WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Здійснення захисту при продовженні строку досудового розслідування

2026-04-07T07:04:20Z

Svystun.Ilona: /* Визначення основних термінів */ Мною було відредаговано всі посилання на КПК України та посилання на Європейську конвенція з прав людини, а саме правильність оформлення та викладення скорочень.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України(далі - КПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Європейська конвенція з прав людини)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n2 Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/08/ekle-protyv-federatyvnoj-respublyky/ Справа "Екле проти Німеччини" (Eckle v. Germany)]
* [https://unba.org.ua/assets/uploads/news/2019-08-07-v-snik-naau-7-2019_5d4b026592d9f.pdf Вісник НААУ № 7-8 (55) серпень 2019]
== Визначення основних термінів ==
Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пункт 5 частина 1 статті 3 КПК України] ).

Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина 1 статті 219 КПК України]).

== Строки досудового розслідування ==
З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене:

# протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 4 статті 298<sup>2</sup> КПК України].
# протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім
# протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran6456#n6456 частиною другою статті 298<sup>4</sup> КПК України] ;
# протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 частини 6 статті 219 КПК України] загальний строк досудового розслідування при об’єднанні кримінальних проваджень у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2063 статтею 217 КПК України], визначається:

# у провадженнях, які розслідувалися в один проміжок часу, - шляхом поглинання меншого строку більшим;
# у провадженнях, які розслідувалися в різні проміжки часу, - шляхом додавання строків досудового розслідування по кожному із таких проваджень, які не пересікаються, в межах строків досудового розслідування злочину, який передбачає найбільш тривалий строк досудового розслідування з урахуванням можливості його продовження, передбаченої частиною другою цієї статті.

Більше детально про строки досудового розслідування викладено в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F:_%D0%B7%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті Досудове розслідування: загальні положення]
== Підстави продовження строку досудового розслідування ==
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2631 параграфом 4 глави 24 КПК України].

При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати:

# одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 пунктами 1 і 2 частини третьої статті 219 КПК України] ;
# шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину;
# дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статтею 290 КПК України] , не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею включається у строки, передбачені цією статтею, крім випадків винесення такої постанови у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 статтею 615 КПК України].
== Проблемні питання здійснення захисту при продовження строку досудового розслідування ==
Кримінальний процесуальний кодекс України не '''встановлює підсудність розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування оскільки неможливо визначити, яка ж норма має пріоритет у визначенні підсудності:''' місцезнаходження органу досудового розслідування або місце здійснення досудового розслідування, адже нерідко ці місця відрізняються, особливо у ситуаціях реєстрації органу, до складу якого входить слідчий підрозділ, поза місцем фактичного розташування органу досудового розслідування. Таким чином, у випадку, коли місцезнаходження органу досудового розслідування та місце здійснення досудового розслідування не збігаються, визначити правильну підсудність, використовуючи аналогію, неможливо через відсутність загальної норми КПК стосовно підсудності клопотань, скарг, заяв слідчому судді.

Юридична невизначеність підсудності у цьому випадку спричиняє порушення права на справедливий суд. Адже, враховуючи те, що у справах, які стосуються «кримінального обвинувачення», захист [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 стаття 6 Європейської конвенції з прав людини] починається з офіційного повідомлення особі про підозру ([https://precedent.in.ua/2016/04/08/ekle-protyv-federatyvnoj-respublyky/ «Екле проти Німеччини» (Eckle v. Germany), п. 73-75]) або з практичних заходів, як-от обшук, коли така особа вперше суттєво постраждала від «обвинувачення» («Фоті проти Італії» (Foti v. Italy), п. 52-53) то, відповідно, положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 статті 6 Європейської конвенції з прав людини] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n31 статтею 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»] стосовно права особи на повноважний суд поширюються і на розгляд заяв, скарг, клопотань слідчим суддею. Визначити повноважний суд у аспекті слідчого судді у випадку, який розглядається, неможливо, а отже, відсутня належна правова процедура продовження строків досудового розслідування слідчим суддею. Відтак, враховуючи, що збирання та перевірка доказів, ініціація та вирішення клопотань стосовно заходів забезпечення кримінального провадження, виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2593 статті 290 КПК України], складання та вручення обвинувального акта мають здійснюватися у межах строків досудового розслідування, '''прийняття таких рішень за такого продовження строку досудового розслідування є незаконним.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2639 Частина 3 статті 295 КПК] прямо передбачає, що копія клопотання вручається слідчим або прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, підозрюваному та його захиснику не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання прокурору, уповноваженому на розгляд питання про продовження строку досудового розслідування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Стаття 295-1 КПК України], натомість, такої норми не містить, при тому, що таке клопотання розглядається за участю підозрюваного та його захисника. Враховуючи те, що завчасне ознайомлення з цим клопотанням забезпечує можливість сторони захисту вказати на неефективність діяльності слідчого, прокурора, які протягом відведеного законом строку не змогли всебічно, повно дослідити обставини кримінального провадження, а також прийняти необхідні процесуальні рішення, на недоліки форми і змісту клопотання, на недотримання слідчим, прокурором вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n549 статті 28 КПК України] при вчиненні процесуальних дій та прийнятті процесуальних рішень, а у більш широкому контексті — змагальність сторін кримінального провадження, то слід, керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 частиною 6 статті 9 КПК України], визнати, що підозрюваний, захисник мають право отримати копію клопотання не пізніше ніж за п’ять днів до дня подання клопотання до слідчого судді. У разі, якщо клопотання не вручається стороні захисту, то при розгляді його слідчим суддею слід клопотати про відкладення розгляду клопотання та надання достатнього часу для ознайомлення з клопотанням та підготовки заперечень не тільки на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n458 частині 6 статті 9 КПК України], а й на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n42 статті 6 Європейської конвенції з прав людини] у частині права підозрюваного мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту, та відсутність ефективного засобу юридичного захисту стосовно незаконного/необґрунтованого продовження строку досудового розслідування у результаті розгляду клопотання, ураховуючи, що така ухвала слідчого судді '''не оскаржується.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n6041 Частина 9 статті 295-1 КПК України] передбачає, що ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, '''оскарженню не підлягає'''. Проте це не свідчить про те, що немає необхідності намагатися подавати такі апеляційні скарги.

Конституційною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках — на касаційне оскарження судового рішення, тобто, по суті, передбачено, що загальним правилом є можливість апеляційного оскарження. Така скарга може бути мотивована посиланнями на практику ЄСПЛ ([https://unba.org.ua/assets/uploads/news/2019-08-07-v-snik-naau-7-2019_5d4b026592d9f.pdf Гловюк І., Малахова О. Проблемні питання здійснення захисту при продовженні строку досудового розслідування. Вісник НААУ. 2019. №7-8 (55). С. 25-28]).
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

2026-04-06T12:47:36Z

Svystun.Ilona: /* Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності */ Було відредаговано подядок викладення посилання на частину та статтю, було відредаговано "Згідно" , а також прибрано речення, що не зазначається у відповідній статті.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
'''Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких правочинів: ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1107 ЦК України] )'''
* ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* ліцензійний договір;
* договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
* інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
Правочин щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина 2 статті 1107 ЦК України] ).

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.
== Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина 1 статті 1108 ЦК України]).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1108 ЦК України]).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути:

* виключною,
* одиничною,
* невиключною,
* іншого виду, що не суперечить закону. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1108 ЦК України]).

'''Виключна''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 1 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

'''Одинична''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 2 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

'''Невиключна''' ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 3 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію). ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1108 ЦК України]).
== Ліцензійний договір ==
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1109 ЦК України]).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1109 ЦК України]).

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1109 ЦК України]).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1109 ЦК України]).

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 5 статті 1109 ЦК України]).

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 6 статті 1109 ЦК України]).

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 7 статті 1109 ЦК України]).

Якщо в ліцензійному видавничому договорі або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 8 статті 1109 ЦК України]).

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 9 статті 1109 ЦК України]).
=== Строк ліцензійного договору ===
* Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1110 ЦК України])
* Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1110 ЦК України])
* У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1110 ЦК України])
=== Типовий ліцензійний договір ===
* Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.
* Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1111 ЦК України]) передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1111 ЦК України])
== Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1112 ЦК України]).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1112 ЦК України]).

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на такий твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1112 ЦК України]).

Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1112 ЦК України]).
== Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності ==
За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1113 ЦК України]).

Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.

Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1113 ЦК України]).

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1113 ЦК України]).
== Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], не підлягають обов'язковій державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1114 ЦК України]).
* Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.
* Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1114 ЦК України]).
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності

2026-04-06T12:42:28Z

Svystun.Ilona: /* Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності */ було відредаговано посилання на статті і розписано"частина, статті".

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
'''Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини 1 статті 1107 ЦК України] розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів:'''
* ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* ліцензійний договір;
* договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;
* договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;
* інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.
'''В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частині 2 статті 1107 ЦК України] зазначено, що договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій (електронній) формі, за винятком випадків, визначених законом.'''

У разі недодержання письмової форми договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності такий договір є нікчемним.

Законом можуть бути встановлені випадки, в яких договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності може укладатись усно.
== Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об'єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності). [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (частина 1 статті 1108 ЦК України]).

Ліцензіат не має права використовувати об’єкт права інтелектуальної власності в іншій сфері, ніж визначено ліцензією на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1108 ЦК України]).

Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності може бути:

* виключною,
* одиничною,
* невиключною,
* іншого виду, що не суперечить закону. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1108 ЦК України]).

'''Виключна''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 1 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

'''Одинична''' ліцензія видається лише одному ліцензіату і виключає можливість видачі ліцензіаром іншим особам ліцензій на використання об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, але не виключає можливості використання ліцензіаром цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 2 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

'''Невиключна''' ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об'єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об'єкта у зазначеній сфері. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзац 3 частини 2 статті 1108 ЦК України]).

За згодою ліцензіара, наданою у письмовій формі, ліцензіат може видати письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі (субліцензію). ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1108 ЦК України]).
== Ліцензійний договір ==
За ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об’єкта права інтелектуальної власності визначеним способом (способами) протягом певного строку на певній території, а ліцензіат зобов’язується вносити плату за використання об’єкта, якщо інше не встановлено договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1109 ЦК України]).

У випадках, передбачених ліцензійним договором, може бути укладений субліцензійний договір, за яким ліцензіат надає іншій особі (субліцензіату) субліцензію на використання об'єкта права інтелектуальної власності. У цьому разі відповідальність перед ліцензіаром за дії субліцензіата несе ліцензіат, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1109 ЦК України]).

У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1109 ЦК України]).

Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1109 ЦК України]).

Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 5 статті 1109 ЦК України]).

Права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 6 статті 1109 ЦК України]).

У разі відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, дія ліцензії поширюється на територію України. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 7 статті 1109 ЦК України]).

Якщо в ліцензійному видавничому договорі або інше відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі має бути встановлений максимальний тираж твору. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 8 статті 1109 ЦК України]).

Умови ліцензійного договору, які суперечать положенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 9 статті 1109 ЦК України]).
=== Строк ліцензійного договору ===
* Ліцензійний договір укладається на строк, встановлений договором, який повинен спливати не пізніше спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1110 ЦК України])
* Ліцензіар може відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення ліцензіатом встановленого договором терміну початку використання об'єкта права інтелектуальної власності. Ліцензіар або ліцензіат можуть відмовитися від ліцензійного договору у разі порушення другою стороною інших умов договору. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1110 ЦК України])
* У разі відсутності у ліцензійному договорі умови про строк договору він вважається укладеним на строк, що залишився до спливу строку чинності виключного майнового права на визначений у договорі об'єкт права інтелектуальної власності, але не більше ніж на п'ять років. Якщо за шість місяців до спливу зазначеного п'ятирічного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на невизначений час. У цьому випадку кожна із сторін може в будь-який час відмовитися від договору, письмово повідомивши про це другу сторону за шість місяців до розірвання договору, якщо більший строк для повідомлення не встановлений за домовленістю сторін. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1110 ЦК України])
=== Типовий ліцензійний договір ===
* Уповноважені відомства або творчі спілки можуть затверджувати типові ліцензійні договори.
* Ліцензійний договір може містити умови, не передбачені типовим ліцензійним договором. Умови ліцензійного договору, укладеного з творцем об'єкта права інтелектуальної власності, що погіршують його становище порівняно з становищем. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1111 ЦК України]) передбаченим законом або типовим договором, є нікчемними і замінюються умовами, встановленими типовим договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1111 ЦК України])
== Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності ==
За договором про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності одна сторона (творець - письменник, художник тощо) зобов'язується створити об'єкт права інтелектуальної власності відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1112 ЦК України]).

Договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності повинен визначати способи та умови використання цього об'єкта замовником. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1112 ЦК України]).

Оригінал твору образотворчого мистецтва, створеного за замовленням, переходить у власність замовника. При цьому майнові права інтелектуальної власності на такий твір залишаються за його автором, якщо інше не встановлено договором або законом. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1112 ЦК України]).

Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 4 статті 1112 ЦК України]).
== Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності ==
За договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1113 ЦК України]).

Предметом договору про передання майнових прав не можуть бути об’єкти і майнові права, яких не існувало на момент укладання договору.

Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1113 ЦК України]).

Укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності не впливає на ліцензійні договори, які були укладені раніше.([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 3 статті 1113 ЦК України]).
== Державна реєстрація договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності ==
Ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного Кодексу України], не підлягають обов'язковій державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 1 статті 1114 ЦК України]).
* Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.
* Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об'єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.
Факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина 2 статті 1114 ЦК України]).
== Див. також ==
* [[Право інтелектуальної власності]]
* [[Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку]]
* [[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
* [[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
* [[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
* [[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
* [[Реєстрація авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]