому середньоденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного військовослужбовцю за повний календарний місяць, на кількість календарних днів місяця, за який здійснюється виплата.

Військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно. В наказах про виключення зі списків особового складу обов’язково зазначається про виплату одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

За час прийняття справ і посади військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, в межах строків, визначених чинним законодавством для прийняття та здавання справ і посади, виплачується грошове забезпечення, яке військовослужбовець отримував за останньою займаною посадою, виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.

У разі виникнення спірних питань щодо нарахування грошового забезпечення виплата здійснюється у безспірному розмірі до вирішення питань у встановленому чинним законодавством порядку.

== Грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців ==
Грошове забезпечення виплачується:

щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;

одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).

Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.

9. Виплата грошового забезпечення за останніми займаними посадами зберігається за час відряджень, а також надання оплачуваних відповідно до чинного законодавства України відпусток.

''{Абзац перший пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 180 від 01.06.2020''}''

Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв’язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

''{Абзац другий пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 275 від 30.04.2024''}''

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку військово-лікарської комісії, рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.

''{Абзац третій пункту 9 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони'' № 23 від 15.01.2025''}''

Військовослужбовцям строкової військової служби, які перебувають у відрядженнях, відпустках і на лікуванні в лікарняних закладах, грошове забезпечення виплачується за весь період перебування у відрядженнях, відпустках і на лікуванні.

Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами оплачується згідно з вимогами чинного законодавства України. Військовослужбовцям-жінкам, які відповідно до медичного висновку до вибуття їх у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами призначені на рівнозначні (у тому числі з меншим обсягом роботи) і нижчі посади за станом здоров’я, зберігається виплата грошового забезпечення за попередньою посадою, але не більш як до дня прибуття з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.

Грошове забезпечення військовослужбовцям-жінкам (батькам з числа військовослужбовців, які виховують дітей без матері (у разі її смерті, позбавлення батьківських прав, на час перебування у лікувальному закладі охорони здоров’я та в інших випадках відсутності материнського піклування про дітей) виплачується за період звільнення їх від виконання службових обов’язків в установленому законодавством порядку для догляду за хворою дитиною віком до 14 років, протягом якого дитина потребує догляду згідно з медичним висновком про тимчасову непрацездатність, але не більш як на 14 календарних днів, а у разі необхідності догляду за хворою дитиною віком до 14 років, яка потребує стаціонарного лікування,— за весь період догляду за хворою дитиною.

== Підстави не виплати грошового забезпечення ==
'''Грошове забезпечення не виплачується:'''
* за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати;
* якщо виплачуються академічні стипендії;
* за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше;
* за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки;
* за час тимчасового виконання обов’язків понад два місяці за новими посадами у зв’язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату);
* за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом;
* за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби.
Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

'''Зверніть увагу! '''За службу понад установлений службовий час, у дні відпочинку, святкові, вихідні та неробочі дні грошове забезпечення військовослужбовцям додатково не виплачується.

== Підстави для звернення до суду ==

=== Підставами для стягнення можуть бути: ===

* невиплата або неповна виплата грошового забезпечення;

* невиплата додаткової винагороди;

* неправильний розрахунок індексації;

* невиплата допомоги у разі поранення;

* невиплата компенсації при звільненні.

=== Порядок дій: ===
'''1. Досудове звернення.'''

Подати письмову заяву (рапорт) до військової частини або фінансового органу з вимогою провести перерахунок та виплату.

2. Отримання письмової відповіді.

У разі відмови або відсутності відповіді — підстава для звернення до суду.

'''3. Подання адміністративного позову.'''

Позов подається до окружного адміністративного суду за місцем знаходження військової частини.

У позові можна просити:

* визнати бездіяльність протиправною;

* зобов’язати провести перерахунок;

* стягнути невиплачені суми.

'''Строку звернення до суду:'''

Загальний строк — 6 місяців з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення права.

'''Судовий збір.'''

За вимоги майнового характеру судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше встановленого мінімального розміру.

== Корисні посилання ==
* [https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
[[:Категорія:Військова служба]]

[[:Категорія:Військовослужбовці]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2026-02-17T20:00:57Z

Tetiana.kazakova: Посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.

Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2026 році - 17294 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. '''Стягнення не здійснюється із сум:'''

1.) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2.) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3.) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5.) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Державному чи приватному виконавцю інформація про призначення рахунку (боржника) не відома, данні відомості відомі банку чи іншим фінансовим установам, які можуть надати інформацію що це соціальний рахунок для соціальних виплат, на який згідно ст.73 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути звернено стягнення.

У разі накладення арешту на рахунки, дізнатися інформацію хто наклав арешт, контакти цього виконавця чи то державного чи приватного, та на підставі якого документу було відкрито виконавче провадження, а згодом накладено арешт, можна дізнатися за '''єдиним номером телефонної "гарячої лінії" органів ДВС 0 800 356 917'''. Графік роботи телефонної «гарячої лінії»: з 08:00 до 17:00 (понеділок – четвер) та з 08:00 до 15:45 (п’ятниця) дзвінки в межах України безкоштовні.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n528:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2020.09.2019%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.%20%D0%90%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20(%D0%BA%D0%BE%D1%88%D1%82%D1%96%D0%B2)%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0,-1.%20%D0%90%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 56 Закону України «Про виконавче провадження»] та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.

Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.

== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

''{Абзац другий частини третьої статті 57 в редакції Закону'' № 2518-IX від 15.08.2022''}''

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"], для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов’язаний залучити суб’єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом другим згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб",] виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб’єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом третім згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

''{Частина четверта статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 1798-VIII від 21.12.2016''}''

Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

[[:Категорія:Виконавче провадження]]

[[:Категорія:Право власності на майно]]

Порядок поновлення актових записів цивільного стану

2026-02-17T19:54:09Z

Tetiana.kazakova: Внутрішні посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії»]
== Загальні відомості ==
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n288 стаття 49 Цивільного кодексу України] та статті 2 та 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#n12 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] (далі – Закон №2398-VI)) 
Реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану")] 
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану – це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації актів цивільного стану. 
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Відомості про фізичних осіб, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, безоплатно надаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, для використання у статистичних цілях.
== Підстави та порядок подання заяв про поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом. 
У зв’язку з тимчасовою окупацією території України, існують непоодинокі випадки коли громадяни не мають можливості повторно отримати документи на підтвердження фактів народження особи, реєстрацій шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті з причини відсутності доступу до паперових носіїв актових записів, які знаходять на тимчасовій території України, та відсутністю відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян. 
Окрім того, у громадян, по всяк час, виникає потреба у внесені змін до актових записів цивільного стану у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей. 
В таких випадках законодавством України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Законом №2398-VI] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії] (далі – Правила) передбачено поновлення актових записів цивільного стану. 
Заява про поновлення втраченого актового запису цивільного стану за встановленою формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред'явленні паспорта або паспортного документа. 
Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території на їх вибір. 
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. 
Громадяни України, а також іноземці, особи без громадянства, які проживають за кордоном, подають аналогічну заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України. 
Іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, подають заяву про поновлення втраченого актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання.

Заява про поновлення актового запису цивільного стану, що приймається відділами державної реєстрації актів цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян при пред’явленні паспорта громадянина України (далі - паспорт), паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника. Сформована заява роздруковується посадовою особою та за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, підписується заявником. Якщо заявником є людина з фізичними порушеннями, що унеможливлює власноручне підписання ним заяви, у такому випадку подання заяви відбувається у присутності свідка, залученого заявником.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, ''поновлюють та анулюють'' їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»])
== Перелік осіб, за заявою яких поновлюються актові записи цивільного стану ==
У пункті 3.3 Правил міститься перелік осіб, на підставі заяви яких провадиться поновлення актових записів, а саме:
* особи, щодо якої було складено актовий запис;
* одного з батьків неповнолітнього (малолітнього);
* піклувальника неповнолітнього та опікуна малолітнього;
* опікуна недієздатної особи;
* спадкоємців померлого;
* представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
== Документи, необхідні для поновлення актових записів цивільного стану ==
Підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану. 
Якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи, підставою для прийняття заяви про поновлення актового запису цивільного стану є архівна довідка про його відсутність, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві або Севастополі (пункт 3.4 Правил). 
Разом із заявою про поновлення втраченого актового запису цивільного стану подаються:
* архівна довідка, видана державним архівом в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі, якщо метричні книги або книги державної реєстрації актів цивільного стану передані на зберігання до державної архівної установи;
* документи (виписки з них), які підтверджують дані, необхідні для поновлення актового запису цивільного стану;
* свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану (про народження, смерть, шлюб, розірвання шлюбу тощо);
* інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. 
Поновлення втрачених актових записів про шлюб, зміну прізвища, розірвання шлюбу, смерть проводиться тільки за наявності документів, які підтверджують, що відповідний актовий запис був раніше складений в органах державної реєстрації актів цивільного стану України (свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, його копії, засвідченої нотаріально, відмітки (штампа) про державну реєстрацію акту цивільного стану в паспорті або паспортному документі), або на підставі рішення суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#w1_1:~:text=3.5.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85,%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 3.5 Правил)]. 
Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його первинного складання, крім випадку зберігання запису на тимчасово окупованій території України. 
Рішення суду про встановлення факту народження, смерті в певний час, постановлене судом у разі неможливості їх реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою для державної реєстрації таких фактів. 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
При потребі заявник зазначає в заяві про поновлення актового запису про народження додаткові дані (відомості про місце народження, про батьків), необхідні для складання актового запису, які мають бути підтверджені відповідними документами. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.
== Процедура поновлення актових записів цивільного стану у позасудовому порядку ==
Поновлення актового запису цивільного стану проводиться за місцем його первинного складення. 
Питання про '''поновлення актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви''' до відділу державної реєстрації актів цивільного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=1.10.%20%D0%9F%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D1%94%20%D1%82%D1%80%D1%8C%D0%BE%D1%85%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. абзац перший пункту 1.10 Порядку]). 
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки. 
Питання про внесення змін, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану розглядаються дипломатичним представництвом або консульською установою України у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Поновлення актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника у випадку, якщо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану від компетентних органів іноземної держави є неможливим. 
У разі виникнення ситуації при якій втрачено актовий запис цивільного стану, складений компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок поновлення, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану повідомляється компетентному органу іноземної держави. 
Якщо заява про державну реєстрацію народження надійшла після закінчення одного року з дня народження дитини і до досягнення нею 16 років, державна реєстрація народження проводиться відділом ДРАЦС за місцем проживання дитини на загальних підставах без складання висновку. У цих випадках пред’являються довідка про народження закладу охорони здоров’я, довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, а також довідка з місця проживання дитини; за відсутності такої довідки місце проживання дитини може бути підтверджене паспортом або паспортним документом одного з батьків або законних представників дитини. 
Державна реєстрація народження дитини, яка досягла 16 років, але актовий запис про народження не був своєчасно складений, може бути проведена за її письмовою заявою з пред’явленням паспорта при складанні висновку. 
Складений актовий запис про народження із зазначенням після порядкового номера: «Державна реєстрація з пропуском строку» – включається до книги поновлених актових записів про народження. 
Для правильного написання відомостей у поновлених актових записах цивільного стану здійснюється необхідна перевірка, під час якої з’ясовуються число, місяць і рік народження заявника, а також ті відомості про його батьків, які істотно впливають на цивільно-правові відносини. 
Вік особи в поновленому актовому записі про народження зазначається на підставі поданих заявником документів, якщо вони не мають суперечностей. 
На підтвердження достовірності поданих заявником документів про реєстрацію актів цивільного стану відділ реєстрації актів цивільного стану додає до матеріалів справи копії відповідних актових записів цивільного стану або витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. 
У разі зберігання відповідного актового запису цивільного стану в архіві іншого відділу державної реєстрації актів цивільного стану України відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, '''у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня її отримання, надсилає відповідний запит щодо підтвердження відповідності відомостей''' у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану, яке в подальшому додається до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у відповідній справі. Копія актового запису цивільного стану направляється, якщо про необхідність її надіслання було зазначено у запиті. 
Перевірка відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану не проводиться, якщо достовірність актового запису перевірено автоматизованим способом адміністратором Державного реєстру актів цивільного стану громадян або відділом державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи, яка здійснювала таку перевірку.

На підставі поданих заявником та затребуваних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів та їх аналізу складається висновок про поновлення або відмову в поновленні актового запису цивільного стану. 
Висновок про відмову в поновленні актового запису цивільного стану може бути оскаржено в судовому порядку.
Якщо актовий запис, який поновлюється, було складено в іншому органі реєстрації актів цивільного стану України, то висновок відділу реєстрації актів цивільного стану про поновлення актового запису цивільного стану разом з матеріалами надсилаються до відділу реєстрації актів цивільного стану, де був складений втрачений актовий запис, для складання поновленого актового запису( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.13.%20%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83 пункт 3.13 Порядку).] 
Окремо слід зазначити, що актові записи цивільного стану, складені за межами України, у виняткових випадках можуть бути поновлені на території України, за наявності документа, що підтверджує неможливість його затребування або отримання. 
У такому разі, реєстрація поновлення актового запису проводиться у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. При цьому, до справи додається дозвіл відділу реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі на поновлення та витяг з Державного реєстру актових записів цивільного стану громадян про відсутність актового запису, що поновлюється, за місцем проживання заявника. 
На підставі поновленого актового запису виписується свідоцтво, яке видається заявнику або надсилається до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем його проживання для вручення заявнику. На свідоцтві проставляються штампи «Запис поновлено» та «Повторно»([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.16.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96,%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%22%20%D1%82%D0%B0%20%22%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%22. пункт 3.16 Порядку).] 
Якщо поновлюється актовий запис про особу, яка померла (для вирішення спадкової справи), у свідоцтві зазначається дата смерті особи, щодо якої поновлюється актовий запис. У таких випадках замість свідоцтва може бути видано витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановленого зразка. 
У разі відмови в поновленні актового запису цивільного стану у висновку відділу реєстрації актів цивільного стану вказується про можливість оскарження відмови в судовому порядку.

== Судовий порядок вирішення питання щодо поновлення актових записів цивільного стану ==
При відсутності документального підтвердження факту реєстрації акту цивільного стану, законодавством передбачено судовий порядок поновлення актового запису цивільного стану. 
Суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення, а також інших фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20315.%20%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 315 Цивільного процесуального кодексу України] (далі – ЦПК України) ) 
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 ЦПК України). 
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20319.%20%D0%97%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина друга статті 319 ЦПК України]). 
Рішення суду про встановлення факту реєстрації актів цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану у відділі реєстрації актів цивільного стану за місцем складання втраченого актового запису. У цьому разі заявник подає копію рішення суду до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11?find=1&text=+%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83#Text:~:text=3.17.%20%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83,%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 3.17 Порядку )] 
У цих випадках заявник подає до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання копію рішення суду разом із заявою про поновлення актового запису цивільного стану. 
Актовий запис про народження, смерть, складений на підставі рішення суду про встановлення факту народження, смерті, включається до книги поновлених актових записів цивільного стану, якщо з дня народження або дня настання смерті минуло більше одного року.

Якщо підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання є рішення суду або якщо певне рішення суду є необхідним для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зверненням заявника проводиться виключно на підставі примірника рішення суду в електронній формі, отриманого у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Державним реєстром актів цивільного стану громадян, що здійснюється інформаційно-комунікаційними засобами в електронній формі у порядку, встановленому Державною судовою адміністрацією України спільно з Міністерством юстиції України.

У разі ухвалення рішення суду до запровадження Єдиного державного реєстру судових рішень примірник рішення суду не пізніше наступного робочого дня з дня подання відповідної заяви запитується відділом державної реєстрації актів цивільного стану у відповідного суду.

У разі якщо рішення суду, яке є підставою для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень або його примірник неможливо отримати у зв’язку з ухваленням на тимчасово окупованій території України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану відмовляє у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні.

== Судова практика ==

* Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 23 грудня 2019 року у справі № 483/2121/19 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86697589] (встановлення факту народження)

* Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 13 квітня 2023 року у справі № 720/957/23 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110276135] (встановлення факту неправильності запису в актовому записі про шлюб)

[[:Категорія:Сімейне право]]

[[:Категорія:Інші питання цивільного права]]

[[:Категорія:Територіальні органи]]

[[:Категорія:Суди]]

Встановлення факту родинних відносин

2026-01-16T12:47:48Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] 

== Порядок та підстави встановлення факту родинних відносин ==
'''Родинні відносини (споріднення)''' - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Стосунки між подружжям не є родинними.
Встановлення факту родинних відносин здійснюється судом [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]].

'''Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника''': право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах цивільного стану (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8371:~:text=1)%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%3B пункт 1 частини першої статті 315 ЦПК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text:~:text=7.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%20%D0%B4%D0%BE%20%20%D0%BF.1%20%20%D1%81%D1%82.273%20%20(%20%201502%2D06%20%20)%20%20%D0%A6%D0%9F%D0%9A%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%0A%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%20%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%2C пункт 7 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]'').
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту родинних відносин, подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем її проживання.
Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8385:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20316.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C стаття 316 ЦПК України]).

== Хто може звернутись до суду ==
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:

♦ Спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв’язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки;

♦ Особи, які мають право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;

♦ Інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб;

♦Прокурор з урахування положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статей 56, 57 ЦПК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n198:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96 статті 23 Закону України “Про прокуратуру”], у тому числі у випадках, якщо особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист. Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину.

Водночас справи про встановлення факту родинних відносин з метою одержання спадщини не можуть розглядатися судами, якщо заявник відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5717 статті 1224 ЦК України] усунений від права на спадкування.

Разом із заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть брати участь і заінтересовані особи з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

== Вартість ==
За подання заяви у справах окремого провадження особа (фізична) сплачує судовий збір у розмірі ''0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду'', передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32:~:text=4)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BE%D0%BA%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»] (станом на 01 січня 2026 року це 665 грн. 60 коп.).

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту родинних відносин повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 статтею 318 ЦПК України].

Згідно з статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8396 318 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
[[Файл:Заява про встановлення факту родинних відносин 2018.docx|міні|Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин]]
До заяви про встановлення факту родинних відносин можуть додаватися такі документи та докази:
# Докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб).
# Довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану.
# Пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

== Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин ==
[[Файл:Зразок заяви про встановлення факту родинних відносин.docx|міні]]
== Підстави для відмови у відкритті провадження у справі ==
'''Суд відмовляє у відкритті провадження у справі''', якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, '''вбачається спір про право''', а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Наприклад, для розгляду в порядку окремого провадження не може бути прийнята заява про встановлення факту родинних відносин, якщо заявник порушує справу з метою підтвердити в наступному своє право на жиле приміщення або на обмін жилого приміщення. У разі відмови в задоволенні вимог про визнання права на жилу площу або на обмін жилого приміщення, заінтересована особа має право звернутися до суду з відповідним позовом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx]].
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705 Постанова Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 200/14136/17 (провадження № 61-15965св19)]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79834911 Ухвала Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 467/430/18 (провадження № 61-1594ск19)]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/88880549 Постанова Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 302/991/19 (провадження № 61-1128св20)]
[[:Категорія:Сімейне право]]

[[:Категорія:Цивільне процесуальне право]]

[[:Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]

[[:Категорія:Суди]]

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

2026-01-16T12:31:33Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4280-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |
'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»], в Україні введено режим воєнного стану!

15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану»],''' відповідно до якого з '''1 березня 2022 року до припинення воєнного стану, а також протягом 12 місяців після такого припинення''' фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, мають право не сплачувати єдиний внесок '''за себе'''.

'''На період мобілізації''' '''роботодавці''' – платники єдиного податку, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], фізичні особи - підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку, '''мають право''' за власним рішенням '''не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників''', призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
|}
==Загальні положення==
'''Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в '''обов'язковому порядку''' та на '''регулярній основі''' з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (''соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] (далі - Закон) встановлено розмір мінімального страхового внеску, який підлягає сплаті щомісяця.

'''Мінімальний страховий внесок''' - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

'''Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску''' - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.
==Платники єдиного соціального внеску==
Платниками єдиного внеску є:
*роботодавці;
*фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]];
*особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*члени [[Створення фермерського господарства|фермерського господарства]], якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
*особи, які беруть [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування]];
*центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин (Міністерство закордонних справ України), уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період (Міністерство оборони України), - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 стаття 4 Закону]).
==Порядок сплати єдиного внеску роботодавцями==
===Роботодавці в загальному ===
До роботодавців, як платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n57 згідно підпункту 1 частини першої статті 4 Закону] '''відносяться''':
*'''підприємства, установи та організації, інші юридичні особи''', утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
*'''фізичні особи - підприємці''', зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань);
*'''фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно''', та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах [[Трудовий договір, контракт. Види, умови укладення|трудового договору]] ([[Контракт як особлива форма трудового договору|контракту]]) (крім використання праці домашніх працівників);
*'''філії, представництва, інші відокремлені підрозділи''' підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
*'''дипломатичні представництва і консульські установи''' іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
*'''інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції''' (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Базою нарахування єдиного внеску для таких платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про оплату праці»], та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
===Окремі роботодавці===
'''Окремо до числа роботодавців відносяться''' підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
*військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text «Про військовий обов'язок і військову службу»] ,осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань;
*[[Патронатна сім’я: поняття та порядок створення|патронатних вихователів]], батьків-вихователів [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячих будинків сімейного типу]], [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомних батьків]], якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
*осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують [[Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами для непрацюючих жінок|допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами]];
*осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
*осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини;
*одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
Єдиний внесок для таких платників нараховується на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
===Порядок сплати єдиного внеску===
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 стаття 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»] зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 20 числа наступного місяця''', крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, '''не пізніше 28 числа наступного місяця''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text ч.8 ст.9 Закону України «Про збір на облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]).

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
==Порядок сплати єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, самозайнятими особами та членами фермерського господарства==
===Нарахування єдиного внеску===
Єдиний соціальний внесок для:
*фізичних осіб - підприємців, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;
*осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
*членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
нараховується - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню [[Податок на доходи фізичних осіб|податком на доходи фізичних осіб]]. При цьому сума єдиного внеску '''не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 абзац перший пункту 2 частини першої статті 7 Закону]).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#n169 Закону]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
===Нарахування єдиного внеску для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування===
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|спрощену систему оподаткування]], нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом]. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

'''Увага!''' Відповідно п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та Перехідні положення"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4280-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України" № 4280-IX від 27.02.2025 року]''':''' "Установити, що сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, здійснюється за весь період позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після її звільнення, у тому числі за період до набрання чинності цим Законом".

З 1 січня 2026 року держава платить єдиний соціальний внесок (ЄСВ) за осіб, які перебували у полоні через збройну агресію, і цей період враховується як страховий стаж.

===Строк сплати єдиного внеску===
Фізичні особи-підприємці, самозайняті особи та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до '''20 числа місяця''', що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Варто звернути увагу, що останнім днем сплати єдиного внеску в даному випадку має бути 19 число відповідного місяця.
==Звільнення від сплати єдиного внеску==
Фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|пенсію за віком]], або [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери|за вислугу років]], або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх [[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)|добровільної участі]] у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Окрім того, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб - підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. При цьому, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковуватиметься у податковому органі як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Фізичні особи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, '''звільняються від сплати за себе єдиного внеску''' за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина шоста статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закону]).

==== Звільнення від сплати єдиного внеску на період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ====
'''Платники єдиного внеску''', визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], '''з числа осіб, стосовно яких''' згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#n2 Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, '''якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім'ї або платника єдиного внеску''', після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації), від виконання обов’язків, визначених для платників єдиного внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text згідно частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»,] '''сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.'''

За осіб, зазначених вище, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text (пункт 98 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування").]

== Види фінансових штрафів за порушення порядку сплати ЄСВ ==
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок у період з 01.03.2020 по 01.07.2023 (мораторій на штрафи у період дії карантину) штрафні санкції не застосовуються, а пеня, нарахована за цей період, підлягає списанню. А от за порушення, скоєні до 01.03.2020 та з 1 липня 2023 року, доведеться сплачувати штрафи.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Згідно частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] застосовуються наступні штрафні санкції:

* у разі '''ухилення від взяття на облік''' або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн);
* за '''несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ''' накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
* за '''донарахування''' податковим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
* за '''неналежне ведення бухгалтерської документації''', на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 грн до 255 грн);
* за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ '''одночасно з видачею сум виплат''', на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;
* за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою '''звітності''' про нарахування ЄСВ у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання такої звітності, у порядку та розмірах, встановлених Податковим кодексом України (стаття 119 Податкового кодексу України):

- за перше порушення протягом року – 1020 грн;

- за ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – 2040 грн.

==Див. також==
*[https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%BA%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B7_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%8C_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Сплата єдиного внеску за осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення]
*[[Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування]]
*[[Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника]]
*[[Добровільна сплата єдиного внеску (купівля страхового стажу для виплати пенсії)]]
[[:Категорія:Податкове право]]

Особливості оподаткування подарунків

2026-01-16T10:57:19Z

Tetiana.kazakova: Посилання на НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2026 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Неоподатковувана вартість подарунків у 2026 році - 2161,75 грн.(25% від МЗП 8647 грн)

Неоподатковувана вартість навчання у 2026 році - 25941 грн на місяць ( трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання)

Тобто, в 2026 році вартість подарунка у розмірі 2161,75 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18% (+5% військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2026 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 2161,75 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2024 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1775 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8% прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2026 дорівнює 3328 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2026 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 266,24 грн. (3328 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 266,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 266,24грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.

[[:Категорія:Податкове право]]

[[:Категорія:Громадський сектор]]

Особливості оподаткування подарунків

2026-01-16T10:45:53Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14 Закон України "Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4695-20#Text Закон України "Про Державний бюджет на 2026 рік"]
== Оподаткування вартості подарунків отриманих фізичними особами-резидентами ==
Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 174.3 ст. 174 Податкового кодексу України] визначено, що особами, '''відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровувані'''.

'''Дохід зазначається в річній податковій декларації,''' крім нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації договору, та осіб, які отримали об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдаровуваними – резидентами, які сплатили податок та збір до оформлення подарунку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n4213 Пунктом 174.2.1. ст. 174 Податкового кодесу України] визначено що ж оподатковується за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б", "ґ" пункту 174.1 цієї статті, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах "а", "б" пункту 174.1, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992-1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3561 п. 1 ст. 722 Цивільного кодексу України] '''право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.''' 
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка. Якщо подарунок був прийнятий обдаровуваним і не повернутий у звітному році, дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичної особою– резидентом від фізичної особи – резидента, що не є членом сім’ї першого або другого ступеня споріднення, у разі розірвання договору дарування в наступному році, '''оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 5%.'''
Порядок сплати (перерахування) податку до бюджету встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n3877 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України], відповідно до пп. 168.4.5 якого фізична особа, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі нотаріального посвідчення договорів дарування - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв), в інших випадках - за її податковою адресою.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

'''Декларацію слід було подати до 01 травня 2025 року, а зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід сплатити у строк до 01 серпня 2025 року.'''

Фізичні особи, що одержали дохід у вигляді подарунку, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такого подарунку до складу загального річного оподатковуваного доходу. Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

'''Батьки (усиновителі) та опікуни (піклувальники)''' у разі отримання малолітньою/неповнолітньою дитиною подарунка від сторонньої особи, мають подати податкову декларацію від імені малолітньої/неповнолітньої дитини та сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, з урахуванням норм Податкового кодексу.

<nowiki>== Визначення оціночної вартості подарунку для розрахунку податку на доходу ==</nowiki>

'''Не підлягає оподаткуванню''' вартість дарунків (а також '''призів переможцям та призерам спортивних змагань''') у частині, що не '''перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати''' (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.

Неоподатковувана вартість подарунків у 2026 році - 2161,75 грн.(25% від МЗП 8647 грн)

Неоподатковувана вартість навчання у 2026 році - 25941 грн на місяць ( трикратний розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного року за кожен місяць навчання)

Тобто, в 2026 році вартість подарунка у розмірі 2161,75 грн не оподатковується ПДФО та військовим збором. Якщо подарунок коштує більше, то сума перевищення оподатковується ПДФО та військовим збором. При цьому, якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то сума такого перевищення оподатковується податком на доходи фізичних осіб як додаткове благо з урахуванням положень п.164.5 ст.164 ПКУ.

У випадку отримання особою подарунку, який оподатковуються за нульовою ставкою, його оціночна вартість з метою оподаткування не визначається.

'''Одержувачі подарунка першого та другого ступенів споріднення податок на доходи фізичних осіб не сплачують.''' '''До першого ступеня''' споріднення віднесені ''діти, у тому числі усиновлені, чоловік/дружина, батьки дарувальника.'' '''Другий ступінь споріднення''' утворюють ''рідні брати та сестри, дід і баба за материнською та батьківською лініями''.

Родичі дарувальника '''третього та наступних ступенів спорідненості''' сплачують податок на доходи фізичних осіб '''за ставкою 5% від вартості подарованої нерухомості та військовий збір у розмірі 5% від суми договору'''.

'''З метою оподаткування''' податку на доходи фізичних осіб '''вартості земельної ділянки як об’єкта подарунку''', застосовується '''оціночна вартість''', яка визначається за допомогою '''експертної грошової оцінки земельної ділянки.''' '''Фізична особа – резидент, яка отримує подарунок від фізичної особи – резидента,''' але не відноситься до членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, '''сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% від вартості будь-якого подарунку, а також військовий збір за ставкою 5%'''.

23 лютого 2017 року №1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». Даним законом внесено зміни до Податкового кодексу щодо визначення членів сім’ї фізичної особи першого та другого ступенів споріднення, а також щодо оподаткування спадщини за нульовою ставкою у разі успадкування майна цими категоріями осіб. Застосовуються ці норм з 1 січня 2018 року. Тепер згідно з підпунктом 14.1.263 пункту Податкового кодексу, членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Податкового кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Оподаткування подарованої житлової нерухомості відбувається за правилами статті 174 Податкового кодексу України.

За правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статті 266 Податкового кодексу України], пільгова база податку на нерухомість становить:
- для квартир незалежно від їхньої кількості – 60 кв. м;
- для житлових будинків незалежно від їхньої кількості – 120 кв. м;
- для різних типів об'єктів житлової нерухомості, якщо вони є власністю одного із власників – 180 кв. м.
== Сплата податку фізичними особами-нерезидентами за отриманий ними подарунок ==
'''Доходи отриманні в Україні,''' що нараховуються (виплачуються, надаються) '''на користь нерезидентів''', '''оподатковуються за правилами''' та ставками, визначеними '''для резидентів''' (громадян України).

'''Нерезидетни - фізичні особи''' (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

'''Фізична особа – нерезидент, яка отримала подарунок від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок''' на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення подарованого об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування, '''за ставкою 18 % (+5 % військового збору).'''

'''У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом''' – юридичною особою або самозайнятою фізичною особою, '''такий резидент вважається податковим агентом нерезидента''' щодо таких доходів. 
Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%.

Окрім того, він зобов’язаний подавати податковий розрахунок за формою №1-ДФ до контролюючого органу за місцем свого розташування. У графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта» форми №1-ДФ відображається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, про якого надається інформація в податковому розрахунку.
Фізособа-нерезидент, яка отримує від юр. особи-резидента подарунок, зобов’язана зареєструватися у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та надати податковому агенту реєстраційний номер облікової картки.
== Правила надання та оподаткування новорічних подарунків наданих підприємством працівникам та їх дітям ==
'''Новорічні подарунки підприємство може надавати як працівникам, так і непрацівникам, наприклад пайовикам, а також їхнім дітям.''' Оподаткування у всіх випадках здійснюється за однаковими правилами.

У зв'язку з підвищенням у 2026 році розміру мінімальної заробітної плати, '''вартість негрошового неоподатковуваного подарунка становить 2161,75 грн. Якщо вартість подарунків перевищує цю величину, то вони є додатковим благом, а оподатковуються за ставкою 18 %.''' Оскільки подарунок є негрошовим доходом, то під час його нарахування для визначення бази оподаткування податку на доходи фізичних осіб застосовують негрошовий коефіцієнт.

З 1 січня 2019 року обкладається податком на доходи фізичних осіб тільки розмір перевищення граничної вартості подарунка. Відповідні зміни внесено до пп. 165.1.39 Податкового кодексу України.

'''Отже, зараз, якщо вартість подарунка не перевищує 25 % мінімальної заробітної плати,''' то вона відображається у формі № 1-ДФ без застосування коефіцієнта з ознакою доходу «160». У разі перевищення всю вартість подарунка слід відобразити з урахуванням негрошового коефіцієнта і з ознакою доходу «126».

'''З оподатковуваного доходу у вигляді подарунка утримується також військовий збір за ставкою 5 %.''' Застосування «натурального» коефіцієнта в такому разі не передбачено.
У разі надання доходу у вигляді подарунка в негрошовій формі податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету протягом 3 банківських днів, що настають за днем такого надання (пп. 168.1.2 Податкового кодексу).

''Приклад 1'' У 2024 року роботодавець надав працівникові два подарунки: один – для нього вартістю 1050 грн., а другий – для його дитини вартістю 800 грн. Загальна вартість – 1 850 грн., що перевищує граничний розмір неоподатковуваного доходу (1775 грн.).

Якщо підприємство видає новорічні подарунки окремо дитині працівника та самому працівникові і обидві ці фізичні особи будуть відображені як отримувачі доходу у формі № 1ДФ (із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків кожного з них), то й оподаткування вартості подарунка для кожного його отримувача здійснюватиметься окремо.

''Приклад 2'' У 2023 році підприємство видало дитині працівника подарунок вартістю 850 грн., а працівникові – подарунок вартістю 1 100 грн. У такому разі ані дохід дитини, ані дохід працівника не обкладатиметься податок на доходи фізичних осіб, оскільки вартість отриманих ними подарунків, не перевищує 25% мінімальної заробітної плати (1675 грн.), а у формі № 1ДФ вся сума такого доходу (850 грн. та 1100 грн.) зазначатиметься з ознакою «160».

Нарахування єдиного соціального внеску, на відміну від оподаткування, залежить від того, чи є фізична особа-отримувач подарунка працівником підприємства.
=== Оподаткування подарунків отриманих дітьми від профспілки ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2117-14#Text Законом України «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків»] передбачено деякі особливості оподаткування подарунків.

Так, у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи, отриманих від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у т.ч. профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали такі подарунки чи квитки.

'''Під дитячими святковими подарунками розуміються набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, установленого Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік».'''

Оскільки прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01.01.2026 дорівнює 3328 грн., то неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків у 2026 році (які будуть отримані у період з 15 листопада поточного року до 15 січня наступного року) буде дорівнювати 266,24 грн. (3328 грн. х 8%).

'''Отже, якщо на підприємстві є профспілка і вона надає дітям подарунки або квитки вартістю до 266,24 грн., то їх вартість також не обкладається податком на доходи фізичних осіб та військовим збором'''.

Вартість дарунків, дорожчих за 266,24грн., профспілки відображають у податковому розрахунку форми №1 ДФ як додаткове благо.
[[index.php?title=Категорія:Податкове право]]
[[index.php?title=Категорія:Громадський сектор]]

Порядок розірвання шлюбу

2026-01-16T10:41:38Z

Tetiana.kazakova: Редагування внутрішніх посилань

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р "Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"]
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20104.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 ст. 104 Сімейного кодексу України]);
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 105],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20106.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 106 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20107.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F статті 107 Сімейного кодексу України];
* на підставі рішення суду (шляхом звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу одним з подружжя так і за спільною заявою подружжя).

==Чи є перешкодою для розірвання шлюбу наявність майнового спору==

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n507:~:text=3.%20%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83. частиною 3 статті 106 Сімейного кодексу України].

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження]] за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку==

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі — ДРАЦС) за місцем проживання подружжя або одного з них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E. частина 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=5.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D1%85. пункт 5 глави 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

'''Шлюб розривається на підставі:'''

* '''спільної заяви подружжя''' за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|в установі виконання покарань]], засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.
'''
* '''заяви одного з подружжя''', якщо другий із подружжя:

* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнаний безвісно відсутнім;]]

==== Чи поновлюється шлюб у випадку з'явлення або скасування рішення суду про визнання безвісно відсутнім одного з подружжя ====

Якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, ''то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб''''' може бути поновлений''' відділом ДРАЦС тільки за спільною заявою подружжя. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється відділом ДРАЦС, у якому зберігається актовий запис.

''Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1. пункт 27 глави 3 розділу III Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).''

* [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним.]]

'''Варто зауважити''', що у випадку розірвання шлюбу з особою, визнаною недієздатною, шлюб розривається за заявою другого з подружжя, який є дієздатним. У даному випадку згода опікуна недієздатної особи при вирішенні цього питання не вимагається та не надається.
Коли ініціатором розірвання шлюбу буде виступати опікун недієздатного, то розірвання шлюбу у такому випадку здійснюється лише в судовому порядку. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524:~:text=5.%20%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частиною 5 статті 110 Сімейного кодексу України].

Державна реєстрація актів цивільного стану, у тому числі розірвання шлюбу, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян може проводитися за заявою заявника шляхом звернення '''[https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 до центру надання адміністративних послуг.]'''

* У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації до центру надання адміністративних послуг, адміністратор такого центру'' вчиняє усі дії щодо роз’яснення умов та порядку проведення відповідної державної реєстрації актів цивільного стану'', прийняття відповідних документів та здійснення яких покладається на працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.

===Перелік необхідних документів:===
* паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця, особи без громадянства);
* документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1907 спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей,] що формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян або нотаріально засвідчена заява про розірвання шлюбу або прирівняна до неї, у разі представництва інтересів одного з подружжя другим з подружжя;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1920 заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним;]
* свідоцтво про шлюб (у разі його наявності);
* копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя);.
* документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
* документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, належним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та переклад документів на українську мову, вірність яких засвідчується в установленому порядку, якщо документи складені іноземною мовою.

=== Як відновити дошлюбне прізвище ===

Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=17.%20%D0%A2%D0%BE%D0%B9%20%D1%96%D0%B7,%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5. пункт 17 глави 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється [[Підстави сплати державного мита|''державне мито'']] у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (у 2026 році - 8,50 грн);
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text:~:text=%D0%B1)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%3A (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]) (у 2026 році - 0,51 грн).

Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

===Строк розгляду===

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться '''''після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.'''''

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F,%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити (підпис на повідомленні того з подружжя, який не може з'явитися, [[Засвідчення справжності підпису на документах|повинен бути нотаріально засвідчений]]) орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

* Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, '''заява втрачає чинність'''.

=== Результати розгляду заяви про розірвання шлюбу ===

Складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n18:~:text=2010%20%D1%80.%20%E2%84%96%201025-,%D0%90%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%98%D0%99%20%D0%97%D0%90%D0%9F%D0%98%D0%A1%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%86%D0%A0%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%A8%D0%9B%D0%AE%D0%91%D0%A3,-%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83 актового запису про розірвання шлюбу] в електронному вигляді в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях і видача кожному з подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n18:~:text=2010%20%D1%80.%20%E2%84%96%201025-,%D0%A1%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9E%D0%A6%D0%A2%D0%92%D0%9E%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%86%D0%A0%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%A8%D0%9B%D0%AE%D0%91%D0%A3,-%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83 свідоцтва про розірвання шлюбу] або отримання письмової відмови в проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу.

===== Коли може бути відмовлено у реєстрації =====

У державній реєстрації розірвання шлюбу може бути відмовлено:

* якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
* державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану;
* з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

===== Органи уповноважені розглядати скарги на відмову =====

Дії або бездіяльність працівника органу ДРАЦС можуть бути оскаржені до - Міністерства юстиції України та/або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n2274:~:text=%D0%94%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. абзац 2 пункту 11 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

==== Коли шлюб вважається розірваним ====

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83. абзац 2 пункту 2 глави 3 розділу III Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

== Розірвання шлюбу онлайн ==

'''Послуга розірвання шлюбу онлайн тимчасово недоступна.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 № 669-р «Про реалізацію пілотного проєкту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»] та з метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено проєкт «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.

Пунктами 1, 2 Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану поданих через мережу Інтернет, визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають, зокрема, заяви фізичних осіб про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Кодексу, поданих через мережу Інтернет з використанням вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі – Вебпортал) або через [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиний державний вебпортал електронних послуг] з накладенням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису, а також звернення щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет, з використанням Вебпорталу.

==Розірвання шлюбу в судовому порядку==

'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

=== Підсудність ===

'''Справа про розірвання шлюбу розглядається судом:'''

* за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або його перебування;
* якщо місце реєстрації проживання або перебування невідоме - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи);
* за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;
* якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування - за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;
* за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;
* розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, одноособово.

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами '''в порядку окремого або позовного провадження.'''

===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя обов'язковим є:
* наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу;
* відсутність порушень їхніх особистих та майнових прав, а також прав їхніх дітей, що підтверджується поданим разом із заявою письмового договору про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

====Вартість====

За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2026 року - 665,60 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]

====Строк розгляду====

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n534:~:text=4.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. частина 4 статті 109 Сімейного кодексу України]).
До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===

У порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83.odt зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку.

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20])

==== Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження ====

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8126 до частини 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження.]]
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина 1 статті 276 Цивільного процесуального кодексу України]).

==== Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження ====

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

==== Строк розгляду справи ====
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20275.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96. до статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України]).

==== Вартість ====

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження [[Порядок сплати судового збору#google vignette|справляється судовий збір]] у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року - 1331,20 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6255:~:text=7.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20111%20%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. частина 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України]).

===== Коли строк на примирення не надається =====

Суд не вживає заходів щодо примирення подружжя у випадках:
* якщо примирення суперечить моральним засадам суспільства.
* якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства.

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E,%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96. пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]).
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

=== Коли шлюб вважається розірваним ===

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n557:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. стаття 115 Сімейного кодексу України]).

* Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
'''У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.'''

==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
*[[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' для дзвінків в межах України;
* https://t.me/+380677213103 безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram;
* +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, вартість дзвінка за тарифами оператора;
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[:Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

[[:Категорія:Цивільне процесуальне право]]

[[:Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]

[[:Категорія:Територіальні органи]]

[[:Категорія:Нотаріат]]

[[:Категорія:Суди]]

Участь цивільних осіб у захисті України

2025-12-08T14:09:50Z

Tetiana.kazakova: Посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядок застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1739-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №768 "Про затвердження Порядку декларування вогнепальної зброї і боєприпасів до неї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1737-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 №770 "Про затвердження Правил носіння, зберігання та перевезення вогнепальної зброї і боєприпасів до неї цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07 березня 2022 № 175 "Про затвердження Порядку отримання вогнепальної зброї і боєприпасів цивільними особами, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1738-24#n13 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 18.11.2024 № 769 "Про затвердження Порядку проведення перевірки зданої вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, з числа отриманої, знайденої та задекларованої, їх зберігання, обліку та утилізації, приведення у відповідність (перероблення) знайденої та задекларованої вогнепальної зброї"]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

Відповідно до частини першої статті 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов’язком громадян України.

Беручи до уваги прагнення цивільних осіб до активної участі у національному спротиві проти збройної агресії Російської Федерації проти суверенітету України та прагнучи захистити життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпеку людини як найвищої соціальної цінності,
Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закон України “Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України” (далі - Закон)].

15 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії воєнного стану" № 2124-IX], яким зокрема доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] новою статтею 43-1 (виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України).

'''''Цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю, її основні частини або боєприпаси до неї, зобов’язана негайно повідомити Національну поліцію України про такий факт за телефонним номером екстреної служби 102 або єдиним телефонним номером 112 та впродовж 24 годин передати їх до органів Національної поліції України в будь-який зручний спосіб для подальшої здачі чи декларування або вказати на їх місцезнаходження для подальшого вилучення.'''''

== Особи, які можуть брати участь у захисті України ==
Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи) у період дії воєнного стану можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав.

'''Для відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у період дії воєнного стану:'''
* '''цивільні особи''' можуть отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.]
* '''громадяни України '''можуть застосовувати власну нагородну зброю, спортивну зброю (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливську нарізну, гладкоствольну чи комбіновану зброю та бойові припаси до неї. Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''що були знайдені цивільними особами та задекларовані''' відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#n58 цього Закону],
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, '''є державною власністю''' та можуть перебувати у володінні та користуванні цивільних осіб виключно на підставах і на період, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#n58 визначені цим Законом].

== Порядок видачі вогнепальної зброї ==
Рішення про видачу зброї і боєприпасів до неї приймаються керівниками головних управлінь Національної поліції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, установ забезпечення Національної поліції України (далі - уповноважених органів) в адміністративно-територіальних одиницях територій, на яких оголошено воєнний стан, або особами, уповноваженими такими керівниками органів.

=== Перелік необхідних документів ===
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї можуть бути за наявності видані цивільним особам, які бажають брати участь у відсічі збройної агресії, відповідають вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядком] та іншими нормативно-правовими актами, та за своїми діловими якостями і наявним досвідом можуть застосовувати вогнепальну зброю.

Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї здійснюється на підставі особисто поданої цивільною особою до уповноваженого органу '''письмової заяви''' про участь у відсічі збройної агресії та видачу вогнепальної зброї та/або боєприпасів до неї '''за наявності документу, що посвідчує особу,''' визначеного частиною першою статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»] або паспортного документу іноземця.

'''До заяви додаються:'''

* копія документу, що посвідчує особу, засвідчена власноруч особою, яка її подає;
* за наявності - копія військового квитка осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військового квитка офіцера запасу, копія посвідчення пенсіонера або ветерана військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України, посвідчення члена громадського формування з охорони громадського порядку, дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, посвідчення про нагородження відзнакою «Вогнепальна зброя», посвідчення учасника війни, посвідчення учасника бойових дій.

Першочергово розглядаються заяви цивільних осіб, які надали один з вищезазначених документів.

Цивільній особі, яка отримала вогнепальну зброю та/або боєприпаси до неї, видається '''довідка''' (''форма, наведена в Додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку]''), в якій зазначаються дані про дату і місце видачі вогнепальної зброї, дані про особу, яка її отримала, вид (назва, модель) вогнепальної зброї, її ідентифікаційні номери, уповноважений орган, який видав вогнепальну зброю і боєприпаси до неї.

=== Строк розгляду заяви ===
Розгляд заяви здійснюється '''упродовж однієї доби''' з моменту її подачі.

=== У яких випадках вогнепальна зброя не видається ===
'''Видача вогнепальної зброї і боєприпасів до неї не здійснюється цивільним особам, які:'''

* не досягли повноліття,
* визнані недієздатними або дієздатність яких обмежена рішенням суду, що набрало законної сили,
* у випадку встановлення уповноваженим органом на дату видачі вогнепальної зброї обставин, зазначених у абзацах другому-дев’ятому підпункту 2 пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0273-22#Text наказу Міністерства внутрішніх справ України від 01 березня 2022 року № 170 «Про особливості видачі громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння мисливської зброї та набоїв до неї під час дії воєнного стану», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 березня 2022 року за № 273/37609.]

* вже отримали вогнепальну зброю згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку], окрім випадку втрати вогнепальної зброї під час відсічі збройної агресії та подання відповідної заяви.
Вогнепальна зброя і боєприпаси до неї, отримані цивільними особами і відомості ''про які відсутні в реєстрах і базах (банках) даних'' Міністерства внутрішніх справ України, '''підлягають декларуванню в органах Національної поліції України.'''

''Знайдена вогнепальна зброя і боєприпаси до неї'' можуть бути задекларовані цивільною особою, яка знайшла вогнепальну зброю і боєприпаси до неї, у разі, якщо така особа виявила бажання залишити знайдені вогнепальну зброю і боєприпаси до неї на період дії воєнного стану відповідно до частини другої статті 1'''-1''' цього Закону.

Декларування цивільними особами отриманої вогнепальної зброї, відомості про яку відсутні в реєстрах і базах (банках) даних Міністерства внутрішніх справ України, і боєприпасів до неї '''не тягне за собою набуття права власності на них.'''

== Порядок застосування вогнепальної зброї ==
Застосування цивільними особами вогнепальної зброї, отриманої або знайденої та задекларованої відповідно до цього Закону, здійснюється аналогічно до застосування зброї військовослужбовцями під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України в порядку, з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2018-п#Text Порядку застосування зброї і бойової техніки з’єднаннями, військовими частинами і підрозділами Збройних Сил під час виконання ними завдань щодо відсічі збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2018 року № 828], про що роз’яснюється цивільній особі уповноваженим органом під час видачі їй вогнепальної зброї.

Під час видачі уповноваженим органом вогнепальної зброї цивільна особа попереджається в письмовій формі про кримінальну відповідальність за порушення правил обігу (користування) вогнепальною зброєю.

Уповноважений орган, який видав цивільній особі зброю і боєприпаси до неї, має право перевіряти дотримання такою особою вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0295-22#Text Порядку].

'''Забороняється передача''' цивільними особами вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, отриманих або знайдених та задекларованих відповідно до цього Закону, '''іншим особам''', крім передачі органам Національної поліції України.

== Відповідальність за застосування вогнепальної зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин ==
■ Цивільні особи не несуть відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована на підставі та в порядку, визначених статтями 1, 1-1, 2 і 4 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

Відповідно до пункту 22 "Прикінцевих та перехідних положень" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо така зброя застосована відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Закону].

■ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3899 статті 43-1 Кримінального кодексу України] '''не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни,''' якщо це заподіяло шкоду життю або здоров’ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

Особа не підлягає кримінальній відповідальності за застосування зброї (озброєння), бойових припасів або вибухових речовин проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, та за пошкодження чи знищення у зв’язку з цим майна.

'''При цьому, не вважається виконанням обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України діяння (дія або бездіяльність)''', спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, '''яке явно не відповідає небезпечності агресії або обстановці відсічі та стримування, не було необхідним''' для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи чи настання інших надзвичайних подій більшого масштабу.

== Обов'язок здати отриману вогнепальну зброю після припинення чи скасування дії воєнного стану ==
Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України.

Цивільні особи '''не пізніше 90 днів після припинення або скасування воєнного стану в Україні зобов’язані''' здати знайдену та задекларовану ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів Національної поліції України. Цивільна особа одночасно із здачею знайденої та задекларованої вогнепальної зброї і боєприпасів до неї письмово повідомляє орган Національної поліції України про свій намір набути таку зброю у власність у порядку, передбаченому цим Законом. У такому разі здана вогнепальна зброя підлягає перевірці на предмет наявності підстав, що унеможливлюють набуття такою цивільною особою права власності на неї.

Цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, '''набуває право власності на неї після спливу трьох місяців''' з дня здачі знайденої вогнепальної зброї для перевірки до органу Національної поліції України.

Право власності на знайдену та задекларовану вогнепальну зброю не набувається у таких випадках:

1) цивільна особа, яка знайшла та задекларувала вогнепальну зброю, не відповідає вимогам, встановленим законом до фізичних осіб для набуття права власності на вогнепальну зброю;

2) вогнепальна зброя не підлягає декларуванню;

3) вогнепальна зброя належить іншій фізичній або юридичній особі, у тому числі є державною власністю;

4) вогнепальна зброя відноситься до видів вогнепальної зброї, що не може перебувати у власності фізичної особи, крім випадків (якщо знайдена та задекларована вогнепальна зброя відноситься до видів вогнепальної зброї, що не може перебувати у власності фізичної особи, така вогнепальна зброя за рахунок цієї особи може бути приведена у відповідність (перероблена) з видом вогнепальної зброї, що може перебувати в її власності, або із станом макета вогнепальної зброї)

Якщо цивільна особа, яка знайшла вогнепальну зброю, не виявила бажання набути її у власність або не може набути право власності на неї знайдена вогнепальна зброя переходить у державну власність, а боєприпаси до неї підлягають вилученню та утилізації в установленому порядку.

За порушення цієї вимоги цивільні особи несуть відповідальність, визначену законом.

У разі втрати (крадіжки) вогнепальної зброї, невикористаних боєприпасів до неї, які підлягають поверненню цивільними особами, органи Національної поліції України приймають від цивільної особи відповідну заяву та вносять відповідну інформацію щодо розшуку зброї до інформаційно- телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».

[[:Категорія:Воєнний стан]]

Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості

2025-12-08T13:59:10Z

Tetiana.kazakova: посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 “Деякі питання проведення технічної інвентаризації“;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності]";
== Технічний паспорт на об’єкт нерухомості ==
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості ( будівлю, споруду, житловий будинок ). Також він являється документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що ''технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об’єм, технічний стан об’єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%3B-,%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,-%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F]''

'''''Важливо!!! Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на обєкт нерухомого майна він лише описує обєкт та визначає його складові для подальших дій.'''''

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться виконавцем у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Порядку проведення технічної інвентаризації], будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Закону України "Про архітектурну діяльність"]:

1) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (у тому числі після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт);

2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт;

3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію;

4) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, визначених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712:~:text=9.%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2010%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;], а саме: ''збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.''

5) на підставі судового рішення;

6) в інших випадках за бажанням замовника/власника об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва.

Технічна інвентаризація '''не вимагається''' для державної реєстрації спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.

Технічна інвентаризація поділяється на '''первинну або повторну.'''

'''Первинною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше.

'''Повторною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка визначає зміни характеристик об’єкта нерухомого майна за певний період часу.

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], в ході технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна проводиться технічне обстеження, про що робиться відмітка у технічному паспорті.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна у випадках, визначених пунктами 1-4, 6 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], проводиться на підставі договору, який укладається між виконавцем та замовником або уповноваженою ним особою.

У випадку, визначеному пунктом 5 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться на підставі судового рішення.

У разі проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна державної або комунальної власності договір укладається з підприємством, установою, організацією, яка уповноважена в установленому порядку управляти відповідним об’єктом нерухомого майна.

Договір про проведення технічної інвентаризації може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”] з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

Технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна підвищеної небезпеки та режимних об’єктів проводиться з дотриманням вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text “Про державну таємницю”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14#Text “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.]

== Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації ==
До об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти, належать:

1) житлові будинки квартирного типу різної поверховості, житловий комплекс гуртожитку;

2) квартири;

3) жилі кімнати, жилі блоки та жилі секції у гуртожитках, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах;

4) житлові будинки садибного типу;

5) виробничі будівлі, будівлі і споруди громадського та виробничого (зокрема сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

9) захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) та споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд (далі - споруди подвійного призначення);

10) багатофункціональні будівлі для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт;

12) господарські будівлі, які не є приналежністю до садибного, дачного або садового будинку;

13) інженерні споруди та лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

14) об’єкти нерухомого майна, що утворилися внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію.

== Документи необхідні для виготовлення технічного паспорта ==
Для того щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
* заяву (документ складається безпосередньо в організації);
* паспорт та реєстраційний номер платника податків;
* документи про право власності на земельну ділянку (у випадку виготовлення технічного паспорта на приватний житловий будинок чи садовий будинок)
* документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;;
* довідка про присвоєння поштової адреси;
* проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Перелік наведених вище документів не є остаточним та може змінюватися в індивідуальних випадках. Далі після отримання відповідних документів інспектори БТІ здійснять відповідні дослідження та заміри і складуть технічний паспорт на об’єкт.
== Призначення, сфера використання ==
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зміною її статусу.

Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна використовується у таких випадках як:
* державної реєстрації права власності та приватизації об’єкта нерухомості;
* підписання договорів купівлі продажу. Дарування нерухомого майна;
* реєстрації змін об’єкта нерухомого майна (проведення реконструкції, капітального ремонту перепланування);
* зміни цільового призначення об’єкта нерухомого майна;
* під час спадкування об’єктів нерухомості;
* під час виділення частки та поділі об’єкта нерухомості;
* під час розгляду справ щодо об’єктів нерухомого майна в суді.
== Організація та порядок виконання робіт ==
Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться у такій послідовності:

* ''підготовка до обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Під час підготовки до обстеження за бажанням замовника складається програма виконання робіт з технічної інвентаризації, що є невід’ємною частиною договору про проведення технічної інвентаризації, та здійснюється збір необхідних для проведення технічної інвентаризації документів, інформації щодо об’єкта нерухомого майна шляхом їх отримання від замовника та/або електронних інформаційних систем та мереж, що становлять інформаційний ресурс держави, після чого проводиться вивчення та аналіз таких документів, інформації.

* ''обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Обстеження проводиться у присутності замовника або уповноваженої ним особи шляхом візуального огляду об’єкта нерухомого майна з вимірюванням та визначенням його складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану. Під час обстеження проводяться необхідні вимірювання кількісних характеристик об’єкта нерухомого майна з відображенням їх результатів у журналах обмірів, технічний опис його частин та конструктивних елементів, фотофіксація та у разі відсутності кадастрового плану земельної ділянки під час обстеження складається абрис території з нанесенням усіх наявних житлових будинків, будівель, споруд, господарських (присадибних) будівель і споруд, захисних споруд, споруд подвійного призначення, меж та угідь (двору, саду, городу тощо).

У разі коли земельна ділянка сформована, використовується кадастровий план земельної ділянки, який міститься у документації із землеустрою, відповідно до якої здійснено формування земельної ділянки.

Не дозволяється проводити обстеження об’єкта нерухомого майна виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями тощо.

* ''проведення вимірювальних робіт;''

Вимірювання на об’єкті проводиться засобами вимірювальної техніки. Регульовані на законодавчому рівні засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час проведення технічної інвентаризації, повинні відповідати положенням Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.

* ''визначення конструктивних елементів об’єктів нерухомого майна;''

Визначення характеристик і параметрів виробів, матеріалів і конструкцій об’єкта нерухомого майна здійснюється із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за потреби).

* ''оформлення результатів технічної інвентаризації.''

Оформлення результатів технічної інвентаризації передбачає складення схематичного плану, складення планів поверхів, визначення характеристик об’єктів нерухомого майна.

== Вартість та строк ==
Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

[[:Категорія:Житлове право]]

[[:Категорія:Інші питання цивільного права]]

Технічна документація (технічний паспорт) на об'єкт нерухомості

2025-12-08T13:55:42Z

Tetiana.kazakova: НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 “Деякі питання проведення технічної інвентаризації“;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712 Закон України від 17 лютого 2011 року №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності]";
== Технічний паспорт на об’єкт нерухомості ==
Технічний паспорт є одним з тих документів що постійно застосовується при реєстрації, зміні прав власності на об’єкт нерухомості ( будівлю, споруду, житловий будинок ). Також він являється документом, що містить у собі основні характеристики, відомості, що характеризують об’єкт нерухомості та його складові.

Разом з тим потрібно зазначити, що ''технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об’єм, технічний стан об’єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text:~:text=%D1%81%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%3B-,%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82,-%2D%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F]''

'''''Важливо!!! Технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на обєкт нерухомого майна він лише описує обєкт та визначає його складові для подальших дій.'''''

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна - це комплекс робіт з метою визначення складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану та/або визначення змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться виконавцем у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/488-2023-%D0%BF#Text Порядку проведення технічної інвентаризації], будівельних норм, стандартів, нормативних документів і правил, затверджених згідно із законодавством.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат на право виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687-14#Text Закону України "Про архітектурну діяльність"]:

1) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (у тому числі після проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт);

2) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого набуто право на виконання будівельних робіт;

3) перед проведенням державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна, що утворився внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію;

4) перед прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, визначених пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n712:~:text=9.%20%D0%9E%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%BE%2D%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2010%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%87%D0%B8%D1%85 9 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”;], а саме: ''збудовані у період з 5 серпня 1992 року до 9 квітня 2015 року індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 500 квадратних метрів, а також господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 500 квадратних метрів; збудовані до 12 березня 2011 року будівлі і споруди сільськогосподарського призначення.''

5) на підставі судового рішення;

6) в інших випадках за бажанням замовника/власника об’єкта нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва.

Технічна інвентаризація '''не вимагається''' для державної реєстрації спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості.

Технічна інвентаризація поділяється на '''первинну або повторну.'''

'''Первинною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка проводиться вперше.

'''Повторною''' є технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна, яка визначає зміни характеристик об’єкта нерухомого майна за певний період часу.

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”], в ході технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна проводиться технічне обстеження, про що робиться відмітка у технічному паспорті.

Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна у випадках, визначених пунктами 1-4, 6 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], проводиться на підставі договору, який укладається між виконавцем та замовником або уповноваженою ним особою.

У випадку, визначеному пунктом 5 частини другої статті 39-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n1721 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”], технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться на підставі судового рішення.

У разі проведення технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна державної або комунальної власності договір укладається з підприємством, установою, організацією, яка уповноважена в установленому порядку управляти відповідним об’єктом нерухомого майна.

Договір про проведення технічної інвентаризації може укладатися в електронній формі через електронний кабінет відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”] з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.

Технічна інвентаризація об’єктів нерухомого майна підвищеної небезпеки та режимних об’єктів проводиться з дотриманням вимог Законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text “Про державну таємницю”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2245-14#Text “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.]

== Об'єкти, що підлягають технічній інвентаризації ==
До об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти, належать:

1) житлові будинки квартирного типу різної поверховості, житловий комплекс гуртожитку;

2) квартири;

3) жилі кімнати, жилі блоки та жилі секції у гуртожитках, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах;

4) житлові будинки садибного типу;

5) виробничі будівлі, будівлі і споруди громадського та виробничого (зокрема сільськогосподарського) призначення та їх комплекси;

6) нежитлові приміщення та групи нежитлових приміщень, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

7) садові та дачні будинки;

8) гаражі, паркінги, машино-місця, які є самостійним об’єктом нерухомого майна;

9) захисні споруди цивільного захисту (далі - захисні споруди) та споруди подвійного призначення із захисними властивостями захисних споруд (далі - споруди подвійного призначення);

10) багатофункціональні будівлі для тримання засуджених та осіб, узятих під варту (блочного, казарменого та камерного типу установ виконання покарань та слідчих ізоляторів);

11) об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт;

12) господарські будівлі, які не є приналежністю до садибного, дачного або садового будинку;

13) інженерні споруди та лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури;

14) об’єкти нерухомого майна, що утворилися внаслідок поділу, об’єднання об’єкта нерухомого майна або виділення частки з об’єкта нерухомого майна, крім випадків, коли за результатами такого поділу, об’єднання або виділення частки шляхом реконструкції закінчений будівництвом об’єкт приймався в експлуатацію.

== Документи необхідні для виготовлення технічного паспорта ==
Для того щоб провести технічну інвентаризацію та виготовити технічний паспорт особі потрібно звертається в місцеве державне чи приватне ліцензоване бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Документи, які потрібно буде подавати до БТІ для виготовлення технічного паспорта на об’єкт нерухомості в першу чергу будуть залежати від типу об’єкта нерухомого майна. Орієнтовно їх перелік наступний:
* заяву (документ складається безпосередньо в організації);
* паспорт та реєстраційний номер платника податків;
* документи про право власності на земельну ділянку (у випадку виготовлення технічного паспорта на приватний житловий будинок чи садовий будинок)
* документи що посвідчують право власності на об’єкт нерухомості;;
* довідка про присвоєння поштової адреси;
* проектну документацію на будинок - якщо вона була розроблена.
Перелік наведених вище документів не є остаточним та може змінюватися в індивідуальних випадках. Далі після отримання відповідних документів інспектори БТІ здійснять відповідні дослідження та заміри і складуть технічний паспорт на об’єкт.
== Призначення, сфера використання ==
Технічний паспорт на об’єкт нерухомості має досить розповсюджену сферу використання. Його використовують практично при кожній дії з нерухомістю зміною її статусу.

Технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна використовується у таких випадках як:
* державної реєстрації права власності та приватизації об’єкта нерухомості;
* підписання договорів купівлі продажу. Дарування нерухомого майна;
* реєстрації змін об’єкта нерухомого майна (проведення реконструкції, капітального ремонту перепланування);
* зміни цільового призначення об’єкта нерухомого майна;
* під час спадкування об’єктів нерухомості;
* під час виділення частки та поділі об’єкта нерухомості;
* під час розгляду справ щодо об’єктів нерухомого майна в суді.
== Організація та порядок виконання робіт ==
Технічна інвентаризація об’єкта нерухомого майна проводиться у такій послідовності:

* ''підготовка до обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Під час підготовки до обстеження за бажанням замовника складається програма виконання робіт з технічної інвентаризації, що є невід’ємною частиною договору про проведення технічної інвентаризації, та здійснюється збір необхідних для проведення технічної інвентаризації документів, інформації щодо об’єкта нерухомого майна шляхом їх отримання від замовника та/або електронних інформаційних систем та мереж, що становлять інформаційний ресурс держави, після чого проводиться вивчення та аналіз таких документів, інформації.

* ''обстеження об’єкта нерухомого майна;''

Обстеження проводиться у присутності замовника або уповноваженої ним особи шляхом візуального огляду об’єкта нерухомого майна з вимірюванням та визначенням його складу, фактичної площі, об’єму, технічного стану. Під час обстеження проводяться необхідні вимірювання кількісних характеристик об’єкта нерухомого майна з відображенням їх результатів у журналах обмірів, технічний опис його частин та конструктивних елементів, фотофіксація та у разі відсутності кадастрового плану земельної ділянки під час обстеження складається абрис території з нанесенням усіх наявних житлових будинків, будівель, споруд, господарських (присадибних) будівель і споруд, захисних споруд, споруд подвійного призначення, меж та угідь (двору, саду, городу тощо).

У разі коли земельна ділянка сформована, використовується кадастровий план земельної ділянки, який міститься у документації із землеустрою, відповідно до якої здійснено формування земельної ділянки.

Не дозволяється проводити обстеження об’єкта нерухомого майна виключно за фотографіями, відеозаписами, кресленнями тощо.

* ''проведення вимірювальних робіт;''

Вимірювання на об’єкті проводиться засобами вимірювальної техніки. Регульовані на законодавчому рівні засоби вимірювальної техніки, що застосовуються під час проведення технічної інвентаризації, повинні відповідати положенням Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів.

* ''визначення конструктивних елементів об’єктів нерухомого майна;''

Визначення характеристик і параметрів виробів, матеріалів і конструкцій об’єкта нерухомого майна здійснюється із залученням фахівців відповідної спеціалізації та атестованих лабораторій (за потреби).

* ''оформлення результатів технічної інвентаризації.''

Оформлення результатів технічної інвентаризації передбачає складення схематичного плану, складення планів поверхів, визначення характеристик об’єктів нерухомого майна.

== Вартість та строк ==
Строк виконання робіт, розмір та порядок оплати робіт з технічної інвентаризації визначаються у договорі за домовленістю сторін.
[[index.php?title=Категорія:Житлове право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2025-12-08T13:45:31Z

Tetiana.kazakova: Посилання

[[A katonai szolgálat behívásának elhalasztása mozgósítás alatt]] '''*'''

[[Զորահավաքի ժամանակ զինվորական ծառայությունից տարկետման իրավունքի տրամադրում]] '''*'''

[[Odstročka katar o priziv pre vujakiko služba kana mobilizacija]] '''*'''

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364 ''"''Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560"]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,але якій не встановлено інвалідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) , позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 15 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (підпункт 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"])

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 ''(пункт 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶ '''''Рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки,які доглядають особу з інвалідністю І або ІІ групи'''''

члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (''не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина шоста статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина п'ята статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 3 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 4 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 5 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')''

Які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії

особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] на період мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 1 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 2 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 16 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 17 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 18 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 19 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Голова та інші члени Рахункової палати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 20 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 21 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 22 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 23 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 24 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'').''

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

'''Увага!''' З 1 листопада 2025 року почала діяти постанова, яка дозволяє оформлювати відстрочки від мобілізації онлайн через платформу «Резерв+» або офлайн у ЦНАП.

''Вищезазначене не стосується заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text підпунктах 16—23 пункту 1 додатка 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560,] військовозобов’язаних СБУ чи розвідувальних органів.''
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення (пункт 58-1Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок призову).''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП де військовозобов’язані працівники перебувають на військовому обліку надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються (пункт 58 Порядку).

▷'''Військовозобов’язані СБУ чи розвідувальних органів''' – подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 '''особисто на ім’я голови комісії''' в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (пункт 58 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|Військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, '''''до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''''', крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 пункт 63 Порядку призову]).
|}
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (пункт 59 Порядку призову).

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text Порядком бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76] , або список військовозобов'язаних, на яких оформляється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час відповідно до переліків посад і професій (додаток 13 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'').
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов’язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов’язаного виник обов’язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним;письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов’язаного за категорією стягнення (характером зобов’язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України])
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 , та свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|'''для підтвердження захворювання дитини''' - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-21#Text форма первинної облікової документації № 080-3/о]);
'''для підтвердження виховання дитини''' - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);

'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;

'''для усиновителів''' - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
'''для підтвердження родинних стосунків''' - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|'''для підтвердження статусу дитини'''-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
'''для патронатних вихователів''' - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. N 893

'''для опікунів, піклувальників''' - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

'''для прийомних батьків''' - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565

'''для батьків-вихователів''' - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|'''для особи, яка потребує постійного догляду''', - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка'''), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n369 додаток 8])
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка):
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|'''для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

'''для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

'''для особи, за якою здійснюється догляд''', - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;
для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою
документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про оголошення особи померлою, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витяг з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави)
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв'язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витяг з указу Президента України про присвоєння звання Герой України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації '''до досягнення 25-річного віку''' військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу
|документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа '''громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв'язку із звільненням з полону'''
|витяг із наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)
|}

== Подання заяви через ЦНАП ==
Порядок подання заяви через ЦНАП із використанням засобів [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія)] затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (далі - Порядок).

Військовозобов’язаний подає через адміністратора ЦНАП заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім’я голови комісії ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку, у якій зазначається:

# прізвище,
# власне ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# дату народження;
# адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
# адресу електронної пошти;
# контактний номер телефону.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text додатком 5 до Порядку призову].
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Під час подання заяви військовозобов’язаний '''пред’являє військовообліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі).

Подання заяви представником '''не допускається''' (пункт 6 Порядку).

Послуга подання через ЦНАП заяви про надання відстрочки від призову на військову службу є '''безоплатною''' (пункт 3 Порядку).
|}
Заява в електронній формі формується адміністратором центру засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається військовозобов’язаному для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.

Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія (пункт 8 Порядку).

У порядку електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично отримуються/підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування військовозобов’язаного на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру).

Якщо військовозобовязаний перебуває на військовому обліку засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб’єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб’єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб’єкту звернення опис вхідного пакета документів.

==== Результат розгляду заяви про відстрочку уповноваженим суб’єктом ====
'''У разі позитивного рішення:'''

# (оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія;
# адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це військовозобов’язаного, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику.

'''У разі прийняття рішення про відмову:'''

# адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику (пункт 1 Порядку).

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 абз. 9 пункт 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560])''
|}
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''здійснюється протягом 5 днів''' у разі:

- подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, '''заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів'''

- у день оформлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 довідки про надання відстрочки]

- або в день надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 повідомлення про скасування відстрочки] засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки,

- або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо неможливо перевірити підстави для відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ТЦК та СП (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) - військовозобов’язаному повідомляють засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (пункт 60 Порядку призову).

'''''У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки''''' від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n373 за формою], визначеною у додатку 10 Порядку (пункт 65 Порядку призову).

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку (пункт 60 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!Кому
!На який строк
|-
|Заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 у підпункті 1 пункту 1 додатка 5]
|'''1)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76]:

* строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;
* строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
* 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;
* строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

'''2)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'')
|-
|Особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається
Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я
|на строк дії відповідних законних підстав
на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців
|-
|Посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5]
|на строк їх перебування на відповідній посаді
|-
|Іншим військовозобов’язані або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках
|на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|на семестр, але не більше ніж на шість місяців
|-
|Науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
Членам сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 п.п. 3 - 5 пункту 2 додатка 5])
|на строк дії відповідних законних підстав
|}

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

{| class="wikitable"
|<center>''''' * Переклад цього матеріалу було здійснено за фінансової підтримки Ради Європи. Зміст є виключною відповідальністю автора (авторів). Погляди, висловлені в цьому матеріалі, жодним чином не можуть розглядатися як офіційна позиція Ради Європи.''''' </center>
|}
[[:Категорія:Військова служба]]

[[:Категорія:Військовослужбовці]]

[[:Категорія:Воєнний стан]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2025-12-08T13:42:09Z

Tetiana.kazakova: Посилання на НПА

[[A katonai szolgálat behívásának elhalasztása mozgósítás alatt]] '''*'''

[[Զորահավաքի ժամանակ զինվորական ծառայությունից տարկետման իրավունքի տրամադրում]] '''*'''

[[Odstročka katar o priziv pre vujakiko služba kana mobilizacija]] '''*'''

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364 ''"''Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560"]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,але якій не встановлено інвалідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) , позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 15 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (підпункт 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"])

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 ''(пункт 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶ '''''Рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки,які доглядають особу з інвалідністю І або ІІ групи'''''

члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (''не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина шоста статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина п'ята статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 3 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 4 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 5 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')''

Які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії

особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] на період мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 1 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 2 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 16 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 17 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 18 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 19 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Голова та інші члени Рахункової палати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 20 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 21 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 22 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 23 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 24 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'').''

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

'''Увага!''' З 1 листопада 2025 року почала діяти постанова, яка дозволяє оформлювати відстрочки від мобілізації онлайн через платформу «Резерв+» або офлайн у ЦНАП.

''Вищезазначене не стосується заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text підпунктах 16—23 пункту 1 додатка 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560,] військовозобов’язаних СБУ чи розвідувальних органів.''
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення (пункт 58-1Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок призову).''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП де військовозобов’язані працівники перебувають на військовому обліку надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються (пункт 58 Порядку).

▷'''Військовозобов’язані СБУ чи розвідувальних органів''' – подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 '''особисто на ім’я голови комісії''' в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (пункт 58 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|Військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, '''''до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''''', крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 пункт 63 Порядку призову]).
|}
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (пункт 59 Порядку призову).

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text Порядком бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76] , або список військовозобов'язаних, на яких оформляється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час відповідно до переліків посад і професій (додаток 13 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'').
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов’язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов’язаного виник обов’язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним;письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов’язаного за категорією стягнення (характером зобов’язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України])
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 , та свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|'''для підтвердження захворювання дитини''' - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-21#Text форма первинної облікової документації № 080-3/о]);
'''для підтвердження виховання дитини''' - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);

'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;

'''для усиновителів''' - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
'''для підтвердження родинних стосунків''' - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|'''для підтвердження статусу дитини'''-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
'''для патронатних вихователів''' - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. N 893

'''для опікунів, піклувальників''' - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

'''для прийомних батьків''' - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565

'''для батьків-вихователів''' - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|'''для особи, яка потребує постійного догляду''', - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка'''), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n369 додаток 8])
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка):
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|'''для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

'''для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

'''для особи, за якою здійснюється догляд''', - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;
для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою
документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про оголошення особи померлою, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витяг з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави)
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв'язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витяг з указу Президента України про присвоєння звання Герой України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації '''до досягнення 25-річного віку''' військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу
|документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа '''громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв'язку із звільненням з полону'''
|витяг із наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)
|}

== Подання заяви через ЦНАП ==
Порядок подання заяви через ЦНАП із використанням засобів [https://diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія)] затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560] (далі - Порядок).

Військовозобов’язаний подає через адміністратора ЦНАП заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім’я голови комісії ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку, у якій зазначається:

# прізвище,
# власне ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# дату народження;
# адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
# адресу електронної пошти;
# контактний номер телефону.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text додатком 5 до Порядку призову].
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Під час подання заяви військовозобов’язаний '''пред’являє військовообліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі).

Подання заяви представником '''не допускається''' (пункт 6 Порядку).

Послуга подання через ЦНАП заяви про надання відстрочки від призову на військову службу є '''безоплатною''' (пункт 3 Порядку).
|}
Заява в електронній формі формується адміністратором центру засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається військовозобов’язаному для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.

Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія (пункт 8 Порядку).

У порядку електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично отримуються/підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування військовозобов’язаного на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру).

Якщо військовозобовязаний перебуває на військовому обліку засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб’єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб’єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб’єкту звернення опис вхідного пакета документів.

==== Результат розгляду заяви про відстрочку уповноваженим суб’єктом ====
'''У разі позитивного рішення:'''

# (оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія;
# адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це військовозобов’язаного, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику.

'''У разі прийняття рішення про відмову:'''

# адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику (пункт 1 Порядку).

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 абз. 9 пункт 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560])''
|}
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''здійснюється протягом 5 днів''' у разі:

- подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, '''заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів'''

- у день оформлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 довідки про надання відстрочки]

- або в день надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 повідомлення про скасування відстрочки] засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки,

- або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо неможливо перевірити підстави для відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ТЦК та СП (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) - військовозобов’язаному повідомляють засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (пункт 60 Порядку призову).

'''''У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки''''' від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n373 за формою], визначеною у додатку 10 Порядку (пункт 65 Порядку призову).

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку (пункт 60 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!Кому
!На який строк
|-
|Заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 у підпункті 1 пункту 1 додатка 5]
|'''1)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76]:

* строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;
* строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
* 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;
* строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

'''2)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'')
|-
|Особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається
Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я
|на строк дії відповідних законних підстав
на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців
|-
|Посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5]
|на строк їх перебування на відповідній посаді
|-
|Іншим військовозобов’язані або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках
|на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|на семестр, але не більше ніж на шість місяців
|-
|Науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
Членам сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 п.п. 3 - 5 пункту 2 додатка 5])
|на строк дії відповідних законних підстав
|}

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

{| class="wikitable"
|<center>''''' * Переклад цього матеріалу було здійснено за фінансової підтримки Ради Європи. Зміст є виключною відповідальністю автора (авторів). Погляди, висловлені в цьому матеріалі, жодним чином не можуть розглядатися як офіційна позиція Ради Європи.''''' </center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації

2025-12-08T13:32:05Z

Tetiana.kazakova: Посилання на НПА

[[A katonai szolgálat behívásának elhalasztása mozgósítás alatt]] '''*'''

[[Զորահավաքի ժամանակ զինվորական ծառայությունից տարկետման իրավունքի տրամադրում]] '''*'''

[[Odstročka katar o priziv pre vujakiko služba kana mobilizacija]] '''*'''

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/154-2022-%D0%BF#Text Постанова Кмбінету міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 "Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2025 року № 1364 ''"''Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 і від 16 травня 2024 р. № 560"]

== Хто не підлягає призову на військову службу під час мобілізації? ==
▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні 3 дітей і регулярно платять аліменти'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років,  крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які''''' '''''самостійно виховують дітей'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини записаний зі слів матері ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 4 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують дитину з інвалідністю до 18 років'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 5 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які виховують важкохвору дитину'''''

жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я,але якій не встановлено інвалідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують повнолітню дитину з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовозобов'язані, які утримують усиновлену дитину до 18 років'''''

усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми) , позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 8 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Один з подружжя, хто виховує дитину, якщо другий служить'''''

жінки та чоловіки, які мають дитину віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункт 15 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);

▶'''''Військовослужбовці, які постійно доглядають хворих близьких'''''

зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (підпункт 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"])

▶'''''Опікун особи, визнаної судом недієздатною''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 10 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 11 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]);''

▶'''''Які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи'''''

з причин:  встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 ''(пункт 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані, які мають на утриманні батьків (своїх чи дружини) з інвалідністю І чи ІІ групи'''''

мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶ '''''Рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки,які доглядають особу з інвалідністю І або ІІ групи'''''

члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (''не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи''). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Викладачі та вчителі, наукові, науково-педагогічні працівники на 0,75 ставки і більше'''''

наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 2 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Студенти денної чи дуальної форми навчання'''''

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''пункт 1 частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Звільнені з полону'''''

військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина шоста статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов’язані які не досягли 25 років'''''

не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1713 статті 10-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (''частина п'ята статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Військовозобов'язані які втратили близьких родичів під час захисту України з 2014 року'''''

Під час АТО:

жінки та чоловіки, чиї чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
* військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
* працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 3 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

У Донецькій та Луганській областях під час воєнного стану

жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 4 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

Члени сімей Героїв України посмертно

члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 5 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')''

Які були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії

особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 6 ''частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''

▶'''''Також не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:'''''

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану|заброньовані]] на період мобілізації та на воєнний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 1 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 2 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 16 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 17 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'')"''
* судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 18 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 19 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* Голова та інші члени Рахункової палати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 20 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 21 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 22 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 23 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'');''
* інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 (пункт 24 ''частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"'']'').''

== Куди потрібно звернутися для оформлення відстрочки? ==
▷'''Військовозобов’язаним''' – особисто через центри надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) подають на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

'''Увага!''' З 1 листопада 2025 року почала діяти постанова, яка дозволяє оформлювати відстрочки від мобілізації онлайн через платформу «Резерв+» або офлайн у ЦНАП.

''Вищезазначене не стосується заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text підпунктах 16—23 пункту 1 додатка 5 до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560,] військовозобов’язаних СБУ чи розвідувальних органів.''
{| class="wikitable"
|+
!''Зверніть увагу!''
|-
|''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка)''', зазначають у заяві про відсутність інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд за хворим батьком чи матір’ю дружини (чоловіка).''
''Військовозобов’язані, зайняті постійним доглядом '''за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю''', не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати постійний догляд.''

''Військовозобов’язані, '''які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', значають у заяві про відсутність інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані утримувати батьків, а за умови наявності кількох військовозобов’язаних - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n422 додають заяву] особи з інвалідністю I або II групи, в якій зазначається прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.''

''Військовозобов’язані, зайняті '''постійним доглядом за рідним братом та сестрою, бабою дідом, онуком/-ю, дядьком, тіткою, племінником/-цею''' (члени сім’ї другого або третьго ступеня споріднення) які є особами з інвалідністю I або II групи зазначають у заяві про відсутність у особи за якою вони здійснюють догляд членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення (пункт 58-1Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі – Порядок призову).''
|}
▷'''Органам державної влади,''' іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям '''(щодо заброньованих військовозобов’язаних працівників (державних службовців), посадових (службових осіб)''' – до ТЦК та СП де військовозобов’язані працівники перебувають на військовому обліку надавши документи, які підтверджують право на відстрочку, а щодо посадових(службових осіб) копію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n364 довідки] про надання відстрочки. Питання відстрочки стосовно цих осіб комісією не розглядаються (пункт 58 Порядку).

▷'''Військовозобов’язані СБУ чи розвідувальних органів''' – подають заяву про надання відстрочки від призову на військову службу за призовом під час мобілізації за формою згідно з додатком 4 '''особисто на ім’я голови комісії''' в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі за місцем перебування на військовому обліку. До заяви додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (пункт 58 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!'''''Зверніть увагу!'''''
|-
|Військовозобов'язані, які відповідно до пункту 58 Порядку звернулися із заявою про надання відстрочки, '''''до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби''''', крім тих, що були раніше визнані обмежено придатними або тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк від шести до 12 місяців відповідно до висновку військово-лікарської комісії, у разі закінчення строку дії довідки (постанови) військово-лікарської комісії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 пункт 63 Порядку призову]).
|}
За наявності технічної можливості відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період може оформлятися та надаватися автоматично у разі створення запиту на її оформлення військовозобов’язаним через електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз (банків) даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на відстрочку з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (пункт 59 Порядку призову).

== Документи, які потрібно подати для отримання відстрочки ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Перелік документів визначений Порядком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n362 додаток 5 )]
|-
|'''Категорія'''
|'''Документи'''
|-
|заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку
|список військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text Порядком бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. N 76] , або список військовозобов'язаних, на яких оформляється відстрочка від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час відповідно до переліків посад і професій (додаток 13 до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'').
|-
|визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії)
|довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, яке підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, або постанова військово-лікарської комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки, або відомості про групу інвалідності, причину інвалідності, дату встановлення інвалідності, безстроковість установлення групи інвалідності чи дату наступного переогляду, отримані із Централізованого банку даних з проблем інвалідності засобами Єдиної інформаційної системи соціальної сфери
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці
|свідоцтво про народження кожної дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та (або) рішення суду про встановлення факту перебування дитини (дітей) на утриманні військовозобов’язаного (за наявності), інші документи, на підставі яких у військовозобов’язаного виник обов’язок утримувати падчерку, пасинка до досягнення ними 18 років відповідно до статті 268 Сімейного кодексу України (за наявності), та один з таких документів: свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше); рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним; рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання дітей з батьком (матір’ю), що є військовозобов’язаним;письмовий договір між батьками про те, з ким з батьків будуть проживати діти, та про участь другого з батьків у їх вихованні; свідоцтво про шлюб з матір’ю (батьком) дітей (трьох і більше) та документи, які свідчать про відсутність у малолітніх, неповнолітніх падчерки, пасинка матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або про те, що такі особи не можуть з поважних причин надавати їм належне утримання (свідоцтво про смерть; витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин; рішення суду про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим; вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі; висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, якщо зазначені мати, батько, дід, баба, повнолітні брати та сестри самі потребують постійного догляду; рішення суду про позбавлення батьківських прав матері, батька);
інформація з Єдиного реєстру боржників про відсутність в Реєстрі відомостей про військовозобов’язаного за категорією стягнення (характером зобов’язання) “стягнення аліментів” з датою формування такої інформації не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання заяви про надання відстрочки
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої (таких) дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України
|свідоцтво про народження дитини (дітей) із зазначенням батьківства військовозобов’язаного та один із документів: свідоцтво про смерть одного з батьків або рішення суду про оголошення одного із батьків померлим, або рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав, або рішення суду про визнання одного із батьків безвісти відсутнім, або вирок суду, за яким особа відбуває покарання у місцях позбавлення волі, або документи, які підтверджують, що особа самостійно виховує та утримує дитину (рішення суду про встановлення факту самостійного виховання дитини або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України])
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - медичний висновок про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ, або індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу;
'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування та свідоцтво про народження дитини; для усиновителів - рішення суду про усиновлення та свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565 , та свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 825), та свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність
|'''для підтвердження захворювання дитини''' - довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0512-21#Text форма первинної облікової документації № 080-3/о]);
'''для підтвердження виховання дитини''' - довідка про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації (військової адміністрації) адміністрації, виконавчим органом міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центром з нарахування та здійснення соціальних виплат (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги);

'''для підтвердження родинних стосунків з батьками''' (для рідних батьків) - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для підтвердження повноважень опікуна, піклувальника''' - рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади або рішення суду про встановлення опіки, піклування, свідоцтво про народження дитини;

'''для усиновителів''' - рішення суду про усиновлення; свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов’язаного;

'''для прийомних батьків''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до прийомної сім’ї або договір про влаштування дітей на спільне проживання та виховання у прийомній сім’ї за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 565, свідоцтво про народження дитини;

'''для батьків-вихователів''' - рішення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 564, свідоцтво про народження дитини.
|-
|жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи
|'''для підтвердження інвалідності дитини''' - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
'''для підтвердження родинних стосунків''' - свідоцтво про народження дитини із зазначенням батьківства військовозобов'язаного
|-
|усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років
|'''для підтвердження статусу дитини'''-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, - витяг із рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про надання дитині (дітям) статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
'''для патронатних вихователів''' - договір про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 р. N 893

'''для опікунів, піклувальників''' - рішення районної, міської держадміністрації (військової адміністрації), виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради або рішення суду про встановлення опіки, піклування; для усиновлювачів - рішення суду про усиновлення;

'''для прийомних батьків''' - договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомній сім'ї відповідно до додатка до Положення про прийомну сім'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 565

'''для батьків-вихователів''' - договір про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу відповідно до додатка до Положення про дитячий будинок сімейного типу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. N 564
|-
|зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду
|'''для особи, яка потребує постійного догляду''', - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);

'''для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка'''), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n369 додаток 8])
|-
|опікуни особи, визнаної судом недієздатною
|рішення суду про визнання особи недієздатною та рішення суду про призначення опікуна
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ,або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів
|свідоцтво про шлюб та один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка):
довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, визначеною МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики та документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності
|-
|які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю
|'''для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''' - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);

'''для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

'''для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи''', - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі
|-
|члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього підпункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи
|'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
'''для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи''', - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);

'''для особи, за якою здійснюється догляд''', - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики
|-
|жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”
|свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження дитини, довідка про проходження військової служби чоловіком (дружиною)
|-
|здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також докторантів - довідка про здобувача освіти, сформована в Єдиній державній електронній базі з питань освіти;
для осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, - довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури, довідка закладу охорони здоров'я про прийняття на посаду лікаря (фармацевта/провізора)-інтерна певної спеціальності або довідка закладу охорони здоров'я про проходження практичної частини підготовки в інтернатурі як лікар (фармацевт/провізор)-інтерн за кошти фізичних (юридичних) осіб
|-
|наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|для наукових і науково-педагогічних працівників закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій - довідка закладу освіти або наукової установи (організації) про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці, диплом про науковий ступінь;
для педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти - довідка закладу освіти про займану посаду за основним місцем роботи та розмір частки ставки під час оплати праці
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа зникла безвісти), який підтверджує загибель (смерть) особи під час участі в антитерористичній операції), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою
документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до забезпечення проведення антитерористичної операції, висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти), які підтверджують загибель (смерть) особи під час участі у забезпеченні антитерористичної операції, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про оголошення особи померлою

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин або рішення суду про оголошення особи померлою, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг з наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави), або витяг з відповідного наказу командира військової частини у порядку, визначеному Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. N 884

витяг із наказу Антитерористичного центру при СБУ про залучення до безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або рішення суду про оголошення особи померлою у порядку, визначеному Цивільним кодексом України, або витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин
|-
|жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
|документи, що підтверджують родинні зв'язки (у тому числі посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України або посвідчення члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни, в якому проставляється відмітка про норму Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на підставі якої особі надано статус, або витяг із Єдиного державного реєстру ветеранів війни), витяг із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, документи, які підтверджують факт загибелі (смерті) під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану (у тому числі сповіщення або копія акта службового розслідування, або витяг із наказу про виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави)
|-
|члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.)
|документи, що підтверджують родинні зв'язки, посвідчення, що підтверджує присвоєння звання Героя України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.), або витяг з указу Президента України про присвоєння звання Герой України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації '''до досягнення 25-річного віку''' військовозобов'язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи базову військову службу
|документ, що підтверджує проходження базової загальновійськової підготовки відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" чи військово-обліковий документ з відміткою про проходження базової військової служби, а також паспорт громадянина України
|-
|не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані з числа '''громадян, які проходили військову службу та були звільнені із служби у запас у зв'язку із звільненням з полону'''
|витяг із наказу щодо виключення із списків особового складу (із зазначенням підстави) чи витяг із наказу щодо звільнення з військової служби (із зазначенням підстави), або військово-обліковий документ з відміткою про звільнення з військової служби (із зазначенням підстави)
|}

== Подання заяви через ЦНАП ==
Порядок подання заяви через ЦНАП із використанням засобів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок).

Військовозобов’язаний подає через адміністратора ЦНАП заяву в електронній формі (у разі технічної реалізації такої можливості засобами Порталу Дія) на ім’я голови комісії ТЦК та СП або його відділу за місцем перебування на військовому обліку, у якій зазначається:

# прізвище,
# власне ім’я та по батькові (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України);
# дату народження;
# адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування);
# адресу електронної пошти;
# контактний номер телефону.

До заяви додаються електронні копії паперових документів (скановані копії), що підтверджують право на відстрочку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до Порядку призову.
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!'''
Під час подання заяви військовозобов’язаний '''пред’являє військовообліковий документ''' (військово-обліковий документ в електронній формі).

Подання заяви представником '''не допускається''' (пункт 6 Порядку).

Послуга подання через ЦНАП заяви про надання відстрочки від призову на військову службу є '''безоплатною''' (пункт 3 Порядку).
|}
Заява в електронній формі формується адміністратором центру засобами Порталу Дія автоматично у формі, придатній для сприйняття її змісту, роздруковується та надається військовозобов’язаному для перевірки та підписання, після чого на неї накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, адміністратора центру.

Сформована та підписана адміністратором центру заява блокується для редагування з накладенням на неї кваліфікованої електронної печатки технічного адміністратора Порталу Дія (пункт 8 Порядку).

У порядку електронної інформаційної взаємодії з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично отримуються/підтверджуються відомості про факт перебування/неперебування військовозобов’язаного на військовому обліку громадян України (внесення/невнесення відомостей про нього до Реєстру).

Якщо військовозобовязаний перебуває на військовому обліку засобами Порталу Дія формується інформаційне повідомлення про успішне надсилання заяви суб’єкту надання послуги. Таке інформаційне повідомлення відображається в особистому кабінеті адміністратора центру, використовується для інформування суб’єкта звернення та не підлягає завантаженню, друку та/або видачі. При цьому адміністратором центру надається суб’єкту звернення опис вхідного пакета документів.

==== Результат розгляду заяви про відстрочку уповноваженим суб’єктом ====
'''У разі позитивного рішення:'''

# (оновлений) військово-обліковий документ автоматично формується, та надсилається до особистого кабінету адміністратора центру на Порталі Дія;
# адміністратор центру не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня надходження повідомлення про позитивний результат надання послуги та (оновленого) військово-облікового документа повідомляє про це військовозобов’язаного, роздруковує такий документ без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику.

'''У разі прийняття рішення про відмову:'''

# адміністратор центру роздруковує відповідне повідомлення про відмову у наданні відстрочки без використання спеціальних бланків та/або додаткового засвідчення підписом чи скріплення гербовою печаткою та видає його заявнику (пункт 1 Порядку).

== Строк розгляду документів для надання відстрочки ==
Комісія при ТЦК та СП зобов’язана розглянути отримані заяву та підтвердні документи '''протягом 7 днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
{| class="wikitable"
|+
!''Важливо!''
|-
|''До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 абз. 9 пункт 60 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560])''
|}
Перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''здійснюється протягом 5 днів''' у разі:

- подання військовозобов'язаним заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

- видання указу Президента України про проведення мобілізації (продовження строку проведення мобілізації);

- надходження звернення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування;

- отримання офіційної інформації (повідомлення) про втрату особою законних підстав для відстрочки.

== Яке рішення приймається за результатами розгляду документів? ==
Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6 Порядку.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-п#n366 додатку 7]. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, '''заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів'''

- у день оформлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 довідки про надання відстрочки]

- або в день надсилання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n365 повідомлення про скасування відстрочки] засобами поштового зв’язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки,

- або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов’язаного, резервіста (за наявності).

Якщо неможливо перевірити підстави для відстрочки від призову на військову службу за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних ТЦК та СП (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) - військовозобов’язаному повідомляють засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов’язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв’язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення (пункт 60 Порядку призову).

'''''У разі втрати (зміни) підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки''''' від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія може скасувати (змінити) раніше прийняте нею рішення, про що повідомляється заявнику письмово не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n373 за формою], визначеною у додатку 10 Порядку (пункт 65 Порядку призову).

== Скільки діє відстрочка? ==
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку (пункт 60 Порядку призову).
{| class="wikitable"
|+
!Кому
!На який строк
|-
|Заброньованим за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями, зазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 у підпункті 1 пункту 1 додатка 5]
|'''1)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#n14 постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76]:

* строку проведення мобілізації - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 1 цього Порядку;
* строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
* 12 місяців - для військовозобов'язаних, зазначених в абзацах п'ятому та сьомому пункту 1 цього Порядку;
* строку договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього Порядку.

'''2)''' На строк, визначений відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування та підприємствами, установами і організаціями відповідно до переліків посад і професій військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2015 р. N 45 (''для службового користування'')
|-
|Особам, визнаним в установленому порядку особами з інвалідністю, надається
Особам, визнаним тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я
|на строк дії відповідних законних підстав
на строк, зазначений у постанові (рішенні) військово-лікарської комісії, але не більше ніж на 12 місяців
|-
|Посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5]
|на строк їх перебування на відповідній посаді
|-
|Іншим військовозобов’язані або окремим категоріям громадян у передбачених законом випадках
|на строк, визначений законодавством, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Здобувачам професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури
|на семестр, але не більше ніж на шість місяців
|-
|Науковим і науково-педагогічним працівникам закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти за умови, що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки
|до завершення навчального року, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку
|-
|Жінкам та чоловікам, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану
Членам сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n361 п.п. 3 - 5 пункту 2 додатка 5])
|на строк дії відповідних законних підстав
|}

== Судова практика щодо розгляду заяв ТЦК та СП про надання відстрочки ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120632488 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 520/20806/24]

Військовозобовязаним було подано Голові комісії з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП письмове звернення про надання відстрочки від призову '''''у зв'язку із зайняттям постійним доглядом за хворим батьком дружини'''''. До звернення заявником приєднано копії: власного паспорта громадянина України, довідки про присвоєння РНОКПП, військового квитка, паспорта громадянина України батька дружини, копію складеного посадовими особами Управління соціального захисту населення акту догляду, висновку лікарсько-консультативної комісії, акту про кількість громадян, які проживають у квартирі, свідоцтва про шлюб, паспорта громадянина України для виїзду за кордон дружини, документи про реєстрацію адреси проживання дружини на території Федеративної Республіки Німеччина. Перелічені документи були засвідчені лише власним підписом заявника. Комісією з питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ТЦК та СП було відмовлено у наданні військовозобовязаному відстрочки від призову з причини невідповідності акту про встановлення факту здійснення особою постійного вимогам додатку №8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n9 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період].

Дане рішення комісії було оскаржене військовозобовязаним до суду та додано докази того, що його дружина ''має усталені та стійкі соціальні, економічні, психоемоційні зв'язки з новим постійним місцем проживання у Федеративній Республіці Німеччина, не планує повернутися до України та має намір продовжувати виховання та навчання дітей у Німеччині''.

В результаті судового розгляду позов було залишено без задоволення, оскільки здійснення постійного догляду за батьками іншого члена подружжя (чоловіка, дружини) у контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420 пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] для отримання військовозобов'язаним права на відстрочку від фізичного виконання військового обов'язку у формі проходження військової служби обумовлено одночасною наявністю сукупності таких факторів, як доведення факту потреби іншого члена подружжя у поточному догляді, смерть чи загибелі іншого члена подружжя, визнання іншого члена подружжя зниклим безвісті чи безвісно відсутнім оголошення іншого члена подружжя померлим (суд зауважує, що вказаний перелік є таким вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню). Суд зауважив, що ''залишення цими особами території України за власною вільною волею об’єктивно не здатне призвести до виникнення в іншого члена подружжя права на відстрочку від призводу'' на військову службу під час мобілізації, на особливий період

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112373342 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 21 липня 2023 року у справі № 120/4459/23]

Військовозобов'язаний подав до ТЦК та СП заяву про надання йому відстрочки '''''у зв`язку з тим, що його батько є особою з інвалідністю 2 групи''''' та додав копію паспорта, копію паспорта батька, копію свідоцтва про шлюб батьків, копію свідоцтва про народження, копію довідки до акта огляду МСЕК та пенсійного посвідчення батька.

ТЦК та СП не розглянув відповідну заяву по суті, а у відповідь повідомив про відсутність у наданому пакеті документів військово-облікового документа, акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи та про необхідність з`явитись до ТЦК та СП з усіма документами, що б підтверджували його право на відстрочку та для оформлення належним чином відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Військовозобов'язаний оскаржив такі дії ТЦК та СП до суду, в результаті чого дії ТЦК та СП були визнані протиправними, суд зауважив, що станом на дату звернення з відповідною заявою (квітень 2023 року) заявник не підлягав призову на військову службу та мав право на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, а ТЦК та СП безпідставно вимагав надання акта обстеження матеріальних-умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/120692581 Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2024 року у справі № 380/9669/24]

Військовозобов'язаний 13 лютого 2024 року звернувся із заявою до ТЦК та СП про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації '''''у зв`язку із здобуттям фахової вищої освіти за денною формою здобуття освіти''''' та додав нотаріально засвідчені копії паспорта громадянина України та РНОКПП, засвідчену вищим навчальним закладом копії договору про надання освітніх послуг, засвідчену копію студентського квитка, виданого на ім`я військовозобовязаного, оригінал витягу із наказу вищого навчального заходу про зарахування останнього на навчання.

Однак у відповідь ТЦК та СП повідомив про те, що для розгляду питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації йому необхідно особисто прибути до ТЦК та СП та мати із собою паспорт громадянина України і військово-обліковий документ.

У результаті судового розгляду було визнано протиправною бездіяльність ТЦК та СП щодо нерозгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та зобов`язано ТЦК та СП розглянути відповідну заяву, прийнявши за результатами її розгляду обґрунтоване рішення про надання або про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оскільки військовозобов'язаний дотримав процедуру особистого надання документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Також суд зазначив, що Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (власноручно, поштою, тощо), як і не містить положень, відповідно до яких військовозобов'язаний повинен особисто прибути до органу, в якому він перебуває на військовому обліку, з метою подання відповідних документів.

== Див. також ==

* [[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
* [[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

{| class="wikitable"
|<center>''''' * Переклад цього матеріалу було здійснено за фінансової підтримки Ради Європи. Зміст є виключною відповідальністю автора (авторів). Погляди, висловлені в цьому матеріалі, жодним чином не можуть розглядатися як офіційна позиція Ради Європи.''''' </center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Електронна трудова книжка або порядок обліку трудової діяльності працівника в електронній формі

2025-12-08T13:09:41Z

Tetiana.kazakova: Посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1084-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 1084 "Про запровадження обліку трудової діяльності працівника, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі"]
== Загальна інформація ==
10 червня 2021 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закон України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі"] (далі - Закон), яким започатковано ведення електронної трудової книжки, як цифрового аналога паперової.

З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] '''облік трудової діяльності працівника здійснюватиметься в електронній формі''' в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр) у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".]
== Електронна трудова книжка ==
В електронній трудовій книжці відображається уся наявна інформація про стаж, записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
[[Файл:Оцифровування документів.jpg|міні]]
Прикінцевими та перехідними положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#top Закону] встановлено, що відсутні відомості про трудову діяльність працівників включаються Пенсійним фондом України до Реєстру з паперових трудових книжок на підставі відомостей, поданих страхувальником або застрахованою особою, '''протягом п'яти років'''.

Відомості про трудову діяльність працівника (зокрема, з паперових трудових книжок, довідок тощо) включаються до Реєстру на підставі сканованих або оцифрованих копій документів, засвідчених [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]], поданих роботодавцем або працівником через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України].
{| class="wikitable"
|+
|'''Для врахування!''' Скановані копії трудової книжки, інших документів про стаж мають містити всі сторінки та поля відповідних документів, бути придатні для сприйняття їх змісту, зокрема дані про серію та номер бланків документів.
|}
Після заповнення роботодавцем або громадянином анкети та прикріплення сканкопій документів фахівці територіальних органів Пенсійного фонду України переводять їх у цифровий формат; здійснюють звірку записів трудової книжки із даними, що вже містяться в персональній картці Реєстру.

Відомості про трудову діяльність застрахованої особи в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону України від 05 лютого 2021 року No 1217-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі”] (10 червня 2021 року) з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] залишилося два і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.
== Продовження ведення паперової трудової книжки ==
З набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1217-20#Text Закону] та після закінчення перехідного періоду, '''паперова трудова книжка фактично втратить статус обов'язкового документу''', але працівники, які хочуть отримувати відомості про трудову діяльність саме в паперовій формі зможуть користуватися й надалі такою можливістю. Основним документом, що підтверджує стаж, є Витяг з реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду .

Відповідно до частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n141 статті 24 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) при укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право подати вимогу про оформлення трудової книжки, яка оформляється роботодавцем в обов'язковому порядку '''не пізніше п'яти днів після прийняття на роботу'''. До неї вноситимуться усі записи про трудову діяльність особи (прийняття на роботу, переведення та звільнення, заохочення та нагороди за успіхи в роботі). Однак, якщо працівник не забажає заповнювати паперовий варіант трудової книжки, то при працевлаштуванні будуть подаватися лише відомості про трудову діяльність з Реєстру, а всі зміни вноситимуться безпосередньо до електронної версії трудової книжки.

'''Якщо раніше трудова книжка зберігалась у роботодавця, то зараз вона буде знаходитись у працівника.''' Тому працівник, що має намір продовжувати користуватися паперовою трудовою книжкою, з власної ініціативи повинен надавати таку трудову книжку роботодавцю для її заповнення.

Крім того, якщо раніше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 стаття 47 КЗпП України] передбачала обов'язок роботодавця видати у день звільнення працівнику належно оформлену трудову книжку, а порушення такого обов'язку мало суттєві матеріальні наслідки для роботодавця, то зараз, після звершення усіх процедур внесення даних до Реєстру, у роботодавця зникає обов'язок видавати працівнику трудову книжку, оскільки вона буде зберігатися саме у працівника. Тому, '''невнесення будь-яких відомостей про звільнення працівника у паперову трудову книжку та її невидача,''' у разі, якщо працівник не заявить таку вимогу та не надасть трудову книжку для заповнення, '''не нестиме будь-яких наслідків для роботодавця.''' Тепер власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України].

При цьому слід врахувати, що '''до завершення процедури включення до Реєстру відомостей про трудову діяльність, роботодавці продовжують зберігати та заповнювати трудові книжки,''' та трудова книжка повинна бути видана працівнику у день звільнення. Лише після того, як всі дані про трудову діяльність працівників будуть внесені до Реєстру, паперова трудова книжка повертається працівнику під розписку.
== ФОП та трудова книжка ==
Фізична особа - підприємець не є найманим працівником, тому запис щодо підприємницької діяльності в своїй трудовій книжці він '''не робить'''.

Для того, щоб оцифрувати підприємницьку діяльність через персональний кабінет на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України] необхідно надати скан-копії:
* витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрація як ФОП;
* або довідки з Державної податкової служби про облік як суб'єкта підприємницької діяльності.
== Корисні посилання ==
* [https://pravokator.club/news/elektronna-trudova-knyzhka-yak-tse-pratsyuye/ Вебінар: електронна трудова книжка: як це працює?]
== Див. також ==
* [[Трудова книжка - основний документ про трудову діяльність]]
* [[Порядок ведення трудової книжки фізичною особою-підприємцем]]
* [[Внесення виправлень до трудової книжки. Видача дубліката у разі втрати трудової книжки]]
* [[Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній]]
* [[Особливості внесення записів до трудової книжки мобілізованого]]
[[:Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2025-12-08T13:01:59Z

Tetiana.kazakova: Орфографія

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF/conv#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України або на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''': У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Категорія: Договірне (зобов'язальне) право]

[[:Категорія: Захист прав споживачів]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2025-12-08T12:58:29Z

Tetiana.kazakova: Посилання на НПА

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF/conv#n2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''': У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Категорія: Договірне (зобов'язальне) право]

[[:Категорія: Захист прав споживачів]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2025-12-08T12:49:46Z

Tetiana.kazakova: Посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n5 Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF/stru2 Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023р №651 " Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651-2023-%D0%BF#Text]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vidminu-na-vsii-terytorii-ukrainy-karantynu-vstanovlenoho-z-metoiu-zapobihannia-poshyrenniu-na-terytorii-ukrainy-hostroi-respiratornoi-khvoroby-i270623-651 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651] на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 '''відмінено''' з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
|}

==Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.
===Право на вільне пересування===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
===Право на освіту===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
==Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства==
*температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
*дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
*члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
*нагадування про засоби індивідуального захисту;
*інформування про заходи профілактики Covid-19;
*вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
*по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
*обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
*тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
*регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
*утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
*утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
==Перелік вимог для пасажирів:==
*респіратор або маска;
*кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
*заборона роботи залів очікування рейсу
*
==Перелік вимог до автостанцій.==
*інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
*місця для обробки рук антисептиком;
*одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
*обмеження контактів працівників з пасажирами;
*соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
*продаж квитків через інтернет;
*наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
*дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
*провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
*додаткові контейнери для ЗІЗ.
==Необхідні вимоги для транспортних засобів==
*інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
*перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
*за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
*при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
==Нові правила пасажирських перевезень на час карантину==
З 21 жовтня 2021 року міжрегіональні перевезення пасажирів у регіонах із “жовтим”, “помаранчевим” чи “червоним” рівнем епіднебезпеки будуть дозволені за умови наявності у всіх водіїв, екіпажу авіатранспорту та пасажирів одного із цих документів:
*документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації або документа, що підтверджує отримання однієї дози дводозної вакцини для регіонів «жовтого» рівня епідемічної небезпеки;
*міжнародного, внутрішнього сертифіката або іноземного сертифіката, що підтверджує вакцинацію від COVID-19 однією дозою однодозної вакцини чи двома дозами дводозної вакцини, дозволених ВООЗ для використання в надзвичайних ситуаціях, негативний результат тестування методом полімеразної ланцюгової реакції або одужання особи від зазначеної хвороби, чинність якого підтверджена за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія);
*негативного результату тестування на COVID-19 методом ПЛР або експрес-тесту на визначення антигену коронавірусу SARS-CoV-2, який чинний 72 години.
Пропуск через державний кордон України пасажирів, екіпажів, бригад тощо, серед яких є особи з симптомами інфекційних хвороб, дозволяється після проведення медичного огляду цих осіб.

Ввезення на територію України товарів не допускається у разі, якщо їх ввезення:

-заборонено законодавством у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я людей;

-може спричинити масові інфекційні захворювання або отруєння людей (стаття 28 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

Нові правила стосуються як регулярних, так і нерегулярних перевезень пасажирів. Йдеться про автомобільний транспорт на автобусних маршрутах, авіаційний та залізничний транспорт міжобласного сполучення.

Відповідні правила не будуть застосовуватись до міських та внутрішньообласних перевезень.

Відповідальність за наявність у всіх водіїв, членів екіпажу літака та пасажирів зазначених документів несе перевізник.

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають самоізоляції у зв’язку з перетинанням державного кордону, зобов’язані зареєструватися в системі або встановити та активувати її мобільний додаток.

Самоізоляція іноземців та осіб без громадянства у зв’язку з перетинанням державного кордону не застосовується або припиняється в разі одержання негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції або експрес-тесту на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2, який проведено після перетину державного кордону (крім іноземців та осіб без громадянства, які прибули з Російської Федерації та перебували на її території більше ніж сім днів протягом останніх 14 днів).

Уповноважені службові особи Державної прикордонної служби перевіряють реєстрацію в системі або встановлення та активацію іноземцями та особами без громадянства її мобільного додатка під час перетину ними державного кордону. Іноземці та особи без громадянства зобов’язані надати для такої перевірки підтвердження реєстрації в системі або встановлення та активації її мобільного додатка.
==Перелік заборон та тимчасових обмежень==
'''Забороняється''': У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

[https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B5_(%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5)_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Категорія: Договірне (зобов'язальне) право]

[[:Категорія: Захист прав споживачів]]

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2025-11-18T08:26:17Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України “Про фахову передвищу освіту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:
# дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];
#осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]”;
# осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
# шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];
# осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];
#осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];
# дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15#Text постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 218-IV “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти”];
# дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I-III групи;
# студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”];
# осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”]. Такі особи набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, віднесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.
Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності з урахуванням вимог включення до такого рейтингу студентів (курсантів) першого року навчання до першого семестрового контролю, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-п#Text Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 “Питання стипендіального забезпечення”].

Студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''виплачується тільки один вид стипендії за їх вибором''', крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), яким одночасно виплачується академічна та соціальна стипендії відповідно до законодавства.
== Куди і з якими документами звертатися? ==
'''Звертатися необхідно до закладу освіти за місцем їх навчання із заявою в паперовій або електронній формі, в якій зазначаються такі відомості:'''
* прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
* число, місяць, рік народження;
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або фактичне місце проживання;
* серія та/або номер паспорта громадянина України або реквізити посвідки на постійне проживання (для особи, якій не виповнилося 14 років, - свідоцтво про народження);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* ким і коли виданий студентський квиток;
* підстава для отримання соціальної стипендії.
До заяви також додаються додаткові документи відповідно до належності особи, яка звертається, до певної категорії, відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].

== Строки розгляду питання ==
Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи.

Орган соціального захисту населення в п’ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до інформаційної бази даних про студентів (курсантів) закладів фахової передвищої та вищої освіти шляхом формування персональної облікової картки.

'''Соціальна стипендія виплачується щомісяця починаючи з 1 числа місяця її призначення у розмірі:'''
* студентам (курсантам) закладів фахової передвищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''890 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''1180 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей''' '''віком від 6 до 18 років''', установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4794 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.''). 
Студентам (курсантам), які постійно проживають на території населеного пункту або навчаються у закладі освіти, що розташований у населеному пункті, якому надано ''статус гірського,'' розмір соціальної стипендії, ''збільшується на - 20 відсотків''. Зазначене збільшення соціальної стипендії не здійснюється, якщо фактичним місцем проживання стипендіата не є населений пункт із статусом гірського, крім канікулярного періоду.

Розміри соціальної стипендії '''можуть бути зменшені''' таким категоріям студентів(курсантів) на:
* студентам індустріально-педагогічних закладів фахової передвищої освіти, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків;
* курсантам закладів освіти, які перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років, осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - 50 відсотків. У разі коли заклад освіти не має можливості забезпечити державне утримання курсантам відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/506-2015-п#Text Порядку надання окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових закладах фахової передвищої та вищої освіти, статусу курсанта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 506], розмір призначеної соціальної стипендії не зменшується.
Виплата призначеної соціальної стипендії не припиняється, якщо у період дії воєнного стану закінчився строк дії паспорта громадянина України, який належить студенту (курсанту).

[[:Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]] [[:Категорія:Право на освіту]] [[:Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]] [[:Категорія:Діти-сироти]] [[:Категорія:Малозабезпечені особи]] [[:Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-18T08:24:27Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закон України «Про регулювання містобудіної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать:

* нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* тимчасові технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж,
* прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n105:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96,-1.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n150 (п. 13 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.

== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[:Категорія: Земельне право]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-18T08:23:38Z

Tetiana.kazakova:

Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації

2025-11-18T08:21:18Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодекс цивільного захисту України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#n2 Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2125-20#Text Закон України від 15 березня 2022 року № 2125-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 "Про загальну мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2006-%D0%BF#Text Типове положення про мобілізаційний підрозділ органу державної влади, іншого державного органу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 587]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794/2025#n2 Указ Президента України, "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 20 жовтня 2025 року № 794/2025]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2105-20#n2 Законом України № 2105-IX] затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 69 "Про загальну мобілізацію"], відповідно до якого:
1. Оголошується та проводиться загальна мобілізація.

2. Мобілізація проводиться на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

3. Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (''набрання чинності - 24 лютого 2022 року''), строк проведення загальної мобілізації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text продовжується відповідно до Указів Президента України]
|}
== Загальна інформація ==
Мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частина перша статті 3 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі - Закон).

'''Мобілізаційна підготовка''' - комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових та інших заходів, які здійснюються в мирний час з метою підготовки національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України, інші військові формування), сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій до своєчасного й організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави і захисту її території від можливої агресії, забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
=== Види мобілізації ===
Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

'''Загальна мобілізація''' проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина друга статті 4 Закону)].

'''Часткова мобілізація''' може проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосуватися певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

'''Цільова мобілізація''' може проводитися з метою ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру державного рівня та їх наслідків, а також у відбудовний період для ліквідації наслідків воєнних дій у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550-14#Text Законом України "Про правовий режим надзвичайного стану"] та іншими нормативно-правовими актами. Організаційні, фінансові, правові та інші заходи, необхідні для забезпечення функціонування сил цивільного захисту в період цільової мобілізації, здійснюються на основі плану проведення цільової мобілізації та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону] з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n1137 Кодексом цивільного захисту України].
{| class="wikitable"
!Вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.
|}
== Порядок проведення мобілізації ==
Відповідно до законодавства мобілізація проводиться відкрито або приховано.

Рішення про проведення '''відкритої мобілізації''' має бути негайно оголошене через медіа [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина шоста статті 4 Закону)].

Рішення про проведення '''прихованої мобілізації''' доводиться до органів державної влади, інших державних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій по закритих каналах оповіщення в порядку, який визначається Президентом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина сьома статті 4 Закону]).

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина восьма статті 4 Закону)].

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Загальне керівництво у сфері мобілізаційної підготовки і мобілізації держави здійснюється Президентом України; організаційне керівництво мобілізаційною підготовкою і мобілізацією в Україні - Кабінетом Міністрів України; координація діяльності органів виконавчої влади з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації здійснюється Радою національної безпеки і оборони України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина дев'ята статті 4 Закону).]

Безпосереднє керівництво щодо реалізації заходів з мобілізаційної підготовки і мобілізації здійснюється в центральних органах виконавчої влади, інших державних органах їх керівниками, а в Збройних Силах України, інших військових формуваннях - центральними органами управління відповідних військових формувань.

Організація безпосередньої реалізації заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації на відповідній території чи сприяння їх виконанню здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.

Функції щодо координації планування, методологічного, методичного, наукового забезпечення мобілізаційної підготовки та мобілізації в органах виконавчої влади, інших державних органах, національній економіці здійснюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку ([https://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA Міністерство економіки України]), якщо інше не передбачено законом.

Здійснення контролю за станом мобілізаційної підготовки та рівнем мобілізаційної готовності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій, для яких встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), забезпечується керівником відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (частина тринадцята статті 4 Закону).]

Співробітництво з іншими державами у сфері мобілізаційної підготовки здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.
== Підстави для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text статтею 23 Закону] '''не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:'''
# [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%91%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83 заброньовані на період мобілізації] та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;
# визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
# жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
#опікун особи, визнаної судом недієздатною;
#які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
#які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
# які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;
# члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи;
# жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";
# керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
# народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
# судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
# Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
# Голова та інші члени Рахункової палати;
# працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;
# дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
# державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
# інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
'''<big>Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також</big>:'''

# здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
# наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
# жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
# жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
# члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року);
# особи, стосовно яких у визначеному законом порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

Особи, зазначені в пунктах 1-5, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за контрактом.

== Порядок надання відстроки від призову на військову службу під час мобілізації ==
Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024] (далі - Порядок).

Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов’язаним з підстав, визначених статтею 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12/ed20240518#Text Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.]

Для розгляду питань надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) '''утворюються комісії''' у такому складі:

* голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
* члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров’я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Для розгляду питань надання військовозобов’язаним, які перебувають на військовому обліку в розвідувальних органах, СБУ, відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період наказами керівників відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ утворюються відповідні комісії. Надання військовозобов’язаним відстрочок комісіями, утвореними в розвідувальних органах, СБУ, здійснюється відповідно до цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 Порядку].

▶За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період '''військовозобов’язані''' ''(крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5'') '''особисто подають''' на ім’я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу '''[https://docs.google.com/document/d/1kFFPQVL0RF-Q6XHXVbUjF7avInLPTvDX/edit#heading=h.gjdgxs заяву]'''до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 Порядку].

Заява військовозобов’язаного підлягає обов’язковій реєстрації.

▶'''Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані оформити відстрочку''' від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5], у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, '''на території відповідальності якого вони розміщуються'''. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#n360 підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5], надсилають '''[https://docs.google.com/document/d/1Q9h3Z9lKq0IdyOVJH4K1mPV7VIsOU7lY/edit#heading=h.gjdgxs завірену копію довідки]''' про надання таким особам відстрочки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку.

Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов’язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, '''протягом семи днів''' з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв’язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов’язаному надається '''[https://docs.google.com/document/d/1Q9h3Z9lKq0IdyOVJH4K1mPV7VIsOU7lY/edit#heading=h.gjdgxs довідка із зазначенням строку відстрочки]''' .

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов’язаному повідомляють [https://docs.google.com/document/d/1DRU8wkdvinEJNW_Nlgf5WGUhPYd8tgUg/edit#heading=h.gjdgxs письмово] із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний '''не підлягає призову''' на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України.

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4644-20#n2 Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" 21 жовтня 2025 року № 4644-IX продовжено строк загальної мобілізаціфї з 5 листопада 2025 року на 90 днів]

== Обов'язки громадян ==
'''Громадяни зобов'язані:'''

# з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
# надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
# проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.(частина перша статті 22 Законом).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text частини третьої статті 22 Закону] '''під час мобілізації громадяни зобов’язані з’явитися:'''

* військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;
* резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;
* військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;
* військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;
* особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Зверніть увагу! Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через

* центри надання адміністративних послуг
* електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або
* територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.

Детальніше: [[Військовий облік]]

== Відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією ==

=== Адміністративна відповідальність ===
Статтею 210-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі – КупАП) передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме:

накладення штрафу на громадян від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 5100 грн. до 8500 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 25 500 грн.)

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 8500 грн. до 11 900 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від однієї тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( від 25 500 грн. до 34 000 грн.)

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 000 грн. до 25 500 грн.) і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 грн. до 59 500 грн.)

===== Судова практика у справах про адміністративні правопорушення: =====
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/120189899 Рішення у справі № 226/1466/24 від 02.07.2024]
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Судом встановлено, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності вищевказаних вимог закону дотримано не було. ''Оскаржувана постанова була прийнята в день складання протоколу, що фактично позбавило позивача права надати обґрунтовані пояснення, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою тощо.''

=== Кримінальна відповідальність ===
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 336 Кримінального кодексу України] передбачено кримінальну відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією.

Ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

'''Суб’єктивна сторона''' кримінального правопорушення характеризується прямим умислом.

'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється в ухиленні від призову на військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов'язку вчинюється шляхом вчинення певних дій). Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для відправлення до військової частини.

Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту неявки військовозобов'язаного до такого місця.

Отже, кримінальна відповідальність за вказаною статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2335 Кримінального кодексу України] настає за діяння, яке безпосередньо пов'язане з ухиленням від призову за мобілізацією, та не покладає на особу обов'язок вчиняти будь-які дії після вчинення такого діяння.

==== Судова практика ====
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/73627752?linked=zo&did=253776___548539___336 Постанова Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 678/80/15-к]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87424193 Постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 759/5435/16-к]
[[:Категорія: Військова служба]] [[:Категорія: Кримінальні правопорушення]] [[:Категорія: Кримінальне процесуальне право]] [[:Категорія: Воєнний стан]] [[:Категорія: Військовослужбовці]]

== Див. також ==

* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Військові повістки: види, порядок вручення]]
* [[Військовий облік]]

Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці

2025-11-18T08:08:22Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 328 "Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234 "Про затвердження Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v415_203-06#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 17.11.2006 № 415/13/116-06]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text Лист Міністерства соціальної політики України від 31.01.2012 № 30/13/133-12 "Щодо закінчення строкового трудового договору"]
* [https://ips.ligazakon.net/document/FN034271 Лист Міністерства соціальної політики України від 17.07.2017 № 1922/0/101-17/284 "Щодо продовження чи перенесення на інший період щорічної відпустки в разі тимчасової непрацездатності"]
* [https://dp.dsp.gov.ua/novyny/chy-oplachuietsia-lystok-nepratsezdatnosti-iakshcho-pratsivnyk-zakhvoriv-pid-chas-perebuvannia-u-shchorichnii-vidpusttsi/ Інформація Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 25.10.2023]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закон України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закон України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

Відповідно до внесених змін до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n3 Наказу Міністерства охорони здоров'я України від 01 червня 2021 року № 1066 "Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність], установити, '''що на період дії воєнного стану та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування''':

'''у разі відсутності у закладі охорони здоров’я бланків листків непрацездатності та неможливості їх отримання''' дозволяється за рішенням керівника закладу охорони здоров’я видача листків непрацездатності, роздрукованих на білому аркуші паперу за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1454-04#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406], зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1454/10053. При цьому у рядку, де вказується серія бланка, зазначається ЄДРПОУ закладу охорони здоров’я, а де номер бланка - порядковий номер запису у Журналі реєстрації листків непрацездатності.

листок непрацездатності, виданий відповідно до абзацу другого цього пункту, вважається документом, що підтверджує факт тимчасової непрацездатності та прирівнюється до листка непрацездатності, виданого на бланку.

Окрім цього, 01 січня 2023 року набрала чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»], яким передбачено, що саме '''Пенсійний фонд України є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування'''.
|}

== Кому видається листок непрацездатності ==
В разі хвороби працівника під час виконання свої трудових обов’язків , він повинен звернутись до медичного закладу та отримати листок непрацездатності для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю, а також отримати матеріальне забезпечення застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності. Така ж процедура застосовується ''для працівників, які хворіють, перебуваючи у відпустці.''

'''Зверніть увагу!''' '''''Заклади охорони здоров'я України перейшли на оформлення електронного листка непрацездатності з 1 жовтня 2021 року .'''''

'''Листок непрацездатності '''- сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати ''перших п’яти днів'' тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/328-2019-%D0%BF#Text п. 2 частини 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою КМУ від 17 квітня 2019 року № 328 ).] Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 червня 2021 року № 1234]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0890-21#Text п. 2 розділу II Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності], листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - РЗО).

Ідентифікованою вважається особа щодо якої інформація, яка надійшла з електронної системи охорони здоров'я, співпадає з відомостями РЗО за критеріями:

реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номеру паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) - 100 % символів;

прізвища, імені та по батькові (за наявності) особи - понад 90,0 % символів.

Під час формування листка непрацездатності враховується інформація про основне місце роботи застрахованої особи, визначене за даними повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Сформований листок непрацездатності надсилається страхувальникам, з якими застрахована особа перебуває у трудових відносинах (за основним місцем роботи та за сумісництвом) через кабінет страхувальника на [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.]

Після формування медичного висновку про тимчасову працездатність пацієнту на телефон має прийти смс-повідомлення (на номер, визначений як контактний в електронній системі охорони здоров’я). Медичний висновок про тимчасову непрацездатність, з моменту накладання на нього КЕП лікаря, автоматично передається з електронної системи охорони здоров’я до Електронного реєстру листків непрацездатності, адміністратором, якого є Пенсійний фонд України.

На підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність формується електронний листок непрацездатності.

'''Листок непрацездатності видається:'''
* Громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
* Особам, обраним на виборні посади до органів державної влади, місцевого самоврядування та інших органів, у тому числі громадських організацій.
* Членам колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.
* Особам, які забезпечують себе роботою самостійно (особи, які займаються підприємницькою, адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, в тому числі члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок).
* Громадянам України, які постійно проживають на території України та працюють на умовах трудового договору (контракту) за межами України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають.

== Які відпустки підлягають перенесенню або продовженню на час хвороби та підлягають оплаті лікарняного ==
Якщо у період відпустки настала непрацездатність, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.

Однак відпустки не усіх видів можна перенести чи продовжити на час хвороби.

'''''Підлягають перенесенню на інший період або продовженню:'''''
* щорічна основна відпустка ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст. 80 КЗпП України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text ст. 11 Закону України "Про відпустки"]);
* щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
* щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, у тому числі за роботу із комп’ютером, за ненормований робочий день;
* додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text ч. 7 ст. 20 Закону України "Про відпустки"]);
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством ( щорічна додаткова відпустка за стаж державної служби, за стаж служби в ОМС).

'''Важливо!''' ''За вищезазначених підстав оплачується лікарняний, оформлений належним чином.''

'''''Не підлягають перенесенню на інший період або продовженню''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v415_203-06#Text лист Мінпраці від 17.11.2006 № 415/13/116-06]):
* додаткові відпустки у зв’язку з навчанням; творча відпустка;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни;
* відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка без збереження заробітної плати;
* додаткові відпустки, що не належать до щорічних, зокрема, відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text пунктом 22 статті 20 та пунктом 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

''Лікарняний в такому випадку не оплачується .''

'''Зверніть увагу!''' Лікарняний '''''по догляду''''' за дні хвороби, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягає, а відпустку не продовжують і не переносять. Продовжувати або переносити відпустку на дні лікарняного по догляду за дитиною (іншим членом сім’ї) не можна. Тому якщо працівник у період щорічної відпустки доглядає за хворою дитиною, то відпустка на дні хвороби дитини не продовжується. Пояснюється це тим, що у трудовому законодавстві йдеться про хворобу в період відпустки саме працівника. Та й листок непрацездатності по догляду в період відпустки працівнику не видадуть (пп. 3.11 і 3.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01#Text Інструкції № 455]). Отже, документально підтвердити цей факт не вийде. Однак, якщо листок непрацездатності по догляду був помилково виданий, дні тимчасової непрацездатності, що припадають на період відпустки, оплаті не підлягають (ч. 6 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону № 1105]).

== Оформлення листка непрацездатності під час щорічної відпустки ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 78 Кодексу законів про працю України] дні тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку, а також відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами до щорічних відпусток не включаються.

Якщо працівник під час перебування щорічної відпустки захворів і відкрив листок непрацездатності, то кількість днів хвороби, яка збіглася з такою відпусткою, повинна бути продовжена на ту ж саму кількість днів відпусткою або перенесена на інший період в межах 12 місяців після закінчення робочого року за згодою працівника і роботодавця.

'''Дії кадровика при відкритті лікарняного працівника, який перебуває у щорічній відпустці і отримав відпускні:'''

* Наказ, який був раніше виданий на щорічну відпустку, не скасовується.
* Дочекайтеся одужання працівника і закриття лікарняного.
* Працівник подає письмову заяву на продовження щорічної відпустки чи перенесення на інший період.
* Видається новий наказ на підставі заяви працівника про продовження відпустки чи перенесення на інший період.
* В особову карту форми П-2 вносяться зміни щодо продовження чи перенесення відпустки.
Отже, у разі відкриття працівником листка непрацездатності під час щорічної відпустки, йому повинні бути надані дні цієї невикористаної відпустки, що припали на період хвороби, шляхом продовження чи перенесення на інший період. Таким правом працівник зобов'язаний скористатися до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, надавши письмову заяву. І лише після письмової згоди видається наказ про продовження чи перенесення щорічної відпустки.
З вищевикладеного робимо висновок, що '''''підставою для видання наказу про продовження чи перенесення щорічної відпустки є листок непрацездатності і письмова заява працівника''''', тобто ''рішення про продовження або перенесення відпустки приймається за згодою між працівником та роботодавцем.''

Працівник зобов’язаний повідомити роботодавця про своє рішення продовжити або перенести відпустку на бажаний термін та про причини продовження або перенесення відпустки. У свою чергу роботодавець має видати наказ про продовження або перенесення відпустки. Підставами для такого наказу є листок непрацездатності та заява працівника. Відпустку продовжують або переносять на кількість календарних днів хвороби, що припадають на період відпустки.

== Оплата періоду тимчасової непрацездатності ==
Період тимчасової непрацездатності під час перебування працівника у щорічній відпустці оплачують у звичайному порядку:

— '''перші 5 днів''' — ''за рахунок коштів роботодавця'';

—''' решта днів''' '''( з 6 дня)''' — ''виплату фінансує Пенсійний фонд України''.

При цьому тимчасову непрацездатність оплачують за всі календарні дні хвороби (включаючи робочі, вихідні, неробочі або святкові дні). Розрахунок лікарняних здійснюють за нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р.№ 1266].

Розмір лікарняних залежить від страхового стажу та наявності пільгового статусу в застрахованої особи.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності:

1. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу у розмірі:

1) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;

2) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;

3) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;

4) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

5) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, яка їх замінює, які доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14#Text Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]; донорам, які мають право на пільгу, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text статтею 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]; особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) у розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не має перевищувати розмір заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески .

[[:Категорія: Трудове право]]

[[:Категорія: Відпустка]]

[[:Категорія: Гарантії і компенсації]]

Порядок проведення топографо-геодезичних робіт

2025-11-18T08:00:54Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#n133 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0395-14#Text Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 лютого 2014 року № 65 «Про затвердження Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-2024-%D0%BF#top Деякі питання функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України, затверджене постановою Кабінету міністрів України від 19 січня 2024 р. № 67]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/938-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення державного обліку топографо-геодезичних і картографічних робіт» від 1 вересня 2023 р. № 938]
== Поняття топографо-геодезичних робіт ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/353-14#Text ст. 1 ЗУ] '''топографо-геодезичні та картографічні роботи''' - процес створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, даних, топографо-геодезичної та картографічної продукції. 
Топографо-геодезичні процеси '''проводяться для дослідження поверхні ділянки та за результатами їх проведення розробляються графічні матеріали'''. 
Топографічна зйомка може виконуватись в різних масштабах, однак '''найбільш поширеним є зйомка у масштабі 1:500'''. Саме в такому масштабі є можливим визначення інженерних комунікацій та погодження їх з відповідними експлуатуючими організаціями. 
Топозйомки, проведені фахівцями, дають достовірну та повну інформацію, яка може використовуватись для проектування житлових, промислових чи інфраструктурних об’єктів, капітального будівництва та реконструкції, прокладання доріг і комунікацій чи інших потреб.
== Об’єктами топографо-геодезичної і картографічної діяльності є: ==
територія України, в тому числі водні об’єкти, міста та інші населені пункти, системи промислових, гідротехнічних та інших інженерних споруд і комунікацій, континентальний шельф і виключна (морська) економічна зона України.
Територія земної кулі, включаючи Антарктиду, Світовий океан, космічний простір, небесні тіла

Обов’язковому державному обліку підлягають астрономо-геодезичні, нівелірні, гравіметричні, картографічні, топографічні, аерозйомочні та інші роботи у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, крім робіт, які виконуються Міноборони та його спеціальними підрозділами або юридичними чи фізичними особами для потреб Міноборони чи його спеціальних підрозділів.
== Особи, які мають право займатись топографо-геодезичною і картографічною діяльністю ==
Професійною топографо-геодезичною і картографічною діяльністю за відповідними напрямами можуть займатися особи, які мають вищу освіту у сфері геодезії та/або землеустрою. 
Сертифіковані інженери-геодезисти несуть відповідальність за якість результатів топографо-геодезичних і картографічних робіт. 
Виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт може здійснюватися за такими напрямами:
а) основні геодезичні роботи;
б) загальнодержавні топографічні знімання;
в) інженерні вишукування для будівництва та великомасштабні топографічні знімання.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, веде '''Державний реєстр сертифікованих інженерів-геодезистів''', які отримали кваліфікаційний сертифікат.
Інформація з Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів у формі витягу надається фізичним і юридичним особам за їхнім письмовим зверненням на безоплатній основі.

Виконавці топографо-геодезичних і картографічних робіт зобов’язані повідомляти Держгеокадастр через національний геопортал національної інфраструктури геопросторових даних про:

- початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт до початку їх виконання;

- завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт після їх виконання.

== Види і умови здійснення топографо-геодизичної і картографічної діяльності ==
'''Під час здійснення топографо-геодезичних, картографічних робіт повинні забезпечуватися:'''
* додержання вимог нормативно-технічної документації;
* впровадження прогресивних технологій і методів організації топографо-геодезичного і картографічного виробництва;
* розроблення, впровадження та організація програмного, технологічного і технічного забезпечення ефективного використання цифрових карт і геоінформаційних систем;
* виконання робіт методами і способами, безпечними для життя і здоров’я людей, стану довкілля та об’єктів, що мають історико-культурну цінність;
* графічне зображення на картах державних кордонів України та меж адміністративно-територіального устрою, а також кордонів іноземних держав та інших політико-адміністративних і географічних елементів;
* зберігання та облік топографо-геодезичних, картографічних, аерозйомочних і космічних матеріалів;
* систематичний аналіз державної астрономо-геодезичної основи на території України та відповідності картографічних матеріалів сучасному стану місцевості;
* виконання топографічних, картографічних, кадастрових зйомок та оновлення карт і планів, зйомок континентального шельфу та водних об’єктів в єдиній системі координат і висот.
'''Види топографо-геодезичних робіт'''
- загальнодержавного призначення;
- спеціального призначення.

'''До загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт належать:'''
* вивчення і визначення параметрів фігури Землі та гравітаційного поля для цієї мети;
* створення та оновлення державних топографічних карт і планів у графічній, цифровій, фотографічній та інших формах, точність і зміст яких забезпечують вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань, видання цих карт і планів;
* створення, розвиток і підтримка в робочому стані державної геодезичної і висотної геодезичної мереж, у тому числі гравіметричної фундаментальної і першого класу, щільність і точність яких забезпечують створення державних топографічних карт і планів, вирішення загальнодержавних, оборонних, науково-дослідних та інших завдань;
* створення та оновлення кадастрових карт (планів), надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації користувачам для ведення Державної реєстраційної системи землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних;
* визначення сталих географічних об’єктів на території України;
* дистанційне зондування Землі повітряними та наземними засобами, а також використання даних дистанційного зондування Землі із космосу з метою використання в топографо-геодезичній і картографічній діяльності, геодинамічні дослідження на основі результатів геодезичних вимірювань;
* формування і ведення державного та регіональних картографо-геодезичних фондів;
* створення і розвиток національної інфраструктури геопросторових даних;
* створення геоінформаційних систем;
* проектування, складання і видання загальногеографічних, політико-адміністративних, науково-довідкових та інших тематичних карт і атласів міжвідомчого значення, навчальних картографічних посібників;
* топографо-геодезичне, картографічне та гідрографічне забезпечення делімітації, демаркації і перевірки державного кордону України;
* картографування, включаючи створення топографічних карт Антарктиди, континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн;
* здійснення науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у сфері геодезії, картографії, дистанційного зондування Землі та інших планет, метрологічне та нормативне забезпечення топографо-геодезичних і картографічних робіт;
* організація серійного виробництва геодезичної і картографічної техніки.
'''До топографо-геодезичних і картографічних робіт спеціального призначення належать:'''
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення кадастрової діяльності - створення, розвиток і підтримка в робочому стані геодезичних мереж спеціального призначення, створення і оновлення картографічної основи державного кадастру, створення місцевих систем координат, порядок ведення яких встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності - створення геодезичних та картографічних матеріалів і даних для планування території, проектування, будівництва і реконструкції об’єктів капітального будівництва, створення інженерної та транспортної інфраструктури, а також проведення необхідних для цього інженерних вишукувань;
* роботи із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності не потребують отримання замовниками та/або виконавцями таких робіт дозволу органів виконавчої влади та/або місцевого самоврядування на їх проведення;
* матеріали, складені за результатами виконання робіт із топографо-геодезичного і картографічного забезпечення містобудівної діяльності, не підлягають погодженню органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, затверджуються замовниками таких робіт та включаються до складу геопросторових даних містобудівного кадастру;
* створення географічних інформаційних систем спеціального (тематичного) призначення;
* створення тематичних карт, планів і атласів спеціального призначення в графічній, цифровій та іншій формах, видання таких карт, планів і атласів;
* геодезичні, топографічні, аерозйомочні та інші спеціальні роботи під час інших вишукувань і спеціальних робіт;
* виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у напрямах, зазначених у цій статті.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» від 12 травня 2022 р. № 2247-IX] передбачено створення правових передумов для забезпечення громадян та суб’єктів підприємницької діяльності в умовах воєнного часу послугами зі складання документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт, оцінки майна, експертної грошової оцінки земельних ділянок, що є критичними для функціонування земельно-майнових відносин.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закону] на період дії воєнного стану для виконання обстежувальних, вишукувальних, топографо-геодезичних робіт, у тому числі для складання документації із землеустрою, використання геодезичного обладнання (геодезичних ГНСС-приймачів, електронних тахеометрів, теодолітів), користування геодезичними та картографічними даними, відомостями про координати пунктів Державної геодезичної мережі, а також надання відомостей про координати поворотних точок меж об’єктів Державного земельного кадастру сертифіковані інженери-землевпорядники та/або сертифіковані інженери-геодезисти повинні отримати від органу Служби безпеки України спеціальний дозвіл на виконання топографо-геодезичних вишукувань.
== Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт ==
Технічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні засобів обчислювальної та інформаційної техніки, технічних засобів для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.
* супутникові геодезичні ГНСС-приймачі, високоточні і точні електронні тахеометри, теодоліти та нівеліри, гравіметри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання робіт зі створення Державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, геодезичних мереж спеціального призначення, інженерно-геодезичних вишукувань;
* цифрові аерокамери, аерофотоапарати, прилади для обробки аерофільмів та друку фотографій, сканери високої роздільної здатності, аналітичні та цифрові фотограмметричні прилади, точні та технічної точності тахеометри (електронні), теодоліти та нівеліри, комп’ютери та відповідне ліцензоване програмне забезпечення для виконання аерофототопографічних робіт, топографічних зйомок, кадастрових зйомок, топографічних робіт для забезпечення основи різних кадастрів;
* сканери високої роздільної здатності, обладнання для підготовки карт до видання, комп’ютери та спеціалізоване ліцензоване програмне забезпечення (геоінформаційні системи, система управління банком даних тощо) для виконання робіт зі створення (укладання, поновлення, підготовка до видання) карт (планів) у графічному, цифровому та електронному видах, робіт зі створення та ведення геоінформаційних систем, баз та банків даних.
Геодезичні інструменти та обладнання, комп’ютерна, обчислювальна, інформаційна техніка і програмне забезпечення, які застосовуються для виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, повинні забезпечувати необхідну точність вимірювань, автоматизацію процесів обробки даних, отримання геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів та даних у паперовому та електронному вигляді.

Технологічне забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності базується на використанні сучасних інформаційних технологій і систем для створення геодезичних, топографічних і картографічних матеріалів, збору, ведення, контролю, накопичення, зберігання, поновлення, пошуку, перетворення, переробки, відображення, видачі й передачі даних.

Основою інформаційного забезпечення топографо-геодезичної і картографічної діяльності є автоматизовані системи, призначені для обробки даних кадастрових, топографічних та інших зйомок і дистанційного зондування, ведення банків (баз) геопросторових даних, прогнозування, планування, проектування, картографування, організаційного управління.

Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

== Порядок користування топографо-геодезичними і картографічними матеріалами та даними ==
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами '''Державного картографо-геодезичного фонду України'''.
Користування геодезичними та картографічними даними в електронному вигляді здійснюється через геопортали:
[https://dgm.gki.com.ua/ Державної геодезичної мережі];
бази топографічних даних;
національної інфраструктури геопросторових даних.

На національному геопорталі національної інфраструктури геопросторових даних оприлюднюються геопросторові дані та метадані про прийняті на державний облік топографо-геодезичні і картографічні роботи та відомості, що містяться у повідомленнях про початок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт та повідомленнях про завершення виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт.

'''Під час користування матеріалами Державного картографо-геодезичного фонду України забороняється:'''

* несанкціоноване копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних матеріалів і гравіметричних даних;
* передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачається умовами користування відповідними матеріалами;
* передача матеріалів аерозйомок, а також матеріалів, що є носіями відомостей, які становлять державну таємницю, організаціям, що не мають належних умов для забезпечення зберігання таких матеріалів.

У разі втрати топографо-геодезичних, картографічних матеріалів, що становлять державну таємницю, користувачі зобов’язані терміново повідомити про це спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, або Міністерство оборони України (якщо воно є володільцем матеріалів) та інші державні органи відповідно до законодавства.

[[:Категорія: Земельне право]]

Порядок надання соціальних стипендій студентам (курсантам)

2025-11-17T14:51:23Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#Text Закон України “Про фахову передвищу освіту”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]
== Хто має право на отримання стипендії? ==
Право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти), які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці, із числа:
# дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років або до закінчення закладів освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n845 статті 54 Закону України “Про фахову передвищу освіту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n964 статті 62 Закону України “Про вищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”];
#осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 статті 8 Закону України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]”;
# осіб, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"];
# шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці"];
# осіб, які стали студентами (курсантами) протягом трьох років після здобуття базової та/або повної загальної середньої освіти, батьки яких є шахтарями, що мають не менш як 15 років стажу підземної роботи або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи яким встановлено інвалідність I або II групи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/345-17#n18 статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці”];
#осіб, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення; дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також дітей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, які загинули/померли (до закінчення такими дітьми навчання у відповідному закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”];
# дітей, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
#осіб, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/218-15#Text постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 року № 218-IV “Про заснування соціальних стипендій Верховної Ради України для здобувачів фахової передвищої та вищої освіти”];
# дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I-III групи;
# студентів (курсантів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14#Text Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”];
# осіб з інвалідністю внаслідок війни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] та їх дітей (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) учасників Революції Гідності, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни або Захисників і Захисниць України (до закінчення дітьми навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”];
# дітей, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення (до закінчення дітьми навчання у закладі освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2745-19#n705 статті 43 Закону України “Про фахову передвищу освіту”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України “Про вищу освіту”]. Такі особи набувають право на соціальну стипендію, якщо в день звернення за її призначенням населений пункт, в якому вони проживали на момент зарахування до закладу освіти, віднесено до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії розмежування.
Соціальні стипендії призначаються студентам (курсантам), які за результатами навчального семестру не мають академічної заборгованості, незадовільних результатів навчання, включені до рейтингу успішності з урахуванням вимог включення до такого рейтингу студентів (курсантів) першого року навчання до першого семестрового контролю, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-п#Text Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 “Питання стипендіального забезпечення”].

Студентам (курсантам), які мають право на отримання соціальної стипендії і набувають право на отримання академічної стипендії, '''виплачується тільки один вид стипендії за їх вибором''', крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та особам з їх числа, а також студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), яким одночасно виплачується академічна та соціальна стипендії відповідно до законодавства.
== Куди і з якими документами звертатися? ==
'''Звертатися необхідно до закладу освіти за місцем їх навчання із заявою в паперовій або електронній формі, в якій зазначаються такі відомості:'''
* прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності);
* число, місяць, рік народження;
* задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) або фактичне місце проживання;
* серія та/або номер паспорта громадянина України або реквізити посвідки на постійне проживання (для особи, якій не виповнилося 14 років, - свідоцтво про народження);
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);
* унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
* ким і коли виданий студентський квиток;
* підстава для отримання соціальної стипендії.
До заяви також додаються додаткові документи відповідно до належності особи, яка звертається, до певної категорії, відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#Text 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045].

== Строки розгляду питання ==
Після надходження заяви з додатками уповноважена особа, призначена керівником вищого навчального закладу формує на кожного студента (курсанта), який звернувся за призначенням соціальної стипендії, особову справу. Завірена копія особової справи в десятиденний строк з дня звернення студента (курсанта) передається до органу соціального захисту населення за місцезнаходженням відповідного вищого навчального закладу або його структурного підрозділу, що має статус юридичної особи.

Орган соціального захисту населення в п’ятиденний строк з дня отримання завіреної копії особової справи вносить відомості про студента (курсанта), який має право на отримання соціальної стипендії, до інформаційної бази даних про студентів (курсантів) закладів фахової передвищої та вищої освіти шляхом формування персональної облікової картки.

'''Соціальна стипендія виплачується щомісяця починаючи з 1 числа місяця її призначення у розмірі:'''
* студентам (курсантам) закладів фахової передвищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''890 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів вищої освіти, які мають право на призначення соціальних стипендій (крім дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також студентів (курсантів), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - '''1180 гривень''';
* студентам (курсантам) закладів освіти з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей''' '''віком від 6 до 18 років''', установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4794 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які є особами з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.'');
* студентам (курсантам) закладів освіти, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), - '''150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,''' установленого законом на 1 січня відповідного календарного року (''у 2025 році - 4542 грн.''). 
Студентам (курсантам), які постійно проживають на території населеного пункту або навчаються у закладі освіти, що розташований у населеному пункті, якому надано ''статус гірського,'' розмір соціальної стипендії, ''збільшується на - 20 відсотків''. Зазначене збільшення соціальної стипендії не здійснюється, якщо фактичним місцем проживання стипендіата не є населений пункт із статусом гірського, крім канікулярного періоду.

Розміри соціальної стипендії '''можуть бути зменшені''' таким категоріям студентів(курсантів) на:
* студентам індустріально-педагогічних закладів фахової передвищої освіти, які навчаються за програмами підготовки майстрів виробничого навчання і забезпечуються безоплатним триразовим харчуванням, - 50 відсотків, а тим, що забезпечуються безоплатним одноразовим харчуванням, - 20 відсотків;
* курсантам закладів освіти, які перебувають на державному утриманні (крім дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у разі продовження навчання до 23 років, осіб, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти)), - 50 відсотків. У разі коли заклад освіти не має можливості забезпечити державне утримання курсантам відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/506-2015-п#Text Порядку надання окремим категоріям осіб, які навчаються у невійськових закладах фахової передвищої та вищої освіти, статусу курсанта, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2015 року № 506], розмір призначеної соціальної стипендії не зменшується.
Виплата призначеної соціальної стипендії не припиняється, якщо у період дії воєнного стану закінчився строк дії паспорта громадянина України, який належить студенту (курсанту).

[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%83_%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96_%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83 Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту] [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BD%D0%B0_%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83 Категорія:Право на освіту] [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8,_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%96%D0%BA%D0%BB%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування] [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8 Категорія:Діти-сироти]
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 Категорія:Малозабезпечені особи] [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8 Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-17T14:45:31Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закон України «Про регулювання містобудіної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать:

* нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* тимчасові технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж,
* прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n105:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96,-1.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися за результатами містобудівного моніторингу не частіше одного разу на рік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n150 (п. 13 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).]

У разі виникнення державної необхідності рішення про розроблення змін до генерального плану населеного пункту приймається за ініціативою Кабінету Міністрів України, який у такому разі забезпечує фінансування розроблення таких змін.

== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE Категорія:Земельне право]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-17T14:28:51Z

Tetiana.kazakova:

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-17T14:20:15Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закон України «Про регулювання містобудіної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать:

* нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* тимчасові технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж,
* прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n105:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96,-1.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]

Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності

2025-11-17T14:17:49Z

Tetiana.kazakova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України «Про основи містобудування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Закон України «Про Генеральну схему планування території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України "Про землеустрій"]
== Об’єкти та суб’єкти містобудівної діяльності ==
Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%9E%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закон України «Про регулювання містобудіної діяльності»] визначає, що об’єктами містобудівної діяльності можуть бути:
* об’єкти містобудування;
* об’єкти будівництва.
У свою чергу об’єкти містобудування можуть бути ''державного, регіонального та місцевого рівнів''.

'''Об’єктами містобудування на державному та регіональному''' рівнях є планувальна організація території, система розселення, система взаємопов’язаного комплексного розміщення основних об’єктів промисловості, транспорту, інженерної та соціальної інфраструктури, функціональне зонування території України, її частин (груп областей), території Автономної Республіки Крим, областей, адміністративних районів, територій територіальних громад, населених пунктів, їх частин.

'''Об’єктами містобудування на місцевому рівні''' є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об’ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об’єктів будівництва, що визначаються відповідно до:
* у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні;
* за межами населених пунктів - меж приміських зон, а також функціональних зон відповідно до містобудівної документації на регіональному рівні.
Об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (крім трубопроводів внутрішньогосподарських меліоративних систем).

До об’єктів будівництва не належать:

* нафтові і газові свердловини та об’єкти їх влаштування (облаштування), включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* промислові трубопроводи для транспортування продукції, включаючи необхідні інженерні лінійні комунікації від свердловин для транспортування нафти і газу в місця підготовки продукції,
* тимчасові технічні засоби та/або споруди електронних комунікаційних мереж,
* прикордонні інженерно-технічні та фортифікаційні споруди, огорожі, прикордонні знаки, прикордонні просіки, комунікації.

== Суб’єктами містобудування ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n49:~:text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%94 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] визначає, що суб’єктами містобудування є:
* органи виконавчої влади,
* Верховна Рада Автономної Республіки Крим,
* Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
* органи місцевого самоврядування,
* фізичні та юридичні особи.
== Містобудівна документація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n105:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2012.05.2022%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D1%96,-1.%20%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»] до містобудівної документації відноситься:
* генеральний план населеного пункту;
* план зонування території;
* детальний план території.
Планування територій на державному рівні здійснюється шляхом розроблення відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3059-14#Text Генеральної схеми планування території України], схем планування окремих частин території України, а також внесення змін до них.

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження '''генеральних планів населених пунктів''', планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

'''На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою''', який після його затвердження стає невід’ємною частиною генерального плану.

'''Строк дії''' генерального плану населеного пункту не обмежується.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п’ять років.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.
== При здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: ==
* розробка містобудівної документації, проектів конкретних об’єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
* розміщення і будівництво об’єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об’єктів;
* раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
* охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів;
* урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
* урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
* інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об’єктів;
* участь громадян, об’єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об’єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
* захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
== Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності ==
Відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n310:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%83%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»] особливостями регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності є те, що:
* зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
* забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
* у разі відсутності затвердженого плану зонування або детального плану території, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:
# розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;
# приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;
# надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
# надання земельної ділянки для розміщення технічних засобів та/або споруд електронних комунікацій, лінійних об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктури (доріг, мостів, естакад);
# буріння, влаштування (облаштування) та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;
# будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об’єктів;
#будівництва, експлуатації окремо розташованих захисних споруд цивільного захисту.
* передача земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, у вище визначених випадках, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:
* розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);
* віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.
* Зміна цільового призначення земельної ділянки допускається виключно за умови дотримання правил співвідношення між новим видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією на місцевому рівні.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_безоплатного_отримання_земельної_ділянки_для_будівництва_та_обслуговування_жилого_будинку,_господарських_будівель_і_споруд Порядок безоплатного отримання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_будівельного_паспорта_забудови_земельної_ділянки Порядок отримання будівельного паспорта забудови земельної ділянки]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]