WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок оскарження рішень чи бездіяльності головного управління казначейства

2026-04-15T09:10:37Z

Svitlana.havrykova: Внесені зміни і доповнення відповідно до чинного законодавства.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Закон України "Про центральні органи виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України"]
== Порядок оскарження неправомірних дій посадових осіб ==

Спори, які виникають під час здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, своїх повноважень щодо виконання судових рішень відповідно до порядку розглядаються адміністративними судами згідно з нормами, визначеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України)].

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника (державного службовця) можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 Статтею 40 Конституції України] передбачено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 статті 55 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n66 статті 15 Закону України "Про звернення громадян"], рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n78 статті 17 Закону України "Про звернення громадян"], скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але '''не пізніше одного місяця''' з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін '''може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.'''

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Окрім вищого органу, скарга може подаватися до органу, який контролює дотримання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"], зокрема до [https://ombudsman.gov.ua/ Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений)].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n153 статті 17 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"], Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про звернення громадян"].

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі '''протягом року після виявлення порушення''' прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але '''не більше ніж до двох років'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#n346 частини другої статті 23 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"] накази центрального органу виконавчої влади або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Накази центрального органу виконавчої влади, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Законом України "Про адміністративну процедуру"], до центрального органу виконавчої влади, який прийняв такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб’єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при центральному органі виконавчої влади комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування до суду має певні особливості, пов’язані з характером порушеного права. Такі позови підвідомчі судам загальної юрисдикції або адміністративним судам, юрисдикція яких відрізняється між собою. Від правильності визначення виду судового органу, до якого необхідно звертатися за захистом, залежить швидкість поновлення порушених прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 статті 19 КАС України] юрисдикція адміністративних судів поширюється справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Також, зазначаємо, що спори, які виникають під час здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, своїх повноважень щодо виконання судових рішень відповідно до порядку розглядаються адміністративними судами згідно з нормами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України] .

== Органи до яких має право звернутися особа для захисту своїх прав ==

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
# спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності (крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження);
# спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"], із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
# спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
# спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
# спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
# спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;
# спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
# спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
# спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
# інших спорах зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 статтею 19 КАС України]

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а саме:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
* уточнення списку виборців;
* оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9705 пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України];

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"];

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Та справ підсудних Вищому антикорупційному суду (про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"])

У разі невизначеності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12675 КАС України] предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6169 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України] суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, '''крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.'''

Таким чином, у разі звернення до суду з метою оскарження неправомірного рішення, дії або бездіяльності органу владних повноважень необхідно правильно визначити характер спору та судовий орган, якому даний спір підвідомчий.

Рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства можуть бути оскаржені до начальника Головного управління Казначейства, Державної казначейської служби України або суду, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання Головним управлінням Казначейства обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n107 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"];
* інші рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства, що порушили законні права запитувача.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства подається до начальника Головного управління Казначейства та реєструється. До скарги додаються наявні у запитувача інформації рішення або копії рішень, які приймалися стосовно його запиту, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги. Про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення запитувач інформації повідомляється письмово. Запитувач інформації, який звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Казначейства, має право:
* знайомитися з матеріалами перевірки;
* подавати додаткові матеріали;
* бути присутнім при розгляді скарги;
* користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
* одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
* висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги.

== Повноваження посадових осіб Головного управління Казначейства ==

Посадові особи Головного управління Казначейства в межах своїх повноважень зобов'язані:
* об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скаргу;
* у разі прийняття рішення про обмеження доступу запитувача до запитуваної інформації при розгляді скарги відповідно його обґрунтувати;
* на прохання запитувача запрошувати його на засідання щодо розгляду скарги;
* відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
* забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень;
* у разі визнання скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Казначейства до суду здійснюється в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 статті 5 КАС України].
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження рішень чи бездіяльності головного управління казначейства

2026-04-14T13:31:18Z

Svitlana.havrykova: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Закон України "Про центральні органи виконавчої влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну казначейську службу України"]
== Порядок оскарження неправомірних дій посадових осіб ==

Спори, які виникають під час здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, своїх повноважень щодо виконання судових рішень відповідно до порядку розглядаються адміністративними судами згідно з нормами, визначеними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України)].

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника (державного службовця) можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4291 Статтею 40 Конституції України] передбачено право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348 статті 55 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n66 статті 15 Закону України «Про звернення громадян»], рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n78 статті 17 Закону України «Про звернення громадян»], скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але '''не пізніше одного місяця''' з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

Пропущений з поважної причини термін '''може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.'''

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

Окрім вищого органу, скарга може подаватися до органу, який контролює дотримання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»], зокрема до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/776/97-%D0%B2%D1%80#n153 статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини»], Уповноважений приймає та розглядає звернення громадян України, іноземців, осіб без громадянства або осіб, які діють в їхніх інтересах, відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про звернення громадян»].

Звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі '''протягом року після виявлення порушення''' прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових обставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але '''не більше ніж до двох років'''.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17#n346 частини другої 2 статті 23 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»] накази центрального органу виконавчої влади або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Накази центрального органу виконавчої влади, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Законом України "Про адміністративну процедуру"], до центрального органу виконавчої влади, який прийняв такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб’єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при центральному органі виконавчої влади комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування до суду має певні особливості, пов’язані з характером порушеного права. Такі позови підвідомчі судам загальної юрисдикції або адміністративним судам, юрисдикція яких відрізняється між собою. Від правильності визначення виду судового органу, до якого необхідно звертатися за захистом, залежить швидкість поновлення порушених прав та інтересів заінтересованої особи.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20250409#n9685 статті 19 КАС України] юрисдикція адміністративних судів поширюється справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Також, зазначаємо, що спори, які виникають під час здійснення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, своїх повноважень щодо виконання судових рішень відповідно до порядку розглядаються адміністративними судами згідно з нормами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАС України] .

== Органи до яких має право звернутися особа для захисту своїх прав ==

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
# спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності (крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження);
# спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#Text Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"], із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
# спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
# спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
# спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
# спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;
# спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
# спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
# спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
# інших спорах зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/ed20250409#n9685 статтею 19 КАС України]

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, а саме:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

* оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
* уточнення списку виборців;
* оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
* оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов’язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

* примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
* примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
* затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
* затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9705 пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України];

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"];

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Та справ підсудних Вищому антикорупційному суду (про застосування санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n77 пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції"])

У разі невизначеності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12675 КАС України] предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6169 статті 19 ЦПК України] суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, '''крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.'''

Таким чином, у разі звернення до суду з метою оскарження неправомірного рішення, дії або бездіяльності органу владних повноважень необхідно правильно визначити характер спору та судовий орган, якому даний спір підвідомчий.

Рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства можуть бути оскаржені до начальника Головного управління Казначейства, Державної казначейської служби України або суду відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексу адміністративного судочинства України].

Запитувач має право оскаржити:
* відмову в задоволенні запиту на інформацію;
* відстрочку задоволення запиту на інформацію;
* ненадання відповіді на запит на інформацію;
* надання недостовірної або неповної інформації;
* несвоєчасне надання інформації;
* невиконання Головним управлінням Казначейства обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n107 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації"];
* інші рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства, що порушили законні права запитувача.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність Головного управління Казначейства подається до начальника Головного управління Казначейства та реєструється. До скарги додаються наявні у запитувача інформації рішення або копії рішень, які приймалися стосовно його запиту, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги. Про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення запитувач інформації повідомляється письмово. Запитувач інформації, який звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Казначейства, має право:
* знайомитися з матеріалами перевірки;
* подавати додаткові матеріали;
* бути присутнім при розгляді скарги;
* користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
* одержати письмову відповідь про результати розгляду скарги;
* висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги.

== Повноваження посадових осіб Головного управління Казначейства ==

Посадові особи Головного управління Казначейства в межах своїх повноважень зобов'язані:
* об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти скаргу;
* у разі прийняття рішення про обмеження доступу запитувача до запитуваної інформації при розгляді скарги відповідно його обґрунтувати;
* на прохання запитувача запрошувати його на засідання щодо розгляду скарги;
* відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
* забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку зі скаргою рішень;
* у разі визнання скарги необґрунтованою, роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Казначейства до суду здійснюється в порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 статті 5 КАС України].
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

2026-03-10T12:56:42Z

Svitlana.havrykova: Внесені зміни і доповнення відповідно до чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/484-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 червня 2018 р. № 484 "Деякі питання функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану" (далі - Постанова)] '''доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів забезпечується в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, та відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#n54 пункту 12 Постанови].'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#n54 пунктом 12 Постанови] протягом дії воєнного стану:

1)припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, місцезнаходженням яких відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру є адміністративно-територіальні одиниці, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

2) в межах адміністративно-територіальних одиниць, що не належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) та тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Міністерством розвитку громад та територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, забезпечується з урахуванням зумовлених умовами воєнного стану технічних характеристик (можливостей);

Відновлення доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру/Державного реєстру прав, що продовжує перебувати у трудових відносинах із відповідним суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, здійснюється у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#n133 підпунктом 106 пункту 1 цієї Постанови].

Відновлення доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру/Державного реєстру прав здійснюється за відсутності діючого рішення про тимчасове блокування чи анулювання доступу до відповідного реєстру.

3) у разі появи загрози несанкціонованого доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, зокрема внаслідок тимчасової окупації державою-агресором певної адміністративно-територіальної одиниці, адміністратор таких реєстрів невідкладно припиняє доступ користувачів до них в межах відповідної території, про що у дводенний строк інформує Міністерство юстиції.
|}
==Загальні положення==
До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) надається (припиняється) доступ посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам, у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом. Процедура надання (припинення) доступу та процедура отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури передбачені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] та інших нормативно-правових актах, прийнятих відповідно до нього.
==Порядок надання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно==
Доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру, крім випадку надання посадовим особам державних органів автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-комунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру прав.

'''Технічний адміністратор Державного реєстру прав укладає договір у разі, коли користувачем є:'''
*посадова особа державного органу, органу місцевого самоврядування, - з відповідним органом, у якому працює такий користувач;
*державний нотаріус, - з державною нотаріальною конторою, в якій працює такий користувач;
*адвокат, приватний виконавець, - з таким користувачем;
*приватний нотаріус, його помічник, - з відповідним приватним нотаріусом;
*член Громадської ради доброчесності, член Громадської ради міжнародних експертів, член Етичної ради, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n2654 пункту 65 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів”], член Етичної ради, член конкурсної комісії, утвореної для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноважена зазначеною конкурсною комісією особа, член конкурсної комісії, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n2901 статті 291 Закону України “Про прокуратуру”], член конкурсної комісії, член кадрової комісії, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#n153 статей 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#n272 19 Закону України “Про Бюро економічної безпеки України”], - з таким користувачем.
'''Доступ користувача до Державного реєстру прав на підставі договору здійснюється виключно за умови використання таким користувачем кваліфікованого електронного підпису. Для створення кваліфікованого електронного підпису використовуються виключно засоби кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.'''

Державні органи, органи місцевого самоврядування зобов’язані негайно, але не пізніше двох робочих днів письмово повідомити технічному адміністраторові Державного реєстру прав про необхідність скасування ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав користувачів, які припинили трудові відносини з ним, а також негайно звернутися до кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг для скасування відповідного кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

У разі коли користувачем є член Громадської ради доброчесності, член Громадської ради міжнародних експертів, член Експертної ради, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n2654 пункту 65 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів”], член Етичної ради, член конкурсної комісії, утвореної для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, уповноважена зазначеною конкурсною комісією особа, член конкурсної комісії, утвореної відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n2901 статті 291 Закону України “Про прокуратуру”], член конкурсної комісії, член кадрової комісії, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#n153 статей 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-20#n272 19 Закону України “Про Бюро економічної безпеки України”], письмове повідомлення технічному адміністраторові Державного реєстру прав про необхідність скасування ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав користувача, який припинив своє членство у зазначених радах або конкурсній комісії або припинив діяльність уповноваженої особи такої конкурсної комісії, надсилає секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, секретаріат Вищої ради правосуддя, ДСА, Офіс Генерального прокурора, Секретаріат Кабінету Міністрів України, Директор Бюро економічної безпеки України відповідно до компетенції.

'''Доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу надається виключно посадовим особам державних органів'''.

Доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу забезпечується технічним адміністратором Реєстру у режимі реального часу в електронному вигляді інформаційно-комунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-%D0%B2%D1%80#Text Закону України “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”].

Для захисту інформації застосовуються засоби криптографічного захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Єдина структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються в порядку доступу користувача до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу, процедури взаємодії інформаційних систем та зміни до них визначаються Мін’юстом та відповідним державним органом шляхом прийняття спільних рішень, які оформляються окремими протоколами, підготовленими відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядку доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно].

Форма та зміст інформації з Державного реєстру прав, що може бути отримана шляхом доступу до зазначеного Реєстру, визначаються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#n10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.]

Для державного кадастрового реєстратора за його окремим запитом інформація з Державного реєстру прав може також надаватися у формі переліку кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких у певний період часу вчинено реєстраційні дії в Державному реєстрі прав.

Надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з безпосереднім доступом до Реєстру забезпечується за допомогою програмних засобів його ведення шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей Державного реєстру прав, завантаження та перегляду в електронній формі для їх подальшого використання, зокрема друку.

Пошук відомостей Державного реєстру прав здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1141-2011-%D0%BF#n10 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно].

Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку.

Для отримання інформації з Державного реєстру прав користувач також обов’язково зазначає підставу її отримання (відповідні норми закону та реквізити справи (провадження), реквізити договору про надання правової допомоги тощо).

Інформація з Державного реєстру прав '''надається''' '''незалежно від місцезнаходження майна'''.

У випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n633 абзацом четвертим частини шостої статті 34 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”], за надання інформації з Державного реєстру прав щодо кожного окремого майна чи у цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження речового права, або щодо кожного окремого документа, що міститься в реєстраційній справі в електронній формі, '''сплачується адміністративний збір'''.

У разі обрання користувачем варіанта отримання інформації з Державного реєстру прав у цілому щодо суб’єкта речового права, обтяження речового права адміністративний збір справляється в установленому законом розмірі з розрахунку за кожні 25 сторінок інформації.

У разі надання інформації про відсутність зареєстрованих речових прав, обтяжень речових прав у Державному реєстрі прав адміністративний збір за надання інформації не повертається.

Користувач вживає заходів до забезпечення зберігання, запобігання несанкціонованому доступу та поширенню отриманої згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно]інформації з Державного реєстру прав відповідно до законодавства.

'''Забороняється надавати іншим особам за їх зверненням інформацію з Державного реєстру прав, отриману згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n326 Порядком доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно], якщо інше не передбачено законом.'''
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]

Укладення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом

2026-02-13T09:18:11Z

Svitlana.havrykova: Категорії

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-14#n4 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду"]

== Загальні положення ==

'''Пенсійний контракт -''' договір між пенсійним фондом та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схемою.

'''Учасниками фонду''' можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

'''Вкладник недержавного пенсійного фонду''' - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8 недержавного пенсійного фонду] відповідно до умов пенсійного контракту та закону.

Вкладником фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Закон]), може бути:

* роботодавець учасника фонду;
* професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів;
* сам учасник фонду;
* подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого та професійного пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь, припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь.

== Пенсійний контракт ==
'''Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.'''

Кожен вкладник фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів на користь осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Законом].

Адміністратор зобов'язаний надати можливість вкладнику та учаснику фонду до укладення пенсійного контракту ознайомитися із статутом пенсійного фонду, пенсійними схемами, що використовує пенсійний фонд, та проектом пенсійного контракту.

'''Пенсійний контракт укладається у письмовій формі щонайменше у двох примірниках.'''

Учаснику, який не є вкладником, адміністратор повинен надати примірник пенсійного контракту або копію пенсійного контракту, завірену підписом та печаткою уповноваженої особи адміністратора.

Разом з примірником (копією) пенсійного контракту адміністратор повинен надати вкладнику та учаснику фонду:
* пам'ятку з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту;
* копію зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми (пенсійна схема, зокрема, повинна відображати: опис всіх видів та умов здійснення пенсійних виплат; порядок визначення розміру пенсійних виплат; порядок та строки сплати пенсійних внесків, у тому числі можливість їх зміни за умовами пенсійного контракту; умови та порядок участі у пенсійній схемі; права та обов'язки вкладника, учасника фонду за даною пенсійною схемою; інші умови, що не суперечать законодавству);
* на вимогу вкладника або учасника - витяг з основних положень статуту або копію статуту пенсійного фонду;
* інформацію про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача фонду, яка включає їхні реєстраційні реквізити (номер, дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, код за ЄДРПОУ), банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій (номер, дату видачі, строк дії ліцензії, найменування органу, що її видав).
Один примірник пенсійного контракту залишається в адміністратора разом з відомістю про надання вкладнику примірника пенсійного контракту та учаснику інших примірників (копій) пенсійного контракту та зазначених вище документів. У разі надання цих документів вкладнику або учаснику фонду особисто у відомості (або на примірнику пенсійного контракту) зазначається дата отримання документів та проставляється підпис вкладника або учасника фонду. У разі надання цих документів в іншому порядку у відомості зазначаються дата направлення документів вкладнику або учаснику фонду, дата отримання документів вкладником або учасником фонду та проставляється підпис особи, відповідальної за надання документів вкладнику або учаснику фонду. Порядок надання цих документів вкладникам та учасникам фонду визначається внутрішнім положенням про здійснення адміністрування пенсійних фондів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-14#n538 пункт 2 розділу IV Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду")].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1009 частини 6 статті 55 Закону], адміністратор повинен забезпечити надання примірників (копій) пенсійного контракту учаснику фонду '''не пізніше 30 календарних днів з дня укладення пенсійного контракту'''.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, з яким учасник накопичувальної системи пенсійного страхування уклав пенсійний контракт, подає '''не пізніш як через 10 робочих днів''' після укладення такого пенсійного контракту територіальному органові Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для ведення обліку стану накопичувального пенсійного рахунка учасника накопичувальної системи пенсійного страхування.

== Істотні умови пенсійного контракту ==
'''Істотними умовами пенсійного контракту є:'''

* дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця вкладника фонду та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі відсутності останнього - номер (та за наявності - серія) паспорта вкладника чи іншого документа, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження постійно діючого органу управління, реєстраційні та банківські реквізити вкладника фонду (якщо вкладником є юридична особа);
* дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця учасника фонду (для особи віком до 16 років - дані свідоцтва про народження) та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі відсутності останнього - номер (та за наявності - серія) паспорта учасника фонду чи іншого документа, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
* посилання на обрану вкладником фонду пенсійну схему;
* строк дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання;
* порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду;
* права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;
* розмір пенсійних внесків та умови його зміни.

'''У пенсійному контракті також можуть бути зазначені інші умови за згодою сторін.'''

Разом з примірником (копією) пенсійного контракту вкладнику (учаснику) фонду надається інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача пенсійного фонду, яка включає їх реєстраційні, банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій.

Пенсійний контракт повинен відповідати положенням статуту пенсійного фонду і обов'язково містити застереження про те, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1036 стаття 56 Закону]).

== Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом ==
Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1051 статтею 57 Закону]

Відповідно до пенсійного контракту '''адміністратор зобов'язується від імені пенсійного фонду''':

* здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду на умовах, визначених законодавством, пенсійною схемою та пенсійним контрактом;
* забезпечувати ведення персоніфікованого обліку учасників фонду;
* надавати учаснику фонду інформацію про стан його індивідуального пенсійного рахунку;
* забезпечувати відшкодування в установленому законом порядку учасникам фонду збитків, завданих унаслідок порушення законодавства та умов пенсійного контракту;
* дотримувати і забезпечувати дотримання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних коштів, які належать учаснику фонду, крім випадків, передбачених законом;
* виконувати і забезпечувати виконання інших обов'язків, визначених пенсійним контрактом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Законом] та іншими нормативно-правовими актами з питань недержавного пенсійного забезпечення.
'''Вкладник фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:'''

* сплачувати на користь учасника (учасників) фонду пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством, пенсійною схемою та пенсійним контрактом;
* відшкодовувати пенсійному фонду збитки, завдані внаслідок порушення вкладником фонду умов законодавства, пенсійної схеми та пенсійного контракту;
* виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.

== Строк дії пенсійного контракту ==
'''Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором.

Дія пенсійного контракту вважається закінченою:
# після повного виконання вкладником фонду своїх зобов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;
# після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;
# після передачі пенсійних коштів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку;
# у разі смерті учасника фонду та виконання передбачених у зв'язку з цим умов;
# у разі ліквідації пенсійного фонду в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n3 Законом];
# у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду на умовах та у порядку, передбачених законом;
# у разі ліквідації вкладника фонду - юридичної особи, без визначення його правонаступника;
# у разі дострокового розірвання контракту в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n3 Законом];
# в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1063 частина 1, 2 статті 58 Закону]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1063 частини 3 статті 58 Закону], у разі прийняття рішення про заміну пенсійного фонду вкладник фонду зобов'язаний:
# укласти пенсійний контракт з іншим пенсійним фондом або у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, - договір страхування довічної пенсії із страховою організацією чи відкрити пенсійний депозитний рахунок у банку;
# надіслати адміністратору пенсійного фонду, участь у якому припиняється, заяву про розірвання пенсійного контракту та копію пенсійного контракту, укладеного з іншим пенсійним фондом, або договір страхування довічної пенсії із страховою організацією чи договір про відкриття пенсійного депозитного рахунка у банку.
Передача пенсійних коштів, належних учаснику фонду, здійснюється адміністратором у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n403 статтею 18 Закону].

У разі '''якщо з вини адміністратора''' несвоєчасно перераховані пенсійні кошти учасника фонду, такий адміністратор '''зобов'язаний сплатити''' йому за власний рахунок пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення щодо зменшення суми пені, нарахованої адміністратору, якщо затримка у перерахуванні пенсійних коштів учасника фонду сталася з поважних причин.

'''Також рекомендовано для ознайомлення:''' [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8 Недержавні пенсійні фонди]

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Фінансове право]]
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Укладення пенсійного контракту з недержавним пенсійним фондом

2026-02-13T09:17:08Z

Svitlana.havrykova: Внесені зміни і доповнення відповідно до чинного законодавства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-14#n4 Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду"]

== Загальні положення ==

'''Пенсійний контракт -''' договір між пенсійним фондом та його вкладником, згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду за визначеною пенсійною схемою.

'''Учасниками фонду''' можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

'''Вкладник недержавного пенсійного фонду''' - особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8 недержавного пенсійного фонду] відповідно до умов пенсійного контракту та закону.

Вкладником фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Закон]), може бути:

* роботодавець учасника фонду;
* професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів;
* сам учасник фонду;
* подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого та професійного пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь, припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь.

== Пенсійний контракт ==
'''Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником, який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.'''

Кожен вкладник фонду може укласти один або кілька пенсійних контрактів з адміністратором (адміністраторами) одного чи кількох пенсійних фондів на користь осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Законом].

Адміністратор зобов'язаний надати можливість вкладнику та учаснику фонду до укладення пенсійного контракту ознайомитися із статутом пенсійного фонду, пенсійними схемами, що використовує пенсійний фонд, та проектом пенсійного контракту.

'''Пенсійний контракт укладається у письмовій формі щонайменше у двох примірниках.'''

Учаснику, який не є вкладником, адміністратор повинен надати примірник пенсійного контракту або копію пенсійного контракту, завірену підписом та печаткою уповноваженої особи адміністратора.

Разом з примірником (копією) пенсійного контракту адміністратор повинен надати вкладнику та учаснику фонду:
* пам'ятку з роз'ясненнями основних положень пенсійного контракту;
* копію зазначеної в пенсійному контракті пенсійної схеми (пенсійна схема, зокрема, повинна відображати: опис всіх видів та умов здійснення пенсійних виплат; порядок визначення розміру пенсійних виплат; порядок та строки сплати пенсійних внесків, у тому числі можливість їх зміни за умовами пенсійного контракту; умови та порядок участі у пенсійній схемі; права та обов'язки вкладника, учасника фонду за даною пенсійною схемою; інші умови, що не суперечать законодавству);
* на вимогу вкладника або учасника - витяг з основних положень статуту або копію статуту пенсійного фонду;
* інформацію про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача фонду, яка включає їхні реєстраційні реквізити (номер, дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, код за ЄДРПОУ), банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій (номер, дату видачі, строк дії ліцензії, найменування органу, що її видав).
Один примірник пенсійного контракту залишається в адміністратора разом з відомістю про надання вкладнику примірника пенсійного контракту та учаснику інших примірників (копій) пенсійного контракту та зазначених вище документів. У разі надання цих документів вкладнику або учаснику фонду особисто у відомості (або на примірнику пенсійного контракту) зазначається дата отримання документів та проставляється підпис вкладника або учасника фонду. У разі надання цих документів в іншому порядку у відомості зазначаються дата направлення документів вкладнику або учаснику фонду, дата отримання документів вкладником або учасником фонду та проставляється підпис особи, відповідальної за надання документів вкладнику або учаснику фонду. Порядок надання цих документів вкладникам та учасникам фонду визначається внутрішнім положенням про здійснення адміністрування пенсійних фондів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0218-14#n538 пункт 2 розділу IV Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг "Про затвердження Положення про провадження діяльності з адміністрування недержавного пенсійного фонду")].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1009 частини 6 статті 55 Закону], адміністратор повинен забезпечити надання примірників (копій) пенсійного контракту учаснику фонду '''не пізніше 30 календарних днів з дня укладення пенсійного контракту'''.

Адміністратор пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня, з яким учасник накопичувальної системи пенсійного страхування уклав пенсійний контракт, подає '''не пізніш як через 10 робочих днів''' після укладення такого пенсійного контракту територіальному органові Пенсійного фонду України інформацію, необхідну для ведення обліку стану накопичувального пенсійного рахунка учасника накопичувальної системи пенсійного страхування.

== Істотні умови пенсійного контракту ==
'''Істотними умовами пенсійного контракту є:'''

* дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця вкладника фонду та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі відсутності останнього - номер (та за наявності - серія) паспорта вкладника чи іншого документа, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (якщо вкладником є фізична особа) або повне найменування, місцезнаходження постійно діючого органу управління, реєстраційні та банківські реквізити вкладника фонду (якщо вкладником є юридична особа);
* дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця учасника фонду (для особи віком до 16 років - дані свідоцтва про народження) та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів), а у разі відсутності останнього - номер (та за наявності - серія) паспорта учасника фонду чи іншого документа, визначеного Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
* посилання на обрану вкладником фонду пенсійну схему;
* строк дії пенсійного контракту, умови його зміни та розірвання;
* порядок розрахунків між пенсійним фондом та учасником фонду у разі дострокового розірвання пенсійного контракту або ліквідації пенсійного фонду;
* права, обов'язки, відповідальність сторін та порядок розв'язання спорів;
* розмір пенсійних внесків та умови його зміни.

'''У пенсійному контракті також можуть бути зазначені інші умови за згодою сторін.'''

Разом з примірником (копією) пенсійного контракту вкладнику (учаснику) фонду надається інформація про адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, та зберігача пенсійного фонду, яка включає їх реєстраційні, банківські реквізити та реквізити відповідних ліцензій.

Пенсійний контракт повинен відповідати положенням статуту пенсійного фонду і обов'язково містити застереження про те, що держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1036 стаття 56 Закону]).

== Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом ==
Зобов'язання сторін за пенсійним контрактом визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1051 статтею 57 Закону]

Відповідно до пенсійного контракту '''адміністратор зобов'язується від імені пенсійного фонду''':

* здійснювати недержавне пенсійне забезпечення учасника (учасників) фонду на умовах, визначених законодавством, пенсійною схемою та пенсійним контрактом;
* забезпечувати ведення персоніфікованого обліку учасників фонду;
* надавати учаснику фонду інформацію про стан його індивідуального пенсійного рахунку;
* забезпечувати відшкодування в установленому законом порядку учасникам фонду збитків, завданих унаслідок порушення законодавства та умов пенсійного контракту;
* дотримувати і забезпечувати дотримання законних інтересів вкладників та учасників пенсійного фонду, не розголошувати інформацію про умови пенсійного контракту та розмір пенсійних коштів, які належать учаснику фонду, крім випадків, передбачених законом;
* виконувати і забезпечувати виконання інших обов'язків, визначених пенсійним контрактом, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n2 Законом] та іншими нормативно-правовими актами з питань недержавного пенсійного забезпечення.
'''Вкладник фонду за пенсійним контрактом зобов'язується:'''

* сплачувати на користь учасника (учасників) фонду пенсійні внески у порядку, встановленому законодавством, пенсійною схемою та пенсійним контрактом;
* відшкодовувати пенсійному фонду збитки, завдані внаслідок порушення вкладником фонду умов законодавства, пенсійної схеми та пенсійного контракту;
* виконувати інші умови, визначені пенсійним контрактом.

== Строк дії пенсійного контракту ==
'''Пенсійний контракт набирає чинності з моменту його підписання вкладником фонду та адміністратором.

Дія пенсійного контракту вважається закінченою:
# після повного виконання вкладником фонду своїх зобов'язань за пенсійним контрактом та укладення учасником (учасниками) фонду договору про виплату пенсії на визначений строк з пенсійним фондом;
# після передачі пенсійних коштів учасника фонду страховій організації відповідно до укладеного учасником фонду договору страхування довічної пенсії;
# після передачі пенсійних коштів учасника фонду банківській установі відповідно до укладеного учасником фонду договору про відкриття пенсійного депозитного рахунку;
# у разі смерті учасника фонду та виконання передбачених у зв'язку з цим умов;
# у разі ліквідації пенсійного фонду в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n3 Законом];
# у разі заміни вкладником фонду пенсійного фонду на умовах та у порядку, передбачених законом;
# у разі ліквідації вкладника фонду - юридичної особи, без визначення його правонаступника;
# у разі дострокового розірвання контракту в порядку, передбаченому цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n3 Законом];
# в інших випадках, передбачених пенсійним контрактом згідно з законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1063 частина 1, 2 статті 58 Закону]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n1063 частини 3 статті 58 Закону], у разі прийняття рішення про заміну пенсійного фонду вкладник фонду зобов'язаний:
# укласти пенсійний контракт з іншим пенсійним фондом або у разі досягнення пенсійного віку, визначеного відповідно до закону, - договір страхування довічної пенсії із страховою організацією чи відкрити пенсійний депозитний рахунок у банку;
# надіслати адміністратору пенсійного фонду, участь у якому припиняється, заяву про розірвання пенсійного контракту та копію пенсійного контракту, укладеного з іншим пенсійним фондом, або договір страхування довічної пенсії із страховою організацією чи договір про відкриття пенсійного депозитного рахунка у банку.
Передача пенсійних коштів, належних учаснику фонду, здійснюється адміністратором у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n403 статтею 18 Закону].

У разі '''якщо з вини адміністратора''' несвоєчасно перераховані пенсійні кошти учасника фонду, такий адміністратор '''зобов'язаний сплатити''' йому за власний рахунок пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розрахунку на один день від суми, що підлягає перерахуванню за кожен день прострочення платежу, у порядку, визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право прийняти рішення щодо зменшення суми пені, нарахованої адміністратору, якщо затримка у перерахуванні пенсійних коштів учасника фонду сталася з поважних причин.

'''Також рекомендовано для ознайомлення:''' [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9D%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96_%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B8 Недержавні пенсійні фонди]

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Визначення місця проживання дитини

2024-04-19T07:54:15Z

Svitlana.havrykova: Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19: практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним. https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 🟣Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22: наявність під

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція ООН Про права дитини]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини»]

== Право батьків на визначення місця проживання дитини ==
Згідно зі '''статтею 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України (далі - СК України)]''', місце проживання малолітньої дитини визначається за згодою батьків, якщо дитина не досягла 10 років. Якщо ж дитині від 10 до 14 років, вона спільно з батьками бере участь у прийнятті рішення щодо свого місця проживання. В свою чергу, дитина, якій виповнилося 14 років та батьки якої проживають окремо, самостійно приймає рішення щодо місця свого проживання.

== Укладення договору про визначення місця проживання дитини ==
Відповідно до ч. 4 ст. 157 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page СК України] батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов’язків тим з них, хто проживає окремо від дитини.

Предметом даного договору є визначення місця проживання та дії з виховання, навчання, догляду за дитиною або поєднаних цих елементів, спрямованих на забезпечення нормального фізичного, духовного та морального розвитку дитини. Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

== Вирішення спору між батьками органом опіки та піклування ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування.

=== Куди звернутися ===
Для вирішення спору органом опіки та піклування необхідно звернутись до районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у містах, сільської, селищної ради. Місцевий орган опіки та піклування, який призначить засідання комісії, викличе обох батьків, проведе з ними бесіди, оцінить інші обставини та винесе відповідне рішення.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Відповідно до пункту 72 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF/page Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866] для розв'язання спору, що виник між батьками, щодо визначення місця проживання дитини, один з батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання дитини:
* заяву;
* копію паспорта;
* довідку з місця реєстрації (проживання);
* копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
* копію свідоцтва про народження дитини;
* довідку з місця навчання, виховання дитини;
* довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

=== Строки розгляду питання ===
Засідання спеціальних комісій у органах опіки та піклування проводяться у разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

== Визначення місця проживання дитини у судовому порядку ==
Звернення до суду відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами Позивачем (особа, яка звертається до суду з позовною заявою, тобто той з батьків, хто бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до Відповідача (той з батьків, хто проживатиме окремо від дитини).

З метою позитивного для Позивача вирішення даного спору, в суді необхідно доводити наступні обставини:
* відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків
* стан здоров’я як батьків, так і дитини
* матеріальне становище батьків
* можливість забезпечення належних житлових умов
* сімейний стан батьків
* сталість соціальних зв‘язків дитини, її психологічний стан, місце навчання
* інші обставини(шкідливі звички, графіки роботи, професія і т.д.)

=== Куди звернутися ===
Позовна заява про визначення місця проживання дитини подається в порядку цивільного судочинства до <big>районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування Відповідача</big>.

=== Вартість ===
Порядок та підстави для сплати судового збору регулюються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 [http://zakon5.rada. Закону України «Про судовий збір»]). Станом на 01.01.2024 розмір судового збору складає 1211,20 грн.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
'''До суду подається:'''
# Позовна заява
# Копія свідоцтва про розірвання шлюбу.
# Копія паспорта позивача.
# Копії рішення суду про розлучення.
# Характеристика з місця роботи позивача та її дві копії.
# Характеристика з місця проживання позивача та її дві копії.
# Довідка з місця проживання позивача та її дві копії.
# Дві копії декларації про дохід позивача.
# Довідка ЦМЛ про стан здоров'я позивача та її дві копії.
# Акт обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача та дві його копії.
# Дві копії свідоцтва про державну реєстрацію ФОП.
# Акт санітарно-епідеміологічного обстеження квартири позивача та дві його копії.
# Епікриз (ПІБ дитини).
# Квитанції про сплату судового збору.

Сформований пакет документів, тобто позовна заява з додатками (а також копія позовної заяви з додатками для відповідача по справі та інших осіб, які беруть участь у справі) подається до канцелярії суду. Позовну заяву можна також направити поштою – цінним листом, обов’язково з описом документів, які надсилаються та поштовим повідомленням.

'''Зразок позовної заяви'''
[[Файл:Позов про визначення місця проживання дитини зразок.docx|міні]]

=== Строки розгляду питання ===
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 210] [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

=== Підстави для відмови ===
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 175] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7359 177] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім цього, заява повертається у випадках, коли:
# заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
# порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7479 188 ЦПК України]);
# до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
# відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
# подана заява про розірвання шлюбу під час вагітності дружини або до досягнення дитиною одного року без дотримання вимог, встановлених СК України;
# позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
# до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

=== Порядок оскарження ===
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом <big>тридцяти днів</big> '''з дня його проголошення'''. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом <big>п'ятнадцяти</big> днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

== Практичні аспекти вирішення питання про встановлення місця проживання дитини ==
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними, як вже зазначалося раніше, може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає алкогольними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Яблуком розбрату у подібних справах зазвичай стає наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларації з прав дитини 1959 року] презумпція закріплення проживання дитини разом з матір’ю, відповідно до якої малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Однак наразі вона не підтримується ані сучасним європейським законодавством, ані рішеннями Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенції про права дитини 1989 року,] яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів, а також забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За практикою ЄСПЛ врахування того, що слугує найкращим інтересам дитини, має вирішальне значення в кожній справі такого типу («Ельшольц проти Німеччини»). Наразі існує широкий консенсус на підтримку ідеї того, що в усіх рішеннях щодо дітей мають переважати їхні найкращі інтереси («Нойлінґер і Шурук проти Швейцарії»). При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два фактори: по-перше, збереження її зв’язків з сім’єю, окрім випадків, коли доведено, що сім’я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, забезпечення її розвитку в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_a93#Text «Мамчур проти України»]).

В окремій думці у справі «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_d46#Text М.С. проти України]» суддя Карло Ранзоні наголошує, що, згідно з позицією ЄСПЛ, батьки повинні мати рівні права в спорах про опіку («Зоммерфельд проти Німеччини») і що найкращі інтереси дитини, залежно від їхнього характеру і серйозності, можуть переважати інтереси батьків ( «Сахін проти Німеччини»).

Слід зазначити і те, що Велика Палата Верховного Суду України змінила судову практику у спорах про визначення місця проживання дитини, відступивши від висновків Верховного Суду України, висловлених у постановах від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 та від 12 липня 2017 року у справі № 6-564цс17, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме ст. 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини про обов’язковість брати до уваги принцип 6 цієї Декларації стосовно того, що малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір’ю. Судді Великої Палати ВС вважають, що при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини з огляду на вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n27 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року.]([https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361954 постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц])

Насамкінець, у Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи «Рівність та спільна батьківська відповідальність: роль батьків» (Equality and shared parental responsibility: the role of fathers) № 2079 від 02 жовтня 2015 року Асамблея твердо висловила позицію, що саме розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи стосовно ролей жінок та чоловіків у сім’ї і є відображенням соціологічних змін, які відбулися протягом останніх 50 років. У зв’язку з цим, Парламентська Асамблея закликала всіх її членів, зокрема і Україну, забезпечити законодавчими нормами та адміністративною практикою рівність прав батьків щодо їх дітей.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93835748 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 (провадження № 61-18882св19)]
При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.
Рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім - і якщо це не порушуватиме права та інтереси дитини - підлягають врахуванню інтереси батьків.

Ухвалюючи рішення про відмову у визначенні місця проживання дитини з батьком, апеляційний суд у своїх висновках помилково обмежився констатуванням того, що під час розгляду справи не встановлено тих обставин, за яких малолітня дитина може бути розлучена з матір`ю. Апеляційний суд не врахував, що у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенції Про права дитини] реалізовано принцип примату інтересів дитини понад усім. Ця Конвенція ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, її правові норми є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України].

Визначаючи місце проживання дитини з матір`ю, суд апеляційної інстанції відхилив висновок органу опіки та піклування, відповідно до якого визначено, що найкращим інтересам дитини відповідатиме її спільне проживання з батьком та взяв до уваги лише акт обстеження умов проживання матері. Проте, апеляційним судом не враховано, що за зустрічним позовом ОСОБА_2 органом опіки та піклування не складено висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, а акт обстеження умов проживання не є за своєю суттю та змістом висновком органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з одним із батьків. Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій здійснено розгляд справи за відсутності висновку органу опіки та піклування за місцем проживання матері, який мав бути складений задля забезпечення належного розгляду зустрічного позову ОСОБА_16 , що є порушенням статті 19 СК України.

Взявши до уваги висновок спеціаліста за результатами проведення психологічного дослідження від 18 червня 2019 року № 04/19, виконаного юридичним психологом ОСОБА_13 , апеляційний суд не врахував, що такий висновок психолога ґрунтується на поясненнях матері, а також окремих письмових документах, наданих лише однією стороною - ОСОБА_2 ; у психолога не перебували у дослідженні матеріали справи, яка переглядається, психолог особисто не спілкувалася з малолітньою дитиною та батьком дитини. Висновок психолога містить загальні висновки про зв`язок матері з дитиною такого віку без урахування фактичних обставин цієї справи, яка переглядається. Отже, такий висновок психолога не містить інформацію щодо предмета доказування, а тому не може бути належним доказом у цій справі.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95907486?fbclid=IwAR3g-ykBVXBZFOTIs1fv3xpn4seUWwq2uRyfMvC1vCl8dvBWA9sJVCk-HsQ Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2021 року у справі № № 542/1428/18].
Визначаючи місце проживання дітей, надавши належну оцінку усім обставинам справи, а саме, що батьком і матір’ю створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суди, виходячи із найкращих інтересів дітей, встановивши, що діти вже досить тривалий час проживають разом із батьком, визначили місце їхнього проживання саме разом з ним. Суди на час ухвалення оскаржуваних рішень не встановили обставин, які б давала підстави для висновку, що визначення місця проживання дітей з матір’ю, що фактично приведе до зміни місця проживання дітей, буде мати більш позитивний влив на них. За таких обставини суди правильно врахували інтереси дітей, які проживають в атмосфері любові, турботи, захисту, а тому для зміни їхнього проживання вагомі підстави відсутні. ВС наголосив, що матір дітей, яка, безсумнівно, відіграє важливу роль у житті та розвитку дітей, має право та обов`язок піклуватися про їхнє здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким діти будуть проживати. Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей та забезпечити доброзичливе спілкування один з одним, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій, визначаючи місце проживання малолітніх дітей сторін у цій справі з батьком, дійшли обґрунтованого висновку про те, що зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дітей, сприятиме їхньому повноцінному вихованню та розвитку. У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дітьми, визначене у цій справі місце проживання дітей може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку. Щодо доводів касаційної скарги про те, що діти можуть бути розлучені з матір`ю лише за виключних обставин, Верховний Суд наголошує на тому, що мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Під час вирішення цієї справи, серед іншого суди керувалися установленими та тривалими зв’язками батька з дітьми, з огляду на те, що вони тривалий час проживали разом, а отже проживання дітей з батьком буде відповідати найкращим їх інтересам. Суд апеляційної інстанції врахував, що стан здоров`я старшого сина, його однозначна позиція і бачення свого місця проживання разом з батьком з великою вірогідністю можуть стати чинниками, які спровокують вкрай негативні наслідки для цієї дитини у разі його примусового переміщення для постійного проживання з матір`ю.

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/112609430 Постанова Верховного Суду України від 31 липня 2023 року у справі № 761/19046/22] (Малолітня фізична особа не володіє процесуальною дієздатністю. Тому не може брати участь у цивільному процесі самостійно як сторона чи третя особа. Малолітня дитина не може пред'являти самостійний позов у справі батьків про визначення її місця проживання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117946506 Постанова Верховного Суд від 13.03.2024 у справі № 753/17344/19:] практика гендерної нерівності батьків не підтримується міжнародними правовими інституціями, зокрема і ЄСПЛ, та актуальною практикою Верховного Суду, тому посилання на те, що найкращим інтересам малолітніх дітей - дівчаток, з огляду на їх вік є саме потреба в материнській турботі та догляді, є безпідставним.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117686826 Постанова Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 607/7767/22]: наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір`ю пов`язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117074192 Постанова Верховного Суд від 16.02.2024 у справі № 465/6496/19]: при вирішенні спору між розлученими батьками про визначення місця проживання дитини суд з урахуванням обставин справи має право розглянути питання щодо визначення місця проживання дитини з одним із батьків із забезпеченням контакту дитини з іншим з батьків чи застосування спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини у помешканні кожного з батьків за відповідним графіком.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116606725 Постанова Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 607/20787/19:] повернення дитини в Україну не є передумовою для вирішення спору між батьками про визначення місця проживання такої дитини. Проживання дитини за кордоном не є самостійною підставою для відмови у позові про визначення місця проживання такої дитини разом з одним з батьків в Україні.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2024-04-01T08:44:52Z

Svitlana.havrykova: /* Мінімальна заробітна плата в Україні */ Згідно відповідно до ст. 8 Закону України від 09.11.2023 р. № 3460-ІХ Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік" мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2024 року становить: у місячному розмірі -8000 гривень; у погодинному розмірі - 48 гривні.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)''' у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата'' - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців
* ''додаткова заробітна плата'' - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Згідно відповідно до ст. 8 Закону України від 09.11.2023 р. № 3460-ІХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік"] мінімальна заробітна плата з 01 квітня 2024 року становить:

* у місячному розмірі -8000 гривень;
* у погодинному розмірі - 48 гривні.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати!'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

'''У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.''' Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:''

— '''погодинна''' — це оплата праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— '''відрядна''' — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

'''Вказані форми мають свої різновиди (системи):'''
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}
* '''Просту погодинну оплату праці''' - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.
'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 6000 грн: 24 дні = 250 грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 250 грн х 20 днів = 5000 грн.
|}
* '''Погодинно-преміальну''' - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''
{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}
* '''пряма відрядна''' - розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата). Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* '''відрядно-преміальна''' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* '''акордно-преміальна''' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.
'''Оплата праці строки та періодичність:'''

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Ст. 24 Закону України "Про оплату праці"] закріплено,''' що: заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

'''У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.'''

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
== Захист прав в сфері оплати праці ==
Відповідно до ст. 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 Закону України "Про оплату праці"] працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Колективний договір укладається на підприємстві, в установі, організації, а також з фізичною особою, яка використовує найману працю.Сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця, зокрема представники відокремлених підрозділів юридичної особи;

Сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, які діють на підприємстві, в установі, організації, відокремлених підрозділах юридичної особи, об’єднують працівників фізичної особи, яка використовує найману працю, та представляють інтереси працівників, які працюють на підставі трудових договорів у цього роботодавця, а в разі їх відсутності - вільно обрані працівниками для ведення колективних переговорів представники (представник)"Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилася браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника."Сторонами колективного договору є:

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n154 ст. 30 Закону України "Про оплату праці"] при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об'єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання.

Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Стягнення аліментів за минулий час

2024-03-22T11:54:52Z

Svitlana.havrykova: Постанова Верховного Суд від 19.02.2024у справі № 761/893/23: доводи про те, що відповідач був обізнаний про рішення суду, а тому зобов`язаний сплатити неустойку за весь період невиконання рішення суду про стягнення аліментів, є безпідставними, суди врахували наявність заяви позивачки про відсутність майнових претензій до відповідача, її поведінку щодо звернення до виконання рішення суду 2010 року лише у вересні 2022 року, ненадання відповідачу рахунків, за якими останній мав би перераховувати к

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
== Час, з якого присуджуються аліменти ==
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду '''від дня пред'явлення позову''', а в разі подання заяви про видачу судового наказу - '''з дня подання такої заяви'''. Це прямо передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n984 статтею 191 Сімейного кодексу України]. Причому немає значення, скільки часу пройшло від дня пред’явлення позову до його задоволення.

На вимоги про стягнення аліментів у судовому порядку '''не поширюється позовна давність''', тобто позов може бути пред'явлено в будь-який момент протягом всього часу існування права на аліменти. Саме право на аліменти виникає у дитини з моменту її народження.

Якщо один із батьків не бажає добровільно надавати утримання своїй дитині, інший з батьків з ким проживає дитина може пред'явити позов про стягнення аліментів на утримання дитини (заяву про видачу судового наказу), незалежно від строку, що минув з моменту виникнення цього права. Також не мають значення причини, з яких раніше не зверталися до суду з вимогою про стягнення аліментів.

Якщо позов (заява) подається до суду особисто, днем пред'явлення позову буде день прийняття його судом (засвідчується датою реєстрації). Якщо ж позов (заява) пред'являється не особисто, а відправляється поштою, днем пред'явлення позову (заяви) вважається календарна дата прийняття відповідного листа поштою, засвідчена на поштовому штемпелі, а не день надходження до суду (дата реєстрації вхідної документації судом).
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу]]
|}
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження]]
|}
== Стягнення аліментів за минулий період ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n997 Стаття 194 Сімейного кодексу України] передбачає можливість призначення аліментів за минулий час.

Така можливість стягнути аліменти за минулий період є виключенням із загального правила і доступна якщо:
# раніше аліменти не стягувалися;
# позивач доведе що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача, а відповідач ухилявся від надання утримання дитині.
У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але '''не більш як за десять років'''.

Процес доказування в таких справах є досить складним. Адже якщо особа не зверталась про призначення аліментів, то вважається, що інший з батьків належним чином виконував свої обов’язки по утриманню.

'''Доказами того, що позивач намагався отримати аліменти''' можуть бути, наприклад:
* спроби встановити місце проживання, місце роботи, справжній розмір заробітку відповідача;
* також інші письмові докази, які підтверджують звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату аліментів;
* можна подати до суду електронні докази щодо листування з відповідачем.
Подавати до суду електронні докази варто в електронній та паперовій копіях. Наприклад, інформацію можна записати на диск, флеш-носій (веб-сторінки, посилання, фіксація, скрін), та окремо роздрукувати такі дані. Примірники доказів слід засвідчити ЕЦП та власним підписом, та залучити до матеріалів справи.

'''Про ухилення від сплати аліментів''' можуть свідчити приховування розміру заробітку, місця проживання, тимчасовий виїзд за кордон тощо.

Після того, як суд ухвалить позитивне рішення щодо стягнення аліментів за минулий час, видається виконавчий лист, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text який має бути пред'явлений до виконання.] Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш '''як за десять років,''' що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання]]
|}
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Виконання судових рішень у цивільних справах]]
|}
=== Судова практика ===
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/87243178 постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 672/198/19] ;
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/117111195 Постанова Верховного Суд від 19.02.2024у справі № 761/893/23:] доводи про те, що відповідач був обізнаний про рішення суду, а тому зобов`язаний сплатити неустойку за весь період невиконання рішення суду про стягнення аліментів, є безпідставними, суди врахували наявність заяви позивачки про відсутність майнових претензій до відповідача, її поведінку щодо звернення до виконання рішення суду 2010 року лише у вересні 2022 року, ненадання відповідачу рахунків, за якими останній мав би перераховувати кошти позивачці, перебування позивачки з дочкою за кордоном, а тому дійшли висновку про те, що відповідач не допустив свідомого ухилення від сплати аліментів.
== Відмінність між стягненням аліментів за минулий період від стягнення заборгованості за аліментами ==
Стягнення аліментів за минулий час необхідно розрізняти від стягнення заборгованості по аліментах.

'''Заборгованість''' утворюється у випадках, коли сторони домовились про сплату аліментів, внаслідок чого аліменти повинні були відраховуватись, але не відраховувались за заявою або за рішенням суду, тобто '''''фактично сплата аліментів за цими документами не провадилась'''.''

'''Стягнення аліментів за минулий час''' має місце тоді, коли особа мала право на аліменти відповідно до глави 15 чи глави 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України], але '''''договір про сплату аліментів сторонами не укладався''''', і особа, яка має право на них, '''''не зверталась до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів'''.''
{| class="wikitable"
|-
! Додатково: [[Порядок стягнення заборгованості за аліментами]]
|}
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2024-03-15T12:36:47Z

Svitlana.havrykova: Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/2060/17 (зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка, є зайвим, оскільки кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні). Постанова Верховного Суд

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
== Об’єкт права спільної сумісної власності подружжя та підстави його набуття ==
Статтею 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n331 стаття 63 Сімейного кодексу України]).

'''До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:'''
* майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
* прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
* речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).
''Зазначений перелік не є вичерпним''. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Визначення особистої приватної власності подружжя ==
Як відзначається у пункті 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 статті 57 Сімейного кодексу України] '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі [[Договір дарування|договору дарування]] або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян|приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні]], або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації]], визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
== Поділ спільного майна подружжя ==
=== Добровільний порядок поділу майна подружжя ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від [[Порядок розірвання шлюбу|розірвання шлюбу]]. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши '''[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору|договір про поділ майна]]''', що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є '''нерухоме майно''', тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]''' (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 статті 69 Сімейного кодексу України]).
=== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий порядок поділу майна подружжя]]===
Згідно з постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»], вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n359 статті 71 Сімейного кодексу України], щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх [[Право спільної часткової власності|спільній частковій власності]].
[[Файл:Поділ спільного майна подружжя.jpg|міні]]
Умови збільшення частки майна:
* проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
* отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
* розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.
Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 статті 60 Сімейного кодексу України]).

Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.
==== Вартість ====
При поданні позову сплачується '''[[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]''', який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), '''у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==== Позовна давність ====
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність ''не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано''. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у '''три роки''', яка обчислюється '''від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності'''.

'''Увага!''' Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 21 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

[[:Файл:Заява про поділ майна.docx|Зразок заяви про поділ майна подружжя]]
== Особливості поділу окремого майна ==
♦ Кредитні зобов'язання

Відповідно до частини четвертої статті 65 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів.

При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.

'''Важливо!''' Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89251857 постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц].

♦ Поділ між подружжям незавершеного будівництвом будинку

'''Об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва)''' – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

''За позовом одного з подружжя'', які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
{| class="wikitable"
|-
| У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
|}
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
== Правовий режим майна, що є власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою ==
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення про право спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n314 глава 8 Сімейного кодексу України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/61260662 Постанова Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16] ''(Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74777355 Постанова Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17] ''(Відповідач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86738232 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17] ''(При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя'').''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88570576 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14-ц] ''(Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали, обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95067130?fbclid=IwAR0jIuSLKBiOg30BdWw13RDU1DFxmhVFJUg1CuyThBdq1o3CBJQMC8Cmd20 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 264/2232/19] ''(Конструкція статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148927 Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 758/5454/18] ''(Вирішуючи питання про початок перебігу строку позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, бо саме по собі припинення шлюбу не є свідченням порушення права власності когось із подружжя. Неподання позову про поділ майна, в тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права такого подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941192 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 215/5672/20] ''(початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними)''.
{| class="wikitable"
|-
|'''Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75241764 від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85646662 від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87733061 від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90385060 від 13 липня 2020 року у справі № 570/4234/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106186 від 24 лютого 2021 року у справі № 303/6365/17]'''.
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103056733 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року у справі № 686/8610/17] ''(сам по собі факт перебування осіб у шлюбі на момент здійснення реконструкції спірного об'єкта нерухомого майна не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105325146 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20] - ''щодо обов'язковості внесення одним з подружжя на депозитний рахунок суду суми компенсації у спорі про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ'' ''(приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. При цьому частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103371858 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 760/16783/15] ''(щодо можливості поділу грошових коштів, сплачених на погашення кредиту за зобов'язаннями одного з колишнього подружжя за час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104308946 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року у справі № 495/4522/20] ''(Не заперечуються права подружжя на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а також права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104392754 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 212/10842/19] ''(Законодавець розмежував випадки, коли позовна давність для поділу майна подружжя застосовується та коли не застосовується (частина друга статті 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]). У спорах про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, позовна давність не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, і, навпаки, позовна давність застосовується, якщо жінка та чоловік припиняють проживати однією сім’єю)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025883 Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/2060/17] (зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка, є зайвим, оскільки кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733 Постанова Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 753/7242/21] ''на майно, набуте дружиною, чоловіком у період шлюбу, але за час окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин, поширюється презумпція права спільної сумісної власності подружжя. Тому у разі виникнення спору щодо цього майна спростувати вказану презумпцію має та сторона, яка вважає це майно особистою приватною власністю'' https://reyestr.court.gov.ua/Review/116234733.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116639178 Постанова Верховного Суду від 05.01.2024 у справі № 755/12204/18]: ''висновок суду про віднесення майна до спільної сумісної власності подружжя (не спростування відповідної презумпції спільності майна) є підставою для вирішення питання про його поділ. Тому констатація цієї обставини як позовної вимоги не є належним способом захисту права, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги про визнання будинку спільним майном подружжя сторін судам належало відмовити'' .
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116920101 Постанова Верховного Суд від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц]: ''факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю не пов`язаний з набранням законної сили рішенням суду, у якому встановлені відповідні обставини, а існує об`єктивно. Встановлення належності майна на праві спільної сумісної власності також не пов`язане з набранням законної сили рішенням суду, оскільки таке право виникає в силу закону, а не внаслідок ухвалення судового рішення'' .
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 Постанова Верховного Суд від 14.02.2024 у справі № 752/18272/18:] ''при вирішенні спору про поділ майна, суд може не погодитися із запропонованим варіантом поділу такого майна та провести його поділ у інший спосіб, враховуючи інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставин, що мають істотне значення. Таким чином, обрання судом при вирішенні спору варіанту поділу майна подружжя, при наявності вимоги про його поділ, відмінного від того, про який просив позивач, не може бути розцінене як вихід судом за межі позовних вимог, оскільки позовна вимога - це поділ майна подружжя і вона є незмінною при будь-якому варіанті його поділу'' [./Https://reyestr.court.gov.ua/Review/117043638 .]
==Корисні посилання==
*[https://www.rozluchennya.com/podil-majna-podruzhzhya-pry-rozluchenni/ Поділ спільного майна подружжя]
==Див. також==
*[[Право особистої приватної власності дружини та чоловіка]]
*[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя‎]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2024-03-15T10:56:52Z

Svitlana.havrykova: З 1 березня 2024 року набрали чинності зміни до:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 <nowiki>''Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги''</nowiki>]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*Установити, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
*Установити, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформують: одержувачів державної соціальної допомоги, строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому надається допомога ==
''З '''1 березня 2024 року''' набрали чинності зміни до:'' Порядоку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за нею затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею»]. Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею буде здійснюватися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад '''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд''', з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З '''1 січня 2021 року''' заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
'''''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.'''''

При цьому до розрахунку розміру допомоги на догляд беруться:

* відповідні розміри прожиткового мінімуму щодо кожного члена сім’ї, визначені Законом України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців;
* шість місяців, які становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на догляд. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд ==
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632.]

'''До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються''' чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування).

До складу сім’ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Склад сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням допомоги на догляд.

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»];
* документ, що посвідчує особу;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0888-19 декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України 17 липня 2019 року № 1106 «Про внесення Змін до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за № 888/33859;]
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання»];
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

* довідка про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою про доходи до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів;

Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.

Якщо заявник проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за його задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування).

Якщо особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю.

== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд '''призначається з місяця звернення''' за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. 
'''Рішення''' про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні '''приймається''' органом соціального захисту населення '''протягом 10 днів''' з дня подання всіх необхідних документів. 
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця. 
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги. 
'''''Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк''''' подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату.
'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.'''
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. 
За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п у пункті 7 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею]. 
'''Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.'''
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу

2024-03-15T10:55:49Z

Svitlana.havrykova: буде здійснюватися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України «Про психіатричну допомогу»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п Постанова Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1098-06#Text Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 року № 345 <nowiki>''Про затвердження Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги''</nowiki>]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/214-2022-п#n8 Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 р. № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану"] установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:
*Установити, що строк виплати допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, які було призначено раніше, продовжується на період воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення чи скасування і така виплата здійснюється за повний місяць без звернення особи до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.
*Установити, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних (військових) адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад інформують: одержувачів державної соціальної допомоги, строк виплати допомоги яким припиняється з 1 січня 2023 р.; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку із завершенням на відповідній території бойових дій, припиненням можливості бойових дій або завершенням тимчасової окупації; одержувачів, яким припинено виплату допомоги у зв’язку з виявленням відомостей та/або отриманням інформації, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання державної соціальної допомоги та на визначення її розміру, шляхом надсилання повідомлення поштою/електронною поштою/засобами мобільного зв’язку про необхідність оновлення документів, необхідних для продовження отримання допомоги.
|}
== Кому надається допомога ==
Порядок надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, на догляд за нею затверджено [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п постановою Кабінету Міністрів України від 02 серпня 2000 року № 1192 «Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею»]. Щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею буде здійснюватися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад '''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд''', з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).
== Куди звернутися ==
Призначення і виплата допомоги на догляд здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

З '''1 січня 2021 року''' заяви з необхідними документами приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.
== Розмір допомоги ==
'''''Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім'ї та середньомісячним сукупним доходом сім'ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць.'''''

При цьому до розрахунку розміру допомоги на догляд беруться:

* відповідні розміри прожиткового мінімуму щодо кожного члена сім’ї, визначені Законом України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;
* середньомісячний сукупний дохід сім’ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, одержаний ними протягом шести місяців;
* шість місяців, які становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням допомоги на догляд. У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму допомога на догляд перераховується без звернення одержувача допомоги. Органи соціального захисту населення проводять перерахунок раніше призначеної допомоги на догляд з місяця затвердження нового розміру прожиткового мінімуму.
== Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення допомоги на догляд ==
Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд проводиться відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632.]

'''До складу сім’ї особи, яка звертається за призначенням допомоги на догляд, включаються''' чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім’єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім’ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування).

До складу сім’ї не включаються особи, визнані особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного стороннього догляду і не належать до зазначених членів сім’ї, та особи, які перебувають на повному державному утриманні.

Склад сім’ї заявника визначається на дату звернення за призначенням допомоги на догляд.

== Перелік документів, необхідних для призначення допомоги на догляд ==
* заява, форма якої затверджена [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15 наказом Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»];
* документ, що посвідчує особу;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0888-19 декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України 17 липня 2019 року № 1106 «Про внесення Змін до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2019 року за № 888/33859;]
* висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1666-13 наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 липня 2013 року № 667 «Про затвердження форми висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу та Інструкції про порядок його надання»];
* копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, яка видана особі з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, за якою здійснюється догляд.

* довідка про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою про доходи до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів;

Інформація про склад сім’ї заявника зазначається в декларації.

Якщо заявник проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за його задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування).

Якщо особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу проживає за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) заявника, але має інше задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), органи соціального захисту населення з використанням інформаційних систем перевіряють відомості про неотримання заявником допомоги на догляд за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи з інвалідністю.

== Строк призначення допомоги ==
Допомога на догляд '''призначається з місяця звернення''' за допомогою, якщо протягом місяця подані всі необхідні документи. 
'''Рішення''' про призначення допомоги на догляд або про відмову в її наданні '''приймається''' органом соціального захисту населення '''протягом 10 днів''' з дня подання всіх необхідних документів. 
Допомога на догляд призначається '''на шість місяців''' і виплачується щомісяця. 
У разі коли особа, яка здійснює догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, є непрацюючим пенсіонером (особою з інвалідністю), їй призначається допомога на догляд '''на 12 місяців''' на підставі заяви та копії трудової книжки. У разі виникнення обставин, які можуть вплинути на право особи на допомогу, ця особа повинна в десятиденний строк повідомити про такі обставини орган, що проводить виплату допомоги. 
'''''Для продовження виплати допомоги на догляд на наступний строк''''' подаються документи, зазначені вище у переліку, крім висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу у разі, коли строк, на який видано висновок, не зазначено.
== Умови припинення ==
Виплата допомоги на догляд припиняється у разі, коли:
* сталися зміни у складі сім'ї у зв'язку із смертю або зміною місця проживання особи з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу чи особи, якій надається допомога на догляд;
* закінчився строк установлення інвалідності I чи II групи і протягом місяця не підтверджено встановлення групи інвалідності, яка дає право на призначення допомоги на догляд;
* особа з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу перебуває на повному державному утриманні або стаціонарному лікуванні впродовж повного календарного місяця.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких припиняється виплата допомоги на догляд, особи, яким надається допомога, зобов'язані в десятиденний строк повідомити органи, що провадять її виплату.
'''Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.'''
У разі переїзду сім'ї, у складі якої є особа, якій надано допомогу на догляд, в іншу місцевість виплата допомоги за старим місцем проживання припиняється. 
За новим місцем проживання допомога на догляд призначається на підставі документів, зазначених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1192-2000-п у пункті 7 Порядку надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею]. 
'''Рішення органу соціального захисту населення про відмову у призначенні допомоги на догляд може бути оскаржено до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.'''
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України

2024-03-15T10:44:22Z

Svitlana.havrykova: Судова практика: 30 серпня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 332/1267/23 залишив без задоволення касаційну скаргу заявниці, яка посилалась на передчасний висновок судів про відмову у відкритті провадження. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 332/1267/23 (провадження № 61-9021св23) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236222.

=== Нормативна база ===
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302«Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 року №740 «Про затвердження Порядку надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 року № 336 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та членів сімей Захисників і Захисниць України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2020 року № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"]
== Категорії осіб, яким надається статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблого учасника АТО ===
Відповідно до статті 10 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] статус члена сім’ї загиблого учасника АТО поширюється на:

* 1) сім’ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), а також внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;
* сім’ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов’язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов’язаних з антигромадськими проявами;
* сім’ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об’єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім’ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
* сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім’ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.

Дія абзацу четвертого цього пункту не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.

* 2) дружина (чоловік) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, а також дружина (чоловік) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.

На дружин (чоловіків) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя особами з інвалідністю, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті особи з інвалідністю;

* 3) дружина (чоловік), які не одружилися вдруге, батьки, неповнолітні діти померлих учасників бойових дій, партизанів, підпільників, військовослужбовців та учасників війни, які проходили службу у військових підрозділах, частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії в період Другої світової війни та війни 1938-1939 років з імперіалістичною Японією, нагороджених за бойові дії державними нагородами та орденами і медалями колишнього Союзу РСР (крім ювілейних);

* 4) діти померлих учасників бойових дій, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, до закінчення цих закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

=== Перелік осіб, яким надається статус члена сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України ===
Відповідно до ст. '''10-1''' Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать:

1) сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, поліцейських, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

2) сім’ї осіб, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність), та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (у тому числі здійснення волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

3) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

4) сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету, територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

5) сім’ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім’ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

6) сім’ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто належить до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни ===
До членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, ветеранів війни зазначених вище, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
== Порядок отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Для надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, членам сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 Порядку], необхідно подати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) заяву і документи, передбачені пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740] .

ішення про надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймається органами соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання ''у місячний строк'' з дати подання документів. Відсутність документів, визначених пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-п#n8 Порядку], та їх недостовірність є підставою для відмови в наданні статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п’ятому статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статусу сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) '''клопотання про надання статусу сім’ї загиблого''' (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла.

До клопотання '''додаються документи або письмові свідчення''' не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) '''витяг з наказу керівника''' Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) '''висновок судово-медичної експертизи'''.

Члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] , або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого надавати статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб’єкта звернення.

У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб’єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов’язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит орган, уповноважений надавати статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.

Орган соціального захисту населення позбавляє статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, у разі::
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України;

* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України або надання недостовірних даних про особу;

* подання особою заяви про позбавлення її такого статусу.
Рішення органу соціального захисту населення може бути оскаржене в судовому порядку.

Посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України” видається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF#Text Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218).
== Пільги членам сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України ==
Відповідно до статті 15 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12/page Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни та сім’ї загиблих Захисників і Захисниць України надаються такі пільги:
# безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
# безплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
# безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України; '''!!!{Дію пункту 3 частини першої статті 12 зупинено на 2024 рік згідно із Законом № 3460-IX від 09.11.2023} {Дію пункту 3 частини першої статті 12 зупинено на 2023 рік згідно із Законом № 2710-IX від 03.11.2022}!!!'''
# 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
# 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
# 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
# позачерговий безплатний капітальний ремонт власних жилих будинків і першочерговий поточний ремонт жилих будинків і квартир;
# користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
# щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
# першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
# виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
# використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
# переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування в разі ліквідації підприємства, установи, організації;
# позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею ''протягом двох років'' з дня взяття на квартирний облік.Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни і сім'ям загиблих військовослужбовців у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку;
# одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
# першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків, технічне обслуговування та забезпечення стоянками транспортних засобів;
# зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
# позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
# першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
# позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за ветераном війни, в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
# вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів.
Членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Дружинам (чоловікам) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

'''Щороку до Дня Незалежності України''' членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10, статті 10-1 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Пільга щодо вступу до закладів вищої та фахової передвищої освіти, передбачена пунктом 23 цієї статті, надається зазначеним у пункті 1 статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону] дітям учасників бойових дій на території інших держав, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, у підпорядкуванні яких перебувають державні і комунальні заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) чи фахової передвищої освіти, забезпечують безкоштовним харчуванням дітей, на яких поширюється чинність цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону].
== Виплата допомоги на поховання ==
Згідно з п. 4 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/page Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] військові формування, військовослужбовці яких загинули чи померли в період проходження військової служби, подають їх сім'ям і батькам допомогу в проведенні похорону і компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження пам'ятників. Розмір такої допомоги становить п’ять прожиткових мінімумів у розрахунку на місяць на одну особу, установлених законом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (п. 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/829-2000-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 №829]).

Батькам та неповнолітнім дітям, а також дітям з інвалідністю з дитинства (незалежно від їх віку) військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження військової служби, державою виплачується одноразова грошова компенсація в розмірі суми державного страхування військовослужбовців з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
== Одноразова грошова допомога у разі загибелі учасника АТО ==
Відповідно до п. 5 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/336-2016-%D0%BF Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 №336] , одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) осіб, зазначених у підпункті 1пункту 3 цього Порядку, призначається та виплачується членам їх сімей '''''у розмірі 750 прожиткових мінімумів''''', установлених законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому загинули (померли) особи, зазначені у підпункті 1 пункту 3 цього Порядку, рівними частинами. До членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, які мають на це право, належать:
* утриманці загиблого або особи, що пропала безвісти, яким у зв’язку з цим виплачується пенсія;
* батьки;
* один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;
* діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
* діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
* діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти.
Якщо один із членів сім’ї відмовляється від отримання одноразової грошової допомоги, її частина розподіляється між іншими членами сім’ї, які мають право на її отримання, у рівних частинах. Заява про відмову від отримання одноразової грошової допомоги повинна бути нотаріально засвідчена в установленому законодавством порядку.
== Доплата до пенсії родинам загиблих в АТО/ООС ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/674-2020-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2020 № 674 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"] '''встановлено''' що з 1 серпня 2020 р., якщо '''розмір пенсії в разі втрати годувальника '''(з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, установлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) '''у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції,''' забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або смерть яких пов’язана із захистом Батьківщини, а також у членів сім’ї осіб, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, каліцтва, контузії або захворювання, пов’язаних із безпосередньою участю в зазначених заходах, '''не досягає 7800 гривень''', а також якщо розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до допомоги, установлених законодавством) у дитини, якій відповідно до пунктів 3-5 статті 10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] надано статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, не досягає зазначеного розміру, таким особам '''встановлюється адресна допомога до пенсії та державної соціальної допомоги в сумі, що не вистачає до цього розміру'''.

'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2022 р. адресна допомога до пенсії установлюється кожному з непрацездатних батьків, дружині (чоловікові) незалежно від наявності інших членів сім’ї загиблого, померлого (такого, що пропав безвісти).

Якщо зазначені пенсія або державна соціальна допомога призначені на двох і більше членів сім’ї (крім непрацездатних батьків, дружини (чоловіка), адресна допомога встановлюється в сумі, що не вистачає до 6100 гривень, на кожного члена сім’ї.

'''Судова практика:''' 30 серпня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 332/1267/23 залишив без задоволення касаційну скаргу заявниці, яка посилалась на передчасний висновок судів про відмову у відкритті провадження. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 332/1267/23 (провадження № 61-9021св23) можна ознайомитися за посиланням [https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236222. https://reyestr.court.gov.ua/Review/113236222.]

'''Перерахунок пенсії та державної соціальної допомоги, за матеріалами пенсійних (особових) справ, відповідно до Постанови, має забезпечити Міністерство соціальної політики та Пенсійний Фонд України з 1 серпня 2020 року.'''
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎ ]]
[[Категорія: Територіальні органи‎]]

Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати

2024-02-19T15:11:50Z

Svitlana.havrykova: При виплаті зарплати двічі на місяць це має відбуватися з 1 по 15 число та з 16 по 30 (31) число. Таким чином, грaничні строки виплати зарплати – нe пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця, не пізніше 7 чиcла наступного місяця за другу половину.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України «Про індексацію грошових доходів населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

ВІдповідно до статті 10 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:
*Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
*Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
*Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
*Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов'язку виплати заробітної плати.
*У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Поняття, форми та види заробітної плати ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n12 статті 1 Закону України «Про оплату праці»] '''заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Існує дві форми оплати праці: грошова та натуральна. Основною є '''''грошова форма''''', оскільки гроші відіграють роль загального еквівалента.

'''''Натуральна форма''''' заробітної плати використовується переважно як додаткова. Однак в умовах економічного спаду при відсутності готівкових грошей на багатьох підприємствах з працівниками розраховуються виробленою продукцією.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України «Про оплату праці»] встановлює, що заробітна плата працівників у межах України виплачується у грошових знаках, що мають законний обіг на її території. За Конституцією України, як відомо, грошовою одиницею нашої держави є гривня, а тому заробітна плата повинна виплачуватись у гривнях.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n15 стаття 2 Закону України «Про оплату праці»]):'''
# '''''Основна заробітна плата.''''' Це – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
# '''''Додаткова заробітна плата.''''' Це – винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До додаткової заробітної плати включаються також премії за виконання і перевиконання виробничих завдань, виконання акордних завдань, підвищення продуктивності праці, поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності структурної одиниці, економію матеріальних ресурсів та інші виплати, передбачені системою оплати праці.
# '''''Інші заохочувальні та компенсаційні виплати.''''' До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: оплата простоїв не з вини працівника; надбавки і доплати, які не передбачені законодавством; винагорода за підсумками роботи за рік; одноразові заохочення; матеріальна допомога; суми наданих підприємством трудових і соціальних пільг; інші компенсаційні виплати.
'''Можна виділити дві форми оплати праці:'''
# '''''погодинна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифної ставки (окладу) за одну годину;
#
# '''''відрядна''''' – оплата праці, яка залежить від кількості виготовленої продукції, виконаних робіт чи наданих послуг.
Як відрядна, так і погодинна форми оплати праці мають декілька різновидів, які називають '''системами оплати праці:'''

'''''Проста погодинна''''' – розмір заробітної плати залежить від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

'''''Погодинно-преміальна''''' – крім оплати за тарифом, передбачається виплата премії за досягнення високих кількісних і якісних показників. Застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці.

'''''Пряма відрядна''''' – це система, при застосуванні якої заробіток нараховується тільки за виконану роботу (виготовлену продукцію).

'''''Відрядно-преміальна''''' – це система, при якій крім заробітку за відрядними розцінками передбачено премії за перевиконання кількісних і якісних показників.

'''''Відрядно-прогресивна''''' – при цій системі, робота виконана в межах встановлених норм, оплачується за звичайними відрядними розцінками, а частина роботи, виконана понад норм, – за прогресивно-зростаючими розцінками і в залежності від проценту виконання норм.

'''''Акордна''''' – при цій системі, норма і розцінка для виконавця або групи виконавців встановлюється не за кожною окремою операцією, а на весь комплекс робіт.

'''''Відрядна бригадна''''' – це оплата, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою.
== Мінімальна заробітна плата ==
'''Мінімальна заробітна плата –''' це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n19 стаття 3 Закону України «Про оплату праці»]).

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

'''Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.'''

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить '''''доплату до рівня мінімальної заробітної плати''''', яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться '''''доплата до рівня мінімальної заробітної плати'''''.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах '''''неповного робочого часу''''', а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.
== Індексація заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Законом України «Про індексацію грошових доходів населення»] встановлено, що індивідуальна заробітна плата підлягає індексації. В умовах ринкової економіки '''індексація''' є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямована на підтримання купівельної спроможності їх грошових доходів, і дає можливість частково або повністю відшкодувати працівникам подорожчання споживчих товарів і послуг.

'''Індексації підлягають''' грошові доходи громадян, які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення), суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати, годувальника, грошова компенсація при поновленні на роботі, інші виплати, якщо відповідно до законодавства вони здійснюються із середньої заробітної плати.
Підставою для проведення індексації є перевищення індексу цін величини порогу індексації.
{| class="wikitable"
!<code>'''Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».'''</code>
'''<code>Отже протягом 2023 року індексація грошових доходів населення, зокрема, заробітної плати, не здійснюватиметься.</code>'''
|}
Окремо необхідно підкреслити право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою термінів її виплати. Зазначена компенсація проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги. Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1427-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати»] сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період її невиплати.
== Порядок і строки виплати заробітної плати ==
Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 статті 115 КЗпП України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 статті 24 Закону України «Про оплату праці»].

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але '''не рідше двох разів на місяць''' через проміжок часу, що ''не перевищує шістнадцяти календарних днів'', та ''не пізніше семи днів'' після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. При виплаті зарплати двічі на місяць це має відбуватися з 1 по 15 число та з 16 по 30 (31) число. Таким чином, грaничні строки виплати зарплати – нe пізніше 22 числа за першу половину поточного місяця, не пізніше 7 чиcла наступного місяця за другу половину.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується '''напередодні'''.

'''Розмір заробітної плати за першу половину місяця''' визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором.

Конкретні дні і строки виплати заробітної плати повинні встановлюватись в колективному договорі із зазначенням чисел, які, як правило, є однаковими для всіх місяців (4 і 19; 5 і 20 тощо). Строки можуть встановлюватися і коротші, ніж передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n691 частиною першою статті 115 КЗпП України]. Немає правових перешкод для виплати заробітної плати подекадно, потижнево.

'''Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки''' виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Отже, якщо перший день відпустки - це 15 число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11 число. Слід, однак, враховувати, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 частини першої статті 21 Закону України "Про відпустки"] у зазначений строк повинна виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток. Тільки умови оплати відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років визначаються законодавством про соціальне страхування.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається '''право на компенсацію''' відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2050-14 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"].

'''''Компенсація за затримку виплати заробітної плати виплачується''''' незалежно від вини власника. Але вина працівника в затримці виплати заробітної плати (неодержання ним заробітної плати з власної недбалості тощо) виключає виплату компенсації.

Компенсація виплачується при затримці виплати заробітної плати на календарний місяць і більше. Сума компенсації розраховується шляхом множення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції за період затримки виплати.

При визначенні індексу інфляції за період затримки виплати не враховується індекс інфляції місяця, за який нарахована затримана заробітна плата, а також індекс інфляції місяця, що передує тому місяцю, у якому виплачується заборгованість по заробітній платі. Природно, не може враховуватися й індекс інфляції того місяця, в якому провадиться виплата заборгованості по заробітній платі.

Якщо затримана виплата заробітної плати за кілька місяців, сума компенсації розраховується на основі суми заборгованості за кожен місяць окремо.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 Стаття 23 Закону України "Про оплату праці"] встановлює '''форми виплати заробітної плати'''. Вона виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України, тобто в гривнях. Законодавство про валютне регулювання і валютний контроль виключає використання іноземної валюти для виплати заробітної плати.

Виплачувати заробітну плату у вигляді боргових розписок, видачі зобов'язань або в будь-якій іншій формі заборонено ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 частина перша статті 23 Закону України "Про оплату праці"]). Допускається видача заробітної плати чеками в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України. Але до цього часу такий порядок не встановлений.

За особистою згодою працівника '''''виплата заробітної плати може здійснюватися''''' через установи банків або поштовими переказами на вказаний працівником рахунок або вказану працівником адресу ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 частина п'ята статті 24 Закону України "Про оплату праці"]). Оскільки в законі не міститься будь-яких обмежень, рахунок не обов'язково повинен бути відкритий на ім'я працівника. Оплата послуг банку щодо перерахування коштів або послуг пошти щодо їх переказу провадиться обов'язково за рахунок власника.

'''''Виплата заробітної плати натурою''''' допускається лише частково у розмірі, що не перевищує 30 відсотків нарахованої за місяць ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n121 стаття 23 Закону України "Про оплату праці"]). Це допускається в тих галузях і за тими професіями, де така оплата є бажаною для працівників або звичайною або бажаною для працівників(наприклад, у сільському господарстві), якщо це передбачено колективним договором.

'''Виплата заробітної плати провадиться за місцем роботи.''' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n126 Частина четверта статті 24 Закону України "Про оплату праці"] спеціально забороняє здійснювати виплату заробітної плати в магазинах роздрібної торгівлі, в питних і розважальних закладах, за винятком заробітної плати працівникам цих закладів, що відповідає міжнародним договорам України.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n136 Стаття 25 Закону України "Про оплату праці"] формулює '''заборону будь-яким способом обмежувати право працівників вільно розпоряджатися своєю заробітною платою''', що не зачіпає встановлених законодавством правил про утримання із заробітної плати. Спеціально забороняються утримання з заробітної плати, метою яких є пряма чи непряма сплата працівником винагороди власникові чи будь-якому посереднику за одержання чи збереження роботи. 
[[Категорія: Оплата праці]]
[[Категорія: Трудове право]]

Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

2024-01-05T15:42:28Z

Svitlana.havrykova: ЄВідновлення: як отримати житловий сертифікат та придбати нове житло

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n3 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]

== Правове регулювання з 24.02.2022 ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.] Цей Порядок встановлює '''''процедуру визначення шкоди та збитків''''', завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, '''починаючи з 19 лютого 2014 року'''. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади доручено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

З метою '''''збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно''''' громадян України внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постановою кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] затверджено '''Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"'''.
Дана компенсація має цільове призначення та '''''надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту''''' самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за наступних умов:
* об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні"];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text переліку територій], на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* компенсація повинна бути використана лише на ремонтні роботи, які не були проведені на дату складення чек-листа, крім випадків проведення протиаварійних робіт чи невідкладних консерваційних робіт.

22 травня 2023 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі – Закон), який '''''визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій''''', терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, ''з дня набрання чинності'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022], а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто має право на отримання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 статті 2 Закону] отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна є:
* фізичні особи - громадяни України, які є:
# власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
# замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження/знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об'єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об'єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об'єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
# особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об'єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна (складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт);
# членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або за знищені об'єкти нерухомого майна;
# спадкоємцями осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 підпунктами "а" - "ґ" пункту 1 частини першої статті 2 Закону].
* об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
'''''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''''
# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2.

=== Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n46 статті 3 Закону] для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна''', до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

♦ в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

♦ у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
У разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
Подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється ''незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
!Знищений об'єкт нерухомого майна
!Документи, які додаються до заяви про надання компенсації
|-
|
* квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна
|копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)
|-
|
* будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт
|копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт
|-
|
* ''у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва'':

будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
|копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт.
копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт
|-
|
* щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 пунктом 4 частини першої статті 1 Закону], але не оформили право власності на нього
|копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість
|-
| colspan="2" |
* копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності)
|}
Вказані документи засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 частина сьома статті 4 Закону]).

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого ''майна може бути подана за відсутності вищезазначених документів'', внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

'''Строк розгляду заяви''' про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій''' або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

'''Важливо!''' ''До заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації,] інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:''

# ''квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;''
# ''об'єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;''
# ''складових частини об'єктів, визначених абзацом третім цього пункту (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
|[[Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій|Подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]]
|}
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту '''протягом п'яти календарних днів з дня прийняття''' Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n111 частина сьома статті 6 Закону])
[[Файл:050123.jpg|міні]]

=== Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n147 Стаття 8 Закону] визначає розмір компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та порядок її використання. Компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:

♦ '''''надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок''''' отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. На ці грошові кошти, не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

♦ '''''фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку''''' (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

'''Розмір компенсації''' за знищений об'єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об'єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна. Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

'''''Отримувач компенсації не має права відчужувати''''' квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, '''''протягом п'яти років'''''.

''Одночасно з наданням грошової компенсації'' за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання,'''''отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна''''', завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

''Право власності отримувача'' компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна ''припиняється у зв'язку з його знищенням''. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

'''Пріорітетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають''':

* учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
* багатодітні сім'ї;
* особи з інвалідністю I та II груп.

Якщо особа має пріоритетне право на отримання компенсації ''за більше ніж один знищений об'єкт нерухомого майна'', таке ''пріоритетне право поширюється на один знищений об'єкт нерухомого майна'' на вибір отримувача компенсації.

=== Компенсація за пошкоджені об'єкти нерухомого майна ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n194 до статті 10 Закону] компенсація '''за пошкоджений об'єкт нерухомого майна''' надається шляхом виконання робіт, пов'язаних з будівництвом, на пошкодженому об'єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] електронна публічна послуга '''«єВідновлення»''' це послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на '''підставі заяви, поданої в електронній формі''' '''до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія''', зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем такої компенсації є фізична особа''':

* яка досягла 18-річного віку;
* громадянин України;
* є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено.

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має''':

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n147 частиною першою статті 10], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 частиною першою статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";]
* особа призвана на військову службу за призовом під час мобілізації,на особливий період;
* особа з інвалідністю І та ІІ групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

Компенсація надається '''для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації''' або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути використана протягом 12 місяців з дня отримання, за умови, що:

# об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”;
# об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
# відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
# на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи.

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт '''не може бути більший, ніж 200 тис. гривень'''.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації передбачені додатком 1 до Порядку надання компенсації.

Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк” (пункт 19 Порядку надання компенсації). За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''Забороняється:'''''

- перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- зняття готівки із спеціального рахунка.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, передбачених цим Порядком надання компенсації.

'''Для отримання компенсації необхідно:'''

* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:

- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;

* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:

- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;

* вказати про відсутність обмежень, встановлених пунктом 4 Порядку надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.

Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання (абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації). Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».

== Правове регулювання до 24.02.2022 ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"] (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
#
=== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ===
'''Грошова допомога надається постраждалим''', житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

'''Грошова компенсація надається постраждалим,''' які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"].

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває ''у спільній частковій власності кількох постраждалих'', документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є''' одноразовими'''. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

''Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України]. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:''
* на забезпечення за рахунок держави житлом;
* оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно); 
* одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
=== Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла ===
Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акта обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акта обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на'' підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.''

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.
==== Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації ====
Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
=== Розмір грошової допомоги ===
* ''Розмір грошової допомоги'' постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

* ''Розмір грошової компенсації'' постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).
Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

- виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

- часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.
=== Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації ===
Рішення про надання постраждалим '''грошової допомоги''' та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання '''грошової компенсації''' приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
==== Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації ====
'''Для отримання грошової допомоги постраждалі''' подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
* заяву;
* довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).
'''Для отримання грошової компенсації''', а також '''для проведення обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації''' заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
* заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947];
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
* інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.
===== Додаткові документи =====
З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих '''додатково подають''' органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів '''інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням''', які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
==== Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації ====
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають ''у п’ятиденний строк з дня подання документів'', а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим ''грошової допомоги'', що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія'' протягом 15 робочих днів'' з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації.
Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із заначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії.

Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.
=== Строки виплати грошової допомоги/компенсації ===
* Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків,'' надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.''
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.
=== Судова практика ===
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236 242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712 242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447 229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982 219/1997/20]).

Крім того, у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19] Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах.
Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.

Постанова Великої Палати Верховного Суду 12 травня 2022 року у справі '''№ 635/6172/17:«Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача».'''
=== Звернення до Європейського суду з прав людини ===
Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).

'''Див. також:''' Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].

'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Корисні посилання ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
*[https://r2p.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/Sudova_praktyka_UKR.pdf Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО]
* [https://zmina.info/instructions/jiak_otrimati_kompensacijiu_za_zrujnovane_majno_v_zoni_atooos__instrukcijia_/ Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС]
* [https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Pravo-vlasnosti-v-umovakh-zbroynoho-konfliktu.pdf?fbclid=IwAR2zemQabkNl2Q4tQYyQxp2oIiDK6PbamlRm65z3-gvQf2BoIS5RyLwndy8 Звіт Української Гельсінської спілки з прав людини "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту"]
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини]]
* [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Файл:050123.jpg

2024-01-05T15:41:09Z

Svitlana.havrykova:

ЄВідновлення

Визначення розміру аліментів на дитину

2024-01-05T15:32:42Z

Svitlana.havrykova: У 2024 році прожитковий мінімум на дітей становить: віком до 6 років: з 1 січня 2024 року - 2563 гривні віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2024 року - 3196 гривні Див. додатково Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]''(дію Закону зупинено на 2024 рік)''
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"]
== Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку ==
=== Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника ===
[[Файл:30689045 415920435520058 3801753404227120214 n.png|200px|thumb|right|Як оформити аліменти?]]
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України] (''стаття 187'') передбачено '''добровільний спосіб''' виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються '''не пізніше триденного строку''' від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків '''аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії,''' а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.
=== Договір про сплату аліментів на дитину ===
Батьки мають право укласти '''договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати'''.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

'''Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.'''

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Див. додатково [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину]]
== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.
=== Спосіб стягнення аліментів ===
'''За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):
# '''у частці від доходу матері, батька дитини''';
# '''у твердій грошовій сумі'''.
'''Спосіб стягнення аліментів''', визначений рішенням суду, може '''бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.'''
== Розмір аліментів на дитину ==
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

'''Мінімальний гарантований розмір''' аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а '''мінімальний рекомендований розмір''' аліментів на одну дитину - розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (''частина друга і третя статті 182'' [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).
=== Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів ===
'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 182 Сімейного кодексу України] при визначенні розміру аліментів суд ураховує:'''
# стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
# стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
# наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
# наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
# доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
# інші обставини, що мають істотне значення.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. ''' Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.'''
''Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції)''

'''Дана правова позиція міститься в [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]'''
|}
=== Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини ===
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:
* на одну дитину - однієї чверті,
* на двох дітей - однієї третини,
* на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
=== Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі ===
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»] ''(дію Закону зупинено на 2023 рік)'', якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, '''має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.'''
=== Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ===
У 2024 році прожитковий мінімум на дітей становить:
{| class="wikitable"
|-
| віком '''до 6 років''':||
* з 1 січня 2024 року - '''2563 гривні'''
|-
| віком '''від 6 до 18 років''':||
* з 1 січня 2024 року - 3196 '''гривні'''
|}
Див. додатково [[Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі]]

'''УВАГА!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»] зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»], відповідна норма закріплена у п. 3 Прикінцевих положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%BE+%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E#w2_1 Закону].
== Доходи з яких утримуються аліменти ==
При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: '''основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди''' та інші доходи, визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146] (далі - Перелік).

'''Дохід від продажу нерухомого майна не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів''' таку позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 постанові від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19)]. Висновок Верховного Суду, що викладеній в цій Постанові звучить так - виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку.
Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 16.11.2022 року набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/146-93-п#Text Переліку], відповідно до яких '''з військовослужбовців''' Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони '''''утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.'''''
|}
== [[Зміна розміру аліментів, що стягуються на утримання дитини|Можливість зміни розміру аліментів на дитину]] ==
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним Кодексом України].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Статтею 192 Сімейного кодексу України] передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s постанова Верховного суду від 16.09.2020, справа № 565/2017/19]).
== Припинення права на аліменти на дитину ==
Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).
В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується в подальшому самостійно утримувати її. У випадку невиконання такого обов'язку, договір про передачу права власності на нерухоме майно може бути розірваний в судовому порядку за позовом відчужувача. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/86607305 Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91680574?fbclid=IwAR2SUZhJUvcTYkzkqU7p4Uh3EY4pYVkD6U3lmCO-Dl9L6o2YeLFQ-ABLT4s Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2017/19]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94666367 Постанова Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц]
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються

2023-12-12T13:45:35Z

Svitlana.havrykova: Проєкт Закону передбачає такі штрафи за порушення: Для фізичних осіб: 8500 - 17000 грн; в разі повторного порушення: 17000 - 34000 грн. Для субʼєктів господарювання: 51000 - 102000 грн; в разі повторного порушення: 170000 - 340000 грн. Випадки, які не є порушенням комендантської години: якщо особа прямує до/з укриттів під час повітряної тривоги; супроводжує поранених, важкохворих; здійснює заходи з евакуації населення або рятування майна; надає медичну (домедичну) допомогу; перебуває в ст

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1967 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 року № 573 "Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан»]
== Загальна інформація ==
Визначення терміну '''комендантська година''' міститься у пункті 5 частини першої статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], а саме – це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування здійснюється '''лише за наявності реальної загрози життю і безпеці осіб, інтересам суспільства або держави,''' а також для забезпечення громадського порядку.
== Порядок введення ==
Порядок введення комендантської години встановлюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573-2020-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану».]

'''Комендантська година та встановлення спеціального режиму світломаскування запроваджується шляхом видання наказу військовим командуванням або військовою адміністрацією '''(у разі її утворення), який доводиться до відома військових адміністрацій (у разі їх утворення) або ради оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Мінекономіки, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, МОЗ, МЗС, АТ «Українська залізниця», відповідних органів Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС, військових командувань, з’єднань, військових частин Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Зазначеним наказом призначається комендант, визначаються час, протягом якого діють комендантська година та спеціальний режим світломаскування, межі території їх запровадження, способи здійснення заходів щодо підтримання правопорядку, порядок руху залізничного, автомобільного, морського, річкового, повітряного транспорту, порядок створення, функціювання і місцезнаходження комендатури та її склад.

Накази військового командування та військової адміністрації (у разі її утворення) про запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування доводяться до відома підприємств, установ, організацій та населення сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або радами оборони Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та через засоби масової інформації.
== Обмеження, які діють під час комендантської години ==
[[Файл:Комендантська година.jpg|міні]]
'''На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів.'''
Без перепусток під час комендантської години на вулицях та в інших громадських місцях дозволено перебування та рух транспортних засобів Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Національної поліції, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС а також транспортним засобам спеціалізованого призначення, які виконують невідкладне службове завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

'''ВАЖЛИВО!''' Під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування продовжують виконувати свої завдання Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС.

Також особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення, затримуються в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.
== Перепустки ==
'''Перепустка є документом, що видається в комендатурі із обов’язковим зазначенням строку дії.'''

Таку перепустку необхідно пред’являти:
* громадянином України разом із документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або її спеціальний статус;
* військовослужбовцем Збройних Сил, Держспецтрансслужби, Національної гвардії, Держприкордонслужби, поліцейським Національної поліції, військовослужбовцем та працівником СБУ, працівником ДФС, ДМС, ДСНС разом із службовим посвідченням;
* іноземцем або особою без громадянства разом із паспортним документом іноземця та документом, що підтверджує законність перебування на території України.
'''Перепустки, видані комендатурою, дійсні тільки в межах території, де запроваджено комендантську годину!'''

Облік таких перепусток також ведеться комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
== Контроль за дотриманням комендантської години ==
'''Контроль за дотриманням особами комендантської години та спеціального режиму світломаскування здійснюється патрулями, які підпорядковуються коменданту.'''

Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
== Повноваження патрулів ==
'''Патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право:'''
* затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
* перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, або паспортні документи іноземця, особи без громадянства, документи, що підтверджують законність перебування на території України, та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться;
* вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення, і передавати їх органам або підрозділам Національної поліції;
* тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування або пересування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об’єктів, евакуйовувати транспортні засоби;
* входити (проникати) на територію та у приміщення підприємств, установ і організацій, у житлові та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров’ю осіб;
* використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям, за винятком транспортних засобів іноземних консульських установ чи представництв міжнародних організацій, для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, що підозрюються у вчиненні злочину, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги, проїзду до місця злочину;
* застосовувати відповідно до законодавства заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.
'''Що загрожує порушникам'''

Особи, які вчинили кримінальні та адміністративні правопорушення затримуються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом України про адміністративні правопорушення.]

Проєкт Закону передбачає такі штрафи за порушення:

'''Для фізичних осіб:'''

* 8500 - 17000 грн;
* в разі повторного порушення: 17000 - 34000 грн.

'''Для субʼєктів господарювання:'''

* 51000 - 102000 грн;
* в разі повторного порушення: 170000 - 340000 грн.

'''Випадки, які не є порушенням комендантської години:'''

* якщо особа прямує до/з укриттів під час повітряної тривоги;
* супроводжує поранених, важкохворих;
* здійснює заходи з евакуації населення або рятування майна;
* надає медичну (домедичну) допомогу;
* перебуває в стані крайньої необхідності.

Таким чином, порушення комендантської години буде підставою для накладення штрафу у доволі великому розмірі.

Якщо людина в заборонений час – протягом комендантської години – перебуває на вулиці, то комендантський патруль має право її затримати, перевірити в неї наявність документів, які б давали право на перебування на вулиці, чи підтвердити обставину про відсутність таких документів у даної особи, а також встановити причину порушення комендантської години.

За '''непокору''' законному розпорядженню або вимозі патруля на порушника може бути накладено стягнення відповідно до статті 185 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення.]

Якщо порушник комендантської години чинить '''опір''', його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності за статтею 342 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103795269 Постанова Радомишльського районного суду Житомирської області від 30 березня 2022 року у справі № 289/518/22]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105347792 Постанова Шацького районного суду Волинської області від 20 липня 2022 року у справі № 170/259/22]
== Див. також ==
* [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження]]
* [[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
* [[Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського]]
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
* [[Обставини, що виключають адміністративну відповідальність]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Президент України]]
[[Категорія:Верховна Рада України]]
[[Категорія:Кабінет Міністрів України]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період

2023-12-07T12:54:51Z

Svitlana.havrykova: У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
*
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
== Загальні положення ==
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізацію]] (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац тринадцятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#top Закону України "Про оборону України"]).
== Соціальні гарантії військовослужбовців ==
Законом України «[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (далі - Закону) передбачено соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період.

Стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону] передбачає, що забезпечення виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону], інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, мають переважне право на укладення [[Укладення контрактів про проходження державної служби|контракту]] [[Укладення контрактів про проходження державної служби|на проходження військової служби]] після завершення особливого періоду (пункт 6 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n68 Закону]).

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] або до моменту прийняття рішення про демобілізацію надання військовослужбовцям щорічних основних відпусток здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу (пункт 17 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 Закону]).

В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу (пункт 18 статті 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 Закону]).

Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються (пункт 15 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n245 Закону]).

Крім того, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову (частина третя статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 Кодексу законів про працю України]).
== Грошове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей ==
Членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців (пункт 61 статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n353 Закону]).

Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців.

Крім того, пунктом 25 підрозділу 10 розділу ХХ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] передбачено, що самозайняті особи (фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з [[Податок на доходи фізичних осіб|податку на доходи фізичних осіб]], а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з [[Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)|єдиного податку]].

== Медичне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 статті 11 Закону] '''військовослужбовці:'''

* мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я (під час призову на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори);
* на надання медичної допомоги державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів за відсутності за місцем проходження військової служби, зборів або за місцем проживання військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках;
* мають право на безоплатну психологічну допомогу особам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах;
* стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) після їх звільнення;
* які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни мають право на безоплатну психологічну допомогу;
* які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації у період дії воєнного стану можуть бути направлені для надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України;
* мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України (безоплатно відповідно до висновку військово-лікарської комісії після стаціонарного лікування в госпіталі);
* за наявності медичних показань забезпечуються безоплатним санаторно-курортним лікуванням (військовослужбовці строкової військової служби, курсанти (слухачі) вищих військових навчальних закладів та курсанти вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, навчальних центрів (частин), військовослужбовці-жінки)
* мають право на позачергове одержання путівок до санаторно-курортних та оздоровчих закладів (які отримали захворювання, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби, після лікування у військово-медичному закладі охорони здоров'я);
* першочергове надання путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу (зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам).

'''члени сімей:'''

* осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України мають право на безоплатну психологічну допомогу;
* за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я;
* мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років);
* мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - особи з інвалідністю з дитинства (якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів).

== Пенсійне забезпечення військовослужбовців ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] гарантує виплату пенсій пенсіонерам, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період на час такої служби.

Статтями 10,15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] передбачено, що на сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України поширюються пільги, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
== Див. також ==
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
* [[Грошове забезпечення сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками та безвісно відсутніх]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Перехід права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно

2023-11-08T09:16:50Z

Svitlana.havrykova: Постанова Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі №804/7861/16, детальніше, - https://reyestr.court.gov.ua/Review/114369519 «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняєт

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-IX#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об'єкта нерухомості"]
== Оформлення речових прав на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають '''з моменту державної реєстрації цих прав'''.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text до ст. 126 Земельного кодексу України] право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"].

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, зокрема, на земельну ділянку, '''здійснюється державним реєстратором речових прав на нерухоме майно''' після подання відповідних документів, які підтверджують право особи на реєстрацію даної земельної ділянки. Тобто внаслідок проведення таких реєстраційних дій речове право набувається, змінюється або припиняється. Окрім того, державна реєстрація прав на земельну ділянку може здійснюватись безпосередньо '''нотаріусом,''' який укладає договір щодо набуття або припинення права власності на земельну ділянку.

Отож, для реєстрації права власності, або іншого права користування, на земельну ділянку особі необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг із '''пакетом документів, який включає в себе:'''
# витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК);
# копію та оригінал паспорту заявника;
# копію та оригінал РНОКПП (ідентифікаційного коду);
# підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 2022 р. - це 248,10 грн.);
# документ - підстава виникнення права на ділянку (договір купівлі-продажу (дарування, міни і т.і.), рішення суду, свідоцтво на спадщину, тощо);
# довіреність, якщо документи подаються представником (нотаріально засвідчена, якщо від фізичної особи);
# оригінал та копію паспорту, ідентифікаційного номеру представника, якщо документи подаються представником.
Важливо також те, що витяг з Державного земельного кадастру (ДЗК) не має потреби подавати у випадку, коли документи, які є підставою виникнення, переходу чи припинення права власності або інших прав, містять в собі інформацію про кадастровий номер.

Після здійснення усіх реєстраційних дій державним реєстратором або нотаріусом особа отримує '''витяг про державну реєстрацію її права.'''
== Загальні положення про перехід права на земельну ділянку ==
Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає '''''принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди''''', який закріплений у загальному вигляді в законі, та знаходить свій вияв у положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 Земельного кодексу України].

Так, відповідно до цих статтей, до особи, яка набула право власності, на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної,комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача( попереднього власника) такого об’єкта до набувача такого об’єкта без зміни її цільового призначення.У разі якщо відчужувачу( попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку.

'''Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.'''

'''Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.'''

Виходячи з цього, логічним є наступне положення: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Отже, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування ''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80427441 (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).]''<blockquote>'''УВАГА!''' Набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду та перехід права на земельну ділянку –це два окремі правочини. </blockquote>'''''Щодо договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду''''', то істотною умовою його укладення є наявність кадастрового номера земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на жилий будинок, будівлю або споруду.
Виходячи з цього, не можна продати жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастрового номера. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України:] У разі набуття окремої частки у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва, що перебував у приватній власності її попереднього власника, право власності на земельну ділянку, на якій розміщений такий об’єкт, одночасно переходить до набувача пропорційно до його частки у праві спільної власності на такий об’єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо попередньому власнику у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому розмірі.

'''''Щодо договору про перехід права на земельну ділянку''''', то тут варто звернути увагу на те, що особи, які набули права власності на будівлю чи споруду стають власниками чи користувачами земельної ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Варто зазначити, що відсутність права власності чи договору оренди на земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер, не є перешкодою в укладенні договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на такій земельній ділянці. Проте, в такому випадку не діятиме згадане вище положення про перехід до нового власника права власності, права користування на земельну ділянку в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача), оскільки попередній власник жилого будинку, будівлі або споруди не мав жодних прав на земельну ділянку. Саме така позиція міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89345588 Постанові Верховного Суду України у справі №127/10011/18].
== Окремі положення щодо договору оренди землі під час переходу права на земельну ділянку ==
Враховуючи непоодиноку практику Верховного Суду щодо переходу права на земельну ділянку при переході права власності на нерухоме майно в розмірі укладеного договору оренди землі, варто звернути уваги на певні юридичні аспекти.

По-перше, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text ст. 7 Закону України "Про оренду землі"] договір оренди земельної ділянки при цьому не перестає діяти, а право оренди продовжує існувати у тому ж обсязі та на тих же умовах, що й до відчуження нерухомості. Змінюються лише дані про особу орендаря. Водночас факт державної реєстрації змін про особу орендаря не впливає на вже зареєстроване право оренди: не змінює і не припиняє його. Новий власник будівлі може ініціювати внесення таких змін для уникнення спірних ситуацій з орендодавцем землі або з іншою метою, коли відомості про нього як орендаря необхідні для широкого загалу.

У розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки. Відповідно, новий власник об'єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов'язанні. Право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для здійснення проекту на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі на умовах концесії, переходить до нового приватного партнера, концесіонера у разі зміни приватного партнера, концесіонера.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №910/20774/17.

При цьому Верховний Суд наголошує, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі. ( [https://protocol.ua/ru/postanova_kgs_vp_vid_27_02_2019_roku_u_spravi_913_661_17/ Постанова КГС ВП від 27.02.2019 року у справі №913/661/17] )

Також варто наголосити на постанові [https://protocol.ua/ua/pokupets_neruhomosti_yaka_roztashovana_na_orendovaniy_z_d_avtomatichno_nabuvae_obov_yazku_splachuvati_orendnu_platu_na_umovah_dogovoru_orendi_z_d/ КГС ВС від 27.02.2019 року у справі № 913/661/17], яка передбачає положення щодо сплати орендної плати за договором оренди землі. Зокрема, покупець, який придбав нерухомість, автоматично набуває обов’язку сплачувати орендну плату на умовах договору оренди землі, укладеного із продавцем попри відсутність додаткової угоди про заміну сторони в зобов’язанні (!!!)
== Судова практика ==
У даній категорії справ, варто звернути увагу на постанову [https://protocol.ua/ua/vsu_zgidno_printsipu_tsilisnosti_zemelnoi_dilyanki_iz_budivleyu_yaka_na_niy_roztashovana_pravo_osobi_na_koristuvannya_z_d_nezalegno_vid_ii_rozmiriv/#:~:text=%D0%97%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20120%20%D0%97%D0%9A%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8,%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8. ВСУ у справі за № 6-2225 цс16]. Зокрема, правова позиція Верховного Суду України закріплює наступне. За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 377 ЦК України] до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 120 ЗК України] (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки.
У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

При переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.

При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об’єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об’єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] у поєднанні з нормою статті 125 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1021 ЗК України] слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об’єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об’єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об’єкта права власності.

[https://verdictum.ligazakon.net/document/90774898?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.85125850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Ухвала від 30.07.2020 № 910/32643/15 Верховний Суд. Касаційний господарський суд]

[https://verdictum.ligazakon.net/document/81139165?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.84453850.238119432.1612953015-665374435.1600152972 Постанова від 03.04.2019 № 921/158/18 Верховний Суд. Велика Палата]

Постанова Верховного Суду від 23.10.2023 року по справі №804/7861/16, детальніше, - https://reyestr.court.gov.ua/Review/114369519 «Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що особа, яка набула права власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно. Зміна орендаря відбувається в силу прямої вказівки закону. Зобов`язання зі сплати орендної плати автоматично виникає в нового власника об`єкта нерухомості з моменту набуття ним права власності на такий об`єкт. У разі відчуження частини об`єкта нерухомості, що розташований на орендованій земельній ділянці: - відбувається заміна орендаря за договором оренди земельної ділянки з попереднього на нового власника об`єкта нерухомості щодо відповідної частини земельної ділянки; - так само до нового власника об`єкта нерухомості переходить обов`язок сплачувати орендну плату за землю у відповідній пропорційній частині. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2020 у справі №802/4133/15-а, від 14.02.2023 у справі № 803/847/17, від 19.06.2018 у справі №922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17 та від 18.04.2019 у справі №913/210/18, але не виключно.»
[[Категорія:Земельне право]]

Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

2023-10-26T14:16:25Z

Svitlana.havrykova: Постанова Великої Палати Верховного Суду 12 травня 2022 року у справі № 635/6172/17: «Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача».

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n3 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]

== Правове регулювання з 24.02.2022 ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.] Цей Порядок встановлює '''''процедуру визначення шкоди та збитків''''', завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, '''починаючи з 19 лютого 2014 року'''. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади доручено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

З метою '''''збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно''''' громадян України внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постановою кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] затверджено '''Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"'''.
Дана компенсація має цільове призначення та '''''надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту''''' самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за наступних умов:
* об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні"];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text переліку територій], на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
* компенсація повинна бути використана лише на ремонтні роботи, які не були проведені на дату складення чек-листа, крім випадків проведення протиаварійних робіт чи невідкладних консерваційних робіт.

22 травня 2023 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі – Закон), який '''''визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій''''', терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, ''з дня набрання чинності'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022], а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто має право на отримання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 статті 2 Закону] отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна є:
* фізичні особи - громадяни України, які є:
# власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
# замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження/знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об'єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об'єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об'єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
# особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об'єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна (складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт);
# членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або за знищені об'єкти нерухомого майна;
# спадкоємцями осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 підпунктами "а" - "ґ" пункту 1 частини першої статті 2 Закону].
* об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
'''''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''''
# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2.

=== Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n46 статті 3 Закону] для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна''', до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

♦ в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

♦ у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
У разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
Подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється ''незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
!Знищений об'єкт нерухомого майна
!Документи, які додаються до заяви про надання компенсації
|-
|
* квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна
|копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)
|-
|
* будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт
|копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт
|-
|
* ''у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва'':

будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
|копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт.
копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт
|-
|
* щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 пунктом 4 частини першої статті 1 Закону], але не оформили право власності на нього
|копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість
|-
| colspan="2" |
* копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності)
|}
Вказані документи засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 частина сьома статті 4 Закону]).

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого ''майна може бути подана за відсутності вищезазначених документів'', внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

'''Строк розгляду заяви''' про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій''' або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

'''Важливо!''' ''До заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації,] інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:''

# ''квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;''
# ''об'єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;''
# ''складових частини об'єктів, визначених абзацом третім цього пункту (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
|[[Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій|Подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]]
|}
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту '''протягом п'яти календарних днів з дня прийняття''' Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n111 частина сьома статті 6 Закону])

=== Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n147 Стаття 8 Закону] визначає розмір компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та порядок її використання. Компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:

♦ '''''надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок''''' отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. На ці грошові кошти, не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

♦ '''''фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку''''' (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

'''Розмір компенсації''' за знищений об'єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об'єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна. Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

'''''Отримувач компенсації не має права відчужувати''''' квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, '''''протягом п'яти років'''''.

''Одночасно з наданням грошової компенсації'' за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання,'''''отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна''''', завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

''Право власності отримувача'' компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна ''припиняється у зв'язку з його знищенням''. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

'''Пріорітетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають''':

* учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
* багатодітні сім'ї;
* особи з інвалідністю I та II груп.

Якщо особа має пріоритетне право на отримання компенсації ''за більше ніж один знищений об'єкт нерухомого майна'', таке ''пріоритетне право поширюється на один знищений об'єкт нерухомого майна'' на вибір отримувача компенсації.

=== Компенсація за пошкоджені об'єкти нерухомого майна ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n194 до статті 10 Закону] компенсація '''за пошкоджений об'єкт нерухомого майна''' надається шляхом виконання робіт, пов'язаних з будівництвом, на пошкодженому об'єкті нерухомого майна з метою його відновлення (у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт) та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт. Порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] електронна публічна послуга '''«єВідновлення»''' це послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на '''підставі заяви, поданої в електронній формі''' '''до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія''', зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем такої компенсації є фізична особа''':

* яка досягла 18-річного віку;
* громадянин України;
* є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено.

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має''':

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n147 частиною першою статті 10], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 частиною першою статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";]
* особа призвана на військову службу за призовом під час мобілізації,на особливий період;
* особа з інвалідністю І та ІІ групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

Компенсація надається '''для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації''' або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути використана протягом 12 місяців з дня отримання, за умови, що:

# об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”;
# об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
# відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
# на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи.

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт '''не може бути більший, ніж 200 тис. гривень'''.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації передбачені додатком 1 до Порядку надання компенсації.

Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк” (пункт 19 Порядку надання компенсації). За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

'''''Забороняється:'''''

- перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- зняття готівки із спеціального рахунка.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, передбачених цим Порядком надання компенсації.

'''Для отримання компенсації необхідно:'''

* установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;
* подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;
* переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;
* відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі — спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії, та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія;
* обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;
* формувати заяву, яка повинна містити такі дані:

- прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

- дата народження;

- контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків;

- номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

- адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;

- відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;

* надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:

- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;

* вказати про відсутність обмежень, встановлених пунктом 4 Порядку надання компенсації;

* отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

* у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.

Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання (абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації). Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».

== Правове регулювання до 24.02.2022 ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"] (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
#
=== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ===
'''Грошова допомога надається постраждалим''', житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

'''Грошова компенсація надається постраждалим,''' які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"].

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває ''у спільній частковій власності кількох постраждалих'', документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є''' одноразовими'''. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

''Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України]. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:''
* на забезпечення за рахунок держави житлом;
* оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно); 
* одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
=== Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла ===
Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акта обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акта обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на'' підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.''

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.
==== Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації ====
Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
=== Розмір грошової допомоги ===
* ''Розмір грошової допомоги'' постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

* ''Розмір грошової компенсації'' постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).
Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

- виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

- часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.
=== Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації ===
Рішення про надання постраждалим '''грошової допомоги''' та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання '''грошової компенсації''' приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
==== Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації ====
'''Для отримання грошової допомоги постраждалі''' подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
* заяву;
* довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).
'''Для отримання грошової компенсації''', а також '''для проведення обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації''' заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
* заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947];
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
* інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.
===== Додаткові документи =====
З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих '''додатково подають''' органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів '''інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням''', які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
==== Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації ====
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають ''у п’ятиденний строк з дня подання документів'', а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим ''грошової допомоги'', що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія'' протягом 15 робочих днів'' з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації.
Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із заначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії.

Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.
=== Строки виплати грошової допомоги/компенсації ===
* Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків,'' надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.''
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.
=== Судова практика ===
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236 242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712 242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447 229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982 219/1997/20]).

Крім того, у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19] Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах.
Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.

Постанова Великої Палати Верховного Суду 12 травня 2022 року у справі '''№ 635/6172/17:«Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача».'''
=== Звернення до Європейського суду з прав людини ===
Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).

'''Див. також:''' Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].

'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Корисні посилання ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
*[https://r2p.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/Sudova_praktyka_UKR.pdf Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО]
* [https://zmina.info/instructions/jiak_otrimati_kompensacijiu_za_zrujnovane_majno_v_zoni_atooos__instrukcijia_/ Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС]
* [https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Pravo-vlasnosti-v-umovakh-zbroynoho-konfliktu.pdf?fbclid=IwAR2zemQabkNl2Q4tQYyQxp2oIiDK6PbamlRm65z3-gvQf2BoIS5RyLwndy8 Звіт Української Гельсінської спілки з прав людини "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту"]
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини]]
* [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ

2023-10-13T09:15:05Z

Svitlana.havrykova: Заповіт є особливим одностороннім правочином, який починає діяти лише після смерті заповідача. Однак до смерті заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. При аналізі цієї статті слід враховувати, що частина спадщини може знаходитися у банку, зумовлюватися страховою виплатою, тому заповідач може спеціально обумовити питання щодо спадкування окремих частин спадщини.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 року № 491 "Про затвердження Порядку державної реєстрації заповітів і спадкових договорів у Спадковому реєстрі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

В умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріальне посвідчення заповіту, внесення змін до нього та його скасування здійснюються без використання цього реєстру з подальшим внесенням до нього відповідних відомостей протягом п’яти робочих днів з дня відновлення такого доступу (абзац третій пункту 8 глави 3 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5).]

В умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі (абзац перший пункту 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]).

'''Для врахування!''' [https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
|}
== Вимоги до форми та змісту заповіту ==
'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминуче призведе до його абсолютної нікчемності.

Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина третя статті 1247 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].

Заповіт особисто підписується заповідачем (підпункт 1.4 пункт 1 глави 3 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] (далі - Порядок). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частиною четвертою статті 207 ЦК України].

У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частина перша статті 1247 ЦК України)].

Заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтями 1251 та 1252 ЦК України)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку зі складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі тощо) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом. Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статтею 52 Закону України "Про нотаріат"] запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 1248 ЦК України]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 1.7 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункт 1.11 пункту 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині другій статті 1253 ЦК України], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок.

''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд:
* заповідати майно будь-яким особам;
* будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
* позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;
* включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] про спадкування.
Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (стаття 1254 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту.
== Скасування заповіту, внесення до нього змін ==
Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для [[Посвідчення заповітів|посвідчення заповіту]] і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/491-2011-%D0%BF#Text порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України].

Заповіт є особливим одностороннім правочином, який починає діяти лише після смерті заповідача. Однак до смерті заповідач вправі у будь-який час скасувати заповіт шляхом подання відповідної заяви нотаріусу. При аналізі цієї статті слід враховувати, що частина спадщини може знаходитися у банку, зумовлюватися страховою виплатою, тому заповідач може спеціально обумовити питання щодо спадкування окремих частин спадщини.

Існування у заповідача права на скасування заповіту обумовлено правом особи, яка вчинила односторонній правочин, відмовитися від нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина перша статті 214 ЦК України]). Крім скасування, заповідач має право також частково змінити заповіт. Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності. Як і складання заповіту, його скасування або зміна є правочинами суворо особистого характеру, які не можуть бути вчинені через представника.

Скасування заповіту може бути зроблено заявою («пряме» скасування) або складенням нового заповіту зі зміною заповідальних розпоряджень щодо кола спадкоємців та (або) розподілу спадкового майна («непряме» скасування).

Якщо заповідач складає новий заповіт, який не змінює повністю усі умови попереднього заповіту, попередній заповіт буде вважатися дійсним у тій частині, в якій він не суперечить новому заповіту. При цьому якщо у новому заповіті немає розпоряджень, які суперечать попередньому заповіту, а він лише доповнює останній (наприклад, у першому заповіті було зроблено розпорядження на користь сина спадкодавця, а об'єктом спадкування є право власності на квартиру, а у другому заповіті спадкоємицею призначена дочка спадкодавця, на користь якої залишено вклад у кредитній установі), попередній заповіт вважатиметься повністю чинним.

Якщо новий заповіт призводить до скасування попереднього, це не має наслідком відновлення юридичної дії заповіту, який був складений до попереднього. Разом з тим, не виключеними є випадки одночасно дії одразу кількох заповітів, якщо вони не суперечать один одному (наприклад, у разі складення чотирьох окремих заповітів на користь різних спадкоємців з неоднаковими об'єктами заповідальних розпоряджень). Проте враховуючи практичну складність співставлення двох чи кількох заповітів, при зверненні заповідача за посвідченням нового заповіту доцільніше, щоб у ньому містилася вказівка про скасування попереднього заповіту.

Не відновлюється чинність попереднього заповіту також у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем тоді, коли у момент його вчинення він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 225 ЦК України]) або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, який було вчинено під впливом насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 231 ЦК України]). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту.

Оскільки скасування заповіту та внесення до нього змін здійснюються в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] для посвідчення заповіту, усі вимоги, які стосуються посвідчення заповіту, мають бути враховані і при скасуванні заповіту або внесенні до нього змін. Зокрема, якщо заповіт було укладено за участю свідків, його скасування або зміна також мають здійснюватися за участю свідків.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Статтею 1254 ЦК України] передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.
== Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частиною першою статті 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, [[Спадкування за законом|спадкується спадкоємцями за законом]] на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частин дрогої та третьої статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що:
* по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
* по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини третьої статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.
== Право заповідача встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат) ==
Заповідач вправі встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат), тобто покласти на одного або декількох спадкоємців виконання за рахунок майна, що входить або не входить до складу спадщини, будь-яких обов’язків майнового характеру на користь третіх осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимоги виконання такого обов’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1237, 1238 ЦК України]). Легат – один із видів заповідальних розпоряджень і тому поза заповітом сили не має.

Сутність заповідального відказу полягає в тому, що зі всієї сукупності прав та обов’язків, що складають спадкове майно, зазначеній особі або особам передається за загальним правилом якесь окреме право. Відповідно, відказоодержувач (легатарій) стає частковим (сингулярним) правонаступником спадкодавця.

Закон дозволяє покласти на спадкоємця, що якого переходить будинок, квартира або інше приміщення, обов’язок надати іншій особі, яка входить, а також яка не входить до складу спадкоємців за законом, право користування таким приміщенням або визначеною його частиною на період життя цієї особи або на інший строк. Треба звернути увагу на те, що право, що виникло на підставі заповідального відказу, зберігає силу і у разі зміни власника такого майна, тобто володіє ознаками речового права (права проживання). В свою чергу право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержаним за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувача. Таке право не є підставою для проживання у них членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше.

Предмет заповідального відказу надається відказоодержувачу у формі зобов’язання, де спадкоємець – боржник, а відказоодержувач – кредитор. Природно, що при цьому право вимоги відказоодержувач має не по відношенню до всього спадкового майна і не до всіх спадкоємців, а тільки до того, частка якого обтяжена відказом.

Захисту майнових інтересів спадкоємця служить наступне закріплене в законі правило: спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина третя стаття 1238 ЦК України]).

Спадкоємець, обтяжений заповідальним відказом, '''звільняється від обов’язку його виконати в наступних випадках''':
* якщо відказоодержувач помер до відкриття спадщини;
* якщо він відмовився від одержання легату;
* якщо відказоодержувач позбавлений права на одержання спадщини як нікчемний спадкоємець.
Від заповідального відказу слід відрізняти особливий вид заповідального розпорядження – покладання. Суть його полягає у тому, що заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1240 ЦК України]).

Оскільки '''покладання''' – це дія, спрямована на досягнення загальнокорисної мети, вимагати його виконання має право вельми широке коло осіб. Серед них, зокрема, заінтересовані особи, будь-який з спадкоємців, а також виконавець заповіту.

Заповідач має право не тільки призначити спадкоємця на свій розсуд, але й зазначити у заповіті іншого спадкоємця на той випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text стаття 1244 ЦК України]). Така правова конструкція називається підпризначенням спадкоємця, або спадковою субституцією.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 підпункту 2.1. пункту 2 глави 3 розідлу ІІ Порядку] заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Заповіт ''не може містити розпоряджень, які суперечать чинному законодавству''. Наприклад, не можна посвідчувати заповіт, за яким майно передається в користування спадкоємцеві, оскільки майно заповідають лише у власність. Не можуть бути висунуті умови щодо подальшого розпорядження успадкованим майном, як-то: продаж майна та передача виручених сум іншим особам, заборона відчуження успадкованого майна протягом певного строку тощо, оскільки це обмежує право власності спадкоємця на успадковане майно.

== Судова практика ==

* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82797694 Постанова Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 369/3186/17]: спадкодавиця за життя склала в один день два заповіти: перший об 11 год, яким все майно заповідала відповідачці, та другий о 15.30 год, яким відповідачці заповідала лише земельну частку (пай). Позивачка вважала, що спадкоємиця за заповітом успадкував лише земельну частку (пай), а все інше майно має спадкуватись між всіма спадкоємцями за законом, які в установлений строк прийняли спадщину, а саме житловий будинок та земельні ділянки площею 0,3708 га та площею 0,2179 га.

Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу у цій справі, дійшов до висновку, що при складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Аналіз частини другої та третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

'''Такі правила полягають в тому, що:'''

# по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
# по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Тлумачення частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.

Таким чином, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що спадкоємиця за заповітом має право лише на земельну частку (пай) згідно останнього заповіту, а спадкування решти спадкового майна має відбуватись згідно закону.

== Див. також ==
* [[Заповіт в умовах воєнного стану]]
* [[Спадкування за заповітом]]
* [[Посвідчення заповітів]]
* [[Виконання заповіту]]
* [[Недоліки правового закріплення вимог до заповіту неповнолітнього]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Як визнати заповіт недійсним]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Оплата послуг патронатного вихователя

2023-09-15T12:40:24Z

Svitlana.havrykova: Соціальні виплати патронатному вихователю – 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Так, з 1 січня 2023 року така соціальна допомога становить для дітей віком від 0 до 6 років – 5680,00 грн. (2272 грн. х2,5), а для дітей віком від 6 до 18 років – 7082,50 грн. (2833,00 грн. х2,5). Розмір оплати за послугу патронату над дітьми прирівняний до 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (з 1 січня 2023 року – 2684,00 грн. х5) і дорівнює 13420,00 грн. Також установлена система

== Законодавча база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1794-19 Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/1789-19 Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною"]
== Поняття «патронатний вихователь» ==
'''Патронатний вихователь''' - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.
== Здійснення патронату над дитиною ==
'''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. 
'''Сім’я патронатного вихователя''' - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі. 
'''Патронатним вихователем не можуть бути особи:'''
# обмежені у дієздатності;
# визнані недієздатними;
# позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
# були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
# перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
# зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
# не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
# страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
# є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
# були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
# за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;
# є особами без громадянства;
# перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] не може бути патронатним вихователем.
Крім осіб, зазначених у частині першій статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], не можуть бути патронатним вихователем інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
== Обов’язки патронатного вихователя ==
'''Патронатний вихователь зобов’язаний:'''
# забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;
# створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
# співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;
# забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
# сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.
== Порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя ==
Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні. 
'''Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:'''
# заяву;
# копію паспорта громадянина України;
# висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини];
# довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;
# копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;
# письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.
Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. 
Навчання кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, що братимуть участь у наданні послуги з патронату над дитиною, організовує та проводить обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр). 
За результатами навчання регіональний центр видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження - рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною. 
Орган опіки та піклування протягом місяця у разі наявності рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною. 
Обов’язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім’ї визначаються договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною"]
Патронатний вихователь та особи, які проживають разом з ним, не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується висновками про стан здоров’я. 
Регіональний центр за направленням соціального закладу забезпечує підвищення кваліфікації патронатного вихователя не рідше ніж один раз на рік за програмою, затвердженою Мінсоцполітики. 
Проїзд кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, проживання під час проходження навчання та підвищення кваліфікації фінансуються за рахунок коштів організацій, благодійних фондів, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок. 
== Влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ==
Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування. 
'''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини за згодою її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''
* висновку соціального закладу за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї;
* згоди батьків/законних представників дитини на тимчасове влаштування її в сім’ю патронатного вихователя у зв’язку із складними життєвими обставинами, в яких вона перебуває. У разі коли мати або батько дитини є неповнолітніми, крім їх згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя, необхідна згода їх батьків/законних представників;
* письмової згоди дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити).
'''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини без згоди її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''
* рішення про негайне відібрання дитини відповідно до пункту 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини";]
*акта про покинуту чи знайдену дитину; дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законні представники відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я, у разі відсутності відомостей про місце перебування батьків/законних представників, а також наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини;
*акта проведення оцінки рівня безпеки дитини за формою згідно з додатком 10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини], або оцінки потреб дитини та її сім’ї, що підтверджує необхідність влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини, за формою, встановленою Мінсоцполітики. 
Під час розгляду комісією з питань захисту прав дитини питання влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, порушенням зору, слуху обов’язково береться до уваги доступність житла патронатного вихователя для такої дитини, а також готовність патронатного вихователя здійснювати патронат над такою дитиною. 
У разі влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю райдержадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради) вживає заходів до пристосування житлового приміщення патронатного вихователя до потреб дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей, в тому числі забезпечення безперешкодного доступу до будівлі відповідно до вимог законодавства. 
Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів з патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною. 
Батьки/законні представники дитини є стороною зазначеного договору в разі влаштування дитини за їх згодою. 
Батьки/законні представники дитини передають службі у справах дітей копію свідоцтва про народження дитини, медичну картку дитини (у разі наявності), інші документи, необхідні для задоволення потреб дитини (медичні довідки та висновки, документи, що підтверджують освітній рівень дитини, тощо). 
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування та потребує невідкладного влаштування, може бути влаштована в сім’ю патронатного вихователя на підставі наказу служби у справах дітей та акта про факт передачі дитини. Рішення про патронат над дитиною приймається органом опіки та піклування протягом п’яти робочих днів з моменту передачі дитини. 
Передачу дитини до сім’ї патронатного вихователя здійснює працівник служби у справах дітей. Акт про факт передачі дитини складається за формою згідно з додатком 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини]. 
У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами та сестрами, в тому числі братами та сестрами вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя дітей. 
Період між вибуттям дитини із сім’ї патронатного вихователя та влаштуванням у його сім’ю наступної дитини не повинен бути меншим ніж сім календарних днів. У разі необхідності невідкладного влаштування дитини за згодою патронатного вихователя цей період може бути скорочено, але не менш як до трьох календарних днів. 
'''Служба у справах дітей передає патронатному вихователю на кожну дитину такі документи:'''
* акт про факт передачі дитини;.
* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини;
* договір про патронат над дитиною/наказ служби у справах дітей (у разі невідкладного влаштування дитини);
* довідку про стан здоров’я дитини на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;
* медичну картку дитини (у разі наявності);
* копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі влаштування дитини з інвалідністю);
* документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності). 
Патронатному вихователю можуть бути передані інші наявні у дитини документи, письмові рекомендації щодо особливостей її виховання, догляду, лікування чи реабілітації, забезпечення контактів дитини з її батьками/законними представниками, родичами, а також щодо інших питань. 
Відсутність у дитини документів, що посвідчують її особу, не є перешкодою для влаштування в сім’ю патронатного вихователя. 
Під час перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ведеться журнал спостережень, до якого патронатним вихователем вноситься інформація про дитину (психологічний і фізичний стан, потреби, особливості характеру та поведінки, досягнення, труднощі та зміни, що відбуваються), подолання нею складних життєвих обставин, контакт з батьками/законними представниками, родичами, у разі наявності законних підстав - з кандидатами в опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, усиновителі, а також підготовку до повернення її у сім’ю або зміну форми влаштування.
Після вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя журнал спостережень передається службі у справах дітей. 
Для узгодженості дій із забезпечення найкращих інтересів дитини, влаштованої в сім’ю патронатного вихователя, та комплексної підтримки в подоланні складних життєвих обставин її батьками/законними представниками утворюється міждисциплінарна команда, до складу якої обов’язково входять патронатний вихователь, працівники соціального закладу та служби у справах дітей. 
У разі коли дитина має інвалідність, до міждисциплінарної команди залучається представник реабілітаційної або навчальної установи, в якій виконується індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю. 
Надання дитині освітніх послуг, стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги здійснюється державними та комунальними навчальними закладами та закладами охорони здоров’я за місцем проживання сім’ї патронатного вихователя або за місцем, де вона проживала до влаштування в сім’ю патронатного вихователя, якщо це відповідає її найкращим інтересам. 
Соціальний супровід сім’ї дитини з метою подолання складних життєвих обставин, що призвели до її влаштування в сім’ю патронатного вихователя, здійснює соціальний заклад із залученням інших надавачів соціальних послуг в установленому законодавством порядку. 
Служба у справах дітей здійснює контроль за умовами утримання та виховання дитини, забезпеченням її прав та найкращих інтересів у сім’ї патронатного вихователя. 
Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї. 
Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя.
== Вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя ==
Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання комісією з питань захисту прав дитини на підставі поданого службою у справах дітей та соціальним закладом пакета документів, що обґрунтовують доцільність такого вибуття. 
'''Підставами для прийняття рішення про вибуття дитини є:'''
* заява батьків/законних представників дитини про повернення в сім’ю у зв’язку з подоланням обставин, що спричинили влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя;
* заява дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити);
* заява патронатного вихователя про неможливість надання послуги патронату над дитиною у своїй сім’ї внаслідок виникнення обставин, що об’єктивно унеможливлюють їх виконання;
* подання служби про невиконання або неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат;
* подання служби про виведення дитини/особи з патронату у зв’язку з досягненням повноліття та визначенням місця її подальшого проживання, навчання чи працевлаштування.
'''Неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат над дитиною, що може бути підтверджено:'''
* обстеженням умов проживання дитини в сім’ї патронатного вихователя, проведеним службою у справах дітей згідно з письмовим повідомленням, що надійшло від навчального закладу, закладу охорони здоров’я, соціального захисту населення, іншого структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, громадської організації, батьків/законних представників дитини, або зверненням дитини;
* документально засвідченими відомостями, що надійшли від органів Національної поліції, прокуратури та судів;
* наявність інших умов, передбачених договором про патронат над дитиною. У разі вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя при досягненні повноліття обов’язково вживаються заходи до визначення місця її подальшого проживання, джерел отримання доходу, налагодження контактів з родичами, які надаватимуть їй підтримку, та у разі потреби її соціального супроводу з урахуванням індивідуальних потреб та рівня готовності до самостійного життя. Передача дитини батькам/законним представникам здійснюється в присутності працівника служби у справах дітей, про що складається акт про факт передачі дитини. '''Під час вибуття дитини патронатний вихователь передає її батькам/законним представникам такі документи:'''

* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* медичну картку дитини (у разі наявності);
* документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності);
* медичну довідку про стан здоров’я дитини на момент вибуття та довідку про стан здоров’я на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;
* рекомендації щодо подальшого виховання дитини та догляду за нею;
* інші документи, які були передані патронатному вихователю під час влаштування дитини до його сім’ї, зокрема документи, що містять персональні дані дитини та батьків/законних представників. 
Патронатний вихователь протягом семи календарних днів після вибуття дитини з його сім’ї продовжує співпрацювати з батьками/законними представниками, до яких вона повернулася, надає консультації щодо особливостей її догляду та виховання з метою усунення ризиків повторного виникнення складних життєвих обставин, готує висновки та рекомендації відповідно до умов договору про патронат над дитиною. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя.
== Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною ==
Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. 
При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини (стаття 256 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

Соціальні виплати патронатному вихователю – 2,5 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Так, з 1 січня 2023 року така соціальна допомога становить для дітей віком від 0 до 6 років – 5680,00 грн. (2272 грн. х2,5), а для дітей віком від 6 до 18 років – 7082,50 грн. (2833,00 грн. х2,5). Розмір оплати за послугу патронату над дітьми прирівняний до 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи (з 1 січня 2023 року – 2684,00 грн. х5) і дорівнює 13420,00 грн. Також установлена система надбавок у розмірі 10% за кожну наступну дитину, а також за складність у разі влаштування до сім’ї патронатного вихователя новонародженої дитини, дитини з ВІЛ-інфекцією, дитини з вадами розвитку чи інвалідністю, неповнолітньої вагітної. 
== Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя ==
Механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя (далі - соціальна допомога), оплати послуги патронату над дитиною (далі - грошове забезпечення) та здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя на період до 2027 року визначено
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 "Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною".] 
Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення). 
'''Для призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення патронатний вихователь подає до органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, такі документи:'''
* заяву про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення із зазначенням реквізитів особового рахунка, відкритого в банківській установі, або проведення виплат через державне підприємство поштового зв’язку;
* копію договору про надання послуг з патронату над дитиною;
* копію договору про патронат над дитиною або наказу служби у справах дітей у разі невідкладного влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;
* рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;
* копію акта про факт передачі дитини;
* копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);
* довідку з місця навчання про розмір стипендії влаштованої в сім’ю патронатного вихователя дитини;
* копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданої в установленому порядку МОЗ. 
Документи, на підставі яких призначено соціальну допомогу та грошове забезпечення, зберігаються протягом п’яти років після припинення зазначених виплат. 
Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя. 
Грошове забезпечення виплачується патронатному вихователю протягом семи календарних днів після вибуття дитини із сім’ї за надання батькам/законному представнику дитини підтримки та консультацій щодо її догляду, виховання та реабілітації. 
Виплата соціальної допомоги припиняється на підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя та копії акта про факт передачі дитини. 
Підставою для припинення виплати соціальної допомоги у разі досягнення дитиною повноліття або її смерті є письмове повідомлення служби у справах дітей. 
Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць. 
Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім’ю патронатного вихователя дитину. 
У разі коли дитині виплачується призначена в установленому порядку стипендія, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та розміром стипендії за попередній повний місяць на момент влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя. 
У разі зміни розміру стипендії патронатний вихователь зобов’язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації повідомити органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги. 
Соціальна допомога використовується патронатним вихователем у повному обсязі для забезпечення повноцінного харчування, виховання, навчання та розвитку дитини відповідно до її потреб. 
Служба у справах дітей не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або її вибуття з такої сім’ї письмово інформує орган соціального захисту населення про влаштування або вибуття дитини. 
Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць. 
У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків. 
У разі встановлення законом іншого прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя. 
Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються через банківську установу. 
У разі перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя неповний місяць соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються пропорційно кількості календарних днів перебування дитини під патронатом. 
Видатки, пов’язані з виплатою соціальної допомоги та грошового забезпечення, та видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатних вихователів здійснює структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету. 
Стаття 87 [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетного кодексу України] зазначає, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримку малих групових будинків.
[[Категорія:Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

2023-09-15T12:29:02Z

Svitlana.havrykova: Касаційний адміністративний суд верховного судуУхвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №826/7602/18 СУДДЯ : Бучик А. Ю.,Гімон М. М.,Мороз Л. Л. ДАТА : 23.07.2022

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800 "Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю"]

== Поняття жебрацтва та його ознаки==
'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб.
<gallery>
Zhebrakidit.jpg ‎
</gallery>

'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n61 статті 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.

'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.

'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частина друга статті 150–1 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.''' Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.''

Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.

Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в частині першій статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України] не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.

Під ''систематичністю у'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України] слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, впродовж дня, тижня, місяця.

Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.

Під ''іншими матеріальними цінностями слід,'' розуміти такі матеріальні об'єкти, які мають відповідну ціннісну привабливість і високу мінову здатність. Вони можуть використовуватись у повсякденному житті для поліпшення якості та комфортності життєдіяльності, підвищення зручності виконуваної роботи. Це, зокрема вироби з дорогоцінних металів чи каміння, теле-, відеотехніка, оргтехніка, побутова техніка.

Під ''сторонніми особами'' слід розуміти таких осіб, які є чужими для дитини, та осіб, які її використовують.

'''<nowiki/>'''

'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу.

З прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150–1 КК України] у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.

'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частині першій статті 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частині другій статті 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.

== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:
# стосовно чужої дитини;
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;
# повторно;
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтями 150, 303 або 304 КК України];
# за попередньою змовою групою осіб.

== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 частиною 3 статті 149 КК України] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частиною 3 або частиною 4 статті 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.

Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 статтею 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтею 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 частиню 1 статті 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 частині 2 статті 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 статтею 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 статтею 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України і статті 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтею 150-1 , статтею 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.

== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==
Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання кримінальному правопорушенню, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.

'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.

'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)]

== Судова практика ==
'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96284741 Справа №307/1027/21 від 14 квітня 2021]''' (В суді розглядалась справа по обвинуваченню жінки за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 частиною1 статті 150-1 КК України]. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена виховувала дитину свого співмешканця. Однак, як виявилось не лише виховувала, а і використовувала її для зайняття жебрацтвом, систематично випрошуючи гроші у сторонніх осіб з метою отримання прибутку, тримаючи при цьому малолітню дитину, на колінах. Щоправда під час досудового розслідування обвинувачена визнала свою вину, тому уклада із прокурором угоду про визнання винуватості. Отже, на вирішенні суду знаходилось питання лише про затвердження даної угоди. За умовами згаданої угоди, сторони погодили призначення покарання у видігляді позбавлення волі строком на один рік, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n400 статті 75 КК України], якщо вона впродовж 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 статтею 76 КК України]. Суд, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, врахував, що злочин відносить до злочинів невеликої тяжкості та затвердив її).

=== Касаційний адміністративний суд верховного судуУхвала КАС ВП від 09.04.2019 року у справі №826/7602/18 СУДДЯ : Бучик А. Ю.,Гімон М. М.,Мороз Л. Л. ДАТА : 23.07.2022 ===
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Діти]]

Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ

2022-01-26T13:53:29Z

Svitlana.havrykova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України “Про нотаріат”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]

== Вимоги до форми та змісту заповіту ==
'''Заповіт''' — правочин, для дійсності якого закон вимагає обов’язкового дотримання встановленої форми. Оскільки виконання заповіту можливе лише після смерті заповідача, коли виправити недолік форми заповіту вже не можливо, невідповідність форми заповіту неминучою призведе до його абсолютної нікчемності. 
Як загальне правило закон встановлює письмову форму заповіту з нотаріальним посвідченням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 3 ст. 1247 ЦКУ)]. 
Заповіт особисто підписується заповідачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.4 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, якщо заповідач у наслідок фізичної вади, хвороби, або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за його дорученням заповіт може підписати інша фізична особа з повною цивільною дієздатністю, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 4 ст. 207 ЦКУ]. 
У цьому випадку, як того вимагає вищезазначена норма ЦКУ, підпис іншої особи на тексті заповіту, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє. 
'''Заповіт вважається вчиненим у день та час його посвідчення''', тому на ньому обов’язково повинні бути вказані не тільки місце, а й дата та час його складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (ч. 1 ст. 1247 ЦКУ)]. 
Слідує звернути увагу на те, що заповіт, підписаний заповідачем, набуває юридичної сили, тобто сили заповіту, тільки після його '''посвідчення нотаріусом''' (або особами, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1251 та 1252 ЦКУ)]. Попередні або наступні дії заповідача чи нотаріуса, що вчинюються в зв’язку з складанням заповіту (складання проекту заповіту, перенесення його на спеціальний бланк нотаріальних документів, реєстрація заповіту у Спадковому реєстрі та т. і.) не мають вирішального значення для набуття чинності заповітом. Тому час складання, підписання та посвідчення заповіту завжди буде співпадати, оскільки, як зазначалося вище, юридичної сили заповіт набуває саме за умови його нотаріального посвідчення. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 52 Закону України “Про нотаріат”] запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Отже часом складання заповіту буде час, коли нотаріус вчинив запис про заповіт у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій. 
Нотаріально посвідчується лише той заповіт, який написано заповідачем власноручно або записано з його слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1248 ЦКУ]). У разі, якщо заповіт був записаний зі слів заповідача нотаріусом, він до його підписання повинен бути прочитаний заповідачем вголос у присутності нотаріуса, про що зазначається перед підписом заповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.7 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). У разі, коли з якихось то підстав (стан здоров’я, фізичні вади, неписьменність) заповідач не може особисто прочитати заповіт, його текст оголошується йому свідками ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 пп. 1.11 п. 1 глави 3 розділу ІІ Порядку]). В такому випадку на заповіті робиться відповідний запис з зазначенням причин, з яких заповідач не зміг особисто прочитати заповіт. Текст заповіту також має містити відомості про особу свідків, а саме: прізвище, ім’я, по батькові кожного з них; дату народження; адресу місця проживання, реквізити документа, на підставі якого було встановлено їх особу. У випадках, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 1253 ЦКУ], свідків повинно бути два. Також свідки можуть брати участь при складанні заповіту за особистим бажанням заповідача, але на такий випадок законом не регламентована кількість свідків, тому в цій ситуації при посвідченні заповіту може бути присутній і один свідок. 
''Зміст заповіту полягає перш за все в призначені спадкоємців з зазначенням майна, що буде передане їм в порядку спадкування''. Закон закріпляє принцип свободи заповіту, у відповідності з яким заповідач має право на свій розсуд: 
* заповідати майно будь-яким особам;
* будь-яким чином визначити частки спадкоємців у спадщині;
* позбавити права на спадкування будь-кого з числа спадкоємців за законом без зазначення причин;
* включити у заповіт інші розпорядження, передбачені правилами Цивільного кодексу про спадкування.
Крім того, заповідач може скасувати або змінити вже складений заповіт (ст. 1254 ЦКУ). Свобода заповіту полягає в тому, що заповідач не зобов’язаний повідомляти будь-кого про зміст, вчинення, зміну або скасування заповіту. 
== Скасування заповіту, внесення до нього змін ==
Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться у порядку, встановленому Цивільним кодексом України (далі ЦК) для посвідчення заповіту і підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 
Існування у заповідача права на скасування заповіту обумовлено правом особи, яка вчинила односторонній правочин, відмовитися від нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 214 ЦК]). Крім скасування, заповідач має право також частково змінити заповіт. 
Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності. 
Як і складання заповіту, його скасування або зміна є право чинами суворо особистого характеру, які не можуть бути вчинені через представника. 
Скасування заповіту може бути зроблено заявою («пряме» скасування) або складенням нового заповіту зі зміною заповідальних розпоряджень щодо кола спадкоємців та (або) розподілу спадкового майна («непряме» скасування). 
Якщо заповідач складає новий заповіт, який не змінює повністю усі умови попереднього заповіту, попередній заповіт буде вважатися дійсним у тій частині, в якій він не суперечить новому заповіту. При цьому якщо у новому заповіті немає розпоряджень, які суперечать попередньому заповіту, а він лише доповнює останній (наприклад, у першому заповіті було зроблено розпорядження на користь сина спадкодавця, а об'єктом спадкування є право власності на квартиру, а у другому заповіті спадкоємицею призначена дочка спадкодавця, на користь якої залишено вклад у кредитній установі), попередній заповіт вважатиметься повністю чинним. 
Якщо новий заповіт призводить до скасування попереднього, це не має наслідком відновлення юридичної дії заповіту, який був складений до попереднього. Разом з тим, не виключеними є випадки одночасно дії одразу кількох заповітів, якщо вони не суперечать один одному (наприклад, у разі складення чотирьох окремих заповітів на користь різних спадкоємців з неоднаковими об'єктами заповідальних розпоряджень). 
Проте враховуючи практичну складність співставлення двох чи кількох заповітів, при зверненні заповідача за посвідченням нового заповіту доцільніше, щоб у ньому містилася вказівка про скасування попереднього заповіту. 
Не відновлюється чинність попереднього заповіту також у випадку, коли новий заповіт був визнаний недійсним, за винятком випадків, коли недійсність нового заповіту зумовлена вчиненням його заповідачем тоді, коли у момент його вчинення він не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 225 ЦК]) або якщо новий заповіт визнаний судом недійсним як такий, який було вчинено під впливом насильства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 231 ЦК]). Існування таких винятків обумовлено відсутністю волі спадкодавця на складання нового заповіту, а відтак - презумпцією волі на збереження чинними умов попередньо складеного заповіту. 
Оскільки скасування заповіту та внесення до нього змін здійснюються в порядку, встановленому ЦК для посвідчення заповіту, усі вимоги, які стосуються посвідчення заповіту, мають бути враховані і при скасуванні заповіту або внесенні до нього змін. Зокрема, якщо заповіт було укладено за участю свідків, його скасування або зміна також мають здійснюватися за участю свідків. 
== Складання заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця скасовує попередній заповіт ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 1245 ЦК України] частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. 
Виходячи із змісту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.ч. 2, 3 ст. 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив '''правила''', що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Такі правила полягають в тому, що: 
* по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
* по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.
При цьому за змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини. 
== Право заповідача встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат) ==
Заповідач вправі встановити у своєму розпорядженні майном на випадок смерті заповідальний відказ (легат), тобто покласти на одного або декількох спадкоємців виконання за рахунок майна, що входить або не входить до складу спадщини, будь-яких обов’язків майнового характеру на користь третіх осіб (відказоодержувачів), які набувають права вимоги виконання такого обов’язку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст.ст. 1237, 1238 ЦКУ]). 
Треба звернути увагу, що легат – один із видів заповідальних розпоряджень і тому поза заповітом сили не має. 
Сутність заповідального відказу полягає в тому, що зі всієї сукупності прав та обов’язків, що складають спадкове майно, зазначеній особі або особам передається за загальним правилом якесь окреме право. Відповідно, відказоодержувач (легатарій) стає частковим (сингулярним) правонаступником спадкодавця. 
Закон дозволяє покласти на спадкоємця, що якого переходить будинок, квартира або інше приміщення, обов’язок надати іншій особі, яка входить, а також яка не входить до складу спадкоємців за законом, право користування таким приміщенням або визначеною його частиною на період життя цієї особи або на інший строк. Треба звернути увагу на те, що право, що виникло на підставі заповідального відказу, зберігає силу і у разі зміни власника такого майна, тобто володіє ознаками речового права (права проживання). В свою чергу право користування житловим будинком, квартирою або іншим рухомим або нерухомим майном, одержаним за заповідальним відказом, є таким, що не відчужується, не передається та не переходить до спадкоємців відказоодержувач. Таке право не є підставою для проживання у них членів його сім’ї, якщо у заповіті не зазначено інше. 
Предмет заповідального відказу надається відказоодержувачу у формі зобов’язання, де спадкоємець – боржник, а відказоодержувач – кредитор. Природно, що при цьому право вимоги відказоодержувач має не по відношенню до всього спадкового майна і не до всіх спадкоємців, а тільки до того, частка якого обтяжена відказом. 
Захисту майнових інтересів спадкоємця служить наступне закріплене в законі правило: спадкоємець, на якого заповідачем покладено заповідальний відказ, зобов’язаний виконати його лише у межах реальної вартості майна, яке перейшло до нього, з вирахуванням частки боргів спадкодавця, що припадають на це майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 3 ст. 1238 ЦКУ]). 
Спадкоємець, обтяжений заповідальним відказом, '''звільняється від обов’язку його виконати в наступних випадках''': 
* якщо відказоодержувач помер до відкриття спадщини;
* якщо він відмовився від одержання легату;
* якщо відказоодержувач позбавлений права на одержання спадщини як нікчемний спадкоємець.
Від заповідального відказу слід відрізняти особливий вид заповідального розпорядження – покладання. Суть його полягає у тому, що заповідач може зобов’язати спадкоємця до вчинення певних дій немайнового характеру, зокрема щодо розпорядження особистими паперами, визначення місця і форми здійснення ритуалу поховання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1240 ЦКУ]). 
Оскільки '''покладання''' – це дія, спрямована на досягнення загальнокорисної мети, вимагати його виконання має право вельми широке коло осіб. Серед них, зокрема, заінтересовані особи, будь-який з спадкоємців, а також виконавець заповіту. 
Заповідач має право не тільки призначити спадкоємця на свій розсуд, але й зазначити у заповіті іншого спадкоємця на той випадок, якщо спадкоємець, зазначений у заповіті, помре до відкриття спадщини, не прийме її або відмовиться від її прийняття чи буде усунений від права на спадкування, а також у разі відсутності умов, визначених у заповіті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1244 ЦКУ]). Така правова конструкція називається підпризначенням спадкоємця, або спадковою субституцією. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 п. 2.1. Порядку] заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини. 
Заповіт ''не може містити розпоряджень, які суперечать чинному законодавству''. Наприклад, не можна посвідчувати заповіт, за яким майно передається в користування спадкоємцеві, оскільки майно заповідають лише у власність. Не можуть бути висунуті умови щодо подальшого розпорядження успадкованим майном, як-то: продаж майна та передача виручених сум іншим особам, заборона відчуження успадкованого майна протягом певного строку тощо, оскільки це обмежує право власності спадкоємця на успадковане майно. 

== Зміна заповіту ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 Статтею 1254 Цивільного Кодексу України] передбачено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

== Судова практика ==

Для розуміння порядку внесення змін до заповіту та визначення «чинного» заповіту звернімо увагу на '''справу № 369/3186/17''' .

Тут позивачка, як спадкоємиця, за законом звернулась до спадкоємиці за заповітом з позовом про визнання права власності на спадкове майно. Як було встановлено судами, спадкодавиця за життя склала в один день два заповіти: перший об 11 год, яким все майно заповідала відповідачці, та другий о 15.30 год, яким відповідачці заповідала лише земельну частку (пай). Позивачка вважала, що спадкоємиця за заповітом успадкував лише земельну частку (пай), а все інше майно має спадкуватись між всіма спадкоємцями за законом, які в установлений строк прийняли спадщину, а саме житловий будинок та земельні ділянки площею 0,3708 га та площею 0,2179 га.

Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу у цій справі, дійшов до висновку, що при складенні заповідачем декількох заповітів може мати місце їх «конкуренція», оскільки необхідно з`ясувати, який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно. Аналіз частини другої та третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 статті 1254 ЦК України] дозволяє констатувати, що законодавець для випадку, коли заповідачем складено декілька заповітів, передбачив правила, що повинні враховуватися для того, щоб визначити який саме заповіт (заповіти) визначає (визначають) спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкове майно.

'''Такі правила полягають в тому, що:'''

* по-перше, внаслідок складення нового заповіту відбувається втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт повністю суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі останнього заповіту;
* по-друге, внаслідок складення нового заповіту відбувається часткова втрата чинності попереднім заповітом. Тобто, якщо новий заповіт частково суперечить попередньому заповіту, то новий заповіт тільки частково скасовує попередній заповіт і визначення спадкоємця (спадкоємців) і/або спадкового майна відбувається на підставі двох заповітів.

Тлумачення частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page20/paran5948 статті 1254 ЦК України] свідчить, що складення нового заповіту, яким зменшено обсяг спадкової маси, порівняно з попереднім, але не змінено спадкодавця, скасовує попередній заповіт у відповідній частині, оскільки спадкодавець визначив спадкоємця тільки щодо частини спадщини.

Таким чином, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що спадкоємиця за заповітом має право лише на земельну частку (пай) згідно останнього заповіту, а спадкування решти спадкового майна має відбуватись згідно закону.

[[Категорія:Спадкове право]]

Легалізація свердловини на воду

2022-01-26T13:46:12Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України] * [https://zak...

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text Наказ № 145/84 Міністерства екології]

== Навіщо потрібна легалізація свердловини ==

Під легалізацією свердловин мається на увазі проведення комплексу різних заходів. Вони припускають:
* монтаж лічильників на воду;
* монтаж кранів для відбору проб для хімічного і бактеріологічного дослідження складу ресурсу;
* підготовку спеціальних дозволів;
* проектування свердловини;
* оформлення спец водокористування.

Під час обстеження визначається не тільки тип конструкції і місце розміщення об'єкта. Обов'язково обстежується і зона санітарної охорони, наявність вигрібних ям, інших можливих джерел забруднення ресурсу.

== Документи, необхідні для легальної експлуатації свердловин ==

Згідно з положеннями Водного кодексу споживачі можуть використовувати воду різними способами. При загальному водокористуванні мова йде про приватні об’єкти, які використовують природні води для забезпечення потреб в чистій воді для господарства і пиття. При спеціалізованому водокористуванні, крім побутових потреб, ресурс служить і для покриття виробничих процесів. Забір води в цьому випадку проводиться з використанням технічних засобів. Споживання більш 300 м3 на добу зобов’язує отримати дозвіл на користування надрами. Процедура його узгодження і умови детально викладені в постанові КМУ від 13.03.2002 № 321 (винятком є суб’єкти господарювання, які використовують мінеральні джерела для розливу бутильованої води).

Таким чином, організації, які отримують воду з надр землі, відносяться до первинних водоспоживачам. Вони повинні мати дозвільні документи на здійснення цієї діяльності. Процедура отримання є безкоштовною і детально описана в Порядку № 321.

Згідно з положеннями Кодексу України «Про надра», для установки свердловин і підйому підземних вод з глибини більше 20 метрів необхідно оформити дозвіл, що дозволяє використовувати природні ресурси.

'''Важливо пам’ятати!''' Обов’язковому ліцензуванню підлягає діяльність, пов’язана централізованою подачею води (або її відведенням).
Крім дозволу на спеціальне водокористування, організації, що має на своєму балансі свердловину, необхідно отримати Паспорт. Це офіційний документ, форма якого визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0642-16#Text наказом № 145/84 Міністерства екології від 06.04.2016 року].

Додатково потрібно мати:
* державний акт на землю (на якій розташовано технічна споруда);
* проектні документи і технічний проект;
* норми водоспоживання та ін.

Свердловина, яка знаходиться на балансі підприємства, також повинна бути занесена до державного реєстру (згідно п. 2, 3 Порядку № 963). Якщо вона буде служити для подачі питної води, необхідно отримати погодження в органах СЕС.

== Які типи підлягають реєстрації ==

'''''Свердловини''''' – це складні технічні споруди, призначені для забору води з надр. Вони можуть розташовуватися у приватника на дачній ділянці або покривати потреби промислових об’єктів. Від гідрогеологічних та санітарних умов району залежить конструкція споруд, їх місце розташування та особливості проектної документації.

Розрізняють:

* горизонтальні водозабори. Ця технологія використовується при глибині залягання підземних вод не більше 5-8 м. Для такого типу характерна невелика потужність водоносного пласта;
* вертикальні водозабори. Такий тип водозабірних споруд характерний для водоносних горизонтів, які перебувають на великих глибинах (від10 мі нижче). Це свердловини, які дозволяють отримувати воду з напірних і безнапірних пластів;
* каптажні колодязі. Цей спосіб використовується, якщо джерела підземних вод близько розташовуються до поверхні землі або виходять з неї у вигляді джерел. Для збільшення площі водозабору використовують спеціальне обладнання та розчищають джерело, створюючи якісь «камери» або колодязі для накопичення і подальшого забору води.

Вертикальні водозабори найчастіше представлені свердловинами, трубчастими і шахтними колодязями. Це найбільш популярні водозабірні споруди, які дозволяють дістати воду з глибин. Залежно від обсягу споживання, на одній ділянці з приватним будинком може розташовуватися одна свердловина. А відразу кілька, об’єднаних в єдину мережу водозабору, зустрічаються на території деяких виробничих підприємств.

'''Важливо!''' Роботи з проектування та будівництва водозабірних споруд можуть виконуватися виключно співробітниками організацій, що мають відповідні дозволи та ліцензії.

== Основні етапи легалізації свердловин ==

Щоб мати право використовувати водні природні ресурси, необхідно оформити свердловину на воду відповідно до вимог чинного законодавства. Це стосується землевласників всіх форм власності.

'''Важливо!''' Без отримання дозволів на паркан воду можуть добувати частні користувачі і організації за умови, що глибина свердловини не більше 20 м. Такі технічні споруди не потрібно реєструвати.

Якщо свердловина пробурена нижче цього рівня, її необхідно узаконити в держструктурах. Цю процедуру умовно можна розділити на кілька етапів:

* Розробка проекту на буріння.
* Отримання дозволу на проведення робіт (за потреби).
* Будівництво свердловини.
* Установка лічильників, які фіксують водоспоживання, фільтрів і кранів.
* Узгодження паспорта на водозабірних споруд.
* Занесення свердловини до реєстру.
* Отримання дозвільної документації на водокористування.

При спорудженні свердловини необхідно звертати увагу на наявність і розміри зони санітарної охорони. На прилеглій території не повинні перебувати сторонні споруди, очисні споруди, вигрібні ями, септики і інші потенційно небезпечні джерела забруднення.

[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Житлове право]]

Виборчі права громадян вразливих категорій

2021-10-28T13:03:53Z

Svitlana.havrykova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
== Реалізація виборчого права вразливими групами виборців: правовий аспект ==
''На сьогодні в Україні виборче законодавство виділяє дві основні категорії осіб з обмеженими можливостями, для яких встановлюється спеціальний режим реалізації виборчого права:'' 
а) особи, які не здатні самостійно пересуватися – голосування за місцем проживання. 
Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до чинного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України "Про вибори народних депутатів України"]; суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. 
Закон виписує цей механізм голосування таким чином: 
* при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися за віком чи інвалідністю у графі "Примітки" проставляється відповідна відмітка;
* на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів ДВК.
б) особи з вадами зору – голосування як на виборчій дільниці, так і за місцем перебування з допомогою інших осіб. .
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text ч.5 ст.84], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно. Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів. 
Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений: 
# довідка медико-соціальної експертної комісії;
# довідка лікувального закладу;
# довідка органу (установи) соціального захисту населення.
У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально). 
== Спеціальні виборчі дільниці ==
У прийнятій 19 грудня 2019 року Верховною Радою України редакції Виборчого кодексу статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text статтях 35 та 37]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': 
# стаціонарні лікувальні заклади;
# спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);
# установи виконання покарань, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України;
# слідчі ізолятори та інші передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);
# антарктичні науково-дослідні полярні станції України;
# річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;
# місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;
# військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.
У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій. 
У решті положень порядок утворення та функціонування спеціальних виборчих дільниць істотно не змінився. 
== Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==
Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text положення 4 пункту статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. 
== Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ч. 2 ст. 70 Конституції України] не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними. Ця конституційна норма була продубльована і в ч. 9 ст. 2 Закону України “Про вибори народних депутатів України” та включена до частини 2 статті 7 чинного Виборчого кодексу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги. 
Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки Закони України “Про вибори Президента України” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text “Про вибори народних депутатів України”] безпосередньо не врегульовують дане питання. У вказаних законах міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму. 
Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до ст. 29 Конвенції про права людей з інвалідністю, учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними. 

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Реквізиція майна та інших об'єктів права власності

2021-09-22T12:42:37Z

Svitlana.havrykova:

=== Нормативна база ===
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
== Поняття реквізиції. Позасудовий порядок реквізиції. ==
'''Реквізиція''' — це примусове вилучення державою майна власника у державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна. Мета реквізиції не припинити протиправну поведінку власника, а забезпечити безпеку громадян, врятувати майно або знищити заражених тварин у разі епідемії або епізоотії. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України. ''Умовами застосування реквізиції'' можуть бути стихійні лиха, аварії, епідемії, епізоотії та інші надзвичайні обставини. Майно може бути реквізовано лише з метою суспільної необхідності та за умови попереднього і повного відшкодування його вартості. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частина друга ст.353 ЦКУ], що коментується, встановлює виняткові випадки, коли можливе не попереднє, а наступне повне відшкодування вартості реквізованого майна. До них відносяться воєнний або надзвичайний стан, які повинні бути проголошені державою у встановленому законом порядку. 
Майно, що було реквізовано, переходить у власність держави і передається у власність держави, або можливі ситуації, коли для запобігання означених обставин воно може бути знищеним. Порядок та умови вилучення майна у разі реквізиції повинні детально визначатися окремим законом. Оцінка реквізованого майна ''може бути оскаржена до суду'', якщо вона не задовольняє власника. Крім того, попередній власник може вимагати відшкодування вартості майна не тільки грошима, а й іншим майном в тих випадках, коли це можливо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 5 статті], що коментується). 
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині шостій ст. 353 ЦКУ], що коментується, міститься нове положення, згідно якого власник має право вимагати повернення майна, що збереглося після припинення надзвичайних обставин. В цій частині визначаються також майнові відносини сторін у разі повернення власнику його майна. Вони зводяться до того, що у разі повернення майна в особи поновлюється право власності на нього, одночасно вона зобов´язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв´язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. 
== Момент припинення права власності. Відмінність реквізиції від викупу. ==
''Оцінка, за якою власникові відшкодовується вартість реквізованого майна, може бути оскаржена ним у суді''. 
Момент припинення права власності на реквізоване майно - це момент виникнення права державної власності, тобто надходження майна у володіння уповноважених державою органів або осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 125 ЦК України]). Реквізиція можлива щодо майна, яке перебуває як в приватній власності, так і в муніципальній. В рамках державної власності не можна також виключити звернення по реквізиції у власність майна, що перебуває у власності суб'єкта. 
'''Відмінності реквізиції від викупу:'''
* при реквізиції вилучення майна у власника відбувається в адміністративному, а не в судовому порядку;
* при реквізиції майно надходить виключно в державну власність;
* при реквізиції підставою переходу права власності є акт державного органу, а не договір;
* при реквізиції оцінка вилучається майна встановлюється в односторонньому порядку, а не за згодою сторін. 
== Право на повернення майна. ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 353 ЦК] визначений ще один спосіб розрахунку з власником за реквізоване майно: власник реквізованого майна може вимагати взамін надання йому іншого майна. Такий розрахунок може повністю або частково замінити повне відшкодування вартості реквізованого майна. Не виключається можливість надання в оплату вартості реквізованого майна його власнику права користування іншим майном. 
Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 6 ст. 353 ЦК] передбачено право на повернення відчуженого у власника в порядку реквізиції майна, ''якщо припинились надзвичайні обставини та зникла необхідність у користуванні цим майном для тієї загальнокорисної мети'', що і була підставою відчуження майна. Таке право колишнього власника реалізується не шляхом викупу свого колишнього майна, а у вигляді з’явлення особою вимоги про його повернення. 
Право на повернення майна є важливим, оскільки цим підкреслюється виключний характер реквізиції, тому що з відчуженням майна колишнє право власності на нього ще зберігає певне значення для його власника та може, так би мовити, поновитись. Така вимога про повернення має бути задоволена, якщо майно після реквізиції, '''по-перше, не було знищене, в тому числі шляхом його використання (лікарські препарати, що використані в боротьбі з епідемією, епізоотією тощо); по-друге, збереглося в натурі, але якщо майно в результаті його використання в умовах надзвичайних обставин змінилося настільки, що вже не може розглядатись як той об'єкт, що був відчужений у власника, повернення реквізованого майна також є неможливим; по-третє, з урахуванням інших обставин, що мають суттєве значення, повернення реквізованого майна є можливим, тобто, наприклад, майно надалі не використовується для відведення негативних наслідків надзвичайних обставин.''' Правило про повернення реквізованого майна застосовується виключно стосовно речей, що є індивідуально визначеними; якщо речі є родовими, колишній власник не може вимагати повернення тієї самої кількості та того самого роду речей. 
== Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна. ==
Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text абз. 2 ч. 6 ст. 353 ЦК]. Воно полягає у поверненні колишнім власником отриманої ним грошової суми або речі, що були ним одержані у зв'язку з реквізицією. При поверненні отриманого у зв'язку з реквізицією має бути вирахувана розумна плата за використання цього майна. Розумна плата за весь час використання реквізованого майна має визначатися ''домовленістю сторін, а в разі недосягнення узгодженого сторонами компромісу - судом''. При визначенні розумної плати за використання майна мають враховуватись час такого використання, його характер, спосіб використання тощо. При визначенні розумної плати за використання, оскільки не передбачено іншого механізму, також має бути враховано зменшення вартості реквізованого майна за час його примусового відчуження, в тому числі шкода, заподіяна майну. Розумна плата має враховувати ціни, що існують не в час існування надзвичайних обставин, а в час, що передував їх настанню. Інше тлумачення правового регулювання цієї ситуації надало би підстави для недобросовісного використання тяжких для власника обставин, а укладена угода - як вчинена на вкрай невигідних умовах. 

[[Категорія: Цивільне право]]

Реквізиція майна та інших об'єктів права власності

2021-09-22T12:40:21Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: === Нормативна база === # [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] # [https://zakon.r...

=== Нормативна база ===
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
== Поняття реквізиції. Позасудовий порядок реквізиції. ==
'''Реквізиція''' — це примусове вилучення державою майна власника у державних або громадських інтересах з виплатою йому вартості майна. Мета реквізиції не припинити протиправну поведінку власника, а забезпечити безпеку громадян, врятувати майно або знищити заражених тварин у разі епідемії або епізоотії. Можлива вона лише у випадках і порядку прямо встановлених законодавством України. ''Умовами застосування реквізиції'' можуть бути стихійні лиха, аварії, епідемії, епізоотії та інші надзвичайні обставини. Майно може бути реквізовано лише з метою суспільної необхідності та за умови попереднього і повного відшкодування його вартості. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частина друга ст.353 ЦКУ], що коментується, встановлює виняткові випадки, коли можливе не попереднє, а наступне повне відшкодування вартості реквізованого майна. До них відносяться воєнний або надзвичайний стан, які повинні бути проголошені державою у встановленому законом порядку. 
Майно, що було реквізовано, переходить у власність держави і передається у власність держави, або можливі ситуації, коли для запобігання означених обставин воно може бути знищеним. Порядок та умови вилучення майна у разі реквізиції повинні детально визначатися окремим законом. Оцінка реквізованого майна ''може бути оскаржена до суду'', якщо вона не задовольняє власника. Крім того, попередній власник може вимагати відшкодування вартості майна не тільки грошима, а й іншим майном в тих випадках, коли це можливо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина 5 статті], що коментується). 
В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині шостій ст. 353 ЦКУ], що коментується, міститься нове положення, згідно якого власник має право вимагати повернення майна, що збереглося після припинення надзвичайних обставин. В цій частині визначаються також майнові відносини сторін у разі повернення власнику його майна. Вони зводяться до того, що у разі повернення майна в особи поновлюється право власності на нього, одночасно вона зобов´язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв´язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. 
== Возмездность реквізиції. Момент припинення права власності. Відмінність реквізиції від викупу. ==
Возмездность реквізиції означає, що власнику виплачується вартість вилученого майна за оцінкою, державним органом. ''Оцінка, за якою власникові відшкодовується вартість реквізованого майна, може бути оскаржена ним у суді''. 
Момент припинення права власності на реквізоване майно - це момент виникнення права державної власності, тобто надходження майна у володіння уповноважених державою органів або осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 125 ЦК України]). Реквізиція можлива щодо майна, яке перебуває як в приватній власності, так і в муніципальній. В рамках державної власності не можна також виключити звернення по реквізиції у власність майна, що перебуває у власності суб'єкта. 
'''Відмінності реквізиції від викупу:'''
* при реквізиції вилучення майна у власника відбувається в адміністративному, а не в судовому порядку;
* при реквізиції майно надходить виключно в державну власність;
* при реквізиції підставою переходу права власності є акт державного органу, а не договір;
* при реквізиції оцінка вилучається майна встановлюється в односторонньому порядку, а не за згодою сторін. 
== Право на повернення майна. ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 5 ст. 353 ЦК] визначений ще один спосіб розрахунку з власником за реквізоване майно: власник реквізованого майна може вимагати взамін надання йому іншого майна. Такий розрахунок може повністю або частково замінити повне відшкодування вартості реквізованого майна. Не виключається можливість надання в оплату вартості реквізованого майна його власнику права користування іншим майном. 
Положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 6 ст. 353 ЦК] передбачено право на повернення відчуженого у власника в порядку реквізиції майна, ''якщо припинились надзвичайні обставини та зникла необхідність у користуванні цим майном для тієї загальнокорисної мети'', що і була підставою відчуження майна. Таке право колишнього власника реалізується не шляхом викупу свого колишнього майна, а у вигляді з’явлення особою вимоги про його повернення. 
Право на повернення майна є важливим, оскільки цим підкреслюється виключний характер реквізиції, тому що з відчуженням майна колишнє право власності на нього ще зберігає певне значення для його власника та може, так би мовити, поновитись. Така вимога про повернення має бути задоволена, якщо майно після реквізиції, '''по-перше, не було знищене, в тому числі шляхом його використання (лікарські препарати, що використані в боротьбі з епідемією, епізоотією тощо); по-друге, збереглося в натурі, але якщо майно в результаті його використання в умовах надзвичайних обставин змінилося настільки, що вже не може розглядатись як той об'єкт, що був відчужений у власника, повернення реквізованого майна також є неможливим; по-третє, з урахуванням інших обставин, що мають суттєве значення, повернення реквізованого майна є можливим, тобто, наприклад, майно надалі не використовується для відведення негативних наслідків надзвичайних обставин.''' Правило про повернення реквізованого майна застосовується виключно стосовно речей, що є індивідуально визначеними; якщо речі є родовими, колишній власник не може вимагати повернення тієї самої кількості та того самого роду речей. 
== Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна. ==
Правило розрахунків при поверненні реквізованого майна закріплено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text абз. 2 ч. 6 ст. 353 ЦК]. Воно полягає у поверненні колишнім власником отриманої ним грошової суми або речі, що були ним одержані у зв'язку з реквізицією. При поверненні отриманого у зв'язку з реквізицією має бути вирахувана розумна плата за використання цього майна. Розумна плата за весь час використання реквізованого майна має визначатися ''домовленістю сторін, а в разі недосягнення узгодженого сторонами компромісу - судом''. При визначенні розумної плати за використання майна мають враховуватись час такого використання, його характер, спосіб використання тощо. При визначенні розумної плати за використання, оскільки не передбачено іншого механізму, також має бути враховано зменшення вартості реквізованого майна за час його примусового відчуження, в тому числі шкода, заподіяна майну. Розумна плата має враховувати ціни, що існують не в час існування надзвичайних обставин, а в час, що передував їх настанню. Інше тлумачення правового регулювання цієї ситуації надало би підстави для недобросовісного використання тяжких для власника обставин, а укладена угода - як вчинена на вкрай невигідних умовах. 

[[Категорія: Цивільне право]]

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

2021-04-28T07:18:42Z

Svitlana.havrykova:

=== Нормативна база ===
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 Декларація прав дитини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27 лютого 2004 року № 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"]
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]

== Поняття жебрацтва та його ознаки==
'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб.
<gallery>
Zhebrakidit.jpg ‎
</gallery>

'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 Кримінального кодексу України (далі - КК України)].'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 12 КК України], таке кримінальне правопорушення є злочином.

'''Основний безпосередній об'єкт -''' гідність людини. Безпосереднім додатковим об'єктом - можуть бути воля людини, її здоров'я, честь, громадська моральність тощо.

'''Потерпілим''' може бути тільки малолітня особа, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України]) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.''' Об'єктивна сторона кримінального правопорушення''' полягає в активних діях - ''використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.''

Під ''використанням'' слід розуміти залучення дитини до певної діяльності на власну користь.

Під ''жебрацтвом,'' як зазначено в ч. 1 статті, що розглядається, розуміється систематичне випрошування грошей, речей інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. Для кваліфікації за ст. 150-1 КК України не є важливим місце, де потерпілий випрошує гроші. Це можуть бути громадські місця, а також інші території, зокрема, приватні дачі, квартири.

Під ''систематичністю у'' ст. 150-1 КК слід розуміти таке випрошування грошей, яке відбулось тричі в часі, причому не є важливим, у однієї чи кількох осіб дитина випрошувала гроші. Період, протягом якого мало місце жебракування, також не змінює кримінально-правової оцінки вчиненого, утім, вочевидь, слід говорити саме про невеликий проміжок часу, коли дитина жебракує, зокрема, протягом дня, тижня, місяця.

Під ''речами'' пропонується розуміти такі матеріальні об'єкти, які використовуються в повсякденному житті для забезпечення нормальної життєдіяльності й можуть бути в пригоді. Це, наприклад, одяг, посуд, меблі.

Під ''іншими матеріальними цінностями слід,'' розуміти такі матеріальні об'єкти, які мають відповідну ціннісну привабливість і високу мінову здатність. Вони можуть використовуватись у повсякденному житті для поліпшення якості та комфортності життєдіяльності, підвищення зручності виконуваної роботи. Це, зокрема вироби з дорогоцінних металів чи каміння, теле-, відеотехніка, оргтехніка, побутова техніка.

Під ''сторонніми особами'' слід розуміти таких осіб, які є чужими для дитини, та осіб, які її використовують.

'''<nowiki/>'''

'''Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення.''' Вина у формі прямого умислу.

З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.

'''Суб’єкт кримінального правопорушення''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК України] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК України] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.

== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==
Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

'''Отже, до кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:
# стосовно чужої дитини;
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування;
# повторно;
# особою, яка раніше вчинила один із кримінальних правопорушень, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК України];
# за попередньою змовою групою осіб.

== Відмежування від інших кримінальних правопорушень, кваліфікація за сукупністю кримінальних правопорушень ==
Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене за відсутності незаконної угоди щодо неї, а так само без її переміщення, переховування, передачі, одержання, кваліфікується лише за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України.] Вербування чи одержання малолітньої дитини й подальше використання її самим вербувальником (одержувачем) для зайняття жебрацтвом з метою отримання прибутку кваліфікується за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 149 КК України] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.3 або ч.4 ст. 150-1 КК України]. Так само кваліфікуються купівля малолітньої дитини або здійснення іншої угоди щодо неї, а також вербування, переміщення, переховування, передача й одержання такої дитини однією особою з подальшим використанням її для зайняття жебрацтвом іншою особою.

Слід відмежовувати склад кримінального правопорушення, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] "Втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність" і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] "Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом". Відмінність полягає у тому, що за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України] потерпілим є малолітня особа ( до 14-річного віку), а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.1 ст. 304 КК України] - неповнолітня особа (до 18-річного віку), хоча в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч.2 ст. 304 КК України] вже згадується про малолітнього. За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-КК України] потерпілий, унаслідок свого віку, не усвідомлює факту використання його як фактичного "знаряддя" для жебракування, а за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 304 КК України] - усвідомлює. Під час відмежування ознак суб'єктивної сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 150-1 КК України і ст. 304 КК України] варто вказати на обов'язкову мету використання дитини для заняття жебрацтвом - для отримання прибутку, яка не характерна для втягнення неповнолітнього в жебрацтво. У випадку використання малолітньої дитини в зайнятті жебрацтвом супроводжується втягненням потерпілої особи в таку діяльність, учинене утворює сукупність кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст.150-1 , ст. 304 КК України]. При цьому, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом не передбачає активних дій з боку самої дитини, а враховується сама присутність дитини разом із дорослим.

== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==
Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання кримінальному правопорушенню, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді.

'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги.

'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF пункт 6 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800)]

== Судова практика ==
'''Справа №307/1027/21 від 14 квітня 2021''' (В суді розглядалась справа по обвинуваченню жінки за ч.1 ст. 150-1 ККУ. Під час судового розгляду встановлено, що обвинувачена виховувала дитину свого співмешканця. Однак, як виявилось не лише виховувала, а і використовувала її для зайняття жебрацтвом, систематично випрошуючи гроші у сторонніх осіб з метою отримання прибутку, тримаючи при цьому малолітню дитину, на колінах. Щоправда під час досудового розслідування обвинувачена визнала свою вину, тому уклада із прокурором угоду про визнання винуватості. Отже, на вирішенні суду знаходилось питання лише про затвердження даної угоди. За умовами згаданої угоди, сторони погодили призначення покарання у видігляді позбавлення волі строком на один рік, із звільненням її від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо вона на протязі 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. Суд, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, врахував, що злочин відносить до злочинів невеликої тяжкості та затвердив її).

[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Діти]]

Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ

2021-01-25T12:37:55Z

Svitlana.havrykova:

Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ

2021-01-25T12:34:57Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96 Конституція України] * [https://zakon.rada.gov.ua/law...

Виборчі права громадян вразливих категорій

2020-08-26T07:39:53Z

Svitlana.havrykova:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
== Реалізація виборчого права вразливими групами виборців: правовий аспект ==
''На сьогодні в Україні виборче законодавство виділяє дві основні категорії осіб з обмеженими можливостями, для яких встановлюється спеціальний режим реалізації виборчого права:'' 
а) особи, які не здатні самостійно пересуватися – голосування за місцем проживання. 
Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до чинного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України "Про вибори народних депутатів України"]; суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. 
Закон виписує цей механізм голосування таким чином: 
* при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися за віком чи інвалідністю у графі "Примітки" проставляється відповідна відмітка;
* на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів ДВК.
б) особи з вадами зору – голосування як на виборчій дільниці, так і за місцем перебування з допомогою інших осіб. .
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text ч.5 ст.84], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно. Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів. 
Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений: 
# довідка медико-соціальної експертної комісії;
# довідка лікувального закладу;
# довідка органу (установи) соціального захисту населення.
У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально). 
== Спеціальні виборчі дільниці ==
У прийнятій 19 грудня 2019 року Верховною Радою України редакції Виборчого кодексу статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text статтях 35 та 37]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': 
# стаціонарні лікувальні заклади;
# спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);
# установи виконання покарань, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України;
# слідчі ізолятори та інші передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);
# антарктичні науково-дослідні полярні станції України;
# річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;
# місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;
# військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.
У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій. 
У решті положень порядок утворення та функціонування спеціальних виборчих дільниць істотно не змінився. 
== Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==
Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text положення 4 пункту статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. 
== Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги. 
Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки Закони України “Про вибори Президента України” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text “Про вибори народних депутатів України”] безпосередньо не врегульовують дане питання. У вказаних законах міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму. 
Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до ст. 29 Конвенції про права людей з інвалідністю, учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними. 

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Виборчі права громадян вразливих категорій

2020-08-26T07:37:31Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [https://zakon.rad...

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закон України «Про вибори народних депутатів України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
== Реалізація виборчого права вразливими групами виборців: правовий аспект ==
''На сьогодні в Україні виборче законодавство виділяє дві основні категорії осіб з обмеженими можливостями, для яких встановлюється спеціальний режим реалізації виборчого права:''
а) особи, які не здатні самостійно пересуватися – голосування за місцем проживання. 
Голосування за місцем проживання здійснюється відповідно до чинного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text Закону України "Про вибори народних депутатів України"]; суть даної процедури полягає в тому, що до місця проживання виборця, який не здатний сам прийти на виборчу дільницю, мають прийти члени дільничної виборчої комісії з переносною виборчою скринькою і дати можливість проголосувати. 
Закон виписує цей механізм голосування таким чином: 
* при складанні списку виборців напроти осіб, які не здатні самостійно пересуватися за віком чи інвалідністю у графі "Примітки" проставляється відповідна відмітка;
* на виборчій дільниці напередодні дня голосування дільнична виборча комісія на основі переліку осіб, напроти яких у списку виборців проставлена відмітка, складає витяг зі списку виборців. Включення цих осіб до витягу зі списку виборців комісією не ставиться на голосування членів ДВК.
б) особи з вадами зору – голосування як на виборчій дільниці, так і за місцем перебування з допомогою інших осіб. .
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text ч.5 ст.84], такий виборець повинен надіслати поштою або передати через інших осіб власноручно написану заяву з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування із зазначенням місця перебування виборця разом з доданим до неї документом, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно. Така заява повинна бути подана до дільничної виборчої комісії не пізніше 20 години останньої п'ятниці перед днем виборів. 
Таким чином, внесення до витягу зі списку виборців здійснюється на підставі заяви виборця та відповідного документа, що засвідчує його фізичний стан. Заява пишеться у довільній формі, а от перелік підтверджуючих документів, що додається до заяви є чітко визначений: 
# довідка медико-соціальної експертної комісії;
# довідка лікувального закладу;
# довідка органу (установи) соціального захисту населення.
У разі необхідності копія документа, який засвідчує факт нездатності виборця пересуватися самостійно, засвідчується в установленому законом порядку (тобто, нотаріально). 
== Спеціальні виборчі дільниці ==
У прийнятій 19 грудня 2019 року Верховною Радою України редакції Виборчого кодексу статус спеціальних виборчих дільниць визначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text статтях 35 та 37]. Перелік місць, що зумовлюють необхідність створення спеціальних виборчих дільниць за критерієм перебування у них виборців, що обмежені у можливості їх пересування, розширено та деталізовано. '''Такими місцями є''': 
# стаціонарні лікувальні заклади;
# спеціалізовані заклади для постійного або тривалого перебування (будинок-інтернат для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни та праці, оздоровчі та реабілітаційні заклади тощо);
# установи виконання покарань, передбачені Кримінально-виконавчим кодексом України;
# слідчі ізолятори та інші передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України місця утримання осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід − взяття під варту (далі − слідчі ізолятори);
# антарктичні науково-дослідні полярні станції України;
# річкові та морські судна, що перебувають у плаванні під Державним Прапором України за межами внутрішніх та територіальних вод України;
# місця дислокації на території України військових частин (формувань), військовослужбовці яких у зв’язку з вимогами проходження служби не мають можливості проголосувати на звичайних виборчих дільницях;
# військові польові лікувальні заклади, дислоковані на території України.
У перших п’яти категоріях закладів та установ утворюються спеціальні виборчі дільниці на постійній основі, а в 6-8 – на тимчасовій. 
У решті положень порядок утворення та функціонування спеціальних виборчих дільниць істотно не змінився. 
== Забезпечення виборчих прав в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах ==
Реалізація засудженими свого виборчого права полягає у тому, що така особа залишаться громадянином держави та зберігає за собою усі загальногромадянські права і обов'язки задекларованими у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], хоча й з певними обмеженнями у правовому статусі, які встановлені вироком суду. Потрібно розуміти, що дана категорія громадян є суттєво обмежена в активній реалізації виборчого права, тобто не може висувати свою кандидатуру та бути кандидатами до органів державної влади. Для прикладу можна застосувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text положення 4 пункту статті 9 Закону України «Про вибори народних депутатів України»], в якому не може бути висунутий кандидатом й обраний депутатом громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. 
== Виборчі права громадян, які перебувають у психіатричних закладах ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частиною 1 ст. 39 Цивільного кодексу України] передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України] заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть подати члени її сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання; орган опіки та піклування; заклад з надання психіатричної допомоги. 
Частина виборців, що перебувають у закладах надання психіатричної допомоги, які схильні до агресії, суїциду та ін., чи в яких у день голосування спостерігається загострення хвороби, можуть та повинні голосувати лише в лікарняній палаті, в якій вони перебувають на лікуванні. Однак у таких випадках можливість належного забезпечення права участі у виборах вказаних осіб є досить сумнівною, оскільки Закони України “Про вибори Президента України” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4061-17#Text “Про вибори народних депутатів України”] безпосередньо не врегульовують дане питання. У вказаних законах міститься лише норма, яка передбачає, що на спеціальних виборчих дільницях, утворених у стаціонарних лікувальних закладах, голосування за місцем перебування виборця проводиться на підставі власноручно написаної заяви виборця з проханням забезпечити йому голосування за місцем його перебування у зв’язку з необхідністю дотримання постільного режиму. 
Трапляються непоодинокі випадки, коли особа за станом свого психічного здоров’я є недієздатною, проте до суду за відповідним рішенням ні члени сім’ї, ні родичі, ні передбачені законом установи не звертались. Така особа має право голосу та включається до списків виборців на відповідній виборчій дільниці. Як правило, спостерігачів на таких дільницях мало або взагалі немає, і можливі випадки, коли голосування за особу, яка не визнана судом недієздатною, проте не здатна за станом психічного здоров’я здійснити вибір, здійснює інша особа. Слід, зазначити, що відповідно до ст. 29 Конвенції про права людей з інвалідністю, учасницею якої є Україна, на держави покладається обов’язок забезпечити права людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті. Зокрема, щоб особи з інвалідністю могли брати ефективну й усебічну участь, прямо або через вільно обраних представників, у політичному й суспільному житті нарівні з іншими, мали право та можливість голосувати й бути обраними. 

[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Зміна опікуна над недієздатною особою

2020-02-21T08:16:24Z

Svitlana.havrykova:

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”] 
== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України]). 
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України]). 
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України]). 
== Особи, які мають переважне право бути опікунами та піклувальниками повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена ==
Переважне право серед осіб, які бажають стати опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, надається особі:
# у сім'ї якої проживає повнолітня недієздатна особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена;
# яка перебуває у сімейних або родинних відносинах із потенційним підопічним;
# яку бажає мати опікуном або піклувальником повнолітня недієздатна особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
== Особа, яка не може бути опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена ==
Опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, не може бути особа, яка:
# не досягла 18 років;
# визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
# інтереси якої суперечать інтересам потенційного підопічного;
# за станом здоров'я не може виконувати обов'язки опікуна або піклувальника, що підтверджено відповідною медичною довідкою, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань охорони здоров'я;
# раніше була опікуном або піклувальником та була звільнена від повноважень опікуна або піклувальника з підстав, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 28 цього Закону;
# була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, злочини з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 166, 167, 187 і 442 Кримінального кодексу України, або має не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
# відбуває покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
# під час здійснення кримінального провадження тримається під вартою;
# є одним із подружжя, якому встановлено режим окремого проживання з іншою особою з подружжя, яка є потенційним підопічним.
== Припинення повноважень щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена ==
=== Повноваження опікуна припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
# обмеження цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# смерті підопічного - із дати його смерті;
# звільнення його від повноважень опікуна - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень опікуна;
# обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# його смерті - з дати його смерті.
=== Повноваження піклувальника припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
# визнання підопічного недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# смерті підопічного - з дати його смерті;
# звільнення його від повноважень піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень піклувальника;
# обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# його смерті - з дати його смерті.
=== Підставами для звільнення опікунів та піклувальників від повноважень є ===
# заява опікуна або піклувальника;
# невиконання належним чином своїх обов'язків;
# неможливість виконання повноважень опікуна або піклувальника внаслідок тяжкої хвороби;
# порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун або піклувальник мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
# встановлення режиму окремого проживання подружжя, якщо один із подружжя є опікуном або піклувальником іншого;
# відбування опікуном або піклувальником покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
# перебування опікуна або піклувальника під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
# виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном або піклувальником;
# наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного.
Суд або орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку. 
На час розгляду в судовому порядку справ про звільнення від повноважень опікунів та піклувальників з підстав, визначених пунктами 2, 4 - 8 частини третьої цієї статті, вони відсторонюються від виконання повноважень щодо підопічних органом опіки та піклування в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. 
На час відсторонення опікуна або піклувальника опіка або піклування над підопічним здійснюється органом опіки та піклування, на обліку в якому перебуває такий підопічний, або спеціальним закладом, до якого його поміщено. 
=== Повноваження органу опіки та піклування щодо здійснення опіки або піклування над повнолітньою недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності такої особи - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення її цивільної дієздатності;
# призначення такій особі опікуна або піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна або піклувальника;
# набуття спеціальним закладом повноважень щодо здійснення опіки або піклування над такою особою - з дати поміщення до спеціального закладу;
# смерті такої особи - з дати її смерті.
=== Повноваження спеціального закладу щодо здійснення опіки або піклування над повнолітньою недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, припиняються у разі ===
# поновлення цивільної дієздатності такої особи - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення її цивільної дієздатності;
# призначення такій особі опікуна або піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна або піклувальника;
# звільнення такої особи від відбуття покарання - з дати закінчення строку відбування покарання, установленого вироком суду;
# набуття повноважень щодо здійснення опіки або піклування над такою особою іншим спеціальним закладом - із дати її поміщення до іншого спеціального закладу;
# смерті такої особи - з дати її смерті.
== Форма заяви до суду на зміну опікуна ==
Відповідно до ст. 241 ЦПК України, Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. 
Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. 
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування. 
'''Отже, для того, щоб змінити опікуна необхідно:'''
# Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.
# Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном
# Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною. 

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]

Зміна опікуна над недієздатною особою

2020-02-21T08:04:07Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: == Нормативна база == [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] [https://zakon.rada.gov.ua/l...

== Нормативна база ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року №866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”] 
== Поняття опіки та піклування ==
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 55 Цивільного кодексу України]). 
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 58 Цивільного кодексу України]). 
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 59 Цивільного кодексу України]).
Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 62 Цивільного кодексу України]). 
== Особи, які мають переважне право бути опікунами та піклувальниками повнолітніх недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена ==
Переважне право серед осіб, які бажають стати опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, надається особі:
# у сім'ї якої проживає повнолітня недієздатна особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена;
# яка перебуває у сімейних або родинних відносинах із потенційним підопічним;
# яку бажає мати опікуном або піклувальником повнолітня недієздатна особа або особа, цивільна дієздатність якої обмежена.
== Особа, яка не може бути опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена ==
Опікуном або піклувальником повнолітньої недієздатної особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена, не може бути особа, яка:
# не досягла 18 років;
# визнана недієздатною або цивільна дієздатність якої обмежена;
# інтереси якої суперечать інтересам потенційного підопічного;
# за станом здоров'я не може виконувати обов'язки опікуна або піклувальника, що підтверджено відповідною медичною довідкою, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань охорони здоров'я;
# раніше була опікуном або піклувальником та була звільнена від повноважень опікуна або піклувальника з підстав, передбачених пунктом 4 частини третьої статті 28 цього Закону;
# була засуджена за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, злочини з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 166, 167, 187 і 442 Кримінального кодексу України, або має не погашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
# відбуває покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
# під час здійснення кримінального провадження тримається під вартою;
# є одним із подружжя, якому встановлено режим окремого проживання з іншою особою з подружжя, яка є потенційним підопічним.
== Припинення повноважень щодо здійснення опіки та піклування над повнолітніми недієздатними особами та особами, цивільна дієздатність яких обмежена ==
=== Повноваження опікуна припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
# обмеження цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# смерті підопічного - із дати його смерті;
# звільнення його від повноважень опікуна - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень опікуна;
# обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# його смерті - з дати його смерті.
=== Повноваження піклувальника припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності підопічного - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення його цивільної дієздатності;
# визнання підопічного недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# смерті підопічного - з дати його смерті;
# звільнення його від повноважень піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду або з дати прийняття рішення органом опіки та піклування про звільнення від повноважень піклувальника;
# обмеження його цивільної дієздатності - з дати набрання чинності рішенням суду про обмеження його цивільної дієздатності;
# визнання його недієздатним - з дати набрання чинності рішенням суду про визнання його недієздатним;
# його смерті - з дати його смерті.
=== Підставами для звільнення опікунів та піклувальників від повноважень є ===
# заява опікуна або піклувальника;
# невиконання належним чином своїх обов'язків;
# неможливість виконання повноважень опікуна або піклувальника внаслідок тяжкої хвороби;
# порушення прав і законних інтересів підопічного, зокрема умисне залишення його без нагляду та допомоги в разі, коли він перебував у небезпечному для життя та здоров'я стані, якщо опікун або піклувальник мав змогу забезпечити нагляд або надати допомогу підопічному;
# встановлення режиму окремого проживання подружжя, якщо один із подружжя є опікуном або піклувальником іншого;
# відбування опікуном або піклувальником покарання в місцях позбавлення або обмеження волі;
# перебування опікуна або піклувальника під вартою під час здійснення кримінального провадження щодо нього;
# виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих для призначення опікуном або піклувальником;
# наявність суперечностей між інтересами опікуна та підопічного, що зумовлює негативні наслідки для підопічного.
Суд або орган опіки та піклування, який призначив опікуна чи піклувальника, за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо її не було розглянуто протягом цього строку. 
На час розгляду в судовому порядку справ про звільнення від повноважень опікунів та піклувальників з підстав, визначених пунктами 2, 4 - 8 частини третьої цієї статті, вони відсторонюються від виконання повноважень щодо підопічних органом опіки та піклування в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. 
На час відсторонення опікуна або піклувальника опіка або піклування над підопічним здійснюється органом опіки та піклування, на обліку в якому перебуває такий підопічний, або спеціальним закладом, до якого його поміщено. 
=== Повноваження органу опіки та піклування щодо здійснення опіки або піклування над повнолітньою недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, припиняються в разі ===
# поновлення цивільної дієздатності такої особи - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення її цивільної дієздатності;
# призначення такій особі опікуна або піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна або піклувальника;
# набуття спеціальним закладом повноважень щодо здійснення опіки або піклування над такою особою - з дати поміщення до спеціального закладу;
# смерті такої особи - з дати її смерті.
=== Повноваження спеціального закладу щодо здійснення опіки або піклування над повнолітньою недієздатною особою або особою, цивільна дієздатність якої обмежена, припиняються у разі ===
# поновлення цивільної дієздатності такої особи - з дати набрання чинності рішенням суду про поновлення її цивільної дієздатності;
# призначення такій особі опікуна або піклувальника - з дати набрання чинності рішенням суду про призначення опікуна або піклувальника;
# звільнення такої особи від відбуття покарання - з дати закінчення строку відбування покарання, установленого вироком суду;
# набуття повноважень щодо здійснення опіки або піклування над такою особою іншим спеціальним закладом - із дати її поміщення до іншого спеціального закладу;
# смерті такої особи - з дати її смерті.
== Форма заяви до суду на зміну опікуна ==
Відповідно до ст. 241 ЦПК України, Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. 
Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна або піклувальника. 
Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу опіки та піклування. 
'''Отже, для того, щоб змінити опікуна необхідно:'''
# Рішення органу опіки та піклування про звільнення попереднього опікуна або заява самого опікуна про відмову від опікунства.
# Подання органу опіки та піклування до суду про призначення іншої особи опікуном
# Рішення суду про визнання особи, над якою встановлюється опіка, недієздатною.
Зразок заяви Про признячення опікуна

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

2018-11-05T15:26:43Z

Svitlana.havrykova:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 КОНВЕНЦІЯ про права дитини] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384 ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ДИТИНИ] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ЗАКОН УКРАЇНИ Про охорону дитинства] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2342-15 ЗАКОН УКРАЇНИ Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування] 
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-04 Постанова Пленуму Верховного суду від 27.02.2004 N 2 "Про застосування судами законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність"] 
#[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800 "Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю"]
# [http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_135&fbclid=IwAR1MV6_fS9CpaNlaqS2jN3DZoMMwr832_692Y17Ku7eEnUm7UQ-aatWui8k Європейська конвенція про здійснення прав дітей] 

== Поняття жебрацтва та його ознаки.==

'''Жебрацтво''' - це дії щодо систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб.
<gallery>
Zhebrakidit.jpg ‎
</gallery>

'''Відповідальність за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом передбачена ст. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 150–1 КК України]. '''

'''Обов’язковою ознакою складу злочину''' є потерпілий. Ним може бути тільки малолітня дитина, тобто дитина, яка не досягла 14-річного віку. При цьому кваліфікуючою ознакою (ч. 2 ст. 150–1 КК) є вчинення злочину щодо чужої малолітньої дитини.'' 
Предмет злочину - те, з приводу чого вчинюється злочин, тобто це можуть бути гроші, речі, інші матеріальні цінності. 

'''Об'єктивною ознакою''' '''даного кримінального правопорушення'''''' є активна дія — використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. На практиці пропонується кваліфікувати вчинене як злочин, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150-1 КК України], якщо має місце одночасне використання в жебрацтві трьох та більше осіб, кожна з яких хоча б одноразово висловила прохання подати милостиню сторонній особі.
Випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями. Крім того, до об’єктивної сторони діяння слід віднести умисне створення уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та навмисне використання предметів, наявність яких викликає розчулення у оточуючих. 

'''Суб’єктивними ознаками''' використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом є вчинення його тільки з прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 3 ст. 150–1 КК України]) може характеризуватися тільки необережністю. 

'''Суб’єкт злочину''' спеціальний. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 1 ст. 150–1 КК] – це батьки або особи, які їх замінюють, а у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ч. 2 ст. 150–1 КК] – будь-які інші особи, крім батьків та осіб, які замінюють батьків.

З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено, оскільки суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо.

== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==

'''До кваліфікуючих ознак злочину''', передбаченого [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України]відноситься використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, вчинене:

# стосовно чужої дитини; 
# із застосуванням насильства чи погрозою його застосування; 
# повторно; 
# особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 ст. 150, 303 або 304 КК]; 
# за попередньою змовою групою осіб.. 

'''Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом''' (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) - '''карається''' обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк. 
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов'язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статтями 150, 303, 304 КК України], або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. 
Дії, передбачені частинами першою або другою [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n961 статті 150-1 КК України,] вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.

== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочину, до чого мають докласти зусиль прокуратура, а саме ювенальна юстиція, поліція, школа, соціальні служби у справах сім’ї, дітей та молоді. 

'''Юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину''', яка постраждала від жорстокого поводження або життю чи здоров’ю якої загрожує небезпека, '''зобов’язані забезпечити надання екстреної медичної допомоги, невідкладно звернутися до органів Національної поліції або підпорядкованого підрозділу територіального органу ДСНС''' для організації її подальшого захисту у разі, коли дитина потребує медичної допомоги. 

'''Органи Національної поліції зобов’язані протягом доби поінформувати службу у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади (далі - служба у справах дітей)''' про виявлену дитину для організації її соціального захисту (ч. 6 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 800 "Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю")]
[[Категорія: Кримінальне право]][[Категорія: Сімейне право]][[Категорія: Діти, які перебувають у складних життях обставинах]]

Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом

2018-09-07T12:13:22Z

Svitlana.havrykova: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] * [http://zakon.rada...

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Історико-правовий та міжнародний аспекти використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

Історичні передумови виникнення кримінальної відповідальності за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом в Україні» проаналізовано історичні передумови виникнення кримінальної відповідальності за використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом в Україні. 

З’ясовано, що жебрацтво як явище чи як певний спосіб існування виникло із появою християнства і розглядалося певний проміжок часу як позитивне явище. Але, починаючи з кінця XVI ст., відношення до нього змінилося на негативне. На державному рівні почали застосовуватися заборонно-репресивні заходи, але без виявлення та комплексного вирішення корінних причин і умов існування жебрацтва вони не дали бажаного результату. 

Вперше положення щодо захисту дітей від злочинних посягань інших осіб, які залучали їх в антисоціальну діяльність, зокрема, жебрацтво, знайшли своє відображення лише у XIX столітті в Укладеннях про покарання кримінальні і виправні 1845 та 1885 років. Ця тенденція прослідковується в КК УРСР 1927 року та КК УРСР 1960 року. Такий підхід залишився і в ст. 304 КК України 2001 року. Але положення цієї статті не в повній мірі могли захистити малолітніх осіб, зокрема, немовлят, від заняття жебрацтвом з метою отримання прибутку. 

== Об’єктивні та суб’єктивні ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

* Об’єктивні ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом
Обґрунтовано, що більш правильною є позиція, що саме суспільні відносини у сфері охорони та сприятливого функціонування сім’ї, а також нормального фізичного і морального розвитку малолітнього є основним безпосереднім об’єктом цього суспільно небезпечного діяння. Здоров’я, волю, честь та гідність дитини пропонується визнати додатковим факультативним об’єктом. 
Враховуючи, що материнство, дитинство та сім’я знаходяться під захистом держави, згідно зі ст. 51 Конституції України, а також досвід іноземного законодавця, пропонується виділити в КК України розділ під назвою «Злочини проти сім’ї та неповнолітніх», родовим об’єктом якого визнати суспільні відносини у сфері охорони та сприятливого функціонування сім’ї, а також нормального фізичного і морального розвитку неповнолітнього. Злочин, передбачений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150–1 КК України], може знаходитись у ньому. 

Пропонується власна позиція щодо механізму заподіяння шкоди об’єкту злочину: 1) «зсередини» — батьки чи особи, які їх замінюють, взагалі виключають себе із корисних охоронюваних законом суспільних відносин або неналежно виконують обов’язки життєзабезпечення дитини; 2) «ззовні» — інші особи, крім зазначених вище, з метою отримання предмету злочину порушують нормальний фізичний і моральний розвиток дитини. 

З об’єктивної сторони злочин, передбачений ст. 150–1 КК України, вчинюється у формі дії — використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. На практиці виникають певні труднощі при кваліфікації вчиненого з використанням трьох і більше малолітніх. Пропонується кваліфікувати вчинене як злочин, передбачений ст. 150–1 КК України, якщо має місце одночасне використання в жебрацтві трьох та більше осіб, кожна з яких хоча б одноразово висловила прохання подати милостиню сторонній особі. 

Випрошування може відбуватися усно, письмово або конклюдентними діями. У даному підрозділі надано авторське визначення цих форм, а також запропоновано нові форми: умисне стимулювання уразливого стану дитини дорослою особою під час її використання для заняття жебрацтвом та навмисне використання предметів, наявність яких викликає розчулення у оточуючих. 

* Суб’єктивні ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом 

Проаналізовано, що особливістю суб’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 150–1 КК України, є вчинення його тільки з прямим умислом. Ставлення винної особи до наслідків у вигляді спричинення дитині середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 150–1 КК України) може характеризуватися тільки необережністю. 

З прийняттям ст. 150–1 КК України у 2009 році обов’язковою ознакою суб’єктивного складу злочину було визнано мету отримання прибутку. Але пізніше, у 2011 році, вказівку на обов’язкову мету вчинення злочину було виключено. Таке рішення законодавця є цілком вірним. Правильність такого рішення пояснюється тим, що суспільна небезпечність злочину визначається не корисливим мотивом або метою отримання прибутку, а характером дій, які вчинені щодо дитини, що негативно впливає на її фізичний і моральний розвиток. Небезпеку становлять і об’єктивні умови, в яких відбувається використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Обґрунтовано, що даний момент полегшить доказування наявності ознак використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, оскільки якщо винний не отримав прибутку, але використовував малолітню дитину для заняття жебрацтвом, встановити мету неможливо. Тому даний крок українського законодавця є цілком доречним. 

== Кваліфікуючі ознаки використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом та кримінальна відповідальність ==

До кваліфікуючих ознак злочину, передбаченого ст. 150–1 КК України, було б доцільно додати вчинення вищевказаного діяння стосовно кількох (двох та більше) осіб одночасно. Підвищена небезпека використання для заняття жебрацтвом одночасно двох чи більше осіб визначається не тільки тяжкістю наслідків вчиненого злочину, а й небезпечністю особи злочинця, котрий порушив заради своїх корисних інтересів особисті права відразу двох чи більше осіб. 

У підрозділі 2.4. «Відмежування використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом від суміжних складів злочинів» зазначається, що використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом слід відмежовувати від суміжних складів злочинів, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 150 та ч. 2 ст. 304 КК України]. Аналіз вищезазначених складів дає підставу стверджувати, що основна проблема полягає при розмежуванні «втягнення малолітньої дитини в жебрацтво» та «використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом». З метою відмежування зазначених діянь пропонується в першому випадку розуміти умисне схиляння дитини до випрошування грошей чи інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб, що передбачає вчинення дитиною свідомих активних дій. В другому — злочинцем дитина розглядається не в якості людини, а в якості корисної для нього речі, що своїм видом спонукає інших осіб до безоплатної передачі йому певних матеріальних цінностей. Виходячи з цього, потерпілим від «втягнення» може бути лише та малолітня особа, яка усвідомлювала значення своїх дій і діяла активно, а потерпілим від «використання» — малолітня дитина, яка діяла неактивно і не усвідомлювала значення своїх дій. Крім того, з цього приводу запропоновано у кожному випадку призначати судово-психологічну експертизу для вирішення питання щодо розуміння потерпілою особою змісту вчиненого. 

== Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом ==

Запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом розглянуто загально соціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальне запобігання злочину. З’ясовано, що тільки одночасний вплив на загально соціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному рівні та взаємодія органів, уповноважених здійснювати запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, буде мати свою результативність. В даному підрозділі значну увагу приділено органам і службам, уповноваженим здійснювати запобігання злочину, а також запроваджено порядок взаємодії між ними з приводу запобігання використанню малолітньої дитини для заняття жебрацтвом. Також здійснено аналіз нормативних документів, якими встановлено та врегульовано їх основні права та обов’язки, та зроблено висновок про можливість виконання ними заходів, спрямованих на запобігання злочину, що не суперечить чинному законодавству.

[[Категорія:Кримінальне право‎]]
[[Категорія:Суди]]