WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2022-02-25T08:23:48Z

Svitlana.belen:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Види пенсій ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==
Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

За нормами частини третьої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється '''з дня подання заяви''' на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation '''Портал електронних послуг'''].
== Перелік документів: ==
Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Прядку]) відповідний пакет документів, визначений пункті 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку], в залежності від обраного виду пенсії:
# оригінал паспорту;
# оригінал та копія ідентифікаційного коду заявника;
# оригінал трудової книжки;
# оригінал диплому, якщо навчався на денному відділенні;
# оригінал військового квітка, якщо особа проходила військову службу або довідку довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС про періоди служби;
# за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року;
# довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу.
== Ухвалення рішення: ==
'''Не пізніше 10 днів''' після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії (пункт 4.3. розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку]).

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

'''Як враховують заробітну плату під час зміни виду пенсії?'''

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначену в частині другій статті 40 зазначеного закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);

* звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].
Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:
# паспорт;
# картка фізичної особи-платника податків;
# пенсійне посвідчення;
# [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)]];
# документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);
# відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;
# оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;
# копії адміністративного позову з додатками для відповідача.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]".
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп. (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 992,40 грн (станом на 2022 рік).
== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==
У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені, по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], з метою встановлення факту [[Встановлення факту існування трудових правовідносин|перебування у трудових відносинах]], факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "про судовий збір"] визначається як 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2021-11-22T14:05:20Z

Svitlana.belen: /* Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]

== Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя ==
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України)

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).

Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==
Питання про відповідальність щодо боргів виникає як при поділі спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від цього. Як правило, підставами для її виникнення слугує звернення кредитором вимоги до подружжя в зв'язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; у зв'язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; у зв'язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]

== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==

Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби (стаття 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).

Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 366 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України]).

Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:

=== І етап ===
Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості: на даному етапі кредитор має прово звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис майна та його арешт здійснюється державним (приватним виконавцем) (стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== ІІ етап ===
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.

♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним (приватним) виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (частина шоста статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], стаття 443 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).

'''Умови:'''
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|висновком експерта]]);
* чатка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;
* відсутність заперечення інших співвласників.
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред'явити, кредитор має право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності з наступним задоволенням вимог за рахунок одержавних після продажу грошових сум.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна '''протягом одного місяця''', а щодо рухомого майна - '''протягом 10 днів''' від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 ЦК України]).

Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:

→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;

Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.

→ примусове переведення прав і обов'язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);

Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].

== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==

Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливо, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами статті 431 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], установленими для накладання стягнення на майно боржника.

[[Категорія: Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2021-11-22T14:01:43Z

Svitlana.belen: /* Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5 "Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна"]

== Виникнення спільних боргових зобов'язань подружжя ==
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 Сімейного кодексу України] (далі - СКУ).
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60 Сімейного кодексу України)

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).

Таким чином, спільною заборгованістю подружжя може вважатися заборгованість, що виникла внаслідок спільних дій подружжя або одного з них (у тому числі без згоди іншого з подружжя) в інтересах обох членів подружжя або всієї сім'ї в цілому.

== Виникнення відповідальності боржника щодо боргів ==
Питання про відповідальність щодо боргів виникає як при поділі спільного сумісного майна подружжя, так і незалежно від цього. Як правило, підставами для її виникнення слугує звернення кредитором вимоги до подружжя в зв'язку з неповерненням своєчасно боргів, зроблених одним із них; у зв'язку із заподіянням шкоди іншим особам; у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної злочином; у зв'язку з відшкодуванням шкоди подружжям, заподіяної неповнолітніми дітьми, або недієздатними повнолітніми дітьми тощо.
[[Файл:Накладення стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.png|міні]]

== Порядок накладання стягнення на майно боржника ==

Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби (стаття 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 СКУ]).

Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.

У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу.

У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов'язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (стаття 366 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України]).

Накладання стягнення на майно боржника проходить декілька етапів:

=== І етап ===
Судовий розгляд справи про стягнення заборгованості: на даному етапі кредитор має прово звернутися до суду із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|заявою про стягнення заборгованості]], а також подати клопотання про опис майна боржника та накладення арешту на належне йому майно. Опис майна та його арешт здійснюється державним (приватним виконавцем) (стаття 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"]).

=== ІІ етап ===
♦ Добровільне виконання боржником рішення суду.

♦ [[Відкриття виконавчого провадження|Виконання рішення суду державним (приватним) виконавцем]], у тому числі шляхом звернення до суду з поданням про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (частина шоста статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"], стаття 443 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України).

'''Умови:'''
* частка може бути виділена із спільного майна в натурі (підтверджується [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення|висновком експерта]]);
* чатка може бути виділена без втрати та зміни її цільового призначення;
* відсутність заперечення інших співвласників.
У випадку, якщо позов про виділення частки в натурі неможливо пред'явити, кредитор має право вимоги щодо продажу частки у спільній сумісній власності з наступним задоволенням вимог за рахунок одержавних після продажу грошових сум.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна '''протягом одного місяця''', а щодо рухомого майна - '''протягом 10 днів''' від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі (стаття 362 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1987 ЦК України]).

Якщо особи, які мають переважне право на викуп частки, відмовилися від купівлі, або боржник відмовився від добровільного продажу за суд може прийняти рішення про:

→ звернення стягнення в примусовому порядку шляхом продажу частки з публічних торгів;

Реалізація частки у праві спільної часткової власності з прилюдних торгів проводиться відповідно до вимог статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1301-16 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5], та інших законодавчих актів.

→ примусове переведення прав і обов'язків боржника на кредитора з компенсацією (якщо така має місце);

Право власності боржника на спільне майно припиняється. Кредитор стає новим учасником права спільної часткової власності та повинен зареєструвати своє право власності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5].

== Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя ==

Накладання стягнення на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя при відшкодуванні шкоди, заподіяної злочином одного з подружжя, можливо, якщо буде встановлено, що це майно було набуте за кошти, які набуті злочинним шляхом, про що повинно бути зазначено у вироку суду у кримінальній справі. Звернення судових рішень до виконання проводиться за правилами статті 431 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], установленими для накладання стягнення на майно боржника.

[[Категорія: Поділ спільного майна подружжя]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Відшкодування шкоди, завданої падінням дерева

2021-08-05T11:03:22Z

Svitlana.belen: /* Шляхи вирішення спору */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. №105 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України".]

== Випадки пошкодження транспортного засобу ==
1. Під час руху. Непоодинокі випадки падіння дерев, гілок саме під час руху транспортного засобу. Найбільш вірогідні випадки трапляються біля прибудинкових територій, у скверах, на дорозі за містом.
Якщо автомобіль зазнав пошкоджень під час руху, то це, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 пункту 1.12 статті 1 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»], кваліфікуватиметься як дорожньо-транспортна пригода, оскільки ДТП – це подія, що сталася саме під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Це є застереженням на той випадок, коли фахівці страхової компанії будуть стверджувати інше. 
2. Пошкодження припаркованного автомобіля найчастіше трапляється на прибудинковій території.

== Хто несе відповідальність за вчинену шкоду ==
1. Якщо під час руху транспортного засобу майну завдано шкоду внаслідок падіння дерева чи гілки, потрібно негайно зателефонувати до страхової компанії, повідомити про факт пошкодження та проконсультуватися щодо подальших дій. Після дзвінка в страхову компанію повинен приїхати експерт, який проведе оцінку спричинених збитків. Протягом певного терміну (як правило, 3 дні з моменту події), подається заява за формою, встановленою страховою компанією, та надається автомобіль для огляду. 
Процедура здійснення страхових відшкодувань , способи та терміни оплати вказуються у договорі страхування.
Рекомендується викликати на місце пригоди поліцію для належного оформлення ДТП зі складанням протоколу. Як правило, оформлений протокол та всі зібрані матеріали справи (в тому випадку, якщо все складено вірно із зазначенням всіх обставин), надалі допоможуть отримати відшкодування від страхової компанії 

2. Як під час руху, так і під час стоянки авто важливою є повна фіксація події. Адже якщо в першому випадку можна розраховувати на відшкодування, відповідно до наявного страхового договору, лише на підставі складеного протоколу поліції, то заподіяння шкоди автомобілю, що не рухався, потребує більшої уваги та ретельнішого збору інформації. Для встановлення особи, яка відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, що впало, до об'єкта благоустрою; якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 ч.1 ст. 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”], об’єкти благоустрою використовуються відповідно до їхнього функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини, на засадах їхнього раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Першочергово визначається, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева) для подальшого встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані збитки. Для цього потрібно написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (обов’язково додати фото або графічні данні, що пришвидшить отримання інформації).

== Складання протоколу ==
У разі пошкодження транспортного засобу уповноваженими особами на складання протоколу є дільничний (під час зупинки машини) або співробітник поліції (під час руху авто).
Важливою умовою вирішення питання відшкодування збитків власнику авто є вірно складений протокол, в якому буде вказаний факт огляду автомобіля, факт падіння дерева і те, що воно не було спиляне, зрубане або звалене третіми особами.
Завдання власника або водія автомобіля при складанні протоколу полягає в тому, щоб простежити, чи вніс дільничний ваші контактні й паспортні дані, реєстраційні номери автомобіля, точну адресу місця події та її опис. Не зайвим буде підстрахуватися і знайти свідків події, записати їхні номери телефонів.

== Випадки пошкоджень в місцях не пристосованих для паркування ==
Випадки пошкодження авто в місцях не пристосованих для паркування (ліс, тротуар, лісопаркова смуга, тощо) непоодинокі. В такому разі страхова компанія забажає перевірити всі наявні у вас докази (протокол співробітника міліції або дільничного) відсутності провини водія в умисному заподіяні збитку машині тощо.

Також додатково повідомляємо, що відповідно до п. 5.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України] відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Якщо у вас виникли сумніви хто є дійсним балансоутримувачем, можна написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (обов’язково додати фото або графічні данні, що пришвидшать отримання інформації).

В той же час, за змістом норм ст.ст.10, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» безпосереднє визначення балансоутримувача об’єктів благоустрою комунальної власності належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об’єктів благоустрою комунальної власності. Відтак, за умови відсутності балансоутримувача відповідальність за належне утримання та ремонт об’єктів благоустрою комунальної власності має покладатись на відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування.

== Шляхи вирішення спору ==
Спір між сторонами можна вирішити шляхом переговорів. Власник авто направляє зібрані документи особі, відповідальній за заподіяння пошкодження. Робити це слід виключно через пошту, аби мати підтвердження вчинених дій про врегулювання конфлікту в позасудовому порядку. Інша сторона повинна відшкодувати збитки в повному обсязі. Але практика показує, що спори даної категорії вирішуються виключно в суді.
У разі якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, потерпіла сторона подає позов до суду про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричинених пошкодженням автомобіля внаслідок падіння дерева.
Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди.
Оригінали зібраних документів необхідні суду для розгляду справи.
Після того, як рішення на користь власника пошкодженого авто набрало чинності, водій має отримати виконавчий лист на підставі якого державний виконавець направляє вимогу до банку, в якому є вклади боржника.
В примусовому порядку банк переводить кошти стягувачу.

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Відшкодування шкоди, завданої падінням дерева

2021-08-05T10:58:44Z

Svitlana.belen: /* Випадки пошкоджень в місцях не пристосованих для паркування */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 р. №105 "Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України".]

== Випадки пошкодження транспортного засобу ==
1. Під час руху. Непоодинокі випадки падіння дерев, гілок саме під час руху транспортного засобу. Найбільш вірогідні випадки трапляються біля прибудинкових територій, у скверах, на дорозі за містом.
Якщо автомобіль зазнав пошкоджень під час руху, то це, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 пункту 1.12 статті 1 Закону України « Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»], кваліфікуватиметься як дорожньо-транспортна пригода, оскільки ДТП – це подія, що сталася саме під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки. Це є застереженням на той випадок, коли фахівці страхової компанії будуть стверджувати інше. 
2. Пошкодження припаркованного автомобіля найчастіше трапляється на прибудинковій території.

== Хто несе відповідальність за вчинену шкоду ==
1. Якщо під час руху транспортного засобу майну завдано шкоду внаслідок падіння дерева чи гілки, потрібно негайно зателефонувати до страхової компанії, повідомити про факт пошкодження та проконсультуватися щодо подальших дій. Після дзвінка в страхову компанію повинен приїхати експерт, який проведе оцінку спричинених збитків. Протягом певного терміну (як правило, 3 дні з моменту події), подається заява за формою, встановленою страховою компанією, та надається автомобіль для огляду. 
Процедура здійснення страхових відшкодувань , способи та терміни оплати вказуються у договорі страхування.
Рекомендується викликати на місце пригоди поліцію для належного оформлення ДТП зі складанням протоколу. Як правило, оформлений протокол та всі зібрані матеріали справи (в тому випадку, якщо все складено вірно із зазначенням всіх обставин), надалі допоможуть отримати відшкодування від страхової компанії 

2. Як під час руху, так і під час стоянки авто важливою є повна фіксація події. Адже якщо в першому випадку можна розраховувати на відшкодування, відповідно до наявного страхового договору, лише на підставі складеного протоколу поліції, то заподіяння шкоди автомобілю, що не рухався, потребує більшої уваги та ретельнішого збору інформації. Для встановлення особи, яка відповідатиме за заподіяну шкоду, потрібно з’ясувати, чи відноситься дерево, що впало, до об'єкта благоустрою; якщо так, то до якого саме і хто за нього відповідає.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 ч.1 ст. 14 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”], об’єкти благоустрою використовуються відповідно до їхнього функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини, на засадах їхнього раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Першочергово визначається, на балансі якого підприємства знаходяться зелені насадження (дерева) для подальшого встановлення відповідальної особи, яка буде компенсувати завдані збитки. Для цього потрібно написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (обов’язково додати фото або графічні данні, що пришвидшить отримання інформації).

== Складання протоколу ==
У разі пошкодження транспортного засобу уповноваженими особами на складання протоколу є дільничний (під час зупинки машини) або співробітник поліції (під час руху авто).
Важливою умовою вирішення питання відшкодування збитків власнику авто є вірно складений протокол, в якому буде вказаний факт огляду автомобіля, факт падіння дерева і те, що воно не було спиляне, зрубане або звалене третіми особами.
Завдання власника або водія автомобіля при складанні протоколу полягає в тому, щоб простежити, чи вніс дільничний ваші контактні й паспортні дані, реєстраційні номери автомобіля, точну адресу місця події та її опис. Не зайвим буде підстрахуватися і знайти свідків події, записати їхні номери телефонів.

== Випадки пошкоджень в місцях не пристосованих для паркування ==
Випадки пошкодження авто в місцях не пристосованих для паркування (ліс, тротуар, лісопаркова смуга, тощо) непоодинокі. В такому разі страхова компанія забажає перевірити всі наявні у вас докази (протокол співробітника міліції або дільничного) відсутності провини водія в умисному заподіяні збитку машині тощо.

Також додатково повідомляємо, що відповідно до п. 5.5. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0880-06 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України] відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Якщо у вас виникли сумніви хто є дійсним балансоутримувачем, можна написати звернення або запит до органу місцевого самоврядування, в якому обов’язково зазначити місце розташування дерева (обов’язково додати фото або графічні данні, що пришвидшать отримання інформації).

В той же час, за змістом норм ст.ст.10, 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування» безпосереднє визначення балансоутримувача об’єктів благоустрою комунальної власності належить до повноважень саме виконавчих органів місцевого самоврядування, які також мають здійснювати функції із забезпечення належного утримання та ремонту об’єктів благоустрою комунальної власності. Відтак, за умови відсутності балансоутримувача відповідальність за належне утримання та ремонт об’єктів благоустрою комунальної власності має покладатись на відповідний виконавчий орган місцевого самоврядування.

== Шляхи вирішення спору ==
Спір між сторонами можна вирішити шляхом переговорів. Власник авто направляє зібрані документи особі, відповідальній за заподіяння пошкодження. Робити це слід виключно через пошту, аби мати підтвердження вчинених дій про врегулювання конфлікту в позасудовому порядку. Інша сторона повинна відшкодувати збитки в повному обсязі. Але практика показує, що спори даної категорії вирішуються виключно в суді.
У разі якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, потерпіла сторона подає позов до суду за місцем події. Оригінали зібраних документів необхідні суду для розгляду справи.
Після того, як рішення на користь власника пошкодженого авто набрало чинності, водій має отримати виконавчий лист на підставі якого державний виконавець направляє вимогу до банку, в якому є вклади боржника.
В примусовому порядку банк переводить кошти стягувачу.

[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

2021-06-29T11:12:40Z

Svitlana.belen: /* Умови та порядок звільнення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]

== Умови та порядок звільнення ==
Пунктом 5 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. 
Вимога, згідно якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника, не розповсюджується при звільненні у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Згідно вимог ст.43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.5 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.43-1 КЗпП України] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотирьохмісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п.4 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] за прогул без поважних причин. Тому, якщо лікарняного листка від працівника, що відсутній, ще не надходило, роботодавцю потрібно повідомити його (краще письмово) про необхідність обґрунтувати свою відсутність і про те, що інакше його можуть звільнити за прогул.
Звільнення працівника у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – право начальника, а не обов’язок.

== Право на оскарження рішення роботодавця ==
Якщо працівник не згоден з даним фактом, то для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду. Відповідно до ст. 232 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах. 
Відповідно до ст. 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. 
Відповідно до ст. 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.

== Продовження строку ==
Законодавством може бути встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певних захворюваннях. Відповідно до ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Якщо військовозобов'язаний або резервіст захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства (ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу]").

У термін неявки на роботу не входить час перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами.

== Оплата праці при непрацездатності ==
Якщо лікарняного листка від працівника, що відсутній, ще не надходило, потрібно повідомити його (краще письмово) про необхідність обґрунтувати свою відсутність і про те, що інакше його можуть звільнити за прогул. На практиці досить часто у разі затяжного характеру хвороби працівнику оформлюють кілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі працівник може надати (надіслати поштою або передати через родичів) оригінали лікарняних листків, якщо їх декілька (з продовженням), або у крайньому випадку надіслати електрону копію даного документу. Останній лікарняний у день звільнення буде ще на руках у працівника, тому слід переконатися що він не закритий. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня – органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 
Все, що для цього потрібно юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, відкрити поточний банківський рахунок у звичайному порядку, а бюджетним установам - в органах Державної казначейської служби України. Далі підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення в залежності від стажу роботи. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках: одну для Фонду, іншу заяву разом із документами, на підставі яких надається матеріальна допомога, роботодавець зберігає у себе. Фонд має перерахувати кошти на вказаний поточний рахунок протягом десяти днів з дня отримання заяви-розрахунку. 
В свою чергу підприємство має виплатити працівнику отриману суму в найближчий термін. Слід також нагадати працівнику, що саме від надання лікарняного залежить своєчасність отримання коштів від Фонду. У випадку тривалого періоду хвороби, найчастіше працівник має декілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі не обов’язково формувати весь пакет лікарняних і надавати їх після одужання. Можна пред'являти листки непрацездатності послідовно, навіть якщо на них зазначено "продовжує хворіти" та, відповідно, отримувати кошти від Фонду своєчасно. 
Розглянемо, як можливо вчинити, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення та відповідно в цей день не зможе отримати остаточний розрахунок і трудову книжку. Адже відповідно до ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний провести розрахунок у строки зазначені в ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) та видати йому належним чином оформлену трудову книжку. Слід зазначити що невиконання вказаної норми закону може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] – накладання штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі повторного вчинення правопорушення – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 
Щодо розрахунку з працівником у день його звільнення за ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] вказано: "Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм". Порушення даної норми закону можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.117 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], тобто в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 
Отже в даній ситуації залишається відправити поштою працівникові копію наказу про звільнення і супровідний лист, письмово повідомити працівника про нараховані йому суми, дочекатися його письмової вимоги про розрахунок, після чого виплатити йому належну суму у день його з'явлення на підприємстві, або перерахувати кошти йому на рахунок.

== Поновлення на роботі ==
До відновлення працездатності або встановлення інвалідності працівнику, навіть звільненому в зв'язку з тривалою непрацездатністю, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за попереднім місцем роботи.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку особами з інвалідністю. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали особами з інвалідністю, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду соціального страхування, на випадок безробіття, кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування осіб цієї вразливої категорії здійснюється державною службою зайнятості населення.

Час перебування у зв'язку із отриманою інвалідністю, яка настала під час нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

При поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, новоприйнятий працівник, незалежно від того, на невизначений чи на певний строк укладено з ним трудовий договір, може бути звільнений власником або уповноваженим ним органом на підставі п. 6 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. 
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності

2021-06-25T11:41:29Z

Svitlana.belen: /* Умови та порядок звільнення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
== Умови та порядок звільнення ==
Пунктом 5 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. 
Вимога, згідно якої не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності працівника, не розповсюджується при звільненні у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Згідно вимог ст.43 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.5 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст.43-1 КЗпП України] розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Керівник приймає рішення про звільнення на підставі запису у табелі обліку робочого часу, листків непрацездатності та службової записки начальника відділу. Звільнити працівника за зазначеною підставою можливо вже на наступний день після чотирьохмісячного строку. Відсутність на робочому місці протягом чотирьох місяців обов’язково повинна бути підтверджена наявністю листків непрацездатності, у разі їх відсутності підставою звільнення буде п.4 ст.40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] за прогул без поважних причин. 
Звільнення працівника у зв’язку з нез’явленням на роботі протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – право начальника, а не обов’язок.

== Право на оскарження рішення роботодавця ==

Якщо працівник не згоден з даним фактом, то для вирішення трудового спору він має право звернутися до суду. Відповідно до ст. 232 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах. 
Відповідно до ст. 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення – в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. 
Відповідно до ст. 5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин звільняються від сплати судового збору.

== Продовження строку ==
Законодавством може бути встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певних захворюваннях. Відповідно до ст. 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] особам працездатного віку, в яких уперше виявлено захворювання на туберкульоз або стався його рецидив, листок непрацездатності для проведення безперервного курсу лікування та оздоровлення може видаватися на строк до 10 місяців. За такими особами протягом цього строку зберігається місце роботи. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності. Якщо військовозобов'язаний або резервіст захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога відповідно до законодавства (ст. 29 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу]").

У термін неявки на роботу не входить час перебування у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами.

== Оплата праці при непрацездатності ==
Якщо лікарняного листка від працівника, що відсутній, ще не надходило, потрібно повідомити його (краще письмово) про необхідність обґрунтувати свою відсутність і про те, що інакше його можуть звільнити за прогул. На практиці досить часто у разі затяжного характеру хвороби працівнику оформлюють кілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі працівник може надати (надіслати поштою або передати через родичів) оригінали лікарняних листків, якщо їх декілька (з продовженням), або у крайньому випадку надіслати електрону копію даного документу. Останній лікарняний у день звільнення буде ще на руках у працівника, тому слід переконатися що він не закритий. Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, починаючи з шостого дня – органами Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. 
Все, що для цього потрібно юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, відкрити поточний банківський рахунок у звичайному порядку, а бюджетним установам - в органах Державної казначейської служби України. Далі підприємство подає до Фонду за місцем свого обліку заяву-розрахунок, в якій зазначаються дані про роботодавця, кількість днів тимчасової непрацездатності та нараховані працівникам суми матеріального забезпечення в залежності від стажу роботи. Заяву-розрахунок оформлюють у двох примірниках: одну для Фонду, іншу заяву разом із документами, на підставі яких надається матеріальна допомога, роботодавець зберігає у себе. Фонд має перерахувати кошти на вказаний поточний рахунок протягом десяти днів з дня отримання заяви-розрахунку. 
В свою чергу підприємство має виплатити працівнику отриману суму в найближчий термін. Слід також нагадати працівнику, що саме від надання лікарняного залежить своєчасність отримання коштів від Фонду. У випадку тривалого періоду хвороби, найчастіше працівник має декілька листків непрацездатності з продовженням попереднього. В такому разі не обов’язково формувати весь пакет лікарняних і надавати їх після одужання. Можна пред'являти листки непрацездатності послідовно, навіть якщо на них зазначено "продовжує хворіти" та, відповідно, отримувати кошти від Фонду своєчасно. 
Розглянемо, як можливо вчинити, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення та відповідно в цей день не зможе отримати остаточний розрахунок і трудову книжку. Адже відповідно до ст. 47 КЗпП роботодавець у день звільнення зобов’язаний провести розрахунок у строки зазначені в ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] (не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок) та видати йому належним чином оформлену трудову книжку. Слід зазначити що невиконання вказаної норми закону може стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладання штрафу від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та у разі повторного вчинення правопорушення – від 100 до 300 нмдг. 
Щодо розрахунку з працівником у день його звільнення за ст.116 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП] вказано: "Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сумм". Порушення даної норми закону можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ст.117 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП], тобто в разі невиплати з вини власника належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, установа повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 
Отже в даній ситуації залишається відправити поштою працівникові копію наказу про звільнення і супровідний лист, письмово повідомити працівника про нараховані йому суми, дочекатися його письмової вимоги про розрахунок, після чого виплатити йому належну суму у день його з'явлення на підприємстві, або перерахувати кошти йому на рахунок.

== Поновлення на роботі ==

До відновлення працездатності або встановлення інвалідності працівнику, навіть звільненому в зв'язку з тривалою непрацездатністю, виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за попереднім місцем роботи.

За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку особами з інвалідністю. У разі неможливості виконання потерпілим попередньої роботи власник зобов'язаний забезпечити, відповідно до медичних рекомендацій, його перепідготовку і працевлаштування, встановити пільгові умови та режим роботи.

Якщо власник не має можливості працевлаштувати на своєму підприємстві осіб, які частково втратили працездатність, але не стали особами з інвалідністю, він зобов'язаний відрахувати цільовим призначенням до Державного фонду соціального страхування, на випадок безробіття, кошти у розмірі середньорічної заробітної плати працівників за кожне нестворене робоче місце для таких осіб. Працевлаштування осіб цієї вразливої категорії здійснюється державною службою зайнятості населення.

Час перебування у зв'язку із отриманою інвалідністю, яка настала під час нещасного випадку на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

При поновленні на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, новоприйнятий працівник, незалежно від того, на невизначений чи на певний строк укладено з ним трудовий договір, може бути звільнений власником або уповноваженим ним органом на підставі п. 6 статті 40 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]. 
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Участь органу опіки і піклування у захисті сімейних прав та інтересів

2021-05-31T08:36:59Z

Svitlana.belen: /* Обов'язкова участь органів опіки та піклування у судовому засіданні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"]

== Опіка і піклування:поняття та особливості ==
Згідно із [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 частиною третьою ст. 51 Конституції України] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 5 Сімейного кодексу України] сім’я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою. Держава створює умови для зміцнення сім’ї. Для цього в Україні сформована система державних органів, на які покладено обов’язок здійснювати правовий захист прав і законних інтересів дитини. Одним із таких органів, на який покладено функції захисту прав і законних інтересів дитини, є орган опіки та піклування.

Опіка, піклування є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишилися без піклування батьків, вона встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Питання захисту прав і законних інтересів дитини регулюється нормами [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України «Про охорону дитинства»], міжнародного права, а також [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866].

== Орган, на який покладено обов’язок захисту прав та законних інтересів дитини ==
Відповідно до частини третьої [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»] у разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені в суді у порядку, встановленому законом.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 19 Сімейного кодексу України] визначає орган опіки та піклування як попередню ланку розв'язання спору між батьками щодо дитини. Спір щодо дитини передається на розгляд батьків, одного з батьків, не вимагаючи дозволу на це звернення у другого з батьків. У той же час другий з батьків, не чекаючи рішення органу опіки та піклування по заявленому спору, може звернутися за вирішенням цього ж спору до суду. Суд зобов'язаний таку заяву прийняти, хоча перший спір в органі опіки та піклування не вирішений до кінця. У цьому випадку орган опіки та піклування припиняє розгляд справи, а якщо спір було розглянуто і по ньому прийнято рішення, орган опіки та піклування припиняє виконувати рішення.

== Повноваження органу опіки і піклування ==
До повноважень органів опіки та піклування є забезпечення вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей; забезпечення пріоритетних форм влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування; притягнення до відповідальності осіб, які порушують права дитини; надання письмової згоди або заперечення на відчуження нерухомого майна (у тому числі житла) й іншого майна, власником якого є дитина; подання заяв, клопотань, позовів про захист прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань:
а) розглядають звернення дітей щодо неналежного виконання батьками (одним з них) обов'язків з виховання або щодо зловживання батьків своїми правами;
б) розглядають спори, пов'язані з вихованням неповнолітніх дітей;
в) беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою, піклуванням.

Орган опіки та піклування може розглянути відповідно до своєї компетенції спір між батьками щодо імені ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 146 Сімейного кодексу України]), прізвища дитини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 145 Сімейного кодексу України]), участі того з батьків, хто проживає окремо від дитини, у її вихованні ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 158 Сімейного кодексу України]).

У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейному кодексі України] зазначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 стаття 19 Сімейного кодексу України]. Рішення органу опіки та піклування є обов’язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого статтею 170 Сімейного кодексу України. Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

== Обов'язкова участь органів опіки та піклування у судовому засіданні ==
Участь органів опіки та піклування обов'язкова в судовому засіданні для надання висновку по спору в таких випадках:

а) про місце проживання дитини;

б) позбавлення батьківських прав;

в) поновлення у батьківських правах;

г) побачення з дитиною матері, батьків, які позбавлені батьківських прав;

ґ) відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або відношення суду;

д) управління батьками майном дитини ;

е) скасування усиновлення;

є) визнання усиновлення недійсним.

Цей перелік не є вичерпним. Так, справи про усиновлення дітей також розглядаються судом за обов'язкової участі органу опіки та піклування. Закон встановлює дві форми участі даних органів при розгляді зазначених справ: подання до суду висновку про шляхи вирішення спору або шляхом участі їх представників у судовому процесі.

Орган опіки та піклування на прохання суду подає письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд не пов'язаний висновками певних органів, експертів та оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні заявлених у справі доказів та обставин справи. Жоден доказ, у тому числі і висновок органу опіки та піклування, не має для суду наперед встановленої сили. Отже, суд може не погодитись із даним висновком і не взяти його до уваги.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80950587 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 березня 2019 року у справі № 1612/2343/12] (згода органу опіки на продаж житла, у якому зареєстрована дитина, але яке не належить її батькам, не потрібна).

[[Категорія:сімейне право]]
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]

Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я

2021-04-27T11:18:03Z

Svitlana.belen:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1740]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, зареєстровані наказом Міністерством юстиції України від 18.10.2000 № 52/5]

== Загальна інформація ==
Статус наречених набувають особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 28 Сімейного кодексу України]). Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. Держава гарантує нареченим право проходження медичного огляду, шляхом створення безперешкодного та своєчасного доступу до медичного обстеження в мережі закладів охорони здоров'я. 

== Обов’язки сторін ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1. статті 30 Сімейного кодексу України], чітко закріплено обов'язок осіб, які вже набули статусу наречених, повідомити один одного про стан здоров'я. Однак слід звернути увагу на те, що статус наречених набувають лише особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 додаток 14 до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні]). У бланку заяви про реєстрацію шлюбу присутній пункт про взаємну обізнаність зі станом здоров'я, а отже, обов'язок повідомити про стан здоров'я поширюється і на осіб, які ще не набули статусу наречених. Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану]» орган РАЦСу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний тільки ознайомити наречених з обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, і, окрім цього, попередити наречених про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу. 

== Етапи ==
Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження. 

== Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я ==
Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України]). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.

Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у наречених може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 було затверджено Порядок здійснення добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захворювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків.

Також наголошуємо, що медичне обстеження проводиться виключно за бажанням наречених. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. 

== Право на таємницю про стан свого здоров'я ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] зазначено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 40 цього ж Закону] вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. 
Лікар, або працівник медичної установи, який проводив медичне обстеження або на якого покладено обов'язок повідомити результати обстеження нареченим, повинен діяти не порушуючи лікарської таємниці, і тому результати медичного обстеження будуть повідомлені кожному з наречених окремо, а вже від волі наречених залежить чи повідомлять вони один одного про стан здоров'я чи будуть зберігати результати або окремі показники, особливості в таємниці.

[[Категорія: сімейне право]]

Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я

2021-04-27T09:23:31Z

Svitlana.belen: /* Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я */

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1740]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, зареєстровані наказом Міністерством юстиції України від 18.10.2000 № 52/5]

== Загальна інформація ==
Статус наречених набувають особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 28 Сімейного кодексу України]). Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. Держава гарантує нареченим право проходження медичного огляду, шляхом створення безперешкодного та своєчасного доступу до медичного обстеження в мережі закладів охорони здоров'я. 

== Обов’язки сторін ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1. статті 30 Сімейного кодексу України], чітко закріплено обов'язок осіб, які вже набули статусу наречених, повідомити один одного про стан здоров'я. Однак слід звернути увагу на те, що статус наречених набувають лише особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 додаток 14 до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні]). У бланку заяви про реєстрацію шлюбу присутній пункт про взаємну обізнаність зі станом здоров'я, а отже, обов'язок повідомити про стан здоров'я поширюється і на осіб, які ще не набули статусу наречених. Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану]» орган РАЦСу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний тільки ознайомити наречених з обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, і, окрім цього, попередити наречених про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу. 

== Етапи ==
Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження. 

== Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я ==
Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України]). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого. 
Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у наречених може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 було затверджено Порядок здійснення добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захворювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків.
Наголошуємо, що медичне обстеження проводиться виключно за бажанням наречених. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

== Право на таємницю про стан свого здоров'я ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] зазначено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 40 цього ж Закону] вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. 
Лікар, або працівник медичної установи, який проводив медичне обстеження або на якого покладено обов'язок повідомити результати обстеження нареченим, повинен діяти не порушуючи лікарської таємниці, і тому результати медичного обстеження будуть повідомлені кожному з наречених окремо, а вже від волі наречених залежить чи повідомлять вони один одного про стан здоров'я чи будуть зберігати результати або окремі показники, особливості в таємниці.

[[Категорія: сімейне право]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-24T08:30:16Z

Svitlana.belen: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Вартість ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020 р.)

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 908,00 грн (станом на 2021 рік).

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-24T08:27:29Z

Svitlana.belen: /* Вартість */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Вартість ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020 р.)

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 908,00 грн (станом на 2021 рік).

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-22T14:08:39Z

Svitlana.belen: /* Вартість */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Вартість ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020 р.)

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 908,00 грн (станом на 2021 рік).

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-22T14:06:40Z

Svitlana.belen: /* Вартість */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Вартість ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020 р.)
Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 908,00 грн (станом на 2021 рік).

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-22T14:04:10Z

Svitlana.belen: /* Плата за подання адміністративного позову */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Плата за подання адміністративного позову ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 грн. 00 коп. (ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082 -IX від 15.12.2020 р.)
Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 908,00 грн (станом на 2021 рік).

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-22T13:48:02Z

Svitlana.belen: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Плата за подання адміністративного позову ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2021-02-22T13:47:23Z

Svitlana.belen: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]

== Види пенсій ==

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі — Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* за віком
* по інвалідності
* у зв’язку з втратою годувальника

== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==

Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], ''' заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, необхідно звертатися до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

За нормами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

== Перелік документів: ==

Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви відповідний пакет документів, визначений п. 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], в залежності від обраного виду пенсії. Зразок заяви знаходиться у додатку 2 до вищезазначеного Порядку.

== Ухвалення рішення: ==

Не пізніше 10 днів після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії.

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==

У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* '''врегулювати цей спір в досудовому порядку:'''
Для цього треба звернутись із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України). В заяві особа повинна вказати обставини справи: а саме надати копії документів, які підтверджують право на пенсійні виплати: копію паспорту, копію пенсійного посвідчення, також треба надати копію письмового звернення до територіального органу ПФУ та письмову відповідь даного органу, в якій особі фактично надані причини в переведенні з одного виду пенсії на інший. Заява може бути подана в приймальню відповідного органу, поштою, електронною поштою, за допомогою засобів факсимільного зв’язку. Вона повинна містити:

- назву органу, в який особа звертається, дані про особу, яка звертається, адреса фактичного проживання та засоби зв’язку, а

- дату складання заяви

- ініціали,прізвище та підпис заявника або електронно-цифровий підпис.

Звернення подається безкоштовно. Звернення розглядається протягом 1 місяця, крім тих звернень, які не потребують додаткового вивчення, що розглядаються невідкладно, але '''''не пізніше 15 днів''''' з дня їх надходження. Порядок подання та розгляду звернення врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80# Законом України «Про звернення громадян»].
* '''звернутись до суду щодо оскарження неправомірних дій територіального органу Пенсійного фонду.'''
Щодо звернення до суду, то у даному випадку особа може подати адміністративний позов до суб’єкта владних повноважень, в нашому випадку територіального органу Пенсійного фонду України. Відповідно до пункту 3, 4 частини 1 стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Згідно с. 122 Кодексу адміністративного судочинства позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

''Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк'', який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії Управління Пенсійного фонду України потрібно подати адміністративний позов, відповідно до ст.ст. 160, 161 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/paran10693#n10693 Кодексу адміністративного судочинства України].

'''''Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:'''''
# Паспорт
# Картка фізичної особи-платника податків
# Пенсійне посвідчення
# Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)
# Документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії)
# Відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії
# Оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення
# Копії адміністративного позову з додатками для відповідача.

== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==

У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені , по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку окремого провадження, з метою встановлення факту перебування у трудових відносинах, факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано Главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до пп.4. ч.2 ст.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ЗУ "про судовий збір"] визначається як 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Плата за подання адміністративного позову ==
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 1 п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України “Про судовий збір”], за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2020-12-01T07:07:56Z

Svitlana.belen: /* Судовий порядок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» від 25.07.2007 р. № 963]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== Добровільний порядок ==
Передбачає пошук способів розв'язання конфлікту силами учасників такого конфлікту без залучення державних органів та органів місцевого самоврядування.

=== Куди звернутися ===

З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.

=== Вартість ===
Безкоштовно

=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути усним або письмовим. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 

З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та права оренди земельної ділянки.

=== Строки розгляду питання ===
Встановлюються за домовленістю сторін

=== Підстави для відмови ===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій.

=== Порядок оскарження ===
У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.

=== Особливі випадки ===
Якщо стосовно особи, що намагається у добровільному порядку захистити свої права, здійснено діяння, що мають ознаки адміністративного правопорушення чи злочину (наприклад, тілесні ушкодження), такій особі необхідно звернутися з відповідною заявою до правоохоронних органів.

== Позасудовий порядок ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є:
* суди;
* органи місцевого самоврядування;
* центральний органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін, за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]) 

У рішенні відповідного органу стосовно земельного спору визначається порядок виконання цього рішення. Виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства. Рішення вступає в силу з моменту його прийняття. 

При сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів.
Форма заяви про вирішення земельного спору, вимоги до неї, порядок подання такої заяви, розгляду земельного спору та прийняття рішення по такому спору регламентується Порядком розгляду та вирішення земельних спорів, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради. 

У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 

Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.

=== Куди звернутися ===
З метою позасудового вирішення земельного спору особі слід звернутися до:
* сільських, селищних, міських рад, а також районних рад - у разі розміщення земельної ділянки в межах відповідного села, селища, міста ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 10, 12, 158 ЗК України]);
* територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру - у разі розміщення земельних ділянок поза межами населених пунктів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-%D0%BF п.п. 1, 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру]). 
Адреси та контактну інформацію територіальних органів Державної служби України з питань Геодезії, картографії та кадастру можна дізнатись на [http://land.gov.ua/info/terytorialni-orhany-derzhheokadastru/ офіційній веб сторінці Держгеокадастру].

=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також витрати на відправлення листів.

=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї із сторін [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluVjZWVGFrdV9MMEU ''(зразок)'']. Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.

Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 

При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 

=== Строки розгляду питання ===
Земельні спори розглядаються у '''''тижневий строк''''' з дня подання заяви. Рішення передається сторонам у '''''триденний строк''''' з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1583 ст. 159 ЗК України]).

=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.

=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст.ст. 158, 160 ЗК України]). Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

=== Особливі випадки ===
У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 159 ЗК України]). 

Виконання рішення щодо земельних спорів може бути призупинено або його термін може бути продовжений вищестоящим органом або судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 161 ЗК України]). 

Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 

У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.

== Судовий порядок ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 158 ЗК України]).

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Згідно ч. 1 ст. 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n1517 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування чи органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ №7 від 16.04.2004]).

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Слід звернути увагу на неможливість одночасного пред’явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (оскільки віндикація – це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого не власника) і про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном (оскільки негаторний позов – це позов про захист права власності від порушень, не пов’язаних із позбавленням володіння).
Віндикаційний і негаторний позови є взаємовиключними. До того ж одна з умов застосування як віндикаційного, так і негаторного позову – відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов’язально-правових способів.
Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди, чи зобов’язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод (наприклад, шляхом знесення неправомірно збудованих споруд, про припинення ремонтних робіт в сусідній квартирі, виселення громадян із належних йому на праві власності приміщень тощо).

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 

Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [http://court.gov.ua/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]

=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]) та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу]). 

=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#Форма і зміст позовної заяви|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 175 ЦПК України]). 

При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.

=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].

=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .

=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]

=== Особливі випадки ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору#Пільги щодо стягнення судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]

== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==

Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] , статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ].

Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦКУ] така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо).

Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗКУ] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].

===== Додатково: [[%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F|Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]] =====

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Суди]]

Захист прав споживачів електроенергії

2020-03-26T10:40:28Z

Svitlana.belen: /* Нормативнo-правова база */

=== '''Нормативнo-правова база''' ===
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільній кодекс України]

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 статті 25 Закону України «Про електроенергетику»]
споживачі електричної енергії мають право на:

* приєднання та підключення до електричної мережі, за умови виконання правил приєднання електроустановок до електричних мереж;
* вибір постачальника електричної енергії;
* отримання інформації щодо якості електричної енергії, цін, порядку оплати, умов та режимів її споживання;
* отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами;
* відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення його прав, згідно з законодавством.

Захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм реалізації захисту цих прав регулюються цим Законом, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", "Про енергозбереження", іншими нормативно-правовими актами.

Відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками (операторами) регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ)].

== Захист прав споживачів електричної енергії ==

Відповідно до статті 60 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) захист прав споживачів електричної енергії, а також механізм захисту цих прав регулюються цим Законом, законами України "Про захист прав споживачів", "Про захист економічної конкуренції", іншими нормативно-правовими актами. З метою забезпечення захисту прав споживачів учасники ринку не застосовують недобросовісні методи конкуренції до споживача. Положення та умови договорів зі споживачами мають бути прозорими та доступними для розуміння.

Згідно з вимогами Закону та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі – ПРРЕЕ) учасники роздрібного ринку під час здійснення діяльності з розподілу, передачі, постачання (продажу) електричної енергії споживачу, надання послуг комерційного обліку мають дотримуватись вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про розподіл електричної енергії з оператором системи розподілу (далі – ОСР) та постачання електричної енергії з відповідним постачальником.

Разом із тим зазначаємо, що відповідно до пункту 5.1.2 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний, зокрема, дотримуватись показників якості електропостачання, які характеризують рівень надійності (безперервності) електропостачання, комерційної якості надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, а також якості електричної енергії, перелік та величини яких затверджено Регулятором; здійснювати компенсацію та/або відшкодування збитків користувачу системи передачі та користувачу системи розподілу та/або споживачу у разі недотримання оператором системи показників якості послуг, визначених Регулятором та відповідним договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Оператор системи несе відповідальність у порядку, передбаченому законодавством України, за завдані споживачу збитки внаслідок порушення ним умов договору та цих Правил (пункт 5.1.4 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.1.6 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ ОСР не несе відповідальності перед споживачем за розподіл електричної енергії, яка не відповідає показникам якості електричної енергії, за той час, протягом якого споживач не дотримувався встановленого договором режиму електроспоживання, допускав перевищення дозволеної (договірної) величини електричної потужності та не виконував інші умови договору, що підтверджено відповідними документами.

При цьому, положеннями пункту 8.2.2 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ встановлено, що у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ОСР розглядає її протягом 15 днів з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу електричної енергії – протягом 30 днів.

Розгляд претензій та скарг споживачів щодо показників якості електричної енергії, вимірювання показників якості електричної енергії, претензій щодо відшкодування збитків, завданих внаслідок недотримання ОСР показників якості електропостачання, зокрема внаслідок недотримання показників якості електричної енергії та перерв в електропостачанні, здійснюється відповідно до вимог Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310 (далі – КСР).

Згідно з положеннями пунктів 11.4.6 – 11.4.7 глави 11.4 розділу XI КСР параметри якості електричної енергії в точках приєднання споживачів у нормальних умовах експлуатації мають відповідати параметрам, визначеним у ДСТУ ЕN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загального призначення». Зміна напруги не повинна перевищувати ± 10 % від величини номінальної напруги.

Порядок розгляду скарг/претензій споживачів щодо показників якості електричної енергії визначений у пунктах 13.2.2 – 13.2.12 глави 13.2 розділу XІІI КСР.

Додатково зазначаємо, що постановою НКРЕКП від від 12.06.2018 № 375 затверджено Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій споживачам за їх недотримання (далі – Порядок № 375), який визначає загальні та гарантовані стандарти якості електропостачання, встановлює порядок компенсації споживачам за недотримання компанією гарантованих стандартів якості. Перелік гарантованих стандартів якості електропостачання та розмірів компенсації за їх недотримання наведений у Додатку 1 до Порядку № 375.

Крім того, відповідно до пункту 5.5.5 глави 5.1. розділу V ПРРЕЕ споживач зобов’язаний, зокрема, узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Разом з тим, згідно з пунктом 5.1.9 оператор системи не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження у постачанні електричної енергії, та матеріальні збитки, які викликані, зокрема, форс-мажорними обставинами, протиправними діями третіх осіб чи з вини споживача.

При цьому, спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку (пункт 8.2.1 розділу VIII ПРРЕЕ).

Відповідно до пунктів 8.1.2 та 8.1.4 розділу VIII ПРРЕЕ споживач у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі зверненням/скаргою/претензією щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача. Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути відповідно до порядку, визначеного цими Правилами.

Звертаємо увагу, що з метою спрощення доступу до інформації та підвищення рівня прозорості в енергетичному секторі України, та для сприяння швидкому і легкому зворотному зв’язку між споживачами та учасниками роздрібного ринку, НКРЕКП запустила мобільний додаток «Енергетика Онлайн» в якому споживач може оперативно надіслати скаргу до відповідної компанії та подати заяву на компенсацію за неякісно надані послуги у сфері електропостачання.
[[Категорія:Доробити]]

Запобігання адміністративним правопорушенням

2020-03-26T10:34:00Z

Svitlana.belen:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]

== Поняття ==
'''Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень''' - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адміністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян.

'''Основними цілями запобігання адміністративним правопорушенням є такі:'''
* обмеження дії негативних соціальних явищ та процесів, які є причинами та умовами вчинення адміністративних правопорушень;
* виховання громадян у дусі неухильного додержання вимог законності, формування високого рівня правової культури;
* вплив на осіб, які належать до групи ризику щодо вчинення ними адміністративних правопорушень з метою зниження вірогідності вчинення ними протиправних діянь.

== Суб'єкти діяльності із запобігання вчиненню адміністративних правопорушень ==

Відповідно до ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

== Особливості заходів адміністративного запобігання: ==

* застосовуються за умови відсутності протиправного діяння;

* є профілактичними заходами;

* застосовуються з метою попередження, недопущення правопорушень;

* забезпечення громадського порядку і громадської безпеки під час надзвичайних ситуацій;

* попередження настання шкідливих наслідків у цих ситуаціях.

Крім того, слід зазначити, що чіткого переліку заходів адміністративного попередження не існує ані в законодавстві, ані в спеціалізованій літературі. Через це у законодавчих актах іноді трапляється плутанина, а в літературі можна побачити називання заходів адміністративного попередження заходами припинення.

== Що відносять до заходів адміністративного попередження ==

* перевірку документів;

* вимогу припинення окремих дій;

* огляд речей та/або особистий огляд;

* тимчасове обмеження доступу громадян до окремих ділянок місцевості;

* обмеження руху транспорту або пішоходів на окремих ділянках вулиць або автомобільних шляхів;

* закриття ділянок кордону;

* облік та офіційне застереження осіб;

* обстеження (як різновид огляду);

* право входити на територію та в приміщення підприємств, установ, організацій, житлових та інших приміщень громадян;

* обмеження прав громадян, пов'язаних із станом здоров'я, введення карантину при епідеміях та епізоотіях;

* безоплатне використання транспортних засобів і засобів зв'язку в надзвичайних ситуаціях;

* ревізування;

* контроль, наглядові перевірки;

* внесення подання про усунення умов і причин, які сприяють вчиненню правопорушень;

* огляд медичного стану осіб і санітарного стану підприємств громадського харчування;

* адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також за особами, засудженими до кримінального покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Перелік не є вичерпним.
[[Категорія:Доробити]]

Запобігання адміністративним правопорушенням

2019-12-28T08:36:13Z

Svitlana.belen: Створена сторінка: '''Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень''' - це соціально спрямована дія...

'''Запобігання вчиненню адміністративних правопорушень''' - це соціально спрямована діяльність держави, її органів та їх посадових осіб, громадських організацій та окремих громадян з виявлення причин та умов вчинення адміністративних правопорушень, ліквідації факторів, які сприяють формуванню антигромадських установок громадян, та забезпечення під час здійснення такої діяльності прав та свобод громадян.

Відповідно до ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення], органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.

'''Особливості заходів адміністративного запобігання''':

• застосовуються за умови відсутності протиправного діяння;

• є профілактичними заходами;

• застосовуються з метою попередження, недопущення правопорушень;

• забезпечення громадського порядку і громадської безпеки під час надзвичайних ситуацій;

• попередження настання шкідливих наслідків у цих ситуаціях.

Крім того, слід зазначити, що чіткого переліку заходів адміністративного попередження не існує ані в законодавстві, ані в спеціалізованій літературі. Через це у законодавчих актах іноді трапляється плутанина, а в літературі можна побачити називання заходів адміністративного попередження заходами припинення.

'''До заходів адміністративного попередження відносять:'''

• перевірку документів;

• вимогу припинення окремих дій;

• огляд речей та/або особистий огляд;

• тимчасове обмеження доступу громадян до окремих ділянок місцевості;

• обмеження руху транспорту або пішоходів на окремих ділянках вулиць або автомобільних шляхів;

• закриття ділянок кордону;

• облік та офіційне застереження осіб;

• обстеження (як різновид огляду);

• право входити на територію та в приміщення підприємств, установ, організацій, житлових та інших приміщень громадян;

• обмеження прав громадян, пов'язаних із станом здоров'я, введення карантину при епідеміях та епізоотіях;

• безоплатне використання транспортних засобів і засобів зв'язку в надзвичайних ситуаціях;

• ревізування;

• контроль, наглядові перевірки;

• внесення подання про усунення умов і причин, які сприяють вчиненню правопорушень;

• огляд медичного стану осіб і санітарного стану підприємств громадського харчування;

• адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, а також за особами, засудженими до кримінального покарання, не пов'язаного з позбавленням волі.

Перелік не є вичерпним.

Договір позики

2019-12-21T10:00:25Z

Svitlana.belen: /* Наслідки порушення договору позичальником */

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. 
'''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
== Форма договору позики ==
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).

'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

== Проценти за договором позики ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України].

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

== Обов'язок позичальника повернути позику ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''.

'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

== Наслідки порушення договору позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]

'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України.]

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/stru 1051 Цивільного кодексу України] право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.

== Стягнення коштів за договором позики==
=== Претензійний порядок ===
В претензії бажано вказати наступне:
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 до суду в порядку цивільного судочинства.]
=== Позасудовий порядок ===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2&oldid=5614 вчиненням виконавчого напису] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]
=== Судовий порядок ===
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 суду з позовом] про стягнення коштів за договором позики.

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.
{| class="wikitable"
|-
| [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluYjNZTzg3cjd0Qmc '''Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики''']
|}

[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]

Договір позики

2019-12-21T09:57:27Z

Svitlana.belen: /* Наслідки порушення договору позичальником */

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. 
'''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
== Форма договору позики ==
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]).

'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

== Проценти за договором позики ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України].

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

== Обов'язок позичальника повернути позику ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''.

'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

== Наслідки порушення договору позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.]

'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України.]

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею 1051 Цивільного кодексу України право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.

== Стягнення коштів за договором позики==
=== Претензійний порядок ===
В претензії бажано вказати наступне:
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 до суду в порядку цивільного судочинства.]
=== Позасудовий порядок ===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2&oldid=5614 вчиненням виконавчого напису] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]
=== Судовий порядок ===
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 суду з позовом] про стягнення коштів за договором позики.

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.
{| class="wikitable"
|-
| [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluYjNZTzg3cjd0Qmc '''Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики''']
|}

[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]

Договір позики

2019-12-21T09:49:38Z

Svitlana.belen: /* Наслідки порушення договору позичальником */

Договір позики

2019-12-18T10:38:20Z

Svitlana.belen: /* Наслідки порушення договору позичальником */

== Нормативно-правова база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1282-12 Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
== Загальні положення ==
Поняття договору позики міститься в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1046 Цивільного кодексу України], згідно якої '''за договором позики''' одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є реальним, одностороннім, відплатним або безоплатним договором. Це значить, що він набуває чинності тільки після передачі майна, всі обов’язки покладені лише на позичальника і у визначених законом випадках договір позики може бути як оплатним так і безоплатним. 
'''Предметом договору''' позики є речі, визначені родовими ознаками, та грошові кошти.

'''Суб’єктами позики є''' будь-які фізичні та юридичні особи. Боржника за договором позики називають позичальником, а кредитора – позикодавцем.

Договір позики як і кредитний договір (та і договір банківського вкладу), оформлює єдині по своїй економічній природі відносини. Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
== Форма договору позики ==
'''Договір позики укладається як в усній так, і в письмовій формі.''' В [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільному кодексі України] зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч.1 ст. 1047 ЦК України]). 

'''Закон не вимагає нотаріального посвідчення договору позики''', проте за домовленістю сторін чи на вимогу однієї з сторін, договір може бути нотаріально посвідчений.

'''На підтвердження укладення договору позики''' та його умов '''може бути представлена розписка''' позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 1047 ЦКУ]).

Отже, за загальним правилом, розписка є достатнім документом, аби укласти договір позики і в майбутньому мати можливість повернути отримані кошти.
Наявність оригіналу розписки у тієї чи іншої сторони є підтвердженням наявності боргу або факту виконання зобов’язання за договором позики (якщо оригінал розписки у позичальника, то вважається, що позикодавець отримав кошти і повернув її позичальнику).

== Проценти за договором позики ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1048 Цивільного кодексу України] позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні [https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=53647 облікової ставки Національного банку України]. 

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:
* він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;
* позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

== Обов'язок позичальника повернути позику ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1049 Цивільного Кодексу України], '''позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику''' (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) '''у строк та в порядку, що встановлені договором'''. 

'''Якщо договором не встановлений строк повернення позики''' або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. 

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. 

'''Позика вважається повернутою''' в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

== Наслідки порушення договору позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1050 Цивільного кодексу України] якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 625 Цивільного кодексу України.] 

'''Якщо позичальник своєчасно не повернув речі,''' визначені родовими ознаками, він '''зобов'язаний сплатити неустойку''' відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статей 549-552 Цивільного кодексу України], яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного кодексу України].

З метою захисту від недобросовісного позикодавця позичальник має нормативно закріплене статтею 1051 Цивільного кодексу України '''право оспорювати договір позики''' на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

== Забезпечення виконання зобов'язання позичальником ==
У відповідності до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 1052 Цивільного Кодексу України] у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1048 Цивільного Кодексу України], якщо інше не встановлено договором.

== Стягнення коштів за договором позики==
=== Претензійний порядок ===
В претензії бажано вказати наступне:
* повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та позичальника;
* дата пред’явлення претензії;
* обставини, на підставі яких пред’явлено претензію;
* документи, що підтверджують ці обставини;
* вимоги позикодавця з посиланням на нормативні акти;
* сума претензії та її розрахунок;
* платіжні реквізити позикодавця претензії;
* перелік документів, що додаються до претензії.

Законом не передбачено обов’язкової вимоги направлення претензії, проте під час судового розгляду може виникнути питання, чи намагався позивач врегулювати спір в позасудовому порядку. Після направлення претензії, навіть у випадку неотримання відповіді, необхідно звертатися [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 до суду в порядку цивільного судочинства.]
=== Позасудовий порядок ===
За нотаріально посвідченим договором позики, в разі неповернення боргу, позикодавець може звернутися до нотаріуса за [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php?title=%D0%92%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%83%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%96%D0%B2&oldid=5614 вчиненням виконавчого напису] про стягнення заборгованості на [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1172-99-%D0%BF підставі пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1999 № 1172.]
=== Судовий порядок ===
У випадку, коли позичальник відмовляється повертати кошти добровільно, необхідно звернутися до [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 суду з позовом] про стягнення коштів за договором позики. 

При зверненні до суду для забезпечення подальшого реального виконання рішення суду і недопущення відчуження відповідачем майна та коштів за час судового розгляду справи бажано вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно боржника.
{| class="wikitable"
|-
| [https://drive.google.com/open?id=0B84Fn7fObiluYjNZTzg3cjd0Qmc '''Зразок позовної заяви про стягнення боргу за договором позики''']
|}

[[Категорія: Договір позики]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія: Суди]]