WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Розірвання військових контрактів

2026-03-12T09:37:26Z

Sira.Iryna: Щодо проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14 Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n128 Закон України "Про оборону України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008 Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про положення про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерством оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
== Розірвання військових контрактів у мирний час ==
Підстави припинення (розірвання) контракту військовослужбовців визначені частиною п'ятою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»] (далі - '''Закон''').

У мирний час контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту;'''

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

'''ВЛК''' - це військово-медичні установи, що створені для для проведення військово-лікарської експертизи, яка визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (пункт 1.2, 2.2 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08/print1487078353429940#top Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 № 402]).

Детальніше див.''':''' [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 частини першої статті 22 Закону] граничний вік перебування на військовій службі встановлюється:
# для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
# для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
# для військовослужбовців молодшого офіцерського складу - до 45 років;
# для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
# для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;
# для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років; вищого офіцерського складу - до 65 років;
г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 частиною 12 статті 26 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини з інвалідністю, повнолітньої дочки, сина, якщо вона (він) є особою з інвалідністю I чи II групи;
# утримання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дочки, сина віком до 23 років, якщо вона (він) продовжує навчання (студенти, курсанти, слухачі (крім курсантів і слухачів військових навчальних закладів), стажисти закладу вищої освіти) і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги матері (батька);
# укладення шлюбу військовослужбовцем з громадянкою (громадянином) України, іноземцем або особою без громадянства, що постійно проживає за межами України;
# хвороба військовослужбовця або члена його сім’ї, якщо така хвороба згідно з висновком лікарської або лікарсько-експертної комісії перешкоджає військовослужбовцю проходити службу в даній місцевості чи проживати в ній членові його сім’ї, у разі відсутності можливості переміщення (переведення) до іншої місцевості;
# неможливість призначення одного з військовослужбовців, які перебувають у шлюбі, в межах одного населеного пункту (гарнізону) в разі переміщення (переведення) дружини (чоловіка) на нове місце служби до іншого населеного пункту (гарнізону);
# довгострокове відрядження за кордон дружини (чоловіка) військовослужбовця;

д) '''через службову невідповідність;'''

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text пункту "ж" статті 48 Закону України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"] у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення;

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням''' (за бажанням військовослужбовця);

з) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

и) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

і) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

ї) '''у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади''';

й) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"].

'''Очищення влади (люстрація)''' - це встановлена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Законом України "Про очищення влади"] або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини п'ятої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18 Закону України "Про очищення влади"] така заборона, передбачена частиною третьою або четвертою цієї статті, може застосовуватися до особи лише один раз.

к) '''у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації''' та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1868 абзацами другим і п'ятим частини третьої статті 23 Закону];

л) '''у зв’язку з [[Припинення громадянства України|припиненням громадянства України]]''';

м) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 цього Закону, чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n917 частиною першою статті 21-2 цього Закону];

н) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

о) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

п) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України''', депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Розірвання військових контрактів під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 пунктом 2 статті 1 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''особливий період''' – особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини п'ятої статті 26 Закону], є наступні підстави:

а) '''у зв’язку із закінченням строку контракту''';

б) '''за станом здоров’я''' - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;

в) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

г) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі;

ґ) '''через сімейні обставини або з інших поважних причин''', перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;
# необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

д) '''через службову невідповідність''';

е) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;

ж) '''у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем''';

з) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності''' за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

и) '''у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі''';

і) '''у зв’язку із застосуванням заборони''', передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#Text Закону України "Про очищення влади"];

ї) '''у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби''', визначеним частиною шостою статті 20-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою статті 21-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону];

й) '''які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду''' або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.
Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
к) '''які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено''' понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду.

Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;

л) '''у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця''' чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] випадках, '''необґрунтованими''' та їх стягнення в дохід держави;

м) '''у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності''';

н) '''за угодою сторін''' - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

о) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

п) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

р) '''у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

с) '''у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

Під час дії особливого періоду військова служба (дія контрактів) для військовослужбовців продовжується у порядку, визначеному частиною восьмою статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 Закону].
== Розірвання військових контрактів під час проведення мобілізації та дії воєнного стану ==
Згідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#top Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] визнано, що '''мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#n138 Закону України «Про оборону України»] визнано, що '''воєнний стан''' - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону] під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) '''за віком''' - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) '''за станом здоров’я:'''

* на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) '''у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду''', яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) '''через сімейні обставини''' або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2042 Закону] (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
# військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
# військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
# необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
# необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
# якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

ґ) '''за власним бажанням''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;

д) '''у зв’язку із звільненням з полону''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) '''у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів''' - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) '''у зв’язку з закінченням строку служби''' (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) '''у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України''', члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;

и) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 статті 21'''-2''' Закону] (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

і) '''через службову невідповідність''' (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України);

ї) '''у зв’язку з відмовою від проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа''' (''для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України'');

й) '''у зв’язку з визнанням військовослужбовця таким, що не пройшов випробування''', встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1576 частиною сьомою статті 20'''-2''' цього Закону] (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'');

к) '''через службову невідповідність''' (''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону'').

У разі потреби військовослужбовці військової служби за призовом осіб офіцерського складу, які вислужили встановлені строки, можуть бути відповідно до Указу Президента України затримані на службі на строк до '''шести місяців''' (частина восьма статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закону]).Під час дії особливого періоду військовослужбовцям із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом, гарантується можливість припинення (розірвання) контракту за власним бажанням, але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 ( п.3 ст. 21-2 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу").]

== Соціальні гарантії після звільнення ==

* '''одноразова грошова допомога''' (залежить від вислуги років і підстави звільнення);
* '''виплата компенсацій за невикористані дні відпустки''';
* '''право на пенсію''' (за наявності вислуги 25 років і більше або на пільгових умовах);

* '''збереження робочого місця''' за цивільною професією ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 КЗпП України, ст. 119]).
[[index.php?title=Категорія:Військова служба]]
[[index.php?title=Категорія:Військовослужбовці]]

Накладення арешту на майно (кошти) боржника і його вилучення

2026-01-26T08:16:55Z

Sira.Iryna: Зміна розміру заробітної плати на 2026 рік

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень"]
* [http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE36019.html Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2021 №1061/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 16 квітня 2019 року N 1203/5"]
== Арешт ==
Відповідно до ст. 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Слід зазначити що у разі виникнення потреби, виконавець має повне право обмежити для боржника право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт.
Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

'''''Арешт застосовується:'''''
# для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;
# для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;
# при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

=== Вимоги до постанови про опис та арешт майна ===
'''У документі має обов’язково міститися:'''
* назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки;
* якщо опису підлягає земельна ділянка — її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;
* якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира — загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та інформація про підсобні приміщення та споруди;
* якщо опису підлягає транспортний засіб — марка, модель, рік випуску, об’єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо;
* якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;
* якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;
* прізвище, ім’я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, – паспортні дані, її місце проживання (далі – зберігач);
* відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;
* якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;
* відмітка про роз'яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;
* зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі
=== Арешт коштів ===
{| class="wikitable"
|+
|На період до припинення або скасування воєнного стану в Україні:

* '''фізичні особи''' можуть дійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує '''двох розмірів мінімальної заробітної плати''', встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року ( у 2026 році - 17294 гривень);
* юридичні особи - боржники, самозайняті особи (які використовують найману працю фізичних осіб), на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, '''можуть здійснювати видаткові операції з поточних рахунків виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати на місяць на одного працівника такої юридичної особи чи самозайнятої особи''', а також для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Контроль за дотриманням встановлених законом вимог під час здійснення виплат покладається на службових осіб юридичної особи - боржника, самозайняту особу відповідно.

Для здійснення видаткових операції потрібно подати заяву до виконавця про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі. До заяви потрібно додати копію паспорта та довідку з банку з реквізитами рахунку.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).

Точного строку протягом якого банк має розблокувати кошти не встановлено.
|}
'''Процедура автоматизованого арешту коштів на рахунках боржників відбувається наступним чином:'''
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків вимогу на отримання інформації стосовно наявності та стану рахунків боржника;
* інформаційна система банку (далі – ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконує запит щодо наявності вимог для їх виконання і після отримання вимоги ІСБ негайноформує повідомлення про прийняття вимоги до виконання банком і відправляє його до АСВП та інформує відповідальну особу банку;
* державний /приватний виконавець за допомогою АСВП створюєта направляє до банків, де наявні рахунки боржника, постанову про арешт коштів;
* банки накладають арешт на кошти на рахунках боржника та повідомляють про це державного/приватного виконавця;
* державний/приватний виконавець за допомогою АСПВ створює платіжні вимоги на примусове списання коштів з рахунків та направляє їх банкам;
* банки примусово списують кошти з рахунків боржника і перераховують їх на рахунки виконавчої служби. Далі вказані кошти надходять на рахунок стягувача боргу.
====== Кошти на які не можна звернути стягнення (арештувати) ======
'''Слід звернути увагу, що статтею 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] визначено кошти, на які не може бути звернено стягнення, а саме:'''
# вихідна допомога, що виплачується в разі звільнення працівника;
# компенсація працівнику витрат у зв’язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
# польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
# матеріальна допомога особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
# допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
# одноразова допомогу у зв’язку з народженням дитини;
# допомога при усиновленні дитини;
# допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
# допомога на дітей одиноким матерям;
# допомога особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
# допомога на лікування;
# допомога на поховання;
# щомісячнагрошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
# дотація на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. '''Стягнення не здійснюється із сум:'''

1.) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

2.) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;

3.) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;

4.) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;

5.) грошової допомоги, пов’язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Державному чи приватному виконавцю інформація про призначення рахунку (боржника) не відома, данні відомості відомі банку чи іншим фінансовим установам, які можуть надати інформацію що це соціальний рахунок для соціальних виплат, на який згідно ст.73 ЗУ "Про виконавче провадження" не може бути звернено стягнення.
У разі накладення арешту на рахунки, дізнатися інформацію хто наклав арешт, контакти цього виконавця чи то державного чи приватного, та на підставі якого документу було відкрито виконавче провадження, а згодом накладено арешт, можна дізнатися за '''єдиним номером телефонної "гарячої лінії" органів ДВС 0 800 356 917'''. Графік роботи телефонної «гарячої лінії»: з 08:00 до 17:00 (понеділок – четвер) та з 08:00 до 15:45 (п’ятниця) дзвінки в межах України безкоштовні.
====== Арешт майна ======
Шляхи накладення арешту на майно боржника передбачені статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» та полягають у винесенні постанови про арешт майна (коштів) боржника або постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Оскільки сам факт винесення постанови про арешт не призводить до автоматичного обмеження права розпоряджатись таким майном, то копії постанов, якими накладено арешт, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, в день їх винесення. Також в день винесення постанови про арешт державний виконавець вносить відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише шляхом проведення його опису.

При описі майна виконавець може прийняти рішення й щодо обмеження боржника права користуватись описаним майном. У цьому випадку проводиться опечатування майна або його вилучення у боржника та передача на зберігання іншим особам.

Заслуговує на увагу й той факт, що не лише накладення арешту державним виконавцем в ході примусового виконання рішень може призвести до обмежень в праві розпоряджатись майном. На сьогодні в більшості випадків достатньо лише відкриття виконавчого провадження відносно особи.

Одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру).

У разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна (відчуження, перереєстрація тощо), що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це виконавця, яким відкрито виконавче провадження, із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Після отримання такого повідомлення виконавець не пізніше наступного робочого дня зобов’язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно.

== Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника ==
Визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.

Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.

''{Абзац другий частини третьої статті 57 в редакції Закону'' № 2518-IX від 15.08.2022''}''

У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", для проведення оцінки майна (активів) виконавець зобов’язаний залучити суб’єкта оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом другим згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, під час здійснення виконавчого провадження, за яким стягувачем виступає банк, тимчасова адміністрація або ліквідація якого здійснюється відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна іншому суб’єкту оціночної діяльності з переліку, який визначений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у порядку, передбаченому нормативно-правовими актами Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

''{Частину четверту статті 57 доповнено абзацом третім згідно із Законом'' № 1588-IX від 30.06.2021''}''

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

== Зберігання майна, на яке накладено арешт ==
Майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов’язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім’ї, вона може одержувати за зберігання майна винагороду, розмір та порядок виплати якої визначаються договором між зберігачем та виконавцем.

Виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

''{Частина четверта статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом'' № 1798-VIII від 21.12.2016''}''

Порядок і умови зберігання зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону майна, на яке накладено арешт, встановлюються відповідно до умов договорів, укладених з банками України, з урахуванням вимог до таких договорів, встановлених Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, іншого майна - Міністерством юстиції України.

== Вилучення арештованого майна ==
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п’ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
[[index.php?title=Категорія:Виконавче провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Порядок розірвання шлюбу

2026-01-05T10:17:47Z

Sira.Iryna:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р "Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"]
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20104.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83 ст. 104 Сімейного кодексу України]);
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20105.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 105],[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20106.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9 106 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20107.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F статті 107 Сімейного кодексу України];
* на підставі рішення суду (шляхом звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу одним з подружжя так і за спільною заявою подружжя).

==Чи є перешкодою для розірвання шлюбу наявність майнового спору==

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n507:~:text=3.%20%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83. частиною 3 статті 106 Сімейного кодексу України].

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження]] за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку==

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану (далі — ДРАЦС) за місцем проживання подружжя або одного з них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=2.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E. частина 2 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=5.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B8%D1%85. пункт 5 глави 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

'''Шлюб розривається на підставі:'''

* '''спільної заяви подружжя''' за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.

Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.

У випадку перебування одного з подружжя [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|в установі виконання покарань]], засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2040%2D1.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%85%20%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%8C ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.
'''
* '''заяви одного з подружжя''', якщо другий із подружжя:

* [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнаний безвісно відсутнім;]]

==== Чи поновлюється шлюб у випадку з'явлення або скасування рішення суду про визнання безвісно відсутнім одного з подружжя ====

Якщо один із подружжя був визнаний у судовому порядку безвісно відсутнім і за цієї підстави шлюб з ним було розірвано, ''то в разі його з'явлення і скасування рішення суду про визнання цієї особи безвісно відсутньою шлюб''''' може бути поновлений''' відділом ДРАЦС тільки за спільною заявою подружжя. Актовий запис про розірвання шлюбу анулюється відділом ДРАЦС, у якому зберігається актовий запис.

''Шлюб не може бути поновлений, якщо другий із подружжя особи, визнаної безвісно відсутньою, зареєстрував новий шлюб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A8%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%B2%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1. пункт 27 глави 3 розділу III Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).''

* [[Визнання фізичної особи недієздатною|визнаний недієздатним.]]

'''Варто зауважити''', що у випадку розірвання шлюбу з особою, визнаною недієздатною, шлюб розривається за заявою другого з подружжя, який є дієздатним. У даному випадку згода опікуна недієздатної особи при вирішенні цього питання не вимагається та не надається.
Коли ініціатором розірвання шлюбу буде виступати опікун недієздатного, то розірвання шлюбу у такому випадку здійснюється лише в судовому порядку. Це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n524:~:text=5.%20%D0%9E%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%27%D1%8F%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8%20%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%85%D1%82%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%94%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BC. частиною 5 статті 110 Сімейного кодексу України].

Державна реєстрація актів цивільного стану, у тому числі розірвання шлюбу, видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно та витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян може проводитися за заявою заявника шляхом звернення '''[https://center.diia.gov.ua/mapa-centriv-so-pracuut-pid-cas-vijni-2 до центру надання адміністративних послуг.]'''

* У разі подання заяви та документів, необхідних для державної реєстрації до центру надання адміністративних послуг, адміністратор такого центру'' вчиняє усі дії щодо роз’яснення умов та порядку проведення відповідної державної реєстрації актів цивільного стану'', прийняття відповідних документів та здійснення яких покладається на працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану.

===Перелік необхідних документів:===
* паспорт громадянина України (паспортний документ іноземця, особи без громадянства);
* документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1907 спільна заява про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей,] що формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян або нотаріально засвідчена заява про розірвання шлюбу або прирівняна до неї, у разі представництва інтересів одного з подружжя другим з подружжя;
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1920 заява про розірвання шлюбу одного з подружжя та рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім, недієздатним;]
* свідоцтво про шлюб (у разі його наявності);
* копія рішення суду про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя);.
* документ, що підтверджує сплату державного мита за державну реєстрацію розірвання шлюбу, або документ, що підтверджує право на звільнення від сплати державного мита;
* документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, належним чином легалізовані, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України та переклад документів на українську мову, вірність яких засвідчується в установленому порядку, якщо документи складені іноземною мовою.

=== Як відновити дошлюбне прізвище ===

Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Той із подружжя, який змінив своє прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбу і буде відсутній при державній реєстрації розірвання шлюбу, повинен зазначити в заяві про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про бажання надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=17.%20%D0%A2%D0%BE%D0%B9%20%D1%96%D0%B7,%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%20%D0%B4%D0%BE%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B5. пункт 17 глави 3 розділу ІІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється [[Підстави сплати державного мита|''державне мито'']] у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (у 2026 році - 8,50 грн);
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93#Text:~:text=%D0%B1)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%3A (підпункт "б" пункту 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]) (у 2026 році - 0,51 грн).

Якщо один із подружжя, що розриває шлюб, звільнений від сплати державного мита, то державна реєстрація розірвання шлюбу і видача йому свідоцтва проводиться незалежно від сплати державного мита другим з подружжя.

===Строк розгляду===

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться '''''після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.'''''

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F,%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити (підпис на повідомленні того з подружжя, який не може з'явитися, [[Засвідчення справжності підпису на документах|повинен бути нотаріально засвідчений]]) орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

* Якщо подружжя не з'явилося для проведення державної реєстрації розірвання шлюбу і не повідомило про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, '''заява втрачає чинність'''.

=== Результати розгляду заяви про розірвання шлюбу ===

Складання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n18:~:text=2010%20%D1%80.%20%E2%84%96%201025-,%D0%90%D0%9A%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%98%D0%99%20%D0%97%D0%90%D0%9F%D0%98%D0%A1%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%86%D0%A0%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%A8%D0%9B%D0%AE%D0%91%D0%A3,-%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83 актового запису про розірвання шлюбу] в електронному вигляді в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях і видача кожному з подружжя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n18:~:text=2010%20%D1%80.%20%E2%84%96%201025-,%D0%A1%D0%92%D0%86%D0%94%D0%9E%D0%A6%D0%A2%D0%92%D0%9E%20%D0%9F%D0%A0%D0%9E%20%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%86%D0%A0%D0%92%D0%90%D0%9D%D0%9D%D0%AF%20%D0%A8%D0%9B%D0%AE%D0%91%D0%A3,-%D0%97%D0%90%D0%A2%D0%92%D0%95%D0%A0%D0%94%D0%96%D0%95%D0%9D%D0%9E%0A%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83 свідоцтва про розірвання шлюбу] або отримання письмової відмови в проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу.

===== Коли може бути відмовлено у реєстрації =====

У державній реєстрації розірвання шлюбу може бути відмовлено:

* якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України;
* державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану;
* з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

===== Органи уповноважені розглядати скарги на відмову =====

Дії або бездіяльність працівника органу ДРАЦС можуть бути оскаржені до - Міністерства юстиції України та/або до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n2274:~:text=%D0%94%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D1%83%D1%94%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83%20%D1%83%20%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%2C%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. абзац 2 пункту 11 розділу ІІ Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

==== Коли шлюб вважається розірваним ====

У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день державної реєстрації розірвання шлюбу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/conv#n1625:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%83%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83. абзац 2 пункту 2 глави 3 розділу III Наказу Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]).

== Розірвання шлюбу онлайн ==

'''Послуга розірвання шлюбу онлайн тимчасово недоступна.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 № 669-р «Про реалізацію пілотного проєкту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»] та з метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено проєкт «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.

Пунктами 1, 2 Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану поданих через мережу Інтернет, визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають, зокрема, заяви фізичних осіб про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Кодексу, поданих через мережу Інтернет з використанням вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі – Вебпортал) або через [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиний державний вебпортал електронних послуг] з накладенням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису, а також звернення щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет, з використанням Вебпорталу.

==Розірвання шлюбу в судовому порядку==

'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

=== Підсудність ===

'''Справа про розірвання шлюбу розглядається судом:'''

* за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача або його перебування;
* якщо місце реєстрації проживання або перебування невідоме - за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи);
* за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача;
* якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування - за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні;
* за домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;
* розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, які проживають за межами України, визначається суддею Верховного Суду, визначеним у порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК України, одноособово.

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами '''в порядку окремого або позовного провадження.'''

===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя обов'язковим є:
* наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу;
* відсутність порушень їхніх особистих та майнових прав, а також прав їхніх дітей, що підтверджується поданим разом із заявою письмового договору про те, з ким із подружжя будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

====Вартість====

За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2026 року - 665,60 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1-,%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E,0%2C2%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,-4%2D1)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83 підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]

====Строк розгляду====

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу '''після спливу одного місяця від дня подання заяви''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n534:~:text=4.%20%D0%A1%D1%83%D0%B4%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D1%83%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8. частина 4 статті 109 Сімейного кодексу України]).
До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===

У порядку [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83.odt зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку.

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20])

==== Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження ====

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8126 до частини 4 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження.]]
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20276.%20%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F частина 1 статті 276 Цивільного процесуального кодексу України]).

==== Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження ====

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

==== Строк розгляду справи ====
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20275.,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96. до статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8249:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20277.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України]).

==== Вартість ====

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження [[Порядок сплати судового збору#google vignette|справляється судовий збір]] у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року - 1331,20 грн) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text:~:text=3)%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8,%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

==== Строк для примирення ====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6255:~:text=7.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%89%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%88%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BA%D1%80%D1%96%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20111%20%D0%A1%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. частина 7 статті 240 Цивільного процесуального кодексу України]).

===== Коли строк на примирення не надається =====

Суд не вживає заходів щодо примирення подружжя у випадках:
* якщо примирення суперечить моральним засадам суспільства.
* якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства.

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07#Text:~:text=10.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E,%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D1%82%D1%96. пункт десятий Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]).
Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

=== Коли шлюб вважається розірваним ===

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/conv#n557:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D1%83%D1%94%20%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BB%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8. стаття 115 Сімейного кодексу України]).

* Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
'''У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.'''

==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
*[[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' для дзвінків в межах України;
* https://t.me/+380677213103 безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram;
* +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, вартість дзвінка за тарифами оператора;
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]