WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Влаштування до притулку особи, яка постраждала від домашнього насильства

2025-10-17T12:04:16Z

Sheremetiev.Ruslan: /* Вартість послуг */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15 Закон України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 "Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/273-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11.04.2018 № 273 "Про затвердження Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року"]
== Загальна інформація ==
У відповідності до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»] до спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб належать, зокрема, притулки для постраждалих осіб.

'''Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі''' - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, насильства, зокрема сексуального, пов’язаного із збройним конфліктом (відповідно до пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/655-2018-%D0%BF#Text Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 655 )].

Притулок утворюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - засновники). Притулок може бути юридичною особою, яка має самостійний баланс, реєстраційні рахунки, або структурним підрозділом іншого закладу/установи соціального чи іншого спрямування (закладу соціального захисту, соціального обслуговування, охорони здоров’я тощо).

Підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, іноземні неурядові організації, міжнародні організації, фізичні особи - підприємці, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, відповідно до законодавства можуть долучатися до утворення притулку та забезпечення його функціонування на засадах державно-приватного партнерства.

==== Основні завдання притулку ====
*забезпечення місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування постраждалих осіб;
*надання постраждалим особам за місцем безпечного тимчасового цілодобового перебування комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-медичних, інформаційних, юридичних та інших послуг) на основі оцінки їх потреб та індивідуального підходу до особи з урахуванням віку, статі, стану здоров’я та соціального становища;
*надання соціальних послуг, зокрема представництва інтересів, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України “Про соціальні послуги”].

==== Напрямки діяльності притулку ====*створення безпечних умов для перебування постраждалих осіб у притулку;
* створення соціально-побутових умов для перебування постраждалих осіб у притулку (забезпечення в межах наявних ресурсів продуктами харчування, надання можливості збереження документів, користування душем, пральною машиною, м’яким інвентарем тощо);
*забезпечення захисту прав та інтересів постраждалих осіб шляхом надання відповідних послуг, а також співпраці з іншими суб’єктами надання комплексної допомоги постраждалим особам;
*надання психологічних послуг постраждалим особам;
* забезпечення у разі потреби госпіталізації постраждалої особи;
*організація надання юридичних послуг (консультацій, правничої допомоги у підготовці документів, необхідних для захисту прав та законних інтересів постраждалих осіб), інформування про можливість отримання безоплатної правничої допомоги відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закону України "Про безоплатну правничої допомогу"];
*надання інформаційних та інших консультативних послуг, необхідних для комплексної допомоги постраждалим особам, зокрема інформації про їх права і можливості отримання дієвої допомоги;
*сприяння відновленню прав постраждалої особи, реалізація яких унеможливлюється (ускладнюється) внаслідок вчинення насильства (допомога у працевлаштуванні тощо);
*сприяння постраждалим особам у пошуку альтернативного придатного безпечного місця перебування чи направлення їх для отримання послуг до інших загальних і спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб у разі, коли в притулку недостатньо місць або необхідні послуги не надаються;
*проведення заходів у межах соціально-реабілітаційних програм з урахуванням індивідуальних потреб постраждалої особи;
*сприяння у разі потреби забезпеченню транспортування постраждалих осіб до місць отримання ними необхідних послуг, які у притулку не надаються;
*провадження іншої діяльності відповідно до законодавства та положення про притулок.
== Особи, які мають право на влаштування до притулку ==
* ''Повнолітня постраждала особа, направлена:''
- структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;

- уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;

- центром соціальних служб;

- мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.
* ''Особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі.''
* ''Дитина у разі її прийняття до притулку разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.''
* ''Внутрішньо переміщені особи, іноземці та особи без громадянства приймаються до притулку на загальних підставах.''
Притулок протягом однієї доби інформує службу у справах дітей та відповідний підрозділ органу Національної поліції у разі направлення до нього матері/батька або особи, яка їх замінює, з дитиною.

Наявність у постраждалої особи громадянства іншої держави/ довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/посвідки на тимчасове проживання/посвідки на постійне проживання або відсутність громадянства '''не є підставою для відмови їй у наданні послуг притулку'''.
== Особи, які не влаштовуються до притулку ==
* з ознаками гострих інфекційних та венеричних захворювань;
* з інфекційними захворюваннями шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;
* за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
''Зазначені постраждалі особи підлягають невідкладному направленню до закладів охорони здоров’я з одночасним повідомленням відповідно до законодавства про факт вчинення щодо них насильства.''

'''ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ! Перебування у притулку особи, яка вчинила насильство стосовно постраждалих осіб, які перебувають у притулку та перебування в одній будівлі притулку повнолітніх постраждалих осіб різної статі.'''
== Порядок влаштування особи, яка постраждала від домашнього насильства до притулку ==
'''1. Отримання направлення, яке видається одним із суб’єктів:'''
* ''структурним підрозділом місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії насильству;''

* ''уповноваженим підрозділом органу Національної поліції;''
* ''центром соціальних служб;''
* ''мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам.''
'''2. Особиста заява постраждалої особи, до якої додається копія документа, що посвідчує особу (за наявності).'''

'''3. Видача наказу директора притулку або керівника закладу/установи про влаштування або відмову у влаштуванні постраждалої особи до притулку.'''
* ''Наказ видається не пізніше ніж через '''три робочих дні з дати подання особистої заяви постраждалою особою''' або отримання її поінформованої згоди.''
* ''В наказі зазначається працівник, відповідальний за організацію та надання допомоги (послуг) постраждалій особі.''
'''4. Оцінка потреб постраждалої особи та забезпечення укладення договору про надання послуг''' ''(протягом трьох робочих днів з дати видання наказу про влаштування постраждалої особи до притулку).''

'''5. Складення плану індивідуальної роботи з постраждалою особою та забезпечення його виконання.'''

'''6. Вжиття заходів до захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».'''

'''''У разі відсутності в постраждалої особи документа, що посвідчує особу:'''''
* Відповідальний працівник разом із суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству '''протягом трьох робочих днів з дня її звернення''' вживають організаційні заходи, спрямовані на сприяння постраждалій особі в отриманні необхідного документа та подання його копії до притулку.
* У разі коли протягом цього часу з поважних та незалежних від постраждалої особи причин не отримано документа, що посвідчує її особу, відповідні заходи вживаються протягом строку, достатнього для отримання необхідного документа, при цьому постраждала особа продовжує перебувати у притулку та отримувати всі необхідні послуги.
==Строк перебування постраждалої особи у притулку ==
Строк перебування постраждалої особи у притулку '''не може перевищувати трьох місяців.'''

'''Продовження строку перебування притулку:'''
* у разі потреби та за результатами виконання плану індивідуальної роботи з постраждалою особою;
* строк її перебування у притулку '''може бути продовжено до шести місяців;'''
* про продовження строку перебування постраждалої особи у притулку видається наказ директора притулку або керівника закладу/установи соціального чи іншого спрямування;
* вносяться зміни до договору про надання послуг;
* переглядається/коригується індивідуальний план роботи.
== Підстави для вибуття з притулку ==
* Виявлення, умов за яких особа не має право на влаштування у притулку, а саме:
- перебування особи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;

- особа має ознаки гострих інфекційних та венеричних захворювань;

- наявність психічних захворювань у гострій стадії, хронічних психічних захворювань у стадії загострення, пограничних станів, що супроводжуються розладами поведінки, шкідливими для хворого та інших осіб;

- наявність інфекційних захворювань шкіри та волосся, хворі на туберкульоз;

- за інших обставин, що свідчать про безпосередню небезпеку постраждалої особи або для інших осіб.
* Відмова від укладення або продовження строку дії договору про надання послуг притулку.
* Письмова заява постраждалої особи.
* Розв’язання проблемних питань постраждалої особи, які були підставою для влаштування.
* Відмова від проходження медичного огляду.
* Розголошення інформації про притулок (місцезнаходження, персонал, осіб, які в ньому перебувають або залучаються до його роботи).
* Закінчення строку перебування.
* Порушення правил внутрішнього розпорядку.
* Умисне перешкоджання постраждалою особою в отриманні документа, що підтверджує її особу.
* Смерть постраждалої особи.
== Вартість послуг ==
Надання притулком послуг постраждалим особам '''здійснюється на безоплатній основі''' в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, затвердженими Мінсоцполітики.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і '''зазначається в договорі про надання соціальної послуги.'''
== Інформація про притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі ==
Притулки для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі функціонують у усіх регіонах України, крім Донецької, Луганської, Тернопільської, Чернігівської областей.

Детальніше ознайомитися з їх переліком, режимом роботи та адресами можна за [https://nssu.gov.ua/domashnye-nasilstvo/specializovani-sluzhbi-pidtrimki посиланням].
=== Додаткова інформація ===
На базі Урядового контактного центру працює цілодобовий сервіс доступний '''за номером 15-47.''' Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Для громадян, які перебувають за кордоном номер телефону +38 (044) 284-19-43 (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку).

'''На «гарячій» лінії працівниками Урядового контактного центру:'''

- реєструютьється звернення або повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей в Єдиній системі опрацювання звернень, опрацьовують звернення та надсилають державним органам за належністю;

- надаютьється перша невідкладна психологічна допомога або консультація, а також подаються контактні дані загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб або інших надавачів соціальних послуг обласного, районного рівня та рівня територіальної громади для надання належної психологічної допомоги та реєструється факт надання консультації в Єдиній системі опрацювання звернень;

- подається постраждалій особі або її законному представнику (якщо він не є кривдником) вичерпна інформація про права постраждалої особи, соціальну, медичну, психологічну, безоплатну правничу допомогу, а також послуги, якими вона може скористатися, про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди, заподіяної фізичному та психічному здоров’ю, та про вжиті до кривдника заходи.

Якщо Ви опинились у складних життєвих обставинах, спричинених стихійним лихом, насильством чи його реальною загрозою, якщо стали жертвою торгівлі людьми, зверніться до '''Національної поліції України''' за номерами телефонів: '''102''' або '''0 800 500 202.'''

'''Для дітей працює''' '''Національна дитяча «гаряча» лінія,''' на яку можна звернутися за телефонами: '''116 111''' (безкоштовно з мобільних телефонів) або '''0 800 500 225''' (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів). Консультування проводиться з понеділка по п’ятницю з 12.00 по 16.00.

Основні теми, з яких консультують на Національній дитячій «гарячій лінії» – насильство над дітьми та жорстоке поводження з ними у сім’ї та з боку оточення, психологічні проблеми, негаразди у стосунках з дорослими та однолітками, майнові права дітей, питання встановлення опіки, а також булінг і безпека в Інтернеті.

'''Національна гаряча лінія''' з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації з надання психологічної допомоги [https://la-strada.org.ua/garyachi-liniyi ГО „Ла Страда-Україна”] '''0800500335''' (з мобільного або стаціонарного) або '''116 123''' (з мобільного). Це безкоштовна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. Запити, з якими можна звернутися:

# попередження домашнього насильства;
# попередження торгівлі людьми;
# попередження гендерної дискримінації, дискримінації в трудовій сфері;
# правничі питання;
# евакуація;
# виїзд жінок та дітей за кордон, пов'язаний з війною;
# дискримінація, пов'язана з війною;
# психологічна підтримка та кризове консультування.

Контакти '''[https://legalaid.gov.ua/tsentry/ центрів з надання безоплатної правничої допомоги] можна знайти на''' сайті [https://legalaid.gov.ua/ Координаційного центру з надання правничої допомоги]. Єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги: '''0 800 213 103.'''

Номер для дзвінків з-за кордону +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку).

З інформацією стосовно власних дій, правилами безпеки у разі загрози фізичного, економічного, сексуального або психологичного насильства можна ознайомитись на сторінці Проекту, спрямованого на забезпечення потреб жінок та дівчат-підлітків, які постраждали від ґендерно-обумовленого насильства [https://rozirvykolo.org/ «Розірви коло»] за та на [https://la-strada.org.ua/en/ сайті Громадської організації «Ла Страда – Україна».]
{| class="wikitable"
!Інформація підготовлена Координаційним центром з надання правничої допомоги за підтримки Національної соціальної сервісної служби України
|}

{| class="wikitable"
|-
| Цікаво! 
[https://rm.coe.int/cvavgu-jan2018-3-ua-web/16807874df Рекомендації щодо організації роботи притулків для жертв насильства щодо жінок і жертв домашнього насильства в рамках Проекту Ради Європи "Боротьба з насильством щодо жінок та дітей в Україні"]
|}

[[index.php?title=Категорія:Домашнє насильство]]

Законність батьківських благодійних (добровільних) внесків у навчальних закладах

2025-10-17T12:02:43Z

Sheremetiev.Ruslan: /* Нормативна база */

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20 Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1222-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 № 1222 "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1007-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2009 № 1007-р "Про забезпечення цільового використання коштів бюджетними установами (закладами) соціально-культурної сфери"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0932-16 Наказ Міністерства фінансів України №553 від 17.06.2016 "Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-608729-13 Лист МОН України від 05.09.2013 № 1/9-608 "Щодо благодійних внесків"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-272736-12 Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 09.04.2012 № 1/9-272 "Щодо благодійних внесків"]
== Правове закріплення благодійних внесків==
Держава забезпечує безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти відповідно до установлених стандартів.

Також держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними), посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників. Тобто, держава забезпечує безоплатність освіти, підручників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Статтею 79 Закону України "Про освіту"] визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути:
* державний бюджет;
* місцеві бюджети;
* плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів;
* плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб;
* доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;
* гранти вітчизняних і міжнародних організацій;
* дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору;
* добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
* інші джерела, не заборонені законодавством.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] визначено, що '''благодійна діяльність''' - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Законом] цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Серед сфер здійснення благодійної діяльності є освіта (п.1, ч.2 ст. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]). 
Дирекція школи та педагогічні працівники не повинні втручатися у діяльність благодійних фондів і піклувальних рад. 
Також наголошуємо, що '''питання введення додаткових освітніх послуг у навчальних закладах''' розглядаються лише за згодою (заявою) батьків дитини або осіб, які їх замінюють, за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних та юридичних осіб на основі угоди між батьками та навчальним закладом.

Тобто, '''батьки мають право робити добровільні внески''' на потреби закладів загальної середньої освіти, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами.. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.
== Порядок сплати благодійних (добровільних) внесків ==
Прийом благодійних внесків від фізичних і юридичних осіб відбувається виключно на добровільній основі відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1222-2000-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 р. № 1222 (із змінами) "Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування"] з обов’язковим оформленням відповідної документації та відображенням у бухгалтерському обліку ([http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v-272736-12 лист Міністерства від 9 квітня 2012р. № 1/9-272]).

Благодійні внески в грошовій формі навчальний заклад може використати на свою діяльність. Але, при цьому благодійники (батьки учнів) можуть визначити напрями витрачання цих коштів навчальним закладом або благодійним фондом, якому вони їх передали. Проте, якщо благодійником конкретні цілі використання коштів не визначено, шляхи спрямування благодійного внеску визначаються керівником установи, закладу - набувачів відповідно до першочергових потреб, пов'язаних виключно з основною діяльністю установи, закладу.

Перераховувати благодійні (добровільні) внески, треба вказавши цільове призначення, наприклад «Кошти на ремонт підлоги школи №...» тощо. Наявність документального підтвердження (квитанція) про внесення коштів на потреби школи дасть змогу в разі нецільового їх використання поскаржитися на незаконні дії представників закладів.

Також, аби полегшити процес контролю витрачання коштів, можна вимагати надання рахунку благодійного фонду, створеного для потреб школи, а не виплачувати благодійні внески готівкою.

'''Благодійні (добровільні) внески можуть надаватися благодійниками у грошовій формі, а також як товари, роботи, послуги та використовуватися набувачами:'''
* за напрямами, визначеними благодійниками, тобто батьками;
* якщо благодійники (батьки) не вказали напрямів витрачання, це може зробити керівник навчального закладу, спрямувавши благодійні кошти на першочергові потреби, пов'язані виключно з основною діяльністю закладу.
== Громадський нагляд (контроль) у сфері освіти==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1046 статті 71 ЗУ "Про освіту"], передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників. 
Батьківські комітети є добровільними органами громадського самоврядування, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі. 
'''Суб’єкти громадського нагляду (контролю) мають право проводити моніторинг та оприлюднювати результати, зокрема, щодо:'''
# якості результатів навчання, у тому числі моніторинг державної підсумкової атестації, екзаменів та інших форм оцінки результатів навчання;
# якості підручників та інших навчальних матеріалів;
# розподілу витрат на освіту та цільового використання коштів з державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством;
# випадків булінгу (цькування) в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником.
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Ч. 6 ст. 6 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] визначає, що '''благодійники''' або уповноважені ним особи '''мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви''', у тому числі на користь третіх осіб.
== Відповідальність==
Керівники місцевих органів управління освітою та керівники навчальних закладів несуть відповідальність згідно із законодавством про боротьбу з корупцією.
Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Кримінальним кодексом України передбачено кримінальна відповідальність як за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 368 ККУ]), так і за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 369 ККУ]). 
У разі відсутності складу злочину визначеного [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], осіб може бути притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексом України про адміністративні правопорушення].
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[index.php?title=Категорія:Територіальні органи]]
[[index.php?title=Категорія:Бюджетне право]]

Право колишнього члена колгоспу на землю сільськогосподарського призначення

2025-08-13T08:08:03Z

Sheremetiev.Ruslan: Актуалізована інформація: ст.13 Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв). Актуалізована ціна за адмін.збір за послугу - 302.8грн замість 230

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/666/94#Text Указ Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/122-2004-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2004 року № 122 "Про організацію робіт і методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/801-95-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 "Про затвердження форми сертифікату на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року.]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text підпункту 5 пункту 27 '''розділу X Земельного кодексу України''']''',у період дії воєнного стану в Україні''' або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність,''' надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації '''забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом".
|}
== Загальна інформація ==
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантоване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 ст. 14 Конституції України.]

Процес приватизації землі, розпочався в Україні після прийняття 13 березня 1992 р. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2200-12#Text Постанови Верховної Ради України №2200-XII (2200-12) «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі»].

Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного акта на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі.

На базі колишніх колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств були створені колективні сільськогосподарські підприємства, яким землю передано на підставі державного акта на право колективної власності на неї. Таке право на землю отримали всі колишні працівники колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських утворень, пенсіонери, які стали членами новостворених колективних сільськогосподарських підприємств. Кожному з них належала частка (пай), кожен набув право при бажанні отримати її для самостійного господарювання, створення селянського (фермерського) господарства, передачі в оренду або залишення своєї частки землі у колективній власності членів колективних сільськогосподарських підприємств на умовах оренди ''(джерело: «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0081700-03#Text Практика розгляду судами земельних спорів Верховного Суду України. Узагальнення судової практики від 01.09.2003 року»).]''

'''Землями сільськогосподарського призначення''' '''визнаються землі, надані для:'''
* виробництва сільськогосподарської продукції,
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності,
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей
''Джерело: стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України.]''

01 липня 2021 року набирає чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження раніше підмараторних земельних ділянок (наприклад, продаж, дарування тощо).
== Особи, які мають право на земельну частку (пай) ==
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;
* громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
* громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.
* Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
* Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
''Джерело: стаття 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»]''
== Порядок оформлення права власності, якщо особа має сертифікат на право на земельну частку (пай) ==
Під час приватизації земельних паїв після уточнення і затвердження списків таких осіб, обміру одержаних земель було визначено розмір та вартість частки, що припадає на кожного члена колективу, і кожному з них видано відповідний документ - '''сертифікат про право власності на визначену частку (пай).''' У статті 2 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю.

'''''УВАГА! Від 01.01.2013 року державний акт на право власності на земельну ділянку не видається, замість нього новому власнику на підтвердження виникнення у громадянина права на земельну ділянку необхідно зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'' '''

'''ПЕРШИЙ КРОК.''' Необхідно подати до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

'''ДРУГИЙ КРОК.''' Сільська, селищна, міська рада укладає із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету '''АБО''' сприяє в укладенні такого договору, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай).

'''ТРЕТІЙ КРОК.''' Проект землеустрою розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників та погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

'''У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються:'''
* місце розташування земельної ділянки;
* межі та площа сільськогосподарських угідь;
* цільове призначення, обмеження у їх використанні.
'''ЧЕТВЕРТИЙ КРОК.''' Сільської, селищною, міською радою проводиться розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм часток (паїв) у натурі (на місцевості) на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, який є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Після прийняття рішення розпорядником земель про передачу земельної ділянки у власність здійснюється перенесення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та державна реєстрація права власності на земельну частку (пай).

'''''УВАГА! Якщо земельна ділянка (пай) НЕ має кадастрового номеру, то для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастру) за місцем розташування земельної ділянки із:'''''
* заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
* оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
* документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно та '''протягом 14 днів.''' На підтвердження державної реєстрації безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку (пай) ==
'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус (пошук нотаріусів чи державних нотаріальних контор можна здійснити за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx);
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
'''Перелік необхідних документів:'''
# заява встановленої форми;
# документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
# копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
# засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 302,8 гривні).
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.''' На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Після реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Ви стаєте повноправним власником земельної ділянки.
== Чому важливо зареєструвати право власності на земельну ділянку (пай) до 1 січня 2028 року? ==
Відповідно до статті 13 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] у разі якщо до 1 січня 2028 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, '''він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.'''

Це означає, що кадастрові номери потрібно присвоювати не тільки тим ділянкам, які оформлюються вперше, а і у разі, якщо у особи є Державний акт про право власності на землю (рожевого кольору – видавалися з 1991 до 2003 року), в якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки.

'''У зв’язку з чим зареєструвати право власності на земельну частку (пай) в передбаченому законом порядку необхідно до 1 січня 2028 року. '''
== Визнання права на земельну частку (пай) в судовому порядку ==
''Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]:''
* Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
* Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
* При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 (720/95)] "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.
'''Предметом розгляду у суді можуть бути позови громадян, пов'язані з паюванням земель, зокрема:'''
* про визнання права на земельну частку (пай), її розмір;
* незаконність відмови у видачі сертифіката;
* виділення паю в натурі.
'''Відповідачами в таких справах можуть бути:'''
* КСП;
* сільськогосподарські кооперативи;
* районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката;
* виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.
Після 2020 року органи місцевого самоврядування можуть звертатися до суду з позовами про визнання колективної власності комунальною власністю в порядку оформлення безхазяйного майна щодо КСП, які вже ліквідовані. Щодо тих КСП, які ще не ліквідовані - після 2025 року.
=== '''Як звернутися до суду?''' ===
'''Дивись правові консультації:'''
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96 «Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі»]'''
* '''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 «Звернення до суду: провадження в адміністративній справі»]'''
== Судова практика ==
'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88264968 Постанова Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі №396/1683/18-ц9 (провадження № 61-9879св19):]''' «''Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».''

'''- [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 Постанова Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 323/323/17 (провадження № 61-9871св18]'''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/74963549 )]: ''«Оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно з абзацом першим пункту 17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України вважається правовстановлюючим документом при реалізації права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства, - таке право повинно бути реалізовано відповідним державним органом. Право особи на власність не може ставитися в залежність від визначення законодавчого органу, який повинен забезпечити реалізацію цього права»
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/98862281 Постанова Верховного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 617/537/19 ( провадження № 6114184св20)] Відповідно до статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Згідно зі статтею 75 ЦК УРСР зазначено, що позовна давність застосовується судами незалежно від заяви сторін. Статтею 80 ЦК УРСР встановлено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови у позов. Якщо суд визнає поважною причину пропуску позовної давності, порушене право підлягає відновленню.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]
[[Категорія:Суди]]

Відповідальність за невиконання судових рішень

2025-08-11T08:25:53Z

Sheremetiev.Ruslan: Форматування статті для більш легшого її розуміння

== Нормативна база ==

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочиства України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran54#n54 Закон України “Про виконавче провадження”]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”]

== Опис суттєвих аспектів вирішення проблеми ==

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12455 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України] негайно виконуються рішення суду про:'''
* присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
* присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
* поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
* припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
* уточнення списку виборців;
* усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
* включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов’язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 430 Цивільного процесуального кодексу України] суд допускає негайне виконання рішень у справах про:'''
* стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць;
* присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;
* відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, - у межах суми стягнення за один місяць;
* поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника;
* відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала;
* розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб;
* примусову госпіталізацію чи продовження строку примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу;
* встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства;
* надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку;
* видачу або продовження обмежувального припису.
Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне його виконання у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1, 2 і 3 частини першої цієї статті.

Процесуальні питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов’язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Підставою для виконання суб’єктом державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судового рішення, що набрало законної сили, є його примірник в електронній формі, надісланий суб’єкту державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром судових рішень та Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженому Міністерством юстиції України спільно з Державною судовою адміністрацією України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (ч. 2 ст. 431 ЦПК України)].

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається '''один виконавчий лист'''. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, суд має право за заявою стягувачів видати '''кілька виконавчих листів,''' точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом, або зазначити, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчі документи про стягнення судового збору надсилаються судом до органів державної виконавчої служби. Якщо судом було вжито заходів щодо забезпечення позову за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, суд разом із виконавчим листом видає копію документів, які підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову.
Для якомога скорішого вирішення питання з виконання судового рішення може розглядатися питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб). Дане питання вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої вирішено питання має право на оскарження дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до вищестоящого органу чи безпосередньо до суду.

== Кримінальна відповідальність ==
'''Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 382 Кримінального кодексу України] передбачена ''відповідальність за невиконання судового рішення:'''''

1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню -

''карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.''

2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, -

караються ''штрафом'' від семисот п'ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або ''позбавленням волі'' на строк до п'яти років, ''з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю'' на строк до трьох років.

3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, -

''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''

4. Умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України та умисне недодержання нею висновку Конституційного Суду України -

''карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''

== Відповідальність у виконавчому провадженні ==

=== Відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі ===

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 75 ЗУ “Про виконавче провадження”] у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі '''виконавець виносить постанову''' про накладення '''штрафу''' на боржника - ''фізичну особу'' у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ''на посадових осіб'' - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - ''юридичну особу'' - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
'''У разі повторного невиконання рішення боржником''' без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього '''штраф у подвійному розмірі''' та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
=== Відповідальність за невиконання законних вимог виконавця та порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України “Про виконавче провадження”] ===

За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог даного Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

'''За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи''', яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, '''виконавець складає акт про порушення''' і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

== Судовий контроль за виконанням судових рішень ==
'''Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою,''' якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення порушено їх права чи свободи.

Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця ''не пізніше наступного дня після прийняття її судом.''
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, ''суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги''.

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n12552 статтею 382] Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, '''накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

'''Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін.''' Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов’язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов’язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, '''але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу,''' який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

== Зміст та форма скарги у виконавчому провадженні ==
'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''
* найменування органу виконавчої служби або суду, до якого вона подається;
* повне найменування (прізвище, ім'я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім'я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
* реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
* зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
* викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
* підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

=== Строки для звернення із скаргою ===
'''Скаргу може бути подано до суду:'''
* ''у '''десятиденний строк''''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
* ''у '''триденний строк''''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа органу державної виконавчої служби, приватний виконавець не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників.
=== Розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги ===

Судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

== Виконання ухвали суду ==
Про виконання ухвали відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у '''місячний строк з дня одержання ухвали суду.'''

== Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання ==
За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім’ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”], суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ст. 33 ЗУ “Про виконавче провадження”]. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]
[[Категорія:Суди]]

Стягнення аліментів в порядку наказного провадження

2025-08-11T08:05:33Z

Sheremetiev.Ruslan: Відбулося форматування для зручного перегляду статті.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2037-viii Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/go/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 Закон України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до З[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20?fbclid=IwAR3orygjCdbn39nrwn4gSq88YYClcTa-1cKSkNrkx7l2BtORsWeF3bGweHQ#Text акону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закону України «Про виконавче провадження»] тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника ('''крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації''').
*забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.
*з 26 березня 2022 року можливим є проведення відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника лише на виконання рішень про стягнення '''аліментів''' та рішень, боржниками за якими є г'''ромадяни російської федерації'''. Зазначене обмеження не застосовується до громадян рф, які проживають на території України на законних підставах.
|}
== Стягнення аліментів на підставі судового наказу ==
Судовий наказ про стягнення аліментів є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України]
* про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - '''''однієї чверті''''', на двох дітей - '''''однієї третини''''', на трьох і більше дітей - '''''половини заробітку (доходу) платника аліментів''''', але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
* про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі '''''50 відсотків прожиткового мінімуму''''' для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. Якщо заявлені вимоги між собою взаємопов’язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

У разі заявлення іншого розміру аліментів, що прямо не передбачено законом, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу. Обов’язковою умовою є те, що ця вимога не повинна бути пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Тобто якщо особа, окрім стягнення аліментів у відповідному розмірі, заявляє вимогу про встановлення чи оскарження батьківства/материнства або вимогу про позбавлення батьківських прав (де обов’язковою є участь органу опіки та піклування), справа не може бути розглянута за правилами наказного провадження.

'''Заяву про видачу судового наказу може подати один із батьків або інший законний представник дитини, з яким дитина проживає разом.'''

== Підсудність заяви про видачу судового наказу ==
Заяву про видачу судового наказу можна подати до суду першої інстанції як за місцем проживання або перебування боржника, зареєстрованим відповідно до закону, так і за місцем проживання чи перебування заявника.

== Форма, зміст заяви про видачу судового наказу, порядок її розгляду ==
Заява про видачу судового наказу подається у письмовій формі ([https://legalaid.wiki/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83_%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2.doc Приклад такої заяви]) та підписується заявником або його представником.

'''Відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 163 ЦПК України] у ній повинно бути зазначено:'''
# найменування суду, до якого подається заява;
# прізвище, ім'я та по-батькові заявника та боржника, їх місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) заявника та боржника за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника, а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
# ім'я (прізвище, ім'я та по-батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
# вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються;
# перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
'''До заяви необхідно додати докази про те, що дитина проживає разом з заявником, зокрема: витяг з реєстру місця проживання, акт про проживання без реєстрації тощо'''.

''У разі відсутності РНОКПП боржника, заявник, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 статті 84 ЦПК України], може звернутися до суду з клопотанням про витребування доказів (в заяві про видачу судового наказу про стягнення аліментів або окремим клопотанням). Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6622 частинах другій та третій статті 83 ЦПК України].''

Заявник має право відкликати заяву про видачу судового наказу до її розгляду судом.

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 частини 7, 8 статті 170 ЦПК України], у разі видачі судового наказу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів. У разі видачі судового наказу відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9040 главою 3 розділу V цього Кодексу].
{| class="wikitable"
|-
| '''Приклад''', рішення у формі судового наказу, [http://reyestr.court.gov.ua/Review/78175855 судді Ренійського районного суду Одеської області, Гончарова-Парфьонова О.О. про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, від 28.08.2018 року.]
|}
== Наслідки видачі судового наказу про стягнення аліментів ==
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст) боржникові разом з копією заяви про видачу судового наказу та доданими до неї документами. Судовий наказ про стягнення аліментів скасуванню не підлягає. Протягом 5 днів з дня набрання судовим наказом законної сили суд надсилає його копію (текст) стягувачу. Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19/paran18#n18 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження"] судовий наказ є виконавчим документом, підлягає примусовому виконанню та може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.
== Час, з якого присуджуються аліменти на дитину ==
У разі подання заяви про видачу судового наказу на стягнення аліментів, їх стягнення починається з дати подання такої заяви.

== Пільги по сплаті судового збору ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Таким чином, судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів не сплачується.
[[Категорія: Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-08-11T07:10:23Z

Sheremetiev.Ruslan:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==
Шлюб онлайн через «Дію»

Оновлена послуга в застосунку «Дія» особливо важлива для військовослужбовців: відтепер захисники та захисниці зможуть одружуватися, навіть перебуваючи на позиціях.

'''Порядок користування послугою:'''

1. Оновіть '''"Дію"''' і зайдіть у '''"Сервіси"''', далі — Шлюб онлайн.

2. Виберіть '''"Зробити пропозицію"''' та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.

5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

'''Ви можете одружитися через «Дію», якщо:'''

* повнолітній громадянин України;
* маєте верифікований податковий номер;
* маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;
* не перебуваєте в іншому шлюбі;
* якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==
Розірвання шлюбу з військовослужбовцем у період дії воєнного стану відбувається за тими ж правилами, що й у мирний час.

'''Шлюб розривається:'''
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн).

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-08-11T07:09:34Z

Sheremetiev.Ruslan:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==

=== Шлюб онлайн через «Дію» ===
Оновлена послуга в застосунку «Дія» особливо важлива для військовослужбовців: відтепер захисники та захисниці зможуть одружуватися, навіть перебуваючи на позиціях.

'''Порядок користування послугою:'''

1. Оновіть '''"Дію"''' і зайдіть у '''"Сервіси"''', далі — Шлюб онлайн.

2. Виберіть '''"Зробити пропозицію"''' та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.

5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

'''Ви можете одружитися через «Дію», якщо:'''

* повнолітній громадянин України;
* маєте верифікований податковий номер;
* маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;
* не перебуваєте в іншому шлюбі;
* якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==
Розірвання шлюбу з військовослужбовцем у період дії воєнного стану відбувається за тими ж правилами, що й у мирний час.

'''Шлюб розривається:'''
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн).

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Укладання та розірвання шлюбу з військовослужбовцем під час воєнного стану

2025-08-11T07:07:57Z

Sheremetiev.Ruslan: Надав форматування тексту для більш зручного розуміння

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 Сімейний кодекс України (СК України)]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2398-17#Text Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінет Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2020 року № 52/5 (далі - Правила)]
== Державна реєстрація шлюбу з військовослужбовцем ==

=== Шлюб онлайн через «Дію» ===

==== Оновлена послуга в застосунку «Дія» особливо важлива для військовослужбовців: відтепер захисники та захисниці зможуть одружуватися, навіть перебуваючи на позиціях. ====
'''Порядок користування послугою:'''

1. Оновіть '''"Дію"''' і зайдіть у '''"Сервіси"''', далі — Шлюб онлайн.

2. Виберіть '''"Зробити пропозицію"''' та надішліть сповіщення половинці на зручний месенджер. Кохана людина отримає його та має відповісти протягом 14 днів.

4. Після згоди надайте свої дані для заяви протягом 12 годин.

5. Система запропонує вільні дати — найближчі для церемонії будуть за 5 днів.

Також у Дії можна визначити, що робити з прізвищем після весілля: залишити своє, взяти прізвище партнера чи зробити подвійне.

Уже в день весілля зайдіть за посиланням у Дії на онлайн-церемонію, де на вас чекатиме працівник Цифрового ДРАЦСу.Процес одруження триває до 30 хвилин. Усе, що від вас потрібно, — смартфон та інтернет. Про інше подбає Дія.

Цифрове свідоцтво про реєстрацію шлюбу автоматично підтягнеться в Дію протягом доби. А фізичний документ замовите доставкою Укрпошти чи заберете у відділенні. Ви можете бути в будь-якому місті світу або просто поруч. Скажіть омріяне «Так» коханій людині незалежно від відстані.

'''Ви можете одружитися через «Дію», якщо:'''

* повнолітній громадянин України;
* маєте верифікований податковий номер;
* маєте ID-картку чи закордонний паспорт у Дії;
* не перебуваєте в іншому шлюбі;
* якщо розлучені — про це є дані в реєстрі ДРАЦС.

==Розірвання шлюбу з військовослужбовцем==

==== Розірвання шлюбу з військовослужбовцем у період дії воєнного стану відбувається за тими ж правилами, що й у мирний час. ====
'''Шлюб розривається:'''
*за спільною заявою подружжя, яке не має дітей (стаття 106 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за заявою одного з подружжя (стаття 107 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]);
*за рішенням суду: за спільною заявою подружжя, яке має дітей (стаття 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]), або за позовом одного з подружжя (стаття 110 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/2947-14#n524 СК України]).
Спільна заява подружжя, яке не має дітей, чи заява одного з подружжя у визначених законом випадках подається до відділу ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них. Сама державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться через місяць.

У випадку, якщо один із подружжя не може особисто подати заяву до відділу ДРАЦС, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, може подати другий з подружжя від його імені.

Той із подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен письмово заявити про це.

У випадку якщо подружжя не може з’явитись до відділу ДРАЦС в призначений день, вони мають протягом місяця подати заяву з проханням перенести дату реєстрації розірвання шлюбу. Крім того, в заяві може бути також зазначено, що той з подружжя, який не може бути присутнім на реєстрації, не заперечує проти розірвання шлюбу без його присутності, з обов’язковим зазначенням місцезнаходження відділу ДРАЦС, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу.

У випадку, якщо подружжя має неповнолітніх дітей, або чоловік чи жінка заперечує проти розлучення, шлюб можна розірвати лише у судовому порядку.

Справи про розірвання шлюбу розглядають районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди в порядку окремого або позовного провадження.

В порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором (нотаріально посвідченим) про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справу можуть розглядати за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У тих регіонах держави, де йдуть активні бойові дії та суди тимчасово не можуть працювати, Верховний Суд змінив їхню територіальну підсудність шляхом приєднання розгляду справ цих судів до інших судів, які знаходяться в безпечних регіонах держави.

Розмір ставки судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»] становить: в порядку позовного провадження ‒ 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році – 1211.20 грн); в порядку окремого провадження ‒ у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році ‒ 605.60 грн).

Водночас, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Законом України «Про судовий збір»] передбачено, що особи з інвалідністю I та II груп, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору.

див.: [[Порядок розірвання шлюбу]]
==Корисні посилання==
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/western_interregional_directorate_of_the_ministryofjustice Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/southern_interregional_officeoftheministry_of_justice Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/central_interregional_directorate_of_the_ministry_of_justice Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. КИЇВ) та його територіальні відділи ДРАЦС]
*[https://minjust.gov.ua/str_ter/eastern_interregional_directorateoftheministry_of_justice Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) та його територіальні відділи ДРАЦС]
==Див. також:==
*[[Державна реєстрація шлюбу у скорочені строки "Шлюб за добу"]]
*[[Державна реєстрація шлюбу: порядок реєстрації, терміни та місце реєстрації шлюбу, документи, необхідні для реєстрації шлюбу]]
*[[Порядок розірвання шлюбу]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]