WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Отримання житла військовослужбовцями

2020-08-21T07:22:56Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Закон України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1081-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/470-84-%D0%BF Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/715-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 № 715 «Деякі питання будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей на земельних ділянках, що належать до земель оборони»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/450-2013-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 450 «Про розмір і порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони та військовослужбовцям, відрядженим до Міністерства освіти і науки, Державного космічного агентства, за піднайом (найом) ними житлових приміщень»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998 № 1597]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/728-2015-%D0%BF Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/719-2016-%D0%BF Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 719 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1020-18 Наказ Міністерства оборони України від 31.07.2018 № 380 «Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями»]

== Право на житло ==
Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону (стаття 47 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] ).

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловим Кодексом Української РСР], іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац перший пункту 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

=== Військовослужбовці, які мають право на забезпечення житлом ===
Військовослужбовці '''строкової військової служби та військовослужбовці, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період''', розміщуються '''в казармах (на кораблях)''' згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. За ними зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на строкову військову службу та військову службу під час мобілізації, на особливий період. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (Абзац другий пункту 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які '''мають вислугу на військовій службі 20 років і більше''', та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм '''один раз''' протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (Абзац четвертий пункту 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці '''рядового, сержантського і старшинського складу''', які проходять військову службу за ''контрактом'' і '''не перебувають у шлюбі,''' розміщуються безплатно в спеціально пристосованих '''казармах''' у розташуванні військової частини, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках'''. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред’являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян.

У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина '''зобов’язана орендувати''' для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.
Для військовослужбовців '''офіцерського складу''' у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов’язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України (Абзац п’ятий пункту 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

'''Курсантам''' вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, які мають сім'ї, надається жила площа в сімейних гуртожитках. У разі відсутності таких гуртожитків їм виплачується за місцем проходження військової служби грошова компенсація за піднайом (найом) жилого приміщення.

За військовослужбовцями, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб офіцерського складу, зберігаються жилі приміщення, які вони займали до призову на військову службу. Такі військовослужбовці не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та зараховані на квартирний облік у військовій частині за місцем проходження служби (Абзац 8 Пункту 1 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом осіб офіцерського складу,'' та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці, які проходять військову службу ''за призовом'' осіб '''офіцерського складу і не перебувають у шлюбі''', розміщуються у гуртожитках, призначених для проживання '''одиноких''' громадян, '''а сімейні - у сімейних гуртожитках.'''

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов’язана '''орендувати житло''' для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей зобов’язані '''вивільнити''' займане ними службове жиле приміщення '''у двотижневий строк''' з дня виключення зазначених військовослужбовців із списків особового складу військової частини".

За військовослужбовцями, які вступили на військову службу ''за контрактом'', зберігається право на жилу площу, яку вони займали до вступу на військову службу. Вони не можуть бути зняті з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за попереднім місцем проживання (пункт 2 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

Забезпечення жилими приміщеннями в разі потреби поліпшення житлових умов сімей військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях або забезпеченні їх здійснення та загинули (померли) або пропали безвісти, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Пункт 3 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

За військовослужбовцями, які мають '''вислугу на військовій службі 20 років і більше,''' у разі їх направлення для проходження військової служби за межі України або переведення на службу до місцевості, що зазнала інтенсивного радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, бронюється жила площа, яку займали вони та члени їх сімей, на весь час їх перебування за межами України чи в зазначеній місцевості (пункт 4 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).

=== Особами з числа учасників АТО, які мають право на житло ===
Такими особами є:
# учасники бойових дій;
# інваліди війни;
# члени сімей загиблих.

'''Даним особам надаються такі пільги:'''

* '''першочергове''' забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;
* '''першочергове''' відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
* '''першочерговий''' ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
* одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу інвалідам війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків.

Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у '''першочерговому''' порядку (пункти 14, 15 статті 12, пункти 18, 19 статті 13, пункти 15, 16 статті 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] ).

Учасники бойових дій, які дістали '''поранення, контузію або каліцтво''' під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, - '''протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а інваліди I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.'''

Розмір житлової площі, на яку мають право учасники АТО та члени їх сімей (дружина, неповнолітні діти, особи, які спільно проживають та пов'язані спільним побутом), складає 13,65 кв.м.

Учасники АТО можуть претендувати на отримання житла за наявності наступних підстав:
* проживання у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічних вимогам (це встановлюється інженерно-технічними працівниками ЖЕО, за участю представників громадськості та підтверджується актом обстеження стану жилого будинку з відповідним висновком, технічним паспортом жилого будинку з даними про його фізичну зношеність, висновком проектної або науково-дослідної організації (при необхідності) щодо технічного стану будинку (приміщення) та про неможливість (недоцільність) проведення капремонту, висновком органу або закладу санітарно-епідеміологічної служби щодо відповідності жилого будинку (жилого приміщення) санітарним вимогам;
* забезпечення жилою площею, розмір якої є меншим встановленого законодавством рівня (визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок);
* наявність тяжких форм деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим військовослужбовець не може проживати у комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї (перелік захворювань визначено Додатком 3 до Наказу МЗ УССР від 28022085 № 52);
* проживання у гуртожитку;
* проживання за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках;
* проживання в одній кімнаті по дві і більше сім'ї, незалежно від родинних відносин, або проживання осіб різної статі, старших одне одного на дев'ять років, крім подружжя;
* проживання протягом тривалого часу (не менше п'яти років) за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності.

== Підстави отримання житла у позачерговому порядку ==
У позачерговому порядку в разі потреби поліпшення житлових умов жилі приміщення '''надаються:'''
* особам, звільненим з військової служби і визнаним '''особами з інвалідністю''' внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час виконання обов’язків військової служби, або захворювання, одержаного під час проходження військової служби, (пункт 3 статті 12 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
* '''сім’ям військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби''', за місцем їх перебування на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 3 статті 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»)];
* військовослужбовцям, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, '''при звільненні з військової служби в запас або у відставку''' за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів;
* у разі смерті особи, звільненої з військової служби в запас або у відставку, яка відповідно до законодавства мала право на позачергове одержання житла, '''її сім'ї''' в тому самому порядку (частина 9 статті 12 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] ).
* військовослужбовцям, які вступили на військову службу за контрактом відповідно до частини 4 статті 20 або продовжили військову службу за контрактом відповідно до частини 10 статті 23 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»], жилі приміщення надаються '''позачергово''' за рахунок військових формувань за місцем проходження військової служби.

== Квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов ==
З підставами для поліпшення житлових умов, порядком постановки на облік та необхідних документах більш детально можна ознайомитися в статті: «[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл]]».

== Грошова компенсація за неотримане житло ==
Члени сімей загиблих та інваліди війни І та ІІ групи мають право на грошову компенсацію в разі неотримання житла. Детальну інформацію можна отримати у статті: «[[Грошова компенсація на житло учасникам антитерористичної операції]]».

== Порядок відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва ==
Учасники бойових дій та особи прирівняні до них відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], у тому числі учасники антитерористичної операції, мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, про що детально описано в статті: «[[Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції]]».

Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі не менше 17 років та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в населених пунктах, обраних ними для проживання з урахуванням встановленого порядку (частина 6 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Органи місцевого самоврядування зобов'язані надавати земельні ділянки та в межах визначених законом повноважень допомогу в будівництві:
* військовослужбовцям;
* батькам;
* членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби;
* звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби, якщо вони виявили бажання побудувати приватні жилі будинки.
Детально описано в статті: [[Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції|«Виділення земельної ділянки учаснику антитерористичної операції»]].

== Отримання довгострокових кредитів для індивідуальних забудовників на селі ==
=== Хто може отримати довгостроковий кредит? ===
Військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше та потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання кредитів на індивідуальне житлове будівництво або придбання приватного жилого будинку (квартири) на строк до 20 років з погашенням загальної суми та відсоткових ставок за кредитами за рахунок коштів, призначених у державному бюджеті на утримання Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначений кредит надається військовослужбовцю тільки один раз протягом усього часу проходження ним військової служби.

Позичальниками кредитів за рахунок кредитних ресурсів фондів можуть '''бути громадяни України, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання), будують об'єкти кредитування в сільській місцевості і працюють''' в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях сільського господарства, в особистих селянських господарствах, інших господарських формуваннях, що функціонують '''у сільській місцевості, соціальній сфері села''', а також на підприємствах, в установах та організаціях переробних і обслуговуючих галузей агропромислового комплексу, навчальних закладах, закладах культури та охорони здоров'я, розташованих у межах району, а також особи, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], та громадяни України, які перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі - індивідуальні забудовники).

Тобто, учасники бойових дій, члени сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, які постійно проживають (або переселилися для постійного проживання) в сільську місцевість та працюють на підприємствах, установах, що функціонують в сільській місцевості мають право на '''першочергове отримання кредиту.'''

Право одержання кредиту відповідно до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі (далі - Правил), надається індивідуальному забудовникові '''тільки один раз''' (пункт 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

Визначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правилах надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]) умови надання кредиту не поширюються на громадян України, які отримали на будівництво індивідуального житла позики, в тому числі банківські кредити, з пільгами за рахунок коштів бюджетів відповідно до інших нормативно-правових актів.

=== Які суми кредитування? ===
Сума кредиту визначається фондом з урахуванням рівня платоспроможності позичальника і не може перевищувати кошторисної вартості об’єкта кредитування та '''граничного розміру кредиту в сумі 300 тис. гривень для спорудження нового житлового будинку, 150 тис. гривень для реконструкції житлового будинку або добудови незавершеного будівництвом житла, 200 тис. гривень для придбання житла та 50 тис. гривень для спорудження інженерних мереж та підключення їх до існуючих комунікацій.'''

Сума кредиту може змінюватися відповідно до змін вартості будівництва, що виникли за період будівництва. У зв'язку з цим виконуються додаткові розрахунки та в установленому порядку вносяться зміни до кредитного договору (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які умови надання кредиту? ===
* Пільгова відсоткова ставка – '''3% річних''', для багатодітних сімей (троє та більше дітей), у тому числі усиновлених та/або таких, що перебувають під його опікою/піклуванням) – '''0%''' протягом дії кредитного договору починаючи з дати подання копії підтвердних документів (свідоцтва про народження дітей, документів про усиновлення, встановлення опіки чи піклування);
* Військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, – з початку і до закінчення особливого періоду відсотки за користування кредитом не нараховуються;
* Резервістам та військовозобов’язаним, подружжю,в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період відсотки за користування кредитом '''не нараховуються''';
* Довгостроковий термін кредиту – '''до 20 років''', а для молодих сімей (подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років) або неповним сім’ям (мати (батько) віком до 35 років) – '''до 30 років''', з внесенням за користування ним плати у розмірі трьох відсотків річних;
* '''Відсутність''' початкового внеску;
* Можливість вибору '''періодичності погашення кредиту щоквартальними платежами або до 30 листопада''' поточного року;
* Розрахунок максимальної суми кредиту і терміну погашення провадиться '''з урахуванням сукупного доходу сім’ї''';
* Дострокове погашення кредиту здійснюється без застосування штрафних санкцій;
* Обмежень за віком немає – подати заявку на кредит можуть дієздатні громадяни України від 18 років і старші (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Куди і які документи подаються для отримання кредиту? ===
Особа, яка виявила бажання отримати довгостроковий кредит, подає до відповідного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі такі '''документи:'''
* заяву на ім’я керівника виконавчого органу фонду про надання кредиту;
* клопотання органу місцевого самоврядування про надання кредиту;
* паспорт громадянина України;
* довідку про склад сім’ї;
* довідку про доходи позичальника і членів його сім’ї,одержані за попередні шість місяців, та/або довідку,видану органом місцевого самоврядування, проведення особистого селянського господарства;
* довідку, видану органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, про наявність(або відсутність) приватного житла;
* копію документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків придбання житла);
* проектно-кошторисну документацію або будівельний паспорт, вартість виготовлення яких може входити за згодою позичальника до суми кредиту (крім випадків придбання житла);
* довідку про працевлаштування на підприємстві, в установі та організації, що функціонує в сільській місцевості;
* заяву власника житла чи об’єкта незавершеного житлового будівництва про згоду продати його із зазначенням погоджених із позичальником ціни та інших істотних умов договору купівлі-продажу (в разі придбання житла);
* документи, що підтверджують статус осіб, на яких поширюється дія пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та абзацу четвертого пункту 1 статті 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який строк для прийняття рішення про надання кредиту? ===
Рішення про надання або про відмову у наданні індивідуальному забудовникові кредиту приймає виконавчий орган фонду на підставі поданих документів у термін '''не пізніше 30 днів з дати реєстрації''' заяви забудовника.

У разі прийняття '''рішення про відмову''' у наданні кредиту виконавчий орган або відділення фонду '''в місячний термін у письмовій формі повідомляє''' про це індивідуального забудовника з обґрунтуванням причин відмови.

У разі прийняття виконавчим органом фонду '''позитивного рішення''' щодо надання кредиту на придбання житла зазначений орган надсилає на ім’я власника такого житла '''гарантійний лист''' про перерахування на його особистий рахунок, відкритий фондом у банку, суми кредиту, отриманої позичальником до оформлення в установленому порядку договору купівлі-продажу житла.

Власник письмово повідомляє фонд про надходження гарантійного листа. Остаточні розрахунки за придбане позичальником житло проводяться фондом після оформлення договору купівлі-продажу житла і подання фонду засвідченої в установленому порядку копії зазначеного договору (пункт 12 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Які способи забезпечення кредитного договору? ===
Зобов'язання позичальника за кредитним договором мають забезпечуватися такими '''способами:'''
* '''договором поруки''', оформленим в установленому порядку;
* '''договором про іпотеку будівель''', що споруджуються за рахунок кредиту, а у разі коли житло будується на земельній ділянці, яка належить позичальнику за правом приватної власності, - також про іпотеку земельної ділянки;
* '''договором застави іншого майна та майнових прав''' (пункт 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

=== Який порядок погашення кредиту? ===
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним розпочинається позичальником '''через два місяці після завершення терміну''' використання кредиту, встановленого в пункті 18 цих [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил].
Погашення кредиту та внесення плати за користування ним може проводитися '''коштами та/або частково чи повністю сільськогосподарською продукцією власного виробництва за цінами та на умовах, визначених кредитним договором''', рівними частинами '''щоквартально, до 15 числа місяця''', що настає за звітним періодом, або '''до 30 листопада''' поточного року. Погашення позики в останній рік повинно бути проведено до закінчення терміну кінцевого погашення кредиту (пункти 20, 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил])

За '''еквівалент розрахунків''' при визначенні обсягу коштів або сільськогосподарської продукції, що підлягають сплаті в рахунок погашення кредиту та відсотків за користування ним, береться 1 кг живої маси великої рогатої худоби за орієнтовними цінами на час укладення кредитного договору з уточненням у подальшому на час видачі та погашення кожної частини кредиту.

За бажанням позичальника може передбачатися '''дострокове погашення кредиту''' та/або внесення плати за користування ним. Фонди, в тому числі їх відділення, не мають права чинити перешкод позичальникам у реалізації цього права.

Забудовник може '''щороку вносити плату''' за користування кредитом починаючи з першого року його одержання, якщо це обумовлено кредитним договором (пункт 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил]).

За несвоєчасне погашення кредиту застосовуються '''штрафні санкції''' відповідно до укладеного кредитного договору.

Так, '''у разі порушення умов кредитних договорів, в тому числі у разі використання кредиту не за призначенням''', фонди мають право вимагати дострокового погашення кредиту та дострокового внесення позичальниками інших платежів, передбачених цими договорами. '''За прострочення платежу''' нараховується пеня з розрахунку подвійної річної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу.
За прострочення платежу '''пеня не нараховується таким позичальникам''' (за умови звернення їх або повнолітніх членів їх сімей з відповідною заявою):
* військовослужбовцям, подружжю, в якому чоловік або дружина є військовослужбовцем, що підтверджується копією військового квитка, - з початку і до закінчення особливого періоду;
* резервістам та військовозобов’язаним, подружжю, в якому чоловік або дружина є резервістом чи військовозобов’язаним, що підтверджується довідкою військового комісаріату або військової частини про перебування на військовій службі, - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення проходження військової служби в особливий період (пункт 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі]).

[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оренда житла з правом викупу

2020-04-02T09:31:29Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Постанова КМУ «Про затвердження Порядку оренди житла з викупом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572]

== Визначення поняття ==

'''Договір оренди житла з викупом''' – особливий вид договору найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі – вигодонабувачу (частина 1 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендарю (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Даний договір поєднує в собі риси договору оренди житла та договору купівлі-продажу житла.

== Сторони договору ==

'''Сторонами''' у договорі оренди житла з викупом є '''підприємство-орендодавець (далі - орендодавець) та особа-орендар (далі - орендар).'''

'''Орендодавцем''' є юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу (частина 3 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''Орендарем''' може бути тільки фізична особа. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

== Предмет та мета договору ==

'''Предмет договору оренди''' – квартира або її частина, житловий будинок або його частина, що призначаються та придатні для постійного проживання в них (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Мета договору''' – передача права власності на житло орендарю після сплати орендних платежів.

== Істотні умови договору ==

Договір оренди житла з викупом укладається відповідно до примірного договору, який затверджується Мінрегіоном і в якому '''зазначаються:'''
# найменування сторін;
# характеристика житла, що передається в оренду;
# строк, на який укладається договір;
# розмір, порядок формування, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;
# підстави дострокового розірвання договору;
# порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання договору;
# формування резерву непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря;
# зобов’язання сторін;
# відповідальність сторін (пункт 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом] ).

== Права та обов’язки сторін ==
'''Орендодавець має право''' розпоряджатися придбаним житлом до його повного викупу орендарем.

'''Орендодавець зобов’язаний''' передати житло у користування орендарю у встановлений договором строк або достроково, за умови повної сплати орендних платежів. 

Крім того, орендодавець також зобов'язаний здійснювати капітальний ремонт житла, переданого у найм (частина 2 статті 819 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

До '''основних прав орендаря''' належить:
# право володіння та користування житлом, отриманим в оренду;
# після сплати орендних платежів у повному обсязі набуття права власності на таке житло;
# право достроково погасити платежі на викуп житла (пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Орендар зобов’язаний:'''
# сплатити за житло кошти початкового внеску, який є складовою частиною вартості житла, визначеної у договорі оренди (частина 3 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»];
# своєчасно сплачувати орендні платежі, тобто періодичні платежі, які орендар сплачує орендодавцю відповідно до умов договору оренди протягом усього строку дії договору. Вони складаються з: платежів на викуп обраного орендарем житла; винагороди (доходу) орендодавця частина 4 статті 820 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]). У свою чергу, винагорода (дохід) орендодавця визначається згідно з розміром процентної ставки, встановленої у договорі оренди (частина 6 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]);
# компенсувати орендодавцю витрати, пов’язані з вчиненням юридичних дій, а саме: страхові платежі; витрати на оформлення права власності на нерухоме майно; на державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна; нотаріальні послуги; резерви непередбачених витрат, пов’язані з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). Порядок компенсації вищепозначених витрат визначається договором оренди (пункт 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# надати кошти для формування резервів непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]; пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]). Розмір таких резервів не може перевищувати три відсотки вартості житла. Кошти з цих резервів у разі їх невикористання зараховуються як платежі орендаря на викуп житла (пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# сплачувати самостійно комунальні платежі (частина 7 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). У випадку виникнення заборгованості з оплати спожитих житлово-комунальних послуг орендодавець погашає її за рахунок коштів відповідного резерву (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).
# використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла, підтримувати його в належному стані, дотримуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572] (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).
# здійснювати поточний ремонт житла, переданого у найм, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 819 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 
Наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця (частина 2 статті 815 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується '''актом''', що є невід’ємною частиною договору (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом])

Права та обов’язки орендаря за договором оренди житла з викупом '''входять до складу спадщини''' і переходять до його спадкоємців як за заповітом, так і за законом (частина 1 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], пункт 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Спадкоємці мають право ініціювати дострокового '''припинення договору''' оренди у порядку, визначеному законом (частина 3 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Водночас вони мають право '''відмовитись від прийняття спадщини,''' до складу якої входять права та обов’язки орендаря, у порядку, встановленому статтею 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] (частина 2 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Форма договору ==
Договір оренди житла з викупом має '''письмову форму та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню''' (частина 2 статті 811 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Строк договору ==
Договір оренди житла з викупом укладається на '''довготривалий (до 30 років) строк,''' який визначається за домовленістю сторін (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], частина 2 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»], пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Припинення договору
Договір оренди житла з викупом припиняється у разі '''повної сплати орендних платежів у визначений строк або достроково'''.

== Розірвання договору ==
=== добровільний порядок ===

Договір може бути розірваний '''за взаємною згодою сторін''' (частина 1 статті 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). У цьому випадку повернення сплачених коштів щодо вартості житла здійснюються відповідно до умов договору (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]). 

Наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, письмово попередивши про це наймодавця за три місяці. Якщо наймач звільнив помешкання без попередження, наймодавець має право вимагати від нього плату за користування житлом за три місяці, якщо наймодавець доведе, що він не міг укласти договір найму житла на таких самих умовах з іншою особою (частина 1 статті 825 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці (частина 3 сатті 825 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

=== судовий порядок ===
Договір оренди може бути розірваний '''за рішенням суду''' на вимогу орендодавця у випадках, передбачених частиною 2 статті 825 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], а саме:
# невнесення орендарем платежів на викуп житла у визначений строк;
# руйнування або псування житла безпосередньо орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає. 
За рішенням суду наймачеві може бути наданий строк не більше одного року для відновлення житла.

У цьому разі повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

У разі розірвання договору '''оренди орендар та інші особи''', які проживають разом з ним, '''підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення''' (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

== Реєстрація права власності ==

На підставі '''договору оренди житла з викупом''', який є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно (житло) від орендодавця до орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), та '''акта щодо сплати орендних платежів''' здійснюється державна реєстрація права власності на житло орендаря).

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда житла з правом викупу

2020-04-02T09:24:51Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Постанова КМУ «Про затвердження Порядку оренди житла з викупом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572]

== Визначення поняття ==

'''Договір оренди житла з викупом''' – особливий вид договору найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі – вигодонабувачу (частина 1 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендарю (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Даний договір поєднує в собі риси договору оренди житла та договору купівлі-продажу житла.

== Сторони договору ==

'''Сторонами''' у договорі оренди житла з викупом є '''підприємство-орендодавець (далі - орендодавець) та особа-орендар (далі - орендар).'''

'''Орендодавцем''' є юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу (частина 3 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''Орендарем''' може бути тільки фізична особа. Якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.

== Предмет та мета договору ==

'''Предмет договору оренди''' – квартира або її частина, житловий будинок або його частина, що призначаються та придатні для постійного проживання в них (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Мета договору''' – передача права власності на житло орендарю після сплати орендних платежів.

== Істотні умови договору ==

Договір оренди житла з викупом укладається відповідно до примірного договору, який затверджується Мінрегіоном і в якому '''зазначаються:'''
# найменування сторін;
# характеристика житла, що передається в оренду;
# строк, на який укладається договір;
# розмір, порядок формування, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;
# підстави дострокового розірвання договору;
# порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання договору;
# формування резерву непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря;
# зобов’язання сторін;
# відповідальність сторін (пункт 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом] ).

== Права та обов’язки сторін ==
'''Орендодавець має право''' розпоряджатися придбаним житлом до його повного викупу орендарем.

'''Орендодавець зобов’язаний''' передати житло у користування орендарю у встановлений договором строк або достроково, за умови повної сплати орендних платежів. 

Крім того, орендодавець також зобов'язаний здійснювати капітальний ремонт житла, переданого у найм (частина 2 статті 819 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

До '''основних прав орендаря''' належить:
# право володіння та користування житлом, отриманим в оренду;
# після сплати орендних платежів у повному обсязі набуття права власності на таке житло;
# право достроково погасити платежі на викуп житла (пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Орендар зобов’язаний:'''
# сплатити за житло кошти початкового внеску, який є складовою частиною вартості житла, визначеної у договорі оренди (частина 3 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»];
# своєчасно сплачувати орендні платежі, тобто періодичні платежі, які орендар сплачує орендодавцю відповідно до умов договору оренди протягом усього строку дії договору. Вони складаються з: платежів на викуп обраного орендарем житла; винагороди (доходу) орендодавця частина 4 статті 820 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]). У свою чергу, винагорода (дохід) орендодавця визначається згідно з розміром процентної ставки, встановленої у договорі оренди (частина 6 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]);
# компенсувати орендодавцю витрати, пов’язані з вчиненням юридичних дій, а саме: страхові платежі; витрати на оформлення права власності на нерухоме майно; на державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна; нотаріальні послуги; резерви непередбачених витрат, пов’язані з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). Порядок компенсації вищепозначених витрат визначається договором оренди (пункт 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# надати кошти для формування резервів непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]; пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]). Розмір таких резервів не може перевищувати три відсотки вартості житла. Кошти з цих резервів у разі їх невикористання зараховуються як платежі орендаря на викуп житла (пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# сплачувати самостійно комунальні платежі (частина 7 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). У випадку виникнення заборгованості з оплати спожитих житлово-комунальних послуг орендодавець погашає її за рахунок коштів відповідного резерву (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).
# використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла, підтримувати його в належному стані, дотримуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572] (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується '''актом''', що є невід’ємною частиною договору (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом])

Права та обов’язки орендаря за договором оренди житла з викупом '''входять до складу спадщини''' і переходять до його спадкоємців як за заповітом, так і за законом (частина 1 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], пункт 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Спадкоємці мають право ініціювати дострокового '''припинення договору''' оренди у порядку, визначеному законом (частина 3 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Водночас вони мають право '''відмовитись від прийняття спадщини,''' до складу якої входять права та обов’язки орендаря, у порядку, встановленому статтею 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] (частина 2 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Форма договору ==
Договір оренди житла з викупом має '''письмову форму та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню''' (частина 2 статті 811 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Строк договору ==
Договір оренди житла з викупом укладається на '''довготривалий (до 30 років) строк,''' який визначається за домовленістю сторін (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], частина 2 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»], пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Припинення договору
Договір оренди житла з викупом припиняється у разі '''повної сплати орендних платежів у визначений строк або достроково'''.

== Розірвання договору ==
=== добровільний порядок ===

Договір може бути розірваний '''за взаємною згодою сторін''' (частина 1 статті 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). У цьому випадку повернення сплачених коштів щодо вартості житла здійснюються відповідно до умов договору (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

=== судовий порядок ===
Договір оренди може бути розірваний '''за рішенням суду''' на вимогу орендодавця у випадках, передбачених частиною 2 статті 825 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], а саме:
# невнесення орендарем платежів на викуп житла у визначений строк;
# руйнування або псування житла безпосередньо орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

У цьому разі повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

У разі розірвання договору '''оренди орендар та інші особи''', які проживають разом з ним, '''підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення''' (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

== Реєстрація права власності ==

На підставі '''договору оренди житла з викупом''', який є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно (житло) від орендодавця до орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), та '''акта щодо сплати орендних платежів''' здійснюється державна реєстрація права власності на житло орендаря).

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда житла з правом викупу

2020-04-02T09:22:05Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Постанова КМУ «Про затвердження Порядку оренди житла з викупом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572]

== Визначення поняття ==

'''Договір оренди житла з викупом''' – особливий вид договору найму (оренди) житла, що може передбачати відступлення орендодавцем права вимоги боргу іншій особі – вигодонабувачу (частина 1 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

За договором оренди житла з викупом одна сторона - підприємство-орендодавець передає другій стороні - фізичній особі (особі-орендарю) житло за плату на довготривалий (до 30 років) строк, після закінчення якого або достроково, за умови повної сплати орендних платежів, житло переходить у власність орендарю (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Договір оренди житла з викупом є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно від підприємства-орендодавця до особи-орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

Даний договір поєднує в собі риси договору оренди житла та договору купівлі-продажу житла.

== Сторони договору ==

'''Сторонами''' у договорі оренди житла з викупом є '''підприємство-орендодавець (далі - орендодавець) та особа-орендар (далі - орендар).'''

'''Орендодавцем''' є юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка набуває право власності на попередньо обране особою-орендарем житло з метою подальшої передачі такого житла у довгострокову оренду з викупом такій особі та здійснює розпорядження таким житлом до його повного викупу (частина 3 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''Орендарем''' може бути тільки фізична особа.

== Предмет та мета договору ==

'''Предмет договору оренди''' – квартира або її частина, житловий будинок або його частина, що призначаються та придатні для постійного проживання в них (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Мета договору''' – передача права власності на житло орендарю після сплати орендних платежів.

== Істотні умови договору ==

Договір оренди житла з викупом укладається відповідно до примірного договору, який затверджується Мінрегіоном і в якому '''зазначаються:'''
# найменування сторін;
# характеристика житла, що передається в оренду;
# строк, на який укладається договір;
# розмір, порядок формування, форма і строки внесення орендних платежів та умови їх перегляду;
# підстави дострокового розірвання договору;
# порядок повернення коштів у разі дострокового розірвання договору;
# формування резерву непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря;
# зобов’язання сторін;
# відповідальність сторін (пункт 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом] ).

== Права та обов’язки сторін ==
'''Орендодавець має право''' розпоряджатися придбаним житлом до його повного викупу орендарем.

'''Орендодавець зобов’язаний''' передати житло у користування орендарю у встановлений договором строк або достроково, за умови повної сплати орендних платежів.

До '''основних прав орендаря''' належить:
# право володіння та користування житлом, отриманим в оренду;
# після сплати орендних платежів у повному обсязі набуття права власності на таке житло;
# право достроково погасити платежі на викуп житла (пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

'''Орендар зобов’язаний:'''
# сплатити за житло кошти початкового внеску, який є складовою частиною вартості житла, визначеної у договорі оренди (частина 3 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»];
# своєчасно сплачувати орендні платежі, тобто періодичні платежі, які орендар сплачує орендодавцю відповідно до умов договору оренди протягом усього строку дії договору. Вони складаються з: платежів на викуп обраного орендарем житла; винагороди (доходу) орендодавця частина 4 статті 820 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]). У свою чергу, винагорода (дохід) орендодавця визначається згідно з розміром процентної ставки, встановленої у договорі оренди (частина 6 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]);
# компенсувати орендодавцю витрати, пов’язані з вчиненням юридичних дій, а саме: страхові платежі; витрати на оформлення права власності на нерухоме майно; на державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна; нотаріальні послуги; резерви непередбачених витрат, пов’язані з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). Порядок компенсації вищепозначених витрат визначається договором оренди (пункт 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# надати кошти для формування резервів непередбачених витрат, пов’язаних з обслуговуванням зобов’язань орендаря (частина 5 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]; пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]). Розмір таких резервів не може перевищувати три відсотки вартості житла. Кошти з цих резервів у разі їх невикористання зараховуються як платежі орендаря на викуп житла (пункт 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]);
# сплачувати самостійно комунальні платежі (частина 7 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»]). У випадку виникнення заборгованості з оплати спожитих житлово-комунальних послуг орендодавець погашає її за рахунок коштів відповідного резерву (пункт 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).
# використовувати житло лише для проживання в ньому, забезпечувати збереження житла, підтримувати його в належному стані, дотримуватися [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572] (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Сплата орендних платежів у повному обсязі засвідчується '''актом''', що є невід’ємною частиною договору (пункт 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом])

Права та обов’язки орендаря за договором оренди житла з викупом '''входять до складу спадщини''' і переходять до його спадкоємців як за заповітом, так і за законом (частина 1 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], пункт 13 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Спадкоємці мають право ініціювати дострокового '''припинення договору''' оренди у порядку, визначеному законом (частина 3 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Водночас вони мають право '''відмовитись від прийняття спадщини,''' до складу якої входять права та обов’язки орендаря, у порядку, встановленому статтею 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] (частина 2 статті 12321 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Форма договору ==
Договір оренди житла з викупом має '''письмову форму та підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню''' (частина 2 статті 811 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Строк договору ==
Договір оренди житла з викупом укладається на '''довготривалий (до 30 років) строк,''' який визначається за домовленістю сторін (частина 2 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], частина 2 статті 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/800-17 Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»], пункт 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

Припинення договору
Договір оренди житла з викупом припиняється у разі '''повної сплати орендних платежів у визначений строк або достроково'''.

== Розірвання договору ==
=== добровільний порядок ===

Договір може бути розірваний '''за взаємною згодою сторін''' (частина 1 статті 651 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). У цьому випадку повернення сплачених коштів щодо вартості житла здійснюються відповідно до умов договору (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

=== судовий порядок ===
Договір оренди може бути розірваний '''за рішенням суду''' на вимогу орендодавця у випадках, передбачених частиною 2 статті 825 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], а саме:
# невнесення орендарем платежів на викуп житла у визначений строк;
# руйнування або псування житла безпосередньо орендарем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

У цьому разі повернення коштів здійснюється відповідно до рішення суду (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

У разі розірвання договору '''оренди орендар та інші особи''', які проживають разом з ним, '''підлягають виселенню з житла без надання їм іншого житлового приміщення''' (пункт 11 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/274-2009-%D0%BF Порядку оренди житла з викупом]).

== Реєстрація права власності ==

На підставі '''договору оренди житла з викупом''', який є документом, що свідчить про перехід права власності на нерухоме майно (житло) від орендодавця до орендаря з відкладальними обставинами, визначеними законом (частина 7 статті 8101 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), та '''акта щодо сплати орендних платежів''' здійснюється державна реєстрація права власності на житло орендаря).

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T10:09:35Z

Tetiana.dimova: /* Захист порушеного авторського права */

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України "Про авторське право і суміжні права"] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів] 
== Об'єкти авторського права ==
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів"] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] <big>фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.</big> 
У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що: 
* за змістом статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 421, 433, 435 Цивільного Кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;
* доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;
* правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.
'''''Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття.'''''

== Порядок виникнення авторського права ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 1 ст. 11 Закону], первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Ця презумпція захищає Вас як автора фотографічного твору, покладаючи обов'язок доказування авторства та правомірності використання спірного фото на опонента. 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 2 ст. 11 Закону], <big>авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.</big> Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні. 
Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом.
Авторські права на твір включають в себе майнові та особисті немайнові права.
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.440 Кодексу] майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
# право на використання твору;
# виключне право дозволяти використання твору;
# право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 423 та ст. 438 Кодексу] особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
* право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;
* право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
* забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;
* обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;
* на недоторканність твору. 
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

== Межі користування об'єктами авторського права ==
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частинами 1-3 ст. 440 ЦК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ст.15 Закону] до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами. 
<big>Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 443 ЦК України], використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.</big> 
<big>Випадки законного використання фотографічного твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право).</big> 
Керуючись [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 444 ЦК України], особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення. 
Також, відповідно до ч. 3, 4, 9 ст. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України “Про авторське право і суміжні права] “ без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
* відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
* відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
* відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою. 
У п. 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"] розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. 
Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права"], то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]). 

== Захист порушеного авторського права ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 стаття 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]).

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ч.1 ст.16 ЦК України], кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 1 ст. 52 Закону] при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ статтею 50 цього Закону], недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об’єктів суміжних прав, використанні творів і об’єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
* вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
* подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
* вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
* брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
* вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав;
* здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 52-1 цього Закону].

'''''При цьому, відповідно до положень абзацу третього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.''''' 
У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 2 ст. 52 Закону] <big>суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:</big>

* відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
* відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
* стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
* виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
* заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження. 
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч.3,4 ст. 52 Закону] Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. 

Крім того, Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

== Див. також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE&oldid=7623 Авторське право]

* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2&oldid=3483 Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T10:08:36Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України "Про авторське право і суміжні права"] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів] 
== Об'єкти авторського права ==
Згідно зі [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_051 ст. 2 Бернської конвенції "Про охорону літературних і художніх творів"] та [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 п. 10 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] <big>фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, охороняються як об'єкти авторського права.</big> 
У вирішенні питань про те, чи є конкретний результат об'єктом авторського права, суду слід враховувати, що: 
* за змістом статей [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 421, 433, 435 Цивільного Кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статей 7 і 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права"] в їх взаємозв'язку таким є лише той результат, який створено творчою працею;
* доки не доведено інше, результат інтелектуальної діяльності вважається створеним творчою працею;
* правовій охороні як об'єкт авторського права підлягає твір, виражений в об'єктивній формі, а не його зміст.
'''''Не охороняються авторським правом, зокрема, ідеї, методи, концепції, принципи, способи, відкриття.'''''

== Порядок виникнення авторського права ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 1 ст. 11 Закону], первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Ця презумпція захищає Вас як автора фотографічного твору, покладаючи обов'язок доказування авторства та правомірності використання спірного фото на опонента. 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 2 ст. 11 Закону], <big>авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.</big> Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. При цьому для об'єкта авторського права немає значення, опублікована світлина, чи ні. 
Теоретично фотограф стає автором фотографії з моменту натискання на кнопку. Однак, з точки зору практики цього замало для реального захисту цінних знімків. Адже, по суті, фотографу ще треба довести право свого авторства. Для цього публікуйте свою фотографію не в повному розмірі, а обрізавши її частину. Оригінал цифрової фотографії і її подальші копії неможливо відрізнити один від одного, але такий спосіб допоможе внести «відмінність», а фото-оригінал слугуватиме Вашим доказом.
Авторські права на твір включають в себе майнові та особисті немайнові права.
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст.440 Кодексу] майновими правами інтелектуальної власності на твір є:
# право на використання твору;
# виключне право дозволяти використання твору;
# право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;
# інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 423 та ст. 438 Кодексу] особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:
* право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;
* право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;
* вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;
* забороняти зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору;
* обирати псевдонім у зв'язку з використанням твору;
* на недоторканність твору. 
Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

== Межі користування об'єктами авторського права ==
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частинами 1-3 ст. 440 ЦК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ст.15 Закону] до майнових прав автора належить виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл та заборону використання твору іншими особами. 
<big>Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 443 ЦК України], використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.</big> 
<big>Випадки законного використання фотографічного твору без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право).</big> 
Керуючись [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 444 ЦК України], особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення. 
Також, відповідно до ч. 3, 4, 9 ст. 21 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закону України “Про авторське право і суміжні права] “ без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:
* відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;
* відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;
* відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою. 
У п. 31 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав"] розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є поданням творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором відповідно до пункту 9 частини третьої статті 15 Закону, тобто таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. 
Якщо у зв'язку з таким розміщенням у мережі Інтернет порушуються майнові права суб'єкта авторського права, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права"], то це дає підстави для судового захисту авторського права (пункт "а" [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]). 

== Захист порушеного авторського права ==
Захист особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 стаття 51 Закону України "Про авторське право і суміжні права"]).

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ ч.1 ст.16 ЦК України], кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 1 ст. 52 Закону] при порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ статтею 50 цього Закону], недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об’єктів суміжних прав, використанні творів і об’єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:
* вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право та (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
* подавати позови до суду про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
* подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
* вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту, в порядку, передбаченому Митним кодексом України;
* брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов’язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
* вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об’єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про канали їх розповсюдження;
* вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав;
* здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 статтею 52-1 цього Закону].

'''''При цьому, відповідно до положень абзацу третього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»] від 4 червня 2010 року №5, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.''''' 
У разу порушення авторського права на фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, а також у разі доведеності у судовому порядку цього факту, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч. 2 ст. 52 Закону] <big>суд має право постановити рішення чи ухвалу, зокрема, про:</big>

* відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
* відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
* стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;
* виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
* заборону опублікування творів, їх виконань чи постановок, випуску примірників фонограм, відеограм, їх сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;
* вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів та об’єктів суміжних прав, засобів обходу технічних засобів та про канали розповсюдження. 
При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобов’язаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, пов’язані з оплатою допомоги адвоката.
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 ч.3,4 ст. 52 Закону] Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. 
Крім того, Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технічних засобів захисту.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

== Див. також ==
* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE&oldid=7623 Авторське право]

* [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B7%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2&oldid=3483 Відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав]

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:28:10Z

Tetiana.dimova: /* Захист порушеного авторського права */

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:26:00Z

Tetiana.dimova:

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:24:44Z

Tetiana.dimova:

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:16:19Z

Tetiana.dimova: /* Порядок виникнення авторського права */

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:05:51Z

Tetiana.dimova: /* Порядок виникнення авторського права */

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:03:28Z

Tetiana.dimova: /* Порядок виникнення авторського права */

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:01:04Z

Tetiana.dimova: /* Порядок виникнення авторського права */

Охорона авторського права на фотографії у мережі Інтернет

2020-03-30T09:00:21Z

Tetiana.dimova:

Звернення до суду з вимогою про виплату пенсії за минулий період

2020-03-17T12:28:34Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"]

== Загальні положення ==
Заробітна плата як і пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування (матеріальним інтересом, захищеним [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_535 статтею 1 Першого протоколу до Конвенції]). За змістом [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 п. 14 ст. 1 Закону України «Про громадянство України»] (заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування. Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 з частиною другою статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] заробітна плата і пенсія також включені до переліку доходів. 

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частини першої статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”], нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частини другої статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”] , нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. У цій нормі йде мова про нараховані суми пенсії та про вину органу ПФУ. Ненарахування сум пенсії може бути наслідком вини органу ПФУ, проявом якої є порушення законодавства про пенсійне забезпечення, тобто факт ненарахування будь-яких складових пенсії може бути спірним.
Оскільки в цій нормі йде мова про виплату нарахованих доходів у вигляді сум пенсії та компенсації втрати частини доходів, слід звернутися до положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”]. Відповідно до статті 2 цього Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі – компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. В цій нормі також йде мова про нараховані доходи.

== Подання позовної заяви про виплату пенсії за минулий період ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ частини першої статті 122 КАС України] адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ частиною другою статті 122 КАС України] для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran761#n761 ч. 1 ст. 122 КАС України] адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого не тільки цим Кодексом, а також іншими, тобто спеціальними законами.

Аналіз норм чинного законодавства показує, що до правовідносин у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування підлягає застосуванню частина перша, а не друга статті 122 КАС України.

Оскільки суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, суд також не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому.

З огляду на позицію Конституційного Суду України в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України] в системному зв'язку з положенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] можна дійти висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Верховний Суд України у постанові від 24.04.2018 року у справі № №646/6250/17 зазначив, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.

При цьому Верховний Суд також зазначив, що у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення застосування до адміністративного позову шестимісячного строку звернення до суду, встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України], має наслідком неможливість реалізувати передбачене [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час та компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати без обмеження будь-яким строком.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T08:53:12Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року].

[[Файл:Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).doc]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T08:47:31Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року].

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T08:32:56Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року].

[[Зразок скарги|Файл:Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).doc]]

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T08:18:15Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року].

Файл:Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).doc

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Файл:Зразок скарги щодо дисциплінарного проступку судді (суддів) (дисциплінарна скарга).doc

2020-03-17T08:11:04Z

Tetiana.dimova:

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T07:34:48Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше тридцяти днів із дня їх надходження (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до суду рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

Рішення Вищої ради правосуддя, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:
#склад Вищої ради правосуддя, який ухвалив відповідне рішення, не мав повноважень його ухвалювати;
#рішення не підписано будь-ким із складу членів Вищої ради правосуддя, які брали участь у його ухваленні;
#суддя не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради правосуддя - якщо було ухвалено будь-яке з рішень, визначених пунктами 2-5 частини десятої статті 51 Закону України “Про Вищу раду правосуддя”;
#рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків.
У випадку скасування судом рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, Вища рада правосуддя розглядає відповідну дисциплінарну справу повторно. Повторний розгляд справи здійснюється Вищою радою правосуддя у пленарному складі у порядку, визначеному статтею 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року].

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T07:22:20Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді. Рішення у дисциплінарній справі ухвалюється простою більшістю голосів.
Скарга на рішення Дисциплінарної палати може бути подана виключно до Вищої ради правосуддя.
Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення та Скаржник за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин (частини 1, 2, 3 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше '''шістдесяти днів''' із дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на '''шістдесят днів''' у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до '''суду''' рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T07:19:40Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. У разі наявності обставин, що спричиняють виникнення сумнівів у існуванні або достовірності підпису особи, яка подала дисциплінарну скаргу, відповідний орган Вищої ради правосуддя має право запросити таку особу для підтвердження скарги.

Не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права, як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя. За подання адвокатом завідомо безпідставної дисциплінарної скарги такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до '''Вищої ради правосуддя''' за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження не пізніше '''тридцяти днів''' з дня ухвалення рішення (частини 1 та 2 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше '''шістдесяти днів''' із дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на '''шістдесят днів''' у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до '''суду''' рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T07:17:35Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя, у тому числі недодержання встановлених законом строків надання інформації;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до '''Вищої ради правосуддя''' за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження не пізніше '''тридцяти днів''' з дня ухвалення рішення (частини 1 та 2 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше '''шістдесяти днів''' із дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на '''шістдесят днів''' у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до '''суду''' рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]

Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді

2020-03-17T07:16:17Z

Tetiana.dimova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя" від 21.12.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2016 року]

== Хто має право звертатися з дисциплінарною скаргою щодо судді ==
Право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа.
Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.
Адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути за собою дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної дисциплінарної скарги (частина 1 статті 107 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Підстави дисциплінарної відповідальності судді ==
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
* умисне або внаслідок недбалості:
# незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
# не зазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
# порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
# порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
# незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
# порушення правил щодо відводу (самовідводу);
* безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
* допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
* умисне або внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків;
* розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
* неповідомлення суддею Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення здійснено в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством спосіб, упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
* неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
* втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями;
* неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
* зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством;
* використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
* допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам; непідтвердження суддею законності джерела походження майна;
* ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради правосуддя;
* непроходження курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України відповідно до направлення, визначеного органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, або непроходження подальшого кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді, або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами цього кваліфікаційного оцінювання;
* визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом;
* неподання або несвоєчасне подання декларації родинних зв’язків суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* подання у декларації родинних зв’язків судді завідомо недостовірних (у тому числі неповних) відомостей;
* неподання або несвоєчасне подання декларації доброчесності суддею в порядку, визначеному цим Законом;
* декларування завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності судді (стаття 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

== Досудовий порядок ==
=== Куди звертатися ===
Дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють '''дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"], з урахуванням вимог [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»].

З дня набрання чинності [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"] до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції (пункт 1 частини 161 Перехідних положень до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»], передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Якщо на день набрання чинності [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом (стаття 31 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

Заяви (скарги) щодо поведінки суддів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України, а також дисциплінарні справи, порушені Вищою радою юстиції до набрання чинності цим Законом, рішення стосовно яких не прийнято, передаються дисциплінарним органам Вищої ради правосуддя для розгляду та прийняття рішень. Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, дисциплінарні органи Вищої ради правосуддя застосовують дисциплінарні стягнення, визначені [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]. Дисциплінарні справи, відкриті до набрання чинності цим Законом, розглядаються дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя у порядку, який діяв на день відкриття дисциплінарної справи (пункт 32 Прикінцевих та перехідних положень до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]).

=== Перелік необхідних документів ===
'''Дисциплінарна скарга''' подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
# прізвище, ім’я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
# прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу;
# конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до ч. 1 ст. 106 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»] може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді;
# посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості.

Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання.

=== Строк розгляду скарги ===
'''Дисциплінарна палата''' розглядає дисциплінарну справу протягом '''дев’яноста днів''' з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на '''тридцять днів''' у виключних випадках, у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи (частина 13 статті 49 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Оскарження рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі ===
Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до '''Вищої ради правосуддя''' за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження не пізніше '''тридцяти днів''' з дня ухвалення рішення (частини 1 та 2 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

=== Строк розгляду скарги на рішення ===
Вища рада правосуддя розглядає скарги на рішення Дисциплінарної палати не пізніше '''шістдесяти днів''' із дня їх надходження. Цей строк може бути продовжений Вищою радою правосуддя не більше ніж на '''шістдесят днів''' у разі потреби додаткової перевірки обставин та/або матеріалів справи (частина 7 статті 51 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

== Судовий порядок ==
Право на оскарження до '''суду''' рішення Вищої ради правосуддя, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення, та скаржник, якщо рішення Вищої ради правосуддя ухвалене за його скаргою (частина 2 статті 52 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-19 Закон України "Про вищу раду правосуддя"]).

[[Категорія:Відповідальність за порушення трудового законодавства]]