WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Працевлаштування осіб з інвалідністю

2017-12-04T09:59:39Z

Svitlana.hontar: Створена сторінка: Нормативна база: * 1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальної декларації прав людини.] * 2....

Нормативна база:
* 1. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальної декларації прав людини.]
* 2. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_g71 Конвенція про права осіб з інвалідністю].
* 3. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України.]
* 4. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України].
* 5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».]
* 6. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».]
* 7. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці».]
* 8. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр Закон України «Про відпустки»]

'''Загальні поняття'''
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Конвенція про права осіб з інвалідністю (ст. 27 Праця та зайнятість) регламентує, що держави-учасниці визнають право осіб з інвалідністю на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку особа з інвалідністю вільно вибрала чи на яку вона вільно погодилась, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для осіб з інвалідністю.
Ст. 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» – інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, зумовленим захворюванням, наслідком травм або з уродженими дефектами, що призводить до обмеження життєдіяльності, до необхідності в соціальній допомозі і захисті.
Встановлюють інвалідність експертним обстеженням особи в органах медико-соціальної експертизи (далі – МСЕК) Міністерства охорони здоров’я України. Обсяг та види потрібного соціального захисту інваліда визначаються його індивідуальною програмою медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації.
Обов’язок роботодавців надавати інвалідам роботу передбачено статтею 172 Кодексу Законів про працю України (надалі – КЗпП). Це зумовлено тим, що, згідно із Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для інвалідів потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з їх індивідуальними здібностями та інтересами.
'''Документи, що підтверджують інвалідність'''
Під час працевлаштування інваліда документами, які підтверджують інвалідність, є:
- довідка МСЕК та виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії). У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці інваліда;
- індивідуальна програма реабілітації інваліда (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).
'''Гарантії, пов’язані із укладенням та розірванням трудового договору:'''
1) при прийнятті на роботу не встановлюються випробування для інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи (ч. 3 ст. 26 КЗпП України)
2) інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк (ч. 1 ст. 39 КЗпП України);
З) при скороченні чисельності або штату переважне право залишитися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (п. 5 ч. 2 ст. 42 КЗпП України).
'''Режим роботи'''
Згідно зі ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника-інваліда або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці.
'''Гарантії та пільги по відпусткам'''
Варто знати, що на відміну від звичайних працівників, працівники-інваліди, які недавно влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали перших шість місяців на цьому підприємстві, можуть скористатися своїм правом піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки» – далі № 504/96).
Працівники-інваліди, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку в зручний для них час (ч. 13 ст. 10 Закону № 504/96).
Згідно зі ст. 6 Закону № 504/96 тривалість щорічної основної відпустки для працівників-інвалідів становить:
- для інвалідів I і II груп – 30 календарних днів,
- для інвалідів III групи – 26 календарних днів.
Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 25 Закону № 504/96, відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається інвалідам III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно – інвалідам I та II груп.
До роботи в нічний час, та до надурочних робіт інваліди можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ч.2 ст. 55, ч. 4 ст. 6З КЗпП України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про охорону праці»).
'''Переведення на легшу роботу'''
Відповідно до ст. 170 КЗпП за бажанням працівника-інваліда роботодавець може перевести його на легшу роботу. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-інваліда відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК.
Переведення на легшу роботу може впливати на нижчу оплату. Однак, згідно із ч. 2 ст. 170 КЗпП, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередній середній заробіток. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.
Згідно ст. 172 КЗпП, у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладено обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.
'''Постановка на облік до центру зайнятості'''
Щоб стати на облік до центру зайнятості, особа з інвалідністю має надати наступні документи:
1. паспорт;
2. трудову книжку;
3. документ про освіту;
4. посвідчення людини з інвалідністю (пенсійне посвідчення, видане органами Пенсійного фонду України);
5. довідку до акта огляду МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) та індивідуальну програму реабілітації (видається при отриманні групи інвалідності). Але якщо там вказано, що людина з інвалідністю непрацездатна, то центр зайнятості не може взяти її на облік
Сприяння працевлаштуванню людей з інвалідністю відбувається з урахуванням висновків МСЕК (для повнолітніх людей з інвалідністю) та лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілактичних закладів (для неповнолітніх).
Так, МСЕК і ЛКК (лікарсько-консультаційна комісія) проводять експертизу професійної придатності осіб з інвалідністю, що здійснюється насамперед для професій (спеціальностей), за якими вони працювали, навчалися, а також для професій (спеціальностей), здобуття яких можливе в майбутньому.
Вказується перелік професій і рівень кваліфікації, який збережений у тому чи іншому ступені професійної придатності.
Обов'язково вказуються відомості про придатність до відповідної професії:
• у повному обсязі;
• з обмеженням обсягу виконуваних робіт та визначенням тривалості робочого дня.
Зазначається перелік професій, спеціальностей, що рекомендується до освоєння при професійному навчанні, перепідготовці.
'''Обов'язково надаються рекомендації щодо форми організації навчання:'''
• у загальноосвітньому навчальному закладі;
• у спеціально організованих умовах (спеціальна загальноосвітня школа, школа-інтернат, спеціальний клас (група у відповідному навчальному закладі),
• спеціальна навчальна програма, легкий режим навчання та інше.
МСЕК та ЛКК здійснюють докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, в якому обов'язково зазначаються протипоказання за станом здоров'я людини з інвалідністю до певних видів професійної діяльності, зазначені умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники) тощо.
'''Право на призначення допомоги по безробіттю мають лише люди з інвалідністю, визнані в установленому порядку безробітними''', які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше ніж 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески.
Право на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, на працевлаштування з урахуванням надання дотації роботодавцю з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, на учать в оплачуваних громадських роботах мають лише ті люди з інвалідністю, які визнані в установленому порядку безробітними і мають право на призначення допомоги по безробіттю.
[[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: інваліди]]

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T14:02:04Z

Svitlana.hontar:

== Текст заголовка ==
Нормативна база

* [http://zakon2.rada.gov.ua/ Конституція України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ КЗпП – Кодекс законів про працю України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Цивільний кодекс України]
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/ Постанова ВСУ № 13 – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Закон України «Про оплату праці»]
* - [http://zakon5.rada.gov.ua/ Інструкція зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323]
* - [http://search.ligazakon.ua/ Лист міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2009 р. N 248/06/186-09 «Щодо порядку повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильної помилки»]
== Загальні положення ==
Заробітна плата

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Структура заробітної плати ==

'''Основна заробітна плата'''. 
Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

'''Додаткова заробітна плата'''. 
Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 

'''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати'''. 
До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015} ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] ст.1,2)

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323, заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати. 

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) - '''це основна заробітна плата.''' 

Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, за винахідливість, за особливі умови праці - '''це додаткова заробітна плата'''. 

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, - '''це заохочувальні та компенсаційні виплати.''' 

Таким чином, виплата премії, наприклад, з нагоди ювілею фірми належить до заохочувальних та компенсаційних виплат. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці]" передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі. А якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.
Обов’язковість укладення колективного договору передбачена і [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] (далі - Кодекс). Зокрема, його статтею 11 визначено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Виходячи з умов статті 13 Кодексу можна сказати, що умови проведення доплат, надбавок, премій тощо встановлюються колективним договором. Отже, премія з нагоди ювілею підприємства не є обов’язковою виплатою і виплачується підприємством тільки тоді, коли вона обумовлена в колективному договорі.

'''Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених.'''
Згідно зі статтею 127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених упунктах 3, 5, 6 статті 36 тапунктах 1, 2,5 статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.136 КЗпП]).
За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.
Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.

== Види помилок ==
Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати: 
Лічильні помилки
До лічильних помилок належать 
неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки, помилки в результаті збою бухгалтерської програми, при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування зарплати, механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми, оклад введено в більшому розмірі, пропущено цифру утриманого ПДФО (внеску до фондів), невірно набрано число тощо.
Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;
Нелічильні помилки:
- помилково застосовані норми законодавства;
- оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
- внаслідок помилкового трактування норм закону із зарплати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, грошей на заробітну плату видано більше і таке інше.
- помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у т. ч. колективного договору;
- нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
- помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо.
Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.

== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників. ==
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.{[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3546-11 від 10.02.87; Законами № 263/95-ВР від 05.07.95, № 2056-III від 19.10.2000}]
== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат ==
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.129 КЗпП України]).

== Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 136 Кодексу законів про працю України] містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації.
Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.

У ст. 1215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є така норма: не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України.

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T13:59:35Z

Svitlana.hontar:

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T13:55:51Z

Svitlana.hontar:

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T13:51:16Z

Svitlana.hontar:

== Текст заголовка ==
Нормативна база

* [http://zakon2.rada.gov.ua/ Конституція України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ КЗпП – Кодекс законів про працю України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Цивільний кодекс України]
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/ Постанова ВСУ № 13 – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Закон України «Про оплату праці»]
* - [http://zakon5.rada.gov.ua/ Інструкція зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323]
* - [http://search.ligazakon.ua/ Лист міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2009 р. N 248/06/186-09 «Щодо порядку повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильної помилки»]
Загальні положення

Заробітна плата

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Структура заробітної плати ==

'''Основна заробітна плата'''. 
Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

'''Додаткова заробітна плата'''. 
Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 

'''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати'''. 
До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015} ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] ст.1,2)

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323, заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати. 

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) - '''це основна заробітна плата.''' 

Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, за винахідливість, за особливі умови праці - '''це додаткова заробітна плата'''. 

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, - '''це заохочувальні та компенсаційні виплати.''' 

Таким чином, виплата премії, наприклад, з нагоди ювілею фірми належить до заохочувальних та компенсаційних виплат. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці]" передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі. А якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.
Обов’язковість укладення колективного договору передбачена і [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] (далі - Кодекс). Зокрема, його статтею 11 визначено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Виходячи з умов статті 13 Кодексу можна сказати, що умови проведення доплат, надбавок, премій тощо встановлюються колективним договором. Отже, премія з нагоди ювілею підприємства не є обов’язковою виплатою і виплачується підприємством тільки тоді, коли вона обумовлена в колективному договорі.

'''Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених.'''

Згідно зі статтею 127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок:
1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених упунктах 3, 5, 6 статті 36 тапунктах 1, 2,5 статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.136 КЗпП]).
За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.
Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.

== Види помилок ==
Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати: 

Лічильні помилки

До лічильних помилок належать 
неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки, помилки в результаті збою бухгалтерської програми, при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування зарплати, механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми, оклад введено в більшому розмірі, пропущено цифру утриманого ПДФО (внеску до фондів), невірно набрано число тощо.
Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;

Нелічильні помилки:

- помилково застосовані норми законодавства;
- оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
- внаслідок помилкового трактування норм закону із зарплати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, грошей на заробітну плату видано більше і таке інше.
- помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у т. ч. колективного договору;
- нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
- помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо.

Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.

== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників. ==
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.{[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3546-11 від 10.02.87; Законами № 263/95-ВР від 05.07.95, № 2056-III від 19.10.2000}]

== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат ==

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.129 КЗпП України]).

== Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником ==

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 136 Кодексу законів про працю України] містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації.
Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.

У ст. 1215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є така норма: не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T13:46:05Z

Svitlana.hontar:

== Текст заголовка ==
Нормативна база

* [http://zakon2.rada.gov.ua/ Конституція України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ КЗпП – Кодекс законів про працю України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Цивільний кодекс України]
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/ Постанова ВСУ № 13 – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Закон України «Про оплату праці»]
* - [http://zakon5.rada.gov.ua/ Інструкція зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323]
* - [http://search.ligazakon.ua/ Лист міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2009 р. N 248/06/186-09 «Щодо порядку повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильної помилки»]
Загальні положення

Заробітна плата

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Структура заробітної плати ==

'''Основна заробітна плата'''. 
Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

'''Додаткова заробітна плата'''. 
Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 

'''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати'''. 
До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015} ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] ст.1,2)

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323, заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати. 

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) - '''це основна заробітна плата.''' 

Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, за винахідливість, за особливі умови праці - '''це додаткова заробітна плата'''. 

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, - '''це заохочувальні та компенсаційні виплати.''' 

Таким чином, виплата премії, наприклад, з нагоди ювілею фірми належить до заохочувальних та компенсаційних виплат. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці]" передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі. А якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.
Обов’язковість укладення колективного договору передбачена і [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] (далі - Кодекс). Зокрема, його статтею 11 визначено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Виходячи з умов статті 13 Кодексу можна сказати, що умови проведення доплат, надбавок, премій тощо встановлюються колективним договором. Отже, премія з нагоди ювілею підприємства не є обов’язковою виплатою і виплачується підприємством тільки тоді, коли вона обумовлена в колективному договорі.

'''Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених.'''

Згідно зі статтею 127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених упунктах 3, 5, 6 статті 36 тапунктах 1, 2,5 статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.136 КЗпП]).

За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.
Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.
'''
== Види помилок ==
''
Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати: 

Лічильні помилки

До лічильних помилок належать 
неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки, помилки в результаті збою бухгалтерської програми, при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування зарплати, механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми, оклад введено в більшому розмірі, пропущено цифру утриманого ПДФО (внеску до фондів), невірно набрано число тощо.
Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;

Нелічильні помилки:

- помилково застосовані норми законодавства;
- оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
- внаслідок помилкового трактування норм закону із зарплати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, грошей на заробітну плату видано більше і таке інше.
- помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у т. ч. колективного договору;
- нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
- помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо.

Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.
'''
== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників. ==
'''
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
{[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3546-11 від 10.02.87; Законами № 263/95-ВР від 05.07.95, № 2056-III від 19.10.2000}]

'''
== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат' ==
''
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення
( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.129 КЗпП України]).

'''
== Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником ==
'''

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 136 Кодексу законів про працю України] містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації.
Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.

У ст. 1215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є така норма: не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України

Порядок відшкодування надміру виплаченої заробітної плати

2017-09-07T13:43:46Z

Svitlana.hontar: Створена сторінка: == Текст заголовка == Нормативна база * [http://zakon2.rada.gov.ua/ Конституція України] * - [http://zako...

== Текст заголовка ==
Нормативна база

* [http://zakon2.rada.gov.ua/ Конституція України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ КЗпП – Кодекс законів про працю України]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Цивільний кодекс України]
* - [http://zakon3.rada.gov.ua/ Постанова ВСУ № 13 – Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.12.99 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці».]
* - [http://zakon2.rada.gov.ua/ Закон України «Про оплату праці»]
* - [http://zakon5.rada.gov.ua/ Інструкція зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323]
* - [http://search.ligazakon.ua/ Лист міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2009 р. N 248/06/186-09 «Щодо порядку повернення сум, зайво виплачених унаслідок лічильної помилки»]
Загальні положення

Заробітна плата

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно - ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

== Структура заробітної плати ==

'''Основна заробітна плата'''. 
Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

'''Додаткова заробітна плата'''. 
Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 

'''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати'''. 
До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
{Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 848-VIII від 26.11.2015} ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»] ст.1,2)

Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. №323, заробітна плата поділяється на основну та додаткову. Крім того, бувають ще й інші, так звані заохочувальні та компенсаційні виплати. 

Винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки) - '''це основна заробітна плата.''' 

Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи, за винахідливість, за особливі умови праці - '''це додаткова заробітна плата'''. 

Винагорода за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, не передбачені актами чинного законодавства, - '''це заохочувальні та компенсаційні виплати.''' 

Таким чином, виплата премії, наприклад, з нагоди ювілею фірми належить до заохочувальних та компенсаційних виплат. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Законом України від 24.03.95 р. №108/95-ВР "Про оплату праці]" передбачено, що умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі. А якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з профспілковим органом, що представляє інтереси більшості працівників.
Обов’язковість укладення колективного договору передбачена і [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] (далі - Кодекс). Зокрема, його статтею 11 визначено, що колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Виходячи з умов статті 13 Кодексу можна сказати, що умови проведення доплат, надбавок, премій тощо встановлюються колективним договором. Отже, премія з нагоди ювілею підприємства не є обов’язковою виплатою і виплачується підприємством тільки тоді, коли вона обумовлена в колективному договорі.

== '''Відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених.'''
==
Згідно зі статтею 127 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі та організації, де вони працюють, можуть провадитися за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок:

1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, у рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених упунктах 3, 5, 6 статті 36 тапунктах 1, 2,5 статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], а також при направленні на навчання та у зв’язку з переходом на пенсію;
3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.136 КЗпП]).

За наявності у власника права здійснювати відрахування із заробітної плати працівника з метою повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, він може видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку з дня виплати неправильно обчисленої суми. Для відрахування таких сум згода працівника не потрібна. Його заперечення також не можуть перешкоджати відрахуванню.
Пропуск зазначеного строку означає неможливість не тільки видання наказу (розпорядження) про відрахування із заробітної плати, але й стягнення суми заборгованості працівника перед підприємством взагалі, оскільки власник у цьому випадку позбавлений права звернутися з позовом до суду.
'''
== Види помилок ==
''
Помилки, пов'язані з надлишковою виплатою заробітної плати: 

Лічильні помилки

До лічильних помилок належать 
неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних у комп’ютерну програму, які не вимагають правової оцінки, помилки в результаті збою бухгалтерської програми, при застосуванні бухгалтерської програми одержано невірний (завищений) результат під час нарахування зарплати, механічна помилка при введенні даних до бухгалтерської програми, оклад введено в більшому розмірі, пропущено цифру утриманого ПДФО (внеску до фондів), невірно набрано число тощо.
Не можуть вважатися лічильними не пов'язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, у тому числі колективного договору;

Нелічильні помилки:

- помилково застосовані норми законодавства;
- оплачено відпустку більшої тривалості, ніж належить, в результаті чого сума відпускних є завищеною;
- внаслідок помилкового трактування норм закону із зарплати утримано внески до фондів загальнообов'язкового соціального страхування в меншому розмірі і, як наслідок, грошей на заробітну плату видано більше і таке інше.
- помилково застосовано норми внутрішніх розпорядчих документів підприємства, у т. ч. колективного договору;
- нараховано та виплачено працівникові надбавку, яку йому не встановлено;
- помилково нараховано та виплачено премію працівникам без відповідного розпорядження керівника підприємства тощо.

Якщо пропущено місячний термін для видання наказу про відрахування надмірно виплаченої суми, її можна утримати із заробітної плати працівника у наступних періодах тільки за наявності його згоди. Для цього працівник має написати відповідну заяву. У зазначеній ситуації утримання надмірно нарахованої суми коштів без отримання згоди працівника є порушенням законодавства України.
'''
== Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати працівників. ==
'''
При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.
При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.
{[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 128 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР № 3546-11 від 10.02.87; Законами № 263/95-ВР від 05.07.95, № 2056-III від 19.10.2000}]

'''
== Заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат' ==
''
Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення
( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.129 КЗпП України]).

'''
== Порядок покриття шкоди, заподіяної працівником ==
'''

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 136 Кодексу законів про працю України] містить порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівником підприємству, установі, організації.
Зокрема, покриття шкоди працівниками у розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками — за розпорядженням вищестоящого у порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого у порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди та звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається у порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди у судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого у порядку підлеглості органу.

У ст. 1215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] є така норма: не підлягає поверненню, зокрема безпідставно набута заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

У випадку, якщо роботодавець все ж утримав надмірно виплачені суми заробітної плати без згоди працівника, незважаючи на пропуск місячного терміну або на те, що помилка не є лічильною, працівник має право звернутися до суду у зв’язку з неправомірними діями роботодавця, який порушив норми чинного законодавства України

Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів

2016-12-16T09:32:46Z

Svitlana.hontar:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 №86/95 –ВР]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин» від 14.10.1998 №180 – XIV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII]
* Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджені наказом №1 Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/288-96-п Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 288;]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/295-96-п Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-96-п Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/881-95-п Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №881;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/746-95-п Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 18.09.1995 № 746;]
 
 
Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів.
Кожен, хто при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовує хімічну обробку, зобов’язаний ознайомитись з вимогами вказаних правових актів. Незнання елементарного порядку та норм використання пестицидів призводить до порушень закону та спричинення збитків на значні суми коштів.
== Загальна характеристика ==
'''Пестициди''' - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.
 
'''Агрохімікати''' - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції ( Закон України «Про пестициди та агрохімікати»).
 
== Відповідно до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» забороняється: ==
 
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.''
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00. Роботи з пестицидами проводяться у ранні (до 10:00) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.''
# ''Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.''
# ''У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.''
# ''Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.''
# ''До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до "Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами" (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 746 від 18.09.95). Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.''
# ''В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).''
# ''У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.''
# ''До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначенні у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.''
# ''Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004-90. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицид.''
== Наслідки порушень встановлених Правил: ==
'''Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.'''
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин мають право розглядати справи та накладати адміністративне стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин.
 
 
Якщо при виконанні вказаних робіт допущено порушення встановлених Правил, наприклад допущено до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску ( посвідчення) на право виконання такої роботи, порушення технології і порядку обприскування чим завдано шкоду іншій особі, '''можна ставити питання про стягнення шкоди, відповідно до ст.1187 Цивільного Кодексу України'''. Відповідно до вимог статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
 
Цією ж статтею необхідно позивачеві обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
 
Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести кілька обставин, від напряму яких залежить задоволення чи незадоволення його позовних вимог.
Наприклад, завдання шкоди особі. Потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (загибель тварин, забруднення ґрунту, пошкодження посівів, дерев тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати: звернутися до державної інспекції із захисту рослин, санітарно – епідеміологічної служби з метою проведення за участі їх представників обстеження та складення акту обстеження. Отримати протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів.
 
Доцільним буде складення акту перевірки дотримання санітарного законодавства. Відповідно до ст. 83 КУпАП, порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів тягне за собою адміністративну відповідальність. Тому у такому випадку звернення до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (такими є органи державної санітарно-епідеміологічної служби) є обов’язковим. Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом вчинення ним протиправної діяльності, його вини, цим буде доведено що обробку пестицидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин», Державних санітарних правил тощо. 
 
Також належним доказом буде наявність відповідного припису Державної інспекції захисту рослин (саме вона визначає, чи було порушено вимоги правил техніки безпеки та санітарні норми з роботи з пестицидами). Тому звернення до цього органу є незайвим. У деяких випадках протиправна поведінка може підтверджуватися і показаннями свідків.
Необхідно довести і наявність причинного зв’язку між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність протоколу лабораторних досліджень, у якому має бути зазначено, яким видом пестициду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.83, необхідно звертатись в органи державної санітарно – епідеміологічної служби ( ст.236 КУпАП).
 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20110804 '''Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:''']
# головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
# лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм).

[[Категорія:Екологічне право]]

Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів

2016-12-16T09:14:35Z

Svitlana.hontar: Створена сторінка: == Нормативна база: == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр Закон України «Про пестициди і агрохімі...

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/86/95-вр Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 №86/95 –ВР]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/180-14 Закон України «Про захист рослин» від 14.10.1998 №180 – XIV]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII]
* Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98, затверджені наказом №1 Міністерство охорони здоров’я України від 03.08.1998;
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/288-96-п Порядок надання дозволу на ввезення та застосування незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів іноземного виробництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 288;]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/295-96-п Порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, ведення переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.1996 № 295]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/354-96-п Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.1996 № 354;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/881-95-п Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №881;]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/746-95-п Порядок одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затверджений постановою Кабінетів Міністрів України від 18.09.1995 № 746;]
 
 
Обмеження при застосуванні пестицидів та агрохімікатів в межах населених пунктів.
Кожен, хто при здійсненні сільськогосподарської діяльності використовує хімічну обробку, зобов’язаний ознайомитись з вимогами вказаних правових актів. Незнання елементарного порядку та норм використання пестицидів призводить до порушень закону та спричинення збитків на значні суми коштів.
== Загальна характеристика ==
'''Пестициди''' - токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкоди матеріальним цінностям, а також гризунів, бур'янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб.
 
'''Агрохімікати''' - органічні, мінеральні і бактеріальні добрива, хімічні меліоранти, регулятори росту рослин та інші речовини, що застосовуються для підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції ( Закон України «Про пестициди та агрохімікати»).
 
== Відповідно до Державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» забороняється: ==
 
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень на територіях лікувально-профілактичних і дитячих установ, спортивних майданчиків, підприємств харчової промисловості, а також усередині густонаселених житлових кварталів.''
# ''Застосування пестицидів для захисту зелених насаджень в межах населеного пункту дозволяється тільки з 22:00 до 07:00. Роботи з пестицидами проводяться у ранні (до 10:00) і вечірні години при мінімальних висхідних повітряних потоках. Як виняток, допускається проведення обробок у денні години у похмурі і прохолодні дні з температурою навколишнього повітря нижче +10 °C.''
# ''Перед проведенням обробок об'єктів, розташованих в межі або поблизу населених пунктів, необхідно встановити попереджувальні знаки та оповістити людей про майбутні роботи і строки, протягом яких забороняється перебування людей в обробленій зоні (за два дні до початку захисних хімічних заходів повідомляти сільські ради, пасічників та інших зацікавлених осіб). У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи. Місцеве населення повинно бути проінформоване про час і місце запланованих обробок шляхом оголошення по радіо, встановлення попереджувальних написів. Відповідно до судової практики можна стверджувати, що належним повідомленням у випадках використання пестицидів господарствами буде публікація відповідного оголошення у місцевих газетах. У разі, якщо пестициди було застосовано, але населення та власників суміжних сільськогосподарських угідь попереджено не було та у зв’язку з цим останнім було завдано збитків, потерпілі мають повне право звертатися до суду.''
# ''У масштабі населеного пункту забороняється повсюдна, одночасна обробка рослин однотипним препаратом, яка може обумовити масове надходження в атмосферне повітря населених пунктів аерозолю та парів токсиканта. Такі ситуації регулюються календарним графіком робіт, чергуванням асортименту препаратів в період інтенсивних обробок.''
# ''Забороняється залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах і інших місцях.''
# ''До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами відповідно до "Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов'язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами" (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України N 746 від 18.09.95). Усі роботи з пестицидами і протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково реєструються у спеціальних журналах.''
# ''В межах населеного пункту дозволяється обприскування ранцевими обприскувачами при швидкості вітру до 4 м/с , а за межами обприскування вентиляторними і штанговими обприскувачами допускається при швидкості вітру до 3 м/с (дрібнокрапельне) і 4 м/с (крупнокрапельне).''
# ''У зоні роботи з пестицидами мають бути обладнані місця для відпочинку і споживання їжі, які забезпечуються бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою. Це місце повинно розташовуватися не ближче 200 м від межі застосування пестицидів.''
# ''До виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами не допускаються особи віком до 18 років, вагітні жінки, жінки, що годують дітей особи, що мають медичні протипоказання за станом здоров’я, а також особи, зазначенні у переліку важких робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, визначених МОЗ. Діти шкільного та дошкільного віку не допускаються до роботи з пестицидами і на оброблених ними площах.''
# ''Керівники фермерських господарств, приватні підприємці зобов'язані надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання правилам техніки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.0.004-90. Тривалість роботи з пестицидами першого і другого класів небезпеки не повинна перевищувати 4 години, з іншими — 6 годин на добу (з доробкою іншої частини робочого дня на операціях, не пов'язаних із застосуванням пестицид.''
== Наслідки порушень встановлених Правил: ==
'''Місцеві органи державної виконавчої влади разом з іншими зацікавленими підприємствами і установами організовують та проводять заходи щодо санітарно-гігієнічного та медичного забезпечення робіт, пов’язаних з застосуванням пестицидів у відповідності з чинним законодавством.'''
Посадові особи спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері захисту рослин мають право розглядати справи та накладати адміністративне стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства про захист рослин.
 
 
Якщо при виконанні вказаних робіт допущено порушення встановлених Правил, наприклад допущено до такого виду робіт працівників, які не мають відповідного допуску ( посвідчення) на право виконання такої роботи, порушення технології і порядку обприскування чим завдано шкоду іншій особі, '''можна ставити питання про стягнення шкоди, відповідно до ст.1187 Цивільного Кодексу України'''. Відповідно до вимог статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
 
Цією ж статтею необхідно позивачеві обґрунтовувати свої вимоги, якщо вони підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства.
 
Для захисту своїх інтересів у суді потерпілому необхідно довести кілька обставин, від яких напряму залежить задоволення чи незадоволення його позовних вимог.
Наприклад, завдання шкоди особі. Потерпілий, встановивши, що внаслідок застосування пестицидів у нього виникли негативні наслідки (загибель тварин, забруднення ґрунту, пошкодження посівів, дерев тощо), повинен цей факт одразу зафіксувати: звернутися до державної інспекції із захисту рослин, санітарно – епідеміологічної служби з метою проведення за участі їх представників обстеження та складення акту обстеження. Отримати протокол лабораторних досліджень проб ґрунту, повітря, сільськогосподарських культур. Під час обстеження можна звертатися до різноманітних державних та приватних лабораторій, наукових закладів.
 
Доцільним буде складення акту перевірки дотримання санітарного законодавства. Відповідно до ст. 83 КУпАП, порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів тягне за собою адміністративну відповідальність. Тому у такому випадку звернення до органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (такими є органи державної санітарно-епідеміологічної служби) є обов’язковим. Винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на порушника є беззаперечним фактом вчинення ним протиправної діяльності, його вини, цим буде доведено що обробку пестицидами чи агрохімікатами відповідач провів всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Закону України «Про захист рослин», Державних санітарних правил тощо. 
 
Також належним доказом буде наявність відповідного припису Державної інспекції захисту рослин (саме вона визначає, чи було порушено вимоги правил техніки безпеки та санітарні норми з роботи з пестицидами). Тому звернення до цього органу є незайвим. У деяких випадках протиправна поведінка може підтверджуватися і показаннями свідків.
Необхідно довести і наявність причинного зв’язку між протиправною дією та завданою шкодою. Цей зв’язок може підтвердити наявність протоколу лабораторних досліджень, у якому має бути зазначено, яким видом пестициду здійснено обприскування поля позивача та відповідача та чи є він одним і тим же препаратом.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.83, необхідно звертатись в органи державної санітарно – епідеміологічної служби ( ст.236 КУпАП).
 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/ed20110804 '''Від імені органів державної санітарно-епідеміологічної служби розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення в межах територій та об'єктів нагляду, визначених законодавством, мають право:''']
# головний державний санітарний лікар України та його заступники, головні державні санітарні лікарі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, головні державні санітарні лікарі водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць та їх заступники, головні державні санітарні лікарі районів, міст, районів у містах, лінійних підрозділів та об'єктів водного, залізничного, повітряного транспорту, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, Служби безпеки України, з'єднань, частин та підрозділів і їх заступники;
# лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи органів державної санітарно-епідеміологічної служби - щодо адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 41, а також статтями 42, 78, 80 - 83, 95, 167, 168-1, 170 (коли вони є порушеннями санітарних норм).

[[Категорія:Екологічне право]]