WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу

2023-03-10T07:13:45Z

Svitlana.zhmurko: Додано пункт про наказне провадження та судвоий наказ в даній категорії справ.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 15.03.2022 № 2129-IX] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
*припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Загальна інформація ==
'''Аліменти''' - це кошти для утримання, які закон зобов'язує платити одного з батьків неповнолітньої дитини. Їх можуть перераховувати в добровільному порядку, а можуть - за рішенням суду.

Аліменти на утримання дитини є гарантією виконання кожним з батьків свого обов’язку забезпечувати дитину, надавати їй можливість на користування всіма благами соціального забезпечення, належним харчуванням, житлом, розвагами, надати їй захист і піклування, які необхідні для її благополуччя. При цьому, виходячи з положень чинного законодавства, доступ дитини до даних благ не залежить від перебування батьків у шлюбі.
Аліменти є власністю самої дитини, а не батьків. Батьки лише отримують та використовують їх від імені дітей.
Права та обов’язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Тобто перебування батьків у шлюбі або його розірвання не впливає на обов’язок батьків утримувати дитину.
== Досудовий порядок врегулювання ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 189 Сімейного кодексу України] батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини.

'''Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.'''

При укладенні нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину батьки самостійно визначають розмір та строки витрат, керуючись при цьому нормами чинного законодавства.
=== Вартість ===
При нотаріальному посвідченні договору про сплату аліментів на дитину державне мито справляється у розмірі 1 % від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 пп.«д» п.3 ст.3 Декрету]).
== Судовий порядок врегулювання==
Про стягнення аліментів без розірвання шлюбу йдеться в ситуації, коли чоловік чи дружина не виконує, чи виконує недобросовісно обов’язок по утриманню дітей. Не існує законодавчої заборони чи обмеження стосовно способів стягнення аліментів без розлучення, порівняно із загальним порядком, проте, з мотивів процесуальної економії більш доречним буде судовий порядок стягнення аліментів.
=== Позовне провадження ===
==== Куди звертатися ====
Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, '''можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.'''
==== Перелік необхідних документів ====
* позовна заява (форма та зміст повинні відповідати [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК]);
* копія паспорта позивача;
* копія свідоцтва про шлюб;
* копія свідоцтва про народження спільних дітей.
При подачі заяви на аліменти потрібно враховувати, що судом може бути нарахована лише певна відсоткова частина від офіційного доходу одного з подружжя, або аліменти у твердій грошовій сумі.

Існують певні чинники, які впливають на розмір аліментних виплат. Наприклад, стан здоров’я дитини, стан здоров’я одного з подружжя, рівень доходів, наявність інших дітей у того з подружжя , який виконує аліментні зобов’язання.

Тому, якщо офіційний дохід відрізняється від неофіційного, а так само при нерегулярному доході або відсутності офіційного працевлаштування, краще вимагати виплату аліментів '''''у твердій грошовій сумі''.''' Для цього можуть знадобитися документи, що підтверджують, що фактичний заробіток перевищує суму, зазначену в довідці про доходи. Наприклад, документи, які свідчать про придбання дорогих речей, укладанні прибуткових угод.

'''НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ'''

Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України

* про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - '''''однієї чверті''''', на двох дітей - '''''однієї третини''''', на трьох і більше дітей - '''''половини заробітку (доходу) платника аліментів''''', але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
* про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі '''''50 відсотків прожиткового мінімуму''''' для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Обов’язковою умовою є те, що ця вимога не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися той з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Заява про видачу судового наказу може подаватися до суду першої інстанції як за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування боржника, так і за зареєстрованим місцем проживання чи перебування заявника.

== Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду ==
Заява про видачу судового наказу подається у Файл:Заява про видачу судового наказу про стягнення аліментів.doc письмовій формі та підписується заявником або його представником. Відповідно ст. 163 ЦПК України у ній повинно бути зазначено:

# найменування суду, до якого подається заява;
# прізвище, ім'я та по-батькові заявника та боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
# ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
# вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
# перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

''У разі відсутності РНОКПП боржника, заявник, відповідно до ст.84 ЦПК України, може звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів (в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів або окремим клопотанням). Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 ЦПК України.'' Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Відповідно до частини 7, 8 статті 170 ЦПК України, у разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

==== Вартість ====
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях '''звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів''', збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. 
[[Файл: Заява_про_видачу_судового_наказу.docx]]

== Окремі особливості пов’язані з реалізацією даного права ==
У випадку коли чоловік (дружина) мають дітей від іншого шлюбу (або без такого) та сплачують на їх утримання аліменти, не маючи змоги забезпечити в достатній мірі дітей від дійсного шлюбу, його дружина (чоловік) може пред’явити до суду заяву про стягнення на дітей, що народились у цьому шлюбі без його розірвання. Після задоволення заяви чоловік (дружина) може звернутися до суду про зменшення розміру аліментів на утримання дітей від попереднього шлюбу.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Виявлення порушень в роботі газових лічильників

2023-02-13T11:43:13Z

Svitlana.zhmurko: Додано активне посилання на рішення суду по аналогічним справам та правові позиції суду.

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.11.2015 №1386/27831 "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]
== Укладення договору постачання природного газу ==
Постачання природного газу споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким '''постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості''' у порядку, передбаченому договором, а '''споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором'''. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n307 Стаття 12 Закону України «Про ринок природного газу»]).

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених Законом .

'''Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог:'''
* споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником;
* договір постачання природного газу не укладається в разі закупівлі природного газу постачальником на власні потреби з власного обсягу природного газу;
* договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код (пункт 3 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу]).
'''Для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику такі документи:'''
* заяву про укладення договору, в якій зазначити свій персональний ЕІС-код та очікувані об’єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору;
* належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача;
* копії документів на право укладання договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах;
* довідку (акт звірки розрахунків) про відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений газ перед діючим постачальником за поставлений природний газ, підписану діючим постачальником ''(за його наявності)'' (пункт 4 розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу]).
<blockquote>Оператор ГРМ в односторонньому порядку не має права змінювати EIC-код, присвоєний споживачу або точці його комерційного обліку.
</blockquote>'''При зміні умов''', споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити положення договору постачання природного газу, при цьому '''споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін'''. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за '''30 днів''' до запланованого набрання чинності такими змінами '''крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами'''. Споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником.
== Приладовий облік природного газу ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#n17 частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"].
Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.
Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі.

'''Періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу''', які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, '''здійснюється за рахунок Оператора ГРМ незалежно від того, чи є він власником ЗВ'''Т.

'''Побутовий спожива'''ч, на території та/або в приміщенні якого встановлений лічильник газу, '''зобов’язаний забезпечити доступ''' представникам Оператора ГРМ після пред’явлення ними службових посвідчень для проведення робіт з демонтажу лічильника на повірку (або його повірки на місці встановлення).

У разі відмови в доступі до об’єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірки на місці встановлення) споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1109 Кодексу].

У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об’єм спожитого природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

'''Зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірку на місці встановлення) здійснюється у присутності споживача (власника або наймача об’єкта побутового споживача). За необхідності розпломбування лічильника газу представник Оператора ГРМ складає акт розпломбування, який підписується споживачем (власником або наймачем об’єкта побутового споживача).'''

За підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний '''акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони)''', що має бути підписаний споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу).
=== Виявлення факту порушення ===
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку обліковується з порушенням законодавства, та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов`язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18.

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:
# пошкодження пломб;
# пошкодження ЗВТ (лічильника газу);
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу;
# непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;
# наявність несанкціонованого газопроводу;
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача може бути ініційована їх '''експертиза'''.

При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована його '''позачергова чи експертна повірка''' у порядку. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному розділом XI цього Кодексу, '''зі складанням акта про порушення'''.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис.

Якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках '''витрати, пов’язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов’язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача''' (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:

1) поштову адресу місця проведення експертизи;

2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу», Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб’єкта);

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);

4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;

5) дату останньої повірки ЗВТ.

Сам '''споживач''' шляхом візуального спостереження також '''може виявити несправність''' у роботі лічильника або '''пошкодження''' опломбування. У такому разі ''споживач буде ініціатором'' проведення перевірки правильності показань лічильника.

У разі своєчасного ''(до виявлення порушення представником Оператора ГРМ)'' письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби ''(крім її відсутності)'' за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедура, передбачена цією главою, '''не застосовується''' ''(крім періоду відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).''

У разі '''відмови в доступі''' до об’єкта побутового споживача представнику оператора газорозподільної системи для зняття лічильника газу на періодичну повірку ''(або його повірки на місці встановлення)'' споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем].
=== Фіксація порушення ===
Згідно з пунктом 26 розділу III [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу] про порушення, допущені побутовим споживачем під час постачання природного газу, відповідальні представники постачальника '''складають акт-претензію у двох примірниках''', один з яких залишається в побутового споживача.

Саме в цьому акті буде зазначено:
* дату виявлення порушення,
* суть порушення,
* імовірні причини порушення.
До проведення перевірок комерційного ВОГ можуть залучатися уповноважені представники національної метрологічної служби ''(за їх згодою)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його '''право внести зауваження та заперечення''' до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункту 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем] зазначено, що до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Під час здійснення перевірки комерційного ВОГ та його складових сторони мають право здійснювати фото- та відеозйомку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''У разі відмови споживача від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:'''
# представник постачальника та одна незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувач або управитель будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування тощо) за умови посвідчення їх осіб;
# три представники постачальника, що засвідчується відеозйомкою.
У разі відмови побутового споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка '''в обох примірниках''' акта-претензії, і другий примірник надсилається побутовому споживачеві реєстрованим поштовим відправленням (підпункт 2 пункту 7 розділу VІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу]).

'''У разі незгоди''' споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб ''(крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора)'', пошкодження ЗВТ/лічильника газу ''(крім явних ознак навмисного в них втручання)'', він може вимагати '''проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів '''нарахування''', передбачені цим Кодексом, '''не застосовуються.'''

У разі визнання споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' '''факту умисного пошкодження''' ним пломби / засобу обліку (лічильника газу), про що окремо зазначається в акті про порушення, заходи з проведення експертизи чи позачергової або експертної повірки не проводяться (пункт 6 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).
=== Проведення експертизи ===
'''''Експертиза засобу обліку та/або пломби має бути проведена протягом 10 робочих днів з дня складання протоколу.'''''
Сторона, відповідальна за доставку засобу обліку та/або пломби, визначається за домовленістю сторін ''(в іншому разі оператором газорозподільної системи)''. Сторона, відповідальна за доставку засобу обліку та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).

У разі відмови споживача від поставлення підпису в протоколі про направлення засобу обліку та/або пломби на експертизу про це в протоколі робиться відповідний запис, а його другий екземпляр надсилається поштою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Експертизу засобу обліку та/або пломби проводить '''комісія''', до складу якої має входити '''не менше 3 представників''' оператора газорозподільної системи зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, оператор газорозподільної системи офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи засобів обліку та пломб затверджується наказом оператора газорозподільної системи.

За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені ''представники виробника засобу обліку чи виробника пломби.''

Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою ''(за наявності),'' в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 3 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
'''Увага!''' '''''Споживач зобов’язаний бути присутнім під час проведення експертизи.'''''
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи '''споживач може дати письмову згоду''' у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.

У разі неприбуття споживача та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи засобу обліку та/або пломби проводиться без його участі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 4 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який (яку) було запаковано лічильник та/або пломбу.

'''Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:'''
# відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі
# цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі
# цілісність заводського та повірочного тавра на засобі обліку
# цілісність лічильного механізму та корпусу засобу обліку
# цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка засобу обліку
# наявність сторонніх предметів всередині засобу обліку
# відповідність маркування засобу обліку нормативно-технічній документації
# відповідність засобу обліку, програмного забезпечення та контрольної суми паспорта на засобі обліку та/або опису типу на цей тип засобу обліку
# відповідність втручань в роботу засобу обліку наявним актам перевірок та/або відомостям про його повірку та ремонт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 5 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його уповноваженою особою. Якщо споживач або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи (пункту 8 глави 10 розділу X [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).

Відповідно до висновків комісії, зазначених в акті експертизи, проводяться відповідні подальші заходи, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]).

Згідно із підпунктом 37 пункту 4 глави 1 Кодексу ГРМ для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, а саме: 1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку; 2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації); 3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17 та від 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18.

=== Позачергова та експертна повірка лічильника ===
Порядок проведення повірки лічильника газу визначений главою 11 розділу Х [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем].

Позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових проводиться відповідно до регламентів їх проведення уповноваженими представниками метрологічної організації та в спеціально обладнаних приміщеннях із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу лічильника газу пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 2 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем)].

Якщо ініційована позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових буде здійснюватися на місці їх монтажу, власник газового лічильника має забезпечити уповноваженим представникам оператора газорозподільної системи або метрологічної організації та їх устаткуванню ''(включаючи транспортний засіб)'' доступ на власну територію, де знаходиться газовий лічильник, та безпосередньо до нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

Така повірка здійснюється в присутності оператора газорозподільної системи та споживача. За необхідності оператор газорозподільної системи забезпечує зняття власних охоронних пломб ''(що відображається у відповідному акті)'', а власник засобу обліку, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття окремих елементів та складових комерційного засобу обліку. Якщо власником засобу обліку є побутовий споживач, зазначені заходи виконує оператор газорозподільної системи.

Сторони мають право на ознайомлення з документами на пересувну повірочну лабораторію, якими підтверджується повноваження на проведення вимірювань.

'''За підсумками проведення''' позачергової чи експертної повірки на місці її проведення уповноважений представник метрологічної організації '''оформлює відповідний висновок''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

'''''Правила зняття лічильника газу на повірку, його пакування та транспортування до місця проведення повірки аналогічні до правил проведення експертизи.'''''

Позачергова або експертна повірка має бути проведена протягом не більше <big>10 робочих днів</big> з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку, або з дати отримання споживачем листа оператора газорозподільної системи про проведення повірки ''(якщо ініціатором був оператор),'' або з дати отримання оператором газорозподільної системи заяви споживача, якщо ініціатором був споживач.
=== Результати експертизи/повірки ===
У разі виявлення факту дії спрямованого '''постійного магнітного поля''' на лічильник газу, що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, оператор газорозподільної системи має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора '''був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 11 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''порушень не виявлено''', у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового засобу обліку або засобів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного засобу обліку об’єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного засобу обліку '''розраховується за середньодобовими''' ''(для неповної доби — за середньогодинними)'' значеннями за попередні 3 ''(три)'' аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх Оператором ГРМ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 12 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''підтверджено наявність порушення''', '''складається акт про порушення.''' При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного засобу обліку, а сам комерційний засіб обліку в точці вимірювання має бути приведений її власником у відповідність до вимог цього Кодексу впродовж '''двомісячного терміну''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 13 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''Акт про порушення фіксує такі види виявлених порушень:'''
# пошкодження пломб.
# пошкодження лічильника газу.
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу.
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу засобу обліку.
# наявність несанкціонованого газопроводу.
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
# непрацездатність комерційного вузла обліку чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
=== Рішення комісії ===
'''''Акт про порушення''''' має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (Пункт 8 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).

При складанні акта про порушення представник оператора газорозподільної системи зазначає в ньому про необхідність споживача ''(несанкціонованого споживача)'' бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення.

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше <big>3 представників</big> оператора газорозподільної системи зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, оператор газорозподільної системи офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом оператора газорозподільної системи (Пункт 9 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).

'''Споживач ''(несанкціонований споживач)'' зобов’язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.'''

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (''несанкціонований споживач)'' має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача ''(несанкціонованого споживача)'' та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення '''без його (її) участі''' (Пункт 10 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).

'''За результатами розгляду''' акта про порушення на засіданні комісії може бути '''прийнято рішення''' про його задоволення ''(повністю або частково)'', або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається '''акт-розрахунок''' необлікованого ''(донарахованого)'' об’єму та обсягу природного газу і його вартості (Пункт 11 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем]).
== Визначення розміру збитків ==
Підпунктом 8 пункту 5.2 розділу V [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] постачання природного газу між постачальником та споживачем до '''обов’язку споживача належить відшкодування постачальнику збитків''', понесених ним у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов’язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам].

'''''Правила нарахування збитків залежить від типу виявленого порушення.'''''

Так, у разі виявлення '''''несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника''''' газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється '''за граничними об’ємами споживання''' природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроївспоживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника ''(контрольного огляду вузла обліку або його перевірки)'' до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо ж '''''несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем,''''' то початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем ''(фізичною особою)'' права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але '''не більше 3 років''', що передували дню виявлення порушення.

Якщо '''несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів''', початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але '''не більше 12 місяців''' (пункт 1 глави 3 розділу XI [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).

У разі виявлення Оператором ГРМ '''позаштатного режиму роботи лічильника газу,''' внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється '''залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період''' (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення (Пункт 8 глави 3 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).

Якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-7 глави 3 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу], неможливо класифікувати граничні об’єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об’єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється з '''урахуванням проміжку часу''', за який необхідно визначити об’єм необлікованого природного газу, '''помноженого на коефіцієнт сезонності''' (коефіцієнт сезонності приймається рівним ''0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період'') та на '''величину об’ємної максимальної секундної витрати газу''', що визначається за формулою, встановленою пунктом 9 глави 3 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).
[[Файл:Формула.png|міні|формула визначення об’ємної максимальної секундної витрати газу]]

У разі виявлення у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або пломб на ньому розрахунки за актом про порушення не здійснюються за період після дати прострочення періодичної повірки лічильника у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу. (Пункт 11 глави 3 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).

Вартість необлікованого (донарахованого) об’єму природного газу зазначається в окремому платіжному рахунку, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (Пункт 12 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).

Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого ''(донарахованого)'' об’єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем ''(несанкціонованим споживачем''), та інші документи, пов’язані з актом про порушення, зберігаються оператором газорозподільної системи не менше 3 років від дати оформлення акта про порушення (Пункт 13 глави 5 розділу ХІ [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу]).
== Оскарження рішення комісії ==
Відповідно до підпункту 9 пункту 5.1 розділу 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] передбачено, що '''споживач має право оскаржувати''' будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.

Згідно зі статтею 58 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Закону України «Про ринок природного газу»] передбачена можливість оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення.

Суб’єктом, що розглядає скарги на такі акти, є '''територіальний орган Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.'''

Рішення такого органу є '''обов’язковими''' для виконання суб’єктами ринку природного газу, яких воно стосується. Крім того, рішення комісії з розгляду актів про порушення та рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, '''може бути оскаржене у суді.'''

Спори між споживачем і постачальником вирішуються шляхом '''досудового врегулювання спорів''' у прозорий, справедливий і швидкий спосіб. Постачальник зобов'язаний розглянути всі скарги, отримані від споживачів, і протягом '''одного місяця''' повідомити про результати їх розгляду.

Процедура вирішення спорів постачальником і контактна інформація підрозділів постачальника, відповідальних за розв’язання спорів (телефони, е-mail, режим роботи, адреси, П.І.Б. відповідальних працівників тощо), ''публікуються на його сайті.''

У разі недосягнення між споживачем та постачальником згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі '''в судовому порядку''' (Пункт 9 розділу VІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу]).

Якщо об’єм та/або вартість необлікованого ''(донарахованого)'' природного газу буде оскаржуватися споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований ''(донарахований)'' об’єм природного газу не вважається простроченою.

В разі незгоди клієнта з висновком комісії, клієнт має право звернутись до районного суду з позвоною заявою про захист прав споживача.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/96762711

https://reyestr.court.gov.ua/Review/97737584
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2023-01-10T11:12:37Z

Svitlana.zhmurko: Додано абзац про зебереженнясереднбого заробітку за педагогічними працівниками на підставі ст 57 Закону України "Про освіту"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України "Про світу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України «Про боротьбу з тероризмом»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text Закон України «Про основи національного спротиву"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"], яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
|}
== Загальні положення ==
Статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], яка є нормою прямої дії та підлягає виконанню, встановлено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text "Про військовий обов’язок і військову службу"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
== Гарантії трудових прав: ==
◆ '''Збереження місця роботи (посади)'''

Відповідно до статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється '''виплата грошового забезпечення''' за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"].

Враховуючи перераховані гарантії, такі працівники під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення '''не підлягають звільненню''' на підставі пункту 3 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], а лише увільняються від виконання обов’язків, передбачених трудовим договором, що оформлюється відповідним наказом (розпорядженням) роботодавця.

Підставою для збереження місця роботи і посади на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб є сам факт призову або прийняття працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістки, розпорядження, витяги із наказів про включення до особового складу військової частини тощо ) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Гарантії в частині збереження місця роботи, посади не поширюються на осіб, які займали виборні посади в органах місцевого самоврядування та строк повноважень яких закінчився.
{| class="wikitable"
|+
|'''Увага!''' У зв'язку з набранням чинності 19 липня 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-IX?fbclid=IwAR2HFfdgGgnfRCdvibwVT60PAGN3NBC73kGoAaQdlvdujm63LXEoVtqho3c#Text Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"], внесено зміни до частини третьої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], відповідно до яких скасована вимога до роботодавців в частині '''збереження середнього заробітку''' за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізації]], на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
'''УВАГА!''' За працівникам закладів освіти, які призвані на військову службу під час мобілізації, зберігається середній заробіток. відповідно до частини другої статті 57 закону «Про освіту».

На сьогодні будь-яких змін до Закону України «Про освіту» щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку мобілізованим педагогам не внесено ( законпроект лише планується прийняти).

Таким чином позиція Міністерства економіки, викладена у листі-відповіді на звернення МОН, також свідчить про те, що норма закону «Про освіту» наразі є чинною і має реалізовуватися в повному обсязі.

|}
◆ '''Переважне право залишення на роботі'''
При скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (частина дев'ята статті 42 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1480582431468208 КЗпП Україні]).

◆ '''Право на щорічну відпустку'''

До стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховуються час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (пункт 2 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Закону України "Про відпустки"]).
{| class="wikitable"
|-
|Щорічні відпустки||Повна тривалість до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються: особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (пункт 5 частини сьомої статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"])
|-
|Додаткова відпустка окремим категоріям ветеранів війни||
Учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю '''14 календарних днів на рік''' (стаття 162 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]).
|-
|Відпустка без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку||Відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - тривалістю до 14 календарних днів щорічно.
|-
|}◆ '''Безперервність стажу роботу'''
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»]).

Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України "Про оборону України"], зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (частина перша статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]).

'''''Важливо!''''' ''Трудові гарантії поширюються також на поранених, полонених або [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнаних безвісно відсутніми]] до моменту звільнення їх з військової служби, повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.''

◆ '''Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації'''

Категорії громадян України, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, визначаються статтею 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

'''Детальніше див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ==
У разі недотримання роботадавцем вимог законодавства та звільнення, працівник має право звернутись до суду у порядку цивільного судочинства з [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою]] про поновлення на роботі та за необхідності стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.

'''Детальніше див.:''' [[Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника]]
== Корисні посилання ==
* [https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=10d196f4-2218-45bd-a6df-34048ce35032&title=VidpovidiNaPoshireniPitanniaZiSferiTrudovikhVidnosinVUmovakhVonnogoChasu Відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного стану (Міністерство економіки України)]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку‎]]

Встановлення меж земельної ділянки

2022-12-19T10:34:52Z

Svitlana.zhmurko: додано практику верховного суду України.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
==Загальні положення==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу України], '''кадастрові зйомки''' - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
*виготовлення кадастрового плану.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місця знаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки, землекористувач має право вимагати від власника суміжної земельної ділянки сприяння у встановленні спільних меж, а також встановлення або відновлення межових знаків, у разі якщо вони відсутні, зникли, перемістилися або стали невиразними.У разі відсутності згоди власника суміжної земельної ділянки встановлення спільних меж здійснюється за рішенням суду.

У разі якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються з природними чи штучними лінійними спорудами, рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, рослинними смугами, шляхами, стежками, рівчаками, стінами, шляховими спорудами, парканами, огорожею, фасадами будівель, іншими лінійними спорудами, рубежами тощо) та раніше встановленими межами сформованих земельних ділянок, межові знаки можуть не встановлюватися.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межа земельної ділянки''''' - сукупність ліній, що утворюють замкнений контур і розмежовують земельні ділянки.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів - металева марка у формі кола діаметром 50 мм та товщиною 1 мм;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

'''Вид 3 –''' дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів.
{| class="wikitable"
|-
! Межовий знак - спеціальної конструкції !! Межовий знак - металева труба!! Межовий знак - дерев'яний стовп
|-
| [[Файл: Межовий_знак_-_Металеве_коло.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Металева_труба.jpeg|300px|]] || [[Файл: Межовий_знак_-_Дерев'яний_стовп.jpeg|300px|]]
|-
|}
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій»]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

'''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків;
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місце знаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місце знаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''
== Куди звертатись ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у територіальних управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] або за допомогою мережі інтернет.
== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.
'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''
== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендаря даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи.
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку, надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.
== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів.
=== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ===
== Відповідно до Постанови ВАКС по справі №619/1415/19 від 01.09.2022 року(щодо не підписання акту погодження меж сусіднім власником земельної ділянки, як підстава для скасування прийнятих органом місцевого самоврядування рішень). ==
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного з землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року в справі № 580/168/16-ц.

Установивши, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення його права користування земельною ділянкою внаслідок прийняття сільською радою оскаржуваного рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, правильно врахувавши, що саме по собі не підписання позивачем як суміжним землекористувачем акта погодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання цього рішення недійсним, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

З повним текстом судового рішення можна ознайомитися за посиланням: <nowiki>https://reyestr.court.gov.ua/Review/105505221</nowiki>

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

За Постановою Верховного Суду 19 січня 2022 року у справі № 592/10260/16 (провадження № 61-12358св21) [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102747833] вимоги про визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо земельної ділянки та договору оренди цієї земельної ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту

2022-11-15T13:53:42Z

Svitlana.zhmurko: Додано ще одну категорію підстав для звільнення згідно нових змін до законодавства

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/248/2016 Указ Президента України від 10 червня 2016 року № 248 "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Поняття військової служби ==
'''''Військова служба''''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок та державну службу" (далі - Закон)]. Військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають [[Укладення контракту на проходження військової служби|контракт про проходження військової служби за контрактом]].
== Підстави припинення (розірвання) контракту==
Відповідно до частини пʼятої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
{|
|'''1) у мирний час:'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через сімейні обставини або з інших поважних [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п/paran12#n12 причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України];

д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

з) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

ї) у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

к) у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;

л) у зв’язку з припиненням громадянства України; м) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

н) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

о) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
|-
|'''2) під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації):'''
|а) у зв’язку із закінченням строку контракту;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
в) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
* військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
* виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
* утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
* необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
* наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
* наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
* виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
* виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
д) через службову невідповідність;

е) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

є) у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;

ж) у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;

з) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;

і) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) як такі, що не пройшли встановлений випробувальний строк, визначений частиною першою статті 21-2 цього Закону;

й) які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

к) які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

л) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

м) у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
|-
|'''3) з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації:'''
|а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
* у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
* у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
* у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
* у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
* військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
* військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
* один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
* військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
*перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років
ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).
|}
== Хто приймає рішення про звільнення з військової служби за контрактом ==
{| class="wikitable"
|-
| rowspan=4|За рішенням командування військової частини || '''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через службову невідповідність;
* у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
*у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
*у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
*у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертоюстатті 1 Закону України "Про очищення влади";
*у зв’язку з припиненням громадянства України.
|-
|'''під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв'язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;
* через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов'язків
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
* які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
* визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі
|-
| '''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|-
| rowspan=4|За рішенням військовослужбовця || '''Загальні підстави:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-%D0%BF/paran12#n12 перелік] яких встановлено Кабінетом Міністрів України;
* у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням
|-
| '''Під час дії особливого періоду з моменту оголошення мобілізації до оголошення воєнного стану або після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини: виховання матір'ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем повнолітньої дитини віком до 23 років, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу; необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років; наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; утримання жінкою (чоловіком) - військовослужбовцем дитини з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років, якщо вона (він) не висловила (не висловив) бажання продовжувати військову службу;
|-
| '''Під час воєнного стану:'''
* які досягли граничного віку перебування військовозобов'язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;
* визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку
|-
| '''Після прийняття рішення про демобілізацію:'''
* у зв'язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом
|}
Для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань (крім Служби зовнішньої розвідки України) військовослужбовцям військової служби за контрактом з числа громадян України, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (крім розумових, сенсорних, психологічних вад, розладів психіки, поведінки та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України та іншими центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями), за їх зверненням може бути продовжено військову службу до закінчення строку контракту з можливістю укладення нового контракту, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
== Випадки дострокового розірвання (припинення контракту) ==
Дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається в день присвоєння офіцерського звання військовослужбовцю. Також, дострокове припинення (розірвання) контракту відбувається:

- за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;

- за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

- у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;

- через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України;

- через службову невідповідність;

- у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

- у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);

- у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
== Закінчення проходження військової служби ==
'''Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.'''

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) '''військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:'''
* перебування на лікуванні;
* захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;
* безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;
* настання інших випадків, визначених законодавством.
'''[[Категорія:Військова служба‎]]'''

Право постійного користування земельною ділянкою

2022-10-14T12:50:58Z

Svitlana.zhmurko: Додано постанову Верховного суду України

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''.

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування";]
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[Категорія:Право користування землями]]

Скасування державної реєстрації земельної ділянки (скасування кадастрового номера)

2022-09-14T08:49:54Z

Svitlana.zhmurko: Незначні зміни додано позицію Верховного Суду України в аналогічних справах.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ed20060220/stru Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України “Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 рку № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру"]
== Судова практика ==
* Рішення у справі [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77421828 № 685/15181/18] про зобов‘язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про вилучення з Державного земельного кадастру відомостей щодо земельних ділянок з кадастровими номерами від 26.10.2018 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82657161 № 673/1997/18] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом виключення з Державного земельного кадастру відомостей про реєстрацію вказаної земельної ділянки
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87026602 747/693/19] про скасування державної реєстрації земельних ділянок та визнання права власності на земельну ділянку від 21.01.2020 року.
* Рішення у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86556606 683/2473/19] про скасування державної реєстрації земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги від 09.12.2019 року.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/101990256 №826/9603/17] про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
*Постанова Верховного Суду України у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75743891?fbclid=IwAR0pwioFwAGPw5-HWkbmExvrrS0QytkJ1dhCaU87eB0OAsEUD0ABD-ZwzU0 №369/6516/16-ц] про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування кадастрового номера на земельну ділянку та скасування права власності на земельну ділянку.
У всіх наведених випадках судами зобов‘язано Головне управління Держгеокадастру скасувати державну реєстрацію земельних ділянок.
== Підстави скасування кадастрового номера земельної ділянки ==
На підставі частини 6 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n175 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Цим же законом визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:
* поділу чи об'єднання земельних ділянок;
* якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;
* ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки '''допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки''' (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

В разі скасування - кадастровий номер земельної ділянки не може бути присвоєний іншій земельній ділянці, а інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Варто зазначити, що поземельна книга закривається внаслідок скасування державної реєстрації земельної ділянки.
== Скасування державної реєстрації земельної ділянки в судовому порядку ==
Згідно пунктів 60 — 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n254 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051] запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Статтею 152 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 Земельного кодексу України] передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тощо.

Однак, зверненню до суду передує звернення до Відділу у відповідному районі Головного управління Держгеокадастру із проханням скасувати державну реєстрацію земельної ділянки. В разі відмови у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки в добровільному порядку, необхідно звертатися до суду, подавши позов до Головного управління Держгеокадастру у відповідній області про зобов‘язання вчинити дії — скасувати державну реєстрацію земельної ділянки шляхом закриття поземельної книги.
Скасування державної реєстрації земельної ділянки не тягне за собою скасування права власності на земельну ділянку.

=== Питання підсудності ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''Важливо:''' якщо спірні правовідносини виникли з питання правомірності вчинених відповідачем реєстраційних дій, здійснених на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про право цивільне, то звертатися необхідно в порядку цивільного судочинства у місцевий суд, в межах якого і мають бути вирішені питання, пов‘язані із реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6195 частиною 1 статті 23 Цивільного процесуального кодексу]

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua/ Офіційна вебсторінка Держгеокадастру України]
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі|Порядок присвоєння кадастрового номера]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Cпадкування фермерського господарства

2022-08-17T08:57:45Z

Svitlana.zhmurko: Додно практику пленуму Верхоного суду України, щодо аналогічних справ.

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/paran4202 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-п Постанова Кабінет Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1908 "Про затвердження мінімальних розмірів земельних ділянок, які утворюються в результаті поділу земельної ділянки фермерського господарства, що успадковується"]
==Загальна інформація==
'''Фермерське господарство''' є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону (''частина перша статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"]'').

Фермерським господарствам можуть належати: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

'''Детальніше див.''' "[[Створення фермерського господарства]]".
==Спадкування прав громадян у фермерському господарстві==
Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до ''частини першої статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]''. Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, нерозподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. ''' '''

Перелік прав та обов`язків особи, які не входять до складу спадщину визначений у статті 1219 ЦК України. За змістом вказаного переліку право постійного користування земельною ділянкою, яке належало спадкодавцю, не є тим правом, яке не можна успадкувати. А тому таке право за загальним правилом входить до складу спадщини. Проте право постійного користування земельною ділянкою, яку отримав для ведення селянського (фермерського) господарства його засновник, може бути об`єктом спадкування, якщо зазначена особа до її смерті не змогла створити (зареєструвати) селянське (фермерське) господарство. Тільки у такому разі право постійного користування зазначеною ділянкою входить до складу спадщини у разі смерті цієї особи та може бути успадкованим лише для мети, для якої це право отримав спадкодавець.

Успадкування фермерського господарства, як цілісного майнового комплексу, або його частини, полягає не в спадкуванні права на участь, а в спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі, оскільки право на участь нерозривно пов'язане з особою спадкодавця і належить до прав та обов'язків, які не входять до складу спадщини, залежить від кола учасників фермерського господарства (пункт 2 частини першої статті 1219 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]).

'''Випадки спадкування фермерського господарства, створеного одним учасником:'''

♦ '''у разі успадкування майна фермерського господарства одним спадкоємцем''', він стає правонаступником успадкованого майна фермерського господарства з перспективою подальшого ведення фермерського господарства і включення відповідно до вимог статуту до його складу замість померлого учасника фермерського господарства, якщо він цього бажає.

Якщо у спадкоємя немає такого бажання, він є правонаступником майна товариства з перспективою припинення діяльності фермерського господарства;

♦ '''у разі спадкування кількома спадкоємцями''', вони вважатимуться правонаступниками майна фермерського господарства в отриманих долях, з перспективою подальшого ведення фермерського господарства на колективних засадах чи припинення його діяльності в разі, якщо жоден з них не виявить бажання займатися фермерською діяльністю (''стаття 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n224 Закону "Про фермерське господарство"]'').

'''Якщо частина спадкоємців виявлять бажання займатися фермерською діяльністю, а частина — ні, то спадкоємці, які не бажатимуть займатися фермерською діяльністю, вправі вимагати від фермерського господарства компенсації їм вартості частини успадкованого майна від фермерського господарства в складі інших спадкоємців.'''

Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1908-2003-%D0%BF#Text мінімального розміру, встановленого для даного регіону] (частина друга статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n157 Закону України "Про фермерське господарство"]).
== Оформлення спадщини ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru#Stru Статтею 1225 Цивільного кодексу України] передбачено, що право власності на земельну ділянку '''переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування''' (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Для здійснення своїх спадкових прав спадкоємцям (у тому числі і спадкоємці особи, яка одноособово створила фермерське господарство) потрібно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для [[Оформлення права на спадщину|прийняття спадщини]] та отримання (після закінчення 6-місячного строку) свідоцтва про право на спадщину з певним переліком документів, а саме:
* документом, що посвідчує особу (наприклад, паспортом),
* [[Порядок отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків та наслідки відмови від нього|довідкою про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку]],
* правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві та статутом (якщо фермерське господарство - юридична особа).
Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідно додатково надати для оформлення спадкових прав.

Залежно від того кому саме належить майно, що успадковується (спадкодавцеві чи фермерському господарству), відбуватиметься процедура оформлення спадщини та перелік необхідних документів.

Якщо спадкоємців декілька, вони мають дійти згоди, хто з них здійснюватиме таке управління, і повідомити своє рішення нотаріусу. '''Якщо є заповіт''' – відповідальним може бути визначений виконавець заповіту. Якщо спадкоємців або виконавця заповіту немає, нотаріус укладає договір на управління спадщиною з іншою особою. Зокрема, такою особою може бути сільська, селищна, міська рада за місцем знаходження такої земельної ділянки (''ст. 1285 ЦКУ''). Таким договором визначають повноваження управителя спадщини, зокрема, можна на певну особу покласти обов’язки, які повинен виконувати директор підприємства, визначити особу, відповідальну за подання звітності та виконання податкових обов’язків фермерського господарства тощо.

Повноваження управителя спадщини тривають до отримання Свідоцтва на корпоративні права всіма спадкоємцями, а за їх відсутності – до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

'''Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцем знаходження.'''
==Судова практика==
* Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (у разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) '''право постійного користування земельною ділянкою''', наданою для ведення фермерського господарства його засновнику, не припиняється зі смертю цієї особи, а зберігається за фермерським господарством до якого воно перейшло після створення фермерського господарства. Звідси право постійного користування земельною ділянкою саме через перехід його до селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) не входить до складу спадщини. Спадкувати можна права померлого засновника (члена) щодо селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства), а не земельну ділянку, яка перебуває в користуванні такого господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90458957?fbclid=IwAR3aeqdfxG0rbK7ioWThnqWHQV_DcAvQxSTHNDMPsLPDdm57lN7ivBoHJgs Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц] (у випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі).
*В роз`ясненнях, які містяться у п.9 постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0020700-95#Text Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 зазначено], що успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права.
== Корисні посилання ==
* [http://ww2.if.gov.ua/rojnyatynska/ua/publication/content/46957.htm?141247888=0033796d6ba5321ad1f43085b6948f46 Правові аспекти спадкування майна члена фермерського господарства]
* [https://vysitska.com/2019/05/31/%D1%88%D0%BB%D1%8F%D1%85%D0%B8-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF/ Шляхи спадкування фермерського господарства]
== Див. також ==
* [[Створення фермерського господарства]]
* [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Аграрне право]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2022-07-11T10:52:31Z

Svitlana.zhmurko: Додано абазац про спеціальну освіту в умовах воєнного стану, відповідно до Постанови КМу від 26.04.2022 року.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/221-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 221 "Про затвердження Положення про спеціальну школу та Положення про навчально-реабілітаційний центр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831 "Про затвердження Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2022-%D0%BF#Text Постанова № 483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957».]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text]
== Загальні положення ==
Спеціальні заклади загальної середньої освіти (далі - спеціальні заклади освіти) забезпечують здобуття початкової, базової або повної загальної середньої освіти особам з порушеннями зору, слуху, опорно-рухового апарату, мовлення, порушеннями інтелектуального розвитку, розладами спектру аутизму та особам з іншими складними порушеннями розвитку (пункт 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку зарахування осіб з особливими освітніми потребами до спеціальних закладів загальної середньої освіти, їх відрахування, переведення до іншого закладу освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2018 року № 831] (далі - Порядок).

До спеціальних закладів освіти належать:
* '''спеціальна школа''' - заклад загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття певного рівня загальної середньої освіти особам з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями розвитку.
24 лютого 2022 року Указом Президента України на всій території України було введено воєєний стан, в зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ в зв'язку з чим

26.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/483-2022-%D0%BF#Text № 483 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 і від 15 вересня 2021 р. № 957».]

На період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах/класах не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами та створенні інклюзивної групи/класу.

У закладах загальної середньої освіти для осіб з особливими освітніми потребами можливе застосування дистанційно-очної (змішаної) форми здобуття освіти.

Для організації інклюзивного навчання вихованців/учнів з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності), та висновку інклюзивно-ресурсного центру.

У закладах загальної середньої освіти змінено граничну кількість учнів, які можуть навчатися у інклюзивних міжкласних групах. Якщо раніше повинно було бути не менше шести та не більше дванадцяти, то зараз – не більше дванадцяти. А на період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) можуть формуватися тимчасові інклюзивні міжкласні групи тощо.

== Куди звернутися ==
Зарахування до спеціального закладу освіти здійснюється відповідно до '''наказу''' його керівника, що видається на підставі заяви про зарахування одного з батьків дитини або її законних представників (далі - батьки) чи повнолітньої особи, поданої особисто (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
== Перелік та зразки необхідних документів ==
Для зарахування до спеціального закладу освіти особа подає:
# заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top встановленої форми];
# копію свідоцтва про народження дитини;
# довідку за формою первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0794-10#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 серпня 2010 року № 682];
# карту профілактичних щеплень, заповнена за формою первинної облікової документації № 063/о «Карта профілактичних щеплень», затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0686-06#Text наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 січня 2006 року № 1] (надається за умови відсутності медичних протипоказань до проведення профілактичних щеплень);
# довідку від лікаря-педіатра або сімейного лікаря закладу охорони здоров’я, у якому спостерігається дитина, для дітей дошкільного віку;
# [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)|висновок інклюзивно-ресурсного центру про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини]];
# [[Інвалідність та порядок її встановлення|висновок лікарсько-консультативної комісії про встановлення дитині інвалідності]] (за наявності);
# індивідуальна програма реабілітації особи (дитини) з інвалідністю (за наявності);
# оригінал або копія відповідного документа про освіту (крім учнів першого і другого класів) за відповідний клас, документ, що підтверджує здобуття освіти;
# висновок сурдолога або отоларинголога (для дітей з порушенням мовлення);
# висновок психіатра (для осіб з порушеннями інтелектуального розвитку);
# [[Опіка і піклування над дітьми|рішення органу опіки та піклування]] (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (пункт 6 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
== Особливості навчання в спеціальному закладі освіти ==
До 1 класу спеціальних закладів освіти зараховуються, як правило, діти не молодші ніж 6 років, які потребують постійної додаткової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення їх права на освіту.

Відповідно до особливостей розвитку та стану здоров’я особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником (пункт 1 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

Залежно від фізіологічних порушень порушень діти зараховуються до спеціальних закладів освіти з порушеннями:
* опорно-рухового апарату (особи, які самостійно пересуваються, не потребують індивідуального догляду та захворюваннями, зокрема церебрального паралічу, наслідками поліомієліту у відновному і резидуальному станах; інші вроджені і набуті деформації опорно-рухового апарату важкого ступеню);
* інтелектуального розвитку (особи, які мають легкі та помірні порушення інтелектуального розвитку, в тому числі діти з синдромом Дауна, розладами спектра аутизму);
* слуху (особи глухі та зі зниженим слухом);
* тяжкими порушеннями мовлення (особи зі збереженим слухом та первинно збереженим інтелектом, які мають тяжкі системні мовленнєві порушення (алалія, дизартрія, ринолалія, афазія, заїкуватість, загальне недорозвинення мовлення І та ІІ рівня);
* зору (особи сліпі та особи зі зниженим зором).
Особи, у яких відсутні навички самообслуговування та які відповідно до індивідуальної програми реабілітації особи (дитини) з інвалідністю потребують індивідуального догляду та супроводу, мають комплексні порушення розвитку, пов’язані з порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату у поєднанні з відхиленнями у психічному та інтелектуальному розвитку, зараховуються до спеціальних закладів освіти та забезпечуються [[Організація педагогічного патронажа для здобувачів освіти|педагогічним патронажем]] (пункт 9 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).

Якщо особа не може навчатися в колективі, про що повинно бути засвідчено висновком лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров’я за місцем спостереження особи, вона може здобувати загальну середню освіту за іншою формою навчання в цьому ж закладі або закладі загальної середньої освіти за місцем проживання, або забезпечуватися [[Організація педагогічного патронажа для здобувачів освіти|педагогічним патронажем]].
== Алгоритм переведення до іншого спеціального закладу освіти ==
⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) звертається до обраного ним закладу освіти щодо можливості зарахування з відповідним '''письмовим зверненням (запитом)''' в довільній формі, у тому числі шляхом надсилання його сканованої копії електронною поштою.

⇒ Керівник закладу освіти упродовж 3 робочих днів з дати надходження такого звернення (запиту) надає заявнику '''письмову відповідь''' (у тому числі шляхом надсилання її сканованої копії на електронну пошту заявника) про наявність чи відсутність вільних місць у певному класі та, відповідно, можливість (вказується кінцевий строк для подання заяви про переведення та подання особової справи учня) чи неможливість зарахування учня до цього класу.

⇒ Учень чи один з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття) особисто подає до спеціального закладу освіти, з якого переводиться учень:
# заяву учня чи одного з його батьків (для учнів, які не досягли повноліття);
# письмове підтвердження або його сканована копія з іншого закладу освіти про можливість зарахування до нього відповідного учня.
⇒ Керівник закладу освіти протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідних документів видає '''наказ''' про відрахування учня для переведення до іншого закладу освіти та особову справу учня.

⇒ Учень чи один з його батьків або законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) протягом 5 робочих днів з дня отримання від спеціального закладу освіти зазначених документів подає до спеціального закладу освіти, до якого переводиться учень:
# заяву про зарахування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top вствноленої форми];
# особову справу учня (у випадку, якщо дитина прибуває у спеціальний заклад посеред навчального року, до особової справи додається витяг поточного оцінювання за місцем попереднього навчання на момент відрахування дитини).
⇒ Керівник спеціального закладу освіти протягом 1 робочого дня з дня отримання документів видає '''наказ''' про зарахування учня.
== Відрахування зі спеціального закладу освіти ==
'''Підстави для відрахування зі спеціального закладу освіти:'''
# здобуття учнем повної загальної середньої освіти та отримання відповідного документа про освіту;
# зараховання до іншого закладу освіти для здобуття повної загальної середньої освіти;
# переведення до іншого закладу освіти відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку];
# вибуття на постійне місце проживання за межі України (пункт 7 розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0945-18#top Порядку]).
Відрахування з таких підстав здійснюється шляхом видачі відповідного '''наказу''' керівником закладу освіти.

Відрахування із спеціального закладу загальної середньої освіти учнів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (крім тих, які здобули повну загальну середню освіту та отримали відповідний документ про освіту), здійснюється за наявності '''письмової згоди''' відповідного органу опіки та піклування.
== Див. також ==
* [[Освіта дітей з особливими потребами (інклюзивне навчання)]]
* [[Право особи на освіту]]
*[[Здобуття повної загальної середньої освіти в домашніх умовах]]
* [[Організація педагогічного патронажа для здобувачів освіти]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]

Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу

2022-06-27T10:41:52Z

Svitlana.zhmurko:

Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу

2022-06-27T10:40:46Z

Svitlana.zhmurko: /* Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження",https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20# */

Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу

2022-06-27T10:33:31Z

Svitlana.zhmurko: Додано зміни в законодавстві

Договір оренди земельної ділянки

2022-05-31T08:23:10Z

Svitlana.zhmurko: ДОдано абзац про скасування земельних торгів в період воєнного стану

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''

=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 

'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]

=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).

=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.

'''Орендодавець зобов’язаний:'''

* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''

* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''

* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

=== Особливості укладення договору ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]]. '''ВАЖЛИВО!!!'''

Як зазначено в підпункті 7 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в період дії воєнного стану '''земельні торги щодо прав оренди''', емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''державної, комунальної власності''' не проводяться.

Торги, які були оголошені і не завершені до 07 квітня 2022 року (дата вступу цього закону в дію) вважаються скасованими.

Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 

За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. '''УВАГА ВАЖЛИВО!!!'''

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП ВС від 30.05.2018 № 150/928/14-а ( 11-113апп18): http://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Договір оренди земельної ділянки

2022-05-31T08:12:50Z

Svitlana.zhmurko: ДОдано активне посилання

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-ІХ]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''

=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 

'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]

=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).

=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.

'''Орендодавець зобов’язаний:'''

* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''

* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''

* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

=== Особливості укладення договору ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]].

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 

За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. '''УВАГА ВАЖЛИВО!!!'''

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП ВС від 30.05.2018 № 150/928/14-а ( 11-113апп18): http://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Договір оренди земельної ділянки

2022-04-29T09:55:00Z

Svitlana.zhmurko: Додано активне посилання на Закон 2145, додано зміни в умовах воєєного стану, додано коментар.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В період дії воєнного стану, '''а саме з 24 лютого 2022 року договір оренди земельної ділянки укладається лише в електронній формі, та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця.'''

=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
В період дії воєнного стану відповідно до Закону України № [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text 2145] договори щодо передачі у користування земель сільськогосподарського призначення, термін дії яких закінчився після введення в Україні 24 лютого 2022 р. воєнного стану, вважаються поновленими на 1 рік без волевиявлення сторін таких договорів і внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав.

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 

'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]

=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/92/2002#Text ст. 1 Указу № 92/2002], в якій зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).

=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.

'''Орендодавець зобов’язаний:'''

* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''

* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''

* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

=== Особливості укладення договору ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]].

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 

За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. '''УВАГА ВАЖЛИВО!!!'''

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП ВС від 30.05.2018 № 150/928/14-а ( 11-113апп18): http://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2022-03-29T08:53:20Z

Svitlana.zhmurko: Додано два абзаци про отримання результату та як замовити послугу онлайн

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 5 грудня 2019 року № 340-IX]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]

== Визначення основних термінів ==
'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

== Порядок накладення заборони ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон)] державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.

Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій (абзац третій частини першої статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].

Згідно із вимогами статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

Відповідно до частини 7 статті 158 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

== Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, електронною поштою чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.

== Суб’єкти державної реєстрації прав ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори). 

Відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме:

# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 № 340-IX] державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.

Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону].
Внесення заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій / рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій в базу даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника чи на сайті: https://online.minjust.gov.ua/login?return_url=/managers/services/asvp&to=/managers/services/zaborona.

== Порядок оскарження дій державного реєстратора ==
Разом з тим,частиною першою статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Договір оренди земельної ділянки

2022-01-31T10:39:43Z

Svitlana.zhmurko: Незначна зміна. Додано абзац про розмір орендної плати за земельний пай

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1423-20#n1290 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року № 1423-IX]

== Загальні положення ==
'''Оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

== Договір оренди землі ==
'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

=== Форма договору оренди землі ===
Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF Типова форма договору оренди землі] затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Істотні умови договору ===
Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Якщо договір не містить хоча б одну із зазначених істотних умов, у майбутньому він може бути визнаний неукладеним у судовому порядку.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

=== Строк дії договору ===
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві '''з моменту державної реєстрації права оренди,''' якщо інше не встановлено законом.

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється '''від дати його укладення'''. Право оренди земельної ділянки виникає '''з моменту державної реєстрації такого права'''.

Після завершення будівництва та прийняття об’єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об’єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, [[Виділення земельної ділянки для ведення фермерського господарства|фермерського господарства]], [[Порядок виділення земельної ділянки в натурі під особисте селянське господарство|особистого селянського господарства]] строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 7 років'''.

При передачі в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які є [[Порядок використання земель з меліоративними системами|земельними ділянками меліорованих земель]] і на яких проводиться гідротехнічна меліорація, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але '''не може бути меншим як 10 років'''. До договору оренди землі включається зобов’язання орендаря здійснювати інвестиції у розвиток та модернізацію відповідних меліоративних систем і об’єктів інженерної інфраструктури та сприяти їх належній експлуатації.

При передачі в оренду сільськогосподарських угідь, які розташовані в межах гірничого відводу, наданого для розробки родовища нафти або газу, строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням строків початку будівництва свердловин та виробничих споруд, пов’язаних з їх експлуатацією, на орендованій ділянці або на її частині.

Особа, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця на таку земельну ділянку або до набрання законної сили рішенням суду про [[Відумерлість спадщини|визнання спадщини відумерлою]], про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності спадкоємця або державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за рішенням суду про визнання спадщини відумерлою.

'''ВАЖЛИВО:''' Договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови '''може встановлюватися умова''' щодо поновлення таких договорів.

Умова щодо поновлення договору '''не може встановлюватися''' в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою '''для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності,''' крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою.

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

''Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]''

У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2344]

Державна реєстрація припинення права оренди земельної ділянки, переданої в оренду особою, яка використовує відповідну земельну ділянку на праві емфітевзису, якщо таке припинення відбулося у зв’язку з припиненням права емфітевзису, проводиться без подання відповідної заяви заявниками одночасно з державною реєстрацією припинення права емфітевзису. 

'''''Детальніше див.:''''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]

=== Орендна плата за землю ===
'''Орендна плата за землю''' - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. У разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Податківці вважають, що мінімальний розмір орендної плати при оренді земельних паїв слід визначати спираючись на вимоги ст. 1 Указу № 92/2002. А в ній зазначено, що '''плата (річна) за оренду земельних ділянок сільгосппризначення, земельних паїв установлюється на рівні не менше 3 % вартості такого паю''' (треба розуміти, проіндексованої нормативної грошової оцінки).

=== Права та обов’язки орендодавців і орендарів, захист їх прав ===
'''Права та обов’язки орендодавця'''

'''Орендодавець має право''' вимагати від орендаря:

* використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди;
* дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил;
* дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування;
* своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також орендної плати за водний об’єкт.

'''Орендодавець зобов’язаний:'''

* передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;
* при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки;
* не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою;
* відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов’язані з поліпшенням стану об’єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця;
* попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об’єкта оренди.

'''Права та обов’язки орендаря'''

'''Орендар земельної ділянки має право:'''

* самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі;
* за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження;
* отримувати продукцію і доходи;
* здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем.

'''Орендар земельної ділянки зобов’язаний:'''

* приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди;
* виконувати встановлені щодо об’єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі;
* дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, водного фонду;
* у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства;
* у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до вимог водного законодавства України;
* своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт;
* виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.

'''Захист прав орендаря та орендодавця''' на орендовану земельну ділянку

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами. Розмір відшкодування орендодавцем збитків, завданих орендарю, повинен бути зменшений, якщо орендар навмисно або через необережність спричинив збільшення розмірів збитків унаслідок невиконання чи неналежного виконання умов договору орендодавцем або не вжив заходів щодо їх зменшення.

=== Особливості укладення договору ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»] укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України], або за результатами [[Порядок проведення земельних торгів|аукціону]].

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#n91 Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 650 "Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення"] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Типового договору оренди землі] та, зокрема передбачено, що у разі передачі в оренду земельної ділянки (земельних ділянок) сільськогосподарського призначення може включатися вимога щодо дотримання орендарем екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] та припинення договору оренди землі шляхом його розірвання відповідно до вимог статті 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"] у разі недотримання такої вимоги, зокрема погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) або приведення її (їх) у непридатний для використання за цільовим призначенням стан.

Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування).

У разі укладення договору оренди (суборенди) в порядку обміну правами користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, розташованими у масиві земель сільськогосподарського призначення, у такому договорі зазначається договір, взамін якого він укладений.

=== Державна реєстрація договору оренди землі ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають державній реєстрації. 

За державною реєстрацією договору оренди землі може звернутися як орендар, так і орендодавець до виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг (ЦНАП); нотаріуса.

==== Перелік необхідних документів ====
Для проведення державної реєстрації оренди земельної ділянки реєстратору (нотаріусу) подається заява на проведення реєстраційних дій (оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за місцем звернення) та оригінали документів, необхідних для проведення таких дій, у паперовій або електронній формі.

Іншими документами (їх копіями), які подаються із заявою є:
* документ, що посвідчує особу заявника;
* довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник;
* копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Держаним реєстром фізичних осіб платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);
* документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (обов’язкового платежу за проведення державної реєстрації), крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору;
* договір оренди земельної ділянки;

За результатом проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор (нотаріус) формує витяг.

Саме витяг і підтверджує реєстрацію права оренди.

Якщо не зареєструвати право оренди земельної ділянки, в орендаря буде формальна підстава не дотримуватися умов договору оренди земельної ділянки.

Земельна ділянка за договором оренди землі вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
==== Строки державної реєстрації договору оренди та адміністративний збір ====
Державна реєстрація права оренди проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви''' в Державному реєстрі прав.

За державну реєстрацію у строк, що не перевищує п’яти робочих днів, справляється адміністративний '''збір у розмірі 0,05''' прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).

За реєстрацію у строки менше п’яти робочих днів справляється адміністративний збір у такому розмірі:
* 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк два робочі дні;
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб - у строк один робочий день;
* 2,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у строк 2 години. 

== Судова практика ==
'''МОМЕНТ НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДОГОВОРОМ ОРЕНДИ ЗЕМЛІ:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150?fbclid=IwAR2oGtVUL32pgH4Ro3o2kSASjE4TRwFT-4v3thmnQtEl_TJBA5vOMRmYgL4 Постанова ВП ВС від 30.05.2018 № 150/928/14-а ( 11-113апп18): http://reyestr.court.gov.ua/Review/74440150]

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Отже, право оренди земельної ділянки виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Позиція Верховної Палати Верховного Суду визначена у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90933484 Постанові від 16.06.2020 року у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19)] зазначає що:
* Підпис є невід’ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх (пункт 7.11 постанови).

* Якщо сторони згоди щодо істотних умов договору оренди землі не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини (пункт 7.17 постанови).
* Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102221080 справі № 357/8115/18] зроблено висновок, що для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди землі має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій.

== Див. також ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]
* [[Орендна плата за користування земельною ділянкою]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2021-12-30T06:50:40Z

Svitlana.zhmurko: Незначні зміни по ексту. Змунено розмір судового збору.

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== '''<big>Загальні положення</big>'''==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== '''<big>Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера</big>''' ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації</big>''' ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються із природними та штучними лінійними спорудами та кордонами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і кордонами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку</big>''' ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.
До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. Крім цього, до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 957 грн. 20 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) за кожну позовну вимогу, або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом. 

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний зельний кадастр".]'''''
'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Земельні ділянки багатоквартирних будинків

2021-12-01T13:08:55Z

Svitlana.zhmurko: Незначні зміни додано один абзац про право власності та право користування земельною ділянкою багатокрватирного будинку.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України “Про землеустрій”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України “Про оренду землі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12#Text Закон України “Про основи містобудування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”]
== Визначення термінів ==
'''Багатоквартирний будинок''' - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку''' - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 (ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)]

'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»)]

'''Землі багатоквартирних будинкі''' в (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 ч. 1 ст. 42 Земельного кодексу України]):
* земля, на якій розміщено житловий будинок;
* земля, на якій знаходяться будівлі і споруди, що стосуються такого будинку;
* прибудинкова територія.
'''Прибудинкова територія''' - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

Поняття "прибудинкова територія" слід відрізняти від поняття "присадибна ділянка". Присадибна ділянка - це ділянка землі, що передається у власність громадян для обслуговування житлового будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06#Text п.2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105] )
== Суб’єкти права постійного користування землями багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів Україн

'''Суб'єктами права постійного користування''' землями багатоквартирних будинків можуть бути підприємства, установи та організації, що перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України]. До таких суб'єктів належать:
* житлово-експлуатаційні організації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n168 ст. 24 Житлового кодексу України]) або підприємства, установи та організації, що здійснюють безпосереднє управління цими будинками;
* співвласники багатоквартирного будинку (для обслуговування такого будинку та забезпечення потреб власників, наймачів квартир та нежитлових приміщень).
Суб'єкти, засновані на приватній або колективній власності, що здійснюють управління державними житловими будинками (наприклад, приватизовані або корпоратизовані підприємства, що є балансоутримувачами державного майна, яке не ввійшло до їх статутних капіталів), права на отримання земельної ділянки у постійне користування не мають.

== Конфігурація земель багатоквартирних будинків ==
Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (ст. 42 Земельного кодексу України)]

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 (ст. 42 Земельного кодексу України)]

Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n400 ст. 42 Земельного кодексу України)]

'''Розміри і конфігурація земельної ділянки,''' на якій розміщений багатоквартирний будинок, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації. Під "відповідною землевпорядною документацією", розуміється насамперед план земельно-господарського устрою населеного пункту.
Проект розподілу територій - це різновид містобудівної документації, "яка розробляється для мікрорайону (кварталу) чи його частини з метою розмежування земельних ділянок". На даний час [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv#n693 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"] передбачає збереження дії та можливість використання затверджених раніше проектів розподілу територій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#n693 п. 4 розділу V Закону]).

Правила визначення площ та конфігурації земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків визначаються відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1eUU0mgHZaExXwvDJfkFGlvUs_NmK_TYp/view ДБН Б.2.2-12:2019 Планування і забудова територій, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 квітня 2019 року № 104].

'''''У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.'''''

Із положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України] випливає, що права на землю можуть отримати як громадяни, так і юридичні особи. Громадяни можуть скористатися таким правом лише у випадку коли всі власники квартир у житловому будинку одночастно вчинять ряд необхідних юридичних дій, щоб отримати землю під таким будинком у спільну власність. '''Тобто, не кожен власник квартири отримує конкретну земельну ділянку , а всі власники квартир у цьому будинку оримують одну ділянку на всіх(разом із прибудинковою територією) на праві спільної сумісної власності — ділянка під будинком одна, і поділу вона не підлягає.''' Тому отримати її можна лише в спільну власність або спільне користування одночасно .

Право на землю під багатоквартирним будинком можуть отримати громадяни через об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

 
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2021-08-28T13:32:33Z

Svitlana.zhmurko: Додано активне посилання та нормативний документі.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України»] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1219-08#Text Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку]

== Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) ==
'''Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат''') - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, (далі - спеціальна школа (школа-інтернат), що забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації. 

'''Спеціальна загальноосвітня школа-інтерна'''т - загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно - розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. 

Спеціальна загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад з продовженим днем, що забезпечує навчання, виховання та корекційно-розвиткову роботу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави. 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2961-15#Text Закону України "Про реабілітацію осіб інвалідністю в Україні"] спеціальна школа (школа-інтернат) за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей з інвалідністю відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) може бути державної, комунальної чи приватної форм власності. 

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) діє на підставі Статуту.

Статут спеціальної школи (школи-інтернату) затверджується власником (для державних та комунальних спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) - відповідним органом управління освітою, для приватної спеціальної школи (школи-інтернату) - погоджується з відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 

Діяльність спеціальної школи (школи-інтернату), заснованої на приватній формі власності, здійснюється за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. 

== Головні завдання спеціальної школи (школи-інтернату) ==
Головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є:
#забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
#розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мисленнявихованців,здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
#сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
#сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
#забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців);
#здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.

== Види і структура спеціальних спеціальних загальноосвітніх шкіл та строки навчання ==
Спеціальні школи (школи – інтернати) розподіляються за ступенями – І, ІІ та ІІІ ступеню та за видами відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. 

Спеціальні школи (школи-інтернати) I, I-II, I-III ступенів можуть функціонувати разом або самостійно:
*I ступінь - початкова школа (підготовчий клас, 1-4 класи, строк навчання 5 років);
*II ступінь - основна школа (5-9 (10) класи, строк навчання 5 (6) років);
*III ступінь - старша школа з профільним спрямуванням навчання (11-13 класи, строк навчання 3 роки). 

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей функціонують такі основні види спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів):
#для глухих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим слухом - I-III ступенів;
#для сліпих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим зором - I-III ступенів;
#для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - I-III ступенів;
#для дітей з тяжкими порушеннями мовлення - I-II ступенів;
#для дітей із затримкою психічного розвитку - I-II ступенів;
#для розумово відсталих дітей - I-II ступенів.

== Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах) ==
Комплектування спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) учнями здійснюється управліннями освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи управління освітою). 

Направлення дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюється на бажання батьків (осіб, що їх замінюють) на підставі висновків відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. 

Органи управління освітою, у підпорядкуванні яких немає спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) певних видів, щороку з 1 червня до 1 серпня спільно з органами управління освітою, на території яких розташована спеціальна школа (школа-інтернат) потрібного виду, вирішують питання про направлення дітей до таких закладів. 

== Перелік необхідних документів ==
Зарахування учнів до спеціальної школи (школи-інтернату) проводиться, як правило, до початку навчального року наказом директора на підставі таких документів:
#направлення відповідного органу управління освітою;
#заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
#особової справи (витягу з особової справи) та документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які зараховуються до підготовчого, першого класів);
#індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (для дитини з інвалідністю);
#довідок про стан здоров'я дитини: "Медична карта дитини" (ф. N 026/о );
#витяг з "Історії розвитку дитини" (ф. N 112/о ) з даними про результати аналізів (загальний аналіз крові та сечі, мазок із зіва на дифтерію, аналіз калу на дезгрупу, яйця глистів, зшкребок на ентеробіоз);
#копії "Карти профілактичних щеплень" (ф. N 063/о );
#довідки закладу охорони здоров'я про те, що дитина не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

Усі діти з недорозвиненням мовлення повинні мати висновок сурдолога. 

Для зарахування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, окрім зазначених, подаються документи, передбачені пунктом 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866]. 

Документи, необхідні для зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату), подаються особисто батьками або особами, які їх замінюють. 

Направлення дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) відповідного виду здійснюється за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій відповідно до медичних показань і протипоказань. 

== Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату). ==
[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluR01LZ0tydzlTbTg/view?usp=sharing Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату).]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2021-08-16T10:10:44Z

Svitlana.zhmurko: Добавлено один абзац, про те що чинним законодавством дійсно передбачено можливість забудови такої категорії земель але за однієї умови, н

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закон України «Про відходи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державний класифікатор будівель і споруд ДК 018-2000, затверджений наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель»]

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
Відповідно до частини 1 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного Кодексу України] землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 

Масив земель, що використовуються сільгосппідприємствами для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, складається із:
* земель, що перебувають у власності, земель, отриманих у користування (в оренду);
* земель, що використовуються сільгосппідприємствами для сільськогосподарських потреб (емфітевзис).
Чинним законодавством України дійсно передбачано можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки. Цільове призначення земель визначено Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Держкомзему від 23.07.10 р. № 548, відповідно до якої землі сільськогосподарського призначення можуть використовуватися для:
# ведення товарного сільськогосподарського виробництва; фермерського господарства;
# особистого селянського господарства; підсобного сільського господарства; індивідуального садівництва;
# колективного садівництва; городництва; сінокосіння та випасання худоби; дослідницьких і навчальних цілей;
# пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства тощо.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/va507565-00#Text Державного класифікатора будівель і споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту від 17.08.2000 р. № 507], до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва і рибного господарства належать (код 1271):
* будівлі для тваринництва, птахівництва, зберігання зерна, садівництва, виноградарства і виноробства,
* силосні й сінажні;
* будівлі для тепличного, рибного господарств;
* будівлі підприємств лісництва і звірівництва;
* інші об’єкти сільськогосподарського призначення.
До цього класу будівель також відносяться: корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади і надвірні споруди, підвали, винокурні, винні ємкості, теплиці, силосні ями тощо. Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі,полігони твердових побутових відходів.
== Будівницто автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).
Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду 12.04 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо! Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.'''

Розміщення АЗС усіх типів не допускається:
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач. 

Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо. 

Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ — 03.07 «Землі громадської забудови»], цільове призначення — для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Будинки та споруди підприємств роздрібної торгівлі слід передбачати на земельних ділянках, що розташовуються згідно з вимогами містобудівних, санітарних та норм пожежної безпеки. 

Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів. Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Розміщення полігона твердих побутових відходів ==

'''Полігони твердих побутових відходів''' є інженерними спеціалізоми, які призначені для захоронення твердих побутових відходів (ТПВ). Для розміщення полігона ТПВ необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1011-10#Text КВЦПЗ] 11.02 «Землі промисловості», цільове призначення — для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

'''Полігони ТПВ розміщуються:'''
* ''на ділянках, де є можливість вжиття заходів і впровадження інженерних рішень, що виключають забруднення навколишнього природного середовища, розвиток небезпечних геологічних процесів чи інших негативних процесів і явищ;''
* ''на землях несільськогосподарського призначення, непридатних для сільського господарства, погіршеної якості, не зайнятих зеленими насадженнями (особливо лісами 1-ї групи);''
* ''на ділянках, прилеглих до міських територій, якщо вони не включені в житлову забудову відповідно до генерального плану розвитку міста на найближчі 25 років, а також під перспективну забудову;''
* ''з урахуванням рози вітрів відносно житлової забудови, зон відпочинку й інших місць масового перебування населення за межами санітарно-захисної зони;''
* ''за межами зон можливого впливу на водозабори, поверхневі води, заповідники, курорти тощо;''
* ''на ділянках, що характеризуються природною захищеністю підземних вод від забруднення;''
* ''за межами міст;''
'' '''на відстані, не менше:'''''
* 15 км – від аеропортів та різного роду аеродромів;
* 3000 м – від межі курортного міста, відкритих водоймищ господарського призначення, об’єктів, які використовуються у культурно-оздоровчих цілях, заповідників, місць відпочинку перелітних птахів, морського узбережжя;
* 1000 м – від межі міст;
* 500 м – від житлової та громадської забудови (санітарно-захисна зона);
* 200 м – від сільськогосподарських угідь і від автомобільних та залізничних шляхів загальної мережі;
* 50 м – від межі лісу і лісопосадок, не призначених для використання в рекреаційних цілях.
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187/98-вр#Text Закону України "Про відходи"] розміщення відходів — це зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах. Захороненням відходів є остаточне розміщення відходів при їх видаленні у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.

'''''Розміщення полігонів ТПВ не допускається:'''''
* ''на площах залягання корисних копалин і територіях з гірничими виробками без погодження з''
* ''у небезпечних зонах відвалів породи різних шахт чи збагачувальних фабрик;''
* ''у зонах активного карсту;''
* ''у зонах розвитку тектонічних розломів, зсувів, селевих потоків, снігових лавин, підтоплення й інших небезпечних геологічних процесів, а також на територіях сезонного затоплення;''
* ''у заболочених місцях;''
* ''у зонах поповнення і виходу на поверхню підземних вод;''
* ''у водоохоронних зонах;''
* ''у зонах санітарної охорони курортів;''
* ''у зонах формування і використання мінеральних вод;''
* ''на територіях зон І, II поясу санітарної охорони водозаборів питних і мінеральних вод;''
* ''на землях, зайнятих чи призначених під зайняття лісами, лісопарками, іншими зеленими насадженнями, що виконують захисні функції і є місцями масового відпочинку населення;''
Для вирішення комплексу питань розміщення полігона ТПВ відповідному органу місцевого самоврядування, зокрема, необхідно вжити заходів з:
* оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під розміщення полігона ТПВ відповідно до вимог чинного законодавства;
* отримання комунальним підприємством (якщо саме воно буде експлуатантом полігона) спеціального паспорта на місце видалення ТПВ;
* отримання суб'єктом господарювання — експлуатантом полігона дозволу на розміщення та ліміти на утворення відходів.
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2021-08-09T08:09:27Z

Svitlana.zhmurko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]

== Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину ==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України), за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.

=== Право на вільне пересування ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
=== Право на освіту ===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
=== Право на мирні зібрання ===
Обмежується також право громадян на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0075359-20#Text Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Крім того, на всій території України до кінця карантину діє заборона на:

→ з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

→ з 6 квітня 2020 року переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);

→ перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

→ відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;

→ перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

== Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства ==
* температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
* дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
* члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
* нагадування про засоби індивідуального захисту;
* інформування про заходи профілактики Covid-19;
* вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
* по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
* обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
* тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
* регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
* утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів: ==
* респіратор або маска;
* кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
* заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій. ==

* інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
* місця для обробки рук антисептиком;
* одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
* обмеження контактів працівників з пасажирами;
* соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
* продаж квитків через інтернет;
* наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
* дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
* провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
* додаткові контейнери для ЗІЗ.

== Необхідні вимоги для транспортних засобів ==

* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
* перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
* при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
== Перелік заборон та тимчасових обмежень ==
'''Забороняється''' : У період карантину заборонено:

- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;

- робота залів очікування рейсу;

- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Індексація нормативно-грошової оцінки земель

2021-06-30T07:50:15Z

Svitlana.zhmurko: Додано один абзац та зроблено активне посилання на Закон України "Про оцінку землі"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України "Про оцінку земель"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"]

== Зміна розміру нормативної грошової оцінки ==
Закон України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про оцінку земель]» (далі – Закон) визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну

'''Нормативна грошова оцінка земельних ділянок''' - це одна з кількох видів '''оцінок''', передбачених Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Про '''оцінку''' земель"], основою розрахунку якої є рентний дохід від використання '''земельної ділянки''' протягом певного періоду часу.

'''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють''' '''для:'''
* визначення розміру земельного податку, державного мита при міні;
* спадкуванні та даруванні земельних ділянок;
* орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності;
* втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;
* вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд;
* проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації);
* при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
'''''Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.''''' 

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки громадяни можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування. 

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих ''у межах населених пунктів'' незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років, ділянок, розташованих ''за межами населених пунктів'' - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а ділянок ''несільськогосподарського призначення'' - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

При цьому, '''нормативна грошова оцінка, яка використовується для визначення розміру податку та орендної плати, підлягає індексації.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#n15 статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"] '''індексація грошових доходів населення''' - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Входячи зі змісту даного поняття індексацію нормативної грошової оцінки землі доцільно проводити щороку, разом з індексацією всіх грошових виплат громадян, які не мають разового характеру, а також враховуючи положення статті 289 Податкового Кодексу України згідно якої для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. 

Проте, Листом [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2-19877-19#Text Листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 04.01.2019 № 22-28-0.22-125/2-19 "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель"] повідомлено, що відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів") '''індекс споживчих цін за 2017-2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків'''.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2018 рік становить 1,0.

== Порядок індексації ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF#Text Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] щороку за індексом споживчих цін за попередній рік розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.

Розрахунок здійснюється за формулою:

{|
|-
| || '''Кi = І:100''', ||
|-
| || ''де І - індекс споживчих цін за попередній рік.'' ||
|}

Якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 289 Подактового кодексу України]).

== Розміри коефіцієнтів індексації ==

Держгеокадастр, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 289 Податкового кодексу України], не пізніше 15 січня поточного року інформують Державну податкову службу України і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

'''Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять:'''

{| class="wikitable"
|-
! Рік !! Коефіцієнт індексації
|-
| 1996 || 1,703
|-
| 1997 || 1,059
|-
| 1998 || 1,006
|-
| 1999 || 1,127
|-
| 2000 || 1,182
|-
| 2001 || 1,02
|-
| 2005 || 1,035
|-
| 2007 || 1,028
|-
| 2008 || 1,152
|-
| 2009 || 1,059
|-
| 2010 || 1,0
|-
| 2011 || 1,0
|-
| 2012 || 1,0
|-
| 2013 || 1,0
|-
| 2014 || 1,249
|-
| 2015 || 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,2 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2016 || 1,06 (крім сільськогосподарських угідь) та 
1,0 для сільськогосподарських угідь
|-
| 2017 || 1,0
|-
| 2018 || 1,0
|-
| 2019 || 1,0
|-
| 2020 || 1,0
|}

{| class="wikitable"
|-
| '''''Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася'''''
|}

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 до п. 9 підрозділу 6 розділу ХХ "Прикінцеві та перехідні положення" Податкового кодексу України], індекс споживчих цін за 2017-2023 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовуватиметься із значенням 100%. 

== Судова практика ==
Індексація нормативно-грошової оцінки землі не призводить до автоматичної зміни умов договорів оренди щодо розміру орендної плати. У своїй [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88674065 постанові від 16.03.2020 Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у справі № 922/1658/19] висловив наступну позицію. 

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, однак індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати. Водночас, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статті 21 Закону України "Про оренду землі"] та принципу свободи договору, сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, '''одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.''' 

== Дивись також ==
* [[Нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Податкове право]]

Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування

2021-06-01T10:58:23Z

Svitlana.zhmurko: Випрвлено гарматичні помилки.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.01.2013 № 10-71/0/4-13 "Про деякі питання застосування норм Земельного кодексу України"]
== Основні поняття ==
'''''Іноземець''''' - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав. '''''Особа без громадянства''''' - особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином. '''''Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі''''', надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. 
До земель сільськогосподарського призначення належать:
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
== Загальні положення==
Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч.2 ст. 81 Земельного кодексу України] іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення у разі:
# придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
# викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
# прийняття спадщини.

Відповідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ч. 5 ст. 22 Земельного кодексу України] землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватися у власність іноземцям, особам без громадянства. Іноземці та особи без громадянства можуть отримати землі сільськогосподарського призначення лише у спадок. 
Якщо такі землі прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, то '''протягом року з моменту отримання права на них зазначені особи мають їх відчужити''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 ч. 4 ст. 81, ст. 145 ЗК]).

При цьому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункт 15 розділу X "Перехідні положення" ЗК], яким встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на ці правовідносини, оскільки положення [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 частини четвертої статті 81 ЗК] є імперативним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Лист № 10-71/0/4-13]).

У випадках коли земельна ділянка не відчужена, право власності на неї іноземців та осіб без громадянства припиняється, тобто вона підлягає примусовому відчуженню ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «е» ч. 1 ст. 140 ЗК]). Примусове припинення права власності на земельну ділянку здійснюється виключно в судовому порядку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 п. «д» ч. 1 ст. 143 ЗК]).
== Оформлення права власності на землю іноземними громадянами в порядку спадкування ==
Процедура оформлення спадкування (у т. ч. земельної ділянки) іноземцями та особами без громадянства не відрізняється від процедури спадкування, визначеної для громадян України. Тобто спочатку іноземець (особа без громадянства) повинен прийняти спадщину у строки, встановлені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільним кодексом України]. Після закінчення шестимісячного строку, за відсутності заперечень з боку інших спадкоємців та за умови надання необхідних документів, він отримує свідоцтво на право на спадщину ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1268, 1269 ЦК]). Після отримання свідоцтва спадкоємцю необхідно зареєструвати свої права на успадковане майно.

Підтвердженням державної реєстрації права власності на земельну ділянку - є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, '''відлік річного строку для добровільного відчуження земельної ділянки починається з дати отримання Витягу.'''

{| class="wikitable"
|-
| Наприклад, якщо іноземець у 2011 році прийняв спадщину, до складу якої входить земельна ділянка сільгосппризначення, а свідоцтво та Витяг отримав лише 23.03.15 р., то відчужити успадковану земельну ділянку він повинен до 23.03.16 р. При цьому слід зауважити, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1296 ЦК] видача спадкоємцям свідоцтва ніяким строком не обмежена, а його відсутність не позбавляє їх прав на спадщину. Тобто фактично примусове відчуження успадкованої земельної ділянки може бути відстрочено.
|}
== Оренда земельної ділянки, що належить іноземцю==
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 170.1.3 Податкового кодексу] нерухомість, що належить фізособі-нерезиденту, надається в оренду виключно через фізособу-підприємця або юрособу-резидента (уповноважених осіб). 
Такі особи виконують представницькі функції нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковими агентами щодо орендної плати.

Отже, іноземець, який має у власності земельну ділянку сільгосппризначення (отримав Витяг) та хоче передати її в оренду, повинен укласти договір про представництво з фізособою-підприємцем або юридичною особою. Договір укладається в письмовій формі та посвідчується нотаріусом. 
Строк дії договору визначається за погодженням сторін. У договорі сторони повинні чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному (наприклад, укласти додаткову угоду до договору оренди, отримувати орендну плату тощо). 

'''Якщо іноземець не зареєстрував своє право власності на успадковану земельну ділянку тобто не отримав Витяг, він не може розпоряджатися нею (у т. ч. надавати повноваження щодо розпорядження).''' 

Якщо орендодавець-іноземець та орендар мають намір укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, їм необхідно це зробити протягом року з дня отримання Витягу спадкоємцем, оскільки саме протягом цього часу іноземець (його уповноважена особа) може розпоряджатися нею. 

Тоді після відчуження (добровільного або примусового) іноземцем права на таку земельну ділянку або в разі невідчуження ділянки іноземцем орендар має право використовувати ділянку протягом визначеного договором часу. Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 32 Закону України "Про оренду землі"] перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди.
== Добровільне відчуження ==
Якщо іноземець (особа без громадянства) має намір добровільно відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може зробити це шляхом укладення відповідної цивільно-правової угоди (купівлі-продажу, міни, дарування тощо). 

При цьому, як уже було зазначено, мораторій на купівлю-продаж або іншим чином відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на ці правовідносини не поширюється.

Крім того, якщо земельна ділянка, успадкована іноземним громадянином, перебуває в оренді, то згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 ст. 9 Закону України "Про оренду землі"] орендар має переважне право на придбання її у власність за умови, що відповідно до закону він може мати у власності таку ділянку та сплачує ціну, за якою вона продається. Орендодавець (спадкоємець-іноземець)зобов’язаний письмово повідомити орендаря про намір продати земельну ділянку із зазначенням її ціни та інших умов продажу. 

Якщо орендар відмовляється від свого переважного права на придбання орендованої земельної ділянки, то до нового власника такої ділянки переходять права та обов’язки орендодавця за договором оренди цієї ділянки. Тобто орендар має право продовжувати користуватися такою ділянкою до закінчення строку дії договору оренди.

== Примусове позбавлення ==
Що стосується примусового позбавлення права на земельну ділянку, то, на жаль, ні законодавчими, ні нормативними документами не визначено, хто може звертатися з відповідними заявами до суду, чи відшкодовується іноземцю вартість такої ділянки в разі примусового позбавлення права, а якщо так, то ким та в якому розмірі, тощо.

Як роз’яснено в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v4-13740-13 Листі № 10-71,] '''позивачем у справах про примусове відчуження''' успадкованих іноземцями чи особами без громадянства земельних ділянок сільгосппризначення '''можуть бути відповідні органи прокуратури''' в межах повноважень, визначених законодавством України. На практиці органи прокуратури звертаються до судових органів із позовами про припинення права приватної власності на земельні ділянки сільгосппризначення. 
Суди задовольняють такі позовні вимоги, відчужують земельні ділянки на користь територіальних громад або держави. У своїх рішеннях суди зазначають, що за іноземним громадянином зберігається право на отримання повного відшкодування вартості земельної ділянки. 
Проте порядок такого відшкодування не затверджений, тому, вірогідно, ця процедура не проводиться. Можливо, у разі законодавчого регулювання цього питання зацікавлені особи матимуть змогу отримати відповідні кошти.

'''З 01 липня 2021 року набувають чинності зміни до статті 145 Земельного кодексу України''', внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#n6, відповідно до яких позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37588739 Рішення Миколаївського районного суду Одеської області від 11.03.2014 року, справа № 508/295/13-ц], за позовом прокурора Миколаївського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагенства в Одеській області до громадянина Російської Федерації про примусове відчуження земельної ділянки шляхом припинення права власності.
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44439667 Рішення Шацького районного суду Волинської області від 27 травня 2015 року, справа № 170/9/15-ц], за позовом Любомльського міжрайонного прокурора Волинської області в інтересах держави до громадянина Республіки Білорусь про припинення права власності на земельні ділянки шляхом їх примусового відчуження.

[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2021-03-02T16:00:16Z

Svitlana.zhmurko: Незначні зміни

1.
# Нормативна база;
# 2. Визначення основних термінів;
# 3. Порядок накладення заборони;
# 4. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій;
# 5. Суб’єктами державної реєстрації прав
# 6. Порядок оскарження дій державного реєстратора.

== == Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальни кодекс України]
* * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"[http://Закон%20України%20Про%20державну%20реєстрацію%20речових%20прав%20на%20нерухоме%20майно%20та%20їх%20обтяжень h]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX] .
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]

== '''Визначення основних термінів''' ==

'''Обтяження -''' заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.

'''Реєстраційна дія -''' державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

== ''<nowiki/>'<nowiki/>'''2. Порядок накладення заборони''''' ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно (земельні ділянки) та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.
Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій (абзац третій частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .
Згідно із вимогами статті 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Відповідно до частини 7 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

== '''3. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій''' ==
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

== '''4. Суб’єкти державної реєстрації прав''' ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 Закону суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти, а також нотаріуси.
Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме

# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# 2. заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# 3. заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.
Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього Закону.

== == '''5. Порядок оскарження дій державного реєстратора''' ==

Разом з тим,частиною першою статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2021-03-02T15:52:06Z

Svitlana.zhmurko: Незначні редагування

1.
# Нормативна база;
# 2. Визначення основних термінів;
# 3. Порядок накладення заборони;
# 4. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій;
# 5. Суб’єктами державної реєстрації прав
# 6. Порядок оскарження дій державного реєстратора.

== == Нормативна база ==
* * Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"[http://Закон%20України%20Про%20державну%20реєстрацію%20речових%20прав%20на%20нерухоме%20майно%20та%20їх%20обтяжень https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text]
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX .[http://Закон%20України%20«Про%20внесення%20змін%20до%20деяких%20законодавчих%20актів%20щодо%20протидії%20рейдерству»%20№%20340-IX%20. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text]
* [[Постанова КМУ від 25 грудня 2015 р. № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]]

== '''Визначення основних термінів''' ==

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

== ''''''2. Порядок накладення заборони''''' ==
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно (земельні ділянки) та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.
Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій (абзац третій частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .
Згідно із вимогами статті 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Відповідно до частини 7 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

== '''3. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій''' ==
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

== == 4. Суб’єкти державної реєстрації прав = ==
Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 Закону суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти, а також нотаріуси.
Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме

# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# 2. заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# 3. заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.
Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього Закону.

== == 5. Порядок оскарження дій державного реєстратора ==

Разом з тим,частиною першою статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Порядок накладення заборони на вчинення реєстраційних дій з земельною ділянкою

2021-03-02T15:47:44Z

Svitlana.zhmurko: Створено нову консультацію

1.
# Нормативна база;
# 2. Визначення основних термінів;
# 3. Порядок накладення заборони;
# 4. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій;
# 5. Суб’єктами державної реєстрації прав
# 6. Порядок оскарження дій державного реєстратора.
'''

== Нормативна база''' =='''Жирний текст'''
* * Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"[http://Закон%20України%20Про%20державну%20реєстрацію%20речових%20прав%20на%20нерухоме%20майно%20та%20їх%20обтяжень https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text]
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX .[http://Закон%20України%20«Про%20внесення%20змін%20до%20деяких%20законодавчих%20актів%20щодо%20протидії%20рейдерству»%20№%20340-IX%20. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/340-20#Text]

== '''Визначення основних термінів''' ==

Обтяження - заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину.
Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.

''''''2. Порядок накладення заборони'''''

Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно (земельні ділянки) та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Встановлення заборони реєстраційних дій можливо шляхом внесення відповідного судового рішення або реєстрації заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій.
Разом з тим, у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєструються рішення судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об’єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій (абзац третій частини першої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .
Згідно із вимогами статті 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.
Відповідно до частини 7 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України заборона вчинення реєстраційних дій, що виникла на підставі рішення суду, яким були вжиті заходи щодо забезпечення позову, припиняється автоматично по завершенню 90-денного строку з дня набрання рішенням суду про задоволення позову законної сили.
Але, відповідно з абзацом другим частини третьої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, не подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
'''

== '''== 3. Хто може звернутись з заявою про накладення заборони на вчинення реєстраційних дій ==''' =='''Жирний текст'''
'''
Власник об’єкта нерухомого майна повинен особисто звернутися із заявою до суб’єкта державної реєстрації про накладення заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.

== 4. Суб’єкти державної реєстрації прав =='''Жирний текст'''

Згідно із вимогами пункту 2 частини першої статті 6 Закону суб’єктами державної реєстрації прав є: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; акредитовані суб’єкти, а також нотаріуси.
Відповідно до статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
29.05.2020 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у сфері державної реєстрації». Зміни внесені вищевказаною постановою відобразились на Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зокрема передбачено, що невідкладно реєструються державним реєстратором у базі даних заяв, а саме

# судові рішення про заборону (скасування заборони) на вчинення реєстраційних дій;
# 2. заяви власників земельних ділянок про заборону вчинення реєстраційних дій;
# 3. заяви про відкликання раніше поданих заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» № 340-IX державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об’єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.
Також встановлено, що повторно подати заяву щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна власник зможе через п’ять календарних днів з дня завершення вищезазначеного п’ятнадцятиденного строку, а в разі відкликання попередньої заяви – через п’ять календарних днів з дня такого відкликання.
Повторне подання власником об’єкта нерухомого майна заяви про вчинення реєстраційних дій щодо одного і того самого об’єкта нерухомого майна, у разі якщо за попередньою заявою подано рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, можливе через п’ять календарних днів з дня реєстрації судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій, відповідно до статті 31¹ цього Закону.

== 5. Порядок оскарження дій державного реєстратора

Разом з тим,частиною першою статті 37 Закону передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Правила розміщення вигрібної ями (вигребу)

2021-01-22T08:46:20Z

Svitlana.zhmurko: Додано 1 абзац

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-вр Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406 "Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11 Державні санітарні норми та правила утримання територій населен их місць, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 березня 2011 року № 145] (далі - Державні санітарні норми)
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"]

== Загальна інформація ==
Державними санітарними нормами та правилами утримання територій населених місць, затвердженими Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року № 45 (Наказ набирає чинності з 01 січня 2012 року) визначено, що '''вигрібна яма (вигріб) –''' '''це''' інженерна споруда у вигляді поглиблення в землі, виконана з водотривкого матеріалу, призначена для збирання та зберігання рідких відходів, наземна частина якої обладнана щільно прилягаючою кришкою та решіткою для відокремлення твердих відходів. ''(''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#Text Державні санітарні норми]).

== Куди звернутися ==
Для отримання дозволу побудови вигрібної ями потрібно звернутися із '''заявою (зверненням)''' до органів місцевого самоврядування, у якому має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
На підставі такого звернення орган місцевого самоврядування приймає відповідне '''рішення''', в якому зазначається сам факт надання такого дозволу заявнику за вказаною ним адресою. Рішення приймається в межах строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про звернення громадян"]. 

'''Увага!''' ''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 червня 2017 року № 406], зведення на земельній ділянці вигрібної ями не потребує отримання дозвільних документів на її будівництво та введення в експлуатацію''.

== Розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
Роботи з влаштування вигрібної ями починаються з вибору місця її розміщення. Тільки після цього можна планувати наступні роботи. Обране місце повинне бути оптимальним: чи не дуже близько і не дуже далеко від дому, бажано поза обжитої зони.

Відповідно до п. 2.22. вказаних Державних санітарних норм вигрібна яма (вигребу):
# повинна бути віддалена від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань '''не менше 20 м;'''
# місце розміщення вигребу на присадибній ділянці та відстань від нього до власного житлового будинку визначає власник цього будинку з додержанням правил [[Добросусідство|добросусідства]];
# в умовах нецентралізованого водопостачання вигреби на території присадибної ділянки повинні бути віддалені від індивідуальних колодязів і каптажів джерел на відстань '''не менше 20 м''', при цьому відстань від вигребів до громадських колодязів і каптажів джерел повинна бути '''не менше 50 м''', а також слід враховувати напрямок схилу ділянки (пункт 2.22 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-11#Text Державних санітарних норм]);
# об’єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується (з практики: не глибше 3 метрів, враховуючи довжину шлангу асенізаторської машини);
# роботи по влаштуванню вигрібної ями (вигребу) виконуються відповідно до санітарних норм та правил;
# вигрібну яму (вигріб) виконують з водотривкого матеріалу, наземну її частину обладнати щільно прилягаючою кришкою.
При влаштуванні ями необхідно передбачити вільний доступ до неї асенізаційної машини. Перевагу краще віддавати кільцям заводського виробництва. Верхнє кільце має бути забезпечено кришкою і люком з пенополіпропілена. Це забезпечить герметичність вигрібної ями. Готові кільця зазвичай оснащені вентиляційними отворами.

Після закінчення будівельних робіт необхідно внести зміни в технічну документацію на домоволодіння в установленому порядку та провести благоустрій прилеглої до домоволодіння території.

== Особливості ==
Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення.

Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві '''забороняється'''.

== Спори щодо розміщення вигрібної ями (вигребу) ==
При виникненні спору стосовно місця розміщення вигрібної ями громадянам необхідно звернутися до відповідних уповноважених органів місцевого самоврядування, і лише при відмові компетентного органу або при небажанні у встановленому порядку та у визначений строк розглянути відповідне звернення звертатись до суду з відповідним позовом.

Спірні питання щодо місць розміщення вигребів на території присадибної ділянки розглядаються у порядку вирішення земельних спорів згідно з законодавством, шляхом подання [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовної заяви до суду]].

Відповідно до статті 103 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов’язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню (частина четверта статті 103 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).

Відповідно до статті 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища»] громадяни України '''зобов'язані''' не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів та компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83541824 Рішення Берегівського районного судк Закарпатської області від 07 серпня 2019 року у справі № 297/161/19]

== Корисні посилання ==
* [https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2020/04/28/1vodovidvedennya.pdf Водовідведення (навчальний посібник)]

== Див. також ==
* [[Будівельні норми для розташування біля житлового будинку паркану, огорожі та господарських споруд]]
* [[Будівництво приватного будинку: покрокова інструкція]]
[[Категорія:Добросусідство]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Встановлення меж земельної ділянки

2021-01-21T10:23:01Z

Svitlana.zhmurko: Незначна змна та виправлення помилок.

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14 Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0393-98 Наказ Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 9 квітня 1998 року №56 "Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376 "Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками"]

==Поняття "встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості" та "межеві знаки"==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n915 статті 107 Земельного кодексу України], '''основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації'''.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1809 статтею 198 Земельного кодексу Україн] - '''кадастрові зйомки''' це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок є . Кадастрова зйомка включає:
* геодезичне вишукування меж земельної ділянки;
* погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
* відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
* встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі.
'''''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)''''' – це визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n910 статті 106 Земельного кодексу України] власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у '''рівних частинах''', якщо інше не встановлено угодою між ними.

Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками.

'''''Межовий знак''''' - спеціальний знак встановленого зразка, яким закріплюється місце положення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Межові знаки бувають трьох видів:

'''Вид 1''' – знак спеціальної конструкції, який складається із 4 елементів;

'''Вид 2 –''' металева труба діаметром 3-7 см. висотою 80 – 100 см. із привареною зверху металевою табличкою (пластиною) для написів;

Вид 3 – дерев’яний стовп, який має мати такі параметри: діаметр – не менше 10 см. висота не менше 100 см. із хрестовиною у нижній частині та верхньою основою 15×15 і висотою 20см, зверху стовпа робиться виріз для написів.

Кожен межовий знак має свій номер, який складається із 14 символів
==Порядок встановлення меж земельної ділянки==
Встановлення меж земельної ділянки здійснюється відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України про «Про землеустрій»] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)]. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місце розташування поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376], встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місце розташування поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. '''''Встановлення меж земельної ділянки складається із таких етапів:'''''
# укладення договору із землевпорядною компанією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
# підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру та ін.;
# топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків (відповідно до Інструкції – за бажанням власника земельної ділянки);
# камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення відновлення меж земельно ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text У пункті 3.12. Інструкції] передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, '''не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт''' із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують '''фіксацію''' повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

'''Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.'''

== Куди звертатись ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України], органи місцевого самоврядування вирішують земельні суперечки в межах населених пунктів відносно меж земельних ділянок, які знаходяться у власності й користуванні громадян, і дотримання громадянами правил добросусідства. Такими органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних суперечок, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (п.5 ч. 1 ст. 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/paran2#n2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»]).

'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Юридична особа набуває права виконувати роботи із землеустрою, якщо у її штаті є два і більше сертифікованих інженера-землевпорядника за основним місцем роботи, а фізична особа – підприємець – у разі, якщо вона сама є сертифікованим інженером-землевпорядником. 

Перелік суб'єктів господарювання, що надають відповідні послуги у Вашому районі/місті можна дізнатись у управліннях [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ Держгеокадастру] у відповідному районі або за допомогою мережі інтернет. 

== Необхідні документи ==
'''Вихідні документи для укладання договору:'''
# копія документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (в разі його наявності).
# рішення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність (користування) з викопіюванням на якому зазначене її місце розташування.
# копія документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на даній земельній ділянці (в разі наявності).
# копію документа, що посвідчує фізичну особу (копія паспорта та ідентифікаційного коду), або копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. 

'''Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої:'''
* технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
* технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
* проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду). 
'''Для замовлення технічної документації з землевпорядною організацією укладається договір.'''

== Мета встановлення межових знаків ==
'''Встановлення меж земельних ділянок в натурі також відбувається, якщо:'''
* межові знаки, що були встановлені раніше, на даний момент знищені з будь-яких причин;
* забудовник має впевнитись, що будівля, яку планується побудувати на цій ділянці буде знаходитись на достатній відстані від меж ділянки;
* у потенційного покупця чи орендатора даної земельної ділянки виникли сумніви щодо коректності меж, що були встановлені власником;
* раніше подібні роботи не проводились, тому власник хоче чітко визначити межі своєї ділянки і отримати відповідні документи. 
'''Межові знаки не встановлюються:'''
* у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки;
* у місцях, де їх установка неможлива (на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;
* у поворотних точках меж земельних ділянок, які у визначеному законодавством порядку надані (передані) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування лінійних об'єктів: споруд опорних конструкцій (опори, стояки опор) повітряних ліній електропередачі, радіорелейних ліній та ліній зв'язку;
* на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок.
Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n919 Статтею 108 Земельного кодексу України] передбачено у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути ліквідована або змінена без його згоди.

== Вартість ==
Ціна (вартість) встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та терміни виконання таких робіт залежать від площі земельної ділянки, складності робіт та інших факторів. 
== Наслідки непідписання акта погодження меж земельної ділянки ==
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 28 березня 2018 року прийняв [https://verdictum.ligazakon.net/document/73156897 Постанову по справі №681/1039/15-ц], у якій, зокрема, прийшов до наступних висновків щодо наслідків непідписання акту погодження меж земельної ділянки:
* погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому стаття [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 198 ЗК України] лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є «погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами». Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документа - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося;
* погодження меж полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають;
* у разі виникнення спору сама по собі відсутність погодження меж не є підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним;
* підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації;
* непогодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачі;
* не надання згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача не може бути перепоною для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.
Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. '''Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.'''

''!!!При цьому рішення, дії та бездіяльність органів місцевого самоврядування можна оскаржити в судовому порядку.''

== Вирішення спору щодо встановлення меж земельної ділянки ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України (стаття 158)] передбачено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Окремо слід звернути увагу, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судова практика, що склалася з приводу вирішення земельних спорів в частині встановлення меж земельної ділянки вказує, що за період 2017-2019 років суди задовольняли позови, якщо доходили висновку, що вони обґрунтовані та внаслідок порушення меж земельної ділянки порушується право власності, володіння, користування земельною ділянкою. Так, відповідне рішення суду наявне у справі [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87107021 669/43/17] та [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80425449 676/4536/17.]

Такі спори розглядаються у місцевих судах за правилами цивільного судочинства.

Цікава судова практика щодо питання '''відсутності погодження меж земельної ділянки суміжним користувачем'''. Зокрема у правових висновках ВП ВСУ вказано, що орган приватизації повинен виходити не з факту відмови від підписання акта погодження меж земельної ділянки, а з мотивів відмови: Справа [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854756 № 350/67/15-ц], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80854677 514/1571/14-ц].
[[Категорія: Добросусідство]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Суди]]

Відмова власника від поновлення договору оренди земельної частки (пай)

2020-12-31T11:40:44Z

Svitlana.zhmurko:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]

== '''Порядок припинення дії договору оренди земельної ділянки після закінчення строку на який його було укладено''' ==
'''Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,''' який належно виконував обов’язки за умовами договору, '''має переважне право''' перед іншими особами '''на укладення договору оренди землі на новий строк''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text (частина перша статті 33 Закону України «Про оренду землі»).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Частиною друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»] встановлено, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, '''зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі'''. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

Отже, орендарю необхідно надіслати власнику земельної ділянки '''лист-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк, до якого обов’язково додається проект такого договору.'''

== '''Порядок дій власника земельної ділянки''' ==
Після отримання власником земельної ділянки, листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк та проекту такого договору, '''орендодавцю у місячний строк необхідно перевірити й розглянути таке повідомлення та прийняти рішення''' щодо:
* внесення змін до проекту договору оренди землі на новий строк за згодою сторін (за необхідності);
* укладення договору оренди на новий строк в разі відсутності заперечень;
* відмови в укладенні нового договору оренди землі у зв’язку з бажанням самостійно господарювати на власній земельній ділянці.
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! '''Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді'''. Отже, власнику земельної ділянки не варто ігнорувати таке повідомлення орендаря та обов’язково надати інформацію щодо прийнятого рішення.
|}
Слід зазначити, що '''за наявності заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення''' про прийняте орендодавцем рішення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України «Про оренду землі»] не визначено зміст та форму такого повідомлення, а тому він складається у довільній формі, але з його змісту орендар повинен однозначно зрозуміти позицію орендодавця.

[[:Файл:Зразок листа-повідомлення.odt|Зразок листа-повідомлення]].

== '''Порядок направлення листа-повідомлення орендарю''' ==
Законодавством не врегульовано порядок надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

'''Дане повідомлення краще подавати орендарю двома способами:'''
* '''Особисто''' – шляхом безпосереднього звернення до представника орендаря (необхідно зробити копію такого повідомлення на якому уповноважена особа (представник орендаря) зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла такий лист);
* '''Поштою''' – шляхом направлення надіслання листа-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).
Як показує практика, орендарі нерідко заперечують факт отримання листа-повідомлення від орендодавця і продовжують користуватися земельною ділянкою. В такій ситуації спір, який виникне, буде розглядатися в судовому порядку. Підпис орендаря про отримання листа-повідомлення, в якому заперечується можливість поновлення договору оренди, однозначно обмежить його намагання поновити дію договору в судовому порядку.

Проте [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text статтею 33 Закону України «Про оренду землі»] передбачає лише необхідність направлення такого листа орендарю. Іншими словами, для реалізації права відмовитися від договору оренди, не потрібно мати підтвердження, що лист отриманий орендарем. Достатньо мати доказ, '''що він йому направлений.'''

Таким чином, для припинення договірних правовідносин власник земельної ділянки повинен дотриматися встановлених законодавством процедур і строків.

== '''Судова практика''' ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64224578 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2017 року у справі № 532\129\16-ц] (витребування земельної ділянки з незаконного користування)
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-422cs17 Постанова Верховного суду України від 27 квітня 2017 року в справі № 6-422цс17] (строк дії договору оренди землі)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/71807602 Постанова Верховного суду України від 18 січня 2018 року в справі № 702/624/15-ц] (визнання недійсним договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384846 Постанова Верховного суду України від 21 жовтня 2020 року в справі № 915/1794/19] (визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93006031 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 листопада 2020 року в справі № 914/1218/19] (оскільки орендар в межах строку, визначеного договором, звернувся до орендодавця з листом про поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк та проектом відповідної додаткової угоди до договору і орендодавець в термін, визначений частиною шостою статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України «Про оренду землі»] з дня закінчення строку договору заперечення проти поновлення договору не надав, а орендар користується земельною ділянкою після закінчення строку оренди, то позовна вимога про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі є такою, що підлягає задоволенню).

== '''Див. також''' ==
* [[Оренда земельних ділянок]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Відмінності порядку поновлення договору оренди землі та порядку укладення договору оренди землі на новий строк]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Земельне право]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2020-12-31T11:34:14Z

Svitlana.zhmurko: Добровільний порядок вирішення спору доповнено порядком відправки писмового звернення. Позасудовий порядок виправлено.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== Добровільний порядок ==
Передбачає пошук способів розв'язання конфлікту силами учасників такого конфлікту без залучення державних органів та органів місцевого самоврядування.

=== Куди звернутися ===

З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

=== Вартість ===
Безкоштовно

=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки.Письмове зверненняґ відправляється по пошті, рекомендованим листом з описом, що в подальшом бдуе свідчиит про спробу врегулювання спору в досудовому порядку. 

З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та права оренди земельної ділянки.

=== Строки розгляду питання ===
Встановлюються за домовленістю сторін

=== Підстави для відмови ===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій.

=== Порядок оскарження ===
У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.

=== Особливі випадки ===
Якщо стосовно особи, що намагається у добровільному порядку захистити свої права, здійснено діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення чи злочину (наприклад, тілесні ушкодження), такій особі необхідно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

== Позасудовий порядок ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є;
* органи місцевого самоврядування;
* центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]) 

У рішенні відповідного органу стосовно земельного спору визначається порядок виконання цього рішення. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства. Рішення вступає в силу з моменту його прийняття. 

При сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів.
Форма заяви про вирішення земельного спору, вимоги до неї, порядок подання такої заяви, розгляду земельного спору та прийняття рішення по такому спору регламентується Порядком розгляду та вирішення земельних спорів, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. 

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Куди звернутися ===
З метою позасудового вирішення земельного спору особі слід звернутися до:
* сільських, селищних, міських рад, а також районних рад - у разі розміщення земельної ділянки в межах відповідного села, селища, міста ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 10, 12, 158 ЗК України]);
* територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру - у разі розміщення земельних ділянок поза межами населених пунктів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF п.п. 1, 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру]). 
Адреси та контактну інформацію територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру можна дізнатись на [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ офіційній веб сторінці Держгеокадастру].

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також витрати на відправлення листів.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 

При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 

=== Строки розгляду питання ===
Земельні спори розглядаються у '''''тижневий строк''''' з дня подання заяви. Рішення передається сторонам у '''''триденний строк''''' з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1583 ст. 159 ЗК України]).

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 158, 160 ЗК України]). Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

=== Особливі випадки ===
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]). 

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 161 ЗК України]). 

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

== Судовий порядок ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України]).

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ч. 1 ст. 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n1517 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]).

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [http://court.gov.ua/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]) та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу]). 

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]). 

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

=== Особливі випадки ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] , статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].

== Див. також ==
* [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2020-11-20T15:53:29Z

Svitlana.zhmurko: в першому розділі зроблено маркований список, що значно полегшує візуальне сприйняття інформації. В другому розділі додано абзац, вказано

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== '''<big>Загальні положення</big>'''==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== '''<big>Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера</big>''' ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації</big>''' ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються із природними та штучними лінійними спорудами та кордонами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і кордонами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля".

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку</big>''' ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.
До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. також до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 840 грн 80 коп за кожну позовну вимогу, або якщо декілька позивачів то за кожного позивача. 

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''
[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний зельний кадастр".]'''''
'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2020-11-20T15:43:50Z

Svitlana.zhmurko: Візально покращено сприняття інформації,

== '''Нормативна база''' ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 "Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
== '''<big>Загальні положення</big>'''==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).
Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.
* Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:
* '''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
* '''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
* '''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.
* '''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
* '''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== '''<big>Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера</big>''' ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації</big>''' ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються із природними та штучними лінійними спорудами та кордонами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і кордонами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля".

== '''<big>Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку</big>''' ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.
До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. за подачу позовної заяви до суду необхідно сплатити судовий збрі у розмірі 840 грн 80 коп. за кожну вимогу або за кожного позивача. 

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''
[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування яке набрало законної сили, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний зельний кадастр".]'''''
'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2020-08-19T13:07:55Z

Svitlana.zhmurko: Виконано активні посилання на законодавство

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]

== Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину ==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).]
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України), за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, або про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text "Про захист населення від інфекційних хвороб»]).

При запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.

=== Право на вільне пересування ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб"] наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України.] Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").]
=== Право на освіту ===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, але учасників освітнього процесу ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
=== Право на мирні зібрання ===
Обмежується також право громадян на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0075359-20#Text Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19"] до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Крім того, на всій території України до кінця карантину діє заборона на:

→ з 6 квітня перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

→ з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);

→ перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

→ відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;

→ перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

== Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства ==
* температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
* дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
* члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
* нагадування про засоби індивідуального захисту;
* інформування про заходи профілактики Covid-19;
* вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
* по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
* обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
* тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
* регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
* утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів: ==
* респіратор або маска;
* кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
* заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій. ==

* інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
* місця для обробки рук антисептиком;
* одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
* обмеження контактів працівників з пасажирами;
* соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
* продаж квитків через інтернет;
* наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
* дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
* провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
* додаткові контейнери для ЗІЗ.

== Необхідні вимоги для транспортних засобів ==

* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
* перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
* при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
== Перелік заборон та тимчасових обмежень ==
'''Забороняється''' :
У період карантину заборонено:
- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;
- робота залів очікування рейсу;
- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

'''Тимчасово''' у поїздах не продаватимуть напої та кондитерські вироби, а окріп за потреби наливатимуть у власний посуд пасажирів.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2020-08-05T13:34:31Z

Svitlana.zhmurko: Svitlana.zhmurko перейменував сторінку з Умови перевезення людей у залізничному транспорті та таксі в період карантину на [[Умови перевезення...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України від 17 березня 2020 року № 530-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]

== Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину ==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України), за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Отже при запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.

=== Право на вільне пересування ===
Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб" наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 Конституції України. Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").
=== Право на освіту ===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
=== Право на мирні зібрання ===
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Крім того, на всій території України до кінця карантину діятиме заборона на:

→ з 6 квітня перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

→ з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);

→ перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;

→ відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;

→ перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

== Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства ==
* температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
* дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
* члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
* нагадування про засоби індивідуального захисту;
* інформування про заходи профілактики Covid-19;
* вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
* по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
* обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
* тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
* регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
* утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів: ==
* респіратор або маска;
* кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
* заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій. ==

* інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
* місця для обробки рук антисептиком;
* одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
* обмеження контактів працівників з пасажирами;
* соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
* продаж квитків через інтернет;
* наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
* дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
* провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
* додаткові контейнери для ЗІЗ.

== Необхідні вимоги для транспортних засобів ==

* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
* перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
* при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
== Перелік заборон та тимчасових обмежень ==
'''Забороняється''' :
У період карантину заборонено:
- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;
- робота залів очікування рейсу;
- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

'''Тимчасово''' у поїздах не продаватимуть напої та кондитерські вироби, а окріп за потреби наливатимуть у власний посуд пасажирів.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)

2020-08-04T15:26:07Z

Svitlana.zhmurko:

[[Файл:Зразок заяви до відділу Держгеокадастру.doc|міні]]

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 Указ Президента України від 08.08.95 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 № 899-IV]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР]

== '''Вирішення спору в позасудовому порядку''' ==
 
Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» повноваження видачі громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай), покладені на відповідні районні державні адміністрації.
 
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 п. 5 вищевикладеного Указу] видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією.
 
Перш за все, '''в разі втрати оригіналу сертифікату необхідно опублікувати в пресі інформаційне повідомлення про його втрату'''.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/5/50/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%83.doc Зразок повідомлення в газету] {{Повідомлення! Загублений земельний сертифікат на право на земельну частку пай серії № зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на}}

 
'''Додатково''', '''у разі відсутності даних про сертифікат''' на право на відповідну земельну частку (пай) '''потрібно звернутися до відповідного управління Держгеокадастру своєї місцевості з письмовим запитом''' про надання вичерпної інформації по своєму сертифікату, який видавався громадянину.
 
 
=== '''ЗРАЗОК ЗАЯВИ:''' ===
 
'''Начальнику відділу у _______ районі '''
 
Головного управління Держгеокадастру у ________ області
 
вул. ______, буд. _______, м. __________,
 
________ області, індекс

 
Іванова Івана Івановича,
 
___.____._____ року народження,
 
уродженця с. _________________
 
який зареєстрований та проживає за адресою: ________________
 
Засіб зв'язку +380 _________
 
Ідентифікаційний номер - __________
 
Паспорт серія ___ № ______, виданий ___________________ від ______ р.

ЗАЯВА

У зв’язку із втратою належного мені сертифікату на право на земельну частку пай серії _____ № ______ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. _________ на моє ім’я, Іванова Івана Івановича за № ___ відповідно до розпорядження голови ______________РДА від _________ року, прошу надати мені наступну інформацію:

1. Чи дійсно видавався мені Іванову Івану Івановичу сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ___ № № ________ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. ______ за № ____ відповідно до розпорядження голови __________ РДА від __________ року?

2. Чи отримував Іванов Іван Іванович державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі сертифікату серії ___ № ________ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. ________ за № ____ відповідно до розпорядження голови __________ РДА від _________ року?
3. Додатково прошу вказати повну інформацію про мій сертифікат, що має істотне значення ( площа, цільове призначення, тощо).

4. В разі проведення жеребкування між членами КСП ім. ______ прошу вказати номер та площу земельної ділянки, яка припала Іванову Івану Івановичу та надати схему розташування земельної ділянки для виділення в натурі (на місцевості).

5. Додатково прошу роз’яснити чи можлива видача мені дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) в зв’язку з його втратою?

Додаток: копія мого паспорту на ___ арк.; копія мого ідентифікаційного номеру на ___ арк.

Я, _________________________________________________________, даю згоду на оброблення моїх персональних, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та несу відповідальність за достовірність наданої інформації та поданих документів.
«___» __________ 2019 р. ________________ / _________________/
підпис ПІП
 
=== '''Куди звернутися''' ===

Для отримання дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай), необхідно звернутися письмово '''до районної державної адміністрації''', яка його видала з копією оголошення про втрату сертифікату.

 
=== '''Перелік необхідних документів:''' ===

* Заява про видачу дублікату сертифікату
* копія паспорту
* копія ідентифікаційного номеру
* копія сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) ( '''у разі наявності такої копії''')
* копія оголошення з газети про втрату сертифікату

=== '''Вартість''' ===
Безкоштовно

=== '''Строк розгляду''' ===
 
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»])

== '''Вирішення спору в судовому порядку в порядку спрощеного позовного провадження''' ==
У разі отримання письмової відповіді від районної державної адміністрації про неможливість видати відповідний дублікат сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай), громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (РДА), з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).

=== '''Судовий збір''' ===
За подання заяви Про визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

=== '''Строк розгляду справи''' ===
''Загальний''
 

Суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 187 ЦПК України]).
 
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.ч. 2-3 ст. 189 ЦПК України])
 
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.ч. 2-3 ст. 210 ЦПК України])

=== '''Шаблон позовної заяви про визнання права на земельну частку (пай)''' ===

 
'''ДО _____________ РАЙОНОГО СУДУ '''
 
______________________ОБЛАСТІ
 
вул. _____, буд. ____, м. ___________,
 
_________________ області, індекс
 

Позивач: Іванов Іван Іванович,
 
____.____.______ року народження,
 
уродженець ______________________
 
який зареєстрований та проживає за адресою: _______________________
 
Ідентифікаційний номер – __________
 
Засіб зв'язку +380 ___________
 
Електронна пошта: _________________

 
Відповідач: _________ районна державна
 
адміністрація _________ області
 
вул. ______, буд. ____, м. ____________,
 
____________ область, індекс
 
Засіб зв'язку ______________
 
Електронна пошта: ________________
 

Третя особа: _______________ сільська рада
 
___________ району ____________ області
 
вул. ___________, буд. _____, с. ________,
 
____________ р-ну, ________ області, індекс
 
Засіб зв'язку ____________
 
Електронна пошта: ________________

 
Судовий збір – ___ грн. ___ коп.

 
'''ПОЗОВНА ЗАЯВА'''
про визнання права на земельну частку (пай)
 

Відповідно до розпорядження Вовчанської державної районної адміністрації № ___від _______ року мені була виділена земельна частка (пай), розміром 7,49 умовних кадастрових гектари, розташованої в КСП ім. ________ село ______ _____ району ________ області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано належний сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ___ № ______, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № _____ від _______ року.
 

Однак, станом на цей час вищевказаний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), було втрачено, про що в _________ газеті "______" за № ___ (_____) від ______ року було опубліковано відповідне оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай), серії ___ N _____ на ім'я Іванова Івана Івановича вважати недійсним.
 

Звернувшись усно до ________ районної державної адміністрації ______ області з копією оголошення про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай), мені було роз’яснено, що видати дублікат документа на сьогодні є не можливим, тому мені необхідно вирішити зазначене питання тільки у судовому порядку.
 

Підтвердження мого права на земельну частку (пай), для мене є важливим, так як надасть змогу реалізувати в подальшому свої права та інтереси, отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укласти договір оренди земель сільськогосподарського призначення, тощо.
 

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
 

Виходячи з норм Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Закону України "Про оренду землі", громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.
 

Листом відділу у ______ районі Головного управління Держгеокадастру у _____ області за № _____ від _____ року підтверджується той факт, що реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб, державних актів на право постійного користування, договорів оренди землі за моїм ім’ям не здійснювалася, інформація про наявність зареєстрованого державного акту на вищевказану земельну ділянку (пай) – відсутня.
 

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
 

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
 

Таким чином, на моє ім'я дійсно було оформлено в установленому законом порядку сертифікат на земельну частку (пай), оригінал якого втрачено, державний акт на право власності на земельну ділянку на моє ім’я не виготовлявся, отримати дублікат сертифікату я не маю можливості.
 

На виконання вимог 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляю наступне:
* вжиття заходів досудового врегулювання спору проводилися;
* вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви здійснювалися;
* оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, наявні у позивача;
* іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.
 

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 175-177 ЦПК України, ст. ст. 328, 392 ЦК України, Указом Президента України від 08.08.95 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)",

 
'''П Р О Ш У С УД:'''

 
1. Прийняти позовну заяву і відкрити провадження у справі.
 

2. Визнати за мною, Івановим Іваном Івановичем (______ року народження, уродженець _______, мешканець ________, ідентифікаційний номер – ______) право на земельну частку (пай) розміром 7,49 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж в натурі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в КСП ім. _______ село _____ _______ району ______ області, на підставі сертифікату серія ___ № _____, виданого ______ державною районною адміністрацією _____ області на підставі рішення від _______ р. № ____, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № ____ від ______ р..
 

''Додаток:''
* квитанція щодо сплати судового збору;
* заява до відділу у ______ районі ГУ Держгеокадастру у Х\о від ___.___.2019 р.;
* лист відділу у _________ районі ГУ Держгеокадастру у Х\о від __.___.2019 №______;
* лист РДА від ______ р. вих. № ____________;
* газета від __.___.2019 р. № ___;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою
* SMS-повідомлення;
* копії позовної заяви з відповідним додатком для відповідача та третьої особи.
=== Практика судових рішень ===
* Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 справа № 357/12385/14-ц, провадження 2/357/3771/14.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/41927227

[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]

Файл:Зразок заяви до відділу Держгеокадастру.doc

2020-08-04T15:25:28Z

Svitlana.zhmurko:

Зразок заяви до відділу Держгеокадастру

Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)

2020-08-04T15:24:28Z

Svitlana.zhmurko: Додано зразок оголошення в газету

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 Указ Президента України від 08.08.95 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" від 05.06.2003 № 899-IV]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР]

== '''Вирішення спору в позасудовому порядку''' ==
 
Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» повноваження видачі громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай), покладені на відповідні районні державні адміністрації.
 
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 п. 5 вищевикладеного Указу] видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація проводяться відповідною районною державною адміністрацією.
 
Перш за все, '''в разі втрати оригіналу сертифікату необхідно опублікувати в пресі інформаційне повідомлення про його втрату'''.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/5/50/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%83.doc Зразок повідомлення в газету] {{Повідомлення! Загублений земельний сертифікат на право на земельну частку пай серії № зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на}}

 
'''Додатково''', '''у разі відсутності даних про сертифікат''' на право на відповідну земельну частку (пай) '''потрібно звернутися до відповідного управління Держгеокадастру своєї місцевості з письмовим запитом''' про надання вичерпної інформації по своєму сертифікату, який видавався громадянину.
 
 
=== '''ЗРАЗОК ЗАЯВИ:''' ===
 
'''Начальнику відділу у _______ районі '''
 
Головного управління Держгеокадастру у ________ області
 
вул. ______, буд. _______, м. __________,
 
________ області, індекс

 
Іванова Івана Івановича,
 
___.____._____ року народження,
 
уродженця с. _________________
 
який зареєстрований та проживає за адресою: ________________
 
Засіб зв'язку +380 _________
 
Ідентифікаційний номер - __________
 
Паспорт серія ___ № ______, виданий ___________________ від ______ р.

ЗАЯВА

У зв’язку із втратою належного мені сертифікату на право на земельну частку пай серії _____ № ______ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. _________ на моє ім’я, Іванова Івана Івановича за № ___ відповідно до розпорядження голови ______________РДА від _________ року, прошу надати мені наступну інформацію:

1. Чи дійсно видавався мені Іванову Івану Івановичу сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ___ № № ________ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. ______ за № ____ відповідно до розпорядження голови __________ РДА від __________ року?

2. Чи отримував Іванов Іван Іванович державний акт на право власності на земельну ділянку на підставі сертифікату серії ___ № ________ зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП ім. ________ за № ____ відповідно до розпорядження голови __________ РДА від _________ року?
3. Додатково прошу вказати повну інформацію про мій сертифікат, що має істотне значення ( площа, цільове призначення, тощо).

4. В разі проведення жеребкування між членами КСП ім. ______ прошу вказати номер та площу земельної ділянки, яка припала Іванову Івану Івановичу та надати схему розташування земельної ділянки для виділення в натурі (на місцевості).

5. Додатково прошу роз’яснити чи можлива видача мені дублікату сертифікату на право на земельну частку (пай) в зв’язку з його втратою?

Додаток: копія мого паспорту на ___ арк.; копія мого ідентифікаційного номеру на ___ арк.

Я, _________________________________________________________, даю згоду на оброблення моїх персональних, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» та несу відповідальність за достовірність наданої інформації та поданих документів.
«___» __________ 2019 р. ________________ / _________________/
підпис ПІП
 
=== '''Куди звернутися''' ===

Для отримання дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай), необхідно звернутися письмово '''до районної державної адміністрації''', яка його видала з копією оголошення про втрату сертифікату.

 
=== '''Перелік необхідних документів:''' ===

* Заява про видачу дублікату сертифікату
* копія паспорту
* копія ідентифікаційного номеру
* копія сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) ( '''у разі наявності такої копії''')
* копія оголошення з газети про втрату сертифікату

=== '''Вартість''' ===
Безкоштовно

=== '''Строк розгляду''' ===
 
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян»])

== '''Вирішення спору в судовому порядку в порядку спрощеного позовного провадження''' ==
У разі отримання письмової відповіді від районної державної адміністрації про неможливість видати відповідний дублікат сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай), громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (РДА), з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).

=== '''Судовий збір''' ===
За подання заяви Про визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

=== '''Строк розгляду справи''' ===
''Загальний''
 

Суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 1 ст. 187 ЦПК України]).
 
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.ч. 2-3 ст. 189 ЦПК України])
 
Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті. ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.ч. 2-3 ст. 210 ЦПК України])

=== '''Шаблон позовної заяви про визнання права на земельну частку (пай)''' ===

 
'''ДО _____________ РАЙОНОГО СУДУ '''
 
______________________ОБЛАСТІ
 
вул. _____, буд. ____, м. ___________,
 
_________________ області, індекс
 

Позивач: Іванов Іван Іванович,
 
____.____.______ року народження,
 
уродженець ______________________
 
який зареєстрований та проживає за адресою: _______________________
 
Ідентифікаційний номер – __________
 
Засіб зв'язку +380 ___________
 
Електронна пошта: _________________

 
Відповідач: _________ районна державна
 
адміністрація _________ області
 
вул. ______, буд. ____, м. ____________,
 
____________ область, індекс
 
Засіб зв'язку ______________
 
Електронна пошта: ________________
 

Третя особа: _______________ сільська рада
 
___________ району ____________ області
 
вул. ___________, буд. _____, с. ________,
 
____________ р-ну, ________ області, індекс
 
Засіб зв'язку ____________
 
Електронна пошта: ________________

 
Судовий збір – ___ грн. ___ коп.

 
'''ПОЗОВНА ЗАЯВА'''
про визнання права на земельну частку (пай)
 

Відповідно до розпорядження Вовчанської державної районної адміністрації № ___від _______ року мені була виділена земельна частка (пай), розміром 7,49 умовних кадастрових гектари, розташованої в КСП ім. ________ село ______ _____ району ________ області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та видано належний сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ___ № ______, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № _____ від _______ року.
 

Однак, станом на цей час вищевказаний оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), було втрачено, про що в _________ газеті "______" за № ___ (_____) від ______ року було опубліковано відповідне оголошення про те, що загублений сертифікат на земельну частку (пай), серії ___ N _____ на ім'я Іванова Івана Івановича вважати недійсним.
 

Звернувшись усно до ________ районної державної адміністрації ______ області з копією оголошення про втрату сертифікату на право на земельну частку (пай), мені було роз’яснено, що видати дублікат документа на сьогодні є не можливим, тому мені необхідно вирішити зазначене питання тільки у судовому порядку.
 

Підтвердження мого права на земельну частку (пай), для мене є важливим, так як надасть змогу реалізувати в подальшому свої права та інтереси, отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укласти договір оренди земель сільськогосподарського призначення, тощо.
 

Згідно ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай) також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
 

Виходячи з норм Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" та Закону України "Про оренду землі", громадяни - власники сертифікатів на право на земельну частку (пай) до виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок мають право укладати договори оренди земель сільськогосподарського призначення, місце розташування яких визначається з урахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування, відповідно до цих сертифікатів з дотриманням вимог цього Закону.
 

Листом відділу у ______ районі Головного управління Держгеокадастру у _____ області за № _____ від _____ року підтверджується той факт, що реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку фізичних осіб, державних актів на право постійного користування, договорів оренди землі за моїм ім’ям не здійснювалася, інформація про наявність зареєстрованого державного акту на вищевказану земельну ділянку (пай) – відсутня.
 

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
 

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
 

Таким чином, на моє ім'я дійсно було оформлено в установленому законом порядку сертифікат на земельну частку (пай), оригінал якого втрачено, державний акт на право власності на земельну ділянку на моє ім’я не виготовлявся, отримати дублікат сертифікату я не маю можливості.
 

На виконання вимог 175 Цивільного процесуального кодексу України, повідомляю наступне:
* вжиття заходів досудового врегулювання спору проводилися;
* вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви здійснювалися;
* оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, наявні у позивача;
* іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав не подано.
 

Тому, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 175-177 ЦПК України, ст. ст. 328, 392 ЦК України, Указом Президента України від 08.08.95 року N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)",

 
'''П Р О Ш У С УД:'''

 
1. Прийняти позовну заяву і відкрити провадження у справі.
 

2. Визнати за мною, Івановим Іваном Івановичем (______ року народження, уродженець _______, мешканець ________, ідентифікаційний номер – ______) право на земельну частку (пай) розміром 7,49 умовних кадастрових гектарів, без визначення меж в натурі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в КСП ім. _______ село _____ _______ району ______ області, на підставі сертифікату серія ___ № _____, виданого ______ державною районною адміністрацією _____ області на підставі рішення від _______ р. № ____, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № ____ від ______ р..
 

''Додаток:''
* квитанція щодо сплати судового збору;
* заява до відділу у ______ районі ГУ Держгеокадастру у Х\о від ___.___.2019 р.;
* лист відділу у _________ районі ГУ Держгеокадастру у Х\о від __.___.2019 №______;
* лист РДА від ______ р. вих. № ____________;
* газета від __.___.2019 р. № ___;
* копія паспорту;
* копія ідентифікаційного номеру;
* заявка про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою
* SMS-повідомлення;
* копії позовної заяви з відповідним додатком для відповідача та третьої особи.
=== Практика судових рішень ===
* Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 справа № 357/12385/14-ц, провадження 2/357/3771/14.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/41927227

[[Категорія: Право власності на землю]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]

Файл:Зразок повідомлення в газету.doc

2020-08-04T15:19:39Z

Svitlana.zhmurko:

Додано зразок документу

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2020-08-04T14:27:10Z

Svitlana.zhmurko: Додано ще одни розділ, а саме "Поняття та істотні уомви договору орнеди землі". В другому розділі зроблено маркований список . Виділено те на

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 року № 858-IV]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України “Про Державний земельний кадастр”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220 “Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/42F78B0BAAD38DCAC2257B7C0044DC05 Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Офіційний веб-сайт Верховного суду України] 

== Поняття та істотні умови договору оренди землі. ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. 

Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»], <nowiki>''</nowiki>'''''договір оренди землі<nowiki>''</nowiki>''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. 
Порядок укладання договору оренди землі визначено ст. 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону. 

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування. 

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.''' 

Відповідно до ст. 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ]). 

Згідно ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК УКраїни]. 

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 

У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. 
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 

Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування. 

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. 

Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. 
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. 

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. 

Також ст. 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. 

Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. 

Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. 
Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). 

== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==

Згідно з ч. 1 ст. 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. 

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. 

За змістом ч. 2 ст. 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. 

'''Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''': 

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки). 

Слід звернути увагу, що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру. 
* - строк дії договору; 
* - орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. 
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші. 

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (ст. 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]). 

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]). 

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 

Відповідно до ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%E7%E5%EC%E5%EB%FC%ED Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації. 
 

==Судова практика з розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними (нікчемними)==

=== Різниця термінів “недійсність” і “нікчемність” правочину ===

Термін «нікчемність правочину», передбачений Цивільним кодексом України, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд. Що ж стосується оспорюваного правочину, то він може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду. 

Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК України та іншими законодавчими актами, повинні мати імперативний характер. Тому за такими вимогами є неприпустимим укладення мирових угод як таких, що суперечать законодавству. 

При розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в цьому кодексі немає спеціальної підстави (норми) для цього. 

Визнання правочину недійсним пов’язане з анулюванням майнових наслідків його вчинення і встановленням наслідків, передбачених законом. Тому належне вирішення цього питання має велике значення не тільки для учасників таких правовідносин, а й для третіх осіб. 

Норма ч. 1 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є загальною. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] вона застосовується, якщо законом не встановлено особливі умови застосування наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 

Згідно зі статтями 215 і 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], суди вправі з дотриманням правил підсудності розглядати позови: 
* про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності; 
* про встановлення нікчемності правочину і застосування наслідків його недійсності. 

Звернутися з вимогою про встановлення нікчемності правочину позивач вправі, якщо є спір про наявність або відсутність такого факту. Звернення окремо з такою вимогою, без застосування наслідків недійсності правочину, є правом позивача, тому у випадку пред’явлення такого факту вона підлягає розгляду, власне кажучи, з констатацією в резолютивній частині рішення факту нікчемності правочину, або відмови в цьому. 

Разом з тим, якщо позивач не заявляв окремо вимогу про встановлення нікчемності правочину, а посилається на її нікчемність при обґрунтуванні іншої пред’явленої вимоги, суди не вправі посилатися на відсутність рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинні дати оцінку таким доводам позивача в мотивувальній частині рішення або ухвалити додаткове рішення. 

Стосовно положення ч. 2 ст. 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] про те, що суд не вимагає визнання правочину недійсним, якщо його недійсність встановлена законом, необхідно зазначити, що така потреба може виникнути у разі, коли: сторони виконали певні умови нікчемного правочину, який нотаріально посвідчений; він порушує права третіх осіб; він зареєстрований у державних органах тощо. У таких випадках рішенням суду, який лише констатує недійсність правочину, можуть бути визначені відповідні правові наслідки недійсності правочину, зобов’язано державні органи скасувати його реєстрацію тощо. 

Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов’язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом. І хоча реституція не передбачена у ст. 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] як один із способів захисту, проте норма ч. 1 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є імперативною і суд має забезпечити зазначені в ній правові наслідки. 

Потрібно враховувати, що наслідком визнання правочину недійсним не може бути його розірвання. Застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину можливе лише за наявності рішення про визнання такого правочину недійсним. 

=== Порушення права позивача ===

Значну частину справ, що розглядають суди загальної юрисдикції, становлять справи у сфері орендних відносин, зокрема спори щодо визнання договорів оренди недійсними. Попри існування досить широкої законодавчої бази з вказаної категорії спорів, у правозастосовчій діяльності виникає чимало питань: 
* з якого моменту договір оренди слід вважати недійсним; 
* чи може визнаватися недійсним договір, який розірвано; 
* хто може звертатися до суду з відповідними позовами тощо? 

Про окремі аспекти судової практики, в питанні недійсності договорів оренди земельної ділянки, добре описується в статті Ніни Кучерук, «Jurimex, ЮК» яка опублікована в професійному юридичному виданні «Юридична газета» від 1 квітня 2016 року. А саме: необхідною умовою для звернення до суду з позовом про визнання оспорюваного договору оренди недійсним є порушення вказаним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому на сторони правочину вказані вимоги поширюються так само, як і на інших заінтересованих осіб, про що наголошується й у рішеннях Верховного Суду України. 

Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54300969 постанові від 09.12.2015 р. у справі № 6-849цс15], у якій позивачем виступала сторона правочину, Верховний Суд України зазначає, що суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача та, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні. Суд вищої інстанції звертає увагу, що у справі про визнання недійсним договору оренди землі, з підстав відсутності у ньому істотних умов, суд має установити, чи дійсно порушуються права орендодавця, у зв’язку з відсутністю у договорі оренди таких умов, визначити істотність цих умов, а також з’ясувати, у чому саме полягає порушення його законних прав. 

Найбільш складно у таких спорах довести (встановити) порушення прав інших заінтересованих осіб, що не є сторонами оспорюваного правочину. Як свідчить судова практика, у спорах про визнання недійсними договорів оренди суди встановлюють порушення переважних прав орендарів, корпоративних прав учасників господарського товариства тощо. Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46078534 постанові від 01.07.2015 р. у справі №3-327гс15] Верховний Суд України визнав можливим оспорення акціонером (учасником) господарського товариства договору оренди, вчиненого цим товариством, якщо відповідні позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав такого учасника (акціонера). У цій справі Верховний Суд України підтримав позицію попередніх судових інстанцій, які вбачали порушення оскаржуваним правочином корпоративних прав позивача як учасника з часткою 70% статутного капіталу щодо управління справами товариства та розподілу прибутку від господарської діяльності товариства. 

=== Предмет оспорювання ===

За чинним законодавством України недійсним може бути визнано договір, який містить усі істотні умови (укладений правочин). Винятки з цього правила становлять підписані до 05.04.2015 р. договори оренди землі, які за відсутності істотної умови можуть визнаватися недійсними, згідно зі ст. 15 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»] у відповідній редакції. 

Поряд з цим Верховний Суд України висуває додаткові вимоги до предмета оспорювання. Так, за позицією вказаного судового органу, недійсним може бути визнаний не лише укладений договір оренди, але й чинний (не розірваний тощо) на момент розгляду справи. Такий висновок випливає з [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанови від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15], у якій Верховний Суд України вказує про відсутність підстав для визнання недійсним на майбутнє договору оренди, оскільки останній було розірвано сторонами. 

Тобто, якщо враховувати вказані висновки, незаконний договір оренди не завжди може бути визнано недійсним, навіть за наявності усіх передбачених законом підстав недійсності оспорюваного правочину. Така позиція викликає чимало питань, адже за законодавством України недійсним визнається правочин з підстав недодержання певних вимог на момент його вчинення. Подальше розірвання договору оренди на факт наявності (відсутності) таких підстав не впливає та чинності правочину у період з його укладення до розірвання не усуває, а отже, не може перешкоджати визнанню недійсним договору, який суперечить законодавству. Вочевидь, у протилежному випадку такий підхід призведе до «узаконення» протягом певного періоду неправомірних договорів, що у правовій державі є недопустимим. 

=== Момент недійсності ===

Неоднозначно у правозастосовчій діяльності вирішується питання щодо визначення моменту, з якого договір оренди слід вважати недійсним. На законодавчому рівні це питання регулюється ч. 1 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Незважаючи на те, що законодавець чітко визначає момент недійсності правочинів і не встановлює будь-яких особливостей, залежно від їх виду, у судовій практиці сформувалось декілька діаметрально протилежних підходів щодо визначення моменту недійсності договорів оренди. 

Так, у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/51990009 постанові від 29.09.2015 р. у справі №925/2375/14] Вищий господарський суд України дійшов висновку про визнання недійсним договору оренди з моменту його вчинення, зазначивши, що приписи ч. 1 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] щодо моменту недійсності правочину (будь-якого: нікчемного чи оспорюваного) не передбачають можливість іншого різного визначення моменту недійсності правочину, у тому числі, залежно від моменту прийняття судового рішення. 

Натомість, іншої позиції дотримується Верховний Суд України у своїй [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанові від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15], вказуючи на можливість визнання договору оренди недійсним лише на майбутнє. Своє рішення суд вищої інстанції мотивує тим, що фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює (у разі його недійсності) проведення між сторонами двосторонньої реституції, а тому, з огляду на ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення. 

Зазначений правовий підхід видається суперечливим та не узгоджується з нормами чинного законодавства. По-перше, єдиною нормою, яка визначає момент недійсності правочину є ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Інших правил, які б встановлювали цей момент, у тому числі щодо договорів оренди землі, жодний законодавчий акт не містить. 

По-друге, ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], на яку посилається Верховний Суд України при обґрунтуванні свого висновку, не визначає момент, з якого настає недійсність правочину, а лише вказує на наслідки його недійсності. Так, відповідно до вказаної правової норми, виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. 

Аналогічні ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України] положення містяться у ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої, якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Тобто як ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], так і ч. 2 ст. 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] лише визначають правові наслідки, які настають у разі встановлення факту недійсності договору. 

По-третє, [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/46803652 постанова Верховного Суду України від 01.07.2015 р. у справі №3-195гс15] фактично ґрунтується на помилковому ототожненні поняття «договору» та «зобов’язання», які є різними цивільно-правовими категоріями. Зокрема, відповідно до ст. 11, 509 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є лише однією з підстав виникнення відповідного зобов’язання. Натомість, як вбачається з вищезазначеної постанови, суд посилається на ч. 3 ст. 207 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 ГК України], у якій йдеться про визнання недійсним та припинення на майбутнє зобов’язання, а не договору. 

По-четверте, у вказаній ситуації видаються надуманими мотиви суду щодо неможливості проведення між сторонами двосторонньої реституції у разі фактичного користування майном на підставі договору оренди, оскільки чинне законодавство не ставить визначення моменту недійсності такого договору у залежність від можливості застосування двосторонньої реституції. До того ж правові наслідки недійсності договорів оренди чітко визначені ч. 2 ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], відповідно до якої, у разі недійсності правочину, кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, – відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 

Під час захисту охоронюваних законом інтересів та прав власників земельних ділянок у сфері орендних правовідносин важливою гарантією є порушення істотних умов договору оренди та встановлення відсутності волевиявлення особи на укладання договору оренди з підстав визначених чинним законодавством, що породжує в собі вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним у судовому порядку. 

Крім встановлення факту відсутності істотних умов в договорі оренди земельної ділянки, суд також має вказати в мотивувальній частині свого рішення, яким саме чином це порушило суб’єктивні права позивача. Тільки в цьому випадку рішення суду можна буде вважати законним та обґрунтованим. 

Обов‘язковою умовою для визнання договору оренди землі недійсним є не тільки відсутність певних істотних умов в договорі, а і встановлене судом порушення прав позивача такою відсутністю ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42665525 Постанова ВСУ у справі № 6-233цс14]). 

Тобто основний предмет доказування в такого роду справах буде складатись щонайменше з 2-х пунктів: 

* чи дійсно відсутні в договорі оренди земельної ділянки певні істотні умови, обов’язковість яких встановлена Законом; 

* та яким чином відсутність істотних умов порушує права позивача. 

Таким чином, наразі у правозастосовчій діяльності сформувалися суперечливі правові підходи щодо визначення моменту недійсності договору оренди, предмета оспорювання тощо. Наявність зазначених правових позицій на рівні постанов Верховного Суду України може призводити до труднощів у застосуванні відповідних правових норм судами нижчих інстанцій, для яких висновки вказаного судового органу є обов’язковими. У свою чергу, у разі невідповідності висновків Верховного Суду України законодавству, суди вправі користуватись наданим їм Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд» правом відступу від таких висновків з одночасним наведенням відповідних мотивів.

[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2020-08-04T12:01:58Z

Svitlana.zhmurko:

<nowiki>== Нормативна база ==</nowiki>

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 17 березня 2020 року № 530-IX
- [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]

== Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину ==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України), за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Отже при запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.

=== Право на вільне пересування ===
Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб" наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 Конституції України. Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

=== Право на освіту ===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
=== Право на мирні зібрання ===
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Крім того, на всій території України до кінця карантину діятиме заборона на:
• з 6 квітня перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;;
• з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);
• перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;
• відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;
• перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

== Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства ==
* температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
* дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
* члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
* нагадування про засоби індивідуального захисту;
* інформування про заходи профілактики Covid-19;
* вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
* по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
* обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
* тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
* регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
* утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів: ==
* респіратор або маска;
* кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
* заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій. ==

* інформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
* місця для обробки рук антисептиком;
* одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
* обмеження контактів працівників з пасажирами;
* соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
* продаж квитків через інтернет;
* наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
* дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
* провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
* додаткові контейнери для ЗІЗ.

== Необхідні вимоги для транспортних засобів ==

* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
* перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
* при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
== Перелік заборон та тимчасових обмежень ==
'''Забороняється''' :
У період карантину заборонено:
- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;
- робота залів очікування рейсу;
- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

'''Тимчасово''' у поїздах не продаватимуть напої та кондитерські вироби, а окріп за потреби наливатимуть у власний посуд пасажирів.

[[Захист прав споживачів.]]
[[Категорія: Договірне (зобов'язальне) право]]
[[Ктегорія:Цивільне право]]

Умови перевезення пасажирів у громадському, залізничному транспорті та таксі в період карантину

2020-08-04T11:58:58Z

Svitlana.zhmurko: Створена сторінка: == Нормативна база == - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] - [https://...

== Нормативна база ==
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Tex Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб]"
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)"] від 17 березня 2020 року № 530-IX
- [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-postanovi-kabinetu-ministriv-ukrm020420ayini-vid-11-bereznya-2020-r-211 Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів"]

== Поняття карантину та перелік обмежень прав громадян України в період карантину ==
Карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб (стаття 1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров'я України), за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб»).
Отже при запровадженні карантину по всій території України а бо на якійсь її частині, діючим законодавством України передбачено певний перелік прав громадян України.

=== Право на вільне пересування ===
Закон України "Про захист населення від від інфекційних хвороб" наділяє повноваженнями місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування встановлювати особливий режим в'їзду на територію карантину та виїзду з неї громадян і транспортних засобів, а у разі потреби – проводити санітарний огляд речей, багажу, транспортних засобів та вантажів в умовах карантину, а також створювати на в'їздах і виїздах з території карантину контрольно-пропускні пункти.
Так, це є обмеженням прав людини на свободу пересування, закріплених у статті 33 Конституції України. Однак, пункт 4 статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що право вільного пересування в певних місцевостях може підлягати обмеженням, що встановлено законом і виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред’явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину (стаття 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб").

=== Право на освіту ===
Під час карантину існують певні обмеження щодо права на освіту, що полягає у забороні під час карантину відвідування закладів освіти її здобувачами, однак освітян ніхто не обмежує у праві здобувати освіту дистанційно.
=== Право на мирні зібрання ===
Обмежено також право особи на свободу мирних зібрань. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" до 22 травня 2020 року заборонено проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, індивідуальних тренувальних занять (біг, хода, їзда на велосипеді, фігурне катання, рух на активних візках спортсменів з інвалідністю), навчально-тренувальних зборів спортсменів національних збірних команд України з олімпійських, не олімпійських, національних видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту, зокрема респіраторами або захисними масками, у тому числі виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Крім того, на всій території України до кінця карантину діятиме заборона на:
• з 6 квітня перебування в громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;;
• з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей, які не досягли 14 років);
• перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;
• відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу, соціального захисту, установ і закладів, що надають соціальні послуги;
• перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

== Перелік вимог дотримання яких є обов’язковим для працівників транспортного підприємства ==
* температурний скринінг перед початком роботи, з визначенням відповідальної особи яка проводить температурний скринінг ;
* дотримання відстані між водієм і пасажирами не менше 1 м або наявність фізичних бар'єрів;
* члени екіпажу - в масках або респіраторах без клапана;
* нагадування про засоби індивідуального захисту;
* інформування про заходи профілактики Covid-19;
* вологе прибирання перед рейсом з дезінфікуючими засобами;
* по можливості біля вхідних дверей - антисептик;
* обмеження масових зборів у закритих приміщеннях;
* тимчасове відсторонення осіб з групи ризику;
* регулярне миття рук і обробка антисептиком що три години й частіше;
* утримання від контактів з особами з ознаками респіраторних захворювань;
* утримання від відвідування робочого місця та самоізоляція при симптомах респіраторного захворювання.
*
*
== Перелік вимог для пасажирів: ==
* респіратор або маска;
* кількість пасажирів не більша, ніж кількість місць для сидіння;
* у разі перевезення в регіони, де немає послаблення карантину - кількість пасажирів не більша, ніж 50% кількості наявних місць для сидіння;
* заборона роботи залів очікування рейсу
*
== Перелік вимог до автостанцій. ==

і
* нформаційні матеріали щодо профілактики Covid-19;
* місця для обробки рук антисептиком;
* одночасне перебування у приміщенні автостанції не більше 1 особи на 10 кв. м
* обмеження контактів працівників з пасажирами;
* соціальне дистанціювання 1,5 м в чергах;
* продаж квитків через інтернет;
* наявність рідкого мила, антисептиків та паперових рушників у санвузлах;
* дезінфекція поверхонь кожні 6 годин і частіше;
* провітрювання робочих приміщень кожні дві години;
* додаткові контейнери для ЗІЗ.

== Необхідні вимоги для транспортних засобів ==

* інформаційні матеріали, щодо профілактики Covid-19 (оголошення в салоні, наочна інформація);
* перед кожним рейсом вологе прибирання транспортного засобу з використанням миючих та дезінфікуючих засобів, у тому числі місць контакту рук пасажирів ( поручні, місця сидіння…)
* за можливості біля вхідних дверей розмістити спиртовмісні антисептики з концентрацією активної діючої речовини понад 60% для ізопропілового спирту та понад 70% для етилового спирту
* при сприятливих погодних умовах рекомендовано здійснювати перевезення при відкритих вікнах
== Перелік заборон та тимчасових обмежень ==
'''Забороняється''' :
У період карантину заборонено:
- перевезення пасажирів без респіратору або захисної маски;
- робота залів очікування рейсу;
- утворення черг у місцях можливого скупчення пасажирів.

'''Тимчасово''' у поїздах не продаватимуть напої та кондитерські вироби, а окріп за потреби наливатимуть у власний посуд пасажирів.

[[Захист прав споживачів.]]
[[Категорія: Договірне (зобов'язальне) право]]
[[Ктегорія:Цивільне право]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2019-12-04T15:08:02Z

Svitlana.zhmurko: /* Види насильства */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України « Про запобігання та протидію домашньому насильству»] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс про адміністративні правопорушення] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/616-2003-п Постанова КМУ "Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу"] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1105-14 Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України.] 
== Поняття та види насильства ==
'''домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; 

'''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру; 

'''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи; 

'''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності; 

'''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру. 
== Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству. ==
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 

* подружжя;
* колишнє подружжя;
* наречені;
* мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
* особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
* особи, які мають спільну дитину (дітей);
* батьки (мати, батько) і дитина (діти);
* дід (баба) та онук (онука);
* прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
* вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
* рідні брати і сестри;
* інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
* діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
* опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
* прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання, а також на суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
== Суб’єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидію домашньому насильству ==
'''Суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є''': 

* спеціально уповноважені органи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* інші органи та установи, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб;
* громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

'''До інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать:''' 

* служби у справах дітей;
* уповноважені підрозділи органів Національної поліції України;
* органи управління освітою, навчальні заклади, установи та організації системи освіти;
* органи охорони здоров’я, установи та заклади охорони здоров’я;
* центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* суди;
* прокуратура;
* уповноважені органи з питань пробації. 

'''До загальних служб підтримки постраждалих осіб належать заклади, які, у тому числі, надають допомогу постраждалим особам:''' 
* центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;
* притулки для дітей;
* центри соціально-психологічної реабілітації дітей;
* соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка);
* центри соціально-психологічної допомоги;
* територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
* інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги постраждалим особам. 
До спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать притулки для постраждалих осіб, центри медико-соціальної реабілітації постраждалих осіб, кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим особам та особам, які постраждали від насильства за ознакою статі, а також заклади та установи, призначені виключно для постраждалих осіб та осіб, які постраждали від насильства за ознакою статі. 
== Обмежувальний та терміновий припис ==
'''Обмежувальний припис'''- встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Обмежувальний припис видається судом на строк від 1 до 6 місяців.
За видачою можуть звернутися: постраждала особа або її представник; у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра),мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування; у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.
Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання(перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах(у разі їх створення) рад за місцем їх проживання(перебування) постраждалої особи. 
'''Терміновий заборонний припис''' – спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження повторного вчинення такого насильства.
Терміновий заборонний припис видається уповноваженим підрозділом Національної поліції на строк до 10 днів.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого органу Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія – постраждалій особі або її представнику. 
'''Заходи які обмежуються:''' 
* Заборона перебувати в місці спільного проживання(перебування) з постраждалою особою;
* Усунення перешкод у користуванні майном , що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
* Обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
* Заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання(перебування),навчання ,роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
* Заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу ,якщо вона за власним бажанням перебуває у місці ,невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
* Заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. 
'''Заходи які забороняються:''' 
* Зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
* Заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
* Заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. 
== Повноваження служб,органів у сфері запобігання та протидію домашньому насильству ==
'''Повноваження служб у справах дітей у сфері запобігання та протидію домашньому насильству стосовно дітей:''' 
1.Розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини та дитини-кривдника; 
2.Прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до кол-центру; 
3.Інформування постраждалої дитини та дитини кривдника, її батьків, їхніх законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися; 
4.Влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітаціїї дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини зі своїми батьками, іншими законними представниками; 
5.Проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей; 
6.Порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною- кривдником; 
7.Звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
'''Повноваження органів опіки і піклування у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини''' 
1.Захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника( звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді, в тому числі про видачу обмежувального припису); 
2.Безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям кривдникам, які мають статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 
3.Розгляд питання про доцільність відібрання дитини або позбавлення батьківських прав стосовно дитини; 
4.Розгляд у порядку , встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна ( піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про звільнення особи від обов’язків опікуна(піклувальника) дитини, розірвання договору про патронат над дитиною, скасування рішення про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини; 
5.Надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини; 
6.Надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини; 
7.Влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя у звязку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі; 

[[Категорія:сімейне право]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2018-11-22T08:43:52Z

Svitlana.zhmurko: /* Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України «Про загальну середню освіту»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в України»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1219-08 Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866.]

== Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) ==

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, (далі - спеціальна школа (школа-інтернат), що забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації. 

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно - розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. 

Спеціальна загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад з продовженим днем, що забезпечує навчання, виховання та корекційно-розвиткову роботу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави. 

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" спеціальна школа (школа-інтернат) за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) може бути державної, комунальної чи приватної форм власності. 

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) діє на підставі Статуту.

Статут спеціальної школи (школи-інтернату) затверджується власником (для державних та комунальних спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) - відповідним органом управління освітою, для приватної спеціальної школи (школи-інтернату) - погоджується з відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 

Діяльність спеціальної школи (школи-інтернату), заснованої на приватній формі власності, здійснюється за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. 

== Головні завдання спеціальної школи (школи-інтернату) ==

Головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є:
#забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
#розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мисленнявихованців,здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
#сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
#сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
#забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців);
#здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.

== Види і структура спеціальних спеціальних загальноосвітніх шкіл та строки навчання ==

Спеціальні школи (школи – інтернати) розподіляються за ступенями – І, ІІ та ІІІ ступеню та за видами відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. 

Спеціальні школи (школи-інтернати) I, I-II, I-III ступенів можуть функціонувати разом або самостійно:
*I ступінь - початкова школа (підготовчий клас, 1-4 класи, строк навчання 5 років);
*II ступінь - основна школа (5-9 (10) класи, строк навчання 5 (6) років);
*III ступінь - старша школа з профільним спрямуванням навчання (11-13 класи, строк навчання 3 роки). 

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей функціонують такі основні види спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів):
#для глухих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим слухом - I-III ступенів;
#для сліпих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим зором - I-III ступенів;
#для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - I-III ступенів;
#для дітей з тяжкими порушеннями мовлення - I-II ступенів;
#для дітей із затримкою психічного розвитку - I-II ступенів;
#для розумово відсталих дітей - I-II ступенів.

== Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах) ==

Комплектування спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) учнями здійснюється управліннями освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи управління освітою). 

Направлення дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюється на бажання батьків (осіб, що їх замінюють) на підставі висновків відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. 

Органи управління освітою, у підпорядкуванні яких немає спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) певних видів, щороку з 1 червня до 1 серпня спільно з органами управління освітою, на території яких розташована спеціальна школа (школа-інтернат) потрібного виду, вирішують питання про направлення дітей до таких закладів. 

== Перелік необхідних документів ==

Зарахування учнів до спеціальної школи (школи-інтернату) проводиться, як правило, до початку навчального року наказом директора на підставі таких документів:
#направлення відповідного органу управління освітою;
#заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
#особової справи (витягу з особової справи) та документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які зараховуються до підготовчого, першого класів);
#індивідуальної програми реабілітації інваліда (для дитини-інваліда);
#довідок про стан здоров'я дитини: "Медична карта дитини" (ф. N 026/о );
#витяг з "Історії розвитку дитини" (ф. N 112/о ) з даними про результати аналізів (загальний аналіз крові та сечі, мазок із зіва на дифтерію, аналіз калу на дезгрупу, яйця глистів, зшкребок на ентеробіоз);
#копії "Карти профілактичних щеплень" (ф. N 063/о );
#довідки закладу охорони здоров'я про те, що дитина не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

Усі діти з недорозвиненням мовлення повинні мати висновок сурдолога. 

Для зарахування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, окрім зазначених, подаються документи, передбачені пунктом 37 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866. 

Документи, необхідні для зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату), подаються особисто батьками або особами, які їх замінюють. 

Направлення дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) відповідного виду здійснюється за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій відповідно до медичних показань і протипоказань. 

== Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату). ==

[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluR01LZ0tydzlTbTg/view?usp=sharing Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату).]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації

2018-11-22T08:11:20Z

Svitlana.zhmurko: /* Опис суттєвих аспектів, що впливають на вирішення проблеми */

== Нормативна база ==

# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закон України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року № 1932-XII]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року N 3543-XII]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/113-19 Закон України «Про затвердження Указу Президента України про часткову мобілізацію» від 15 січня 2015 року № 113-VIII]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-IV]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року N 1975-XII]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Указ Президента України №15/2015 «Про часткову мобілізацію» від 14 січня 2015 року № 15/2015]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Рішення Ради національної безпеки та оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014]

== Опис суттєвих аспектів, що впливають на вирішення проблеми ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Ст. 119 КЗпП України] встановлено, що за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом але не більше ніж на строк укладеного контракту (раніше 1 рік), зберігаються місце роботи, посада і компенсується з бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову не залежно від підпорядкування та форми власності підприємства ( раніше – лише за рахунок підприємства). Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 
За працівниками призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від форм власності та підпорядкування і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата заробітної плати за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». 

=== Трудові спори ===
Трудові спори — це неврегульовані внаслідок безпосередніх переговорів розбіжності між працівником (колективом працівників) і працедавцем з приводу застосування норм трудового законодавства, а також встановлення нових або зміни існуючих умов праці. 
Індивідуальні трудові спори про застосування чинного законодавства про працю вирішуються в порядку, пеедбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 главою 15 КЗпП] "Індивідуальні трудові спори". 
За ознакою підвідомчості можна виділити три види порядку розгляду індивідуальних трудових спорів: 
1. Загальний порядок, відповідно до якого спір послідовно розглядається у комісії по трудових спорах і в суді. Причому, розгляд одних спорів може закінчитися в комісії, якщо сторони не оскаржать її рішення і спір не буде перенесено до суду. В протилежному випадку - кожна зі сторін має право звернутися до суду.

2. Судовий порядок, при якому трудовий спір безпосередньо розглядається в суді.

3. Особливий порядок, що передбачає особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових і інших установ прокуратури, які мають класні чини.
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статі 232 КЗпП України] безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 
# працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;
# працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу] (мається на увазі спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали та прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством. 

=== Строки звернення до суду першої інстанції за вирішенням трудового спору ===
Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. 
У разі пропуску з поважних причин строків, установлених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 233 цього Кодексу], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. 

=== Порядок звернення до суду за захистом порушених справ ===
Працівник права якого були порушені повинен звернутись до суду з позовною заявою, що повинна відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст.ст. 118-120 Цивільного-процесуального кодексу України]. 
Позовна заява — установлена законом форма звернення до суду за вирішенням спору про суб'єктивне право. 
Письмова форма позову дозволяє чітко фіксувати зміст заявлених вимог, їх відповідність закону, час і місце пред'явлення позову, оперативно виявляти та усувати недоліки і помилки, допущені заявником. Таким чином, форма позовної заяви — одна з діючих гарантій права позивача та відповідача на судовий захист. 
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 зі ст.119 ЦПК] позовна заява повинна містити: 
# найменування суду, до якого подається заява;
# ім'я (найменування) позивача й відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий;
# зміст позовних вимог;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
# зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;
# перелік документів, що додаються до заяви.
Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подачі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч.З ст.119 ЦПК)]. У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч.б ст.119 ЦПК)]. Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч. 7 ст.119 ЦПК)]. 

=== Вартість ===
Відповідно до п.1 ч.1 ст 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору звільнені позивачі у справах про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. 

=== Основні аспекти на які потрібно звернути увагу суду ===
Відповідно до ст. 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1932-12 Закону України «Про оборону України»] особливий період-період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації, чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій. 
Згідно із статтею 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] особливий період – період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ, організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. 
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженого [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Законом України від 17.03.2014 року №1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»] оголошено проведення часткової мобілізації.
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»], введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція. 
Збройні сили України приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів у відповідності до норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом».] 
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15/2015 Указу Президента України від 14.01.2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію»] затвердженого Законом України №113-VIII , з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави оголошено та зобов’язано провести потягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб. 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. 
Водночас зазначеним Законом України передбачено такий захід як демобілізація – комплекс заходів, рішення про порядок і терміни яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – на організацію і штати мирного часу. 
Згідно із статтею11 вказаного закону, рішення про мобілізацію, із внесенням його на затвердження Верховною Радою України, приймає Президент України. 
Крім цього питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду.
Вищий адміністративний суд України у постанові від 16.02.2015 року (справа №800/582/14) виходячи із системного аналізу норм [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду.
Ураховуючи вищезазначене, з огляду на зміст заходів мобілізації, визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»], з 17.03.2014 року і по теперішній час, незважаючи на те, що у 2016 році рішення про проведення мобілізації не оголошувалось, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду. Таким чином доходимо висновку, що працівники, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі оголошення рішення про мобілізацію та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 119 Кодексу законів про працю України] «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків»: на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) , середнього заробітку. 

== Підстави для відмови ==
Позовна заява не відповідає вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 119 ЦПК України]; 
Пропущено строки позовної давності визначені законодавством. 

== Порядок оскарження рішення суду ==
Апеляційне провадження є однією із форм контролю за діяльністю судів першої інстанції вищестоящим судом, який перевіряє законність та обґрунтованість прийнятих ними рішень та ухвал, що не набрали законної сили. Наявність такого виду провадження дозволяє захистити законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб шляхом попередження вступу в законну силу незаконних рішень та ухвал суду. Саме апеляційне провадження дає можливість в найкоротші строки виправити судові помилки, сприяє підвищенню якості роботи судів першої інстанції і скеруванню судової практики в строгій відповідності вимогам закону. 
Правом на апеляційне оскарження судових рішень, тобто на порушення функціональної діяльності суду апеляційної інстанції з перевірки законності і обґрунтованості рішень та ухвал суду першої інстанції, наділені: сторони (незалежно від їх участі в судовому засіданні). 
Навіть при реалізації права позивача на подання заяви про розгляд справи за його відсутності, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 169 ЦПК], чи у випадку розгляду справи на підставі наявних у справі даних і доказів без участі належним чином повідомленого відповідача, у разі його повторної неявки, і позивач і відповідач мають право оскаржити рішення чи ухвалу суду по справі, в якій вони виступали стороною. 
Основним об'єктом апеляційного оскарження є рішення суду першої інстанції, яке не набрало законної сили. 
Апеляційна скарга може бути подана не лише на рішення суду в цілому, а й на його частину, наприклад, резолютивну (з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку і строку виконання рішення та з інших, вирішених судом питань). 
Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 до статті 294 ЦПК України] - апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. 
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. 

== Порядок поновлення на роботі за рішенням суду ==
В процесі поновлення працівника на роботі за рішенням суду виникає ряд питань, пов’язаних з оформленням кадрових документів та виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 

=== Оформлення ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 235 КЗпП] у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі. Рішення суду про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. Негайне виконання передбачає, що працедавець зобов’язаний поновити працівника на роботі на дату рішення суду (з часу оголошення рішення в судовому засіданні). 
На підставі рішення суду про поновлення працівника працедавець видає наказ. Такий наказ повинен містити наступні пункти: 
# про скасування наказу про звільнення;
# про поновлення працівника на його посаді. 
Щодо записів у трудовій книжці – працедавцю необхідно керуватись [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Мінпраці № 58 від 29.07.93 р.] Запис у зв’язку з поновленням працівника передбачає наведення: 
# дати запису, яка повинна відповідати даті нового наказу;
# у графі 3 — «Запис №… вважати недійсним. Поновлено на попередній посаді»;
# у графі 4 — дати та номера нового наказу.

=== Складні випадки ===
'''Відсутня посада''' 
Цілком можлива ситуація, що на підприємстві на дату поновлення працівника вже відсутня посада, з якої цього працівника було незаконно звільнено. Відсутність такої посади не може бути підставою для невиконання рішення суду, адже підприємство скасовує наказ про звільнення і повинно відновити становище, яке існувало до порушення права: забезпечити працівнику ті ж самі умови праці, які він мав до незаконного звільнення. Тому у підприємства немає іншого виходу, окрім введення такої посади. 
'''Ліквідація підприємства'''
У разі, коли працівника незаконно звільнено, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (або правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно суд визнає працівника таким, якого було звільнено за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 1 статті 40 КЗпП] і на такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 49-3 КЗпП] для вивільнюваних працівників. 

=== Виконавче провадження ===
Оскільки рішення про поновлення на роботі (і частково – про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу) підлягає негайному виконанню, ситуація для підприємства ускладнюється можливістю втручання державної виконавчої служби. 
Згідно із статтею 65 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статтею 63 цього Закону]. 
Згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 348 Цивільного процесуального кодексу України] виконавчий лист видається судом за заявою особи, на користь якої ухвалено рішення. При наявності такої заяви суд зобов’язаний негайно оформити виконавчий лист. 
Виконавчий лист може бути пред’явлено до виконання в день ухвалення рішення про поновлення на роботі. Державний виконавець зобов’язаний порушити виконавче провадження не пізніше наступного дня після одержання заяви. 
Тому підприємству не варто зволікати з виконанням рішення суду, адже у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. 
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»]). Окрім того, підприємству доведеться сплатити виконавчий збір у розмірах встановлених статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 27 Закону]. 

=== Виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу ===
При винесенні рішення про поновлення на роботі суд одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Така виплата здійснюється не більш як за один рік ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 абз. 3 ст. 235 КЗпП]). В той же час, якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Окрім того, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статтею 238 КЗпП] передбачена можливість ухвалення рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком. 
Окрім випадків незаконного звільнення, суд приймає рішення про виплату середнього заробітку: 
* у разі незаконного переведення працівника на іншу роботу;
* у разі, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника;
* у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу (за весь час вимушеного прогулу);
* у разі затримки власником виконання рішення суду про поновлення на роботі (за час затримки, за окремою ухвалою суду). 
Крім того, рішення суду про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає негайному виконанню в частині виплат за один місяць. В той же час, суд має право ухвалити рішення про негайне стягнення всієї суми боргу – за весь період вимушеного прогулу. І підприємству не варто розраховувати на повернення виплачених коштів в разі скасування рішення суду, адже згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 239 КЗпП] у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. 

== Обчислення середнього заробітку та інших виплат ==

=== Обчислення середнього заробітку ===
Остаточну ясність в питання, як обчислювати середній заробіток за час вимушеного прогулу, було внесено постановою ВСУ від 23 січня 2011 року № 6-87цс11. Суд керується нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанови КМУ від 08.02.95 р. №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»] (надалі – «Порядок») і тлумачить їх наступним чином. 
Середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують дню звільнення працівника з роботи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF абз. 3 п. 2 Порядку]). Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. 
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна заробітна плата працівника. 
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF п. 5 розділу IV Порядку]). 
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за два місяці на число робочих днів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF п. 8 Порядку]). 
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, встановленим з дотриманням вимог законодавства. ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF абз. 3 п. 8 Порядку]). 
Середня місячна заробітна плата, визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат, обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Види виплат, що включаються, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати, наведено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF розділі ІІІ Порядку]. 

=== Врахування вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку ===
У більшості випадків при звільненні (навіть незаконному) працівнику виплачується вихідна допомога. Мінпраці у листі від 06.01.2011 р. №10/06/186-11 зазначає наступне: оскільки з поновленням на роботі працівник втрачає право на вихідну допомогу, то сума виплати має бути зменшена на суму вихідної допомоги, виплаченої працівнику. З такою думкою важко погодитись з наступних причин: 
# законом не передбачено повернення вихідної допомоги працівником;
# підприємство зобов’язане виплатити працівнику суму, зазначену в рішенні суду і не може цю суму змінювати (навіть на підставі листів Мінпраці);
# наступне поновлення на роботі ні яким чином не призводить до втрати права на вихідну допомогу, видану в минулому, адже звільнення (хоча й незаконне) фактично мало місце. 
Мінпраці в тому ж листі від 06.01.2011 р. №10/06/186-11 зазначає, що законодавством про працю не передбачено повернення працівником грошової компенсації за всі не використані ним дні щорічної відпустки в разі поновлення його на роботі. Важко зрозуміти, чим викликаний різний підхід до вихідної допомоги та до компенсації за невикористану відпустку. Але й не має підстав не погодитись з останнім твердженням міністерства. 

=== Сума в рішенні суду ===
Досить часто в бухгалтерів виникає питання, яка саме сума зазначається в рішенні суду: сума «нетто», яка має бути виплачена працівнику виплачувати працівнику на руки, чи сума «брутто», з якої необхідно утримати ПДФО та ЄСВ? 
З цього приводу ВСУ в абзаці 6 п. 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 постанови Пленуму від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»] зазначив таке: «Задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.»
Така позиція кореспондує з приписом абзацу 3 п. 3 Порядку №100: «Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.». 
Таким чином, працедавець виплачує працівнику суму, зазначену в рішенні суду, за мінусом утриманих ПДФО та ЄСВ. 
У випадку, якщо сума, зазначена в рішенні не є зрозумілою, підприємство як відповідач може звернутись до суду з клопотанням про роз’яснення судового рішення. Окрім того, під час судового розгляду суд витребовує в підприємства документи та розрахунки, які стосуються середньої заробітної плати. Такі документи і розрахунки готує бухгалтерія, отже чіткість рішення суду буде певною мірою залежати від чіткості поданих до суду розрахунків. 

=== Інші виплати ===
Окрім виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд може зобов’язати працедавця компенсувати моральну шкоду, а також витрати на правову допомогу. 

== Аналіз судової практики ==
[https://drive.google.com/drive/folders/0B84Fn7fObiluYkNzOWl0WTlzVnc Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 січня 2017року, справа №484/3620/16-ц]. 

[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Гарантії щодо збереження місця роботи, посади та середнього заробітку‎]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2018-11-22T07:55:08Z

Svitlana.zhmurko: /* Перелік необхідних документів */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України «Про загальну середню освіту»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в України»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1219-08 Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866.]

== Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) ==

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, (далі - спеціальна школа (школа-інтернат), що забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації. 

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно - розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. 

Спеціальна загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад з продовженим днем, що забезпечує навчання, виховання та корекційно-розвиткову роботу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави. 

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" спеціальна школа (школа-інтернат) за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) може бути державної, комунальної чи приватної форм власності. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) діє на підставі статуту, який розробляється на основі «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 (із мінами), «Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852, з урахуванням виду спеціальної школи (школи-інтернату) та особливостей її діяльності. 

Статут спеціальної школи (школи-інтернату) затверджується власником (для державних та комунальних спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) - відповідним органом управління освітою, для приватної спеціальної школи (школи-інтернату) - погоджується з відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 

Діяльність спеціальної школи (школи-інтернату), заснованої на приватній формі власності, здійснюється за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. 

== Головні завдання спеціальної школи (школи-інтернату) ==

Головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є:
#забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
#розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мисленнявихованців,здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
#сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
#сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
#забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців);
#здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.

== Види і структура спеціальних спеціальних загальноосвітніх шкіл та строки навчання ==

Спеціальні школи (школи – інтернати) розподіляються за ступенями – І, ІІ та ІІІ ступеню та за видами відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. 

Спеціальні школи (школи-інтернати) I, I-II, I-III ступенів можуть функціонувати разом або самостійно:
*I ступінь - початкова школа (підготовчий клас, 1-4 класи, строк навчання 5 років);
*II ступінь - основна школа (5-9 (10) класи, строк навчання 5 (6) років);
*III ступінь - старша школа з профільним спрямуванням навчання (11-13 класи, строк навчання 3 роки). 

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей функціонують такі основні види спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів):
#для глухих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим слухом - I-III ступенів;
#для сліпих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим зором - I-III ступенів;
#для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - I-III ступенів;
#для дітей з тяжкими порушеннями мовлення - I-II ступенів;
#для дітей із затримкою психічного розвитку - I-II ступенів;
#для розумово відсталих дітей - I-II ступенів.

== Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах) ==

Комплектування спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) учнями здійснюється управліннями освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи управління освітою). 

Направлення дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюється на бажання батьків (осіб, що їх замінюють) на підставі висновків відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. 

Органи управління освітою, у підпорядкуванні яких немає спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) певних видів, щороку з 1 червня до 1 серпня спільно з органами управління освітою, на території яких розташована спеціальна школа (школа-інтернат) потрібного виду, вирішують питання про направлення дітей до таких закладів. 

== Перелік необхідних документів ==

Зарахування учнів до спеціальної школи (школи-інтернату) проводиться, як правило, до початку навчального року наказом директора на підставі таких документів:
#направлення відповідного органу управління освітою;
#заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
#копія свідоцтва про народження дитини;
#висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
#особової справи (витягу з особової справи) та документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які зараховуються до підготовчого, першого класів);
#індивідуальної програми реабілітації інваліда (для дитини-інваліда);
#довідок про стан здоров'я дитини: "Медична карта дитини" (ф. N 026/о );
#витяг з "Історії розвитку дитини" (ф. N 112/о ) з даними про результати аналізів (загальний аналіз крові та сечі, мазок із зіва на дифтерію, аналіз калу на дезгрупу, яйця глистів, зшкребок на ентеробіоз);
#копії "Карти профілактичних щеплень" (ф. N 063/о );
#довідки закладу охорони здоров'я про те, що дитина не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

Усі діти з недорозвиненням мовлення повинні мати висновок сурдолога. 

Для зарахування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, окрім зазначених, подаються документи, передбачені пунктом 37 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866. 

Документи, необхідні для зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату), подаються особисто батьками або особами, які їх замінюють. 

Направлення дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) відповідного виду здійснюється за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій відповідно до медичних показань і протипоказань. 

== Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату). ==

[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluR01LZ0tydzlTbTg/view?usp=sharing Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату).]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2018-11-22T07:52:44Z

Svitlana.zhmurko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України «Про освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України «Про загальну середню освіту»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в України»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1219-08 Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866.]

== Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) ==

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, (далі - спеціальна школа (школа-інтернат), що забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації. 

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно - розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. 

Спеціальна загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад з продовженим днем, що забезпечує навчання, виховання та корекційно-розвиткову роботу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави. 

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" спеціальна школа (школа-інтернат) за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) може бути державної, комунальної чи приватної форм власності. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) діє на підставі статуту, який розробляється на основі «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 (із мінами), «Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852, з урахуванням виду спеціальної школи (школи-інтернату) та особливостей її діяльності. 

Статут спеціальної школи (школи-інтернату) затверджується власником (для державних та комунальних спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) - відповідним органом управління освітою, для приватної спеціальної школи (школи-інтернату) - погоджується з відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 

Діяльність спеціальної школи (школи-інтернату), заснованої на приватній формі власності, здійснюється за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. 

== Головні завдання спеціальної школи (школи-інтернату) ==

Головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є:
#забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
#розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мисленнявихованців,здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
#сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
#сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
#забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців);
#здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.

== Види і структура спеціальних спеціальних загальноосвітніх шкіл та строки навчання ==

Спеціальні школи (школи – інтернати) розподіляються за ступенями – І, ІІ та ІІІ ступеню та за видами відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. 

Спеціальні школи (школи-інтернати) I, I-II, I-III ступенів можуть функціонувати разом або самостійно:
*I ступінь - початкова школа (підготовчий клас, 1-4 класи, строк навчання 5 років);
*II ступінь - основна школа (5-9 (10) класи, строк навчання 5 (6) років);
*III ступінь - старша школа з профільним спрямуванням навчання (11-13 класи, строк навчання 3 роки). 

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей функціонують такі основні види спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів):
#для глухих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим слухом - I-III ступенів;
#для сліпих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим зором - I-III ступенів;
#для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - I-III ступенів;
#для дітей з тяжкими порушеннями мовлення - I-II ступенів;
#для дітей із затримкою психічного розвитку - I-II ступенів;
#для розумово відсталих дітей - I-II ступенів.

== Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах) ==

Комплектування спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) учнями здійснюється управліннями освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи управління освітою). 

Направлення дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюється на бажання батьків (осіб, що їх замінюють) на підставі висновків відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. 

Органи управління освітою, у підпорядкуванні яких немає спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) певних видів, щороку з 1 червня до 1 серпня спільно з органами управління освітою, на території яких розташована спеціальна школа (школа-інтернат) потрібного виду, вирішують питання про направлення дітей до таких закладів. 

== Перелік необхідних документів ==

Зарахування учнів до спеціальної школи (школи-інтернату) проводиться, як правило, до початку навчального року наказом директора на підставі таких документів:
#направлення відповідного органу управління освітою;
#заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
#копії свідоцтва про народження дитини;
#висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
#особової справи (витягу з особової справи) та документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які зараховуються до підготовчого, першого класів);
#індивідуальної програми реабілітації інваліда (для дитини-інваліда);
#довідок про стан здоров'я дитини: "Медична карта дитини" (ф. N 026/о );
#витяг з "Історії розвитку дитини" (ф. N 112/о ) з даними про результати аналізів (загальний аналіз крові та сечі, мазок із зіва на дифтерію, аналіз калу на дезгрупу, яйця глистів, зшкребок на ентеробіоз);
#копії "Карти профілактичних щеплень" (ф. N 063/о );
#довідки закладу охорони здоров'я про те, що дитина не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

Усі діти з недорозвиненням мовлення повинні мати висновок сурдолога. 

Для зарахування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, окрім зазначених, подаються документи, передбачені пунктом 37 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866. 

Документи, необхідні для зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату), подаються особисто батьками або особами, які їх замінюють. 

Направлення дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) відповідного виду здійснюється за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій відповідно до медичних показань і протипоказань. 

== Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату). ==

[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluR01LZ0tydzlTbTg/view?usp=sharing Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату).]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Навчання осіб з особливими освітніми потребами у спеціальних закладах освіти

2018-11-21T12:45:00Z

Svitlana.zhmurko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 Закон України «Про освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14 Закон України «Про загальну середню освіту»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»;] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 Закон України «Про дошкільну освіту»;] 
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в України»;] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/778-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад»;] 
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1219-08 Наказ Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852 «Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.12.2008 за № 1219/15910.] 
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page «Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866.]

== Поняття спеціальної загальноосвітньої школи (школи-інтернату) ==

Спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, (далі - спеціальна школа (школа-інтернат), що забезпечує реалізацію права таких громадян на здобуття повної загальної середньої освіти та здійснює заходи з реабілітації. 

Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує здобуття певного рівня освіти, професійну орієнтацію та підготовку, проводить корекційно - розвиткову роботу з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, умови проживання та утримання за рахунок держави. 

Спеціальна загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад з продовженим днем, що забезпечує навчання, виховання та корекційно-розвиткову роботу дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, за рахунок держави. 

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" спеціальна школа (школа-інтернат) за змістом реабілітаційних заходів належить до установ психолого-педагогічної реабілітації та здійснює комплексну реабілітацію дітей-інвалідів відповідно до державних соціальних нормативів у сфері реабілітації. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) може бути державної, комунальної чи приватної форм власності. 

Спеціальна школа (школа-інтернат) діє на підставі статуту, який розробляється на основі «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 N 778 (із мінами), «Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку» затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 15.09.2008 року № 852, з урахуванням виду спеціальної школи (школи-інтернату) та особливостей її діяльності. 

Статут спеціальної школи (школи-інтернату) затверджується власником (для державних та комунальних спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) - відповідним органом управління освітою, для приватної спеціальної школи (школи-інтернату) - погоджується з відповідним органом управління освітою) та реєструється місцевим органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування. 

Діяльність спеціальної школи (школи-інтернату), заснованої на приватній формі власності, здійснюється за наявності ліцензії, виданої в установленому законодавством порядку. 

== Головні завдання спеціальної школи (школи-інтернату) ==

Головними завданнями спеціальної школи (школи-інтернату) є:
#забезпечення права дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, на здобуття певного освітнього рівня загальної середньої освіти шляхом спеціально організованого навчально-виховного процесу в комплексі з корекційно-розвитковою роботою, медичною реабілітацією;
#розвиток природних здібностей і обдарувань, творчого мисленнявихованців,здійснення їх допрофесійної та професійної підготовки, формування соціально адаптованої особистості;
#сприяння засвоєнню учнями норм громадянської етики та загальнолюдської моралі, міжособистісного спілкування, основ гігієни та здорового способу життя, початкових трудових умінь і навичок;
#сприяння фізичному і психічному розвитку дітей;
#забезпечення у процесі навчання й виховання системного кваліфікованого психолого-медико-педагогічного супроводу з урахуванням стану здоров'я, особливостей психофізичного розвитку учнів (вихованців);
#здійснення соціально-педагогічного патронату: надання психолого-педагогічної допомоги батькам (особам, які їх замінюють) з метою забезпечення їх активної участі в комплексній навчально-виховній, корекційно-розвитковій роботі.

== Види і структура спеціальних спеціальних загальноосвітніх шкіл та строки навчання ==

Спеціальні школи (школи – інтернати) розподіляються за ступенями – І, ІІ та ІІІ ступеню та за видами відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей. 

Спеціальні школи (школи-інтернати) I, I-II, I-III ступенів можуть функціонувати разом або самостійно:
*I ступінь - початкова школа (підготовчий клас, 1-4 класи, строк навчання 5 років);
*II ступінь - основна школа (5-9 (10) класи, строк навчання 5 (6) років);
*III ступінь - старша школа з профільним спрямуванням навчання (11-13 класи, строк навчання 3 роки). 

Відповідно до особливостей психофізичного розвитку дітей функціонують такі основні види спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів):
#для глухих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим слухом - I-III ступенів;
#для сліпих дітей - I-III ступенів;
#для дітей зі зниженим зором - I-III ступенів;
#для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату - I-III ступенів;
#для дітей з тяжкими порушеннями мовлення - I-II ступенів;
#для дітей із затримкою психічного розвитку - I-II ступенів;
#для розумово відсталих дітей - I-II ступенів.

== Зарахування та добір дітей для навчання у спеціальних школах (школах-інтернатах) ==

Комплектування спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) учнями здійснюється управліннями освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації (далі - органи управління освітою). 

Направлення дітей до спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) здійснюється на бажання батьків (осіб, що їх замінюють) на підставі висновків відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій. 

Органи управління освітою, у підпорядкуванні яких немає спеціальних шкіл (шкіл-інтернатів) певних видів, щороку з 1 червня до 1 серпня спільно з органами управління освітою, на території яких розташована спеціальна школа (школа-інтернат) потрібного виду, вирішують питання про направлення дітей до таких закладів. 

== Перелік необхідних документів ==

Зарахування учнів до спеціальної школи (школи-інтернату) проводиться, як правило, до початку навчального року наказом директора на підставі таких документів:
#направлення відповідного органу управління освітою;
#заяви батьків або осіб, які їх замінюють;
#копії свідоцтва про народження дитини;
#висновку психолого-медико-педагогічної консультації;
#особової справи (витягу з особової справи) та документа про наявний рівень освіти (крім дітей, які зараховуються до підготовчого, першого класів);
#індивідуальної програми реабілітації інваліда (для дитини-інваліда);
#довідок про стан здоров'я дитини: "Медична карта дитини" (ф. N 026/о );
#витяг з "Історії розвитку дитини" (ф. N 112/о ) з даними про результати аналізів (загальний аналіз крові та сечі, мазок із зіва на дифтерію, аналіз калу на дезгрупу, яйця глистів, зшкребок на ентеробіоз);
#копії "Карти профілактичних щеплень" (ф. N 063/о );
#довідки закладу охорони здоров'я про те, що дитина не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями. 

Усі діти з недорозвиненням мовлення повинні мати висновок сурдолога. 

Для зарахування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, окрім зазначених, подаються документи, передбачені пунктом 37 «Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 N 866. 

Документи, необхідні для зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату), подаються особисто батьками або особами, які їх замінюють. 

Направлення дітей до спеціальної школи (школи-інтернату) відповідного виду здійснюється за висновком відповідних психолого-медико-педагогічних консультацій відповідно до медичних показань і протипоказань. 

== Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату). ==

[https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluR01LZ0tydzlTbTg/view?usp=sharing Зразок заяви про зарахування дитини до спеціальної школи (школи-інтернату).]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Право на освіту]]

Строк та термін в цивільному праві

2018-08-10T13:52:45Z

Svitlana.zhmurko:

== Нормативна база ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-13 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10]

== Поняття строку та терміну в цивільному праві ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:]
* Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
* Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 

'''''Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.'''''

== Види цивільно-правових строків ==

Розмаїття строків, що регулюються цивільним правом, зумовлює потребу їхньої класифікації. ''Строки у цивільному праві групуються за різними критеріями:''

'''''Залежно від того, де і ким вони визначаються строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Законні || це строки, що визначаються законодавчими органами в актах цивільного законодавства (у ЦК, законах України, указах Президента тощо). Так, наприклад, закон встановлює 6-місячний строк для прийняття спадщини або відмови від неї (ст. 1270 ЦК), строк позовної давності та інші.
|-
| Договірні || це строки, що визначаються сторонами в правочинах за їхнім бажанням, будь-якої тривалості, якщо інше не передбачено в законі.
|-
| Судові строки || це строки, що встановлюються судом, господарським або третейським судом. Наприклад, суд може визначити строк для примирення сторін.

|}

'''''Залежно від того, які правові наслідки вони створюють строки поділяються''''' 
{| class="wikitable"
|-
| Правовстановлюючі або правостворюючі || це строки, з яки¬ми пов´язане виникнення правовідносин або окремих прав та обов´язків. Так, саме з досягненням громадянином повноліття (18-ти років) законодавець пов´язує виникнення цивільної дієздатності в повному обсязі, що дає можливість громадянинові са¬мостійно набувати та здійснювати конкретні цивільні права.
|-
| Правоприпиняючі || це строки, з перебігом яких законодавець пов´язує припинення певних правовідносин, окремих прав та обов´язків. Так, по закінченню певного часу кредитор втрачає право звернутися з претензією до поручителя.
|-
| Правозмінюючі || це строки по закінченню яких припиняються одні права та обов´язки і виникають інші. Так, якщо особа за¬губила річ, і ця річ певний час зберігалася в органах внутрішніх справ, то по закінченню визначеного строку особа перестає бути власником речі і право власності на цю річ виникає у держави.
|}

'''''Залежно від ступеня самостійності сторін у встановленні строку вини поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Імперативні строки || тобто такі, що не можна змінити за домовленістю сторін (строки позовної давності, претензійні строки).
|-
| Диспозитивні строки || тобто такі, які хоч і передбачені законом, але можуть бути змінені за погодженням сторін. Нап¬риклад, боржник повинен виконати зобов´язання, визначене моментом витребування в 20-денний строк від дня пред´явлення вимоги кредитором, якщо сторони в договорі не передбачили негайного виконання цього зобов´язання.
|}
'''''Залежно від способу визначення строки поділяються'''''
{| class="wikitable"
|-
| Визначені календарною датою || (строк повернення боргу).
|-
| Певним періодом часу || (поставка продукції - поквартальна, щомісячна).
|-
| Вказівкою на подію|| яка неодмінно має настати (настання навігації - за договором перевезення водним транспортом: кожного року неможливо визначити конкретну дату настання цієї події).
|}

== Порядок визначення моменту спливу строку та закінчення строку ==

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 253 Цивільного Кодексу України:]
''Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.''
* Що стосується закінчення строку то згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 254 Цивільного Кодексу України:]
* Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.
* До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.
* Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.
* Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.
* Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
* Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

== Порядок вчинення дій в останній день строку ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 255 Цивільного Кодексу України:]
* Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.
* Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.

== Позовна давність ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Строки позовної давності можуть бути двох видів: 
* загальні (ст. 257 ЦК) 
* спеціальні (ст. 258 ЦК).
== Загальний строк позовної давності ==
Загальний строк позовної давності встановлено '' у три роки ''
== Спеціальна позовна давність ==
Спеціальна позовна давність, що встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин, може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. 
Скорочена позовна давність в один рік застосовується до вимог: 
# про стягнення неустойки (штрафу, пені); 
# про спростування недостовірної інформації, поміщеної в засобах масової інформації; 
# про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки в праві спільної власності (ст. 362 ЦК); 
# у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК); 
# про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК); 
# у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК); 
# про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК).

Більш тривалі строки позовної давності застосовуються у двох випадках: про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства або обману - п'ять років; про застосування наслідків нікчемного правочину - десять років. Перелік підстав застосування спеціальної позовної давності, що міститься у ст. 258 ЦК, не є вичерпним і може знаходити продовження у відповідних нормах ЦК (наприклад, ст. 786 ЦК) та інших законів.

Незважаючи на те, що строки позовної давності встановлені законом, вони можуть бути збільшені за домовленістю сторін, укладеною в письмовій формі. Однак вказане положення не надає сторонам права змінювати порядок обчислення позовної давності.

Строки позовної давності поширюються на всі цивільно-правові відносини, за винятком зазначених у ст. 268 ЦК. Згідно з останньою строки позовної давності не поширюються, зокрема, на вимоги, що випливають із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом; вимоги вкладника до банку (фінансової) установи про видачу вкладу; про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; вимоги власників або іншої особи про визнання незаконним акта органу державної влади, органу влади АРК, органу місцевого самоврядування, якими порушено їх право власності або інші речові права; на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про виплату страхової суми, страхового відшкодування. Крім того, позовна давність не застосовується до позовів власника про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних із неправомірним позбавленням володіння (негаторних позовів), оскільки правопорушення триває у часі'.

Зазначений перелік не є вичерпним, законом можуть бути встановлені й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

[[Категорія: Доробити]]

Прийняття працівника на декретну посаду (у зв’язку із виходом основного працівника у відпустку по догляду за дитиною до трьох років)

2018-08-10T13:47:59Z

Svitlana.zhmurko:

== Нормативна база ==
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю ]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]

== Порядок та підстави прийняття працівника на «декретну» посаду ==
 
На період перебування основного працівника у відпустці по вагітності та пологах та у відпустці для догляду за дитиною до трьох років роботодавець '''має право''' прийняти іншого працівника для заміщення тимчасово не зайнятої посади до фактичного виходу на роботу жінки, яка перебуває у відпустці. Тому з таким працівником укладається '''строковий трудовий договір''' (ст. 23 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю]).

При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
 

Співробітники, які працюють за строковим трудовим договором, мають такі ж права, як і ті, хто працевлаштований на умовах безстрокових договорів. Тобто вони вправі претендувати на відпустки, на допомогу з тимчасової непрацездатності, соціальні гарантії та пільги, встановлені колективним договором та законодавством, тощо в загальному порядку.

На роботу такого працівника приймають згідно зі штатним розкладом, затвердженим підприємством, і посадовим окладом, визначеним штатним розписом. Тобто співробітнику не можна встановити інший оклад, ніж той, що визначено штатним розписом для такої посади.
 
Порядок оформлення трудових відносин за строковим трудовим договором такий самий, як і за безстроковим. Але при цьому потрібно врахувати певні нюанси, зазначені нижче.
 

У наданій на підприємство заяві на прийняття на роботу тимчасовий працівник обов’язково повинен вказати на строковість трудових відносин. Причому формулювання має бути чітким, аби уникнути непорозумінь у разі звільнення у зв’язку із фактом виходу основного працівника з відпустки. Наприклад: ''«Прошу прийняти мене на роботу на посаду бухгалтера за строковим трудовим договором на період відпустки по вагітності та пологах та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку бухгалтера Бурої М.П. до дня її фактичного виходу з відпустки для догляду за дитиною до трьох років»''.
 

На підставі заяви видається наказ по підприємству про прийом на роботу працівника за строковим трудовим договором, де також обов’язково вказують: «Прийняти до фактичного виходу основного працівника на роботу». Наприклад: «''Прийняти Білу В.Д. на посаду бухгалтера за строковим трудовим договором з 01.03.2016 р. з окладом згідно зі штатним розкладом на період відпустки по вагітності та пологах та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років бухгалтера Бурої М.П. до дня її фактичного виходу з відпустки для догляду за дитиною до трьох років»''.
 

До трудової книжки працівника, який працюватиме за строковим трудовим договором, вноситься запис у загальному порядку, без зазначення виду трудового договору, наприклад: «Прийнято головним бухгалтером».

== Порядок звільнення працівника прийнятого на «декретну» посаду ==
 
Після закінчення відпустки по догляду за дитиною до трьох років основного працівника, з працівником, якого було прийнято за строковим трудовим договором, трудові відносини можуть бути розірвані за п. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] (у зв’язку із закінченням строку його трудового договору). Для проведення процедури звільнення, заяви працівника не потрібно, оскільки свою згоду на це він вже висловив у заяві про прийняття на роботу на визначений строк — його звільняють за наказом роботодавця, який, зазвичай, видається в останній день дії строкового трудового договору. Попереджати працівника про майбутнє звільнення у зв’язку із закінченням строку трудового договору немає потреби, адже в заяві та наказі про прийняття на роботу термін трудових відносин обумовлений. Але слід мати на увазі, що працівники, які працюють за строковим трудовим договором, так само як і інші працівники, користуються '''правом на відпустку''' (або одержання за неї грошової компенсації).
 

Також зважайте на те, що у разі, якщо роботодавець пропустить дату звільнення працівника, а працівник на звільненні не наполягатиме — строковий трудовий договір перетвориться на безстроковий і звільнити працівника за п. 2 ст. 36 КЗпП вже буде не можна.

Трудовий договір припиняється, якщо строк, встановлений за погодженням сторін або укладений на час виконання певної роботи, закінчився, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення (п. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП]).

У разі виходу на роботу основного працівника у зв’язку з припиненням вищезазначеної відпустки (достроково або після закінчення терміну відпустки), працівник, якого було прийнято на місце основного працівника за строковим трудовим договором, підлягає звільненню на підставі п. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП].

Якщо ж основна працівниця, яка перебувала у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами чи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, знайде під час відпустки собі іншу роботу і звільнитися з вашого підприємства, то ви зможете змінити строковий трудовий договір з працівником, який працював на її посаді, на безстроковий.

== Тимчасове переведення «свого» працівника на «декретну» посаду ==
 
Якщо ж вам здається, що на «декретне» місце небажано приймати стороннього працівника (особливо коли це керівна та відповідальна посада), а серед ваших співробітників є людина, яка впорається з необхідними трудовими функціями, то цілком можливим є інший варіант: тимчасово перевести «свого» працівника на «декретну» посаду (наприклад, бухгалтера І категорії на посаду головного), а нового працівника приймати за строковим трудовим договором вже на тимчасово вільне місце «переведеного» працівника.

 
Зробити таку «ротацію» дозволяє ч. 1 ст. 33 КЗпП, згідно з якою за згодою працівника допускається тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором.
Отже, переведення працівника на посаду тимчасово відсутнього працівника (у нашому випадку того, хто перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами чи у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), відбувається за згодою сторін трудового договору, а тому строк тимчасового переведення роботодавець і працівник встановлюють за домовленістю, що визначається конкретним терміном або часом настання певної події (наприклад, фактичний вихід на роботу працівниці з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку).
 

Згоду на тимчасове переведення працівник, як правило, висловлює у заяві про переведення, в якій обов’язково зазначає, що на час тимчасового переведення, робоче місце за попередньою посадою за ним зберігається.
''Зразок : Прошу тимчасово перевести мене на посаду головного бухгалтера, на період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника Коваленко Олени Леонідівни з 1 червня 2016 року по день її фактичного виходу на роботу зі збереженням посади за попереднім місцем роботи. ''
 

Рішення про переведення оформлюється наказом, в якому обов’язково має бути зазначено, окрім звичайних відомостей (прізвища, ім’я, по батькові працівника, його теперішньої посади та тієї, на яку він переводиться, умови оплати праці тощо) характер переведення (у нашому випадку — тимчасово), його дата і строк, а також наведено вичерпний перелік підстав для переведення — за вказаних обставин такими підставами будуть наказ про надання основному працівнику відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та заява працівника про переведення.
''Зразок наказу про тимчасове переведення: ПЕРЕВЕСТИ: КОЛОМІЄЦЬ Ольгу Павлівну, бухгалтера І категорії, на посаду головного бухгалтера з посадовим окладом 6 500 грн на місяць, тимчасово, на період перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку основного працівника Коваленко Олени Леонідівни з 1 червня 2016 року по день її фактичного виходу на роботу зі збереженням посади за попереднім місцем роботи.
Підстави: 1. Наказ про надання Коваленко О. Л. відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 27.05.2016 р. № 130-п. 2. Заява Коломієць О. П. від 30.05.2016 р.''
 

'''Зверніть увагу,''' що у разі переведення працівника на посаду, яку «постійно» обіймає працівник, який оформив відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами чи відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, обов’язково слід зазначати про тимчасовий характер цього переведення — інакше, якщо факт саме тимчасового переведення не буде зафіксовано у заяві працівника та в наказі про переведення, працівник буде позбавлений права повернення на свою попередню посаду і підлягатиме звільненню у зв’язку із закінченням строку трудового договору за п. 2 ст. 36 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП].
 

Коли належні документи для переведення працівника на «декретну» посаду працівника підготовлені, можна укладати строковий трудовий договір з новим працівником, який приймається на посаду «переведеного». Такий договір оформлюється у звичайному порядку, а періодом його дії буде час переведення основного працівника на «декретну» посаду. Формулювання відповідного наказу може бути, наприклад, таким: ''«Прийняти Дубченко Ірину Володимирівну бухгалтером І категорії за строковим трудовим договором з 1 червня 2016 р. на період тимчасового переведення основного працівника, Коломієць Ольги Павлівни, на посаду головного бухгалтера»''.

Після виходу основного працівника з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід перевести працівника, який тимчасово обіймав «декретну» посаду на «свою». Працівникові писати заяву про таке «зворотне» переведення не потрібно — буде достатньо наказу, який роботодавець має видати у день, що передує фактичному виходу на роботу працівника, який перебував у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

І останнім кроком буде звільнення працівника, прийнятого на час тимчасового переведення основного працівника, для чого слід видати стандартний наказ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору, а також повернути в день звільнення працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним остаточний розрахунок.

[[Категорія: Трудове право]]