WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок повернення депозиту по договору банківського вкладу

2026-03-30T12:37:20Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ додано посилання та інші незначні зміни

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України.]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1256-03 Постанова Правління Національного банку України від 03.12.2003 № 516 "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій та операцій з ощадними сертифікатами банку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01 квітня 2022 року [http://www.golos.com.ua/documents/z-2180-ix.pdf Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб» № 2180-IX], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2180-20#Text яким] передбачено повне відшкодування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів на період дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування.

* Упродовж вказаного періоду Фонд гарантування вкладів відшкодовує кожному вкладнику банку кошти в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n291 частиною четвертою статті 26 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”].

Дія цієї норми поширюється на банки, рішення про виведення з ринку яких будуть прийняті після набрання чинності цим Законом.
*Через три місяці після припинення чи скасування дії воєнного стану гарантована сума за вкладами становитиме не менше 600 000 грн.
Це стосуватиметься банків, що визнаватимуться неплатоспроможними після набрання чинності цими нормами.

* Ощадбанк приєднується до Фонду гарантування вкладів.
|}
== Загальні відомості ==
'''Вклад (депозит)''' – це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

'''вклад (депозит) на вимогу''' - грошові кошти або банківські метали, залучені банком від вкладника або які надійшли для вкладника на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника;

'''вклад (депозит) строковий''' - грошові кошти або банківські метали, залучені банком від вкладника або які надійшли для вкладника на умовах повернення вкладу зі спливом установленого договором строку;

'''вкладна (депозитна) операція''' - операція банку із залучення грошових коштів або банківських металів від вкладника або для вкладника на вкладний (депозитний) рахунок вкладника в банку на договірних засадах, уключаючи видачу йому ощадного сертифіката

'''Договір банківського вкладу (депозит)''' – це договір, за яким одна сторона (банк), яка прийняла від або для другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, та зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму й проценти на неї чи дохід в іншій формі на умовах і в порядку, встановлених договором [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4966 (частина1 статті 1058 Цивільний кодекс України]) (див. додатково: [[Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків)|Особливості укладення договорів банківського вкладу (в тому числі відшкодування коштів за вкладом у випадку ліквідації банків]]).

== Порядок дій, які необхідно вчинити для повернення депозиту ==
▶Як правило, чинність укладеного договору припиняється зі спливом встановленого строку його дії та виконанням сторонами зобов'язань. Однак, через об'єктивні або суб'єктивні причини вкладник може виступити ініціатором дострокового припинення дії договору банківського вкладу, пред'явивши банку вимогу про дострокове повернення вкладу. Порядок реалізації такого права вкладника передбачається законодавством України та умовами укладеного ним договору з банком.

Повернення фізичною особою строкового банківського вкладу (депозиту), вимагає певних дій, які мають здійснюватися вчасно у письмовій формі та у відповідності до умов договору банківського вкладу.

1. У строк передбачений договором банківського вкладу необхідно письмово звернутися до банку з вимогою повернути вклад та відсотки відповідно до умов договору у зв’язку із закінченням його строку.

2. Банк зобов'язаний за договором банківського вкладу на вимогу видати вклад (депозит) або його частину та нараховані проценти на першу вимогу вкладника.

▶Банк зобов'язаний за договором банківського строкового вкладу видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом зі спливом строку, визначеного в договорі банківського вкладу.

▶Повернення вкладнику банківського строкового вкладу (депозиту) та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, передбачених умовами договору банківського строкового вкладу.

▶Договір банківського вкладу вважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу (депозиту) зі спливом строку, установленого договором, або повернення суми вкладу (депозиту), унесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин, якщо інше не встановлено договором.

▶Дострокове розірвання вкладів фізичних осіб відбувається згідно з умовами відповідного договору з банком.
На сьогоднішній день є банки, які дозволяють дострокове розірвання вкладів фізичних осіб без перерахунку процентів, але за умови подальшого безготівкового перерахування всієї суми вкладу на спеціальний рахунок для збору коштів на допомогу ЗСУ, на інші рахунки для збору коштів, спрямованих на допомогу структурам та формуванням, які задіяні в обороні країни, зокрема і на кориcть підрозділів територіальної оборони. Про ці деталі варто дізнатися безпосередньо в банку, в якому ви маєте депозит.

'''Для отримання депозиту вкладнику потрібно:'''
1. У строк передбачений договором банківського вкладу необхідно письмово звернутися до банку з вимогою повернути вклад та відсотки відповідно до умов договору у зв’язку із закінченням його строку.
2. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором .
3. Якщо на письмові звернення фізичної особи, банк не реагує та не повертає кошти, необхідно звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

⇒ Банк у разі невиконання (неналежного виконання) вимог договору банківського вкладу про повернення вкладу (депозиту) або його частини зобов'язаний:

→ прийняти від вкладника заяву на повернення коштів (далі - заява);

→ письмово повідомити вкладника у спосіб, установлений договором або внутрішніми документами банку, про дату взяття заяви на облік банком та причини невиконання (неналежного виконання) вимог договору банківського вкладу;

→ взяти заяву на облік за відповідним позабалансовим рахунком.

⇒ Банк зобов'язаний виконати вимогу договору банківського вкладу та після повернення вкладу (депозиту) зняти з обліку заяву з відповідного позабалансового рахунку.

'''Примітка.''' ''Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.''

3. Якщо на письмові звернення фізичної особи, банк не реагує та не повертає кошти, необхідно звернутися '''за захистом свого порушеного права до суду.'''

== Повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо повернення коштів ==
Якщо Національний банк України прийняв рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, то він не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорій неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів передбачених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»].

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n449 пунктами 3-5 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], тимчасова адміністрація може бути продовжена '''на строк до одного місяця.''' У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n449 пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], строк тимчасової адміністрації може бути продовжений '''на п’ять днів''' з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду.

Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n449 (пункту 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

=== 1. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: ===
# Задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
# Примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).
# Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно (активи) (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій).
# Нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також зобов’язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов’язань банку.
# Зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов’язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
# Нарахування відсотків за зобов’язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
# Заміна кредитора у зобов’язанні банку на договірній основі, крім випадків передачі всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов’язань приймаючому або перехідному банку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n399 пункт 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

=== 2. Гарантії за вкладом ===
Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n291 1 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

За наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, а також обставин, що загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи країни, підтверджених відповідним рішенням Ради з фінансової стабільності, адміністративна рада Фонду на підставі рекомендацій Ради з фінансової стабільності має право прийняти рішення про:

→ тимчасове, на певний період, встановлення підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами;

→ поступове, протягом певного періоду, зниження підвищеної суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами до розміру, встановленого адміністративною радою Фонду до дня прийняття рішення про тимчасове встановлення підвищеної суми.

⇒ Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами в інших випадках, ніж визначені цією частиною.

⇒ Виконання зобов’язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов’язань банку приймаючому або перехідному банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

⇒ Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

'''<big>Фонд не відшкодовує кошти:</big>'''
# Передані банку в довірче управління.
# За вкладом у розмірі менше 10 гривень.
# Розміщені на вклад у банку особою, яка є пов’язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 «Про банки і банківську діяльність»], - протягом року до дня прийняття такого рішення).
# розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n1330 визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність»], - '''один рік до дня прийняття такого рішення''').
# Розміщені на вклад власником істотної участі банку.
# За вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#n901 статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність»], або мають інші фінансові привілеї від банку.
# За вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов’язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов’язань.
# За вкладами у філіях іноземних банків.
# За вкладами у банківських металах.
# Розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
# За вкладом, задоволення вимог за яким зупинено відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n291 пункт 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).
'''Примітка.''' ''Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону (п. 5 статті 26 Закону України "[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"])''.

== Порядок розрахунку із вкладниками ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n317 до статті 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»], Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника).

▶Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного Закону України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4452-17/page "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"] строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

▶Фонд зобов’язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17#n591 пункт 7 статті 49 Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"]).

'''Примітка.''' ''Отримати депозит в іноземній валюті можливо до введення Фондом тимчасової адміністрації банку, у разі якщо банк перебуває у стані тимчасової адміністрації, повернення коштів з депозитного рахунку здійснюється в національній валюті України з часу прийняття рішення Фондом про ліквідацію банку''.

== Порядок повернення депозиту у судовому порядку ==
У випадку відмови банком у виплаті грошових коштів даний спір вирішується в судовому порядку. Існує два основних порядки, в яких може бути розглянуто справу про стягнення заборгованості: ''позовне провадження і наказне провадження''.

=== 1. Наказне провадження ===
'''Наказне провадження''' – це спрощений процес розгляду справи, по якому можуть стягуватися безперечні заборгованості. Наприклад, якщо фізична особа позичила якусь суму грошей, а йому у встановлений термін ці гроші не повернули, то така справа може бути вирішена саме у наказному порядку.
Але якщо необхідно стягнути відсотки, пеню, неустойку, тобто виникає предмет спору про суму боргу, у даному випадку не може розглядатися в наказовому провадженні. Отже, у наказному порядку можна стягнути тільки суму основного боргу.

Основною перевагою наказного провадження є його швидкість, оскільки в ньому навіть судові засідання не проводяться: необхідно звернутися до суду видати наказ, і суд, самостійно вивчивши документи, його видає. Але для того, щоб скасувати такий наказ достатньо, щоб банк протягом 10 днів з дати отримання наказу написав формальний лист до суду про свою незгоду з наказом.

=== 2. Позовне провадження ===
При подачі до суду позовної заяви про стягнення коштів за договором банківського вкладу, призначається слухання з викликом сторін, які дають пояснення з приводу даного спору, суддя вивчає всі аспекти справи і виносить рішення.

'''До позовної заяви необхідно додати: '''
# Договір банківського вкладу (депозитний договір) – це документ, на підставі якого вносилися гроші на депозит. У ньому, як правило, зазначені: сума депозиту, відсоток, під який вносилися гроші, умови дострокового повернення депозиту та порядок вирішення спорів.
# Квитанції про внесення грошей за договором банківського вкладу – підтвердженням того, що за договором банківського вкладу дійсно вносилися гроші, квитанції з відміткою банку про прийняття грошей. У квитанції у графі «призначення платежу» обов'язково має бути посилання на договір банківського вкладу.
# Лист (заяву) про видачу депозиту з обов'язковим підтвердженням отримання листа банком (відправлення рекомендованим листом).
# Відповідь банку на лист про дострокове повернення депозиту (якщо така була).
# Квитанція про сплату судового збору.
# Копія позовної заяви з додатками.
За загальним правилом, позови пред'являються за місцезнаходженням відповідача. Позовна заява про стягнення депозиту повинна подаватися в той районний суд, на території якого знаходиться головний офіс (юридична адреса) банку, в якому знаходиться депозит. Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 відповідно до частини 7 статті 28 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

'''Примітка.''' ''Якщо договір банківського вкладу укладено з філією або регіональним представництвом банку (про це зазначається в самому договорі, а також у квитанції про прийняття грошей, на якій міститься найменування відділення), і саме ця філія або представництво відмовилися повернути вклад, то такий спір може бути розглянуто за місцезнаходженням філії. Адреса філії вказується в розділі підписів.''

=== 3. Сплата судового збору. ===
Для фізичної особи та фізичної особи-підприємця розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для юридичної особи розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (відповідно до частини 2 стаття 4 Закону України «Про судовий збір»]).

[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Призов на військову службу офіцерів запасу у мирний час

2026-03-30T12:04:42Z

Tetiana.Kurmielova: /* Порядок призову на військову службу осіб офіцерського складу */ незначні доповнення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Наказ Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
|}
==Загальне поняття військової служби і виконання військового обов'язку ==
'''Військова служба''' - ''це державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.''

Виконання військового обов’язку в запасі – це дотримання військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період.

''Хто такий офіцер запасу?''

Офіцер запасу — це особа, яка має офіцерське звання, але не перебуває у складі діючих збройних сил. До цієї категорії належать:
* Випускники військових кафедр при цивільних вищих навчальних закладах, які після закінчення навчання отримали первинне офіцерське звання.
* Особи, які проходили службу у збройних силах України на офіцерських посадах та були звільнені у запас.
* Військовослужбовці, які закінчили службу, але не досягли граничного віку перебування у запасі.

Військовий облік офіцерів запасу ведуть територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. '''Виконання військового обов’язку в запасі''' - ''дотримання військовозобов’язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов’язків військової служби в особливий період''.

Для доукомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовцями на особливий період, а в разі прийняття у випадках та порядку, визначених законом, відповідного рішення Президента України - і в мирний час, проводиться планомірна військова підготовка і забезпечується перебування в запасі та військовому резерві необхідної кількості військовонавчених громадян.
==Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу==
Військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу проводиться у вищих військових навчальних закладах та у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів.

Військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу ''на добровільних засадах проходять громадяни України'', ''які мають або здобувають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями.''

Порядок проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна. Програми військової підготовки розробляються згідно з вимогами кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу за відповідною військово-обліковою спеціальністю. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик офіцерів запасу та програм військової підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України.

'''Громадянам України, які мають освітній ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу.'''

У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу. Громадяни України, які не атестовані для присвоєння військового звання офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу і не пройшли строкової військової служби, підлягають призову на строкову військову службу з урахуванням, за можливості, фаху, який вони здобули у вищому навчальному закладі, або за спорідненими військово-обліковими спеціальностями.

Перелік військово-облікових спеціальностей, за якими ведеться військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, та обсяги підготовки за такими спеціальностями визначаються за поданням Генерального штабу Збройних Сил України Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі освіти і науки.

Перелік вищих навчальних закладів, на базі яких здійснюється військова підготовка громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим з відповідними центральними органами виконавчої влади. Військові навчальні підрозділи є структурними підрозділами таких вищих навчальних закладів. Рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію військових навчальних підрозділів приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України, погодженим із центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані вищі навчальні заклади.

Порядок заміщення вакантних посад командування і науково-педагогічних працівників військового навчального підрозділу вищого навчального закладу для підготовки офіцерів запасу визначається Міністерством оборони України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов'язки, встановлені актами законодавства для військовозобов'язаних, призваних на збори.

Контроль за організацією військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу здійснює Міністерство оборони України.
==Порядок призову на військову службу осіб офіцерського складу ==
''Порядок призову і проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170 “Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України”].''

Громадяни України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"] у разі потреби наказом Міністерства оборони України підлягають призову на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

▶Строк військової служби для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, становить '''до 18 місяців'''. ▶Призвані офіцери запасу '''після шести місяців служби''' можуть продовжити її за контрактом, а звільнення проводиться на підставах, визначених законом, з урахуванням дії особливого періоду.

▶Особи офіцерського складу призиваються із запасу наказами Міністра оборони України по особовому складу і направляються, як правило, у розпорядження посадових осіб, які мають право призначити їх на посади.

Міністр оборони України одночасно з призовом на військову службу осіб офіцерського складу може призначати їх на відповідні посади.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують:

* відбір кандидатів;

* медичний огляд кандидатів;

* вивчення особистих якостей кандидатів.

Відбір кандидатів серед офіцерів запасу проводиться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки згідно з визначеними для них завданнями. Офіцери запасу відбираються за прямими ВОС або за ВОС, за якими допускається призначення офіцера без додаткової підготовки та з додатковою підготовкою, за умови направлення на підготовку після призову згідно з Переліком військово-облікових спеціальностей осіб офіцерського складу, а також за ступенем вищої освіти «магістр» за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю та Переліком військово-облікових спеціальностей, за якими може бути присвоєно первинне військове звання молодшого лейтенанта запасу, затвердженими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0355-22#Text наказом Міністерства оборони України від 20 червня 2012 року № 412/ДСК, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 16 липня 2012 року за № 1190/21502].

Результати медичного огляду та аркуш вивчення особистих якостей кандидата долучаються до особової справи офіцера запасу.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки робить висновок про відповідність громадянина вимогам, установленим для осіб, які призиваються на військову службу осіб офіцерського складу, який відображається в аркуші вивчення особистих якостей (підписується керівником та завіряється гербовою печаткою), та приймає одне з таких рішень:

* про звільнення від призову на військову службу осіб офіцерського складу (не підлягає призову);

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо надання відстрочки;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення поглибленого медичного огляду або професійного відбору;

* про направлення до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу.

▶Термін направлення до комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадян зазначається в повістці, яка видається під особистий підпис.

▶Організація відправлення офіцерів запасу та їх особових справ до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

▶Остаточне рішення щодо висновку керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки приймається комісією з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Громадянин, який відповідає вимогам щодо призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу, є кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

За результатами роботи комісія з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки може прийняти щодо офіцера запасу одне з таких рішень:

* визнати кандидатом для проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

* має право на відстрочку до (число, місяць, рік);

* від призову звільняється.

За результатами роботи комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки складається протокол, що подається на затвердження керівнику обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Висновок комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відображається в аркуші вивчення особистих якостей.

Витяги з протоколу засідання комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки доводяться до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки ''у семиденний термін''. Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки доводиться до громадянина рішення щодо призову на військову службу та робиться відповідний запис у військовому квитку офіцера запасу.

За якість відбору громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, своєчасність подання необхідних документів та виконання завдань щодо обсягів призову на військову службу осіб офіцерського складу відповідають керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

На підставі списків кандидатів на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, послужних карток, копій паспортів і реєстраційних номерів облікової картки платника податків, що подаються з обласних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до Генерального штабу Збройних Сил України, готується проєкт наказу Міністра оборони України по особовому складу про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Після видання наказу по особовому складу про призов громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надсилається витяг із відповідного наказу по особовому складу. Обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки доводить цей наказ до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який забезпечує направлення офіцерів запасу до місця проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу.

=== Хто і як може бути призваний на військову службу осіб офіцерського складу===
За рішенням Міністра оборони України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу можуть бути призвані особи:
*віком до 43 років,
*які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу (закінчили військові кафедри),
*мають вищу освіту (не нижче бакалавра),
*яким присвоєне первинне офіцерське звання.
▶Призов відбувається на рівних засадах як для чоловіків, так і для жінок.

Після видання наказу Міністерства оборони України щодо призову на військову службу осіб офіцерського складу запасу громадяни України, яким надійшла повістка територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов’язані прибути в пункт і в термін, зазначені в повістці. Офіцери запасу після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в ''п’ятиденний строк'' стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Керівники підприємств, установ, організацій усіх форм власності на вимогу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки забезпечують своєчасне прибуття громадян до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Після вручення повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки зміна місця військового обліку кандидатам до військової служби за призовом не допускається, за винятком підтверджених відповідними документами випадків, які передбачають:
*переведення на роботу в іншу місцевість;

*переїзд на нове місце проживання;

*прийняття до навчального закладу і вибуття в іншу місцевість для продовження навчання;

*направлення за розподілом на роботу в іншу місцевість після закінчення навчального закладу.
'''Важливо!''' У разі неявки офіцера запасу '''без поважних причин''' за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки він несе відповідальність у порядку, встановленому законом.

Поважними причинами неприбуття офіцера запасу до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки в установлений строк, які підтверджені відповідними документами, є:
*перешкода стихійного характеру, хвороба офіцера запасу або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;

*смерть його близького родича або близького родича його дружини.
===Строк, на який можуть бути призвані офіцери запасу===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказу Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"] строк військової служби за призовом для осіб офіцерського складу складає '''18 місяців.'''

▶Початком проходження громадянами військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

▶Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

▶Призов на військову службу офіцерів запасу здійснюється після обов’язкового проходження медичного огляду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України від 14.08.2008 року № 402)]. За результатами медичного огляду призову на військову службу підлягають особи, які придатні до військової служби за станом здоров’я.
===Які існують підстави для відстрочки від призову на військову службу офіцерів запасу===
За рішенням комісії з питань проходження військової служби обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відстрочка від призову на військову службу осіб офіцерського складу надається на таких підставах:
*за сімейними обставинами
*за станом здоров'я
*для здобуття освіти
*для продовження професійної діяльності.

▶Офіцери запасу, яким надано відстрочку від призову на військову службу, зобов'язані щороку ''до 1 жовтня'' подавати у територіальні центри комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

▶Офіцери запасу, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на військову службу осіб офіцерського складу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення, передбачених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і не призвані з різних причин на військову службу у встановлені строки, можуть бути призвані на військову службу осіб офіцерського складу під час здійснення наступного призову.

====Відстрочка від призову на військову службу офіцерам запасу за сімейними обставинами за їх бажанням надається призовникам, які мають:====
*вагітну дружину;
*дружину з інвалідністю;
* двох і більше дітей;
* дитину з інвалідністю;
*дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
*непрацездатних батьків (чи одного з них), непрацездатних рідних або непрацездатних осіб, під опікою, піклуванням чи на утриманні яких перебував призовник, або осіб, над якими призовник здійснює опіку чи піклування, якщо вони не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних їх утримувати;
*одинокого батька або одиноку матір, у яких на утриманні перебувають двоє чи більше неповнолітніх дітей, до досягнення старшим із них повноліття за умови офіційного працевлаштування призовника;
▶Крім того, відстрочка від призову за сімейними обставинами, у разі бажання, може надаватися офіцерам запасу, які є особами з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров’я====
Відстрочка від призову офіцерів запасу за станом здоров'я надається на підставі рішення (тимчасово непридатний до військової служби), прийнятого за результатами медичного огляду. На підставі зазначеної причини''' відстрочка надається на строк до 1 року'''. ▶Після спливу цього терміну офіцер запасу повторно проходить медичний огляд.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для здобуття освіти====
▶Відстрочка від призову офіцерів запасу на військову службу для здобуття освіти '''надається один раз за весь період навчання''' особам, які навчаються у:
*ВНЗ з денною формою навчання (також під час здобуття наступного вищого освітньо-кваліфікаційного рівня);
* середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
*інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Крім того, право на відстрочку від призову на військову службу для здобуття освіти також мають офіцери запасу, які в рамках міжнародних договорів України навчаються у навчальних закладах інших держав.

Відстрочка від призову для здобуття освіти надається один раз за період навчання, тобто:
*офіцери запасу, які відраховані з навчальних закладів за власним бажанням,невиконання навчального плану,порушення умов контракту недисциплінованість втрачають право на відстрочку від призову незалежно від їх повторного зарахування/поновлення.
*офіцери запасу, які перервали навчання у зв'язку з отриманням академічної відпустки за станом здоров'я або сімейними обставинами право на надану відстрочку від призову не втрачають.
====Відстрочка від призову офіцерів запасу для продовження професійної діяльності====
''Відстрочка від призову надається офіцерам запасу'', які є:
*педагогічними працівниками з повною вищою освітою, - на весь період їх роботи за спеціальністю;
*медичними працівникам, за умови повного навантаження на займаній посаді, - на весь період їх роботи за фахом у сільській місцевості;
*священнослужителями, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, - на час виконання обов’язків священнослужителя;
*сільськими, селищними, міськими головам - на строк виконання ними цих повноважень;
*особами, які мають науковий ступінь кандидата (доктора) наук та працюють на посадах за спеціальністю - на весь період їх роботи за цією спеціальністю;
*резервістами - на весь період служби у військовому резерві;
*поліцейськими - на весь період їх служби.
Крім того, офіцерам запасу, яким оголошено підозру у вчиненні злочину або відносно яких справа розглядається судом, надається відстрочка від призову до прийняття відповідного рішення.

===Підстави для звільнення від призову на військову службу офіцерів запасу===
''Від призову на військову службу в мирний час звільняються офіцери запасу'', які:
*визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
*до дня початку військової служби досягли 43-річного віку;
*виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом двох контрактів;
* мали батька або мати, рідного брата або сестру, які загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних;
*до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
*були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання.
==Права офіцерів за призовом==
Під час проходження військової служби за призовом офіцери запасу '''виконують обов̓язки і користуються правами, пільгами та видами забезпечення, передбаченими для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за контрактом''' (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0438-09#Text наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2009 року № 170 "Про затвердження Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"])'' .
{| class="wikitable"
!За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення <big>зберігаються місце роботи і посада</big> на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"] (''частина 3 статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]'').
|}
▶Призвані із запасу особи офіцерського складу, які позитивно оцінюються, після шести місяців проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу за їх бажанням можуть продовжити військову службу за контрактом.

Особи офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, звільняються з військової служби за підставами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частиною третьою статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію»], затвердженого встановленим порядком, оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим в Україні настав '''''особливий період'''''.
{| class="wikitable"
| colspan="4" |'''Вищий адміністративний суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)],''' проаналізував норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], та відповідно прийшов до висновку, що з 17 березня 2014 року діє особливий період.
Верховний Суд України, на звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, підтримав позицію щодо дії наразі особливого періоду, відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18.
|}
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Матеріальна відповідальність військовослужбовців

2026-03-02T09:45:20Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ по тексту змінено посилання на НАП та інші незначні зміни

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" (далі - Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604 "Про затвердження переліку озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2124-20#Text Законом України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо визначення обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах воєнного стану " від 15 березня 2022 року № 2124-IX] встановлено правовий захист військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України"] шляхом закріпленя поняття "бойового імунутету" за закріплення в загальній частині Кримінального кодексу України інституту звільнення від кримінальної відповідальності за втрати '''бойової техніки чи іншого військового майна'''.

'''Бойовий імунітет''' - '''звільнення військового командування, військовослужбовців,''' добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2114-20#Text Законом України "Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України]", '''від відповідальності, у тому числі кримінальної''', '''за втрати''' особового складу, '''бойової техніки чи іншого військового майна,''' наслідки застосування збройної та іншої сили під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань з оборони України із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння), '''настання яких з урахуванням розумної обачності неможливо було передбачити при плануванні та виконанні таких дій (завдань) або які охоплюються виправданим ризиком''', крім випадків порушення законів та звичаїв війни або застосування збройної сили, визначених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

* [https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObilueXdLd2ItY2hyQ0E?resourcekey=0-pYMHmGGw2Sx6OSCx2oFo4w Зразок рапорту про втрату майна під час поранення військовослужбовця] [https://www.pryncyp.com/ (ГО"Принцип")]

|}

== Загальні положення ==
'''''Матеріальна відповідальність''''' - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n6 пункт 4 частини першої статті 1 Закону України "'''Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі'''])(далі по тексту - Закон).

== Підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Підставою для притягнення до матеріальної відповідальності''' є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов’язків військової служби або службових обов’язків, крім обставин, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n60 статтею 9 Закону], які виключають матеріальну відповідальність. 

'''Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:'''
* наявність шкоди;
* протиправна поведінка особи у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків;
* причинний зв’язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;
* вина особи в завданні шкоди.
▶ Притягнення особи до матеріальної відповідальності за завдану шкоду не звільняє її від дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, встановленої законами України.

'''▶''' Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

'''▶''' Особа, у разі завдання з її вини шкоди третім особам, яку відшкодовано, відповідно до Закону військовою частиною, установою, організацією, закладом, відшкодовує військовій частині, установі, організації, закладу завдану шкоду в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] та іншими законами України.

'''▶''' Військовозобов'язані та резервісти під час проходження ними зборів несуть матеріальну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом. Місячне грошове забезпечення (середня заробітна плата) військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів визначається відповідно до законодавства.

'''Важливо!''' Завдана особою шкода, не пов’язана з виконанням нею обов’язків військової служби або службових обов’язків, відшкодовується в порядку, передбаченому законами України.

== Строки притягнення до матеріальної відповідальності ==
Особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності '''протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди'''.
== Види матеріальної відповідальності ==
'''<big>''Обмежена матеріальна відповідальність''</big>'''

▶Особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але '''не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів''', установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#Text Законом] передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

'''Командир (начальник)''', який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, '''несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб'''.

'''Зверніть увагу!''' Розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, визначається на день видання наказу про притягнення особи до обмеженої матеріальної відповідальності.

'''<big>''Повна матеріальна відповідальність''</big>'''

'''''Особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:'''''

● виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

● виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

● завдання шкоди у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

● вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

● якщо особою надано письмове зобов’язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

'''Зверніть увагу!''' Посадові (службові) особи, винні в незаконному звільненні зі служби чи переміщенні військовослужбовця, поліцейського, особи рядового та начальницького складу, за шкоду, завдану у зв’язку з виплатами такій особі матеріального і грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці за час проходження служби на нижчеоплачуваній посаді, несуть повну матеріальну відповідальність у судовому порядку.

'''<big>Підвищена матеріальна відповідальність</big>'''

Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, '''''несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру.''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2020-%D0%BF#n9 Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року № 604.]
== Відшкодування шкоди ==
▶ У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) '''протягом трьох діб''' після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб, письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

▶ Розслідування повинно бути завершено '''протягом одного місяця''' з дня його призначення. За результатами проведення розслідування складається '''акт (висновок)''', який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються: довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб’єктами оціночної діяльності.

▶ Якщо вину особи доведено, командир (начальник) '''не пізніше ніж у п’ятнадцятиденний строк''' із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.

▶ '''Відшкодування шкоди''', завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди ''з місячного грошового забезпечення'' винної особи, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 частинами третьою, четвертою та п’ятою статті 10] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 частиною першою статті 12 Закону].

▶Відшкодування шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється на підставі наказу старшого за службовим становищем командира (начальника).
* '''Особа, яка завдала шкоду, за згодою командира (начальника)''' може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково, передати для відшкодування завданої шкоди рівноцінне майно або відремонтувати чи відновити пошкоджене, про що видається відповідний наказ. Не допускається відшкодування завданої шкоди рівноцінним майном у разі втрати чи пошкодження зброї, боєприпасів, спеціальної техніки та іншого майна, що відповідно до закону вилучене з цивільного обороту або обмежене в обороті.
* '''Відшкодування шкоди, завданої військовозобов’язаним чи резервістом під час проходження ним зборів''', здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов’язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування.
* '''Відшкодування шкоди,''' визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n35 частиною другою '''статті 6''' Закону,] здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.
'''▶''' Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування. 

'''Важливо!''' У разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності, відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред’явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.

=== Відшкодування шкоди в разі переведення особи до іншого місця служби чи перебування в розпорядженні відповідного командира (начальника) ===
* У разі переведення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження відповідного командира (начальника) до повного відшкодування завданої нею шкоди, стягнення сум завданої шкоди здійснюється за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні.
* Якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у '''п’ятиденний строк із дня закінчення розслідування''', аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

'''▶''' Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи '''видає у п’ятнадцятиденний строк''' із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди '''наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності'''. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n71 статтею 10 Закону.]

=== Відшкодування шкоди в разі звільнення особи зі служби ===
▶ У разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, '''відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку''' в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

== Обставини, що виключають матеріальну відповідальність ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n60 статті 9 Закону,] '''''завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок:'''''

* дії непереборної сили;
* необхідної оборони;
* крайньої необхідності;
* виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження;
* виправданого службового ризику;
* затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус;
* виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

'''Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи.'''

▶Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.

== Оскарження рішення про притягнення до матеріальної відповідальності ==
'''Наказ''' командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності '''може бути оскаржено''' старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством.

'''Зверніть увагу!''' Старший за службовим становищем командир (начальник) не рідше одного разу на квартал перевіряє законність і обґрунтованість притягнення осіб до матеріальної відповідальності та розмір сум, які підлягають стягненню.

'''▶''' У разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти, повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/160-20#n83 стаття 14 Закону.]).

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108218654 Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2023 року у справі № 280/4302/22] (визнати протиправним і скасувати наказ про притягнення до матеріальної відповідальності)

[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Заміна сторони у адміністративній справі

2026-03-02T08:48:45Z

Tetiana.Kurmielova: /* Правове регулювання виконання судових рішень на території України */ по тексту виправлено скорочення та додано символи для більш зрозумілого сприяття тексту

== Нормативна база: ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]

== Правове регулювання виконання судових рішень на території України ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5253 статті 1291 Конституції України] «Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України». Однією з основних засад судочинства в Україні за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4801 пунктом 9 частини 3 статті 129 Конституції України] , є «обов’язковість рішень суду». Тобто, в Конституції України закріплено конституційний принцип обов’язковості рішень судів, за ознакою територіальності – на всій території нашої держави.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

'''Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9649 частини 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України] судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6163 статті 18 Цивільного процесуального кодексу України]: судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов’язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

== Сторони адміністративної справи ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9921 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України] сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач:

▶Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

▶Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, громадські об’єднання, юридичні особи, які не є суб’єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень:

● про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об’єднання;

● про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об’єднання;

● про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусове видворення за межі території України;

● про встановлення обмежень щодо реалізації права на свободу мирних зібрань (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

● в інших випадках, коли право звернення до суду надано суб’єкту владних повноважень законом.
== Порядок та судовий розгляд заміни сторони у адміністративній справі ==

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9940 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України]: суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

⇒ Якщо позивач не згоден на його заміну іншою особою, то ця особа може вступити у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про що суд повідомляє третю особу.

⇒ Якщо позивач згоден на його заміну іншою особою, але така особа не згодна на участь у справі, суд залишає позовну заяву без розгляду, про що постановляється відповідна ухвала.

⇒ Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

''Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.''

'''''Зверніть увагу!''''' '''''Заміна відповідача на належного може відбутися за клопотанням будь-якої особи, яка бере участь у справі, або навіть за ініціативою суду.'''''

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

→ Заміна позивача допускається до початку судового розгляду справи по суті.

→ Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом. Тобто до набрання судовим рішенням законної сили, якщо судове рішення ще не набрало чинності (тобто апеляційний суд не виніс постанову, яким залишив його в силі, або не закінчився строк для апеляційного оскарження).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9961 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України], у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. ''Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов’язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов’язкові для особи, яку він замінив. ▶''Тому позивач має право подати до суду клопотання або заяву про заміну неналежного відповідача.

'''Важливо!''' Якщо справа знаходиться в суді апеляційної інстанції, Ви все одно маєте право подати заяву про заміну неналежного відповідача. У такому випадку в заяві необхідно зазначити назву та адресу суду апеляційної інстанції та вказати прізвище та ініціали судді-доповідача.
Більше того, якщо заміна сторони не відбудеться своєчасно, судове провадження буде зупинено на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11238 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України] — '''до момента встановлення правонаступника.'''

▶ Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача.

▶ Процесуальне законодавство не дає суду можливості допускати заміну сторони в адміністративній справі в порядку процесуального правонаступництва після завершення розгляду справи по суті, оскільки після прийняття рішення у справі заміна сторони правонаступником можлива лише в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12523 статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''Розподіл судових витрат.''' Відповідач, який не є суб’єктом владних повноважень, замінений іншим відповідачем, має право заявити вимогу про компенсацію судових витрат, здійснених ним внаслідок необґрунтованих дій позивача. Питання про розподіл судових витрат зазначаються судом в ухвалі про заміну неналежного відповідача.

== Судова практика ==
[https://verdictum.ligazakon.net/document/96896960 Ухвала Закарпатського Окружного Адміністративного Суду від 14.05.2021 справа № 260/1021/21 "Про заміну сторони її правонаступником".]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок повернення сплаченого до Пенсійного фонду України збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири

2026-01-29T11:37:40Z

Tetiana.Kurmielova: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 "Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0291-13 Наказ Міністерства фінансів України від 29 січня 2013 року № 43 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1650-13 Наказ Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів"]
== Загальні відомості ==
'''Громадян, які придбають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбають житло вперше, звільненні від сплати 1% збору''' на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна до Пенсійного фонду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n12 пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16 пункт 151 Постанови КМУ від 3 листопада 1998 року № 1740 " Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій,] (далі - Порядок).

При купівлі нерухомого майна покупець, під час оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса, сплачує збір до Пенсійного фонду України у розмірі 1% від вартості житла, що передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"]. 
'''ВАЖЛИВО!''' Без сплати збору до Пенсійного фонду України нотаріуси не посвідчать договір купівлі-продажу нерухомого майна!
▶ Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n530 пункт 8 частини першої статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).
{| class="wikitable"
|'''ВАЖЛИВО! ''' Проте згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16 підпунктом 4 пункту 153 Порядку] нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.
|}
Відповідно до аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16 пункту 152 Порядку] '''існує такий перелік документів для підтвердження придбання житла вперше:'''
* заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
* відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав). Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можна отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія] та самостійно роздрукувати чи в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ центрі надання адміністративних послуг] (ЦНАП) ''(додатково рекомендується отримати інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна - довідки з усіх цих реєстрів в вигляді одного документа формуються на запит в [https://guide.diia.gov.ua/asc/ ЦНАП] чи [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno порталі Дія]. Запит слід робити щодо особи, ввівши прізвище, ім'я, по-батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків. ('''Вартість послуги станом на 2026 рік близько 80–90 грн. Ціна базується на 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''.)''
* документи що підтверджують невикористання житлових чеків (довідки з місць проживання з 1992 року). Отримати таку довідку можна у відділенні АТ "Ощадбанку" чи в деяких ЦНАП (послуга ще не внесена у всі ЦНАП, тому рекомендується звертатись в АТ "Ощадбанк").
* підтверджуючий документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, про факт перебування у черзі на одержання житла.
'''Таким чином в особи, яка бажає повернути 1% сплачених до Пенсійного фонду України, наступний почерговий порядок дій:'''
# '''Нотаріус''' може звільнити від сплати 1% ще при укладенні договору. Нотаріус не мав би вимагати квитанції про оплату 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та посвідчити укладення договору на основі наданих клієнтом документів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16 пунктом 152 Порядку], проте часта ситуація коли нотаріуси бояться брати на себе відповідальність.
# '''Пенсійний фонд України -''' у випадку відмови нотаріуса посвідчити договір купівлі-продажу, в результаті чого сплачено 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, особі слід звернутись за заявою про повернення сплачених грошових коштів з долученням документів згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#n16 пунктом 152 Порядку.]
# '''Суд''' - у випадку відмови Пенсійного фонду України повернути 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, можна звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] щодо оскарження такої відмови.
== Дії, необхідні для повернення збору від Пенсійного фонду України ==
'''Порядок дій щодо повернення сплаченого до Пенсійного фонду України 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у випадку купівлі квартири:'''
# Звернутись до Пенсійного фонду України із заявою про повернення сплачених грошових коштів з посиланням на норму [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування"], відповідно до якої особа звільняється від сплати збору ([https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Заява_до_пенсійного_фонду_про_повернення.docx Зразок заяви до пенсійного фонду])▶до заяви необхідно додати: копію договору купівлі-продажу; копію квитанції про сплату пенсійного збору та довідку з банку, з реквізитами для повернення коштів; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.
# Отримавши відмову від Пенсійного фонду України або ж взагалі у разі відсутності відповіді, потрібно звертатися до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]] з позовом щодо повернення сплаченого збору.
# При задоволенні позову Пенсійний фонд України формує та подає до управління Державної казначейської служби України подання про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
'''ВАЖЛИВО!''' При зверненні до Пенсійного фонду України слід подати документи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-98-%D0%BF#Text згідно з пунктом 152 Порядку], а саме заяву, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, документ, що підтверджує невикористання житлових чеків, документ що підтверджує сплату 1 % збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Навіть у випадку відмови Пенсійного фонду України, дотримання порядку подачі документів є важливим для подальшого імовірного оскарження відмови Пенсійного фонду України до суду, оскільки у випадку подачі неповного пакету документів зменшуються шанси оскарження. Рекомендується також додати копію договору купівлі-продажу.
== Порядок звернення до суду ==
=== Підсудність справи ===
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 пункт 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України]).

=== Строк звернення до суду ===
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється '''шестимісячний строк''', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
=== Перелік необхідних документів ===
'''До позовної заяви необхідно додати наступні документи:'''
* паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* квитанцію про сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
* інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна);
*документ, що підтверджує невикористання житлових чеків ''(за наявності)'';
* відмову Пенсійного фонду України про повернення сплачених грошових коштів;
*документ, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (зазвичай це виконавчі комітети районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради) про те, що особа, перебуває у черзі на одержання житла ''(за наявності)'';
*копія договору купівлі-продажу житла;
* квитанцію про сплату судового збору.
=== Вартість ===
За подачу позовної заяви сплачується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 судовий збір відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір"] у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (0,4 розміру '''у 2026 році - 1331,20 грн'''.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Розрахунки_фізичних_осіб_між_собою_за_договорами_купівлі-продажу,_які_підлягають_нотаріальному_посвідченню Розрахунки фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Збір_на_обов%27язкове_державне_пенсійне_страхування_при_купівлі_автомобіля_та_нерухомого_майна Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля та нерухомого майна]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Процедура отримання особами без громадянства витягів з Державного реєстру актів цивільного стану

2026-01-02T09:09:52Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальна інформація */ посилання та зміни по тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року № 1064 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0691-08/page Інструкція з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5]
== Загальна інформація ==
Відповідно до вимог чинного законодавства, особам без громадянства, які мають на меті отримати свідоцтво про народження чи паспорт громадянина України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0691-08/page#Text органи державної реєстрації актів цивільного стану] видають такі витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян:

♦ повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про відсутність актового запису цивільного стану;

♦ повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження;

♦ витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20230803#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.]

'''''Державний реєстр актів цивільного стану громадян''''' - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього. Державний реєстр актів цивільного стану громадян ведеться відділами державної реєстрації актів цивільного стану.
== Порядок видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану та необхідні документи ==
=== Порядок видачі витягів з Реєстру ===
Для отримання витягів з Реєстру реєстраторові подається письмова заява (запит) встановленого зразка про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян у якій (якому) заявник вказує '''''одну з таких відомостей про фізичну особу, щодо якої видається витяг з Реєстру:'''''

♦ прізвище, власне ім'я, по батькові, дата та місце народження особи;

♦ серія і номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акту цивільного стану, дата його видачі;

♦ реєстраційний номер, за яким зареєстровано внесення відомостей про акт цивільного стану.

↘Заява (запит) про надання витягу з Реєстру подається заявником особисто, шляхом надсилання поштою або через представника. ⇒ У разі якщо представником є адвокат, пред’являється документ, що посвідчує повноваження такого представника. Під час пред’явлення адвокатом ордера до нього обов’язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

↘У разі подання фізичною особою заяви (запиту) про надання витягу з Реєстру шляхом надсилання поштою справжність підпису заявника, а також вірність копій паспорта громадянина України або паспортного документа та документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки, засвідчуються нотаріально.

⇒ У цьому випадку документи надсилаються поштою з описом вкладення.

↘Витяги з Реєстру щодо неповнолітньої особи можуть видаватися її батькам та усиновлювачам (незалежно від віку дитини), а також опікунам, піклувальникам, адміністрації закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина. У цьому разі зазначений витяг представникові відповідного закладу видається за умови пред'явлення ним довіреності, паспорта або паспортного документа.

↘Фізична особа по досягненні 16-річного віку має право на отримання витягу з Реєстру стосовно відомостей про себе та про своїх родичів за умови пред'явлення паспорта або паспортного документа і документів, що підтверджують родинні стосунки.

'''Батькові, матері, усиновлювачу дитини, які позбавлені батьківських прав, витяг про державну реєстрацію народження дитини не видається.'''

''У видачі витягу з Реєстру може бути відмовлено у разі:''

♦ подання заяви особою, що не має права на отримання витягу згідно з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-%D0%BF#Text Порядком];

♦ непред'явлення документа про внесення плати за видачу витягу в повному обсязі;

♦ відсутності в заяві необхідних відомостей про особу, стосовно якої видається витяг з Реєстру чи наведення таких відомостей не в повному обсязі.

'''В умовах воєнного стану''' закордонні дипломатичні установи України, визначені Міністерством закордонних справ, проводять державну реєстрацію актів цивільного стану, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх, повторно видають свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян з використанням зазначеного Реєстру як органи державної реєстрації актів цивільного стану, що здійснюють його ведення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/66-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 січня 2023 року № 66 «Про забезпечення здійснення закордонними дипломатичними установами України повноважень у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану»]
=== Перелік необхідних документів ===
# Паспорт громадянина України.
# Платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або документ про звільнення від сплати державного мита.
# Копії документів, що засвідчують родинні стосунки з громадянином України щодо якого подається заява (для осіб, які є повнорідними братом чи сестрою, дідом чи бабою, онуком чи онукою громадян України).
# Довіреність, видану заявником уповноваженій особі на представництво його інтересів на території України, оформлену відповідно до вимог законодавства України.
# Заява встановленого зразка про надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (заповнюється безпосередньо у відділі державної реєстрації цивільного стану).
== Строк видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану ==
↘Витяг видається у день звернення заявника (його представника) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

↘У разі подання заяви (запиту) поштою, витяг направляється заявнику наступного робочого дня якщо справжність підпису заявника, а також вірність копій паспорта громадянина України або паспортного документа та документів, що підтверджують родинні чи сімейні стосунки, відповідним чином засвідчені та додано платіжний документ.
== Плата за видачу витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ==
До заяви додається документ про внесення плати за видачу витягу з Реєстру.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-%D0%BF Плата за видачу] витягу з Реєстру встановлена на законодавчому рівні і становить 73 гривні, що встановлено Постановою КМУ №1064, ''але є випадки безоплатного отримання, наприклад, для отримання допомоги при народженні дитини чи похованні, згідно з законодавством''. ⇒ За видачу витягів з Реєстру речових прав на нерухоме майно стягується адміністративний збір, розмір якого залежить від типу послуги та термінів (наприклад, 160 грн для реєстрації права власності, 80 грн для інших прав).

''На безоплатне отримання витягу з Реєстру мають право:''

♦ суди (судді), органи досудового розслідування, нотаріуси та інші органи державної влади (посадові особи), органи місцевого самоврядування (посадові особи), якщо запит зроблено у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених актами законодавства;

♦ реєстратори, дипломатичні представництва та консульські установи України у зв’язку з виконанням ними функцій, визначених актами законодавства;

♦ адміністрації закладів охорони здоров'я, навчальних або інших дитячих закладів щодо державної реєстрації народження дітей, які перебувають у зазначених закладах;

♦ особи, що проживають за кордоном, стосовно яких державна реєстрація актів цивільного стану проведена відповідними органами державної реєстрації, у разі надходження письмових запитів і надіслання витягу до компетентних органів іноземних держав для вручення його заявникові;

♦ особи, що звернулися за видачою витягу про те, що державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

♦ особи, що звернулися за видачою витягу для отримання допомоги у зв'язку з народженням дитини, а також для отримання допомоги на поховання;

♦ кредитори спадкодавця, власники або користувачі земельних ділянок, суміжних із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення спадкодавця, у зв’язку з поданням заяви про визнання спадщини відумерлою (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1064-2007-%D0%BF Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 року №1064]).
== Оскарження рішень про відмову у видачі витягу ==
Дії або бездіяльність працівників органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 оскаржені] до Міністерства юстиції України та/або до суду.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Сімейне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Порядок стягнення аліментів з безробітної особи

2026-01-02T08:47:01Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальна інформація */ додано посилання та по тексту внесення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]

== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20230803#n912 статті 180 Сімейного кодексу України], на батьків покладений обов’язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20230803#n914 Статтею 181 Сімейного кодексу України] передбачені способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину:

* Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
* За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
* За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

⇒ Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Якщо батьки не забезпечують на достатньому рівні утримання дитини або добровільно не виконують аліментний обов’язок за договором про сплату аліментів на дитину, то чинним законодавством '''передбачено примусове стягнення аліментів за рішенням суду'''.

'''Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину, а дають додаткові «пільги» при визначенні розміру та стягненні аліментів.'''

== Визначення розміру аліментів ==
⇒ Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання малолітньої/неповнолітньої дитини/дітей, або із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання малолітньої/неповнолітньої дитини/дітей, у розмірі, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20230803#n941 передбаченому частиною 5 статті 183 Сімейного кодексу України]:
* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але ''не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку'' на кожну дитину.
* ⇒ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 182 Сімейного кодексу України], при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

'''Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини'''.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину '''''не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму''''' для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину '''''становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку''''' і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За рішенням суду видається '''''виконавчий документ''''':
* виконавчий лист ( в позовному провадженні);
* судовий наказ (в наказовому провадженні), які подаються до органу державної виконавчої служби ( за місцем реєстрації відповідача/ боржника), або приватного виконавця разом із заявою про відкриття виконавчого провадження.

== Особливості виконання рішень про стягнення аліментів з особи, яка не має доходів (не працює) ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ed20181222#n658 абзацу 2 частини 1 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»,] виконавець стягує з відповідача /боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але ''не менше мінімального гарантованого розміру'', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text кодексом України Сімейним кодексом України].

'''Законом не передбачено звільнення платника аліментів від зобов’язання що місячної сплати аліментів на утримання дитини в разі втрати роботи чи перебуванні в статусі безробітного.'''

Якщо аліменти не сплачуються за виконавчим документом, виконавець нараховує боржнику '''заборгованість''' зі сплати аліментів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/ed20230803#n1003 Статтею 195 Сімейного кодексу України] передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

⇒ Заборгованість за аліментами платника аліментів, '''який не працював на час виникнення заборгованості''' або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, '''визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості'''.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#n3007 пунктом 3 Розділу 16 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5] передбачено, у разі, якщо ''боржник не працює і сплачує аліменти самостійно стягувачу'', квитанції (або їх копії) про перерахування аліментів надаються виконавцю не пізніше наступного робочого дня після сплати та долучаються до матеріалів виконавчого провадження.

'''Тобто, якщо у боржника відсутні доходи і він не працює, поряд з тим у виконавця відсутні відомості про сплату аліментів, він нараховуватиме заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.'''

== Особливості виконання рішень про стягнення аліментів з особи, яка має статус безробітної ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ed20181222#n674 Статтею 72 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що на допомогу з державного соціального страхування, що виплачується в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, '''допомогу по безробіттю''' та соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства, призначену відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14/ed20241115#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], '''стягнення може бути звернено виключно за рішеннями про стягнення аліментів''', відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.

'''Тобто, якщо боржник перебуває на обліку в центрі зайнятості як безробітний і отримує допомогу по безробіттю, то з такої соціальної допомоги виконавцем стягуються присуджені аліменти.'''

== Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно відповідача/боржника ==
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів '''за три місяці''', виконавець:
* виносить повідомлення про внесення відомостей про відповідача/боржника до Єдиного реєстру боржників;
* звертає стягнення на майно відповідача/боржника;
* надсилає стягувачу письмове роз’яснення про право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинення кримінального правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ed20181222#n471 статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження»] звернення стягнення на майно відповідача/боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред’явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно відповідача/боржника виконавець виносить '''постанову'''.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти відповідача/боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках відповідача/боржника у банках та інших фінансових установах.

'''На кошти''' та інші цінності відповідача/боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, '''накладається арешт''' не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у відповідача/боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне відповідачу/боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно відповідача/боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти відповідача/боржника. Відповідач/боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно відповідача/боржника остаточно визначається виконавцем.

Стягнення на майно відповідача/боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо відповідач/боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок звернення стягнення на майно боржника]]"

'''Важливо!''' У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, '''''не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати''''', звернення стягнення на єдине житло відповідача/боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, '''не здійснюється.''' У такому разі виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна відповідача/боржника.

Виконавець проводить перевірку майнового стану відповідача/боржника '''у 10-денний строк''' з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем '''не менше ніж один раз на два тижні''' - щодо виявлення рахунків відповідача/боржника, електронних гаманців відповідача/боржника, '''не менше ніж один раз на три місяці''' - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна відповідача/боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи відповідача/боржника.

== Порядок звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна відповідача/боржника ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/ed20181222#n488 статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження»], звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна, об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності у відповідача/боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать відповідачу/боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає відповідач/боржник.

Разом із житловим будинком , об’єктом незавершеного будівництва стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить відповідачу/боржнику.

== Обмеження для відповідача/боржника за наявності заборгованості зі сплати аліментів ==
За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження відповідача/боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження відповідача/боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження відповідача/боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження відповідача/боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

⇒ Якщо аліменти сплачуються на утримання дитини, яка є особою з інвалідністю, дитини, яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, або на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, постанови, зазначені у пунктах 1-4 цієї частини, виносяться державним виконавцем за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частини 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»]).

== Відповідальність за несплату аліментів ==
⇒ За ухилення від сплати коштів на утримання дитини передбачена цивільна, адміністративна і кримінальна відповідальність, залежно від тяжкості проступку та величини заборгованості по аліментах. Одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) за несплату аліментів у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] передбачено '''штраф за несплату аліментів''' у відсотках від суми заборгованості:
* понад 1 рік – 20%;
* понад 2 роки – 30%;
* понад 3 роки – 50%.
↘До відповідачів/боржників застосовуються обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, в сфері державної реєстрації юридичних осіб, у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади, обмеження у сфері виборчих прав.

↘До злісних неплатників застосовується кримінальна відповідальність, якою передбачаються:
* громадські роботи до 240 годин;
* арешт до 6 місяців;
* обмеження волі до 3 років.

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2025-12-05T13:21:26Z

Tetiana.Kurmielova: /* Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''Неякісні лікарські засоби''''' - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби із терміном придатності, що минув ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#n98 абзац 5 пункт 1.3 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України]).

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.

⇒ Інформація про виявлені та заборонені лікарські засоби невідповідної якості доводиться до відома населення України шляхом розміщення в режимі он-лайн на офіційному сайті [https://www.dls.gov.ua/ Держлікслужби], публікування розпоряджень у періодичних фахових виданнях та направляється до правоохоронних органів.

Крім того, на [https://www.dls.gov.ua/%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%b0/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%be/ сайті Держлікслужби наявні контактні телефони гарячої лінії та відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів.]

Споживачеві, щоб убезпечитися від придбання фальсифікованих лікарських засобів, слід купувати лікарські засоби в аптечних закладах та їх структурних підрозділах.

⇒ У разі сумніву щодо якості, споживач має право вимагати в аптечному закладі сертифікат якості на лікарський засіб, що видається виробником, який згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360], має бути наданий у термін '''не більше ніж одна доба'''. → Сертифікат, що видається виробником, підтверджує якість конкретної серії ліків і повинен бути доступний для споживача на вимогу, а зберігати його аптеці рекомендують ще рік після закінчення терміну придатності.

== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n237 статті 21 Закону України "Про лікарські засоби"], реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. 

⇒ Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#n899 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929] (далі – Ліцензійні умови) відпуск рецептурних лікарських засобів здійснюється виключно за рецептом у порядку, встановленому наказом МОЗ.

Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0854-23#Text Наказом МОЗ України від 05.05.2023 № 848 "Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів"]

Відпуск лікарських засобів, які не ввійшли до згаданого переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Натепер Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"] (далі – Порядок). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n437 до пункту 4 Порядку] забороняється відпуск споживачам з аптечних закладів лікарських засобів та медичних виробів без рецепта, крім встановлених законодавством випадків, або за недійсним рецептом.

У період воєнного стану на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 (далі — Перелік)], у разі відсутності технічної можливості виписування електронних рецептів на наркотичні (психотропні) лікарські засоби (крім готових або екстемпоральних лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу), а також на лікарські засоби, які відносяться до фармакотерапевтичної групи похідні морфінану та класифікуються за кодом анатомо-терапевтично-хімічним N02AF, виписування таких рецептів може здійснюватися в паперовій формі відповідно до Правил, протягом періоду ведення бойових дій або тимчасової окупації та трьох місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, визначеної у Переліку.

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. '''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== Фальсифіковані лікарські засоби ==
'''''Основними шляхами надходження на фармацевтичний ринок України фальсифікованих лікарських засобів є:'''''
* Контрабандне постачання лікарських засобів;
* Перепакування протермінованих лікарських засобів;
* Виробництво на безліцензійних підприємствах;
* Продаж лікарських засобів через кур'єрів, поштовий зв'язок, а також за допомогою мережі Інтернет;
* Складний ланцюг постачання (розгалужена мережа дистрибуції).
'''''Фальсифікації підлягають окремі серії рекламованих лікарських засобів, що відносяться до наступних фармакотерапевтичних груп:'''''
* анальгетики та антипіретики; антисептичні та дезінфікуючі засоби;
* нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби;
* спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками;
* засоби, що застосовуються в кардіології;
* протимікробні засоби для системного застосування;
* комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях;
* препарати, що поліпшують травлення включаючи ферменти.
'''''Основні ознаки за якими можна відрізнити фальсифікатні лікарські засоби є:'''''
* ціна (нижче, ніж завжди);
* зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічні смак, запах або колір);
* упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж препарату).

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' • ''Звертаємо увагу, що відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2808 статтею 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.]''

На сьогодні порушення реалізації (відпуску) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн).

* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1765 (стаття 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення).] 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1770 (стаття 168-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).] 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 стаття 321-1 Кримінального кодексу України]) 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 ст. 321-1 Кримінального кодексу України]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частинами першою або другою статті 321-1 Кримінального кодексу України], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. ⇒ Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частина перша статті 321-1 Кримінального кодексу України]), якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей).

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2025-12-05T13:15:42Z

Tetiana.Kurmielova: /* Реалізація лікарських засобів */ додано: У період воєнного стану на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''Неякісні лікарські засоби''''' - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби із терміном придатності, що минув ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#n98 абзац 5 пункт 1.3 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України]).

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.

⇒ Інформація про виявлені та заборонені лікарські засоби невідповідної якості доводиться до відома населення України шляхом розміщення в режимі он-лайн на офіційному сайті [https://www.dls.gov.ua/ Держлікслужби], публікування розпоряджень у періодичних фахових виданнях та направляється до правоохоронних органів.

Крім того, на [https://www.dls.gov.ua/%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%b0/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%be/ сайті Держлікслужби наявні контактні телефони гарячої лінії та відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів.]

Споживачеві, щоб убезпечитися від придбання фальсифікованих лікарських засобів, слід купувати лікарські засоби в аптечних закладах та їх структурних підрозділах.

⇒ У разі сумніву щодо якості, споживач має право вимагати в аптечному закладі сертифікат якості на лікарський засіб, що видається виробником, який згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360], має бути наданий у термін '''не більше ніж одна доба'''. → Сертифікат, що видається виробником, підтверджує якість конкретної серії ліків і повинен бути доступний для споживача на вимогу, а зберігати його аптеці рекомендують ще рік після закінчення терміну придатності.

== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n237 статті 21 Закону України "Про лікарські засоби"], реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. 

⇒ Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#n899 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929] (далі – Ліцензійні умови) відпуск рецептурних лікарських засобів здійснюється виключно за рецептом у порядку, встановленому наказом МОЗ.

Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0854-23#Text Наказом МОЗ України від 05.05.2023 № 848 "Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів"]

Відпуск лікарських засобів, які не ввійшли до згаданого переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Натепер Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"] (далі – Порядок). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n437 до пункту 4 Порядку] забороняється відпуск споживачам з аптечних закладів лікарських засобів та медичних виробів без рецепта, крім встановлених законодавством випадків, або за недійсним рецептом.

У період воєнного стану на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786 (далі — Перелік)], у разі відсутності технічної можливості виписування електронних рецептів на наркотичні (психотропні) лікарські засоби (крім готових або екстемпоральних лікарських засобів, вироблених (виготовлених) з рослинної субстанції канабісу), а також на лікарські засоби, які відносяться до фармакотерапевтичної групи похідні морфінану та класифікуються за кодом анатомо-терапевтично-хімічним N02AF, виписування таких рецептів може здійснюватися в паперовій формі відповідно до Правил, протягом періоду ведення бойових дій або тимчасової окупації та трьох місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, визначеної у Переліку.

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. '''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== Фальсифіковані лікарські засоби ==
'''''Основними шляхами надходження на фармацевтичний ринок України фальсифікованих лікарських засобів є:'''''
* Контрабандне постачання лікарських засобів;
* Перепакування протермінованих лікарських засобів;
* Виробництво на безліцензійних підприємствах;
* Продаж лікарських засобів через кур'єрів, поштовий зв'язок, а також за допомогою мережі Інтернет;
* Складний ланцюг постачання (розгалужена мережа дистрибуції).
'''''Фальсифікації підлягають окремі серії рекламованих лікарських засобів, що відносяться до наступних фармакотерапевтичних груп:'''''
* анальгетики та антипіретики; антисептичні та дезінфікуючі засоби;
* нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби;
* спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками;
* засоби, що застосовуються в кардіології;
* протимікробні засоби для системного застосування;
* комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях;
* препарати, що поліпшують травлення включаючи ферменти.
'''''Основні ознаки за якими можна відрізнити фальсифікатні лікарські засоби є:'''''
* ціна (нижче, ніж завжди);
* зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічні смак, запах або колір);
* упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж препарату).

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' • ''Звертаємо увагу, що відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.]''

На сьогодні порушення реалізації (відпуску) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн).

* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 168-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 стаття 321-1 Кримінального кодексу України]) 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 ст. 321-1 Кримінального кодексу України]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частинами першою або другою статті 321-1 Кримінального кодексу України], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. ⇒ Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частина перша статті 321-1 Кримінального кодексу України]), якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей). [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]] [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]] [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]] [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2025-12-05T12:59:27Z

Tetiana.Kurmielova: /* Державний контроль якості лікарських засобів */

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''Неякісні лікарські засоби''''' - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби із терміном придатності, що минув ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#n98 абзац 5 пункт 1.3 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України]).

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.

⇒ Інформація про виявлені та заборонені лікарські засоби невідповідної якості доводиться до відома населення України шляхом розміщення в режимі он-лайн на офіційному сайті [https://www.dls.gov.ua/ Держлікслужби], публікування розпоряджень у періодичних фахових виданнях та направляється до правоохоронних органів.

Крім того, на [https://www.dls.gov.ua/%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%b0/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%be/ сайті Держлікслужби наявні контактні телефони гарячої лінії та відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів.]

Споживачеві, щоб убезпечитися від придбання фальсифікованих лікарських засобів, слід купувати лікарські засоби в аптечних закладах та їх структурних підрозділах.

⇒ У разі сумніву щодо якості, споживач має право вимагати в аптечному закладі сертифікат якості на лікарський засіб, що видається виробником, який згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360], має бути наданий у термін '''не більше ніж одна доба'''. → Сертифікат, що видається виробником, підтверджує якість конкретної серії ліків і повинен бути доступний для споживача на вимогу, а зберігати його аптеці рекомендують ще рік після закінчення терміну придатності.

== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n237 статті 21 Закону України "Про лікарські засоби"], реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. 

⇒ Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#n899 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929] (далі – Ліцензійні умови) відпуск рецептурних лікарських засобів здійснюється виключно за рецептом у порядку, встановленому наказом МОЗ.

Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0854-23#Text Наказом МОЗ України від 05.05.2023 № 848 "Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів"]

Відпуск лікарських засобів, які не ввійшли до згаданого переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Натепер Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"] (далі – Порядок). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n437 до пункту 4 Порядку] забороняється відпуск споживачам з аптечних закладів лікарських засобів та медичних виробів без рецепта, крім встановлених законодавством випадків, або за недійсним рецептом.

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. '''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== Фальсифіковані лікарські засоби ==
'''''Основними шляхами надходження на фармацевтичний ринок України фальсифікованих лікарських засобів є:'''''
* Контрабандне постачання лікарських засобів;
* Перепакування протермінованих лікарських засобів;
* Виробництво на безліцензійних підприємствах;
* Продаж лікарських засобів через кур'єрів, поштовий зв'язок, а також за допомогою мережі Інтернет;
* Складний ланцюг постачання (розгалужена мережа дистрибуції).
'''''Фальсифікації підлягають окремі серії рекламованих лікарських засобів, що відносяться до наступних фармакотерапевтичних груп:'''''
* анальгетики та антипіретики; антисептичні та дезінфікуючі засоби;
* нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби;
* спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками;
* засоби, що застосовуються в кардіології;
* протимікробні засоби для системного застосування;
* комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях;
* препарати, що поліпшують травлення включаючи ферменти.
'''''Основні ознаки за якими можна відрізнити фальсифікатні лікарські засоби є:'''''
* ціна (нижче, ніж завжди);
* зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічні смак, запах або колір);
* упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж препарату).

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' • ''Звертаємо увагу, що відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.]''

На сьогодні порушення реалізації (відпуску) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн).

* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 168-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 стаття 321-1 Кримінального кодексу України]) 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 ст. 321-1 Кримінального кодексу України]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частинами першою або другою статті 321-1 Кримінального кодексу України], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. ⇒ Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частина перша статті 321-1 Кримінального кодексу України]), якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей). [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]] [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]] [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]] [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування

2025-12-05T12:43:45Z

Tetiana.Kurmielova: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 "Про затвердження Положення про Спадковий реєстр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"]

== Загальна інформація ==
Комморієнти - термін латинського походження, який відноситься до спадкового права. '''Комморієнти''' - це люди, які вмирають одночасно, (мається на увазі в межах однієї доби) і які не успадковують один після одного. На законодавчому рівні не визначається цей термін, проте існують норми права, якими регулюється такий вид спадкових відносин.

→ У випадку з комморієнтами, процедура спадкування викликає великі труднощі і є досить рідкісним явищем в спадковому праві, але і на це питання можна отримати відповіді та правову допомогу.

→ Під час воєнного стану були прийняті декілька нормативно-правових актів, що визначають головні особливості процедури спадкування в цей особливий період: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]

↑ '''Під час оформлення спадщини, слід врахувати особливості передбачені даними актами під час дії воєнного стану'''.
====== Умови і проблеми виникнення правовідносин, пов'язаних з комморієнтами ======
⇒ Виходячи із суті терміна і законодавчих норм, для застосування таких правовідносин повинні бути дотримані наступні правила:
* число загиблих двоє і більше осіб (спадкодавець і спадкоємці);
* факт смерті стався одночасно в один день, конкретний час смерті кожного з померлих не має значення;
* одночасність настання смерті осіб, які померли під час спільної для них небезпеки не застосовується, якщо одна людина померла безпосередньо під час цієї події, а інша - через кілька днів померла у лікарні;
* спадщина відкривається одночасно і переходить окремо до кожного з їхніх власних спадкоємців.
== Правовий статус ==
⇒ Оскільки спадщина після кожної з таких осіб відкривається одночасно, то вони→ '''''не успадковують одна після одної, а натомість є окремими спадкодавцями.'''''

⇒ Посилаючись на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частину 3 статті 1220 Цивільного кодексу України] в разі, якщо особи, які могли б успадковувати одна після одної, померли протягом однієї доби, то спадщина відкривається одночасно і окремо по кожному з них. Також, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 до частини 4 цієї ж статті], одночасність смерті передбачається, якщо кілька людей, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки. В такому випадку спадщина теж відкривається одночасно і окремо по кожній з цих осіб.

'''При визначенні часу відкриття спадщини не враховується той розрив часу''', який може мати місце між смертями, що настали одна після одної, але у один і той же день.

'''Важливо!''' Якщо внаслідок спільної небезпеки одна особа померла безпосередньо під час цієї події (аварії, землетрусу тощо), а інша — через декілька днів померла в лікарні, наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частиною 4 статті 1220 Цивільного кодексу України], '''не настають.'''

'''При одночасній (в межах однієї календарної доби) смерті''' заповідача і особи, на користь якої складено заповіт, для останньої та її спадкоємців такий заповіт анулюється, не маючи юридичної сили і не породжуючи юридичних наслідків.

⇒ Таким чином, між комморієнтами, які померли у межах однієї календарної доби, спадкового правонаступництва не виникає та право спадкової трансмісії чи право представлення у даному випадку виключається.

<big>У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії </big>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Особливості успадкування ==
⇒ Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона вважається померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n272 частина 3 статті 46 Цивільного кодексу України]).

⇒ Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”]).

'''Зверніть увагу!''' Коло спадкоємців, склад спадщини та інші обставини визначаються окремо по кожному спадкодавцю.

'''Важливо!''' В разі якщо останнє місце проживання комморієнтів відрізняється, то і процес відкриття спадщини повинен відбуватися окремо, але одночасність цих процедур обов'язкова.

⇒ Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n636 частина 1 стаття 63 Закону України «Про нотаріат»]).

⇒ На кожного комморієнта нотаріус заводить окремі спадкові справи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#n49 підпункт 2.2 розділу ІІ Наказ Міністерства Юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]).

'''Зверніть увагу!''' Для виконання нотаріальних дій нотаріуса необхідні документи, які підтверджують смерть комморієнтів. Такими документами є ↓

• лікарське свідоцтво про смерть;

• фельдшерська довідка про смерть або рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.

⇒ У разі, якщо час і дата смерті неправильно засвідчена або факт смерті не мав документального підтвердження, то його можливо виправити та встановити через суд, який в кінцевому підсумку своїм рішенням може визнати громадянина померлим в передбачувану дату.

'''Важливо!''' Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Судова практика ==
'''Судова практика:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85033611 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №401/898/17 від 16.10.2019 року.]

Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування

2025-12-05T12:37:43Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальна інформація */

Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування

2025-12-05T12:34:57Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 "Про затвердження Положення про Спадковий реєстр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"]

== Загальна інформація ==
Комморієнти - термін латинського походження, який відноситься до спадкового права. '''Комморієнти''' - це люди, які вмирають одночасно, (мається на увазі в межах однієї доби) і які не успадковують один після одного. На законодавчому рівні не визначається цей термін, проте існують норми права, якими регулюється такий вид спадкових відносин.

→ У випадку з комморієнтами, процедура спадкування викликає великі труднощі і є досить рідкісним явищем в спадковому праві, але і на це питання можна отримати відповіді та правову допомогу.

→ Під час воєнного стану були прийняті декілька нормативно-правових актів, що визначають головні особливості процедури спадкування в цей особливий період: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]

↑ '''Під час оформлення спадщини , слід врахувати особливості передбачені даними актами під час дії воєнного стану'''.
====== Умови і проблеми виникнення правовідносин, пов'язаних з комморієнтами ======
⇒ Виходячи із суті терміна і законодавчих норм, для застосування таких правовідносин повинні бути дотримані наступні правила:
* число загиблих двоє і більше осіб (спадкодавець і спадкоємці);
* факт смерті стався одночасно в один день, конкретний час смерті кожного з померлих не має значення;
* одночасність настання смерті осіб, які померли під час спільної для них небезпеки не застосовується, якщо одна людина померла безпосередньо під час цієї події, а інша - через кілька днів померла у лікарні;
* спадщина відкривається одночасно і переходить окремо до кожного з їхніх власних спадкоємців.
== Правовий статус ==
⇒ Оскільки спадщина після кожної з таких осіб відкривається одночасно, то вони→ '''''не успадковують одна після одної, а натомість є окремими спадкодавцями.'''''

⇒ Посилаючись на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частину 3 статті 1220 Цивільного кодексу України] в разі, якщо особи, які могли б успадковувати одна після одної, померли протягом однієї доби, то спадщина відкривається одночасно і окремо по кожному з них. Також, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 до частини 4 цієї ж статті], одночасність смерті передбачається, якщо кілька людей, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки. В такому випадку спадщина теж відкривається одночасно і окремо по кожній з цих осіб.

'''При визначенні часу відкриття спадщини не враховується той розрив часу''', який може мати місце між смертями, що настали одна після одної, але у один і той же день.

'''Важливо!''' Якщо внаслідок спільної небезпеки одна особа померла безпосередньо під час цієї події (аварії, землетрусу тощо), а інша — через декілька днів померла в лікарні, наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частиною 4 статті 1220 Цивільного кодексу України], '''не настають.'''

'''При одночасній (в межах однієї календарної доби) смерті''' заповідача і особи, на користь якої складено заповіт, для останньої та її спадкоємців такий заповіт анулюється, не маючи юридичної сили і не породжуючи юридичних наслідків.

⇒ Таким чином, між комморієнтами, які померли у межах однієї календарної доби, спадкового правонаступництва не виникає та право спадкової трансмісії чи право представлення у даному випадку виключається.

<big>У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії </big>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Особливості успадкування ==
⇒ Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона вважається померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n272 частина 3 статті 46 Цивільного кодексу України]).

⇒ Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”]).

'''Зверніть увагу!''' Коло спадкоємців, склад спадщини та інші обставини визначаються окремо по кожному спадкодавцю.

'''Важливо!''' В разі якщо останнє місце проживання комморієнтів відрізняється, то і процес відкриття спадщини повинен відбуватися окремо, але одночасність цих процедур обов'язкова.

⇒ Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n636 частина 1 стаття 63 Закону України «Про нотаріат»]).

⇒ На кожного комморієнта нотаріус заводить окремі спадкові справи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#n49 підпункт 2.2 розділу ІІ Наказ Міністерства Юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]).

'''Зверніть увагу!''' Для виконання нотаріальних дій нотаріуса необхідні документи, які підтверджують смерть комморієнтів. Такими документами є ↓

• лікарське свідоцтво про смерть;

• фельдшерська довідка про смерть або рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.

⇒ У разі, якщо час і дата смерті неправильно засвідчена або факт смерті не мав документального підтвердження, то його можливо виправити та встановити через суд, який в кінцевому підсумку своїм рішенням може визнати громадянина померлим в передбачувану дату.

'''Важливо!''' Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Судова практика ==
'''Судова практика:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85033611 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №401/898/17 від 16.10.2019 року.]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати

2025-12-05T12:24:38Z

Tetiana.Kurmielova: /* Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля */

== Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пункт 31.4.6 підпункт "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] (далі - ГОСТ 5727-88)

==Загальні положення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306] (далі - Правила),з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункт 31.4.вищевказаних Правил] чітко пояснює наступне: “Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:”

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 підпункт в) пункту 31.4.7. Правил] роз`яснює заборону: “встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю.”

Примітка до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункту 31.4.7. Правил] надає виключення: “На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''''ГОСТ 5727-88'''.'' Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.”

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути – тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''ГОСТ 5727-88.''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пункт 31.4.6 підпункт "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] .

==Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля==
Єдиним видом відповідальності за порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 частини першої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

⇒ Виходячи з вищезазначеного можна зробити висносвок що за тоноване скло за перше порушення дають штраф 340 грн, але якщо протягом року потрапити на повторне порушення можуть '''відібрати права на строк від трьох до шести місяців'''. Що стосується дзеркального тонування скла, в Україні воно взагалі знаходиться під забороною і за порушення можливе позбавлення прав на термін '''до 1 року або навіть вилучення ТЗ'''

Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати

2025-12-05T12:16:33Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальні положення */

== Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пункт 31.4.6 підпункт "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] (далі - ГОСТ 5727-88)

==Загальні положення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306] (далі - Правила),з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункт 31.4.вищевказаних Правил] чітко пояснює наступне: “Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:”

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 підпункт в) пункту 31.4.7. Правил] роз`яснює заборону: “встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю.”

Примітка до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункту 31.4.7. Правил] надає виключення: “На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''''ГОСТ 5727-88'''.'' Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.”

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути – тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''ГОСТ 5727-88.''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пункт 31.4.6 підпункт "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] .

==Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля==
Єдиним видом відповідальності за порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Виходячи з вищезазначеного можна зробити висносвок що за тоноване скло можуть на перший раз оштрафувати, а за повторне порушення - відібрати права на строк від трьох до шести місяців. Що стосується дзеркального тонування скла, в Україні воно взагалі знаходиться під забороною.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати

2025-12-05T12:14:34Z

Tetiana.Kurmielova:

== Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" пункт 31.4.6 підпункт "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] (далі - ГОСТ 5727-88)

==Загальні положення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306] (далі - Правила),з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункт 31.4.вищевказаних Правил] чітко пояснює наступне: “Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:”

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 підпункт в) пункту 31.4.7. Правил] роз`яснює заборону: “встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю.”

Примітка до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункту 31.4.7. Правил] надає виключення: “На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''''ГОСТ 5727-88'''.'' Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.”

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути – тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''ГОСТ 5727-88.''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" п.31.4.6 п.п "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] .

==Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля==
Єдиним видом відповідальності за порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Виходячи з вищезазначеного можна зробити висносвок що за тоноване скло можуть на перший раз оштрафувати, а за повторне порушення - відібрати права на строк від трьох до шести місяців. Що стосується дзеркального тонування скла, в Україні воно взагалі знаходиться під забороною.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2025-10-28T11:10:55Z

Tetiana.Kurmielova: /* Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України */ додано перелік підстав

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]

{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
'''''Особливий період''''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text статті 1 Закону України "Про оборону України"] ).

'''''Особливий період''''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).
{| class="wikitable"
|+
|'''''Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р'''''., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (стаття 11 Закону]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015] '''оголошено звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців''', які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text акону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом], закінчення заходів мобілізації '''не припинило особливий період.'''

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду. Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
06 грудня 2016 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Законом України № 1769-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

'''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''':

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20'''-2''' цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21'''-2''' цього Закону;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пункт другий частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).
⇒ Військовослужбовці, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

⇒ Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Зразок: [https://docs.google.com/document/d/1ynMBZ1zOm4qFqjRwVhbTVdzbbeOv4pZq/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду].

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

'''''Військовослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.'''''
== Див. також ==
* [[Подання рапорту військовослужбовцем]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2025-10-16T14:00:45Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальні положення */ змінено посилання на НАП, розшифровка статей та ін.

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''Неякісні лікарські засоби''''' - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби із терміном придатності, що минув ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#n98 абзац 5 пункт 1.3 Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України]).

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.

⇒ Інформація про виявлені та заборонені лікарські засоби невідповідної якості доводиться до відома населення України шляхом розміщення в режимі он-лайн на офіційному сайті [https://www.dls.gov.ua/ Держлікслужби], публікування розпоряджень у періодичних фахових виданнях та направляється до правоохоронних органів.

Крім того, на [https://www.dls.gov.ua/%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b6%d0%bb%d1%96%d0%ba%d1%81%d0%bb%d1%83%d0%b6%d0%b1%d0%b0/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%b8/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d1%82%d0%b0%d0%ba%d1%82%d0%bd%d1%96-%d1%82%d0%b5%d0%bb%d0%b5%d1%84%d0%be%d0%bd%d0%b8-%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%bf%d0%be%d0%b2%d1%96%d0%b4%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b8%d1%85-%d0%be/ сайті Держлікслужби наявні контактні телефони гарячої лінії та відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів.]

Споживачеві, щоб убезпечитися від придбання фальсифікованих лікарських засобів, слід купувати лікарські засоби в аптечних закладах та їх структурних підрозділах.

⇒ У разі сумніву щодо якості, споживач має право вимагати в аптечному закладі сертифікат якості на лікарський засіб, що видається виробником, який згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360], має бути наданий у термін '''не більше ніж одна доба'''.

== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n237 статті 21 Закону України "Про лікарські засоби"], реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. 

⇒ Так відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#n899 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929] (далі – Ліцензійні умови) відпуск рецептурних лікарських засобів здійснюється виключно за рецептом у порядку, встановленому наказом МОЗ.

Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0854-23#Text Наказом МОЗ України від 05.05.2023 № 848 "Про затвердження Переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів"]

Відпуск лікарських засобів, які не ввійшли до згаданого переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Натепер Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"] (далі – Порядок). Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n437 до пункту 4 Порядку] забороняється відпуск споживачам з аптечних закладів лікарських засобів та медичних виробів без рецепта, крім встановлених законодавством випадків, або за недійсним рецептом.

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. '''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== Фальсифіковані лікарські засоби ==
'''''Основними шляхами надходження на фармацевтичний ринок України фальсифікованих лікарських засобів є:'''''
* Контрабандне постачання лікарських засобів;
* Перепакування протермінованих лікарських засобів;
* Виробництво на безліцензійних підприємствах;
* Продаж лікарських засобів через кур'єрів, поштовий зв'язок, а також за допомогою мережі Інтернет;
* Складний ланцюг постачання (розгалужена мережа дистрибуції).
'''''Фальсифікації підлягають окремі серії рекламованих лікарських засобів, що відносяться до наступних фармакотерапевтичних груп:'''''
* анальгетики та антипіретики; антисептичні та дезінфікуючі засоби;
* нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби;
* спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками;
* засоби, що застосовуються в кардіології;
* протимікробні засоби для системного застосування;
* комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях;
* препарати, що поліпшують травлення включаючи ферменти.
'''''Основні ознаки за якими можна відрізнити фальсифікатні лікарські засоби є:'''''
* ціна (нижче, ніж завжди);
* зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічні смак, запах або колір);
* упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж препарату).

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' • ''Звертаємо увагу, що відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text статтею 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.]''

На сьогодні порушення реалізації (відпуску) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн).

* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 167 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 стаття 168-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення]). 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 стаття 321-1 Кримінального кодексу України]) 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 ст. 321-1 Кримінального кодексу України]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частинами першою або другою статті 321-1 Кримінального кодексу України], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. ⇒ Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2238 частина перша статті 321-1 Кримінального кодексу України]), якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей). [[index.php?title=Категорія:Цивільне право]] [[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]] [[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]] [[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів

2025-10-16T13:28:48Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ Змінено назва законодавчого акту і додано посилання на нього

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про лікарські засоби»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18 травня 2015 року № 242 «Про затвердження Правил утилізації та знищення лікарських засобів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 листопада 2011 року № 809 «Про затвердження Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19.07.2005 № 360 "Про затвердження Правил виписування рецептів на лікарські засоби і медичні вироби, Порядку відпуску лікарських засобів і медичних виробів з аптек та їхніх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків"]
== '''Загальні положення''' ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 ст..2 Закону України «Про лікарські засоби»], '''''лікарський засіб''''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. 

'''''Фальсифікований лікарський засіб''''' - лікарський засіб, який умисно промаркований неідентично (невідповідно) відомостям (одній або декільком з них) про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України, а так само лікарський засіб, умисно підроблений у інший спосіб, і не відповідає відомостям (одній або декільком з них), у тому числі складу, про лікарський засіб з відповідною назвою, що внесені до Державного реєстру лікарських засобів України. 

'''''Неякісні лікарські засоби''''' - лікарські засоби, якість яких не відповідає вимогам нормативних документів, лікарські засоби, які зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що унеможливлює їх подальше використання, а також лікарські засоби із терміном придатності, що минув ( абз.5 п.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0126-12#Text Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України]).

'''''До лікарських засобів належать:''''' АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт), продукція "in bulk; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів. 

* '''активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина)''' - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів. 

* '''продукція "in bulk"''' - будь-який лікарський засіб, призначений для виробництва готового лікарського засобу, який пройшов усі стадії технологічного процесу, крім стадії фасування та/або кінцевого пакування і маркування. 

* '''готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти)''' – дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування.
* '''допоміжна речовина (ексципієнт)''' – будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування. 

* '''наркотичні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до наркотичних відповідно до законодавства.

* '''отруйні лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до отруйних центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''сильнодіючі лікарські засоби''' – лікарські засоби, віднесені до сильнодіючих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я.

* '''радіоактивні лікарські засоби''' – лікарські засоби, які застосовуються в медичній практиці завдяки їх властивості до іонізуючого випромінювання.
== '''Державний контроль якості лікарських засобів''' ==
'''''Державний контроль якості лікарських засобів''''' - це сукупність організаційних та правових заходів, спрямованих на додержання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів. 

Державний контроль якості лікарських засобів здійснюється органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законодавством України. 

Контроль за якістю лікарських засобів та умовами їх виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, відповідно до закону. 

В Україні '''''контроль''''' щодо виявлення фальсифікованих лікарських засобів '''''покладено''''' на '''<big>[http://dls.gov.ua/ Державну службу України з лікарських засобів]</big>'''.

Інформація про виявлені та заборонені лікарські засоби невідповідної якості доводиться до відома населення України шляхом розміщення в режимі он-лайн на офіційному сайті [https://www.dls.gov.ua/ Держлікслужби], публікування розпоряджень у періодичних фахових виданнях та направляється до правоохоронних органів.

Крім того, на сайті Держлікслужби наявні контактні телефони гарячої лінії та відповідальних осіб з питань якості лікарських засобів.

Споживачеві, щоб убезпечитися від придбання фальсифікованих лікарських засобів, слід купувати лікарські засоби в аптечних закладах та їх структурних підрозділах.

У разі сумніву щодо якості, споживач має право вимагати в аптечному закладі сертифікат якості на лікарський засіб, що видається виробником, який згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#Text Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженого наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360], має бути наданий у термін '''не більше ніж одна доба'''.

== '''Реалізація лікарських засобів''' ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]:
Оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами - підприємцями на підставі ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством. 

Суб'єкт господарювання може здійснювати оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами за умови відповідності ліцензійним умовам провадження певного виду діяльності.
На території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про лікарські засоби»]. 

'''''Реалізація лікарських засобів здійснюється''''' лише за наявності сертифіката якості, що видається виробником (для імпортованих лікарських засобів - імпортером (виробником або особою, що представляє виробника лікарських засобів на території України).

ВІдповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n237 ст. 21 Закону УКраїни "Про лікарські засоби"], реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється за рецептами та без рецептів лікарів. 

Так відповідно до пункту 162 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених постановою КМУ від 30.11.2016 № 929 (далі – Ліцензійні умови) відпуск рецептурних лікарських засобів здійснюється виключно за рецептом у порядку, встановленому наказом МОЗ.

Дозволяється відпускати без рецепта лікарські засоби за переліком лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, затвердженим наказом МОЗ України від 05.05.2023 № 848.

Відпуск лікарських засобів, які не ввійшли до згаданого переліку, здійснюється відповідно до умов відпуску, визначених в інструкціях для медичного застосування цих лікарських засобів та листках-вкладишах.

Натепер Порядок відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів затверджений наказом МОЗ України від 19.07.2005 № 360 (далі – Порядок). Відповідно до п. 4 Порядку забороняється відпуск споживачам з аптечних закладів лікарських засобів та медичних виробів без рецепта, крім встановлених законодавством випадків, або за недійсним рецептом.

'''Увага!''' Неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. 

'''''Утилізація та знищення лікарських засобів проводяться''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0550-15#n14 правил], що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, та інших вимог законодавства

== Фальсифіковані лікарські засоби ==
'''''Основними шляхами надходження на фармацевтичний ринок України фальсифікованих лікарських засобів є:'''''
* Контрабандне постачання лікарських засобів;
* Перепакування протермінованих лікарських засобів;
* Виробництво на безліцензійних підприємствах;
* Продаж лікарських засобів через кур'єрів, поштовий зв'язок, а також за допомогою мережі Інтернет;
* Складний ланцюг постачання (розгалужена мережа дистрибуції).
'''''Фальсифікації підлягають окремі серії рекламованих лікарських засобів, що відносяться до наступних фармакотерапевтичних груп:'''''
* анальгетики та антипіретики; антисептичні та дезінфікуючі засоби;
* нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби;
* спазмолітичні засоби в комбінації з анальгетиками;
* засоби, що застосовуються в кардіології;
* протимікробні засоби для системного застосування;
* комбіновані препарати для застосування при кашлю та застудних захворюваннях;
* препарати, що поліпшують травлення включаючи ферменти.
'''''Основні ознаки за якими можна відрізнити фальсифікатні лікарські засоби є:'''''
* ціна (нижче, ніж завжди);
* зміна звичайних ознак (якщо препарат має специфічні смак, запах або колір);
* упаковка (зміна звичайної упаковки або різниця в упаковках одного й того ж препарату).

== '''Відповідальність за продаж неякісних лікарських засобів''' ==
Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, '''несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність''' згідно із законодавством. 
'''''<big>"Адміністративна відповідальність</big>"''''' 

* ''Звертаємо увагу, що відповідальність за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках встановлена статтею 424 Кодексу України про адміністративні правопорушення.''

На сьогодні порушення реалізації (відпуску) лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 – 1700 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 3400 грн).

Реалізація (відпуск) лікарських засобів в аптечних закладах, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних систем дистанційним способом (електронна роздрібна торгівля лікарськими засобами) особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), а також доставка лікарських засобів кінцевому споживачу – особі, яка не досягла 14-річного віку (малолітній особі), – тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 – 5100 грн).
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною третьою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 – 6800 грн).

* '''Ведення в обіг (випуск на ринок України, в тому числі з ремонту) або реалізація продукції (крім харчових продуктів), яка не відповідає вимогам стандартів, норм, правил і зразків (еталонів) щодо безпечності, якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України)''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, громадян - власників підприємств чи уповноважених ними осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 167 КУпАП]). 
* '''Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил''', - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 168-1 КУпАП]). 
'''''<big>"Кримінальна відповідальність"</big>''''' 

* '''Виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 321-1 ККУ]). 
* '''Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання службовим становищем, медичним або фармацевтичним працівником, або за допомогою інформаційних систем, у тому числі Інтернету, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров'я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів''' - караються позбавленням волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 321-1 ККУ]). 
* '''Дії, передбачені''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частинами першою або другою статті 321-1 ККУ], '''якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах''', - караються позбавленням волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. 

Особа, яка добровільно здала фальсифіковані лікарські засоби та вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за придбання, перевезення, пересилання чи зберігання з метою збуту, збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів, їх ввезення на територію України, вивезення з території України, транзит через її територію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина перша статті 321-1 ККУ], якщо такі дії не створили загрози для життя чи здоров'я людей). 
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Комморієнти: правовий статус та особливості успадкування

2025-10-16T13:16:27Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальна інформація */ змінено посилання на НПА по тексту, виправлено помилки, додано символів та ін.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 "Про затвердження Положення про Спадковий реєстр"]

== Загальна інформація ==
Комморієнти - термін латинського походження, який відноситься до спадкового права. '''Комморієнти''' - це люди, які вмирають одночасно, (мається на увазі в межах однієї доби) і які не успадковують один після одного. На законодавчому рівні не визначається цей термін, проте існують норми права, якими регулюється такий вид спадкових відносин.

→ У випадку з комморієнтами, процедура спадкування викликає великі труднощі і є досить рідкісним явищем в спадковому праві, але і на це питання можна отримати відповіді та правову допомогу.

→ Під час воєнного стану були прийняті декілька нормативно-правових актів, що визначають головні особливості процедури спадкування в цей особливий період: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»]

↑ '''Під час оформлення спадщини , слід врахувати особливості передбачені даними актами під час дії воєнного стану'''.
====== Умови і проблеми виникнення правовідносин, пов'язаних з комморієнтами ======
⇒ Виходячи із суті терміна і законодавчих норм, для застосування таких правовідносин повинні бути дотримані наступні правила:
* число загиблих двоє і більше осіб (спадкодавець і спадкоємці);
* факт смерті стався одночасно в один день, конкретний час смерті кожного з померлих не має значення;
* одночасність настання смерті осіб, які померли під час спільної для них небезпеки не застосовується, якщо одна людина померла безпосередньо під час цієї події, а інша - через кілька днів померла у лікарні;
* спадщина відкривається одночасно і переходить окремо до кожного з їхніх власних спадкоємців.
== Правовий статус ==
⇒ Оскільки спадщина після кожної з таких осіб відкривається одночасно, то вони→ '''''не успадковують одна після одної, а натомість є окремими спадкодавцями.'''''

⇒ Посилаючись на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частину 3 статті 1220 Цивільного кодексу України] в разі, якщо особи, які могли б успадковувати одна після одної, померли протягом однієї доби, то спадщина відкривається одночасно і окремо по кожному з них. Також, відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 до частини 4 цієї ж статті], одночасність смерті передбачається, якщо кілька людей, які могли б спадкувати одна після одної, померли під час спільної для них небезпеки. В такому випадку спадщина теж відкривається одночасно і окремо по кожній з цих осіб.

'''При визначенні часу відкриття спадщини не враховується той розрив часу''', який може мати місце між смертями, що настали одна після одної, але у один і той же день.

'''Важливо!''' Якщо внаслідок спільної небезпеки одна особа померла безпосередньо під час цієї події (аварії, землетрусу тощо), а інша — через декілька днів померла в лікарні, наслідки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частиною 4 статті 1220 Цивільного кодексу України], '''не настають.'''

'''При одночасній (в межах однієї календарної доби) смерті''' заповідача і особи, на користь якої складено заповіт, для останньої та її спадкоємців такий заповіт анулюється, не маючи юридичної сили і не породжуючи юридичних наслідків.

⇒ Таким чином, між комморієнтами, які померли у межах однієї календарної доби, спадкового правонаступництва не виникає та право спадкової трансмісії чи право представлення у даному випадку виключається.

<big>У разі смерті першого з комморієнтів наприкінці однієї доби, а другого — на початку наступної, внаслідок того, що йдеться про настання біологічної смерті в межах різних діб, друга особа вважається спадкоємицею першої, а її спадкоємці матимуть право на успадкування майна особи, що померла раніше, за правилами спадкової трансмісії </big>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Особливості успадкування ==
⇒ Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона вважається померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n272 частина 3 статті 46 Цивільного кодексу України]).

⇒ Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 підпункт 3.3 пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”]).

'''Зверніть увагу!''' Коло спадкоємців, склад спадщини та інші обставини визначаються окремо по кожному спадкодавцю.

'''Важливо!''' В разі якщо останнє місце проживання комморієнтів відрізняється, то і процес відкриття спадщини повинен відбуватися окремо, але одночасність цих процедур обов'язкова.

⇒ Нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n636 частина 1 стаття 63 Закону України «Про нотаріат»]).

⇒ На кожного комморієнта нотаріус заводить окремі спадкові справи ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0831-11#n49 підпункт 2.2 розділу ІІ Наказ Міністерства Юстиції України № 1810/5 від 07.07.2011 року “Про затвердження Положення про Спадковий реєстр”]).

'''Зверніть увагу!''' Для виконання нотаріальних дій нотаріуса необхідні документи, які підтверджують смерть комморієнтів. Такими документами є ↓

• лікарське свідоцтво про смерть;

• фельдшерська довідка про смерть або рішення суду про встановлення факту смерті спадкодавця.

⇒ У разі, якщо час і дата смерті неправильно засвідчена або факт смерті не мав документального підтвердження, то його можливо виправити та встановити через суд, який в кінцевому підсумку своїм рішенням може визнати громадянина померлим в передбачувану дату.

'''Важливо!''' Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5964 стаття 1276 Цивільного кодексу України]).

== Судова практика ==
'''Судова практика:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85033611 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі №401/898/17 від 16.10.2019 року.]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]

Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати

2025-10-16T12:36:07Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальні положення */ змінено посилання на НАПу, по тексту видалено неактуальна інформація і посилання

== Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" п.31.4.6 п.п "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] (далі - ГОСТ 5727-88)

==Загальні положення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306] (далі - Правила),з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункт 31.4.вищевказаних Правил] чітко пояснює наступне: “Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:”

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 підпункт в) пункту 31.4.7. Правил] роз`яснює заборону: “встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю.”

Примітка до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 пункту 31.4.7. Правил] надає виключення: “На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''''ГОСТ 5727-88'''.'' Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.”

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути – тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''ГОСТ 5727-88.''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n833 Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" п.31.4.6 п.п "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] .

==Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля==
Єдиним видом відповідальності за порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Виходячи з вищезазначеного можна зробити висносвок що за тоноване скло можуть на перший раз оштрафувати, а за повторне порушення - відібрати права на строк від трьох до шести місяців. Що стосується дзеркального тонування скла, в Україні воно взагалі знаходиться під забороною.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Відповідальність за тонування скла автомобіля: що потрібно знати

2025-10-16T12:04:55Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ замінено назва Нап і посилання на нього

== Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-24)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 "Про Правила дорожнього руху" п.31.4.6 п.п "в" частини 31 Технічний стандарт транспортних засобів та їх обладнання] (далі - ГОСТ 5727-88)

==Загальні положення==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правила дорожнього руху, затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306] (далі - Правила),з останніми змінами від 29.09.2021 регламентують вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Зокрема пункт 31.4.вищевказаних Правил чітко пояснює наступне: “Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:”.

підпункт в) пункту 31.4.7. Правил роз`яснює заборону: “встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов’язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов’язковому технічному контролю.”

Примітка до пункту 31.4.7. Правил надає виключення: “На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''''ГОСТ 5727-88'''.'' Дозволяється застосовувати занавіски на бокових вікнах автобусів.”

Тобто єдиним можливим тонуванням скла автомобіля може бути – тоновані стекла (крім дзеркальних), світлопропускання яких відповідає вимогам '''ГОСТ 5727-88.''' [https://docs.cntd.ru/document/1200008283 ГОСТ 5727-88].

==Вимоги до світлопропускання скла==
Відповідно до пункту 2.2.4 [https://docs.cntd.ru/document/1200008283 ГОСТ 5727-88] світлопропускання скла, що забезпечує видимість для водія, має бути '''не меншим''': 75% - для вітрового скла; 70% - для скла, що не є вітровими, що входять до нормативного поля огляду що визначає передню оглядовість.

Світлопропускання іншого невітрового скла не нормується. Скло зі світлопропусканням менше 70% додатково маркується знаком V. Вітрове скло, пофарбоване в масі та тоноване, не повинно спотворювати правильне сприйняття білого, жовтого, червоного, зеленого та блакитного кольорів»

'''Вітрове скло''' - скло, що застосовується для скління переднього отвору транспортних засобів.

'''Вимоги до тонування скла'''
* пропускна здатність лобового скла не повинна бути меншою за 75%;
* захисна смуга від сонця повинна мати ширину трохи більше 14 див;
* тонування іншого скла не повинно бути більше 70%;
* не можна використовувати дзеркальне відображення.

==Умови перевірки скла на світлопропускну здатність==
Для перевірки ступеня пропускання видимого світла (світлопропускання) використовуються спеціальні вимірювальні прилади. Ступінь світлопропускання скла визначається відповідно до '''''ГОСТ 27902-88''''' за таких умов:• температура повітря – 20±5°С; тиск – 80-106 кПа; відносна вологість повітря – 60±20%.

Тонування в першу чергу також проводитися працівником поліції спеціальним, повіреним, сертифікованим приладом. Інофрмації у вільному доступі про наявність таких приладів у підрозділах МВС України наразі немає.

==Відповідальність за порушеня вимог про тонування стекол автомобіля==
Єдиним видом відповідальності за порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Правил] є штраф в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тобто 340 грн, відповідно до частини першої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення], а саме за керування водієм транспортним засобом, що переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.Виходячи з вищезазначеного можна зробити висносвок що за тоноване скло, що пропускає менше ніж 75% світла - лобове та менше ніж 70% - бічне, можуть на перший раз оштрафувати на 340 грн, а за повторне порушення - відібрати права на строк від трьох до шести місяців. Що стосується дзеркального тонування скла, в Україні воно взагалі знаходиться під забороною.
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Особливості відновлення орендованого майна

2025-10-13T12:51:02Z

Tetiana.Kurmielova: Змінено посилання по тексту на НАП; виправлено помилки; додано символів для покращення сприйняття тексту та інше

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та огб'єднань юридичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-IX Закон України «Про оренду державного та комунального майна»].

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Закону України «Про оренду державного та комунального майна»] доповнено пунктом 6-1 та пунктом 6-2 згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2181-20#Text Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2181-IX від 01.04.2022] - діє під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня припинення чи скасування дії воєнного стану:

◆ Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Законом України "Про оренду державного та комунального майна";]

◆ Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану
|}

== Законодавчі підстави договору оренди майна ==
Правовою підставою для укладення договору оренди майна є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України], який регулює всі суттєві умови оренди: права й обов’язки сторін, предмет договору, форму договору, строк договору, умови дострокового розірвання договору. 

'''''Істотні умови договору''''' – це умови, без узгодження яких договір вважається неукладеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3170 (частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України]). 

'''Для договору оренди вказані вимоги, передбачені статтями 638-641 Цивільного кодексу України:'''

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

'''Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною'''.

● Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

● Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

● Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

● Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

● Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. 

⇒ '''Наймодавець зобов'язаний''' передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3730 стаття 765 Цивільного кодексу україни]). 

⇒ '''Орендодавець зобов'язаний''' ''попередити орендаря про особливі властивості й недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час його використання.'' Орендар зобов'язаний у присутності орендодавця перевірити відповідність майна зазначеним у договорі оренди характеристикам. 

⇒ Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3736 частина 3 статті 767 Цивільного кодексу україни]). 

'''Якщо наймодавецьне передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:'''

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. 

'''Передання майна в оренду оформлюють актом приймання-передачі''' (далі – акт), який є основним документом, що підтверджує факт як передання майна в оренду, так і його повернення з оренди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3849 (стаття 795 Цивільного кодексу України]). В акті зазначають стан майна, наявні несправності тощо. Сучасні технології дозволяють використовувати засоби фото- й відеофіксації під час передання нерухомого майна в оренду та його повернення. 

'''''Чинне законодавство не передбачає форми акта, тому скласти його можна в довільній формі.''''' 

== Обов’язки щодо відновлення найманого майна ==
⇒ Під час укладання договору найму в наймодавця та наймача виникають ряд прав та обов’язків, пов’язаних із майном, що передається у найм, зокрема, і обов’язок щодо відновлення даного майна. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 частиною 1 статті 776 Цивільного України] '''поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться''' наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Поточним ремонтом, хоча його визначення і не закріплено в Цивільним кодексом України, слід вважати такий ремонт, необхідність проведення якого виникає із звичайного користування річчю, не пов'язаного з істотним руйнуванням і псуван¬ням її основних частин, вузлів або агрегатів. 

Незважаючи на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 776 Цивільного кодексу України] сформульована дисспозитивно, '''''поточний ремонт однозначно покладається Типовим договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства) на орендаря.''''' 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 частини 3 статті 776 Цивільного кодексу України] '''якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:''' 
# відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
# вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. 

'''У загальному випадку капітальний ремонт майна''' – <big>відповідальність орендодавця, а поточний – орендаря</big> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3768 стаття 776 Цивільного кодексу України]). 

⇒ У договорі необхідно прописати, що конкретно повинна ремонтувати кожна зі сторін, строки проведення капітального ремонту орендодавцем, а також які саме поліпшення належать до поточного ремонту за рахунок орендаря.

'''Наслідки погіршення речі, переданої у найм''':

1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

2. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

== Права та обов’язки щодо поліпшення орендованого майна ==

Орендар має право на внесення до орендованого майна поліпшень за рахунок власних коштів.

Правовий режим поліпшень встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 статтею 778 Цивільного кодексу України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n402 статтею 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n402 В частині 1 статті 21 вищевказаного закону] вказано, що '''орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна'''.

⇒ Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом ''10 робочих днів'' може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач:

* рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря;

* рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.

'''Важливо! '''Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина 3 стаття 778 Цивільного кодексу України]).

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина 4 стаття 778 Цивільний кодекс України]).

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3781 частина 5 стаття 778 Цивільний кодекс України]).

'''Ці поліпшення''', якщо їх можна відокремити без шкоди для майна та якщо орендодавець не погодиться відшкодувати їхню вартість, '''можуть бути вилучені орендарем'''.
====== '''Невід'ємні поліпшення орендованого майна''' ======
Орендар подає орендодавцю та балансоутримувачу об’єкта оренди клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень і такі документи:

1) опис передбачуваних робіт і кошторис витрат на їх проведення;

2) експертний звіт (позитивний) щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, складений відповідно до постанов щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907: 2019);

3) відомості про суму нарахованої амортизації і зносу по орендованих основних засобах, а також про первісну вартість основних засобів, придбаних за рахунок амортизації по орендованих основних засобах і зарахованих до складу орендованого майна (у випадку коли об’єкт оренди перебуває на балансі орендаря), у разі їх неподання відповідно до вимог пункту 6.9 Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов’язаних з приватизацією та орендою державних підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 грудня 1993 р. № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1993 р. за № 200; 2

4) звіт про оцінку об’єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня року, у якому подано клопотання, і датою клопотання, складений суб’єктом оціночної діяльності;

5) рецензію на звіт про оцінку, проведену відповідно до вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні;

6) звіт про результати обстеження, проведеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257], із рекомендаціями щодо виконання робіт із капітального ремонту, реконструкції, реставрації;

7) підтвердження факту усунення орендарем порушення умов договору оренди (у разі їх наявності), виявлених орендодавцем у ході контрольних заходів, сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання.

⇒Якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням через його незадовільний стан, орендар має право на зарахування витрат на здійснення такого ремонту в рахунок орендної плати '''один раз протягом строку оренди''' в порядку та межах, визначених Порядком передачі майна в оренду.

⇒Рішення про зарахування витрат орендаря, здійснених на проведення капітального ремонту, приймається орендодавцем '''за умови наявності письмової згоди балансоутримувача,''' а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача.

⇒Орендодавець розглядає клопотання орендаря про зарахування витрат орендаря на виконання ремонтних робіт і '''''протягом 10 робочих днів з дати звернення орендаря''''' може прийняти одне з таких рішень:

* надання згоди на здійснення ремонту, який дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати;

* відмова у наданні згоди на здійснення ремонту, який дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати, якщо майно перебуває у задовільному стані і не вимагає додаткових поліпшень для здійснення орендарем виду діяльності, передбаченого договором оренди.

⇒Орендар може звернутися з клопотанням про отримання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень, якщо за розрахунками орендаря, підтвердженими висновком будівельної експертизи, його прогнозовані витрати на ремонт об’єкта оренди, за виключенням його витрат на виконання ремонтних робіт, що були зараховані згідно з частиною другою цієї статті, становитимуть не менш як 25 відсотків ринкової вартості об’єкта оренди, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна станом на будь-яку дату поточного року.

⇒Рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень державного майна приймає орендодавець за наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача, в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

⇒Рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень комунального майна приймає представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи в порядку, встановленому відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

⇒Балансоутримувач орендованого майна приймає рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень, якщо майно перебуває у задовільному стані і не вимагає додаткових поліпшень для здійснення орендарем виду діяльності, передбаченого договором оренди, або якщо поліпшення можуть бути виконані в межах поточного ремонту.

Підставами для прийняття рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень є:

* отримання орендарем майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу;

* прийняття балансоутримувачем майна рішення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

⇒Рішення, що приймаються за результатами розгляду клопотання орендаря про здійснення поліпшень, ремонту майна, переданого в оренду, оприлюднюються протягом '''''п’яти робочих днів''''' з дня прийняття такого рішення згідно з Порядком передачі майна в оренду.

У рішенні балансоутримувача про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень зазначається:

1) посилання на клопотання орендаря про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень;

2) посилання на документи, на яких ґрунтуються висновки, зазначені у підпункті 3 цього пункту;

3) висновок балансоутримувача про перебування майна у задовільному стані або про можливість здійснення заявлених орендарем поліпшень в рамках поточного ремонту та детальна оцінка обставин, на підставі яких зроблені такі висновки

'''''Вартість поліпшень, які виконані орендарем без дозволу орендодавця та які не можна відокремити без шкоди для майна,''''' '''<big>відшкодуванню не підлягає</big>'''.

⇒Дозвіл на поліпшення майна для запобігання спорам у майбутньому повинен бути обумовлений у договорі. Страхування майна. Окремі інвентарні об'єкти майна можуть бути застраховані за домовленістю сторін, але це не є обов'язковою умовою договору.

Особливості відновлення орендованого майна

2025-10-13T12:01:02Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ Втратив чинність Господарський кодекс України. Внесено посилання на Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та огб'єднань юридичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-IX Закон України «Про оренду державного та комунального майна»].

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Закону України «Про оренду державного та комунального майна»] доповнено пунктом 6-1 та пунктом 6-2 згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2181-20#Text Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2181-IX від 01.04.2022] - діє під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня припинення чи скасування дії воєнного стану:

◆ Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#Text Законом України "Про оренду державного та комунального майна";]

◆ Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану
|}

== Законодавчі підстави договору оренди майна ==
Правовою підставою для укладення договору оренди майна є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України], який регулює всі суттєві умови оренди: права й обов’язки сторін, предмет договору, форму договору, строк договору, умови дострокового розірвання договору. 

'''''Істотні умови договору''''' – це умови, без узгодження яких договір уважається неукладеним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ч. 2 ст. 180 ГКУ], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 638 ЦКУ]). 

'''Для договору оренди вказані вимоги наведено в ст. 284 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text ГКУ]:'''

Істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу

Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.

Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. 

Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 765 ЦКУ]). 

'''Орендодавець зобов'язаний''' ''попередити орендаря про особливі властивості й недоліки майна, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна орендаря або інших осіб чи призвести до пошкодження самого майна під час його використання.'' Орендар зобов'язаний у присутності орендодавця перевірити відповідність майна зазначеним у договорі оренди характеристикам. 

Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 767 ЦКУ]). 

'''Якщо наймодавецьне передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:'''

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків. 

'''Передання майна в оренду оформлюють актом приймання-передачі''' (далі – акт), який є основним документом, що підтверджує факт як передання майна в оренду, так і його повернення з оренди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 795 ЦКУ]). В акті зазначають стан майна, наявні несправності тощо. Сучасні технології дозволяють використовувати засоби фото- й відеофіксації під час передання нерухомого майна в оренду та його повернення. 

'''''Чинне законодавство не передбачає форми акта, тому скласти його можна в довільній формі.''''' 

== Обов’язки щодо відновлення найманого майна ==
Під час укладання договору найму в наймодавця та наймача виникають ряд прав та обов’язків пов’язаних із майном, що передається у найм, зокрема, і обов’язок щодо відновлення даного майна. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 776 ЦК України] '''поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться''' наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Поточним ремонтом, хоча його визначення і не закріплено в ЦК України, слід вважати такий ремонт, необхідність проведення якого виникає із звичайного користування річчю, не пов'язаного з істотним руйнуванням і псуван¬ням її основних частин, вузлів або агрегатів. 

Незважаючи на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 776 ЦК] України сформульована дисспозитивно, '''''поточний ремонт однозначно покладається Типовим договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства) на орендаря.''''' 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 776 ЦК України] '''якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:''' 
# відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;
# вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. 

'''У загальному випадку капітальний ремонт майна''' – <big>відповідальність орендодавця, а поточний – орендаря</big> ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 776 ЦКУ]). 

У договорі необхідно прописати, що конкретно повинна ремонтувати кожна зі сторін, строки проведення капітального ремонту орендодавцем, а також які саме поліпшення належать до поточного ремонту за рахунок орендаря.

'''Наслідки погіршення речі, переданої у найм''':

1. Наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

2. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

3. Наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.

== Права та обов’язки щодо поліпшення орендованого майна ==

Орендар має право на внесення до орендованого майна поліпшень за рахунок власних коштів.

Правовий режим поліпшень встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 778 ЦК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-IX ст. 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»]. В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-IX ч. 1 ст. 21 вищевказаного закону] вказано, що '''орендар державного або комунального майна має право за письмовою згодою балансоутримувача майна за рахунок власних коштів здійснювати поточний та/або капітальний ремонт орендованого майна'''.

Балансоутримувач розглядає клопотання орендаря і протягом ''10 робочих днів'' може прийняти одне з таких рішень з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач:

* рішення про надання згоди на здійснення ремонту за рахунок орендаря;

* рішення про відмову у наданні згоди на здійснення ремонту.

'''Важливо! '''Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за найм речі ( ч.3 ст.778 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом ( ч.4 ст.778 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості ( ч.5 ст.778 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

'''Ці поліпшення''', якщо їх можна відокремити без шкоди для майна та якщо орендодавець не погодиться відшкодувати їхню вартість, '''можуть бути вилучені орендарем'''.
====== Невідємі поліпшення ======
Орендар подає орендодавцю та балансоутримувачу об’єкта оренди клопотання про надання згоди на здійснення невід'ємних поліпшень і такі документи:

1) опис передбачуваних робіт і кошторис витрат на їх проведення;

2) експертний звіт (позитивний) щодо розгляду кошторисної частини проектної документації, складений відповідно до настанов щодо організації проведення експертизи проектної документації на будівництво об’єктів (ДСТУ 8907: 2019);

3) відомості про суму нарахованої амортизації і зносу по орендованих основних засобах, а також про первісну вартість основних засобів, придбаних за рахунок амортизації по орендованих основних засобах і зарахованих до складу орендованого майна (у випадку коли об’єкт оренди перебуває на балансі орендаря), у разі їх неподання відповідно до вимог пункту 6.9 Порядку відображення в бухгалтерському обліку і звітності операцій, пов’язаних з приватизацією та орендою державних підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16 грудня 1993 р. № 109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 1993 р. за № 200; 2

4) звіт про оцінку об’єкта оренди станом на будь-яку дату між 01 січня року, у якому подано клопотання, і датою клопотання, складений суб’єктом оціночної діяльності;

5) рецензію на звіт про оцінку, проведену відповідно до вимог законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні;

6) звіт про результати обстеження, проведеного відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257, із рекомендаціями щодо виконання робіт із капітального ремонту, реконструкції, реставрації;

7) підтвердження факту усунення орендарем порушення умов договору оренди (у разі їх наявності), виявлених орендодавцем у ході контрольних заходів, сплати заборгованості з орендної плати або будь-яких інших платежів за договором оренди, наявних на дату подання клопотання

Якщо орендоване майно неможливо використовувати за призначенням через його незадовільний стан, орендар має право на зарахування витрат на здійснення такого ремонту в рахунок орендної плати один раз протягом строку оренди в порядку та межах, визначених Порядком передачі майна в оренду.

Рішення про зарахування витрат орендаря, здійснених на проведення капітального ремонту, приймається орендодавцем за умови наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача.

Орендодавець розглядає клопотання орендаря про зарахування витрат орендаря на виконання ремонтних робіт і протягом 10 робочих днів з дати звернення орендаря може прийняти одне з таких рішень:

* надання згоди на здійснення ремонту, який дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати;

* відмова у наданні згоди на здійснення ремонту, який дає право на зарахування витрат орендаря в рахунок орендної плати, якщо майно перебуває у задовільному стані і не вимагає додаткових поліпшень для здійснення орендарем виду діяльності, передбаченого договором оренди.

Орендар може звернутися з клопотанням про отримання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень, якщо за розрахунками орендаря, підтвердженими висновком будівельної експертизи, його прогнозовані витрати на ремонт об’єкта оренди, за виключенням його витрат на виконання ремонтних робіт, що були зараховані згідно з частиною другою цієї статті, становитимуть не менш як 25 відсотків ринкової вартості об’єкта оренди, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна станом на будь-яку дату поточного року.

Рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень державного майна приймає орендодавець за наявності письмової згоди балансоутримувача, а також згоди уповноваженого органу управління балансоутримувача у випадках, передбачених статутом чи положенням балансоутримувача, в порядку, встановленому Фондом державного майна України.

Рішення про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень комунального майна приймає представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи в порядку, встановленому відповідним представницьким органом місцевого самоврядування.

Балансоутримувач орендованого майна приймає рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень, якщо майно перебуває у задовільному стані і не вимагає додаткових поліпшень для здійснення орендарем виду діяльності, передбаченого договором оренди, або якщо поліпшення можуть бути виконані в межах поточного ремонту.

Підставами для прийняття рішення про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень є:

* отримання орендарем майна в оренду без проведення аукціону або конкурсу;

* прийняття балансоутримувачем майна рішення, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

Рішення, що приймаються за результатами розгляду клопотання орендаря про здійснення поліпшень, ремонту майна, переданого в оренду, оприлюднюються протягом ''п’яти робочих днів'' з дня прийняття такого рішення згідно з Порядком передачі майна в оренду.

У рішенні балансоутримувача про відмову у погодженні клопотання орендаря про здійснення невід’ємних поліпшень зазначається:
* 1) посилання на клопотання орендаря про надання згоди на здійснення невід’ємних поліпшень; 2) посилання на документи, на яких ґрунтуються висновки, зазначені у підпункті 3 цього пункту; 3) висновок балансоутримувача про перебування майна у задовільному стані або про можливість здійснення заявлених орендарем поліпшень в рамках поточного ремонту та детальна оцінка обставин, на підставі яких зроблені такі висновки

'''''Вартість поліпшень, які виконані орендарем без дозволу орендодавця та які не можна відокремити без шкоди для майна,''''' '''<big>відшкодуванню не підлягає</big>'''.

'''Дозвіл на здійснення поліпшень майна для запобігання виникненню спорів повинен бути зазначений у договорі.'''
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]

Державний контроль та відповідальність за невпровадження системи НАССР (аналіз небезпечних факторів та контролю у критичних точках)

2025-10-13T10:36:27Z

Tetiana.Kurmielova: /* Система державного контролю */ змінено посилання на законодавчі акти, убрано по тексту скорочення та додано символів для більш кращого сприйняття тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0980-19 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 446 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2173-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану" від 01.04.2022 року № 2173-IX] розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#Text Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n74 доповнено пунктом 6-1] такого змісту:

"6-1. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати '''''особливості здійснення державного контролю '''''за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, '''''що ввозяться (пересилаються) на митну територію України"'''''.
|}

== Загальна інформація ==
'''''Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР)''''' - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n6 пункт 35 стаття 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

== Система державного контролю ==
'''''Державний контроль''''' - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

⇒ Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n6 пункт 9 стаття 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»).]

⇒ Державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР здійснює компетентний орган у сфері державного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n84 пункт 6 стаття 7 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Органи виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю ===
'''''До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:'''''
# Кабінет Міністрів України.
# Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.
# Компетентний орган.

=== Система та повноваження компетентного органу у сфері державного контролю ===
'''''Компетентний орган у сфері державного контролю:'''''

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;

2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;

3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);

4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;

5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;

8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо кожної потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів;

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;

12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

13) здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

=== Надання повноважень на здійснення окремих заходів державного контролю ===
'''''Компетентний орган має право''''' надавати особам повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n123 стаття 9 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

'''Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»] уповноваженими особами є:'''

● '''офіційні ветеринарні лікарі''' - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

● '''уповноважені ветеринари''' - мають право здійснювати у визначених компетентним органом господарствах передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

● '''працівники бійні''', уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

● '''уповноважені лабораторії''', у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;

● '''капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна''', яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

⇒ Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

=== Заходи державного контролю ===
'''''Заходи державного контролю здійснюються''''' у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Державний моніторинг проводиться компетентним органом з метою:

* визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
* розроблення заходів з недопущення обігу небезпечних харчових продуктів та кормів;
* визначення загального рівня забруднення харчових продуктів та кормів залишками пестицидів та ветеринарних препаратів, іншими забруднюючими речовинами.

Державний моніторинг передбачає збирання, системний аналіз та оцінку:

інформації щодо безпечності харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин, зокрема щодо виявлення в харчових продуктах і кормах залишків ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин, визначення мікробіологічних критеріїв та протимікробної резистентності, а також формування відповідних баз даних;

звернень фізичних та юридичних осіб щодо порушень законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;

іншої необхідної інформації.

'''''Аудит''''' - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n6 (пункт 3 частина 1 стаття 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n287 частина 3 стаття 19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# документації;
# ведення записів;
# процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
# системи внутрішнього контролю оператора ринку;
# коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
# кваліфікації персоналу.

⇒ Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю. Одна і та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 частина 3 статті 19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]). Чим більший ступінь ризику в оператора ринку, тим частіше його перевірятимуть.

'''''Інспектування''''' - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 пункт 19 частина 1 стаття 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

⇒ ''Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 частина 4 стаття 19 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# гігієни;
# плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
# інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

⇒ Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

⇒ Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

'''''Під час здійснення інспектування та аудиту забороняється перевіряти питання, які''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 частина 8 стаття 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
* відсутні в акті державного контролю;
* не містять посилань на вимогу законодавства України (у тому числі на відповідну статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку.
'''Зверніть увагу''', ''що здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n270 частина 9 стаття 18 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин».]
Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення

'''Аудит (планові перевірки) постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводитись згідно з уніфікованим актом''', затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text наказом Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів».]

=== Фінансування державного контролю ===
'''Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету''', крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

'''''Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:'''''
* оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;
* утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;
* канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;
* службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;
* відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).
'''Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:'''

* здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;

* здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;
* здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:

- за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;

- на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.

== Відповідальність ==
''Оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення:''
# '''порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n570 пункту 5 частини восьмої статті 41 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], законодавства про харчові продукти та корми''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19#n83 статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"],''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.
# '''порушення вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
#'''невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text частинами третьою і п’ятою статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"], - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n895 2-4, 6-1, 8, 12, 16 частини першої статті 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин] , вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

⇒Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів:

1. Не пізніше наступного дня з дня виявлення порушення законодавства про харчові продукти та корми головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо таке виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 стаття 67 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Чи можна та як уникнути відповідальності ===
Ну звичайно, перш за все, що дасть можливість сільськогосподарському товаровиробнику уникнути відповідальності – це, все ж таки, '''впровадження та систематичне застосування системи НАССР'''. Це не лише допоможе уникнути штрафів, а й дозволить вийти с/г виробнику зі своєю продукцією на міжнародний ринок.

Для того, аби ж уникнути відповідальності за результатами аудиту, варто досконало вивчити питання, '''які містяться в акті''' та повинні бути дотримані оператором ринку (в залежності від специфіки виробництва) та дотримуватися їх.

⇒ Як уже зазначалося вище, акт, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, містить виключний перелік питань щодо проведення заходів державного контролю у формі аудиту системи НАССР.

'''Варто пам’ятати''', що не будь-яке порушення на яке зазначає інспектор, якщо про це чітко не зазначено в акті, тобто не є питанням перевірки, є порушенням та може бути підставою для притягнення с/г виробника до відповідальності. Однак, варто зазначити, що закріплений в Акті перелік питань, які підлягають аудиту є напрочуд повним. Так, останній налічує близько сотні питань. При чому, відсутність на підприємстві (з урахуванням специфіки діяльності) будь-якого із зазначених в Акті елементів, наприклад, відсутність записів щодо процедури прибирання та способів прибирання, миття і дезінфекції (за потреби) виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь, чи то відсутність позначок на засобах та інвентарю для прибирання, або ж відсутність договору на утилізацію відходів є порушенням, а відтак і підставою для складання протоколу.

Разом з тим, досить велика кількість питань, що підлягає аудиту є досить оціночними, наприклад, питання достатньої кількості комплектів спецодягу та взуття. Тому, в такому випадку, доводити невідповідність покладатиметься саме на інспектора.

'''Варто також зазначити''', що навіть в разі виявлення інспектором порушень та складанні протоколу, оператор ринку вправі викласти в Акті та/або протоколі свої заперечення та пояснення.

'''''Окрім того, законодавство також встановлює право оператора ринку на оскарження рішень та дій компетентного органу, при чому як в адміністративному, до вищого органу управління, так і в судовому порядку.'''''

⇒ Отже, якщо інспектором Держпроспоживлужби був складений протокол про вчинення правопорушення, або й, навіть, прийнято рішення про накладення штрафу - це не привід для паніки та безспірного їх виконання. Адже, якщо оператор сумлінно дотримується законодавство та впроваджує систему НАССР, то неправомірні дії чиновників можна та потрібно оскаржити. Таким чином, найефективнішим способом уникнути відповідальності за невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) є, все ж таки, їх розробка та застосування. А в боротьбі з неправомірним притягненням до відповідальності органом Держпроспоживлужби – ''оскарження таких дій.''

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Державний контроль та відповідальність за невпровадження системи НАССР (аналіз небезпечних факторів та контролю у критичних точках)

2025-10-13T09:49:22Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ змінено посилання НПА по тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0980-19 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 446 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2173-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану" від 01.04.2022 року № 2173-IX] розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#Text Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n74 доповнено пунктом 6-1] такого змісту:

"6-1. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати '''''особливості здійснення державного контролю '''''за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, '''''що ввозяться (пересилаються) на митну територію України"'''''.
|}

== Загальна інформація ==
'''''Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР)''''' - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#n6 пункт 35 стаття 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

== Система державного контролю ==
'''''Державний контроль''''' - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п. 9 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

Державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР здійснює компетентний орган у сфері державного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п. 6 ст. 7 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Органи виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю ===
'''''До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:'''''
# Кабінет Міністрів України;
# центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини;
# компетентний орган.

=== Система та повноваження компетентного органу у сфері державного контролю ===
'''''Компетентний орган у сфері державного контролю:'''''

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;

2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;

3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);

4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;

5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;

8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо кожної потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів;

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;

12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

13) здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

=== Надання повноважень на здійснення окремих заходів державного контролю ===
'''''Компетентний орган має право''''' надавати особам повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ст. 9 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

'''Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»] уповноваженими особами є:'''

1) '''офіційні ветеринарні лікарі''' - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

2) '''уповноважені ветеринари''' - мають право здійснювати у визначених компетентним органом господарствах передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

3) '''працівники бійні''', уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

4) '''уповноважені лабораторії''', у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;

5) '''капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна''', яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

=== Заходи державного контролю ===
'''''Заходи державного контролю здійснюються''''' у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Державний моніторинг проводиться компетентним органом з метою:

* визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
* розроблення заходів з недопущення обігу небезпечних харчових продуктів та кормів;
* визначення загального рівня забруднення харчових продуктів та кормів залишками пестицидів та ветеринарних препаратів, іншими забруднюючими речовинами.

Державний моніторинг передбачає збирання, системний аналіз та оцінку:

інформації щодо безпечності харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин, зокрема щодо виявлення в харчових продуктах і кормах залишків ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин, визначення мікробіологічних критеріїв та протимікробної резистентності, а також формування відповідних баз даних;

звернень фізичних та юридичних осіб щодо порушень законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;

іншої необхідної інформації.

'''''Аудит''''' - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# документації;
# ведення записів;
# процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
# системи внутрішнього контролю оператора ринку;
# коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
# кваліфікації персоналу.

Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю. Одна і та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»])). Чим більший ступінь ризику в оператора ринку, тим частіше його перевірятимуть.

'''''Інспектування''''' - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п.19 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

''Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 4. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# гігієни;
# плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
# інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

'''''Під час здійснення інспектування та аудиту забороняється перевіряти питання, які''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч.8. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
* відсутні в акті державного контролю;
* не містять посилань на вимогу законодавства України (у тому числі на відповідну статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку.
'''Зверніть увагу''', ''що здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч.9. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].
Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення

'''Аудит (планові перевірки) постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводитись згідно з уніфікованим актом''', затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text наказом Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів».]

=== Фінансування державного контролю ===
'''Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету''', крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

'''''Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:'''''
* оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;
* утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;
* канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;
* службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;
* відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).
'''Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:'''

* здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;

* здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;

* здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:

за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;

на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.

== Відповідальність ==
''Оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення:''
# '''порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 пункту 5 частини восьмої статті 41 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], законодавства про харчові продукти та корми''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"],''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.
# '''порушення вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
#'''невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text частинами третьою і п’ятою статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"], - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6-1, 8, 12, 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#Text частини першої статті 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин] , вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів

1. Не пізніше наступного дня з дня виявлення порушення законодавства про харчові продукти та корми головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо таке виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ст. 67 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Чи можна та як уникнути відповідальності ===
Ну звичайно, перш за все, що дасть можливість сільськогосподарському товаровиробнику уникнути відповідальності – це, все ж таки, впровадження та систематичне застосування системи НАССР. Це не лише допоможе уникнути штрафів, а й дозволить вийти с/г виробнику зі своєю продукцією на міжнародний ринок.

Для того, аби ж уникнути відповідальності за результатами аудиту, варто досконало вивчити питання, які містяться в Акті та повинні бути дотримані оператором ринку (в залежності від специфіки виробництва) та дотримуватися їх.

Як уже зазначалося вище, Акт, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, містить виключний перелік питань щодо проведення заходів державного контролю у формі аудиту системи НАССР.

'''Варто пам’ятати''', що не будь-яке порушення на яке зазначає інспектор, якщо про це чітко не зазначено в акті, тобто не є питанням перевірки, є порушенням та може бути підставою для притягнення с/г виробника до відповідальності. Однак, варто зазначити, що закріплений в Акті перелік питань, які підлягають аудиту є напрочуд повним. Так, останній налічує близько сотні питань. При чому, відсутність на підприємстві (з урахуванням специфіки діяльності) будь-якого із зазначених в Акті елементів, наприклад, відсутність записів щодо процедури прибирання та способів прибирання, миття і дезінфекції (за потреби) виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь, чи то відсутність позначок на засобах та інвентарю для прибирання, або ж відсутність договору на утилізацію відходів є порушенням, а відтак і підставою для складання протоколу.

Разом з тим, досить велика кількість питань, що підлягає аудиту є досить оціночними, наприклад, питання достатньої кількості комплектів спецодягу та взуття. Тому, в такому випадку, доводити невідповідність покладатиметься саме на інспектора.

'''Варто також зазначити''', що навіть в разі виявлення інспектором порушень та складанні протоколу, оператор ринку вправі викласти в Акті та/або протоколі свої заперечення та пояснення.

Окрім того, законодавство також встановлює право оператора ринку на оскарження рішень та дій компетентного органу, при чому як в адміністративному, до вищого органу управління, так і в судовому порядку.

Отже, якщо інспектором Держпроспоживлужби був складений протокол про вчинення правопорушення, або й, навіть, прийнято рішення про накладення штрафу - це не привід для паніки та безспірного їх виконання. Адже, якщо оператор сумлінно дотримується законодавство та впроваджує систему НАССР, то неправомірні дії чиновників можна та потрібно оскаржити. Таким чином, найефективнішим способом уникнути відповідальності за невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) є, все ж таки, їх розробка та застосування. А в боротьбі з неправомірним притягненням до відповідальності органом Держпроспоживлужби – ''оскарження таких дій.''

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Державний контроль та відповідальність за невпровадження системи НАССР (аналіз небезпечних факторів та контролю у критичних точках)

2025-10-13T09:37:14Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ Внесено зміни до назви законодавчого документа

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0980-19 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08.08.2019 № 446 «Про затвердження форми акта, складеного за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text Наказ Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

'''Зверніть увагу!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2173-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану" від 01.04.2022 року № 2173-IX] розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#Text Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин"] доповнено пунктом 6-1 такого змісту:

"6-1. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану в Україні, Кабінет Міністрів України може встановлювати '''''особливості здійснення державного контролю '''''за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин щодо вантажів із продуктами, живими тваринами, харчовими продуктами нетваринного походження та кормами нетваринного походження, '''''що ввозяться (пересилаються) на митну територію України"'''''.
|}

== Загальна інформація ==
'''''Система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (Hazard Analysis and Critical Control Points - НАССР)''''' - система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п. 35 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

== Система державного контролю ==
'''''Державний контроль''''' - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог.

Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п. 9 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

Державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР здійснює компетентний орган у сфері державного контролю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п. 6 ст. 7 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Органи виконавчої влади у сфері здійснення державного контролю ===
'''''До органів виконавчої влади у сфері державного контролю належать:'''''
# Кабінет Міністрів України;
# центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини;
# компетентний орган.

=== Система та повноваження компетентного органу у сфері державного контролю ===
'''''Компетентний орган у сфері державного контролю:'''''

1) організовує та здійснює державний контроль, у тому числі на державному кордоні України;

2) розробляє та виконує довгостроковий план державного контролю, щороку звітує Кабінету Міністрів України про стан його виконання;

3) розробляє та виконує план дій за надзвичайних обставин, пов’язаних із харчовими продуктами та/або кормами (далі - план дій за надзвичайних обставин);

4) затверджує щорічний план державного контролю та щорічний план державного моніторингу;

5) забезпечує проведення передзабійного та післязабійного огляду тварин на відповідних потужностях, післязабійного огляду тварин, добутих у процесі полювання;

6) здійснює державний контроль за впровадженням постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР;

7) надає особам, визначеним цим Законом, повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, контролює правомірність та ефективність їхньої діяльності, позбавляє таких повноважень за наявності підстав, визначених законодавством, а також веде облік та оприлюднює відомості про уповноважених осіб на офіційному веб-сайті;

8) забезпечує правомірність та ефективність діяльності своїх структурних підрозділів, територіальних органів та їх посадових осіб;

9) встановлює у щорічному плані державного контролю періодичність інспектування, аудиту, відбору зразків та лабораторних досліджень (випробувань) щодо кожної потужності з виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів;

10) затверджує в порядку, визначеному законодавством, періодичність документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

11) залучає у разі необхідності до здійснення державного контролю правоохоронні органи в рамках наданих їм законом повноважень;

12) вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом;

13) здійснює інші повноваження, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

=== Надання повноважень на здійснення окремих заходів державного контролю ===
'''''Компетентний орган має право''''' надавати особам повноваження щодо здійснення окремих заходів державного контролю, за умови їх відповідності вимогам, встановленим законодавством. Рішення компетентного органу про надання статусу уповноваженої особи має містити деталізований опис заходу державного контролю, повноваження щодо здійснення якого надається відповідній особі, та умов, за яких він має здійснюватися. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ст. 9 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

'''Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»] уповноваженими особами є:'''

1) '''офіційні ветеринарні лікарі''' - мають право здійснювати на визначених компетентним органом потужностях (господарствах) повноваження державного ветеринарного інспектора у межах передбачених цим Законом заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження та живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

2) '''уповноважені ветеринари''' - мають право здійснювати у визначених компетентним органом господарствах передбачені цим Законом заходи державного контролю живих тварин, а також здійснювати відбір зразків відповідно до вимог статті 40 цього Закону;

3) '''працівники бійні''', уповноважені на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора, - мають право виконувати обов’язки помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних у разі виконання умов, визначених розділом VI цього Закону, та лише в частині технічної допомоги, необхідної для виконання завдань державного ветеринарного інспектора;

4) '''уповноважені лабораторії''', у тому числі референс-лабораторії - мають право проводити лабораторні дослідження (випробування), а також здійснювати відбір зразків та виконувати інші функції у випадках, визначених цим Законом;

5) '''капітан рибоморозильного чи рибопромислового судна''', яке плаває під Державним прапором України, має право на видачу міжнародних сертифікатів та інших документів, які вимагаються законодавством країни призначення щодо рибних продуктів.

Офіційні ветеринарні лікарі та уповноважені ветеринари отримують відповідний статус та здійснюють свою діяльність у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини.

=== Заходи державного контролю ===
'''''Заходи державного контролю здійснюються''''' у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Державний моніторинг проводиться компетентним органом з метою:

* визначення пріоритетних напрямів державної політики у сфері харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин;
* розроблення заходів з недопущення обігу небезпечних харчових продуктів та кормів;
* визначення загального рівня забруднення харчових продуктів та кормів залишками пестицидів та ветеринарних препаратів, іншими забруднюючими речовинами.

Державний моніторинг передбачає збирання, системний аналіз та оцінку:

інформації щодо безпечності харчових продуктів та кормів, здоров’я та благополуччя тварин, зокрема щодо виявлення в харчових продуктах і кормах залишків ветеринарних препаратів, пестицидів та забруднюючих речовин, визначення мікробіологічних критеріїв та протимікробної резистентності, а також формування відповідних баз даних;

звернень фізичних та юридичних осіб щодо порушень законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин;

іншої необхідної інформації.

'''''Аудит''''' - систематичне та незалежне вивчення певної дії з метою визначення того, чи відповідає така діяльність та пов’язані з нею результати запланованим заходам і чи такі заходи впроваджені результативно та у спосіб, який дозволяє досягти поставленої мети ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п.3 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

Аудит постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку з метою дотримання гігієнічних вимог, повинен передбачати перевірку безперервності та ефективності їх застосування, у тому числі ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# документації;
# ведення записів;
# процесів, що впливають на безпечність харчових продуктів та/або кормів;
# системи внутрішнього контролю оператора ринку;
# коригувальних дій, вжитих оператором ринку внаслідок аналізу виявлених невідповідностей;
# кваліфікації персоналу.

Результати аудиту обов’язково враховуються під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю. Одна і та сама особа не може здійснювати аудит на одній і тій самій потужності більше двох разів поспіль ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 3. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»])). Чим більший ступінь ризику в оператора ринку, тим частіше його перевірятимуть.

'''''Інспектування''''' - форма державного контролю, яка полягає у здійсненні перевірки стану здоров’я та благополуччя тварин, виробництва та обігу харчових продуктів та кормів з метою встановлення відповідності законодавству про харчові продукти, корми, здоров’я та благополуччя тварин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 п.19 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

''Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч. 4. Ст. 19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
# гігієни;
# плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;
# інцидентів, пов’язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами; простежуваності.

Особа, яка здійснює інспектування або аудит, має право проводити прості дослідження (випробування) у разі появи у неї обґрунтованої підозри щодо невідповідності або якщо такі дослідження передбачені щорічним планом державного контролю.

'''''Під час здійснення інспектування та аудиту забороняється перевіряти питання, які''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч.8. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]):
* відсутні в акті державного контролю;
* не містять посилань на вимогу законодавства України (у тому числі на відповідну статтю, її частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку.
'''Зверніть увагу''', ''що здійснення інспектування та аудиту без застосування акта державного контролю, а відбору зразків - без застосування акта відбору зразків забороняється'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ч.9. ст.18 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].
Акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров’я та благополуччя тварин. Кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку. Якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства. Акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення

'''Аудит (планові перевірки) постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, проводитись згідно з уніфікованим актом''', затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0151-22#Text наказом Міністерства економіки України від 21.01.2022 № 143-22 «Про затвердження форм актів, складених за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного контролю (інспектування) стосовно дотримання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, та інших форм розпорядчих документів».]

=== Фінансування державного контролю ===
'''Фінансування державного контролю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету''', крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»].

'''''Вартість державного контролю, що фінансується за рахунок операторів ринку, не може перевищувати розміру витрат на:'''''
* оплату праці працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль, а також пов’язаних з ними витрат на сплату податків та інших платежів, які є обов’язковими згідно із законом;
* утримання (експлуатацію) приміщень, інструментів, обладнання, необхідних для здійснення державного контролю;
* канцелярські товари, що використовуються під час здійснення державного контролю;
* службові відрядження працівників компетентного органу та його територіальних органів, які безпосередньо здійснюють державний контроль;
* відбір зразків та проведення простих і лабораторних досліджень (випробувань).
'''Державний контроль фінансується за рахунок операторів ринку або уповноважених ними осіб у таких випадках:'''

* здійснення державного контролю вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі з метою транзиту, чи вивозяться (пересилаються) з неї, крім державного контролю, що здійснюється в межах щорічного плану державного моніторингу;

* здійснення передзабійного та післязабійного огляду відповідно до законодавства;

* здійснення позапланових заходів державного контролю, крім позапланових заходів, що проводяться:

за зверненням фізичної особи про порушення оператором ринку її законних прав, якщо за результатами здійснення цих заходів такі порушення не було підтверджено;

на підставі обґрунтованої підозри щодо невідповідності, якщо за результатами здійснення цих заходів така невідповідність не була підтверджена.

== Відповідальність ==
''Оператори ринку несуть відповідальність за такі правопорушення:''
# '''порушення встановлених законодавством гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів або кормів''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі шести мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво та/або обіг харчових продуктів або кормів з використанням незареєстрованої потужності, якщо обов’язковість її державної реєстрації встановлена законом''''', - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі одинадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''виробництво, зберігання харчових продуктів або кормів без отримання експлуатаційного дозволу на відповідну потужність, якщо обов’язковість його отримання встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання визначеного законом обов’язку щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР)''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це створює загрозу для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення вимог щодо забезпечення простежуваності, передбачених законодавством про харчові продукти та корми''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання обов’язку щодо відкликання або вилучення з обігу небезпечних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''використання, реалізація незареєстрованих об’єктів санітарних заходів або кормових добавок, якщо обов’язковість їх державної реєстрації встановлена законом''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація непридатних харчових продуктів або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сімнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, які є шкідливими для здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі сорока мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація швидкопсувних харчових продуктів або кормів, строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі дванадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі восьми мінімальних заробітних плат;
# '''''пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що не є швидкопсувними, мінімальні строки зберігання яких закінчилися, якщо внаслідок цього харчові продукти або корми не стали шкідливими для здоров’я людини або тварини,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення значень параметрів безпечності об’єктів санітарних заходів або кормів, встановлених законодавством про харчові продукти та корми,''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання рішення посадової особи компетентного органу, його територіального органу про знищення небезпечного харчового продукту, допоміжних матеріалів для переробки, небезпечних кормів або кормових добавок''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізація продуктів, які ввезені (переслані) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 пункту 5 частини восьмої статті 41 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], порушення вимог щодо їх знищення або вивезення (пересилання) за межі України або інших встановлених законодавством правил поводження з ними''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання, несвоєчасне надання, надання недостовірної інформації на вимогу посадової особи компетентного органу або його територіального органу''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''відмова в допуску посадової особи компетентного органу або його територіального органу до здійснення державного контролю з підстав, не передбачених законом, або інше перешкоджання її законній діяльності''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі десяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі семи мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання рішення головного державного інспектора (головного державного ветеринарного інспектора) про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі сорока мінімальних заробітних плат;
# '''''невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»], законодавства про харчові продукти та корми''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат;
# '''''порушення встановлених законодавством вимог до надання інформації для споживачів щодо харчових продуктів, надання неточної, недостовірної та незрозумілої для споживачів інформації про харчовий продукт''''' - тягнуть за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''зміну оператором ринку харчових продуктів інформації, що супроводжує харчовий продукт, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2639-19 статтею 5 Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів"],''''' - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
# '''''реалізацію харчових продуктів або кормів, маркування яких не відповідає законодавству, якщо це не створює загрози для життя та/або здоров’я людини або тварини''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;
# '''''ненадання інформації споживачеві щодо речовин та харчових продуктів, які спричиняють алергічні реакції або непереносимість''''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі двадцяти мінімальних заробітних плат.
# '''порушення вимог законодавства про матеріали і предмети, призначені для контакту з харчовими продуктами''', - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат;
#'''невиконання обов’язку щодо письмового інформування компетентного органу''', передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/771/97-%D0%B2%D1%80#Text частинами третьою і п’ятою статті 20 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів"], - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб - підприємців - у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.
У разі вчинення оператором ринку будь-якого з правопорушень, передбачених пунктами 2-4, 6-1, 8, 12, 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19#Text частини першої статті 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин] , вперше державний інспектор (державний ветеринарний інспектор) видає оператору ринку припис щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти та корми без оформлення відповідного протоколу.

Тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів

1. Не пізніше наступного дня з дня виявлення порушення законодавства про харчові продукти та корми головний державний інспектор (головний державний ветеринарний інспектор) приймає рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів, якщо таке виробництво та/або обіг становлять загрозу для життя та/або здоров’я людини та/або тварини. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів повинно обмежувати відповідну господарську діяльність лише в частині, що є необхідною та достатньою для усунення загрози для життя та/або здоров’я людини та/або тварини, та має визначати, який конкретний вид діяльності та з використанням якої потужності (її частини) підлягає тимчасовому припиненню.

2. Рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів та/або кормів набирає чинності з моменту його вручення операторові ринку та діє протягом визначеного таким рішенням строку, але не більше 10 робочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 ст. 67 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»]).

=== Чи можна та як уникнути відповідальності ===
Ну звичайно, перш за все, що дасть можливість сільськогосподарському товаровиробнику уникнути відповідальності – це, все ж таки, впровадження та систематичне застосування системи НАССР. Це не лише допоможе уникнути штрафів, а й дозволить вийти с/г виробнику зі своєю продукцією на міжнародний ринок.

Для того, аби ж уникнути відповідальності за результатами аудиту, варто досконало вивчити питання, які містяться в Акті та повинні бути дотримані оператором ринку (в залежності від специфіки виробництва) та дотримуватися їх.

Як уже зазначалося вище, Акт, складений за результатами проведення заходу державного контролю у формі аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, містить виключний перелік питань щодо проведення заходів державного контролю у формі аудиту системи НАССР.

'''Варто пам’ятати''', що не будь-яке порушення на яке зазначає інспектор, якщо про це чітко не зазначено в акті, тобто не є питанням перевірки, є порушенням та може бути підставою для притягнення с/г виробника до відповідальності. Однак, варто зазначити, що закріплений в Акті перелік питань, які підлягають аудиту є напрочуд повним. Так, останній налічує близько сотні питань. При чому, відсутність на підприємстві (з урахуванням специфіки діяльності) будь-якого із зазначених в Акті елементів, наприклад, відсутність записів щодо процедури прибирання та способів прибирання, миття і дезінфекції (за потреби) виробничих, допоміжних, побутових приміщень та інших поверхонь, чи то відсутність позначок на засобах та інвентарю для прибирання, або ж відсутність договору на утилізацію відходів є порушенням, а відтак і підставою для складання протоколу.

Разом з тим, досить велика кількість питань, що підлягає аудиту є досить оціночними, наприклад, питання достатньої кількості комплектів спецодягу та взуття. Тому, в такому випадку, доводити невідповідність покладатиметься саме на інспектора.

'''Варто також зазначити''', що навіть в разі виявлення інспектором порушень та складанні протоколу, оператор ринку вправі викласти в Акті та/або протоколі свої заперечення та пояснення.

Окрім того, законодавство також встановлює право оператора ринку на оскарження рішень та дій компетентного органу, при чому як в адміністративному, до вищого органу управління, так і в судовому порядку.

Отже, якщо інспектором Держпроспоживлужби був складений протокол про вчинення правопорушення, або й, навіть, прийнято рішення про накладення штрафу - це не привід для паніки та безспірного їх виконання. Адже, якщо оператор сумлінно дотримується законодавство та впроваджує систему НАССР, то неправомірні дії чиновників можна та потрібно оскаржити. Таким чином, найефективнішим способом уникнути відповідальності за невпровадження на потужностях постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) є, все ж таки, їх розробка та застосування. А в боротьбі з неправомірним притягненням до відповідальності органом Держпроспоживлужби – ''оскарження таких дій.''

[[index.php?title=Категорія:Захист прав споживачів]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]

Отримання міжнародного посвідчення водія

2025-10-09T14:23:51Z

Tetiana.Kurmielova: /* Порядок видачі міжнародного посвідчення водія */ змінено назва законодавчого документу, змінено посилання на НАПу

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух 1968 року]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адміністративні послуги"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#Text Постанови КМУ "'''Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"''']

Документи - посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію, термін дії яких закінчився в період воєнного стану, продовжують діяти на всій території України.

Сервісні центри МВС у період воєнного стану працюють у безпечних регіонах.

▷ У період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України] ''застосовується з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/184-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 184 "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами"].''

▷ Детальніше про використання міжнародного посвідчення водія за кордоном громадянами України, які отримали тимчасовий захист, у консультації "[[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу|Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу".]]
|}
== Орган уповноважений на видачу міжнародного водійського посвідчення ==
З 2017 року міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія в '''уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС''' (далі - територіальні сервісні центри МВС).

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру МВС, адресу розташування, можна знайти на сайті [http://hsc.gov.ua/ Головного сервісного центру МВС України] у розділі «контакти».

У разі відсутності в населеному пункті територіального сервісного центру МВС видача міжнародного посвідчення водія здійснюються працівником територіального сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до територіального сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС (пункт 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340] (далі - Положення).
== Порядок видачі міжнародного посвідчення водія ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#n9 пункту 33 Положення] '''для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія''' особи подають до територіального сервісного центру МВС:

* копію національного посвідчення водія та пред’являють оригінал цього посвідчення, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері.

Після перевірки поданих документів працівник територіального сервісного центру МВС відразу повертає заявнику оригінал національного посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Під час видачі такого посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Якщо особи, які бажають отримати (обміняти) міжнародне посвідчення водія, перебувають у розшуку або подане ними національне посвідчення має ознаки підробки, про виявлення таких фактів працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію.

'''Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складення іспитів.'''

Міжнародне посвідчення водія видається власнику під особистий підпис. ''Національне посвідчення водія, на підставі якого видано міжнародне, не вилучається.''

У разі пошкодження міжнародного посвідчення водія разом з документами, зазначеними в цьому пункті, до територіального сервісного центру МВС подається пошкоджене міжнародне посвідчення водія.

'''Важливо!''' '''''Термін дії міжнародного посвідчення водія''''' — '''<big>3 роки</big>''', але не більше строку дії національного посвідчення водія.
== Вимоги до міжнародного водійського посвідчення ==
Відповідно до [https://zakononline.ua/documents/show/140223___140223 Конвенції про дорожній рух 1968 року] '''для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:'''
# Прізвище
# Ім’я і по батькові
# Дата і місце народження
# Місце проживання
# Орган, що видав посвідчення
# Дата і місце видачі посвідчення
# Дата закінчення дії посвідчення
# Номер посвідчення
# Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення
# Підпис власника
# Фотографія власника
# Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій.
Українські права міжнародного зразка, тобто ті, які видані після 2011 року, мають всю зазначену вище інформацію. Таким чином, при наявності національного посвідчення європейського зразка, можна законно керувати авто за кордоном у всіх країнах-учасницях [https://zakononline.ua/documents/show/140223___140223 Конвенція про дорожній рух 1968]

Національне законодавство визначає додаткові відомості, що вносяться в посвідчення водія, а також його розмір і тип палітурки.

У разі, якщо посвідчення водія не відповідає чинним міжнародним вимогам, потрібно скористатися послугою обміну посвідчення водія у сервісних центрах МВС.

Міжнародне посвідчення водія в разі пошкодження підлягає обміну, а в разі його втрати видається нове.

'''Строк та вартість надання послуги'''

Строк надання - 5 робочих днів.

'''Відшкодовується лише вартість бланкової продукції.'''
== Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення ==
'''''Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення'''''
# Позбавлення права на керування транспортним засобом або тимчасове обмеження в такому праві.
# Особа перебуває в розшуку.
# Встановлення факту підробки національного посвідчення водія.
# Закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія.
# Невідповідність персональних даних заявника, в тому числі зазначених у поданих ним документах, наявній інформації про заявника.
'''Важливо!''' ''Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що особи позбавлені права керування транспортними засобами, національне посвідчення водія посадовими особами не повертається, а надсилається до ТСЦ МВС за місцем проживання особи на зберігання до закінчення строку такого позбавлення, про що інформується відповідний територіальний орган Національної поліції.''

В разі відмови в листі зазначається інформація про відмову і підстави відмови у видачі міжнародного посвідчення водія.

'''Оскаржити відмову в отриманні міжнародного посвідчення водія можна звернувшись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]].'''
== Позбавлення водійських прав за кордоном ==
[https://zakononline.ua/documents/show/140223___140223 Статтею 42 Конвенції про дорожній рух 1968 року] передбачено, що '''''в разі порушення правил дорожнього руху країни перебування, компетентні органи такої країни (наприклад поліція) мають право:'''''
* тимчасово вилучити національне водійське посвідчення або до закінчення терміну його дії, або до моменту виїзду порушника;
* проінформувати орган, що видав посвідчення про тимчасове позбавлення права користування нею;
* якщо мова йде про міжнародний посвідченні, зробити спеціальну позначку про припинення дії такого посвідчення на цій території;
* в тому випадку, коли він не застосовує процедуру, згадану в підпункті а) цього пункту, на додаток до повідомлення, згаданого в підпункті b), просити орган, який видав або від імені якого було видано посвідчення водія, інформувати зацікавлену особу про прийняте щодо нього рішення.
В Україні, згідно зі статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], поліція також має право тимчасово вилучати іноземне водійське посвідчення або міжнародне, якщо скоєно правопорушення або є підозри про те, що воно не відповідає нормам законодавства.
== Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія ==
Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія, можна переглянути у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], а також на вебсайті [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/u-yakih-krayinah-svitu-mozhna-koristuvatisya-natsionalnim-posvidchennyam-vodiya-a-u-yakih-viznayutsya-lishe-mizhnarodni-posvidchennya-vodiya/ Головного сервісного центру МВС].

'''Увага!''' '''''Для участі в міжнародному русі, для уникнення будь-яких незручностей в будь-якому випадку рекомендується отримати міжнародне посвідчення водія.'''''
== Зразок бланка міжнародного посвідчення водія ==
Зразок бланка міжнародного посвідчення водія затвердженний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"] (додаток 3).

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/70733570 Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року у справі № 127/25519/17] (арешт майна та вилучення міжнародного посвідчення водія).
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/vidacha-posvidchennya-vodiya/vidacha-mizhnarodnogo-posvidchennya-vodiya/ Видача міжнародного посвідчення водія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Порядок отримання посвідчення водія]
*[[Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Заміна посвідчення водія]
* [[Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Отримання міжнародного посвідчення водія

2025-10-09T14:10:24Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ видалено законодавчий документ, який втратив чинність та змінено назва постанови

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух 1968 року]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адміністративні послуги"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#Text Постанови КМУ "'''Про поновлення строків надання адміністративних послуг і видачі документів дозвільного характеру та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"''']

Документи - посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію, термін дії яких закінчився в період воєнного стану, продовжують діяти на всій території України.

Сервісні центри МВС у період воєнного стану працюють у безпечних регіонах.

▷ У період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України] ''застосовується з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/184-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 184 "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами"].''

▷ Детальніше про використання міжнародного посвідчення водія за кордоном громадянами України, які отримали тимчасовий захист, у консультації "[[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу|Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу".]]
|}
== Орган уповноважений на видачу міжнародного водійського посвідчення ==
З 2017 року міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія в '''уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС''' (далі - територіальні сервісні центри МВС).

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру МВС, адресу розташування, можна знайти на сайті [http://hsc.gov.ua/ Головного сервісного центру МВС України] у розділі «контакти».

У разі відсутності в населеному пункті територіального сервісного центру МВС видача міжнародного посвідчення водія здійснюються працівником територіального сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до територіального сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС (пункт 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340] (далі - Положення).
== Порядок видачі міжнародного посвідчення водія ==
Відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Положення] '''для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія''' особи подають до територіального сервісного центру МВС:

* копію національного посвідчення водія та пред’являють оригінал цього посвідчення, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері.

Після перевірки поданих документів працівник територіального сервісного центру МВС відразу повертає заявнику оригінал національного посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Під час видачі такого посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Якщо особи, які бажають отримати (обміняти) міжнародне посвідчення водія, перебувають у розшуку або подане ними національне посвідчення має ознаки підробки, про виявлення таких фактів працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію.

'''Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складення іспитів.'''

Міжнародне посвідчення водія видається власнику під особистий підпис. ''Національне посвідчення водія, на підставі якого видано міжнародне, не вилучається.''

У разі пошкодження міжнародного посвідчення водія разом з документами, зазначеними в цьому пункті, до територіального сервісного центру МВС подається пошкоджене міжнародне посвідчення водія.

'''Важливо!''' '''''Термін дії міжнародного посвідчення водія''''' — '''<big>3 роки</big>''', але не більше строку дії національного посвідчення водія.
== Вимоги до міжнародного водійського посвідчення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року] '''для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:'''
# Прізвище
# Ім’я і по батькові
# Дата і місце народження
# Місце проживання
# Орган, що видав посвідчення
# Дата і місце видачі посвідчення
# Дата закінчення дії посвідчення
# Номер посвідчення
# Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення
# Підпис власника
# Фотографія власника
# Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій.
Українські права міжнародного зразка, тобто ті, які видані після 2011 року, мають всю зазначену вище інформацію. Таким чином, при наявності національного посвідчення європейського зразка, можна законно керувати авто за кордоном у всіх країнах-учасницях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року].

Національне законодавство визначає додаткові відомості, що вносяться в посвідчення водія, а також його розмір і тип палітурки.

У разі, якщо посвідчення водія не відповідає чинним міжнародним вимогам, потрібно скористатися послугою обміну посвідчення водія у сервісних центрах МВС.

Міжнародне посвідчення водія в разі пошкодження підлягає обміну, а в разі його втрати видається нове.

'''Строк та вартість надання послуги'''

Строк надання - 5 робочих днів.

'''Відшкодовується лише вартість бланкової продукції.'''
== Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення ==
'''''Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення'''''
# позбавлення права на керування транспортним засобом або тимчасове обмеження в такому праві;
# особа перебуває в розшуку;
# встановлення факту підробки національного посвідчення водія;
# закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія;
# невідповідність персональних даних заявника, в тому числі зазначених у поданих ним документах, наявній інформації про заявника.
'''Важливо!''' ''Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що особи позбавлені права керування транспортними засобами, національне посвідчення водія посадовими особами не повертається, а надсилається до ТСЦ МВС за місцем проживання особи на зберігання до закінчення строку такого позбавлення, про що інформується відповідний територіальний орган Національної поліції.''

В разі відмови в листі зазначається інформація про відмову і підстави відмови у видачі міжнародного посвідчення водія.

'''Оскаржити відмову в отриманні міжнародного посвідчення водія можна звернувшись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]].'''
== Позбавлення водійських прав за кордоном ==
Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року] передбачено, що '''''в разі порушення правил дорожнього руху країни перебування, компетентні органи такої країни (наприклад поліція) мають право:'''''
* тимчасово вилучити національне водійське посвідчення або до закінчення терміну його дії, або до моменту виїзду порушника;
* проінформувати орган, що видав посвідчення про тимчасове позбавлення права користування нею;
* якщо мова йде про міжнародний посвідченні, зробити спеціальну позначку про припинення дії такого посвідчення на цій території;
* в тому випадку, коли він не застосовує процедуру, згадану в підпункті а) цього пункту, на додаток до повідомлення, згаданого в підпункті b), просити орган, який видав або від імені якого було видано посвідчення водія, інформувати зацікавлену особу про прийняте щодо нього рішення.
В Україні, згідно зі статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], поліція також має право тимчасово вилучати іноземне водійське посвідчення або міжнародне, якщо скоєно правопорушення або є підозри про те, що воно не відповідає нормам законодавства.
== Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія ==
Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія, можна переглянути у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], а також на вебсайті [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/u-yakih-krayinah-svitu-mozhna-koristuvatisya-natsionalnim-posvidchennyam-vodiya-a-u-yakih-viznayutsya-lishe-mizhnarodni-posvidchennya-vodiya/ Головного сервісного центру МВС].

'''Увага!''' '''''Для участі в міжнародному русі, для уникнення будь-яких незручностей в будь-якому випадку рекомендується отримати міжнародне посвідчення водія.'''''
== Зразок бланка міжнародного посвідчення водія ==
Зразок бланка міжнародного посвідчення водія затвердженний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"] (додаток 3).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/70733570 Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року у справі № 127/25519/17] (арешт майна та вилучення міжнародного посвідчення водія).
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/vidacha-posvidchennya-vodiya/vidacha-mizhnarodnogo-posvidchennya-vodiya/ Видача міжнародного посвідчення водія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Порядок отримання посвідчення водія]
*[[Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Заміна посвідчення водія]
* [[Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Отримання міжнародного посвідчення водія

2025-10-09T14:02:37Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ внесено зміни до назви Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенція про дорожній рух 1968 року]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закон України "Про адміністративні послуги"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію великотоннажного або іншого технологічного транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
▷ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/828-2023-%D0%BF#n11 Постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2023 року № 828] поновлено строки надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру, які були зупинені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 “Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру”].

Документи - посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію, термін дії яких закінчився в період воєнного стану, продовжують діяти на всій території України.

Сервісні центри МВС у період воєнного стану працюють у безпечних регіонах.

▷ У період дії воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування дії воєнного стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"] ''застосовується з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/184-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 184 "Деякі питання допуску водіїв до керування транспортними засобами"].''

▷ Детальніше про використання міжнародного посвідчення водія за кордоном громадянами України, які отримали тимчасовий захист, у консультації "[[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу|Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу".]]
|}
== Орган уповноважений на видачу міжнародного водійського посвідчення ==
З 2017 року міжнародне посвідчення водія видається на підставі національного посвідчення водія в '''уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС - територіальних сервісних центрах МВС''' (далі - територіальні сервісні центри МВС).

Для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія необхідно звернутись до зручного за місцем розташування територіального сервісного центру МВС, адресу розташування, можна знайти на сайті [http://hsc.gov.ua/ Головного сервісного центру МВС України] у розділі «контакти».

У разі відсутності в населеному пункті територіального сервісного центру МВС видача міжнародного посвідчення водія здійснюються працівником територіального сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності більше 10 заявок органів місцевого самоврядування, які надійшли до територіального сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС (пункт 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340] (далі - Положення).
== Порядок видачі міжнародного посвідчення водія ==
Відповідно до пункту 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-93-%D0%BF Положення] '''для отримання (обміну) міжнародного посвідчення водія''' особи подають до територіального сервісного центру МВС:

* копію національного посвідчення водія та пред’являють оригінал цього посвідчення, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
* фотокартку розміром 3,5 х 4,5 сантиметра на матовому папері.

Після перевірки поданих документів працівник територіального сервісного центру МВС відразу повертає заявнику оригінал національного посвідчення водія, паспорт громадянина України та паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Під час видачі такого посвідчення водія працівник територіального сервісного центру МВС перевіряє відомості про особу, яка подала вказані документи, за Єдиним державним реєстром МВС, Єдиним державним демографічним реєстром, відповідними базами даних та державними реєстрами щодо осіб, які перебувають в розшуку, а також осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами або тимчасово обмежених у цьому праві.

За наявності технічної можливості щодо електронної інформаційної взаємодії між МВС та суб’єктами електронної взаємодії така перевірка відомостей про особу проводиться автоматично засобами центральної підсистеми єдиної інформаційної системи МВС або системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Якщо особи, які бажають отримати (обміняти) міжнародне посвідчення водія, перебувають у розшуку або подане ними національне посвідчення має ознаки підробки, про виявлення таких фактів працівники територіального сервісного центру МВС негайно інформують Національну поліцію.

'''Видача (обмін) міжнародного посвідчення водія здійснюється без складення іспитів.'''

Міжнародне посвідчення водія видається власнику під особистий підпис. ''Національне посвідчення водія, на підставі якого видано міжнародне, не вилучається.''

У разі пошкодження міжнародного посвідчення водія разом з документами, зазначеними в цьому пункті, до територіального сервісного центру МВС подається пошкоджене міжнародне посвідчення водія.

'''Важливо!''' '''''Термін дії міжнародного посвідчення водія''''' — '''<big>3 роки</big>''', але не більше строку дії національного посвідчення водія.
== Вимоги до міжнародного водійського посвідчення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року] '''для виїзду за кордон національне посвідчення водія обов’язково має містити наступну інформацію:'''
# Прізвище
# Ім’я і по батькові
# Дата і місце народження
# Місце проживання
# Орган, що видав посвідчення
# Дата і місце видачі посвідчення
# Дата закінчення дії посвідчення
# Номер посвідчення
# Підпис і / або штамп або печатку органу, що видав посвідчення
# Підпис власника
# Фотографія власника
# Категорія / категорії, або підкатегорії транспортних засобів, на які поширюється це посвідчення, із зазначенням дати видачі посвідчення і дат закінчення дії для кожної з цих категорій.
Українські права міжнародного зразка, тобто ті, які видані після 2011 року, мають всю зазначену вище інформацію. Таким чином, при наявності національного посвідчення європейського зразка, можна законно керувати авто за кордоном у всіх країнах-учасницях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року].

Національне законодавство визначає додаткові відомості, що вносяться в посвідчення водія, а також його розмір і тип палітурки.

У разі, якщо посвідчення водія не відповідає чинним міжнародним вимогам, потрібно скористатися послугою обміну посвідчення водія у сервісних центрах МВС.

Міжнародне посвідчення водія в разі пошкодження підлягає обміну, а в разі його втрати видається нове.

'''Строк та вартість надання послуги'''

Строк надання - 5 робочих днів.

'''Відшкодовується лише вартість бланкової продукції.'''
== Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення ==
'''''Підстави для відмови в отриманні міжнародного водійського посвідчення'''''
# позбавлення права на керування транспортним засобом або тимчасове обмеження в такому праві;
# особа перебуває в розшуку;
# встановлення факту підробки національного посвідчення водія;
# закінчення строку дії національного посвідчення водія на дату отримання міжнародного посвідчення водія;
# невідповідність персональних даних заявника, в тому числі зазначених у поданих ним документах, наявній інформації про заявника.
'''Важливо!''' ''Якщо при проведенні перевірки поданих особами документів буде встановлено, що особи позбавлені права керування транспортними засобами, національне посвідчення водія посадовими особами не повертається, а надсилається до ТСЦ МВС за місцем проживання особи на зберігання до закінчення строку такого позбавлення, про що інформується відповідний територіальний орган Національної поліції.''

В разі відмови в листі зазначається інформація про відмову і підстави відмови у видачі міжнародного посвідчення водія.

'''Оскаржити відмову в отриманні міжнародного посвідчення водія можна звернувшись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного суду]].'''
== Позбавлення водійських прав за кордоном ==
Статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року] передбачено, що '''''в разі порушення правил дорожнього руху країни перебування, компетентні органи такої країни (наприклад поліція) мають право:'''''
* тимчасово вилучити національне водійське посвідчення або до закінчення терміну його дії, або до моменту виїзду порушника;
* проінформувати орган, що видав посвідчення про тимчасове позбавлення права користування нею;
* якщо мова йде про міжнародний посвідченні, зробити спеціальну позначку про припинення дії такого посвідчення на цій території;
* в тому випадку, коли він не застосовує процедуру, згадану в підпункті а) цього пункту, на додаток до повідомлення, згаданого в підпункті b), просити орган, який видав або від імені якого було видано посвідчення водія, інформувати зацікавлену особу про прийняте щодо нього рішення.
В Україні, згідно зі статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], поліція також має право тимчасово вилучати іноземне водійське посвідчення або міжнародне, якщо скоєно правопорушення або є підозри про те, що воно не відповідає нормам законодавства.
== Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія ==
Перелік країн, у яких визнається українське національне посвідчення водія, можна переглянути у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_041 Конвенції про дорожній рух 1968 року], а також на вебсайті [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/u-yakih-krayinah-svitu-mozhna-koristuvatisya-natsionalnim-posvidchennyam-vodiya-a-u-yakih-viznayutsya-lishe-mizhnarodni-posvidchennya-vodiya/ Головного сервісного центру МВС].

'''Увага!''' '''''Для участі в міжнародному русі, для уникнення будь-яких незручностей в будь-якому випадку рекомендується отримати міжнародне посвідчення водія.'''''
== Зразок бланка міжнародного посвідчення водія ==
Зразок бланка міжнародного посвідчення водія затвердженний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/844-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 844 "Про затвердження зразків бланків і технічних описів бланків національного та міжнародного посвідчень водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, тимчасового реєстраційного талона транспортного засобу та зразка розпізнавального автомобільного знака України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України"] (додаток 3).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/70733570 Ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 27 листопада 2017 року у справі № 127/25519/17] (арешт майна та вилучення міжнародного посвідчення водія).
== Корисні посилання ==
* [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/vidacha-posvidchennya-vodiya/vidacha-mizhnarodnogo-posvidchennya-vodiya/ Видача міжнародного посвідчення водія]
== Див. також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Порядок отримання посвідчення водія]
*[[Електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%8F Заміна посвідчення водія]
* [[Тимчасове вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Договір на створення і передачу науково-технічної продукції

2025-10-07T13:39:31Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */додано посилання на законодавчу базу; Втрата чинності від 28.08.2025, підстава - 4196-IX Господарський кодекс Укураїни

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0296683-09#Text Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України Державна адміністрація зв’язку від 30.12.2009 року №296 “Про затвердження Порядку організації, фінансування, супроводження виконання робіт за договорами на створення та передачу науково-технічної продукції”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100745-10#Text Наказ Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації від 18.11.2010 року №100 “Про затвердження Порядку організації та супроводу виконання робіт за договорами на створення (передачу) науково-технічної продукції”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0425581-08#Text Наказ Міністерства промислової політики України від 01.07.2008 року №425 “Про затвердження Форм договору та додаткової угоди на створення та передачу науково-технічної продукції”]

== Загальні положення ==
⇒Договір на створення і передачу науково-технічної продукції (НТП) — це угода, за якою одна сторона (виконавець) зобов'язується виконати науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) для іншої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити отриману продукцію. Такий договір регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4269 статтею 892 Цивільного кодексу України] і передбачає створення нової наукової продукції, яка може бути реалізована

Основні аспекти договору:

* '''Виконавець:''' Зобов'язується виконати науково-дослідні роботи (НДДКР), розробити нові вироби або технології відповідно до завдань замовника.
* '''Замовник:''' Зобов'язується прийняти виконані роботи (продукцію) та оплатити їх у встановленому порядку.
* Договір має бути укладений у письмовій формі, оскільки це є обов'язковою вимогою для договорів такого типу відповідно до законодавства.
* Передача виконаних робіт та продукції оформлюється актом, підписаним обома сторонами, що підтверджує прийняття робіт

'''Виконавець''' – це сторона договору яка зобов'язується виконати зумовлені завданням другої сторони (замовником) науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи.

'''Наукова (науково-технічна) продукція''' – це науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n7 пункт 14 стаття 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”)].

'''Науково-технічний (прикладний) результат''' - одержані під час проведення прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, нові або істотно вдосконалені послуги, введені в дію нові конструктивні чи технологічні рішення, завершені випробування, розробки, що впроваджені або можуть бути впроваджені в суспільну практику. Науково-технічний (прикладний) результат може бути у формі ескізного проекту, експериментального (дослідного) зразка або його діючої моделі, конструкторської або технологічної документації на науково-технічну продукцію, дослідного зразка, проекту нормативно-правового акта, нормативного документа або науково-методичних документів тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n7 пункт 27 стаття 1 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність"]

⇒ Наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання наукового, науково-технічного (прикладного) результату. Основними видами наукової (науково-технічної) роботи є науково-дослідні, дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням нових наукових і науково-технічних знань до стадії практичного використання, керівництво науковою роботою/наукове консультування аспірантів (ад’юнктів), докторантів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#n7 пункт 15 стаття 1 Закону України "Про наукову і нуково-технічну діяльність"])

== Науково-технічна продукція ==

Науково-технічна продукція має свою особливість і суттєво відрізняється від традиційних товарів, тому її називають товаром особливого роду.
== Укладання договору ==

'''Підставами для укладання договору на створення та передачу науково-технічної продукції є:'''
* затверджений в установленому порядку План НДДКР Держзв'язку;
* відповідне рішення тендерного комітету Держзв'язку, що приймається на підставі документації, підготовленої та поданої підрозділом-куратором роботи з урахуванням лімітів видатків згідно з відповідною бюджетною програмою фінансування, доведених в установленому порядку до Держзв'язку, інших джерел фінансування відповідно до чинного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0296683-09#Text пункт 2 Порядку організації, фінансування, супроводження виконання робіт за договорами на створення та передачу науково-технічної продукції]).

===== Правова природа договору на створення і передачу науково-технічної продукції. =====
Цей договір є:

1) консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в передбаченому законом порядку і формі згоди за всіма істотними умовами договору (саме з цього моменту в учасників договору виникають права та обов’язки);

2) двостороннім (може бути багатостороннім);

3) оплатним, тобто контрагенти отримують один від одного зустрічне задоволення (певну компенсацію, задля якої укладався договір).

Зазначений договір залежно від його суб’єктного складу і мети, яку він ставить, може мати як підприємницький, так і непідприємницький характер. ''Підприємницьким'' він буде у випадку, якщо замовник за договором – суб’єкт підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку. Якщо ж договір укладається державним замовником із метою досягнення певного соціального ефекту, тоді він є ''непідприємницьким''.

Характерною ознакою цього договору є творчий характер робіт, які виконуються за ним. Завдяки їхній неповторності, оригінальності, нестандартності стає можливим прорив у невідоме і досягнення певних результатів завдяки цьому. Причому такі результати повинні мати як суб’єктивну (бути новими для суб’єкта, що їх створює), так і об’єктивну (бути новими для суспільства) новизну.

Договір на створення і передачу науково-технічної продукції має алеаторний (ризиковий) характер. Як відомо, в таких договорах на перший план висувається відомий елемент ризику, який приймає на себе кожна зі сторін, оскільки цілком імовірно, що той чи інший контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого обсягу, ніж ним самим було надане

1 . До ризикових той чи інший договір відносять за наявності якогось фактору невизначеності. В досліджуваному договорі таким фактором, по-перше, є неможливість чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату у зв’язку з його творчим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату, який може бути абсолютно протилежним очікуваному. Безумовно, ризик може бути мінімізований, адже замовник є зацікавленим у рентабельності своєї діяльності та, відповідно, чутливим до сучасних науково-технічних тенденцій і нововведень. Він постійно оцінює ситуацію на ринку, аналізує наявну інформацію про ту чи іншу продукцію, проводить пошук оптимальних для себе проектів, тому до моменту укладення договору вже має достатні знання та уявлення про той результат, який хоче отримати. Проте повністю виключити ризик, навіть за умови надання всієї наявної у нього інформації про бажаний результат, неможливо.

По-друге, досягнення очікуваного результату ще не дає гарантії того, що він надалі буде включений до процесу освоєння та впровадження, тобто ризик за цим договором більшою мірою припадає не на початкову стадію створення науково-технічної продукції (етап науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт), а на стадію впровадження.

'''''Предметом договору''''' на передачу науково-технічної продукції '''''може бути модифікована науково-технічна продукція'''''.

'''''Мета договору''''' на створення і передачу науково-технічної продукції ''полягає в отриманні нових наукових (науково-технічних) результатів'', та передбачає як кінцеву мету створення продукції та її передання виконавцем замовнику.

'''''Строк дії договору''''' встановлюється, виходячи з обсягу та складності робіт.

'''''Ціна договору''''' визначається за згодою сторін на підставі кошторису, враховуючи також винагороду виконавця за виконану роботу.

=== Форма договору ===

Форма договору на створення і передачу науково-технічної продукції є письмовою із зазначенням істотних умов (предмет договору та його зміст; строк виконання; прийняття та оплата; відповідальність сторін тощо).

=== Сторони договору ===

Сторонами договору є ''виконавець (підрядник)'' і ''замовник''.

Замовник, має право використовувати передані йому результати робіт в межах і на умовах, встановлених договором, а виконавець — використати одержаний ним результат робіт і для себе, якщо інше не встановлено договором, а також може передати результати робіт іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4281 стаття 896 Цивільного кодексу України]).

=== Обов’язки сторін договору ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0296683-09#Text пункту 3 Порядку організації та супроводу виконання робіт за договорами на створення (передачу) науково-технічної продукції на сторін договору] '''покладаються певні обов’язки:'''

'''''Виконавця (підрядника):'''''
* укладає і веде договори на виконання складових частин НДДКР із співвиконавцями;
* виконує НДДКР відповідно до завдань і термінів, що встановлені технічним завданням і договором із Держкомінформнауки;
* надає рекомендації щодо перспективності подальшого проведення досліджень та застосування результатів НДДКР;
* оформляє патентний захист можливих об'єктів інтелектуальної власності і розробляє заходи щодо збереження НОУ-ХАУ;
* складає звітну документацію;
* несе відповідальність перед Держкомінформнауки за науковий рівень НДДКР, за надані рекомендації, терміни та якість виконаних робіт;
* подає пропозиції до складу приймальної комісії та здає роботу Держкомінформнауки;
* готує та подає до органу державної реєстрації реєстраційну та облікову картки НДДКР та заключний звіт для реєстрації.

'''''Замовника:'''''
* організує супровід і контроль за виконанням НДДКР на всіх її етапах;
* приймає результати виконання кожного етапу робіт та завершену роботу в цілому, а також рішення щодо подальшого використання результатів НДДКР, спецустаткування, залишків матеріалів та інших матеріальних цінностей, що придбані згідно з договором за кошти Держкомінформнауки;
* визначає порядок використання об'єктів інтелектуальної власності, створених у процесі виконання договорів;
* надає Виконавцю методичну підтримку в організації впровадження результатів НДДКР.

''Спільні обов'язки виконавця і замовника:'' забезпечити конфіденційність визначених договором відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.

=== Відповідальність сторін ===

⇒ Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3064 частина 1 стаття 614 Цивільного кодексу України]).

⇒ Відповідальність сторін за невиконання умов договору покладається здебільшого на виконавця, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини. У разі завдання шкоди замовнику через невиконання умов договору виконавець зобов'язаний відшкодувати реальні збитки в межах ціни робіт, у яких виявлено недоліки (тобто упущена вигода підлягає відшкодуванню лише у випадках, встановлених законом).

== Договір на створення та передачу науково-технічної продукції ==
Форма договору на створення та передачу науково-технічної продукції, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0425581-08#top Наказом Міністерства промислової політики України від 01.07.2008 року №425 “Про затвердження Форм договору та додаткової угоди на створення та передачу науково-технічної продукції”].

== Судова практика ==
* [https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/77585043/ Рішення Господарського Суду Дніпропетровської області від 23.10.2018 м. Дніпро Справа № 904/3797/18 "Про визнання договору підряду на виконання науково-технічних робіт з розробки науково-технічної продукції удаваним та недійсним та зобов'язання виконати певні дії"].
* [https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/court-document/79111881/ Рішення Господарського Суду Луганської області від 09 січня 2019 року Справа № 913/438/18 (Провадження № 18/913/438/18) "Про стягнення з відповідача боргу в сумі 479640 грн по оплаті науково-технічної продукції, створеної на замовлення відповідача за договором від 23.10.2015 № 10972-АМК-1130-2015-усл, пені в сумі 57100 грн та трьох процентів річних в сумі 5400,88 грн за прострочення платежу".]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір енергопостачання

2025-10-07T11:26:26Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ змінено посилання на НПА; втрата чинності від 28.08.2025, підстава - 4196-IX Господарський кодекс Укураїни та додано "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закон України «Про ринок електричної енергії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електроенергії»]

== Загальні поняття ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n1113 частин 2,7 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії"] договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

⇒ Умови постачання електричної енергії, права та обов’язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються:

1) найменування та місцезнаходження електропостачальника;

2) перелік послуг, що надаються електропостачальником;

3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються;

4) показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії;

5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником;

6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка;

7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії;

8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії;

9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів;

10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору;

11) зобов’язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках);

12) права та обов’язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов’язань та у разі тимчасового зупинення постачання;

13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

'''Важливо!''' '''''Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається''.'''

'''Предметом договору енергопостачання є''' окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

''Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.''

Пропозиції абонента щодо кількості та видів енергії, строків її відпуску є пріоритетними за наявності виробничих можливостей у енергопостачальника.

Зверніть увагу!''' Показники якості енергії узгоджуються сторонами шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору.'''

'''Строки постачання енергії''' встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень.
Кількість енергії, недоодержаної у попередні періоди з вини енергопостачальника, підлягає поповненню на вимогу абонента. Якщо енергію не вибрано абонентом або недоодержано ним для обігрівання у зв'язку зі сприятливими погодними умовами, поповнення недоодержаної енергії здійснюється за погодженням сторін.

'''Розрахунки за договорами енергопостачання''' здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#Text Закону].

'''Оплата енергії''', що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

'''Зверніть увагу!''' У разі якщо абонент має власне енергоджерело і відпускає енергію в мережі енергопостачальника, допускаються розрахунки за сальдо взаємно одержаної енергії.

== Особливості договору електропостачання споживачу ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n2353 пункту 3.1.1. Правил роздрібного ринку електроенергії]''':'''

Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Місцем провадження господарської діяльності електропостачальника є територія України, крім постачальників універсальної послуги та постачальників "останньої надії", для яких місцем провадження господарської діяльності є територія, визначена в умовах конкурсу, проведеного у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У межах території діяльності одного постачальника універсальних послуг або постачальника "останньої надії" не допускається здійснення діяльності іншими постачальниками універсальних послуг або постачальниками "останньої надії" відповідно.

Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

'''До укладення договору''' постачання електричної енергії споживачу електропостачальник '''має надати''' споживачу інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір порядку та форм виставлення рахунка і здійснення розрахунків.

'''Важливо!''' ''Жодне положення договору постачання електричної енергії споживачу не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, договір не може містити положення, що накладають додаткові фінансові зобов’язання на споживача, який здійснює зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення договору.''

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".

'''Договір''' між електропостачальником та споживачем '''укладається''', як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Зразок заяви-приєднання] Додаток до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312)

'''''Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.'''''

⇒ ''Електропостачальники мають інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору про постачання електричної енергії споживачу '''не пізніше ніж за 20 днів''' до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов'язані повідомляти споживачів в установленому порядку про будь-яке збільшення ціни і про право споживачів припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.''

'''Зміна або розірвання договору''' про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України, цими Правилами та умовами договору.

== Врегулювання спорів ==
Для врегулювання спорів може використовуватися '''досудовий та судовий порядок.'''

У вирішенні спору '''в досудовому порядку '''споживач може направити претензію або скаргу до постачальника електричної енергії щодо невиконання або порушення умов договору.

Розгляд та надання відповіді на скаргу надається відповідно до законодавства.

У разі невирішення питання в досудовому порядку, спір може розглядатися у '''судовому порядку'''.

== Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n3569 Типовий договір про постачання елетричної енергії споживачу][[Файл:Примірний-договір-постачання-електричної-енергії-споживачу.docx|міні|Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу|125x125пкс]]

[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту

2025-10-07T10:15:59Z

Tetiana.Kurmielova: /* Класифікація і планувальні параметри зупинок */ посилання за НПА, додано по тексту розшифрування

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF/page Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0160-95 Правила розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.1995 № 21]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"]
== Загальні положення ==
'''Зупинки''' – це одна із складових системи міського пасажирського транспорту, які є невід’ємним її атрибутом та в першу чергу впливають на пропускну здатність наземних ліній. 
Порядок розміщення та обладнання зупинок на автобусних, трамвайних і тролейбусних маршрутах в містах і селищах міського типу України встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0160-95#Text Правилами розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту Затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.05.95 р. N 21.], які є обовязковими для виконання усіма організаціями, які займаються проектуванням, будівництвом та експлуатацією зупинок. 
Вибір місця розташування зупинок покладається на підприємства міського електротранспорту і автомобільного транспорту, які здійснюють перевезення пасажирів в даному населеному пункті.

Питання суміщення автобусних і тролейбусних зупинок або розташування їх у безпосередній близькості одна від одної (в тому числі автобусних зупинок від трамвайних) вирішуються підприємствами міського електротранспорту спільно з підприємствами автомобільного транспорту за погодженням з відповідними місцевими органами Державтоінспекції. 
Розміщення та обладнання зупинок здійснюється за проектом, узгодженим з Державтоінспекцією і затвердженим виконкомом місцевої Ради народних депутатів.
== Класифікація і планувальні параметри зупинок ==
'''Зупинки міського транспорту класифікуються за ознаками:'''

* ''виду маршрутного транспортного засобу'', що користується зупинкою (автобусні, трамвайні, тролейбусні, суміщені);
* ''типажу маршрутних транспортних засобів'' (для звичайних, зчленованих, здвоєних та трьохвагонних транспортних засобів);
* ''кількості маршрутних транспортних засобів'', що одночасно можуть здійснювати висадку і посадку пасажирів на зупинці (одиночні, подвійні);
* ''характеру використання зупинки'' (постійні - на яких маршрутні транспортні засоби зупиняються протягом всього часу роботи на маршруті;
* ''тимчасові'' - на яких маршрутні транспортні засоби зупиняються тільки в заздалегідь обумовлені періоди часу;
* ''"на вимогу"'' - на яких маршрутні транспортні засоби зупиняються тільки тоді, коли на зупинці є пасажири, а у разі їх відсутності - коли пасажири, що перебувають у маршрутному транспортному засобі, бажають вийти на цій зупинці, завчасно сповістивши водія відповідним сигналом);
* ''розташування зупинки на маршруті'' (кінцеві, проміжні).

⇒''Одиночні зупинки'', в тому числі і суміщені (автобусно-тролейбусні), улаштовують за умови, якщо сумарна частота руху маршрутних транспортних засобів, які користуються однією зупинкою, не перевищує 30 одиниць за годину.

⇒''Подвійні зупинки'' улаштовують тільки тоді, коли вони обслуговують декілька маршрутів одного виду транспортних засобів з сумарною частотою руху більш як 30 одиниць за годину.

⇒''Зупинки з кількома маршрутами'' (в тому числі і суміщені), які для одних маршрутів є постійними, а для інших - тимчасовими, слід відносити до постійних.

⇒''Тимчасові зупинки та зупинки "на вимогу" улаштовуються, як правило, одиночними.''

⇒''Кінцеві зупинки'' можуть улаштовуватись як окремо, так і суміщено для висадки та посадки пасажирів. Перевагу слід віддавати нарізній висадці та посадці пасажирів на кінцевих зупинках.

Територіально зупинка міського транспорту включає посадочну площадку для пасажирів і місце для зупинки маршрутних транспортних засобів. Вона починається від місця установки відповідного дорожнього знака (5.41 «Місце зупинки автобуса», 5.42 «Місце зупинки трамвая», 5.43 «Місце зупинки тролейбуса») і розміщується від нього в напрямку, зворотному руху транспорту. Межі зупинки (у поздовжньому напрямку) визначаються довжиною посадочної площадки для пасажирів. 
'''Під час розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі повинно забезпечуватись виконання таких основних умов:'''
* якнайзручнішого і безпечного підходу до основних об'єктів масового відвідування;
* якнайменшого зниження пропускної здатності міської вулиці (дороги);
* якнайменших взаємних перешкод між різними видами міського транспорту;
* зручності пересадки з одного виду міського транспорту або маршруту на інший.

== Розміщення зупинок на вулично-дорожній мережі ==
Зупинки, як правило, розміщують поблизу перехресть міських вулиць та доріг, а також посередині великих перегонів, якщо поряд знаходяться об'єкти массового відвідування. 
Відповідно до вищезазначених Правил автобусні і тролейбусні зупинки слід розміщувати, як правило, за перехрестям, а трамвайні - до перехрестя міських вулиць та доріг. У разі розміщення автобусних и тролейбусних зупинок за перехрестям відстань від посадочної площадки до пішохідного переходу повинна бути не більше 5-10 м. 
Оптимальна '''відстань між зупинками''' на маршрутах, транспортні засоби яких працюють у звичайному режимі, повинна становити '''400-600 м''', в експресному режимі і на маршрутах швидкісного трамвая - '''800-1200 м'''. 
На ділянках міських вулиць та доріг, де сумарна частота руху автобусів і тролейбусів перевищує 30 одиниць за годину, їхні зупинки слід зосереджувати. Спочатку за ходом руху розміщується тролейбусна, а потім автобусна зупинка. Відстань між тролейбусною і автобусною посадочними площадками повинна бути не менше 10 м.

== Обладнання зупинок ==
Посадочні площадки повинні мати '''''удосконалене покриття''''', яке легко піддається очищенню. Не допускається застій води на покритті після миття зупинки або дощу. Окрім того, на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки). Винятком є посадочні площадки, де вже ростуть дерева. 
На зупинках міського транспорту обов'язково повинна бути розміщена '''''маршрутна інформація'''''. 
Зупинки міського транспорту також обов'язково повинні бути обладнані '''''пішохідними огорожами та іншими відповідними технічними засобами для забезпечення безпеки дорожнього руху''''', а посадочні площадки, крім того повинні бути обладнані ще і транспортними огорожами. 
'''''Освітленість''''' зупинок міського транспорту та підходів до них в темний час доби повинна бути <big>не менше 15 лк.</big> 
На кожній зупинці повинні бути установлені '''''урни для сміття''''', які розміщують на початку і в кінці посадочної площадки так, щоб вони не заважали пасажирам здійснювати посадку і висадку з транспортних засобів, а також біля лави з навісом (павільйону). 
'''''Кіоски для продажу проїзних квитків''''' необхідно розміщувати на відстані <big>не менше 1,5 м</big> від проїзної частини або на початку посадочної площадки фасадом, орієнтованим у бік посадочної площадки або тротуару. 
'''''Лави з навісом (павільйони)''''' на зупинках слід установлювати на відстані <big>не менше 2 м</big> від проїзної частини. Довжина лави ( з навісом або у павільйоні) визначається пасажирооборотом зупинки, частотою руху маршрутних транспортних засобів і повинна становити <big>не менше 3 м.</big> 
Кіоски для продажу проїзних квитків, урни, лави з навісом і павільйони забороняється розміщувати на пішохідній частині тротуару, якщо її ширина становить менше 3 м або якщо між тротуаром і забудовою є розподілювальна смуга.

== Утримання зупинок ==
Покриття і всі елементи обладнання зупинок повинні постійно перебувати у належному експлуатаційному стані і відповідати вимогам безпеки дорожнього руху. 
Покриття зупинки слід регулярно прибирати від сміття, якнайшвидше очищувати від снігу та льоду. У разі ожеледиці покриття посадочної площадки слід
посипати піском, а місце зупинки маршрутних транспортних засобів – піскосольовою сумішшю. Сніговий вал, що утворюється після очищення проїзної частини від снігу, необхідно негайно розчищати не тільки на всю довжину посадочної площадки, а й на 5-10 м у кожний бік від її межі. 
'''Фарбування''' кіосків для продажу проїзних квитків, лав з навісом, павільйонів, урн, кронштейнів, стояків та інших елементів обладнання зупинок слід виконувати у міру необхідності, але '''не рідше ніж через 2 роки.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n112 статті 9 Закону України «Про дорожній рух»] до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить:

* розробка програм та здійснення заходів щодо розвитку, удосконалення, ремонту та утримання у безпечному для дорожнього руху стані доріг, вулиць та залізничних переїздів, зон відчуження;
* визначення нормативів та виділення необхідних коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів;
* влаштування місць для зупинок транспортних засобів, стоянок і відпочинку учасників дорожнього руху та створення інших об'єктів дорожнього сервісу;

⇒ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/198-94-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. "Про затвердження Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони"], власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, підприємства та організації, що забезпечують ремонт та утримання дорожніх об’єктів, зобов'язані своєчасно і якісно виконувати роботи з ремонту та утримання дорожніх об’єктів відповідно до Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, затверджених наказом Мінрегіону від 14 лютого 2012 р. № 54, ДСТУ 3587:22 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану”, ДСТУ 8749:2017 “Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт”.

1. Технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів (наказ Мінрегіону № 54)

* '''Сутність''': Цей документ встановлює технічні вимоги та норми щодо виконання робіт з ремонту, утримання та експлуатації вулиць та доріг у населених пунктах, включаючи їхній стан та функціонування.
* '''Сфера застосування''': Стосується всіх типів вулиць та доріг у містах, селищах та інших населених пунктах, а також їхніх елементів, таких як дорожнє покриття, тротуари та інженерні споруди.

2. ДСТУ 3587:2022 “Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану”

* '''Сутність''': Цей стандарт визначає вимоги до експлуатаційного стану доріг, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Він встановлює норми щодо покриття, розмітки, освітлення, а також інших елементів, що впливають на безпеку водіїв і пішоходів.
* '''Сфера застосування''': Поширюється на автомобільні дороги, включаючи дороги в населених пунктах, з метою підтримки їхнього безпечного стану протягом усього періоду експлуатації.

3. ДСТУ 8749:2017 “Безпека дорожнього руху. Огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт”

* '''Сутність''': Цей стандарт встановлює вимоги до організації дорожнього руху, а також застосування огороджень, знаків та інших засобів безпеки на ділянках, де проводяться дорожні роботи.
* '''Сфера застосування''': Регламентує безпеку на дорогах під час проведення ремонтних, будівельних та інших робіт, забезпечуючи захист учасників руху та тимчасових працівників.

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства (нарахованої, але невиплаченої заробітної плати)

2025-09-22T08:17:35Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальні аспекти виконання рішень суду */ змінено посилання, відредаговано текстуру, текст зроблено більш читабельним для сприйняття

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n3 Закон України «Про державний бюджет на 2025 рік»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»]
== Загальні аспекти виконання рішень суду ==
⇒ Для того, щоб зрозуміти яким чином особа може отримати кошти, які на її користь присуджено судом ми повинні звернутись до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон).

Що таке виконавче провадження ми можемо побачити у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 статті 1 Закону], а саме виконавче провадження '''є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень''' та рішень інших органів (посадових осіб) та представляє собою сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 Статтею 3 Закону] примусове виконання рішення відбувається на підставі таких виконавчих документів як:

▶ виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;

▶судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;

▶ виконавчі написів нотаріусів;

▶посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

▶постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;

▶постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

▶рішення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;

▶ рішення інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;

▶рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

=== Хто може проводити примусове виконання рішень про стягнення коштів з державного підприємства? ===
→ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 статті 5 Закону] примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.

→ Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n54 з частиною 2 цієї статті] приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 статтею 3 цього Закону], крім: рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону (наприклад, якщо підприємство внесено до Переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації).
==== Які можуть бути заходи примусового виконання рішень? ====
→ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n126 статті 10 Закону]: заходами примусового виконання рішень є:

●звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

●звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

●вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

●заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

→ Як вбачається з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n179 частини 1 статті 18 Закону] виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
==== Яким чином державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа? ====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 Статтею 26 Закону визначено] ⇒ Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 у статті 3 цього Закону:]

● за заявою стягувача про примусове виконання рішення;

●за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;

●якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;

●якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;

●у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

⇒ До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
== Процедура примусового стягнення коштів з державного підприємства ==
⇒ Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»], [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-п постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 «Про порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»] (далі - Постанова)

→держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником, в якому є державне підприємство.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/440-2014-%D0%BF#Text п. 20 вказаної Постанови] погашення заборгованості здійснюється Казначейством в межах бюджетних асигнувань, визначених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік, за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду на підставі рішень, поданих органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#Text Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#n23 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»]: «виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом '''шести місяців''' з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
== Строки виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства ==
⇒ Протягом '''десяти днів''' з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n370 відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"], крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#n23 частиною другою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"], керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача.

→ У разі відсутності необхідних документів та відомостей кошти перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, про порядок виплати коштів з якого державний виконавець повідомляє в установленому порядку стягувача '''не пізніше наступного дня''' після перерахування коштів. Кошти, що надійшли на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, перераховуються стягувачу протягом '''десяти днів''' з дня надходження всіх необхідних для цього документів та відомостей.

⇒ Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''у тримісячний строк''' з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

⇒ Державний виконавець '''протягом десяти днів''' з дня отримання такого повідомлення виносить постанову про заміну стягувача на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, з одночасним направленням повідомлення такому органу.

⇒ Державне підприємство або юридична особа, які визнані боржниками за рішеннями суду, зобов’язані '''протягом десяти днів''' з дня перерахування коштів відкрити рахунки в органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та проводити розрахунки виключно з цих рахунків. Положення цієї частини не поширюються на банки, сто відсотків або частка статутного капіталу яких належить державі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n349 пунктів 47-50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845] (далі - Порядок):

▶безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих:

1) органом Казначейства документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника.

2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.

→ Для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n349 з пунктом 47 цього Порядку] в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Перерахування коштів стягувачу здійснюється Казначейством '''у тримісячний строк''' з дня надходження необхідних документів та відомостей.

→ У разі відсутності таких документів та відомостей, якщо боржником є державні підприємство, установа, організація або юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, перерахування коштів здійснюється на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У разі, коли для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n349 пунктами 47 і 50 цього Порядку] необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, Казначейство подає '''протягом 10 днів''' з дня надходження виконавчих документів Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України. Казначейство відкладає безспірне списання коштів державного бюджету та поновлює його з дати набрання чинності законом про внесення змін до закону про Державний бюджет України.

→ Також відповідно до цього Порядку '''компенсація за порушення встановленого Законом строку перерахування коштів нараховується''': казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/845-2011-%D0%BF#n349 пункті 48 цього Порядку.] Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

'''''Що відбувається, коли подано не повний комплект документів?'''''

⇒ У разі якщо Ви подали не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, Державна казначейська служба України '''протягом п’яти днів''' з дня надходження заяви повідомляє Вас про це.

⇒ У разі неподання Вами документів та відомостей '''у місячний строк''' з дня отримання ним повідомлення Державна казначейська служба України повертає Вам заяву. 

Важливим є те, що повернення заяви не веде до неможливості '''подати цю заяву ще раз.'''
== Відповідальність за невиконання рішення суду ==
● У разі якщо Державна казначейська служба України '''протягом трьох місяців''' не перерахувала кошти за рішенням суду про стягнення коштів Вам має бути виплачена компенсація в '''розмірі трьох відсотків річних''' від несплаченої суми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17#n32 відповідно до частини1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».]

● Компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується Державною казначейською службою України.
[[index.php?title=Категорія:Виконання судових рішень]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами

2025-09-09T09:29:28Z

Tetiana.Kurmielova: /* Порядок проведення фактичної перевірки */ змінено посилання, виправлено помилки

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Подаковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
== Кто має право проводити перевірку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. статті 75 Подакового кодексу України] Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

● Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

● Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1080 визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України,] встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України].

== Визначення терміну ==
▶ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. 1 статті 75 Подакового кодексу України])

▶ '''Документальною перевіркою вважається перевірка''', предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

● Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1031 статті 39-3 цього Кодексу.]

● Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

● Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

▶ '''Фактичною вважається перевірка,''' що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 Норми встановлені підпункт 75.1.2 підпункт 75.1,3 статті 75 Податкового кодексу України.]
== Порядок проведення фактичної перевірки ==
● ''Порядок проведення фактичної перевірки передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1825 пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України.]''

'''Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).'''

▷ Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав

▷ Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1825 пункті 80.2.6 Податкового кодексу України,] може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункті 75.1.3 цього Кодексу], одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

▷ Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n872 на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу] може бути проведена контрольна розрахункова операція.

▷ Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1847 згідно із статтею 81 цього Кодексу.]

▷ Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

'''Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.'''

▷ Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
== Підстави проведення фактичної перевірки ==
# У разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
# Письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
# Неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
# У разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункті 75.1.3 Податкового кодексу України;]
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
== Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок ==
''Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України], та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:''
* направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. '''Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''що скріплений печаткою контролюючого органу''';
* копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податковим Кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. '''Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу '''та скріплення печаткою контролюючого органу''';
* службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
'''Непред'явлення або ненадіслання''' у випадках, визначених Податковим Кодексом України, '''платнику податків''' (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, '''є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.'''

'''Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вищезазначені, не дозволяється.'''

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

''У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.''

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом.] Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу '''не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу].'''
== Строки проведення фактичної перевірки ==
'''Тривалість перевірок не повинна перевищувати <big>10 діб</big>.'''

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу '''не більш як на <big>5 діб.</big>'''
== Підстави для подовження строку перевірки ==
* заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
* змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
== Порядок оформлення результатів фактичної перевірки ==
▲ '''''Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки'',''' які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Я''кщо такі порушення відсутні, складається довідка.''
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

● Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається '''у двох примірниках''', підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

● Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, '''здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.'''

● У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

● У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1398 статтею 58 Податкового кодексу України] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

'''''Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.'''''
== Заперечення до акта фактичної перевірки ==
⇒ У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110 визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України,] до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, '''протягом 10 робочих днів''' з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом '''протягом семи робочих днів''', що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1398 статтею 58 Податкового кодексу України,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110 визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України.]

⇒ У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.]

'''Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.'''

⇒ Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

'''Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки''' у порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1398 передбаченому статтею 58 Податкового кодексу України,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, '''а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів,''' поданих у порядку, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1110 визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового кодексу України], приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - '''протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.'''
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами

2025-09-09T09:17:40Z

Tetiana.Kurmielova: /* Кто має право проводити перевірку */ змінено посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Подаковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
== Кто має право проводити перевірку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. статті 75 Подакового кодексу України] Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

● Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

● Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1080 визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України,] встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України].

== Визначення терміну ==
▶ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. 1 статті 75 Подакового кодексу України])

▶ '''Документальною перевіркою вважається перевірка''', предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

● Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1031 статті 39-3 цього Кодексу.]

● Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

● Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

▶ '''Фактичною вважається перевірка,''' що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 Норми встановлені підпункт 75.1.2 підпункт 75.1,3 статті 75 Податкового кодексу України.]
== Порядок проведення фактичної перевірки ==
● ''Порядок проведення фактичної перевірки передбачено п.80.1 ст. 80 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].''

'''Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).'''

▷ Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав

▷ Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України], може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу], одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

▷ Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу] може бути проведена контрольна розрахункова операція.

▷ Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу.]

▷ Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

'''Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.'''

▷ Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
== Підстави проведення фактичної перевірки ==
# У разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
# Письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
# Неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
# У разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України];
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
== Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок ==
''Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим Кодексом України], та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:''
* направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. '''Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''що скріплений печаткою контролюючого органу''';
* копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податковим Кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. '''Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу '''та скріплення печаткою контролюючого органу''';
* службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
'''Непред'явлення або ненадіслання''' у випадках, визначених Податковим Кодексом України, '''платнику податків''' (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, '''є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.'''

'''Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вищезазначені, не дозволяється.'''

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

''У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.''

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом.] Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу '''не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу].'''
== Строки проведення фактичної перевірки ==
Тривалість перевірок не повинна перевищувати <big>10 діб</big>.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на <big>5 діб.</big>
== Підстави для подовження строку перевірки ==
* заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
* змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
== Порядок оформлення результатів фактичної перевірки ==
▲ ''Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки'', які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Я''кщо такі порушення відсутні, складається довідка.''
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

● Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

● Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

● У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

● У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

'''''Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.'''''
== Заперечення до акта фактичної перевірки ==
⇒ У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу], до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, '''протягом 10 робочих днів''' з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом '''протягом семи робочих днів''', що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу].

⇒ У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України.]

'''Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.'''

⇒ Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

'''Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки''' у порядку, передбаченому статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, '''а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів,''' поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - '''протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.'''
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами

2025-09-09T09:14:53Z

Tetiana.Kurmielova: /* Кто має право проводити перевірку */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Подаковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
== Кто має право проводити перевірку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. статті 75 Подакового кодексу України] Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

● Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

● Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1080 визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України,] встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України].

== Визначення терміну ==
▶ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. 1 статті 75 Подакового кодексу України])

▶ '''Документальною перевіркою вважається перевірка''', предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

● Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 статті 39-3 цього Кодексу].

● Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

● Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

▶ '''Фактичною вважається перевірка,''' що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 Норми встановлені підпункт 75.1.2 підпункт 75.1,3 статті 75 Податкового кодексу України.]
== Порядок проведення фактичної перевірки ==
● ''Порядок проведення фактичної перевірки передбачено п.80.1 ст. 80 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].''

'''Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).'''

▷ Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав

▷ Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України], може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу], одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

▷ Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу] може бути проведена контрольна розрахункова операція.

▷ Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу.]

▷ Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

'''Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.'''

▷ Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
== Підстави проведення фактичної перевірки ==
# У разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
# Письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
# Неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
# У разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України];
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
== Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок ==
''Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим Кодексом України], та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:''
* направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. '''Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''що скріплений печаткою контролюючого органу''';
* копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податковим Кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. '''Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу '''та скріплення печаткою контролюючого органу''';
* службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
'''Непред'явлення або ненадіслання''' у випадках, визначених Податковим Кодексом України, '''платнику податків''' (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, '''є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.'''

'''Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вищезазначені, не дозволяється.'''

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

''У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.''

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом.] Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу '''не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу].'''
== Строки проведення фактичної перевірки ==
Тривалість перевірок не повинна перевищувати <big>10 діб</big>.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на <big>5 діб.</big>
== Підстави для подовження строку перевірки ==
* заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
* змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
== Порядок оформлення результатів фактичної перевірки ==
▲ ''Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки'', які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Я''кщо такі порушення відсутні, складається довідка.''
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

● Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

● Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

● У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

● У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

'''''Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.'''''
== Заперечення до акта фактичної перевірки ==
⇒ У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу], до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, '''протягом 10 робочих днів''' з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом '''протягом семи робочих днів''', що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу].

⇒ У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України.]

'''Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.'''

⇒ Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

'''Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки''' у порядку, передбаченому статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, '''а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів,''' поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - '''протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.'''
[[Категорія:Податкове право]]

Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами

2025-09-09T09:07:34Z

Tetiana.Kurmielova: /* Кто має право проводити перевірку */ додано посилання і сама стаття - пункту 75.1. 1 статті 75 Подакового кодексу України, змінено посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Подаковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
== Кто має право проводити перевірку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. статті 75 Подакового кодексу України] Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

● Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

▶ Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 пункту 75.1. 1 статті 75 Подакового кодексу України])

● Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1080 визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України,] встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України].

== Визначення терміну ==
▷ '''Камеральною вважається перевірка''', яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

▷ '''Фактичною вважається перевірка,''' що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника.

● Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

▷ '''Документальною перевіркою вважається перевірка''', предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

● Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Під час здійснення планових перевірок платників податків, які є фінансовими агентами, предметом перевірки також є дотримання фінансовими агентами вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 статті 39-3 цього Кодексу].

● Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

● Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1753 Норми встановлені п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України.]
== Порядок проведення фактичної перевірки ==
● ''Порядок проведення фактичної перевірки передбачено п.80.1 ст. 80 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України].''

'''Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).'''

▷ Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав

▷ Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України], може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу], одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

▷ Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу] може бути проведена контрольна розрахункова операція.

▷ Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу.]

▷ Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

'''Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.'''

▷ Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
== Підстави проведення фактичної перевірки ==
# У разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;
# Письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;
# Неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
# У разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України];
# У разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
== Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок ==
''Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим Кодексом України], та за умови пред'явлення або надіслання таких документів:''
* направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. '''Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, '''що скріплений печаткою контролюючого органу''';
* копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Податковим Кодексом України, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. '''Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника''' (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу '''та скріплення печаткою контролюючого органу''';
* службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
'''Непред'явлення або ненадіслання''' у випадках, визначених Податковим Кодексом України, '''платнику податків''' (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, '''є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.'''

'''Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж вищезазначені, не дозволяється.'''

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

''У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.''

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексом.] Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу '''не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Кодексу].'''
== Строки проведення фактичної перевірки ==
Тривалість перевірок не повинна перевищувати <big>10 діб</big>.

Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на <big>5 діб.</big>
== Підстави для подовження строку перевірки ==
* заява суб'єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
* змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб'єкта господарювання та/або його господарських об'єктів.
== Порядок оформлення результатів фактичної перевірки ==
▲ ''Результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки'', які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Я''кщо такі порушення відсутні, складається довідка.''
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

● Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

● Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

● У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

● У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

'''''Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.'''''
== Заперечення до акта фактичної перевірки ==
⇒ У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу], до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, '''протягом 10 робочих днів''' з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом '''протягом семи робочих днів''', що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу].

⇒ У разі якщо платник податків виявив бажання брати участь у розгляді його заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів, зазначивши про це в запереченні та/або листі про надання додаткових документів, контролюючий орган зобов’язаний повідомити такому платнику податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень та/або листа про надання додаткових документів, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Повідомлення має бути надіслано у порядку, визначеному статтею 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу України.]

'''Участь керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.'''

⇒ Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

'''Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки''' у порядку, передбаченому статтею 58 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового Кодексу,] для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, '''а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів,''' поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 Податкового Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - '''протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.'''
[[Категорія:Податкове право]]

Укриття населення у фонді захисних споруд цивільного захисту

2025-09-09T08:52:09Z

Tetiana.Kurmielova: /* Загальні положення */ змінено посилання на НПА по тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту»]
== Загальні положення ==
⇒ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n53 пункту 14, статті 2 Кодексу цивільного захисту України], захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

▶ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2017-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту"] , фонд захисних споруд - сукупність усіх засобів колективного захисту (захисні споруди, споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) укриття та найпростіші укриття), передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n570 статтею 32 Кодексу цивільного захисту України], що можуть бути використані для укриття населення та перебувають на обліку відповідно до вимог, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/138-2017-%D0%BF#Text Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, включення об’єктів до складу та виключення таких об’єктів з фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку]
== Створення фонду захисних споруд ==
▶ Фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

⇒ Створення фонду захисних споруд здійснюється шляхом:

♦ реалізації положень розділів (схем) інженерно-технічних заходів цивільного захисту містобудівної та проектної документації об’єктів будівництва у частині будівництва (пристосування) захисних споруд та споруд подвійного призначення;

♦ комплексного освоєння підземного простору міст та інших населених пунктів для розміщення в ньому споруд соціально-побутового, виробничого та господарського призначення, що можуть бути використані для укриття населення як споруди подвійного призначення та найпростіші укриття;

♦ взяття на облік як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів об’єктів іншого призначення, які експлуатуються, зокрема підземних і наземних будівель і споруд, гірських та інших виробків і підземних порожнин;

♦ будівництва в особливий період швидкоспоруджуваних захисних споруд та облаштування найпростіших укриттів;

♦ завчасного придбання (виготовлення) та утримання в мирний час спеціальних конструкцій швидкоспоруджуваних захисних споруд, зокрема блок-модульного типу, готових до монтажу та використання.
== Утримання фонду захисних споруд ==
▶ Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

▶ У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в її утриманні відповідно до договорів, укладених з балансоутримувачем захисної споруди.

▶ Балансоутримувачі можуть організовувати утримання та експлуатацію сховищ як протирадіаційних укриттів у разі відсутності потреби в таких сховищах відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

▶ Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
== Види захисних споруд ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n570 пункту 1, 2 статті 32 Кодексу цивільного захисту України]:

'''До захисних споруд цивільного захисту належать:'''

● сховище - це герметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом виключення або зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, що можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, застосування зброї масового ураження та звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів;

● протирадіаційне укриття - це негерметична споруда, в якій створені умови для перебування людей та їх захисту протягом певного часу (не менше 48 годин) шляхом зменшення прогнозованого впливу небезпечних чинників, які можуть виникнути внаслідок надзвичайної ситуації, та іонізуючого опромінення у разі радіаційної аварії і радіоактивного забруднення місцевості та непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

▷ Для укриття населення також використовуються '''споруди подвійного призначення''' - будівлі, споруди чи їх окремі частини, призначені для використання за основним функціональним призначенням з метою забезпечення суспільних або господарських потреб, а також мають відповідні захисні властивості та спроектовані, побудовані або пристосовані таким чином, щоб забезпечити умови для тимчасового перебування людей у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю під час надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів.

'''Первинне (мобільне) укриття''' - це технічний виріб, у тому числі блок-модульного типу, призначений для короткострокового (до 4 годин) захисту населення на місцевості шляхом зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій.

'''Первинне (мобільне) укриття монтується чи виготовляється''' з дотриманням вимог національних стандартів та/або технічних регламентів, що заявлені у документі про відповідність.

▶ Потреба у будівництві (розміщенні) первинних (мобільних) укриттів визначається уповноваженими на це органами у разі необхідності в додатковому укритті населення у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період.

'''Найпростіше укриття''' - це цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій створені умови для тимчасового перебування людей (не менше 48 годин) у разі виникнення небезпеки їх життю та здоров’ю з метою зменшення непрямої дії звичайних засобів ураження під час воєнних (бойових) дій та/або терористичних актів.

'''Захисні споруди цивільного захисту''', споруди подвійного призначення, первинні (мобільні) та найпростіші укриття складають фонд захисних споруд цивільного захисту, є об’єктами такого фонду, мають стратегічне значення для забезпечення захисту населення і належать до засобів колективного захисту.

▶ В особливий період нарощування фонду захисних споруд цивільного захисту здійснюється шляхом будівництва захисних споруд цивільного захисту, споруд подвійного призначення та виготовлення (монтування) первинних (мобільних) і облаштування найпростіших укриттів, а також (у разі потреби) відновлення пошкоджених (зруйнованих) об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту.

== Категорії населення, які підлягають укриттю у певних видах захисних споруд ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#n570 пунктів 3, 4 статті 32 Кодексу цивільного захисту України], укриттю підлягають:

⇒ '''''у сховищах:'''''

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;

б) працівники найбільшої працюючої зміни атомних електростанцій, інших ядерних установок, а також працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок) та перебувають у зоні можливих значних руйнувань навколо них;

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів;

г) пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації в безпечне місце і перебувають у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;

ґ) працівники найбільшої працюючої зміни об’єктів критичної інфраструктури, віднесених до 1 та 2 категорії критичності, розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів;

⇒ '''''у протирадіаційних укриттях''''' - населення, зокрема працівники підприємств, установ, організацій, об’єктів критичної інфраструктури, пацієнти, працівники та відвідувачі закладів охорони здоров’я, учасники освітнього процесу, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах;

⇒ '''''у спорудах подвійного призначення''''' - населення, яке підлягає укриттю в захисних спорудах цивільного захисту, крім тих категорій населення, які підлягають укриттю у захисних спорудах, що мають перебувати в постійній готовності до використання за призначенням;

⇒ '''''у первинних (мобільних) укриттях''''' - населення, яке перебуває у місцях можливого скупчення людей на місцевості (на зупинках транспорту, в парках, місцях відпочинку тощо) в особливий період;

⇒ '''''у найпростіших укриттях''''' - населення виключно в умовах тимчасової недостатності інших об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту в особливий період.

▶ Для вирішення питань щодо укриття категорій населення, визначених частиною третьою цієї статті, центральні органи виконавчої влади, інші органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання та інші юридичні особи завчасно створюють фонд захисних споруд цивільного захисту.

▶ Потреба у фонді захисних споруд цивільного захисту визначається із розрахунку необхідності укриття всіх категорій населення за місцем роботи та за місцем проживання, а також інших категорій населення за місцем тимчасового перебування, у визначених законодавством випадках.

== практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83830171 Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2019 р. у справі № 520/1280/19 про зобов’язання приведення в належний технічний стан і готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Отримання компенсації в результаті травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі

2025-09-09T08:24:13Z

Tetiana.Kurmielova: /* Як розрахувати суму компенсації */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Як діяти у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ==
[[Файл:Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі .jpg|міні|Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ]]
Якщо ви постраждали внаслідок падіння на слизькій дорозі, необхідно:
* знайти свідків даного нещасного випадку та взяти у них контактні дані;
* у разі відсутності свідків – сфотографувати місце падіння з прив’язкою до об’єктів нерухомості на яких є вивіски (бажано);
* уважно подивитися навкруги, можливо поблизу є банківська установа, магазин, у яких зазвичай є камери зовнішнього спостереження;
* викликати швидку допомогу за місцем травмування. Прослідкувати, щоб лікарі зафіксували, що травма отримана внаслідок падіння на слизькій ділянці за певною адресою та в певний час і надали відповідну довідку. Бажано також записати особисті дані бригади медичних працівників, які доставили вас з місця падіння до лікарні;
* викликати поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування;
* написати відповідну заяву до правоохоронних органів. Всі дані, відображені у заяві, будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
* пройти судово-медичну експертизу, яка необхідна для визначення ступені тяжкості тілесного ушкодження;
* якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
== Кому висувати претензії ==
'''''Все залежить від території, на якій стався нещасний випадок.'''''

⇒ Законодавче визначення «прибудинкова територія» закріплене щодо багатоквартирного будинку в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій], відповідно до яких це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою й призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Схоже визначення містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"].
Водночас відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"], прибудинкову територію необхідно розуміти, як один з об’єктів у сфері благоустрою населених пунктів, який може включати в себе серед іншого наступні елементи:
* покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
* обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
* малі архітектурні форми, тощо.
⇒ Стосовно територій навколо будівель підприємств та під ними законодавство використовує поняття «території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору», які також є об’єктом у сфері благоустрою й включають ті самі елементи.

'''Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 (стаття 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")]. До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть також утворювати спеціалізовані підприємства державної та комунальної власності, метою яких буде утримання об’єктів благоустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n125 (стаття 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")].

⇒ Дорожня мережа України перебуває в державній власності. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n309 до статті 24 Закону України "Про дорожній рух"], кожна дорога має "власника". Дороги загальнодержавного значення (між містами України) керуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/628-2007-%D0%BF#Text ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу автомобільних доріг України], а дороги в містах підпорядковані комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування.

'''Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до органів місцевої влади.'''

'''Зверніть увагу!''' На даний час чинна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"], відповідно до пункту 9 якої, районна держадміністрація (виконавчий орган міської районної у місті ради) '''протягом доби''' з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
== Отримання компенсації ==
Перед зверненням до суду чи безпосередньо до підприємства-правопорушника потерпілий, насамперед, має потурбуватися про доказову базу щодо:
* наявності травми, що підтверджується довідками з лікарні, у яких би зазначався вид травми, за яких обставин ця травма отримана тощо;
* наявності порушення відповідача у сфері благоустрою: можна зробити декілька фото із зазначенням дати та часу, заручитися підтримкою;
* свідків пригоди;
* підтвердження понесення матеріальних втрат: рецепт лікаря, чеки, квитанції з аптек тощо;
* підтвердження завдання моральної шкоди (за наявності): висновки лікарів, показання свідків, що б підтвердили тяжкість моральних страждань, рецепти лікаря на придбання спеціальних лікарських засобів для боротьби з депресією, іншими психологічними розладами, що виникли внаслідок отримання травми.
=== Позасудовий порядок ===
⇒ Спробуйте звернутися з претензією до організації, на ділянці якої ви травмувалися. У претензії необхідно зазначити суму збитків. Є також шанс отримати компенсацію не тільки за лікування, а й за пошкоджене майно, наприклад, розбитий мобільний телефон. Для цього потрібні свідки або докази того, що телефон був при вас в момент падіння і був пошкоджений внаслідок нещасного випадку. Довести це складно, але можливо.
=== Судовий порядок ===
● Відповідачем може виступити адміністрація міста або власник ділянки. Для цього необхідно мати при собі довідки з лікарні, розрахунок матеріальної шкоди (чеки) і обґрунтування моральної шкоди.

⇒ Варто звернути увагу, що справу можна виграти не лише, коли травму отримано у дворі дому чи біля під’їзду. У судовій практиці достатньо справ, що стосуються відшкодування шкоди потерпілому від падіння на слизькій зупинці громадського транспорту, тротуарі чи парковці.

'''Важливо!''' У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 до статті 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.
== Як розрахувати суму компенсації ==
Сума компенсації буде складатися з відшкодування '''матеріальної та [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 моральної шкоди]'''.

● Підтвердженням матеріальних збитків є чеки на придбання лікарських препаратів, плівки для рентгену, медикаментів для подальшого лікування, тощо.

⇒ Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 до статті 23 Цивільного кодексу України] '''''особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.'''''

'''Моральна шкода полягає:'''

● у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

● у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

● у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

● у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

'''''Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.'''''

⇒ Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

⇒ Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

⇒ '''Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.'''

♦ Прикладом доказу душевних страждань може бути довідка/висновок лікаря-психолога, проте вона не може слугувати обґрунтуванням заявленої суми моральної шкоди.

♦ Одним з методів доведення немайнової (моральної) шкоди є проведення експертизи експертною організацією. Результатом проведеного дослідження є експертний висновок, який можна додати до позовної заяви в якості обґрунтування розрахунку суми компенсації моральної шкоди.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91329673 Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26 серпня 2020 року у справі № 754/183/20]

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Отримання компенсації в результаті травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі

2025-09-09T08:18:41Z

Tetiana.Kurmielova: /* Отримання компенсації */ Втрата чинності від 01.11.2023 "Про затв.Примірного положення про інспекцію з благоустрою населеного пункту". По тексту видалено посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Як діяти у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ==
[[Файл:Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі .jpg|міні|Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ]]
Якщо ви постраждали внаслідок падіння на слизькій дорозі, необхідно:
* знайти свідків даного нещасного випадку та взяти у них контактні дані;
* у разі відсутності свідків – сфотографувати місце падіння з прив’язкою до об’єктів нерухомості на яких є вивіски (бажано);
* уважно подивитися навкруги, можливо поблизу є банківська установа, магазин, у яких зазвичай є камери зовнішнього спостереження;
* викликати швидку допомогу за місцем травмування. Прослідкувати, щоб лікарі зафіксували, що травма отримана внаслідок падіння на слизькій ділянці за певною адресою та в певний час і надали відповідну довідку. Бажано також записати особисті дані бригади медичних працівників, які доставили вас з місця падіння до лікарні;
* викликати поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування;
* написати відповідну заяву до правоохоронних органів. Всі дані, відображені у заяві, будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
* пройти судово-медичну експертизу, яка необхідна для визначення ступені тяжкості тілесного ушкодження;
* якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
== Кому висувати претензії ==
'''''Все залежить від території, на якій стався нещасний випадок.'''''

⇒ Законодавче визначення «прибудинкова територія» закріплене щодо багатоквартирного будинку в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій], відповідно до яких це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою й призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Схоже визначення містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"].
Водночас відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"], прибудинкову територію необхідно розуміти, як один з об’єктів у сфері благоустрою населених пунктів, який може включати в себе серед іншого наступні елементи:
* покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
* обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
* малі архітектурні форми, тощо.
⇒ Стосовно територій навколо будівель підприємств та під ними законодавство використовує поняття «території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору», які також є об’єктом у сфері благоустрою й включають ті самі елементи.

'''Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 (стаття 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")]. До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть також утворювати спеціалізовані підприємства державної та комунальної власності, метою яких буде утримання об’єктів благоустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n125 (стаття 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")].

⇒ Дорожня мережа України перебуває в державній власності. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n309 до статті 24 Закону України "Про дорожній рух"], кожна дорога має "власника". Дороги загальнодержавного значення (між містами України) керуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/628-2007-%D0%BF#Text ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу автомобільних доріг України], а дороги в містах підпорядковані комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування.

'''Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до органів місцевої влади.'''

'''Зверніть увагу!''' На даний час чинна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"], відповідно до пункту 9 якої, районна держадміністрація (виконавчий орган міської районної у місті ради) '''протягом доби''' з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
== Отримання компенсації ==
Перед зверненням до суду чи безпосередньо до підприємства-правопорушника потерпілий, насамперед, має потурбуватися про доказову базу щодо:
* наявності травми, що підтверджується довідками з лікарні, у яких би зазначався вид травми, за яких обставин ця травма отримана тощо;
* наявності порушення відповідача у сфері благоустрою: можна зробити декілька фото із зазначенням дати та часу, заручитися підтримкою;
* свідків пригоди;
* підтвердження понесення матеріальних втрат: рецепт лікаря, чеки, квитанції з аптек тощо;
* підтвердження завдання моральної шкоди (за наявності): висновки лікарів, показання свідків, що б підтвердили тяжкість моральних страждань, рецепти лікаря на придбання спеціальних лікарських засобів для боротьби з депресією, іншими психологічними розладами, що виникли внаслідок отримання травми.
=== Позасудовий порядок ===
⇒ Спробуйте звернутися з претензією до організації, на ділянці якої ви травмувалися. У претензії необхідно зазначити суму збитків. Є також шанс отримати компенсацію не тільки за лікування, а й за пошкоджене майно, наприклад, розбитий мобільний телефон. Для цього потрібні свідки або докази того, що телефон був при вас в момент падіння і був пошкоджений внаслідок нещасного випадку. Довести це складно, але можливо.
=== Судовий порядок ===
● Відповідачем може виступити адміністрація міста або власник ділянки. Для цього необхідно мати при собі довідки з лікарні, розрахунок матеріальної шкоди (чеки) і обґрунтування моральної шкоди.

⇒ Варто звернути увагу, що справу можна виграти не лише, коли травму отримано у дворі дому чи біля під’їзду. У судовій практиці достатньо справ, що стосуються відшкодування шкоди потерпілому від падіння на слизькій зупинці громадського транспорту, тротуарі чи парковці.

'''Важливо!''' У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 до статті 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.
== Як розрахувати суму компенсації ==
Сума компенсації буде складатися з відшкодування '''матеріальної та [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 моральної шкоди]'''.

● Підтвердженням матеріальних збитків є чеки на придбання лікарських препаратів, плівки для рентгену, медикаментів для подальшого лікування, тощо.

⇒ Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 до статті 23 Цивільного кодексу України] '''''особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.'''''

'''Моральна шкода полягає:'''

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

'''''Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.'''''

⇒ Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

⇒ Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

⇒ Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

♦ Прикладом доказу душевних страждань може бути довідка/висновок лікаря-психолога, проте вона не може слугувати обґрунтуванням заявленої суми моральної шкоди.

♦ Одним з методів доведення немайнової (моральної) шкоди є проведення експертизи експертною організацією. Результатом проведеного дослідження є експертний висновок, який можна додати до позовної заяви в якості обґрунтування розрахунку суми компенсації моральної шкоди.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91329673 Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26 серпня 2020 року у справі № 754/183/20]

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Отримання компенсації в результаті травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі

2025-09-09T08:14:45Z

Tetiana.Kurmielova: /* Кому висувати претензії */ додано посилання на ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу автомобільних доріг України, та зміни по тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України "Про благоустрій населених пунктів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 року № 270 "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Як діяти у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ==
[[Файл:Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі .jpg|міні|Алгоритм дій у разі отримання травми чи збитків при падінні на слизькій дорозі ]]
Якщо ви постраждали внаслідок падіння на слизькій дорозі, необхідно:
* знайти свідків даного нещасного випадку та взяти у них контактні дані;
* у разі відсутності свідків – сфотографувати місце падіння з прив’язкою до об’єктів нерухомості на яких є вивіски (бажано);
* уважно подивитися навкруги, можливо поблизу є банківська установа, магазин, у яких зазвичай є камери зовнішнього спостереження;
* викликати швидку допомогу за місцем травмування. Прослідкувати, щоб лікарі зафіксували, що травма отримана внаслідок падіння на слизькій ділянці за певною адресою та в певний час і надали відповідну довідку. Бажано також записати особисті дані бригади медичних працівників, які доставили вас з місця падіння до лікарні;
* викликати поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування;
* написати відповідну заяву до правоохоронних органів. Всі дані, відображені у заяві, будуть внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;
* пройти судово-медичну експертизу, яка необхідна для визначення ступені тяжкості тілесного ушкодження;
* якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
== Кому висувати претензії ==
'''''Все залежить від території, на якій стався нещасний випадок.'''''

⇒ Законодавче визначення «прибудинкова територія» закріплене щодо багатоквартирного будинку в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій], відповідно до яких це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою й призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Схоже визначення містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"].
Водночас відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"], прибудинкову територію необхідно розуміти, як один з об’єктів у сфері благоустрою населених пунктів, який може включати в себе серед іншого наступні елементи:
* покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
* обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
* малі архітектурні форми, тощо.
⇒ Стосовно територій навколо будівель підприємств та під ними законодавство використовує поняття «території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору», які також є об’єктом у сфері благоустрою й включають ті самі елементи.

'''Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n254 (стаття 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")]. До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов. Органи державної влади та місцевого самоврядування можуть також утворювати спеціалізовані підприємства державної та комунальної власності, метою яких буде утримання об’єктів благоустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n125 (стаття 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів")].

⇒ Дорожня мережа України перебуває в державній власності. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n309 до статті 24 Закону України "Про дорожній рух"], кожна дорога має "власника". Дороги загальнодержавного значення (між містами України) керуються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/628-2007-%D0%BF#Text ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу автомобільних доріг України], а дороги в містах підпорядковані комунальним підприємствам органів місцевого самоврядування.

'''Інформацію про власника можна дізнатися за запитом до органів місцевої влади.'''

'''Зверніть увагу!''' На даний час чинна [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/270-2001-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року "Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру"], відповідно до пункту 9 якої, районна держадміністрація (виконавчий орган міської районної у місті ради) '''протягом доби''' з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення щодо утворення комісії з розслідування нещасного випадку у складі не менш як трьох осіб.
== Отримання компенсації ==
Перед зверненням до суду чи безпосередньо до підприємства-правопорушника потерпілий, насамперед, має потурбуватися про доказову базу щодо:
* наявності травми, що підтверджується довідками з лікарні, у яких би зазначався вид травми, за яких обставин ця травма отримана тощо;
* наявності порушення відповідача у сфері благоустрою: можна зробити декілька фото із зазначенням дати та часу, заручитися підтримкою;
* свідків пригоди, не зайвим буде звернутися до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0177662-07#Text Інспекції з благоустрою населеного пункту];
* підтвердження понесення матеріальних втрат: рецепт лікаря, чеки, квитанції з аптек тощо;
* підтвердження завдання моральної шкоди (за наявності): висновки лікарів, показання свідків, що б підтвердили тяжкість моральних страждань, рецепти лікаря на придбання спеціальних лікарських засобів для боротьби з депресією, іншими психологічними розладами, що виникли внаслідок отримання травми.
=== Позасудовий порядок ===
⇒ Спробуйте звернутися з претензією до організації, на ділянці якої ви травмувалися. У претензії необхідно зазначити суму збитків. Є також шанс отримати компенсацію не тільки за лікування, а й за пошкоджене майно, наприклад, розбитий мобільний телефон. Для цього потрібні свідки або докази того, що телефон був при вас в момент падіння і був пошкоджений внаслідок нещасного випадку. Довести це складно, але можливо.
=== Судовий порядок ===
● Відповідачем може виступити адміністрація міста або власник ділянки. Для цього необхідно мати при собі довідки з лікарні, розрахунок матеріальної шкоди (чеки) і обґрунтування моральної шкоди.

⇒ Варто звернути увагу, що справу можна виграти не лише, коли травму отримано у дворі дому чи біля під’їзду. У судовій практиці достатньо справ, що стосуються відшкодування шкоди потерпілому від падіння на слизькій зупинці громадського транспорту, тротуарі чи парковці.

'''Важливо!''' У відповідності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 до статті 5 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи.
== Як розрахувати суму компенсації ==
Сума компенсації буде складатися з відшкодування '''матеріальної та [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8 моральної шкоди]'''.

● Підтвердженням матеріальних збитків є чеки на придбання лікарських препаратів, плівки для рентгену, медикаментів для подальшого лікування, тощо.

⇒ Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 до статті 23 Цивільного кодексу України] '''''особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.'''''

'''Моральна шкода полягає:'''

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

'''''Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.'''''

⇒ Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

⇒ Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

⇒ Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

♦ Прикладом доказу душевних страждань може бути довідка/висновок лікаря-психолога, проте вона не може слугувати обґрунтуванням заявленої суми моральної шкоди.

♦ Одним з методів доведення немайнової (моральної) шкоди є проведення експертизи експертною організацією. Результатом проведеного дослідження є експертний висновок, який можна додати до позовної заяви в якості обґрунтування розрахунку суми компенсації моральної шкоди.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91329673 Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 26 серпня 2020 року у справі № 754/183/20]

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Пільги на оплату житлово-комунальних послуг колишнім працівникам та ветеранам МВС

2025-09-05T09:26:14Z

Tetiana.Kurmielova: /* Категорії осіб з числа колишніх працівників та ветеранів МВС які мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг */ отредаговано посилання, додано абзац другий пункт 14 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі

== Нормативно-правова база ==
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/203/98-вр Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»]

== Категорії осіб з числа колишніх працівників та ветеранів МВС які мають право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг ==

▶ Право на 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги), користування квартирним телефоном або 50-відсоткову знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення мають:

* ветерани військової служби,
* ветерани органів внутрішніх справ,
* ветерани Національної поліції,
* ветерани податкової міліції,
* ветерани державної пожежної охорони,
* ветерани Державної кримінально-виконавчої служби України,
* ветерани служби цивільного захисту,
* ветерани Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України
* і члени їх сімей, які проживають разом з ними, в жилих будинках усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#n64 пункт 6 стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»]).

{| class="wikitable"
|+
!Важливо!
|-
|Ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та члени їхніх сімей '''позбавляються права на пільги''' '''на період відбування''' ветераном військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції України, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України '''призначеного судом покарання у вигляді позбавлення волі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203/98-%D0%B2%D1%80#n64 стаття 8 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист).]
|}

== Куди звертатись за отриманням пільги на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі ==
▶ Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім’ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n497 заява]), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:

* '''починаючи з 1 грудня 2022 р'''. -до органів Пенсійного фонду України.

Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n12 пункт 3-1 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі]).

== Механізм виплати пільги ==
⇒ Виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється '''шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика''', відкритий в установі уповноваженого банку, або через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання одержувача пільг.

⇒ Виплата пільг, які протягом 2023 року перераховувалися органами Пенсійного фонду України на поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк” (''за зверненням органу Пенсійного фонду України без отримання від пільговика заяви про виплату пільг з відкриттям рахунка в банку''), не отримані пільговиком та повернуті АТ “Ощадбанк” Пенсійному фонду України, здійснюється за зверненням пільговика у визначеному законодавством порядку до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату пільги через поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text пункт 14 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі]).

▶ Якщо пільговик (ветеран війни, особа, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалий учасник Революції Гідності, член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни або член сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України) потрапив у полон держави-агресора або його визнали зниклим безвісти за особливих обставин, виплата пільг у грошовій формі здійснюється за зверненням одного із членів його сім’ї (чоловіка, дружини, непрацездатних батьків, законного представника дитини (до 18 років), неодружених повнолітніх дітей, визнаних особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, особи, яка перебуває під опікою або піклуванням громадянина, який має право на пільги), який фактично проживає у житловому приміщенні, за адресою якого надаються пільги, шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на банківський рахунок такого члена сім’ї [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text (абзац другий пункт 14 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі).]

'''З 1 травня 2025 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються з урахуванням середньомісячного доходу родини за останні шість місяців.'''

▶ У разі смерті пільговика, якому нараховано пільги у грошовій готівковій формі, члени сім’ї померлого, на яких поширювалися пільги, можуть отримати кошти, не виплачені у зв’язку із смертю пільговика, на підставі:

* письмового звернення одного із членів сім’ї, поданого до уповноваженого органу не пізніше дати закінчення бюджетного періоду;
* копії свідоцтва про смерть пільговика.

== Відповідальність за подання неправдивих відомостей ==
▶ Уповноважені органи мають право у разі потреби перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для надання пільг. Суми пільг, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пільговика або неповідомлення ним уповноваженому органу про зміну обставин, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n12 пункті 3 Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі]), на вимогу уповноваженого органу повертаються пільговиком. '''У разі відмови пільговика добровільно повернути суму надміру перерахованої (виплаченої) пільги питання про її примусове стягнення вирішується в судовому порядку.'''

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2025-09-05T08:58:51Z

Tetiana.Kurmielova: /* Поняття "особливий період" */ отредаговано посилання та додано частина 10 статті 20 Закону України" Про військовий обов'язок і військову службу")

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]

{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
'''''Особливий період''''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text статті 1 Закону України "Про оборону України"] ).

'''''Особливий період''''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).
{| class="wikitable"
|+
|'''''Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р'''''., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text (стаття 11 Закону]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015] '''оголошено звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців''', які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text акону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом], закінчення заходів мобілізації '''не припинило особливий період.'''

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду. Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
06 грудня 2016 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Законом України № 1769-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

'''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''':

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пункт другий частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).
▶ У період дії воєнного стану для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань на підставі листа (письмової згоди) від командира військової частини на військову службу за контрактом можуть бути прийняті особи віком від 60 років, що визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров’я для проходження військової служби. Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу відповідно до абзацу першого цієї частини, лист (письмова згода) командира військової частини на укладення контракту з такими особами надається виключно після погодження кандидата Генеральним штабом Збройних Сил України або уповноваженим органом військового управління (органом управління) іншого військового формування. Порядок погодження кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до абзацу першого цієї частини, а також перелік документів, необхідних для їх розгляду, визначаються Генеральним штабом Збройних Сил України або уповноваженим органом військового управління (органом управління) іншого військового формування" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n335 частина 10 статті 20 Закону України" Про військовий обов'язок і військову службу"])

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Зразок: [https://docs.google.com/document/d/1ynMBZ1zOm4qFqjRwVhbTVdzbbeOv4pZq/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду].

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

'''''Військовослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.'''''
== Див. також ==
* [[Подання рапорту військовослужбовцем]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2025-09-05T08:37:44Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]

{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
'''''Особливий період''''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] ).

'''''Особливий період''''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).
{| class="wikitable"
|+
|'''''Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р'''''., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n149 ст. 11 Закону]).

Відповідно до У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text казу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015] '''оголошено звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців''', які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом], закінчення заходів мобілізації '''не припинило особливий період.'''

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду. Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
06 грудня 2016 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Законом України № 1769-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

'''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''':

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пункт другий частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Зразок: [https://docs.google.com/document/d/1ynMBZ1zOm4qFqjRwVhbTVdzbbeOv4pZq/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду].

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

'''''Військовослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.'''''
== Див. також ==
* [[Подання рапорту військовослужбовцем]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України

2025-09-05T08:35:41Z

Tetiana.Kurmielova: /* Нормативна база */ змінено посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" від 06 грудня 2016 року № 1769-VІІІ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2122-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2169-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указ Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 "Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text Указ Президента України від 14 січня 2015 року № 15]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Постанова Вищого адміністративного суду України від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/okremi-kategorii-pracivnikiv/list-verkhovnogo-sudu-vid-13-lipnya-2018-r-no-60-154302-18 Лист Верховного Суду від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n206 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]

{| class="wikitable"
|
'''З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!'''
|}
== Поняття "особливий період" ==
'''''Особливий період''''' - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закону України "Про оборону України"] ).

'''''Особливий період''''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] ).
{| class="wikitable"
|+
|'''''Особливий період розпочався з 17 березня 2014 р'''''., коли було оприлюднено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указ Президента України від 17.03.2014 р. № 303/2014 "Про часткову мобілізацію"]
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"] (далі Закон) не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід, як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, – на організацію і штати мирного часу.

Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n149 ст. 11 Закону]).

Відповідно до У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15/2015#Text казу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015] '''оголошено звільнення в запас (демобілізацію) військовослужбовців''', які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію”.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/411/2016#Text Указом Президента України від 26 вересня 2016 року № 411/2016 «Про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, призваних під час третьої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року № 15»] прийнято рішення про звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, крім тих, які висловили бажання продовжувати військову службу. При цьому рішення щодо проведення демобілізації Президентом України не приймалося.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/42803930 Вищий адміністративний суд України у постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14)], виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.

Ураховуючи вищевикладене, з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом], закінчення заходів мобілізації '''не припинило особливий період.'''

З метою юридичного визначення тривалості особливого періоду до Верховного Суду України звернувся начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України та отримав [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VSS00222.html офіційну відповідь від 13 липня 2018 року № 60-1543/0/2-18], у цьому листі Верховний Суд констатував: особливий період діє у державі починаючи від 17 березня 2014 року, після оприлюднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303/2014#Text Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014]. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу '''''не приймав'''''. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду. Таким чином, [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS27482.html Верховний Суд України підтримав позицію Генерального штабу Збройних Сил України, висловлену ним у листі від 20 жовтня 2016 року № 316/1/906], яким надано роз’яснення щодо тривалості дії особливого періоду.
== Порядок та підстави розірвання безстрокового (до закінчення особливого періоду) контракту зі Збройними Силами України ==
06 грудня 2016 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1769-19#Text Законом України № 1769-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби"] було надане право на звільнення з військової служби військовослужбовцям, яким дію контракту було продовжено понад встановлені строки та тим, що уклали безстрокові контракти до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.

'''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''':

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 цього Закону;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пункт другий частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення, висловили бажання звільнитися з військової служби та які виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, '''здійснювати протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань.'''

Військовослужбовці, які набули право на звільнення, але не висловили бажання звільнитися з військової служби, продовжують військову службу.

Військовослужбовцям, які мають намір звільнитися з лав Збройних Сил України необхідно подати командуванню '''рапорт''' у двох примірниках (на другому примірнику проставляється відмітка про отримання та повертається військовослужбовцю).

Зразок: [https://docs.google.com/document/d/1ynMBZ1zOm4qFqjRwVhbTVdzbbeOv4pZq/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&rtpof=true&sd=true Рапорт на звільнення з контрактів до кінця особливого періоду].

У разі відмови військовослужбовцю у задоволенні рапорту надається мотивована письмова відповідь.

Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням.

'''''Військовослужбовці мають право оскаржити відмову у звільненні в судовому порядку.'''''
== Див. також ==
* [[Подання рапорту військовослужбовцем]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю]]
* [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Створення органу самоорганізації населення

2025-08-12T10:58:34Z

Tetiana.Kurmielova: /* Завдання, які вирішують ОСН */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2625-14 Закон України "Про органи самоорганізації населення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]

== Поняття "орган самоорганізації населення" ==
'''''Орган самоорганізації населення''''' (далі - ОСН) - представницький орган, що створюється жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, для вирішення завдань, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14 Законом України "Про органи самоорганізації населення"] (далі - Закон) .

== Завдання, які вирішують ОСН ==
♦ Cтворення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

♦ Задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

♦ Участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n14 стаття 3 Закону]).

⇒ Основні завдання ОСН обумовлені завданнями та функціями місцевого самоврядування та органів місцевого самоврядування. Повноваження ОСН, в тому числі і делеговані місцевою радою, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n102 статтями 14], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n122 15 Закону].

▶ З органами публічної влади ОСН пов'язує те, що вони беруть участь у вирішенні питань місцевого значення, що передбачає наявність в ОСН певних повноважень, якими їх наділяє орган публічної влади - міська рада; а також те, що ОСН здійснюють свої повноваження в межах відповідної території. У той же час подібно до громадської організації ОСН працюють на громадських засадах, їх діяльність базується на засадах добровільності щодо взяття на себе окремих повноважень публічної влади.

== Територія діяльності ОСН ==
ОСН створюється за територіальною ознакою.

'''''Територія, у межах якої діє ОСН, визначається рішенням ради, що дала дозвіл на створення:'''''
* сільського, селищного комітету - в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами діяльності сільської, селищної ради;
* вуличного, квартального комітету - в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;
* комітету мікрорайону - в межах території окремого мікрорайону, житлово-експлуатаційної організації в містах;
* будинкового комітету - в межах будинку (кількох будинків) в державному і громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів;
* комітету району в місті - в межах одного або кількох районів у місті, якщо його межі не співпадають з межами діяльності районної у місті ради ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n37 стаття 7 Закону]).

⇒ Зазначений перелік ОСН '''є виключним''', що дозволяє чітко відокремити від них органи громадської самодіяльності населення, що функціонують за галузевою ознакою і являють собою форму об'єднання жителів з метою покращання рівня громадських послуг, які їм надаються в системі місцевого самоврядування, наприклад батьківські комітети в школах та дитячих садках.
[[Файл:Створення ОСН.jpg|міні]]
== Порядок створення ОСН ==

=== Ініціювання створення органу самоорганізації населення виглядає таким чином: скликання зборів (конференції) жителів за місцем проживання (''не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу''), на яких приймається рішення про створення ОСН (''більшістю голосів учасників'') та обирається ініціативна група. ===

=== Звернення ініціативної групи до відповідної ради з необхідними документами: ===
# Заява про надання дозволу на створення ОСН ''([https://i.factor.ua/ukr/journals/rs/2017/november/issue-3/article-33136.html зразок]).''
# Протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання про ініціювання створення ОСН із зазначенням основних напрямів діяльності ''([https://i.factor.ua/ukr/journals/rs/2017/november/issue-3/article-33136.html зразок]).''
# Список учасників зборів (конференції) жителів за місцем проживання із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, серії і номера паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця та домашньої адреси кожного учасника зборів (конференції) жителів.

=== Розгляд питання про надання дозволу на створення ОСН відповідною радою (прийняття рішення про надання дозволу на створення ОСН або про відмову в його наданні): ===

# Питання про створення ОСН розглядається на найближчому засіданні відповідної ради за участю членів ініціативної групи зборів (конференції) жителів за місцем проживання.
# У рішенні ради про надання дозволу на створення ОСН мають бути обов’язково визначені його назва, основні напрями діяльності, повноваження та умови їх здійснення, територія, в межах якої має діяти ОСН.
# Рішення сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради про надання дозволу на створення ОСН доводиться до відома жителів у встановленому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n53 (стаття 9 Закону]);

=== Проведення установчих зборів (конференції) ОСН, обрання керівництва ОСН, затвердження положення про ОСН; ===

=== Легалізація ОСН (шляхом повідомлення про заснування або реєстрацію). ===
ОСН обирається терміном '''''на строк повноважень відповідної ради,''''' якщо інше не передбачено рішенням ради чи положенням про ОСН ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n66 стаття 11 Закону]).

=== Обрання ОСН ===
→ На конференції жителі обирають таємним голосуванням персональний склад ОСН (керівника, заступника (заступників) керівника, секретаря, інших членів), затверджують положення про ОСН та ін.

=== Легалізація ОСН ===
⇒ Легалізація ОСН є обов'язковою і здійснюється шляхом його [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|'''реєстрації''']] (набуття статусу юридичної особи) або '''письмового повідомлення відповідного виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради'''. ⇒ Для реєстрації ОСН уповноважені зборами (конференцією) жителів за місцем проживання їх представники подають до виконавчого комітету відповідної ради:
# Заяву про реєстрацію ОСН.
# Копію рішення відповідної ради про надання дозволу на створення органу самоорганізації населення.
# Протокол зборів (конференції) жителів за місцем проживання з рішеннями про обрання членів органу самоорганізації населення та його персональний склад, про затвердження положення, про обрання уповноважених представників для проведення реєстрації органу самоорганізації населення.
# Положення, затверджене зборами (конференцією) жителів за місцем проживання (у двох примірниках).
# Персональний склад членів органу самоорганізації населення із зазначенням прізвищ, імені та по батькові, року народження, місця проживання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n80 (стаття 13 Закону]).
▶ Заява розглядається '''в місячний термін''' з дня подання документів.
== Положення ОСН ==
Збори (конференція) жителів затверджують '''положення ОСН''', що має містити наступну інформацію:

# Назва та юридична адреса органу самоорганізації населення.
# Основні завдання та напрями діяльності органу самоорганізації населення.
# Права і обов'язки членів органу самоорганізації населення.
# Територія у межах якої діє орган самоорганізації населення.
# Строк повноважень органу самоорганізації населення та порядок їх дострокового припинення.
# Порядок використання коштів та іншого майна, порядок звітності.
# Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення.
# Інші питання, пов'язані з діяльністю органу самоорганізації населення.

== Організація діяльності ОСН ==
ОСН '''''не рідше одного разу на рік''''' повинен звітувати про свою діяльність на зборах (конференції) жителів за місцем проживання. ОСН має інформувати населення про своє місцезнаходження, час роботи і години прийому громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n138 стаття 18 Закону]).

⇒ Члени ОСН виконують свої обов’язки на громадських засадах.

⇒ За рішенням зборів (конференції) жителів за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їх праці за рахунок коштів, переданих ОСН ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n152 стаття 21 Закону)].

== Припинення повноважень ОСН ==
Повноваження ОСН можуть бути '''достроково''' припинені у разі:
# Невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету — за рішенням відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, яка дала дозвіл на його створення.
# Невиконання рішень зборів (конференції) мешканців за місцем проживання або невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску — за рішенням зборів (конференції) мешканців за місцем проживання.
# Порушення Конституції і законів України, інших актів законодавства — за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n181 стаття 25 Закону]).

⇒ ОСН припиняє свої повноваження також у разі перебудови або реорганізації будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов’язана з відселенням (переселенням) мешканців, які брали участь у зборах (конференції), що заснували цей орган.

'''Дострокове припинення повноважень ОСН означає також припинення діяльності цього органу.'''

→ Діяльність ОСН припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14 Закону] та його положення. У разі припинення діяльності ОСН фінансові ресурси та майно повертаються відповідній сільській, селищній, міській, районній у місті (у разі її створення) раді, що дала згоду на утворення зазначеного ОСН.

== Корисні посилання ==
* [https://dsk.kyivcity.gov.ua/content/yak-stvoryty-osn.html Як створити ОСН]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Правове регулювання утилізації батарей та акумуляторів

2025-08-12T10:45:54Z

Tetiana.Kurmielova: /* Регулювання утилізації акумуляторних батарей та акумуляторів */

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Закон України "Про хімічні джерела струму"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text Закон України "Про управління відходами"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0695-06#Text Наказ Міністерства Транспорту та зв'язку України № 489 від 20.05.2006 року "Про затвердження Експлуатаційних норм середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі] "
==Загальні положення==
'''Хімічні джерела струму''' - джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

'''Сфера хімічних джерел струму''' - відносини, що виникають при розробці, виробництві, реалізації, імпорті та експлуатації хімічних джерел струму, заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму.
==Регулювання утилізації акумуляторних батарей та акумуляторів==
'''Батареї та акумулятори''' - небезпечні відходи, які підлягають утилізації відповідно до законодавства України. Відходи батарей та акумуляторів містять у собі токсичні хімічні елементи: кадмій, ртуть, свинець, сірчана кислота, а також небезпечний електроліт.

Для забезпечення навколишнього середовища та здоров’я людини від згубних наслідків відходів батарей та акумуляторів є їх утилізація.

Акумуляторні батареї повинні бути утилізовані після списання. Окрім акумуляторних свинцево-кислотних стартерних батарей розповсюджені ще свинцево-кислотні тягові, гелеві, лужні нікель-кадмієві, нікель-залізні, нікель-цинкові, літій-іонні, літій-полімерні та інші акумуляторні батареї ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0695-06#Text «Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі»]).

'''Перелік властивостей, що роблять відходи небезпечними:'''

# '''HВ 1 Вибухонебезпечність:''' відходи, здатні до хімічної реакції з виділенням газу за такої температури, тиску та з такою швидкістю, що можуть завдати шкоди навколишньому природному середовищу, включаючи відходи піротехнічних виробів, вибухонебезпечні відходи органічних пероксидів та відходи вибухонебезпечних самореактивних речовин
# '''HВ 2 Окисна здатність''': відходи, які, виділяючи кисень, викликають або сприяють горінню інших матеріалів
# '''НВ 3 Легкозаймистість''': легкозаймисті рідкі відходи: рідкі відходи, які мають температуру спалаху нижче 60°С або відпрацьовані газойль, дизельне пальне та світлі нафтопродукти з температурою спалаху від > 55°С до ≤ 75°С; легкозаймисті пірофорні рідкі або тверді відходи: тверді або рідкі відходи, які навіть у невеликій кількості можуть спалахнути протягом 5 хвилин при взаємодії з повітрям; легкозаймисті тверді відходи: тверді відходи, які легко займаються або можуть спричинити, або сприяти горінню через тертя; легкозаймисті газоподібні відходи: газоподібні відходи, які є легкозаймистими у повітрі за температури 20°С та нормального атмосферного тиску 101,3 кПа; відходи, що вступають у реакцію з водою: відходи, які при контакті з водою виділяють легкозаймисті гази у небезпечних обсягах; інші легкозаймисті відходи: легкозаймисті аерозолі, відходи, що саморозігріваються, органічні пероксиди та самореактивні відходи
# '''НВ 4 Подразнювальна здатність''' - подразнення шкіри чи пошкодження очей
# '''HP 5 Вибіркова токсичність''' для окремих органів-мішеней (ВТОМ) /Токсичність при аспірації: відходи, які можуть виявляти вибіркову токсичність для окремих органів за одноразового або повторюваного впливу, або які можуть спричинити гострі токсичні ефекти внаслідок аспірації
# '''HВ 6 Гостра токсичність''': відходи, які можуть спричинити гострі токсичні ефекти після перорального надходження, потрапляння на шкіру або під час вдихання
# '''НВ 7 Канцерогенніст'''ь: відходи, які провокують онкологічні хвороби або збільшують вірогідність захворювання на такі хвороби
# '''НВ 8 Корозивність''': відходи, які при контакті можуть викликати роз’їдання шкіри
# '''HВ 9 Інфекційність''': відходи, які містять життєздатні мікроорганізми або їх токсини, які є або вважаються такими, що викликають захворювання у людей чи інших живих організмів
# '''HВ 10 Токсичність для репродуктивної системи''': відходи, які негативно впливають на статеву функцію та репродуктивність дорослих чоловіків і жінок, а також справляють токсичну дію на розвиток потомства
# '''HP 11 Мутагенність''': відходи, які можуть викликати мутацію, тобто постійні зміни в кількості або структурі генетичного матеріалу в клітині
# '''HВ 12 Здатність виділяти гостротоксичний газ''': відходи, які при контакті з водою або кислотою виділяють гостротоксичні гази
# '''HВ 13 Сенсибілізуюча здатність''': відходи, які містять одну або більше хімічних речовин, про які відомо, що вони спричиняють сенсибілізацію (алергічну реакцію) на шкірі або в дихальних шляхах
# '''HP 14 Екотоксичність''': відходи, які становлять або можуть становити безпосередній або віддалений ризик для навколишнього природного середовища
# '''HВ 15''' Відходи, здатні виявляти небезпечні властивості, зазначені вище, але не класифіковані за такими властивостями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#n986 додаток 3 до Закону України "Про управління відходами"]).

Порядок утилізації батарей та акумуляторів ємність яких більше 7 А/год. в Україні регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом України "Про хімічні джерела струму"].

'''Юридичні та фізичні особи (суб'єкти підприємницької діяльності)''', які використовують хімічні джерела струму, зобов'язані здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти протягом трьох місяців з дня закінчення строку експлуатації хімічних джерел струму або з дня оформлення документа про непридатність хімічних джерел струму для експлуатації внаслідок фізичного, морального зносу, непоправного браку, пошкодження, з інших причин.

'''Фізичні особи''', які не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності та використовують хімічні джерела струму для забезпечення власних потреб, зобов'язані здавати відпрацьовані небезпечні хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше для утилізації на спеціалізовані виробництва з утилізації, спеціалізованим підприємствам з утилізації чи на їх приймальні пункти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#n98 стаття 17 Закону України "Про хімічні джерела струму"]).

Утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму здійснюється на спеціалізованому виробництві з утилізації чи спеціалізованим підприємством з утилізації із застосуванням технологій і устаткування, що забезпечують екологічну безпеку технологічних процесів утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму та вилучення вторинної сировини для використання у виробництві хімічних джерел струму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#n123 стаття 20 "Закону України "Про хімічні джерела струму")].

Державний контроль і нагляд за якістю хімічних джерел струму та забезпеченням екологічної безпеки технологічних процесів виробництва здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів ([https://dpss.gov.ua/ Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів]), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного екологічного контролю ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України)], в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#n89 (частина четверта статті 15 Закону України "Про хімічні джерела струму")].

Також визначено сплату екологічного грошового закладу, якій покладається на юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують у своїй діяльності хімічні джерела струму ємністю 7 А/год та більше, та становить ''п'ять відсотків'' від ціни хімічного джерела струму, визначеної без урахування податку на додану вартість [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#n110 (стаття 19 Закону України "Про хімічні джерела струму" )].
==Державний контроль та відповідальність у сфері хімічних джерел струму==
Відповідальність у сфері хімічних джерел струму, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#Text Законом] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення.]

Державний контроль у сфері хімічних джерел струму здійснюють центральні та місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - стосовно реалізації загальнодержавних, галузевих та регіональних програм у сфері хімічних джерел струму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3503-15#n133 стаття 22 "Закону України "Про хімічні джерела струму")].

Порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію - тягнуть за собою ''накладення штрафу на посадових осіб від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n537 (стаття 827]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n537 Кодексу України про адміністративні правопорушення]).

Не надання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб '''''від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''

Не передача в установленому порядку відпрацьованих небезпечних хімічних джерел струму ємністю 7 А/год та більше на утилізацію підприємствам, що здійснюють діяльність із заготівлі та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, - тягне за собою накладення штрафу на громадян '''''від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''''
==Алгоритм дій громадян по утилізації батарейок і акумуляторів==
▶ Оскільки батарейки та акумулятори містять небезпечні хімічні реагенти і речовини, вони здатні завдати серйозної шкоди екології внаслідок порушення вимог їхньої утилізації. Одна батарейка може забруднити до 10 кв. м. площі.

▶ Таким чином, для збереження екології від забруднення відпрацьовані батарейки і акумулятори необхідно здавати до маркованого сортувальних боксів, які розташовані в супермаркетах і торгових центрах, магазинах електроніки та аксесуарів до них. У великих містах контейнери для прийому батарей на утилізацію встановлюються і в інших прохідних місцях.
[[Категорія:Екологічне право]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2025-08-12T09:14:25Z

Tetiana.Kurmielova: /* Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України «Про іпотеку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Які земельні ділянки можуть передаватись у заставу ==
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 Земельного кодексу України] в заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом. Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом.
== Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу ==
▶ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року:

⇒ Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;

⇒ Забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

'''''Земельний сервітут також не може бути предметом застави.'''''

▶Як вбачається з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 28 Перехідних положень Земельного кодексу України] припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:

● припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

● припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту.Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;

● припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;

● припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу.Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.

⇒ У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).

⇒ Протягом 30 днів з дня відновлення функціонування Державного земельного кадастру власник, користувач земельної ділянки, цільове призначення якої було змінено в порядку, визначеному підпунктом 11 пункту 27 цього розділу, без внесення відомостей про це до Державного земельного кадастру, зобов’язаний у порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр", подати заяву про внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру. Внесення таких відомостей здійснюється без подання витягу з містобудівної документації та дотримання вимог щодо узгодження зміненого цільового призначення із містобудівною документацією.

== Умови передачі земельної ділянки в заставу ==
* Присвоєння земельній ділянці кадастрового номера
* Передача в заставу може здійснюватися лише власником
* Обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації угоди
* Угода укладається за місцезнаходженням земельної ділянки
* Взаємопов'язаність та взаємообумовленість відносин «Заставою може забезпечуватися дійсна вимога,- що випливає з договору»
* Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки
* Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою
* Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів)
'''Не може бути передано у заставу право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності.'''

== Момент виникнення права застави ==
▶Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n90 статті 16 Закону України «Про заставу»] Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору, якщо інше не встановлено законом. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
== Право розпорядження заставленим майном ==
⇒ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#n90 статті 17 Закону України «Про заставу»] заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
== Звернення стягнення на заставлену земельну ділянку ==
▶ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2886 статті 572 Цивільного кодексу України] , в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

⇒ Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості. Подільний об’єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

⇒ Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

⇒ Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2886 статті 575 Цивільного кодексу України]).

'''Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:''' на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n274 частина 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку"]

● У першому та другому пункті земельна ділянка підлягає продажу "на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n347 частина 1 статті 41 Закону України "Про іпотеку"]).

● Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1402 статтею 139 Земельного кодексу України] передбачає, що у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону". Процедура проведення земельних торгів у формі аукціону передбачена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1298 стаття 137 Земельного кодексу України])

У третьому пункті звернення стягнення здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку"]).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

1. передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання

2. право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n299 стаття 37 Закону України "Про іпотеку"].
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Застава земельних ділянок або прав на них

2025-08-12T09:01:07Z

Tetiana.Kurmielova: /* Які земельні ділянки можуть передаватись у заставу */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text Закон України "Про заставу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України «Про іпотеку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]

== Які земельні ділянки можуть передаватись у заставу ==
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 статті 133 Земельного кодексу України] в заставу можуть передаватися земельні ділянки державної, комунальної та приватної власності, якщо інше не встановлено законом, а також права на них - право оренди земельної ділянки, право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), якщо інше не передбачено законом. Земельна ділянка або право на неї може бути передано у заставу лише за умови присвоєння земельній ділянці кадастрового номера в порядку, визначеному законом.
== Які земельні ділянки не можуть передаватись у заставу ==
▶ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року:

⇒ Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати ста гектарів. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;

⇒ Забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

'''''Земельний сервітут також не може бути предметом застави.'''''

▶Як вбачається з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 28 Перехідних положень Земельного кодексу України] припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях не є підставою для:

припинення дії, зміни договорів оренди, укладених відповідно до пункту 27 цього розділу, припинення прав оренди, які виникли на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти до закінчення строку, на який вони укладені;

припинення дії, зміни договорів оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту, поновлених відповідно до підпункту 1 пункту 27 цього розділу, припинення відповідних прав оренди, суборенди земельних ділянок, емфітевзису, суперфіцію, земельного сервітуту.Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори продовжують діяти до закінчення строку, на який вони поновлені;

припинення дії договорів про передачу права землекористування та припинення права оренди, суборенди земельних ділянок, переданих на підставі таких договорів. Після припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях такі договори не можуть бути поновлені, укладені на новий строк та продовжують діяти, а відповідне право оренди, суборенди земельної ділянки вважається переданим до закінчення строку, на який воно передано;

припинення існування як об’єктів цивільних прав земельних ділянок, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу.Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, сформованої для передачі її в оренду відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, така земельна ділянка припиняє своє існування як об’єкт цивільних прав. Забороняється формування інших земельних ділянок у межах земельної ділянки, сформованої відповідно до підпункту 2 пункту 27 цього розділу, до припинення її існування як об’єкта цивільних прав.

У місячний строк з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні або у відповідних окремих її місцевостях книги реєстрації землеволодінь і землекористувань в умовах воєнного стану підлягають передачі до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (або визначеного ним територіального органу, державного підприємства, що належить до сфери його управління).

Протягом 30 днів з дня відновлення функціонування Державного земельного кадастру власник, користувач земельної ділянки, цільове призначення якої було змінено в порядку, визначеному підпунктом 11 пункту 27 цього розділу, без внесення відомостей про це до Державного земельного кадастру, зобов’язаний у порядку, визначеному Законом України "Про Державний земельний кадастр", подати заяву про внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру. Внесення таких відомостей здійснюється без подання витягу з містобудівної документації та дотримання вимог щодо узгодження зміненого цільового призначення із містобудівною документацією.
== Умови передачі земельної ділянки в заставу ==
* Присвоєння земельній ділянці кадастрового номера
* Передача в заставу може здійснюватися лише власником
* Обов'язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації угоди
* Угода укладається за місцезнаходженням земельної ділянки
* Взаємопов'язаність та взаємообумовленість відносин «Заставою може забезпечуватися дійсна вимога,- що випливає з договору»
* Заставодержателем земельних ділянок сільськогосподарського призначення та прав на них (оренди, емфітевзису) можуть бути лише банки
* Передача в заставу частини земельної ділянки (або права на частину земельної ділянки) здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості) відповідно до документації із землеустрою
* Земельна ділянка, що перебуває у спільній власності (або право спільної оренди земельної ділянки), може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників (співорендарів)
'''Не може бути передано у заставу право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності.'''

== Момент виникнення права застави ==
▶Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text ст. 16 Закону України «Про заставу»] Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору, якщо інше не встановлено законом. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення. Реєстрація застави не пов'язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.
== Право розпорядження заставленим майном ==
⇒ Відповідно до ст.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2654-12#Text 17 Закону України «Про заставу»] заставодавець зберігає право розпорядження заставленим майном, якщо інше не передбачено законом чи договором. Заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
== Звернення стягнення на заставлену земельну ділянку ==
▶ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 572 Цивільного кодексу України] , в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

⇒ Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості. Подільний об’єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

⇒ Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.

⇒ Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2886 ст. 575 Цивільного кодексу України]).

'''●Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється:''' на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку"]

● У першому та другому пункті земельна ділянка підлягає продажу "на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України "Про виконавче провадження"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 41 Закону України "Про іпотеку"]).

● Також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 139 Земельного кодексу України] передбачає, що у разі звернення стягнення на земельну ділянку, що перебуває у власності громадянина чи юридичної особи, земельна ділянка підлягає продажу на земельних торгах, що проводяться у формі аукціону". Процедура проведення земельних торгів у формі аукціону передбачена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 ст. 137 Земельного кодексу України])

У третьому пункті звернення стягнення здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки" ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ч. 1 ст. 36 Закону України "Про іпотеку"]).

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

1. передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання

2. право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text ст. 37 Закону України "Про іпотеку"].
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Право користування землями]]