https://legalaid.wiki/api.php?action=feedcontributions&feedformat=atom&user=Smila.cherkasy 2026-04-22T12:51:02Z Внесок користувача MediaWiki 1.43.0 https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%94_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC._%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B7%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83&diff=42085 2023-03-17T14:21:14Z

<p>Smila.cherkasy: /* Позов про визнання шлюбу недійсним */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України &quot;Про судовий збір&quot;]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11]<br /> <br /> == Шлюб, який є недійсним ==<br /> Недійсним є шлюб (стаття 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]): <br /> # зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;<br /> # зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;<br /> # зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.&lt;br /&gt;<br /> За наявності наведених підстав визнання недійсності шлюбу у судовому порядку не вимагається, анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі його висновку або висновку дипломатичного представництва або консульської установи України.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Визнання шлюбу недійсним за рішенням суду == <br /> При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним.<br /> За рішенням суду недійсним визнається шлюб, який був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (стаття 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> За рішенням суду недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він був зареєстрований між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, встановлених частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]:<br /> * особи, які є родичами прямої лінії споріднення.<br /> * рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.<br /> * двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.<br /> * усиновлювач та усиновлена ним дитина.<br /> * з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків(стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України])<br /> * з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб (стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> == Позов про визнання шлюбу недійсним ==<br /> Визнання шлюбу недійсним здійснюється у порядку позовного провадження за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.<br /> <br /> Позов про визнання шлюбу недійсним може бути поданий дружиною або чоловіком, іншими особами, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьками, опікуном, піклувальником дитини, опікуном недієздатної особи, прокурором, органом опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (стаття 42 Сімейного кодексу України).]<br /> <br /> За подачу до суду позову про визнання шлюбу недійсним позивачу, якщо він не належить до осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»),] тобто 1073,60 грн. (у 2023 році).<br /> <br /> == Шлюб, який не може бути визнаний недійсним ==<br /> Шлюб не може бути визнаний недійсним у разі:<br /> * вагітності дружини,<br /> * народження дитини в усиновлювача та усиновленої ним дитини, двоюрідних брата та сестри, тітки, дядька та племінника, племінниці, в особи, яка не досягла шлюбного віку, <br /> * якщо той, хто не досяг шлюбного віку, досяг його або йому було надано право на шлюб.<br /> <br /> == Правові наслідки недійсності шлюбу ==<br /> Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.<br /> <br /> Майно, набуте особами протягом недійсного шлюбу, вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, при цьому розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами (частина 2 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> Аліменти за останні три роки, які особа одержала від того, з ким вона була в недійсному шлюбі, підлягають поверненню (частина 3 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена (частина 4 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (частина 5 статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).<br /> <br /> Правові наслідки недійсності шлюбу, встановлені частинами другою - п'ятою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Особливі правові наслідки недійсності шлюбу ==<br /> Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом; на аліменти; на прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Результат судового розгляду ==<br /> Шлюб визнається недійсним з метою досягнення для заінтересованої особи позитивного результату зокрема при визнанні права на спадщину, при поділі майна, яке перебуває у спільній сумісній власності подружжя, при позбавленні права користування житлом тощо.<br /> <br /> [[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]<br /> [[Категорія:Суди]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D0%B7_%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D0%BE_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E_%D1%88%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%83&diff=41268 2023-02-01T12:17:33Z

<p>Smila.cherkasy: /* Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України &quot;Про відпустки&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 &quot;Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»] <br /> == Право на відпустку до досягнення дитиною шестирічного віку ==<br /> Після закінчення відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працівниця може оформити відпустку для догляду за дитиною до 6 років. Ця відпустка не надається особі в обов’язковому порядку, а &lt;u&gt;лише у випадку, коли дитина потребує додаткового домашнього догляду.&lt;/u&gt;<br /> <br /> Відповідно до частини четвертої та частини шостої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 статті 179 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України)], а також [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини другої-третьої статті 18 Закону України «Про відпустки»] підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів '''може надавати одному з батьків дитини''' '''відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.''' Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів. <br /> <br /> Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Закону України «Про відпустки»]''' відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку,<br /> <br /> Крім цього, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 частини восьмої статті 179 КЗпП України] за бажанням жінки або осіб, зазначених у частині сьомій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.<br /> <br /> Відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 КЗпП України]) зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю, але не зараховується до страхового стажу. Час відпусток, зазначених у цій статті, до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, &lt;u&gt;не зараховується&lt;/u&gt; ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частина друга статті 181 КЗпП України]).<br /> <br /> '''Відпустку для догляду за дитиною можна перервати, це не заборонено на законодавчому рівні'''. Для цього особа має написати відповідну заяву. Перервати та повторно оформити відпустку без збереження заробітної плати можна необмежену кількість разів, проте в межах строку дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідки № 080-1/о.]<br /> == Підстава та порядок надання відпустки ==<br /> Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n996 частиною першою статті 181 КЗпП України] відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу]) надаються за заявою матері (батька) або осіб, зазначених у частині сьомій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n982 179 цього Кодексу], повністю або частково в межах установленого періоду та оформляються &lt;u&gt;наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу&lt;/u&gt;. <br /> <br /> Отже, для того щоб скористатися правом на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку мати (батько) дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів) повинна подати роботодавцю заяву про надання відпустки, в якій вона вказує дату, з якої йде в таку відпустку. До заяви слід додати довідку, що підтверджує необхідність домашнього догляду за дитиною встановленої форми, що є підставою для надання цієї відпустки. <br /> <br /> Слід звернути увагу, що відпустка без збереження заробітної плати надається в обов'язковому порядку також більшої тривалості, а саме відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 пункту 3 частини першої статті 25 Закону України &quot;Про відпустки&quot;] в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - '''не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку''', а якщо дитині встановлено категорію &quot;дитина з інвалідністю підгрупи А&quot; або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - '''до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку'''.<br /> <br /> Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1162 &quot;Про затвердження переліку тяжких захворювань , розладів, травм, станів, що дають право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність&quot;]). <br /> == Довідка для надання відпустки без збереження заробітної плати та термін її дії ==<br /> Для підтвердженні необхідності домашнього догляду за дитиною одному з батьків, бабі, дідові або іншим особам, які фактично доглядають за ним, видається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 довідка за формою № 080-1/о,] затвердженою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12 наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення»], для надання відпустки без збереження заробітної плати.<br /> <br /> Така довідка надається &lt;u&gt;закладами охорони здоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування на підставі рішення лікарсько-консультативної комісії (ЛКК)&lt;/u&gt; та підписується лікуючим лікарем, завідуючим відділенням, головою ЛКК закладу охорони здоров'я.<br /> <br /> '''Термін дії довідки встановлюється індивідуально з урахуванням захворювання, його перебігу, ефективності протирецидивних і реабілітаційних заходів і становить не менше 6 місяців. Слід зазначити, що інформація, яка міститься в довідці за формою № 080-1/о, є інформацією з обмеженим доступом і не підлягає розголошенню''' (пункти 17, 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1173-12#Text Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 080-1/о &quot;Довідка про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді&quot;, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 червня 2012 року № 430)]. <br /> <br /> У разі необхідності продовження або поновлення відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичними показаннями всю вищевикладену процедуру доведеться проходити заново. А саме: заново оформити в дитячій поліклініці довідку за формою № 080-1/о, написати роботодавцю заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. На підставі цих документів роботодавець видасть наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.<br /> == Корисні посилання ==<br /> * [https://ko.mk.court.gov.ua/sud1415/pres-centr/news/957025/ Відпустка для догляду за дитиною до 3 і до 6 років]<br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/92972846?fbclid=IwAR3DoUnbsM2J73jCy_6Gvlf9841dXP0juFkpUw7FMNiDu2KbXDuvF-LINFQ# Ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року у справі № 487/8206/18] (звільнення працівника за прогул в період дії медичного висновку про необхідність домашнього догляду дитини є неправомірним). Справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.<br /> [[Категорія:Відпустка]]<br /> [[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F&diff=37530 2022-07-04T08:44:55Z

<p>Smila.cherkasy: /* Обов’язки патронатного вихователя */</p> <hr /> <div>== Законодавча база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1794-19 Закон України &quot;Про внесення змін до Бюджетного кодексу України&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1789-19 Закон України &quot;Про внесення змін до Бюджетного кодексу України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 &quot;Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text Постановоа Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною&quot;]<br /> <br /> == Поняття «патронатний вихователь» ==<br /> '''Патронатний вихователь''' - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.<br /> == Здійснення патронату над дитиною ==<br /> '''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.&lt;br /&gt;<br /> '''Сім’я патронатного вихователя''' - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.&lt;br /&gt;<br /> '''Патронатним вихователем не можуть бути особи:'''<br /> # обмежені у дієздатності; <br /> # визнані недієздатними; <br /> # позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br /> # були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; <br /> # перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br /> # зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; <br /> # не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br /> # страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br /> # є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br /> # були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br /> # за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br /> # є особами без громадянства;<br /> # перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] не може бути патронатним вихователем.<br /> Крім осіб, зазначених у частині першій статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], не можуть бути патронатним вихователем інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br /> == Обов’язки патронатного вихователя ==<br /> '''Патронатний вихователь зобов’язаний:'''<br /> # забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;<br /> # створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;<br /> # співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;<br /> # забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;<br /> # сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.<br /> == Порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.&lt;br /&gt;<br /> '''Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:'''<br /> # заяву;<br /> # копію паспорта громадянина України;<br /> # висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини];<br /> # довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;<br /> # копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;<br /> # письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.<br /> Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Навчання кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, що братимуть участь у наданні послуги з патронату над дитиною, організовує та проводить обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр).&lt;br /&gt;<br /> За результатами навчання регіональний центр видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження - рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Орган опіки та піклування протягом місяця у разі наявності рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Обов’язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім’ї визначаються договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною&quot;]<br /> Патронатний вихователь та особи, які проживають разом з ним, не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується висновками про стан здоров’я.&lt;br /&gt;<br /> Регіональний центр за направленням соціального закладу забезпечує підвищення кваліфікації патронатного вихователя не рідше ніж один раз на рік за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Проїзд кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, проживання під час проходження навчання та підвищення кваліфікації фінансуються за рахунок коштів організацій, благодійних фондів, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок.&lt;br /&gt;<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text][http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною&quot;]<br /> == Влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування.&lt;br /&gt;<br /> '''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини за згодою її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''<br /> * висновку соціального закладу за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї;<br /> * згоди батьків/законних представників дитини на тимчасове влаштування її в сім’ю патронатного вихователя у зв’язку із складними життєвими обставинами, в яких вона перебуває. У разі коли мати або батько дитини є неповнолітніми, крім їх згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя, необхідна згода їх батьків/законних представників;<br /> * письмової згоди дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити).<br /> '''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини без згоди її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''<br /> * рішення про негайне відібрання дитини відповідно до пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 &quot;Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини&quot;];<br /> *акта про покинуту чи знайдену дитину; дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законні представники відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я, у разі відсутності відомостей про місце перебування батьків/законних представників, а також наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини;<br /> *акта проведення оцінки рівня безпеки дитини за формою згідно з додатком 10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини], або оцінки потреб дитини та її сім’ї, що підтверджує необхідність влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини, за формою, встановленою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Під час розгляду комісією з питань захисту прав дитини питання влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, порушенням зору, слуху обов’язково береться до уваги доступність житла патронатного вихователя для такої дитини, а також готовність патронатного вихователя здійснювати патронат над такою дитиною.&lt;br /&gt;<br /> У разі влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю райдержадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради) вживає заходів до пристосування житлового приміщення патронатного вихователя до потреб дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей, в тому числі забезпечення безперешкодного доступу до будівлі відповідно до вимог законодавства.&lt;br /&gt;<br /> Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів з патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Батьки/законні представники дитини є стороною зазначеного договору в разі влаштування дитини за їх згодою.&lt;br /&gt;<br /> Батьки/законні представники дитини передають службі у справах дітей копію свідоцтва про народження дитини, медичну картку дитини (у разі наявності), інші документи, необхідні для задоволення потреб дитини (медичні довідки та висновки, документи, що підтверджують освітній рівень дитини, тощо).&lt;br /&gt;<br /> Дитина, яка залишилася без батьківського піклування та потребує невідкладного влаштування, може бути влаштована в сім’ю патронатного вихователя на підставі наказу служби у справах дітей та акта про факт передачі дитини. Рішення про патронат над дитиною приймається органом опіки та піклування протягом п’яти робочих днів з моменту передачі дитини.&lt;br /&gt;<br /> Передачу дитини до сім’ї патронатного вихователя здійснює працівник служби у справах дітей. Акт про факт передачі дитини складається за формою згідно з додатком 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини].&lt;br /&gt;<br /> У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які виховувалися в одній сім’ї або є рідними братами та сестрами, в тому числі братами та сестрами вже попередньо влаштованих до сім’ї патронатного вихователя дітей.&lt;br /&gt;<br /> Період між вибуттям дитини із сім’ї патронатного вихователя та влаштуванням у його сім’ю наступної дитини не повинен бути меншим ніж сім календарних днів. У разі необхідності невідкладного влаштування дитини за згодою патронатного вихователя цей період може бути скорочено, але не менш як до трьох календарних днів.&lt;br /&gt;<br /> '''Служба у справах дітей передає патронатному вихователю на кожну дитину такі документи:'''<br /> * акт про факт передачі дитини;.<br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини;<br /> * договір про патронат над дитиною/наказ служби у справах дітей (у разі невідкладного влаштування дитини);<br /> * довідку про стан здоров’я дитини на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * медичну картку дитини (у разі наявності);<br /> * копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі влаштування дитини з інвалідністю);<br /> * документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності).&lt;br /&gt;<br /> Патронатному вихователю можуть бути передані інші наявні у дитини документи, письмові рекомендації щодо особливостей її виховання, догляду, лікування чи реабілітації, забезпечення контактів дитини з її батьками/законними представниками, родичами, а також щодо інших питань.&lt;br /&gt;<br /> Відсутність у дитини документів, що посвідчують її особу, не є перешкодою для влаштування в сім’ю патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Під час перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ведеться журнал спостережень, до якого патронатним вихователем вноситься інформація про дитину (психологічний і фізичний стан, потреби, особливості характеру та поведінки, досягнення, труднощі та зміни, що відбуваються), подолання нею складних життєвих обставин, контакт з батьками/законними представниками, родичами, у разі наявності законних підстав - з кандидатами в опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, усиновителі, а також підготовку до повернення її у сім’ю або зміну форми влаштування.<br /> Після вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя журнал спостережень передається службі у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> Для узгодженості дій із забезпечення найкращих інтересів дитини, влаштованої в сім’ю патронатного вихователя, та комплексної підтримки в подоланні складних життєвих обставин її батьками/законними представниками утворюється міждисциплінарна команда, до складу якої обов’язково входять патронатний вихователь, працівники соціального закладу та служби у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли дитина має інвалідність, до міждисциплінарної команди залучається представник реабілітаційної або навчальної установи, в якій виконується індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю.&lt;br /&gt;<br /> Надання дитині освітніх послуг, стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги здійснюється державними та комунальними навчальними закладами та закладами охорони здоров’я за місцем проживання сім’ї патронатного вихователя або за місцем, де вона проживала до влаштування в сім’ю патронатного вихователя, якщо це відповідає її найкращим інтересам.&lt;br /&gt;<br /> Соціальний супровід сім’ї дитини з метою подолання складних життєвих обставин, що призвели до її влаштування в сім’ю патронатного вихователя, здійснює соціальний заклад із залученням інших надавачів соціальних послуг в установленому законодавством порядку.&lt;br /&gt;<br /> Служба у справах дітей здійснює контроль за умовами утримання та виховання дитини, забезпеченням її прав та найкращих інтересів у сім’ї патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї.&lt;br /&gt;<br /> Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди.&lt;br /&gt;<br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text][http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя.<br /> <br /> == Вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання комісією з питань захисту прав дитини на підставі поданого службою у справах дітей та соціальним закладом пакета документів, що обґрунтовують доцільність такого вибуття.&lt;br /&gt;<br /> '''Підставами для прийняття рішення про вибуття дитини є:'''<br /> <br /> * заява батьків/законних представників дитини про повернення в сім’ю у зв’язку з подоланням обставин, що спричинили влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя;<br /> * заява дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити);<br /> * заява патронатного вихователя про неможливість надання послуги патронату над дитиною у своїй сім’ї внаслідок виникнення обставин, що об’єктивно унеможливлюють їх виконання;<br /> * подання служби про невиконання або неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат;<br /> * подання служби про виведення дитини/особи з патронату у зв’язку з досягненням повноліття та визначенням місця її подальшого проживання, навчання чи працевлаштування.<br /> <br /> '''Неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат над дитиною, що може бути підтверджено:'''<br /> * обстеженням умов проживання дитини в сім’ї патронатного вихователя, проведеним службою у справах дітей згідно з письмовим повідомленням, що надійшло від навчального закладу, закладу охорони здоров’я, соціального захисту населення, іншого структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, громадської організації, батьків/законних представників дитини, або зверненням дитини;<br /> * документально засвідченими відомостями, що надійшли від органів Національної поліції, прокуратури та судів;<br /> * наявність інших умов, передбачених договором про патронат над дитиною. У разі вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя при досягненні повноліття обов’язково вживаються заходи до визначення місця її подальшого проживання, джерел отримання доходу, налагодження контактів з родичами, які надаватимуть їй підтримку, та у разі потреби її соціального супроводу з урахуванням індивідуальних потреб та рівня готовності до самостійного життя.&lt;br /&gt; Передача дитини батькам/законним представникам здійснюється в присутності працівника служби у справах дітей, про що складається акт про факт передачі дитини.&lt;br /&gt; '''Під час вибуття дитини патронатний вихователь передає її батькам/законним представникам такі документи:'''<br /> <br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * медичну картку дитини (у разі наявності);<br /> * документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності);<br /> * медичну довідку про стан здоров’я дитини на момент вибуття та довідку про стан здоров’я на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * рекомендації щодо подальшого виховання дитини та догляду за нею;<br /> * інші документи, які були передані патронатному вихователю під час влаштування дитини до його сім’ї, зокрема документи, що містять персональні дані дитини та батьків/законних представників.&lt;br /&gt;<br /> Патронатний вихователь протягом семи календарних днів після вибуття дитини з його сім’ї продовжує співпрацювати з батьками/законними представниками, до яких вона повернулася, надає консультації щодо особливостей її догляду та виховання з метою усунення ризиків повторного виникнення складних життєвих обставин, готує висновки та рекомендації відповідно до умов договору про патронат над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною] визначено порядок вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя.<br /> == Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною ==<br /> Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.&lt;br /&gt;<br /> При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини (стаття 256 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> == Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя (далі - соціальна допомога), оплати послуги патронату над дитиною (далі - грошове забезпечення) та здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя на період до 2027 року. визначено <br /> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/893-2021-%D0%BF#Text][http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF][http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2021 року № 893 &quot;Деякі питання захисту прав дитини та надання послуги патронату над дитиною].&lt;br /&gt;<br /> Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).&lt;br /&gt;<br /> '''Для призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення патронатний вихователь подає до органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, такі документи:'''<br /> * заяву про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення із зазначенням реквізитів особового рахунка, відкритого в банківській установі, або проведення виплат через державне підприємство поштового зв’язку;<br /> * копію договору про надання послуг з патронату над дитиною;<br /> * копію договору про патронат над дитиною або наказу служби у справах дітей у разі невідкладного влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * копію акта про факт передачі дитини;<br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * довідку з місця навчання про розмір стипендії влаштованої в сім’ю патронатного вихователя дитини;<br /> * копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданої в установленому порядку МОЗ.&lt;br /&gt;<br /> Документи, на підставі яких призначено соціальну допомогу та грошове забезпечення, зберігаються протягом п’яти років після припинення зазначених виплат.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Грошове забезпечення виплачується патронатному вихователю протягом семи календарних днів після вибуття дитини із сім’ї за надання батькам/законному представнику дитини підтримки та консультацій щодо її догляду, виховання та реабілітації.&lt;br /&gt;<br /> Виплата соціальної допомоги припиняється на підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя та копії акта про факт передачі дитини.&lt;br /&gt;<br /> Підставою для припинення виплати соціальної допомоги у разі досягнення дитиною повноліття або її смерті є письмове повідомлення служби у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> Розмір соціальної допомоги становить 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на місяць.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім’ю патронатного вихователя дитину.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли дитині виплачується призначена в установленому порядку стипендія, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між 2,5 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, для дітей з інвалідністю - 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та розміром стипендії за попередній повний місяць на момент влаштування дитини до сім’ї патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> У разі зміни розміру стипендії патронатний вихователь зобов’язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації повідомити органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога використовується патронатним вихователем у повному обсязі для забезпечення повноцінного харчування, виховання, навчання та розвитку дитини відповідно до її потреб.&lt;br /&gt;<br /> Служба у справах дітей не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або її вибуття з такої сім’ї письмово інформує орган соціального захисту населення про влаштування або вибуття дитини.&lt;br /&gt;<br /> Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків.&lt;br /&gt;<br /> У разі встановлення законом іншого прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються через банківську установу.&lt;br /&gt;<br /> У разі перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя неповний місяць соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються пропорційно кількості календарних днів перебування дитини під патронатом.&lt;br /&gt;<br /> Видатки, пов’язані з виплатою соціальної допомоги та грошового забезпечення, та видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатних вихователів здійснює структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.&lt;br /&gt;<br /> Стаття 87 [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетного кодексу України] зазначає, що До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя, підтримку малих групових будинків.<br /> <br /> [[Категорія:Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%B8_%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D1%85_%D0%B7_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E&diff=36826 2022-06-14T12:08:11Z

<p>Smila.cherkasy: /* Вартість реєстрації придбаної нерухомості */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1058-15 Закон України &quot;Про загальнобов'язкове державне пенсійне страхування&quot;]<br /> *[http://zakon.rada.gov.ua/go/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України 21 січня 1993 року № 7-93 &quot;Про державне мито&quot;]<br /> <br /> == Порядок оподаткування при операціях з нерухомістю ==<br /> <br /> При проведення операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомості між фізичними особами сторони повинні сплачувати податки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України «Порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого майна»] та військовий збір, який встановлений Підрозділом 10 Перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПК України]. <br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 ст. 172 ПК України] Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 статтею 121 Земельного кодексу України] залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. <br /> <br /> Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. <br /> <br /> Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається. <br /> <br /> Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків бази оподаткування. <br /> <br /> Дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 статтею 172 ПК України] для об’єктів нерухомого майна. <br /> <br /> Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку, або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі даних звітів про оцінку. <br /> <br /> '''За загальним правилом продаж нерухомості оподатковується:<br /> <br /> '''<br /> '''* податком на доходи фізичних осіб – 5%;<br /> <br /> '''* військовим збором 1,5%'''.'''<br /> <br /> '''Слід зазначити, що для нерезидентів розмір податку на доходи фізичних осіб при продажу нерухомості становить 18%.'''<br /> <br /> Пенсійний збір сплачується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/400/97-%D0%B2%D1%80#n81 ч. 10, ст.4 та ч. 8, ст. 2 ЗУ «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування&quot;] <br /> <br /> == Єдина база даних звітів про оцінку ==<br /> '''Єдина база даних звітів про оцінку (далі - Єдина база) - державна автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять база даних, програмне забезпечення, модуль електронного визначення оціночної вартості, сервіс послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об’єкта нерухомості.'''<br /> <br /> Єдина база забезпечує:<br /> <br /> 1) внесення, оновлення, створення, зберігання, передавання та автоматичне оприлюднення відповідної інформації про об’єкт нерухомості та його вартість (крім інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки);<br /> <br /> 2) реєстрацію, авторизацію (ідентифікацію) суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів) та нотаріусів;<br /> <br /> 3) внесення суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) звітів про оцінку та інформації з них напряму та безпосередньо до Єдиної бази;<br /> <br /> 4) реєстрацію і зберігання звітів про оцінку в Єдиній базі з автоматичним присвоєнням кожному звіту унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 5) електронне визначення оціночної вартості об’єктів нерухомості та автоматичне формування на запит фізичних і юридичних осіб електронних довідок про оціночну вартість об’єктів нерухомості з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера;<br /> <br /> 6) автоматичний обмін інформацією і документами, доступ до яких здійснюється за допомогою мережі Інтернет.<br /> <br /> Власником Єдиної бази, прав інтелектуальної власності на Єдину базу та її програмного забезпечення є держава в особі Фонду державного майна України.<br /> <br /> Фонд державного майна України є держателем, розпорядником та адміністратором Єдиної бази, а також власником всієї інформації, що міститься в ній.<br /> <br /> Єдина база повинна забезпечувати збереження та належний захист всієї інформації щодо об’єктів нерухомості, оціночна вартість яких визначається та перевіряється, можливість доступу до інформації суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів), нотаріусів та контролюючих органів у межах повноважень.<br /> <br /> Інформація Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість, у тому числі звіти про оцінку, автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (крім інформації з обмеженим доступом). До такої інформації забезпечується відкритий, прямий неавторизований доступ з можливістю завантаження у форматі відкритих даних.<br /> <br /> Для цілей цього пункту до інформації з обмеженим доступом не належить інформація про суб’єктів оціночної діяльності (оцінювачів).<br /> <br /> Порядок ведення Єдиної бази затверджується Фондом державного майна України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.<br /> <br /> З метою формування інформаційної основи для визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Фонд державного майна України використовує інформаційні джерела з відкритим доступом та дані про ціни, зазначені в договорах купівлі-продажу об’єктів нерухомості, внесені нотаріусами до Єдиної бази, а також дані про ринкову вартість об’єктів нерухомості, внесені до Єдиної бази на підставі звітів про оцінку.<br /> <br /> Визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості здійснюється автоматично, на підставі даних про об’єкт нерухомості, внесених до Єдиної бази будь-якою особою за допомогою мережі Інтернет, що підтверджуються офіційними документами на такий об’єкт. Перелік даних, які вносяться особою до Єдиної бази з метою визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, затверджується Фондом державного майна України.<br /> <br /> За результатом визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості Єдиною базою формується довідка про його оціночну вартість з автоматичним присвоєнням кожній довідці унікального реєстраційного номера.<br /> <br /> Якщо особа не погоджується з результатами автоматичного визначення оціночної вартості об’єкта нерухомості, вона має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) з метою визначення ринкової вартості такого об’єкта.<br /> <br /> Внесення інформації зі звітів про оцінку до Єдиної бази здійснюється суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) на підставі звіту про оцінку, електронна версія якого зберігається в Єдиній базі. Перелік даних про об’єкт нерухомості зі звіту про оцінку, які вносяться суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) до Єдиної бази з метою реєстрації звіту у Єдиній базі, затверджується Фондом державного майна України. Звіти про оцінку реєструються в Єдиній базі суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами) виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису оцінювачів, які безпосередньо проводили оцінку.<br /> <br /> Під час посвідчення правочинів з продажу (обміну) об’єктів нерухомості нотаріус перевіряє зміст електронної довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості на достовірність даних про об’єкт нерухомості, унікальний реєстраційний номер та дату формування цієї довідки або реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та наявність присвоєного йому унікального реєстраційного номера, а також звіряє інформацію про суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) та ринкову вартість об’єкта нерухомості, які містяться у звіті про оцінку, з даними Єдиної бази.<br /> <br /> Довідка про оціночну вартість об’єкта нерухомості за результатами електронного визначення оціночної вартості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою.<br /> <br /> Доступ нотаріуса до Єдиної бази для перевірки факту формування Єдиною базою довідки про оціночну вартість об’єкта нерухомості чи реєстрації звіту про оцінку в Єдиній базі та присвоєння йому унікального реєстраційного номера, а також для внесення до Єдиної бази інформації про ціну об’єкта нерухомості, зазначену в договорі купівлі-продажу, що ним посвідчується, є безоплатним. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4160 стаття 172 ПК України])<br /> <br /> == Нотаріальне посвідчення договорів ==<br /> <br /> Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. <br /> <br /> Власник нерухомого майна має право встановити (скасувати) вимогу нотаріального посвідчення договору (внесення змін до договору), предметом якого є таке майно чи його частина, крім випадків, якщо відповідно до закону такий договір підлягає нотаріальному посвідченню. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на нерухоме майно та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1189 стаття 209 ЦК України])<br /> <br /> Нотаріальне посвідчення може бути вчинене лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим законодавством, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, а сам правочин має вчинятися у формі, встановленій законом<br /> <br /> == Пільги щодо сплати державного мита ==<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#o182 пункту 18, статті 4 Декрету КМУ «Про державне мито»] '''''від сплати державного мита при операціях з нерухомістю звільняються''''':<br /> <br /> - Громадяни віднесені до 1, 2, 3, 4 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.<br /> <br /> - Особи з інвалідністю Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.<br /> <br /> - Особи з інвалідністю І та ІІ група. <br /> <br /> Друга сторона угоди з купівлі-продажу нерухомості від сплати держмита не звільняється, якщо тільки не відноситься до перерахованих вище категорій.<br /> <br /> Обов'язковий платіж 1% суми угоди до Пенсійного фонду не повинні платити: <br /> <br /> Особи, що купують квартиру або інше житло вперше <br /> <br /> Особи, що перебувають на квартирному обліку <br /> <br /> Однак фактично нотаріуси не погоджуються завірити договір без надання покупцем документів про сплату цього збору. <br /> <br /> Така ситуація обумовлена ​​тим, що в Україні не існує єдиної інформаційної бази, що дозволяє перевірити факт першої покупки житла. Повернути вже сплачену до бюджету суму можна через звернення до адміністративного суду.<br /> == Ставка ПДФО та військового збору ==<br /> <br /> ПДФО за ставкою 5% та військовий збір за ставкою 1,5% сплачуються у випадках коли:<br /> * об’єкт нерухомості перебуває у власності відчужувача менш ніж 3 роки; <br /> * протягом року особа відчужила більш ніж один об’єкт нерухомості; <br /> * відчужується об’єкт незавершеного будівництва; <br /> * відчужується земельна ділянка, яка перевищує норми безоплатної передачі, які визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 121 ЗК України.]<br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> ! Угода/податок !! Держмито !! Податок на доходи фізичних осіб !! Військовий збір !! Пенсійний збір<br /> |-<br /> | Купівля-продаж нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 1,5% (продавець платник ПДФО)|| 1% (покупець)<br /> |-<br /> | Купівлі-продаж землі || 1% (спільна оплата) || 5% (продавець - громадянин України); 18% (продавець - іноземець) || 1,5% (продавець платник ПДФО) || ---<br /> |-<br /> | Дарування нерухомості || 1% (дарувальник) || Родичі першого та другого ступеня споріднення - 0%; в інших випадках - 5% (громадяни України) і 18% (одна із сторін - іноземець)|| 1,5% (обдарований - платник ПДФО)|| ---<br /> |-<br /> | Обмін нерухомості || 1% (спільна оплата) || 5% (обидві сторони - громадяни України) ; 18% (одна або обидві сторони - іноземці) || 1,5% (обидві сторони-платники ПДФО) || ---<br /> |-<br /> |}<br /> <br /> == Вартість реєстрації придбаної нерухомості == <br /> <br /> Порядок реєстрації права власності на придбану нерухомість визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року]. <br /> <br /> Державну реєстрацію за заявою одержувача нерухомості проводить уповноважений реєстратор або нотаріус.<br /> <br /> Новий власник нерухомості пред’являє державному реєстратору паспорт, оригінал ідентифікаційного коду і заява. Державний реєстратор формує в електронній базі Держреєстру речових прав номер об’єкта власності на перейшла в нове володіння нерухомість і подає заяву в чергу на підтвердження. Заява та номер стверджує Департамент державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України.<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статтею 34 Закону № 51 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»] від 2004 року в редакції від 04.06.2017, адміністративний збір за державну реєстрацію становить одну десяту частину розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#n29 статті 7 закону про Державний бюджет України на 2022 рік], <br /> '''щомісячний прожитковий мінімум на одну працездатну особу визначено так:<br /> <br /> '''– з 1 січня 2022 року – 2481 грн;'''<br /> <br /> '''– з 1 липня 2022 року – 2600 грн; '''<br /> <br /> '''– з 1 грудня 2022 року – 2684 грн'''<br /> <br /> Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n216 статтею 19 Закону № 51 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], державна реєстрація проводиться протягом п’яти робочих днів. За реєстрацію в цей термін діють зазначені вище тарифи.<br /> <br /> У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 цього Закону] визначено тарифи за державну реєстрацію в терміни менше п’яти днів, які може вказати заявник:<br /> <br /> – за 2 робочих дня – 1 прожитковий мінімум працездатної особи;<br /> <br /> – за 1 робочий день – 2 прожиткові мінімуми працездатної особи;<br /> <br /> – за 2 години – 5 прожиткових мінімумів працездатної особи.<br /> <br /> [[Категорія: Податкове право]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&diff=36765 2022-06-10T08:07:00Z

<p>Smila.cherkasy: /* Документи, які подаються до позовної заяви */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України &quot;Про охорону дитинства&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України &quot;Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 &quot;Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах&quot;]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 &quot;Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав&quot;]<br /> == Підстави позбавлення батьківських прав ==<br /> Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':<br /> # не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';<br /> # ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; <br /> # жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';<br /> # є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';<br /> # вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва; <br /> # засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.<br /> <br /> == Хто не може бути позбавлений батьківських прав? ==<br /> Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо). &lt;br /&gt;Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3]. Відповідно ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] Не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти,є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.<br /> <br /> == Порядок позбавлення батьківських прав ==<br /> Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо &lt;u&gt;дітей, які не досягли 18 років&lt;/u&gt;.&lt;br /&gt;Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:<br /> # встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;<br /> # звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);<br /> # звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.&lt;br&gt;<br /> Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''<br /> <br /> == [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==<br /> Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою: <br /> # одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;<br /> # закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;<br /> # органу опіки та піклування;<br /> # прокурора;<br /> # самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.<br /> При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.&lt;br /&gt;''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''<br /> Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:<br /> * ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;<br /> * жорстоко поводяться з дитиною;<br /> * є хронічними алкоголіками або наркоманами;<br /> * вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.<br /> ''А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.''<br /> '''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''<br /> === Підсудність справи ===<br /> Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.<br /> <br /> Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.<br /> <br /> === Вартість ===<br /> За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;] (у 2022 році - '''992,4 грн.''').<br /> <br /> '''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті &quot;Судова влада&quot;]<br /> [[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]<br /> [[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]<br /> <br /> === Документи, які подаються до позовної заяви ===<br /> До позовної заяви додаються:<br /> * свідоцтво про народження дитини;<br /> * свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу (рішення суду про розірвання шлюбу);<br /> * довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);<br /> * акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;<br /> * висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;<br /> * рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);<br /> * відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;<br /> * довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини) <br /> * судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);<br /> * відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;<br /> * довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;<br /> * пояснення, свідчення;<br /> * аудіо-, фото-, відеофайли;<br /> * квитанція про сплату судового збору<br /> <br /> == Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)? ==<br /> Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.<br /> Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:<br /> # втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;<br /> # перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);<br /> # втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;<br /> # не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);<br /> # не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); <br /> # втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);<br /> # втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).<br /> '''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).<br /> <br /> == Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для дитини? ==<br /> I. Позбавлення батьківських прав одного з батьків: дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.<br /> <br /> II. Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.<br /> <br /> == Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання їм права на побачення].<br /> <br /> Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.<br /> <br /> == Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==<br /> Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.<br /> <br /> Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.<br /> <br /> На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.<br /> <br /> Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.<br /> Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.<br /> == Чи можливо відмовитися від дитини? ==<br /> Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]]. <br /> <br /> В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 &quot;Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів&quot;).]<br /> <br /> Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав. <br /> <br /> == Як поновити батьківські права? ==<br /> Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]] лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 у справі № 404/6391/16-ц]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]<br /> * [[Поновлення батьківських прав]]<br /> * [[Опіка і піклування над дітьми]]<br /> [[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br /> [[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br /> [[Категорія: Суди]] <br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]] <br /> [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] <br /> [[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2:_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83&diff=36729 2022-06-09T11:42:07Z

<p>Smila.cherkasy: /* Документи, які подаються до позовної заяви */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України] <br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України &quot;Про охорону дитинства&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/20/95-вр Закон України &quot;Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей&quot;]<br /> * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0621-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 31 березня 2016 року № 318 &quot;Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах&quot;]<br /> * [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 &quot;Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав&quot;]<br /> == Підстави позбавлення батьківських прав ==<br /> Позбавити батьківських прав можливо лише у судовому порядку, іншого порядку не передбачено.<br /> <br /> Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] '''''мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав якщо вони''''':<br /> # не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування ''(без поважної причини)'';<br /> # ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; <br /> # жорстоко поводяться з дитиною ''(застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо)'';<br /> # є хронічними алкоголіками або наркоманами ''(ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками)'';<br /> # вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини ''(наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю)'', примушують її до жебракування та бродяжництва; <br /> # засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.<br /> <br /> == Хто не може бути позбавлений батьківських прав? ==<br /> Підстави для позбавлення батьківських прав відсутні при вчиненні кримінального правопорушення батьками з необережності (наприклад, випадкове заподіяння шкоди здоров'ю дитини у ході гри, при домашніх роботах і тощо). &lt;br /&gt;Не може бути позбавлена батьківських прав особа, яка не виконує своїх батьківських обов'язків внаслідок душевної хвороби, недоумства, тривалого відрядження, утворення перешкод з боку іншого з батьків, з яким проживає дитина відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-07#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3]. Відповідно ч.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788 статті 164 Сімейного кодексу України] Не можуть бути позбавлені батьківських прав особи до досягнення повноліття з підстав коли вони ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або здобуття нею освіти,є хронічними алкоголіками або наркоманами, чи вдаються до будь яких видів експлуатації дитини.<br /> <br /> == Порядок позбавлення батьківських прав ==<br /> Позбавлення батьківських прав допускається тільки лише щодо &lt;u&gt;дітей, які не досягли 18 років&lt;/u&gt;.&lt;br /&gt;Для позбавлення батьківських прав необхідно вчинити наступні дії:<br /> # встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов'язки, злісно не виконує вимог та рекомендацій органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування (хронічні алкоголіки, наркомани, токсикомани) та зібрати всі необхідні підтверджуючі докази;<br /> # звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx|(Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган опіки та піклування).docx;]] [[:Файл:Заява про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав (орган місцевого самоврядування).docx]]);<br /> # звернутись до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав (зразок [[:Файл:Позовна заява про позбавлення батьківських прав.docx]]) та отримати за результатами розгляду прийняте судом рішення.&lt;br&gt;<br /> Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили ''суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.''<br /> <br /> == [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий розгляд позовної заяви]] ==<br /> Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав за позовною заявою: <br /> # одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім'ї якої проживає дитина;<br /> # закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;<br /> # органу опіки та піклування;<br /> # прокурора;<br /> # самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.<br /> При розгляді судом справи обов'язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи. При цьому, такий висновок не є обов'язковим для суду і він може не погодитися з ним, якщо вважатиме, що він є недостатньо обґрунтованим чи суперечить інтересам дитини.&lt;br /&gt;''Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення [[Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах|соціального супроводу сім’ї (особи)]] у разі здійснення такого супроводу.''<br /> Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n838 статті 170 Сімейного кодексу України] суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо батьки:<br /> * ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;<br /> * жорстоко поводяться з дитиною;<br /> * є хронічними алкоголіками або наркоманами;<br /> * вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.<br /> ''А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.''<br /> '''''У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.'''''<br /> === Підсудність справи ===<br /> Справи про позбавлення батьківських прав батька чи матері за загальним правилом розглядає місцевий суд за місцем реєстрації/проживання того з батьків, якого хочуть позбавити прав.<br /> <br /> Якщо особа, яка подає [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позов]] до суду про позбавлення батьківських прав доповнить позовні вимоги стягненням чи зміною розміру аліментів, то заяву можна подавати до суду за місцем знаходження позивача.<br /> <br /> === Вартість ===<br /> За подання позову немайнового характеру особою сплачується судовий збір у розмірі '''0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року''' відповідно до [https://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України &quot;Про судовий збір&quot;] (у 2022 році - '''992,4 грн.''').<br /> <br /> '''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті &quot;Судова влада&quot;]<br /> [[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 1).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 1)]]<br /> [[Файл:Позбавлення батьківських прав (частина 2).png|міні|Позбавлення батьківських прав (частина 2)]]<br /> <br /> === Документи, які подаються до позовної заяви ===<br /> До позовної заяви додаються:<br /> * свідоцтво про народження дитини;<br /> * свідоцтво, що підтверджує укладення шлюбу або рішення про розірвання шлюбу;<br /> * довіреність на представлення інтересів дитини (якщо позов подається опікунською радою або навчальною/медичною установою);<br /> * акт обстеження побутових та житлових умов за адресою проживання дитини;<br /> * висновок органу опіки та піклування про обгрунтованість подачі позову в суд;<br /> * рішення суду про стягнення аліментів (якщо на відповідача були раніше покладені такі зобов’язання);<br /> * відомості з виконавчої служби про наявність боргу за аліментними виплатами, порушення виконавчого провадження, кримінального провадження;<br /> * довідка з навчального закладу (про те, що батька дитини не забирав дитину, не цікавився фізичиним, духовним, моральним розвитком дитини) <br /> * судовий вирок (якщо відповідач був засуджений за ухилення від сплати аліментів, нанесення побоїв дитині, неналежне виконання батьківських обов’язків і т. д.);<br /> * відомості з органів поліції про факти жорстокого поводження з неповнолітнім або іншим членом сім’ї;<br /> * довідка з наркологічного лікувального закладу про наявність у відповідача захворювань на алкоголізм, наркоманію;<br /> * пояснення, свідчення;<br /> * аудіо-, фото-, відеофайли;<br /> * квитанція про сплату судового збору<br /> <br /> == Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для батька (матері)? ==<br /> Позбавлення батьківських прав стосується тільки дітей, щодо яких є рішення суду. Стосовно інших дітей батьківські права зберігаються.<br /> Мати чи батько, яких було позбавлено батьківських прав, втрачають свої права щодо дитини, які за загальним правилом належать їм як батькам за фактом спорідненості з нею, а саме:<br /> # втрачають особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо), а також звільняються від обов'язків щодо її виховання;<br /> # перестають бути законним представником дитини (не можуть як раніше представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах і тощо);<br /> # втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;<br /> # не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);<br /> # не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника тощо); <br /> # втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);<br /> # втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли їх спадкування передбачене заповітом дитини).<br /> '''Увага!''' Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Крім того, одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину з боку такого батька (матері).<br /> <br /> == Які наслідки позбавлення батьківських прав настають для дитини? ==<br /> I. Позбавлення батьківських прав одного з батьків: дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.<br /> <br /> II. Позбавлення батьківських прав обох батьків: дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання: призначають опікуна (піклувальника) або, в залежності від віку та стану здоров'я, віддають дитину до дитячого будинку, сімейного дитячого будинку, школи-інтернату. Дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою.<br /> <br /> == Чи може мати або батько, які позбавлені батьківських прав, бачитися з дитиною? ==<br /> Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n826 статті 168 Сімейного кодексу України] , мати та батько, позбавлені батьківських прав, мають право бачитися з дитиною з дозволу суду. З цією метою необхідно подати до суду відповідну [http://legalexpert.in.ua/zayava-pro-nadanya-prava-na-pobachenya-z-ditinou заяву про надання їм права на побачення].<br /> <br /> Розглядаючи заяву, суд перевіряє чи не завдасть шкоди життю, здоров'ю та моральному вихованню дитини такі побачення та може дозволити разові або періодичні побачення з дитиною за умови присутності іншої особи.<br /> <br /> == Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території? ==<br /> Так, можна. Позбавлення батьківських прав особи, що знаходиться на тимчасово окупованій території, відбувається у такому ж порядку, як і всіх інших.<br /> <br /> Особливості такої справи пов’язані з тим, до якого суду необхідно звертатися для розгляду справи. Адже, за загальним правилом, позов про позбавлення батьківських прав подається до суду за зареєстрованим місцем проживання відповідача.<br /> <br /> На окупованій території українські суди не працюють. Але для кожного населеного пункту, який залишився на цій території, визначений відповідний суд на підконтрольній території, до якого можна звернутися з позовом.<br /> <br /> Незначна складність розгляду таких справ пов’язана із викликами відповідача у судове засідання. Для цього суд просто розміщує відповідне оголошення на своєму сайті. У такому випадку не має значення чи прибув відповідач у судове засідання, воно може відбутися і без нього.<br /> Якщо позивач також не може особисто бути присутнім у судовому засіданні, бо проживає в іншому місті, то можливо провести розгляд справи у режимі відеоконференції.<br /> == Чи можливо відмовитися від дитини? ==<br /> Добровільно відмовитися від дитини неможливо! Якщо чоловік не є біологічним батьком дитини – застосовується процедура [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорювання батьківства]]. <br /> <br /> В останній час набуває поширення експертиза, що зветься «Генна дактилоскопія» (судово-генетична експертиза), висновок якої на 100% дає ствердну відповідь, чи є дана особа батьком (матір'ю) дитини, чи ні. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6676 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України], згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, він суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 &quot;Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів&quot;).]<br /> <br /> Однак, при розгляді справ про позбавлення батьківських прав трапляються випадки, коли батько подає до суду заяву про те, що він не заперечує проти позбавлення батьківських прав. Суд оцінює таку заяву, разом з усіма іншими доказами, а тому навіть у такому випадку потрібно доводити наявність підстав для позбавлення батьківських прав. <br /> <br /> == Як поновити батьківські права? ==<br /> Мати чи батько, які були позбавлені батьківських прав, мають право їх [[Поновлення батьківських прав|поновити в судовому порядку]] лише у випадку, коли будуть відсутні підстави, які слугували для прийняття судом рішення про позбавлення батьківських прав.<br /> <br /> == Судова практика ==<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89209715 Постанова Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20)]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80487429 Постанова Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц]<br /> * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78979013 Постанова Верховного Суду від 26 грудня 2018 у справі № 404/6391/16-ц]<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців]]<br /> * [[Поновлення батьківських прав]]<br /> * [[Опіка і піклування над дітьми]]<br /> [[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]<br /> [[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]] <br /> [[Категорія: Суди]] <br /> [[Категорія: Правоохоронні органи]] <br /> [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]] <br /> [[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B0&diff=31254 2021-10-23T11:33:57Z

<p>Smila.cherkasy: </p> <hr /> <div>== '''Нормативна база''' ==<br /> <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України &quot;Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України &quot;Про Державний земельний кадастр&quot;] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України &quot;Про землеустрій&quot;] <br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України &quot;Про оренду землі&quot;] <br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 &quot;Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень&quot;] <br /> == '''&lt;big&gt;Загальні положення&lt;/big&gt;'''==<br /> <br /> '''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 Цивільного кодексу України).<br /> Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом. <br /> <br /> Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:<br /> <br /> '''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. <br /> <br /> '''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. <br /> <br /> '''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця. <br /> <br /> '''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. <br /> <br /> '''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.<br /> <br /> Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.<br /> <br /> '''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування. <br /> Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.<br /> Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.<br /> <br /> == '''&lt;big&gt;Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера&lt;/big&gt;''' ==<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.<br /> <br /> Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку видається нотаріусом за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка повинна бути сформована у відповідності до вимог ст.79-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]оскільки земельна ділянка як об'єкт цивільного права (який можна спадкувати, дарувати, продавати) виникає тільки після формування, присвоєння кадастрового номеру та внесення в реєстр речових прав на нерухоме майно.<br /> <br /> Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.<br /> <br /> '''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''<br /> # були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,<br /> # права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,<br /> # не зареєстровані у Державному земельному кадастрі<br /> # не мають кадастрового номера.<br /> <br /> Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).<br /> <br /> У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.<br /> <br /> Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).<br /> <br /> == '''&lt;big&gt;Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації&lt;/big&gt;''' ==<br /> <br /> При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).<br /> <br /> Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.<br /> <br /> З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.<br /> <br /> Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] межі земельної ділянки, при потребі, мають бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок у натурі (на місцевості) збігаються із природними та штучними лінійними спорудами та кордонами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і кордонами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Технічна документація має бути складена у паперовій формі та у формі електронного документу.<br /> <br /> Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.<br /> <br /> '''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''<br /> <br /> # заява за встановленою формою;<br /> # оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;<br /> # документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.<br /> <br /> Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.<br /> <br /> Технічну документацію зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.<br /> <br /> Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.<br /> Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86 у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля&quot;. За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості. <br /> <br /> == '''&lt;big&gt;Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку&lt;/big&gt;''' ==<br /> <br /> У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування. <br /> <br /> Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.<br /> <br /> '''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка право власності на яку визнається.<br /> До позовної заяви необхідно долучити '''правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця.''' Також до позовної заяви долучається '''письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину''', як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця. Крім цього, до позовної заяви долучається квитанція про сплату судового збору в розмірі 908 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) за кожну позовну вимогу, або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]<br /> <br /> '''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України &quot;Про Державний зельний кадастр&quot;.]'''''<br /> '''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''<br /> <br /> == Див. також ==<br /> * [[Оформлення спадщини на земельний пай]]<br /> * [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]<br /> * [[Невитребувані паї]]<br /> * [[Право іноземців/осіб без громадянства на землі сільськогосподарського призначення в порядку спадкування]]<br /> [[Категорія:Земельне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне право]]<br /> [[Категорія:Спадкове право]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=29579 2021-07-01T12:29:14Z

<p>Smila.cherkasy: </p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 &quot;Про судову практику у справах про спадкування&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0064323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 11 жовтня 2011 року &quot;Окремі питання спадкування&quot;]<br /> <br /> == Загальні положення про спадкування ==<br /> Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)].<br /> <br /> Відповідно до статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 1217] [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], спадкування здійснюється за заповітом або за законом.<br /> <br /> == Порядок відмови від прийняття спадщини ==<br /> Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).&lt;br&gt;Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку '''у шість місяців''', який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою. &lt;br&gt;Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається ''нотаріусу'' або в сільських населених пунктах - '''уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування''' за місцем відкриття спадщини.<br /> <br /> Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини. <br /> <br /> Для окремих категорій громадян передбачений '''особливий порядок''' відмови від прийняття спадщини:<br /> * Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування.<br /> * Неповнолітня особа віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років може відмовитися від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування.<br /> * Батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування. &lt;br&gt;<br /> Стаття 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15][https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] передбачає та встановлює ряд правил для відмови від прийняття спадщини неповнолітніми, малолітніми, недієздатними (обмежено дієздатними) особами, а саме: - фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитись від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; - неповнолітня особа віком від 14 до 18 років може відмовитись від прийняття спадщини за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування; - батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній дитині, лише з дозволу органу опіки та піклування. <br /> <br /> {| class=&quot;wikitable&quot;<br /> |-<br /> | '''Важливо!''' <br /> # '''Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.'''<br /> # '''Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття'&lt;nowiki/&gt;'''''.''<br /> |}<br /> <br /> == '''Види відмови від прийняття спадщини''' ==<br /> === Відмова від спадщини за заповітом ===<br /> Частиною першою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом. До спадкування за заповітом можуть запрошуватися не тільки спадкоємці, які зазначені в заповіті, а й спадкоємці за правом на обов'язкову частку.&lt;br /&gt;<br /> <br /> === Відмова від спадщини за законом ===<br /> Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги (частина друга статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). &lt;br /&gt;<br /> <br /> Спадкоємець має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь (частина третя статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). &lt;br /&gt;<br /> <br /> Відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом '''недійсною''' з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].<br /> <br /> Відмова від спадщини може бути як на користь конкретної особи спадкоємця (адресна відмова), так і без зазначення такої особи (безадресна). В залежності від виду відмови її правові наслідки є відмінними: - у разі безадресної відмови від прийняття спадщини одним із спадкоємців за законом із черги, яка закликана до спадкування, частка у спадщини, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців тієї ж черги порівну; - у випадку адресної відмови частка, від якої відмовився спадкоємець, переходить до того чи тих спадкоємців, вказаних ним у заяві. Крім того, у випадку адресної відмови у свідоцтві про право на спадщину відображається частка, від якої відмовився спадкоємець.<br /> <br /> == Відкликання відмови від прийняття спадщини ==<br /> Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана &lt;u&gt;протягом строку&lt;/u&gt;, встановленого для її прийняття відповідно до статті 1270 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> <br /> == Визнання відмови від спадщини недійсною ==<br /> Частиною першою статті 1273 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] визначено, що відмова від спадщини може бути здійснена тільки протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. <br /> <br /> Статтею 1244 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено право спадкодавця на підпризначення спадкоємця на випадок неприйняття спадщини спадкоємцем, зазначеним у заповіті. &lt;br /&gt;Частиною четвертою статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, якщо заповідач підпризначив спадкоємця, особа, на ім'я якої складений заповіт, може відмовитися від спадщини лише на користь особи, яка є підпризначеним спадкоємцем.&lt;br /&gt;<br /> <br /> Відмова від спадщини - односторонній правочин, недійсність якого може бути визнана на загальних підставах у порядку цивільного судочинства.&lt;br /&gt;<br /> <br /> До таких '''підстав''' слід віднести:<br /> # відмову, яка була здійснена дієздатною фізичною особою, яка у момент такої відмови не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (стаття 225 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]). Така відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною за позовом '''самої особи''', а у разі її смерті - за позовом '''інших осіб''', чиї цивільні права або інтереси порушено. <br /> # якщо особа, яка вчинила правочин, '''помилилася щодо обставин, які мають істотне значення''', такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br /> # якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону '''в оману''' щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]), такий правочин визнається судом недійсним (стаття 230 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br /> # правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок '''застосування до неї фізичного чи психічного тиску''' з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним (стаття 231 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br /> # правочин, який вчинено особою '''під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах''', може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину (стаття 233 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).<br /> <br /> Частина п'ята статті 1274 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачає, що можливість визнання судом недійсною відмови від прийняття спадщини свідчить про особливий статус такої відмови. Загалом відмова від спадщини без зазначення суб'єкта, на користь якого зроблена така відмова, повинна набирати чинності після закінчення строку на прийняття спадщини.&lt;br /&gt;Даною статтею не встановлено, коли отримує право на спадкування особа, на користь якої зроблено відмову. Тому можна стверджувати, що безадресна відмова від спадщини може визнаватися судом недійсною лише після спливу шести місяців, оскільки протягом шести місяців особа вправі відкликати свою відмову від прийняття спадщини.&lt;br /&gt; <br /> <br /> За загальним правилом, прийняття спадщини органами опіки та піклування в інтересах недієздатних осіб, а коли дитина особисто відмовляється від прийняття спадщини, продавати належне їй за правом спадкування майно і гроші класти на її особовий рахунок до досягнення повноліття або набуття дієздатності. Такий порядок дозволить гарантувати сприятливе для інтересів дитини вирішення ситуації та надасть можливість в майбутньому повністю дієздатній особі вирішувати долю спадкової частки. Фактично, недієздатна особа пропонуватиме органам опіки та піклування надати дозвіл на передачу власного права іншій особі. <br /> <br /> == Правові наслідки відмови від прийняття спадщини ==<br /> * Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.<br /> * Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.<br /> * Положення [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1275 Цивільного кодексу України] не застосовуються, якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.<br /> * Відмова спадкоємця за заповітом, який відмовився від прийняття спадщини, було покладено заповідальний відказ, обов'язок за заповідальним відказом переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними порівну.<br /> * Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.<br /> <br /> [[Категорія:Спадкове право]]<br /> [[Категорія:Нотаріат]]<br /> [[Категорія:Нотаріальні дії]]<br /> [[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9E%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8F&diff=28765 2021-05-25T06:36:10Z

<p>Smila.cherkasy: /* Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною */</p> <hr /> <div>== Законодавча база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1794-19 Закон України &quot;Про внесення змін до Бюджетного кодексу України&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/1789-19 Закон України &quot;Про внесення змін до Бюджетного кодексу України&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 &quot;Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 &quot;Деякі питання здійснення патронату над дитиною&quot;]<br /> <br /> == Поняття «патронатний вихователь» ==<br /> '''Патронатний вихователь''' - це особа, яка за участю членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї.<br /> == Здійснення патронату над дитиною ==<br /> '''Патронат над дитиною''' - це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.&lt;br /&gt;<br /> '''Сім’я патронатного вихователя''' - це сім’я, в якій за згоди всіх її членів повнолітня особа, яка пройшла спеціальний курс підготовки, виконує обов’язки патронатного вихователя на професійній основі.&lt;br /&gt;<br /> '''Патронатним вихователем не можуть бути особи:'''<br /> # обмежені у дієздатності; <br /> # визнані недієздатними; <br /> # позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;<br /> # були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини; <br /> # перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;<br /> # зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами; <br /> # не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);<br /> # страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;<br /> # є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;<br /> # були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;<br /> # за станом здоров'я потребують постійного стороннього догляду;<br /> # є особами без громадянства;<br /> # перебувають у шлюбі з особою, яка відповідно до пунктів 3-6, 8 і 10 частини першої статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] не може бути патронатним вихователем.<br /> Крім осіб, зазначених у частині першій статті 212 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], не можуть бути патронатним вихователем інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.<br /> == Обов’язки патронатного вихователя ==<br /> '''Патронатний вихователь зобов’язаний:'''<br /> # забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо;<br /> # створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;<br /> # співпрацювати з батьками, іншими законними представниками дитини задля подолання складних життєвих обставин у межах та у спосіб, визначені органом опіки та піклування;<br /> # забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;<br /> # сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.<br /> == Порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Патронатним вихователем може бути громадянин України, який має досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.&lt;br /&gt;<br /> '''Кандидат у патронатні вихователі подає до соціального закладу за місцем проживання такі документи:'''<br /> # заяву;<br /> # копію паспорта громадянина України;<br /> # копію трудової книжки (у разі наявності);<br /> # висновки про стан здоров’я кандидата у патронатні вихователі та осіб, які проживають разом з ним, складені за формою згідно з додатком 5 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини];<br /> # довідку про відсутність судимості, в тому числі членів його сім’ї, які досягли чотирнадцятирічного віку і проживають разом з кандидатом у патронатні вихователі;<br /> # копію документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;<br /> # письмову згоду на влаштування дитини в сім’ю кандидата у патронатні вихователі усіх членів його сім’ї, які проживають разом з ним, в тому числі дітей, які досягли такого віку та рівня розвитку, що можуть її висловити.<br /> Кандидат у патронатні вихователі, який пройшов первинний відбір, разом з повнолітнім членом своєї сім’ї, що братиме участь у наданні послуги патронату над дитиною (чоловік або дружина кандидата у патронатні вихователі, повнолітня донька або син, які проживають разом з кандидатом, - за згодою), за клопотанням соціального закладу проходить обов’язкове навчання за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Навчання кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, що братимуть участь у наданні послуги з патронату над дитиною, організовує та проводить обласний, Київський та Севастопольський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - регіональний центр).&lt;br /&gt;<br /> За результатами навчання регіональний центр видає кандидатові у патронатні вихователі та членові його сім’ї довідку про проходження навчання та у разі його успішного проходження - рекомендацію про можливість надання послуги з патронату над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Орган опіки та піклування протягом місяця у разі наявності рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною укладає з кандидатом у патронатні вихователі договір про надання послуги з патронату над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Обов’язки, права та відповідальність патронатного вихователя під час перебування дитини у його сім’ї визначаються договором про патронат над дитиною, типова форма якого затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 &quot;Деякі питання здійснення патронату над дитиною&quot;]<br /> Патронатний вихователь та особи, які проживають разом з ним, не рідше ніж один раз на рік проходять обов’язкове медичне обстеження, що підтверджується висновками про стан здоров’я.&lt;br /&gt;<br /> Регіональний центр за направленням соціального закладу забезпечує підвищення кваліфікації патронатного вихователя не рідше ніж один раз на два роки за програмою, затвердженою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Проїзд кандидатів у патронатні вихователі та членів їх сімей, проживання під час проходження навчання та підвищення кваліфікації фінансуються за рахунок коштів організацій, благодійних фондів, інших джерел, не заборонених законодавством, або за власний рахунок.&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною» визначено порядок створення та діяльності сім’ї патронатного вихователя.]<br /> == Влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини приймає орган опіки та піклування за місцем проживання або виявлення дитини за результатами розгляду питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на підставі наданих службою у справах дітей документів, що обґрунтовують доцільність такого влаштування.&lt;br /&gt;<br /> '''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини за згодою її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''<br /> * висновку соціального закладу за результатами оцінки потреб дитини та її сім’ї;<br /> * згоди батьків/законних представників дитини на тимчасове влаштування її в сім’ю патронатного вихователя у зв’язку із складними життєвими обставинами, в яких вона перебуває. У разі коли мати або батько дитини є неповнолітніми, крім їх згоди на влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя, необхідна згода їх батьків/законних представників;<br /> * письмової згоди дитини (у разі, коли вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити).<br /> '''Питання про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини без згоди її батьків/законних представників розглядається на підставі таких документів:'''<br /> * рішення про негайне відібрання дитини відповідно до пункту 8 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 &quot;Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини&quot;];<br /> *акта про покинуту чи знайдену дитину; дитину, яку батьки (матір або батько), інші родичі або законні представники відмовилися забрати з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я, у разі відсутності відомостей про місце перебування батьків/законних представників, а також наявності безпосередньої загрози життю чи здоров’ю дитини;&lt;br /&gt;<br /> *акта проведення оцінки рівня безпеки дитини за формою згідно з додатком 10 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини], або оцінки потреб дитини та її сім’ї, що підтверджує необхідність влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини, за формою, встановленою Мінсоцполітики.&lt;br /&gt;<br /> Під час розгляду комісією з питань захисту прав дитини питання влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю з ураженням опорно-рухового апарату, порушенням зору, слуху обов’язково береться до уваги доступність житла патронатного вихователя для такої дитини, а також готовність патронатного вихователя здійснювати патронат над такою дитиною.&lt;br /&gt;<br /> У разі влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини з інвалідністю райдержадміністрація (виконавчий комітет міської, районної у місті (у разі її утворення), сільської, селищної ради) вживає заходів до пристосування житлового приміщення патронатного вихователя до потреб дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей, в тому числі забезпечення безперешкодного доступу до будівлі відповідно до вимог законодавства.&lt;br /&gt;<br /> Після прийняття рішення про влаштування дитини органом опіки та піклування не пізніше ніж через п’ять робочих днів з патронатним вихователем укладається договір про патронат над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Батьки/законні представники дитини є стороною зазначеного договору в разі влаштування дитини за їх згодою.&lt;br /&gt;<br /> Батьки/законні представники дитини передають службі у справах дітей копію свідоцтва про народження дитини, медичну картку дитини (у разі наявності), інші документи, необхідні для задоволення потреб дитини (медичні довідки та висновки, документи, що підтверджують освітній рівень дитини, тощо).&lt;br /&gt;<br /> Дитина, яка залишилася без батьківського піклування та потребує невідкладного влаштування, може бути влаштована в сім’ю патронатного вихователя на підставі наказу служби у справах дітей та акта про факт передачі дитини. Рішення про патронат над дитиною приймається органом опіки та піклування протягом п’яти робочих днів з моменту передачі дитини.&lt;br /&gt;<br /> Передачу дитини до сім’ї патронатного вихователя здійснює працівник служби у справах дітей. Акт про факт передачі дитини складається за формою згідно з додатком 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини].&lt;br /&gt;<br /> У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.&lt;br /&gt;<br /> Період між вибуттям дитини із сім’ї патронатного вихователя та влаштуванням у його сім’ю наступної дитини не повинен бути меншим ніж сім календарних днів. У разі необхідності невідкладного влаштування дитини за згодою патронатного вихователя цей період може бути скорочено, але не менш як до трьох календарних днів.&lt;br /&gt;<br /> '''Служба у справах дітей передає патронатному вихователю на кожну дитину такі документи:'''<br /> * акт про факт передачі дитини;.<br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * рішення про влаштування в сім’ю патронатного вихователя дитини;<br /> * договір про патронат над дитиною/наказ служби у справах дітей (у разі невідкладного влаштування дитини);<br /> * довідку про стан здоров’я дитини на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * медичну картку дитини (у разі наявності);<br /> * копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (у разі влаштування дитини з інвалідністю);<br /> * документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності).&lt;br /&gt;<br /> Патронатному вихователю можуть бути передані інші наявні у дитини документи, письмові рекомендації щодо особливостей її виховання, догляду, лікування чи реабілітації, забезпечення контактів дитини з її батьками/законними представниками, родичами, а також щодо інших питань.&lt;br /&gt;<br /> Відсутність у дитини документів, що посвідчують її особу, не є перешкодою для влаштування в сім’ю патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Під час перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя ведеться журнал спостережень, до якого патронатним вихователем вноситься інформація про дитину (психологічний і фізичний стан, потреби, особливості характеру та поведінки, досягнення, труднощі та зміни, що відбуваються), подолання нею складних життєвих обставин, контакт з батьками/законними представниками, родичами, у разі наявності законних підстав - з кандидатами в опікуни/піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, усиновителі, а також підготовку до повернення її у сім’ю або зміну форми влаштування.<br /> Після вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя журнал спостережень передається службі у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> Для узгодженості дій із забезпечення найкращих інтересів дитини, влаштованої в сім’ю патронатного вихователя, та комплексної підтримки в подоланні складних життєвих обставин її батьками/законними представниками утворюється міждисциплінарна команда, до складу якої обов’язково входять патронатний вихователь, працівники соціального закладу та служби у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли дитина має інвалідність, до міждисциплінарної команди залучається представник реабілітаційної або навчальної установи, в якій виконується індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю.&lt;br /&gt;<br /> Надання дитині освітніх послуг, стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги здійснюється державними та комунальними навчальними закладами та закладами охорони здоров’я за місцем проживання сім’ї патронатного вихователя або за місцем, де вона проживала до влаштування в сім’ю патронатного вихователя, якщо це відповідає її найкращим інтересам.&lt;br /&gt;<br /> Соціальний супровід сім’ї дитини з метою подолання складних життєвих обставин, що призвели до її влаштування в сім’ю патронатного вихователя, здійснює соціальний заклад із залученням інших надавачів соціальних послуг в установленому законодавством порядку.&lt;br /&gt;<br /> Служба у справах дітей здійснює контроль за умовами утримання та виховання дитини, забезпеченням її прав та найкращих інтересів у сім’ї патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Строк перебування дитини у сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців і встановлюється органом опіки та піклування за результатами оцінки рівня безпеки або оцінки потреб дитини та її сім’ї.&lt;br /&gt;<br /> Орган опіки та піклування у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений строк, може прийняти рішення про продовження строку перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не більш як до шести місяців відповідно до висновку міждисциплінарної команди.&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 &quot;Деякі питання здійснення патронату над дитиною&quot;] визначено порядок влаштування, перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя.<br /> <br /> == Вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя приймається органом опіки та піклування за результатами розгляду питання комісією з питань захисту прав дитини на підставі поданого службою у справах дітей та соціальним закладом пакета документів, що обґрунтовують доцільність такого вибуття.&lt;br /&gt;<br /> '''Підставами для прийняття рішення про вибуття дитини є:'''<br /> * заява батьків/законних представників дитини та висновок міждисциплінарної команди про доцільність повернення дитини до батьків/законних представників внаслідок подолання або мінімізації складних життєвих обставин дитиною та її сім’єю;<br /> * заява патронатного вихователя про неможливість надання послуг з патронату над дитиною у своїй сім’ї внаслідок виникнення обставин, що об’єктивно унеможливлюють їх виконання, або копія свідоцтва про смерть патронатного вихователя;<br /> * рішення про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та рішення суду про усиновлення або призначення опіки, піклування або рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини в сім’ю громадян України (під опіку, піклування, до прийомної сім’ї чи дитячого будинку сімейного типу) або до дитячого закладу, закладу охорони здоров’я, навчального або іншого закладу;<br /> '''Неналежне виконання патронатним вихователем обов’язків за договором про патронат над дитиною, що може бути підтверджено:'''<br /> * обстеженням умов проживання дитини в сім’ї патронатного вихователя, проведеним службою у справах дітей згідно з письмовим повідомленням, що надійшло від навчального закладу, закладу охорони здоров’я, соціального захисту населення, іншого структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, громадської організації, батьків/законних представників дитини, або зверненням дитини;<br /> * документально засвідченими відомостями, що надійшли від органів Національної поліції, прокуратури та судів;<br /> * наявність інших умов, передбачених договором про патронат над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> Рішення про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя не приймається у разі досягнення дитиною повноліття або її смерті.&lt;br /&gt;<br /> У разі вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя при досягненні повноліття обов’язково вживаються заходи до визначення місця її подальшого проживання, джерел отримання доходу, налагодження контактів з родичами, які надаватимуть їй підтримку, та у разі потреби її соціального супроводу з урахуванням індивідуальних потреб та рівня готовності до самостійного життя.&lt;br /&gt;<br /> Передача дитини батькам/законним представникам здійснюється в присутності працівника служби у справах дітей, про що складається акт про факт передачі дитини.&lt;br /&gt;<br /> '''Під час вибуття дитини патронатний вихователь передає її батькам/законним представникам такі документи:'''<br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * медичну картку дитини (у разі наявності);<br /> * документи, що підтверджують освітній рівень дитини (у разі наявності);<br /> * медичну довідку про стан здоров’я дитини на момент вибуття та довідку про стан здоров’я на момент її влаштування в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * рекомендації щодо подальшого виховання дитини та догляду за нею;<br /> * інші документи, які були передані патронатному вихователю під час влаштування дитини до його сім’ї, зокрема документи, що містять персональні дані дитини та батьків/законних представників.&lt;br /&gt;<br /> Патронатний вихователь протягом семи календарних днів після вибуття дитини з його сім’ї продовжує співпрацювати з батьками/законними представниками, до яких вона повернулася, надає консультації щодо особливостей її догляду та виховання з метою усунення ризиків повторного виникнення складних життєвих обставин, готує висновки та рекомендації відповідно до умов договору про патронат над дитиною.&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF Постановою КМУ від 16 березня 2017 р. № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною»] визначено порядок вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя.<br /> == Оплата послуг із здійснення патронату над дитиною ==<br /> Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.&lt;br /&gt;<br /> При влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя її батьки не звільняються від обов’язку щодо утримання дитини (стаття 256 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).&lt;br /&gt;<br /> == Порядок оплати послуг патронатного вихователя та виплати соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя ==<br /> Механізм призначення і виплати за рахунок коштів державного бюджету соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя (далі - соціальна допомога), оплати послуг із здійснення патронату над дитиною (далі - грошове забезпечення) та здійснення видатків на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за патронатного вихователя на період 2017-2018 років визначено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2017-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 148 &quot;Деякі питання здійснення патронату над дитиною&quot;].&lt;br /&gt;<br /> Призначення і виплата соціальної допомоги та грошового забезпечення здійснюються структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення).&lt;br /&gt;<br /> '''Для призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення патронатний вихователь подає до органу соціального захисту населення за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, такі документи:'''<br /> * заяву про призначення соціальної допомоги та грошового забезпечення із зазначенням реквізитів особового рахунка, відкритого в банківській установі, або проведення виплат через державне підприємство поштового зв’язку;<br /> * копію договору про надання послуг з патронату над дитиною;<br /> * копію договору про патронат над дитиною або наказу служби у справах дітей у разі невідкладного влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя;<br /> * копію акта про факт передачі дитини;<br /> * копію свідоцтва про народження дитини (у разі наявності);<br /> * довідку з місця навчання про розмір стипендії влаштованої в сім’ю патронатного вихователя дитини;<br /> * копію виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії або медичного висновку лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу про дитину з інвалідністю, виданої в установленому порядку МОЗ.&lt;br /&gt;<br /> Документи, на підставі яких призначено соціальну допомогу та грошове забезпечення, зберігаються протягом п’яти років після припинення зазначених виплат.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога та грошове забезпечення призначаються і виплачуються з дня влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя до дня її вибуття з такої сім’ї та поновлюються у разі наступного влаштуванні дитини в сім’ю патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Грошове забезпечення виплачується патронатному вихователю протягом семи календарних днів після вибуття дитини із сім’ї за надання батькам/законному представнику дитини підтримки та консультацій щодо її догляду, виховання та реабілітації.&lt;br /&gt;<br /> Виплата соціальної допомоги припиняється на підставі рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради про вибуття дитини із сім’ї патронатного вихователя та копії акта про факт передачі дитини.&lt;br /&gt;<br /> Підставою для припинення виплати соціальної допомоги у разі досягнення дитиною повноліття або її смерті є письмове повідомлення служби у справах дітей.&lt;br /&gt;<br /> Розмір соціальної допомоги становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку на місяць.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога виплачується на кожну влаштовану в сім’ю патронатного вихователя дитину.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли дитині виплачується призначена в установленому порядку стипендія, розмір соціальної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром стипендії за попередній повний місяць на момент влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> У разі зміни розміру стипендії патронатний вихователь зобов’язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання відповідної інформації повідомити органу соціального захисту населення для проведення відповідного перерахунку розміру раніше призначеної соціальної допомоги.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога використовується патронатним вихователем у повному обсязі для забезпечення повноцінного харчування, виховання, навчання та розвитку дитини відповідно до її потреб.&lt;br /&gt;<br /> Служба у справах дітей не пізніше ніж через п’ять робочих днів з моменту влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя або її вибуття з такої сім’ї письмово інформує орган соціального захисту населення про влаштування або вибуття дитини.&lt;br /&gt;<br /> Розмір грошового забезпечення становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.&lt;br /&gt;<br /> У разі коли в сім’ї патронатного вихователя перебуває дитина віком до одного року, дитина з інвалідністю, малолітня або неповнолітня вагітна, ВІЛ-інфікована дитина та одночасно двоє і більше дітей, розмір грошового забезпечення збільшується на 10 відсотків за кожну дитину, але сумарно не більш як на 50 відсотків.&lt;br /&gt;<br /> У разі встановлення законом іншого прожиткового мінімуму розмір соціальної допомоги та грошового забезпечення перераховується без додаткового звернення патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються щомісяця не пізніше ніж 20 числа органом соціального захисту населення через банківську установу або державне підприємство поштового зв’язку за місцем проживання патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> У разі перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя неповний місяць соціальна допомога та грошове забезпечення виплачуються пропорційно до кількості календарних днів перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя.&lt;br /&gt;<br /> Видатки, пов’язані з виплатою соціальної допомоги та грошового забезпечення державним підприємством поштового зв’язку, здійснює орган соціального захисту населення за рахунок коштів державного бюджету.&lt;br /&gt;<br /> [http://zakon.rada.gov.ua/go/1794-19 Закон України &quot;Про внесення змін до Бюджетного кодексу України&quot;], передбачає, внесення змін до статті 89 [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетного кодексу України].&lt;br /&gt;<br /> Стаття 89 [http://zakon.rada.gov.ua/go/2456-17 Бюджетного кодексу України] зазначає, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать видатки на сім’ї патронатних вихователів.<br /> <br /> [[Категорія:Обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів]]<br /> [[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%96%D0%B2_%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%83._%D0%A7%D0%B8_%D0%BC%D0%B0%D1%94_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%8F%D1%82%D0%B8_%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%3F&diff=27137 2021-03-19T08:55:30Z

<p>Smila.cherkasy: /* Чи має право охорона торгівельного об’єкту перевіряти речі особи та/або особу? */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/436-15 Господарський кодекс України]<br /> * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України « Про захист прав споживачів»]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/4616-17 Закон України &quot;Про охоронну діяльність&quot;]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/go/833-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України « Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів»]&lt;br /&gt;<br /> == Визначення поняття споживач ==<br /> '''Споживач''' - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника&lt;br /&gt;<br /> ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 п. 12 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів])&lt;br /&gt;<br /> Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.&lt;br /&gt;<br /> Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.&lt;br /&gt;<br /> Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.&lt;br /&gt;<br /> == Права і обов’язки споживача ==<br /> === Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:=== <br /> * захист своїх прав державою;<br /> * належну якість продукції та обслуговування;<br /> * безпеку продукції;<br /> * необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);<br /> * відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;<br /> * звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;<br /> * об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).&lt;br /&gt;<br /> Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> '''Споживачі зобов'язані:''' &lt;br&gt;<br /> * перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;<br /> * в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;&lt;br /&gt;<br /> * користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;&lt;br /&gt;<br /> * з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.&lt;br /&gt;<br /> == Право особи не залишати речі в камері схову під час перебування в магазині ==<br /> При вході до торговельного центрy Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> У разі, якщо Ви вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 Цивільного кодексу України. У той самий час зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормам статей 942, 949–951 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], оскільки саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> Крім того, у п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/833-2006-п «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів»] зазначено, що суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об'єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об'єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об'єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.&lt;br /&gt;<br /> == Відповідальність за втрачені речі з камери сховища: ==<br /> Згідно з Цивільним кодексом, коли людина залишає в камері схову магазину свою річ, зачиняє її на ключ та забирає його, то між покупцем та магазином формально укладається договір зберігання&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> Відповідно до ст. 950 ЦК України &quot;Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі&quot; зберігач відповідає на загальних підставах.<br /> Відповідно до ст. 951 ЦК України збитки, завдані людині нестачею або пошкодженням речі, відшкодовує зберігач: у разі втрати (нестачі) речі — у розмірі її вартості, при пошкодженні — в розмірі суми, на яку знизилась її вартість. Крім того, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що її не можна використати за первісним призначенням, покупець має право відмовитися від неї й вимагати від зберігача відшкодування її вартості.<br /> == Чи має право охорона торгівельного об’єкту перевіряти речі особи та/або особу? == <br /> Згідно із ст. 12 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4616-17 Закону України «Про охоронну діяльність]», лише за Вашою добровільною згодою, персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об'єктах охорони проводити огляд Ваших речей.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> Персонал охорони торговельного центру не має права Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей. Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попростити Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони не мають права . Відповідно до положень ст. [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4616-17 16 Закону України «Про охоронну діяльність»] заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням, та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.&lt;br /&gt;&lt;br /&gt;<br /> Якщо адміністрація продовжує на вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) слід згадати про пункти 1,4 і 5 статті 19 Закону України «[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Про захист прав споживачів]», у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики і агресивної діяльності. Відповідно до закону охорона супермаркету не має права затримувати вас, обмежувати вашу свободу. Поясніть, що це вже їм загрожує судовими або кримінальними розглядами.&lt;br /&gt;<br /> <br /> [[Категорія:Адміністративне право]]<br /> [[Категорія:Інші питання цивільного права]]<br /> [[Категорія:Захист прав споживачів]]</div>

Smila.cherkasy https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8&diff=26564 2021-03-01T07:29:10Z

<p>Smila.cherkasy: /* Цивільні права неповнолітніх */</p> <hr /> <div>== Нормативна база ==<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвеція про права дитини]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n193 Цивільний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br /> * [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України &quot;Про безоплатну правову допомогу&quot;]<br /> * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text Декларація прав дитини, 1959]<br /> <br /> == Права та свободи дитини ==<br /> '''Права дитини''' — система можливостей, які необхідні особі для її комплексного та цілісного розвитку в умовах і відповідно до вимог середовища, беручи до уваги незрілість дитини (за міжнародно-правовими актами визнається «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше»)<br /> # Кожна дитина має право на життя з моменту визначення її живонародженою та життєздатною за критеріями Всесвітньої організації охорони здоров’я.<br /> # Кожна дитина з моменту народження має право на ім’я та громадянство.<br /> # Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.<br /> # Кожна дитина має право на вільне висловлювання особистої думки, формування власних поглядів, розвиток власної суспільної активності, отримання інформації, що відповідає її віку. <br /> # Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.<br /> <br /> == Права дитини відповідно до Конвенції про права дитини ==<br /> Дитиною є «кожна людська істота до досягнення 18-річного віку», якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.<br /> Всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною забезпечуються без будь-якої дискримінації.<br /> В усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.<br /> '''Держава поважає відповідальність, права і обов’язки батьків чи членів розширеної сім’ї.'''<br /> * Кожна дитина має невід’ємне право на життя.<br /> * Дитина має право на ім’я і набуття громадянства, а також право знати своїх батьків і право на їх піклування.<br /> * Дитина має право на збереження своєї індивідуальності і громадянства.<br /> * Дитина має право не розлучатися з батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.<br /> * Дитина має право вільно висловлювати власні погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага.<br /> * Дитина має право вільно висловлювати свої думки; це право включає свободу шукати, одержувати і передавати інформацію та ідеї будь-якого роду.<br /> [[Файл:Права дитини.jpg|міні|Права дитини]]<br /> * Повинно поважатися право дитини на свободу думки, совісті та релігії.<br /> * Дитина має право на свободу асоціацій і мирних зборів.<br /> * Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.<br /> * Держава забезпечує право дитини на доступ до інформації із національних та міжнародних джерел.<br /> * Дитина має право на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров’я з приділенням першочергової уваги розвитку первинної медико-санітарної допомоги.<br /> * Дитина має право користуватися благами соціального забезпечення.<br /> * Дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.<br /> * Дитина має право на освіту.<br /> * Дитина має право користуватися своєю культурою.<br /> * Дитина має право на відпочинок і дозвілля, право брати участь в іграх та вільно брати участь у культурному житті та займатися мистецтвом.<br /> * Дитина має право на захист від економічної експлуатації та від виконання будь-якої роботи, яка може завдати шкоди її життю та розвитку.<br /> * Дитина повинна бути захищена від незаконного зловживання наркотичними засобами.<br /> <br /> ''Держава вживає всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації.''<br /> <br /> ''Держава зобов’язана захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень; від використання дитини з метою експлуатації у проституції або в іншій незаконній сексуальній практиці, у порнографії та порнографічних матеріалах.''<br /> ''Держава зобов’язана вживати всіх можливих заходів з метою забезпечення захисту дітей, яких торкається збройний конфлікт, та догляду за ними.''<br /> <br /> == Цивільні права неповнолітніх ==<br /> <br /> #[[Файл:Як дитині отримати правову допомогу?.png|міні|Як дитині отримати правову допомогу?]]Самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.<br /> # Здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.<br /> # Самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.<br /> # Самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.<br /> # Бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи.&lt;br&gt;<br /> <br /> Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.&lt;br&gt;<br /> Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 ст.14 ЗУ &quot;Про безоплатну правову допомогу&quot;] '''діти''', у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту '''мають право на безоплатну вторинну правову допомогу'''.<br /> <br /> == Захист прав дітей в Україні з урахуванням міжнародних договорів з питань сімейного права ==<br /> Важливим напрямком діяльності нашої держави у сфері захисту дитинства є покращення чинного законодавства, у тому числі  й імплементація норм міжнародного права. Як результат -  Україна є учасницею цілого ряду міжнародних документів у сфері забезпечення прав дитини.<br /> <br /> Конвенція ООН про права дитини, яка є основним документом, що визначає правові стандарти у сфері захисту прав дитини, була ратифікована Україною ще 27 лютого 1991 року і набула чинності 27 вересня 1991 року.<br /> <br /> Особливе значення відіграє і ратифікація багатьох міжнародних договорів. <br /> <br /> У 2006 році було ратифіковано: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенцію про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей], 1980р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейську конвенцію про здійснення прав дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенцію про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей], 1996р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенцію про контакт з дітьми], 2003р.; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном], 1956р. та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенцію про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання], 1973р.<br /> <br /> У 2008 році ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми], 1980р. У січні 2009 року Верховна Рада України ратифікувала [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_568#Text Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом], 1975р. <br /> <br /> На захист дітей від їх незаконного переміщення спрямована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей]. Конвенція створює процедуру для забезпечення повернення дітей, яких незаконно вивозять або утримують, до країни постійного місця проживання.<br /> <br /> Україна приєдналася до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_188#Text Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення] дітей 11 січня 2006 року, а чинності Конвенція набула 1 вересня 2006 року. Конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка не досягла 16 років, та проживала в Договірній державі безпосередньо перед протиправним вивезенням за кордон. Стаття 8 Конвенції надає будь-якій особі, установі (іншому органу), які стверджують, що дитина була вивезена або утримується з порушенням прав піклування, право звернутися з заявою про допомогу у забезпеченні повернення дитини.<br /> <br /> Визначення загальних принципів, що застосовуються до контакту між дітьми та їхніми батьками, а також іншими особами, що мають сімейні зв’язки з дітьми, відповідних запобіжних заходів та гарантій для забезпечення належного здійснення контакту й негайного повернення дітей після закінчення контакту, а також започаткування співробітництва між компетентними органами є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_659#Text Конвенції про контакт з дітьми]''''' , яка була ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року . Конвенція набула чинності для нашої держави 1 квітня 2007 року. Положення Конвенції дозволяють вирішувати комплекс питань пов’язаних з реалізацією права на контакт.<br /> <br /> Слід також відзначити '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_327#Text Європейську конвенцію про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми]''''', яка була розроблена в рамках Ради Європи, ратифікована [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/135-17#Text Законом України від 6 березня 2008 року № 135-VI] , і дозволяє вирішувати питання пов’язані з піклуванням про дитину. Конвенція набула чинності для України 1 листопада 2008 року.<br /> <br /> У Конвенції термін &quot;опіка&quot; вживається для визначення права особи піклуватися про дитину, зокрема обирати їй місце проживання, або стосується права доступу до дитини. При цьому Конвенція застосовується як до фізичних осіб, так й юридичних осіб, установ і організацій. Слід також зауважити, що Конвенція не застосовується до рішень, метою яких є визначення виключно законного представництва або забезпечення представництва інтересів дітей у майнових питаннях. У той же час, такі рішення можуть прийматися до визнання і виконання, у тому разі, коли вони безпосередньо стосуються опіки.<br /> <br /> Метою '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей]'''''  є сприяння застосуванню зазначених вище Конвенцій. Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до цієї Конвенції 14 вересня 2006 року. Конвенція набула чинності для України 1 лютого 2008 року. &lt;sup&gt;9&lt;/sup&gt;<br /> <br /> Підтримка прав дітей, забезпечення надання їм процесуальних прав та полегшення застосування ними цих прав шляхом забезпечення того, щоб діти особисто або через інших осіб чи органи були поінформовані та допущені до участі у розгляді судом справ, що їх стосуються, є предметом '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейської конвенції про здійснення прав дітей],''''' яку ратифіковано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/69-16#Text Законом України від 3 серпня 2006 року № 69-V].  Конвенція набула чинності для України 1 квітня 2007 року.<br /> <br /> Відповідно до положень Конвенції визначаються процесуальні заходи, що мають вживатися державами для сприяння здійсненню прав дітей при розгляді судом сімейних справ, зокрема тих, що пов’язані зі здійсненням батьками своєї відповідальності, визначення місця проживання дитини і доступу, – з метою найкращого врахування думки та інтересів дитини.<br /> <br /> 19 жовтня 2006 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_425#Text Конвенція про стягнення аліментів за кордоном],''''' сторонами якої є 61 держава світу.<br /> <br /> Метою Конвенції є спрощення стягнення аліментів у випадках, коли позивач і відповідач проживають у різних державах. Конвенція врегульовує механізм передачі прохання про стягнення аліментів з відповідача, передачу судових рішень у договірну державу, в який приймається рішення про виконання.<br /> <br /> Крім того, з 1 серпня 2008 року для України набула чинності '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_001#Text Конвенція про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання]''''', відповідний Закон про приєднання до якої Верховна Рада України прийняла 14 вересня 2006 року, і яка також надає змогу визнавати та виконувати судові рішення про стягнення аліментів, винесені в Україні, на території інших Держав-учасниць Конвенції. <br /> <br /> Конвенція дозволяє визнавати і виконувати рішення про стягнення аліментів, винесених в інших державах, незалежно від того, рішення це суду чи адміністративного органу. Зобов’язання по утриманню можуть виникати з сімейних відносин, материнства, батьківства, шлюбу або родинних зв’язків<br /> <br /> == Захист порушених прав дітей в Україні ==<br /> Захист прав дітей в Україні здійснюється: <br /> * прокуратурою; <br /> * органом опіки та піклування;<br /> * органами внутрішніх справ.<br /> '''Орган опіки та піклування''' здійснює контроль за захистом прав та інтересів малолітніх і неповнолітніх осіб, за умовами, в яких вони проживають, а також вихованням і освітою. Даний орган веде облік і пошук дітей, які залишилися без нагляду батьків, а також з урахуванням певних обставин вибирають місце їх подальшого влаштування.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Прокуратура''', в свою чергу, має право подати позов про позбавлення батьківських прав, скасувати рішення про усиновлення дитини, подати позов про поновлення порушених прав дитини, обов’язковий учасник судового засіданні при розгляді справи про захист прав дитини в Україні, має право оскаржити акт органів, які мають пряме відношення до захисту прав дитини.&lt;br&gt;<br /> <br /> '''Поліція''' приймає участь у справах, що стосуються примусового виконання рішення про відібрання дитини, а також при розшуку осіб, які не виконують рішення суду щодо виховання дитини.<br /> [[Категорія:Сімейне право]]<br /> [[Категорія:Цивільне право]]</div>

Smila.cherkasy