WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб

2024-03-21T15:18:02Z

Svitlana.maznytska: внесено доповнення до розділу "Які документи необхідно подати"

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF?fbclid=IwAR02AvT9h3q_C2zO56LIbFPlwhLmXdLp5xlNgEeRz8Pqfj2u9atUsrUoDOM#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».]
== Хто має право на податкову знижку ==
'''Податкова знижка''' для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - '''документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг)''' у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, '''на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу''', одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у визначених законодавством випадках. Тобто, громадяни можуть повернути собі частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого ними із заробітної плати.

'''Згідно зі статтею 166 податкового кодексу України, скористатися податковою знижкою мають право:'''
* Резиденти України, громадяни України або особи з іноземним громадянством, які перебувають на території нашої країни більше, ніж 183 дні протягом усього року;
*Особи, які понесли певні витрати, пов'язані з придбанням товарів, послуг або оплатою робіт резидента (фізичної або юридичної особи), що мають документально зафіксовані підтвердження. Якщо ви оплатили навчання своєї дитини в закордонний учбовий заклад, права на податкову знижку ви не маєте;
* Особи, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які платять податок з доходів фізичних осіб. Якщо ви є фізичною особою підприємцем (ФОП), ви не маєте права на податкову знижку, оскільки не платите податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.14.1.213 Податкового кодексу України, '''Фізична особа - резидент -''' '''фізична особа, яка має місце проживання в Україні''' (у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном).
== Які витрати включаються до податкової знижки ==
* частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений як основне місце проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла;
* суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, якщо розмір внесків не перевищує 4 відсотків суми загального оподатковуваного доходу звітного року;
* суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою;
* страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
* сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
* сума витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
* сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
* сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування;
* сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла;
* сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

'''Повний перелік витрат міститься в статті 166.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 ПКУ]'''
== Куди звертатися за знижкою ==
Для отримання податкової знижки необхідно звернутися до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку (проживання);

Якщо внутрішньо переміщена особа за місцем фактичного проживання/перебування подала до територіального органу Державної податкової служби заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР, підтвердивши фактичне місце проживання довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для отримання податкової знижки вона подає до територіального органу ДПС за місцем фактичного проживання/перебування. Якщо такі дії не здійснено, то Декларація з метою отримання податкової знижки подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) територіального органу ДПС, який переміщено з тимчасово окупованої території.
== Які документи необхідно подати ==
*копії та оригінали паспорта та РНОКПП особи яка претендує на отримання податкової знижки, члена сім’ї першого ступеня спорідненості, документи які підтверджують ступінь спорідненості (наприклад свідоцтво про народження тощо);
*податкову декларацію, про майновий стан і доходи за формою, затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1817-23#Text наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року ( із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 467 від 28.08.2023);]
*довідку від працедавця про суму нарахованої заробітної плати за попередній рік, суму утриманого ЄСВ, суму податкової соціальної пільги, утриману суму податку на доходи фізичних осіб;
*копії та оригінали документів, що підтверджують витрати за попередній рік, які включаються до податкової знижки (у разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа);
*заяву про зарахування сум податку, що підлягає поверненню;
== Строк для звернення за податковою знижкою ==
Протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, що враховуються для розрахунку податкової знижки

(наприклад: витрати за 2023 рік можна подати впродовж 2024 року).
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!'''
*Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
*Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
|}
Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 п.п.166.4.3 ПКУ]

Реалізувати право на отримання податкової знижки можливо подавши декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису через «Електронний кабінет» на веб сайті Державної податкової служби України за [https://cabinet.tax.gov.ua/login посиланням]
== Див. також ==
* [[Податкова знижка на навчання]]

* [[Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом]]
* [[Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій]]
[[Категорія:Податкове право]]

Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці

2024-03-21T14:42:01Z

Svitlana.maznytska: Доповнено перелік осіб, яким надається перевага в залишенні на роботі

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] (далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 статтею 3 Закону] встановлені певні особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.

'''''У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу''''', не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

'''У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text одексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.'''

Відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 Закону] у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
== Загальні положення ==
Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] (далі – КЗпП України).

'''''Трудовим договором''''' є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст. 21 КЗпП України]).
== Порядок та умови розірвання трудового договору у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці ==
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 частина третя статті 32 КЗпП України]).

Згідно з п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення, відповідно до ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, їх може бути переведено за їхньою згодою на іншу роботу (постійну або тимчасову), якщо така є на цьому підприємстві, в установі, організації.

Так, згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256 42 КЗпП України], при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, '''''перевага в залишенні на роботі надається''''':
# сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
# особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
# працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
# працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
# учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;;
# авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
# працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
# особам з числа депортованих з України, протягом 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
# працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу,– протягом 2 років з дня звільнення їх зі служби.
# працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
# працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

'''''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''''

Також доцільно звернути увагу на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n270 ст. 42-1 КЗпП України] передбачає, що працівники, звільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору, у разі, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 ст. 43 КЗпП України]).

Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n286 ст. 43-1 КЗпП України], '''''звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:'''''
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України] "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації під час особливого періоду роботодавця - фізичної особи
*звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
== Гарантії працівника у разі звільнення ==
У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці має бути дотриманий наступний порядок звільнення працівників.

Насамперед, прийнявши рішення про наступне вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше ніж за 2 місяці до запланованого звільнення повідомити кожного працівника про наступне вивільнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327 ст. 49-2 КЗпП України]). При цьому з установленого двомісячного строку не виключається час перебування у відпустці, період тимчасової непрацездатності, інший час, протягом якого працівник не працював з поважної чи неповажної причини.

Одночасно законодавство зобов’язує власника або уповноважений ним орган довести до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Зазначимо, що крім дотримання порядку звільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці підприємств, установ і організацій, власником або уповноваженим ним органом мають бути проведені відповідні виплати і розрахунки з працівниками, а саме, виплачені належні йому суми від підприємства, установи, організації, у тому числі вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення також видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а також копію наказу про звільнення з роботи.

При цьому доцільно зазначити, що останній день роботи є днем звільнення.

'''Працівник при звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці має право:'''
* на вихідну допомогу у розмірі не менше свого середнього місячного заробітку;
* на допомогу по безробіттю;
* на повний розрахунок в день звільнення.
== Право працівника на звернення до суду за захистом у випадку порушення трудового законодавства ==
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 ст. 233 КЗпП України]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 ст. 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92/ Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»], розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за скороченням штату, суди зобов’язані з’ясувати:

- чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників;

- чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;

- які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві;

- чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі;

- чи був попереджений працівник за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1400 ст. 259 КЗпП України], нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці. Відповідно до покладених на Держпраці завдань, служба, зокрема, надає роз’яснення щодо ефективних засобів дотримання законодавства про працю та запобігання можливим його порушенням.

Задля отримання таких роз’яснень, можна звернутися до Держпраці безпосередньо через веб-сайт служби за наступним посиланням: http://dsp.gov.ua/.

На цьому ж сайті розміщена актуальна інформація щодо графіку роботи служби, контактні дані.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56885398 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-2748цс15] (щодо звільнення з роботи з підстави відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).
== Додаткові матеріали ==
[[Файл:Зразок_попередження_(істотні_умови).pdf]] 
[[Файл:ПЗ про скасування наказу про звільнення поновлення на роботі та стягнення компенсації зразок.doc|міні]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Пільги для дітей учасників бойових дій

2024-02-28T13:24:18Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" (далі - постанова № 1045)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19 Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2019 року № 1285 "Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році"]
== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
==== Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах ====
Безкоштовне харчування в закладах освіти держава гарантує лише для тих дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час участі в АТО (ООС), та для дітей померлих учасників АТО (ООС). Дітям, батьки яких мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали участь в бойових діях у східних областях України, або ж зараз несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил, пільга з харчування може надаватися з місцевого бюджету рішенням відповідної ради.

Законодавчими актами України не передбачено обов’язкового звільнення осіб, які мають статус учасника бойових дій, від плати за харчування їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Натомість сім’ї учасників АТО (ООС) можуть бути звільнені від плати за харчування, якщо сім’я одержує соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Більше в інформаційній статті Координаційного центру з надання БПД [https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/harchuvannya-ditej-uchasnykiv-bojovyh-dij-u-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladah-bezkoshtovno-chy-za-groshi/ "Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах: безкоштовно чи за гроші?".]
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти ==
Дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік;
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF#n12 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти];
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою.
Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.
== Переведення дітей учасників ООС на вакантні місця державного або регіонального замовлення ==
'''Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення''', якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, зокрема, '''діти, один з батьків яких загинув''' (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або '''помер''' внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''Вказані особи підлягають першочерговому переведенню незалежно від конкурсного балу'''.

'''Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення''' , якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію '''діти осіб, визнаних учасниками бойових дій'''.

'''Вказані особи підлягають переведенню, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала''' (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) '''не більше ніж на 15 балів''' (на 25 балів для спеціальностей, яким надається особлива підтримка, зокрема для військових, педагогічних, аграрних, природничих та інженерних спеціальностей);

Діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, підлягають переведенню в порядку черговості після дітей, один з батьків яких загинув у районі проведення антитерористичної операції, під час участі у Революції Гідності, бойових дій на території інших держав або під час виконання ним обов’язків військової служби.
!Примітка: на підставі абзацу 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 2024 рік зупинено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників ООС ==
Дітям військовослужбовців (віком від 7 до 18 років), які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку '''надаються місця у дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності'''. (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»])'''.''' Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету.

Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.

'''Примітка: на підставі абзацу 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 2024 рік зупинено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» '''

== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика ( 1-2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 постанова № 1045].
'''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. '''
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»],''' діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.
== Куди звернутися для отримання пільги ==
Вищезазначений перелік документів особою або його законним представником '''''подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій''''' за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника ООС.
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/watch/live/?v=2314177415460655&ref=watch_permalink Відео Всеукраїнської правозахисної організації "Юридична сотня" "Освітні пільги для учасників російко-української війни та їх дітей"]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_та_умови_надання_державної_цільової_підтримки_деяким_категоріям_громадян_для_здобуття_професійно-технічної_та_вищої_освіти Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]
'

'''[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]'''

Пільги для дітей учасників бойових дій

2024-02-28T13:19:47Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" (далі - постанова № 1045)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19 Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2019 року № 1285 "Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році"]
== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
==== Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах ====
Безкоштовне харчування в закладах освіти держава гарантує лише для тих дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час участі в АТО (ООС), та для дітей померлих учасників АТО (ООС). Дітям, батьки яких мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали участь в бойових діях у східних областях України, або ж зараз несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил, пільга з харчування може надаватися з місцевого бюджету рішенням відповідної ради.

Законодавчими актами України не передбачено обов’язкового звільнення осіб, які мають статус учасника бойових дій, від плати за харчування їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Натомість сім’ї учасників АТО (ООС) можуть бути звільнені від плати за харчування, якщо сім’я одержує соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Більше в інформаційній статті Координаційного центру з надання БПД [https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/harchuvannya-ditej-uchasnykiv-bojovyh-dij-u-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladah-bezkoshtovno-chy-za-groshi/ "Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах: безкоштовно чи за гроші?".]
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти ==
Дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік;
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF#n12 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти];
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою.
Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.
== Переведення дітей учасників ООС на вакантні місця державного або регіонального замовлення ==
'''Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення''', якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, зокрема, '''діти, один з батьків яких загинув''' (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або '''помер''' внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''Вказані особи підлягають першочерговому переведенню незалежно від конкурсного балу'''.

'''Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення''' , якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію '''діти осіб, визнаних учасниками бойових дій'''.

'''Вказані особи підлягають переведенню, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала''' (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) '''не більше ніж на 15 балів''' (на 25 балів для спеціальностей, яким надається особлива підтримка, зокрема для військових, педагогічних, аграрних, природничих та інженерних спеціальностей);

Діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, підлягають переведенню в порядку черговості після дітей, один з батьків яких загинув у районі проведення антитерористичної операції, під час участі у Революції Гідності, бойових дій на території інших держав або під час виконання ним обов’язків військової служби.
!Примітка: на підставі абзацу 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 2024 рік зупинено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників ООС ==
Дітям військовослужбовців (віком від 7 до 18 років), які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку '''надаються місця у дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності'''. (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»])'''.''' Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету.

Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика ( 1-2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 постанова № 1045].
'''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. '''
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»],''' діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.
== Куди звернутися для отримання пільги ==
Вищезазначений перелік документів особою або його законним представником '''''подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій''''' за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника ООС.
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/watch/live/?v=2314177415460655&ref=watch_permalink Відео Всеукраїнської правозахисної організації "Юридична сотня" "Освітні пільги для учасників російко-української війни та їх дітей"]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_та_умови_надання_державної_цільової_підтримки_деяким_категоріям_громадян_для_здобуття_професійно-технічної_та_вищої_освіти Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]
'

'''[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]'''

Пільги для дітей учасників бойових дій

2024-02-28T13:16:41Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" (далі - постанова № 1045)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19 Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2019 року № 1285 "Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році"]
== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
==== Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах ====
Безкоштовне харчування в закладах освіти держава гарантує лише для тих дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час участі в АТО (ООС), та для дітей померлих учасників АТО (ООС). Дітям, батьки яких мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали участь в бойових діях у східних областях України, або ж зараз несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил, пільга з харчування може надаватися з місцевого бюджету рішенням відповідної ради.

Законодавчими актами України не передбачено обов’язкового звільнення осіб, які мають статус учасника бойових дій, від плати за харчування їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Натомість сім’ї учасників АТО (ООС) можуть бути звільнені від плати за харчування, якщо сім’я одержує соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Більше в інформаційній статті Координаційного центру з надання БПД [https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/harchuvannya-ditej-uchasnykiv-bojovyh-dij-u-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladah-bezkoshtovno-chy-za-groshi/ "Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах: безкоштовно чи за гроші?".]
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти ==
Дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік;
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF#n12 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти];
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою.
Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.
== Переведення дітей учасників ООС на вакантні місця державного або регіонального замовлення ==
'''Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення''', якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, зокрема, '''діти, один з батьків яких загинув''' (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або '''помер''' внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''Вказані особи підлягають першочерговому переведенню незалежно від конкурсного балу'''.

'''Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення''' , якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію '''діти осіб, визнаних учасниками бойових дій'''.

'''Вказані особи підлягають переведенню, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала''' (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) '''не більше ніж на 15 балів''' (на 25 балів для спеціальностей, яким надається особлива підтримка, зокрема для військових, педагогічних, аграрних, природничих та інженерних спеціальностей);

Діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, підлягають переведенню в порядку черговості після дітей, один з батьків яких загинув у районі проведення антитерористичної операції, під час участі у Революції Гідності, бойових дій на території інших держав або під час виконання ним обов’язків військової служби.
{|
!Примітка: на підставі абзацу 18 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 2024 рік зупинено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування передбачених пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»
|}

== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників ООС ==
Дітям військовослужбовців (віком від 7 до 18 років), які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку '''надаються місця у дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності'''. (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»])'''.''' Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету.

Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика ( 1-2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 постанова № 1045].
'''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. '''
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»],''' діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.
== Куди звернутися для отримання пільги ==
Вищезазначений перелік документів особою або його законним представником '''''подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій''''' за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника ООС.
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/watch/live/?v=2314177415460655&ref=watch_permalink Відео Всеукраїнської правозахисної організації "Юридична сотня" "Освітні пільги для учасників російко-української війни та їх дітей"]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_та_умови_надання_державної_цільової_підтримки_деяким_категоріям_громадян_для_здобуття_професійно-технічної_та_вищої_освіти Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]
'

'''[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]'''

Почеркознавча експертиза в цивільному процесі

2024-02-19T08:53:30Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (далі - ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5 "Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів"]
== Експертиза як доказ у цивільному судочинстві ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 ЦПК України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

'''''Ці дані встановлюються такими засобами:'''''
# письмовими, речовими і електронними доказами;
# висновками експертів;
# показаннями свідків.
Детальніше див.: "[[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі"]]
== Поняття та види судової експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text статті 1 Закону України "Про судову експертизу"] (далі - Закон) '''судова експертиза''' - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

'''Основними видами експертизи є:''' криміналістична; інженерно-технічна; економічна; товарознавча; експертиза у сфері інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча; екологічна; військова; судово-ветеринарна; гемологічна; історико-археологічна.

'''Почеркознавча експертиза''' - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

Почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи.

Основні завдання, перелік питань вирішуваних експертизою, а також порядок проведення почеркознавчої експертизи визначено главою 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України віж 08 жовтня 1998 року № 53/5].
== Суб'єкти судово-експертної діяльності ==
Перелік суб'єктів судово-експертної діяльності визначається статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 7 Закону.]

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом].

До державних спеціалізованих установ належать:
* науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
* науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
* експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
'''Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.'''

Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України визначено у додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5.]
== Підстави проведення судової експертизи (обстеження і дослідження) ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з’ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
== Призначення експертизи судом ==
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
# для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
# сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

''Питання'', з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, ''визначаються судом''.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6742 стаття 103 ЦПК України]).

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6762 стаття 104 ЦПК України]).

'''Призначення експертизи судом є обов’язковим''' у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров’я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6769 стаття 105 ЦПК України]).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

== Строки проведення експертизи ==
Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи і '''не повинен перевищувати 90 календарних днів'''.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

'''''Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.'''''

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу».]

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення, що регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n25 ''пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.'']

== Основні завдання почеркознавчої експертизи ==
'''Основним завданням почеркознавчої експертизи''' є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп’яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

'''ВАЖЛИВО!!!'''

'''Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.'''
== Орієнтовний перелік вирішуваних експертизою питань ==
* Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
* Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
* Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
* Особою якої статі виконано рукописний текст?
* До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?
== Матеріали для проведення почеркознавчої експертизи ==
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
=== Зразки почерку ===
* '''вільними зразками''' є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами;
* '''умовно-вільними''' є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами;
* '''експериментальні зразки''' почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.
=== Відбір зразків почерку ===
''Вільні зразки'' по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Відбирати '''експериментальні зразки''' почерку необхідно у два етапи.
* На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні).
* На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

''Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.''

Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

''Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.''

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Як '''вільні''', так і '''експериментальні зразки''' буквеного або цифрового письма бажано надавати '''не менше ніж на 15 аркушах'''. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. '''Вільні зразки''' підпису надаються по змозі '''не менше ніж на 15 документах''', '''експериментальні''' - у кількості '''не менше 5 - 8 аркушів'''.

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо).

Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.
== Зразок клопотання про проведення почеркознавчої експертизи ==
* [[Файл:Зразок клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.docx|міні]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2024-02-19T08:50:35Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідно стійкості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Важливо!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Проправовий режим воєнного стану» , в Україні введено режим воєнного стану. Слід звернути увагу, що введення воєнного стану в України не впливає вибір форми управління багатоквартирним будинком. Співвласники житлового будинку мають право в будь-який час змінити форму управління багатоквартирним будинком, із врахуванням вимог чинного законодавства.
|}
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''Управління багатоквартирним будинком''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 7 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''Співвласник багатоквартирного будинку''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.
== Самоорганізації співвласників з управління багатоквартирним будинком ==
Самоорганізації співвласників багатоквартирного будинку передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пунктом 5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]. Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком співвласниками та процедурні питання проведення зборів врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n66 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку]».

Слід звернути увагу, що при такій формі управління співвласники як споживачі комунальних послуг укладають договори на постачання комунальних послуг з їх постачальниками у відповідних сферах, зокрема – щодо послуг з централізованого водопостачання/ водовідведення, з постачання та розподілу природного газу, з постачання теплової енергії, з постачання та розподілу електричної енергії.

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичні особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]
=== '''Особливості укладання договору про надання послуг з управління:''' ===
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.
{| class="wikitable"
|-
|'''Примітка''': «У разі коли прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі в разі визначення управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою співвласників із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати». Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2023 року.
|}
- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712], керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n315 статтею 30] Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.

Також, слід врахувати, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1294 ч. 4 ст. 179] Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов`язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#n1294 п. 4 ч. 4 ст. 179] ГК України.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).
=== '''Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг:''' ===
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
=== '''Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території''' ===
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання,газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1956 Статтею 360] Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-п#Text постановою Кабінету Міністрів України] від 5 червня 2019 р. № 482.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.
|}
Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

'''Воєнні дії - є форс-мажором''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок проведення реабілітаційного лікування за рахунок державних коштів

2024-02-19T08:47:21Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0039890-17#Text Постанова Правління Фонду соціального страхування України від 13 липня 2017 року № 39 «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" | '''ВАЖЛИВО!''' Законом України 2620-ІХ від 21.09.2022 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» викладено в новій редакції (набрання чинності з 1 січня 2023 року). Відповідно до розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» визначено:
1. Припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України.
2.До завершення заходів, пов’язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України.
3.Нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
|}
== Медична реабілітація як захід відновлення функцій організму ==
Медична реабілітація включає систему медичних та інших заходів, спрямованих на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою створення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання.

Реабілітація призначається після закінчення гострого періоду захворювання в разі наявності обмежень життєдіяльності і надається відповідно до профілів медичної реабілітації.

Направлення хворого на реабілітаційне лікування здійснюється як наступний етап лікування після перенесеного захворювання за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії.
== Право на реабілітаційне лікування за рахунок державних коштів ==
Право на реабілітаційне лікування за рахунок державних коштів мають:
* Застраховані за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, і члени їх сімей (діти) мають право на відновлення здоров’я в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів після перенесених захворювань і травм.
* Застрахована особа має право на лікування в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу відповідно до медичних показань за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу, клініки медичної науково-дослідної установи або жіночої консультації.
* Застрахована особа з порушенням перебігу вагітності може направлятися в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу безпосередньо із жіночої консультації.
* Застрахована особа, яка брала безпосередню участь в антитерористичній операції (Операції об’єднаних сил), має право на лікування (у супроводі членів сім’ї: чоловік/дружина, неповнолітні діти) в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу за профілем медико-психологічна реабілітація за рахунок коштів Фонду 1 раз після демобілізації за наявності відповідних медичних показань.
{| class="wikitable"
|-
|'''До уваги!''' Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
|}
== Порядок призначення реабілітаційного лікування ==
Застрахована особа направляється до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за її вибором, відповідно до медичних показань визначеного профілю медичної реабілітації, за рекомендацією лікуючого лікаря та за наявності висновку лікарської-консультативної комісії (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на лікуванні.

Заклад охорони здоров’я, де застрахована особа перебуває на лікуванні, протягом доби з моменту надання висновку ЛКК, інформує орган Фонду за місцем обліку закладу охорони здоров’я як страхувальника, про потребу зазначеної особи в подальшому лікуванні в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу із зазначенням профілю (страховий випадок).

'''Представник органу Фонду відвідує застраховану особу в закладі охорони здоров’я, де перебуває зазначена особа на стаціонарному лікуванні, та не пізніше наступного дня з моменту повідомлення про страховий випадок:'''

- надає роз’яснення про порядок забезпечення реабілітаційним лікуванням;

- оформлює заяву про забезпечення реабілітаційним лікуванням (застрахована особа пред’являє оригінал паспорта, документ, що посвідчує особу з інвалідністю (за наявності), свідоцтво про народження дитини (у разі необхідності отримання послуг із реабілітаційного лікування дитиною), довідку про безпосередню участь особи в ООС (у разі отримання послуг із медико-психологічної реабілітації учасників ООС).

Орган Фонду узгоджує з санаторно-курортним закладом можливість прийому хворого на реабілітаційне лікування та інформує заклад про граничні розміри витрат.

Представник органу Фонду інформує застраховану особу про готовність санаторно-курортного закладу прийняти на реабілітаційне лікування та граничні розміри витрат. У разі вмотивованої відмови санаторно-курортного закладу щодо прийняття застрахованої особи на реабілітаційне лікування, представник органу Фонду інформує про це застраховану особу і пропонує вибрати інший заклад.

Укладається тристоронній договір між органом Фонду, санаторно-курортним закладом та застрахованою особою. Після підписання застрахованою особою та органом Фонду, договір передається застрахованою особою санаторно-курортному закладу для належного оформлення.

Договір є документом, що надає право застрахованій особі на отримання послуг із реабілітаційного лікування у санаторно-курортному закладі за зазначеним у Договорі профілем медичної реабілітації, терміном лікування та датою початку лікування.

Під час прибуття до санаторно-курортного закладу застрахована особа пред’являє паспорт, документ, що посвідчує особу з інвалідністю (за наявності), свідоцтво про народження дитини (у разі направлення на лікування дитини), та надає:

- 3 примірники Договору;

- виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого;

- обмінну карту пологового будинку, пологового відділення лікарні – у разі направлення вагітної.
== Термін проходження реабілітаційного лікування ==
Термін лікування в реабілітаційному відділенні, який є необхідним для відновлення здоров’я та працездатності застрахованої особи відповідно до профілю лікування та особливостей перебігу хвороби, визначається лікуючим лікарем та ЛКК, але має складати '''не більше 24 днів.'''

У разі скорочення терміну перебування застрахованої особи у реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу через погіршання стану здоров’я, у зв’язку з порушенням санаторно-курортного/лікувального режиму або з інших причин, її право на реабілітаційне лікування за відповідним профілем в даному періоді вважається використаним.
== Умови призначення реабілітаційного лікування ==
За рахунок коштів Фонду застрахованим особам '''надаються послуги з реабілітаційного лікування згідно з''' '''переліком профілів медичної реабілітації''':

1. Нейрореабілітація: підгострий період інсультів (після оперативних втручань на судинах мозку або без них); підгострий період черепно-мозкових травм.

2. М’язово-скелетна реабілітація: підгострий період після операцій на опорно-руховому апараті (ортопедичних, травматологічних); підгострий період опіків; ревматологічні захворювання.

3. Кардіопульмонарна реабілітація: підгострий період інфаркту міокарда (після оперативних втручань на судинах серця або без них); стан після пролікованої нестабільної стенокардії (після оперативних втручань на судинах серця або без них); підгострий період після операцій на серці; підгострий період захворювань легень; підгострий період після операцій на легенях, у тому числі з приводу гнійних процесів нетуберкульозного характеру; цукровий діабет.

4. Медико-психологічна реабілітація учасників ООС: порушення адаптації; розлади, пов’язані із споживанням їжі; неорганічні розлади сну; соматоформні розлади; неврастенія.

5. Реабілітація після оперативних втручань на органах зору: підгострий період після оперативних втручань на органах зору.

6. Реабілітація при порушені перебігу вагітності: ускладнена вагітність.

7. Інша (соматична) реабілітація: підгострий період після оперативних втручань на органах травлення; підгострий період після оперативних втручань на органах сечостатевої системи (оперативного та інструментального видалення каменів з нирок і сечових шляхів, ударно-хвильової літотрипсії); підгострий період після оперативних втручань на жіночих статевих органах.
{| class="wikitable"
|-
|Застрахована особа має право вільного вибору реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу відповідно до медичних показань за профілем медичної реабілітації.
|}
== Підстави для відмови у реабілітації за рахунок державних коштів ==
Особі можуть відмовити в медичній реабілітації за рахунок державних коштів, якщо:

- особа не є застрахованою особою за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;

- відсутні медичні показання.
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Виділення (відведення) земельної ділянки під кладовище

2023-12-23T18:24:10Z

Svitlana.maznytska:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України (далі – ЗК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України (далі –ПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5245-17#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»,]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Закон України «Про поховання та похоронну справу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1113-04#Text Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань, затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Державні санітарні правила та норми "Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України" ДСанПіН 2.2.2.028-9]
== Повноваження органів місцевого самоврядування (сільських, селищних, міських рад) при відведенні земельної ділянки під кладовища ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 83 Земельного кодексу України], землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю.

Саме органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції вирішують питання про відведення такої земельної ділянки, відповідно до загальних норм земельного законодавства та спеціальних норм, які встановлюють вимоги до таких об'єктів, зокрема до порядку їх розміщення та утримання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#Text Статтею 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу»] передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи в межах своєї компетенції:
* вирішують відповідно до закону питання про відведення земельних ділянок для організації місць поховання;
* забезпечують будівництво, утримання в належному стані та охорону місць поховання;
* створюють ритуальні служби;
* вирішують питання про надання за рахунок коштів місцевих бюджетів ритуальних послуг у зв’язку з похованням самотніх громадян, ветеранів війни та праці, а також інших категорій малозабезпечених громадян; про надання допомоги на поховання померлих громадян в інших випадках, передбачених цим Законом;
* здійснюють контроль за дотриманням законодавства стосовно захисту прав споживачів у частині надання суб’єктами господарювання ритуальних послуг та реалізацією ними предметів ритуальної належності.
За рішенням такого органу для організації будівництва, утримання в належному стані та охорони місць поховання (кладовища) можуть бути створені спеціалізовані комунальні підприємства.

Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству (установі, організації) в постійне користування надається земельна ділянку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n193 ч.ч. 1 та 2 ст. 23 Закону України "Про поховання та похоронну справу".]

Варто зауважити, що земельні ділянки, на яких розташовані місця поховання (кладовища), є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду.
== Норми земельної ділянки, які можуть бути відведені під кладовища ==
Розміри земельних ділянок, які відводяться під кладовища традиційного поховання, повинні мати площу:

- з розрахунку 0,24 га на 1 тисячу чоловік, що проживають в міській місцевості;

- з розрахунку 0,1 га на 1 тисячу чоловік, які проживають у сільській місцевості.

- з розрахунку 0,02 га на 1 тисячу чоловік Для організації поховання урн з прахом померлого.

Розміри земельних ділянок, що відводяться для поховання, допускається уточнювати залежно від співвідношення місць традиційного поховання і місць для поховання урни з прахом, з урахуванням місцевих умов.

Мінімальна територія місць поховань складає 0,5 га.

Кладовище як місце для організації поховання зонально має розташовуватись у межах комунальної зони.

Місця поховань (кладовища) повинні мати сплановану і впорядковану територію, упорядковані під'їзні шляхи, бути забезпеченими транспортним зв'язком з населеним пунктом.

Відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4004-12#Text Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення]" постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1.07.1999 року № 28 затверджені "[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України]" ДСанПіН 2.2.2.028-99.

Державні санітарні правила та норми поширюються на органи та установи житлово-комунального господарства виконавчих комітетів місцевих (селищних) рад народних депутатів, сільвиконкоми, підприємства і організації, що надають ритуальні послуги чи реалізують предмети похоронного призначення на території України.

[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0028588-99#Text Відповідно до п. 3.2 Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України»], місцезнаходження кладовищної ділянки та її розміри передбачаються генеральним планом розвитку населеного пункту; відведення земельної ділянки під кладовище, проекти улаштування нових кладовищ, розширення і реконструкції діючих підлягають погодженню з місцевими установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Кладовища повинні бути розміщені в приміській зоні міських поселень і поблизу місць розташування сіл. Санітарно-захисна зона від території кладовища традиційного поховання і крематорію до житлових і громадських будівель, зон відпочинку, а також колективних садів та городів повинна бути не меншою 300 м, а від території кладовища для поховання урн після кремації до житлових і громадських будівель та об'єктів, що прирівняні до них, має бути не меншою 100 м.

Недотримання визначеної законодавством відстані від кладовища до помешкання особи трактується Європейським Судом з прав людини як втручання у право заявника на повагу до його житла та приватного і сімейного життя. Так, у рішенні від 04.09.2014 року у справі «Дземюк проти України», Суд зазначив, що національне законодавство з охорони здоров`я чітко забороняє розміщення кладовища занадто близько до житлових будинків та джерел води. У вищевказаному рішенні Європейським Судом з прав людини зазначено, що ділянка відведена під кладовище та її розміри має бути генеральним планом відповідного населеного пункту.
== Порядок виділення (відведення) земельної ділянки під кладовище ==
Земельні ділянки для влаштування кладовища надаються за рішенням органу місцевого самоврядування виключно спеціалізованим комунальним підприємствам на праві постійного користування землею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ст. 92 ЗК України)].

Для відведення земельної ділянки під кладовище застосовуються загальні норми надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, які визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 123 ЗК України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч. 2 ст.123 ЗК України] спеціалізоване комунальне підприємство звертається до відповідного органу місцевого самоврядування за дозволом на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення кладовища.

Умови і строки розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору.

Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Органом місцевого самоврядування приймаючи рішення про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються шляхом:
* затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);
* надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
== Земельні ділянки, які забороняється відводити (виділяти) під кладовища ==
Відповідно до п. 3.9. Державних санітарних правил та норм «Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України», забороняється відведення земельних ділянок під кладовища:

     - на територіях першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел централізованого водопостачання, мінеральних джерел, першої та другої зон округу санітарної охорони курортів;

     - на територіях з тріщинами в підстилаючих породах (якщо є доказаний гідрологічний зв'язок з водоносним горизонтом, який є джерелом водопостачання) і в місцях виклинювання водоносних горизонтів;

     - на берегах відкритих водоймищ, які використовуються населенням для питного водозабезпечення або з культурно-побутовою метою.
== Оподаткування земельних ділянок кладовищ ==
Земельні ділянки кладовищ не підлягають оподаткуванню земельним податком, відповідно до підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6855 283.1.6 пункту 283.1 ст. 283 ПК України]
[[Категорія:Земельне право]]

Правовий статус народного депутата

2023-12-22T10:12:42Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закон України "Про статус народного депутата України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламент Верховної Ради України, затверджений Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI]
== Загальні положення ==
Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5017 Конституції України] (статті 78-81), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законом України "Про статус народного депутата України"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1861-17#Text Регламентом Верховної Ради України, затвердженим Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI].

Цей Закон визначає статус (права, обов'язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.
== Хто може бути народним депутатом ==
Народним депутатом може бути громадянин України, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.
== Строк повноважень ==
Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом "НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ" та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.
== Дострокове припинення повноважень ==
Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:
# подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
# набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
# визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
# припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
# у разі смерті;
# порушення вимог частини першої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Закону України «Про статус народного депутата України»].
Необхідно звернути увагу, що дані обставини регулюються наступними правовими механізмами.
* Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України - в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

* Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України у випадках: складення повноважень за його особистою заявою, припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається судом, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.

* У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України - з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.

* У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.
== Діяльність, праця, сумісництво ==
Законом встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.
== Законодавча ініціатива ==
Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

1) законопроекту;

2) проекту постанови;

3) іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про Регламент Верховної Ради України.

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2790-12#Text Законі України «Про статус народного депутата України»]:
* На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов'язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п'ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
* Апарат Верховної Ради України зобов'язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов'язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
* Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов'язання щодо збереження державної таємниці.
* Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.
Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.
== Відповідальність за висловлювання ==
Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.
== Етика ==
У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.
[[Категорія:Конституційне право]]

Придбання земельної ділянки через електронний аукціон (СЕТАМ)

2023-12-22T10:08:17Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Наказ Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0634-22#Text Деякі питання примусової реалізації арештованого майна у виконавчому провадженні в період воєнного стану]
== Загальні положення про систему [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] ==
[https://setam.net.ua/ «СЕТАМ»] – це державне підприємство, що створено Міністерством юстиції України для сприяння реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб.

Державне підприємство [https://setam.net.ua/ «СЕТАМ»] уповноважено на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів арештованим майном, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16#Text Порядком реалізації арештованого майна] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Законом України «Про виконавче провадження».]
== Реєстрація користувачів ==
Для реєстрації в системі СЕТАМ, з метою подальшої участі в торгах на придбання земельних ділянок, необхідно зайти на офіційний веб-сайт «СЕТАМ» за посиланням [https://setam.net.ua/ setam.net.ua] та на головній сторінці веб-ресурсу натиснути «реєстрація», де заповнити відповідні поля. Після реєстрації система автоматично надішле на електронну поштову скриньку лист, в якому потрібно перейти за посиланням для активації облікового запису. У разі, якщо реєстрація пройшла успішно, користувач отримає відповідне повідомлення.
== Пошук інформації ==
Здійснити пошук необхідної інформації можна на електронному веб-парталі [https://setam.net.ua/ СЕТАМ]. Для цього у розділі «пошук» необхідно вказати бажаний предмет закупівлі – «земельна ділянка», її розмір, цільове призначення та місце розташування.

Після цього система надасть наявні (активні) варіанти аукціонів, доступні до участі. Для того, щоб дізнатись більш детальну інформацію про лот, необхідно перейти за відповідним посиланням. Інформація про лот складається тегів:

- характеристика лоту;

- інформація про лот;

- вкладення;

- заявки на участь у торгах;

- порядок та умови.
== Заявка на участь у торгах на придбання земельної ділянки ==
Фізична або юридична особа, яка виявила намір придбати лот, зобов’язана не пізніше ніж за три робочих дні до проведення електронних земельних торгів зареєструватися на Веб-сайті, подати заяву про участь в таких торгах і сплатити реєстраційних та гарантійний внески. З моменту реєстрації, така особа набуває статусу Користувача. З метою реєстрації через Веб-сайт потенційний учасник електронних торгів надає такі дані:

'''''1) для фізичної особи:'''''

– прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього);

– реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

– адресу електронної пошти для надсилання повідомлень Системою та Виконавцем;

– номер контактного телефону;

– логін і пароль;

- поштова адреса;

- номер паспорту та серія (за наявності).

'''''2) для уповноваженого представника юридичної особи:'''''

– найменування юридичної особи;

– код за ЄДРПОУ;

– прізвище, ім'я та по батькові (за наявності останнього) представника юридичної особи;

– адресу електронної пошти уповноваженої особи для надсилання повідомлень Системою та Виконавцем;

– номер контактного телефону уповноваженої особи;

– логін і пароль.

- інші документи для підтвердження повноважень представника.

Заява про участь в електронних земельних торгах подається користувачем у [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] за кожним лотом окремо. Один користувач може бути одночасно учасником кількох електронних земельних торгів.

'''Для того, аби прийняти участь в електронних торгах на придбанням земельної ділянки, на сторінці знайденого лоту необхідно відкрити вкладку «Заявки на участь у торгах», потім натиснути посилання «Подати заявку».'''

Після відповідних дій з’явиться повідомлення про прийняття системою [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] заявки з обраного лоту. Далі необхідно натиснути посилання «Отримати квитанцію». Слід зазначити, що квитанція формується автоматично системою [https://setam.net.ua/ СЕТАМ.] Сформовану квитанцію слід роздрукувати на принтері та здійснити оплату гарантійного внеску в будь-якому Банку України.

Слід враховувати, що в разі, якщо ставка заявника по лоту не переможе, СЕТАМ автоматично поверне внесений гарантійний внесок.
== Придбання та оформлення придбаного майна ==
Переможець торгів в системі [https://setam.net.ua/ СЕТАМ] (або його представник за довіреністю) має право отримати майно – земельну ділянку, не пізніше 7 робочих днів з дати отримання акта про проведені електронні торги (акт про проведені електронні торги фактично є документом, що підтверджує факт придбання майна у власність).

Підписання документів здійснюється електронним підписом на порталі системи [https://setam.net.ua/ СЕТАМ.] Для цього необхідно:

- завантажити файл підпису та файл для підписання;

- підтвердити підписання;

- завантажити файл з підписом.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок стягнення надміру виплаченої пенсії

2023-11-27T12:44:26Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14#Text Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0374-03#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4 «Про затвердження Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Статтею 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера та в жодному випадку вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера.
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' Тягар доказування покладено на суб’єктів владних повноважень, тобто на відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України.
|}
== Підстави стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів може здійснюватись з наступних підстав:

'''1. У випадку, коли переплата виникла з вини пенсіонера.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n763 Відповідно до ч.1 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»] зловживанням з боку пенсіонера є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

'''До таких відомостей відносяться:'''
* зміна у складі членів сім`ї (за наявності в сім’ї двох чи більше пенсіонерів кожен непрацездатний член сім’ї, який перебуває на їхньому спільному утриманні, враховується для нарахування надбавки тільки одному з пенсіонерів за їхнім вибором);
* факт працевлаштування або зайняття підприємницькою діяльністю;низка доплат, надбавок, підвищень, а також перерахунки пенсії, у тому числі пов’язані зі зміною прожиткового мінімуму, залежать від факту працевлаштування;
* зміни місця проживання (у разі переїзду з відповідної місцевості, проживання на якій дає право на отримання надбавки до пенсії);
* зміна статусу одержувача (дострокове припинення навчання особою, яка отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника до 23 років);
* виїзд на постійне місце проживання до іншої країни (пенсії продовжують виплачуватися громадянам, які живуть на території інших країн, але якщо це обумовлено спеціальними міждержавними угодами).
{| class="wikitable"
!'''Важливо!''' ''Пенсіонери зобов’язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов’язку і одержання у зв’язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду. Тобто, таке рішення про стягнення може прийняти територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку, як одержувач пенсії.''
|}
'''2. У випадку подання страхувальником недостовірних даних.'''

Внаслідок несвоєчасного оформлення або подання страхувальниками пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

В такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.
== Порядок стягнення (повернення) бюджетних коштів ==
Стягнення (повернення) бюджетних коштів, які виникли через надміру виплачені суми пенсії здійснюються наступним чином:

'''1. Пенсіонером в добровільному порядку.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється добровільно особою, яка отримала надміру виплачені сумі пенсії.

'''2. Територіальним органом Пенсійного фонду України.''' Повернення бюджетних коштів здійснюється територіальним органом ПФУ шляхом прийняття рішення про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до додатку 1до Порядку повернення сум пенсій, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсій, що є безнадійними до стягнення(пункт 3).

'''3. Місцевим адміністративним судом.''' Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, виконавчих написів нотаріусів.
=== Розмір відрахувань з пенсії ===
Одночасно із пенсії можуть утримуватися декілька відрахувань, але їх загальна сума не може перевищувати 50% або 20% від розміру пенсії, залежно від виду стягнення.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50% її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язкузі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. В інших випадках відрахуванню підлягає не більш як 20% пенсії.
=== Судова практика ===
Відповідно до висновків Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89869029 постанові від 16 червня 2020 року у справі № 756/6984/16-а], зазначається наступне:

«''Обов`язковою умовою для стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, однак вказані суми не можуть бути стягнуті у випадку призначення пенсії на підставі недостовірних даних, формування яких не залежить від пенсіонера - в такому разі суми зайво виплаченої пенсії стягуються зі страхувальника.''

''При цьому, оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, судам слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника.''

''Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав».''
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-11-27T11:52:22Z

Svitlana.maznytska:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження»] доповнено положеннями.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися з заявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надіслані стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.
== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]
== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.
== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-11-27T11:50:02Z

Svitlana.maznytska:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження»] доповнено положеннями.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;

* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);

* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися ззаявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
'''   ''' Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надісланістягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

   У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.
== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
'''   ''' Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

   Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

   У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

   Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

   Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]
== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.
== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-11-27T11:43:02Z

Svitlana.maznytska: Доповнення (на період воєнного стану)

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення», яким Закон України «Про виконавче провадження» доповнено положеннями.
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".
|}
== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися ззаявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
'''   ''' Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надісланістягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

   У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.
== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
'''   ''' Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

   Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

   У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

   Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

   Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]
== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.
== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Порядок зміни меж населеного пункту

2023-11-24T14:37:49Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1378-15#Text Закон України «Про оцінку земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1808-15#Text Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1618-04#Text Наказ Державного комітету України по земельним ресурсам «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0391-10#Text Наказ Державного комітету України із земельних ресурсів «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України " Про місцеве самоврядування в Україні"]
== Визначення поняття меж населеного пункту ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1662 Статтею 173 Земельного кодексу України] встановлено, що '''межа населеного пункту''' (району, села, селища, міста, району у місті) – ''це умовна лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.''

Межі населеного пункту (адміністративно-територіальної одиниці) визначаються як по суходолу, так і по водному простору.

'''Межі населеного пункту встановлюються і змінюються за проектами землеустрою''' щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, які розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Проект землеустрою відносно зміни меж населеного пункту розробляється у разі наявності діючого генерального плану населеного пункту.

Складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення ), які переходять у комунальну власність відповідної територіальної громади.

Землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту(крім земель,які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
== Органи, які приймають рішення про встановлення та зміну меж населеного пункту та етапи встановлення/зміни меж населеного пункту ==
'''1. Рішення про встановлення та зміну меж населених пунктів приймаються''':

- Верховною Радою України (для районів і міст) за поданням Кабінету Міністрів України (п. 29 ч. 1 ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]);

- районною радою ( для сіл, селищ, які входять до складу відповідного району), за поданням цих сільських, селищних рад;

- міською радою (для районів у містах), за поданням відповідних районних у містах рад.

'''2. Етапи встановлення/зміни меж населеного пункту''':

- прийняття рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- замовлення та розробка проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- розроблення та погодження проекту землеустрою щодо встановлення/зміни меж населеного пункту;

- прийняття рішення про затвердження проекту та встановлення/зміни меж населеного пункту;

- внесення змін про земельну ділянку до Державного земельного кадастру, з урахуванням встановлених меж;

- облаштування межових знаків;

- отримання витягу з Державного земельного кадастру.
== Розробники документації із землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 ст. 26 Закону України «Про землеустрій»], розробниками документації із землеустрою є:

- '''Юридичні особи''' (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою);

- '''Фізичні особи – підприємці''' (які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою).

Варто зауважити, що взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Укладання договору щодо розроблення документації із землеустрою здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/922-19#Text Закону України «Про публічні закупівлі»], Цивільного та Господарського кодексів України.
{| class="wikitable"
|-
|''Перелік суб’єктів, що надають послуги з розробки документації з землеустрою у відповідному районі/місті можна знайти на офіційних сайтах територіальних органів Держгеокадастру.''
|}
== Вимоги до проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n375 ст. 46 Закону України «Про землеустрій»], проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту обов'язково повинен включати в себе:

а) пояснювальну записку;

б) завдання на виконання робіт;

в) рішення про розроблення проекту землеустрою щодо встановлення або зміни меж адміністративно-територіальних одиниць;

г) посвідчені в установленому порядку копії генерального плану населеного пункту, рішень про його затвердження (у разі зміни меж населеного пункту);

ґ) викопіювання із схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальної одиниці (утворення), а у разі її відсутності - викопіювання із проекту формування територій сільських, селищних рад;

д) викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих (за їх наявності) та проектних меж адміністративно-територіальної одиниці;

е) експлікація земель в існуючих (за їх наявності) та проектних межах адміністративно-територіальної одиниці;

є) опис меж адміністративно-територіальних одиниць;

ж) матеріали погодження проекту;

з) матеріали виносу меж адміністративно-територіальних одиниць в натуру (на місцевість) з каталогом координат їх поворотних точок.
{| class="wikitable"
|-
|'''Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту складається у паперовій та електронній (цифровій) формах.'''
|}
Також зауважимо, що складовою частиною проекту землеустрою щодо встановлення і зміни меж населеного пункту є перелік земельних ділянок державної власності (із зазначенням їх кадастрових номерів, місцезнаходження, площі та цільового призначення), які переходять у власність відповідної територіальної громади.
{| class="wikitable"
|-
| '''Обов’язково!'''
Проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж населеного пункту підлягає погодженню сільськими, селищними, міськими, районними радами, районними державними адміністраціями, за рахунок території яких планується здійснити розширення її меж.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n375 Статтею 46 Закону України «Про землеустрій»] визначено, що рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни).
== Порядок внесення змін до Державного земельного кадастру відомостей про межі населеного пункту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n390 ст. 32 Закону України «Про державний земельний кадастр»], відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, нормативну грошову оцінку земель, розташованих у межах територій адміністративно-територіальних одиниць, економічну оцінку земель, обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, про затвердження документації із землеустрою,документації з оцінки земель, яка є підставою для внесення таких відомостей.
Рішення подається Державному кадастровому реєстратору,який здійснює внесення таких відомостей до Державного земельного кадастру,за бажанням заявника в паперовій чи електронній формі разом з електронним документом, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель.

Строк внесення таких змін складає 14 робочих днів з дня отримання відповідної документації.

Після спливу зазначеного строку Державний реєстратор повинен внести відповідні відомості до Державного земельного кадастру або надати мотивовану відмову у внесенні таких відомостей.

На підтвердження внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі адміністративно-територіальних одиниць,нормативну грошову оцінку земель,розташованих в межах територій адміністративно-територіальниходиниць,економічну оцінку земель,обмеження у використанні земель, встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, Державним кадастровим реєстратором безоплатно видається органу, який прийняв відповідне рішення, витяг з Державного земельного кадастру.

За інформацією [https://land.gov.ua/do-uvahy-korystuvachiv-derzhavnoho-zemelnoho-kadastru-2/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру], відповідно до наказу Держгеокадастру від 09.06.2022 № 141 «Про відновлення функціонування Державного земельного кадастру», погодженого Міністром аграрної політики та продовольства України, '''функціонування Державного земельного кадастру відновлено''', у зв’язку з чим '''відновлюється''' '''прийом документів з реєстрації прав на земельні ділянки'''.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!'''
Право власності на відповідні земельні ділянки переходить до територіальної громади на підставі рішення про встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць й витягу з Державного земельного кадастру про межі адміністративно-територіальнихх одиниць, які є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
|}
Варто зазначити, що відповідний орган місцевого самоврядування отримує право розпорядження земельними ділянками, після встановлення меж території адміністративно-територіальних одиниць на місцевості, що закріплюється межовими знаками та внесенням відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України «Про землеустрій», вносяться до Державного земельного кадастру на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад.

Рішення про встановлення (зміну) меж адміністративно-територіальних одиниць є одночасно рішенням про затвердження проектів землеустрою щодо їх встановлення (зміни)
== Судова практика ==
Верховний Суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/69671228 постанові від 27.09.2017 року у справі №391/1055/14-ц] висловив свою позицію щодо встановлення меж населеного пункту, а саме:
{| class="wikitable"
|-
| ''«…Межі населеного пункту вважаються встановленими, а органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками, які відповідно до розроблених проектів щодо встановлення меж відповідної сільської, селищної, міської ради включаються до їх територій, після встановлення (винесення) меж території населеного пункту в натуру (на місцевість), закріплення меж території межовими знаками та внесення відомостей про земельну ділянку до державного земельного кадастру (АС ДЗК), якщо межі населеного пункті не були встановлені/змінені у іншому порядку передбаченому законодавством, яке діяло на час утворення населеного пункту його розбудови та/ або зміни меж...».''
|}
Тобто, органи місцевого самоврядування набувають права розпоряджатися земельними ділянками після встановлення межі населеного пункту в натурі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88027671 постанові від 03 березня 2020 року у справі №367/6388/16-а] щодо оскарження затвердження детального плану території забудови кварталу міста, прийшов до наступних висновків:
{| class="wikitable"
|-
| ''- у разі якщо межі населених пунктів не встановлені у порядку, визначеному Земельним кодексом України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів. Так, відсутність реалізації компетентними органами своїх повноважень щодо встановлення меж міста не свідчить про фактичну відсутність таких меж.''
''- Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту. А тому, присвоєння державним кадастровим реєстратором земельним ділянкам кадастрових номерів, у яких перші десять цифр свідчать розташування в межах міста, не є безспірним свідченням розташування цих ділянок в межах міста.'''
|}
[[Категорія:Земельне право‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎‎‎]]

Можливість приватизації декількох земельних ділянок одного цільового призначення

2023-10-23T06:51:28Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]
== Право громадян на набуття права власності на земельні ділянки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 Статтею 81 Земельного кодексу України], передбачено право громадян України набувати земельні ділянки у власність.

'''''Підставами для набуття право вланості на земельні ділянки є:'''''

- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- прийняття спадщини;

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

'''''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки, у разі:'''''

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
|}
== Реалізація права громадян на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації декількох земельних ділянок ==
''Частиною 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України]'' встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться '''''один раз по кожному виду використання'''''. Тобто, право на безоплатне отримання земельної ділянки громадянином буде використане в момент приватизації першої земельної ділянки.

З даного приводу існує судова практика [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89648996 Верховного суду від 20.05.2020 у справі №706/1685/16-ц]. У мотивувальній частині рішення зазначається:

''«…З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81925942 постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц] (провадження№14-6цс19)...»''

Відтак, правомірно приватизувати безоплатно для ведення особистого селянського господарства можна лише одну земельну ділянку площею до 2-х гектарів.

У той же час, ''ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України]'' передбачає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Це означає, що громадянин України, який отримав безоплатно у власність земельну ділянку будь-якого цільового призначення, в тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею, що дорівнює граничній нормі безоплатної приватизації земельної ділянки певного цільового призначення, не має права отримати безоплатно у власність ще одну земельну ділянку такого ж цільового призначення. Проте він має право на отримання додаткових земельних ділянок такого ж цільового призначення, якщо загальна площа таких ділянок разом з раніше отриманими не перевищуватиме встановленний законом граничний розмір їх безоплатної приватизації. Таким чином, для повної реалізації права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки, для ведення особистого сільського господарства, громадянин має можливість приватизувати і декілька ділянок з цим цільовим призначенням, у межах 2-х гектарів.

З даного приводу існує [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81925942 судова практика Верховного суду від 11.12.2019 у справі № 805/181/17-а]. У мотивувальній частині рішення зазначається:

''«…Так, згідно з частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара.''

''Водночас, частина 2 статті 121 Земельного кодексу України передбачено виняток, за якого гранична норма може бути збільшена - у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), тобто реалізації права на приватизацію державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.''

''Аналізуючи наведені правові положення, Суд приходить до висновку, що стаття 121 Земельного кодексу України передбачає, як граничні розміри земельних ділянок, яку громадянин може отримати за певним призначенням, так і випадок можливості збільшення цього розміру. При цьому, збільшення стосується лише про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.''

'''''Земельний кодекс України гарантує громадянину право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара».'''''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] передбачена можливість передачі громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га, а також можливість збільшення площі земельних ділянок (за рахунок вільних земель запасу) до такого граничного розміру громадянами, які не повністю реалізували надане їм законом право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та раніше отримали безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства меншої площі ніж 2 га.

'''''Отже, враховуючи той факт, що рішення судів вступають у повне протиріччя між собою та однозначного тлумачення ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України] наразі немає, питання щодо надання декількох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації або збільшення площі земельних ділянок до граничного розміру, але в сумі не більше 2,0 га, залишається відкритим.'''''

Варто зазначити, що законодавство також не містять заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання додатково земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 Земельного кодексу України].
== Повноваження органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі у власність двох гектарів земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ==
Відповідно до ''ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 Земельного кодексу України]'' передбачено право громадян отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах 2-х га, тобто не більше визначеної межі. '''''Таким чином, діючим законодавством не встановлений конкретний розмір передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а визначений лише максимальний розмір (у межах двох гектарів).'''''

Тож органи, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками, вправі у межах до двох гектарів надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру.

Варто зауважити, що мінімальний розмір або орієнтовний розмір таких земельних ділянок законодавством також не визначений, в той же час він повинен забезпечувати можливість вільно використовувати земельну ділянку.

Органи виконавчої влади наділені повноваженнями приймати нормативні акти, спрямовані на визначення та врегулювання внутрішніх процедур, які б визначали реалізацію повноважень щодо безоплатної передачі землі у приватну власність громадян''.''

З даного приводу існує судова практика [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87363944 Верховного суду від 28.01.2020 у справі № 2240/2962/18].
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Правовий статус полезахисних лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення

2023-10-23T06:43:19Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/303-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 р. № 303 «Про затвердження Правил відтворення лісів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 476 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 650 «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення»]
== Правовий статус полезахисних лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення ==
Донедавна полезахисні лісові смуги відносились до земель лісогосподарського призначення, однак 10.07.2018 року Верховною радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон №2498- VIII], яким було внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#n29 ст. 5 Лісового кодексу України]. Відповідно до яких з 1 січня 2019 року до земель лісогосподарського призначення більше не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги.

Разом з цим, було доповнено Земельний кодекс України, ч. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2213 ст. 37-1] якої встановлено, що земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Отже, '''''земельні ділянки, на яких розташовані полезахисні лісові смуги, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення''''', не є землями лісного фонду, а '''''є землями державної або комунальної власності'''''. Це не стосується лісосмуг, що розташовані вздовж доріг, річок, земель несільськогосподарського призначення.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 ст. 22 Земельного кодексу України], до земель сільськогосподарського призначення належать несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Таким чином, ''полезахисні лісові смуги відносяться до земель сільськогосподарського призначення, що мають статус несільськогосподарських угідь''.

Землі під полезахисними смугами перебувають у комунальній власності та можуть передаватися у постійне користування та оренду. У постійне користування землі під полезахисними лісовими смугами передаються спеціалізованим підприємствам комунальної та державної форми власності.
{| class="wikitable"
|-
|Отримати в оренду земельну ділянку, до складу якої включені полезахисні смуги, може фізична чи юридична особа при умові передбачення у договорі оренди земельної ділянки обов’язку утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
|}
У зв’язку з цим, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/650-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України № 650 від 22 липня 2020 року] визначені правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення та внесено зміни до типового договору оренди землі. Також вищезазначені норми містяться у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14/conv#n91 ст.15 Закону України «Про оренду землі»], відповідно до якої договір оренди земельної ділянки під полезахисною лісовою смугою має також містити умови щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функції агролісотехнічної меліорації.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1210 ст.134 Земельного кодексу України], передача земельної ділянки під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення, здійснюється без проведення земельних торгів.
|}
Незалежно від суб’єкта, що буде використовувати земельні ділянки з полезахисними лісовими смугами, інвентаризації земельних ділянок обов’язкова.

Порядок проведення інвентаризації земельних ділянок встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України №476 від 05 червня 2019 року].
== Відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг ==
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n422 65-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] встановлено адміністративну відповідальність за знищення або пошкодження полезахисних лісосмуг: знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень,тягне за собою накладення штрафу на громадян від 30 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 60 до 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Земельне право]]

Можливість приватизації декількох земельних ділянок одного цільового призначення

2023-10-19T12:01:32Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 266 «Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»]
== '''Право громадян на набуття права власності на земельні ділянки''' ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 Статтею 81 Земельного кодексу України], передбачено право громадян України набувати земельні ділянки у власність.

'''''Підставами для набуття право вланості на земельні ділянки є:'''''

- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

- безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

- приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

- прийняття спадщини;

- виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

'''''Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки, у разі:'''''

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

в) прийняття спадщини.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
|}
== '''Реалізація права громадян на отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації декількох земельних ділянок''' ==
''Частиною 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України]'' встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян провадиться '''''один раз по кожному виду використання'''''. Тобто, право на безоплатне отримання земельної ділянки громадянином буде використане в момент приватизації першої земельної ділянки.

З даного приводу існує судова практика [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89648996 Верховного суду від 20.05.2020 у справі №706/1685/16-ц]. У мотивувальній частині рішення зазначається:

''«…З урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України право на безоплатне отримання земельної ділянки державної власності одного виду громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах. Аналогічний висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81925942 постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 525/1225/15-ц] (провадження№14-6цс19)...»''

Відтак, правомірно приватизувати безоплатно для ведення особистого селянського господарства можна лише одну земельну ділянку площею до 2-х гектарів.

У той же час, ''ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України]'' передбачає, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання. Це означає, що громадянин України, який отримав безоплатно у власність земельну ділянку будь-якого цільового призначення, в тому числі й земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею, що дорівнює граничній нормі безоплатної приватизації земельної ділянки певного цільового призначення, не має права отримати безоплатно у власність ще одну земельну ділянку такого ж цільового призначення. Проте він має право на отримання додаткових земельних ділянок такого ж цільового призначення, якщо загальна площа таких ділянок разом з раніше отриманими не перевищуватиме встановленний законом граничний розмір їх безоплатної приватизації. Таким чином, для повної реалізації права на безоплатне одержання у власність земельної ділянки, для ведення особистого сільського господарства, громадянин має можливість приватизувати і декілька ділянок з цим цільовим призначенням, у межах 2-х гектарів.

З даного приводу існує [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81925942 судова практика Верховного суду від 11.12.2019 у справі № 805/181/17-а]. У мотивувальній частині рішення зазначається:

''«…Так, згідно з частиною 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара.''

''Водночас, частина 2 статті 121 Земельного кодексу України передбачено виняток, за якого гранична норма може бути збільшена - у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), тобто реалізації права на приватизацію державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій.''

''Аналізуючи наведені правові положення, Суд приходить до висновку, що стаття 121 Земельного кодексу України передбачає, як граничні розміри земельних ділянок, яку громадянин може отримати за певним призначенням, так і випадок можливості збільшення цього розміру. При цьому, збільшення стосується лише про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.''

'''''Земельний кодекс України гарантує громадянину право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах не більше 2,0 гектара».'''''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] передбачена можливість передачі громадянам земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі до 2 га, а також можливість збільшення площі земельних ділянок (за рахунок вільних земель запасу) до такого граничного розміру громадянами, які не повністю реалізували надане їм законом право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та раніше отримали безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства меншої площі ніж 2 га.

'''''Отже, враховуючи той факт, що рішення судів вступають у повне протиріччя між собою та однозначного тлумачення ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 ст. 116 Земельного кодексу України] наразі немає, питання щодо надання декількох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації або збільшення площі земельних ділянок до граничного розміру, але в сумі не більше 2,0 га, залишається відкритим.'''''

Варто зазначити, що законодавство також не містять заборони або обмежень на повторне звернення громадян до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування із заявами про отримання додатково земельної ділянки, у межах встановлених норм, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 Земельного кодексу України].
== '''Повноваження органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі у власність двох гектарів земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства''' ==
Відповідно до ''ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 ст. 121 Земельного кодексу України]'' передбачено право громадян отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в межах 2-х га, тобто не більше визначеної межі. '''''Таким чином, діючим законодавством не встановлений конкретний розмір передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, а визначений лише максимальний розмір (у межах двох гектарів).'''''

Тож органи, які уповноважені розпоряджатися земельними ділянками, вправі у межах до двох гектарів надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру.

Варто зауважити, що мінімальний розмір або орієнтовний розмір таких земельних ділянок законодавством також не визначений, в той же час він повинен забезпечувати можливість вільно використовувати земельну ділянку.

Органи виконавчої влади наділені повноваженнями приймати нормативні акти, спрямовані на визначення та врегулювання внутрішніх процедур, які б визначали реалізацію повноважень щодо безоплатної передачі землі у приватну власність громадян''.''

З даного приводу існує судова практика [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87363944 Верховного суду від 28.01.2020 у справі № 2240/2962/18].
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Правила проведення судово-медичної експертизи трупів

2023-10-19T11:54:20Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6](далі - Інструкція)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Загальні інформація ==
Судово-медична експертиза (дослідження) трупів проводиться з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду, та вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду судово-медичної експертизи (пункт 1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Для досягнення мети під час здійснення судово-медичної експертизи використовуються знання судової медицини, інші медичні спеціальності. Використовуються лабораторні дослідження, а саме гістологічні, медико-криміналістичні, токсикологічні тощо. У разі потреби вивчається медична документація, матеріали кримінальних та цивільних справ.
== Підстави проведення судової експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина перша статті 71 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закону України «Про судову експертизу»]).

'''''Судова-медична експертиза проводиться на підставі''' '''постанови особи''', '''що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суд'''у'' (пункт 1.4. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Постановою особи, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Одночасно з цим, слід зазначити, що слідчий чи прокурор зобов’язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
== Місце проведення ==
Експертиза трупа виконується у судово-медичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ.

За погодженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи трупа у пристосованих під морг приміщеннях лікувально-профілактичної установи (при наявності в них необхідних умов) і на відкритому повітрі ([[Порядок проведення ексгумації. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією|ексгумація трупа]]).
== Питання, які вирішує експерт ==
Під час проведення судово-медичної експертизи трупу вирішуються наступні питання:
# час настання смерті та причина смерті,
# наявність на тілі ознак насильницької смерті,
# ознаки та механізм спричинення тілесних ушкоджень,
# давність спричинення тілесних ушкоджень,
# можливість спричинення тілесних ушкоджені пожиттєво або після смерті особи,
# послідовність спричинення тілесних ушкоджень,
# причинно-наслідковий зв’язок між тілесними ушкодженнями та смертю особи,
# наявність у організмі алкоголю та наркотичних речовин,
# питання щодо групової та видової належності знаряддя злочину (яким було спричинено тілесні ушкодження),
# можливість настання смерті внаслідок інтоксикації, гострої інфекційної хвороби, інших чинників, в залежності від характеристик тілесних ушкоджень виявлених на труп та обставин смерті.
Крім того, на вирішення експертизи можуть бути поставлені й інші запитання в залежності від специфіки та обставин у кожному окремому випадку.
== Порядок проведення експертизи ==
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта.

Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті.

Як правило, експертиза трупа, проводиться одним експертом, однак під час проведення первинної медичної експертизи може бути залучено як один експерт так і декілька, а саме при великому обсязі одного експертного дослідження, при експертизі трупів іноземних громадян, при первинній експертизі ексгумованого трупа, що раніш не був підданий розтину, при повторних експертизах тощо розтин може проводитись двома або більшою кількістю експертів (пункт 1.22. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Необхідність участі кількох експертів визначається особою, що призначила таку експертизу, або начальником бюро судово-медичної експертизи.

Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту (експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). Повторна судово-медична експертиза повинна бути доручена тільки іншому (іншим) експерту (експертам) (пункт 2.3. розділу 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Виконувати експертизи у відділі можуть працівники бюро, які мають вищу медичну освіту, пройшли підготовку з судово-медичної експертизи, крім того виконувати експертизу також може професорсько-викладацький склад кафедр (курсів) судової медицини інститутів удосконалення лікарів, медичних інститутів та університетів.

Об’єктами експертизи у відділі є трупи або частини трупа осіб, що вмерли насильницькою смертю, раптово або при нез’ясованих обставинах, а також трупи невстановлених осіб (пункт 1.7. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

У випадках доставки трупа з місця події (виявлення), де складався протокол огляду, разом з документами про призначення експертизи повинна надсилатися копія даного протоколу. Трупи, що надійшли до моргу, документи, одяг та інші предмети, які були з трупом, реєструються у встановленому порядку медичним реєстратором (медичною сестрою, фельдшером, лаборантом або черговим санітаром моргу) в журналі реєстрації трупів і в журналі реєстрації одягу, документів та коштовностей.

Відповідальність за ведення реєстраційних журналів покладається завідуючим відділом експертизи трупів або завідуючим міським (міст обласного підпорядкування), районним чи міжрайонним відділенням бюро судово-медичної експертизи на одну з осіб зазначених вище.

Експерт, який проводить експертизу, несе передбачену чинним законодавством відповідальність за збереження речових доказів, що мають відношення до експертизи.

Експертиза, прийнята до виконання експертом, проводиться у такій послідовності:
* ознайомлення з документом про призначення експертизи та з іншими доданими до нього матеріалами (копією протоколу огляду місця події, історією хвороби тощо);
* складання плану проведення експертизи;
* зовнішнє та внутрішнє дослідження трупа, вилучення органів та тканин для лабораторних досліджень;
* комплексна оцінка результатів дослідження трупа на підставі отриманих лабораторних даних, наданих матеріалів справи та медичної документації;
* складання підсумків з відповідями на запитання, що були поставлені на вирішення експертизи;
* оформлення висновку експерта.
==Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.
== Висновок експерта ==
Результати експертизи, яка виконується у відділі, оформляються документом, що має назву Висновок експерта (Експертиза трупа, Акт судово-медичного дослідження), якому надається відповідний за відділом (відділенням) порядковий номер і який складається не менш як у 2-х примірниках (пункт 1.25. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Кожен висновок (акт) повинен складатися з таких розділів:
# Вступна частина, що містить титульний лист, запитань, поставлених на вирішення експертизи, та стислий виклад обставин справи;
# Дослідна частина;
# Дані лабораторні та додаткові методи дослідження;
# Підсумки.
Запитання, поставлені на вирішення експертизи, подаються у редакції особи, яка призначила експертизу. В обставинах справи викладаються необхідні відомості з документа про призначення експертизи, копії протоколу огляду місця події, історії хвороби, амбулаторної картки тощо.

Дослідна частина повинна містити послідовний опис виконання експертизи трупа та всіх виявлених при цьому фактичних даних, методик та устаткування, які були застосовані при проведенні експертизи, перелік об’єктів, надісланих на лабораторне дослідження. Послідовність викладу виконання експертизи трупа визначається експертом відповідно до особливостей експертизи (пункт 1.28. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Дослідна частина повинна бути викладена по можливості без використання медичних та інших незрозумілих для нефахівців термінів. Якщо уникнути цих термінів неможливо, їх зміст треба пояснити.

Вступна та дослідна частини складають протокольну частину висновку (акта). Вони підписуються експертом (експертами) і особами, які були присутні при експертизі і згадані у вступній частині.

У розділ «Дані лабораторних та додаткових методів дослідження» вносяться результати лабораторних досліджень із зазначенням їх номера і дати отримання, а також дані додаткового дослідження тканин і органів, що були вилучені експертом з трупа (фрагментів кісток, склепіння черепа тощо).

Відразу після закінчення розтину експерт заповнює і підписує [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1152-06#Text Лікарське свідоцтво про смерть] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1154-06#Text Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть] для мертвонароджених або дітей, які померли у перші 0-6 діб після народження).

Підсумки висновку експерта складаються після закінчення всіх досліджень, пов’язаних з експертизою трупа, відповідно до поставлених запитань. Нумерація відповідей повинна суворо відповідати нумерації запитань постанови. При цьому допускається об’єднання близьких за змістом запитань та зміна їх послідовності без зміни формулювання самого запитання.

Тривалість проведення експертизи не повинна перевищувати '''одного місяця''' (пункт 1.34. розділу 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0257-95#Text Правил]).

Один примірник висновку експерта (акта) із супровідним документом не пізніше ніж через три доби після отримання експертом результатів усіх лабораторних досліджень, що були проведені, направляється у встановленому порядку або передається під розписку у реєстраційному журналі особі, яка призначила експертизу. Другий примірник зберігається в бюро судово-медичної експертизи.
== Установи, в яких проводиться експертиза ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:
* Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

* Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

* бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

* бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.
== Див. також ==
* [[Судова експертиза у кримінальному процесі]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
* [[Експерт у кримінальному провадженні: права, обов'язки, відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]

Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю

2023-09-27T11:06:02Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2058 Статтею 380 Цивільного кодексу України] визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об’єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1079 ч. 1 ст. 188 Цивільного кодексу]).

Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки – земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об’єкта нерухомості, розміщеного на ній.

Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості»,] встановлює обов'язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

При цьому, нове правило не поширюється на операції з купівлі-продажу квартир в багатоквартирних будинках, а також не стосується земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності.
== Порядок набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Стаття 120 Земельного кодексу України] передбачає «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об'єкт нерухомого майна.

Для здійснення переходу права власності необхідно щоб земельна ділянка мала кадастровий номер та щоб була проведена державна реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідної земельної ділянки та об'єкта нерухомості що знаходиться на цій земельній ділянці.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 ст.''125 та ст.126 Земельного кодексу''] право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 частиною першою ст. 791 Земельного кодексу України]'' формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (з присвоєнням кадастрового номеру та внесення на відомостей про неї на публічну кадастрову карту). Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 Згідно ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ч.6 ст. 120 Земельного кодексу]'' встановлено вимоги щодо обов’язковості зазначення в договорі, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України] '''у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна''' (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, '''право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів''', без зміни її цільового призначення. Відповідно з переходом частки у будинку у праві спільної власності набувач набуває і частку власності земельної ділянки (зміни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості" 2 лютого 2021 року № 1174-IX]).

До набувача в разі одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, крім випадків набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.

Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Вимоги частин першої - шостої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника об’єкта нерухомого майна (жилого будинку (крім багатоквартирного), іншої будівлі або споруди), об’єкта незавершеного будівництва.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

Пунктом 3 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] установлено, що '''у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''' Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України], громадянину, який заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації''',''' що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''необхідно подати клопотання з додатками у вигляді технічної документації''' до відповідного органу місцевого самоврядування (міської, селищної, сільської ради), що передає земельні ділянки комунальної власності у власність,

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі регламентовано ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються:
- заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
- документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки. в електронній формі та формі електронного документа.
У разі, якщо відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку.
== Особливості проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі ==
Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, зокрема в разі:
* державної реєстрації речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки), - за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, у яких виникло речове право;

* державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб.
'''До заяви''', що подається в електронній формі, '''заявник додає електронні копії оригіналів документів''', поданих заявником для відповідної реєстрації, виготовлених шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника, або оригіналів таких електронних документів.

'''Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником''' з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та '''за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі''', а в разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (270 грн станом на 2023 рік).'''

Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав здійснюється заявником через Інтернет з використанням платіжних систем.

'''У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав, '''до заяви долучається електронна копія документа, що підтверджує право на таке звільнення''', виготовлена шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

У результаті інформаційної взаємодії Єдиного державного веб-порталу електронних послуг чи іншої інформаційної системи, за допомогою якої заявником подавалися документи для державної реєстрації прав, з Державним реєстром прав заява в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично реєструється в базі даних заяв.

'''Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв.'''

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Державний реєстратор здійснює розгляд заяви в електронній формі на підставі електронних копій оригіналів документів, поданих для такої реєстрації.

За результатом розгляду заяви в електронній формі документи, подані для реєстрації, ''не підлягають поверненню заявнику.''

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 ''ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр''»]).
== Позиція Верховного Суду ==
'''Великою Палатою Верховного Суду була''' '''винесена постанова від 22 червня 2021 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483110 № 200/606/18], в якій суд прийшов до наступного висновку:'''

«Якщо право власності на об’єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об’єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об’єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об’єкта нерухомості суперечить закону.

ВП ВС вказала, що чинне земельне та цивільне законодавство '''імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку''' в разі набуття права власності на об’єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 правилах статті 120 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 ЦК України], інших положеннях законодавства.

Якщо продажу підлягає об’єкт нерухомості, право власності на який переходить лише разом із правом власності на земельну ділянку, то в інформаційному повідомленні про електронні торги повинен бути зазначений '''кадастровий номер такої земельної ділянки'''. Невиконання цієї вимоги призводить до правової невизначеності, що призводить до зменшення конкуренції учасників торгів та може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається».
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' У постановах від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 19.05.2020 у справі № 127/10011/18, 20.01.2021 у справі № 318/1274/18, Верховний Суд звертав увагу, що ст. 120 Земельного кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
|}
За загальним правилом, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
== '''Див. також''' ==
[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_кадастрового_номеру Порядок отримання кадастрового номеру]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спільна_сумісна_власність_на_земельну_ділянку Спільна сумісна власність на земельну ділянку]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Кримінальні правопорушення у сфері використання комп'ютерів та комп'ютерних мереж

2023-09-27T10:52:45Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2163-19 Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016 Указ Президента України 15 березня 2016 року № 96 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах»]
== Категорії та види комп’ютерних злочинів ==
Відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" порядок доступу до інформації, перелік користувачів та їх повноваження стосовно цієї інформації визначаються володільцем інформації. Особи, винні в порушенні законодавства про захист інформації в системах, несуть відповідальність згідно із законом.

Комп’ютерні злочини умовно можна поділити на дві великі категорії – кримінальні правопорушення, пов’язані з втручанням у роботу комп’ютерів, і злочини, що використовують комп’ютери як необхідні технічні засоби.

'''''Злочини, пов’язані з втручанням у роботу комп’ютерів''''', діляться на певні види:
* несанкціонований доступ до інформації на комп’ютері;
* введення в програмне забезпечення «логічних бомб», які спрацьовують у разі виконання певних умов та частково або повністю виводять з ладу комп’ютерну систему;
* розробка та поширення комп’ютерних вірусів;
* злочинна недбалість під час розробки, виготовлення та експлуатації програмного забезпечення;
* підробка та розкрадання комп’ютерної інформації;
* розміщення в мережі Інтернет матеріалів, що містять незаконний контент.
''Злочини при використанні комп’ютера як технічного засобу'', ''не діляться на певні види, оскільки сам комп’ютер безпосередньо використовується як об’єкт злочину.''
== Несанкціонований доступ до інформації, що зберігається в комп’ютері ==
Несанкціонований доступ здійснюється, як правило, з використанням чужого імені, зміною фізичних адрес технічних пристроїв, використанням інформації, що залишилася після вирішення завдань, модифікацією програмного та інформаційного забезпечення, розкраданням носія інформації, установкою апаратури запису, що підключається до каналів передачі даних.

Несанкціонований доступ до файлів здійснюється знаходженням слабких місць в захисті системи. Одного разу виявивши їх, злочинець може, не поспішаючи, досліджувати, що міститься в системі, копіювати інформацію, повертатися до неї багато разів, змінювати та видаляти.

Пошук слабких місць в захисті системи виконується шляхом зараження комп’ютера за допомогою шкідливого програмного забезпечення. Шкідливе програмне забезпечення поділяється на типи в залежності від їх функціоналу.
== Типи шкідливого програмного забезпечення: ==
'''Троянська програма''' – це програма, яка має приховані функції. Така назва виникла тому, що перші програми цього типу потрапляли на комп’ютери під виглядом корисних програм, які користувачі завантажували і запускали власноруч. Зараз такий варіант розповсюдження також присутній, часто користувачі самі запускають подібні програми, намагаючись завантажити зламані неліцензійні версії програмного забезпечення чи програми для генерації зламаних серійних ключів. Як наслідок, під видом «кейгенів» та «кряків» троянці досить часто потрапляють на комп’ютери користувачів, ласих до використання неліцензійного програмного забезпечення.

'''Хробак''' – це програма, яка розмножується від одного комп’ютера до іншого. Механізми можуть бути дуже різними: електронна пошта, локальна мережа чи USB-накопичувач. Так, хробак може скопіювати свої файли на флешку та створити відповідний файл автозавантаження і, як тільки користувач під’єднає флешку до комп’ютера, на останньому одразу ж активізується хробак. При цьому слід зазначити, що хробаки, які розповсюджуються через пошту чи через флешки, практично ні в чому не відрізняються, вони лише використовують різні шляхи поширення.

'''Бекдор''' – програма «чорний хід». Зазвичай шкідливі програми цього типу дають зловмиснику віддалений доступ та можливість керування комп’ютером користувача. Методи їх дії бувають різними. Наприклад, така програма може відкрити мережевий порт, за допомогою якого зловмисник отримає повний доступ до ураженого комп’ютера: зможе надсилати різні команди, запускати інші програми.

'''Дропер''' – це, по суті, інсталятор троянської програми. Для чого їх створили? Оскільки троянська програма – це багатокомпонентний елемент, який потребує, щоб у системі були встановлені певні драйвери та інші компоненти, то цю задачу виконує дропер. Після того, як дропер було активовано в системі, він встановлює всі частини троянської програми та активує її.

'''Завантажувальник''' – це троянська програма, мета якої – завантажити з мережі Інтернет іншу троянську програму. Здавалося б, чим завантажувальники відрізняються від троянських програм? Певні відмінності є. Зокрема, характерна риса таких програм – вони дуже маленького розміру (кілька десятків кілобайт), отже, можуть завантажитись і активізуватись дуже швидко. І вже після вкорінення в системі, даунлоадер завантажує основну троянську програму. При цьому може бути завантажений, як дропер, так і окремі компоненти троянця, які будуть методично інсталюватись на комп’ютер. Тому, якщо у користувача на комп’ютері був знайдений завантажувальник, то варто шукати й інші троянські програми.

'''Діалери''' – це програми-дзвонилки, вони були дуже популярні у часи активного використання модемів і телефонних ліній. Тоді був дуже хороший бізнес з використанням платних номерів, після дзвінків на які з рахунку користувачів знімались кошти. І якщо, наприклад, комп’ютер на території України був заражений такою програмою, то він власноручно телефонував на номери, наприклад, в США чи Бразилії. Сучасні модифікації діалерів використовують дещо інші механізми, зокрема, це можуть бути дзвінки через Skype, відкриття певних спеціалізованих сайтів.

'''Руткіт''' – це спеціальний вид троянських програм, головна мета якого – максимально глибоко інсталюватись у систему, щоб його було якомога важче знайти і видалити. Як правило, руткіти містять драйвери операційних систем і працюють на досить низькому рівні. Руткіти використовуються для маскування всіх інших компонентів троянця від детектування. Тобто, руткіт у системі призваний приховати роботу інших компонентів трояна. Головна проблема в тому, що руткіти дуже важко знайти і ще важче видалити з системи. Далеко не кожна антивірусна програма може з цим впоратись.

'''Рекламний модуль''' – аdware-програми, мабуть, найменш небезпечні з усіх шкідливих програм, але через дуже широку розповсюдженість і просто величезну зухвалість їх авторів в останній час вони стали досить неприємними. Як можна здогадатись із назви цього типу шкідників, задача рекламного модуля – показати рекламу. Це може відбуватись у різних проявах, наприклад у користувача можуть самостійно відкриватись певні сторінки у браузері, які він не відкривав – це будуть сайти з дивною рекламою або просто сайти, які не збирались відвідувати. Тобто зловмисники таким чином підвищують відвідуваність окремого сайту або провокують користувача комп’ютера подивитись певну інформацію. Також рекламні модулі можуть показувати різні банери чи навіть вставляти банери на той сайт, де їх не було, або ж підмінювати рекламні повідомлення на сайтах. Наприклад, якщо здійснюється пошук певної інформації у Google, то видача пошукового запиту містить 2 категорії – безкоштовні пошукові запити та рекламні повідомлення. Так рекламні модулі можуть підміняти одні повідомлення, і в результаті користувач буде бачити те, що йому хоче показати власник рекламного модуля. Даний механізм підміни пошукових видач отримав назву «чорного SEO».
== Відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері використання комп’ютерів та комп’ютерних мереж ==
Кримінальний кодекс України містить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/sp:head#n2491 розділ XVI], присвячений кримінальним правопорушенням у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку. Він включає такі статті:

'''Стаття 361.''' Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку
1. Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
Примітка. Значною шкодою у статтях 361–363-1, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

'''Стаття 361-1.''' Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут
1. Створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, – караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк до 5 років.

'''Стаття 361-2.''' Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації
1. Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, – караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до 2 років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

'''Стаття 362.''' Несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї
1. Несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, – караються штрафом від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років.
2. Несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації, – караються позбавленням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на той самий строк.
3. Дії, передбачені частиною 1 або 2 цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються позбавленням волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

'''Стаття 363.''' Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється
Порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію, – караються штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк.

'''Стаття 363-1.''' Перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв’язку
1. Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, – карається штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду, – караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
[[Категорія:Злочини]]

Збереження житла за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування та особами з їх числа

2023-09-27T10:32:10Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/682-2008-%D0%BF Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 682]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866]
== Повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо захисту житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. ==
Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» відносить органи місцевого самоврядування та їх структурні підрозділи до органів, які здійснюють соціальний захист дітей і профілактику дитячих правопорушень.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n383 Статті 32 та 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] визначають делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, які стосуються дітей.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n96 частина 1 статті 7 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]).

Чинне законодавство визначає, що виконавчі органи рад місцевих рад відповідальні за захист прав дітей. Проте захист прав дітей здійснюється, зокрема, службами у справах дітей.

'''Основні напрями діяльності служб у справах дітей стосовно захисту житлових та майнових прав дітей спрямовані на:'''

- попередження незаконного продажу житла (майна), що належить дітям;

- відновлення прав дітей на житло (майно);

- збереження житла (майна) дітей або права на користування житлом при передачі їх під опіку (піклування) або влаштуванні до державних закладів.
== Перелік заходів для забезпечення збереження майна ==
З метою забезпечення збереження нерухомого майна державні адміністрації та органи місцевого самоврядування можуть вживати певних заходів, а саме:

1) встановлення опіки над майном;

2) встановлення заборони на відчуження житла;

3) укладення договору про утримання й збереження житла;

4) оплата квартирної плати та комунальних послуг державою;

5) сприяння в оформленні права власності на житло;

6) сприяння в отриманні спадщини;

7) Сприяння в постановці на квартирний облік і соціальний квартирний облік;

8) Надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна.
== Встановлення опіки над майном, що належить дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування ==
Відповідно до п. 57 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/conv#n15 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини], районна, районна у м. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження майна забезпечує збереження майна дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і вживає заходів до встановлення опіки над майном. Рішення про встановлення опіки над майном приймається за поданням служби у справах дітей.

Згідно з п. 59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/conv#n15 Порядку], особі, яка призначається опікуном над майном дитини, видається рішення про встановлення опіки над майном, копія опису майна, копії документів, що підтверджують право власності дитини на майно, та забезпечується передавання майна дитини на підставі акта приймання-передачі.

''У разі неналежного виконання своїх обов’язків, опікун над майном дитини може бути звільнений від виконання обов’язків за рішенням органу, який призначив його опікуном.''

Рішення про припинення опіки над майном ухвалюється також у разі втрати дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, досягнення дитиною повноліття, надання дитині повної цивільної дієздатності, відмови опікуна над майном від виконання своїх обов’язків, смерті опікуна над майном, смерті дитини.
== Встановлення заборони на відчуження житла ==
Частиною 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n290 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] визначено, що жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім’ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно має накладати заборону на відчуження майна дітей, про що повідомляється нотаріальна контора за місцем розташування майна та житла.
== Укладення договору про утримання і збереження житла ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»], місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевих рад для збереження і утримання житла дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, мають право укладати договори про утримання і збереження житла з організаціями, на балансі яких воно перебуває.

Згідно з п. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n15 Порядку], якщо право користування житлом є тільки у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за клопотанням служби у справах дітей за місцем її походження або проживання, за заявою опікуна, піклувальника районна держадміністрація, виконавчий орган міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження житла вживає заходів для передачі його у власність дитини.
== Передача в оренду житла, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності ==
Житло, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, може бути передане в оренду іншій особі за рішенням місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем знаходження її майна. Відповідне подання готує служба у справах дітей на підставі заяви опікуна (за наявності) над майном дитини.

На підставі рішення місцевої держадміністрації, виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем знаходження майна, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, між опікуном над майном дитини та особою, яка орендує житлове приміщення, укладається договір оренди такого приміщення.

Якщо житло дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яке належить їй на праві власності, перебуває на балансі житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та у разі відсутності опікуна над таким майном місцева держадміністрація, виконавчий орган місцевого самоврядування має право укласти з балансоутримувачами договір про утримання та збереження зазначеного житла.
== Оплата квартирної плати та комунальних послуг державою ==
Частиною 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n290 ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»] передбачено, що до працевлаштування випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, квартирна плата та плата за комунальні послуги здійснюються місцевими державними адміністраціями за місцезнаходженням житла.
== Сприяння в оформленні права власності на житло ==
Відповідно до п. 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/conv#Text постанови Кабінету Міністрів України «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»] від 24.09.2008 № 866, у разі, коли право користування житлом є тільки у дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, місцева державна адміністрація або виконавчий орган місцевої ради за місцем знаходження житла за заявою законного представника дитини та клопотанням служби у справах дітей вживає заходів для передачі його у власність дитини.
== Сприяння в отриманні спадщини ==
Згідно з п. 63 вищезазначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/conv#Text Постанови Кабінету Міністрів України], якщо дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, є спадкоємцем майна, місцева державна адміністрація, виконавчий орган місцевої ради за місцем походження дитини призначає особу, яка буде представляти інтереси дитини в здійсненні права на спадкування.
== Сприяння в постановці на квартирний облік і соціальний квартирний облік ==
У разі коли в дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку служба у справах дітей за місцем походження або проживання дитини чи за місцем обліку такої дитини як внутрішньо переміщеної особи з урахуванням її бажання подає органу опіки та піклування документи дитини, необхідні для взяття її на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і на соціальний квартирний облік.
{| class="wikitable"
|'''Важливо'''! Заява про постановку на квартирний облік і соціальний квартирний облік може бути подано Службою у справах дітей, опікуном/піклувальником, прийомними батьками, батьками-вихователями, адміністрацією установи, де проживає дитина.
|}
== Надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна ==
Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

Дозвіл оформлюється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#n22 пункті 66] Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини,затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Правове регулювання діяльності мікрофінансових організацій в Україні

2023-08-28T13:12:32Z

Svitlana.maznytska: Доповнено розділ "Несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитом"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України «Про споживче кредитування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій та види мікрофінансових організацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій"]
== Поняття та види мікрофінансових організацій ==
'''Мікрофінансові організації''' – це юридично зареєстровані компанії, які мають ліцензію на здійснення кредитної діяльності. На відміну від банків, в основному МФО мають право тільки видавати кредити, тобто такі види продуктів як депозити, відкриття рахунків для клієнтів у МФО будуть недоступні.
Основним продуктом МФО є мікропозики, які видаються під відсоток на певний термін на конкретних умовах. Мікропозики видаються тільки на підставі підписаного договору, який має повну юридичну силу.

Вимог до статутного капіталу та до організаційно-правової форми МФО в Україні немає, тому власники компанії можуть їх обирати на свій розсуд. Діяльність МФО контролює Національний банк України.

МФО розрізняються за видом процедури оформлення кредиту на:

- такі, що надають кредити тільки онлайн;

- такі, що надають можливість забрати гроші у відділенні.

За сумою і вимогами до внесення застави:

- такі, де позику можна взяти на невелику суму (до 10 000 грн) і без застави;

- такі, що кредитують на великі суми (понад 50 000 грн) і з можливим наданням застави.
== Договір кредитування фізичних осіб мікрофінансовими установами ==
Договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів, а відтак такі відносини регулюватимуться нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n83 Закону України "Про споживче кредитування"].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»], кредитором є банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити. Споживач – фізична особа, що уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.
Споживче кредитування – правовідносини з надання, обслуговування і повернення споживчого кредиту.

'''Споживчий кредит (кредит)''' – грошові кошти, які надаються споживачеві (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Споживчі кредити видаються на покупку техніки, ремонт тощо.

'''Договір про споживчий кредит''' - вид [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Кредитний_договір:_порядок_укладення,_його_зміна,_розірвання_та_виконання кредитного договору], за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Обов’язковою умовою для укладення договору про споживчий кредит є згода споживача на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій"]. Відсутність такої згоди споживача має наслідком відмову кредитодавця в укладенні договору та здійсненні кредитної операції. Кредитодавець зобов’язаний безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-15#Text Законом України "Про організацію формування та обігу кредитних історій"], хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n161 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено], що договори про споживчий кредит, договори про надання додаткових і супутніх послуг кредитодавцем та третіми особами, та зміни до них, укладаються у письмовій формі. Договір може бути укладений як у паперовому, так і в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Електронний_договір:_порядок_укладення_та_підписання електронному вигляді]. Якщо договір укладається в паперовому вигляді, обов’язковим є проставляння власноручних підписів сторін та печатки. У випадку укладання договору в електронному вигляді, обов’язковим є накладання електронного підпису (підписів), інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n170 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»].
{| class="wikitable"
|-
| '''''Зверніть увагу. '''''Підписаний примірник договору з додатками до нього невідкладно передається споживачу, інший примірник договору належить мікрофінансовій організації. Обов’язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.
|}
У випадку укладання договору в електронному вигляді, примірник договору про споживчий кредит і додатки до нього надаються споживачеві способом, що дозволяє встановити особу отримувача, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом, з використанням даних контактів, зазначених споживачем при укладенні договору про споживчий кредит.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однієї стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n122 Ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»] встановлює порядок укладення електронного договору, зокрема пропозиція укласти електронний договір (оферта) повинна містити істотні умови, передбачені Цивільним кодексом України, і виражати намір особи, яка зробила його, вважати себе зобов’язаною у разі її прийняття.

Крім цього, електронний договір може містити наступну інформацію:
[[Файл:Мікрокредитування 2021.jpg|міні]]
- технологію (порядок) укладення договору;

- порядок створення і накладення електронних підписів сторонами договору;

- можливість і порядок внесення змін до умов договору;

- спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

- порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами при виконанні ними своїх зобов’язань;

- технічні засоби ідентифікації сторін;

- порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);

- посилання на умови, що включаються в договір шляхом перенаправлення (посилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;

- спосіб зберігання і пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;

- умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;

- інші відомості.

Крім того, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n83 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування»] до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

Інформація, що надається кредитодавцем споживачу в паспорті споживчого кредиту повинна містити попередження про наслідки прострочення виконання зобов’язань із сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит, а також про право кредитодавця та/або нового кредитора залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію. Попередження про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію обов’язково має включати інформацію про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про право споживача на звернення до Національного банку України щодо недотримання зазначених вимог кредитодавцем та/або новим кредитором, та/або колекторською компанією, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості, та інформацію про кримінальну відповідальність, передбачену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 статтею 182 Кримінального кодексу України] за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом направлення комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) в мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), повинен надаватися безперешкодний доступ до електронних документів.

Електронний договір вважається укладеним '''з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти такий договір, '''відповіді''' про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#n122 ст. 11 Закону України « Про електронну комерцію»].

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання підписаного в порядку, встановленому законодавством, електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, встановленому законодавством;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз’яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз’яснення логічно пов’язані з нею.

Інформаційна система підприємства електронної комерції, яке пропонує укласти електронний договір, повинна передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження МФО.

Електронний договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Кожен екземпляр електронного документа з накладеним на нього підписом, є оригіналом такого документа.

Перевагою мікрокредитування є швидкість надання позики; укладення договору в електронній формі, без необхідності відвідування комерційної установи; обмежений перелік документів, необхідних для отримання позики (тільки паспорт, не потрібна довідка про доходи); МФО не здійснює перевірку кредитної історії клієнта; не потрібні поручителі; відсутність застави.

До недоліків слід віднести надмірно високі процентні ставки.
== Продаж, переуступка права вимоги за договором про споживчий кредит ==
Згідно ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n83 Закону України "Про споживче кредитування"] у разі продажу, переуступки права вимоги за договором про споживчий кредит кредитодавець зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дня укладення договору про відступлення права вимоги надати до всіх бюро кредитних історій, до яких передавалася інформація за таким договором:

'''''у разі якщо право вимоги за договором про споживчий кредит відступлено на користь юридичної особи:'''''

повне найменування юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань України, інформацію для здійснення зв’язку з юридичною особою (номер телефону, адресу електронної пошти);

'''''у разі якщо право вимоги за договором про споживчий кредит відступлено на користь фізичної особи чи фізичної особи - підприємця''''', - інформацію про факт такого відступлення.

Особа, яка набула право вимоги за договором про споживчий кредит, зобов’язана протягом п’яти робочих днів з дня укладення договору про відступлення права вимоги укласти договір для надання та отримання інформації, що складає кредитну історію, з бюро кредитних історій, до яких передавалася інформація за таким договором про споживчий кредит.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Відповідно пункту 2 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець, новий кредитор не має права залучати колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, якщо умовами договору про споживчий кредит не передбачено таке право кредитодавця, нового кредитора. (добавити).
|}
== Несвоєчасне виконання зобов’язань за кредитом ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ст. 625 Цивільного кодексу України] боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Якщо боржник прострочив виконання грошового зобов’язання, то на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв’язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n83 Законом України «Про споживче кредитування»], яким визначено, що:
* сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов’язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін;
* за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені у бік погіршення для споживача. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов’язання за договором про споживчий кредит заборонено;
* врегулювання простроченої заборгованості - здійснювані кредитором, новим кредитором, колекторською компанією заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання (прострочена заборгованість) за договором про споживчий кредит.
===== Колекторські компанії =====
Нерідко МФО задля стягнення боргу звертаються до колекторських компаній.
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Правове_регулювання_колекторської_діяльності_в_Україні колекторська компанія] - юридична особа (у тому числі небанківська фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу), включена до реєстру колекторських компаній, яка в інтересах кредитодавця (первісного кредитора) та/або нового кредитора (у разі заміни первісного кредитора) відповідно до договору з таким кредитодавцем та/або новим кредитором має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості;
* новий кредитор - особа, яка у встановленому законодавством порядку набула за цивільно-правовим договором або з інших підстав заміни кредитора у зобов’язанні право вимоги за договором про споживчий кредит;
* реєстр колекторських компаній - система одержання, накопичення, зберігання, використання та поширення інформації (даних) про колекторські компанії.
Реєстр колекторських компаній веде Національний банк України, а також встановлює вимоги до кредитодавців, нових кредиторів та колекторських компаній та їхньої діяльності при здійсненні ними врегулювання простроченої заборгованості; здійснює нагляд за додержанням ними законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, у тому числі вимог щодо етичної поведінки під час взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n391 статті 25 Закону України «Про споживче кредитування»] колекторська компанія під час врегулювання простроченої заборгованості може взаємодіяти із споживачем тільки у разі, якщо така згода передбачена кредитним договором та особа надала згоду на таку взаємодію. Взаємодія здійснюється шляхом телефонних та відео переговорів, особистих зустрічей, надсилання текстових, голосових повідомлень через засоби телекомунікації, поштових відправлень. При цьому проведення особистих зустрічей можливе виключно з 9 до 19 години, за умови, що боржник надав попередньо згоду на проведення такої зустрічі під час телефонної розмови або окрему письмову згоду на це.

Колекторським компаніям заборонено здійснювати дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи, власність боржника та його близьких осіб, ставлять під загрозу його життя, здоров’я, ділову репутацію, використовувати шантаж, погрози, вчиняти інші неправомірні дії щодо боржника та його близьких; взаємодіяти з боржником більше двох разів на добу, у період часу з 20 до 9 години, у вихідні, святкові та неробочі дні; використовувати функцію автоматичного додзвону до боржника більше 30 хвилин на добу; вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж це передбачено договором про споживчий кредит.

Не допускається спрямована на повернення простроченої заборгованості взаємодія із боржником та його близькими особами з моменту отримання документів, що така особа є недієздатною особою або обмеженою в дієздатності, перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров’я, є особою з інвалідністю І групи, є неповнолітньою особою. Нагляд за додержанням вимог законодавства щодо взаємодії із споживачами фінансових послуг при врегулюванні простроченої заборгованості покладено на Національний банк України.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі, якщо колектори погрожують розправою боржнику або його родичам та близьким особам, необхідно звернутися до поліції та за професійною правовою допомогою.
|}
У випадку, коли кредитна заборгованість досягає розмірів, коли боржник не в змозі її виплачувати, Цивільним та Господарським процесуальними кодексами України передбачена розстрочка або відстрочка сплати боргу. Договір про реструктуризацію боргу повинен бути також укладений у письмовій формі. У разі укладення такого договору, спочатку сплачується тіло кредиту, а потім відсотки та штрафи.

Згідно змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг» у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 30 днів після його припинення чи скасування '''грошові зобов’язання за укладеними до 24 лютого 2022 року з фінансовими установами (крім кредитних спілок) договорами про споживчий кредит підлягають обов’язковій реструктуризації на вимогу споживача''' або його представника (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) у такому порядку та '''з дотриманням таких умов''':

1) договір про споживчий кредит не забезпечено заставою (іпотекою);

2) відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення із споживача заборгованості за договором про такий споживчий кредит або відповідне виконавче провадження;

3) місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, яка взята на облік як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) є територія України, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

4) споживач одночасно відповідає таким критеріям:

а) станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану та удосконалення державного регулювання у сфері фінансових послуг" та станом на дату подання заяви про реструктуризацію у споживача наявне невиконане грошове зобов’язання (прострочене грошове зобов’язання та/або грошове зобов’язання, строк сплати якого не настав) перед кредитором або новим кредитором (далі - кредитор), крім випадку переходу усіх прав кредитора до поручителя у зв’язку з виконанням ним зобов’язань споживача;

б) станом на 23 лютого 2022 року у споживача відсутнє прострочене грошове зобов’язання, яке споживач згідно з договором про споживчий кредит зобов’язаний сплатити не пізніше 23 лютого 2022 року, або якщо споживачем внесено кошти на погашення заборгованості за договором про споживчий кредит у розмірі простроченої заборгованості, що існувала станом на 23 лютого 2022 року, чи таку прострочену заборгованість погашено до дня проведення реструктуризації;

5) додатково до критеріїв, зазначених у підпункті 4, споживач на дату подання заяви про реструктуризацію відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

а) державна та соціальна матеріальна допомога та/або пенсійне забезпечення, благодійна допомога, у тому числі виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), є єдиним джерелом доходу споживача та членів його сім’ї;

б) споживач є батьком чи матір’ю багатодітної сім’ї, які отримують субсидію на оплату житлово-комунальних послуг;

в) споживач або член його сім’ї є особою з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до пунктів 10-16 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а нарахований за три місяці до дати подання заяви про реструктуризацію середньомісячний сукупний дохід споживача та членів його сім’ї не перевищує двох мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня року, в якому подано заяву про реструктуризацію.

Реструктуризація грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит здійснюється за заявою про проведення реструктуризації, що подається кредитору у паперовій або електронній формі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", споживачем або його представником (за законом або за наявності довіреності на вчинення таких дій) особисто або надсилається реєстрованим поштовим відправленням чи електронною поштою.

== Див. також ==
* [[Правове регулювання діяльності мікрофінансових організацій в Україні]]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Продаж землі через електронний аукціон

2023-08-28T13:05:05Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#Text Закон України від 18 травня 2021 року № 1444-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

'''Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].'''
|}
==Загальна інформація==
'''Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними''' (оренди, суперфіцію, емфітевзису) '''здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону.'''

'''Використовувати електронні аукціони зобов’язані власники комунальних та державних земель,''' а саме:
*територіальні громади (сільські, міські ради),
*держгеокадастр,
*національна академія аграрних наук України, тощо.
'''Приватні юридичні або фізичні особи також мають право продавати або передавати в оренду землі через систему Прозорро'''.

Земельні торги у електронному форматі проводяться онлайн, без фізичної присутності учасників. Такий порядок здійснення продажу земель комунальної чи державної форми власності зроблено з метою максимально мінімізувати суб’єктивний вплив на учасників та організатора торгів з боку інших осіб. Тобто, всі аукціони щодо земель державної та комунальної власності будуть відбуватися в реальному часі в автоматичній електронній системі “Прозорро. Продажі”.

Процедура з здійснення торгів доступна кожній фізичній (громадяни України, іноземці, і т.п.) та юридичній особі на торгівельному майданчику (в електронній системі), також буде доступна вся інформація про землю, її вартість, дату придбання, дата початку та закінчення аукціону, інформація про переможця.
==Порядок реєстрації в електронній системі==
Користувач проходить процедуру первинної реєстрації на веб-сайті електронного майданчика Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України шляхом '''''заповнення наступної індивідуальної інформації про себе''''':
{| class="wikitable"
|-
|Логін, Прізвище, Ім’я, По – батькові, Електронна адреса, Контактний телефон, Пароль.
|}
Після підтвердження дій з реєстрації аккаунту, користувачу на вказану ним електронну адресу приходить повідомлення з посиланням для активації облікових даних. Користувач переходить за посиланням на електронний майданчик та заходить в особистий кабінет, натиснувши закладку «Вхід» та ввівши всій Логін та Пароль (вказані під час реєстрації).

За наявності питань стосовно реєстрації в електронній системі діє служба підтримки, яка за потреби в реальному часі надасть роз’яснення з технічних питань роботи самої електронної системи.
==Порядок проведення аукціону==
Оголошення про проведення земельних торгів публікується через особистий кабінет організатора торгів на [https://land.setam.net.ua/ офіційному сайті], де до опису лота додаються: документи та матеріали про земельну ділянку, її цільове призначення та реальні фотографії, що в обов’язковому порядку завантажуються окремим файлом до електронної системи.

Після розміщення оголошення про продаж в електронній торговій системі воно автоматично відображається на Єдиному державному порталі земельних торгів у вигляді інформації про лот.
{| class="wikitable"
|-
|Допускається розміщення лише одного лоту з однією земельною ділянкою одного цільового призначення.
|}
Розмір цінової пропозиції також може редагуватись в сторону збільшення цінової пропозиції кожним учасником торгів протягом трьох раундів. Протягом одного раунду можливо здійснити лише 1 підвищення своєї цінової пропозиції та не менше ніж на розмір мінімального кроку, що відповідає 1 відсотку стартової ціни лота.

Проведення аукціону на електронному майданчику зроблено таким чином, щоб до початку торгів ніхто з учасників не знав, яка кількість претендентів на ділянку і яку цінову пропозицію кожен з учасників зробив. Також, під час проведення аукціону не буде здійснюватись розкриття імен учасників (усі дані доступні після проведення торгів).

'''''Переможцем електронних торгів стає учасник, який подав найвищу від усіх учасників цінову пропозицію'''''.
==Оформлення результатів торгів==
'''''Земельні торги вважаються такими, що відбулися, після сплати переможцем торгів ціни продажу земельної ділянки або відповідної плати за користування земельною ділянкою та сплати витрат на підготовку лота до продажу.'''''

Оформлення результатів торгів оформлюється протоколом, який складається організатором торгів в день завершення електронного аукціону.

Після оформлення протоколу про результати торгів, з переможцем торгів упродовж 20 робочих днів укладається договір купівлі-продажу чи договір користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) земельною ділянкою.

Завершальною стадію аукціону є опублікування організатором земельних торгів після їх проведення в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу.

За рішенням організатора земельних торгів результати таких торгів можуть також оприлюднюватися в інших електронних та друкованих засобах масової інформації із зазначенням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20/#n172 ст.139]) :

а) місця розташування, площі земельної ділянки та її кадастрового номера;

б) ціни продажу земельної ділянки, ціни продажу права емфітевзису, суперфіцію, розміру річної орендної плати за користування земельною ділянкою, визначених за результатами земельних торгів;

в) строку користування земельною ділянкою (у разі набуття на земельних торгах права оренди, суперфіцію, емфітевзису);

г) цільового призначення земельної ділянки.
==Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності в умовах воєнного стану==
Під час дії воєнного стану продовжуються орендні земельні відносини автоматично на 1 рік без внесення відомостей у відповідні реєстри. Районним військовими адміністраціями надається право передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком до 1 року земельні ділянки сільгосппризначення державної, комунальної власності, а також земельних ділянок, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, нерозподілених та невитребуваних земельних ділянок і земельних часток (паїв). При цьому розмір орендної плати не може перевищувати 8% нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області.

'''''Земельні торги щодо прав оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності не проводяться.'''''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, права оренди, емфітевзису щодо яких виставлені на земельні торги, переможець у яких не визначений, підлягають передачі в оренду на умовах, визначених підпунктом 2 цього пункту. Вимоги частини п’ятої статті 136 цього Кодексу у разі передачі таких земельних ділянок в оренду не застосовуються.Земельні торги щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, які оголошені і не завершені до набрання чинності цим підпунктом, вважаються скасованими.

'''''Оголошення нових земельних торгів щодо набуття права оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності забороняється.'''''

Землекористувачі, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності на праві постійного користування (крім державних, комунальних підприємств, установ, організацій), емфітевзису, можуть передавати такі земельні ділянки в оренду строком до одного року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
[[Категорія:Земельне право]]

Набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю

2023-08-17T07:10:11Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2058 Статтею 380 Цивільного кодексу України] визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, установлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Житловий будинок, будівля або споруда не можуть бути відокремлені від земельної ділянки без їх пошкодження або істотного знецінення. Такі об’єкти є фактично складовою частиною земельної ділянки.

Водночас якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1079 ч. 1 ст. 188 Цивільного кодексу]).

Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки – земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об’єкта нерухомості, розміщеного на ній.

Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості»,] встановлює обов'язковість одночасного оформлення прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю або споруду), який на ній розташовано, а також зворотній порядок одночасного переходу прав на нерухоме майно у випадку переходу прав на земельну ділянку, на якій розташовано вказане нерухоме майно (житловий будинок, будівля або споруда).

При цьому, нове правило не поширюється на операції з купівлі-продажу квартир в багатоквартирних будинках, а також не стосується земельних ділянок, які перебувають у державній та комунальній власності.
== Порядок набуття права власності на земельну ділянку під придбаною нерухомістю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Стаття 120 Земельного кодексу України] передбачає «автоматичність» переходу прав на земельну ділянку при переході прав на об'єкт нерухомого майна.

Для здійснення переходу права власності необхідно щоб земельна ділянка мала кадастровий номер та щоб була проведена державна реєстрацію речових прав на нерухоме майно в реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідної земельної ділянки та об'єкта нерухомості що знаходиться на цій земельній ділянці.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 ст.''125 та ст.126 Земельного кодексу''] право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n613 частиною першою ст. 791 Земельного кодексу України]'' формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (з присвоєнням кадастрового номеру та внесення на відомостей про неї на публічну кадастрову карту). Формування земельної ділянки супроводжується розробкою відповідної документації із землеустрою.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 Згідно ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ч.6 ст. 120 Земельного кодексу]'' встановлено вимоги щодо обов’язковості зазначення в договорі, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв’язку з набуттям права власності на ці об’єкти, крім об’єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України] '''у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна''' (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, '''право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об’єктів до набувача таких об’єктів''', без зміни її цільового призначення. Відповідно з переходом частки у будинку у праві спільної власності набувач набуває і частку власності земельної ділянки (зміни відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості" 2 лютого 2021 року № 1174-IX]).

До набувача в разі одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього власника такого об’єкта, крім випадків набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна, якщо такий об’єкт розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні попереднього власника на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію, набувач має право вимагати внесення змін до договору оренди землі, емфітевзису, суперфіцію з визначенням його співорендарем (співкористувачем) земельної ділянки, а до внесення змін до відповідного договору зобов’язаний відшкодовувати орендарю (користувачу) частину орендної плати (плати за користування земельною ділянкою) пропорційно до його частки у праві власності на такий об’єкт.

Порядок користування декількома орендарями (землекористувачами) орендованою земельною ділянкою (земельною ділянкою, що перебуває у користуванні на праві емфітевзису, суперфіцію) у такому разі визначається договором, укладеним між ними, або за рішенням суду.

Документи, що підтверджують набуття права власності на об’єкт нерухомого майна є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт.

Вимоги частин першої - шостої цієї статті не поширюються на випадки переходу права власності або прав оренди, емфітевзису, суперфіцію на земельну ділянку, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва, у разі якщо земельна ділянка не перебувала у власності або оренді, у користуванні на правах емфітевзису, суперфіцію у попереднього власника об’єкта нерухомого майна (жилого будинку (крім багатоквартирного), іншої будівлі або споруди), об’єкта незавершеного будівництва.

У разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна розміщений на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні, особами, які не можуть набувати земельну ділянку на такому праві, вони набувають таку земельну ділянку із земель державної або комунальної власності у власність або оренду. Набувач такого об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт майна звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт нерухомого майна, що належить йому на праві власності.

Пунктом 3 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] установлено, що '''у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташовано житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).''' Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ч.1 ст. 118 Земельного кодексу України], громадянину, який заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації''',''' що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, '''необхідно подати клопотання з додатками у вигляді технічної документації''' до відповідного органу місцевого самоврядування (міської, селищної, сільської ради), що передає земельні ділянки комунальної власності у власність,

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі регламентовано ст.24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].
Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки. в електронній формі та формі електронного документа.
У разі, якщо відповідно до закону поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється за погодженням з органами виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об'єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.
Заява з доданими документами надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку.

== Особливості проведення державної реєстрації прав за заявами в електронній формі ==
Державна реєстрація прав може проводитися за заявою, поданою в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг чи інші інформаційні системи на підставі договорів про надання сервісної послуги, укладених з технічним адміністратором Державного реєстру прав, зокрема в разі:
* державної реєстрації речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки), - за заявою власника, іншого правонабувача, сторони правочину, у яких виникло речове право;

* державної реєстрації права власності на окремий індивідуально визначений об’єкт нерухомого майна (квартира, житлове, нежитлове приміщення тощо), будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб.
'''До заяви''', що подається в електронній формі, '''заявник додає електронні копії оригіналів документів''', поданих заявником для відповідної реєстрації, виготовлених шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника, або оригіналів таких електронних документів.

'''Заява в електронній формі подається за умови підписання її заявником''' з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри та '''за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі''', а в разі, коли заява подається щодо земельної ділянки, - за умови наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про таку земельну ділянку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (270 грн станом на 2023 рік).'''

Сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав здійснюється заявником через Інтернет з використанням платіжних систем.

'''У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору''' за державну реєстрацію прав, '''до заяви долучається електронна копія документа, що підтверджує право на таке звільнення''', виготовлена шляхом сканування з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

У результаті інформаційної взаємодії Єдиного державного веб-порталу електронних послуг чи іншої інформаційної системи, за допомогою якої заявником подавалися документи для державної реєстрації прав, з Державним реєстром прав заява в електронній формі за допомогою програмних засобів ведення зазначеного Реєстру автоматично реєструється в базі даних заяв.

'''Моментом прийняття заяви вважається дата і час її реєстрації у базі даних заяв.'''

Реєстрація заяв про державну реєстрацію прав в електронній формі проводиться в порядку черговості їх надходження, у тому числі з урахуванням заяв, що подаються в паперовій формі.

Державний реєстратор здійснює розгляд заяви в електронній формі на підставі електронних копій оригіналів документів, поданих для такої реєстрації.

За результатом розгляду заяви в електронній формі документи, подані для реєстрації, ''не підлягають поверненню заявнику.''

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 ''ч. 8 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр''»]).
== Позиція Верховного Суду ==
'''''Великою Палатою Верховного Суду була''''' '''''винесена постанова від 22 червня 2021 року у справі [https://reyestr.court.gov.ua/Review/98483110 № 200/606/18], в якій суд прийшов до наступного висновку:'''''

''«Якщо право власності на об’єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об’єкт розташований, належать одній особі, то відчуження, у тому числі в процедурі виконавчого провадження, об’єкта нерухомості окремо від земельної ділянки або земельної ділянки окремо від об’єкта нерухомості суперечить закону.''

''ВП ВС вказала, що чинне земельне та цивільне законодавство '''імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку''' в разі набуття права власності на об’єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 правилах статті 120 ЗК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2049 статті 377 ЦК України], інших положеннях законодавства.''

''Якщо продажу підлягає об’єкт нерухомості, право власності на який переходить лише разом із правом власності на земельну ділянку, то в інформаційному повідомленні про електронні торги повинен бути зазначений'' '''кадастровий номер такої земельної ділянки'''''. Невиконання цієї вимоги призводить до правової невизначеності, що призводить до зменшення конкуренції учасників торгів та може ввести в оману учасників торгів щодо майна, яке продається».''
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' У постановах від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, від 19.05.2020 у справі № 127/10011/18, 20.01.2021 у справі № 318/1274/18, Верховний Суд звертав увагу, що ст. 120 Земельного кодексу України закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.
|}
За загальним правилом, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.
== '''Див. також''' ==
[[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_кадастрового_номеру Порядок отримання кадастрового номеру]

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Спільна_сумісна_власність_на_земельну_ділянку Спільна сумісна власність на земельну ділянку]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Проведення судово-медичної експертизи

2023-08-16T08:24:53Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#Text Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-95#Text Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0253-95#Text Правила проведення судово-медичних експертиз (обстежень) з приводу статевих станів в бюро судово-медичної експертизи, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text Наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5 "Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за № 177/450/46 «Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини під час воєнного стану на території України»]
== Визначення судово-медичної експертизи ==
'''Судово-медична експертиза''' – це науково-практичне дослідження, яке здійснюється за постановою уповноважених органів або за ухвалою суду судово-медичним експертом, в ході якого досліджуються конкретні об’єкти для вирішення конкретних медичних питань, які виникають при розслідуванні злочинів або при підозрі на вчинення злочину.

Судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об’єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду.

Під час проведення судово-медичних експертиз можуть виявлятися дані, що в майбутньому використовуватимуться органами охорони здоров’я при розробці профілактичних заходів різного виду травматизму, отруєнь, раптової смерті, а також причин дефектів надання медичної допомоги.
== Види судово-медичних експертиз ==
'''До компетенції судово-медичної експертизи належить:'''

- Експертиза трупів у випадках насильницької смерті.

- Експертиза трупів при підозрі застосування насилля або з інших обставин, що обумовлюють необхідність такої експертизи.

- Експертиза потерпілих, обвинувачених та інших осіб.

- Експертиза речових доказів.

- Експертиза за матеріалами кримінальних та цивільних справ.

Особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза.

Первинна судово-медична експертиза може бути проведена як одним, так і кількома експертами.

У комісійній судово-медичній експертизі беруть участь кілька лікарів однієї або кількох спеціальностей.

Участь кількох експертів є обов’язковою при проведенні:

- експертиз у справах про притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення;

- повторних експертиз за матеріалами кримінальних та цивільних справ;

- експертиз з визначення втрати загальної та професійної працездатності.

Комісійні судово-медичні експертизи у відділі комісійних експертиз бюро судово-медичної експертизи проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необґрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення терміну зачаття, здатності до запліднення, проценту втрати професійної працездатності і правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення» (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0256-95 Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]).

Судово-медична експертиза (дослідження) трупів у відділах судово-медичної експертизи трупів виконується з метою встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних ушкоджень, часу настання смерті та вирішення інших питань, що були поставлені органами дізнання, слідчого, прокурора та суду.

Судово-медичні експертизи (обстеження) з приводу статевих станів проводиться з приводу:

- для осіб жіночої статі: статевої зрілості; порушення цілості дівочої пліви; характеру та механізму виникнення ушкоджень при скоєнні насильницького статевого акту; характеру, механізму виникнення ушкоджень та змін при скоєнні розбещених дій; здатності до статевих зносин та запліднення; вагітності та пологів, що були; зв’язку припинення вагітності з травмою; штучного припинення вагітності; статевої приналежності; стану статевих органів у випадках встановлення ступеня стійкої втрати працездатності або здатності до фізичної праці;

- для осіб чоловічої статі: здатності до статевих зносин; здатності до запліднення; статевої зрілості; венеричного захворювання; ознак, які можуть свідчити про скоєння акту мужолозтва; ознак, які можуть бути використані при встановленні факту зґвалтування; статевої приналежності.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділеннях судово-медичної гістології проводяться з метою встановлення патологічних та травматичних змін у надісланих до відділення об’єктах.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділеннях судово-медичної імунології бюро судово-медичної експертизи проводяться з метою встановлення наявності і групової належності об’єктів людського походження (крові, виділень, волосся, кісток тощо), встановлення батьківства, материнства та підміни дітей.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділенні судово-медичної криміналістики проводяться з метою визначення знарядь травми, їх диференціації та ідентифікації на підставі вивчення ушкоджень на тілі, одязі, взутті потерпілого. Також з метою ототожнення особи, визначення природи та елементного складу мікрооб’єктів, слідів, накладень, реконструкції ситуації, в якій були нанесені ушкодження.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділеннях судово-медичної токсикології проводяться з метою виявлення та визначення хімічних речовин в об’єктах біологічного походження та інших речових доказах.

Судово-медична експертиза (дослідження) речових доказів у відділеннях судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи проводяться з метою встановлення в слідах на речових доказах наявності клітин тканин людини, визначення їх видової, групової, статевої і органо-тканинної приналежності.
== Підстави призначення судово-медичної експертизи ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою – якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з’ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n48 ст. 7-1 Закону України «Про судову експертизу»]).

Судово-медична експертиза проводиться відповідно до постанови особи, що проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді, а також за ухвалою суду.

Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України, '''''судово-медична експертиза призначається обов’язково:'''''

- для встановлення причини смерті;

- для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень;

- для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

- для встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості.
== Установи судово-медичної експертизи в Україні та їх структура ==
Система судово-медичної експертизи України складається з:

- Державної установи «Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України»;

- Кримської республіканської установи «Бюро судово-медичної експертизи»;

- бюро судово-медичної експертизи департаментів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій;

- бюро судово-медичної експертизи Київської міської та Севастопольської міської державних адміністрацій.

У складі бюро повинні бути такі структурні підрозділи:

1) відділ судово-медичної експертизи трупів;

2) відділ судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб;

3) відділ чергових судово-медичних експертиз;

4) відділ судово-медичної експертизи речових доказів (судово-медична лабораторія). Який складається з:

- відділення судово-медичної гістології;

- відділення судово-медичної імунології;

- відділення судово-медичної криміналістики;
- відділення судово-медичної токсикології;

- відділення судово-медичної цитології;

5) відділ комісійних судово-медичних експертиз;

6) організаційно-методичний відділ;

7) міські (міст обласного підпорядкування) та районні (міжрайонні) відділення бюро судово-медичної експертизи;

8) адміністративно-господарська частина з канцелярією та архівом.
== Строки проведення судово-медичної експертизи ==
Згідно з пунктом 3.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.1995 № 6], проведення експертизи повинно бути закінчене протягом одного місяця з дня отримання від органів дізнання, попереднього слідства або суду всіх необхідних матеріалів. При перевищенні експертом встановлених строків він повинен дати усне роз’яснення причин затримки начальнику бюро і направити про це письмове повідомлення особі, яка призначила експертизу.

== Порядок дій працівників бюро судово-медичної експертизи щодо встановлення факту смерті під час воєнних дій ==
Механізм взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції України, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України під час перевірки обставин смерті людини під час воєнного стану на території України визначає відповідний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0317-22#n36 Порядок, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України, Офісу Генерального прокурора 09 березня 2022 року за №177/450/46.]

Так, згідно розділу III вищезазначеного Порядку огляд трупа на місці його виявлення проводиться слідчим із залученням судово-медичного експерта або лікаря. У разі не можливості огляду трупа на місці його виявлення (обстріли, проведення бойових дій тощо) огляд трупа здійснюється слідчим в бюро судово-медичної експертизи або іншому спеціально визначеному та облаштованому безпечному місці, із залученням судово-медичного експерта або лікаря з можливим подальшим направленням трупа для проведення судово-медичної експертизи (розтину) трупа.

Працівники бюро судово-медичної експертизи:

1) на підставі постанови, направлення, відношення або іншого документа, складеного уповноваженою особою військової адміністрації, Національної поліції України, Служби безпеки України, прокуратури або інших уповноважених органів, проводиться судово-медичне дослідження (зовнішній огляд) або судово-медична експертиза (розтин) трупа;

2) до проведення судово-медичного дослідження або експертизи (надалі - судово-медична експертиза) особисто судово-медичним експертом, який проводить експертизу, дублюється інформаційне сповіщення щодо наявності трупа за телефонним номером, визначеним територіальним органом поліції. Відсутність у поліції попередньої інформації щодо наявності трупа в судово-медичній установі не є підставою для припинення судово-медичної експертизи й видачі лікарського свідоцтва про смерть;

3) за умов явних ознак вогнепальної, вибухової, опікової, хімічної, радіаційної або іншої травми, як результату бойових дій, не залежно від того, чи є постраждалий військовим або цивільним, лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем судово-медичним експертом на підставі зовнішнього огляду. Умовою для використання подібного алгоритму є обов’язкове фотографування трупа із достатнім цифровим документуванням, обов’язковий відбір матеріалу для судово-імунологічного та можливого молекулярно-генетичного дослідження (за необхідності), а також за можливості збереження елементів, що стали причиною травмування;

4) при проведенні експертизи не ідентифікованих трупів осіб, що загинули в наслідок бойових дій (цивільних та військових), підхід має бути таким самим за зовнішнім оглядом. Додатково в обов’язковому порядку експертом мають бути здійснені заходи для подальшої ідентифікації (фіксація та обов’язкове фотографування особливих прикмет, зубної формули тощо, вилучення та зберігання об’єктів для молекулярно-генетичної експертизи). Впізнання трупа зі складанням відповідного протоколу може бути проведене з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.

5) за результатами зовнішнього огляду складають дослідну частину висновків експерта.

6) проводять судово-медичну експертизу (розтин трупа у виключних випадках з усіма необхідними лабораторними дослідженнями у виключних випадках) та складають висновок експерта;

7) надають протягом трьох діб після початку проведення експертизи особі, яка винесла постанову для проведення експертизи, інформацію про причину смерті;

8) надають висновок експерта особі, яка направила труп для проведення експертизи, протягом трьох діб після його складання;

9) видають лікарські свідоцтва про смерть близьким родичам або уповноваженій особі за наявності документальних підтверджень відповідних повноважень;

10) видають лікарське свідоцтво про смерть безпосередньо перед видачею трупа для запобігання перевищення термінів знаходження трупа у морзі;

11) здійснюють видачу трупа особі, що має лікарське свідоцтво про смерть без будь-яких додаткових дозволів.

== Правовий статус судово-медичного експерта ==
Проведення судово-медичної експертизи здійснюється фахівцями державних установ судово-медичних експертиз МОЗ України. Проведення судово-медичних експертиз може здійснюватися на підприємницьких засадах на підставі ліцензії, що видається МОЗ України.

Судовими експертами можуть бути особи, що володіють спеціальними знаннями для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, які внесені до державного [https://rase.minjust.gov.ua/ Реєстру атестованих судових експертів], або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України. Ознайомитися з даними Реєстру можна на сайті Міністерства юстиції України: розділ «Напрями діяльності», підрозділ «Судові експертизи».
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Видача дубліката виконавчого документа

2023-07-31T08:21:38Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Господарський процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text Закон України "Про судоустрій і статус суддів"]
== Дублікат виконавчого листа ==
Під час примусового виконання рішення суду може трапитися ситуація, коли втрачено виконавчий документ і постає питання про отримання його дубліката.

'''Дублікат виконавчого листа –''' це документ, який видається замість втраченого, є тотожним за змістом і має силу первісного документа.
== Суб’єкти, які можуть звернутися за отриманням дубліката виконавчого документа ==
За отриманням дубліката виконавчого документа можуть звернутися:

'''- стягувач''' (особа, на користь якої виконується судове рішення), якщо ним втрачено виконавчий документ;

- '''державний або приватний виконавець''', якщо виконавчий документ втрачено після відкриття виконавчого провадження.
== Строки звернення та поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання ==
Якщо виконавчий лист втрачено до початку примусового виконання рішення виконавцем, то отримати його дублікат можна лише до спливу строку, встановленого для його пред’явлення до виконання – протягом 3 наступних років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»]).
{| class="wikitable"
| style="background-color:#98FB98;" |Увага! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text ч.7. статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] в умовах воєнного часу, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді. за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду.

''Ознайомитись з переліком судів територіальна підсудність яких була змінено у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану можна на офіційному веб сайті [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Судової влади України].''
|}

Відповідно до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 ст. 433 ЦПК України], у разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з приписами ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9144 ст. 433 ЦПК України], заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Заява про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа''''', виданого іншими органами (посадовими особами), '''''подається до суду за місцем виконання відповідного рішення'''''.

Пунктом 31 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86566261 Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 21 серпня 2019 року по справі № 2-836/11] зазначено, що ''«приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI «Перехідні положення» ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ «Перехідні положення ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред’явлення цього документа до виконання».''

Пунктами 44 -47 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86566261 Постанови Великої Палати Верховного Суду України від 21 серпня 2019 року по справі № 2-836/11] зроблено висновок, що

''«Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження»).''

''У разі пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (ч. 1 ст. 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у ч. 1 ст. 329 ГПК України).''

''Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у пп. 19.4 п. 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України).''
Якщо строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред’явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред’явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
== Вимоги до написання заяви про видачу дубліката виконавчого документа ==
Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна відповідати вимогам ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України] та пп. 17.4 п. 1 розділу ХІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 Перехідних положень ЦПК України].

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов’язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв’язку з його втратою заявники повинні подати [[Подання доказів у цивільному процесі|докази]], а суди мають обов’язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.
== Підстави для отримання дубліката виконавчого документа ==
Видача дубліката виконавчого документа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого документа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий документ.

Дублікат виконавчого документа видає суд, який видавав оригінал виконавчого документа.

За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|судовий збір]] у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Термін видачі дубліката виконавчого листа та порядок оскарження ==
Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у 10-денний строк із дня надходження заяви.

Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86566261 Постанова Великої Палати Верховного Суду України від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11]
[[Категорія:Виконавче провадження]]

Порядок проходження виробничої практики студентами та учнями

2023-07-31T08:18:03Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закон України «Про освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text Закон України «Про вищу освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992-99-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 1999 року № 992 «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Наказ Міністерства освіти України від 08 квітня 1993 року № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»]
== Виробнича практика ==
Виробнича практика готує майбутніх спеціалістів до самостійного виконання обов’язків на першій посаді, де вони працюватимуть. Внесок молодих спеціалістів у практичну діяльність підприємств, установ, організацій відповідної галузі прямо залежить від їхньої підготовленості до роботи, теоретичного кругозору й практичних навичок.

Базою практики є установа (підприємство, організація) будь-якої форми власності, яка забезпечує виконання програми практики для відповідного кваліфікаційного рівня. Практика проводиться на підставі договорів на її проведення, а їх тривалість може визначатися як на період конкретного виду практики, так і на більш тривалий термін.

На студентів (учнів), які проходять практику на підприємстві (організації, установі), поширюється законодавство України про працю та правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (організації, установи). [[Норма тривалості робочого часу|Норми тривалості робочого часу]] учнів також регламентується законодавством про працю і згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ч.1 ст.51 Кодексу законів про працю України,] у віці 16 — 18 років становлять 36 годин на тиждень; у віці 15,16 років - 24 години на тиждень.На них також поширюється дія ст. 190 Кодексу законів про працю України щодо робіт, на яких забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років, а саме: забороняється застосування праці осіб молодше вісімнадцяти років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Забороняється також залучати осіб молодше вісімнадцяти років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

Виробнича практика дає студенту (учневі) можливість остаточно переконатися в правильності зробленого ним вибору. Під час її проходження він може перевірити свій професіоналізм. Звичайно, особливо важливих і відповідальних завдань молодий фахівець може й не отримати, але він цілком здатний працювати рядовим виконавцем і брати участь у вирішенні загальних виробничих завдань.

Практикант під час роботи на виробництві має можливість вивчити реальні ситуації та перевірити отримані під час навчання знання. Він може самостійно приймати рішення, обґрунтовуючи правильність своїх висновків перед керівником практики. Майбутній спеціаліст навчається субординації, роботі в колективі, отримує навички професійного спілкування.
== Види практики ==
Залежно від спеціалізації, спрямування та інших умов можна виділити такі основні види практики:
# навчальна;
# переддипломна;
# економічна;
# педагогічна;
# юридична;
# технологічна.
Так, студенти можуть проходити й інші види практики. Для прикладу, журналісти, які навчаються на видавничій справі та з редагування, після завершення третього курсу проходять редакторську практику.
== Навчальна практика як обов’язкова форма здобуття освіти ==
Частина 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n131 ст. 9 Закону України «Про освіту»] визначає, що однією з форм здобуття освіти є здобуття освіти на робочому місці (на виробництві).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n847 ст. 51 Закону України «Про вищу освіту»], практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#n247 ст. 25 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»], учні професійно-технічних навчальних закладів проходять виробничу практику на робочих місцях та переддипломну (передвипускну) практику на виробництві чи в сфері послуг.

Порядок проходження практики для студентів встановлюється Положенням № 93, для учнів ПТУ – Порядком № 992.
== Загальні положення про практику студентів вищих навчальних закладів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України], затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 93 від 08.04.1993 р., зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється кафедрою або предметною (цикловою) комісією згідно з навчальним планом. Загалом наскрізна і робочі програми практики затверджуються керівником вищого навчального закладу.

Практика студентів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми. З базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на її проведення за формою, визначеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#o96 Додатку № 1 до Положення]. До договору також додається кошторис-калькуляція витрат на проведення практики студентів. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п'яти років. При наявності в договорах (контрактах) на навчання студентів питання практики, окремі договори можуть не укладатися.

За наявності державних (регіональних замовлень на підготовку спеціалістів перелік баз практики надають органи, які формували замовлення на спеціалістів. При підготовці спеціалістів вищими навчальними закладами за цільовими договорами з підприємствами, організаціями, установами бази практики передбачаються у цих договорах. У випадку, коли підготовка спеціалістів вищими навчальними закладами здійснюється за замовленням фізичних осіб, бази практики забезпечують ці особи або вищі навчальні заклади, що визначається умовами договору (контракту) на підготовку спеціалістів.

Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівників вищих навчальних закладів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням у навчальному закладі здійснює керівник практики (завідуючий відділом практики). Керівники баз практики разом з вищими навчальними закладами несуть відповідальність за організацію, якість і результати практики студентів.

Студенти вищих навчальних закладів при проходженні практики зобов’язані:

* до початку практики одержати від керівника практики від учбового закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
* своєчасно прибути на базу практики;
* у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;
* вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;
* нести відповідальність за виконану роботу;
* своєчасно скласти залік з практики.

Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку по практиці, відраховується з вищого навчального закладу.
== Загальні положення про практику учнів професійно-технічних навчальних закладів ==
Професійно-практична підготовка учнів професійно-технічних закладів здійснюється у тісному поєднанні з виготовленням корисної продукції, наданням послуг, що оплачуються згідно з законодавством.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#n317 ст. 29 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»], підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням професійно-технічних закладів освіти робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику.

Типовий договір про навчально-виробничу практику та порядок надання робочих місць визначаються Кабінетом Міністрів України. Учні також можуть самостійно з дозволу керівництва закладів професійної (професійно-технічної) освіти добирати для себе місця для проходження виробничого навчання та виробничої практики, в тому числі з наступним працевлаштуванням.

Керівники підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за забезпечення належних умов праці та оплату праці здобувачів освіти на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії.

Тривалість роботи учнів повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Перед початком виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, на робочі місця та визначає відповідно до змісту робочих освітніх програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці та укладених договорів про навчально-виробничу практику.

З моменту розподілу учнів на робочі місця на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов'язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.
== Оформлення проходження практики ==
Договір між підприємством, яке визначене як місце проходження практики та ВНЗ укладається не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання. Типова форма договору наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#o96 Додатку 1 до Положення № 93].

Договір про надання робочих місць або навчально-виробничих дільниць для проходження учнями виробничого навчання та виробничої практики. Типова форма такого договору наведена як [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992-99-%D0%BF#o61 додаток до Порядку № 992]. Якщо практика передбачає виконання студентом, учнем трудових обов’язків, то договором має бути визначено розмір оплати його праці.

Одначе учні, навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються. Учні, виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм, тривалість їхньої роботи має відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Підприємство видає наказ відділу кадрів, в якому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові практиканта, умови та термін проходження практики, а також керівник практики від підприємства.

Строковий трудовий договір. Якщо під час практики студент або учень буде виконувати трудові обов’язки, то це потребує укладення між ним та підприємством строкової трудової угоди. ч. 2 п. 3.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93] наголошує, що за наявності у штатному розписі вільної посади, робота за якою відповідає вимогам програми практики, студент може бути прийнятий до штату підприємства на час виробничої практики.

При цьому на загально-професійну підготовку студента за програмою практики має відводитися не менше 50% часу його роботи.

Довідка з місця праці із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади та часу роботи. Згідно з п. 2.16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93#Text Наказу № 58], якщо із практикантом було укладено трудову угоду і він має на час вступу до навчального закладу трудову книжку, то запис про початок і припинення трудових відносин обов’язково повинен бути внесений до неї. Робиться такий запис навчальним закладом на підставі довідки з місця роботи. Типової форми цієї довідки немає, але у ній має бути зазначено спеціальність, кваліфікацію, посаду, за якою практикант працював, і час роботи.

Після проходження практики практикантом складається письмовий звіт разом з іншими документами, установленими навчальним закладом (щоденник, характеристика та інше) та подається на рецензування керівнику практики від навчального закладу.
== Оплата практики ==
Для практикантів-студентів вузів законодавчими нормами не передбачено обов'язкової оплати їх праці. Тобто оплата праці практикантів-студентів вузів може здійснюватися лише за власною ініціативою підприємств. Якщо під час практики студент виконуватиме трудові обов’язки, то за це він отримуватиме заробітну плату. Водночас за ним зберігається право на отримання стипендії (п. 5.6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]).

Пунктом 17 Порядку № 992 встановлено, що за роботу, виконану учнями-практикантами відповідно до виробничих завдань за період виробничого навчання та виробничої практики, підприємство виплачує їм заробітну плату. Її нараховують згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат та надбавок. Виплачують зарплату учням-практикантам або через навчальний заклад, на розрахунковий рахунок якого підприємство перераховує ці кошти після сплати податків і зборів, або за місцем проходження практики – але не пізніше як за 5 днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

Зверніть увагу: 50% заробітної плати, нарахованої учням-практикантам, має бути направлено на рахунок навчального закладу для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів (слухачів), проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи (ч. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n740 ст. 53 Закону про освіту], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80#n476 ст. 50 Закону про профтехосвіту], п. 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992-99-%D0%BF#Text Порядку № 992]). Умову про таке відрахування та реквізити рахунка, на який буде здійснено перерахування, зазначають у договорі між навчальним закладом та підприємством – місцем практики.

Якщо надання місця практики не є обов’язком підприємства, а встановлюється лише договором, то за надання підприємством бази для проходження студентом практики може бути визначено оплату, яку здійснює навчальний заклад, як друга сторона договору. У цьому випадку до договору додається кошторис витрат підприємства на проведення практики студента.

А от відшкодовувати витрати підприємствам на організацію і проведення практики учнів ПТУ законодавством не передбачено. Таким чином, місця для проходження практики учням ПТУ підприємства повинні надавати безкоштовно.
== Гарантії для студентів-практикантів ==
Для працюючих студентів. Якщо студент навчається без відриву від виробництва, тривалість практики для нього може бути призначена навчальним закладом у розмірі одного місяця (п. 3.5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]).

Для випускників. Підприємство, де працює студент, що навчається без відриву від виробництва, на останньому курсі навчання зобов’язане надати йому додаткову місячну відпустку без збереження заробітної плати для проходження практики і стипендію за рахунок власних коштів у розмірі не менше від мінімальної заробітної плати (п. 5.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]).

Добові та проїзд. Якщо проходження практики відбувається за межами місця розташування навчального закладу, тобто в іншому місті, селищі тощо, всім студентам-практикантам за весь період практики з урахуванням часу перебування у дорозі до бази практики та назад повинні виплачуватися добові у розмірах, установлених чинним законодавством. Але сплачує ці добові навчальний заклад (п. 5.8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]). Крім того, за рахунок навчального закладу має бути оплачений проїзд до місця практики і назад у залізничному, водному і автомобільному транспорті, але йдеться саме про проїзд у міжміському сполученні; проїзд міським і приміським (до 50 км) транспортом студенту не відшкодовується (п. 5.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]).

Проживання. Якщо під час практики студент-практикант мешкає у гуртожитку бази практики або в орендованому для цього житловому приміщенні, таке проживання у межах розмірів, передбачених законодавством, оплачуватиме навчальний заклад. У решті випадків студент платить за житло самостійно (п. 5.10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0035-93#Text Положення № 93]).
== Гарантії для учнів-практикантів ==
Проїзд та проживання. Якщо учнів скеровано на виробниче навчання та виробничу практику поза місцем розташування навчального закладу, підприємство, яке надало місце проходження практики, може оплатити вартість їхнього проїзду до місць виконання робіт і назад та створює для них потрібні житлово-побутові умови (п. 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/992-99-%D0%BF#Text Порядку № 992]).

Добові та стипендія. Чинне законодавство не передбачає виплату добових та стипендії учням під час практики.
[[Категорія:Право на освіту]]

Правовідносини, пов’язані з функціонуванням мережі Інтернет

2023-06-27T06:24:21Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#Text Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_770#Text Договір Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 Угода про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Закон України «Про електронні комунікації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України «Про електронну комерцію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n702 Закон України «Про авторське право і суміжні права»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/928/2000#Text Указ Президента України від 31 липня 2000 року № 928 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні»]
== Поняття правовідносин в IT-cфері ==
Під правовідносинами в мережі Інтернет розуміють загально-суспільні зв’язки, що утворюються на основі використання споживачами Інтернету та інших інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, комп’ютерного програмного забезпечення, IT-програм тощо) між постачальниками послуг (провайдерами) з доступу до Інтернету, постачальниками інформації та користувачами.

Ці правовідносини утворюються на засадах взаємного визнання даними суб’єктами волі та формальної рівності всіх учасників мережі Інтернет.
== Суб’єкти правовідносин у мережі Інтернет ==
Суб'єктами правовідносин у мережі Internet є:

1. Оператори, провайдери телекомунікацій, власники «доменів», які здійснюють технічне функціонування мережі Інтернет.

2. Розробники, власники, розповсюджувачі інформації та інформаційних ресурсів в мережі Інтернет.

3. Особи, які надають послуги з укладання електронних угод (договорів) в мережі Інтернет.

4. Споживачі, користувачі (фізичні та юридичні особи) телекомунікаційних послуг у мережі Інтернет.
== Об’єкти правовідносин у мережі Інтернет ==
Об'єктами правовідносин у мережі Internet є:

1. Інформаційно-телекомунікаційні мережі.

2. Комп’ютерне програмне забезпечення.

3. Інформаційні продукти, інформаційні послуги.

4. Доменні імена.

5. Інформаційна безпека власників ресурсів та користувачів мережі Інтернет.
== Оформлення правовідносин в IT-сфері ==
'''Правовідносини замовника та програміста''' (або особи, що виконує замовлення) '''щодо розробки IT-продукту''' (програмного забезпечення) '''можуть існувати в межах цивільно-правового законодавства або на умовах трудового договору.'''

Прикладами такої цивільно-правової угоди є:

- договір про виконання робіт – договір підряду, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4040 ст. 837 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України);

- договір про надання послуг, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4306 ст. 901 ЦК України].

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

'''Оформлення відносин у порядку трудового законодавства полягає в укладанні договору між роботодавцем''' (виготовлювачем IT-послуг) '''та працівником.'''

Зазначений договір може бути:

1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;

2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;

3) на час виконання певної роботи.
== Захист прав на IT-продукти ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-20#n703 статті 53 Закону України «Про авторське право і суміжні права»] (далі - Закон) '''піратством у сфері авторського права є''' відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження піратських примірників творів (у тому числі комп’ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне використання програм організації мовлення, камкординг, а також '''Інтернет-піратство''', тобто незаконне використання об’єктів авторського права та/або об’єктів суміжних прав із застосуванням мережі Інтернет

Цей Закон охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов’язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва – авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення – суміжні права.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_770#o28 статті 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право] (1996) комп’ютерні програми охороняються як літературні твори в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_051#o13 статті 2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів].
== Відповідальність за незаконне використання IT-продуктів ==
Використання комп’ютерних програм та інших IT-продуктів без відповідного дозволу автора або власника продукту, невиконання умов договору є порушенням авторських прав і може бути підставою для притягнення особи-порушника до наступних видів відповідальності, а саме:

'''Цивільно-правова відповідальність''' – за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2299 ст. 431 ЦК України]: наслідки порушення права інтелектуальної власності.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

'''Адміністративна відповідальність''' – за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n309 ст. 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення]: порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності

Незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп'ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, топографії інтегральної мікросхеми, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

'''Кримінальна відповідальність''' – за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1154 ст. 176 Кримінального кодексу України].

До порушення авторського права і суміжних прав відносяться:

1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, – караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, – караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, – караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Відповідальність за відмову в працевлаштуванні осіб з інвалідністю

2023-06-13T06:56:50Z

Svitlana.maznytska: Внесено доповнення до розділу "Гарантії щодо захисту трудових прав осіб з інвалідністю"

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-17#Text Закон України «Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2021-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 285-р «Про затвердження Національного плану дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року».]
== Гарантії щодо захисту трудових прав осіб з інвалідністю ==
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, гарантії для таких осіб щодо можливості участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами визначає Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Крім того, 24 вересня 2008 року Україною було підписано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text Конвенцію про права осіб з інвалідністю] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g72#Text Факультативний протокол] до неї. 16 грудня 2009 року Верховна Рада України ратифікувала ці акти.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#n202 ст. 27] цієї Конвенції, держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.

'''Держави-учасниці забезпечують і заохочують реалізацію права на працю,''' зокрема тими особами, які отримують інвалідність під час трудової діяльності, '''шляхом ужиття, у тому числі в законодавчому порядку, належних заходів''', спрямованих, зокрема, на:

a) заборону дискримінації за ознакою інвалідності стосовно всіх питань, які стосуються всіх форм зайнятості, зокрема умов прийому на роботу, наймання та зайнятості, збереження роботи, просування по службі та безпечних і здорових умов праці;

b) захист прав осіб з інвалідністю нарівні з іншими на справедливі й сприятливі умови праці, зокрема рівні можливості й рівну винагороду за працю рівної цінності, безпечні та здорові умови праці, зокрема захист від домагань, та задоволення скарг;

c) забезпечення того, щоб особи з інвалідністю могли здійснювати свої трудові й профспілкові права нарівні з іншими;

d) надання особам з інвалідністю можливості для ефективного доступу до загальних програм технічної та професійної орієнтації, служб працевлаштування та професійного й безперервного навчання;

e) розширення на ринку праці можливостей для працевлаштування осіб з інвалідністю та просування їх по службі, а також надання допомоги в пошуку, отриманні, збереженні та відновленні роботи;

f) розширення можливостей для індивідуальної трудової діяльності, підприємництва, розвитку кооперативів і організації власної справи;

g) працевлаштування осіб з інвалідністю у державному секторі;

h) стимулювання наймання осіб з інвалідністю у приватному секторі за допомогою належних стратегій і заходів, які можуть включати програми позитивних дій, стимули та інші заходи;

i) забезпечення особам з інвалідністю розумного пристосування робочого місця;

j) заохочення набуття особами з інвалідністю досвіду роботи в умовах відкритого ринку праці;

k) заохочення програм професійної та кваліфікаційної реабілітації, збереження робочих місць і повернення на роботу для осіб з інвалідністю.

На виконання вимог Конвенції розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2021 року № 285-р було затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/285-2021-%D1%80#Text «Національний план дій з реалізації Конвенції про права осіб з інвалідністю на період до 2025 року»].

Вказаний Національний план дій спрямований на заохочення, захист і забезпечення повного й рівного здійснення особами з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод в усіх сферах суспільного життя з урахуванням положень Конвенції, а також вжиття заходів щодо поважного ставлення до притаманної їм гідності.

В національному законодавстві закріплена норма, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця (ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n152 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]). Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

У межах зазначених нормативів здійснюється також працевлаштування осіб з інвалідністю унаслідок психічного розладу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14#Text Закону України "Про психіатричну допомогу".]

Задля збільшення гарантій щодо захисту трудових прав осіб з інвалідністю, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n168 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні]» встановлено, що підприємства, установи, організації осіб з інвалідністю, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, '''''визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві,''''' в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Очевидно, що створення робочих місць для осіб з інвалідністю, звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів та державним центром зайнятості про наявні вакантні робочі місця, а також працевлаштування осіб з інвалідністю, що звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості належить саме до обов’язків роботодавця.
== Порядок виконання роботодавцем норм законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про зайнятість населення» був затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-%D0%BF#n49 «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування»].

Згідно з п. 2 цього Порядку, роботодавці зобов’язані подавати (надсилати рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

У відповідності до ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n135 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»], забезпечення прав таких осіб на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Таким чином, обов’язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого Законом нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості.

Підтвердженням створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування органів зайнятості щодо наявності вільних робочих місць для таких осіб, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0988-13#Text звіт форми № 3-ПН].
== Відповідальність за відмову в працевлаштуванні осіб з інвалідністю ==
Юридична відповідальність, що полягає у виникненні обов’язку сплати адміністративно-господарських санкції, може бути застосована у наступних випадках:

1) не виділення роботодавцем та не створення робочих місць для осіб з інвалідністю, чи не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як саме така бездіяльність має наслідок позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю;

2) порушення роботодавцем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що виявляється у відмові у працевлаштуванні особі з інвалідністю, яка звернулася до роботодавця самостійно чи була направлена до нього державною службою зайнятості.

У випадку невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте нею.

Сума адміністративно-господарських санкцій пропорційно залежить від кількості осіб, що працюють на цьому підприємстві. Таким чином, коли на підприємстві працює:

♦ 8 – 15 осіб, то розмір санкцій дорівнює половині середньорічної зарплати штатного працівника;

♦ 15 і більше осіб – розмір санкцій дорівнює середньорічній зарплаті штатного працівника.

Відповідно ч.1 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання посадовою особою, яка користується правом прийняття на роботу і звільнення, розпорядження виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, місцевої державної адміністрації або рішення служби у справах дітей чи рішення іншого органу про працевлаштування осіб, забезпечення роботою яких відповідно до законодавства покладено на ці органи, -тягне за собою накладення штрафу від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n2070 ст. 188-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачено накладення штрафу від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян через невиконання посадовою особою, яка користується правом приймати на роботу і звільняти з роботи, фізичною особою, яка використовує найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування таких осіб.

Протокол про адміністративне порушення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv#n2070 ст. 188-1 КУпАП] складається під час перевірки посадовими особами Державної інспекції з питань праці (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n366 ст. 255] цього Кодексу), при цьому саме рішення про накладення адміністративного штрафу вже приймається в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n45 ст. 221 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]
[[Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення

2023-05-15T10:42:12Z

Svitlana.maznytska: Оновлено нормативну базу, внесено редагування

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/577-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 577 «Про затвердження переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0018-95 Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 "Про затвердження Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1325-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 15 вересня 2016 року № 970 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення"]
== Загальна характеристика ==
Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.
== Види медичних оглядів ==
Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246], визначено види медичних оглядів працівників.

Отже, '''медичні огляди поділяються на''':

• '''попередні''' (при прийнятті на роботу);

• '''періодичні''' (протягом трудової діяльності);

• '''позачергові''' (за ініціативною роботодавця чи працівника);

• '''щорічні''' (для осіб до 21 року).

''Попередній'' ''медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою'':

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

''Періодичні медичні огляди проводяться з метою:''

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

''Позачерговий медичний огляд працівників проводииться:''

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно ст.169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 Кодексу законів про працю України] '''щорічний медичний огляд осіб до 21 року є обов’язковим'''.
== Проходження медичних оглядів особами молодше 18 років ==
Нормами ст.191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1047 КЗпП України] та ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n67 Закону України «Про охорону праці»] усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.
== Гарантії, права та обов’язки працівників при проходженні медичного огляду ==
Кодексом законів про працю України визначено, що працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди (ст. 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n902 КЗпП України], ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n94 Закону України «Про охорону праці»]).
На виконання статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n727 КЗпП України] за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. Працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.
== Права і обов’язки роботодавців при проходженні працівниками медичного огляду ==
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст.169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 КЗпП України]).
Також, статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n119 Закону України «Про охорону праці»] встановлено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Згідно ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 КЗпП України] за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n119 Закону України «Про охорону праці»]).

Розділом ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246] , прописано роль роботодавця при організації проходження медичного огляду працівниками.

'''Роботодавець:'''

• організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції;

• повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

• працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи;

• погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров'я;

• забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;

• здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров'я, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду;

відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.
== Перелік професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам ==
На виконання статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n186 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (далі – Перелік). Переліком виділено 28 підприємств та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Детальніше із цими підприємствами та організаціями можна ознайомитися у самому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF Переліку].

Також, обов’язковий профілактичний медичний огляд проводиться з метою професійного добору та для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, було затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці 23.09.1994 року №263/121. Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07#o262 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 21.05.2007 року N 246 (Додаток 4)].
== Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF#n208 Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок] затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 (далі - Порядок).

Як вже зазначалося, ''обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців'' (підприємств, установ, організацій або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).

''Терміни проведення'' обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів).

Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.

Роботодавець має забезпечити ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.

Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди.

Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.

У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.

Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджуються МОЗ.

Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.

Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність.

Усі результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки.
На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи.

Дані про результати обов'язкових медичних оглядів працівників підлягають обліку у відповідних установах державної санітарно-епідеміологічної служби.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду перевіряють своєчасність проходження обов'язкового медичного огляду та наявність особистих медичних книжок у працівників, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.
== Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями ==
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] встановлено, що у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Зазначені особи можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я для виконання певних видів робіт. Рішення про тимчасову чи постійну непридатність осіб, які є бактеріоносіями, для виконання певних видів робіт приймається медико-соціальними експертними комісіями на підставі результатів лікування, даних медичних оглядів тощо. Таке рішення медико-соціальної експертної комісії може бути в установленому порядку оскаржено до суду.
== Розірвання трудового договору з працівником, який за станом здоров’я не може виконувати дану роботу ==
Трудовий договір з працівником, який за результатами проходження періодичних медичних оглядів, був визнаний таким, що стан його здоров’я перешкоджає подальшому виконанню даної роботи, може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП], якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу на цьому ж підприємстві, установі, яку працівник може виконувати, або працівник відмовився від такого переводу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 Пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України] визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом '''лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.'''

Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України] є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n321 Відповідно до частини першої статті 49-2 КЗпП України] про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення лише за наявності '''повної або частково постійної''' '''втрати працездатності''', тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України].

''До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78750578 постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 521/17982/16-ц].''
[[Категорія: Право на медичну допомогу]]

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень

2023-05-15T10:27:50Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Закон України «Про судову експертизу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95#Text Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я від 17.01.1995 № 6]
== Загальна інформація ==
'''Тілесні ушкодження''' – це протиправне і винне порушення анатомічної цілості тканин, органів потерпілого та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів.

'''Встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень''' – найчастіша причина для проведення судово-медичної експертизи живої особи (потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, свідка та ін.), яка знаходиться на першому місці серед інших експертиз та становить близько 80% усіх експертиз, що проводяться судово-медичними експертами.

Під час проведення судово-медичної експертизи щодо визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, встановлюється механізм спричинення ушкоджень здоров’ю особі за певних обставин та ряд інших питань, що мають вагоме значення для досудового розслідування злочинів та судового розгляду у кримінальних та цивільних провадженнях.

Судово-медичне визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з Кримінальним, Кримінальним процесуальним кодексами України та Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (далі – Правила).
== Ступені тяжкості тілесних ушкоджень ==
{| class="wikitable"
|-
|Згідно з Кримінальним кодексом України розрізняють тілесні ушкодження трьох ступенів: '''''тяжке, середньої тяжкості''''' та '''''легке.'''''
|}
=== Легкі тілесні ушкодження ===
Легке тілесне ушкодження може бути таким, що спричиняє короткочасний розлад здоров’я чи незначну стійку втрату працездатності або ж не спричиняє таких наслідків.

Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виділяють такі ознаки легкого тілесного ушкодження:
* короткочасний розлад здоров’я – понад 6 днів, але не більше 3 тижнів;
* незначна стійка втрата загальної працездатності – до 10%.
Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України].

Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою з урахуванням нормативно визначених Міністерством охорони здоров’я критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності.
=== Тілесні ушкодження середньої тяжкості ===
Ознаками ушкодження середньої тяжкості є:
* відсутність небезпеки для життя;
* відсутність ознак тяжких тілесних ушкоджень;
* тривалий розлад здоров’я;
* стійка втрата працездатності менш ніж на третину.
Тривалим слід вважати розлад здоров’я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день).

Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Це є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисних дій кваліфікується за ст. 122 ККУ. До тілесних ушкоджень середньої тяжкості, наприклад, відносяться неускладнені закриті переломи.

Стійка втрата працездатності на одну третину або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження та її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121 ККУ.
=== Тяжкі тілесні ушкодження ===
Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, умисне '''''тяжке тілесне ушкодження''''' – умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менш як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя.

Небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння (завдання) чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю.

Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Загрозливий для життя стан, який розвивається в клінічному перебігу ушкоджень, незалежно від проміжку часу, що минув після його заподіяння, повинен перебувати з ним у прямому причинно-наслідковому зв’язку.
== Ушкодження, що небезпечні для життя ==
До ушкоджень, що небезпечні для життя, '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text Правила]''''' відносять:
* ті, що проникають у черепну порожнину, у тому числі й без ушкодження мозку;
* відкриті й закриті переломи кісток склепіння та основи черепа, за винятком кісток лицевого скелета та ізольованої тріщини тільки зовнішньої пластинки склепіння черепа;
* забій головного мозку тяжкого ступеня як зі здавленням, так і без здавлення головного мозку; забій головного мозку середньої тяжкості за наявності симптомів ураження стовбурної ділянки.
* ізольовані внутрішньочерепні крововиливи за наявності загрозливих для життя явищ;
* ті, що проникають у канал хребта, у тому числі й без ушкодження спинного мозку та його оболонок;
* переломо-вивих та переломи тіл чи обох дуг шийних хребців, односторонні переломи дуг I або II шийних хребців, а також переломи зубовидного відростка II шийного хребця; у тому числі без порушення функції спинного мозку;
* підвивихи шийних хребців за наявності загрозливих для життя явищ, а також їх вивихи;
* закриті ушкодження спинного мозку в шийному відділі;
* перелом чи переломо-вивих одного або кількох грудних чи поперекових хребців з порушенням функції спинного мозку або за наявністю клінічно встановленого шоку тяжкого ступеня;
* закриті ушкодження грудних, поперекових і крижових сегментів спинного мозку, котрі супроводжувались тяжким спінальним шоком чи порушенням функцій тазових органів;
* ушкодження з повним (усіх шарів) порушенням цілості стінки глотки, гортані, трахеї, головних бронхів, стравоходу, незалежно від того з боку шкіряних покривів чи з боку слизової оболонки (просвіту органа) вони заподіяні;
* закриті переломи під’язичної кістки, закриті й відкриті ушкодження ендокринних залоз ділянок шиї (щитовидної, паращитовидної, вилочкової – у дітей) – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* поранення грудної клітки, котрі проникли в плевральну порожнину, порожнину перикарду чи клітковину середостіння, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів;
* ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів; відкриті ушкодження внутрішніх органів, розміщених в заочеревному просторі (нирок, наднирників, підшлункової залози) і в порожнині таза (сечовий міхур, матка, яєчники, передміхурова залоза, верхній і середній відділи прямої кишки, перетинкова частина уретри);
* закриті ушкодження органів грудної, черевної порожнини, органів заочеревного простору, порожнини таза – все за наявності загрозливих для життя явищ;
* відкриті переломи діафіза (тіла) плечової, стегнової і великогомілкової кісток;
* переломи кісток таза за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження, що спричинили шок тяжкого ступеня, масивну крововтрату, кому, гостру ниркову, печінкову недостатність, гостру недостатність дихання, кровообігу, гормональну дисфункцію, гострі розлади регіонарного і органного кровообігу, жирову чи газову емболію. Всі вони мусять підтверджуватись об’єктивними клінічними даними, результатами лабораторних та інструментальних досліджень;
* ушкодження великих кровоносних судин, аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, підклубової, стегнової, підколінної артерій чи вен, що їх супроводять;
* загальна дія високої температури (тепловий і сонячний удар) за наявності загрозливих для життя явищ: термічні опіки III-IV ступеня з площею ураження понад 15% поверхні тіла; опіки III ступеня понад 20% поверхні тіла; опіки II ступеня понад 30% поверхні тіла, а також опіки меншої площі, що супроводжувались шоком тяжкого ступеня; опіки дихальних шляхів за наявності загрозливих для життя явищ;
* ушкодження від дії низької температури, променеві ушкодження та такі, що були отримані в умовах баротравми – всі за наявності загрозливих для життя явищ;
* отруєння речовинами будь-якого походження з перевагою як місцевої, так і загальної дії (у тому числі і харчові токсикоінфекції) за умови, що в клінічному перебігу мали місце загрозливі для життя явища;
* усі види механічної асфіксії, що супроводжувалися комплектом розладів функції центральної нервової системи, серцево-судинної системи та органів дихання, котрі загрожували життю; за умови, що це встановлено об’єктивними клінічними даними.
== Висновок експерта щодо встановлення ступеню важкості тілесних ушкоджень ==
Судово-медична експертиза з метою встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться судово-медичним експертом шляхом медичного обстеження потерпілих. Проведення цієї експертизи тільки за медичними документами (історії хвороби, індивідуальній карті амбулаторного хворого тощо) допускається у виняткових випадках і лише за наявності справжніх повноцінних документів, що містять вичерпні дані про характер ушкоджень, їх клінічний перебіг та інші необхідні відомості.

Судово-медичний експерт встановлює особу обстежуваного за паспортом чи іншим документом, що його замінює, з’ясовує у нього обставини заподіяння ушкоджень, скарги та, за потребою, інші відомості; ознайомлюється з матеріалами справи і наявними медичними документами. Всі отримані відомості фіксуються у висновку експерта (акті судово-медичного обстеження).

Судово-медичний експерт, оцінюючи строки порушення анатомічної цілості тканини і органів та їх функцій, виходить із звичайної їх тривалості, навіть у тих випадках, коли потерпілий не звертався за медичною допомогою. Якщо тривалість цього порушення, що зазначена в наявних медичних документах, не відповідає характеру тілесного ушкодження і не підтверджується об’єктивними відомостями, судово-медичний експерт відзначає цю обставину і встановлює ступінь тяжкості, виходячи із звичних термінів.

Висновок експерта видається на руки особі, що призначила експертизу, чи, за її вказівкою, надсилається поштою. У випадках, коли акт судово-медичного обстеження не був отриманий, він надсилається поштою не пізніше місяця після його укладення.

'''Заміна висновку експерта (акта) випискою чи іншими документами забороняється.'''
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]

Спеціальна конфіскація

2023-04-27T11:09:51Z

Svitlana.maznytska: Візуальне редагування

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_029#Text Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 08 листопада 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_036#Text Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_c16#Text Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3594 Кримінальний кодекс України] (статті 961, 962)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4362 Криміний процесуальний кодекс України] (частина дев'ята статті 100, стаття 568)
== Загальні положення ==
'''''Спеціальна конфіскація''''' - це примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text римінального кодексу України], за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
== Хто уповноважений виносити рішення про конфіскацію ==
Питання про застосування спеціальної конфіскації вирішується '''''виключно судом''''' під час постановлення рішення, яким закінчується кримінальне провадження:
# обвинувальний вирок суду;
# ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності;
# ухвала суду про застосування заходів медичного характеру;
# ухвала суду про застосування заходів виховного характеру.
У випадку закриття провадження слідчим або прокурором спеціальна конфіскація застосовується ухвалою слідчого судді на підставі відповідного клопотання.

У разі коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, '''''спеціальна конфіскація може бути застосована на підставі:'''''

1) ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) ухвали суду, постановленої в порядку частини дев’ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
== Застосування спеціальної конфіскації ==
Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно
* одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

* призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
* були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 96-2 Кримінального Кодексу] у разі якщо гроші, цінності та інше майно, були повністю або частково перетворені в інше майно, спеціальній конфіскації підлягає повністю або частково перетворене майно. Якщо конфіскація грошей, цінностей та іншого майна, на момент прийняття судом рішення про спеціальну конфіскацію неможлива внаслідок їх використання або неможливості виділення з набутого законним шляхом майна, або відчуження, або з інших причин, суд виносить рішення про конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості такого майна.

Спеціальна конфіскація застосовується також у разі, коли особа не підлягає кримінальній відповідальності у зв’язку з недосягненням віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, або неосудністю, або звільняється від кримінальної відповідальності чи покарання з підстав, передбачених цим Кодексом, крім звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Спеціальна конфіскація може бути застосована за умови вчинення таких кримінальних правопорушень:
* кримінальні правопорушення, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті '''150''', статтею '''154''', частинами другою і третьою статті '''1591''', частиною першою статті '''190''', статтею '''192''', частиною першою статей '''204''', '''2091''', '''210''', частинами першою і другою статей '''212''', '''2121''', частиною першою статей '''222''', '''229''', '''2391''', '''2392''', частиною другою статті '''244''', частиною першою статей '''248''', '''249''', частинами першою і другою статті '''300''', частиною першою статей '''301''', '''302''', '''310''', '''311''', '''313''', '''318''', '''319''', '''362''', статтею '''363''', частиною першою статей '''3631''', '''3641''', '''3652''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України].
== Конфіскація у третіх осіб ==
Спеціальна конфіскація може застосовуватися також до майна '''третіх осіб''' . Це випадки коли:
* доведено що особа набула таке майно безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості та знала або повинна була і могла знати, що таке майно одержане незаконним шляхом (відповідає будь-якій із ознак майна, що передбачені у пунктах '''1-4 частини статті 961''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]);
* майно було отримане у власність у період незаконної діяльності;
* майно було отримано безоплатно від особи, яка здійснювала незаконну діяльність;
* майно було отримане у власність після повідомлення особі про підозру від такої особи;
* грошові кошти на придбання майна були отримані від особи, яка здійснювала незаконну діяльність.
Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 96-2 Кримінального Кодексу].

Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
== Спеціальна конфіскація майна за кордоном ==
Спеціальна конфіскація може застосовуватися на майно за кордоном згідно з частиною дев'ятою статті 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 Кримінального процесуального кодексу України].
== Випадки неможливості застосування ==
Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача за наявності доказів добросовісності набуття у власність майна третьою особою.

Спеціальна конфіскація не застосовується до грошей, цінностей та іншого майна, які згідно із законом підлягають поверненню власнику (законному володільцю) або призначені для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
[[Категорія:Кримінальне право]]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2023-04-27T11:00:01Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написів нотаріусів;
# посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
'''''Виконавчі документи можуть подаватися до виконання у органів державної виконавчої служби:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.
{| class="wikitable"
| У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
|}
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої влади/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, частиною сьомою статті 327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 Господарського процесуального кодексу України] у разі вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд вносить відповідну ухвалу до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

Статтею 376 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта стаття 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]) .
Повернення виконавчого документа стягувачу з вищенаведених підстав, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом трьох років (посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, – протягом трьох місяців).

15.05.2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»] від 2 червня 2016 року №1404-VII.
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]

Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

2023-04-27T10:57:30Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]
== Загальні відомості ==
Примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на [https://minjust.gov.ua/ddvs органи державної виконавчої служби] та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"] на підставі виконавчих документів, які видані органом, що прийняв рішення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n88 ст. 7 Закону України "Про виконавче провадження] (далі - Закон)

Перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню виконавчою службою, перелічено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону]
== Звернення з виконавчим документом ==
Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n18 статті 3 Закону], на підставі виконавчого документа.

'''''Підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:'''''
# виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчі написів нотаріусів;
# посвідченя комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішення (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
'''''Виконавчі документи можуть подаватися до виконання у органів державної виконавчої служби:'''''
* за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
* за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
* якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
* у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
== Строки для пред’явлення виконавчих документів ==
Виконавчий документ є документом '''строковим''', тобто має виконавчу силу тільки протягом строку, встановленого законом. Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (виконавча давність) — це встановлений законом строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання і стати підставою для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій, спрямованих на реалізацію припису юрисдикційного акта.

У виконавчому документі повинно бути зазначено серед інших строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 Статтею 12 Законом] встановлено наступні строки для пред’явлення виконавчих документів до виконання:
# посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, - протягом трьох місяців.
# інші виконавчі документи - протягом трьох років.
Зазначені вище строки встановлюються для:
* виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його прийняття;
* виконавчого документу про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо, - протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
=== Переривання строку ===
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються:
* пред'явленням виконавчого документа до виконання;
* надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення..
Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n139 (стаття 12 Закону]).
=== Пропущення строку ===
У разі пропущення строку пред’явлення до виконання виконавчого документу:

→ орган державної виконавчої влади/приватний виконавець [[Повернення виконавчого документу стягувачу|повертає виконавчий документ]] стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення (частина четверта [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n29 статті 4 Закону]);

→ стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, частиною сьомою статті 327 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#n4079 Господарського процесуального кодексу України] у разі вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд вносить відповідну ухвалу до [https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного державного реєстру виконавчих документів] '''не пізніше двох днів''' з дня її постановлення у встановленому порядку.

Статтею 376 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексу адміністративного судочинства України], передбачено, що стягувачам, які пропустили строк для пред’явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку '''в десятиденний строк''' у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника.

Див. додатково "[[Поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа на виконання]]".
== Підстави для повернення виконавчого документа стягувачу ==
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання '''протягом трьох робочих днів''' з дня його пред’явлення, якщо:
# рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
# пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
# боржника визнано банкрутом;
# Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
# юридичну особу - боржника припинено;
# виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
# виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
# виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
# виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (частина четверта стаття 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]) .
Повернення виконавчого документа стягувачу з вищенаведених підстав, не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання протягом трьох років (посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, – протягом трьох місяців).

15.05.2019 р. №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Справа№3-368/2018(5259/18]) скасував норму про сплату авансового внеска для виконання судових рішень, визнавши неконституційними положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n275 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження»] від 2 червня 2016 року №1404-VII.
== Див. також ==
* [[Відкриття виконавчого провадження]]
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]

Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків

2023-04-24T13:11:04Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 «Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»]
== Право користування спільним майном багатоквартирного будинку ==
У зв’язку із відключенням в Україні аналогового телебачення та повного переходу на цифрове ефірне телебачення з’явилось багато бажаючих, які хочуть встановити на даху багатоквартирного будинку антену для прийому супутникового сигналу.

Частиною 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] встановлено, що власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно офіційного тлумачення цієї норми закону Конституційним Судом України, незалежно від підстав набуття права власності на квартиру (приватизація, купівля, успадкування, дарування, обмін і т.д.) одночасно з ним виникає право співволодіння на весь будинок. Ніяких додаткових дій для цього здійснювати не потрібно. Немає необхідності оформляти окремий акт на право власності.

А отже, право власності на квартиру є визначальним, а право спільної власності на вказане спільне майно будинку - похідним від нього. Той, хто стає власником квартири в будинку, стає одночасно і співвласником підвалу, ліфтів, даху і т.п. Таким чином, дах - так само як і ліфт, під`їзд, сходи та інше - є спільним майном власників, яким всі власники мають право вільно користуватися. Власники квартир також мають право встановити правила використання даху між собою або режим пропуску для третіх осіб.

Крім того, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 ст. 382 Цивільного кодексу України], '''всі власники квартир''' '''та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності''' спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З вищевикладених норм законодавства очевидно, що встановлюючи супутникову антену на даху, мешканець цього будинку насправді реалізує своє право користування спільним майном будинку.
== Основні вимоги до встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
Підтвердженням законності встановлення супутникових антен на дахах будинків є й передбачені законодавством основні вимоги для такого встановлення.

Так, згідно з пп. 7.64 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»], антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.'''''
|}
Крім того, слід зазначити, що пп. 4.8.7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] визначено, що не допускається кріпити до димарів радіо- і телеантени.

Отже, Державні будівельні норми України передбачають можливість встановлення супутникових антен на даху будинку. Будь-яких інших норм щодо порядку та місця встановлення, виду кріплень та інших аналогічних вимог чинним законодавством України не передбачено.

Слід звернути особливу увагу на те, що вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене на даху й у горищному приміщенні.
== Погодження на встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
{| class="wikitable"
|-
|'''''Встановлення супутникової антени необхідно погоджувати''' '''з власником будинку,''' яким у багатоквартирних будинках є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або ж балансоутримувач.''
|}
Таким чином, перед тим, як встановлювати супутникову антену, слід звернутися до обслуговуючої організації з проханням забезпечити доступ на дах будинку. При здійсненні монтажних робіт для встановлення супутникової антени на даху бути присутнім має право і представник обслуговуючої організації, адже, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] на покрівлі дозволяється перебувати лише працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
== Відповідальність за порушення законодавства ==
За порушення приписів, передбачених Державними будівельними нормами України та «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій» передбачена адміністративна відповідальність, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1267 ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями).

Відповідно до вищезазначеної статті, порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною

2023-04-24T13:09:13Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#Text Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України «Про освіту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1401-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 2021 року № 29 «Про деякі питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

'''Згідно з статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у період дії воєнного стану:'''
*надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
*роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
*роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"].
*роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки".]
|}
== Право на щорічну основну відпустку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv#n4314 Ст. 45 Конституції України] гарантує, що кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13 ст. 2 Закону України «Про відпустки»], право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Тривалість щорічної основної відпустки становить не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відліковується від дня укладення трудового договору, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n474 ст. 75 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48 ст. 6 Закону України «Про відпустки»].
== Загальні правила надання щорічної відпустки після відпустки для догляду за дитиною ==
Надання щорічної основної відпустки (соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку або відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку) прив’язане до відпрацьованого робочого року, який відраховується з дня укладення трудового договору (прийняття на роботу).

Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

'''Суб’єкти на відпустку для догляду за дитиною:'''

- мати дитини;

- батько дитини;

- баба, дід або інший родич;

- усиновлювачі;

- опікуни;

- прийомним батьки або батьки-вихователі.

Слід звернути увагу! Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»] (далі – Постанова) поняттям «родичі», яке вживається в Сімейному кодексі України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.

Разом з цим, у цьому ж пункті зазначеної Постанови містить визначення «інші особи», під яким розуміються особи, в сім’ї яких виховується дитина. Ними, зокрема можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат.

З особою, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (або у відпустці без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку), трудовий договір не припиняється, а межі робочого року залишаються незмінними.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' ''Період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами'' зараховується в стаж, який дає право на щорічну основну відпустку, а ''період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (чи 6-ти років)'' – не зараховується до стажу, який дає право на щорічну відпустку.
|}
Норма про надання щорічної відпустки повної тривалості після закінчення 6-ти місяців безперервної роботи в роботодавця стосується виключно працівників, які працюють перший робочий рік, тобто після виходу з «декретної» відпустки не застосовується. Щорічна відпустка за другий і наступні роки роботи може бути надана в будь-який час відповідного робочого року.

Період щорічної відпустки визначається за погодженням між працівником і роботодавцем. Однак, в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 ст. 10 Закону України «Про відпустки»] вказані категорії працівників, за бажанням яких щорічні відпустки надаються у зручний для них час, а саме:

1) особам віком до вісімнадцяти років;

2) особам з інвалідністю;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];

9) батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Тобто, після виходу працівника на роботу з відпустки для догляду за дитиною, йому можуть відразу ж надати щорічну відпустку.
== Реалізація права на відпустку для догляду за дитиною одинокою матір’ю ==
Одинока матір під час перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати неповний робочий день чи вдома, що врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статтею 179 КЗпП України].

Крім того, матір має право звернутись до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання з метою оформлення допомоги на дитину як одинокій матері.

Також необхідно нагадати, що в Україні можна скористатися державною послугою з догляду за дитиною до 3 років – «муніципальна няня».
== Документи для оформлення відпустки для догляду за дитиною ==
'''Щоб отримати відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, працівник надає:'''

- заяву про надання відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

– копію свідоцтва про народження дитини;

'''Працівник, що бажає отримати відпустку подає додаткові документи, зокрема:'''

1) Мати чи батько дитини надає додатково:

- довідку з місця роботи другого з батьків, що той не перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

2) Батько дитини, мати якої не працює:

- трудову книжку матері із останнім записом — про звільнення (титульний аркуш та сторінка із записом).

3) Батько дитини, мати якої перебуває на обліку в центрі зайнятості:

- довідку центру зайнятості про те, що мати перебуває на обліку як безробітна.

4) Батько дитини, мати якої — ФОП:

-виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про реєстрацію матері як ФОП.

5) Баба, дід, інший родич:

- довідку з місця роботи одного з батьків дитини про те, що він вийшов на роботу до закінчення терміну відпустки до трьох років;

- документи, що підтверджують родинний зв’язок: – паспорт батька чи матері дитини – свідоцтво про народження батька чи матері дитини тощо.

6) Усиновлювач:

- рішення суду про усиновлення.

7) Опікун:

- рішення органу опіки та піклування (суду, якщо питання про встановлення опіки вирішували в судовому порядку).

8) Прийомні батьки та батьки-вихователі:

- рішення органу опіки та піклування;

- довідку з місця роботи іншого прийомного батька чи батька-вихователя про те, що той не перебуває у відпустці для догляду за дитиною, або трудова книжка, якщо інший прийомний батько чи батько-вихователь ніде не працює.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]

Податкова знижка з податку на доходи фізичних осіб

2023-03-19T09:31:49Z

Svitlana.maznytska: Внесено редагування (зміни та доповнення)

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України;]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1227-2010-%D0%BF?fbclid=IwAR02AvT9h3q_C2zO56LIbFPlwhLmXdLp5xlNgEeRz8Pqfj2u9atUsrUoDOM#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 "Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги";]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text Наказ Міністерства фінансів України № 859 від 02.10.2015 року «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи».]
== Хто має право на податкову знижку ==
'''Податкова знижка''' для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - '''документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг)''' у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, '''на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу''', одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у визначених законодавством випадках. Тобто, громадяни можуть повернути собі частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого ними із заробітної плати.

'''Згідно зі статтею 166 податкового кодексу України, скористатися податковою знижкою мають право:'''
* Резиденти України, громадяни України або особи з іноземним громадянством, які перебувають на території нашої країни більше, ніж 183 дні протягом усього року;
*Особи, які понесли певні витрати, пов'язані з придбанням товарів, послуг або оплатою робіт резидента (фізичної або юридичної особи), що мають документально зафіксовані підтвердження. Якщо ви оплатили навчання своєї дитини в закордонний учбовий заклад, права на податкову знижку ви не маєте;
* Особи, які отримують офіційну заробітну плату або працюють за договорами цивільно-правового характеру, які платять податок з доходів фізичних осіб. Якщо ви є фізичною особою підприємцем (ФОП), ви не маєте права на податкову знижку, оскільки не платите податок з доходів фізичних осіб.
Відповідно до п.14.1.213 Податкового кодексу України, '''Фізична особа - резидент -''' '''фізична особа, яка має місце проживання в Україні''' (у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном).
== Які витрати включаються до податкової знижки ==
* частина суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений як основне місце проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла;
* пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, якщо розмір внесків не перевищує 4 відсотків суми загального оподатковуваного доходу звітного року;
* сума коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості навчання у вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
* страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення;
* сума витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
* сума витрат на оплату державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
* сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
* сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування;
* сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла;
* сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.
Платник податку має право скористатися виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України; не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання. Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року.

'''Повний перелік витрат міститься в статті 166.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3814 ПКУ]'''
== Куди звертатися за знижкою ==
Для отримання податкової знижки необхідно звернутися до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку (проживання);

Якщо внутрішньо переміщена особа за місцем фактичного проживання/перебування подала до територіального органу Державної податкової служби заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР, підтвердивши фактичне місце проживання довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) для отримання податкової знижки вона подає до територіального органу ДПС за місцем фактичного проживання/перебування. Якщо такі дії не здійснено, то Декларація з метою отримання податкової знижки подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) територіального органу ДПС, який переміщено з тимчасово окупованої території.
== Які документи необхідно подати ==
*копії та оригінали паспорта та РНОКПП особи яка претендує на отримання податкової знижки, члена сім’ї першого ступеня спорідненості, документи які підтверджують ступінь спорідненості (наприклад свідоцтво про народження тощо);
*податкову декларацію, про майновий стан і доходи за формою, затвердженою затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1298-15#Text наказом Міністерства фінансів України 02 жовтня 2015 року № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143);]
*довідку від працедавця про суму нарахованої заробітної плати за попередній рік, суму утриманого ЄСВ, суму податкової соціальної пільги, утриману суму податку на доходи фізичних осіб;
*копії та оригінали документів, що підтверджують витрати за попередній рік, які включаються до податкової знижки (у разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа);
*заяву про зарахування сум податку, що підлягає поверненню;
== Строк для звернення за податковою знижкою ==
Протягом календарного року, наступного за тим, за який подається декларація про доходи та зазначаються витрати, що враховуються для розрахунку податкової знижки

(Наприклад: витрати за 2022 рік можна подати впродовж 2023 року).
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО!'''
*Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
*Сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
|}
Реалізувати право на отримання податкової знижки можливо подавши декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису через «Електронний кабінет» на веб сайті Державної податкової служби України за [https://cabinet.tax.gov.ua/login посиланням]
== Див. також ==
* [[Податкова знижка на навчання]]

* [[Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитом]]
* [[Отримання податкової знижки на оплату допоміжних репродуктивних технологій]]
[[Категорія:Податкове право]]

Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці

2023-03-19T09:20:18Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] (далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 статтею 3 Закону] встановлені певні особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.

'''''У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу''''', не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

'''У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text одексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.'''

Відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 Закону] у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
== Загальні положення ==
Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] (далі – КЗпП України).

'''''Трудовим договором''''' є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст. 21 КЗпП України]).
== Порядок та умови розірвання трудового договору у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці ==
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 частина третя статті 32 КЗпП України]).

Згідно з п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення, відповідно до ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, їх може бути переведено за їхньою згодою на іншу роботу (постійну або тимчасову), якщо така є на цьому підприємстві, в установі, організації.

Так, згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256 42 КЗпП України], при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, '''''перевага в залишенні на роботі надається''''':
# сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
# особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
# працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
# працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
# учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;;
# авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
# працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
# особам з числа депортованих з України, протягом 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
# працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу,– протягом 2 років з дня звільнення їх зі служби.
# працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

'''''Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.'''''

Також доцільно звернути увагу на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n270 ст. 42-1 КЗпП України] передбачає, що працівники, звільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору, у разі, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 ст. 43 КЗпП України]).

Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n286 ст. 43-1 КЗпП України], '''''звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:'''''
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України] "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації під час особливого періоду роботодавця - фізичної особи
*звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
== Гарантії працівника у разі звільнення ==
У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці має бути дотриманий наступний порядок звільнення працівників.

Насамперед, прийнявши рішення про наступне вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше ніж за 2 місяці до запланованого звільнення повідомити кожного працівника про наступне вивільнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327 ст. 49-2 КЗпП України]). При цьому з установленого двомісячного строку не виключається час перебування у відпустці, період тимчасової непрацездатності, інший час, протягом якого працівник не працював з поважної чи неповажної причини.

Одночасно законодавство зобов’язує власника або уповноважений ним орган довести до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Зазначимо, що крім дотримання порядку звільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці підприємств, установ і організацій, власником або уповноваженим ним органом мають бути проведені відповідні виплати і розрахунки з працівниками, а саме, виплачені належні йому суми від підприємства, установи, організації, у тому числі вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення також видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а також копію наказу про звільнення з роботи.

При цьому доцільно зазначити, що останній день роботи є днем звільнення.

'''Працівник при звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці має право:'''
* на вихідну допомогу у розмірі не менше свого середнього місячного заробітку;
* на допомогу по безробіттю;
* на повний розрахунок в день звільнення.
== Право працівника на звернення до суду за захистом у випадку порушення трудового законодавства ==
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 ст. 233 КЗпП України]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 ст. 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92/ Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»], розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за скороченням штату, суди зобов’язані з’ясувати:

- чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників;

- чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;

- які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві;

- чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі;

- чи був попереджений працівник за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1400 ст. 259 КЗпП України], нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці. Відповідно до покладених на Держпраці завдань, служба, зокрема, надає роз’яснення щодо ефективних засобів дотримання законодавства про працю та запобігання можливим його порушенням.

Задля отримання таких роз’яснень, можна звернутися до Держпраці безпосередньо через веб-сайт служби за наступним посиланням: http://dsp.gov.ua/.

На цьому ж сайті розміщена актуальна інформація щодо графіку роботи служби, контактні дані.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56885398 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-2748цс15] (щодо звільнення з роботи з підстави відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).
== Додаткові матеріали ==
[[Файл:Зразок_попередження_(істотні_умови).pdf]] 
[[Файл:ПЗ про скасування наказу про звільнення поновлення на роботі та стягнення компенсації зразок.doc|міні]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці

2023-03-19T09:19:41Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"] (далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 статтею 3 Закону] встановлені певні особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу.

'''''У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу''''', не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за виключенням переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

'''У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text одексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.'''

Відповідно до статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 Закону] у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
|}
== Загальні положення ==
Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] (далі – КЗпП України).

'''''Трудовим договором''''' є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст. 21 КЗпП України]).
== Порядок та умови розірвання трудового договору у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці ==
У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 частина третя статті 32 КЗпП України]).

Згідно з п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення, відповідно до ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, їх може бути переведено за їхньою згодою на іншу роботу (постійну або тимчасову), якщо така є на цьому підприємстві, в установі, організації.

Так, згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256 42 КЗпП України], при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, '''''перевага в залишенні на роботі надається''''':
# сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
# особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
# працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
# працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
# учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;;
# авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
# працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
# особам з числа депортованих з України, протягом 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
# працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу,– протягом 2 років з дня звільнення їх зі служби.
# працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
{| class="wikitable"
|-
| Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
|}
Також доцільно звернути увагу на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n270 ст. 42-1 КЗпП України] передбачає, що працівники, звільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору, у разі, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 ст. 43 КЗпП України]).

Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n286 ст. 43-1 КЗпП України], '''''звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:'''''
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України] "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації під час особливого періоду роботодавця - фізичної особи
*звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
== Гарантії працівника у разі звільнення ==
У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці має бути дотриманий наступний порядок звільнення працівників.

Насамперед, прийнявши рішення про наступне вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше ніж за 2 місяці до запланованого звільнення повідомити кожного працівника про наступне вивільнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327 ст. 49-2 КЗпП України]). При цьому з установленого двомісячного строку не виключається час перебування у відпустці, період тимчасової непрацездатності, інший час, протягом якого працівник не працював з поважної чи неповажної причини.

Одночасно законодавство зобов’язує власника або уповноважений ним орган довести до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Зазначимо, що крім дотримання порядку звільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці підприємств, установ і організацій, власником або уповноваженим ним органом мають бути проведені відповідні виплати і розрахунки з працівниками, а саме, виплачені належні йому суми від підприємства, установи, організації, у тому числі вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення також видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а також копію наказу про звільнення з роботи.

При цьому доцільно зазначити, що останній день роботи є днем звільнення.

'''Працівник при звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці має право:'''
* на вихідну допомогу у розмірі не менше свого середнього місячного заробітку;
* на допомогу по безробіттю;
* на повний розрахунок в день звільнення.
== Право працівника на звернення до суду за захистом у випадку порушення трудового законодавства ==
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 ст. 233 КЗпП України]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 ст. 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92/ Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»], розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за скороченням штату, суди зобов’язані з’ясувати:

- чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників;

- чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;

- які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві;

- чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі;

- чи був попереджений працівник за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1400 ст. 259 КЗпП України], нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці. Відповідно до покладених на Держпраці завдань, служба, зокрема, надає роз’яснення щодо ефективних засобів дотримання законодавства про працю та запобігання можливим його порушенням.

Задля отримання таких роз’яснень, можна звернутися до Держпраці безпосередньо через веб-сайт служби за наступним посиланням: http://dsp.gov.ua/.

На цьому ж сайті розміщена актуальна інформація щодо графіку роботи служби, контактні дані.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56885398 Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 у справі № 6-2748цс15] (щодо звільнення з роботи з підстави відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці).
== Додаткові матеріали ==
[[Файл:Зразок_попередження_(істотні_умови).pdf]] 
[[Файл:ПЗ про скасування наказу про звільнення поновлення на роботі та стягнення компенсації зразок.doc|міні]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-03-01T20:46:49Z

Svitlana.maznytska:

== '''Нормативна база''' ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.
== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися ззаявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
'''   ''' Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надісланістягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

   У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.
== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
'''   ''' Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

   Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

   У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

   Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

   Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]
== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.
== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.
== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-03-01T20:46:08Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]

== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.

== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).
{| class="wikitable"
|'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''
|}
У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися ззаявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
'''   ''' Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надісланістягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

   У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
'''   ''' Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

   Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

   У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

   Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

   Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]

== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.

== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Виконання судових рішень у цивільних справах

2023-03-01T20:45:04Z

Svitlana.maznytska: Значне радагування змісту статті. Антуалізація інформації

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]

== '''Загальні відомості''' ==
Виконання рішення суду є невід’ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n5 Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»] (далі – Закон) визначено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документу, що видається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

'''''Виконавчі документи:'''''

- виконавчі листи та судові накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень;

- ухвали судів у цивільних справах у випадках, передбачених законом.

== '''Деякі процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах''' ==
Протягом п’яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія, що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, суд видає один виконавчий документ. Якщо на підставі ухваленого рішення передбачено вчинення кількох дій, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, або якщо рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, видаються декілька виконавчих документів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Крім того судові рішення про стягнення аліментів; присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи;поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника; відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку; видачу або продовження обмежувального припису допускаються судом до негайного виконання.

Також за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення, суд з метою забезпечення виконання судового рішення може вжити заходів забезпечення позову передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7091 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України.]

У разі наявності у виконавчому документі помилки, суд який видав виконавчий документ, за заявою стягувача або боржника може виправити помилку, допущену при його оформлені або видачі.

Крім того суд який видав виконавчий документ, у випадках коли виконавчий документ було видано помилково, або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Заява про виправлення помилки або визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню розглядається судом протягом десятиденного строку з моменту надходження,з повідомленням стягувача та боржника. Одночасно з цим у разі якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

За заявою сторони, суд який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Такі заяви розглядається судом у десятиденний строк з дні їх надходження до суду.

Підставами для звернення до суду з заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішенні суду, встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Строк розстрочення та відстрочення виконання рішення суду не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

== '''Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання''' ==
Для виконання рішення суду потрібно отримати в суді виконавчий документ і звернутися до відповідної державної виконавчої служби або приватного виконавця протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили з заявою про відкриття виконавчого провадження та доданим до неї виконавчим документом.Вище зазначена заява разом з виконавчим документом може бути подана стягувачем як самостійно так і через представника, або засобами поштового зв’язку (рекомендується надсилати рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення).

'''''Примітка: с'''торони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто.''

У разі ж пропуску строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Тож у разі пропуску трирічного строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання необхідно звернутися ззаявою про поновлення цього строку, до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк з дня надходження.

Крім того строки пред’явлення виконавчих документів перериваються у разі:

- пред’явлення виконавчого документа до виконання;

- надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

== '''Добровільне виконання рішень про стягнення періодичних платежів''' ==
'''   ''' Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів разом з заявою в якій зазначено реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти та прізвище, ім’я, по батькові стягувача з реквізитами документа, що посвідчує його особу можуть бути самостійно надісланістягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, а вони в свою чергу зобов’язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n650 статті 70 Закону.]

   У разі ж наявності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів або заперечення її розміру боржником стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання.

== '''Сторони виконавчого провадження''' ==
'''   ''' Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

   Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

   У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов’язковими тією мірою, якою вони були б обов’язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

   Зазначені вище особи набувають статусу сторін виконавчого провадження лише після відкриття виконавчого провадження, тобто, винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.

   Права та обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n160 ст. 19 Закону.]

== '''Початок примусового виконання судового рішення''' ==
'''Місце виконання:'''

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

- виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій.

== '''Відкриття виконавчого провадження:''' ==
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Крім того, рекомендується в заяві про відкриття виконавчого провадження просити накласти арешт і заборону на відчуження всього майна боржника, в межах суми стягнення за виконавчим документом, – це може убезпечити від продажу боржником свого майна.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур’єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1084 пунктами1-4 частини дев’ятої статті 71 Закону], які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Після відкриття виконавчого провадження, виконавцем здійснюються заходи примусового виконання рішень спрямовані на забезпечення фактичного виконання судового рішення, а саме:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені Законом.

== '''Судовий контроль за виконанням судових рішень''' ==
Сторони виконавчого провадження мають право у десятиденний строкз дня, коли дізналися або повинні були дізнатися про порушення їх прав або свобод звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, порушено їхні права чи свободи. Крім того пропущений з поважних причин строк для подання такої скарги може бути поновлено судом.

Строк розгляду скарги складає десять днів,за результатами якого суд постановляє ухвалу:

- уразі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення

- якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судові витрати, пов’язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

'''Більш детально про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2 примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.]'''
[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Пільги для дітей учасників бойових дій

2023-03-01T20:27:10Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/835/2014 Указ Президента України від 29 жовтня 2014 року № 835/2014 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення додаткових соціальних гарантій окремим категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/734-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 року № 734 "Про затвердження Порядку направлення дітей до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року № 1045 "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" (далі - постанова № 1045)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/882-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 року № 882 "Питання стипендіального забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1192-19 Наказ Міністерства освіти і науки України від 11 вересня 2019 року № 1285 "Про затвердження Умов прийому на навчання до закладів вищої освіти України в 2020 році"]
== Першочергове надання місць у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах ==
Дітям військовослужбовців, які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку надаються місця у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]).
==== Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах ====
Безкоштовне харчування в закладах освіти держава гарантує лише для тих дітей, батьки яких загинули, зникли безвісти, потрапили в полон чи отримали інвалідність під час участі в АТО (ООС), та для дітей померлих учасників АТО (ООС). Дітям, батьки яких мають посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брали участь в бойових діях у східних областях України, або ж зараз несуть службу в зоні проведення Операції об’єднаних сил, пільга з харчування може надаватися з місцевого бюджету рішенням відповідної ради.

Законодавчими актами України не передбачено обов’язкового звільнення осіб, які мають статус учасника бойових дій, від плати за харчування їхніх дітей у загальноосвітніх навчальних закладах. Натомість сім’ї учасників АТО (ООС) можуть бути звільнені від плати за харчування, якщо сім’я одержує соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

Більше в інформаційній статті Координаційного центру з надання БПД [https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/harchuvannya-ditej-uchasnykiv-bojovyh-dij-u-zagalnoosvitnih-navchalnyh-zakladah-bezkoshtovno-chy-za-groshi/ "Харчування дітей учасників бойових дій у загальноосвітніх навчальних закладах: безкоштовно чи за гроші?".]
== Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної, фахової передвищої та вищої освіти ==
Дітям осіб, визнаних учасниками бойових дій, які навчаються за денною формою навчання у професійно-технічних навчальних закладах, — до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, держава забезпечує цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).

'''Державна цільова підтримка надається у вигляді:'''
# повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням відповідно до умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів на відповідний рік;
# часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF#n12 Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти];
# соціальної стипендії (у розмірі та порядку її призначення і виплати, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2019-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України "Про деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти"]) — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою;
# безоплатного забезпечення підручниками — за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
# безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
# безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою.
Для отримання державної цільової підтримки особи подають особисто на ім’я керівника відповідного професійно-технічного або вищого навчального закладу заяву, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особи претендують. До заяви додаються завірені в установленому порядку копії документів. Державна цільова підтримка певного виду надається за рішенням керівника навчального закладу.
== Документи, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки ==
'''Документами, які підтверджують право на одержання державної цільової підтримки, є:'''
# для осіб, визнаних учасниками бойових дій — посвідчення учасника бойових дій, перевірка якого проводиться шляхом надіслання навчальним закладом запиту до Єдиного державного реєстру учасників бойових дій, ведення якого здійснює Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції;
# для дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій — свідоцтво про народження дитини та посвідчення учасника бойових дій (батька або матері);
# для осіб, які загинули (померли) або пропали безвісти під час участі в антитерористичної операції, — посвідчення члена сім’ї загиблого (дітям загиблих осіб до досягнення ними 16-річного віку — довідка, що видається матері або іншому повнолітньому члену сім’ї загиблої особи, або опікуну). «Посвідчення члена сім’ї загиблого» видається органами соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
У разі коли особа, яка претендує на отримання державної цільової підтримки є неповнолітньою, заява подається особою, яка в установленому законом порядку представляє її інтереси.
== Переведення дітей учасників ООС на вакантні місця державного або регіонального замовлення ==
'''Підлягають переведенню на вакантні місця державного або регіонального замовлення''', якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію, зокрема, '''діти, один з батьків яких загинув''' (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів або '''помер''' внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''Вказані особи підлягають першочерговому переведенню незалежно від конкурсного балу'''.

'''Можуть бути переведені на вакантні місця державного або регіонального замовлення''' , якщо вони зараховані на навчання за іншими джерелами фінансування на відкриту або фіксовану (закриту) конкурсну пропозицію '''діти осіб, визнаних учасниками бойових дій'''.

'''Вказані особи підлягають переведенню, якщо отриманий ними конкурсний бал менший від прохідного бала''' (мінімального бала, який дав можливість отримати рекомендацію до зарахування на місця державного замовлення за цією конкурсною пропозицією за загальним конкурсом у порядку, передбаченому пунктом 6 розділу IX цих Умов) '''не більше ніж на 15 балів''' (на 25 балів для спеціальностей, яким надається особлива підтримка, зокрема для військових, педагогічних, аграрних, природничих та інженерних спеціальностей);

Діти осіб, визнаних учасниками бойових дій, підлягають переведенню в порядку черговості після дітей, один з батьків яких загинув у районі проведення антитерористичної операції, під час участі у Революції Гідності, бойових дій на території інших держав або під час виконання ним обов’язків військової служби.
== Оздоровлення та відпочинок дітей учасників ООС ==
Дітям військовослужбовців (віком від 7 до 18 років), які мають статус учасника бойових дій, за місцем проживання їх сімей у першочерговому порядку '''надаються місця у дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності'''. (на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n235 п.4 ст.13 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»])'''.''' Державні органи забезпечують дітей пільгової категорії путівками до санаторно-курортних, дитячих закладів - оздоровлення '''не більше одного разу на рік''' за рахунок коштів державного бюджету.

Мінсоцполітики зі свого боку, щорічно закуповує путівки для дітей пільгових категорій до державного підприємства „Український дитячий центр „Молода гвардія” (далі – ДП „УДЦ „Молода гвардія”). Путівки до ДП УДЦ „Молода гвардія”, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку '''''можуть надаватися безоплатно або з частковою оплатою у розмірі 20, 30 чи 50 відсотків вартості путівки''''', яка сплачується за рахунок батьків (осіб, які їх замінюють) або інших джерел, не заборонених законодавством.
== Документи, які потрібні для оформлення пільги ==
* Заява про оформлення пільг.
* Оригінал та копія посвідчення про право на пільгу.
* Оригінал та копія паспорту пільговика ( 1-2 та сторінка, де зазначена остання реєстрація або зняття з реєстрації).
* Оригінал та копія довідки пільговика про присвоєння ідентифікаційного номера.
* Довідка про склад сім’ї.
* Оригінал та копії свідоцтв про народження неповнолітніх дітей пільговика.
Користування пільгами можливе тільки при наявності посвідчення учасника бойових дій.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 постанова № 1045].
'''Пільги на отримання освіти також мають діти з багатодітних сімей. Зазначимо, багатодітна сім'я — це сім'я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Законом України «Про охорону дитинства»], держава забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів дітям з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей за умови наявності у них достатнього рівня підготовки. '''
Діти з багатодітних сімей, у складі яких є п'ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей звільняються від плати за навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції забезпечують організацію безкоштовного харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей з багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]).

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту»],''' діти із багатодітних сімей здобувають позашкільну освіту безоплатно. Згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів» встановлена знижка у розмірі 50% на плату за харчування дітей (в тому числі й тих, які перебувають під опікою) у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, взагалі звільняються від плати за харчування дітей у цих закладах. В даній постанові також вказано, що харчування безкоштовне у санаторних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей з малими і затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дошкільних навчальних закладах (групах) для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку. Діти з малозабезпечених родин при отриманні допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1768-14 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»] забезпечуються безоплатними обідами у загальноосвітніх навчальних закладах. Також діти з багатодітних сімей мають переваги за однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів, які претендують на здобуття вищої освіти за рахунок кредиту.
== Куди звернутися для отримання пільги ==
Вищезазначений перелік документів особою або його законним представником '''''подається до органу соціального захисту населення міських та районних державних адміністрацій''''' за зареєстрованим місцем проживання або за місцем фактичного проживання учасника ООС.
== Корисні посилання ==
* [https://www.facebook.com/watch/live/?v=2314177415460655&ref=watch_permalink Відео Всеукраїнської правозахисної організації "Юридична сотня" "Освітні пільги для учасників російко-української війни та їх дітей"]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_та_умови_надання_державної_цільової_підтримки_деяким_категоріям_громадян_для_здобуття_професійно-технічної_та_вищої_освіти Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]
'''[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія: Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]'''

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2023-03-01T20:23:15Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідно стійкості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Важливо!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Проправовий режим воєнного стану» , в Україні введено режим воєнного стану. Слід звернути увагу, що введення воєнного стану в України не впливає вибір форми управління багатоквартирним будинком. Співвласники житлового будинку мають право в будь-який час змінити форму управління багатоквартирним будинком, із врахуванням вимог чинного законодавства.
|}
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''''Управління багатоквартирним будинком''''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''''Управитель''''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 7 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''''Співвласник багатоквартирного будинку''''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.
== Самоорганізації співвласників з управління багатоквартирним будинком ==
Самоорганізації співвласників багатоквартирного будинку передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пунктом 5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]. Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком співвласниками та процедурні питання проведення зборів врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n66 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку]».

Слід звернути увагу, що при такій формі управління співвласники як споживачі комунальних послуг укладають договори на постачання комунальних послуг з їх постачальниками у відповідних сферах, зокрема – щодо послуг з централізованого водопостачання/ водовідведення, з постачання та розподілу природного газу, з постачання теплової енергії, з постачання та розподілу електричної енергії.

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичні особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]
=== '''Особливості укладання договору про надання послуг з управління:''' ===
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.
{| class="wikitable"
|-
|'''Примітка''': «У разі коли прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі в разі визначення управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою співвласників із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати». Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2023 року.
|}
- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712, керуючись статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 4 ст. 184 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов`язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).
=== '''Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг:''' ===
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
=== '''Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території''' ===
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання,газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 482.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.
|}
Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

'''''Воєнні дії - є форс-мажором''''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Порядок надання послуг з управління багатоквартирним будинком

2023-03-01T20:20:58Z

Svitlana.maznytska: Додпно розділ та доповнено інформацією

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/482-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 482 «Про затвердження Порядку здійснення перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання, надання невідповідної якості»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідно стійкості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0893-16#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 13 червня 2016 року № 150 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирного будинку»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 липня 2018 року № 190 «Про затвердження Обов’язкового переліку робіт (послуг), витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
== Форми управління багатоквартирним будинком ==
'''''Управління багатоквартирним будинком''''' – вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов’язків співвласників, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''''Управитель''''' багатоквартирного будинку (далі – управитель) – фізична особа – підприємець або юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 п. 7 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]).

'''''Співвласник багатоквартирного будинку''''' (далі – співвласник) – власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Співвласникам житлового будинку необхідно організуватися та обрати для себе належну форму Управління своїм будинком.

Законодавцем передбачено '''три форми управління багатоквартирним будинком:'''
* співвласники здійснюють управління самостійно шляхом самоорганізації;
* функції з управління будинком передаються управителю шляхом укладання відповідного договору на підставі типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком;
* управління будинком здійснюється об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) або асоціацією співвласників багатоквартирних будинків.
== Самоорганізації співвласників з управління багатоквартирним будинком ==
Самоорганізації співвласників багатоквартирного будинку передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n5 пунктом 5 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]. Така форма управління надає можливість співвласникам управляти будинком без створення ОСББ та реєстрації його як юридичної особи. В даному випадку співвласники самостійно можуть утримувати свій будинок, власними силами забезпечуючи його схоронність та здійснювати утримання прибудинкової території, проводити поточні та капітальні ремонти.

Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком співвласниками та процедурні питання проведення зборів врегульовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n66 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку]».

Слід звернути увагу, що при такій формі управління співвласники як споживачі комунальних послуг укладають договори на постачання комунальних послуг з їх постачальниками у відповідних сферах, зокрема – щодо послуг з централізованого водопостачання/ водовідведення, з постачання та розподілу природного газу, з постачання теплової енергії, з постачання та розподілу електричної енергії.

При даній формі управління є необхідність визначення особи, яка буде діяти від імені всіх співвласників та закріпити протоколом загальних зборів співвласників будинку обсяг її повноважень.
== Порядок залучення управителя для надання послуг з управління багатоквартирним будинком ==
Така форма управління передбачає наступне: за рішенням співвласників управління багатоквартирним будинком може бути передано управителю, зокрема управляючій компанії або фізичні особі – підприємцю.

Слід зазначити, що умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком повинні відповідати умовам типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, що затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF#Tex постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 5 вересня 2018 р. № 712.]
=== '''Особливості укладання договору про надання послуг з управління:''' ===
- Управитель обов’язково повинен виконувати роботи (надавати послуги) визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0934-18#Text наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 190 від 27.07.2018 року.]

- Договір складається на основі Типового договору.
{| class="wikitable"
|-
|'''Примітка''': «У разі коли прибудинкова територія багатоквартирного будинку не оформлена у власність або користування співвласників багатоквартирного будинку, прибирання та інші послуги з обслуговування території навколо такого багатоквартирного будинку можуть бути включені до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (у тому числі в разі визначення управителя на конкурсних засадах) виключно за згодою співвласників із визначенням на договірних засадах та погодженням з органом місцевого самоврядування меж та площі території, яку співвласники згодні утримувати». Ці зміни наберуть чинності з 1 січня 2023 року.
|}
- Рішення про залучення управителя приймається загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок управителя.

- Управитель відповідальний перед співвласниками.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. ''Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.''

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Управитель щороку звітує перед співвласниками про виконання кошторису та подає їм на погодження новий кошторис. Однак це має відбуватися у порядку, визначеному договором про надання послуги з управління.

Слід звернути увагу, з метою приведення у відповідність до типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 5 вересня 2018 р. №712, керуючись статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчий комітет міської ради наділений повноваженнями щодо затвердження форми договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, на підставі типового договору.

Також, слід врахувати, що відповідно до ч. 4 ст. 184 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Отже, умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд, окрім випадку, коли такий відступ пов`язаний з конкретизацією умов договору, що кореспондується з положеннями п. 4 ч. 4 ст. 179 ГК України.
== Управління багатоквартирним будинком шляхом створення ОСББ або асоціації ОСББ ==
Така форма управління передбачає створення та реєстрацію ОСББ як юридичної особи. В цьому випадку співвласники здійснюють управління через свої органи управління, зокрема: загальні збори, правління ОСББ і ревізійну комісію.

У такому разі ОСББ, в особі свого правління, укладає договори на виконання робіт чи надання послуг з іншими фізичними чи юридичними особами для забезпечення утримання свого житлового будинку та його прибудинкової території.

Також ОСББ може існувати як самостійно та здійснювати управління будинком, так і паралельно залучити управителя.

Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#n62 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] встановлено, що за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції – об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку).
=== '''Особливості укладання між ОСББ як юридичною особою та управителем договору про надання окремих послуг:''' ===
- Управитель надає тільки ті послуги, які замовлені правлінням ОСББ.

- Договір укладається в простій письмовій формі на умовах, погоджених сторонами.

- Рішення про укладання договору приймається Загальними зборами або правлінням ОСББ на підставі кошторису, затвердженого Загальними зборами.

- Співвласники сплачують кошти на рахунок ОСББ, а ОСББ за актами виконаних робіт оплачує послуги з управління.

- Управитель відповідальний перед правлінням ОСББ.

- Ціна послуги з управління встановлюється договором управління з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором управління. Кошторис витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території є невід’ємною частиною договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

- Винагорода управителя визначається за згодою сторін.

Винагорода управителя визначається безпосередньо управителем та її розмір не залежить від витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.
=== '''Обов’язковий перелік послуг, витрати на які включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території''' ===
Обов’язковий перелік послуг включає в себе:

- технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання,зливової каналізації, електропостачання,газопостачання;

- технічне обслуговування ліфтів;

- обслуговування систем диспетчеризації;

- обслуговування димових та вентиляційних каналів;

- технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- поточний ремонт конструктивних елементів, технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків), та іншого спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт внутрішньобудинкових систем (водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого водопостачання, зливової каналізації, електропостачання,газопостачання);

- поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем (у разі їх наявності);

- прибирання прибудинкової території;

- прибирання приміщень загального користування (у тому числі допоміжних);

- прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами;

- дератизація;

- дезінсекція;

- придбання електричної енергії для освітлення місць загального користування, живлення ліфтів та забезпечення функціонування іншого спільного майна багатоквартирного будинку.

Вищевказаний перелік є таким, що забезпечує належний санітарно-гігієнічний, протипожежний, технічний стан будинку та прибудинкової території.

Зменшення цих послуг можливе лише за об’єктивних умов експлуатації будинку, що залежать від його капітальності, рівня облаштування та благоустрою (відсутності певних інженерних систем, обладнання, елементів зовнішнього спорядження).

== Оплата послуг з управління багатоквартирними будинками. ==
Статтею 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Оскільки оплачуючи дану послугу співвласник (споживач) бере участь в утриманні будинку та зобов’язаний відшкодовувати витрати, пов’язані з його утриманням.

Таким чином, споживачі послуг з управління багатоквартирними будинками мають оплачувати ці послуги, якщо вони фактично надаються управителем.

Якщо ж послуга з управління багатоквартирним будинком надавалася невідповідної якості (не в повному обсязі), управитель зобов’язаний здійснити споживачам перерахунок розміру плати на умовах та у строки, визначені Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 482.

'''Важливо!''' У разі якщо житло споживача зруйновано внаслідок ведення воєнних (бойових) дій і послуга з управління багатоквартирними будинками з цих причин споживачеві не надаються, плата за ці послуги не нараховується та споживачем не сплачується.

Торгова-промислова палата України засвідчила форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 (лист від 28 лютого 2022 року).

'''''Воєнні дії - є форс-мажором''''', тобто обставиною непереборної сили, яка звільняє особу від відповідальності у випадку несплати чи несвоєчасної сплати за послуги.

В той же час слід зазначити, що воєнний стан не звільняє громадян України від сплати за послуги, однак пеня та штрафи не нараховуватимуться.
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Підстави та порядок отримання компенсації за придбання електрогенераторів

2023-02-15T21:33:55Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], затвердженого Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»]
== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних місцевих рад, а фінансуватися такі програми можуть з усіх місцевих бюджетів відповідно до статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України].

З листопада 2022 року окремі місцеві ради своїми рішеннями вже прийняли програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб, визначених програмою учасників, до опалювального сезону 2022- 2023 років (далі – Програма) Вказані Програми спрямовані на забезпечення таких учасників альтернативними джерелами електроенергії шляхом зниження фінансового навантаження на них під час придбання таких приладів.

На компенсацію мають право об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); житлово-будівельні контори (ЖБК); керівники багатоквартирних будинків.
== Підстави отримання компенсації за придбання електрогенераторів ==
Для отримання компенсації за придбання електрогенераторів необхідна наявність прийнятого рішення місцевої ради де знаходиться багатоквартирний будинок. В разі не прийняття такої програми на місцевому рівні компенсація буде неможливою.

Електрогенератор має бути закуплений після 24 лютого 2022 року та не пізніше закінчення воєнного стану.

Також, кожна окрема Програма може містити окремий перелік підстав для отримання компенсації. В таких Програмах буде визначено порядок прийняття та розгляду звернень про надання компенсації, категорії учасників, які можуть отримувати допомогу за рахунок коштів місцевої програми, сума відшкодування у відсотках від вартості електрогенератора, встановлена гранична сума відшкодування, вимоги до електрогенератора – номінальна потужність та інше.
== Алгоритм отримання компенсації ==
Після вибору та купівлі генератора необхідно визначитися чи прийнята програма відповідною місцевою радою. З такою програмою можна ознайомитися безпосередньо в самій місцевій раді або он-лайн на сайті місцевої ради.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' оплата за генератор повинна здійснюватися через банківську установу та оплачувати має та особа яка буде подавати документи на отримання компенсації.
|}
Після чого, необхідно підготувати пакет документів та подати його на розгляд до відповідного органу місцевої ради який визначений Програмою.

'''''Орієнтовний перелік документів, які можуть вимагатися відповідно до умов Програм для отримання часткової компенсації:'''''

1. Заяву на часткову компенсацію вартості закупівлі електрогенератора відповідно до форми затвердженої Програмою.

2. Копії платіжних документів (первинні документи, які підтверджують факт отримання електрогенератора та здійснення оплати за наданий товар).

3. Копії документів із зазначенням технічних характеристик та серійного номера (або інше заводське маркування).

4. Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридичної особи, яка забезпечує утримання будинку.

5. Документ, який підтверджує повноваження юридичної особи на управління спільним майном (копія договору чи витяг з протоколу).

6. Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирних житлових будинків та інші.

{| class="wikitable"
|-
|'''Зверніть увагу!''' Органи місцевого самоврядування не можуть вимагати надавати документи, які не передбачені відповідною програмою для отримання компенсації.
|}
У разі подання неповного пакета документів заявник не допускається до участі у Програмі.

Відповідний орган міської ради формує перелік учасників, які відповідають вимогам Програми та передає на розгляд Комісії.

Комісія направляє протокол Головному розпоряднику коштів, який на підставі протоколу Комісії здійснює реєстрацію бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань в органах казначейства. Після перерахування коштів з бюджету ради кошти для часткової компенсації вартості придбаних електрогенераторів перераховуються на банківські рахунки Учасників Програми.

Відповідальність за цільове використання компенсації вартості закупівлі електрогенераторів несуть Учасники Програми.
== Приклади прийнятих Програм у 2022 році ==
1. [https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2022.html Рішення Сумської міської ради від 23 листопада 2022 року № 3206 - МР Про Програму часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Сумської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022- 2023 років];

2. [https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-7328 Рішення Київської міської ради від 10 листопада 2022року № 5586/5627 «Міська цільова програма часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб об’єднання співвласників багатоквартирних будинків міста Києва під час підготовки опалювального сезону 2022/2023»]

3. [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/39026CBED323A211C22588F600494B58?OpenDocument Рішення Львівської міської ради від 04.11.2022 № 1035 «Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Львівської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022-2023 років»].
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Підстави та порядок отримання компенсації за придбання електрогенераторів

2023-02-15T21:30:27Z

Svitlana.maznytska:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»], затвердженого Законом України «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-20#Text Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»]

== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»] до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Підготовкою та виконанням таких програм займаються виконавчі органи відповідних місцевих рад, а фінансуватися такі програми можуть з усіх місцевих бюджетів відповідно до статті 91 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17#Text Бюджетного кодексу України].

З листопада 2022 року окремі місцеві ради своїми рішеннями вже прийняли програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб, визначених програмою учасників, до опалювального сезону 2022- 2023 років (далі – Програма) Вказані Програми спрямовані на забезпечення таких учасників альтернативними джерелами електроенергії шляхом зниження фінансового навантаження на них під час придбання таких приладів.

На компенсацію мають право об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ); житлово-будівельні контори (ЖБК); керівники багатоквартирних будинків.
== Підстави отримання компенсації за придбання електрогенераторів ==
Для отримання компенсації за придбання електрогенераторів необхідна наявність прийнятого рішення місцевої ради де знаходиться багатоквартирний будинок. В разі не прийняття такої програми на місцевому рівні компенсація буде неможливою.

Електрогенератор має бути закуплений після 24 лютого 2022 року та не пізніше закінчення воєнного стану.

Також, кожна окрема Програма може містити окремий перелік підстав для отримання компенсації. В таких Програмах буде визначено порядок прийняття та розгляду звернень про надання компенсації, категорії учасників, які можуть отримувати допомогу за рахунок коштів місцевої програми, сума відшкодування у відсотках від вартості електрогенератора, встановлена гранична сума відшкодування, вимоги до електрогенератора – номінальна потужність та інше.
== Алгоритм отримання компенсації ==
Після вибору та купівлі генератора необхідно визначитися чи прийнята програма відповідною місцевою радою. З такою програмою можна ознайомитися безпосередньо в самій місцевій раді або он-лайн на сайті місцевої ради.
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!''' оплата за генератор повинна здійснюватися через банківську установу та оплачувати має та особа яка буде подавати документи на отримання компенсації.
|}
Після чого, необхідно підготувати пакет документів та подати його на розгляд до відповідного органу місцевої ради який визначений Програмою.

''Орієнтовний перелік документів, які можуть вимагатися відповідно до умов Програм для отримання часткової компенсації:''

1. Заяву на часткову компенсацію вартості закупівлі електрогенератора відповідно до форми затвердженої Програмою.

2. Копії платіжних документів (первинні документи, які підтверджують факт отримання електрогенератора та здійснення оплати за наданий товар).

3. Копії документів із зазначенням технічних характеристик та серійного номера (або інше заводське маркування).

4. Копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців юридичної особи, яка забезпечує утримання будинку.

5. Документ, який підтверджує повноваження юридичної особи на управління спільним майном (копія договору чи витяг з протоколу).

6. Протокол загальних зборів співвласників багатоквартирних житлових будинків та інші.

'''Зверніть увагу!''' Органи місцевого самоврядування не можуть вимагати надавати документи, які не передбачені відповідною програмою для отримання компенсації.

У разі подання неповного пакета документів заявник не допускається до участі у Програмі.

Відповідний орган міської ради формує перелік учасників, які відповідають вимогам Програми та передає на розгляд Комісії.

Комісія направляє протокол Головному розпоряднику коштів, який на підставі протоколу Комісії здійснює реєстрацію бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань в органах казначейства. Після перерахування коштів з бюджету ради кошти для часткової компенсації вартості придбаних електрогенераторів перераховуються на банківські рахунки Учасників Програми.

Відповідальність за цільове використання компенсації вартості закупівлі електрогенераторів несуть Учасники Програми.

== Приклади прийнятих Програм у 2022 році ==
1. [https://smr.gov.ua/uk/dokumenti/rishennya-miskoji-radi/2022.html Рішення Сумської міської ради від 23 листопада 2022 року № 3206 - МР Про Програму часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Сумської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022- 2023 років];

2. [https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-7328 Рішення Київської міської ради від 10 листопада 2022року № 5586/5627 «Міська цільова програма часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб об’єднання співвласників багатоквартирних будинків міста Києва під час підготовки опалювального сезону 2022/2023»]

3. [https://www8.city-adm.lviv.ua/Pool/Info/doclmr_1.NSF/(SearchForWeb)/39026CBED323A211C22588F600494B58?OpenDocument Рішення Львівської міської ради від 04.11.2022 № 1035 «Про затвердження Програми часткової компенсації вартості закупівлі електрогенераторів для забезпечення потреб співвласників багатоквартирних будинків Львівської міської територіальної громади під час підготовки об’єктів до опалювального сезону 2022-2023 років»].

[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Почеркознавча експертиза в цивільному процесі

2023-02-13T20:08:51Z

Svitlana.maznytska: Додано розділ "Строки проведення експертизи". Посилання змінені (вони ведуть не на початок нормативного документу, а відповідну статтю/пункт (як зазначено в тексті)

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (далі - ЦПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12 Закон України "Про судову експертизу"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 наказ Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text наказ Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5 "Про затвердження Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів"]
== Експертиза як доказ у цивільному судочинстві ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 статтею 76 ЦПК України] доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

'''''Ці дані встановлюються такими засобами:'''''
# письмовими, речовими і електронними доказами;
# висновками експертів;
# показаннями свідків.
Детальніше див.: "[[Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі|Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі"]]
== Поняття та види судової експертизи ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text статті 1 Закону України "Про судову експертизу"] (далі - Закон) '''судова експертиза''' - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

'''Основними видами експертизи є:''' криміналістична; інженерно-технічна; економічна; товарознавча; експертиза у сфері інтелектуальної власності; психологічна; мистецтвознавча; екологічна; військова; судово-ветеринарна; гемологічна; історико-археологічна.

'''Почеркознавча експертиза''' - комплекс заходів, що спрямовані на встановлення приналежності почерку рукопису й підпису конкретній людині. Зазвичай застосовується для визначення справжності підпису або виявлення фальсифікації документа.

Почеркознавча експертиза є підвидом криміналістичної експертизи.

Основні завдання, перелік питань вирішуваних експертизою, а також порядок проведення почеркознавчої експертизи визначено главою 1 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України віж 08 жовтня 1998 року № 53/5].
== Суб'єкти судово-експертної діяльності ==
Перелік суб'єктів судово-експертної діяльності визначається статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 7 Закону.]

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом].

До державних спеціалізованих установ належать:
* науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;
* науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України;
* експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
'''Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.'''

Перелік видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України визначено у додатку 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0249-15#Text Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5.]
== Підстави проведення судової експертизи (обстеження і дослідження) ==
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Підставою для отримання висновку спеціаліста при з’ясуванні обставин вчинення кримінального проступку є запит службової особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, уповноваженої особи іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків.
== Призначення експертизи судом ==
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
# для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
# сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

''Питання'', з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, ''визначаються судом''.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6742 стаття 103 ЦПК України]).

Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6762 стаття 104 ЦПК України]).

'''Призначення експертизи судом є обов’язковим''' у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов’язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити:

1) характер і ступінь ушкодження здоров’я;

2) психічний стан особи;

3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n6769 стаття 105 ЦПК України]).

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов’язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.
Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв’язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати.

== Строки проведення експертизи ==
Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи і '''''не повинен перевищувати 90 календарних днів'''.''

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

'''''Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п’ятнадцяти робочих днів.'''''

У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб’єктам судово-експертної діяльності, визначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#n38 статті 7 Закону України «Про судову експертизу».]

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення, що регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98#n25 ''пунктом 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5.'']

== Основні завдання почеркознавчої експертизи ==
'''Основним завданням почеркознавчої експертизи''' є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп’яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Об’єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.

'''ВАЖЛИВО!!!'''

'''Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.'''
== Орієнтовний перелік вирішуваних експертизою питань ==
* Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
* Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
* Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
* Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
* Особою якої статі виконано рукописний текст?
* До якої групи за віком належить виконавець рукописного тексту?
== Матеріали для проведення почеркознавчої експертизи ==
Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
=== Зразки почерку ===
* '''вільними зразками''' є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами;
* '''умовно-вільними''' є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами;
* '''експериментальні зразки''' почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи.
=== Відбір зразків почерку ===
''Вільні зразки'' по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру.

Відбирати '''експериментальні зразки''' почерку необхідно у два етапи.
* На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні).
* На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити.
У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

''Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.''

Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом.

''Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.''

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Як '''вільні''', так і '''експериментальні зразки''' буквеного або цифрового письма бажано надавати '''не менше ніж на 15 аркушах'''. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. '''Вільні зразки''' підпису надаються по змозі '''не менше ніж на 15 документах''', '''експериментальні''' - у кількості '''не менше 5 - 8 аркушів'''.

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.

При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному.

При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо).

Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.
== Зразок клопотання про проведення почеркознавчої експертизи ==
* [[Файл:Зразок клопотання про проведення почеркознавчої експертизи.docx|міні]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]