WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

2026-04-09T10:22:41Z

Sydorchuk.Oksana: /* Судова практика */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
<big>Зверніть увагу!</big>

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+10#w1_1 частиною третьою статті 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Однак, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+10#w1_1 частиною четвертою статті 10 '''Закону'''], у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Строки розрахунку при звільненні==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 Cтаття 116 Кодексу законів про працю України], при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 стаття 116 Кодексу законів про працю України]) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У разі призову роботодавця - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий роботодавець - фізична особа повинен виконати свої обов’язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 (стаття 47 Кодексу законів про працю України)].

==Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 Стаття 117 Кодексу законів про працю України], у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статтею 116 цього Кодексу], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n702 частиною першою цієї статті].

==Позасудовий порядок вирішення спору==
Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору '''у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права'''. КТС розглядає спір у присутності працівника '''протягом 10 днів''' з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.

Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду '''в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.'''
==Судовий порядок вирішення спору==
У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою до суду]] про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем находження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача.

== Судовий збір ==
За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+94#w1_11 ст.ст. 94,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w1_3 116,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+117#w1_11 117 Кодексу законів про працю України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 статей 1,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_2 2 Закону України «Про оплату праці»]).'' Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/63839821 постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц].

== Відшкодування моральної шкоди ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 Статтями 16] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n138 23 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w1_1 статті 23 ЦК України] моральна шкода відшкодовується якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1167#w1_1 статті 1167 Цивільного кодексу України])

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1268 Статтею 2371 Кодексу законів про працю України] передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

==Порядок визначення розміру середнього заробітку==
Визначення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100].

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

'''Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,''' провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

'''Середньоденна (годинна) заробітна плата''' визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
==Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні==
У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]] '''Адміністративна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w1_4 ч. 1 ст. 41 КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' '''Матеріальна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+265#w1_1 абзацу 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.'' '''Кримінальна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+175#w1_1 ст. 175 КК України], безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі № 1540/3742/18'''] (право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87334250 '''Постанова Верхового Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц'''] (звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (щодо розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

2026-04-09T10:02:37Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

Порядок відключення від централізованого опалення

2026-03-09T11:31:12Z

Sydorchuk.Oksana: /* Порядок оскарження відмов */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води»]
== Загальні положення ==
'''Споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_7 п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]''', варто зазначити, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється тільки в тому випадку, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання. Отже, забороняється самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води. Також, у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж (систем), не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?new=1&find=1&text=7.+%D0%A3+%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%85#w1_16 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги]". [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води»]

Вказаний Порядок визначає процедури:
* відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від систем (мереж) від ЦО;
* відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО.
Насамперед, орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення, (далі - Комісія). Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП.

== Порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від центрального опалення (ЦО) ==

Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії. Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові. Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Відключення будівлі від ЦО здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб’єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми та значними наслідками, з обов’язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі. Відключення будівлі від ЦО здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня. Витрати, пов’язані з відключенням від ЦО, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом. Узгодження дати і часу виконання робіт із відключення від ЦО з виконавцями таких робіт та інформування про це співвласників багатоквартирного будинку здійснюється уповноваженою ними особою.

У разі виконання робіт із відключення від ЦО оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим залученим власником суб’єктом господарювання власник будівлі чи уповноважена особа співвласників багатоквартирного будинку письмово повідомляє виконавця послуг з постачання теплової енергії, виконавця послуг з постачання гарячої води про дату і час виконання робіт із відключення не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт. Неприбуття представників виконавців відповідних комунальних послуг за умови їх повідомлення не може бути підставою для відмови у виконанні робіт із відключення від ЦО.

Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#n96 додаток 2]) - по одному примірнику для власника/представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб’єкта господарювання (у разі їх залучення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19?find=1&text=%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%8E+%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#n47 пункту 10] цього розділу). Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб’єктом господарювання (у разі їх залучення). Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19/conv#n30 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води»])

== Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО ==
Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО у разі, якщо не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Для відокремлення (відключення) від ЦО власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення. Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО передається на розгляд Комісії. Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО. Усі витрати, пов’язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО, здійснюються за рахунок власника.

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19/conv#n98 додаток 3]) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб’єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19/conv#n65 пункту 9] цього розділу.

Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги. Не допускається примусове відокремлення (відключення) від ЦО власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до ЦО, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від ЦО інших власників квартир та нежитлових приміщень. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19/conv#n54 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води»])

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії ==

Власник квартири повинен звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО, у якій потрібно зазначити причини відключення. Якщо власники, наймачі (орендарі) окремих приміщень мають бажання відключити весь житловий будинок, секцію або під’їзд будинку, то необхідно подати до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання. '''''Додатки до заяви:''''' копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою.

== Строки розгляду питання ==
Комісія у місячний термін приймає рішення. Якщо Комісія прийняла позитивне рішення, то заявник отримує перелік організацій, до яких варто звернутися для отримання технічних умов для розробки проєкту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО.

== Підстави для відмови у наданні дозволу на відключення ==
Основною підставою для відмови у наданні дозволу на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому.

== Акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення ==
Відключення може здійснювати тільки виконавець відповідної комунальної послуги або оператор зовнішніх інженерних мереж, а також залучений суб’єкт господарювання, який має ліцензію на виконання таких робіт. Варто звернути увагу на те, що відключення здійснюється тільки у між опалювальний період, але не пізніше за 1 вересня. Витрати, пов’язані з відключенням здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених законом. По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Порядок відключення від централізованого опалення

2026-03-09T11:30:23Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

Порядок розірвання трудового договору

2026-03-03T10:23:24Z

Sydorchuk.Oksana: /* Вихідна допомога при звільненні працівника */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w1_1 статей 43, 44 Конституції України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n15 Статтею 4 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:

◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 Статтею 5 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця:

◆ у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

◆ у період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]
|}

==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Порядок [[розірвання трудового договору з ініціативи працівника]] залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на невизначений строк чи строковий договір ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 статті 38, 39 Кодекс законів про працю України]).
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w1_6 стаття 40 Кодекс законів про працю України]):

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3840-20#n273 пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;]

14) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

15) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8#n1976 частиною другою статті 142 Кодексу законів про працю України].

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#n233 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#n235 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#n239 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w1_6 статті 40 Кодексу законів про працю України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w1_12 Стаття 43 Кодексу законів про працю України] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n233 пунктами 1] ''(крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n1958 статті 1736 Кодексу законів про працю України])'', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n235 2-5], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n240 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n251 пунктами 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#n252 3 статті 41 Кодексу законів про працю України], може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''15-денний строк обгрунтоване письмове подання''' роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_13 частиною другою статті 43 Кодексу законів про працю України]. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
|}
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

'''ВАЖЛИВО! У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів'''
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w1_14 стаття 431 Кодексу законів про працю України]:
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text Закону України "Про державну службу"], керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна роботодавця]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
#звільнення домашнього працівника.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n302 Стаття 45 Кодексу законів про працю України] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]. Якщо роботодавець, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#n10 Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком] визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (далі - роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n492 абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"].

Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:

* довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;
* повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою) або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендаціями (які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю) у зв’язку з прийнятим рішенням експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;
* медичним висновком про неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я;
* медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.

На підставі одного з документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу роботодавець отримує від профспілкової організації (профспілкового представника) згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я (крім випадків звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, або відсутності на підприємстві, в установі, організації первинної профспілкової організації).

Виявлена невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі його відмови від переведення на іншу роботу або відсутності відповідних вакансій для його переведення може бути підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника за ініціативою роботодавця згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n235 пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n917 пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”].

Непрацююча особа, яка має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n492 абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] , звільнена не раніше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], за ініціативою роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n235 пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n917 пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”], подає до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи заяву про призначення пенсії, до якої додається копія документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n235 пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#n917 пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”], та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n2584 пункту 7 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#n248 статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”], відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w1_3 частина перша статті 116 Кодексу законів про працю України]).
{| class="wikitable"
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
|}
==Вихідна допомога при звільненні працівника==
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n211 пункті 6 статті 36] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n233 пунктах 1], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n235 2] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n239 6 статті 40]'','' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n1728 пункті 6] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w1_4 частини першої статті 41 цього Кодексу законів про працю України], працівникові виплачується вихідна допомога ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w1_6 стаття 44 Кодексу законів про працю України"]):

* у розмірі не менше середнього місячного заробітку;

* у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n208 пункт 3 статті 36]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;
* внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n218 статті 38] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n223 39]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;

* у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#n1459 пункті 5 частини першої статті 41], - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток

{| class="wikitable"
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають комісії по трудових спорах та суди (КТС).
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_5 Закону України «Про судовий збір»]).
|}

Порядок розірвання трудового договору

2026-03-03T10:22:38Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

Допомога на поховання

2026-02-05T10:05:12Z

Sydorchuk.Oksana: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1468-2022-%D0%BF#n10 Постанова Кабінету Міністрів Українивід 30 грудня 2022 року № 1468 "Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 99 "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309 "Про затвердження Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1040-08 Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 жовтня 2008 року № 45 "Про витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1699-22#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 26 грудня 2022 року № 29-1 "Про встановлення розміру допомоги на поховання"]
== Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1365 Статтею 20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"] передбачено, що допомога на поховання надається у разі смерті застрахованої особи або членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

# дружини (чоловіка);
# дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків - за умови, що вони не мають працездатних батьків), а здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти із числа осіб, зазначених у цьому пункті, які навчалися за денною формою здобуття освіти, - до 23 років;
# батька, матері;
# діда, баби за прямою лінією спорідненості.

'''Увага!''' До членів сім’ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого, відносяться особи, якщо вони:

* були на повному його утриманні;
* одержували від померлого допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо). Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

'''Документи, на підставі яких виплачується допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на його утриманні''':
* Допомога на поховання застрахованої особи призначається члену сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання, на підставі заяви особи, яка здійснила поховання, документа, що посвідчує особу, та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідки про смерть.
* Допомога на поховання члена сім’ї застрахованої особи призначається застрахованій особі на підставі заяви застрахованої особи та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідки про смерть та інших актів цивільного стану (народження члена сім’ї та його походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені), необхідних для підтвердження сімейних відносин, документів про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні застрахованої особи.
Рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+22#w1_1 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"])

Допомога на поховання призначається не пізніше дня, що настає за днем звернення, і виплачується не пізніше наступного робочого дня після отримання страхувальником страхових коштів від уповноваженого органу управління. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"])

Не одержані у зв’язку із смертю застрахованої особи страхові виплати виплачуються членам сім’ї, які проживали разом з нею, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1388 ч. 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"])

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1699-22#Text постанови Правління Пенсійного фонду України від 26 грудня 2022 року № 29-1 «Про встановлення розміру допомоги на поховання»] розмір допомоги на поховання становить '''4 100 гривень'''.
== Допомога на поховання безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні ==
Допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі 75 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

У разі смерті безробітного, що є особою з інвалідністю, або особи, яка перебувала на його утриманні, за вибором осіб, які здійснювали поховання, виплачується допомога на поховання відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"] або допомога на поховання чи відшкодування витрат на поховання за іншими законодавчими актами. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#n309 ст. 29 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"])

'''Для виплати допомоги на поховання безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні подається заява та документи:'''
* що підтверджують факт смерті безробітного чи особи, яка перебувала на його утриманні (довідка про смерть);
* що засвідчують факт перебування особи на утриманні безробітного;
* що засвідчують особу, котра здійснила поховання (паспорт або інший документ, що посвідчує особу).
'''Увага!''' Суми матеріального забезпечення на випадок безробіття, що належать безробітному і залишилися неодержаними у зв'язку з його смертю, виплачуються непрацездатним особам, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

Допомога на поховання та недоодержана сума матеріального забезпечення на випадок безробіття у разі смерті безробітного виплачуються, якщо звернення щодо їх отримання надійшло '''не пізніше 6 місяців''' після смерті безробітного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0917-00?find=1&text=40+#w1_1 пункт 40 Порядку надання матеріальної допомоги по безробіттю, одноразової матеріальної допомоги безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні, допомоги на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 309]).
== Допомога на поховання пенсіонера, у тому числі з числа військовослужбовців ==
У разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n762 ст. 53 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"])

Якщо померлий є пенсіонером з числа військовослужбовців, то розмір допомоги - '''тримісячна пенсія''', '''але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#n432 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]).

'''Увага!''' Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.

Для отримання допомоги на поховання пенсіонера потрібно звернутися до до будь-якого з [https://www.pfu.gov.ua/kontakty/servisni-tsentry-gu-pfu/ органів Пенсійного фонду України] незалежно від того, перебував він у трудових відносинах на час настання смерті чи ні.

'''Особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає такі документи:'''
* документ що посвідчує особу заявника;
* заяву про виплату допомоги на поховання;
* витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера.
Якщо пенсіонер помер за межами України та реєстрація смерті проведена компетентними органами іноземної держави, законодавством якої не передбачено видачі зазначених довідок, заявник надає свідоцтво про смерть або інший документ, [[Порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном|легалізовані]] відповідно до законодавства.

Строк звернення за отриманням допомоги на поховання пенсіонера не обмежується.

'''Зверніть увагу!''' Також, у разі оформлення допомоги на поховання у зв’язку із смертю пенсіонера, одночасно може проводитися виплата недоотриманої померлим пенсії за останній місяць, у разі її неотримання.
== Допомога на поховання осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ==
У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Пенсійний фонд України згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1468-2022-%D0%BF#n10 Порядком проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1468.]

Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником.

Факт наявності нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання засвідчується документами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/337-2019-%D0%BF#n12 Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337].

'''Розмір і процедура проведення та обліку витрат на поховання''' та пов’язаних з цим ритуальних послуг встановлюються правлінням Пенсійного фонду України. При цьому провадяться витрати на саме поховання, предмети ритуальної належності, релігійні традиції, намогильні споруди. Фінансування витрат на поховання здійснюється в порядку, що встановлюється правлінням Пенсійного фонду України.
== Допомога на поховання осіб, які не досягли пенсійного віку на момент смерті, не працювали, не перебували на службі, не зареєстровані у центрі зайнятості як безробітні ==
Допомога на поховання померлої особи з числа зазначених, надається за останнім місцем її проживання з коштів місцевого бюджету на підставі заяви, паспорта чи іншого документа, що посвідчує особу виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов'язалася поховати померлого, та довідки про смерть у розмірі, встановленому органом місцевого самоврядування виходячи з вартості ритуальних послуг.

Допомога на поховання надається в день звернення за нею '''протягом шести місяців''' після смерті особи у розмірі, встановленому на день смерті.

'''Увага!''' Допомога на поховання не виплачується у разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) (крім випадків, коли поховання здійснюється виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов'язалася поховати померлого). ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/99-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року N 99 "Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов'язалася поховати померлого"])

Отже, по допомогу необхідно звернутися до місцевих органів влади за останнім місцем проживання померлого. Розмір допомоги на поховання встановлює орган місцевого самоврядування і у різних регіонах він може бути різний!
== Корисні посилання ==
* [https://www.kmu.gov.ua/news/rozyasnennya-pfu-yak-otrimati-dopomogu-na-pohovannya-1-7-22 Роз'яснення ПФУ як отримати допомогу на поховання]
== Див. також ==
* [[Порядок поховання померлого та надання ритуальних послуг]]
*[[Перепоховання останків померлих. Переміщення тіл померлих через державний кордон]]

Допомога на поховання

2026-02-05T10:04:35Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання

2026-02-04T12:57:44Z

Sydorchuk.Oksana: /* Додатково дивись також: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?new=1&find=1&text=%D0%9F%D0%A0%D0%98%D0%9A%D0%86%D0%9D%D0%A6%D0%95%D0%92%D0%86+%D0%A2%D0%90+%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%A5%D0%86%D0%94%D0%9D%D0%86#w1_1 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+625#w1_1 статтею 625 Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}
== Кредитний договір ==
'''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1054#w1_1 ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України])

== Сторони кредитного договору ==
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник.

== Укладення, форма та зміст кредитного договору ==
Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Кредитний договір, '''укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4937 ст. 1055 Цивільного кодексу України]). На вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідчений. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

== Структура кредитного договору ==
У договорі про споживчий кредит зазначаються:

# найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника);
# тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту;
# загальний розмір наданого кредиту;
# порядок та умови надання кредиту;
# строк, на який надається кредит;
# необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов’язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності);
# види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення);
# процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів;
# порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися);
# інформація про наслідки прострочення виконання зобов’язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов’язання за договором про споживчий кредит;
# порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту;
# порядок дострокового повернення кредиту;
# відповідальність сторін за порушення умов договору;
# право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

У договорі про споживчий кредит можуть бути зазначені інші умови, визначені законом та за домовленістю сторін. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+12#w1_1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»])

== Права та обов’язки сторін ==
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1049#w1_1 ст. 1049 Цивільного кодексу України])

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932 ст. 1054 Цивільного кодексу України]).

== Строк дії кредитного договору ==
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.

== Проценти за кредитним договором ==
# Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
# Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
# Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
# Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
# Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в медіа або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів; значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
# У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
# Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1056-1#w1_2 ст. 1055 Цивільного кодексу України])

== Черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит ==
У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов’язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

* у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;
* у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;
* у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+19#w1_2 ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування»]

== Несправедливі умови кредитного договору ==
До несправедливих умов кредитного договору належать:
* сплата штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);
* умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом);
* вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).

== Відмова від надання або одержання кредиту ==
Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n4940 ст. 1056 Цивільного кодексу України])

Окремо необхідно виокремити споживчий кредит та порядок відмови від споживчого кредиту. Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 1'''-'''1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»])

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»])

Споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"]) до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит.

Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові та/або супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством.

Право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо:

1) договорів про споживчий кредит, виконання зобов’язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів);

2) споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n172 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування»])

== Підстави для зміни або розірвання договору ==
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3217 ст. 651 Цивільного кодексу України])

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3045#n3045 ст. 610 Цивільного кодексу України])

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3047#n3047 пп.1 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України])

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3232 ст. 653 Цивільного кодексу України])

== Правові наслідки недійсності кредитного договору ==
'''1'''. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A#n1226 ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України], та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.

'''2'''. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.

'''3'''. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.

'''4'''. Арешт на майно, накладений відповідно до частини другої цієї статті, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.

'''5'''. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1057-1#w1_2 ст. 1057-1 Цивільного кодексу України])

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998244 Постанова Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17] (роздруківка із сайту банку про Умови та Правила споживчого кредитування не може бути належним доказом в суді).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80181181 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019, справа № 666/4957/15-ц] (висновок суду про те, що відповідно до ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+18#w1_1 астини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»] (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача).

== Додатково дивись також: ==
* [[Договір банківського рахунка]]
* [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання

2026-02-04T12:56:30Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;

Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів

2026-01-09T11:11:44Z

Sydorchuk.Oksana: /* Відповідальність роботодавця за ненадання пільг */

==Нормативна база==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закон України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0896-05 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 01.08.2005 № 385 "Медичного обстеження донорів крові та компонентів крові"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0301282-03 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 07.07.2003 № 301 "Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в закладах служби крові"]
== Обов'язок роботодавця ==
Керівники підприємств, установ, закладів, організацій, командири (начальники) військових частин зобов’язані:

1) в межах своїх повноважень сприяти суб’єктам системи крові та суб’єктам, що надають послуги з трансфузії крові та/або компонентів крові, в їхній роботі щодо залучення громадян до добровільного безоплатного донорства;

2) безперешкодно відпускати з місця роботи, служби або навчання осіб, які є або виявили бажання стати донорами крові та/або компонентів крові, у дні відповідного медичного обстеження і донації крові або компонентів крові (крім випадків, якщо відсутність донора на його робочому місці або місці служби в ці дні може призвести до загрози життю чи здоров’ю людей, до невиконання завдань, пов’язаних із забезпеченням оборони, безпеки держави та громадського порядку, до значної матеріальної шкоди або інших тяжких наслідків) на підставі відповідних заяв, поданих керівництву не пізніш як за один робочий день до дня донації крові та/або компонентів крові;

3) надавати на загальних підставах необхідні приміщення з доступом до комунікацій для забору крові та/або компонентів крові;

4) вирішувати віднесені цим Законом до їхньої компетенції питання про надання добровільним безоплатним донорам крові та компонентів крові компенсацій, передбачених законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n138 (ч. 2 ст. 12 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові")]

Підставою для звільнення від роботи, навчання або служби відповідно до цієї статті є довідка, видана донору за місцем медичного обстеження чи донації крові та/або компонентів крові за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0359-24#n49 формою] та в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0359-24#n19 порядку], затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#w2_2 п. 3 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"])

Після донації крові або компонентів крові донору видається довідка щодо надання пільг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові»]. Якщо після проходження медичного обстеження, яке визначене яке визначене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0405-21#Text Порядком медичного обстеження донорів крові та компонентів крові], або внаслідок технічних чи фізіологічних причин донація не відбулась, видається довідка щодо медичного обстеження донора. Первинний донор в такому випадку вважається таким, що здав тільки зразки крові для тестування.

== Державні гарантії ==
Донором крові або плазми крові може бути кожен дієздатний громадянин України віком від 18 років, який має вагу не менше 50 кг та пройшов відповідне медичне обстеження у медзакладі перед здачею крові і немає протипоказань, визначених МОЗ України.

Держава гарантує захист прав донора крові та/або компонентів крові та захист його здоров’я, а також компенсує йому витрати, пов’язані з донорством, і заохочує добровільне безоплатне донорство.

Посадові особи закладів охорони здоров’я зобов’язані інформувати донора про його права і обов’язки та порядок здійснення донорської функції.

Донору в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, відшкодовується шкода, заподіяна його здоров’ю у зв’язку з виконанням донорської функції, з урахуванням додаткових витрат на лікування, посилене харчування та на інші заходи, спрямовані на його соціально-трудову та професійну реабілітацію.

У день донації особа, яка виявила бажання здійснити донацію крові та/або компонентів крові, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Здобувачі вищої, професійної та фахової передвищої освіти у зазначені дні звільняються від занять, а військовослужбовці строкової служби та курсанти закладів військової освіти - від несення нарядів, вахт та інших форм служби.

Такій особі безпосередньо після кожного дня здійснення донації крові та/або компонентів крові надається день відпочинку із збереженням за нею середнього заробітку за рахунок коштів власника відповідного підприємства, установи, організації або уповноваженого органу. За бажанням такої особи цей день приєднується до щорічної відпустки.

У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

У день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор забезпечується безоплатним харчуванням за рахунок коштів суб’єкта, який здійснює заготівлю, переробку, тестування, зберігання, розподіл або реалізацію донорської крові та компонентів крові, за місцем забору крові та/або компонентів крові. Норми такого харчування та вартість однієї порції харчування затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Інвалідність донора, що настала у зв’язку з виконанням ним донорської функції, прирівнюється до інвалідності внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання в порядку, встановленому законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+19#w1_2 ст. 19, ст. 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"])

== Додаткові пільги, що надаються донорам ==
Донорам, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює:
* двом разовим максимально допустимим дозам;
* плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу;
* тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу.
1) Працівники протягом 1 року після здійснення донації крові мають право на виплату допомоги з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи.

2) Студенти протягом 1 року після здійснення донації крові мають право на отримання за місцем навчання грошової допомоги у розмірі 25 відсотків встановленої у закладі освіти стипендії.

3) Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових закладів освіти протягом 6 місяців після здійснення донації кров мають право за місцем проходження служби на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного їм грошового забезпечення.

Допомога з тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи. Така пільга надається протягом року після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#w2_2 ч. 4 ст. 20 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"])

== Пільги, що надаються донорам - військовослужбовцям та курсантам військових навчальних закладів ==
Військовослужбовці строкової служби та курсанти військових навчальних закладів, які є або виявили бажання стати донорами, в день здавання крові та (або) її компонентів, а також в день медичного обстеження увільняються від несення нарядів, вахт та інших форм служби. У разі якщо за погодженням із керівництвом підприємства, установи, організації, командуванням військової частини в день безоплатної донації крові та/або компонентів крові донор був залучений до роботи або несення служби, йому за бажанням надається інший день відпочинку із збереженням середнього заробітку. У разі донації крові та/або компонентів крові у період щорічної відпустки така відпустка продовжується на один день.

Військовослужбовцям строкової служби та курсантам військових закладів освіти, які протягом року безоплатно здійснили донацію крові у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює чотирьом разовим максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у двох разових донаціях методом аферезу, надається право на одержання грошової надбавки у розмірі 25 відсотків призначеного їм грошового забезпечення протягом шести місяців після здійснення донації крові та/або компонентів крові у зазначених кількостях. Виплата такої грошової допомоги здійснюється за місцем проходження служби донора за рахунок коштів відповідних місцевих програм з розвитку донорства крові та компонентів крові.

== Посвідчення донора, статус Почесного донора України та нагородження донорів державними нагородами ==
Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 40 максимально допустимим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 60 максимально допустимим дозам, заготовленим методом аферезу, або 40 максимально допустимим дозам клітин крові, заготовлених методом аферезу (еритроцити, тромбоцити, лейкоцити), незалежно від часу здійснення таких донацій, набувають статусу Почесного донора України. Таким особам видається посвідчення і вручається нагрудний знак "Почесний донор України" в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2021-%D0%BF#n13 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України. Зразки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2021-%D0%BF#n30 нагрудного знака] "Почесний донор України" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2021-%D0%BF#n42 посвідчення] до нього затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Донори, які безоплатно здійснили донацію крові в сумарній кількості, що дорівнює 100 і більше разовим дозам, або плазми крові в сумарній кількості, що дорівнює 120 і більше разовим дозам, заготовленим методом аферезу, або тромбоцитів у 100 і більше разових донаціях методом аферезу, можуть бути нагороджені державними нагородами України.

У разі здійснення одним донором донації крові і компонентів крові (змішане донорство) одна донація крові прирівнюється до двох донацій плазми крові та однієї донації компонентів крові, заготовлених методом аферезу.

Почесні донори України мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 відсотків затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+21#w1_2 ст. 21 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"])

== Відповідальність роботодавця за ненадання пільг ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1422 ст. 265 Кодексу законів про працю України], посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Фактично порушенням трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність -
* адміністративну — згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правовпорушення], за порушення вимог законодавства про працю накладається штраф на посадових осіб роботодавця в розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пільги, що надаються донорам крові та її компонентів

2026-01-09T11:11:11Z

Sydorchuk.Oksana: Редагування тексту; Добавлення силок;