WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T15:48:52Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# Кодекс України про адміністративні правопорушення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1 - 212-20], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page статті 213 - 330]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення;
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника;
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол.
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T15:47:25Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# Кодекс України про адміністративні правопорушення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1 - 212-20], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page статті 213 - 330]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення;
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника;
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним.
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол.
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T14:40:02Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# Кодекс України про адміністративні правопорушення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1 - 212-20], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page статті 213 - 330]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення; порада
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника; порада 1
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. порада 2 Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. порада 3
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
== Поради ==
1 Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання.
2 Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
3 Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
4 Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T14:20:26Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# Кодекс України про адміністративні правопорушення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1 - 212-20], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page статті 213 - 330]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення; порада
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника; порада 1
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. порада 2 Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. порада 3
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
== Поради ==
Порада
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання.
Порада1
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
Порада 2
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Порада 3
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T14:19:21Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# Кодекс України про адміністративні правопорушення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1 - 212-20], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page статті 213 - 330]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== 6. Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== 6.1 Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення; порада
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника; порада 1
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. порада 2 Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. порада 3
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
== Поради ==
Порада
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання.
Порада1
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
Порада 2
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Порада 3
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T14:14:45Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page Кримінально-процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10,%20http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України «Про поліцію»]
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст.20 ЗУ «Про поліцію»]).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/580-19 ст. 32 Закону України «Про національну поліцію»] поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст. 263 КУпАП]) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу] ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст. 208 КПК] уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page16 главою 37 КПК] щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== 6. Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== 6.1 Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр 2 ст.63 КУ]).
=== Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ст.213 КПК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.261 КУпАП] уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення; порада
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника; порада 1
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. порада 2 Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. порада 3
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.1 ст.211 КПК]).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page8 ч.2 ст.211 КПК]).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/page5 ст.263 КУпАП]).
== Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
== Поради ==
Порада
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання.
Порада1
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
Порада 2
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Порада 3
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Як поводити себе при затриманні – права та поради

2017-03-13T10:19:31Z

Svitlana.shuliak: Створена сторінка: == Нормативна база == # Конституція України # Закон України «Про поліцію» # Кримінально-пр...

== Нормативна база ==
# Конституція України
# Закон України «Про поліцію»
# Кримінально-процесуальний кодекс України
# Кодекс України про адміністративні правопорушення
== Як поводити себе при затримані працівниками правоохоронних органів ==
Перед початком будь-якого спілкування з «органами» попросити у співробітників представитись (якщо вони цього ще не зробили) та пред’явити службові посвідчення або спеціальний жетон (ст.20 ЗУ «Про поліцію»).
 
Ви маєте право зафіксувати на фото (відео) закріплений на формі знак поліцейського з зазначенням його спеціального жетону, який йому заборонено знімати чи приховувати, а також будь-яким іншим чином перешкоджати прочитанню інформації на ньому або фіксуванню її за допомогою технічних засобів (ст.20 ЗУ «Про поліцію»).
 
Якщо поліцейського неможливо ідентифікувати за зовнішніми ознаками, він зобов’язаний пред’явити особі документ, що посвідчує його повноваження.
 
Перш за все потрібно бути психологічно готовим до «спілкування» з правоохоронцями, в жодному разі не потрібно панікувати, поводити себе агресивно по відношенню до співробітників поліції та погрожувати їм (в тому числі впливовими знайомими). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
 
Коли дії співробітників поліції виходять за рамки закону потрібно ''тактовно повідомити'' про це.
== 3. В яких випадках поліцейські мають право перевіряти документи ==
Одним з варіантів початку спілкування може бути вимога працівників патрульної служби пред’явити документи.
 
Законодавством України не передбачено обов’язку постійно носити при собі документи.
 
В такому разі потрібно ввічливо поцікавитись про підстави такої вимоги.
 
Згідно з ст. 32 Закону України «Про національну поліцію» поліцейські мають право перевіряти у громадян документи при підозрі у вчиненні правопорушень (адміністративних правопорушень або злочинів):
# якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
# якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
# якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
# якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо;
# якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
# якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
== 4. Адміністративне затримання ==
'''Адміністративне затримання''' – найбільш розповсюджений захід адміністративного затримання, що застосовується до осіб, які вчиняють адміністративні правопорушення. Воно складається з примусового, короткочасного обмеження свободи дій (передусім пересування) громадян у вигляді утримання їх під наглядом у приміщенні поліції або іншому визначеному законодавством місці впродовж встановленого законом строку (ст. 263 КУпАП) з метою встановлення особи правопорушника, здійснення його перевірки по обліках, припинення протиправної поведінки, складання протоколу.
== 5. Кримінальне затримання ==
Насамперед, потрібно сказати, що відповідно до ч.1 статті 207 Кримінально-процесуального Кодексу ( КПК) ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених КПК .
* Відповідно до ст. 208 КПК уповноважена посадова особа (наприклад, співробітник поліції) має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі, лише:
# якщо цю особу застали при вчиненні злочину або в замаху на його вчинення ;
# якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність явних ознак на тілі, одязі або місці події вказують на те, що саме ця людина щойно скоїла злочин.
*Уповноважена службова особа має право без рішення слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виключно у випадку, якщо підозрюваний не виконав обов'язки, покладені на нього при обранні запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог про внесення коштів як застави та надання документа, який це підтверджує.
Крім того, особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності та затримання встановлено главою 37 КПК щодо деяких категорій осіб, які не можуть бути затримані без відповідної санкції . До них, зокрема, відносяться народні депутати, депутати місцевих рад, судді, адвокати, Генеральний прокурор та його заступник і т. д.
* Кожен громадянин має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу (крім названих вище особливих категорій) :
# при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення ;
# безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення або під час безперервного переслідування особи, підозрюваного у його скоєнні.
У такому випадку, свідомий громадянин, який затримав правопорушника, зобов'язаний негайно доставити його уповноваженій посадовій особі або негайно повідомити уповноважену посадову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
== 6. Зобов’язання уповноваженої особи, що здійснює затримання ==
=== 6.1 Провести невідкладні дії при затримані ===
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, має '''негайно''' повідомити затриманому:
# зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється;
# роз'яснює право мати захисника;
# отримувати медичну допомогу;
# давати пояснення, показання або не говорити нічого згідно принципу презумпції невинуватості, особа не повинна доводити свою невинуватість (ст.63 КУ).
=== 6.2 Повідомити рідних, близьких та органи (установи) уповноважені законом при затримані ===
Відповідно до ст . 213 КПК, ст.261 КУпАП уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання і місце знаходження близьким родичам, членам сім'ї або іншим особам за вибором цієї особи.
 
У разі затримання неповнолітньої особи уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це його батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки і піклування.
 
Уповноважена посадова особа, яка здійснила затримання , зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.
 
Уповноважена посадова особа зобов'язана доставити затриманого до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставляння затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.
=== 6.3 Скласти протокол затримання ===
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому зазначаються:
* дата і місце складення;
* посада, прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка склала протокол;
* відомості про особу затриманого;
* місце, час і суть правопорушення; порада
* посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення (важливо уважно ознайомитись зі статтею, за якою вас притягають до відповідальності, звернути увагу, чи відповідає вона вчиненим вами діям);
* правоохоронці зобов’язані роз’яснювати затриманому його права і обов’язки, про що робиться відмітка у протоколі. Вимагайте саме роз’яснення, а не простого зачитування статті з кодексу.
* прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо такі є;
* пояснення порушника; порада 1
* результати особистого обшуку та вилучення речей, документів;
* протокол підписується посадовою особою, яка його склала;
* затриманим, але особа має право відмовитись від підпису під протоколом, якщо зміст написаного не зрозуміли або затриманий не згодний з написаним. порада 2 Про це робиться запис в протоколі, а також мотиви відмовлення від його підписання.
Копія протоколу під розпис вручається затриманому.
==== Особистий огляд, вилучення речей і документів, підчас затримання ====
''Особистий огляд'' може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
 
''Огляд речей'', ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
 
Речі і документи, що вважатимуться поліцією знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час вашого затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів.
 
Разом з цим правоохоронцями часто вилучаються також цінні речі: гроші, прикраси, мобільні телефони, дрібні кишенькові речі. Коли ви впевнились, що вам нічого не підкинули, у ваших речах не виявлено нічого протизаконного і у протоколі вилучення речей немає сторонніх записів, можете підписати цей протокол. порада 3
 
Всі вилучені речі зберігаються до розгляду справ, а після розгляду справи, залежно від результатів розгляду, конфіскуються, повертаються власникові, або знищуються.
== 7. Права затриманого ==
* вимагати негайного виклику адвоката;
* мати побачення наодинці з адвокатом;
* відмовлятися давати показання і пояснення до прибуття адвоката;
* знайомитися з матеріалами справи;
* давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
* при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката;
* виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володієте мовою, якою ведеться провадження;
* оскаржити постанову по справі до органу вищої інстанції, прокуратури та суду.
== 8. Строки затримання ==
Термін затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання (ч.1 ст.211 КПК).
 
Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання щодо нього запобіжного заходу (ч.2 ст.211 КПК).
 
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години (ст.263 КУпАП).
== 9. Протидія провокаціям які здійснюють уповноважені службові особи ==
=== Підкинуті до кишені наркотики ===
Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - '''''не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик!''''' Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:
* зістригли нігті;
* взяли мазок з долонь;
* взяли мазок з рота.
Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу.
 
'''''Пам’ятайте:''''' правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотика під нігтями, часточок наркотика на долонях і в роті.
 
Якщо підкладають шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - '''''ні в якому разі не торкайтесь цього руками!'''''
* вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
* вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;
* вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;
* якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.
Якщо на шию можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: '''''не торкайтесь його руками''''', вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті.
 
''Головне:'' вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.
=== Підкинута зброя і боєприпаси ===
Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: '''''ні за яких обставин не торкайтесь''''' цих речей руками, навіть якщо Вас попросять зібрати набої, щоб повернути їх поліцейським. Наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:
* зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;
* зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;
* експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).
== Поради ==
Порада
Особливу увагу варто звернути на точний час затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою особою. Саме з цього часу починається відлік часу затримання. І саме це повинно бути зазначено в протоколі затримання.
Порада1
Так як у протоколі мало граф для викладення вашого пояснення, краще викласти їх особисто окремо на папері. В такому поясненні слід зазначити, якщо таке було, грубе поводженні з вами правоохоронців, якщо заподіяно матеріальну шкоду, вказувати конкретних свідків, які могли б підтвердити написане вами, вимагати допитати їх. Зазначати зауваження, скарги и т.д. Цей документ слід вимагати долучити до справи, адже він може зіграти на вашу користь у суді.
Порада 2
Перед тим як підписувати протокол затримання закресліть у ньому всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент затримання не було.
Порада 3
Перед підписанням закресліть всі вільні місця, аби унеможливити в подальшому дописання до нього того, чого на момент обшуку у вас не було.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Правоохоронні органи‎]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2016-12-21T15:36:43Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==

# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-18 Закон України «Про амністію»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента «Про порядок здійснення помилування»]

== Амністія ==
=== Основні аспекти ===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове (заміна м'якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
=== Куди звернутися ===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
* осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу Виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* засуджених, які перебувають в установах Виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
* осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетеціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням ЗУ «Про амністію».
=== Перелік документів ===
Клопотання про застосування амністії, його може подати установа виконання покарань, також засуджена особа, якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи тієї особи, також якщо він має неповнолітню дитину, тоді він додає свідоцтво про народження, якщо інвалід справку про інвалідність, якщо батьки похилого віку пенсійне посвідчення і т.д.

=== Підстави для відмови ===
Законом України "Про застосування амністії" визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
* осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
* осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
* осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
* осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
* осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.
 
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили злочини, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
=== Порядок та строки оскарження ===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

== Помилування ==
=== Основні аспекти ===
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України, яким затверджено Положення про порядок здійснення помилування (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
* заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
* повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань;
* заміни покарання або невідбутої його частину більш м’яким покаранням.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''' (не мають право подати клопотання батьками засудженої особи, дружина (чоловік), діти, законний представник, Уповноважений з прав людини, громадські об‘єднання):
* засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
* засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
* засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Згідно до норм вказаного Положення клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.
 
У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

=== Куди звернутися ===
Клопотання про помилування особою подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань.
=== Зразки необхідних документів та строки розгляду питання ===
Перш за все, клопотання про помилування - оформляється власноруч в довільній формі.

Далі, клопотання засудженого про помилування Адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.
 
Адміністрація установи протягом 15 днів з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі.
 
Звертаємо Вашу увагу, що у характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися наступна інформація: поведінка засудженого за період відбування ним покарання, ставлення засудженого до праці із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші документи і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
# анкета засудженого;
# копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
# копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
# характеристика на засудженого;
# відомості про заохочення та стягнення;
# виписка з медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару (форма № 066/о).
# відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних.
# додаються відомості про строк відбуття покарання та притягнення до адміністративної відповідальності у період відбування покарання.

Вказане Положення саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом 3- х робочих днів з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.
 
Далі, Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Адміністрації Президента України, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (надалі - Управління) здійснює підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомляє заявника про результати такого розгляду.

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
* ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
* думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

Підготовлені Управлінням матеріали разом з клопотанням передається до Комісії при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія), яка здійснює попередній їх розгляд.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
 
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.

Про помилування засудженого Президент України видає указ.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
* щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, - Державній пенітенціарній службі України;
* щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
* щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
* щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

=== Порядок оскарження ===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.
== Зразок клопотань ==
=== [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluOTBkdDdsekl5cjQ/view?usp=sharing Клопотання про застосування амністії та звільнення від покарання] ===

=== [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluZEo4c2JpSTRxRzQ/view?usp=sharing Клопотання про помилування] ===

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2016-12-21T15:14:26Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==

# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-18 Закон України «Про амністію»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента «Про порядок здійснення помилування»]

== Амністія ==
=== Основні аспекти ===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове (заміна м'якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
=== Куди звернутися ===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
* осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу Виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* засуджених, які перебувають в установах Виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
* осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетеціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням ЗУ «Про амністію».
=== Перелік документів ===
Клопотання про застосування амністії, його може подати установа виконання покарань, також засуджена особа, якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи тієї особи, також якщо він має неповнолітню дитину, тоді він додає свідоцтво про народження, якщо інвалід справку про інвалідність, якщо батьки похилого віку пенсійне посвідчення і т.д.

=== Підстави для відмови ===
Законом України "Про застосування амністії" визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
* осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
* осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
* осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
* осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
* осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.
 
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили злочини, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
=== Порядок та строки оскарження ===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

== Помилування ==
=== Основні аспекти ===
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України, яким затверджено Положення про порядок здійснення помилування (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
* заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
* повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань;
* заміни покарання або невідбутої його частину більш м’яким покаранням.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''' (не мають право подати клопотання батьками засудженої особи, дружина (чоловік), діти, законний представник, Уповноважений з прав людини, громадські об‘єднання):
* засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
* засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
* засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Згідно до норм вказаного Положення клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.
 
У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

=== Куди звернутися ===
Клопотання про помилування особою подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань.
=== Зразки необхідних документів та строки розгляду питання ===
Перш за все, клопотання про помилування - оформляється власноруч в довільній формі.

Далі, клопотання засудженого про помилування Адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.
 
Адміністрація установи протягом 15 днів з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі.
 
Звертаємо Вашу увагу, що у характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися наступна інформація: поведінка засудженого за період відбування ним покарання, ставлення засудженого до праці із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші документи і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
# анкета засудженого;
# копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
# копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
# характеристика на засудженого;
# відомості про заохочення та стягнення;
# виписка з медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару (форма № 066/о).
# відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних.
# додаються відомості про строк відбуття покарання та притягнення до адміністративної відповідальності у період відбування покарання.

Вказане Положення саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом 3- х робочих днів з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.
 
Далі, Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Адміністрації Президента України, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (надалі - Управління) здійснює підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомляє заявника про результати такого розгляду.

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
* ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
* думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

Підготовлені Управлінням матеріали разом з клопотанням передається до Комісії при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія), яка здійснює попередній їх розгляд.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
 
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.

Про помилування засудженого Президент України видає указ.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
* щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, - Державній пенітенціарній службі України;
* щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
* щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
* щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

=== Порядок оскарження ===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.
== Зразок клопотань ==
=== Клопотання про застосування амністії та звільнення від покарання ===

=== Клопотання про помилування ===
[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2016-12-21T10:58:52Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==

# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1185-18 Закон України «Про амністію»]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про застосування амністії в Україні»]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/223/2015 Указ Президента «Про порядок здійснення помилування»]

== Амністія ==
=== Основні аспекти ===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове (заміна м'якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
=== Куди звернутися ===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
* осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу Виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* засуджених, які перебувають в установах Виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
* осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетеціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням ЗУ «Про амністію».
=== Перелік документів ===
Клопотання про застосування амністії, його може подати установа виконання покарань, також засуджена особа, якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи тієї особи, також якщо він має неповнолітню дитину, тоді він додає свідоцтво про народження, якщо інвалід справку про інвалідність, якщо батьки похилого віку пенсійне посвідчення і т.д.

=== Підстави для відмови ===
Законом України "Про застосування амністії" визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
* осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
* осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
* осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
* осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
* осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.
 
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили злочини, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
=== Порядок та строки оскарження ===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

== Помилування ==
=== Основні аспекти ===
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України, яким затверджено Положення про порядок здійснення помилування (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
* заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
* повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань;
* заміни покарання або невідбутої його частину більш м’яким покаранням.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''' (не мають право подати клопотання батьками засудженої особи, дружина (чоловік), діти, законний представник, Уповноважений з прав людини, громадські об‘єднання):
* засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
* засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
* засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Згідно до норм вказаного Положення клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.
 
У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

=== Куди звернутися ===
Клопотання про помилування особою подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань.
=== Зразки необхідних документів та строки розгляду питання ===
Перш за все, клопотання про помилування - оформляється власноруч в довільній формі.

Далі, клопотання засудженого про помилування Адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.
 
Адміністрація установи протягом 15 днів з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі.
 
Звертаємо Вашу увагу, що у характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися наступна інформація: поведінка засудженого за період відбування ним покарання, ставлення засудженого до праці із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші документи і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
# анкета засудженого;
# копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
# копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
# характеристика на засудженого;
# відомості про заохочення та стягнення;
# виписка з медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару (форма № 066/о).
# відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних.
# додаються відомості про строк відбуття покарання та притягнення до адміністративної відповідальності у період відбування покарання.

Вказане Положення саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом 3- х робочих днів з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.
 
Далі, Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Адміністрації Президента України, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (надалі - Управління) здійснює підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомляє заявника про результати такого розгляду.

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
* ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
* думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

Підготовлені Управлінням матеріали разом з клопотанням передається до Комісії при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія), яка здійснює попередній їх розгляд.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
 
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.

Про помилування засудженого Президент України видає указ.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
* щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, - Державній пенітенціарній службі України;
* щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
* щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
* щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

=== Порядок оскарження ===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]

Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акта про помилування

2016-12-21T10:51:56Z

Svitlana.shuliak: Створена сторінка: == Нормативна база == # Закон України «Про амністію». # Закон України «Про застосування ам...

== Нормативна база ==

# Закон України «Про амністію».
# Закон України «Про застосування амністії в Україні»
# Указ Президента «Про порядок здійснення помилування».

== Амністія ==
=== Основні аспекти ===
'''Амністія''' (грец. αμνηστια — прощення) — повне або часткове (заміна м'якшим) звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом до кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання, яка особа викликається в судове засідання і може давати пояснення. Неявка цієї особи не зупиняє розгляду справи. У разі відсутності необхідних відомостей про особу, до якої застосовується амністія, розгляд питання про застосування амністії відкладається до їх одержання. Судам, а також органам та установам, на які покладено підготовку матеріалів для вирішення питань, пов'язаних із застосуванням цього Закону, надається право вимагати від відповідних установ необхідні відомості. Такі вимоги повинні бути виконані негайно.
=== Куди звернутися ===
Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

'''''Застосування цього Закону здійснюється щодо:'''''
* осіб, звільнених від відбування покарань з випробувань, та осіб, яких засуджено до покарань, що не пов’язаних з позбавленням волі, крім покарань у виді штрафу, — за поданням органу Виконання покарань, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, або за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* осіб, яких засуджено до покарань у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарань не виконано, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника;
* засуджених, які перебувають в установах Виконання покарань, — за поданням начальника встанови, погодження відповідною спостережною комісією або службою у справах для дітей, або за клопотанням самого засудженого, його захисника чи законного представника;
* осіб, щодо яких судом ухвалено вирок, який не набрав законної сили, — за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.

Рішення про застосування або незастосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.

Особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію. Але це не значить, що амністія можлива лише протягом 3 місяців. Цей термін встановлено для посадових осіб пенетеціарних установ, прокуратури та суду, щоб вони не зволікали із застосуванням ЗУ «Про амністію».
=== Перелік документів ===
Клопотання про застосування амністії, його може подати установа виконання покарань, також засуджена особа, якщо подає засуджена особа, то усі необхідні документи вилучаються із кримінальної справи тієї особи, також якщо він має неповнолітню дитину, тоді він додає свідоцтво про народження, якщо інвалід справку про інвалідність, якщо батьки похилого віку пенсійне посвідчення і т.д.

=== Підстави для відмови ===
Законом України "Про застосування амністії" визначено коло осіб, щодо яких не допускається застосування амністії:
* осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
* осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
* осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
* осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
* осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.

Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.
 
Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.

Дія законів про амністію не поширюється на осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння у стані неосудності. Застосування амністії передбачає звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання осіб, які вчинили злочини, а неосудні до таких осіб не належать. Водночас обмежено осудна особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності чи від покарання або від його подальшого відбування у випадках, передбачених законом, у тому числі на підставі акта амністії.
=== Порядок та строки оскарження ===
Вказуються в рішенні суду та оскаржуються в апеляційному суді.

== Помилування ==
=== Основні аспекти ===
'''Помилування''' — звільнення від відбування кримінального покарання індивідуальним рішенням, як правило, глави держави.

В Україні помилування здійснюється лише щодо засуджених осіб. Питання помилування регламентовано Указом Президента України, яким затверджено Положення про порядок здійснення помилування (надалі - Положення).

'''''Помилування засуджених здійснюється у виді:'''''
* заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше 25 років;
* повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань;
* заміни покарання або невідбутої його частину більш м’яким покаранням.

'''''Право клопотати про помилування має особа''''' (не мають право подати клопотання батьками засудженої особи, дружина (чоловік), діти, законний представник, Уповноважений з прав людини, громадські об‘єднання):
* засуджена судом України і відбуває покарання в Україні;
* засуджена судом іноземної держави і передана для відбування покарання в Україну без умови про незастосування помилування, вирок суду щодо якої приведено у відповідність із законодавством України;
* засуджена в Україні і передана для відбування покарання іноземній державі, якщо ця держава погодилася визнати і виконати прийняте в Україні рішення про помилування.

Згідно до норм вказаного Положення клопотання подається лише після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом.
 
У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше 20 років призначеного покарання.

Особа, яку раніше було неодноразово (два і більше разів) засуджено за вчинення умисних злочинів або до якої раніше було застосовано амністію, помилування, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, звільнення від відбуванню покарання з випробуванням, якщо вона до погашення чи зняття судимості знову вчинила умисний злочин, може бути помилувана лише у виняткових випадках.

Клопотання про помилування засуджених, які не стали на шлях виправлення або не відбули половини призначеного їм строку покарання, а також клопотання осіб, засуджених за тяжкі чи особливо тяжкі злочини, можуть бути задоволені лише за наявності обставин, що потребують особливо гуманного ставлення.

=== Куди звернутися ===
Клопотання про помилування особою подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань.
=== Зразки необхідних документів та строки розгляду питання ===
Перш за все, клопотання про помилування - оформляється власноруч в довільній формі.

Далі, клопотання засудженого про помилування Адміністрацією установи невідкладно реєструються в журналі обліку клопотань про помилування засуджених.
 
Адміністрація установи протягом 15 днів з дня подання клопотання забезпечує підготовку характеристики на засудженого і відомостей про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі.
 
Звертаємо Вашу увагу, що у характеристиці, яка долучається до клопотання про помилування повинно відображатися наступна інформація: поведінка засудженого за період відбування ним покарання, ставлення засудженого до праці із викладеною думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також інші документи і дані, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування.

Крім цього, до клопотання про помилування особи, засудженої до довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, обмеження волі, арешту, додаються:
# анкета засудженого;
# копії вироків, ухвал і постанов суду, які є підставою для відбування покарання засудженим;
# копія повідомлення про набрання вироком, ухвалою або постановою законної сили;
# характеристика на засудженого;
# відомості про заохочення та стягнення;
# виписка з медичної карти амбулаторного хворого (форма № 025/о) та виписка з карти хворого, який вибув із стаціонару (форма № 066/о).
# відомості про наявність майнового позову, який підлягає стягненню, та стан відшкодування заподіяних.
# додаються відомості про строк відбуття покарання та притягнення до адміністративної відповідальності у період відбування покарання.

Вказане Положення саме надає право засудженому до клопотання про помилування долучити інші документи, які, на його погляд, мають значення для застосування помилування.

Після погодження характеристики заступником начальника установи із соціально-виховної та психологічної роботи та затвердження її начальником установи клопотання засудженого про помилування, характеристика на засудженого і відомості про заохочення та стягнення за весь період тримання цієї особи в установі протягом 3- х робочих днів з дня реєстрації клопотання про помилування передаються до підрозділу контролю за виконанням судових рішень установи для подальшого оформлення документів.
 
Далі, Адміністрація установи зобов'язана під особистий підпис ознайомити засудженого із копіями документів, які додаються до клопотання про помилування, що проставляється на копії супровідного листа до Адміністрації Президента України, після чого вони долучаються до особової справи засудженого.

Після спливу '''5 денного строку''' Адміністрація установи передає клопотання разом з характеристикою на засудженого до Адміністрації Президента України.

Управління з питань помилування Адміністрації Президента України (надалі - Управління) здійснює підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомляє заявника про результати такого розгляду.

'''''Під час розгляду клопотання про помилування враховуються:'''''
* ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини;
* думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об'єднань та інших суб’єктів про доцільність помилування.

Підготовлені Управлінням матеріали разом з клопотанням передається до Комісії при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія), яка здійснює попередній їх розгляд.

За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування.
 
Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України.

Про помилування засудженого Президент України видає указ.

Після цього, з метою виконання такого указу, він надсилається:
* щодо осіб, які відбувають покарання в установах чи органах виконання покарань, - Державній пенітенціарній службі України;
* щодо осіб, які звільняються від додаткових покарань, - відповідним судам;
* щодо осіб, засуджених до тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, до службових обмежень для військовослужбовців чи до позбавлення військових звань, - Міністерству оборони України;
* щодо інших осіб - відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади;

Крім того, укази Президента України про помилування засуджених надсилаються Міністерству внутрішніх справ України до відома та іншим державним органам, органам місцевого самоврядування для забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбули покарання.

=== Порядок оскарження ===
У разі відхилення Комісією клопотання про помилування повторне клопотання щодо особи, засудженої до довічного позбавлення волі, за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через п'ять років, а щодо інших засуджених - не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання. Повторне клопотання, що надійшло до закінчення цих строків, повертається заявникові з відповідним роз'ясненням.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Засуджені‎‎]]

Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі

2016-12-21T09:19:44Z

Svitlana.shuliak:

== Нормативна база ==

# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуальний кодекс України].
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].
# Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України.

== Основні аспекти ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2#n695 ч. 1 ст. 42 КПК] підставами для набуття особою статусу підозрюваного є затримання за підозрою у вчиненні злочину або повідомлення її про підозру у порядку, встановленому статтями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page10#n2484 276–279 КПК].
Необхідність встановлення процесуального статусу є важливим для самої особи. Адже з цього моменту вона може повною мірою реалізовувати право на захист від обвинувачення і право не свідчити проти самої себе.
Письмове повідомлення про підозру вручається особі в день його складення прокурором або слідчим. Затриманій особі письмове повідомлення про підозру вручається не пізніше 24 годин з моменту фактичного затримання. У випадку невручення особі протягом цього строку повідомлення про підозру її має бути негайно звільнено.
Одночасно із повідомленням про підозру прокурор або слідчий повинен довести до відома підозрюваного його права, передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2#n695 ст. 42 КПК], і за необхідності – роз’яснити їх зміст ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page10#n2484 ст. 276 КПК]).
Особа набуває процесуального статусу обвинуваченого (підсудного) після того, як слідчий або прокурор передає до суду у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page11#n2607 ст. 291 КПК], складений щодо неї обвинувальний акт.

== Права підозрюваного, обвинуваченого ==
'''<big>Підозрюваний, обвинувачений має право:</big>'''
* знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, обвинувачують;
* бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз’яснення;
* на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв’язку з відсутністю коштів на її оплату;
* не говорити нічого з приводу підозри проти нього, обвинувачення або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
* давати пояснення, показання з приводу підозри, обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
* вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
* у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2027#n2027 статті 213] цього Кодексу;
* збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
* брати участь у проведенні процесуальних дій;
* під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
* застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься (постановляється) вмотивована постанова (ухвала);
* заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
* заявляти відводи;
* ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 статтею 221] цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 статтею 290] цього Кодексу;
* одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
* оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
* вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра, обвинувачення не підтвердилися;
* користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави;
* підозрюваний, який є іноземцем і тримається під вартою, має право зустрітися з представником дипломатичної чи консульської установи своєї держави, яку йому зобов’язує забезпечити адміністрація місця ув’язнення.

'''<big>Обвинувачений також має право:</big>'''
* брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;
* збирати і подавати суду докази;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;
* виступати в судових дебатах;
* ознайомлюватися з журналом судового засідання та технічним записом судового процесу, які йому зобов’язані надати уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;
* оскаржувати в установленому цим Кодексом порядку судові рішення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апеляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення;
* отримувати роз’яснення щодо порядку підготовки та використання досудової доповіді, відмовлятися від участі у підготовці досудової доповіді;
* брати участь у підготовці досудової доповіді, надавати представнику персоналу органу пробації інформацію, необхідну для підготовки такої доповіді, ознайомлюватися з текстом досудової доповіді, подавати свої зауваження та уточнення.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 ч. 1 ст. 221 КПК] за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.
Такі матеріали не можуть бути надані – коли йдеться про матеріали: 1) що містять інформацію про заходи безпеки, які застосовуються до інших учасників кримінального провадження; 2) ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. У другому випадку ознайомлення з відповідними матеріалами може відбутися в порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2593#n2593 ст. 290 КПК].

Під час ознайомлення з матеріалами досудового розслідування особа, що його здійснює, має право робити необхідні виписки та копії ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/paran2090#n2090 ч. 2 ст. 221 КПК]).

== Зобов’язання підозрюваного, обвинуваченого ==
'''<big>На підозрюваного, обвинуваченого покладають зобов’язання</big>''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/page2#n727 ч. 7 ст. 42 КПК]):
* прибути за викликом до слідчого, слідчого судді, прокурора, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
* виконувати обов’язки, покладені на них рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, якщо вони не суперечать закону.

[[Категорія:Кримінально-процесуальне право‎]]

Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі

2016-12-20T16:09:05Z

Svitlana.shuliak: Створена сторінка: == Нормативна база == # [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально-процесуальний кодекс Україн...