https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Taras.shurubura 2026-06-04T22:27:11Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=47389 2024-04-15T11:31:06Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>==Нормативна база==<br /> *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (Глава 34)]<br /> *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_804 Протокол № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> ==Поняття нововиявлених обставин==<br /> &lt;big&gt;Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 459 КПК України]) .&lt;/big&gt;<br /> <br /> '''Нововиявлені обставини''' - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.<br /> <br /> '''''Нововиявленими обставинами, відповідно до статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] визнаються''':''<br /> *штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.<br /> *скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;<br /> *інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.<br /> Обставини, передбачені пунктом третім цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 459 КПК України]).<br /> <br /> ''Варто звернути увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 459 КПК України]).<br /> ==Куди звернутися==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 463 КПК України]).<br /> ==Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами==<br /> Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано '''протягом трьох місяців''' після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише '''протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами '''протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> ''За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 461 КПК України]).<br /> ==Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> '''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:'''<br /> #Найменування суду, до якого подається заява про перегляд<br /> #Прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.<br /> #Судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява<br /> #Обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі супу та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду<br /> #Обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду<br /> #Перелік документів та інших матеріалів, які додаються.<br /> Докладний перелік вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами викладений у статті 462 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. <br /> <br /> Зверніть увагу, що заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> ''Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 462 КПК України]).''<br /> ==Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами==<br /> &lt;big&gt;Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами без задоволення&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 467 КПК України]).<br /> <br /> При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.<br /> <br /> За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.\<br /> <br /> Під час скасування судового рішення і надіслання справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у судовому рішенні вирішується питання про обрання запобіжного заходу.<br /> <br /> Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами '''може бути оскаржене в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.''' ''З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні .''<br /> [[Категорія:Оскарження рішення суду]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC&diff=47089 2024-03-15T15:52:34Z

<p>Taras.shurubura: /* Відшкодування вартості майна */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 357 «Про затвердження Порядку повернення майна чи відшкодування його вартості депортованим особам або у разі їх смерті спадкоємцям таких осіб»]<br /> == Депортовані особи та їх спадкоємці ==<br /> '''Згідно з ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] депортованими особами визнаються громадяни колишнього СРСР, хто набули громадянства України, та належать до:'''<br /> * осіб кримськотатарського народу та інших національностей, які були насильницьки переселені за національною ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією сучасної України;<br /> * осіб, які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо;<br /> * осіб, які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання (на військовій службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо), але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою, у тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання;<br /> * осіб, які народилися в сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності цим Законом.<br /> Окремими законами України може встановлюватися порядок відновлення прав інших категорій осіб, яких було піддано насильницькому переселенню. <br /> Спадкоємцями можуть виступати фізичні та юридичні особи в залежності від типу спадкування ([[Спадкування за законом|за законом]] та [[Спадкування за заповітом|за заповітом]]).<br /> == Порядок звернення із заявою про повернення майна чи відшкодування його вартості ==<br /> === Хто має право на компенсацію ===<br /> Депортовані особи та їх спадкоємці, у тому числі [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|ті, хто узятий на облік як внутрішньо переміщені особи,]] мають право на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок депортації.<br /> === Які документи потрібно надати ===<br /> Документи, що подаються для повернення майна:<br /> * заява про повернення майна чи відшкодування його вартості;<br /> * копія паспорта громадянина України;<br /> * копія посвідчення особи, депортованої за національною ознакою;<br /> * копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;<br /> * копія документів, що підтверджують право власності заявника на майно, а також інших документів (у тому числі архівних) про вилучення майна, його якісні характеристики (модель, марка тощо).&lt;br&gt;<br /> Для відшкодування вартості вилученого майна подаються такі документи:<br /> <br /> * для майна - звіт про оцінку майна, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”];<br /> * для земельної ділянки, вільної від забудов - звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закону України “Про оцінку земель”].<br /> === Порядок звернення ===<br /> Депортовані особи або їх спадкоємці не пізніше трьох років із дня набуття статусу депортованої особи подають пакет документів за місцезнаходженням майна до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (у разі, якщо майно, стосовно якого подається заява, знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.&lt;br&gt;<br /> === Підстави для відмови ===<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстави для відмови в реєстрації заяви !! Підстави для відмови в поверненні майна чи відшкодуванні його вартості<br /> |-<br /> | 1) недотримання строку подання заяви;&lt;br&gt;<br /> 2) неподання передбачених документів;&lt;br&gt;<br /> 3) закінчення строку дії звіту про оцінку майна, звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки (у разі наявності).<br /> || 1) виявлення недостовірної інформації в документах, поданих заявником;&lt;br&gt;<br /> 2) підтвердження факту надання депортованій особі після повернення її до місця постійного проживання у власність житла, збудованого або придбаного за рахунок державного або місцевих бюджетів, чи компенсації за рішеннями органів влади колишнього СРСР, Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;&lt;br&gt;<br /> 3) непідтвердження права власності заявника на майно або факту, що особа є спадкоємцем.<br /> |}<br /> == Повернення майна чи відшкодування його вартості ==<br /> === Повернення майна ===<br /> На підставі рішення протягом одного місяця приймається рішення про передачу майна заявнику та здійснює оформлення відповідних документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | Загальний строк – &lt;u&gt;не більше 2 місяців після прийняття рішення&lt;/u&gt;.<br /> |}<br /> Повернення майна відбувається на '''безоплатній основі.''' &lt;br&gt;<br /> === Відшкодування вартості майна ===<br /> Відшкодування вартості майна відбувається &lt;u&gt;поетапно протягом 5 років після прийняття рішення&lt;/u&gt;. Мінімальна одноразова виплата - '''не менше ніж одна п’ята частина нарахованої суми відшкодування.'''<br /> <br /> &lt;br&gt;<br /> У разі смерті депортованої особи після прийняття відповідного рішення вартість майна відшкодовується її спадкоємцям.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]&lt;center&gt;'''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи&lt;/span&gt;''''' '''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;&quot;Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ&quot;'''''&lt;/center&gt;<br /> |}<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185935_derzhava-vdshkodu-deportovanim-osobam-vartst-viluchenogo-mayna Держава відшкодує депортованим особам вартість вилученого майна]<br /> * [https://zib.com.ua/ua/109129-yak_otrimati_status_osobi_deportovanoi_za_nacionalnoyu_oznak.html Як отримати статус депортованого за національною ознакою?]<br /> [[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]<br /> [[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]<br /> [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br /> [[Категорія: Реабілітовані особи]]<br /> [[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=46812 2024-02-13T09:26:33Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://ips.ligazakon.net/document/view/MU85321?an=2&amp;ed=1985_11_29 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://ips.ligazakon.net/document/mu90377?an=&amp;ed=&amp;dtm=&amp;le= Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=331 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністрества юситції України від 21 січня 2019 року № 172/5/10 &quot;Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=331 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII], статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правничої допомоги;<br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм;<br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень;<br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом;<br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах;<br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів;<br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них;<br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правничої допомоги;<br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх;<br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника;<br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці;<br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди;<br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти;<br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> == Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) ==<br /> === Запровадження ===<br /> З метою застосування належних правових процедур до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text наказом Міністерства юстиції України від 21.01.2019 № 172/5/10] в нашій державі запроваджено Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) (далі- Пілотний проект) та затверджено Порядок реалізації цього Пілотного проекту. <br /> === Мета ===<br /> Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.<br /> === Загальні переваги для сторін ===<br /> * відновлення прав сторін<br /> * зцілення від психологічних травм<br /> * досягнення справедливості<br /> * наявність діалогу між стронами<br /> * спільне прийняття рішень<br /> ==== Переваги для неповнолітніх правопорушників ====<br /> * відновлення соціальних зв'язків з суспільством<br /> <br /> * участь правопорушника у заходах з ресоціалізації ( це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці)<br /> * можливість окрім отримання більш м'якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності-впливу на ситуацію, відновлення почуття гідності та поваи до себе<br /> * профілактика правопорушень <br /> ==== Переваги для потерпілих ====<br /> * відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося<br /> * швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди<br /> * впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим<br /> * отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення<br /> * зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене<br /> * розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення<br /> === Умови застосування ===<br /> * наявність потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди<br /> * вчинення неповнолітнього вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину<br /> * визнання неповнолітнього факту вчинення кримінального правопорушення<br /> * згода неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення.<br /> === Механізм застосування ===<br /> * прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги<br /> * для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД  призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником;<br /> * посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації<br /> * у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації .<br /> * з урахуванням участі у програмі неповнолітнього -судом виноситься відповідне рішення по справі.<br /> <br /> == Корисне посилання ==<br /> * [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/08/buklety-vidnovne-pravosuddya.pdf Буклети про відновне правосуддя: як це працює для правопорушника та потерпілого]<br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=46379 2024-01-05T14:26:07Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://ips.ligazakon.net/document/view/MU85321?an=2&amp;ed=1985_11_29 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://ips.ligazakon.net/document/mu90377?an=&amp;ed=&amp;dtm=&amp;le= Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=331 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністрества юситції України від 21 січня 2019 року № 172/5/10 &quot;Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=331 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII], статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правничої допомоги;<br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм;<br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень;<br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом;<br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах;<br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів;<br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них;<br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правничої допомоги;<br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх;<br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника;<br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці;<br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди;<br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти;<br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> == Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) ==<br /> === Запровадження ===<br /> З метою застосування належних правових процедур до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text наказом Міністерства юстиції України від 21.01.2019 № 172/5/10] в нашій державі запроваджено Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) (далі- Пілотний проект) та затверджено Порядок реалізації цього Пілотного проекту. <br /> === Мета ===<br /> Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.<br /> === Загальні переваги для сторін ===<br /> * відновлення прав сторін<br /> * зцілення від психологічних травм<br /> * досягнення справедливості<br /> * наявність діалогу між стронами<br /> * спільне прийняття рішень<br /> ==== Переваги для неповнолітніх правопорушників ====<br /> * відновлення соціальних зв'язків з суспільством<br /> <br /> * участь правопорушника у заходах з ресоціалізації ( це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці)<br /> * можливість окрім отримання більш м'якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності-впливу на ситуацію, відновлення почуття гідності та поваи до себе<br /> * профілактика правопорушень <br /> ==== Переваги для потерпілих ====<br /> * відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося<br /> * швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди<br /> * впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим<br /> * отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення<br /> * зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене<br /> * розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення<br /> === Умови застосування ===<br /> * наявність потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди<br /> * вчинення неповнолітнього вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину<br /> * визнання неповнолітнього факту вчинення кримінального правопорушення<br /> * згода неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення.<br /> === Механізм застосування ===<br /> * прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги<br /> * для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД  призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником;<br /> * посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації<br /> * у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації .<br /> * з урахуванням участі у програмі неповнолітнього -судом виноситься відповідне рішення по справі .<br /> <br /> == Корисне посилання ==<br /> * [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/08/buklety-vidnovne-pravosuddya.pdf Буклети про відновне правосуддя: як це працює для правопорушника та потерпілого]<br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=46378 2024-01-05T14:22:32Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]<br /> == Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9624 частина друга статті 12 КАСУ]).'''<br /> <br /> '''Справами незначної складності є справи щодо:'''<br /> <br /> 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;] займають відповідальне та особливо відповідальне становище;<br /> <br /> 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> <br /> 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> <br /> 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> <br /> 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;<br /> <br /> 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> <br /> 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;<br /> <br /> 8) типові справи;<br /> <br /> 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;<br /> <br /> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;<br /> <br /> 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.<br /> <br /> '''За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11497 частина перша статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> '''При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує''':<br /> # значення справи для сторін;<br /> # обраний позивачем спосіб захисту;<br /> # категорію та складність справи;<br /> # обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;<br /> # кількість сторін та інших учасників справи;<br /> # чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br /> # думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br /> == Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ]в '''порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:'''<br /> # щодо оскарження нормативно-правових актів;<br /> # щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;<br /> # щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує '''''п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''''.<br /> '''Суд має відмовити у розгляді справи''' за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову '''справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 257 КАСУ]).'''<br /> == Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але '''''не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження''''' у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 258 КАСУ]).<br /> == Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження п'''одається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 259 КАСУ]).'''<br /> <br /> ''Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.'' <br /> == Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (частина перша статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, '''за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача''' суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br /> # задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; <br /> # відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br /> '''Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина третя статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:<br /> # залишення заяви відповідача без задоволення;<br /> # розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br /> Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.<br /> <br /> Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br /> == Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br /> Відзив подається '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 261 КАСУ]).<br /> <br /> ''Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.''<br /> <br /> Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. <br /> == Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для розгляду справи за правилами загального [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|позовного провадження]], з певними особливостями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 262 КАСУ]).'''<br /> <br /> Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо '''судове засідання не проводиться''', розгляд справи по суті розпочинається '''через тридцять днів''', а у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 263 КАСУ], - ч'''ерез п’ятнадцять днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. <br /> <br /> Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. <br /> <br /> Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> '''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:'''<br /> # у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;<br /> # якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br /> ''Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.''<br /> <br /> При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина восьма статті 262 КАСУ]).<br /> == Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==<br /> '''Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:'''<br /> # оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> # припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> # стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.<br /> Зазначені справи суд розглядає у строк '''не більше тридцяти днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 263 КАСУ]) .<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=45875 2023-12-11T14:48:03Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]<br /> == Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 12 КАСУ]).'''<br /> <br /> '''Справами незначної складності є справи щодо:'''<br /> <br /> 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;] займають відповідальне та особливо відповідальне становище;<br /> <br /> 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> <br /> 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> <br /> 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> <br /> 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;<br /> <br /> 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> <br /> 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;<br /> <br /> 8) типові справи;<br /> <br /> 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;<br /> <br /> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;<br /> <br /> 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.<br /> <br /> '''За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> '''При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує''':<br /> # значення справи для сторін;<br /> # обраний позивачем спосіб захисту;<br /> # категорію та складність справи;<br /> # обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;<br /> # кількість сторін та інших учасників справи;<br /> # чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br /> # думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br /> == Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ]в '''порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:'''<br /> # щодо оскарження нормативно-правових актів;<br /> # щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;<br /> # щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує '''''п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''''.<br /> '''Суд має відмовити у розгляді справи''' за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову '''справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 257 КАСУ]).'''<br /> == Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але '''''не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження''''' у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 258 КАСУ]).<br /> == Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження п'''одається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 259 КАСУ]).'''<br /> <br /> ''Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.'' <br /> == Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (частина перша статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, '''за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача''' суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br /> # задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; <br /> # відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br /> '''Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина третя статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:<br /> # залишення заяви відповідача без задоволення;<br /> # розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br /> Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.<br /> <br /> Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br /> == Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br /> Відзив подається '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 261 КАСУ]).<br /> <br /> ''Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.''<br /> <br /> Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. <br /> == Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для розгляду справи за правилами загального [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|позовного провадження]], з певними особливостями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 262 КАСУ]).'''<br /> <br /> Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо '''судове засідання не проводиться''', розгляд справи по суті розпочинається '''через тридцять днів''', а у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 263 КАСУ], - ч'''ерез п’ятнадцять днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. <br /> <br /> Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. <br /> <br /> Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> '''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:'''<br /> # у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;<br /> # якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br /> ''Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.''<br /> <br /> При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина восьма статті 262 КАСУ]).<br /> == Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==<br /> '''Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:'''<br /> # оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> # припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> # стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.<br /> Зазначені справи суд розглядає у строк '''не більше тридцяти днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 263 КАСУ]).<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E&diff=45413 2023-11-10T15:49:11Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України &quot;Про торгово-промислові палати в Україні&quot;]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України &quot;Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України &quot;Про введення воєнного стану в Україні&quot;] <br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.<br /> <br /> Так, згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/MUS36779?q= листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1] ТПП на підставі статетй 14 та 14&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»].<br /> <br /> Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).<br /> <br /> Згідно з частиною першою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.<br /> <br /> Відповідно до частини першої статті 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.<br /> <br /> З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.<br /> <br /> Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.<br /> Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.<br /> <br /> 24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України &quot;Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану&quot;], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br /> <br /> Так, відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] : <br /> *Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.<br /> *Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br /> *Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br /> *Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.<br /> *У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> [[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]<br /> '''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:<br /> * '''&lt;u&gt; '''незаконне звільнення'''&lt;/u&gt; '''(звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);<br /> * '''&lt;u&gt; '''інше грубе порушення законодавства про працю&lt;/u&gt;:&lt;/u&gt;<br /> # порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]];<br /> # порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]]; <br /> # порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні; <br /> # порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати; <br /> # незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни; <br /> # порушення умов випробувального строку; <br /> # не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника; <br /> # виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.<br /> Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:<br /> * кількості по­терпілих;<br /> * тяжкості можливих наслідків;<br /> * тривалості;<br /> * систематичності пору­шень;<br /> * злісності мотивів тощо.<br /> За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 161 КК України].<br /> |}<br /> == Хто є потерпілим ==<br /> [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].<br /> <br /> Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:<br /> * особи, що мають спеціальні звання,<br /> * військово­службовці,<br /> * працівники поліції тощо.<br /> == Хто є правопорушником ==<br /> Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: <br /> * керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.<br /> Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 364&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;, 365, 365&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; КК України].<br /> == Як захистити порушені права ==<br /> Порядок дій наступний:<br /> # визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю;<br /> # звернутися до поліції із [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|заявою про вчинення кримінального правопорушення]].<br /> === Визначення кваліфікації дій за статтею 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ===<br /> '''Для цього потрібно визначити''':<br /> * характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], низкою законів та підзаконних актів ;<br /> * категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);<br /> * об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);<br /> * суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).<br /> Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення: <br /> * пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю; <br /> * наявність грубого характеру цього порушення.<br /> Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:<br /> # '''''посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';<br /> # таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 КК України] відсутній.<br /> |}<br /> За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271-275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.<br /> === Звернення до поліції із заявою ===<br /> Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. <br /> <br /> Так, у заяві потрібно вказати:<br /> * назву органу до якого ви звертаєтесь;<br /> * прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;<br /> * короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;<br /> * попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);<br /> * докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;<br /> * дату та підпис.<br /> == Відповідальність ==<br /> [[Файл:172 кку.jpg|міні]]<br /> '''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':<br /> * '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':<br /> # '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю);<br /> # в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> * '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':<br /> # '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років;<br /> * '''[[Виконання покарання у виді арешту|арешт]]''' на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]<br /> [[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]<br /> [[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=45083 2023-10-18T13:56:48Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України](далі- КК України)<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 “Про практику призначення судами кримінального покарання”] <br /> == Поняття «замах на кримінальне правопорушення» ==<br /> '''Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. 1 ст. 15 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> '''Незакінченим кримінальним правопорушенням''' є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n69 ч. 2 ст. 13 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''Стадія замаху на кримінальне правопорушення можлива лише тоді, коли правопорушення вчиняється з прямим умислом.'' Замах на кримінальне правопорушення може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).<br /> == Ознаки замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''недоведення кримінального правопорушення до кінця; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''причини незавершеності кримінального правопорушення не залежать від волі винного'''.&lt;br /&gt;<br /> Безпосередня спрямованість на вчинення кримінального правопорушення означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України (починає виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди).&lt;br /&gt;<br /> === Відмінність замаху на кримінальне правопорушення від готування до кримінального правопорушення ===<br /> '''Для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого кримінального правопорушення.''' Залежно від характеру кримінального посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на кримінальне правопорушення (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до кримінаьного правопорушення (наприклад, вбивства власника житла).<br /> <br /> На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на кримінальне правопорушення настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення.<br /> === Розмежування замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення ===<br /> '''Розмежовуючи замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення, необхідно враховувати:''' &lt;br /&gt;<br /> * '''конструкцію складу кримінального правопорушення, яка впливає на момент його закінчення;&lt;br /&gt;'''<br /> * '''зміст умислу винної особи.'''&lt;br /&gt;<br /> Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається ''у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК України.''&lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення замаху на кримінальне правопорушення з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення кримінального проступку з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону.&lt;br /&gt;<br /> ''У замаху відсутня характерна для закінченого кримінального правопорушення єдність задуманого та реально вчиненого винною особою.'' Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.<br /> <br /> ''Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого.'' Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ст. 15 КК України].<br /> <br /> ''Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони кримінального правопорушення є вимушеною''. Особа не доводить кримінальне правопорушення до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити кримінальне правопорушення всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь для скоєння кримінального правопорушення, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання правопорушника тощо). ''Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення кримінально правопорушення до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (''наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).<br /> == Види замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як:''' &lt;br /&gt;<br /> '''''замах на непридатний об'єкт''''';&lt;br /&gt;<br /> '''''замах з непридатними засобами'''''. &lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). &lt;br /&gt;<br /> ''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). &lt;br /&gt;<br /> ''Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами'' тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 ч. 2 ст. 11 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.&lt;br /&gt;<br /> * За суб'єктивним критерієм закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> '''В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння.'''&lt;br /&gt;<br /> Поняття закінченого та незакінченого замаху на кримінальне правопорушення викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України].&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.&lt;br /&gt;<br /> За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення кримінального правопорушення до кінця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Добровільна відмова при незакінченному кримінальному правопорушенні ==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця.''' &lt;br /&gt;<br /> ''Особа, яка добровільно відмовилась від доведення кримінального правопорушення до кінц''я, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ч. 2 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов'', ''передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 статтею 17 КК України].'' У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 1 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється.'' Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 2 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення,'' залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 3 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Відповідальність і покарання за незакінчене кримінальне правопорушення ==<br /> '''У відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n79 16 КК України] відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті врегульоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ст. 68 КК України]:&lt;br /&gt;<br /> При призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статей 65, 66, 67 КК України], враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.&lt;br /&gt;<br /> ''За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 3 ст. 68 КК України]).''&lt;br /&gt;<br /> Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109-114-1 КК України], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 КК України (ч. 4 ст. 68 КК України).]<br /> <br /> '''А[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 бзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]''' передбачено, що правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] ''не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин.'' Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. &lt;br /&gt;<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 '''Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7'''] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК України] ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85_(%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85)_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=44597 2023-09-19T07:15:01Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5]<br /> == Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> '''Негласні слідчі (розшукові) дії (далі- НСРД)''' - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - КПК України) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 246 КПК України]).<br /> <br /> Відповідно до пункту 1.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text Інструкцї про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5] (далі- Інструкція), '''суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є''':слідчі органів прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text на час дії п. 1 розділу XI &quot;Перехідних положень&quot; КПК України]), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.<br /> <br /> '''НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 246 КПК України])'''<br /> == Види негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> '''НСРД можна умовно поділити на дві категорії:'''<br /> * '''Втручання у приватне спілкування''' – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> <br /> * '''Інші види негласних слідчих (розшукових) дій''' – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст. 269&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> == Підстави та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> Відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьої статті 246 КПК України] '''рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор''', а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - с'''лідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.'''<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частинами третьою-четвертою статті 246 КПК України] слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. ''Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.''<br /> <br /> Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою статті 246 КПК України] передбачено, що у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частини шостої статті 246 КПК України] проводити НСРД мають право - проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України] у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої(розшукової) дії інформація повинна бути знищена.<br /> == Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> '''НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб.''' <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктом 2.1 Інструкції] рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам статей 246, 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України.]<br /> <br /> Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text 2.2. Інструкції] клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.<br /> <br /> Так у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктах 2.3 та 2.4 Інструкції] зазначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (стаття 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 248 КПК України.]<br /> [[Категорія:Слідчі дії]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=44140 2023-08-11T13:04:55Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]<br /> * [[Кримінальний кодекс Україниhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text|Кримінальний кодекс України]]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон України «Про громадянство України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]<br /> <br /> == '''Основні положення''' ==<br /> Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] '''громадяни України''' та '''особи без громадянства, що постійно проживають в Україні''', які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.<br /> <br /> Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, '''вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.'''<br /> <br /> Вищезазначене також зафіксоване в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародниому пакті про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] , які проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення.<br /> <br /> '''Особливості кваліфікації'''<br /> <br /> '''''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''''<br /> <br /> [[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України «Про громадянство України»<br /> <br /> '''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне проживання]], як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br /> <br /> '''ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.'''<br /> <br /> == '''Вирішення питання про кримінальну відповідальність та виконання вироків''' ==<br /> ''Згідно статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''громадяни України''', які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.''<br /> <br /> Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.<br /> <br /> '''Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.'''<br /> <br /> == '''Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення''' ==<br /> Так, у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] зазначено, що '''вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України.'''<br /> <br /> Відповідно до частини першої цієї статті '''рецидив''' кримінальних правопорушень, '''невідбуте покарання''' або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави '''враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.''' <br /> <br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=44139 2023-08-11T12:58:37Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> ** Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року<br /> ** Конституція України<br /> ** Кримінальний кодекс України<br /> ** Закон України «Про громадянство України» Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»<br /> == Основні положення ==<br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 7 Кримінального кодексу України] '''громадяни України''' та '''особи без громадянства, що постійно проживають в Україні''', які вчинили кримінальні правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за цим Кодексом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. <br /> <br /> Якщо особи, зазначені у частині першій цієї статті, за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, '''вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.''' <br /> <br /> Вищезазначене також зафіксоване в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародниому пакті про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] , які проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення. <br /> <br /> === Особливості кваліфікації ===<br /> '''''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.''''' <br /> <br /> [[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]<br /> <br /> '''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне проживання]], як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»].<br /> '''ВАЖЛИВО! Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.'''<br /> <br /> == Вирішення питання про кримінальну відповідальність та виконання вироків ==<br /> <br /> <br /> ''Згідно статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''громадяни України''', які вчинили злочини поза межами України, не можуть бути видані іноземній державі для притягнення до кримінальної відповідальності та віддання до суду.'' <br /> <br /> Україна може перейняти кримінальне провадження, в якому судовими органами іноземної держави не ухвалено вирок, щодо громадян України та іноземців, які вчинили злочини за межами України і перебувають на території України, але які не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено, якщо діяння, у зв’язку з яким запитується передача кримінального провадження, згідно з цим Кодексом визнається злочином.<br /> <br /> '''Виконання в Україні вироку іноземного суду чи міжнародної судової установи можливо, якщо діяння, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, згідно з цим Кодексом визнається кримінальним правопорушенням або було б кримінальним правопорушенням у разі його вчинення на території України.'''<br /> <br /> == Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==<br /> Так, у статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] зазначено, що '''вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України.''' <br /> Відповідно до частини першої цієї статті '''рецидив''' кримінальних правопорушень, '''невідбуте покарання''' або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави '''враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, звільненні від кримінальної відповідальності або покарання.''' <br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=43792 2023-07-10T08:45:26Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> == Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==<br /> '''У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 129 Конституції України]).<br /> <br /> Також, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 129&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; Конституції України]).<br /> <br /> '''Умовно стадію виконання судових рішень можна поділити на три етапи:'''<br /> * набрання рішенням законної сили;<br /> * звернення судового рішення до виконання вироку;<br /> * вирішення питань, які виникають після.<br /> == Набрання рішенням законної сили ==<br /> '''Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.''' <br /> <br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 статей 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text КПК України]) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано: <br /> <br /> - на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які не досягли віку кримінальної відповідальності|виховного]] характеру – '''протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;'''<br /> <br /> - на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - '''протягом п’яти днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на інші ухвали суду першої інстанції – '''протягом семи днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на ухвалу слідчого судді – '''протягом п’яти днів з дня її оголошення.'''<br /> <br /> '''''Проте, згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 частиною першою статті 377 КПК України] до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:'''''<br /> * виправдання; <br /> * звільнення від відбування покарання; <br /> * засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; <br /> * ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання тощо.<br /> '''Момент набрання судовим рішенням законної сили''' залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.<br /> <br /> У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.<br /> <br /> Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення. Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 стаття 532 КПК України]).<br /> == Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==<br /> Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення звертається до виконання '''не пізніш як через три дні''' з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 стаття 535 КПК України]).<br /> <br /> '''Також, відповідно до статті 536 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 КПК України] в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку''', а саме у разі:<br /> # тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;<br /> # вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;<br /> # якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.<br /> ''Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання''<br /> == Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання ==<br /> Так, на наступному етапі процесу виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 статті 537 КПК України] можуть вирішуватися наступні питання, які '''можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання''':<br /> <br /> 1) про відстрочку виконання вироку;<br /> <br /> 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;<br /> <br /> 3) про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м’яким;<br /> <br /> 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 6) про звільнення від покарання за хворобою;<br /> <br /> 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;<br /> <br /> 7-1) про застосування до засуджених примусового годування;<br /> <br /> 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;<br /> <br /> 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;<br /> <br /> 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;<br /> <br /> 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;<br /> <br /> 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;<br /> <br /> 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);<br /> <br /> 13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br /> <br /> 13-4) про звільнення від відбування покарання у зв’язку з прийняттям рішення про передачу особи для обміну як військовополоненого;<br /> <br /> 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.<br /> <br /> == Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==<br /> Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/2/2f/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B2%D0%BF%D0%B4_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96.docx заявою] до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги''' відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.<br /> <br /> У такій заяві засудженому необхідно вказати:<br /> * свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;<br /> * повну назву та адресу місця відбування покарання;<br /> * статтю за яку його покарано;<br /> * початок та кінець строку відбування покарання;<br /> * вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;<br /> * дата та підпис.<br /> Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.<br /> <br /> Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.<br /> == Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==<br /> Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, п'''ро зняття з неї судимості''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page стаття 538 КПК України]).<br /> [[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D2%91%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=43300 2023-06-07T12:01:40Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи&quot;]<br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Про алгоритм дій постраждалої особи у випадку вчинення щодо неї кримінальних правопорушень проти статевої свободи в умовах воєнного стану детальніше в консультації: [[Дії осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни|'''Дії''' '''осіб, які постраждали від сексуального насильства під час війни''']]'''.'''<br /> |}<br /> == Загальна інформація==<br /> '''Зґвалтування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 152 Кримінального кодексу України] (далі КК - України) - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.<br /> <br /> Під зґвалтуванням слід розуміти статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.<br /> <br /> &lt;u&gt;Потерпілою особою&lt;/u&gt; від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо. <br /> <br /> Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 КК України].<br /> <br /> '''''Слід зазначити, що покарання за злочин, який вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України] становить від трьох років до довічного позбавлення во''лі.'''<br /> == Куди звернутися ==<br /> '''Національна поліція'''<br /> <br /> У разі вчинення  кримінального правопорушення слід '''негайно звернутись до правоохоронних органів (поліції)''' телефоном та викликати працівників поліції на місце вчинення злочину, які, в свою чергу приймуть від особи заяву та складуть '''Протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію'''. <br /> [[Файл:Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.doc|міні|Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію]]<br /> Крім того, можливо звернутись з відповідною заявою до '''найближчого щодо вчинення місця злочину відділку Національної поліції України або прокуратури.'''<br /> <br /> '''Медична установа'''<br /> <br /> Дуже важливо негайно після вчинення злочину не переодягаючись і не приймаючи душ для отримання медичної допомоги та відібрання необхідних зразків біологічних матеріалів '''викликати швидку, або ж звернутись до медичної установи.'''<br /> <br /> Особа буде перевірена лікарем на наявність травм, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також допоможе слідству в разі порушення кримінальної справи. <br /> <br /> У разі звернення до лікаря не відразу, у деяких випадках лікарі також '''можуть зібрати докази навіть через кілька днів після зґвалтування.'''<br /> <br /> Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, серед іншого і '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України],''' крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування - '''здійснюють слідчі органів Національної поліції України.'''<br /> == Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію ==<br /> Законодавством '''не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину'''. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. '''Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.'''<br /> <br /> Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''<br /> <br /> '''Важливо!!! Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.'''<br /> [[Файл:Заява-про-вчинення-злочину-ст.152.docx|міні|Заява-про-вчинення-злочину-ст.152]]<br /> == Строки розгляду заяви ==<br /> Відповідно до  '''ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text атті 214 Кримінального процесуального кодексу України]''' (далі - КПК України) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин після подання заяви''', повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості '''до Єдиного реєстру досудових розслідувань''', розпочати розслідування та '''через 24 години''' з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.  <br /> <br /> Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань '''внесені прокурором''', він зобов’язаний '''протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування'''.<br /> <br /> '''Увага!''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]<br /> == Права та обов’язки потерпілого ==<br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 55-57 КПК України] після подання зави про вчинений, щодо особи злочин та після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така особа отримує [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|статус потерпілого у кримінальному провадження]]. '''Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.'''<br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=43012 2023-05-18T12:05:52Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>==Нормативна база==<br /> *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (Глава 34)]<br /> *[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_804 Протокол № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> ==Поняття нововиявлених обставин==<br /> &lt;big&gt;Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 459 КПК України]).&lt;/big&gt;<br /> <br /> '''Нововиявлені обставини''' - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.<br /> <br /> '''''Нововиявленими обставинами, відповідно до статті 459 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] визнаються''':''<br /> *штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.<br /> *скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;<br /> *інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.<br /> Обставини, передбачені пунктом третім цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 459 КПК України]).<br /> <br /> ''Варто звернути увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 459 КПК України]).<br /> ==Куди звернутися==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 463 КПК України]).<br /> ==Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами==<br /> Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано '''протягом трьох місяців''' після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише '''протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами '''протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> ''За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 461 КПК України]).<br /> ==Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> '''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:'''<br /> #Найменування суду, до якого подається заява про перегляд<br /> #Прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.<br /> #Судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява<br /> #Обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі супу та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду<br /> #Обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду<br /> #Перелік документів та інших матеріалів, які додаються.<br /> Докладний перелік вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами викладений у статті 462 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]. <br /> <br /> Зверніть увагу, що заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> ''Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 462 КПК України]).''<br /> ==Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами==<br /> &lt;big&gt;Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами без задоволення&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 467 КПК України]).<br /> <br /> При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.<br /> <br /> За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції.\<br /> <br /> Під час скасування судового рішення і надіслання справи на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції у судовому рішенні вирішується питання про обрання запобіжного заходу.<br /> <br /> Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами '''може бути оскаржене в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.''' ''З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.''<br /> [[Категорія:Оскарження рішення суду]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%87%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D1%97%D1%85_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8F%D0%BC&diff=42368 2023-04-03T08:39:14Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/357-2019-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 357 «Про затвердження Порядку повернення майна чи відшкодування його вартості депортованим особам або у разі їх смерті спадкоємцям таких осіб»]<br /> == Депортовані особи та їх спадкоємці ==<br /> '''Згідно ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»], депортованими особами визнаються громадяни колишнього СРСР, хто набули громадянства України, та належать до:'''<br /> * осіб кримськотатарського народу та інших національностей, які були насильницьки переселені за національною ознакою на спецпоселення згідно з рішенням органів державної влади колишнього СРСР або союзних республік з місць постійного проживання, що є територією сучасної України;<br /> * осіб, які були примусово направлені на спецпоселення до членів своїх сімей після закінчення військової служби, повернення з евакуації, відбуття примусових робіт, покарання тощо;<br /> * осіб, які на момент депортацій перебували за межами місць постійного проживання (на військовій службі, в евакуації, на примусових роботах, у місцях позбавлення волі тощо), але на яких згодом були поширені обмеження прав і свобод за національною ознакою, у тому числі заборона на повернення і проживання в місцях постійного проживання;<br /> * осіб, які народилися в сім’ях депортованих осіб до моменту їх повернення в місця постійного проживання, але не пізніше набрання чинності цим Законом.<br /> Окремими законами України може встановлюватися порядок відновлення прав інших категорій осіб, яких було піддано насильницькому переселенню.<br /> Спадкоємцями можуть виступати фізичні та юридичні особи в залежності від типу спадкування ([[Спадкування за законом|за законом]] та [[Спадкування за заповітом|за заповітом]]).<br /> == Порядок звернення із заявою про повернення майна чи відшкодування його вартості ==<br /> === Хто має право на компенсацію ===<br /> Депортовані особи та їх спадкоємці, у тому числі [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|ті, хто узятий на облік як внутрішньо переміщені особи,]] мають право на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок депортації.<br /> === Які документи потрібно надати ===<br /> Документи, що подаються для повернення майна:<br /> * заява про повернення майна чи відшкодування його вартості;<br /> * копія паспорта громадянина України;<br /> * копія посвідчення особи, депортованої за національною ознакою;<br /> * копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;<br /> * копія документів, що підтверджують право власності заявника на майно, а також інших документів (у тому числі архівних) про вилучення майна, його якісні характеристики (модель, марка тощо).&lt;br&gt;<br /> Для відшкодування вартості вилученого майна подаються такі документи:&lt;br&gt;<br /> для майна - звіт про оцінку майна, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2658-14 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”];&lt;br&gt;<br /> для земельної ділянки, вільної від забудов - звіт з експертної грошової оцінки земельної ділянки, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закону України “Про оцінку земель”].<br /> === Порядок звернення ===<br /> Депортовані особи або їх спадкоємці не пізніше трьох років із дня набуття статусу депортованої особи подають пакет документів за місцезнаходженням майна до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації або до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (у разі, якщо майно, стосовно якого подається заява, знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, в Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.&lt;br&gt;<br /> === Підстави для відмови ===<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Підстави для відмови в реєстрації заяви !! Підстави для відмови в поверненні майна чи відшкодуванні його вартості<br /> |-<br /> | 1) недотримання строку подання заяви;&lt;br&gt;<br /> 2) неподання передбачених документів;&lt;br&gt;<br /> 3) закінчення строку дії звіту про оцінку майна, звіту з експертної грошової оцінки земельної ділянки (у разі наявності).<br /> || 1) виявлення недостовірної інформації в документах, поданих заявником;&lt;br&gt;<br /> 2) підтвердження факту надання депортованій особі після повернення її до місця постійного проживання у власність житла, збудованого або придбаного за рахунок державного або місцевих бюджетів, чи компенсації за рішеннями органів влади колишнього СРСР, Кабінету Міністрів України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;&lt;br&gt;<br /> 3) непідтвердження права власності заявника на майно або факту, що особа є спадкоємцем.<br /> |}<br /> == Повернення майна чи відшкодування його вартості ==<br /> === Повернення майна ===<br /> На підставі рішення протягом одного місяця приймається рішення про передачу майна заявнику та здійснює оформлення відповідних документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.&lt;br&gt;<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | Загальний строк – &lt;u&gt;не більше 2 місяців після прийняття рішення&lt;/u&gt;.<br /> |}<br /> Повернення майна відбувається на '''безоплатній основі.''' &lt;br&gt;<br /> === Відшкодування вартості майна ===<br /> Відшкодування вартості майна відбувається &lt;u&gt;поетапно протягом 5 років після прийняття рішення&lt;/u&gt;. Мінімальна одноразова виплата - '''не менше ніж одна п’ята частина нарахованої суми відшкодування.'''&lt;br&gt;<br /> У разі смерті депортованої особи після прийняття відповідного рішення вартість майна відшкодовується її спадкоємцям.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]&lt;center&gt;'''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;Консультацію перевірено за підтримки проєкту Ради Європи&lt;/span&gt;''''' '''''&lt;span style=&quot;color:#0000EE&quot;&gt;&quot;Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ&quot;'''''&lt;/center&gt;<br /> |}&lt;br&gt;<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://jurliga.ligazakon.net/ua/news/185935_derzhava-vdshkodu-deportovanim-osobam-vartst-viluchenogo-mayna Держава відшкодує депортованим особам вартість вилученого майна]<br /> * [https://zib.com.ua/ua/109129-yak_otrimati_status_osobi_deportovanoi_za_nacionalnoyu_oznak.html Як отримати статус депортованого за національною ознакою?]<br /> [[Категорія: Особисті немайнові права фізичної особи]]<br /> [[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]<br /> [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]<br /> [[Категорія: Реабілітовані особи]]<br /> [[Категорія: Інші питання цивільного права]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=42000 2023-03-10T15:28:28Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністрества юситції України &quot;Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» від 21.01.2019 № 172/5/10]<br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII]., статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, онсультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей; <br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм;<br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень;<br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом;<br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах;<br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів;<br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них;<br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги;<br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх;<br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника;<br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці;<br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди;<br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти;<br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> == Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) ==<br /> === Запровадження ===<br /> З метою застосування належних правових процедур до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text наказом Міністерства юстиції України від 21.01.2019 № 172/5/10] в нашій державі запроваджено Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) (далі- Пілотний проект) та затверджено Порядок реалізації цього Пілотного проекту. <br /> === Мета ===<br /> Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.<br /> === Загальні переваги для сторін ===<br /> * відновлення прав сторін<br /> * зцілення від психологічних травм<br /> * досягнення справедливості<br /> * наявність діалогу між стронами<br /> * спільне прийняття рішень<br /> ==== Переваги для неповнолітніх правопорушників ====<br /> * відновлення соціальних зв'язків з суспільством<br /> <br /> * участь правопорушника у заходах з ресоціалізації ( це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці)<br /> * можливість окрім отримання більш м'якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності-впливу на ситуацію, відновлення почуття гідності та поваи до себе<br /> * профілактика правопорушень <br /> ==== Переваги для потерпілих ====<br /> * відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося<br /> * швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди<br /> * впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим<br /> * отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення<br /> * зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене<br /> * розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення<br /> === Умови застосування ===<br /> * наявність потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди<br /> * вчинення неповнолітнього вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину<br /> * визнання неповнолітнього факту вчинення кримінального правопорушення<br /> * згода неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення.<br /> === Механізм застосування ===<br /> * прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги<br /> * для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД  призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником;<br /> * посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації<br /> * у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації .<br /> * з урахуванням участі у програмі неповнолітньго -судом виноситься відповідне рішення по справі.<br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=41616 2023-02-17T15:24:57Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]<br /> == Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 12 КАСУ]).'''<br /> <br /> '''Справами незначної складності є справи щодо:'''<br /> <br /> 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;] займають відповідальне та особливо відповідальне становище;<br /> <br /> 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> <br /> 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> <br /> 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> <br /> 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;<br /> <br /> 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> <br /> 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;<br /> <br /> 8) типові справи;<br /> <br /> 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;<br /> <br /> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;<br /> <br /> 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.<br /> <br /> '''За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> '''При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує''':<br /> # значення справи для сторін;<br /> # обраний позивачем спосіб захисту;<br /> # категорію та складність справи;<br /> # обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;<br /> # кількість сторін та інших учасників справи;<br /> # чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br /> # думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br /> == Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ]в '''порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:'''<br /> # щодо оскарження нормативно-правових актів;<br /> # щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;<br /> # щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує '''''п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''''.<br /> '''Суд має відмовити у розгляді справи''' за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову '''справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 257 КАСУ]).'''<br /> == Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але '''''не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження''''' у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 258 КАСУ]).<br /> == Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження п'''одається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 259 КАСУ]).'''<br /> <br /> Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. <br /> == Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (частина перша статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, '''за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача''' суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br /> # задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; <br /> # відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br /> '''Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина третя статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:<br /> # залишення заяви відповідача без задоволення;<br /> # розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br /> Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.<br /> <br /> Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br /> == Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br /> Відзив подається '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 261 КАСУ]).<br /> <br /> ''Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.''<br /> <br /> Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. <br /> == Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для розгляду справи за правилами загального [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|позовного провадження]], з певними особливостями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 262 КАСУ]).'''<br /> <br /> Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо '''судове засідання не проводиться''', розгляд справи по суті розпочинається '''через тридцять днів''', а у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 263 КАСУ], - ч'''ерез п’ятнадцять днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. <br /> <br /> Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. <br /> <br /> Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> '''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:'''<br /> # у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;<br /> # якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br /> ''Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.''<br /> <br /> При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина восьма статті 262 КАСУ]).<br /> == Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==<br /> '''Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:'''<br /> # оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> # припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> # стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.<br /> Зазначені справи суд розглядає у строк '''не більше тридцяти днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 263 КАСУ]).<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=40396 2022-12-13T17:27:06Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України (КАСУ)]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»]<br /> == Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 12 КАСУ]).'''<br /> <br /> '''Справами незначної складності є справи щодо:'''<br /> <br /> 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot; займають відповідальне та особливо відповідальне становище;<br /> <br /> 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> <br /> 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> <br /> 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> <br /> 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;<br /> <br /> 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> <br /> 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;<br /> <br /> 8) типові справи;<br /> <br /> 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;<br /> <br /> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;<br /> <br /> 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.<br /> <br /> '''За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 257 КАСУ]).<br /> <br /> '''При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує''':<br /> # значення справи для сторін;<br /> # обраний позивачем спосіб захисту;<br /> # категорію та складність справи;<br /> # обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;<br /> # кількість сторін та інших учасників справи;<br /> # чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br /> # думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br /> == Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:'''<br /> # щодо оскарження нормативно-правових актів;<br /> # щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;<br /> # щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує '''''п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''''.<br /> '''Суд має відмовити у розгляді справи''' за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову '''справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 257 КАСУ]).'''<br /> == Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але '''''не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження''''' у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 258 КАСУ]).<br /> == Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження п'''одається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 259 КАСУ]).'''<br /> <br /> Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. <br /> == Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (частина перша статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, '''за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача''' суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br /> # задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; <br /> # відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br /> '''Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина третя статті 260 КАСУ]).'''<br /> <br /> Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:<br /> # залишення заяви відповідача без задоволення;<br /> # розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br /> Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.<br /> <br /> Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ].<br /> == Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br /> Відзив подається '''протягом п’ятнадцяти днів''' з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 261 КАСУ]).<br /> <br /> ''Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.'' <br /> <br /> Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. <br /> == Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==<br /> '''Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] для розгляду справи за правилами загального [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|позовного провадження]], з певними особливостями ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 262 КАСУ]).'''<br /> <br /> Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо '''судове засідання не проводиться''', розгляд справи по суті розпочинається '''через тридцять днів''', а у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 263 КАСУ], - ч'''ерез п’ятнадцять днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ], - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. <br /> <br /> Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. <br /> <br /> Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина п'ята статті 262 КАСУ]).<br /> <br /> '''Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:'''<br /> # у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;<br /> # якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br /> ''Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.'' <br /> <br /> При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина восьма статті 262 КАСУ]).<br /> == Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==<br /> '''Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:'''<br /> # оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> # припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> # стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.<br /> Зазначені справи суд розглядає у строк '''не більше тридцяти днів''' з дня відкриття провадження у справі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина друга статті 263 КАСУ]).<br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E&diff=40118 2022-11-20T15:37:38Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України &quot; Про торгово-промислові палати в Україні&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України &quot;Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] <br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України &quot;Про введення воєнного стану в Україні&quot;] <br /> {| class=&quot;wikitable sortable&quot;<br /> |-<br /> | style=&quot;background-color:#98FB98;&quot; |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України &quot;Про правовий режим воєнного стану&quot;] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!<br /> Торгово-промислова палата України (ТПП) повідомила про засвідчення факту настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з 24 лютого 2022 року.<br /> <br /> Так, згідно з [https://ips.ligazakon.net/document/MUS36779?q= листа ТПП від 28.08.2022 № 2024/02.0-7.1] ТПП на підставі статетй 14 та 14&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/671/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»], Статуту ТПП України, цим засвідчує форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»].<br /> <br /> Враховуючи це, ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).<br /> <br /> Згідно з частиною першою статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] (далі - ЦК) Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.<br /> <br /> Відповідно до частини першої статті 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.<br /> <br /> З огляду на вищевикладене, вважаємо, що в умовах воєнного стану положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК] щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання має застосовуватися і до зобов’язань за трудовими відносинами.<br /> <br /> Разом з тим звертаємо увагу, що звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання внаслідок форс-мажорних обставин (непереборної сили) не звільняє від виконання самого зобов’язання.<br /> Таким чином, після усунення вищезгаданих обставин, особа зобов’язана виконати всі свої зобов’язання перед іншою стороною.<br /> <br /> 24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України &quot;Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану&quot;], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].<br /> <br /> Так, відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] : <br /> *Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.<br /> *Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.<br /> *Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.<br /> *Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.<br /> *У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.<br /> |}<br /> == Загальні положення ==<br /> [[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]<br /> '''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:<br /> * '''&lt;u&gt; '''незаконне звільнення'''&lt;/u&gt; '''(звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);<br /> * '''&lt;u&gt; '''інше грубе порушення законодавства про працю&lt;/u&gt;:&lt;/u&gt;<br /> # порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]];<br /> # порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]]; <br /> # порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні; <br /> # порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати; <br /> # незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни; <br /> # порушення умов випробувального строку; <br /> # не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника; <br /> # виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.<br /> Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:<br /> * кількості по­терпілих;<br /> * тяжкості можливих наслідків;<br /> * тривалості;<br /> * систематичності пору­шень;<br /> * злісності мотивів тощо.<br /> За зазначений вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 Кримінального кодексу України] (далі - КК України).<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 161 КК України].<br /> |}<br /> == Хто є потерпілим ==<br /> [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного кримінального правопорушення є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].<br /> <br /> Не є потерпілими від даного кримінального правопорушення:<br /> * особи, що мають спеціальні звання,<br /> * військово­службовці,<br /> * працівники поліції тощо.<br /> == Хто є правопорушником ==<br /> Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: <br /> * керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.<br /> Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 364&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt;, 365, 365&lt;sup&gt;2&lt;/sup&gt; КК України].<br /> == Як захистити порушені права ==<br /> Порядок дій наступний:<br /> # визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю;<br /> # звернутися до поліції із [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|заявою про вчинення кримінального правопорушення]].<br /> === Визначення кваліфікації дій за статтею 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ===<br /> '''Для цього потрібно визначити''':<br /> * характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], низкою законів та підзаконних актів;<br /> * категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);<br /> * об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);<br /> * суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).<br /> Об'єктивна сторона цього кримінального правопорушення передбачає встановлення: <br /> * пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю; <br /> * наявність грубого характеру цього порушення.<br /> Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:<br /> # '''''посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';<br /> # таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 172 КК України] відсутній.<br /> |}<br /> За цими двома ознаками дане кримінальне правопорушення відрізняється від кримінальних правопорушень, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271-275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.<br /> === Звернення до поліції із заявою ===<br /> Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина п'ята статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]), на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. <br /> <br /> Так, у заяві потрібно вказати:<br /> * назву органу до якого ви звертаєтесь;<br /> * прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;<br /> * короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;<br /> * попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);<br /> * докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;<br /> * дату та підпис.<br /> == Відповідальність ==<br /> [[Файл:172 кку.jpg|міні]]<br /> '''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':<br /> * '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':<br /> # '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю);<br /> # в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> * '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':<br /> # '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років;<br /> * '''[[Виконання покарання у виді арешту|арешт]]''' на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]<br /> [[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]<br /> [[Категорія:Кримінальні правопорушення]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39681 2022-10-20T08:18:51Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>=== Нормативна база ===<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України](далі- КК України)<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]<br /> * [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]<br /> == Поняття «замах на кримінальне правопорушення» ==<br /> '''Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення''', передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. 1 ст. 15 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> '''Незакінченим кримінальним правопорушенням''' є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n69 ч. 2 ст. 13 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''Стадія замаху на кримінальне правопорушення можлива лише тоді, коли правопорушення вчиняється з прямим умислом.'' Замах на кримінальне правопорушення може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).<br /> == Ознаки замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''недоведення кримінального правопорушення до кінця; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''причини незавершеності кримінального правопорушення не залежать від волі винного'''.&lt;br /&gt;<br /> Безпосередня спрямованість на вчинення кримінального правопорушення означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України (починає виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди).&lt;br /&gt;<br /> === Відмінність замаху на кримінальне правопорушення від готування до кримінального правопорушення ===<br /> '''Для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого кримінального правопорушення.''' Залежно від характеру кримінального посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на кримінальне правопорушення (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до кримінаьного правопорушення (наприклад, вбивства власника житла).<br /> <br /> На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на кримінальне правопорушення настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення.<br /> === Розмежування замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення ===<br /> '''Розмежовуючи замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення, необхідно враховувати:''' &lt;br /&gt;<br /> * '''конструкцію складу кримінального правопорушення, яка впливає на момент його закінчення;&lt;br /&gt;'''<br /> * '''зміст умислу винної особи.'''&lt;br /&gt;<br /> Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається ''у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК України.''&lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення замаху на кримінальне правопорушення з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення кримінального проступку з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону.&lt;br /&gt;<br /> ''У замаху відсутня характерна для закінченого кримінального правопорушення єдність задуманого та реально вчиненого винною особою.'' Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.<br /> <br /> ''Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого.'' Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ст. 15 КК України].<br /> <br /> ''Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони кримінального правопорушення є вимушеною''. Особа не доводить кримінальне правопорушення до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити кримінальне правопорушення всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь для скоєння кримінального правопорушення, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання правопорушника тощо). ''Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення кримінально правопорушення до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (''наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).<br /> == Види замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як:''' &lt;br /&gt;<br /> '''''замах на непридатний об'єкт''''';&lt;br /&gt;<br /> '''''замах з непридатними засобами'''''. &lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). &lt;br /&gt;<br /> ''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). &lt;br /&gt;<br /> ''Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами'' тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 ч. 2 ст. 11 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.&lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> * За суб'єктивним критерієм закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> '''В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння.'''&lt;br /&gt;<br /> Поняття закінченого та незакінченого замаху на кримінальне правопорушення викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України].&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.&lt;br /&gt;<br /> За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення кримінального правопорушення до кінця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Добровільна відмова при незакінченному кримінальному правопорушенні ==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця.''' &lt;br /&gt;<br /> ''Особа, яка добровільно відмовилась від доведення кримінального правопорушення до кінц''я, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ч. 2 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов'', ''передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 статтею 17 КК України].'' У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 1 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється.'' Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 2 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення,'' залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 3 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Відповідальність і покарання за незакінчене кримінальне правопорушення ==<br /> '''У відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n79 16 КК України] відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті врегульоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ст. 68 КК України]:&lt;br /&gt;<br /> При призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 статей 65, 66, 67 КК України], враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.&lt;br /&gt;<br /> ''За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 3 ст. 68 КК України]).''&lt;br /&gt;<br /> Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109-114-1 КК України], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 КК України (ч. 4 ст. 68 КК України).]<br /> <br /> А[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 бзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] передбачено, що правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] ''не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин.'' Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. &lt;br /&gt;<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК України] ) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.&lt;br /&gt;<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=39676 2022-10-20T08:03:57Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>=== Нормативна база ===<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України](далі- КК України)<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]<br /> * [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]<br /> == Поняття «замах на кримінальне правопорушення» ==<br /> '''Замахом на кримінальне правопорушення''' є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її вол ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. 1 ст. 15 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> '''Незакінченим кримінальним правопорушенням''' є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n69 ч. 2 ст. 13 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> ''Стадія замаху на кримінальне правопорушення можлива лише тоді, коли правопорушення вчиняється з прямим умислом. Замах на кримінальне правопорушення може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).''<br /> == Ознаки замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''недоведення кримінального правопорушення до кінця; &lt;br /&gt;'''<br /> * '''причини незавершеності кримінального правопорушення не залежать від волі винного.&lt;br /&gt;'''<br /> Безпосередня спрямованість на вчинення кримінального правопорушення означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України (починає виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди).&lt;br /&gt;<br /> === Відмінність замаху на кримінальне правопорушення від готування до кримінального правопорушення ===<br /> Для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого кримінального правопорушення. '''Залежно від характеру кримінального посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах.''' Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на кримінальне правопорушення (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до кримінаьного правопорушення (наприклад, вбивства власника житла).<br /> <br /> На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на кримінальне правопорушення настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення.<br /> === Розмежування замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення ===<br /> Розмежовуючи замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення, необхідно враховувати: &lt;br /&gt;<br /> * конструкцію складу кримінального правопорушення, яка впливає на момент його закінчення;&lt;br /&gt;<br /> * зміст умислу винної особи.&lt;br /&gt;<br /> '''Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини КК України.'''&lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення замаху на кримінальне правопорушення з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільнo небезпечні наслідки. Недоведення кримінального проступку з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону.&lt;br /&gt;<br /> '''У замаху відсутня характерна для закінченого кримінального правопорушення єдність задуманого та реально вчиненого винною особою'''. Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.<br /> <br /> '''Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого'''. Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ст. 15 КК України].<br /> <br /> '''Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони кримінального правопорушення є вимушеною.''' Особа не доводить кримінальне правопорушення до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити кримінальне правопорушення всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь для скоєння кримінального правопорушення, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання правопорушника тощо). Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення кримінально правопорушення до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).<br /> == Види замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> * '''Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як:''' &lt;br /&gt;<br /> '''''замах на непридатний об'єкт;''&lt;br /&gt;'''<br /> <br /> '''''замах з непридатними засобами''.''' &lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). &lt;br /&gt;<br /> ''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільне небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). &lt;br /&gt;<br /> Замах на ''непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами'' тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 ч. 2 ст. 11 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.&lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> * За суб'єктивним критерієм закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> '''В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння.'''&lt;br /&gt;<br /> Поняття закінченого та незакінченого замаху на кримінальне правопорушення викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України].&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.&lt;br /&gt;<br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.&lt;br /&gt;<br /> '''За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання'''. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення кримінального правопорушення до кінця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Добровільна відмова при незакінченному кримінальному правопорушенні ==<br /> '''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця.''' &lt;br /&gt;<br /> Особа, яка добровільно відмовилася від доведення кримінального правопорушення до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ч. 2 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 статтею 17 КК України]. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 1 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> &lt;u&gt;Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник,&lt;/u&gt; якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 2 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 3 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Відповідальність і покарання за незакінчене кримінальне правопорушення ==<br /> '''У відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n79 16 КК України] відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею 14 або 15 і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті врегульоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ст. 68 КК України]:&lt;br /&gt;<br /> При призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 статей 65, 66, 67 КК України], враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.&lt;br /&gt;<br /> За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 3 ст. 68 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109-114-1], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 статтях 437-439, частині першій статті 442 та статті 443 КК України (ч. 4 ст. 68 КК України).]<br /> <br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Абзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] передбачено, що &lt;u&gt;правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі&lt;/u&gt;, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин. Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. &lt;br /&gt;<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом &lt;u&gt;правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК України]) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону&lt;/u&gt;, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.&lt;br /&gt;<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85_(%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85)_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=39269 2022-09-20T09:45:07Z

<p>Taras.shurubura: Відредаговано законодавчу базу та текст зі статті 246 КПК (відповідно до редакції зазначеної статті від 17.11.2021)</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5]<br /> == Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> '''Негласні слідчі (розшукові) дії (далі- НСРД)''' - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК України) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text стаття 246 КПК України]).<br /> <br /> Відповідно до пункту 1.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text Інструкцї про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5] (далі- Інструкція), '''суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є''':слідчі органів прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text на час дії п. 1 розділу XI &quot;Перехідних положень&quot; КПК України]), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.<br /> <br /> '''НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частина друга статті 246 КПК України])'''<br /> == Види негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> НСРД можна умовно поділити на дві категорії:<br /> * '''Втручання у приватне спілкування''' – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> <br /> * '''Інші види негласних слідчих (розшукових) дій''' – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст. 269&lt;sup&gt;1&lt;/sup&gt; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> == Підстави та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> Відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text третьої статті 246 КПК України] рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.<br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частинами третьою-четвертою статті 246 КПК України] слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. ''Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.''<br /> <br /> Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою статті 246 КПК України] передбачено, що у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частини шостої статті 246 КПК України] проводити НСРД мають право - проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України] у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої(розшукової) дії інформація повинна бути знищена.<br /> == Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. <br /> <br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктом 2.1 Інструкції] рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам статей 246, 251 КПК України, якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 250 КПК України.]<br /> <br /> Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text 2.2. Інструкції] клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у статті 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.<br /> <br /> Так у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text пунктах 2.3 та 2.4 Інструкції] зазначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (стаття 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]). У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 248 КПК України.]<br /> [[Категорія:Слідчі дії]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=39036 2022-09-02T12:30:09Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України &quot;Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус&quot;]<br /> == Основні положення ==<br /> Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили кримінальне правопорушення за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n41 Кримінальним кодексом України]''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. <br /> == Особливості кваліфікації ==<br /> '''''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''''<br /> === Громадяни України ===<br /> [[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]. '''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. <br /> <br /> Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n35 Закону України «Про громадянство України»] передбачено, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави, то &lt;u&gt;у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України&lt;/u&gt;. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. <br /> <br /> Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n35 Закону України «Про громадянство України»] добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття, є підставою для [[Припинення громадянства України|втрати громадянства України]]. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. <br /> <br /> '''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''<br /> * [[Порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України|паспорт громадянина України]];<br /> * [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];<br /> * [[тимчасове посвідчення громадянина України]];<br /> * дипломатичний паспорт;<br /> * службовий паспорт;<br /> * посвідчення особи моряка;<br /> * посвідчення члена екіпажу;<br /> * [[Дії громадянина у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України|посвідчення особи на повернення в Україну]] (частина перша статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Закону України &quot;Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус&quot;]).<br /> === Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===<br /> '''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не розглядається як громадяни будь-якою державою в силу дії її закону і постійно проживають в Україні на підставі [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідки на постійне проживання]], як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]. <br /> <br /> До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.<br /> <br /> '''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається кримінальним правопорушенням за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння кримінальним правопрушенням у тій країні, де воно було вчинене.<br /> == Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається кримінальним правопорушенням, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за це же кримінальне правопорушення. <br /> <br /> Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України''']. Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''', за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.<br /> == Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового кримінального правопорушення ==<br /> '''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових кримінальних правопорушень на території України.'''<br /> <br /> Так, відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними кримінального правопорушення на території України.<br /> [[Категорія: Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=37783 2022-07-15T16:39:17Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> == Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==<br /> '''У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129 Конституції України]).<br /> <br /> Також, у Конституції вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України]).<br /> <br /> '''Умовно стадію виконання судових рішень можна поділити на три етапи:'''<br /> * набрання рішенням законної сили;<br /> * звернення судового рішення до виконання вироку;<br /> * вирішення питань, які виникають після.<br /> == Набрання рішенням законної сили ==<br /> '''Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.'''&lt;br&gt;Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.ст. 395, 532 Кримінального процесуального кодексу] України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text Кримінальному процесуальному кодексі України]) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано: <br /> <br /> - на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – '''протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;'''<br /> <br /> - на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - '''протягом п’яти днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на інші ухвали суду першої інстанції – '''протягом семи днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на ухвалу слідчого судді – '''протягом п’яти днів з дня її оголошення.'''<br /> <br /> '''''Проте, згідно ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ч. 1 ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України]до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:'''''<br /> * виправдання; <br /> * звільнення від відбування покарання; <br /> * засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; <br /> * ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання тощо.&lt;br&gt;<br /> '''Момент набрання судовим рішенням законної сили''' залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.<br /> У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.<br /> Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.<br /> Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення.<br /> Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> == Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==<br /> Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення '''звертається до виконання ''не пізніш як через три дні'' з дня набрання ним законної сили''' або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> <br /> '''Також, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 536][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України] в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку''', а саме у разі:<br /> # тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;<br /> # вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;<br /> # якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.<br /> ''Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання''<br /> == Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання ==<br /> Так, на наступному етапі процесу виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.537 Кримінального процесуального кодексу України] можуть вирішуватися наступні питання, які '''можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання''':<br /> <br /> 1) про відстрочку виконання вироку;<br /> <br /> 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;<br /> <br /> 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;<br /> <br /> 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 6) про звільнення від покарання за хворобою;<br /> <br /> 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;<br /> <br /> 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;<br /> <br /> 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;<br /> <br /> 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;<br /> <br /> 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;<br /> <br /> 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;<br /> <br /> 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);<br /> <br /> 13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br /> <br /> 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.<br /> == Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==<br /> Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/2/2f/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B2%D0%BF%D0%B4_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%96.docx заявою] до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги''' відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.<br /> <br /> У такій заяві засудженому необхідно вказати:<br /> * свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;<br /> * повну назву та адресу місця відбування покарання;<br /> * статтю за яку його покарано;<br /> * початок та кінець строку відбування покарання;<br /> * вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;<br /> * дата та підпис.<br /> Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.<br /> Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.<br /> == Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==<br /> Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, п'''ро зняття з неї судимості''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.538 КПК України]).<br /> [[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=37782 2022-07-15T16:32:56Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> == Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==<br /> '''У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129 Конституції України]).<br /> <br /> Також, у Конституції вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України]).<br /> <br /> '''Умовно стадію виконання судових рішень можна поділити на три етапи:'''<br /> * набрання рішенням законної сили;<br /> * звернення судового рішення до виконання вироку;<br /> * вирішення питань, які виникають після.<br /> == Набрання рішенням законної сили ==<br /> '''Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.'''&lt;br&gt;Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.ст. 395, 532 Кримінального процесуального кодексу] України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text Кримінальному процесуальному кодексі України]) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано: <br /> <br /> - на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – '''протягом тридцяти днів з дня їх проголошення;''' <br /> <br /> - на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - '''протягом п’яти днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на інші ухвали суду першої інстанції – '''протягом семи днів з дня її оголошення;'''<br /> <br /> - на ухвалу слідчого судді – '''протягом п’яти днів з дня її оголошення.'''<br /> <br /> '''''Проте, згідно ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ч. 1 ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України]до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:'''''<br /> * виправдання; <br /> * звільнення від відбування покарання; <br /> * засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; <br /> * ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання тощо.&lt;br&gt;<br /> '''Момент набрання судовим рішенням законної сили''' залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.<br /> У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.<br /> Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.<br /> Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення.<br /> Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 532 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> == Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==<br /> Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення '''звертається до виконання ''не пізніш як через три дні'' з дня набрання ним законної сили''' або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> <br /> '''Також, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 536][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України] в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку''', а саме у разі:<br /> # тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;<br /> # вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;<br /> # якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.<br /> ''Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання'' <br /> == Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання ==<br /> Так, на наступному етапі процесу виконання рішення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.537 Кримінального процесуального кодексу України] можуть вирішуватися наступні питання, які '''можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання''':<br /> <br /> 1) про відстрочку виконання вироку;<br /> <br /> 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;<br /> <br /> 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;<br /> <br /> 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 6) про звільнення від покарання за хворобою;<br /> <br /> 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;<br /> <br /> 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;<br /> <br /> 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;<br /> <br /> 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;<br /> <br /> 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;<br /> <br /> 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 13-1) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;<br /> <br /> 13-2) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);<br /> <br /> 13-3) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br /> <br /> 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.<br /> == Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==<br /> Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з '''заявою до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги''' відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.<br /> <br /> У такій заяві засудженому необхідно вказати:<br /> * свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;<br /> * повну назву та адресу місця відбування покарання;<br /> * статтю за яку його покарано;<br /> * початок та кінець строку відбування покарання;<br /> * вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;<br /> * дата та підпис.<br /> Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.<br /> Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.<br /> == Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==<br /> Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, п'''ро зняття з неї судимості''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.538 КПК України]).<br /> [[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D2%91%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=37188 2022-06-27T08:54:20Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база == <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи&quot;]<br /> <br /> == Загальна інформація==<br /> '''Зґвалтування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 152 Кримінального кодексу України] (далі КК - України) - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.<br /> <br /> Під зґвалтуванням слід розуміти статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.<br /> <br /> &lt;u&gt;Потерпілою особою&lt;/u&gt; від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо. <br /> <br /> Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 КК України].<br /> <br /> ''Слід зазначити, що покарання за злочин, який вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України] становить '''від трьох років до довічного позбавлення во'''''&lt;nowiki/&gt;'''лі.'''<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> <br /> '''Національна поліція'''<br /> <br /> У разі вчинення  кримінального правопорушення слід '''негайно звернутись до правоохоронних органів (поліції)''' телефоном та викликати працівників поліції на місце вчинення злочину, які, в свою чергу приймуть від особи заяву та складуть '''Протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію'''. <br /> <br /> [[Файл:Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.doc|міні|Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію]]<br /> <br /> Крім того, можливо звернутись з відповідною заявою до '''найближчого щодо вчинення місця злочину відділку Національної поліції України або прокуратури.'''<br /> <br /> '''Медична установа'''<br /> <br /> Дуже важливо негайно після вчинення злочину не переодягаючись і не приймаючи душ для отримання медичної допомоги та відібрання необхідних зразків біологічних матеріалів '''викликати швидку, або ж звернутись до медичної установи.''' <br /> <br /> Особа буде перевірена лікарем на наявність травм, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також допоможе слідству в разі порушення кримінальної справи. <br /> <br /> У разі звернення до лікаря не відразу, у деяких випадках лікарі також '''можуть зібрати докази навіть через кілька днів після зґвалтування.'''<br /> <br /> Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, серед іншого і '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України],''' крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування - '''здійснюють слідчі органів Національної поліції України.'''<br /> <br /> == Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію ==<br /> Законодавством '''не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину'''. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. '''Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.'''<br /> <br /> Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''<br /> <br /> '''Важливо!!! Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.'''<br /> <br /> [[Файл:Заява-про-вчинення-злочину-ст.152.docx|міні|Заява-про-вчинення-злочину-ст.152]]<br /> <br /> == Строки розгляду заяви ==<br /> Відповідно до  '''ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text атті 214 Кримінального процесуального кодексу України]''' (далі - КПК України) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин після подання заяви''', повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості '''до Єдиного реєстру досудових розслідувань''', розпочати розслідування та '''через 24 години''' з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.  <br /> <br /> Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань '''внесені прокурором''', він зобов’язаний '''протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування'''.<br /> <br /> '''Увага!''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]<br /> <br /> == Права та обов’язки потерпілого ==<br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 55-57 КПК України] після подання зави про вчинений, щодо особи злочин та після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така особа отримує [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|статус потерпілого у кримінальному провадження]]. '''Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.''' <br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D1%96%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D1%97%D1%97_%D0%B7%D2%91%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=37187 2022-06-27T08:37:44Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div><br /> == Нормативна база == <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0223-19 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 &quot;Про затвердження Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-08 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 № 5 &quot;Про судову практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи&quot;]<br /> <br /> == Загальна інформація==<br /> '''Зґвалтування''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text стаття 152 Кримінального кодексу України] (далі КК - України) - вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи.<br /> <br /> Під зґвалтуванням слід розуміти статеві зносини між особами різної (а іноді і однієї) статі всупереч або з ігноруванням волі потерпілої (-лого) особи із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.<br /> <br /> &lt;u&gt;Потерпілою особою&lt;/u&gt; від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі, незалежно від її поведінки до вчинення злочину, способу життя, попередніх стосунків із суб'єктом злочину, зокрема перебування з ним у зареєстрованому шлюбі, проживання однією сім'єю тощо. <br /> <br /> Тому дії особи, яка домоглася згоди особи протилежної статі на статеві зносини в інший спосіб, наприклад, шляхом настирливих пропозицій вступити у статеві зносини або шляхом обману чи зловживання довірою (освідчення у коханні, завідомо неправдива обіцянка укласти шлюб, сплатити за сексуальну послугу тощо) не можуть кваліфікуватись за статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n976 КК України].<br /> <br /> ''Слід зазначити, що покарання за злочин, який вчинено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України] становить '''від трьох років до довічного позбавлення во'''''&lt;nowiki/&gt;'''лі.'''<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> <br /> '''Національна поліція'''<br /> <br /> У разі вчинення  кримінального правопорушення слід '''негайно звернутись до правоохоронних органів (відділу поліції)''' телефоном та викликати працівників поліції на місце вчинення злочину, які, в свою чергу приймуть від особи заяву та складуть '''Протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію'''. <br /> <br /> [[Файл:Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.doc|міні|Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію]]<br /> <br /> Крім того, можливо звернутись з відповідною заявою до '''найближчого щодо вчинення місця злочину відділку Національної поліції України або прокуратури.'''<br /> <br /> '''Медична установа'''<br /> <br /> Дуже важливо негайно після вчинення злочину не переодягаючись і не приймаючи душ для отримання медичної допомоги та відібрання необхідних зразків біологічних матеріалів '''викликати швидку, або ж звернутись до медичної установи.''' <br /> <br /> Особа буде перевірена лікарем на наявність травм, інфекцій, що передаються статевим шляхом, а також допоможе слідству в разі порушення кримінальної справи. <br /> <br /> У разі звернення до лікаря не відразу, у деяких випадках лікарі також '''можуть зібрати докази навіть через кілька днів після зґвалтування.'''<br /> <br /> Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, серед іншого і '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 152 КК України],''' крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування - '''здійснюють слідчі органів Національної поліції України.'''<br /> <br /> == Порядок подання заяви в прокуратуру чи поліцію ==<br /> Законодавством '''не передбачено особливих вимог чи певної форми щодо написання заяви про вчинення злочину'''. Однак, вона повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти та невідкладно зареєструвати заяву про вчинення злочину до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також розпочати за цією заявою досудове розслідування у формі досудового слідства. Доцільно зазначити своє прізвище, ім’я та по батькові, адресу та номер телефону. '''Письмова заява може бути передана при особистому зверненні, або надіслана поштою, телеграфом, факсимільним зв’язком або іншим видом зв’язку.'''<br /> <br /> Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов’язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. '''Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.'''<br /> <br /> '''Важливо!!! Якщо у відділку поліції відмовили у прийнятті заяви, у такому випадку громадянин має право у 10-денний термін звернутись до суду з заявою про бездіяльність службових осіб поліції.'''<br /> <br /> [[Файл:Заява-про-вчинення-злочину-ст.152.docx|міні|Заява-про-вчинення-злочину-ст.152]]<br /> <br /> == Строки розгляду заяви ==<br /> Відповідно до  '''ст[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text атті 214 Кримінального процесуального кодексу України]''' (далі - КПК України) слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але '''не пізніше 24 годин після подання заяви''', повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості '''до Єдиного реєстру досудових розслідувань''', розпочати розслідування та '''через 24 години''' з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.  <br /> <br /> Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань '''внесені прокурором''', він зобов’язаний '''протягом п’яти робочих днів з дня внесення таких відомостей з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до відповідного органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування'''.<br /> <br /> '''Увага!''' [[Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану]]<br /> <br /> == Права та обов’язки потерпілого ==<br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 55-57 КПК України] після подання зави про вчинений, щодо особи злочин та після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, така особа отримує [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|статус потерпілого у кримінальному провадження]]. Права і обов’язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. <br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне право]]<br /> [[Категорія:Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83_%D1%83_%D0%B7%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%83_%D0%B7_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%8F%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=35981 2022-05-19T12:53:26Z

<p>Taras.shurubura: Перевірено актуальність інформації та здійснено візуальне редагування.</p> <hr /> <div>Нормативна база<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (Глава 34)]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_804 Протокол № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]<br /> <br /> == Поняття нововиявлених обставин ==<br /> &lt;big&gt;Судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 459 КПК України]).&lt;/big&gt;<br /> <br /> '''Нововиявлені обставини''' - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.<br /> <br /> '''''Нововиявленими обставинами, відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу визнаються''':''<br /> * штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок.<br /> * скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;<br /> * інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.<br /> Обставини, передбачені пунктом третім цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили, а при неможливості ухвалення вироку - підтверджені матеріалами. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 459 КПК України]).<br /> <br /> ''Варто звернути увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час здійснення провадження, не допускається.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 459 КПК України]).<br /> <br /> == Куди звернутися ==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин.&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 463 КПК України]).<br /> <br /> == Строк звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ==<br /> Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано '''протягом трьох місяців''' після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> Перегляд за нововиявленими обставинами виправдувального вироку допускається лише '''протягом передбачених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> За наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами '''протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> ''За наявності обставин, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого кримінального правопорушення, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами строками не обмежено.'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 461 КПК України]).<br /> <br /> == Вимоги до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ==<br /> &lt;big&gt;Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подається в письмовій формі&lt;/big&gt;. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> '''У заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються:'''<br /> # Найменування суду, до якого подається заява про перегляд<br /> # Прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає заяву, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.<br /> # Судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими обставинами подається заява<br /> # Обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі супу та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду<br /> # Обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду<br /> # Перелік документів та інших матеріалів, які додаються.<br /> Докладний перелік вимог до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами викладений у статті 462 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/stru#Stru Кримінального процесуального кодексу України]. <br /> <br /> Зверніть увагу, що заява підписується особою, яка її подає. Якщо заяву подає захисник, представник потерпілого, то до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> До заяви додаються копії заяви в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на особу, яка тримається під вартою. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 462 КПК України]).<br /> <br /> ''Особа, яка подає заяву, має право додати до неї документи або копії документів, які мають значення для кримінального провадження і не були відомі на час ухвалення судового рішення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 462 КПК України]).''<br /> == Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами ==<br /> &lt;big&gt;Суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за ново-виявленими обставинами без задоволення.&lt;/big&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 467 КПК України]).<br /> <br /> При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.<br /> Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами '''може бути оскаржене в порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.''' ''З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цьому кримінальному провадженні.''<br /> <br /> [[Категорія:Оскарження рішення суду]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=34804 2022-04-11T12:19:33Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text Наказ Міністрества юситції України &quot;Про реалізацію пілотного проекту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» від 21.01.2019 № 172/5/10]<br /> <br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> <br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> <br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> <br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII]., статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> <br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, онсультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей; <br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх; <br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх; <br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення; <br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників; <br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру; <br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> == Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) ==<br /> <br /> === Запровадження ===<br /> З метою застосування належних правових процедур до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text наказом Міністерства юстиції України від 21.01.2019 № 172/5/10] в нашій державі запроваджено Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) (далі- Пілотний проект) та затверджено Порядок реалізації цього Пілотного проекту. <br /> <br /> === Мета ===<br /> Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.<br /> <br /> === Загальні переваги для сторін ===<br /> <br /> * відновлення прав сторін<br /> * зцілення від психологічних травм<br /> * досягнення справедливості<br /> * наявність діалогу між стронами<br /> * спільне прийняття рішень<br /> <br /> ==== Переваги для неповнолітніх правопорушників ====<br /> <br /> * відновлення соціальних зв'язків з суспільством<br /> <br /> * участь правопорушника у заходах з ресоціалізації ( це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці)<br /> * можливість окрім отримання більш м'якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності-впливу на ситуацію, відновлення почуття гідності та поваи до себе<br /> * профілактика правопорушень <br /> <br /> ==== Переваги для потерпілих ====<br /> <br /> * відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося<br /> * швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди<br /> * впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим<br /> * отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення<br /> * зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене<br /> * розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення<br /> <br /> === Умови застосування ===<br /> <br /> * наявність потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди<br /> * вчинення неповнолітнього вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину<br /> * визнання неповнолітнього факту вчинення кримінального правопорушення<br /> * згода неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення<br /> <br /> === Механізм застосування ===<br /> <br /> * прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги<br /> * для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД  призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником;<br /> * посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації<br /> * у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації .<br /> * з урахуванням участі у програмі неповнолітньго -судом виноситься відповідне рішення по справі.<br /> <br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82_%D1%83_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96.doc&diff=34802 2022-04-11T12:13:30Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div></div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A3%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8.doc&diff=34801 2022-04-11T12:12:35Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div></div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=34797 2022-04-11T12:06:03Z

<p>Taras.shurubura: додано розділ &quot; Відновне правосуддя&quot;</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> *<br /> <br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> <br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> <br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> <br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII]., статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> <br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, онсультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей; <br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх; <br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх; <br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення; <br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників; <br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру; <br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> == Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) ==<br /> <br /> === Запровадження ===<br /> З метою застосування належних правових процедур до учасників кримінального провадження щодо неповнолітніх, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0087-19#Text наказом Міністерства юстиції України від 21.01.2019 № 172/5/10] в нашій державі запроваджено Пілотний проект «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» (&quot;Відновне правосуддя&quot;) (далі- Пілотний проект) та затверджено Порядок реалізації цього Пілотного проекту.<br /> <br /> === Мета ===<br /> Пілотний проект ґрунтується на відновних підходах у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини, вчинені неповнолітніми, і включає в себе скоординовану організацію ефективної комунікації між такими неповнолітніми і потерпілими від вчинених ними кримінальних правопорушень з метою забезпечення відшкодування заподіяної шкоди, максимально раннього виведення неповнолітніх правопорушників із кримінального процесу з обов’язковим ужиттям узгоджених заходів для їх ресоціалізації та запобігання повторним кримінальним правопорушенням.<br /> <br /> === Загальні переваги для сторін ===<br /> <br /> * відновлення прав сторін<br /> * зцілення від психологічних травм<br /> * досягнення справедливості<br /> * наявність діалогу між стронами<br /> * спільне прийняття рішень<br /> <br /> ==== Переваги для неповнолітніх правопорушників ====<br /> <br /> * відновлення соціальних зв'язків з суспільством<br /> <br /> * участь правопорушника у заходах з ресоціалізації ( це можуть бути індивідуальні заняття і тренінги з психологом, спрямовані на формування у неповнолітнього відповідних навичок — подолання стресу, підвищення самооцінки, розширення світогляду, курси психологічної корекції, робота в психологічних групах, спортивні секції, індивідуальна робота з психологом. Такі заходи тривають від одного до чотирьох місяців, у середньому це два місяці)<br /> * можливість окрім отримання більш м'якого покарання або звільнення від кримінальної відповідальності-впливу на ситуацію, відновлення почуття гідності та поваи до себе<br /> * профілактика правопорушень<br /> <br /> ==== Переваги для потерпілих ====<br /> <br /> * відновити відчуття безпеки – знати, які кроки зроблено, щоб правопорушення не повторилося<br /> * швидко і більш реально отримати відшкодування нанесеної шкоди<br /> * впоратися з негативними емоціями й переживаннями, спричиненими правопорушенням, та бути почутим<br /> * отримати від неповнолітнього відповіді на питання, що стосуються правопорушення<br /> * зрозуміти, чи усвідомив правопорушник відповідальність за вчинене<br /> * розвинути почуття відповідальності у неповнолітнього і надати йому можливість для виправлення<br /> <br /> === Умови застосування ===<br /> <br /> * наявність потерпілої сторони — фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди<br /> * вчинення неповнолітнього вперше кримінального проступку або нетяжкого злочину<br /> * визнання неповнолітнього факту вчинення кримінального правопорушення<br /> * згода неповнолітнього і потерпілого на участь у Програмі відновлення<br /> <br /> === Механізм застосування ===<br /> <br /> * прокурор інформує сторони кримінального провадження про можливість участі у Програмі відновлення та за згодою сторін направляє інформацію до регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги<br /> * для надання можливості сторонам кримінального провадження дійти згоди регіональний центр надання БВПД  призначає спеціально навченого посередника з числа адвокатів, які включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а також організовує проведення зустрічей між сторонами та посередником;<br /> * посередники проводять зустрічі зі сторонами для обговорення ситуації, що склалася, та врегулювання конфлікту, роз’яснюють сторонам наслідки участі у Програмі, надають їм можливість дійти згоди щодо умов угоди про застосування Програми. Такі посередники залучаються на підставі укладених договорів та доручення центру для проведення медіації<br /> * у разі досягнення згоди в процедурі медіації між сторонами кримінального провадження укладається відповідна угода про застосування Програми. З урахуванням виду та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, сторони констатують, що на час укладання угоди неповнолітній зобов’язується вжити заходів щодо повного відшкодування завданої шкоди та брати участь у рекомендованих органом пробації, іншими установами та організаціями заходах ресоціалізації .<br /> * з урахуванням участі у програмі неповнолітньго -судом виноситься відповідне рішення по справі.<br /> <br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=34735 2022-04-07T19:10:31Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»]<br /> *[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закон України &quot;Про медіацію&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> <br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> <br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> <br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> <br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII]., статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> <br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, онсультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей; <br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх; <br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх; <br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення; <br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників; <br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру; <br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці. <br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%AE%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%8E%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D1%8F&diff=34564 2022-03-31T18:47:52Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівні принципи ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх («Ер-Ріядські керівні принципи») від 14 грудня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02 червня 2016 року № 1401-VIII]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні, схвалена Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2004 року № 2 «Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va005700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх»]<br /> <br /> == Ювенальна юстиція ==<br /> Поняття «ювенальна юстиція» походить від латинського «juvenalis» юнацький та «justitia» правосуддя. Ювенальна юстиція включає в себе профілактику підліткової злочинності та соціально-психологічну реабілітацію неповнолітніх, які вчинили злочин (у тому числі засуджених, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі), так і неповнолітніх жертв злочинів. Ювенальна юстиція направлена на роботу із двома категоріями дітей – це діти-правопорушники та діти, які опинились у складних життєвих обставинах (сироти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні, свідки та жертви злочинів тощо).<br /> <br /> == Функції ювенальної юстиції ==<br /> До основних функцій ювенальної юстиції відносяться:<br /> # Охоронна, що передбачає забезпечення судового захисту неповнолітнього як потерпілого, підсудного, засудженого тощо шляхом закриття справи про злочин неповнолітнього або про посягання на злочин, зменшення розміру покарання у зв’язку з неповноліттям відповідно до Кримінального кодексу України; надання переваги виховному впливу перед примусовими заходами тощо; цей принцип пов’язаний із відновною та примирною функціями;Саме тому поступово складається концепція комплексної (змішаної) юрисдикції ювенального суду, якому мають бути підсудними всі справи, де потерпілою особою є дитина;<br /> # Відновна та примирна, відповідно до якої правосуддя у справах неповнолітніх має бути не каральним, а перш за все таким, що відновлює порушені права та свободи жертви злочину або потерпілого від правопорушення, сприяє усвідомленню правопорушником необхідності відповідати за свої вчинки і здійсненню заходів для відшкодування завданої шкоди. Залагодження конфліктів та вирішення ситуацій, пов’язаних з правопорушеннями, відбувається шляхом досягнення порозуміння між сторонами судового процесу із залученням їх соціального оточення та представників місцевих громад;<br /> # Реабілітаційна, яка передбачає, що реабілітація стосується і дитини, яка потерпіла від жорстокого поводження або недбалого піклування, і неповнолітнього правопорушника, який має бути ресоціалізований. Для цього ювенальний суд має стати координатором програм і проектів, а також центральною інституцією серед низки державних та недержавних, які працюють з дітьми.<br /> <br /> == Правосуддя щодо неповнолітніх в міжнародному праві ==<br /> Центральним документом щодо забезпечення прав неповнолітніх є [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН про права дитини] 1989 р. Згідно з цією Конвенцією, дітьми вважаються всі особи, які не досягли 18 років.<br /> <br /> Визначальним міжнародним нормативно-правовим актом, який безпосередньо стосується відповідальності неповнолітніх є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 Мінімальні стандартні правила Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх («Пекінські правила») від 29 листопада 1985 року.] «Пекінські правила» у якості основних цілей передбачають: прагнення всіх держав сприяти благополуччю неповнолітніх (п. 1.1); створення умов для забезпечення змістовного життя підлітка у суспільстві (п. 1.2); реалізації заходів щодо мобілізації всіх можливих ресурсів з метою сприяння благополуччю підлітка; максимального зменшення втручання в життя підлітка закону; ефективного, справедливого та гуманного поводження з підлітком, який перебуває у конфлікті з законом (п. 1.3); всебічного забезпечення в межах кожної країни соціальної справедливості для всіх неповнолітніх (п. 1.4); створення системи підвищення кваліфікації персоналу для служби правосуддя стосовно неповнолітніх (п. 1.6)<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_211 «Пекінські правила»] вперше конкретизували поняття «неповнолітнього правопорушника», під яким розуміється «дитина або молода людина, яка в межах існуючої правової системи може бути притягнута до відповідальності за правопорушення в такій формі, яка відрізняється від відповідальності, що застосовується до дорослих», тобто вперше особа неповнолітнього правопорушника визначається у якості спеціального суб’єкта юридичної відповідальності у віковому діапазоні від 7 до 18 років або старше, що пов’язане з різними мінімальними віковими межами залежно від історичних і культурних особливостей розвитку тієї чи іншої держави.<br /> <br /> «Пекінські правила» також мають подвійну специфіку застосування у просторі: по-перше, їх норми сформульовані таким чином, щоб вони могли застосовуватися в рамках різних правових систем; по-друге, вони визначають єдині мінімальні стандарти, які стосуються відправлення правосуддя щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Серед міжнародних актів щодо поводження з неповнолітніми певна роль належить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_861 Керівним принципам ООН для попередження злочинності серед неповнолітніх] («Ер-Ріядські керівні принципи»), які були ухвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 14 грудня 1990 року.<br /> <br /> У ст. 5 «Ер-Ріядських керівних принципів» наголошується на тому, що «...варто уникати... покарання дитини за поведінку, яка не заподіює серйозної шкоди розвиткові самої дитини або шкоди іншим». Таким чином, «Ер-Ріядські керівні принципи» визначають, що вчинки молодих людей або їх поведінка, яка не відповідає нормам і цінностям, прийнятним у конкретному суспільстві або конкретній державі, у багатьох випадках пов’язані із процесом дорослішання, тобто поведінка більшості індивідів з часом як правило змінюється.<br /> <br /> Керівні принципи тлумачаться і застосовуються в широких межах, запропонованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальною декларацією прав людини], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_042 Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародним пактом про громадянські і політичні права], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларацією прав дитини] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією про права дитини] та в контексті Мінімальних стандартних правил Організації Об’єднаних Націй, що стосуються відправлення правосуддя відносно неповнолітніх (Пекінські правила), а також інших документів і норм, що стосуються інтересів і благополуччя всіх дітей і молоді.<br /> <br /> Згідно з рекомендаціями «Ер-Ріядських керівних принципів» національне планування запобігання злочинності неповнолітніх повинно включати у себе наступні обов’язкові заходи:<br /> * поглиблений аналіз проблем;<br /> * переліки існуючих програм, послуг, установ і наявних ресурсів;<br /> * чіткі обов’язки компетентних організації, установ і співробітників, що беруть участь у діяльності щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * механізми для належної координації діяльності урядових і неурядових установ в галузі запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * політику, програми і стратегії на основі прогнозування, які повинні знаходитися під постійним контролем і піддаватися ретельному аналізу в ході їх здійснення;<br /> * методи ефективного зниження можливості здійснення правопорушень неповнолітніми;<br /> * участь общини у межах широкого кола послуг і програм щодо запобігання злочинності неповнолітніх;<br /> * тісна співпраця між національними, державними і місцевими органами управління за участю приватного сектора, представників общини, а також установ, що займаються питаннями праці неповнолітніх, догляду за дітьми тощо в ухваленні і проведенні спільних заходів із запобігання злочинності серед неповнолітніх і молоді;<br /> * наявність кваліфікованого персоналу на всіх рівнях.<br /> На Секретаріат Організації Об’єднаних Націй покладене завдання спільно із зацікавленими установами проводити дослідження, координувати наукову співпрацю, розробляти та рекомендувати варіанти національної політики і здійснювати контроль з їх реалізацією, а також слугувати джерелом надійної інформації про ефективні шляхи запобігання правопорушень серед неповнолітніх.<br /> <br /> == Ювенальна юстиція в Україні ==<br /> Питання запровадження ювенальної юстиції та відновного правосуддя для України є дуже актуальним, оскільки стан підліткової злочинності в державі викликає глибоку занепокоєність та зумовлює необхідність пошуку нових засобів її попередження.<br /> <br /> На сьогодні система ювенальної юстиції в Україні перебуває в процесі становлення.<br /> <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Указом Президента України від 24 травня 2011 року № 597/2011], схвалена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597/2011 Концепція розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні], яка має забезпечити створення в Україні повноцінної системи кримінальної юстиції щодо неповнолітніх, спроможної забезпечити законність, обґрунтованість та ефективність кожного рішення щодо дитини, яка потрапила у конфлікт із законом, пов'язаного з її перевихованням та дальшою соціальною підтримкою, а також надати змогу сформувати у громадськості розуміння важливості питання особливого захисту прав і інтересів дітей, зменшити рівень дитячої злочинності.<br /> <br /> Відправною точкою стало прийняття в 2012 році нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], глава 38 якого присвячена кримінальному провадженню щодо неповнолітніх.<br /> <br /> Черговий важливим етапом по запровадженню механізмів ювенальної юстиції в Україні стали зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України] прийняті у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-19 Законі України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 № 1401-VIII]., статтею 125 якого передбачено створення ювенальних (спеціалізованих) судів.<br /> <br /> == Основні заходи з розвитку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх ==<br /> Розвиток кримінальної юстиції щодо неповнолітніх має передбачати здійснення таких заходів: <br /> <br /> 1) удосконалення превентивної та профілактичної роботи шляхом: <br /> * підвищення ролі сім'ї та громадськості у процесі виховання дітей шляхом надання правової, консультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей;<br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх;<br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 2) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом:<br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх;<br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення;<br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників;<br /> 3) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 4) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ре соціалізації шляхом:<br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру;<br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці.<br /> <br /> * надання правової, онсультативної й іншої інформаційної допомоги дітям, їх батькам та особам, які виконують обов'язки щодо виховання дітей; <br /> * організації проведення низки комплексних освітніх заходів, спрямованих на підвищення професійних знань спеціалістів, які працюють з дітьми, стимулювання державою розвитку волонтерських програм; <br /> * запровадження інноваційних, сформованих на основі відновного та проактивного підходів методів та форм роботи з дітьми, схильними до вчинення правопорушень; <br /> * забезпечення відкритості та доступності широкій громадськості інформації про принципи, норми та правила, на яких грунтується законодавство про кримінальну юстицію щодо неповнолітніх; <br /> * удосконалення моніторингу стану дитячої злочинності та додержання прав дітей, які потрапили у конфлікт із законом; <br /> * створення належних умов для життя, забезпечення необхідної медичної допомоги у приймальниках-розподільниках для дітей органів внутрішніх справ, слідчих ізоляторах, спеціальних виховних установах; <br /> * визначення механізмів взаємодії у сфері кримінальної юстиції державних органів; <br /> * гарантування соціального патронажу неповнолітніх, які відбувають покарання у спеціальних виховних установах та закладах соціальної реабілітації або звільнені з них; <br /> 5) забезпечення під час здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, додержання їх прав з урахуванням вікових, соціально-психологічних, психофізичних та інших особливостей розвитку шляхом: <br /> * забезпечення доступу неповнолітніх до безоплатної правової допомоги; <br /> * підготовки працівників органів внутрішніх справ, суддів, прокурорів, адвокатів, працівників органів опіки і піклування з питань здійснення дізнання, досудового слідства та правосуддя щодо неповнолітніх; <br /> * запровадження спеціалізації суддів з розгляду судових справ щодо неповнолітніх; <br /> * надання судам рекомендацій щодо призначення оптимальних заходів впливу (виховного та профілактичного характеру) до неповнолітніх, які вчинили правопорушення; <br /> * створення центрів екстреної допомоги, які працюватимуть у цілодобовому режимі, із залученням адвокатів та соціальних працівників; <br /> 6) сприяння розвитку програм відновного правосуддя щодо неповнолітніх, які вчинили правопорушення, шляхом: <br /> * упровадження процедури медіації як ефективного засобу добровільного примирення потерпілого та правопорушника; <br /> * сприяння формуванню у неповнолітнього правопорушника почуття відповідальності за свої вчинки, заохочення до взяття ним на себе відповідальності за заподіяну шкоду, а також до позитивних змін у його поведінці; <br /> * залучення громадськості до розв'язання конфлікту в разі активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, примиренні та розробленні угод про відшкодування завданої правопорушником шкоди; <br /> 7) створення ефективної системи реабілітації неповнолітніх, які вчинили правопорушення, з метою їх перевиховання та ресоціалізації шляхом: <br /> * розроблення корекційних, освітньо-інформаційних та психолого-педагогічних програм; <br /> * розроблення і впровадження в систему реабілітації заходів виховного, профілактичного, культурного та духовного характеру; <br /> * сприяння створенню служби пробації для неповнолітніх, однією з функцій якої має бути збір, узагальнення та надання суду інформації соціально-психологічного характеру про особу неповнолітнього правопорушника, а також забезпечення здійснення належного патронажу щодо неповнолітніх, які перебувають у спеціальних виховних установах або звільнені з них, сприяння їх соціальній адаптації та реінтеграції, зокрема, шляхом забезпечення таких неповнолітніх соціальним житлом, надання допомоги у працевлаштуванні, отриманні освіти; <br /> * надання соціально-психологічної підтримки неповнолітнім правопорушникам та їх сім'ям; <br /> * залучення неповнолітніх правопорушників до суспільно корисної праці. <br /> [[категорія:Кримінальне процесуальне право]]<br /> [[категорія:Слідчі дії]]<br /> [[категорія:Діти]]<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85&diff=33565 2022-02-18T14:36:12Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база: ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України.]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Find Кодекс адміністративного судочинства України.]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2147-19#Find Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 № 2147-VIII]<br /> <br /> == Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 12 КАСУ]).&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Справами незначної складності є справи щодо:'''<br /> <br /> 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot; займають відповідальне та особливо відповідальне становище;<br /> <br /> 2) оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> <br /> 3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> <br /> 4) припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> <br /> 5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;<br /> <br /> 6) оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> <br /> 7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;<br /> <br /> 8) типові справи;<br /> <br /> 9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;<br /> <br /> 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;<br /> <br /> 11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.<br /> <br /> '''За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності'''. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 257 КАСУ]).<br /> <br /> За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статті 257 КАСУ]. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 257 КАСУ]).<br /> <br /> '''При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує''':<br /> # значення справи для сторін;<br /> # обраний позивачем спосіб захисту;<br /> # категорію та складність справи;<br /> # обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;<br /> # кількість сторін та інших учасників справи;<br /> # чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;<br /> # думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.<br /> <br /> == Справи у спорах, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> '''В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:'''<br /> # Щодо оскарження нормативно-правових актів;<br /> # Щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # Про примусове відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;<br /> # Щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує '''''п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб'''''.<br /> &lt;br /&gt;Суд має відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміну предмета позову справа підпадає під перелік випадків, коли справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 5 ст. 257 КАСУ]).<br /> <br /> == Строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але '''''не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження''''' у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 258 КАСУ]).<br /> <br /> == Клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 259 КАСУ]).<br /> <br /> Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 259 КАСУ]).<br /> <br /> == Вирішення питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження ==<br /> Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 (ч. 1 ст. 260 КАСУ]).<br /> <br /> У випадку, заявлення позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:<br /> # задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; <br /> # відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.<br /> Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 3 ст. 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:<br /> # залишення заяви відповідача без задоволення;<br /> # розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.<br /> Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк із поважних причин. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 5 ст. 260 КАСУ]).<br /> <br /> Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 6 ст. 260 КАСУ]).<br /> <br /> Частини друга - шоста цього розділу не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України].<br /> <br /> == Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні ==<br /> Відзив подається протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 261 КАСУ]).<br /> <br /> Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 261 КАСУ]).<br /> <br /> Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 3 ст. 261 КАСУ]).<br /> <br /> == Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження ==<br /> Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 статтею 263 КАС України], - через п’ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до КАС України судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до КАС України обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України], - протягом п’ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 3 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 5 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:<br /> # у випадках розгляду окремих категорій справ незначної складності;<br /> # якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.<br /> Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву. (ч. 7 ст. 262 КАСУ).<br /> <br /> При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 8 ст. 262 КАСУ]).<br /> <br /> == Особливості розгляду окремих категорій справ незначної складності ==<br /> Суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:<br /> # оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;<br /> # припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;<br /> # стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;<br /> # оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.<br /> Справи, визначені частиною першою цього розділу, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 2 ст. 263 КАСУ]).<br /> <br /> У справах, визначених частиною першою цього розділу, заявами по суті справи є позов та відзив. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 3 ст. 263 КАСУ]).<br /> <br /> [[Категорія: Адміністративне процесуальне право]]<br /> [[Категорія: Суди]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32324 2021-12-24T14:23:19Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)].&lt;br /&gt; '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою&lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] &lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] Складові національної безпеки -державна, економічна та інформаційна безпека України . <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт кримінального правопорушення (злочину) ===<br /> -'''Родовий об’єкт злочину''' - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України.<br /> <br /> -'''Безпосередній об’єкт злочину''' - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.<br /> <br /> '''-Видовий об’єкт злочину''' - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона кримінального правопорушення (злочину)===<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br /> <br /> '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) п. 7 ч.1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])<br /> <br /> '''&lt;br /&gt;2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> '''Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація)''' - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /> <br /> '''Охорону держаної таємниці''' здійснює Служба безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»], стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt; В &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Наказі Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;'''] міститься перелік відомостей, які відненсені до державної таємниці.<br /> <br /> '''Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій:'''<br /> <br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt; <br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> &lt;br /&gt;'''3)Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України -'''полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /> <br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /> === Суб’єкт кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути '''тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку (на відміну від суб'єкта, зазначеного у''' статті 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки '''громадянин іншої держави або особа без громадянства.'''<br /> === Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''', за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання. Мотиви державної зради можуть бути різні: '''користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо'''.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Відповідно до статті статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] покаранням за державну зраду є - '''позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої''' . Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Слід зазначити, що згідно '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 517 Кримінального процесуального кодексу Україні]:'''<br /> <br /> -досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності;<br /> <br /> -процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю;<br /> <br /> -до участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 Закону України &quot;Про державну таємницю&quot; та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю;<br /> <br /> -доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження;<br /> <br /> -здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.<br /> <br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 517 Кримінального процесуального кодексу Україні] проведення експертизи''' щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації '''здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць''' відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які цим Кодексом передбачено для експертів.<br /> <br /> '''Важливо! Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються.'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32320 2021-12-24T12:11:51Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt; <br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] <br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br /> <br /> '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) п. 7 ч.1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])<br /> <br /> '''&lt;br /&gt;'''<br /> '''2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> '''Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація)''' - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /> <br /> '''Охорону держаної таємниці''' здійснює Служба безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»], стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt; В &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Наказі Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;'''] міститься перелік відомостей, які відненсені до державної таємниці.<br /> <br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: <br /> <br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt; <br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> &lt;br /&gt; '''3.Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України -'''полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /> <br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. <br /> <br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча).<br /> === Суб’єкт кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути '''тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку (на відміну від суб'єкта, зазначеного у''' статті 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки '''громадянин іншої держави або особа без громадянства.'''<br /> === Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''', за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt; <br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: '''користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо'''.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Відповідно до статті статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] покаранням за державну зраду є - '''позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої''' . Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Згідно статті 517 Кримінального процесуального кодексу Україні:<br /> <br /> 1. Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, проводяться з дотриманням вимог режиму секретності.<br /> <br /> 2. Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> 3. До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 Закону України &quot;Про державну таємницю&quot; та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> 4. Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.<br /> <br /> 5. Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> <br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> <br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.<br /> <br /> 6. Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.<br /> <br /> 7. Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.<br /> <br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32319 2021-12-24T11:42:28Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt; <br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] <br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: <br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br /> <br /> '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) п. 7 ч.1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])<br /> <br /> '''&lt;br /&gt;'''<br /> '''2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> '''Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація)''' - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]<br /> <br /> '''Охорону держаної таємниці''' здійснює Служба безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»], стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt; В &quot;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 '''Наказі Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;'''] міститься перелік відомостей, які відненсені до державної таємниці.<br /> <br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: <br /> <br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt; <br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> <br /> &lt;br /&gt; '''3.Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України -'''полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. <br /> <br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. <br /> <br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча).<br /> === Суб’єкт кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути '''тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку (на відміну від суб'єкта, зазначеного у''' статті 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки '''громадянин іншої держави або особа без громадянства.'''<br /> === Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується '''виною у вигляді прямого умислу''', за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt; <br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: '''користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо'''.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br /> (частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.&lt;br /&gt;<br /> Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br /> Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. &lt;br /&gt;<br /> Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;br /&gt;<br /> Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br /> Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br /> Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;br /&gt;<br /> Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32318 2021-12-24T10:08:12Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt; <br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] <br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: &lt;br /&gt;<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br /> <br /> '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) п. 7 ч.1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])'''&lt;br /&gt;<br /> '''2) Шпигунство''' передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю, якщо ці дії вчинені іноземцем адо особою без громадянства (стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).&lt;br /&gt;'''&lt;br /&gt;''' Шпигунство -<br /> Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt; (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt;<br /> На сьогодні – це «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;].<br /> Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;] є відкритими для вільного доступу. &lt;br /&gt;<br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: &lt;br /&gt;<br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt;<br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.<br /> <br /> 3&lt;br /&gt;<br /> Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. &lt;br /&gt;<br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. &lt;br /&gt;<br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /> === Суб’єкт злочину ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br /> Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br /> === Суб’єктивна сторона злочину ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt;<br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br /> (частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.&lt;br /&gt;<br /> Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br /> Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. &lt;br /&gt;<br /> Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;br /&gt;<br /> Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br /> Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br /> Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;br /&gt;<br /> Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32315 2021-12-24T09:52:16Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt; <br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] <br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: &lt;br /&gt;<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]. <br /> <br /> '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) п. 7 ч.1 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])'''&lt;br /&gt;<br /> 2) Шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> 3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.'''&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> Друга форма державної зради - шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).&lt;br /&gt;<br /> Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt; (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt;<br /> На сьогодні – це «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;].<br /> Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;] є відкритими для вільного доступу. &lt;br /&gt;<br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: &lt;br /&gt;<br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt;<br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.&lt;br /&gt;<br /> Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. &lt;br /&gt;<br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. &lt;br /&gt;<br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /> === Суб’єкт злочину ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br /> Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br /> === Суб’єктивна сторона злочину ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt;<br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br /> (частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.&lt;br /&gt;<br /> Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br /> Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. &lt;br /&gt;<br /> Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;br /&gt;<br /> Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br /> Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br /> Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;br /&gt;<br /> Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32305 2021-12-24T09:28:04Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt; <br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt; <br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt; <br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)] <br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt; <br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: &lt;br /&gt;<br /> '''1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту''' (перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо. Може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. <br /> <br /> '''Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.'''<br /> <br /> '''Воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.&lt;br /&gt; (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]) <br /> <br /> &lt;br /&gt; '''Збройний конфлікт''' - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) пункт 7 частни 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])'''&lt;br /&gt;<br /> 2) Шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> 3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.'''&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> <br /> &lt;br /&gt;<br /> Друга форма державної зради - шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).&lt;br /&gt;<br /> Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt; (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt;<br /> На сьогодні – це «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;].<br /> Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;] є відкритими для вільного доступу. &lt;br /&gt;<br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: &lt;br /&gt;<br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt;<br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.&lt;br /&gt;<br /> Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. &lt;br /&gt;<br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. &lt;br /&gt;<br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /> === Суб’єкт злочину ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br /> Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br /> === Суб’єктивна сторона злочину ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt;<br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br /> (частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.&lt;br /&gt;<br /> Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br /> Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. &lt;br /&gt;<br /> Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;br /&gt;<br /> Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br /> Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br /> Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;br /&gt;<br /> Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0&diff=32304 2021-12-24T09:12:34Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_010 Статут Організації Об'єднаних Націй і Статут Міжнародного Суду ООН від 26 червня 1945 року] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_a32 Декларація про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України &quot;Про оборону України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України &quot;Про державну таємницю&quot;]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закон України &quot;Про національну безпеку України&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;]<br /> <br /> <br /> == Загальне законодавче визначення поняття державної зради та її юридичних складових ==<br /> <br /> '''&lt;big&gt;Державна зрада&lt;/big&gt;''' – це діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. <br /> (стаття 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> '''Суверенітет''' (державний суверенітет) України - верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади України в межах її території та <br /> незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/55-12 Декларація про державний суверенітет України)]&lt;br /&gt;<br /> '''Територіальна цілісність та недоторканість''' – принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканою від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою. &lt;br /&gt;([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_a32)пункт частина 4 статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Декларація про зміцнення міжнародної безпеки )]&lt;br /&gt;<br /> '''Обороноздатність держави''' - здатність держави до захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Вона складається з матеріальних і духовних елементів та є сукупністю воєнного, економічного, соціального та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)]&lt;br /&gt;<br /> Державна, економічна та інформаційна безпека України за своєю сутністю є складовими національної безпеки України.&lt;br /&gt;<br /> '''Національна безпека Україн'''и - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз ( п.9 ч.1 ст.1 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19 Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;] <br /> <br /> == Кримінально-правова характеристика державної зради ==<br /> <br /> === Об’єкт злочину ===<br /> -Родовий об’єкт злочину - суспільні відносини з охорони основ національної безпеки України. &lt;br /&gt;-Безпосередній об’єкт злочину - зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.&lt;br /&gt;-Видовий об’єкт злочину - зовнішня та внутрішня безпеки України.<br /> === Об’єктивна сторона злочину===<br /> Об’єктивна сторона злочину визначена у трьох наступних формах: &lt;br /&gt;<br /> 1) Перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.&lt;br /&gt;<br /> 2) Шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> 3) Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.&lt;br /&gt;<br /> Перша форма державної зради - перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.&lt;br /&gt;<br /> Перехід на бік ворога може відбуватись різним чином: перехід до ворога через лінію фронту (лінію бойового розмежування), вступ до військових формувань ворога, участь за завданням ворожої сторони у бойових або інших підривних діях проти України, надання різної допомоги представникам, у тому числі і агентам ворога у їх діяльності на шкоду інтересам України тощо.&lt;br /&gt;<br /> Перехід на бік ворога може полягати, як у переході на територію ворога (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги ворогові або його представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід).&lt;br /&gt;<br /> У цій формі державна зрада визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові.&lt;br /&gt;<br /> Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цієї форми державної зради є час вчинення злочину - в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту<br /> Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.&lt;br /&gt; (стаття 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»)])&lt;br /&gt;<br /> Збройний конфлікт - збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) пункт 7 частни 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text Закону України &quot;Про національну безпеку України&quot;])&lt;br /&gt;<br /> Друга форма державної зради - шпигунство.&lt;br /&gt;<br /> Шпигунство - передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.(стаття 114 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]).&lt;br /&gt;<br /> Відомості, що становлять державну таємницю (державна таємниця, секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Про державну таємницю]», державною таємницею і підлягають охороні державою. (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Завдання з охорони держаної таємниці покладено на Службу безпеки України, яка визначена спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt; (стаття 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закон України &quot;Про Службу безпеки України&quot;»]), (стаття 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»)]&lt;br /&gt;<br /> Зазначений звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджується відповідним наказом Служби безпеки України, як спеціально уповноваженим державним органом України у сфері забезпечення охорони державної таємниці.&lt;br /&gt;<br /> На сьогодні – це «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Наказ Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року № 383 &quot;Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;].<br /> Тексти зазначених наказу та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0052-21#n7 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю&quot;] є відкритими для вільного доступу. &lt;br /&gt;<br /> Злочин «державна зрада у формі шпигунства» є закінченим при вчиненні хоча б однієї із таких дій: &lt;br /&gt;<br /> 1) збирання відомостей, що становлять державну таємницю з метою їх передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам; &lt;br /&gt;<br /> 2) передачі іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам відомостей, що становлять державну таємницю.<br /> &lt;br /&gt;<br /> Третя форма державної зради - надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.&lt;br /&gt;<br /> Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні діяльності, направленої на завдання будь-якої шкоди інтересам України. &lt;br /&gt;<br /> При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи. &lt;br /&gt;<br /> Цією формою охоплюються і випадки, коли особа, за завданням іноземних держав або їх представників, організовує (або вчинює) на шкоду інтересам України будь-який інший злочин проти основ національної безпеки України (наприклад, диверсію, посягання на життя державного чи громадського діяча). <br /> === Суб’єкт злочину ===<br /> Суб’єктом державної зради у будь-якій її формі може бути тільки громадянин України, який досяг 16-річного віку.<br /> Саме за цим елементом складу злочину державна зрада головним чином відмежовується від злочину, передбаченого статтею 114 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] «Шпигунство», в якому суб’єктом виступає тільки громадянин іншої держави або особа без громадянства.<br /> === Суб’єктивна сторона злочину ===<br /> Суб’єктивна сторона державної зради характеризується виною у вигляді прямого умислу, за якого особа усвідомлює, що її діяння вчиняються на шкоду зовнішній та внутрішній безпеці (інтересам) України, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.&lt;br /&gt;<br /> Мотиви державної зради можуть бути різні: користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання до іншої країни тощо.<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за скоєння державної зради == <br /> <br /> Покарання за державну зраду - позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.<br /> (частина 1 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання.(частина 2 статті 111 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).<br /> <br /> == Особливості кримінального процесу щодо державної зради у формі шпигунства у зв’язку із наявністю відомостей, що становлять державну таємницю == <br /> <br /> === Охорона державної таємниці під час кримінального провадження щодо державної зради у формі шпигунства ===<br /> Досудове розслідування та судове провадження у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, має проводитись з дотриманням вимог режиму секретності.&lt;br /&gt;<br /> Процесуальні рішення не повинні містити відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> До участі у кримінальному провадженні, яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, які мають допуск до державної таємниці відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. <br /> Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог статті 28 «Обов’язки громадянина щодо збереження державної таємниці» [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закону України «Про державну таємницю»] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених цим Кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. &lt;br /&gt;<br /> Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;br /&gt;<br /> Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;br /&gt;<br /> Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.<br /> Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. <br /> Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. <br /> Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;br /&gt;<br /> Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;br /&gt;<br /> Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.(стаття 517 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> === Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні щодо державної зради у формі шпигунства, яке містить державну таємницю ===<br /> Проведення експертизи щодо законності віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. &lt;br /&gt;<br /> У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] передбачено для експертів.<br /> Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються (стаття 518 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу України])<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E&diff=31896 2021-11-29T15:14:38Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;]<br /> <br /> == Які дії є грубим порушенням? ==<br /> <br /> [[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]<br /> '''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:<br /> * '''&lt;u&gt; '''незаконне звільнення'''&lt;/u&gt; ''' (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);<br /> * '''&lt;u&gt; '''інше грубе порушення законодавства про працю '''&lt;/u&gt; ''':<br /> # порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]], <br /> # порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]]; <br /> # порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні; <br /> # порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати; <br /> # незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни; <br /> # порушення умов випробувального строку; <br /> # не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника; <br /> # виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.<br /> Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:<br /> * кількості по­терпілих<br /> * тяжкості можливих наслідків<br /> * тривалості<br /> * систематичності пору­шень <br /> * злісності мотивів тощо.<br /> <br /> За зазначений вид правопорушення в передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 161 КК України].<br /> |}<br /> <br /> == Хто є потерпілим? ==<br /> [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].&lt;br /&gt;Не є потерпілими від даного злочину:<br /> * особи, що мають спеціальні звання, <br /> * військово­службовці, <br /> * працівники поліції тощо.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Хто є правопорушником? ==<br /> Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: &lt;br /&gt;<br /> * керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.<br /> Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 364-1, 365, 365-2 КК України].&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Як захистити порушені права == <br /> Порядок дій наступний:<br /> # Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.<br /> # Звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.<br /> <br /> === Визначення кваліфікації дій по ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ===<br /> '''Для цього потрібно визначити''':<br /> * характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], низкою законів та підзаконних актів;<br /> * категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);<br /> * об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);<br /> * суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).<br /> Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення: <br /> * пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю; <br /> * наявність грубого характеру цього порушення.<br /> Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:<br /> # '''''Посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';<br /> # Таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 КК України] відсутній.&lt;br /&gt;<br /> |}<br /> <br /> За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271—275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.<br /> <br /> === Звернення до поліції із заявою ===<br /> Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. &lt;br /&gt;<br /> Так, у заяві потрібно вказати:&lt;br /&gt;<br /> * назву органу до якого ви звертаєтесь;<br /> * прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;<br /> * короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;<br /> * попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);<br /> * докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;<br /> * дату та підпис.<br /> <br /> == Відповідальність ==<br /> [[Файл:172 кку.jpg|міні]]<br /> '''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':<br /> * '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':<br /> # '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':<br /> # '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років<br /> * '''[[Виконання покарання у виді арешту|арешт]]''' на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Злочини]]<br /> [[Категорія: Трудове право]]<br /> [[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%93%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%B5_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8E&diff=31893 2021-11-29T14:52:20Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закон України &quot;Про запобігання корупції&quot;]<br /> <br /> == Які дії є грубим порушенням? ==<br /> <br /> [[Файл:172 кку 2.jpg|міні]]<br /> '''''Грубе порушенням законодавства про працю''''' - це випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення, а саме:<br /> * '''&lt;u&gt; '''незаконне звільнення'''&lt;/u&gt; ''' (звільнення, здійснене з порушенням установленого порядку або без законних підстав для цього);<br /> * '''&lt;u&gt; '''інше грубе порушення законодавства про працю '''&lt;/u&gt; ''':<br /> # порушення умов оплати праці за [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочні роботи]], <br /> # порушення умов оплати праці за роботу у [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні|святкові чи вихідні або неробочі дні]]; <br /> # порушення умов та строків розрахунку з працівником при звільненні; <br /> # порушення законодавства щодо обмеження розміру відрахувань із заробітної плати; <br /> # незаконне встановлення [[Матеріальна відповідальність працівників|матеріальної відповідальності]] працівника за порушення трудової дисципліни; <br /> # порушення умов випробувального строку; <br /> # не забезпечення роботодавцем [[Створення безпечних і нешкідливих умов праці. Державний нагляд за охороною праці|безпечних умов праці]] для працівника; <br /> # виплата заробітної плати продукцією в порушення вимог законодавства про працю тощо.<br /> Поняття «грубе порушення» має оціночний характер і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з:<br /> * кількості по­терпілих<br /> * тяжкості можливих наслідків<br /> * тривалості<br /> * систематичності пору­шень <br /> * злісності мотивів тощо.<br /> <br /> За зазначений вид правопорушення в передбачена кримінальна відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 Кримінального кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Порушення законодавства про працю, вчинене з мотивів расової, національної, релігійної неприязні, за наявності інших необхідних ознак може бути кваліфіковане за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 161 КК України].<br /> |}<br /> <br /> == Хто є потерпілим? ==<br /> [[Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки|Потерпілим]] від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин, у тому числі державні службовці, які уклали трудові договори з громадянами, особи, які проходять [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]].&lt;br /&gt;Не є потерпілими від даного злочину:<br /> * особи, що мають спеціальні звання, <br /> * військово­службовці, <br /> * працівники поліції тощо.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Хто є правопорушником? ==<br /> Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: &lt;br /&gt;<br /> * керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;<br /> * службові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, які наділені правом прийому та звільнення.<br /> Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 364, 364-1, 365, 365-2 КК України].&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Як захистити порушені права == <br /> Порядок дій наступний:<br /> # Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.<br /> # Звернутися до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.<br /> <br /> === Визначення кваліфікації дій по ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] ===<br /> '''Для цього потрібно визначити''':<br /> * характер порушуваних трудових прав людини. Тобто грубим буде порушення таких основних прав людини як право на оплату праці не нижче мінімуму, встановленого законом, право на відпустку, право на відпочинок та інші трудові права, які гарантовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], рядом законів та підзаконних актів;<br /> * категорію працівника, права якого порушуються (наприклад, одинока мати, вагітна жінка, неповнолітня особа тощо);<br /> * об’єктивні ознаки здійснюваного порушення (тривалість, систематичність, тяжкість можливих наслідків, кількість потерпілих тощо);<br /> * суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).<br /> Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення: <br /> * пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю; <br /> * наявність грубого характеру цього порушення.<br /> Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:<br /> # '''''Посягання''''' на загальні умови праці '''''було умисним''''';<br /> # Таке '''''посягання не було пов'язане зі створенням небезпеки''''' для життя і здоров'я робітника або службовця.<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> |bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Якщо хоч одна вимога не дотримана, склад правопорушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 172 КК України] відсутній.&lt;br /&gt;<br /> |}<br /> <br /> За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтях 271—275 КК України], та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.<br /> <br /> === Звернення до поліції із заявою ===<br /> Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [//wiki.legalaid.gov.ua/images/f/f7/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%83.docx Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]. &lt;br /&gt;<br /> Так, у заяві потрібно вказати:&lt;br /&gt;<br /> * назву органу до якого ви звертаєтесь;<br /> * прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;<br /> * короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;<br /> * попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] (у випадку грубого порушення законодавства про працю це буде ст. 172 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]);<br /> * докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;<br /> * дату та підпис.<br /> <br /> == Відповідальність ==<br /> [[Файл:172 кку.jpg|міні]]<br /> '''За грубе порушення законодавства про працю передбачено такі види покарання''':<br /> * '''[[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штраф]]''':<br /> # '''від 2 000 до 3 000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # в'''ід 3 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю. Порядок виконання|позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю]]''':<br /> # '''на строк до 3 років''' (у разі незаконного звільнення працівника з роботи з особистих мотивів чи у зв’язку з повідомленням ним як [[Правовий статус викривачів корупції|викривачем]] про вчинення іншою особою корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України &quot;Про запобігання корупції&quot;], а також інше грубе порушення законодавства про працю)<br /> # '''на строк до 5 років''' (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю)<br /> * '''[[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправні роботи]]''' на строк до 2 років<br /> * '''[[Виконання покарання у виді арешту|арешт]]''' на строк до 6 місяців (якщо такі дії були вчинені повторно або потерпілим є неповнолітній, вагітна жінка, одинокий батько, матір або особа, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю).<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%8E,_%D1%97%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D0%B8 Визнання особи потерпілою, її права та обов’язки]<br /> <br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне право]]<br /> [[Категорія: Злочини]]<br /> [[Категорія: Трудове право]]<br /> [[Категорія: Відповідальність за порушення трудового законодавства]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%85_%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F&diff=31531 2021-11-03T20:00:44Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>=== Нормативна база ===<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України](далі- КК України)<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7]<br /> * [http://nbuviap.gov.ua/images/dorobku_partneriv/Krasnuckuy.pdf Красницький І.В., Щутяк Л.С. Відповідальність за замах на злочин за кримінальним правом України // Монографія, Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 224 с.]<br /> <br /> == Поняття «замах на кримінальне правопорушення» ==<br /> <br /> Замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її вол ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. 1 ст. 15 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Незакінченим кримінальним правопорушенням є готування до кримінального правопорушення та замах на кримінальне правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n69 ч. 2 ст. 13 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Стадія замаху на кримінальне правопорушення можлива лише тоді, коли правопорушення вчиняється з прямим умислом. Замах на кримінальне правопорушення може набувати форми як активних дій, так і бездіяльності (наприклад, мати не годує новонародженого, бажаючи його смерті; лікар, маючи на меті позбавлення життя тяжко хворого, не надає йому належної медичної допомоги).<br /> <br /> == Ознаки замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> <br /> * вчинення, діяння, безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення; &lt;br /&gt;<br /> * недоведення кримінального правопорушення до кінця; &lt;br /&gt;<br /> * причини незавершеності кримінального правопорушення не залежать від волі винного.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Безпосередня спрямованість на вчинення кримінального правопорушення означає, що особа розпочинає вчинення дій (бездіяльності), передбачених відповідною статтею Особливої частини КК України (починає виконувати об'єктивну сторону кримінального правопорушення, ставить об'єкт кримінально-правової охорони у стан безпосередньої небезпеки заподіяння йому істотної шкоди).&lt;br /&gt;<br /> <br /> === Відмінність замаху на кримінальне правопорушення від готування до кримінального правопорушення ===<br /> Для відмежування замаху на кримінальне правопорушення від готування до нього потрібно з'ясувати, чи є вчинене особою діяння складовою частиною об'єктивної сторони того чи іншого кримінального правопорушення. Залежно від характеру кримінального посягання одні й ті самі діяння можуть розглядатись і як готування, і як замах. Скажімо, незаконне проникнення у квартиру може утворювати замах на кримінальне правопорушення (крадіжку чужого майна з проникненням у житло), а може розглядатися як готування до кримінаьного правопорушення (наприклад, вбивства власника житла).<br /> <br /> На відміну від готування кримінальна відповідальність за замах на кримінальне правопорушення настає незалежно від ступеня тяжкості вчиненого особою кримінального правопорушення.<br /> <br /> === Розмежування замаху на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення ===<br /> Розмежовуючи замах на кримінальне правопорушення і закінченого кримінального правопорушення, необхідно враховувати: &lt;br /&gt;<br /> * конструкцію складу кримінального правопорушення, яка впливає на момент його закінчення;&lt;br /&gt;<br /> * зміст умислу винної особи.&lt;br /&gt;<br /> Притаманна замаху з об'єктивної сторони посягання виражається у відсутності однієї чи декількох ознак, передбачених відповідною нормою Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].&lt;br /&gt;<br /> У разі вчинення замаху на кримінальне правопорушення з матеріальним складом ознакою об'єктивної сторони, якого не вистачає, можуть бути суспільне небезпечні наслідки. Недоведення кримінального проступку з формальним складом до кінця може полягати у невчиненні всіх дій, які становлять його об'єктивну сторону.&lt;br /&gt;<br /> У замаху відсутня характерна для закінченого кримінального правопорушення єдність задуманого та реально вчиненого винною особою. Так, якщо при вчиненні викрадення умисел особи був спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на викрадення у великих чи особливо великих розмірах, незалежно від кількості фактично викраденого.<br /> <br /> Нереалізованість умислу як ознака замаху має бути суттєвою, такою, що впливає на правову оцінку вчиненого. Так, якщо службова особа прагнула отримати хабар у великому розмірі, а фактично одержала лише його частину, яка також становить винагороду у великому розмірі, розрив між задуманим і фактично вчиненим злочином не може вважатись суттєвим і не впливає на оцінку вчиненого. Обидва предмети хабара перебувають у діапазоні однієї кваліфікуючої ознаки (великий розмір хабара), а тому діяння кваліфікуються за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2583 ч. 2 ст. 368 КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ст. 15 КК України].<br /> <br /> Характерна для замаху незавершеність об'єктивної сторони кримінального правопорушення є вимушеною. Особа не доводить кримінальне правопорушення до кінця не за власною ініціативою, а з причин, які не залежать від її волі. Під такими причинами потрібно розуміти різноманітні обставини як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру, які зашкодили закінчити кримінальне правопорушення всупереч докладеним зусиллям особи (наприклад, активний опір потерпілого, недосконалість знарядь для скоєння кримінального правопорушення, недостатність фізичних сил чи досвіду, невміння користуватись зброєю або її несправність, затримання правопорушника тощо). Причини, внаслідок яких особа вимушена відмовитись від доведення кримінально правопорушення до кінця, можуть виникнути під впливом її власних дій (наприклад, вживання значних доз алкоголю або наркотиків, втрата зброї, випадкове заподіяння самому собі тілесного ушкодження).<br /> <br /> == Види замаху на кримінальне правопорушення ==<br /> <br /> * Коли особа помиляється стосовно об'єктивних властивостей вчиненого нею суспільне небезпечного діяння розрізняють такі види замаху як: &lt;br /&gt;<br /> <br /> '''''замах на непридатний об'єкт''''';&lt;br /&gt;<br /> <br /> '''''замах з непридатними засобами'''''. &lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі вчинення ''замаху на непридатний (нереальний, відсутній) об'єкт'' можливість заподіяння реальної шкоди соціальним цінностям виключається через відсутність об'єкта (такий вид замаху утворює, наприклад, постріл у манекен, помилково прийнятий за людину). &lt;br /&gt;<br /> <br /> ''Замах з непридатними засобами'' має місце тоді, коли суб'єкт для досягнення результату обирає засоби, які за своїми об'єктивними властивостями не здатні викликати бажані для винного суспільно-небезпечні наслідки (наприклад, спроба вчинити вбивство з непридатної зброї). &lt;br /&gt;<br /> <br /> Замах на непридатний об'єкт і замах з непридатними засобами тягнуть за собою кримінальну відповідальність на загальних підставах. Водночас з урахуванням конкретних обставин для правової оцінки вчиненого може бути застосована норма про малозначність діяння через відсутність суспільної небезпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n58 ч. 2 ст. 11 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Потрібно відрізняти також так званий '''''замах з нікчемними засобами'''''. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.&lt;br /&gt;<br /> &lt;br /&gt;<br /> <br /> * За суб'єктивним критерієм закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч. ч. 2 і 3 ст. 15 КК України]) '''виділяє закінчений і незакінчений замахи на кримінальне правопорушення.'''&lt;br /&gt;<br /> <br /> В основу цього поділу законодавцем покладено суб'єктивний критерій - власне уявлення суб'єкта про ступінь завершеності вчинюваного ним суспільне небезпечного діяння.&lt;br /&gt;<br /> Поняття закінченого та незакінченого замаху на кримінальне правопорушення викладені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України].&lt;br /&gt;<br /> <br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''закінченим''''', якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Замах на вчинення кримінального правопорушення є '''''незакінченим''''', якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.&lt;br /&gt;<br /> <br /> За умови рівності всіх інших обставин закінчений замах звичайно розглядається як більш суспільне небезпечне діяння, ніж незакінчений, що має знаходити відображення при призначенні винному покарання. Поділ замаху на закінчений і незакінчений має значення для вирішення питань, пов'язаних з добровільною відмовою від доведення кримінального правопорушення до кінця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Добровільна відмова при незакінченному кримінальному правопорушенні ==<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ст. 17 КК України], добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця. &lt;br /&gt;<br /> <br /> Особа, яка добровільно яка добровільно відмовилася від доведення кримінального правопорушення до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише в тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 ч. 2 ст. 17 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі добровільної відмови від вчинення кримінального правопорушення виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n81 статтею 17 КК України]. У цьому випадку інші співучасники підлягають кримінальній відповідальності за готування до того кримінального правопорушення або замах на те кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 1 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Не підлягають кримінальній відповідальності при добровільній відмові організатор, підбурювач чи пособник, якщо вони відвернули вчинення кримінального правопорушення або своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється. Добровільною відмовою пособника є також ненадання ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусунення перешкод вчиненню кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 2 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає кримінальній відповідальності за готування до кримінального правопорушення або за замах на кримінальне правопорушення, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n140 ч. 3 ст. 31 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> == Відповідальність і покарання за незакінчене кримінальне правопорушення ==<br /> У відповідності до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n79 16 КК України] відповідальність за готування до кримінального правопорушення і замах на кримінальне правопорушення настає за статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n72 14] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n75 15] і за тією статтею Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за закінчене кримінальне правопорушення.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення та за кримінальне правопорушення, вчинене у співучасті врегульоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ст. 68 КК України]:&lt;br /&gt;<br /> <br /> При призначенні покарання за незакінчене кримінальне правопорушення суд, керуючись положеннями статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n303 65], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n313 66], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n328 67] КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця.&lt;br /&gt;<br /> <br /> За вчинення замаху на злочин строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 3 ст. 68 КК України]).&lt;br /&gt;<br /> <br /> Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 109-114-1], проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 437-439], частині першій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3056 442] та статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3064 443] КК України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 ч. 4 ст. 68 КК України]).<br /> <br /> Абзацем 2 пункту 61 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7 передбачено, що правила частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК України] не можуть бути застосовані при призначенні покарання особі, яка у віці 18 і більше років вчинила злочин, за який передбачено найбільш суворий вид покарання - довічне позбавлення волі, оскільки цей вид покарання є таким, що виключає можливість визначення його половини чи двох третин. Однак до осіб, які вчинили готування до такого злочину або вчинення замаху на злочин у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були у стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, і яким не може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, мають застосовуватися вимоги частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n346 2 і 3 статті 68 КК], виходячи з максимального покарання позбавлення волі на певний строк. &lt;br /&gt;<br /> <br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-03 Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання” від 24 жовтня 2003 року № 7] звернуто увагу судів на те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n359 ст. 70 КК]) застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів і які мають самостійні санкції. За цими ж правилами призначається покарання і в разі вчинення особою діянь, частина яких кваліфікується як закінчений злочин, а решта - як готування до злочину чи замах на нього.&lt;br /&gt;<br /> [[категорія:Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B3%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B8%D1%85_(%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%88%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85)_%D0%B4%D1%96%D0%B9&diff=30843 2021-09-29T09:48:54Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page Інструкція про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_670#Text Рекомендація N Rec (2005) 10 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам &quot;Про &quot;особливі методи розслідування&quot; тяжких злочинів, а також у разі терористичних актів&quot;]<br /> <br /> == Загальні положення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> '''Негласні слідчі (розшукові) дії (далі- НСРД)''' - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 246 КПК України]).<br /> <br /> Відповідно до п. 1.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text Інструкцї про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затверджена наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5] (далі- Інструкція) '''суб'єктами, уповноваженими на проведення негласних слідчих (розшукових) дій є''':слідчі органів прокуратури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text на час дії п. 1 розділу XI &quot;Перехідних положень&quot; КПК України]), органів внутрішніх справ, органів безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань (з дня початку його діяльності), а також уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України, які проводять негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів слідчими під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва.<br /> <br /> '''НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.2 ст. 246 КПК України])'''<br /> <br /> == Види негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> НСРД можна умовно поділити на дві категорії:<br /> <br /> * '''Втручання у приватне спілкування''' – це аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> <br /> * '''Інші види негласних слідчих (розшукових) дій''' – це обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК України), моніторинг банківських рахунків (ст.269-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).<br /> <br /> == Підстави та строки проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> Відповідно до ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 2 ст. 246 КПК України] рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.ч. 3,4 ст. 246 КПК України] слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. <br /> ''Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.''<br /> <br /> Так, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 246 КПК України] у рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. <br /> <br /> '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч.6 ст. 246 КПК України] проводити НСРД мають право -''' слідчий, який здійснює досудове розслідування кримінального правопорушення, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.<br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 250 КПК України] у виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину,негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої(розшукової) дії інформація повинна бути знищена.<br /> <br /> == Підстави та порядок отримання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій ==<br /> НСРД проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. <br /> <br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text п. 2.1 Інструкції] рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчий, прокурор викладає в постанові, яка має відповідати вимогам ст.ст. 246, 251 КПК України, якщо ця дія проводиться без дозволу слідчого судді, або в невідкладних випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 250 КПК України.]<br /> <br /> Відповідно до п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text 2.2. Інструкції] клопотання слідчого, прокурора слідчому судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинне відповідати вимогам, зазначеним у ст. 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України], та матеріалам кримінального провадження, які надаються лише на вимогу слідчого судді для підтвердження необхідності проведення негласної слідчої (розшукової) дії. У клопотанні слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді не зазначається уповноважений оперативний підрозділ, який має виконувати негласну слідчу (розшукову) дію.<br /> <br /> Так у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0114900-12/page#Text п.2.3 та п. 2.4 Інструкції] зазначено, що виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (ст. 271 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України]).У разі прийняття рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, у ході якої необхідно провести іншу негласну слідчу (розшукову) дію, яка вимагає постановлення ухвали слідчого судді, слідчий, прокурор звертається до нього з клопотанням у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 248 КПК України.]<br /> <br /> [[Категорія:Слідчі дії]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&diff=30428 2021-09-01T06:59:38Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативно-правова база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]<br /> <br /> == Основні положення ==<br /> Відповідно до статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]и '''громадяни України та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, які вчинили злочини за її межами, підлягають кримінальній відповідальності за Кримінальним кодексом України''', якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. <br /> <br /> == Особливості кваліфікації ==<br /> '''Притягнення особи до кримінальної відповідальності за злочин, що вчинений за межами України, потребує точного встановлення, що ця особа на момент вчинення діяння, була громадянином України або особою без громадянства, що постійно проживає в Україні.'''<br /> <br /> === Громадяни України ===<br /> [[Громадянство та належність до громадянства України|'''Громадянином України''']] визнається особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України. Виключний перелік таких осіб встановлено Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text «Про громадянство України»]'''Законодавство України не передбачає подвійного громадянства'''. Якщо встановлено, що особа має, крім українського, ще й громадянство іншої держави, застосовується '''''принцип єдиного громадянства''''' який встановлює, що набуття нею іноземного громадянства виключає її із числа громадян України.<br /> <br /> '''Документами, що підтверджують громадянство України є:'''<br /> * паспорт громадянина України;<br /> * паспорт громадянина України для виїзду за кордон;<br /> * тимчасове посвідчення громадянина України;<br /> * дипломатичний паспорт;<br /> * службовий паспорт;<br /> * посвідчення особи моряка;<br /> * посвідчення члена екіпажу;<br /> * посвідчення особи на повернення в Україну.<br /> <br /> === Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні ===<br /> '''Особи без громадянства, які постійно перебувають в Україні''' - особи, які не мають доказів належності до громадянства жодної держави і постійно проживають в Україні на підставі посвідки на постійне проживання, як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»]. <br /> <br /> До того ж статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] встановлено, що іноземці і особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.<br /> <br /> '''ВАЖЛИВО!''' Діяння визнається злочином за українськими законами незалежно від того, чи визнається таке діяння злочином у тій країні, де воно було вчинене.<br /> <br /> == Правовий принцип «non bis in idem» (одна дія двічі не карається) ==<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські та політичні права] від 16 грудня 1966 року та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] проголошують, що '''ніхто не може бути двічі засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону.''' Тобто, якщо громадяни України або особи без громадянства, які постійно в ній проживають, за вчинення в іншій державі діяння, яке в Україні теж визнається злочином, зазнали там покарання, вони, у разі їх повернення в Україну, вдруге не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за цей же злочин. <br /> <br /> Вищезазначене також визначено у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text '''Кримінальному кодексі України'''] . Так, якщо особи, зазначені у частині першій статті 7 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Texthttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]''' , за вчинені кримінальні правопорушення зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення.<br /> <br /> == Правові наслідки відбутого покарання при вчиненні нового злочину ==<br /> '''Засудження за межами України її громадянина або особи без громадянства, яка постійно проживає в Україні, має певні правові наслідки для таких осіб при вчиненні ними нових злочинів на території України.'''<br /> <br /> Так, відповідно статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України, іноземець або особа без громадянства були засуджені за кримінальне правопорушення, вчинене за межами України, та знову вчинили кримінальне правопорушення на території України. Відповідно до частини першої цієї статті [[Повторність, сукупність і рецидив кримінальних правопорушень|рецидив кримінальних правопорушень]], невідбуте покарання або інші правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при кваліфікації нового кримінального правопорушення, призначенні покарання, [[Звільнення від відбування покарання. Допомога особам, які звільненні від відбування покарання|звільненні від кримінальної відповідальності або покарання]]. Це положення поширюється також на іноземців та осіб без громадянства, які постійно не проживають в Україні, у разі вчинення ними злочину на території України.<br /> [[Категорія: Кримінальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=30231 2021-08-26T08:30:32Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==<br /> '''У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129 Конституції України]).<br /> <br /> Також, у Конституції вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України]).<br /> <br /> Умовно стадію виконання судових рішень можна поділити на три етапи:<br /> * набрання рішенням законної сили;<br /> * звернення судового рішення до виконання вироку.<br /> * вирішення питань, які виникають після.<br /> <br /> == Набрання рішенням законної сили ==<br /> '''Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.'''&lt;br&gt;<br /> Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.ст. 395, 532 Кримінального процесуального кодексу] України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page#Text Кримінальному процесуальному кодексі України]) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п’яти днів з дня її оголошення; (на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, - протягом п’яти днів з дня її оголошення; на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення; на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення.<br /> <br /> '''''Проте, згідно ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ч. 1 ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України]до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:'''''<br /> * виправдання; <br /> * звільнення від відбування покарання; <br /> * засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; <br /> * ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання тощо.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Момент набрання судовим рішенням законної сили''' залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.<br /> У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.<br /> Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.<br /> Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення.<br /> Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.532 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> <br /> == Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==<br /> Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення '''звертається до виконання ''не пізніш як через три дні'' з дня набрання ним законної сили''' або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> <br /> '''Також, відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 536][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України] в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку''', а саме у разі:<br /> # тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;<br /> # вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за кримінальний проступок або злочин, що не є особливо тяжким;<br /> # якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.<br /> Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання <br /> <br /> == Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання ==<br /> Так, на наступному етапі процесу виконання рішення відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.537] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України]можуть вирішуватися наступні питання, які '''можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання''':<br /> <br /> 1) про відстрочку виконання вироку;<br /> <br /> 2) про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;<br /> <br /> 3) про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;<br /> <br /> 4) про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 5) про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;<br /> <br /> 6) про звільнення від покарання за хворобою;<br /> <br /> 7) про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;<br /> <br /> 8) про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;<br /> <br /> 9) про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;<br /> <br /> 10) про заміну покарання відповідно до частини п’ятої статті 53, частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 11) про застосування покарання за наявності кількох вироків;<br /> <br /> 12) про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;<br /> <br /> 13) про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України;<br /> <br /> 14)) про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;<br /> <br /> 15) про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);<br /> <br /> 16) про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br /> <br /> 14) інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.<br /> <br /> == Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==<br /> Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з заявою до [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.<br /> У такій заяві засудженому необхідно вказати:<br /> * свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;<br /> * повну назву та адресу місця відбування покарання;<br /> * статтю за яку його покарано;<br /> * початок та кінець строку відбування покарання;<br /> * вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;<br /> * дата та підпис.<br /> Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.<br /> Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.<br /> <br /> == Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==<br /> Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, про зняття з неї судимості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.538 КПК України]).<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B2_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96&diff=29957 2021-07-30T13:20:42Z

<p>Taras.shurubura: додано посилання на адреси центрів з надання бвпд</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінальний процесуальний кодекс України]<br /> <br /> == Загальні положення, що виконання рішень в кримінальному процесі ==<br /> '''У Конституції України зазначено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129 Конституції України]).<br /> <br /> Також, у Конституції вказано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 129-1 Конституції України]).<br /> <br /> Умовно стадію виконання рішень можна поділити на три етапи:<br /> * набрання рішенням законної сили;<br /> * звернення судового рішення до виконання вироку.<br /> * вирішення питань, які виникають після.<br /> <br /> == Набрання рішенням законної сили ==<br /> Першим етапом у процесі виконання рішення суду є етап набрання рішенням законної сили.<br /> Вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді (якщо інше прямо не передбачено в Кримінальному процесуальному кодексі) набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (на вирок або ухвалу про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру – протягом тридцяти днів з дня їх проголошення; на інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення; на ухвалу слідчого судді – протягом п’яти днів з дня її оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.ст. 395, 532.Кримінального процесуального кодексу України]). &lt;br&gt;<br /> <br /> '''''Проте, до набрання вироком суду законної сили він в усіх випадках виконується негайно в частині звільнення підсудного з-під варти у разі:''''' <br /> * виправдання; <br /> * звільнення від відбування покарання; <br /> * засудження до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; <br /> * ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ч. 1 ст. 377 Кримінального процесуального кодексу України]).&lt;br&gt;<br /> <br /> Момент набрання судовим рішенням законної сили залежить від того, чи реалізують учасники кримінального провадження права на подання апеляційної або касаційної скарг.<br /> У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.<br /> Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, слідчого судді не набрала законної сили.<br /> Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, набирають законної сили з моменту їх проголошення.<br /> Ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст.532 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> <br /> == Звернення судового рішення до виконання та відстрочка виконання вироку ==<br /> Після набрання судовим рішенням законної сили, таке рішення звертається до виконання ''не пізніш як через три дні'' з дня набрання ним законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 ст. 535 Кримінального процесуального кодексу України]).<br /> Також, в законодавстві є передбачений перелік випадків, коли можливо відстрочити виконання вироку, а саме у разі:<br /> # тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;<br /> # вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;<br /> # якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.<br /> Проте, в законодавстві встановлені винятки, коли така відстрочка застосовуватися не може, зокрема відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст. 536][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України).]<br /> <br /> == Питання, які можуть вирішуватися, при зверненні вироку до виконання ==<br /> На наступному етапі процесу виконання рішення можуть вирішуватися наступні питання, які можуть суттєво вплинути на строк відбуття покарання.<br /> У процесі виконання вироку можуть вирішуватися такі питання:<br /> * про відстрочку виконання вироку;<br /> * про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;<br /> * про заміну невідбутої частини покарання більш м’яким;<br /> * про звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;<br /> * про направлення для відбування покарання жінок, звільнених від відбування покарання внаслідок їх вагітності або наявності дітей віком до трьох років;<br /> * про звільнення від покарання за хворобою;<br /> * про застосування до засуджених примусового лікування та його припинення;<br /> * про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком;<br /> * про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку;<br /> * про заміну покарання;<br /> * про застосування покарання за наявності кількох вироків;<br /> * про тимчасове залишення засудженого у слідчому ізоляторі або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв’язку з розглядом справи в суді;<br /> * про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках: Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.<br /> * про оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань;<br /> * про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери);<br /> * про зміну обов’язків, покладених на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням;<br /> * інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.537] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran4133#n4133 Кримінального процесуального кодексу України)].<br /> <br /> == Порядок призначення захисника за рахунок держави засудженим особам, під час звернення вироку до виконання ==<br /> Особи засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, можуть звернутися до адміністрації колонії з заявою до [https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] відповідної області де відбуває покарання засуджений, з проханням призначити захисника для вирішення питання під час під час виконання вироку.<br /> У такій заяві засудженому необхідно вказати:<br /> * свої дані - прізвище, ім'я, по-батькові;<br /> * повну назву місця відбування покарання;<br /> * статтю за яку його покарано;<br /> * початок та кінець строку відбування покарання;<br /> * вид правової послуги чи юридичне питання, яке необхідно вирішити;<br /> * дата та підпис.<br /> Варто зазначити, що дана заява обов'язково має бути направлена через адміністрацію колонії, в якій відбуває покарання засуджений.<br /> Після перенаправлення звернення адміністрацією колонії з супровідним листом, така заява буде розглянута Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги та засудженому буде призначено адвоката.<br /> <br /> == Вирішення питань, які виникають після виконання вироку ==<br /> Після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі особа може звернутися з клопотанням до суду, який ухвалив вирок, про зняття з неї судимості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page ст.538 КПК України]).<br /> <br /> [[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,_%D1%8F%D0%BA%D0%B5_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96,_%D1%89%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%82%D1%8C_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83_%D1%82%D0%B0%D1%94%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8E&diff=29605 2021-07-02T13:26:51Z

<p>Taras.shurubura: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України] <br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3855-12 Закон України «Про державну таємницю»]<br /> <br /> == Поняття державної таємниці ==<br /> &lt;big&gt;'''Державна таємниця (далі також - секретна інформація''') - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Законом України &quot;Про державну таємницю&quot;], державною таємницею і підлягають охороні державою&lt;/big&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст.. 517 Кримінального- процесуального кодексу України] до участі у кримінальному провадженні''', яке містить відомості, що становлять державну таємницю, допускаються особи, '''які мають допуск до державної таємниці''' відповідної форми та яким надано доступ до конкретної секретної інформації (категорії секретної інформації) та її матеріальних носіїв. Підозрюваний чи обвинувачений бере участь у кримінальному провадженні без оформлення допуску до державної таємниці після роз’яснення йому вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text ст. 28 Закону України &quot;Про державну таємницю&quot;] та попередження про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей, що становлять державну таємницю.&lt;/big&gt;<br /> <br /> &lt;big&gt;'''Доступ до матеріалів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, надається''' захисникам та законним представникам підозрюваного, обвинуваченого, потерпілому та їхнім представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику, яким надано допуск до державної таємниці та які потребують його під час здійснення своїх прав і обов’язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом, виходячи з обставин, встановлених під час кримінального провадження. Рішення про надання доступу до конкретної таємної інформації та її матеріальних носіїв приймаються у формі наказу або письмового розпорядження керівником органу досудового розслідування, прокурором, судом.&lt;/big&gt;<br /> <br /> == Особи, що мають право робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю == <br /> *'''&lt;big&gt;[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Згідно ст.. 517 Кримінального- процесуального кодексу України]:&lt;/big&gt;''' &lt;big&gt;-Підозрюваний, обвинувачений, його захисник та законний представник з метою підготовки та здійснення захисту можуть робити виписки з матеріалів, що містять державну таємницю. Такі виписки опечатуються особою, якою були зроблені, у вигляді, що унеможливлює ознайомлення з їх змістом. Виписки зберігаються з дотриманням вимог режиму секретності в органі досудового розслідування або суді та надаються особі, яка їх склала, на її вимогу: під час досудового розслідування - у приміщенні органу досудового розслідування, під час судового провадження - у приміщенні суду. Ознайомлення із змістом виписок будь-кого, крім особи, яка їх зробила, не допускається.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;-Захисникам та законним представникам підозрюваного чи обвинуваченого забороняється робити копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;-Потерпілому та його представникам, перекладачу, експерту, спеціалісту, секретарю судового засідання, судовому розпоряднику забороняється робити виписки та копії з матеріалів, які містять державну таємницю.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;-Матеріальні носії секретної інформації, які не долучені до матеріалів досудового розслідування, передаються в установленому законом порядку на зберігання до режимно-секретного підрозділу органу досудового розслідування.&lt;/big&gt; &lt;big&gt;-Здійснення кримінального провадження, яке містить державну таємницю, не є підставою для обмеження прав його учасників, крім випадків, передбачених законом та обумовлених необхідністю забезпечення охорони державної таємниці.&lt;/big&gt;<br /> <br /> == Особливості проведення експертизи у кримінальному провадженні, яке містить державну таємницю ==<br /> &lt;big&gt;У  '''с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text т.. 518 Кримінального- процесуального кодексу України]''' зазначено, що проведення експертизи щодо '''законності віднесення інформації''' у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування, підготовка висновку щодо завданої національній безпеці України шкоди у разі розголошення секретної інформації чи втрати матеріальних носіїв такої інформації здійснюється посадовою особою, на яку покладено виконання функцій державного експерта з питань таємниць відповідно до закону у сфері державної таємниці. У такому разі на зазначену особу поширюються обов’язки і права, які Кримінальним процесуальним кодексом передбачено для експертів. Якщо під час проведення експертизи використовуються методики, технології чи інформація, що містять охоронювану державою таємницю, в описовій частині висновку експертизи ці відомості не зазначаються&lt;/big&gt;<br /> <br /> == Кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці ==<br /> &lt;big&gt;'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Ст.. 328 Кримінального кодексу України]''' визначено, що розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства - карається позбавленням волі на строк від '''двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого,  а те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, - карається позбавленням волі строком від п'яти до восьми років.'''&lt;/big&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]</div>

Taras.shurubura