WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2022-12-09T11:59:38Z

Tetiana.demianova: (підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/paran249#n249 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF Постанова Кабінет Міністрів України від 04 березня 2004 року № 266 "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX]
== Хто може звернутись ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації''' '''забороняється'''. '''Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''

Також, звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, закрито доступ до Публічної кадастрової карти.
|}
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України] кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 частина четверта статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Для обрання вільної земельної ділянки за бажаним місцем розташування та з відповідним цільовим призначенням може допомогти [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all '''Публічна кадастрова карта'''].
== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті);
* обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
* [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
'''17 листопада 2020 року Держгеокадастр видав [https://land.gov.ua/info/nakaz-derzhheokadastru-vid-17-11-2020-485-deiaki-pytannia-peredachi-zemelnykh-dilianok-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-do-komunalnoi-vlasnosti/ наказ №485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності»].''' Цим документом керівників головних управлінь Держгеокадастру в областях зобов’язано передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''з 17 листопада 2020 року'''.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання==
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет).jpg|міні]]
[[Файл:Приватизація земельної ділянки (буклет - частина 2).jpg|міні]]
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) [http://odeska.land.gov.ua/info/zrazky-zaiav-shchodo-realizatsii-povnovazhen-z-peredachi-zemel-silskohospodarskoho-pryznachennia-derzhavnoi-vlasnosti-dlia-vsikh-potreb-holovnym-upravlinniam-derzhheokadastru-v-odeskii-oblasti/ (зразки клопотання (заяви)].[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B5%] До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку. 
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою.
# фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників"), або у [https://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF договору].

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою (у паперовій або електронній формі) розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт (далі - заявник) (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у пунктах 91-129, 135-137 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису( печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до Держгеокадастру, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина четверта статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Підстави для відмови:'''
* документи подані не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства;
* розташування земельної ділянки та території дії повноважень іншого кадастрового реєстратора;
* розташування в межах земельної ділянки, яка реєструється, іншої земельної ділянки або її частини.
Не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру державний кадастровий реєстратор видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення в паперовій формі (у разі подання заяви у паперовій формі) або в електронній формі (у разі подання заяви в електронній формі).

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації"] після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 186-1 ЗК України, ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
*
*
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/7862647 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).
== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2022-12-09T11:55:46Z

Tetiana.demianova: (підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється. '''Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.
== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''
== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}
== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':
==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.
==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].
== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T07:21:32Z

Tetiana.demianova: /* Який порядок реалізації програми? */

== '''Нормативна база:''' ==
* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.
== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ==
* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)
== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію [https://auction.e-tender.ua/#/register за посиланням].

У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.
== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>'''''Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''''' </blockquote>
=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===
* – видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.
* - відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.
* - заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.
* - заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.
'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T07:20:26Z

Tetiana.demianova: /* Який порядок реалізації програми? */

== '''Нормативна база:''' ==
* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.
== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ==
* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)
== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію [https://auction.e-tender.ua/#/register за посиланням].

У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.
== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>''Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. '''У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''''' </blockquote>
=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===
* – видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.
* - відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.
* - заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.
* - заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.
'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T07:19:35Z

Tetiana.demianova:

== '''Нормативна база:''' ==
* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.
== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ==
* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)
== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію [https://auction.e-tender.ua/#/register за посиланням].

У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.
== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. '''У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''' </blockquote>
=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===
* – видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.
* - відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.
* - заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.
* - заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.
'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T06:58:25Z

Tetiana.demianova: /* Як взяти участь у програмі? */

== '''Нормативна база:''' ==
* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.
== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ==
* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)
== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію [https://auction.e-tender.ua/#/register за посиланням].

У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.
== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. '''У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''' </blockquote>
=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===
* – видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.
* - відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.
* - заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.
* - заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.
'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T06:56:29Z

Tetiana.demianova:

== '''Нормативна база:''' ==
* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.
== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ==
* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)
== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію [https://auction.e-tender.ua/#/register за посиланням]. У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.
== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. '''У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''' </blockquote>
=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===

* – видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.
* - відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.
* - заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.
* - заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.

'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''

Переміщення (евакуація) підприємств із зони бойових дій

2022-09-28T06:52:57Z

Tetiana.demianova: Створена сторінка: == '''Нормативна база:''' == * · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне...

== '''Нормативна база:''' ==

* · Постанова Уряду №305 від 17.03.2022: регламентує безоплатне перевезення майна вітчизняних підприємств, установ та організацій згідно з переліком, який формується Міністерством економіки і передається до Міністерства інфраструктури;
* · Розпорядженням Уряду №246-р від 25.03.2022: передбачає план невідкладних заходів з переміщення у разі потреби виробничих потужностей суб’єктів господарювання з територій, де ведуться бойові дії та/або є загроза бойових дій, на безпечну територію.Уряд спільно з Міністерством економіки України реалізує програму з релокації (переміщення) українських підприємств, які знаходяться у зоні активних бойових дій.

=== '''При реалізації програми держава допомагає в:''' ===

* ·підборі площ для розміщення виробництва;
* ·переміщенні та розселенні персоналу;
* ·підборі працівників в місці дислокації після переїзду;
* ·бере на себе логістичні витрати, надаючи транспорт (це, в першу чергу, потужності Укрзалізниці та Укрпошти, у випадку потреби залучаються субпідрядники)

== '''Як взяти участь у програмі?''' ==
Для отримання допомоги власники або менеджери підприємства повинні подати відповідну заявку на евакуацію за посиланням. У формі необхідно вказати ЄДРПОУ підприємства, адресу виробництва, визначити потреби до виробничого приміщення (обсяги використання електроенергії, газу, води), кількість працівників та обладнання, спосіб транспортування, орієнтовний термін монтажу обладнання на новому місці тощо. Під час заповнення заявки важливо максимально деталізувати інформацію про підприємство, що спростить та пришвидшить процес подальшого транспортування.

Заявку можуть подати будь-які підприємства як великі так і малі, де працюють кілька десятків людей.

== '''Який порядок реалізації програми?''' ==
Вивезення підприємств здійснюється у порядку черговості. Після обробки усіх запитів Міністерство економіки визначає черговість релокації (переміщення) компаній. Пріоритет мають стратегічні підприємства і компанії, які виробляють товари першої необхідності та підприємства, які можуть самостійно забезпечити демонтаж та перевезення своїх потужностей до найближчої станції АТ “Укрзалізниця”. <blockquote>Увага! Вивезення підприємств здійснюється у випадках, коли існує така логістична можливість без надмірної загрози для водіїв та залізничників. '''У зоні безпосередніх бойових дій та через гуманітарні коридори релокація не проводиться.''' </blockquote>

=== '''Етапи опрацювання заявок''' ===
– видалення повторних форм, запитів з неповною інформацією.

- відсортування заявок за пріоритетністю та Фахівці Міністерства економіки зв’язуються з претендентами на релокацію та доуточнюють всю необхідну інформацію.

- заявка передається спеціально призначеним відповідальним фахівцям до однієї з приймаючих обласних адміністрацій.

- заявка надходить до логістів. Головним перевізником виступає АТ “Укрзалізниця”. АТ “Укрпошта” відповідає за підвезення обладнання до залізничної станції, а також забезпечує оперативне проходження блокпостів, оформлює транспортні накладні і інші документи, що дозволяють компенсувати підприємству витрати на транспортування.

'''Зараз підприємства можуть переїхати до дев’яти областей: Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької, Вінницької, південних територій Волинської і Рівненської.'''

Набувальна давність

2021-12-29T17:03:52Z

Tetiana.demianova: Внесено зміни в розділ "Набувальна давність на земельну ділянку." та додано категорію Земельне право

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. №5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав]

== Що таке набувальна давність? ==
Набувальна давність – це один із способів набуття права власності на чуже майно особою, яка добросовісно заволоділа цим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, земельною ділянкою — протягом 15 років.

== Як зареєструвати права власності за набувальною давністю? ==
Державна реєстрація прав на нерухомі речі, набуті за давністю, здійснюється лише на підставі рішення суду, а передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність.Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

== Набувальна давність на рухоме і нерухоме майно. ==
[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
 
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
 
Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

===Умови на яких базується право власності за набувальною давністю===
Право власності за набувальною давністю базується на умовах, сукупність яких чітко визначена частиною [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 1 статті 344 Цивільного кодексу України]. До цих законодавчих умов належить такі види володіння особою майном як своїм власним: 
* добросовісне володіння;
* відкрите володіння;
* безперервне володіння;
* тривале володіння;
* наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт;
* законність об`єкта володіння;
* відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.
'''Добросовісне володіння''' майном означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіння річчю є незаконним. Встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Добросовісність означає фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов’язків. При вирішенні в судах спорів про набувальну давність враховується добросовісність саме на момент передачі позивачу майна (речі), тобто на початковий момент, який буде включатися в повний строк давності володіння, визначений законом. Позивач, як незаконний володілець, протягом всього часу володіння майном повинен бути впевнений, що на це майно не претендують інші особи, і він отримав це майно з підстав, достатніх для того, щоб мати право власності на нього. 
'''Володіння визначається відкритим''' якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.Володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховання цього майна. 
'''Володіння визначається безперервним''' якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. 
'''Тривалість володіння''' передбачає, що має закінчиться визначений у законодавстві строк, що розрізняється залежно від речі (рухомої чи нерухомої), яка перебуває у володінні певної особи, і для нерухомого майна складає десять років.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. Наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном.

За відсутності будь-якої з перерахованих умов не можливо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю..

===Судова практика у справах за позовом про визнання права власності за набувальною давністю===
 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran6109#_blank пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України]про те, що правила [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344] даного кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом та беручи до уваги, що Цивільний кодекс України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 статті 344 Цивільного кодексу України] поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю могло мати місце не раніше 1 січня 2001 року. 
При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. 
Враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran97#_blank статей 16],[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1860#n1860&test=XNLMf5x.qwJgOvYwZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 344] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2117#_blank 396 Цивільного кодексу України],до набуття права власності на майно за набувальною давністю особа, яка володіє майном, має право на захист свого володіння від третіх осіб, які не є власниками майна і не мають прав на володіння цим майном в силу іншої передбаченої законом чи договором підстави. Таким чином, давнісний володілець має право на захист свого володіння відповідно до вимог [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2082#_blank статей 387], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2099#n2099&test=NOaMfL2dtr58OvY6ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 391 Цивільного кодексу України]. 
Під час розгляду позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, пред'явленого давнісним володільцем, застосуванню підлягають також положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2084#n2084&test=Up9Mf3o6frtCOvY2ZivCgzxXHI4FAs80msh8Ie6 статті 388 Цивільного кодексу України]за наявності відповідних заперечень з боку відповідача. 
Можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran94#_blank статей 15, 16 Цивільного кодексу України], а також частини четвертої статті 344 Цивільного кодексу України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

=== Правова позиція Верховного Суду України ===
У справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/89006375 № 552/1354/18. від 28 квітня 2020 року КЦС ВС] виклав свою правову позицію стосовно належного позивача у справі про набуття права власності за давністю володіння, зазначивши, що позов про визнання права власності за набувальною давністю не може заявляти особа, яка володіє ним за волею власника і завжди знала, хто є власником цього майна. Володіння є добросовісним, якщо особа не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження № 12-291гс18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18), від 27 червня 2019 року у справі № 175/2338/16-ц (провадження № 61-2017св18) та в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2021 року № 607/21758/19 (провадження № 61-18513св20).

=== Хто є відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю ===
Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідач у даній категорії справ має не визнавати або оспорювати це право позивача, а також між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження. 

===Судовий збір===
За подання позову особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»], оскільки це позовне провадження майнового характеру, судовий збір залежить від ціни позову, яка в свою чергу визначається експертною оцінкою майна. 

==Набувальна давність на земельну ділянку.==
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України] набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 Статтею 119 Земельного кодексу України] передбачено право громадян набувати права на земельну ділянку за давністю користування (набувальна давність). Так, громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. 
Розмір земельної ділянки, яку може набути громадянин за давністю користування, визначається у межах встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст. 121 Земельного кодексу України]. 
Умовою набуття зазначеними суб'єктами такого права виступає добросовісне, відкрите і безперервне користування відповідною земельною ділянкою протягом 15 років. 
Так, наприклад, добросовісне користування земельною ділянкою може бути пов'язане з оплатою земельного податку, поданням заяви на адресу уповноваженого органу про закріплення за громадянином цієї ділянки тощо. Відкрите користування земельною ділянкою передбачає, що інформація про таке користування була відома уповноваженим органам, але вони не порушували питання про самовільне використання даної земельної ділянки. Безперервне користування означає, що земельна ділянка не залишалася без користування та знаходилася постійно в експлуатації не менше 15 років. 
Наявність у сукупності всіх зазначених умов породжує у громадянина право на звернення до місцевої ради з клопотанням про передачу відповідної земельної ділянки у власність або надання у користування. 
Необхідно враховувати, що право на отримання земельної ділянки за давністю користування виникає лише з моменту закінчення 15-річного строку добросовісного, відкритого і безперервного користування земельною ділянкою. Верховний суд України у своєму листі від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v3767700-08 29 жовтня 2008 року № 19-3767/0/8-08] визначив, що норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 ст. 119 Земельного кодексу України] щодо набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватися з 1 січня 2017 року відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page9 п. 1 розділу IX "Прикінцеві положення" Земельного кодексу України].

Стаття 119 ЗК України передбачає можливість отримання земельних ділянок у власність на підставі набувальної давності '''лише щодо громадян'''.''(Постанова ВС від 30 вересня 2020 року по справі №522/1513/18)''

У [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73627618 справі № 742/2916/15-ц від 11.04.2018] Верховний суд України зробив висновок, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 стаття 119 Земельного кодексу України] значно відрізняється від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1860 статті 344 Цивільного кодексу України] та не передбачає жодних переваг для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/paran1017#n1017 частині 1 цієї статті], оскільки навіть дотримання всіх умов набувальної давності не приводить до виникнення права власності на землю та фактично відсилає до загального порядку надання земельних ділянок у власність або в користування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 статті 118], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 123 Земельного кодексу України]). 

===Право власності на земельну ділянку на підставі набувальної давності.===
Передача у власність земельної ділянки на підставі набувальної давності відбувається у порядку, визначеному для безоплатної передачі земельних ділянок у власність (в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 статтею 118 Земельного кодексу України]). 
Безкоштовна приватизація земельної ділянки здійснюється за наступним порядком: 
# Подання громадянином України в місцеву раду (якщо земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту) або районної адміністрації (якщо земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту) заяви про безоплатну передачу земельної ділянки у власність. У заяві вказується площа та цільове призначення земельної ділянки. Площа не може перевищувати норм, встановлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page4 ст.121 Земельного кодексу України].
# Прийняття рішення місцевою радою або районною державною адміністрацією про надання дозволу на розробку документації із землеустрою.
# Звернення особи, яка бажає приватизувати земельну ділянку, до землевпорядної організації і укладення договору з метою розробки документації із землеустрою.
# Розробка документації із землеустрою землевпорядною організацією. Термін: визначається за домовленістю між замовником землевпорядної документації та землевпорядною організацією.
# Подання до місцевих рад або районної державної адміністрації розробленої документації із землеустрою.
# Прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.
Відповідно до [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page7 Статтею 344 Цивільного кодексу України] право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/page5 ст. 125 Земельного кодексу України] право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права. А тому після отримання рішення про передачу у власність земельної ділянки та отримання державного акта на право власності на земельну ділянку необхідно здійснити реєстрацію такого права.

===Оскарження відмови у передачі земельної ділянки у власність.===
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Належними судами для оскарження відмови є окружні адміністративні суди.

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Оренда земельної ділянки комунальної власності

2021-08-30T07:20:43Z

Tetiana.demianova: До нормативної бази додано Постанову КМУ про затвердження типового договору оренди землі

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України 3 березня 2004 р. № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
== Загальні положення ==
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
* Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю.
* Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
* Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
* Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи
* Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
== Варіанти оренди неприватної землі в Україні. ==
В Україні є '''два варіанти''' передачі в оренду неприватних земель:
# за результатами проведення земельних торгів;
# за рішенням відповідного органу розпорядження землею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 124 Земельного кодексу України)].
'''Перший варіант.'''
* Щоб отримати землю в оренду, варто моніторити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру (http://torgy.land.gov.ua/auction) на предмет уже запланованих земельних аукціонів.
Процедура набуття права оренди на земельних торгах виглядає так:
* Крок 1. Зареєструватись на електронному майданчику. Крок 2. Обрати необхідні торги та подати заяву на участь
* Крок 3. Сплатити реєстраційний та гарантійний внески на рахунок виконавця земельних торгів
* Крок 4. Підготувати пакет підтверджуючих документів Для участі у торгах необхідно підготувати пакет підтверджуючих документів, передбачених ст.137 Земельного кодексу та п. 8 Постанови КМУ №688. Для підписання документів необхідно мати ЕЦП та сканер, адже документи мають бути в електронному вигляді та за підписом ЕЦП потенційного учасника. У разі, якщо пакет документі буде неповним, виконавець відхилить учасника та не зареєструє аукціонний білет. Тому важливо одразу підготувати повний пакет документів у відповідності до законодавства.
* Крок. 5 Направити електронний пакет документів на перевірку виконавцю.Документи надсилають на електронну пошту виконавця земельних торгів, які він перевіряє протягом одного дня. Важливо, що заява на участь в аукціоні (документи учасника) мають бути надіслані щонайменше за 3 дні до аукціону. У разі, якщо документи відповідають законодавству, виконавець реєструє аукціонний квиток та його номер. Якщо ні – виконавець відмовляє в допуску до участі в аукціоні.
* Крок 6. Отримати номер аукціонного білету від виконавця.Отримання номеру аукціонного квитка є підтвердженням набуття статусу учасника та фактично зеленим світлом для участі в електронному аукціоні.
* Крок 7. Прийняти участь в аукціоні.
* Крок 8. Підписати електронний протокол .У разі виграшу - підписати електронний протокол за допомогою ЕЦП до 18:00 дня аукціону. Протокол підписується одразу ж в день аукціону, адже у процедурі приватизації, наприклад, протокол підписується протягом 6 робочих днів, а в земельних торгах усе відбувається день в день. що зручно та оперативно для учасника та без додаткової бюрократії. До того ж підписують за допомогою найзручнішого механізму – накладення ЕЦП.
* Крок 9. Підписати договір в електронному та в паперовому вигляді. Проект договору обов'язково публікують в умовах оголошення і учасник ще на етапі підготовки документів знає, на яких умовах буде укладена угода. Підписують договір аналогічно як і протокол - ЕПЦ, але з тією особливістю, що додатково необхідно підписати й в паперовому вигляді, для подальшої реєстрації угоди.
'''''Перевагою набуття права оренди на земельних торгах є оперативність''''', адже орендар не зобов’язаний:отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про дозвіл на розробку документації із землеустрою;розробляти таку документацію та погоджувати її; реєструвати земельну ділянку в ДЗК; отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про передачу земельної ділянки в оренду.
У''сі необхідні процедури щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації виконує організатор торгів до їх проведення. Договір оренди земельної ділянки укладають за їх результатами безпосередньо в день проведення торгів''. ''' Другий варіант''' Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Алгоритм дій:
* Перевірити, чи вільна земля можна на сайті [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all «Публічна кадастрова карта України».]
* Потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
* Після отримання дозволу, необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт.
* Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.
* З випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землею – місцевої рада або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього відповідний орган місцевого самоврядування чи місцевий орган виконавчої влади приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення. Після отримання рішення органів місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або наказу органів державної виконавчої влади (територіального органу Держгеокадастру України) о необхідно звернутися до місцевих органів Державної реєстраційної служби або до державного кадастрового реєстратора управління земельних ресурсів із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Подана заява протягом 14 днів розглядається Державним реєстратором, за результатом чого в разі, якщо подані документи складені вірно, буде видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у разі, коли заява подано за Вашим бажанням державним кадастровим реєстратором, зазначені документи Ви отримуєте у нього). '''''Лише з цього часу Ваше право власності на земельну ділянку зареєстровано державою і Ви стаєте повноцінним власником земельної ділянки.'''''

== Істотні умови договору оренди землі ==
''Порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та визнання його недійсним.''
''Істотними умовами договору оренди землі є:''
* об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
* умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
* умови збереження стану об’єкта оренди;
* умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
* умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін.
== Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності ==
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text п.11. Типового договору оренди землі] '''орендна плата вноситься у такі строки:'''

1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;

2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів:

- за перший рік - у п’ятиденний строк після підписання договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14 Податкового кодексу України] орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
* Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
* Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
* Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
''Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:''
* не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
* не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 ст. 288 Податкового кодексу України] встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України], то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
[[Категорія:Право користування землями]]

Оренда земельної ділянки комунальної власності

2021-08-30T07:16:21Z

Tetiana.demianova: Додано строки оплати договору оренди комунальної землі згідно п.11.Типового договору оренди землі

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закону України "Про землеустрій"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1012-19#Text Закон України від 18 лютого 2016 року № 1012-VIII «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів"]
== Загальні положення ==
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
* Оренда державної та комунальної землі є найбільш розповсюдженим речовим правом на неприватну землю.
* Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
* Земельна ділянка може передаватися в оренду разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
* Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи
* Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
== Варіанти оренди неприватної землі в Україні. ==
В Україні є '''два варіанти''' передачі в оренду неприватних земель:
# за результатами проведення земельних торгів;
# за рішенням відповідного органу розпорядження землею ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 124 Земельного кодексу України)].
'''Перший варіант.'''
* Щоб отримати землю в оренду, варто моніторити оголошення на веб-сайті Держгеокадастру (http://torgy.land.gov.ua/auction) на предмет уже запланованих земельних аукціонів.
Процедура набуття права оренди на земельних торгах виглядає так:
* Крок 1. Зареєструватись на електронному майданчику. Крок 2. Обрати необхідні торги та подати заяву на участь
* Крок 3. Сплатити реєстраційний та гарантійний внески на рахунок виконавця земельних торгів
* Крок 4. Підготувати пакет підтверджуючих документів Для участі у торгах необхідно підготувати пакет підтверджуючих документів, передбачених ст.137 Земельного кодексу та п. 8 Постанови КМУ №688. Для підписання документів необхідно мати ЕЦП та сканер, адже документи мають бути в електронному вигляді та за підписом ЕЦП потенційного учасника. У разі, якщо пакет документі буде неповним, виконавець відхилить учасника та не зареєструє аукціонний білет. Тому важливо одразу підготувати повний пакет документів у відповідності до законодавства.
* Крок. 5 Направити електронний пакет документів на перевірку виконавцю.Документи надсилають на електронну пошту виконавця земельних торгів, які він перевіряє протягом одного дня. Важливо, що заява на участь в аукціоні (документи учасника) мають бути надіслані щонайменше за 3 дні до аукціону. У разі, якщо документи відповідають законодавству, виконавець реєструє аукціонний квиток та його номер. Якщо ні – виконавець відмовляє в допуску до участі в аукціоні.
* Крок 6. Отримати номер аукціонного білету від виконавця.Отримання номеру аукціонного квитка є підтвердженням набуття статусу учасника та фактично зеленим світлом для участі в електронному аукціоні.
* Крок 7. Прийняти участь в аукціоні.
* Крок 8. Підписати електронний протокол .У разі виграшу - підписати електронний протокол за допомогою ЕЦП до 18:00 дня аукціону. Протокол підписується одразу ж в день аукціону, адже у процедурі приватизації, наприклад, протокол підписується протягом 6 робочих днів, а в земельних торгах усе відбувається день в день. що зручно та оперативно для учасника та без додаткової бюрократії. До того ж підписують за допомогою найзручнішого механізму – накладення ЕЦП.
* Крок 9. Підписати договір в електронному та в паперовому вигляді. Проект договору обов'язково публікують в умовах оголошення і учасник ще на етапі підготовки документів знає, на яких умовах буде укладена угода. Підписують договір аналогічно як і протокол - ЕПЦ, але з тією особливістю, що додатково необхідно підписати й в паперовому вигляді, для подальшої реєстрації угоди.
'''''Перевагою набуття права оренди на земельних торгах є оперативність''''', адже орендар не зобов’язаний:отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про дозвіл на розробку документації із землеустрою;розробляти таку документацію та погоджувати її; реєструвати земельну ділянку в ДЗК; отримувати рішення органу розпорядження земельною ділянкою про передачу земельної ділянки в оренду.
У''сі необхідні процедури щодо формування земельної ділянки та її державної реєстрації виконує організатор торгів до їх проведення. Договір оренди земельної ділянки укладають за їх результатами безпосередньо в день проведення торгів''. ''' Другий варіант''' Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Алгоритм дій:
* Перевірити, чи вільна земля можна на сайті [https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all «Публічна кадастрова карта України».]
* Потрібно подати заяву до органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власності. У ньому повинні бути вказані приблизний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.
* Після отримання дозволу, необхідно замовити розроблення проекту землеустрою.Проект землеустрою розробляють землевпорядні організації. А безпосереднім виконавцем може бути лише особа, що має сертифікат інженера-землевпорядника, яка і визначить точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати, встановить межові знаки та складе кадастровий план земельної ділянки, проект землеустрою. Укладіть із землевпорядною організацією договір, у якому чітко визначте вартість робіт та строки виконання. Зверніть увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт.
* Далі з проектом відведення землі слід звернутися до територіального органу Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки.
* З випискою і екземпляром проекту землеустрою необхідно повернутися до розпорядника землею – місцевої рада або адміністрації. Вони затвердять проект і зареєструють в Міністерстві юстиції право власності. Після цього відповідний орган місцевого самоврядування чи місцевий орган виконавчої влади приймає рішення про передачу у власність землі із зазначенням площі та її розміщення. Після отримання рішення органів місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність або наказу органів державної виконавчої влади (територіального органу Держгеокадастру України) о необхідно звернутися до місцевих органів Державної реєстраційної служби або до державного кадастрового реєстратора управління земельних ресурсів із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Подана заява протягом 14 днів розглядається Державним реєстратором, за результатом чого в разі, якщо подані документи складені вірно, буде видано Свідоцтво про право власності на земельну ділянку та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у разі, коли заява подано за Вашим бажанням державним кадастровим реєстратором, зазначені документи Ви отримуєте у нього). '''''Лише з цього часу Ваше право власності на земельну ділянку зареєстровано державою і Ви стаєте повноцінним власником земельної ділянки.'''''

== Істотні умови договору оренди землі ==
''Порушення вимог законодавства, або відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених законом, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, та визнання його недійсним.''
''Істотними умовами договору оренди землі є:''
* об’єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
* строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
* умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
* умови збереження стану об’єкта оренди;
* умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
* умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
* існуючі обмеження щодо використання земельної ділянки;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін.
== Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності ==
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text п.11. Типового договору оренди землі] '''орендна плата вноситься у такі строки:'''

1) за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, набуті в оренду за результатами земельних торгів:

- за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;

2) за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та/або комунальної власності, набуті в оренду без проведення земельних торгів:

- за перший рік - у п’ятиденний строк після підписання договору оренди;

- починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України;
* Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text ст. 14 Податкового кодексу України] орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
* Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
* Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
* Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
''Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:''
* не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
* не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 ст. 288 Податкового кодексу України] встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки. При цьому якщо сума річного платежу за договором оренди землі є меншою, ніж сума платежу, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6911 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України], то річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
[[Категорія:Право користування землями]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:23:01Z

Tetiana.demianova: /* Зразки документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== Зразки документів ==
♦ [[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]]

♦ [[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]

♦ [[Файл:Акт приймання передачі земелної ділянки.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:20:57Z

Tetiana.demianova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== Зразки документів ==
[[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]]
[[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]
[[Файл:Акт приймання передачі земелної ділянки.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:19:23Z

Tetiana.demianova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.
[[Файл:Акт приймання передачі земелної ділянки.docx|міні]]

== Зразки документів ==
[[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]]
[[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:18:31Z

Tetiana.demianova: додано зразок Акт приймання передачі

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.
[[Файл:Акт приймання передачі земелної ділянки.docx|міні]]

== Зразки документів ==
[[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]][[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Файл:Акт приймання передачі земелної ділянки.docx

2021-06-30T17:18:03Z

Tetiana.demianova:

Акт приймання передачі

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:14:26Z

Tetiana.demianova:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|
Зразок листа-повідомлення]].

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== Зразки документів ==
* [[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]]
[[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:12:52Z

Tetiana.demianova: Додано зразок - Додаткова угода на припинення договору

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== Зразки документів ==
* [[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]][[Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx|міні]]

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Файл:Додаткова угода на припинення договору.docx

2021-06-30T17:12:17Z

Tetiana.demianova:

Додаткова угода на припинення договору

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2021-06-30T17:10:21Z

Tetiana.demianova: Додано зразок листа-повідомленя

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== Порядок дій власника земельної ділянки ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].

== Порядок направлення листа-повідомлення орендарю ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== Зразки документів ==
* [[Файл:Лист-повідомлення.docx|міні]]Лист- повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66119057 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Файл:Лист-повідомлення.docx

2021-06-30T17:09:19Z

Tetiana.demianova:

Лист-повідомлення про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2021-06-23T13:06:09Z

Tetiana.demianova: /* Зразки документів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]

== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n411 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''

== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Якщо з банківської установи надійдуть документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення,''' виконавець '''зобов’язаний зняти арешт''' з них не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.

== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}

== '''Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?''' ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text ( ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Слід зазначити, що підставами для зняття виконавцем арешту з коштів боржника або його частини є – отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (п.1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]

Для цього боржнику необхідно звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання на який зараховуються виключно зарплатні виплати.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 43 Конституції України] '''гарантує кожному право на своєчасне одержання винагороди за працю, що захищається законом.'''

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}

== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''

=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''

=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''

== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]]

*[[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]

== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного''' виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна '''боржника''' без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні

2021-06-23T13:03:58Z

Tetiana.demianova: додано зразок заяви про зняття арешту до виконавця

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-вр Закон України "Про оплату праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005740-16 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»]

== Зняття арешту з майна у виконавчому провадженні ==
Виконавець під час проведення виконавчих дій вчиняє примусові заходи щодо виконання рішень, серед таких дій є накладення арешту на майно та кошти боржника.

'''Арешт накладається шляхом винесення виконавцем:'''
* постанови про арешт коштів боржника, які містяться на банківських рахунках;
* про арешт майна боржника;
* постанови про опис арешт майна (коштів) боржника.
Після того, як виконавець вчинив такі дії боржник '''не може вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна'''.

'''Підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є:'''
* '''закінчення виконавчого провадження''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n411 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»] (крім випадків коли '''визнано боржника банкрутом''' і відкриття ліквідаційної процедури, '''закінчене виконавче провадження за судовим рішенням''', винесеним у порядку '''про забезпечення позову''' чи вжиття запобіжних заходів, '''не стягнення виконавчого збору''' або '''витрат виконавчого провадження''', '''не стягнення основної винагороди приватним виконавцем''');
* '''повернення виконавчого документа до суду,''' який його видав;
* '''скасування судом заходів забезпечення позову''' за завершеним виконавчим провадженням;
* '''надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''', необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.
Після настання таких підстав '''арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається''', '''відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників та реєстру обтяжень, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення. '''

Слід зазначити, що '''про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження''' або '''повернення виконавчого документа''', яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника.

Щодо опису й арешту майна, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] '''особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,''' '''належить їй''', а не боржникові, '''може звернутися до суду''' з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

На підставі рішення суду про зняття арешту з майна боржника, яке набрало законної сили, арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Також керівник відділу ДВС, якому підпорядкований виконавець у разі виявлення порушення '''порядку накладення арешту''', встановленого цим Законом, своєю '''постановою знімає арешт з майна боржника.'''

== Обов’язок виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника ==
'''Якщо з банківської установи надійдуть документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення,''' виконавець '''зобов’язаний зняти арешт''' з них не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n565 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/conv#n471 Пунктом 2 частини 2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»] визначено перелік коштів на рахунках боржника на які забороняється звертати стягнення та накладати арешт.

== Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини ==
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
|-
|1
|'''Отримання''' виконавцем документального '''підтвердження''', що '''рахунок боржника має спеціальний режим використан'''ня та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
|-
|2
|'''Надходження на рахунок''' органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця '''суми коштів, стягнених з боржника''' (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
|-
|3
|'''Отримання''' виконавцем документів, що підтверджують про '''повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах''';
|-
|4
|'''Наявність письмового висновку експерта,''' суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання '''щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна''' боржника у зв’язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
|-
|5
|'''Відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця''', зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, п'''исьмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;'''
|-
|6
|Отримання виконавцем '''судового рішення про скасування заходів забезпечення позову''';
|-
|7
|'''Погашення заборгованості із сплати періодичних платежів,''' якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
|-
|8
|'''Отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів''', достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
|}
{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО! У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.'''
|}

== '''Що робити, якщо арешт накладено на зарплатні виплати?''' ==
'''На підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника, банк зупиняє видаткові операції згідно арештованого рахунку боржника''' в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text ( ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність).]

Слід зазначити, що підставами для зняття виконавцем арешту з коштів боржника або його частини є – отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text (п.1 ч.4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).]

Для цього боржнику необхідно звернутися '''до банківської установи''' з метою отримання '''довідки про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання на який зараховуються виключно зарплатні виплати.'''

'''Після отримання вищезазначеної довідки, керуючись''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text пункту 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статті 43 Конституції України], '''боржнику слід звернутися до виконавця із заявою''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83_%D0%B7_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BA%D0%B8.docx Зразок заяви]) про зняття арешту з коштів, які містяться на арештованому рахунку боржника із зазначенням реквізитів такого рахунку (довідка банківської установи додається обов’язково).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Стаття 43 Конституції України] '''гарантує кожному право на своєчасне одержання винагороди за працю, що захищається законом.'''

В такому випадку виконавець може звернути стягнення на заробітну боржника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статті 68 Закону України «Про виконавче провадження».]

{| class="wikitable"
!'''ВАЖЛИВО!''' Згідно позиції Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, висловленої в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94737744 рішенні від 03 лютого 2021 року у справі № 756/1927/16-ц], якщо рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу.
Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк у свою чергу в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.
|}

== Вирішення спору в судовому порядку ==
Боржник вправі звернутися до суду із позовом про '''зняття арешту з майна (коштів) боржника чи із скаргою на дії державного виконавця.'''

'''До такої позовної заяви чи скарги додаються:'''
* Квитанція про сплату судового збору;
* Копія ідентифікуючих документів заявника (напр. паспорт, код, копія витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання);
* Супровідний лист відділу державної виконавчої служби та постанова державного виконавця про накладення арешту на майно ( кошти) боржника;
* Довідка про відкритий рахунок, призначення рахунку (для зарахування заробітної плати, пенсії, тощо)
* Роз’яснення виконавця щодо неможливості зняти арешт з майна (коштів) боржника;
* Довідка з місця роботи/ пенсійне посвідчення/ довідка МСЕК про інвалідність.
'''Також додають інші документи, що обґрунтовують право зняття арешту чи підтверджують вчинення дій виконавця із порушенням закону.'''

=== Підсудність ===
Підсудність справи визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 446 ЦПК України], де роз'яснено, що процесуальні питання, пов’язані з виконанням:
* судових рішень у цивільних справах, '''вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції''', якщо інше не визначено цим розділом.
* рішень інших органів (посадових осіб), '''вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.'''

=== Судовий збір ===
За подання позову в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

Варто зауважити, що ні розділом VII ЦПК, ні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] не передбачено необхідності сплати судового збору за '''подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС''', то '''за подання скарги на дії державного виконавця судовий збір не сплачується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006740-14 п. 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 № 6]).'''

== Зразки документів ==
* [[Файл:Зразок позовна заява про зняття арешту з коштів боржника.docx|міні]]
*
*[[Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx|міні]][[Файл:Скарга на дії державного виконавця (зняття арешту з рахунку боржника).odt|міні]]

== Зняття арешту з майна, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням ==
{| class="wikitable"
|+
!'''ВАЖЛИВО! При скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного''' виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна '''боржника''' без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження.
|}
== Див. також ==
* [[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Файл:Зразок заяви про зняття арешту.docx

2021-06-23T13:03:10Z

Tetiana.demianova:

Зразок заяви до виконавця про зняття арешту з рахунку (коштів)

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2021-03-30T19:04:44Z

Tetiana.demianova:

== Нормативна база ==
- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ ([http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

== Висновок ==
Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю.

З огляду на закріплення в податковому кодексі України положень щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), '''землекористувачі за договором емфітевзису в жодному разі не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІ ПКУ плату за землю замість власника земельної ділянки від власного імені'''

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>

== Дивіться також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2021-03-30T19:04:24Z

Tetiana.demianova:

== Нормативна база: ==
- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ ([http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

== Висновок ==
Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю.

З огляду на закріплення в податковому кодексі України положень щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), '''землекористувачі за договором емфітевзису в жодному разі не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІ ПКУ плату за землю замість власника земельної ділянки від власного імені'''

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у її у спадок. Новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.

Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>

== Дивіться також ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
* [[Плата за землю (земельний податок)]]
* [[Права та обов'язки землевласників та землекористувачів]]
* [[Право постійного користування земельною ділянкою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Сплата податку на земельну ділянку за договором емфітевзису

2021-03-30T18:50:53Z

Tetiana.demianova: Створена сторінка: == Нормативна база: == - '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]''' -...

== Нормативна база: ==
- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]'''

- '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]'''

== Основні поняття ==
* '''Емфітевзис''' — це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб (главою 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]). Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач). Строк емфітевзису, розмір оплати, її форма, порядок та строки виплати встановлюються договором.

* '''Плата за землю''' - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п 14.1.147. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] );

* '''Земельний податок''' - обов'язковий платіж, що справляється з '''власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів'''(п.п 14.1.72. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] )
При цьому Податковий та Земельний кодекс дає роз’яснення поняття постійних землекористувачів.

== Суб’єкт плати за землю ==
* власники земельних ділянок - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно ( п.п. 14.1.34 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та земельних часток (паїв);

* землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону '''надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди(''' п.п.14.1.73. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового одексу України] та ст..92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

== Об'єкт оподаткування ==
* земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
* земельні частки (паї), які перебувають у власності.

== Звільнення від сплати податку ==
Згідно із п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

При цьому вказана норма не згадує про передачу землі у користування на інших правових титулах (у тому числі на умовах емфітевзису). Це надає підстави ДФСУ ([http://sfs.gov.ua/ Державна фіскальна служба України]) стверджувати, що у разі передачі земельної ділянки (паю) за договором емфітевзису платнику єдиного податку четвертої групи, фізособа – власник такої ділянки (паю) не має пільги, яка передбачена п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]

Оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не відноситься до орендних відносин, то право на звільнення від сплати земельного податку на власників таких земельних делянок, земельних часток (паїв) не поширюється, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.

== Висновок ==
Землекористувачі за договором емфітевзису не є ні власниками, ні постійними землекористувачами (в розумінні Податкового та Земельного кодексів України), ні орендарями земельних ділянок, а тому у них відсутній обов’язок сплачувати до бюджету плату за землю.

З огляду на закріплення в податковому кодексі України положень щодо самостійного виконання платником податків свого податкового обов’язку (п. 36.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) та заборони будь-якої уступки грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам (п. 87.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), '''землекористувачі за договором емфітевзису в жодному разі не вправі сплачувати передбачену розділом ХІІ ПКУ плату за землю замість власника земельної ділянки від власного імені'''

При цьому, власник земельної ділянки є платником земельного податку і у разі отримання у спадок земельної ділянки, яка передана за договором емфітевзису у користування, новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на неї. Сплата грошового зобов’язання платника податків дозволяється лише особам, які є гарантами податковими агентами. Однак емфітевт не є ні представником, ні податковим агентом власника земельної ділянки. <blockquote>'''Звертаємо увагу!''' Власник земельної ділянки не матиме пільгу зі сплати земельного податку при передачі такої землі за договором емфітевзису сільгосппідприємству – платнику єдиного податку четвертої групи. Адже згідно з п. 281.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу] від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі таких земель в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.</blockquote>
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Податкове право]]

Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)

2020-11-13T08:20:41Z

Tetiana.demianova: Внесено зміни щодо строку дії договору емфітевзису та його оплатності

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== '''Загальні відомості''' ==
'''Емфітевзис''' — '''''це довгострокове, відчужуване і таке, що успадковується, право використання чужої земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарського виробництва (користувач).''''' 

Емфітевзис за своєю правовою суттю є видом речових прав на чуже майно, а саме – ''правом володіти та користуватися чужою землею для сільськогосподарських потреб''. Він вигідний і зручний тим, що коли власник землі не бажає втрачати право власності на землю, але й сам не має можливості обробляти її, то в такому разі він може передати її в довгострокове користування іншим особам на підставі речового права. 

'''Суперфіцій - це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). '''

== '''Підстави виникнення права користування чужою земельною ділянкою''' ==

=== для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ===
1. Встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

2. Може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування

3. Не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.<blockquote>Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років.</blockquote><blockquote>'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року закону № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні » '''обмежені терміном - 50 років , у тому числі і на земельні ділянки приватної форми власності.'''</blockquote>

==== <big>для забудови</big> ====
1. Власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

2. Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування.

3. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці), внесено до статутного фонду, передано у заставу.

4. Право може бути встановлено на визначений або на невизначений строк.<blockquote>Строк користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для забудови не може перевищувати 50 років.</blockquote>

== '''Права та обов'язки власника земельної ділянки''' ==

=== Наданої у користування для сільськогосподарських потреб ===
1. Має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.

2. Має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором. (договір може бути як оплатним так і безоплатним)

3. Зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.

=== Наданої для забудови ===
1. Має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.

2. Має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем.<blockquote>Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.</blockquote>Підставою встановлення емфітевзису є договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір про емфітевзис).За цим договором власник земельної ділянки відплатно чи безвідплатно передає іншій особі право користування земельною ділянкою, зберігаючи щодо неї право власності. Договір про встановлення емфітевзису формально є консенсуальним, оскільки для виникнення емфітевтичного права не вимагається передачі земельної ділянки. Реалізувати це право можливо з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]). Отже, виникає ситуація, подібна до тієї, що має місце при переході права власності за договором: момент укладення договору і перехід речового права може не збігатися в часі (стаття 334 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 

 
'''''Слід підкреслити, що відчужується не земля (емфітевт не має права розпоряджатися землею), а саме право користування землею. '''''

При продажу права користування землею користувач зобов’язаний своєчасно сповістити про це власника землі. Якщо продаж права користування буде здійснено без сповіщення про це власника земельної ділянки, останній має право вимагати через суд визнання продажу недійсним.
При відчуженні емфітевзису емфітевтом третім особам власник землі має право на визначену договором частину від ціни продажу (процент). Власнику землі належить переважне перед іншими право викупу права користування.
Він має право вимагати від емфітевта використання землі за призначенням, обумовленим у договорі.
Власнику належить також право на винагороду за використання землі. Розмір винагороди, її форма, умови, порядок та строки виплати визначаються договором. 

=== Суперфіцій ===
це право користування чужою земельною ділянкою для забудови, окремий вид прав на чужі речі (глава 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
Тобто власник земельної ділянки передає ділянку чи її частину в користування фізичній чи юридичній особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд чи будівель безплатно або за обумовлену плату.

Суперфіцій може бути встановлено законом, договором або заповітом на визначений або невизначений строк. 
Земельна ділянка, передана у суперфіцій, може бути використана лише для забудови (ст. 413 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Власник землі переданої для забудови, має право на плату за користування нею. Якщо земля забудована промисловими об’єктами, договором може бути передбачене право власника землі на частині доходу землекористувача. 

== '''Права та обов’язки сторін''' ==
Користувач земельної ділянки зобов’язаний виплачувати її власнику обумовлену винагороду за користування нею, а також здійснювати інші платежі, пов’язані з користуванням землею, та справляти встановлені щодо неї повинності (стаття 415 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 
Він зобов’язаний:
* використовувати землю відповідно до її цільового призначення,
* підвищувати її родючість,
* застосовувати природоохоронні технології виробництва,
* утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. 
Підстави набуття і зміст права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови визначені також [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статтею 102-1 Земельного кодексу України]

== '''Підстави припинення''' ==
'''Емфітевзис припиняється у разі''':
* поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
* закінчення строку, на який було надано право користування;
* викупу земельної ділянки з метою суспільної необхідності; рішення суду. 

'''Суперфіцій може бути припинений:'''
* поєднанням в одній особі власника землі та землекористувача;
* закінченням строку договору, яким встановлено суперфіцій;
* судовим рішенням;
* невикористанням суперфіція протягом трьох років. 

'''''Перехід права власності на земельну ділянку до інших осіб не припиняє суперфіція.'''''

Водночас право власності на побудовані на чужій землі будівлі та споруди належить суперфіціарію. При переході права власності на нерухомі майно від суперфіціарія до інших осіб, останні набувають також права користування відповідною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що й попередній власник нерухомого майна – колишній суперфіціарій. 

У разі припинення суперфіція право на нерухоме майно, що залишилося на земельній ділянці, визначається домовленістю між власником ділянки і власником нерухомого майна. За відсутності такої угоди наслідки припинення права користування ділянкою визначає суд.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника нерухомого майна його знесення та приведення ділянки до стану, в якому вона перебувала до встановлення суперфіція (частина перша статті 417 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). 

Коли знесення будівлі або споруди, що знаходиться на земельній ділянці, забороняється законом (житлові будинки, пам’ятки історії та культури тощо) або є нераціональним у зв’язку з явним перевищенням вартості будівлі чи споруди порівняно з вартістю відведеної під них землі, <big>суд може з урахуванням підстав припинення користування земельною ділянкою та за наявності відповідної вимоги сторін:</big>
* визнати право власника нерухомого майна на придбання права власності на земельну ділянку, на якій знаходиться нерухоме майно, або право власника землі на придбання нерухомого майна, що залишилось на земельній
* ділянці;
* визначити власнику нерухомого майна умови користування земельною ділянкою на новий строк. 
Емфітевзис і суперфіцій захищаються тими ж цивільно-правовими засобами, що і право власності. Вони можуть захищатися також від власника землі, на яку встановлено
емфітевзис і суперфіцій. 

<big>''Тепер, коли земля в Україні стала об’єктом цивільно-правових відносин, право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб та право користування чужою землею для забудови набувають дуже важливого значення''.
</big>
== '''Зразки правочинів''' ==

[[Файл:Договір ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС).docx|міні|ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПРАВА КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПОТРЕБ (ЕМФІТЕВЗИС)]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Право володіння/користування чужим майном

2020-11-13T08:10:18Z

Tetiana.demianova: додано категорію - земельне право

== Нормативна база ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006600-11 Постанова Вищого господарського суду від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"]
== Види речових прав на чуже майно ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 395 ЦК України] речовими правами на чуже майно є:
# право володіння;
# право користування (сервітут);
# право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
# право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
Також законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно.

==Право володіння чужим майном ==
'''''Право володіння чужим майном''''' – це речове право особи, яка фактично тримає у себе майно, що належить на праві власності іншій особі.
 
Суть права володіння полягає у тому, що особа, яка фактично утримує у себе чужу річ не її власником, однак ставиться до неї як до своєї, і вважає, що їй належить можливість здійснювати усі правомочності власника.

=== Суб'єкти права володіння чужим майном===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 397ЦК України] володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам.

Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
=== Виникнення права володіння ===
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15ст. 398 ЦК України] право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
=== Припинення права володіння===
Право володіння припиняється у разі:
# відмови володільця від володіння майном;
# витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
# знищення майна.
Право володіння припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 400 ЦК України] недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.
== Право користування чужим майном ==
=== Поняття користування чужим майном (сервітут) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 401 ЦК України] право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. 

Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). 

Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 402 ЦК України] сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. 

Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки та підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. 

У відповідності до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 403 ЦК України] Сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном та може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. 

Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.Сервітут не підлягає відчуженню та не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. Сервітут зберігає чинність у разі переходу до інших осіб права власності на майно, щодо якого він встановлений. Збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.

==== Право користування чужою земельною ділянкою, право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 404 ЦК України] право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. 

Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). 

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 405 ЦК України] члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. 

Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

==== Припинення сервітуту ====
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 406 ЦК України] сервітут припиняється у разі:
# поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;
# відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;
# спливу строку, на який було встановлено сервітут;
# припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;
# невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;
# смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.
Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. Також сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 407 ЦК України] право користування чужою земельною ділянкою(емфітевзис) встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). 

Дане право може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб яке не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду чи передано у заставу.

==== Строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Статтею 408 ЦК України] встановлено, що строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності '''не може перевищувати 50 років.''' Варто зазначити, що на відміну від договору оренди землі, для договору емфітевзису законодавством не визначено мінімальний строк дії договору.<blockquote>'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!''' Всі договори емфітевзису укладені після набрання чинності 01.01.2019 року закону № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні » обмежені терміном - 50 років</blockquote>Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону '''не менш як за один рік.'''

Договір емфітевзису укладається у письмовій формі та підлягає обов'язковій державній реєстрації, при цьому, нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 409 ЦК України] встановлює права та обов'язки власника земельної ділянки, наданої у користування для сільськогосподарських потреб:
# власник земельної ділянки має право вимагати від землекористувача використання її за призначенням, встановленим у договорі.
# власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором, при цьому, розмір плати за користування земельною ділянкою не залежить від її нормативної грошової оцінки.
# власник земельної ділянки зобов'язаний не перешкоджати землекористувачеві у здійсненні його прав.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 410 ЦК України] землекористувач має наступні права та обов’язки:
# Землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в повному обсязі, відповідно до договору.
# Землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, а також інші платежі, встановлені законом.
# Землекористувач зобов'язаний ефективно використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації. 

Землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. 

У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах. 

Землекористувач зобов'язаний письмово повідомити власника земельної ділянки про продаж права користування нею. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі.У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

==== Припинення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб ====
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 412 ЦК України] право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку, на який було надано право користування;
# викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю.
Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

=== Право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 413 ЦК України] власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту. Договір суперфіцію підлягає обов'язковій державній реєстрації. 

Право користування земельною ділянкою, наданою для забудови, може відчужуватися або передаватися землекористувачем у порядку спадкування, крім права користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для забудови (крім випадків переходу права власності на будівлі та споруди, що розміщені на такій земельній ділянці).
 
Право користування чужою земельною ділянкою для забудови може бути встановлено на визначений або на невизначений строк, крім земельних ділянок державної чи комунальної власності,строк користування для забудови яких '''не може перевищувати 50 років'''.
==== Права та обов’язки власника земельної ділянки, наданої для забудови ====

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 414 ЦК України] власник земельної ділянки, наданої для забудови має наступні права та обов'язки:
# власник земельної ділянки, наданої для забудови, має право на одержання плати за користування нею. Якщо на земельній ділянці збудовані промислові об'єкти, договором може бути передбачено право власника земельної ділянки на одержання частки від доходу землекористувача.
# власник земельної ділянки має право володіти, користуватися нею в обсязі, встановленому договором із землекористувачем. Перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.
==== Права та обов’язки землекористувача ====
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 415 ЦК України] визначає права та обов'язки землекористувача:
# землекористувач має право користуватися земельною ділянкою в обсязі, встановленому договором.
# землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.
# особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).
# землекористувач зобов'язаний вносити плату за користування земельною ділянкою, наданою йому для забудови, а також інші платежі, встановлені законом.
# землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.
==== Припинення права користування земельною ділянкою для забудови ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 416 ЦК України] право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі:
# поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;
# спливу строку права користування;
# відмови землекористувача від права користування;
# невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд.
Право користування земельною ділянкою для забудови може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.

==== Правові наслідки припинення права користування земельною ділянкою ====
У разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення.

У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування.

Якщо знесення будівлі (споруди), що розміщена на земельній ділянці, заборонено законом (житлові будинки, пам'ятки культурної спадщини тощо) або є недоцільним у зв'язку з явним перевищенням вартості будівлі (споруди) порівняно з вартістю земельної ділянки, суд може з урахуванням підстав припинення права користування земельною ділянкою постановити рішення про викуп власником будівлі (споруди) земельної ділянки, на якій вона розміщена, або про викуп власником земельної ділянки будівлі (споруди), або визначити умови користування земельною ділянкою власником будівлі (споруди) на новий строк.

[[Категорія:Право користування чужим майном]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Земельне право]]

Право володіння/користування чужим майном

2020-11-06T09:29:30Z

Tetiana.demianova: Додану зміни Закону № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих акт

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-11-02T08:00:49Z

Tetiana.demianova:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== '''Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування''' ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== '''Розгляд клопотання та прийняття рішення''' ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== '''Термін розгляду клопотання''' ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== '''Підстави відмови''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== '''Бездіяльність органу місцевого самоврядування''' ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні – '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== '''Судова практика''' ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]

* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']

== '''Див. також''' ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-11-02T07:49:43Z

Tetiana.demianova:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== '''Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування''' ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== '''Розгляд клопотання та прийняття рішення''' ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== '''Термін розгляду клопотання''' ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== '''Підстави відмови''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== '''Бездіяльність органу місцевого самоврядування''' ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні – '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== '''Судова практика''' ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]

* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']

== '''Див. також''' ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-10-19T06:17:13Z

Tetiana.demianova:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== '''Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування''' ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання рекомендуємо подати до органу місцевого самоврядування наступними способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення). Також можна подати клопотання електронною поштою на електронну адресу відповідного органу місцевого самоврядування, але такий спосіб менш захищений ніж попередні.

== '''Розгляд клопотання та прийняття рішення''' ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа яка подала клопотання має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== '''Термін розгляду клопотання''' ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== '''Підстави відмови''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== '''Бездіяльність органу місцевого самоврядування''' ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні – '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку не надання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України]).

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== '''Судова практика''' ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]

* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']

== '''Див. також''' ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-10-06T08:23:42Z

Tetiana.demianova:

== Нормативно-правові акти ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до ст 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] подають клопотання до органу місцевого самоврядування, в межах території якого розташована обрана земельна ділянка з зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів (в межах норм безоплатної приватизації)

До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
<blockquote>'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (ч.6. ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).</blockquote>''Рекомендовані способи звернення:''
* Особисто – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього.( Необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* Поштовим відділенням зв’язку – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштою (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради. <blockquote>'''Увага!''' Ви маєте можливість бути присутнім на сесії ради. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. (ч.17 ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"]) </blockquote>На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова має бути '''вмотивованою''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) та прийнятою виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради (ч.30, ч.34 ст.26 , ст.59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»])

== Термін розгляду клопотання ==
На розгляд клопотання та прийняття рішення сесії про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки законодавство надає – '''один місяць''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) .

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить не лише частині сьомій ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а і частині п'ятій ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
Частиною сьомою статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''

'''''Крім того, враховуючи імперативність норми частини шостої ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а]''

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою або вмотивованої відмови в його наданні – є два шляхи захисту свого порушеного права:

==== ''Автоматичне погодження'' ====
Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування (принцип мовчазної згоди). До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Скористатися своїм правом за принципом мовчазної згоди можливо '''протягом місяця''' з дати спливу місяного строку на прийняття рішення органом місцевого самоврядування. <blockquote>Недоліки такого способу на практиці:</blockquote>
* - Важко знайти суб'єкта господарювання, що є виконавцям робіт із землеустрою, який погодиться укласти угоду та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення про надання дозволу на розробку такого проекту на підставі принципу мовчазної згоди.
* - Можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ч.3 ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ЗУ «Про Державний земельний кадастр»]) . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== ''Оскарження протиправної бездіяльності до суду'' ====
Ви маєте право звернутися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ( розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу).

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно ст.118 Земельного кодексу України [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]

* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Файл:Зразок клопотання.docx

2020-10-06T08:21:05Z

Tetiana.demianova:

Клопотання до органу місцевого самоврядування

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-09-30T16:35:54Z

Tetiana.demianova:

== Нормативно-правові акти ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до ст 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] подають клопотання до органу місцевого самоврядування, в межах території якого розташована обрана земельна ділянка з зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів (в межах норм безоплатної приватизації)

До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
<blockquote>'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (ч.6. ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).</blockquote>''Рекомендовані способи звернення:''
* Особисто – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього.( Необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* Поштовим відділенням зв’язку – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштою (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради. <blockquote>'''Увага!''' Ви маєте можливість бути присутнім на сесії ради. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. (ч.17 ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"]) </blockquote>На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова має бути '''вмотивованою''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) та прийнятою виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради (ч.30, ч.34 ст.26 , ст.59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»])

== Термін розгляду клопотання ==
На розгляд клопотання та прийняття рішення сесії про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки законодавство надає – '''один місяць''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) .

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить не лише частині сьомій ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а і частині п'ятій ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
Частиною сьомою статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''

'''''Крім того, враховуючи імперативність норми частини шостої ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а]''

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою або вмотивованої відмови в його наданні – є два шляхи захисту свого поршеного права:

==== ''Автоматичне погодження'' ====
Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування (принцип мовчазної згоди). До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Скористатися своїм правом за принципом мовчазної згоди можливо '''протягом місяця''' з дати спливу місяного строку на прийняття рішення органом місцевого самоврядування. <blockquote>Недоліки такого способу на практиці:</blockquote>
* - Важко знайти суб'єкта господарювання, що є виконавцям робіт із землеустрою, який погодиться укласти угоду та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення про надання дозволу на розробку такого проекту на підставі принципу мовчазної згоди.
* - Можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ч.3 ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ЗУ «Про Державний земельний кадастр»]) . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== ''Оскарження протиправної бездіяльності до суду'' ====
Ви маєте право звернутися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ( розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу).

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно ст.118 Земельного кодексу України [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18]

* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'' - [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а'']
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-09-30T13:35:37Z

Tetiana.demianova:

== Нормативно-правові акти ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до ст 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, в межах території якого розташована обрана земельна ділянка з зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів (в межах норм безоплатної приватизації)

До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
<blockquote>'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (ч.6. ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).</blockquote>''Рекомендовані способи звернення:''
* Особисто – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього.( Необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* Поштовим відділенням зв’язку – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштою (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради. <blockquote>'''Увага!''' Ви маєте можливість бути присутнім на сесії ради. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. (ч.17 ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"]) </blockquote>На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова має бути '''вмотивованою''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) та прийнятою виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради (ч.30, ч.34 ст.26 , ст.59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»])

== Термін розгляду клопотання ==
На розгляд клопотання та прийняття рішення сесії про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки законодавство надає – '''один місяць''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) .

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить не лише частині сьомій ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а і частині п'ятій ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
Частиною сьомою статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''

'''''Крім того, враховуючи імперативність норми частини шостої ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а]''

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою або вмотивованої відмови в його наданні – є два шляхи вирішення цього питання:

==== ''Автоматичне погодження'' ====
Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування (принцип мовчазної згоди). До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. <blockquote>Недоліки на практиці: </blockquote>
* - Важко знайти суб'єкта господарювання, що є виконавцям робіт із землеустрою, який погодиться укласти угоду та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення про надання дозволу на розробку такого проекту на підставі принципу мовчазної згоди.
* - Можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ч.3 ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ЗУ «Про Державний земельний кадастр»]) . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== ''Оскарження протиправної бездіяльності до суду'' ====
Ви маєте право звернутися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії ( розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу).

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18]
* Щодо принципу мовчазної згоди [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16]
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно ст.118 Земельного кодексу України Постанова Верховного Суду від 28 листопада 2019 року № 2340/3933/18
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2020-09-30T13:10:28Z

Tetiana.demianova: Створена сторінка: == Нормативно-правові акти == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] * [https:...

== Нормативно-правові акти ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]

== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності відповідно до ст 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] подають клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування, в межах території якого розташована обрана земельна ділянка з зазначенням цільового призначення земельної ділянки та її орієнтовних розмірів (в межах норм безоплатної приватизації)

До клопотання додаються:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
<blockquote>'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (ч.6. ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]).</blockquote>''Рекомендовані способи звернення:''
* Особисто – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього.( Необхідно зробити копію клопотання на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього)
* Поштовим відділенням зв’язку – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштою (краще направляти цінним листом з описом вкладення)

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради. <blockquote>'''Увага!''' Ви маєте можливість бути присутнім на сесії ради. Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. (ч.17 ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"]) </blockquote>На сесії ради депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова має бути '''вмотивованою''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) та прийнятою виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради (ч.30, ч.34 ст.26 , ст.59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»])

== Термін розгляду клопотання ==
На розгляд клопотання та прийняття рішення сесії про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки законодавство надає – '''один місяць''' (ч.7.ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України]) .

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить не лише частині сьомій ст 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а і частині п'ятій ст 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
Частиною сьомою статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* - невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.'''

'''''Крім того, враховуючи імперативність норми частини шостої ст. 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. '''[http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а]''

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі якщо, орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою або вмотивованої відмови в його наданні – є два шляхи вирішення цього питання:

==== ''Автоматичне погодження'' ====
Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу, про що письмово повідомляє орган місцевого самоврядування (принцип мовчазної згоди). До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. <blockquote>Недоліки на практиці: </blockquote>
* - Важко знайти суб'єкта господарювання, що є виконавцям робіт із землеустрою, який погодиться укласти угоду та виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без рішення про надання дозволу на розробку такого проекту на підставі принципу мовчазної згоди.
* - Можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (ч.3 ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ЗУ «Про Державний земельний кадастр»]) . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== ''Оскарження протиправної бездіяльності до суду'' ====
Ви маєте право звернутися до окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язати розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу.

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Умисне вбивство: склад злочину та кваліфікуючі ознаки

2020-06-01T06:26:07Z

Tetiana.demianova: Приведення до відповідності п.10 ст.115 ККУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-03 Постанова ВСУ України №2 від 07.02.2003 " Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи"]

== Поняття умисне вбивство ==

Поняття умисне вбивство визначене в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n745 ст. 115 КК України], вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

== Склад злочину ==

=== Об'єктом злочину ===
Є життя особи.
Початком життя вважається початок фізіологічних пологів. Кінцевим моментом життя визнається настання фізіологічної смерті, коли внаслідок повної зупинки серця і припинення постачання клітинам кисню відбувається незворотний процес розпаду клітин центральної нервової системи і смерть мозку.

=== Об'єктивна сторона злочину ===
Характеризується
* діянням - посяганням на життя іншої особи;
* наслідками у вигляді фізіологічної смерті потерпілого;
* причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками. 

Суспільне небезпечне діяння при вбивстві може проявитися у дії або бездіяльності. Найчастіше умисне вбивство вчиняється шляхом дії, спрямованої на порушення функцій чи анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини.
Необхідними умовами кваліфікації протиправного заподіяння смерті іншій особі у формі бездіяльності за ст. 115 є обов'язок винного турбуватися про потерпілого та наявність у нього можливості не допустити настання його смерті (наприклад, батьки з метою позбавити немовля життя тривалий час не годують його, медичний працівник з тією ж метою не виконує свої професійні обов'язки щодо хворого).
Суспільно небезпечним наслідком вбивства є настання фізіологічної (незворотної) смерті потерпілого.
Причинний зв'язок між вказаними вище діянням і наслідками має бути необхідним - смерть потерпілого є закономірним результатом діяння винної особи, а не третіх осіб або яких-небудь зовнішніх сил.

=== Суб'єктом злочину ===
Є осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

=== Суб'єктивна сторона злочину ===
умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Мотив і мета злочину підлягають з'ясуванню, оскільки у ряді випадків вони є кваліфікуючими ознаками цього злочину.

== Кваліфікуючі ознаки ==
Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) - ч. 2 ст. 115 КК. Воно має місце в тих випадках, коли встановлено хоча б одну з ознак, передбачених у пунктах 1-14 ч. 2 ст. 115 КК. Якщо в діях винної особи таких ознак вбачається декілька, то всі вони мають отримувати самостійну правову оцінку за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 КК.

 
{| class="wikitable"
|-
! пункт !! кваліфікуючі ознаки !! роз'яснення
|-
| '''''п. 1 ч. 2 ст. 115 КК'''''|| ''Умисне вбивство двох або більше осіб'' || передбачає, що позбавлення їх життя охоплювалося єдиним умислом винного. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався винний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповідними пунктами ч. 2 ст. 115 КК. Наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК не має.
|-
| '''''п. 2 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності'' || має місце тоді, коли винний умисно позбавляє життя особу, якій не виповнилося 14 років (ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, коли винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати), або жінку, яка завідомо для винного справді перебувала у стані вагітності.
|-
| '''''п. 3 ч.2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство заручника або викраденої людини'' || має місце за умови, що потерпілий був: або заручником (тобто особою, яка була захоплена чи утримувалася з метою спонукати її родичів, державну чи іншу установи, підприємства чи організації, фізичну або службову особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство заручника має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 147 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином), або викраденою людиною (тобто особою, якою протиправно заволоділи через її вилучення з природного соціального середовища та перемістили з одного місця її постійного чи тимчасового перебування до іншого, що супроводжувалося фактичним обмеженням її свободи пересування) і винна особа це усвідомлювала (при цьому відповідальність за умисне вбивство викраденої особи має наставати незалежно від того, чи був винний причетним до вчинення злочину, передбаченого ст. 146 КК, однак мотив такого вбивства повинен мати зв'язок із цим злочином).
|-
| '''''п. 4 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю''|| має місце тоді, якщо винний, позбавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (через заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, зокрема з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю, тощо), психічних чи моральних (зганьбленням честі, приниженням гідності, заподіянням тяжких душевних переживань, глумлінням тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особливих психічних чи моральних страждань.
|-
| '''''п. 5 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб''|| передбачає, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства, який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших людей має бути реальною. Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, - за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за умисне заподіяння тілесних ушкоджень.
|-
| '''''п. 6 ч. 2 ст. 115 КК''''' || У''мисне вбивство з корисливих мотивів''|| здійснюється за умови, коли винний, позбавляючи життя потерпілого, бажав одержати у зв'язку з цим матеріальні блага для себе або інших осіб (заволодіти грошима, коштовностями, цінними паперами, майном тощо), одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов'язків (одержати спадщину, позбутися боргу, звільнитися від платежу тощо) або досягти іншої матеріальної вигоди. При цьому не має значення, чи одержав винний ту вигоду, яку бажав одержати внаслідок убивства, а також коли виник корисливий мотив - до початку чи під час вчинення цього злочину. Як учинене з корисливих мотивів слід кваліфікувати й умисне вбивство з метою подальшого використання органів чи тканин людини в певних корисливих цілях (для трансплантації, незаконної торгівлі тощо)
|-
| '''''п. 7 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство з хуліганських мотивів'' || матиме місце лише у випадку, коли винний позбавляє іншу особу життя внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтування загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, а так само без будь-якої причини з використанням малозначного приводу. Якщо крім убивства з хуліганських мотивів винний вчинив ще й інші хуліганські дії, що супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене кваліфікується за п. 7 ч. 2 ст. 115 і за відповідною частиною ст. 296 КК. Не можна кваліфікувати як вчинене з хуліганських мотивів умисне вбивство під час сварки чи бійки, яку розпочав сам потерпілий, а так само з ревнощів, помсти чи інших мотивів, що виникли на ґрунті особистих стосунків, навіть якщо при цьому було порушено громадський порядок. 
|-
| '''''п. 8 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв 'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку'' || передбачає, що злочин вчинено з метою не допустити чи перепинити правомірну діяльність потерпілого у зв'язку з виконанням ним зазначеного обов'язку, змінити характер останньої, а так само з мотивів помсти за неї незалежно від часу, що минув з моменту виконання потерпілим своїх обов'язків до вбивства.
Виконання службового обов'язку - це діяльність особи, яка входить до кола її повноважень, а громадського обов'язку - здійснення спеціально покладених на особу громадських повноважень чи вчинення інших дій в інтересах суспільства або окремих громадян (наприклад, перепинення правопорушення, повідомлення органів влади про злочин або про готування до нього). Близькі родичі в розумінні п. 8 ч. 2 ст. 115 КК - це батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки (п. 11 ст. 32 КПК).
|-
| '''''п. 9 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення'' || кваліфікується за цією нормою, незалежно від того, чи був винний причетним до злочину, який приховується. Якщо він вчинив умисне вбивство з метою приховати раніше вчинений ним злочин, його дії кваліфікуються за тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за приховуваний злочин, та за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК. Дії винного, який вчинив умисне вбивство з метою приховати злочин іншої особи, додатково кваліфікувати ще й за ст. 396 КК не потрібно. Якщо вбивство з метою приховання злочину, вчиненого іншою особою, було заздалегідь обіцяне, відповідальність настає за п. 9 ч. 2 ст. 115 КК і за пособництво в тому злочині, який приховувався.
|-
| '''''п. 10 ч. 2 ст. 115 КК'''''|| ''Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або сексуальним насильством'' || має місце в процесі вчинення зазначених злочинів чи одразу ж після них. При цьому злочинні дії кваліфікуються і за ч. 4 ст. 152 чи ч. 3 ст. 153 КК або ще й за відповідною частиною ст. 15 КК. Умисне вбивство з метою задовольнити статеву пристрасть із трупом також тягне відповідальність за п. 10 ч. 2 ст. 115 КК.У випадках, коли особу було умисно вбито через певний час після її зґвалтування або сексуального насильства з метою приховання злочину, дії винного кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених відповідними частинами ст. 152 або ст. 153 та п. 9 ч. 2 ст. 115 КК.
|-
| '''''п. 11 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене на замовлення''|| це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов'язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.
|-
| '''''п. 12 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб'' || передбачає, що в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.
|-
| '''''п. 13 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком убивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу'' || передбачає, що відповідальність за повторне умисне вбивство настає незалежно від того, чи була винна особа раніше засуджена за перший злочин, вчинила вона закінчене вбивство чи готування до нього або замах на нього, була вона виконавцем чи іншим співучасником злочину.
|-
| '''''п. 14 ч. 2 ст. 115 КК''''' || ''Умисне вбивство, вчинене з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості'' || має місце тоді, коли винний прагне продемонструвати людську неповноцінність потерпілого, через належність останнього до конкретної раси, нації (національності) чи етнічної групи або релігійної конфесії (віровчення) та внаслідок цього виявляє своє упереджене, ненависницьке ставлення до нього.
|}

[[Категорія: Кримінальне право]]