WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2023-12-18T07:27:46Z

Ternopil1.ternopil: Статтю доповненно судовою практикою, а саме додано правові позиції Верховного суду, а також додано інформацію щодо підстави для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт нерухомості, що перебуває у власності . Доповнено інформацією щодо дій набувача нерухомості щодо земельної ділянки , яка перебуває у державній чи комунальній власності .

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-IX#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості"]
== Оформлення речових прав на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають '''з моменту державної реєстрації цих прав'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text до ст. 126 Земельного кодексу України] право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, '''здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно''' після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Тобто внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Окрім того, державна реєстрація прав на земельну ділянку може здійснюватись безпосередньо '''нотаріусом,''' який укладає договір щодо набуття або припинення права власності на земельну ділянку.

Отож, для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із '''пакетом документів, який включає в себе:'''
# витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
# копію та оригінал паспорту заявника;
# копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду);
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 248,10 грн.);
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
# довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує '''витяг про державну реєстрацію її права.'''
== Загальні положення про перехід права на земельну ділянку ==
Чинне земельне та цивільне законодавство визначає імперативність, а саме «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об'єкт нерухомого майна, що відображає '''''принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди''''', який знаходить свій вияв у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 Земельного кодексу України].

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності, на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної,комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача( попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення.У разі якщо відчужувачу( попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку.

'''Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.'''

'''Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.'''

Виходячи з цього, логічним є наступне положення: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80427441 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).]''<blockquote>'''УВАГА!''' Набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду та перехід права на земельну ділянку –це два окремі правочини. </blockquote>'''''Щодо договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду''''', тото, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.6 ст.120 ЗК України,] істотною умовою його укладення є наявність кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Виходячи з цього, не можна продати жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України:] У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

З наведеного слід дійти висновку, що до особи, яка набула право власності на будівлю, переходить на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 120 ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"] право користування (оренди) саме тією земельною ділянкою, як об`єктом цивільних прав, кадастровий номер якої зазначено в договорі, що передбачає набуття права власності на будівлю, незалежно від її цільового призначення, але не частиною такої земельної ділянки. ( позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83876073 КГС ВС постанова від 14.08.2019 № 910/14257/18)]

'''''Щодо договору про перехід права на земельну ділянку''''', то тут варто звернути увагу на те, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто зазначити, що відсутність права власності чи договору оренди на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, не є перешкодою в укладенні договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на такій земельній ділянці. Проте, в такому випадку не діятиме згадане вище положення про перехід до нового власника права власності, права користування на земельну ділянку в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), оскільки попередній власник жилого будинку, будівлі або споруди не мав жодних прав на земельну ділянку. Саме така позиція міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345588 Постанові Верховного Суду України у справі №127/10011/18].

При цьому, документи, що підтверджують набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт.

Якщо ж об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об'єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об'єкта нерухомого майна зобов'язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об'єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. ст. 118, 123 або 128 ЗК України.]

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 122 ЗК України,] зобов'язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом. Пропущення 30-денного строку подання клопотання не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об'єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт

== Окремі положення щодо договору оренди землі під час переходу права на земельну ділянку ==
Враховуючи непоодиноку практику Верховного Суду щодо переходу права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно в розмірі укладеного договору оренди землі, варто звернути уваги на певні юридичні аспекти.

По-перше, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 7 Закону України "Про оренду землі"] договір оренди земельної ділянки при цьому не перестає діяти, а право оренди продовжує існувати у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й до відчуження нерухомості. Змінюються лише дані про особу орендаря. Водночас факт державної реєстрації змін про особу орендаря не впливає на вже зареєстроване право оренди: не змінює і не припиняє його. Новий власник будівлі може ініціювати внесення таких змін для уникнення спірних ситуацій з орендодавцем землі або з іншою метою, коли відомості про нього як орендаря необхідні для широкого загалу.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. ( [https://protocol.ua/ru/postanova_kgs_vp_vid_27_02_2019_roku_u_spravi_913_661_17/ Постанова КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17] )

Також варто наголосити на постанові [https://protocol.ua/ua/pokupets_neruhomosti_yaka_roztashovana_na_orendovaniy_z_d_avtomatichno_nabuvae_obov_yazku_splachuvati_orendnu_platu_na_umovah_dogovoru_orendi_z_d/ КГС ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17], яка передбачає положення щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. Зокрема, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов’язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов’язанні (!!!)

Крім того, із П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87891187 останови палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного Господарського Суду Верховного Суду від 28.02.2020 № 913/169/18] вбачається, що за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 120 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"] не може перейти право оренди земельної ділянки, яке у попереднього землекористувача ще не виникло станом на час відчуження ним будівель, розташованих на цій земельній ділянці, незалежно від дати укладення договору оренди земельної ділянки, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює як перехід такого права оренди до покупця будівлі (відповідача) за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ч. 3 ст. 7 ЗУ "Про оренду землі"], так і заміну сторони у зобов`язанні.

Особа, яка набула права власності на нерухоме майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно, отже спірний договір не підлягає розірванню. ( позиція [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79397904 КГС ВС відповідно до Постанови від 15.01.2019 № 908/27/18])

== Судова практика ==
У даній категорії справ, варто звернути увагу на постанову [https://protocol.ua/ua/vsu_zgidno_printsipu_tsilisnosti_zemelnoi_dilyanki_iz_budivleyu_yaka_na_niy_roztashovana_pravo_osobi_na_koristuvannya_z_d_nezalegno_vid_ii_rozmiriv/#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20120%20%D0%97%D0%9A%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8. ВСУ у справі за № 6-2225 цс16]. Зокрема, правова позиція Верховного Суду України закріплює наступне. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 ЦК України] до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України] (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] у поєднанні з нормою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/90774898?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.85125850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Ухвала від 30.07.2020 № 910/32643/15 Верховний Суд. Касаційний господарський суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/81139165?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.84453850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Постанова від 03.04.2019 № 921/158/18 Верховний Суд. Велика Палата]

Постанова Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі №804/7861/16, детальніше, - https://reyestr.court.gov.ua/Review/114369519 «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно.»

Велика Палата Верховного Суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91338225 постанові від 16.06.2000 року у справі 689/26/17] вказала на те, що враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки (закріпленому у цивільному та земельному законодавстві ) та розташованих на ній будинку, споруди, слід зробити висновок, що земельна ділянка слідує за нерухомим майном, яке придбаває особа, якщо інший спосіб переходу права на земельну ділянку не передбачено умовами договору чи приписами законодавства .

При цьому при застосуванні положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України] у поєднанні з нормою с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text татті 125 ЗК України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об`єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України], особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Крім того, слід зауважити, що якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості суперечить закону. ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483110 Позиція ВП ВС у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18])

[[Категорія:Земельне право]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2023-10-31T08:56:20Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства ([https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану)]. Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.'''
|}

'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22]: розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2023-10-31T08:02:21Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства ([https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану)]. Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.'''
|}
Тобто, відмова у відкритті провадження у справі про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України з підстав попереднього незвернення до органу реєстрації актів цивільного стану, неотримання відмови у проведенні державної реєстрації народження та необхідності подальшого оскарження такої відмови в порядку адміністративного судочинства не ґрунтується на положеннях статті 317 ЦПК України, яка не вимагає від заявників вчинення інших дій перед зверненням до суду з відповідною заявою (Постанова КЦС у складі ВС від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22)

'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22]: розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2023-10-31T07:48:30Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства ([https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану)]. Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.'''
|}
'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22]: розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Встановлення факту смерті на тимчасово окупованих територіях

2023-10-31T07:46:53Z

Ternopil1.ternopil: Проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерть оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"] державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
* документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
* рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5] (далі - Правила), підставою для державної реєстрації смерті, зокрема є:
#лікарське свідоцтво про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text форма № 106/о]);
#фельдшерська довідка про смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1153-06#Text форма № 106-1/о]);
#лікарське свідоцтво про перинатальну смерть ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text форма № 106-2/о]);
#рішення суду про оголошення особи померлою;
#рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час;
#повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів;
#повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть ''(пункт 1 глави 5 розділу III [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил])''.
Ці документи додаються до другого примірника актового запису про смерть.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок реєстрації смерті]].

Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]), або адвоката.

Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч.1 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність]».

За відсутності підстав для державної реєстрації смерті (відсутній документ належної форми) відділ державної реєстрації актів цивільного стану на прохання заявника складає письмову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n2185 відмову у проведенні державної реєстрації смерті] у якій викладає причини неможливості проведення такої реєстрації.

Тоді реєстрація смерті на тимчасово окупованій території відбудеться на підставі рішення суду про втановлення факту смерті особи.

'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
==Хто має право звернутися до суду==
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) заяву про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, можуть подати члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов’язки чи законні інтереси).
==Куди звернутись==
Члени сім’ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи для встановлення факту смерті особи, яка померла на тимчасово окупованій території України, мають звернутися до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
== Перелік необхідних документів ==
* Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:
# який факт заявник просить встановити та з якою метою;
#причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
#докази, що підтверджують факт;
* докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
*довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
*копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 318 ЦПК України]).
Відповідно до частин 2, 4 та 5 ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 Цивільного процесуального кодексу України] докази вважаються поданими належним чином, якщо вони подані в оригіналі або в копії, засвідченій в порядку, встановленому чинним законодавством, із зазначенням особи, у якої наявний оригінал відповідного документу. При цьому учасник справи може своїм підписом засвідчити копію письмового доказу лише у разі, якщо його оригінал знаходиться у такого учасника справи.

Подати заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України можна через [https://id.court.gov.ua Державну систему електронної ідентифікації «Електронний суд»]. Така заява скріплюються електронним підписом заявника (його представника) ([https://wiki-ccs.court.gov.ua/w/Що_таке_КЕП_та_ЕЦП%3F КЕП]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимога щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положенні законодавства ([https://www.minre.gov.ua/sites/default/files/vsu.pdf лист Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 № 985/0/208-21 щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану)]. Тобто звертатися спочатку до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України та отримати письмову відмову, '''не є обов'язковим.'''
|}
'''Зразок заяви''' '''про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території'''
[[Файл:Заява про встановлення факту смерті на ТОТ.doc|міні]]
==Вартість==
Заявники у справах за заявами про встановлення факту смерті, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, поданих у зв’язку із воєнним станом, надзвичайним станом, збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справ даної категорії ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"]).
== Строки розгляду заяви==
Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Разом з тим, термін "невідкладно", у кожній конкретній ситуації буде різним, виходячи з завантаженості судді та дня подачі заяви до суду. Однак, в будь-якому випадку, можна розраховувати на розгляд судом справи протягом 1-5 днів.
==Зміст рішення суду==
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів (стаття 319 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає '''негайному виконанню.'''

Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після його ухвалення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи.

У разі проведення державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, надісланого судом, свідоцтво про смерті оформлюється та видається заявнику під час його звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105669773 Рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 10 серпня 2022 у справі № 710/1029/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105563316 Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 04 серпня 2022 року у справі № 317/1500/22] (у встановленні факту відмовлено, у зв'язку з тим, що не подано доказів, які би підтверджували неможливість реєстрації фактів органом відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території України. Медичне свідоцтво про смерть, видане закладом охорони здоров'я окупованого м.Приморськ є належним документом за яким органом державної реєстрації актів цивільного стану на території України може бути зареєстрований факт смерті особи).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87298089 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 243/385/19ц] якщо заявник не може підтвердити, що він є родичем або членом сім’ї особи факт смерті якої просить встановити, то суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 317 ЦПК України, заявник не має права на звернення до суду із відповідною заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/107651726 Постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/1443/22]: розгляд державними органами документів, виданих окупаційною владою, не означає автоматичного визнання такої влади. Водночас держава має вживати заходів щодо ефективного захисту. Документи, видані органами та установами (зокрема, закладами реєстрації актів цивільного стану), що розташовані на тимчасово окупованій території України, як виняток можуть братись до уваги судом і оцінюватися разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв’язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку ст. 315 ЦПК України.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78978236 Постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі № 707/1607/16-ц]: посилання заявника на застосування «намібійського винятку» не дає підстав для висновку, що факт смерті може підтверджуватися лише документами, виданими органами на непідконтрольній території України. Заявник зобов’язаний надати суду також й інші докази, які не отримані від органів тимчасово окупованої території. Такими доказами можуть бути пояснення свідків, фототаблиці, тощо.

==Див. також==
*[[Порядок реєстрації смерті]]
*[[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Суди]]

Право на зарахування до закладів вищої освіти за квотами

2023-05-01T09:55:42Z

Ternopil1.ternopil: Наказом МОН України від 13.03.2023 р. №276 затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році. Внаслідок чого відбулися зміни у визначенні квот та щодо спеціальних умов участі у вступній кампанії, а також зміни відносно реалізації права вступників на обрання місця навчання .

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n100 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 658 від 26 серпня 2016 року "Про затвердження Порядку відшкодування коштів державного або місцевого бюджету, витрачених на оплату послуг з підготовки фахівців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1353-15#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.10.2015 № 1085 про затвердження Положення про приймальну комісію вищого навчального закладу]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1542-21#Text Наказ Міністерства освіти і науки 13.10.2021 № 1098 "Про затвердження Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-23#TextНаказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» Наказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році»]
==Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"] прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Умови конкурсу повинні забезпечувати дотримання прав особи у сфері освіти. 
Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти оприлюднюються на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки '''не пізніше 15 жовтня року''', що передує року вступу до закладу вищої освіти. 
<big>Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.</big>
'''Брати участь у конкурсі в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України мають право''':
*Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, за результатами вступних іспитів з конкурсних предметів у закладі вищої освіти в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) України мають право особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;
*Особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції (операції об’єднаних сил), забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
*Військовослужбовці військової служби за контрактом - при вступі до військових закладів вищої освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти.
Для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які отримали документ про повну загальну середню освіту, прийом на навчання до закладів вищої освіти здійснюється у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України. 
''Право на першочергове зарахування для здобуття вищої освіти за '''медичними, мистецькими та педагогічними спеціальностями''' на конкурсній основі в межах установлених квот мають особи, які '''уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу''', при їх зарахуванні на місця, що фінансуються за державним (регіональним) замовленням.''
Прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їхніх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням:
*середнього бала документа про повну загальну середню освіту;
*бала за мотиваційний лист;
*бала за особливі успіхи особам, які є членами збірних команд України на міжнародних учнівських олімпіадах або є призерами IV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових предметів (за переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки), є учасниками Олімпійських, Паралімпійських та Дефлімпійських ігор (за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері культури, молоді та спорту), або бала за успішне закінчення підготовчих курсів закладу вищої освіти для вступу до цього закладу вищої освіти на визначені Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти природничо-математичні та інженерно-технічні спеціальності;
*за результатами вступних випробувань у закладі вищої освіти у межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти України ''(для осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які отримали документ про повну загальну середню освіту.)''
Особливості прийому до закладів вищої освіти осіб, зазначених в абзаці п’ятому частини четвертої цієї статті, визначаються '''Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти.'''
==Основні завдання та обов’язки Приймальної комісії при роботі з вступниками-квотниками==
Приймальна комісія, яка діє при кожному вищому навчальному закладі розробляє Правила прийому, які затверджує Вчена рада вищого навчального закладу. 
'''До обов'язків приймальної комісії відносяться:'''
*забезпечення інформування вступників, їх батьків та громадськість з усіх питань вступу до вищого навчального закладу;
*організація приймання заяв та документів, приймає рішення про допуск вступників до участі в конкурсі (до участі у вступних випробуваннях);
*подання до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - Єдина база) отримані від вступників дані про них, вносить зміни до статусів заяв вступників в Єдиній базі;
*координування діяльності усіх структурних підрозділів вищого навчального закладу щодо підготовки та проведення конкурсного відбору;
*організація і проведення консультації з питань вступу на навчання та вибору спеціальності, що найбільш відповідає здібностям, нахилам і рівню підготовки вступників;
*організація та контроль діяльності технічних, інформаційних і побутових служб щодо створення умов для проведення вступної кампанії;
*забезпечення оприлюднення на веб-сайті вищого навчального закладу цього Положення, Правил прийому та інших документів, передбачених законодавством;
*приймання рішення про зарахування вступників за формами навчання і джерелами фінансування. 
Прийом заяв та документів вступників приймальною комісією вищого навчального закладу проводиться у строки, передбачені Умовами прийому і Правилами прийому. 
<big>Відмова у реєстрації заяви вступника не допускається, крім випадків відсутності документів, передбачених Умовами прийому для реєстрації вступника.</big>
Заяви та документи вступників реєструються в прошнурованому, з пронумерованими сторінками та скріпленому печаткою вищого навчального закладу або печаткою відповідного структурного підрозділу вищого навчального закладу журналі реєстрації заяв вступників, в якому зазначаються також '''пріоритет заяви; інформація про документи, що дають право на особливі умови зарахування'''
Приймальна комісія приймає рішення про допуск вступника до участі у конкурсі, про що повідомляє вступника.
==Квоти на зарахування до закладів вищої освіти==
<big>Право на зарахування за квотами — це право вступника щодо зарахування на навчання до закладу вищої освіти за квотою-1, квотою-2, квотою-3, квотою-4, квотою для іноземців, що реалізується відповідно до Умов прийому до вищих навчальних закладів України.</big>

Термін '''«Квоти»''' визначається Умовами прийому до вищих навчальни закладів України.
<big>Квоти встановлюються для прийому за державним замовленням окремих категорій вступників відповідно до законодавства та оприлюднюються перед початком вступної кампанії сайтах закладів вищої освіти.</big>
*'''<big>квота-1</big>''' - визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих (закритих) конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, що мають право на вступ на основі вступних іспитів (крім осіб, які мають право на квоту-2), та дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа;

*<big>'''квота-2'''</big> - квота-2 - визначена частина максимального обсягу бюджетних місць (для відкритих конкурсних пропозицій) або загального обсягу бюджетних місць (для фіксованих конкурсних пропозицій), яка може бути використана для прийому вступників на основі ПЗСО та НРК5, місце проживання яких станом на 24 лютого 2022 року задекларовано (зареєстровано) на тимчасово окупованій території, території населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративній межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року;

*'''<big>квота для іноземців</big>''' - визначена частина обсягу бюджетних місць, яка використовується для прийому вступників з числа:
#іноземців, які прибувають на навчання відповідно до міжнародних договорів України;
#закордонних українців, статус яких засвідчено посвідченням закордонного українця, і які не проживають постійно в Україні. 
==Спеціальні умови участі в конкурсному відборі на здобуття вищої освіти==
Спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 є:

* зарахування на місця державного або регіонального замовлення за результатами позитивної оцінки вступних випробувань, участі в конкурсі за квотою-1, квотою-2;

* переведення на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, у передбачених цим Порядком випадках.

Спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі у конкурсному відборі за результатами лише творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1) або лише співбесіди (для інших спеціальностей) з можливістю зарахування на навчання на підставі отриманої позитивної оцінки та/або спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки лише творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-23#TextНаказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році]) або лише співбесіди (для інших спеціальностей), користуються:

* особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

* особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надано право на прийом без екзаменів до державних закладів вищої освіти за результатами співбесіди;

* особи з інвалідністю, які неспроможні відвідувати заклад освіти (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення).

Спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі у конкурсному відборі на навчання за результатами співбесіди замість результатів НМТ або творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-23#TextНаказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році], спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 або НРК7 у вигляді участі у конкурсному відборі на навчання за результатами співбесіди з іноземної мови замість ЄВІ та/або фахового іспиту замість ЄФВВ користуються:

* особи, визнані постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема ті з них, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової служби) в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України;

* особи, яким за рішенням регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти відмовлено в реєстрації для участі в НМТ 2023 року / рішенням приймальної комісії відмовлено в реєстрації для участі в ЄВІ, ЄФВВ (на підставі рішення регламентної комісії регіонального центру оцінювання якості освіти, ухваленого за результатами розгляду документів вступника, здійсненого на запит приймальної комісії, що реєструє) через неможливість створення особливих (спеціальних) умов (за умови внесення до картки фізичної особи копії медичного висновку за формою первинної облікової документації № 086-3/о «Медичний висновок про створення особливих (спеціальних) умов для проходження зовнішнього незалежного оцінювання», затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 29 серпня 2016 року № 1027/900, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2016 року за № 1707/29837 (далі - наказ № 1027/900), що завірений підписом секретаря регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти і печаткою регіонального центру оцінювання якості освіти, та відповідного витягу з протоколу засідання регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти);

* особи, яким на запит щодо можливості створення спеціальних умов для проходження НМТ, ЄВІ, ЄФВВ регламентною комісією при регіональному центрі оцінювання якості освіти надано відмову в їх створенні через відсутність організаційно-технологічних можливостей (за умови внесення до картки фізичної особи відповідного витягу з протоколу засідання регламентної комісії при регіональному центрі оцінювання якості освіти та медичного висновку, у якому зазначено про необхідність створення певних умов для проходження НМТ, медичного висновку, у якому зазначено про необхідність створення певних умов для складання ЄВІ, ЄФВВ);

* особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, які в 2023 році не брали участі в основних та додаткових сесіях НМТ, ЄВІ, ЄФВВ через наявність захворювання або патологічного стану, зазначеного в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом № 1027/900, (за умови подання до приймальної комісії закладу вищої освіти документа (його копії), що засвідчує статус особи з інвалідністю або дитини з інвалідністю та одного з документів, зазначених у підпункті 1 пункту 2 наказу № 1027/900, або копії такого документа);

* військовослужбовці, поліцейські, рятувальники, особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби при вступі на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб до вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (тільки під час вступу на навчання для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 та НРК7).

Спеціальними умовами участі у конкурсному відборі на навчання для здобуття вищої освіти на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі у конкурсному відборі на навчання за результатами співбесіди замість результатів НМТ або творчого конкурсу (для спеціальностей, визначених у додатку 1[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-23#TextНаказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році]),та/або спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-2 користуються:

* особи, місцем проживання яких зареєстровано (задекларовано) на тимчасово окупованій території, території населених пунктів на лінії зіткнення та адміністративної межі або які переселилися з неї після 01 січня 2023 року.

Спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5 у вигляді участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 користуються:

* особи, зазначені в абзацах другому-п’ятому пункту 6 цього розділу;

* особи з інвалідністю або діти з інвалідністю, які в 2023 році брали участь в основних та додаткових сесіях НМТ, у яких наявне захворювання або патологічний стан, зазначений в Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому № 1027/900, (за умови подання до приймальної комісії закладу вищої освіти документа (його копії), що засвідчує статус особи з інвалідністю або дитини з інвалідністю та одного з документів, зазначених у підпункті 1 пункту 2 наказу № 1027/900);

* діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа.

Особи, які користуються спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5, для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 або НРК7 у вигляді зарахування на підставі позитивної оцінки вступних випробувань, участі в конкурсі на місця державного або регіонального замовлення за квотою-1 або квотою-2, і не були рекомендовані на місця державного (регіонального) замовлення за відповідними спеціальними умовами, мають право брати участь у конкурсі на загальних умовах відповідно до конкурсного бала.

Спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5, для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 або НРК7 у вигляді переведення в обов’язковому порядку на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, користуються:

* діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з їх числа;

* особи, один з батьків яких загинув або помер внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності;

* особи, один з батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;

* особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби;

* особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов’язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти (для вступу на основі ПЗСО або НРК5).

Спеціальними умовами вступу на навчання за державним або регіональним замовленням на основі ПЗСО або НРК5, для здобуття ступеня магістра на основі НРК6 або НРК7 у вигляді переведення (за наявності місць) на вакантні місця державного або регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану конкурсну пропозицію, користуються:

* особи з інвалідністю I, II груп та діти з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю;

* особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу (категорія 1) та особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення (категорія 2);

* діти осіб, особи з їх числа, які в рік вступу здобули освітній рівень, на основі якого відбувається вступ, визнаних постраждалими учасниками Революції Гідності, учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

* шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менше ніж три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менше ніж 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи;

* особи, зазначені в абзацах третьому - четвертому пункту 8 цього розділу;

* особи, зазначені в абзаці другому пункту 6, пункті 7 цього розділу;

* особи, які є внутрішньо переміщеними особами відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

* діти з багатодітних сімей (п’ять і більше дітей).

==Реалізація права вступників на обрання місця навчання==
'''Особи, яким надійшло повідомлення в особистому електронному кабінеті вступника про отримання рекомендації до зарахування на місця державного або регіонального замовлення (які отримали інформацію з офіційного вебсайту закладу вищої освіти), у строк, визначений для виконання вимог до зарахування на місця державного або регіонального замовлення в розділі V [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0519-23#TextНаказ МОН України від 13.03.2023 р. №276 «Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році» Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році]''' , мають підтвердити вибір місця навчання в електронному кабінеті з накладанням кваліфікованого електронного підпису або особисто в закладі освіти.

'''Підставою для зарахування особи на навчання є''' підтвердження вибору місця навчання, виконання вимог до зарахування та укладення договору (контракту) про навчання в закладі вищої освіти між закладом освіти та вступником (за участю батьків або законних представників - для неповнолітніх вступників), в якому можуть бути деталізовані права та обов’язки сторін. Договір (контракт) про навчання може бути укладений дистанційно з накладанням кваліфікованих електронних підписів.

Особи, місце проживання яких зареєстроване (задеклароване) на тимчасово окупованій території та знаходяться на ній, можуть укласти договір про навчання в закладі вищої освіти впродовж трьох місяців після початку навчання, а його відсутність не перешкоджає включенню таких осіб до наказу про зарахування. В іншому випадку наказ про зарахування скасовується в частині зарахування такої особи.

Особи, які отримали рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення і в установлені строки, визначені у розділі V вказаного Порядку або відповідно до нього, виконали вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення, ''підлягають зарахуванню.''

Реєстрація особистих електронних кабінетів вступників на навчання для здобуття вищої освіти, завантаження необхідних документів розпочинається 01 липня.

Особисті електронні кабінети вступників працюють до 30 листопада.

Реєстрація заяв вступників, у тому числі для участі у вступних випробуваннях (співбесіді, творчому конкурсі, співбесіді замість ЄВІ, фаховому іспиті замість ЄФВВ, фаховому іспиті) у передбачених в цьому розділі випадках здійснюється через особисті електронні кабінети вступників.

Вступники, які отримали рекомендації, мають виконати вимоги до зарахування на місця державного або регіонального замовлення до 18:00 29 серпня;

* зарахування вступників на навчання: за державним або регіональним замовленням проводиться 31 серпня; за кошти фізичних та/або юридичних осіб - не пізніше ніж 30 вересня;

* переведення на вакантні місця державного, регіонального замовлення осіб, які зараховані на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб,- не пізніше 08 вересня;

* надання рекомендацій до зарахування та оприлюднення списку рекомендованих для вступників, які вступають на місця за кошти фізичних та/або юридичних осіб на відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції, здійснюється не раніше 30 серпня.

'''''Особи, які отримали рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення і не підтвердили вибір місця навчання в строк, визначений для виконання вимог до зарахування на місця державного або регіонального замовлення в розділі V цього Порядку, втрачають можливість зарахування в поточному році на навчання для здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням чи переведення на такі місця.'''''
'''''Особи, які отримали рекомендацію на місця державного або регіонального замовлення і не підтвердили вибір місця навчання в строк, визначений для виконання вимог до зарахування на місця державного або регіонального замовлення в розділі V цього Порядку, втрачають можливість зарахування в поточному році на навчання для здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням чи переведення на такі місця.'''''
[[Категорія:Право на освіту]]

Файл:Заява про вид обмеж припису.docx

2021-11-08T12:09:44Z

Ternopil1.ternopil:

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2020-10-29T10:14:28Z

Ternopil1.ternopil: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] * [https://zakon.rada.gov...

Виплата компенсації за невикористані дні додаткової відпустки військовослужбовцю

2020-03-04T16:51:05Z

Ternopil1.ternopil: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і в...

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/VS190216.html Рішення Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 620/4218/18] 
 
== Законодавчі підстави ==
У випадку звільнення військовослужбовця йому виплачується компенсація за всі невикористані дні щорічної, а також додаткової відпустки, передбаченої ст. 16-2 Закону «Про відпустки» та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком. 
 
Відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки» (далі – Закон) № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік. 
 
Абзацом третім пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. 
 
Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Наказ № 260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. 
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону № 504/96-ВР та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ. 
 
== Куди звернутись ==
=== Позасудовий порядок ===
Під час звільнення від проходження військової служби подати заяву про виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки до командира військової частини, де проходив службу військовослужбовець. 
=== Судовий порядок ===
У випадку отримання відмови у виплаті компенсації за невикористані дні додаткової відпустки звернутись із адміністративним позовом до окружного адміністративного суду. 
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 
== Судова практика ==
Відповідно до частини 10 статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі. 
Зразковим у даній ситуації є рішення Верховного Суду від 16.05.2019 року по справі №620/4218/18. 

[[Категорія: адміністративний процес, соціальне забезпечення]]

Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності

2020-01-22T15:42:38Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_521600-17 Оглядовий лист ВГСУ від 28.02.2017 № 01-06/521]
== Поняття авторського договору ==
'''Авторський договір''' — це двостороння угода, на основі якої автор передає або зобов’язується передати набувачеві свої майнові права на використання твору у межах та на умовах, погоджених сторонами. За своєю правовою природою цей договір охоплює суто авторські майнові правовідносини, зокрема врегульовує відносини з порядку передачі авторських прав на конкретний об’єкт авторського права (літературний твір, база даних, музичні твори, енциклопедії, сценарії тощо) та отримання винагороди автору. 
 
Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. 
 
Авторський договір за своєю юридичною природою являється цивільно-правовим договором. Відповідно до ЦКУ використання об’єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.
== Основоположні засади авторського договору ==
Засади, на яких будується авторський договір закріплені у нормах Закону України "Про авторське право та суміжні права". Зокрема, до них належать: 
* за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору; 
* лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору; 
* за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права; 
'''Виключне право''' - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. 
За авторським договором про передачу '''невиключного права''' на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. 
 
* авторський договір укладається у письмовій формі; 
* можлива відповідальність за невиконання авторського договору.
== Елементи авторського договору ==
Елементами авторського договору є суб’єкти, предмет і об’єкт договору, строк, ціна.
=== Суб`єкти ===
Суб'єктами авторського договору є '''автор або його правонаступник''', з одного боку, і '''набувач (користувач) авторських прав''' - з іншого. Повнолітні дієздатні автори укладають авторські договори самостійно або діють через повірених і агентів. За ''малолітніх (недієздатних) авторів'' авторські договори підписують їх батьки (опікуни). Неповнолітні автори віком ''від 14 до 18 років'' здійснюють свої авторські права (в тому числі укладають авторські договори) самостійно, без контролю батьків і опікунів. 
Авторські договори з приводу передачі або надання права використання колективних творів укладаються з усіма співавторами. При цьому всі вони можуть брати участь в узгодженні умов і підписання договору або це може бути доручено ними одному з співавторів. При підготовці збірника відповідні договори повинні полягати не тільки з упорядником, а й з авторами всіх охоронюваних законом творів, що включаються до збірки. 
Після смерті автора авторський договір укладається з його спадкоємцями за законом або заповітом, що володіють цивільною дієздатністю. Якщо спадкоємців декілька, для укладення авторського договору необхідно їх загальна згода. Виниклий спір між спадкоємцями вирішується в судовому порядку за позовом будь-якого з них. 
Іншою стороною авторського права виступає набувач майнових авторських прав або користувач твору, в ролі яких виступають, як правило, юридичні особи (індивідуальні підприємці), основною функцією яких є здійснення видавничої, театрально-видовищної, виставкової або інший аналогічної діяльності.
Іноді договірні відносини з приводу творчих творів встановлюються між авторами цих творів та особами, які набувають права на твори не для подальшого їх використання в комерційних цілях, а для задоволення власних потреб (замовлення на художнє оформлення інтер'єру, створення пам'ятника, написання портрета і т.п.). Зазначені договори жодною мірою не суперечать чинному законодавству, проте носять не авторський, а підрядний характер, хоча сам творчий результат, безумовно, охороняється нормами авторського права. 
=== Предмет ===
Предметом авторського договору є або '''майнові права''', які правовласник цілком поступається користувачеві (договір про відчуження виключного права), або права (дозвіл) на використання твору зазначеними у договорі способами (авторський ліцензійний договір). Оскільки, однак, за авторським договором передаються права (надається право на використання) щодо конкретного твору, в теорії авторського права в якості предмета договору нерідко розглядається і сам твір. В точному сенсі твір виступає, звичайно, не предметом, а об'єктом авторського договору. Як би там не було, при укладанні авторського ліцензійного договору повинні бути конкретно узгоджені і питання про види і характер наданих за договором прав, і питання про те творі, щодо якого діють ці права. Для договору про відчуження майнових авторських прав ці питання в даний час не актуальні, оскільки майнові права відчужуються як єдине ціле, об'єднане в поняття "виключне право".
Навпаки, всі права на способи використання твору, прямо не названі в авторському договорі, вважаються що не надані ліцензіату. Зокрема, предметом авторського ліцензійного договору не можуть бути права на використання твору, невідомі на момент укладання договору. В останньому випадку маються на увазі права, пов'язані з новими, поки ще невідомими способами використання твору, але які можуть з'явитися надалі. 
=== Строк ===
Термін в авторському договорі має кілька значень. Перш за все, сторони вільні у визначенні терміну, на який надаються права на використання твору. В принципі, користувачеві можуть бути надані авторські права на використання твору на весь термін його охорони, хоча б даний термін і не міг бути конкретно визначений на момент укладення договору (наприклад, коли автор ще живий). Не виключається також укладення авторських договорів з невизначеним терміном. 
 
Поряд із '''загальним строком дії''' в авторському договорі зазвичай вказуються '''терміни виконання сторонами прийнятих зобов'язань.''' Так, в авторському договорі замовлення фіксується термін, протягом якого автор бере на себе обов'язок створити і передати користувачеві замовлене йому твір. Доцільно визначення в договорі і ''конкретного терміну'' розгляду набувачем прав (користувачем) поданого йому твори. Якщо користувач прийняв на себе обов'язок по використанню твору, в авторському договорі має бути вказаний конкретний термін її виконання. Як правило, цей термін є більш коротким у порівнянні із загальним строком дії авторського договору і обчислюється з моменту схвалення твору користувачем.
=== Ціна ===
'''''Ціна авторського договору''''' являє собою авторську винагороду, яку набувач авторських прав або користувач повинні сплатити автору за придбані за договором права або надані права на використання твору. Як вже зазначалося, в законі містяться вказівки лише на можливу форму виплати винагороди за авторським ліцензійним договором: у такому договорі може бути передбачено виплату ліцензіару винагороди у формі фіксованих разових або періодичних платежів, процентних відрахувань від доходу (виручки) або в іншій формі.
=== Форма договору ===
За загальним правилом будь-які авторські договори мають укладатися у '''письмовій формі''', недотримання якої тягне визнання їх неукладеними. Найчастіше авторський договір укладається шляхом складання сторонами єдиного документа. Зазвичай видавництва, театри, студії та інші організації, які використовують твори, мають розроблені з урахуванням вимог закону стандартні бланки договорів, які заповнюються і підписуються сторонами. 
== Зміст авторського договору ==
Змістом авторського договору є права і обов’язки сторін. 
 
Авторський договір є взаємним, тобто права та обов’язки мають обидві сторони. Права однієї сторони викликають обов’язки іншої. Чинне законодавство не визначає зміст авторського договору, його умови визначаються самими учасниками. 
Серед основних прав та обов’язків авторів та користувачів частіше використовуються саме такі: 
 
'''І.''' ''Обов’язки автора твору:'' 
 
* '''''Створення і передача твору організації-замовнику.''''' 
Автор повинний створити і передати такий твір, який відповідає усім вимогам, зазначеним у договорі. 
 
* '''''Твір повинний бути створений автором особисто.''''' 
Для виконання технічної роботи (збір матеріалу, друкування) автор може залучати інших осіб. 
 
* '''''Твір має бути наданий замовнику у визначений строк.''''' 
Твір передається у готовому вигляді, належно оформлений, в необхідній кількості екземплярів. Твір може передаватися частинами, але тільки у тому разі, якщо це передбачено договором. 
 
* '''''Доопрацювання твору за вимогою організації-замовника.''''' 
Замовник має право вимагати внести зміни та доповнення у твір. У разі згоди автор зобов’язаний усунути недоліки. Строк внесення змін повинний визначатися автором і замовником. 
 
* '''''Участь у підготовці твору до використання.''''' 
* '''''Протягом усього строку дії договору про передачу прав автор зобов’язується не передавати твір або його частину іншим особам без дозволу користувача.''''' 
'''ІІ.''' ''Обов’язки користувача:'' 
* '''''Прийняти і розглянути твір, наданий автором.''''' 
Організація повинна розглянути твір в строк, який вказаний в договорі, письмово повідомити автора про прийняття рішення (тобто твір схвалений організацією чи ні, потребує доопрацювання та ін.) 
 
* '''''Дотримання усіх особистих немайнових прав автора.''''' 
Користувач немає права без згоди автора скорочувати твір, вносити в нього зміни, доповнення, коментарі тощо. Однак авторський договір може передбачати ілюстрації, передмови, коли на це одержана згода автора ще під час укладання договору, тому додаткової згоди автора не потрібно. 
 
* '''''Залучення автора до підготовки твору до використання.''''' 
Це право автора підготувати свій твір до використання, але це також обов’язок користувача. Так, законодавство передбачає, що автори творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва мають право брати участь у реалізації своїх проектів. 
 
* '''''Обов’язково використати твір.''''' 
Ця умова договору зобов’язує користувача використати твір у встановлений договором строк та належним способом. Порушення даного обов’язку надає автору можливість вимагати від користувача відшкодування збитків, але лише у випадку схвалення твору користувачем. 
 
* '''''Виплатити автору винагороду, розмір і строки виплат встановлюються авторським договором.''''' 
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Договором може передбачатися виплата замовником автору авансу як частини авторської винагороди. 
 
* '''''Авторський договір може передбачати інші обов’язки користувача, якщо вони не протирічать діючому законодавству. Серед цих обов’язків може бути надання автору безоплатних екземплярів творів, перевидання твору (в межах строку дії договору) та ін.'''''
== Відповідальність за неналежне виконання договору ==
За невиконання або неналежне виконання договору сторони притягаються до відповідальності. 
 
Авторський договір є різновидом цивільно-правових договорів, тому для винної сторони настає цивільно-правова відповідальність. 
Ст. 34 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює відповідальність за невиконання авторського договору: 
# Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала умови договору зобов’язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду. 
# Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору-замовлення, він повинний відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду. 
Усі спори, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням умов авторських договорів вирішуються у суді.
== Припинення авторського договору ==
Підстави, умови та наслідки припинення авторського договору регулюються нормами цивільного законодавства та авторського права. 
Серед найбільш частих підстав припинення авторського договору є закінчення строку його дії.

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Договір про передання майнових прав інтелектуальної власності

2020-01-22T15:41:57Z

Ternopil1.ternopil:

== [[Нормативна]] ==
<references />

== база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3792-12 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1756-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1756 «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-10 Постанова Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_521600-17 Оглядовий лист ВГСУ від 28.02.2017 № 01-06/521]
== Поняття авторського договору ==
'''Авторський договір''' — це двостороння угода, на основі якої автор передає або зобов’язується передати набувачеві свої майнові права на використання твору у межах та на умовах, погоджених сторонами. За своєю правовою природою цей договір охоплює суто авторські майнові правовідносини, зокрема врегульовує відносини з порядку передачі авторських прав на конкретний об’єкт авторського права (літературний твір, база даних, музичні твори, енциклопедії, сценарії тощо) та отримання винагороди автору. 
 
Відповідно до Закону України "Про авторське право та суміжні права" автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. 
 
Авторський договір за своєю юридичною природою являється цивільно-правовим договором. Відповідно до ЦКУ використання об’єкту інтелектуальної власності здійснюється іншою особою тільки з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об’єкта інтелектуальної власності (крім випадків, встановлених законом). Умови передання майнових прав інтелектуальної власності визначаються договором.
== Основоположні засади авторського договору ==
Засади, на яких будується авторський договір закріплені у нормах Закону України "Про авторське право та суміжні права". Зокрема, до них належать: 
* за авторським договором передаються лише майнові права, які існують на момент укладання договору; 
* лише автор має право давати дозвіл на використання твору на підставі авторського договору; 
* за авторським договором здійснюється передача виключного та невиключного права; 
'''Виключне право''' - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. 
За авторським договором про передачу '''невиключного права''' на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. 
 
* авторський договір укладається у письмовій формі; 
* можлива відповідальність за невиконання авторського договору.
== Елементи авторського договору ==
Елементами авторського договору є суб’єкти, предмет і об’єкт договору, строк, ціна.
=== Суб`єкти ===
Суб'єктами авторського договору є '''автор або його правонаступник''', з одного боку, і '''набувач (користувач) авторських прав''' - з іншого. Повнолітні дієздатні автори укладають авторські договори самостійно або діють через повірених і агентів. За ''малолітніх (недієздатних) авторів'' авторські договори підписують їх батьки (опікуни). Неповнолітні автори віком ''від 14 до 18 років'' здійснюють свої авторські права (в тому числі укладають авторські договори) самостійно, без контролю батьків і опікунів. 
Авторські договори з приводу передачі або надання права використання колективних творів укладаються з усіма співавторами. При цьому всі вони можуть брати участь в узгодженні умов і підписання договору або це може бути доручено ними одному з співавторів. При підготовці збірника відповідні договори повинні полягати не тільки з упорядником, а й з авторами всіх охоронюваних законом творів, що включаються до збірки. 
Після смерті автора авторський договір укладається з його спадкоємцями за законом або заповітом, що володіють цивільною дієздатністю. Якщо спадкоємців декілька, для укладення авторського договору необхідно їх загальна згода. Виниклий спір між спадкоємцями вирішується в судовому порядку за позовом будь-якого з них. 
Іншою стороною авторського права виступає набувач майнових авторських прав або користувач твору, в ролі яких виступають, як правило, юридичні особи (індивідуальні підприємці), основною функцією яких є здійснення видавничої, театрально-видовищної, виставкової або інший аналогічної діяльності.
Іноді договірні відносини з приводу творчих творів встановлюються між авторами цих творів та особами, які набувають права на твори не для подальшого їх використання в комерційних цілях, а для задоволення власних потреб (замовлення на художнє оформлення інтер'єру, створення пам'ятника, написання портрета і т.п.). Зазначені договори жодною мірою не суперечать чинному законодавству, проте носять не авторський, а підрядний характер, хоча сам творчий результат, безумовно, охороняється нормами авторського права. 
=== Предмет ===
Предметом авторського договору є або '''майнові права''', які правовласник цілком поступається користувачеві (договір про відчуження виключного права), або права (дозвіл) на використання твору зазначеними у договорі способами (авторський ліцензійний договір). Оскільки, однак, за авторським договором передаються права (надається право на використання) щодо конкретного твору, в теорії авторського права в якості предмета договору нерідко розглядається і сам твір. В точному сенсі твір виступає, звичайно, не предметом, а об'єктом авторського договору. Як би там не було, при укладанні авторського ліцензійного договору повинні бути конкретно узгоджені і питання про види і характер наданих за договором прав, і питання про те творі, щодо якого діють ці права. Для договору про відчуження майнових авторських прав ці питання в даний час не актуальні, оскільки майнові права відчужуються як єдине ціле, об'єднане в поняття "виключне право".
Навпаки, всі права на способи використання твору, прямо не названі в авторському договорі, вважаються що не надані ліцензіату. Зокрема, предметом авторського ліцензійного договору не можуть бути права на використання твору, невідомі на момент укладання договору. В останньому випадку маються на увазі права, пов'язані з новими, поки ще невідомими способами використання твору, але які можуть з'явитися надалі. 
=== Строк ===
Термін в авторському договорі має кілька значень. Перш за все, сторони вільні у визначенні терміну, на який надаються права на використання твору. В принципі, користувачеві можуть бути надані авторські права на використання твору на весь термін його охорони, хоча б даний термін і не міг бути конкретно визначений на момент укладення договору (наприклад, коли автор ще живий). Не виключається також укладення авторських договорів з невизначеним терміном. 
 
Поряд із '''загальним строком дії''' в авторському договорі зазвичай вказуються '''терміни виконання сторонами прийнятих зобов'язань.''' Так, в авторському договорі замовлення фіксується термін, протягом якого автор бере на себе обов'язок створити і передати користувачеві замовлене йому твір. Доцільно визначення в договорі і ''конкретного терміну'' розгляду набувачем прав (користувачем) поданого йому твори. Якщо користувач прийняв на себе обов'язок по використанню твору, в авторському договорі має бути вказаний конкретний термін її виконання. Як правило, цей термін є більш коротким у порівнянні із загальним строком дії авторського договору і обчислюється з моменту схвалення твору користувачем.
=== Ціна ===
'''''Ціна авторського договору''''' являє собою авторську винагороду, яку набувач авторських прав або користувач повинні сплатити автору за придбані за договором права або надані права на використання твору. Як вже зазначалося, в законі містяться вказівки лише на можливу форму виплати винагороди за авторським ліцензійним договором: у такому договорі може бути передбачено виплату ліцензіару винагороди у формі фіксованих разових або періодичних платежів, процентних відрахувань від доходу (виручки) або в іншій формі.
=== Форма договору ===
За загальним правилом будь-які авторські договори мають укладатися у '''письмовій формі''', недотримання якої тягне визнання їх неукладеними. Найчастіше авторський договір укладається шляхом складання сторонами єдиного документа. Зазвичай видавництва, театри, студії та інші організації, які використовують твори, мають розроблені з урахуванням вимог закону стандартні бланки договорів, які заповнюються і підписуються сторонами. 
== Зміст авторського договору ==
Змістом авторського договору є права і обов’язки сторін. 
 
Авторський договір є взаємним, тобто права та обов’язки мають обидві сторони. Права однієї сторони викликають обов’язки іншої. Чинне законодавство не визначає зміст авторського договору, його умови визначаються самими учасниками. 
Серед основних прав та обов’язків авторів та користувачів частіше використовуються саме такі: 
 
'''І.''' ''Обов’язки автора твору:'' 
 
* '''''Створення і передача твору організації-замовнику.''''' 
Автор повинний створити і передати такий твір, який відповідає усім вимогам, зазначеним у договорі. 
 
* '''''Твір повинний бути створений автором особисто.''''' 
Для виконання технічної роботи (збір матеріалу, друкування) автор може залучати інших осіб. 
 
* '''''Твір має бути наданий замовнику у визначений строк.''''' 
Твір передається у готовому вигляді, належно оформлений, в необхідній кількості екземплярів. Твір може передаватися частинами, але тільки у тому разі, якщо це передбачено договором. 
 
* '''''Доопрацювання твору за вимогою організації-замовника.''''' 
Замовник має право вимагати внести зміни та доповнення у твір. У разі згоди автор зобов’язаний усунути недоліки. Строк внесення змін повинний визначатися автором і замовником. 
 
* '''''Участь у підготовці твору до використання.''''' 
* '''''Протягом усього строку дії договору про передачу прав автор зобов’язується не передавати твір або його частину іншим особам без дозволу користувача.''''' 
'''ІІ.''' ''Обов’язки користувача:'' 
* '''''Прийняти і розглянути твір, наданий автором.''''' 
Організація повинна розглянути твір в строк, який вказаний в договорі, письмово повідомити автора про прийняття рішення (тобто твір схвалений організацією чи ні, потребує доопрацювання та ін.) 
 
* '''''Дотримання усіх особистих немайнових прав автора.''''' 
Користувач немає права без згоди автора скорочувати твір, вносити в нього зміни, доповнення, коментарі тощо. Однак авторський договір може передбачати ілюстрації, передмови, коли на це одержана згода автора ще під час укладання договору, тому додаткової згоди автора не потрібно. 
 
* '''''Залучення автора до підготовки твору до використання.''''' 
Це право автора підготувати свій твір до використання, але це також обов’язок користувача. Так, законодавство передбачає, що автори творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва мають право брати участь у реалізації своїх проектів. 
 
* '''''Обов’язково використати твір.''''' 
Ця умова договору зобов’язує користувача використати твір у встановлений договором строк та належним способом. Порушення даного обов’язку надає автору можливість вимагати від користувача відшкодування збитків, але лише у випадку схвалення твору користувачем. 
 
* '''''Виплатити автору винагороду, розмір і строки виплат встановлюються авторським договором.''''' 
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Договором може передбачатися виплата замовником автору авансу як частини авторської винагороди. 
 
* '''''Авторський договір може передбачати інші обов’язки користувача, якщо вони не протирічать діючому законодавству. Серед цих обов’язків може бути надання автору безоплатних екземплярів творів, перевидання твору (в межах строку дії договору) та ін.'''''
== Відповідальність за неналежне виконання договору ==
За невиконання або неналежне виконання договору сторони притягаються до відповідальності. 
 
Авторський договір є різновидом цивільно-правових договорів, тому для винної сторони настає цивільно-правова відповідальність. 
Ст. 34 Закону України «Про авторське право і суміжні права» встановлює відповідальність за невиконання авторського договору: 
# Сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала умови договору зобов’язана відшкодувати іншій стороні всі збитки, в тому числі упущену вигоду. 
# Якщо автор не передав твір замовникові відповідно до умов авторського договору-замовлення, він повинний відшкодувати замовникові збитки, в тому числі упущену вигоду. 
Усі спори, пов’язані з невиконанням або неналежним виконанням умов авторських договорів вирішуються у суді.
== Припинення авторського договору ==
Підстави, умови та наслідки припинення авторського договору регулюються нормами цивільного законодавства та авторського права. 
Серед найбільш частих підстав припинення авторського договору є закінчення строку його дії.

[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Файл:Договір про передання (відчуження) майнових прав.doc

2020-01-22T15:33:44Z

Ternopil1.ternopil:

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2018-11-08T08:23:47Z

Ternopil1.ternopil: /* Поновлення до складу студентів */

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96 Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,зареєстрований Міністерством юстиції України 7 серпня 1996 року №427/1452]

== Переведення студентів ==

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти. 

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти. 

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

== Поновлення до складу студентів ==

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. 

Студенти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до державних вищих закладів освіти.
Особи, які відраховані з вищих закладів освіти III, IV рівнів акредитації, можуть бути поновлені на навчання до вищих закладів освіти I, II рівнів акредитації.

Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
 

Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять. 

'''П.6 статті 40''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] передбачено :
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
# відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням; 

Дані норми '''не прописані''' <big></big>в наказі Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти». 

'''Слід зазначити, що вищі навчані заклади затверджують свої положення, інструкції про поновлення та переведення студентів.
'''

== Вартiсть ==

Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. 

При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. 

Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. 

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.
Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.

== Перелiк та зразки необхiдних документів ==

'''ПЕРЕВЕДЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/perevedennya_do_vnz.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''ПОНОВЛЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/ponovlennya.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''Академічна довідка''' — це документ, що підтверджує факт навчання в навчальному закладі. У неї вносяться відомості про вивчені предметах і кількості годин по них, успішно зданих заліках та іспитах окремо за кожний семестр у вигляді оцінок. Предмети, з яких студент отримав незадовільні оцінки, не вносяться в академічну довідку.

== Строки розгляду питання ==

Два тижні. Заявникові повідомляється умови зарахування на навчання або причина відмови.

== Пiдстави для вiдмови ==

'''До підстав відмови у переведенні/поновлення до ВНЗ належать:'''
# не ліквідовано академічну різницю;
# немає вакантних місць.
 

Про умови зарахування, переведення, або відмову у зарахуванні, переведені повідомляється заявникові.

== Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ ==

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про вищу освіту» Державний контроль за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

== Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення студентів у ВНЗ ==

Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2018-11-08T08:18:33Z

Ternopil1.ternopil: /* Позасудовпй порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ */

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96 Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,зареєстрований Міністерством юстиції України 7 серпня 1996 року №427/1452]

== Переведення студентів ==

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти. 

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти. 

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

== Поновлення до складу студентів ==

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. 

Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
 

Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять. 

'''П.6 статті 40''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] передбачено :
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
# відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням; 

Дані норми '''не прописані''' <big></big>в наказі Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти». 

'''Слід зазначити, що вищі навчані заклади затверджують свої положення, інструкції про поновлення та переведення студентів.
'''

== Вартiсть ==

Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. 

При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. 

Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. 

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.
Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.

== Перелiк та зразки необхiдних документів ==

'''ПЕРЕВЕДЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/perevedennya_do_vnz.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''ПОНОВЛЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/ponovlennya.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''Академічна довідка''' — це документ, що підтверджує факт навчання в навчальному закладі. У неї вносяться відомості про вивчені предметах і кількості годин по них, успішно зданих заліках та іспитах окремо за кожний семестр у вигляді оцінок. Предмети, з яких студент отримав незадовільні оцінки, не вносяться в академічну довідку.

== Строки розгляду питання ==

Два тижні. Заявникові повідомляється умови зарахування на навчання або причина відмови.

== Пiдстави для вiдмови ==

'''До підстав відмови у переведенні/поновлення до ВНЗ належать:'''
# не ліквідовано академічну різницю;
# немає вакантних місць.
 

Про умови зарахування, переведення, або відмову у зарахуванні, переведені повідомляється заявникові.

== Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ ==

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про вищу освіту» Державний контроль за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

== Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення студентів у ВНЗ ==

Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2018-11-08T08:06:45Z

Ternopil1.ternopil: /* Поновлення до складу студентів */

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96 Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,зареєстрований Міністерством юстиції України 7 серпня 1996 року №427/1452]

== Переведення студентів ==

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти. 

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти. 

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

== Поновлення до складу студентів ==

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. 

Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
 

Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять. 

'''П.6 статті 40''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] передбачено :
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
# відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням; 

Дані норми '''не прописані''' <big></big>в наказі Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти». 

'''Слід зазначити, що вищі навчані заклади затверджують свої положення, інструкції про поновлення та переведення студентів.
'''

== Вартiсть ==

Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. 

При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. 

Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. 

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.
Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.

== Перелiк та зразки необхiдних документів ==

'''ПЕРЕВЕДЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/perevedennya_do_vnz.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''ПОНОВЛЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/ponovlennya.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''Академічна довідка''' — це документ, що підтверджує факт навчання в навчальному закладі. У неї вносяться відомості про вивчені предметах і кількості годин по них, успішно зданих заліках та іспитах окремо за кожний семестр у вигляді оцінок. Предмети, з яких студент отримав незадовільні оцінки, не вносяться в академічну довідку.

== Строки розгляду питання ==

Два тижні. Заявникові повідомляється умови зарахування на навчання або причина відмови.

== Пiдстави для вiдмови ==

'''До підстав відмови у переведенні/поновлення до ВНЗ належать:'''
# не ліквідовано академічну різницю;
# немає вакантних місць.
 

Про умови зарахування, переведення, або відмову у зарахуванні, переведені повідомляється заявникові.

== Позасудовпй порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ ==

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про вищу освіту» Державний контроль за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

== Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення студентів у ВНЗ ==

Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2018-11-08T08:05:48Z

Ternopil1.ternopil: /* Переведення студентів */

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0427-96 Наказ Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,зареєстрований Міністерством юстиції України 7 серпня 1996 року №427/1452]

== Переведення студентів ==

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти. 

Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка молодших спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор (директор) цього закладу освіти.
Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатись міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти. 

Студент, який бажає перевестись до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора (директора) вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестись.
При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів такий самий, як і особових справ студентів. 

Ректор (директор) вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

== Поновлення до складу студентів ==

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу. 

Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів, і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.
Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором (директором) вищого закладу освіти. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. 

Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор (директор) вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять. 

'''П.6 статті 40''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закону України «Про вищу освіту»] передбачено :
За погодженням з органом студентського самоврядування вищого навчального закладу приймаються рішення про:
# відрахування студентів (курсантів) з вищого навчального закладу та їх поновлення на навчання;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за державним замовленням, на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
# переведення осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, на навчання за державним замовленням; 

Дані норми '''не прописані''' <big></big>в наказі Міністерства освіти України від 15.07.1996 р. № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти». 

'''Слід зазначити, що вищі навчані заклади затверджують свої положення, інструкції про поновлення та переведення студентів.
'''

== Вартiсть ==

Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчались за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. 

При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу. 

Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку. 

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.
Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.

== Перелiк та зразки необхiдних документів ==

'''ПЕРЕВЕДЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/perevedennya_do_vnz.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''ПОНОВЛЕННЯ:'''
# [http://iuf.edu.ua/images/stories/svk/ponovlennya.pdf заява] на ім'я керівника вищого навчального закладу;
# академічна довідка;
# оригінал документу про середню освіту перекладений на українську мову;
# копія документа про народження перекладеного на українську мову.
 

'''Академічна довідка''' — це документ, що підтверджує факт навчання в навчальному закладі. У неї вносяться відомості про вивчені предметах і кількості годин по них, успішно зданих заліках та іспитах окремо за кожний семестр у вигляді оцінок. Предмети, з яких студент отримав незадовільні оцінки, не вносяться в академічну довідку.

== Строки розгляду питання ==

Два тижні. Заявникові повідомляється умови зарахування на навчання або причина відмови.

== Пiдстави для вiдмови ==

'''До підстав відмови у переведенні/поновлення до ВНЗ належать:'''
# не ліквідовано академічну різницю;
# немає вакантних місць.
 

Про умови зарахування, переведення, або відмову у зарахуванні, переведені повідомляється заявникові.

== Позасудовпй порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення студентів у ВНЗ ==

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про вищу освіту» Державний контроль за дотриманням вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

== Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення студентів у ВНЗ ==

Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Особливості правового статусу волонтера

2018-11-08T08:00:32Z

Ternopil1.ternopil: /* Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або ка...

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України “Про волонтерську діяльність”] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2015-%D0%BF#n9 Постанова КМУ від 05.08.2015 № 556 "Про затвердження Порядку надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №604 «Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту»]
==Основні поняття==
'''Волонтерська діяльність''' - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. 
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. 

'''Волонтерська допомога''' - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. 
'''Волонтер''' - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. 
== Хто може бути волонтером?==
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. 
Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. 
Особи віком від 14 до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами:
* надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
* надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* а також у медичних закладах.

Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.
== Права та обов'язки волонтера ==
'''Волонтер має право:''' 
* належні умови здійснення волонтерської діяльності, зокрема, отримання достовірної, точної та повної інформації про порядок та умови провадження волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням;
* зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики в разі її проходження за напрямом, що відповідає отримуваній спеціальності, за згодою навчального закладу;
* відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності
* інші права, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності та законодавством.

'''Волонтер зобов’язаний:''' 
* сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності;
* у випадках, визначених законодавством, проходити медичний огляд та надавати довідку про стан здоров’я;
* у разі необхідності проходити подальшу підготовку (перепідготовку);
* не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;
* дотримуватися правового режиму інформації з обмеженим доступом;
* у разі укладення договору про провадження волонтерської діяльності та одностороннього розірвання договору з ініціативи волонтера відшкодовувати прямі збитки, завдані ним, якщо це передбачено договором;
* відшкодовувати майнову шкоду, заподіяну внаслідок здійснення ним волонтерської діяльності, відповідно до закону.
== Відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності==
Волонтерам для провадження волонтерської діяльності можуть бути відшкодовані витрати на відрядження на території України та за кордон у межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. 

Волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
# витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
# витрати на отримання візи;
# витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
# витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
# витрати на поштові та телефонні послуги, якщо волонтер здійснює волонтерську діяльність поза межами місцезнаходження волонтерської організації;
# витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.
Відшкодування витрат, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів - у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
{| class="wikitable"
|-
| Відшкодування витрат, визначених частиною першою цієї статті, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним соціальним внеском.
|}

== Договір про провадження волонтерської діяльності ==
{| class="wikitable"
|-
| '''Волонтери надають волонтерську допомогу''' на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, '''на підставі договору''' про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, '''або без такого договору'''. 

'''Волонтер може отримати посвідчення волонтера''', здійснюючи волонтерську діяльність в організаціях та установах, що залучають до своєї діяльності волонтерів 

Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. 
|}
'''За договором про провадження волонтерської діяльності''' одна сторона (волонтер) зобов’язується за завданням другої сторони (організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів) особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом установленого в договорі строку, а зазначена організація чи установа зобов’язується забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності. У договорі може визначатися порядок відшкодовування волонтеру витрат, пов’язаних з виконанням договору.

Договір про провадження волонтерської діяльності '''укладається в письмовій формі.'''

Договір про провадження волонтерської діяльності може укладатися з особою, яка досягла 18 років. Діти, які досягли 14 років, можуть укладати договори за письмової згоди батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів, піклувальника.

'''Договір про провадження волонтерської діяльності має містити:''' 
* опис волонтерської діяльності (завдання);
* період провадження волонтерської діяльності;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків;
* умови розірвання договору.
=== Випадки обов'язкового укладення договору про провадження волонтерської діяльності===
'''Договір про провадження волонтерської діяльності обов’язково укладається:'''
* за бажанням волонтера або його законного представника, якщо волонтер є особою віком від 14 до 18 років.
* у разі надання волонтерської допомоги за напрямами:
# надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
# надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. 

Договір про провадження волонтерської діяльності за цими напрямками укладається, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2015-%D0%BF#n9 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Договір про надання волонтерської допомоги==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 ст. 10 Закону], договір про надання волонтерської допомоги в обов’язковому порядку укладається за бажанням отримувача волонтерської допомоги. 

Договір про надання волонтерської допомоги '''укладається в письмовій формі.'''

'''Договір про надання волонтерської допомоги має містити:'''
* опис волонтерської допомоги (завдання);
* період провадження волонтерської допомоги;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків.
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwj9jr7boIXSAhXpF5oKHZluDJUQFggYMAA&url=http%3A%2F%2Fula.org.ua%2Ffileadmin%2Fuba_documents%2Fdoc_for_volonters%2FVolunteers_agreement.doc&usg=AFQjCNGQrMR_hC98iPMOryL7PZMg1Mgwog&bvm=bv.146496531,d.bGs Приклад договору про надання волонтерської допомоги]
|}
== Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів==
'''У разі загибелі (смерті) волонтера''' під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям '''виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів,''' встановлених законом для працездатних осіб. 

'''У разі встановлення інвалідності волонтера''' внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в такому розмірі:
* у разі встановлення інвалідності II групи - 200 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб;
* у разі встановлення інвалідності III групи - 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб. 

Розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) визначається виходячи з прожиткового мінімуму, чинного на дату встановлення інвалідності.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF#n10 Постановою КМУ від 19.08.2015 № 604 "Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту"]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Особливості правового статусу волонтера

2018-11-08T07:53:57Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України “Про волонтерську діяльність”] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2015-%D0%BF#n9 Постанова КМУ від 05.08.2015 № 556 "Про затвердження Порядку надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності"]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №604 «Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту»]
==Основні поняття==
'''Волонтерська діяльність''' - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги. 
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. 

'''Волонтерська допомога''' - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. 
'''Волонтер''' - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги. 
== Хто може бути волонтером?==
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. 
Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. 
Особи віком від 14 до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу за напрямами:
* надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
* надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* а також у медичних закладах.

Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності.
== Права та обов'язки волонтера ==
'''Волонтер має право:''' 
* належні умови здійснення волонтерської діяльності, зокрема, отримання достовірної, точної та повної інформації про порядок та умови провадження волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням;
* зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики в разі її проходження за напрямом, що відповідає отримуваній спеціальності, за згодою навчального закладу;
* відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності
* інші права, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності та законодавством.

'''Волонтер зобов’язаний:''' 
* сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності;
* у випадках, визначених законодавством, проходити медичний огляд та надавати довідку про стан здоров’я;
* у разі необхідності проходити подальшу підготовку (перепідготовку);
* не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;
* дотримуватися правового режиму інформації з обмеженим доступом;
* у разі укладення договору про провадження волонтерської діяльності та одностороннього розірвання договору з ініціативи волонтера відшкодовувати прямі збитки, завдані ним, якщо це передбачено договором;
* відшкодовувати майнову шкоду, заподіяну внаслідок здійснення ним волонтерської діяльності, відповідно до закону.
== Відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності==
Волонтерам для провадження волонтерської діяльності можуть бути відшкодовані витрати на відрядження на території України та за кордон у межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. 

Волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
# витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
# витрати на отримання візи;
# витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
# витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
# витрати на поштові та телефонні послуги, якщо волонтер здійснює волонтерську діяльність поза межами місцезнаходження волонтерської організації;
# витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.
Відшкодування витрат, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів - у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
{| class="wikitable"
|-
| Відшкодування витрат, визначених частиною першою цієї статті, не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним соціальним внеском.
|}

== Договір про провадження волонтерської діяльності ==
{| class="wikitable"
|-
| '''Волонтери надають волонтерську допомогу''' на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, '''на підставі договору''' про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, '''або без такого договору'''. 

'''Волонтер може отримати посвідчення волонтера''', здійснюючи волонтерську діяльність в організаціях та установах, що залучають до своєї діяльності волонтерів 

Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. 
|}
'''За договором про провадження волонтерської діяльності''' одна сторона (волонтер) зобов’язується за завданням другої сторони (організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів) особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом установленого в договорі строку, а зазначена організація чи установа зобов’язується забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності. У договорі може визначатися порядок відшкодовування волонтеру витрат, пов’язаних з виконанням договору.

Договір про провадження волонтерської діяльності '''укладається в письмовій формі.'''

Договір про провадження волонтерської діяльності може укладатися з особою, яка досягла 18 років. Діти, які досягли 14 років, можуть укладати договори за письмової згоди батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів, піклувальника.

'''Договір про провадження волонтерської діяльності має містити:''' 
* опис волонтерської діяльності (завдання);
* період провадження волонтерської діяльності;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків;
* умови розірвання договору.
=== Випадки обов'язкового укладення договору про провадження волонтерської діяльності===
'''Договір про провадження волонтерської діяльності обов’язково укладається:'''
* за бажанням волонтера або його законного представника, якщо волонтер є особою віком від 14 до 18 років.
* у разі надання волонтерської допомоги за напрямами:
# надання волонтерської допомоги для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
# надання волонтерської допомоги Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. 

Договір про провадження волонтерської діяльності за цими напрямками укладається, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2015-%D0%BF#n9 в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Договір про надання волонтерської допомоги==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 ст. 10 Закону], договір про надання волонтерської допомоги в обов’язковому порядку укладається за бажанням отримувача волонтерської допомоги. 

Договір про надання волонтерської допомоги '''укладається в письмовій формі.'''

'''Договір про надання волонтерської допомоги має містити:'''
* опис волонтерської допомоги (завдання);
* період провадження волонтерської допомоги;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків.
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=1&ved=0ahUKEwj9jr7boIXSAhXpF5oKHZluDJUQFggYMAA&url=http%3A%2F%2Fula.org.ua%2Ffileadmin%2Fuba_documents%2Fdoc_for_volonters%2FVolunteers_agreement.doc&usg=AFQjCNGQrMR_hC98iPMOryL7PZMg1Mgwog&bvm=bv.146496531,d.bGs Приклад договору про надання волонтерської допомоги]
|}
== Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів==
'''У разі загибелі (смерті) волонтера''' під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям '''виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів,''' встановлених законом для працездатних осіб. 

'''У разі встановлення інвалідності волонтера''' внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в такому розмірі:
* у разі встановлення інвалідності I групи - 250 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб;
* у разі встановлення інвалідності II групи - 200 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб;
* у разі встановлення інвалідності III групи - 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб. 

Розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) визначається виходячи з прожиткового мінімуму, чинного на дату встановлення інвалідності.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF#n10 Постановою КМУ від 19.08.2015 № 604 "Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, бойових дій та збройного конфлікту"]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі

2018-11-08T07:25:00Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==

* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]

== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==

Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду.. 

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. 

У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ клопотанні] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

== Строки подання та розгляду клопотання ==

Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.

== Вартість подання клопотання ==

Подання клопотання про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції є безкоштовним.

== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==

Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2018-11-06T13:52:11Z

Ternopil1.ternopil: /* Особливі випадки */

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України. 

В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання. 

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт чи громадських робіт.

== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла. 
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови.
== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"].
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Глава 27 КпАП] визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

[[Категорія:адміністративне право]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2018-11-06T13:50:05Z

Ternopil1.ternopil: /* Особливі випадки */

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України. 

В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання. 

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт чи громадських робіт.

== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла. 
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови.
== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"].
Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

[[Категорія:адміністративне право]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2018-11-06T13:46:00Z

Ternopil1.ternopil: /* Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення */

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України. 

В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання. 

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт чи громадських робіт.

== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла. 
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови.
== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну виконавчу службу".
Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

[[Категорія:адміністративне право]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2018-11-06T13:44:50Z

Ternopil1.ternopil: /* Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення */

== Нормативна база ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] 

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. 299 постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КпАП або іншими законами України. 

В ст. 301 КпАП саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту чи виправних робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання. 

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 1) адміністративного арешту; 2) виправних робіт чи громадських робіт.

== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця</big>'''
== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла. 
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні
# суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КпАП.
== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.
== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови.
== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про державну виконавчу службу".
Глава 27 КпАП визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.

[[Категорія:адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T09:42:47Z

Ternopil1.ternopil: /* Особливі випадки */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62775632).

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину статті 7 Закону було виключено повністю. 

14 березня 2017 року Верховною радою України частину дев'яту статті 7 Закону було включено в такій редакції : "Якщо до складу об’єднаної територіальної громади увійшла територіальна громада (територіальні громади), розташована на території суміжного району, розширенню підлягають межі району, на території якого розташований адміністративний центр утвореної об’єднаної територіальної громади. У такому разі проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж району розробляється відповідно до постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядження голови обласної державної адміністрації."[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T09:38:40Z

Ternopil1.ternopil: /* Порядок оскарження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/62775632).

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:51:30Z

Ternopil1.ternopil: /* Утворення об’єднаної територіальної громади */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:47:15Z

Ternopil1.ternopil: /* Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:39:39Z

Ternopil1.ternopil: /* Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:27:40Z

Ternopil1.ternopil: /* Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» . 

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:16:31Z

Ternopil1.ternopil: /* Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити (ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]): 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення об’єднаної територіальної громади. 

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада '''протягом 30 днів''' розглядає подання про утворення об’єднаної територіальної громади та приймає відповідне рішення.

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:15:58Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення об’єднаної територіальної громади. 

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада '''протягом 30 днів''' розглядає подання про утворення об’єднаної територіальної громади та приймає відповідне рішення.

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок добровільного об’єднання територіальних громад

2018-11-06T08:13:08Z

Ternopil1.ternopil:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/214-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року № 214 "Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад"]

== Поняття «добровільного об’єднання громад» та основні етапи ==

Відповідно статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. 

Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. 

До основних етапів добровільного об’єднання громад належать: 

# Ініціювання;
# Підготовка рішень про об’єднання;
# Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад;
# Утворення об’єднаної територіальної громади.

== Ініціювання ==

Ініціаторами добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 

# сільський, селищний, міський голова;
# не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради;
# члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи;
# органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).
 

Пропозиція щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування. 

Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи. 

Пропозиція щодо добровільного об’єднання територіальних громад може бути оформлена у вигляді: 

# розпорядження сільського, селищного, міського голови (стаття 59 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 «Про місцеве самоврядування в Україні»]), якщо таке об’єднання ініціює сільський, селищний, міський голова;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови від депутатів, якщо таке об’єднання ініціюється третиною депутатів від загального складу місцевої ради;
# письмового звернення до сільського, селищного, міського голови з доданим відповідним протоколом проведеного зібрання членів територіальної громади або органів самоорганізації населення.

== Підготовка рішень про об’єднання ==

Відповідно до ст.6 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] порядок підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад:
Сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об’єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади. 

Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об’єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться '''протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.''' Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди. 

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об’єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об’єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію. 

'''Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об’єднується.''' 

Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об’єднання територіальних громад. 

Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад.

== Рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад ==

'''Основні вимоги до проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад'''
Проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 

# перелік територіальних громад, що об’єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів;
# визначення адміністративного центру об’єднаної територіальної громади та її найменування;
# план організаційних заходів щодо добровільного об’єднання територіальних громад. 

Сільські, селищні, міські голови забезпечують '''протягом 60 днів''' проведення обов’язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад. 

Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами '''протягом 30 днів''' з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення. 

Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад '''у п’ятиденний строк''' подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація '''протягом 10 робочих днів''' з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації. 

У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад. 

У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом. 

У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається з поданням до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної ради про утворення об’єднаної територіальної громади. 

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласна рада '''протягом 30 днів''' розглядає подання про утворення об’єднаної територіальної громади та приймає відповідне рішення.

== Утворення об’єднаної територіальної громади ==

Відповідно до ст.7 та ст.8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об’єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об’єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою ст. 7 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. 

Про таке звернення Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація одночасно інформує Верховну Раду Автономної Республіки Крим, відповідні обласні ради, відповідні ради, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад. 

Об’єднана територіальна громада вважається утвореною за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об’єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»]. 

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою. 

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об’єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу. 

Після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об’єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету. 

Об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об’єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

== Строки ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] передбачає декілька послідовних етапів процесу об’єднання і визначає часові рамки тих етапів. Однак він чітко не визначає, чи ті рамки є жорсткими. 

Пропонується вважати визначені законом терміни проходження етапів об’єднання не жорсткими, а максимальними. Крім того, можна рекомендувати радам визначати формою таких обговорень збори громадян. Тоді кожне з подібних обговорень можна було б проводити не за 30, а, скажімо, за 10 днів. 

Сесії відповідних рад для прийняття рішень, щоб не втрачати час, можна проводити в терміновому порядку, а також скоротити терміни здійснення відповідних етапів об’єднання облдержадміністраціями та облрадами.

== Підстави для відмови ==

Відповідно до ч.6 ст.7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»] у разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»].

== Порядок оскарження ==

Оскарження добровільного об’єднання територіальних громад відбувається в судовому порядку у випадку порушень норм ст.2 та ст.4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»], а саме принципів добровільного об’єднання територіальних громад та основних умов добровільного об’єднання територіальних громад. Як свідчить судова практика за останній рік найбільш поширеними причинами звернень до судів були такі приводи: порушення під час проведення громадських обговорень у процесі добровільного об’єднання територіальних громад та порушення у процесі розроблення та затвердження Перспективного плану формування територій громад області.

== Особливі випадки ==

'''Статус об'єднаних територіальних громад, які утворилися в областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану.''' 

Територіальні громади, що об'єдналися в тих областях, де відсутні затверджені перспективні плани, або у разі, якщо територія відповідних громад не охоплена схемою перспективного плану, але з дотриманням процедур, передбачених Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад", можуть претендувати на отримання статусу спроможної громади, якщо їх основні параметри (паспорт) відповідають Методиці. 

За рішенням Кабінету Міністрів, на підставі висновків відповідних обласних державних адміністрацій, до потенційно спроможних можуть бути віднесені територіальні громади, які об'єдналися навколо: міст обласного значення; районних центрів; населених пунктів, які раніше мали статус районних центрів; населених пунктів, територія яких не охоплюється зонами доступності вищезазначених потенційних адміністративних центрів. 

'''Добровільне об'єднання територіальних громад без урахування затвердженого перспективного плану ("вільне об'єднання").''' 

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закон України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"] не зобов'язує територіальні громади об'єднуватися лише відповідно до перспективного плану формування територій областей і не встановлює будь-яких інших обмежень. 

Такий формат добровільного об'єднання територіальних громад не суперечить Закону і не має слугувати підставою для відмови обласною державною адміністрацією у наданні висновку, передбаченого Законом, та відмови Центральної виборчої комісії у призначенні перших місцевих виборів. 

Разом з тим, територіальним громадам, що вирішили об'єднатися без урахування затвердженого Кабінетом Міністрів України перспективного плану, не гарантується надання статусу спроможних та отримання відповідних повноважень і прямих міжбюджетних відносин з державним бюджетом. 

Зазначені громади також повинні отримувати державну підтримку, зокрема: інформаційно-просвітницьку, організаційну, методичну. Серед інших форм підтримки об'єднані громади можуть розраховувати на кошти державного фонду регіонального розвитку для реалізації інвестиційних проектів та програм, кошти міжнародних проектів та програм підтримки децентралізації в Україні шляхом участі у конкурсному відборі. Водночас необхідно звернути увагу, що об'єднані територіальні громади, які не визнані як спроможні, не можуть відповідно до чинного законодавства претендувати на кошти субвенції, що відповідно до Бюджетного кодексу України надаються на розвиток інфраструктури. 

'''Добровільне об'єднання територіальної громади, до складу якої передбачається входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району.''' 

Слід зазначити, що до листопада 2015 року була чинною частина дев'ята статті 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад"], якою було визначено, що якщо до складу об'єднаної територіальної громади передбачалося входження територіальної громади, розташованої на території суміжного району, Верховна Рада АР Крим, обласна рада мала звернутися з поданням до Верховної Ради України щодо зміни меж відповідних районів у порядку, визначеному законом. У такому разі питання про утворення об'єднаної територіальної громади мало розглядатися Верховною Радою АР Крим, обласною радою протягом 30 днів з дня набрання чинності рішенням Верховної Ради України про зміну меж відповідних районів. 

Наразі, 4 вересня 2015 року, Верховною Радою України до зазначеного Закону були внесені зміни концептуального характеру, відповідно до яких об'єднана територіальна громада тепер вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. 

26 листопада 2015 року Верховною Радою України частину дев'яту статті 7 Закону було виключено повністю. 

Виключення із законодавчого акта норми щодо обов'язкової зміни меж районів у випадку об'єднання територіальних громад, які належать до різних адміністративно-територіальних одиниць районного рівня (в т. ч. міст обласного значення), відкрило можливості для добровільного об'єднання територіальних громад без попередньої зміни меж суміжних районів. 

Обласні державні адміністрації зобов'язані надавати позитивні висновки та звертатися до Центральної виборчої комісії про оголошення перших місцевих виборів щодо тих об'єднаних громад, які пройшли всі етапи об'єднання з повним дотриманням процедур, передбачених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/157-19 Законом "Про добровільне об'єднання територіальних громад"].

[[Категорія:Адміністративне право]]