WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2020-05-26T15:20:01Z

Svitlana.bashchuk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 25 грудня 2015 р. № 1127]

== Загальні поняття. ==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).

За нормою статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:
* - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* - шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
* - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
* - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
* - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
== Поділ земельної ділянки ==
'''Поділити земельну ділянку''' – це питання виникає досить часто в житті та потребує певної обізнаності щодо порядку поділу земельної ділянки, визначеного чинним законодавством, та деякого практичного досвіду.
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей. У більшості випадків він необхідний тоді, коли необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частини. Бувають випадки коли потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку.
Поділ земельної ділянки може стати у нагоді і тоді, коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям. Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки.
Проведення розподілу землі можливо тільки після розробки техдокументації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, щоб була можливість присвоїти кадастровий номер кожній новоствореній ділянці та окремо провести держреєстрацію права власності на кожну з них. 

Під час поділу ділянки необхідно дотримуватися певних правил, а новоутворені ділянки повинні відповідати певним критеріям. Наприклад, цільове призначення новостворених ділянок, а також категорія земель не можуть відрізнятися від цих самих критеріїв у початковій ділянці. Водночас кожна ділянка після поділу повинна мати доступ до дороги або проїзду. У разі якщо разом із земельною ділянкою ділиться будинок, лінія поділу ділянки повинна чітко проходити по лінії поділу будинку. 

'''Існує кілька випадків і умов, за яких можливий поділ земельних ділянок:'''

# - якщо власник землі виявив відповідне бажання, але за умови, що після поділу не буде порушено межі ділянки;
# - при відчуженні однієї або декількох частин земельної ділянки;
# - розподіл землі в натурі у разі поділу між пайовими співвласниками ділянки;
# - за умови, що після поділу кожна з новостворених частин землі може стати індивідуальною ділянкою.
 
=== Правила для тих, хто планує поділити земельну ділянку: ===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
# Поділ земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
# Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
# Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням. 
=== Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки ===
Перш за все, необхідно зазначити, що підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки. 

Крім нотаріальної заяви на поділ земельної ділянки, землевпорядній організації також треба надати:
засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (держакт, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо власників земельної ділянки декілька (спільна часткова власність між співвласниками), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.
У випадку якщо ділянка ділиться особливим чином, не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то в цьому випадку необхідна також кадастрова зйомка земельної ділянки. 
=== Реєстрація технічної документації на поділ земельної ділянки в ДЗК та витяг з кадастру ===
Розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки подається на розгляд місцевого управління Держгеокадастру (за місцезнаходженням земельної ділянки), яке реєструє новоутворені в результаті поділу земельні ділянки в Державному земельному кадастрі України. Після реєстрації нових ділянок в ДЗК, державний кадастровий реєстратор (працює при місцевому управлінні Держгеокадастру) видає витяги з кадастру (ДЗК) на підтвердження проведених змін.
Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру. 

=== Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу земельну ділянку. 
Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 «Про державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію.
За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. 

Виходячи з вищевикладеного, поділ земельної ділянки призведе до скасування її державної реєстрації, як об’єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.
== Об’єднання земельних ділянок ==
'''Порядок об’єднання земельних ділянок''' істотно не відрізняється від порядку поділу земельної ділянки, здійснюється на тих же підставах, але на практиці зустрічається значно рідше. 
Власник за бажанням може об’єднати свої земельні ділянки в одну. В такому випадку новостворена ділянка після процедури оформлення документів в Держгеокадастрі обов’язково проходить реєстрацію в державного реєстратора. 
=== Умови для об'єднання земельних ділянок ===
Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:
* усі ділянки, які збираються об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
* у земділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі ідентичні за цільовим призначенням.
=== Документи, необхідні для об’єднання земельних ділянок: ===
* нотаріально завірена заява про об’єднання земельних ділянок або нотаріально завірений договір ,
* копія правовстановлюючого документа на земельну ділянку, завірена нотаріально,
* нотаріально завірені копії правовстановлюючих документів на будівлі (при наявності будівель),
* копії паспорта та податкового номера для фізичної особи, або ж завірені копії статутних документів — для юридичної,
* довіреність.

Поділ та об'єднання земельних ділянок

2020-05-26T15:16:13Z

Svitlana.bashchuk: Створена сторінка: '''Жирний текст''' == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція У...

'''Жирний текст'''
== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 25 грудня 2015 р. № 1127]

== Загальні поняття. ==
'''Земельна ділянка''' – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).

За нормою статті 791 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Відповідно до вимог цієї статті формування земельних ділянок здійснюється:
* - у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
* - шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
* - шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
* - шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
* - за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
== Поділ земельної ділянки ==
'''Поділити земельну ділянку''' – це питання виникає досить часто в житті та потребує певної обізнаності щодо порядку поділу земельної ділянки, визначеного чинним законодавством, та деякого практичного досвіду.
Поділ земельної ділянки може здійснюватись для різних цілей. У більшості випадків він необхідний тоді, коли необхідно продати, подарувати, обміняти не всю земельну ділянку, а лише її частини. Бувають випадки коли потрібно провести поділ земельної ділянки між співвласниками будинку.
Поділ земельної ділянки може стати у нагоді і тоді, коли людина хоче залишити її у спадок декільком спадкоємцям. Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки.
Проведення розподілу землі можливо тільки після розробки техдокументації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, щоб була можливість присвоїти кадастровий номер кожній новоствореній ділянці та окремо провести держреєстрацію права власності на кожну з них. 

Під час поділу ділянки необхідно дотримуватися певних правил, а новоутворені ділянки повинні відповідати певним критеріям. Наприклад, цільове призначення новостворених ділянок, а також категорія земель не можуть відрізнятися від цих самих критеріїв у початковій ділянці. Водночас кожна ділянка після поділу повинна мати доступ до дороги або проїзду. У разі якщо разом із земельною ділянкою ділиться будинок, лінія поділу ділянки повинна чітко проходити по лінії поділу будинку. 

'''Існує кілька випадків і умов, за яких можливий поділ земельних ділянок:'''

# - якщо власник землі виявив відповідне бажання, але за умови, що після поділу не буде порушено межі ділянки;
# - при відчуженні однієї або декількох частин земельної ділянки;
# - розподіл землі в натурі у разі поділу між пайовими співвласниками ділянки;
# - за умови, що після поділу кожна з новостворених частин землі може стати індивідуальною ділянкою.
 
=== Правила для тих, хто планує поділити земельну ділянку: ===
# Під час проведення поділу земельної ділянки не можна змінити її цільове призначення. Процедуру зміни цільового призначення частини земельної ділянки можна розпочинати лише тоді, коли частка буде виділена у окрему земельну ділянку, яка буде зареєстрована у Державному земельному кадастрі, а право власності на неї – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
# Поділ земельної ділянки не припиняє дію обмежень у її використанні. Усі встановлені обмеження будуть поширюватись на новоутворені земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
# Поділ земельної ділянки, яка знаходиться в оренді, на правах емфітевзису, суперфіцію, передана у іпотеку буде можливим лише після отримання нотаріально засвідченої письмової згоди на це цих осіб, після поділу земельної ділянки, усі договори користування або застави мають бути переукладені.
# Розмір і конфігурація земельної ділянки не повинні створювати перешкод для її використанням за цільовим призначенням. 
=== Документи та дії, необхідні для поділу земельної ділянки ===
Перш за все, необхідно зазначити, що підставою для поділу земельної ділянки є засвідчена нотаріально заява власника земельної ділянки та розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки. 

Крім нотаріальної заяви на поділ земельної ділянки, землевпорядній організації також треба надати:
засвідчену нотаріально копію правовстановлюючого документу на земельну ділянку (держакт, договір купівлі-продажу, дарування, міни, тощо);
копії ідентифікаційних даних власника (паспорт, ідентифікаційний номер).
Якщо власників земельної ділянки декілька (спільна часткова власність між співвласниками), то в такому випадку укладається нотаріальний договір на поділ земельної ділянки між співвласниками.
У випадку якщо ділянка ділиться особливим чином, не окремими рівними частинами, або на земельній ділянці є забудова, то в цьому випадку необхідна також кадастрова зйомка земельної ділянки. 
=== Реєстрація технічної документації на поділ земельної ділянки в ДЗК та витяг з кадастру ===
Розроблена землевпорядною організацією технічна документація на поділ земельної ділянки подається на розгляд місцевого управління Держгеокадастру (за місцезнаходженням земельної ділянки), яке реєструє новоутворені в результаті поділу земельні ділянки в Державному земельному кадастрі України. Після реєстрації нових ділянок в ДЗК, державний кадастровий реєстратор (працює при місцевому управлінні Держгеокадастру) видає витяги з кадастру (ДЗК) на підтвердження проведених змін.
Кожній земельній ділянці, що утворилась в результаті поділу, присвоюється новий кадастровий номер, який буде зазначено у відповідному витягу з кадастру. 

=== Реєстрація права власності на земельні ділянки, утворені в результаті поділу ===
Після отримання витягів з кадастру на земельні ділянки, що утворились в результаті поділу, необхідно звернутись до центру надання адміністративних послуг чи нотаріуса з метою реєстрації права власності окремо на кожну новоутворену в результаті поділу земельну ділянку. 
Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 «Про державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію.
За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:
*набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
*відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
*зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями. 

Виходячи з вищевикладеного, поділ земельної ділянки призведе до скасування її державної реєстрації, як об’єкта цивільних прав, формування нових земельних ділянок та внесення інформації про них до Державного земельного кадастру.
== Об’єднання земельних ділянок ==
'''Порядок об’єднання земельних ділянок''' істотно не відрізняється від порядку поділу земельної ділянки, здійснюється на тих же підставах, але на практиці зустрічається значно рідше. 
Власник за бажанням може об’єднати свої земельні ділянки в одну. В такому випадку новостворена ділянка після процедури оформлення документів в Держгеокадастрі обов’язково проходить реєстрацію в державного реєстратора. 
=== Умови для об'єднання земельних ділянок ===
Об’єднати земельні ділянки можна, якщо дотриматися таких умов:
* усі ділянки, які збираються об’єднувати, знаходяться в межах одного населеного пункту;
* у земділянок спільна межа;
* всі об’єднувані землі ідентичні за цільовим призначенням.
=== Документи, необхідні для об’єднання земельних ділянок: ===
* нотаріально завірена заява про об’єднання земельних ділянок або нотаріально завірений договір ,
* копія правовстановлюючого документа на земельну ділянку, завірена нотаріально,
* нотаріально завірені копії правовстановлюючих документів на будівлі (при наявності будівель),
* копії паспорта та податкового номера для фізичної особи, або ж завірені копії статутних документів — для юридичної,
* довіреність.

Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення

2020-04-29T13:12:33Z

Svitlana.bashchuk: /* Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи */

== Нормативна база : ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15кодекс%20України Цивільний процесуальний кодекс України].
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12?lang=uk Про судову експертизу. Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій] з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Мін'юст України; Наказ, Інструкція, Рекомендації від 08.10.1998 № 53/5
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0605-15 Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних дослідж]ень. Мін'юст України; Наказ, Порядок від 25.05.2015 № 775/5

== Загальні положення ==
'''Будівельно-технічна експертиза''' – одна з найбільш затребуваних, трудомістких і складних експертиз за комплексом досліджень, різновидом об’єктів вирішуваними питаннями.

'''Будівельно-технічна експертиза''' – це різновид експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт та безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

== Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи ==
Будівельна експертиза може призначатися судом чи органами досудового слідства у разі конфліктної ситуації, а також у випадках розподілу земельного наділу чи житлової будівлі. Експертиза передбачає повне або часткове технічне обстеження об’єкта. У ході експертизи з’ясовується, які будівельні технології та засоби використовувалися для реалізації об’єкта.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню. Результати проведення експертизи викладаються у письмовому документі - висновку експерта.

'''Судова будівельно-технічна експертиза'''– це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні. Про призначення експертизи суд виносить ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 104 ЦПК]), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі). Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:

'''Експертна оцінка:'''
* визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;
* визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об'єкту будівництва;
* визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об'єкту будівництва;
* визначення вартості будівництва за задану дату;
* визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;
'''Оцінка будівельних робіт:'''
* установлення факту виконання на об'єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;
* визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;
* відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.
'''Розподіл нерухомості:'''
* розділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;
'''Встановлення розміру збитків:'''
* оцінка збитку після аварії чи пожежі;
* встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;
* визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,
'''Визначення технічного стану будівлі:'''
* визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;
* встановленні аварійності будівель.
Будівельно-технічна експертиза дозволяє встановити наявність чи відсутність неточностей у реалізації проекту будівельниками. При проведенні будівельної експертизи використовуються спеціальні методики, апробовані та затверджені контролюючими органами.
По термінах будівельна експертиза проводиться в залежності від масштабності об’єкту. Строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. Результати будівельної експертизи можуть при потребі бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі.
При підготовці до призначення будівельно-технічної експертизи і формулюванні питань особа, яка призначає експертизу, повинна надати експерту матеріали, які є об'єктами експертизи.

== Основні завдання будівельно-технічної експертизи ==

'''Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:'''

* визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
* визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
* визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
* визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

== Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза ==
'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''

# Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією?
# До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об’єкті?
# Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?
# Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?
# Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
# Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
# Яка вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
# Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
# Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?
# Які варіанти розподілу (виділення частки) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?
# Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення

2019-01-08T13:32:49Z

Svitlana.bashchuk: /* Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи */

== Нормативна база : ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15кодекс%20України Цивільний процесуальний кодекс України].
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12?lang=uk Про судову експертизу. Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій] з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Мін'юст України; Наказ, Інструкція, Рекомендації від 08.10.1998 № 53/5
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0605-15 Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних дослідж]ень. Мін'юст України; Наказ, Порядок від 25.05.2015 № 775/5

== Загальні положення ==
'''Будівельно-технічна експертиза''' – одна з найбільш затребуваних, трудомістких і складних експертиз за комплексом досліджень, різновидом об’єктів вирішуваними питаннями.

'''Будівельно-технічна експертиза''' – це різновид експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт та безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

== Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи ==
Будівельна експертиза може призначатися судом чи органами досудового слідства у разі конфліктної ситуації, а також у випадках розподілу земельного наділу чи житлової будівлі. Експертиза передбачає повне або часткове технічне обстеження об’єкта. У ході експертизи з’ясовується, які будівельні технології та засоби використовувалися для реалізації об’єкта.

'''Судова будівельно-технічна експертиза'''– це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні.
Про призначення експертизи суд виносить ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 104 ЦПК]), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:

'''Експертна оцінка:'''
* визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;
* визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об'єкту будівництва;
* визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об'єкту будівництва;
* визначення вартості будівництва за задану дату;
* визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;
'''Оцінка будівельних робіт:'''
* установлення факту виконання на об'єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;
* визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;
* відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.
'''Розподіл нерухомості:'''
* розділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;
'''Встановлення розміру збитків:'''
* оцінка збитку після аварії чи пожежі;
* встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;
* визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,
'''Визначення технічного стану будівлі:'''
* визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;
* встановленні аварійності будівель.
Будівельно-технічна експертиза дозволяє встановити наявність чи відсутність неточностей у реалізації проекту будівельниками. При проведенні будівельної експертизи використовуються спеціальні методики, апробовані та затверджені контролюючими органами.
По термінах будівельна експертиза проводиться в залежності від масштабності об’єкту. Результати будівельної експертизи можуть при потребі бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі.
При підготовці до призначення будівельно-технічної експертизи і формулюванні питань особа, яка призначає експертизу, повинна надати експерту матеріали, які є об'єктами експертизи.

== Основні завдання будівельно-технічної експертизи ==

'''Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:'''

* визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
* визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
* визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
* визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

== Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза ==
'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''

# Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією?
# До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об’єкті?
# Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?
# Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?
# Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
# Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
# Яка вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
# Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
# Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?
# Які варіанти розподілу (виділення частки) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?
# Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення

2019-01-08T13:27:52Z

Svitlana.bashchuk: Створена сторінка: == Нормативна база : == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15кодекс%20України Цивільний процесуальний...

== Нормативна база : ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15кодекс%20України Цивільний процесуальний кодекс України].
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/4038-12?lang=uk Про судову експертизу. Верховна Рада України; Закон від 25.02.1994 № 4038-XII]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій] з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Мін'юст України; Наказ, Інструкція, Рекомендації від 08.10.1998 № 53/5
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0605-15 Про затвердження Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних дослідж]ень. Мін'юст України; Наказ, Порядок від 25.05.2015 № 775/5

== Загальні положення ==
'''Будівельно-технічна експертиза''' – одна з найбільш затребуваних, трудомістких і складних експертиз за комплексом досліджень, різновидом об’єктів вирішуваними питаннями.

'''Будівельно-технічна експертиза''' – це різновид експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з’ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт та безпечність експлуатації об’єкта, а також чи відповідає проведення будівництва об’єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

== Порядок і підстави призначення будівельно-технічної експертизи ==
Будівельна експертиза може призначатися судом чи органами досудового слідства у разі конфліктної ситуації, а також у випадках розподілу земельного наділу чи житлової будівлі. Експертиза передбачає повне або часткове технічне обстеження об’єкта. У ході експертизи з’ясовується, які будівельні технології та засоби використовувалися для реалізації об’єкта.

'''Судова будівельно-технічна експертиза'''– це процесуальна дія, яка полягає в проведенні досліджень та наданні експертом висновку з питань, які підлягають доказуванню у конкретній справі (цивільній, господарській, адміністративній) або у кримінальному провадженні.
Про призначення експертизи суд виносить ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 104 ЦПК]), в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Ухвала про призначення експертизи направляється особам, яким доручено проведення експертизи, та учасникам справи. Об’єкти та матеріали, що підлягають дослідженню, направляються особі, якій доручено проведення експертизи (провідному експерту або експертній установі).
Будівельно-технічна експертиза допоможе у справах, якщо необхідна:
Експертна оцінка:
визначення ринкової вартості нерухомого майна для суду;
визначення залишкової, дійсної чи відновної вартості об'єкту будівництва;
визначення вартості проектних робіт з проведення будівництва, ремонтних робіт чи реконструкції об'єкту будівництва;
визначення вартості будівництва за задану дату;
визначення вартості будівельних робіт, затрачених матеріалів для будівництва чи ремонту;
Оцінка будівельних робіт:
установлення факту виконання на об'єкті робіт, про які йдеться в звітній документації;
визначення об’єму та вартості виконаних будівельних робіт;
відповідності/невідповідності збудованої або реконструйованої будівлі проекту і вимогам державних будівельних норм (ДБН) тощо.
Розподіл нерухомості:
розділ нерухомого майна та визначення порядку користування домоволодінням;
Встановлення розміру збитків:
оцінка збитку після аварії чи пожежі;
встановлення причин затоплення конструктивних елементів приміщень;
визначення вартості відновлювальних ремонтно-будівельних робіт,
Визначення технічного стану будівлі:
визначенні технічного стану і величини фізичного зносу окремих конструктивних елементів будинків і споруд в цілому;
встановленні аварійності будівель.
Будівельно-технічна експертиза дозволяє встановити наявність чи відсутність неточностей у реалізації проекту будівельниками. При проведенні будівельної експертизи використовуються спеціальні методики, апробовані та затверджені контролюючими органами.
По термінах будівельна експертиза проводиться в залежності від масштабності об’єкту. Результати будівельної експертизи можуть при потребі бути передані до суду та розглядатися як доказ у справі.
При підготовці до призначення будівельно-технічної експертизи і формулюванні питань особа, яка призначає експертизу, повинна надати експерту матеріали, які є об'єктами експертизи.

== Основні завдання будівельно-технічної експертизи ==

'''Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:'''

* визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
* визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
* визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
* визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
* визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

== Питання, на які дає відповідь будівельно-технічна експертиза ==
'''Орієнтовний перелік вирішуваних питань:'''

# Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають виконані будівельні роботи проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають об’єкти (будівлі, споруди тощо) проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?
# Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або звітною документацією?
# До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані будівельні роботи на об’єкті?
# Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об’єкта?
# Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об’єкта нерухомого майна (будівлі, споруди тощо)?
# Чи є об’єкт нерухомого майна (будівля, споруда) аварійним?
# Яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
# Яка вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
# Яке функціональне призначення приміщень? Чи належать приміщення будинку до нежитлових (допоміжних)?
# Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити (виділити частку) об’єкт нерухомого майна відповідно до часток співвласників (вказати частки)?
# Які варіанти розподілу (виділення частки) об’єкта нерухомого майна можливо визначити відповідно до часток співвласників (вказати частки) та вимог нормативно-правових актів?
# Чи належить будівля за архітектурним вирішенням (стилем) до категорії культових споруд: храмів, церковних споруд? (Зазначене питання може вирішуватись шляхом проведення комплексної експертизи із залученням відповідних фахівців.)

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Файл:Будівельно-технічна експертиза порядок та підстави проведення.doc

2018-12-29T15:01:02Z

Svitlana.bashchuk: