WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб

2021-10-28T12:29:07Z

Tetiana.dyba: /* Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==

Заходи кримінального характеру застосовуються до юридичних осіб у випадках вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 963 Кримінального кодексу України] (далі – КК України).

Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 258-258-5 цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу;

5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього Кодексу;

6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 цього Кодексу.

'''Під уповноваженими особами юридичної особи''' слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 963 КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 641 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] '''можуть здійснювати''':
* особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру або договору) із захисником;
* керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
* працівник юридичної особи (на підставі довіреності).

== Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==

Заходи кримінально-правового характеру, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 статтею 966 Кримінального кодексу України] [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 '''у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої <ref>вчинення уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 КК України; незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 3683, частинах першій і другій статті 3684, статтях 369 і 3692 КК України</ref>''']'''[./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-1 <nowiki>[1]</nowiki>][[Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб#cite note-1|[1]]] статті 963 КК України''', можуть бути застосовані судом до:
* підприємства, установи чи організації, крім державних органів;
* органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів;
* фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування;
* Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
* міжнародних організацій.
Заходи кримінально-правового характеру, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 '''у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої <ref>вчинення уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-2585 КК України; вчинення уповноваженою особою імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 1591, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України</ref>''']'''[./Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб#cite_note-2 <nowiki>[2]</nowiki>][[Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб#cite note-2|[2]]] статті 963 КК України''', можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України''', включаючи:'''
* підприємства, установи чи організації;
* державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим;
* органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку;
* фонди, а також міжнародні організації;
* інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.

Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 % в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.

== Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 Статтею 966 Кримінального кодексу України] передбачені наступні види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб: 1) Штраф 2) Ліквідація 3) Конфіскація майна

{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення'''
|}

Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах: - за злочин невеликої тяжкості - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - за злочин середньої тяжкості - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - за тяжкий злочин - від двадцяти до сімдесяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.

{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Ліквідація юридичної особи - припинення існування юридичної особи шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців'''
|}

Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 209, 255, 258-258-5, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу..

{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Конфіскація майна - примусове безоплатне вилучення у власність держави майна юридичної особи'''
|}

До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий, в разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду, в разі вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, 160, 260, 262, 258-258-5, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

== Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів ==

За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.

При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з Кримінальним кодексом України.

== Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==

Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 965 Кримінального кодексу України].

Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 963 Кримінального кодексу України], і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку;
*п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
*десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
*п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''зупиняється''', якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 цього Кодексу, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.

Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''переривається''', якщо до закінчення передбачених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 965 Кримінального кодексу України] строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-який злочин, зазначений у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 963 Кримінального кодексу України].

Обчислення давності в цьому разі '''починаєтьс'''я з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 963 Кримінального кодексу України]. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

== Примітки ==
{{примітки }}

[[Категорія: Кримінальне право]]
<references />

Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування

2021-07-19T08:58:27Z

Tetiana.dyba:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2007 року N 150 "Про затвердження Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]

== Хто має право на отримання грошової компенсації==

# Особи, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
# Інші особи з інвалідністю, якщо вони протягом трьох календарних років не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу.
# Особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначені у статті 6-2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"], за місцем їх обліку один раз на два роки з дня звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації за бажанням, якщо ці особи протягом двох років не одержували безоплатних санаторно-курортних путівок, незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань.
# Учасники бойових дій, учасники війни, особи, на яких поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи, зазначені у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] та ветерани праці.

== Розмір грошової компенсації ==

'''Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю''':
* I і II групи – 75 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік;
* III групи - 50 відсотків розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що визначається Мінсоцполітики за поданням Фонду соціального захисту інвалідів, погодженим з Мінфіном, щороку в межах обсягу бюджетних коштів, виділених відповідно до Закону про Державний бюджет України на поточний рік.

'''Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":]
* I і II групи - 100 відсотків середньої вартості путівки;
* III групи - 75 відсотків середньої вартості путівки.

''У разі зміни групи інвалідності'' в період перебування особи з інвалідністю на обліку виплата грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування здійснюється в розмірах відповідно до групи інвалідності, встановленої йому на дату виплати.

Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування учасникам бойових дій, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особам, зазначеним у статтях 6-1, 6-3 і 6-4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"], та ветеранам праці відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"] виплачується за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.

'''Середня вартість путівки''' для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (пункт 7 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян, затвердженого [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року N 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"]).

''Безоплатне позачергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання замість путівки грошової компенсації. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації визначаються Кабінетом Міністрів України.''

== Куди звернутися ==
З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.{внесені зміни згідно з Постановою КМ N 402 ( 402-2021-п ) від 21.04.2021 }
''Грошова компенсація або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування, не одержана особою з вини органувиконавчої влади, підлягає відшкодуванню без обмеження будь-яким строком''.
Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування (після формування електронної

справи) у паперовому вигляді передаються відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому

органу міської ради міста обласного значення, районної у місті у разі її утворення (крім мм. Києва та Севастополя) ради не рідше ніж раз на два тижні.

== Перелік необхідних документів ==

'''Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншим особам з інвалідністю''':
* заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медична довідка за '''формою 070-О''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12 Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування]) щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
* документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує її належність до категорії громадян, що мають право на компенсацію.
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом двох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку.

'''Особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань":]
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення особи, що підтверджує її належність до осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю, зазначених у статті 6-2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"];
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам з інвалідністю внаслідок війни та особам з інвалідністю, зазначеним у статті 6-2 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] є документи: про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки, про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів.

== Строки розгляду питання ==
* у порядку черговості в міру надходження путівок;
* грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана особою з інвалідністю з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком.

== Умови виплати грошової компенсації ==

Грошова компенсація за ''невикористану путівку'' виплачується '''особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю''', якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки.

Грошова компенсація за ''самостійне санаторно-курортне лікування'' виплачується '''особі, інвалідність якої пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та іншій особі з інвалідністю''' один раз на три календарних роки, якщо особа з інвалідністю не одержувала безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу та за умови її перебування на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

У разі отримання грошової компенсації за путівку протягом трьох календарних років грошова компенсація за самостійне лікування не виплачується за зазначений період.

Грошова компенсація за ''невикористану путівку'' '''особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] виплачується через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.

Право на компенсацію вартості ''самостійного санаторно-курортного лікування'' '''особі з інвалідністю внаслідок війни та особі з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування).

У разі зміни статусу особи з інвалідністю внаслідок війни та особи з інвалідністю, зазначеній у статті 6-2''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"] період перебування її на обліку для одержання грошової компенсації обчислюється з дня набуття нового статусу. '''

Якщо особа з інвалідністю має право на одержання двох і більше видів компенсації згідно з кількома законами, їй надається право вибору в одержанні суми компенсації за одним із законів.
== Підстави для відмови ==
# Одержання безоплатної путівки не через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та м. Севастополі держадміністрації, виконавчий орган міської ради.
# Смерть особи з інвалідністю, яка мала право на таку компенсацію.

[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням‏‎ ]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Третя особа у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт

2021-05-28T14:45:39Z

Tetiana.dyba:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України].
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний кодекс України.]

== Визначення поняття арешту та правового статусу третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1662 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України], '''арештом майна''' є ''тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.'' 

'''Арешт майна допускається з метою забезпечення:'''
*'''збереження речових доказів''':
У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], тобто є речовими доказами.
*'''спеціальної конфіскації''':
У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4 частини першої статті 96-2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].
*'''конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи''':
У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальним кодексом України], може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
*'''відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди''':
У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст.171 КПК України]).
Статтею 64-2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] визначено:
#Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи.
#Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
#Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права та обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України для підозрюваного, обвинуваченого ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.42 КПК України]), в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст.111 КПК України].

== Представник третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт ==

'''[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Частиною 4 ст.64-2 Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути:'''
* особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
* керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо власником майна, щодо якого здійснюється арешт, є юридична особа.

'''Повноваження представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, на участь у кримінальному провадженні можуть бути підверджені наступними документами:'''
*'''свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, договір із захисником''' - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;.
*'''копією установчих документів юридичної особи''' - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;
*'''довіреністю''' - якщо представником третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, є працівник юридичної особи, яка є власником майна, щодо якого здійснюється процедура спеціальної конфіскації.
Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, користується процесуальними правами третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інтереси якої він представляє.

== Обов'язки третьої особи у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Частиною 7 статті 64-2 Кримінального процесуального кодексу України] визначено обов’язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
''Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та його представник зобов’язані:''
# прибувати за викликом до прокурора, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття;
# не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення;
# не розголошувати без дозволу прокурора, суду відомості, які стали їм відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

== Скасування арешту майна ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/print Статтею 174 КПК України] передбачено порядок скасування арешту майна.
# Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано

2. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

3. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

4. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]

Третя особа у кримінальному процесі, щодо майна якої вирішується питання про арешт

2021-05-28T14:44:36Z

Tetiana.dyba:

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження

2021-05-28T14:31:06Z

Tetiana.dyba:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]

== Повноваження представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Частиною 1 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України] визначено, що представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, може бути:
* особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;
* керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами;
* працівник юридичної особи.
'''Повноваження представника юридичної особи''', щодо якої здійснюється провадження, на участь у провадженні '''можуть підтверджуватись наступними документами:''' 
1) тими, які передбачені статтею 50 Кримінального процесуального кодексу України, якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні, а саме це: свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або ордер, договір із захисником. 
2) копією установчих документів юридичної особи - якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа; 
3) довіреністю - якщо представником є працівник юридичної особи.

== Права представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ==

Права представника юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження визначені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 частиною 3 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України].

{| class="wikitable"
|-
! Протягом всього кримінального провадження !! Під час досудового розслідування !! Під час судового провадження
|- style="vertical-align:top;"
|
1) знати, у зв’язку із вчиненням якого кримінального правопорушення здійснюється провадження щодо юридичної особи, та давати пояснення з цього приводу; 
2) користуватися правовою допомогою; 
3) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді, суду докази; 
4) брати участь у проведенні процесуальних дій; 
5) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 
6) застосовувати з додержанням вимог Кримінального процесуального кодексу України технічні засоби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь<ref>Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів під час проведення окремої процесуальної дії чи на певній стадії провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала)</ref> 
7) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо; 
8) заявляти відводи; 
9) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення; 
10) [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C,_%D0%B4%D1%96%D0%B9_%D1%87%D0%B8_%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D1%87%D0%B0%D1%81_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді] в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом; 
11) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача.
||
1) брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; 
2) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України], та вимагати відкриття матеріалів згідно із статтею 290 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуального кодексу України].
||
1) бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду; 
2) брати участь у судовому провадженні; 
3) виступати в судових дебатах; 
4) ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження; 
5) [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%9E%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83 оскаржувати в установленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку судові рішення] та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення.
|}

== Обов'язки представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Частиною 7 статті 64-1 Кримінального процесуального кодексу України] визначено обов'язки представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

'''Представник юридичної особи зобов’язаний:''' 
1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття; 
2) не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення; 
3) не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю у кримінальному провадженні і які становлять охоронювану законом таємницю.

Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, ''представника юридичної особи'', щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов’язані розглянути в строк '''не більше трьох днів''' з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

== Примітки ==
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
<references />