WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі

2026-04-09T12:59:09Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==
Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду.. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7645 Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. 
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ заяві] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Крім того, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.
[[Файл:Клопотання про проведення відео-конференції.docx|міні]]
====== Для коректної участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду необхідно: ======
# перевірити свій комп’ютер на відповідність технічним вимогам;
# зареєструватись у системі EasyCon (потрібен цифровий підпис) за електронною адресою court.gov.ua;
# подати відповідну заяву до суду не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання;
# надіслати копію поданої до суду заяви іншим учасникам справи в той самий строк;
# отримати інформацію від секретаря судового засідання про наявність технічної можливості проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції;
'''Перед відеоконференцією, у день судового засідання, необхідно виконати наступні інструкції:'''

* закрити всі програми, які можуть використовувати камеру, динаміки та мікрофон. Відкласти мобільні телефони подалі від динаміків.

* авторизуватись у системі за 10 хвилин до початку судового засідання;
* активувати технічні засоби – мікрофони, навушники і т.д.;
* очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі у ньому або якщо триває конференція, в якій учасник приймає участь, необхідно знайти її в переліку та натиснути кнопку «Увійти до конференції».;
* показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Перевірку здійснення судом запрошення/виклику учасника справи для його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду можливо виконати через розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку або шляхом направлення запиту до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі.

Розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку зберігає інформацію щодо всіх відеоконференцій, на які було запрошено учасника (№ конференції, дата, номер справи, відомості щодо точного часу почату та завершення).'''Ризики неучасті в судовому засіданні з технічних причин несе особа, що подала заяву про участь у судовому засіданні шляхом використання відеоконференції.'''

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції '''поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів'''. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням '''електронного підпису''', а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] або Державною судовою адміністрацією України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''УВАГА!''' ''Свідок, перекладач, спеціаліст, експерт бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції '''виключно в приміщенні суду.''' Тобто, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів участь у судовому засіданні вказаних учасників - неможлива. Суд в якому буде проводитися відеоконференція за участі вказаних учасників, визначається останніми самостійно у клопотанні про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.''

Слід звернути увагу, що прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через Електронний кабінет можливо лише із профілю фізичної особи або представника, через профіль юридичної особи така можливість відсутня.
== Строки подання та розгляду заяви ==
'''Учасник справи подає заяву''' про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду '''не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання'''. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.
== Вартість подання заяви ==
Судовий збір за подання заяви про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції не сплачується.
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

'''Судова практика.'''

23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 ( [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109773266 Постанова] ) сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
[[index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2025-12-04T10:29:02Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
Питання щодо перетину, під час воєнного стану, державного кордону дітьми - сиротами та дітьми, позбавлених батьківського піклування висвітлено у правовій консультації [[Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян]] .

== Поняття «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування» ==
Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено '''статтею 1''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"]:

'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування''''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
== Державні соціальні стандарти та нормативи ==
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку (частина 2 статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"].

Державні соціальні стандарти та нормативи встановлюються щодо:
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; 
* житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловому Кодексі Української РСР] нормативи; 
* житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла, відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками нижчими за встановлені житлові нормативи; 
* мінімального стандарту щодо гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а разі неможливості надання такого робочого місця – встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, чи навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку; 
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови їх навчання у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або закінчення відповідних навчальних закладів; 
* мінімального стандарту медичного обслуговування; 
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування; 
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; 
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів та прийомних батьків. 
Кабінет України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
== Матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей (стаття 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Статтею 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також виплачується '''100 відсотків заробітної плати''', яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, '''до завершення навчання виплачується щорічна допомога''' для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги '''здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року''' за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.

При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також '''''одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку'''''. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Досудовий та судовий порядки вирішення спорів ==
Вирішення спорів у досудовому порядку можливе у випадку звернення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування до навчального або виховного закладу, на утриманні якого перебуває останній.

Якщо відповідь є негативною і не вирішує спірне питання або навчальний або виховний заклад на утриманні якого перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування не виконує своїх обов’язків щодо утримання таких дітей дане питання може вирішуватись в судовому порядку.
== Судова практика щодо спорів ==
Одним із найбільш розповсюджених спорів щодо порушеного права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є виплата не в повному розмірі одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів, яка становить не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Пунктом 2 прикінцевих положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону] передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Законом,] діють в частині, що не суперечить цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону]. Вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон] набрав чинності 02.02.2005 року.

Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»], не узгоджуються з розміром такої одноразової грошової допомоги, який визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226].

При таких обставинах, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, до спірним правовідносин застосуванню підлягають норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]», а не постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226,] яка має діяти в частині, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону.]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини] в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так, при розгляді справи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Кечко проти України (заява №63134/00)] Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, зупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення), отже органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти-сироти]]
[[index.php?title=Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Житлова субсидія у грошовій готівковій формі

2025-09-19T12:48:39Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) (далі - Положення)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1176-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1176 "Деякі питання надання житлових субсидій населенню у грошовій формі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану»]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року №1404 "Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-2023-%D0%BF#n10]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 р. № 1169 “Про надання додаткової підтримки населенню на придбання твердого пічного побутового палива в опалювальний сезон”[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1169-2024-%D0%BF#Text]
*Постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text]
*Постанова Кабінету України від 16 грудня 2020 р. № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-2020-%D0%BF#Text]
== Призначення житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
[[Файл:Житлова субсидія в грошовій готівковій формі (https---zhmerynka.city-read-misto-23972-subsidii-gotivkoyu-z-bereznya-2019-roku-zhmerinchanam-na-zamitku).png|міні|Житлова субсидія в грошовій готівковій формі]]
з '''1 січня 2023 року''' пільги на житлово-комунальні послуги надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n12 (п.3-1 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі")].

Призначення житлових субсидій здійснюється:

до 30 листопада 2022 р. включно - структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення);

починаючи з 1 грудня 2022 р. - органами Пенсійного фонду України.

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 з додатком 1 (далі - заява)] до Положення з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 грудня 2022 р., у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).

Про порядок призначення житлової субсидії див. додатково консультацію "[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]".
== Порядок виплати житлової субсидії у грошовій готівковій формі ==
Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься:

1) особам, які одержують пенсії, – [https://www.msp.gov.ua/ Міністерство соціальної політики України] через [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України] шляхом перерахування органами Пенсійного фонду України коштів на пенсійні рахунки в уповноважених банках або через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта", де особа одержує пенсію. Виплата житлових субсидій у готівковій формі здійснюватиметься '''одночасно з виплатою пенсій''';

2) особам, які не одержують пенсії, – Міністерство соціальної політики України через АТ "Ощадбанк" шляхом перерахування коштів для здійснення грошових переказів через [https://www.oschadbank.ua/ua/private/remittances/speedCoin платіжну систему "Система термінових переказів "Швидка копійка"] або шляхом зарахування на поточні рахунки, відкриті в АТ "Ощадбанк" (пункт 115 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Про відкриття такого рахунка в банку, органи Пенсійного фонду України інформують пільговика. Щоб одержати кошти з такого рахунку, потрібно особисто звернутися до АТ “Ощадбанк” для укладення договору банківського рахунка.

Якщо ж пільговик бажає отримувати кошти на виплату пільг на рахунок, відкритий в іншому банку, або через відділення АТ “Укрпошта“, він має звернутися із відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України в обраний спосіб:
* особисто до [https://www.pfu.gov.ua/2152993-servisni-tsentry-gu-pfu будь-якого сервісного центру] головного управління Пенсійного фонду України;
* поштою;
* через [https://portal.pfu.gov.ua/ особистий кабінет] на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України .
'''Фінансування та виплата житлових субсидій здійснюється уповноваженими органами в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1404 “Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу”.[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-2023-%D0%BF#n10]'''

Власне, бюджетні кошти за напрямом:

''-виплата житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу (далі - житлова субсидія) відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива”[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text];''

- виплата громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу відповідно до Порядку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 373 “Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі” [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#n12];

-виплата громадянам коштів додаткової підтримки на придбання твердого пічного побутового палива (далі - додаткова підтримка) відповідно до Порядку надання додаткової підтримки населенню на придбання твердого пічного побутового палива в опалювальний сезон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2024 р. № 1169 “Про надання додаткової підтримки населенню на придбання твердого пічного побутового палива в опалювальний сезон”[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1169-2024-%D0%BF#Text];

перераховуються на рахунок Фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк” з подальшим перерахуванням в установленому порядку на рахунки одержувачів житлових субсидій, відкриті в установі уповноваженого банку, або через виплатні об’єкти.

Головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду) розраховують щомісяця до 22 числа суми житлових субсидій на поточний місяць.

На основі відповідних розрахунків головних управлінь Фонду централізовано Фондом формується заявка щодо потреби в бюджетних коштах на виплату житлових субсидій та потреби на оплату послуг, пов’язаних із виплатою та доставкою житлових субсидій через виплатні об’єкти, в якій враховуються наявні залишки коштів на рахунках на зазначені цілі та повернуті невиплачені кошти (окремо - на оплату житлово-комунальних послуг, окремо - на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

Фонд перераховує бюджетні кошти для виплати житлових субсидій одержувачам:

на рахунки, відкриті в уповноважених банках, - до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано житлові субсидії;

через виплатні об’єкти - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано житлові субсидії, згідно з графіком виплати пенсії та грошової допомоги одержувачам.

Не виплачені/не донараховані одержувачу бюджетні кошти житлової субсидії враховуються головними управліннями Фонду під час розрахунку житлової субсидії на наступний період.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) житлової субсидії повертаються одержувачем на рахунок Фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк”.

Кошти житлових субсидій за минулі бюджетні періоди, повернуті на рахунок Фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк”, не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за кварталом, що минув, та не пізніше ніж 26 грудня поточного року повертаються на реєстраційний рахунок Фонду, відкритий у Казначействі.

Кошти, які надійшли у звітному періоді на реєстраційний рахунок Фонду, відкритий у Казначействі, за операціями, що були проведені у минулих бюджетних періодах, спрямовуються в дохід державного бюджету.

'''Порядок формування виплатних документів на виплату житлових субсидій, пільг, додаткової підтримки, інші відносини, що виникають між Фондом, головними управліннями Фонду та уповноваженими банками, а також організацією, що здійснює виплату та доставку пенсій і грошової допомоги, під час виплати житлових субсидій та пільг, додаткової підтримки, визначаються згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 р. № 1596 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#Text], та Порядком виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1279 “Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги”''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1279-2020-%D0%BF#Text]

'''Для врегулювання питання виплати житлових субсидій у регіонах, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не можуть забезпечити підготовку виплатних документів та проводити фінансування, Кабінетом Міністрів України прийнято [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-osoblivosti-narahuvannya-ta-viplati-groshovih-dopomog-pilg-ta-zhitlovih-subsidij-na-period-diyi-voyennogo-stanu-215 постанову від 07.03.2022 № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану»]'''.

Так, на період дії воєнного стану виплати проводитимуться АТ «Ощадбанк» шляхом:

– перерахування коштів на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок одержувача;

– здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему «MY TRANSFER» для одержувачів, які отримували виплати через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання.

Підставою для здійснення фінансування є дані одержувачів таких допомог, пільг та субсидій, які внесено до інформаційних баз даних інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики. Орган соціального захисту населення протягом двох місяців з дати припинення чи скасування дії правового режиму воєнного стану буде проводити звірку інформації про виплачені згідно з цією постановою грошові допомоги, пільги та житлові субсидії з метою запобігання повторній виплаті та у разі потреби проводитиме перерахунок їх розміру.

== Залишки коштів ==
Невиплачені одержувачам кошти житлової субсидії враховуються уповноваженими органами під час розрахунку житлової субсидії у наступних періодах.

Житлова субсидія, не виплачена ''у зв'язку зі смертю одержувача'', виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.
== Див. також ==
* [[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії]]

== Корисні посилання ==
* [https://www.msp.gov.ua/news/17651.html Все про зміни у виплаті субсидій та пільг на житлово-комунальні послуги, які починають діяти з 1 жовтня]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Особливості правового статусу волонтера

2025-07-17T14:09:05Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 Закон України "Про волонтерську діяльність"] 
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-2015-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2015 року № 556 "Про затвердження Порядку надання волонтерської допомоги за окремими напрямами волонтерської діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №604 "Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції,здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройного конфлікту"]
==Основні поняття==
'''Волонтерська діяльність''' - добровільна, соціально спрямована, неприбуткова діяльність, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 стаття 1 Закону України "Про волонтерську діяльність"]. 
Волонтерська діяльність є формою благодійної діяльності. Безоплатне виконання робіт або надання послуг особами, що здійснюється на основі сімейних, дружніх чи сусідських відносин, не є волонтерською діяльністю. 
'''Волонтерська допомога''' - роботи та послуги, що безоплатно виконуються і надаються волонтерами. 
'''Волонтер''' - фізична особа, яка добровільно здійснює соціально спрямовану неприбуткову діяльність шляхом надання волонтерської допомоги ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 стаття 7 Закону України "Про волонтерську діяльність"]). 
== Хто може бути волонтером ==
Волонтерами можуть стати громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які є дієздатними. 
Особи віком від 14 до 18 років здійснюють волонтерську діяльність за згодою батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів або піклувальника. 
Особи віком від 14 до 18 років не можуть надавати волонтерську допомогу:
* Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
* за напрямом сприяння уповноваженому органу з питань пробації у здійсненні нагляду за засудженими та проведенні з ними соціально-виховної роботи;
* у медичних закладах. 
Іноземці та особи без громадянства здійснюють волонтерську діяльність через організації та установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, інформація про які розміщена на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері волонтерської діяльності. 
Волонтер може отримати '''''посвідчення волонтера''''', здійснюючи волонтерську діяльність в організаціях та установах, що залучають до своєї діяльності волонтерів.
== Права та обов'язки волонтера ==
'''Волонтер має право на:''' 
* належні умови здійснення волонтерської діяльності, зокрема, отримання достовірної, точної та повної інформації про порядок та умови провадження волонтерської діяльності, забезпечення спеціальними засобами захисту, спорядженням та обладнанням;
* зарахування часу здійснення волонтерської діяльності до навчально-виробничої практики в разі її проходження за напрямом, що відповідає отримуваній спеціальності, за згодою навчального закладу;
* відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності;
* отримання письмового підтвердження здійснення ним волонтерської діяльності від відповідної організації та/або установи, що залучають до своєї діяльності волонтерів, із зазначенням напряму, періоду та часу здійснення такої діяльності;
* визнання компетентностей, здобутих у результаті здійснення ним волонтерської діяльності, у порядку, передбаченому для визнання результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти;
* інші права, передбачені договором про провадження волонтерської діяльності та законодавством.
'''Волонтер зобов’язаний:''' 
* сумлінно та своєчасно виконувати обов’язки, пов’язані з провадженням волонтерської діяльності;
* у випадках, визначених законодавством, проходити медичний огляд та надавати довідку про стан здоров’я;
* у разі необхідності проходити подальшу підготовку (перепідготовку);
* не допускати дій і вчинків, які можуть негативно вплинути на репутацію волонтера, організації чи установи, на базі якої провадиться волонтерська діяльність;
* дотримуватися правового режиму інформації з обмеженим доступом;
* у разі укладення договору про провадження волонтерської діяльності та одностороннього розірвання договору з ініціативи волонтера відшкодовувати прямі збитки, завдані ним, якщо це передбачено договором;
* відшкодовувати майнову шкоду, заподіяну внаслідок здійснення ним волонтерської діяльності, відповідно до закону.
== Відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням волонтерської діяльності==
Волонтерам для провадження волонтерської діяльності можуть бути відшкодовані витрати на відрядження на території України та за кордон у межах норм відшкодування витрат на відрядження, встановлених для державних службовців і працівників підприємств, установ та організацій, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів. 
Волонтеру можуть бути відшкодовані підтверджені документами:
* витрати на проїзд (включаючи перевезення багажу) до місця здійснення волонтерської діяльності;
* витрати на отримання візи;
* витрати на харчування, коли волонтерська діяльність триває більше 4 годин на добу;
* витрати на проживання у разі відрядження волонтера до іншого населеного пункту для провадження волонтерської діяльності, що триватиме більше 8 годин;
* витрати на поштові та телефонні послуги, якщо волонтер здійснює волонтерську діяльність поза межами місцезнаходження волонтерської організації;
* витрати на проведення медичного огляду, вакцинації та інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов'язаних з наданням волонтерської допомоги.
Відшкодування витрат, може здійснюватися за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів - у разі укладення з ними договору про надання волонтерської допомоги, міжнародних програм, або установи, організації, з якою волонтер уклав договір про провадження волонтерської діяльності, а також за рахунок інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.
{| class="wikitable"
|-
| Відшкодування вищезазначених витрат не є доходом волонтера та не є базою для оподаткування податком на доходи фізичної особи та єдиним соціальним внеском.
|}
== Договір про провадження волонтерської діяльності ==
{| class="wikitable"
|-
| '''Волонтери надають волонтерську допомогу''' на базі організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів, '''на підставі договору''' про провадження волонтерської діяльності, укладеного з такою організацією чи установою, '''або без такого договору'''. 
Волонтери можуть надавати волонтерську допомогу індивідуально, при цьому вони зобов’язані повідомляти отримувачів волонтерської допомоги про те, що вони не співпрацюють з організаціями та установами, що залучають до своєї діяльності волонтерів. 
|}
'''За договором про провадження волонтерської діяльності''' одна сторона (волонтер) зобов’язується за завданням другої сторони (організації чи установи, що залучає до своєї діяльності волонтерів) особисто безоплатно надавати волонтерську допомогу її отримувачам протягом установленого в договорі строку, а зазначена організація чи установа зобов’язується забезпечити волонтеру можливості для здійснення волонтерської діяльності. У договорі може визначатися порядок відшкодовування волонтеру витрат, пов’язаних з виконанням договору ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 частина друга статті 9 Закону України "Про волонтерську діяльність"]).

Договір про провадження волонтерської діяльності '''укладається в письмовій формі.'''

Договір про провадження волонтерської діяльності може укладатися з особою, яка досягла 18 років. Діти, які досягли 14 років, можуть укладати договори за письмової згоди батьків (усиновлювачів), прийомних батьків, батьків-вихователів, піклувальника.

'''Договір про провадження волонтерської діяльності має містити:''' 
* опис волонтерської діяльності (завдання);
* період провадження волонтерської діяльності;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків;
* умови розірвання договору.
=== Випадки обов'язкового укладення договору про провадження волонтерської діяльності===
'''Договір про провадження волонтерської діяльності обов’язково укладається:'''
# За бажанням волонтера або його законного представника, якщо волонтер є особою віком від 14 до 18 років.
# У разі надання волонтерської допомоги:
* для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
* Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, правоохоронним органам, органам державної влади під час дії особливого періоду, правових режимів надзвичайного чи воєнного стану, проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. 
== Договір про надання волонтерської допомоги==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3236-17 статті 10 Закону України "Про волонтерську діяльність"], договір про надання волонтерської допомоги в обов’язковому порядку укладається за бажанням отримувача волонтерської допомоги. 
Договір про надання волонтерської допомоги '''укладається в письмовій формі.''' 
'''Договір про надання волонтерської допомоги має містити:'''
* опис волонтерської допомоги (завдання);
* період провадження волонтерської допомоги;
* права та обов’язки сторін;
* відповідальність за заподіяння збитків.
{| class="wikitable"
|-
| [https://www.medsprava.com.ua/article/2463-dogovr-pro-nadannya-volontersko-dopomogi-zrazok?from=statbloc_topmenu_link Приклад договору про надання волонтерської допомоги]
|}
== Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України==
Одноразова грошова допомога виплачується у разі:
* загибелі (смерті) волонтера - з дати смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
* встановлення інвалідності - з дати, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. 
'''У разі загибелі (смерті) волонтера''' під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів сім’ї загиблого (померлого), його батькам та утриманцям у рівних частинах '''виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 500 прожиткових мінімумів,''' встановлених законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті). 
'''У разі встановлення інвалідності волонтера''' внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичних операцій, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, бойових дій та збройних конфліктів, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в такому розмірі:
* у разі встановлення інвалідності I групи - 250 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб;
* у разі встановлення інвалідності II групи - 200 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб;
* у разі встановлення інвалідності III групи - 150 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб. 
Розмір одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) визначається виходячи з прожиткового мінімуму, чинного на дату встановлення інвалідності.

Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку та на умовах, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/604-2015-%D0%BF#n10 Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 604 "Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час надання волонтерської допомоги в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та/або іншої країни проти України, бойових дій та збройних конфліктів "] 
Виплата одноразової грошової допомоги '''не здійснюються,''' якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво) чи інвалідність волонтера є наслідком:
* вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
* вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
* навмисного спричинення собі тілесного ушкодження або самогубства (крім факту доведення особи до самогубства, встановленого судом);
* подання особою свідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги;
* інших обставин, не пов'язаних з волонтерською діяльністю.
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2025-07-17T13:06:55Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 299 КУпАП] постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП або іншими законами України.

== Порядок відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==

Якщо негайне виконання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді :-''адміністративного арешту;- виправних робіт або- штрафу'' (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення - за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису)) неможливе, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити виконання постанови (ст. 301 КУпАП).[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

Відстрочка виконання постанови є винятком із загальних правил, що повинна обумовити реальне виконання постанови та має низку особливостей. Законодавець таке правило поширив лише на постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді:

-адміністративного арешту,

-виправних робіт (ч. 1 ст. 301 КУпАП) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

-та у встановлених законом порядку, штрафу (ч. 2 ст. 301 КУпАП). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 першою статті 307 КУпАП], яка передбачає строки сплати штрафу.

У відповідності до ст. 304 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до положень ст.ст. 298, 299 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 307 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] , а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.[[Файл:Заява про відстрочку.docx|міні|Заява про відстрочку]]
== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця </big>''' <big>(</big>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина перша ст. 301 КУпАП]<big>)</big>.

== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина четверта ст. 299 КУпАП]<big>)</big> До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КУпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КУпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КУпАП.
Статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки встановлені цим рішенням.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.

== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Законодавець не обумовлює, на підставі якого документа може бути надана відстрочка. Як правило, така відстрочка може бути надана на підставі письмового звернення (клопотання). У ньому повинні бути наведені обставини, що свідчать про неможливість негайного виконання постанови, та можуть додаватися документи, що підтверджують такі обставини . Наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови, при наявності довідок про скрутне матеріальне становище.(висновок лікаря, документи про те, що на його утриманні перебуває інвалід, тощо).

== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органі] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Глава 27 КУпАП] визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.
Відповідно до третього речення ч.1 ст. 303 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП [http://ст.%20301%20КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text], перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
'''Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.'''
'<nowiki/>'''''

'''[[Категорія:адміністративне право]]'''

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2025-02-24T13:16:42Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється.
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ст.118 ч.7 Земельного кодексу України)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8F#n992]

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Запобігання та протидія домашньому насильству

2025-02-19T13:42:42Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/20/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2558-14 Закон України "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
== Поняття домашнього насильства та його види ==
'''Домашнє насильство''' - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі - Закон)].

Статтею 126-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3426 Кримінального кодексу України] '''домашнє насильство''' визначене як умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
#'''економічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;[[Файл:Види насильства.png|міні]]
# '''психологічне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
# '''сексуальне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
# '''фізичне насильство''' - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
{| class="wikitable"
|'''Важливо!''' Урядова "гаряча лінія" '''15-47''', де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, а також надається психологічна допомоги потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: '''116 123''' або '''0 800 500 335.'''
|}
[[Файл:Якщо ви постраждали від домашнього насильства.jpg|міні]]
Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:
* подружжя;
* колишнє подружжя;
* наречені;
* мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
* особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
* особи, які мають спільну дитину (дітей);
* батьки (мати, батько) і дитина (діти);
* дід (баба) та онук (онука);
* прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
* вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
* рідні брати і сестри;
* інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
* діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
* опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
* прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
== Суб'єкти, які здійснюють заходи у сфері протидію домашньому насильству ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2229-19/paran2#n2 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"] у своїх нормах чітко визначає перелік суб`єктів, які наділені відповідними повноваженнями для захисту осіб, які постраждали від домашнього насильства.
=== Органи Національної поліції ===
[[Файл:Мережа служб.jpg|міні]]
До повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;
* прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;
* інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;
* взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;
* здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;
* анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;
* взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. 
Важливим є той факт, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
=== Органи управління освіти, навчальні заклади та установи системи освіти ===
==== Органи управління освітою: ====
До повноважень органів управління освітою у сфері запобігання та протидії домашньому насильству відповідно до компетенції належать:
* забезпечення підготовки фахівців відповідної кваліфікації та галузі знань з метою належного виконання ними функцій із запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення впровадження в навчально-виховний процес на всіх освітніх рівнях, у тому числі включення до навчальних програм і планів, питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до освітньо-професійних програм під час встановлення державних стандартів освіти питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* участь у підготовці (перепідготовці, підвищенні кваліфікації) фахівців, які представляють суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* забезпечення включення до навчальних та виховних програм питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* методичне забезпечення навчальних закладів з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Навчальні заклади та установи системи освіти ====
Навчальні заклади та установи системи освіти під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* проводять з учасниками навчально-виховного процесу виховну роботу із запобігання та протидії домашньому насильству;
* повідомляють не пізніше однієї доби службу у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України у разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень;
* проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками навчально-виховного процесу з питань запобігання та протидії домашньому насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей, приділяючи особливу увагу формуванню небайдужого ставлення учнів до постраждалих дітей, усвідомлення необхідності невідкладного інформування вчителів про випадки домашнього насильства, що стали їм відомі, повідомлення про такі випадки до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;
* організовують роботу практичного психолога та/або соціального педагога з постраждалими дітьми;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Органи, установи і заклади охорони здоров`я ===
==== Органи охорони здоров`я ====
До повноважень органів охорони здоров’я у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:
* розроблення та затвердження стандарту надання медичної допомоги постраждалим особам або особам, які ймовірно постраждали від домашнього насильства;
* затвердження порядку проведення та документування результатів медичного обстеження постраждалих осіб;
* методичне забезпечення установ і закладів охорони здоров’я з питань запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
==== Установи і заклади охорони здоров`я ====
Установи і заклади охорони здоров’я під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:
* повідомляють уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про виявлення ушкоджень, що могли виникнути внаслідок вчинення домашнього насильства, а в разі виявлення ушкоджень у дитини - також службу у справах дітей;
* у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб;
* у разі виявлення ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію;
* надають медичну допомогу постраждалим особам з урахуванням індивідуальних потреб;
* інформують постраждалих осіб про заходи та соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;
* взаємодіють з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
* звітують центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
=== Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб ===
Загальні та спеціалізовані служби підтримки постраждалих осіб у межах своїх повноважень здійснюють:
* прийом і розгляд заяв від постраждалих осіб або їхніх представників про отримання допомоги, зокрема соціальних послуг для осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* інформування місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, уповноважених підрозділів органів Національної поліції України про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування не пізніше однієї доби служби у справах дітей та уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
* оцінку потреб постраждалих осіб;
* надання постраждалим особам повної та вичерпної інформації про їхні права і можливості отримання ними дієвої допомоги;
* надання відповідно до компетенції постраждалим особам соціальних послуг, медичної, соціальної, психологічної допомоги на безоплатній основі, сприяння наданню правової допомоги, а також забезпечення тимчасового притулку для таких осіб та їхніх дітей у порядку, передбаченому законодавством;
* інформування в установленому законодавством порядку місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування про осіб, яким надавалася допомога, та про результати її надання.
== Спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству ==
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
# [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|терміновий заборонний припис стосовно кривдника]];
# [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувальний припис стосовно кривдника]];
# [[проведення профілактичної роботи щодо кривдника, який вчинив домашнє насильство]]
# [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|направлення кривдника на проходження програми для кривдників]].
==Див. додатково==
*[[Вчинення насильства в сім'ї]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D1%81%D1%96%D0%BC'%D1%97 Захист прав дітей від насильства в сім'ї]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D1%83_%D1%83_%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83,_%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%B7%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD_%D1%94_%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%82%D1%83%D0%BB%D0%BE%D0%BA_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1,_%D1%8F%D0%BA%D1%96_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B4_%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B7%D0%B0_%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%8E_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96 Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2025-02-19T13:03:39Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється.
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ст.122 Земельного кодексу України) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2025-02-19T12:57:55Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється.
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки .(ст.122 Земельного кодексу України)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042]

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Відмова органу місцевого самоврядування в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки

2025-02-19T12:55:55Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану"] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:
безоплатна передача земель державної,комунальної власності у приватну власність,надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі,розроблення такої документації забороняється.
|}
== Звернення з клопотанням до органу місцевого самоврядування ==
З метою безоплатного отримання земельної ділянки із земель комунальної власності, громадянам України необхідно звернутися '''до відповідного органу місцевого самоврядування ('''сільської, селищної, міської ради), який передає такі земельні ділянки у власність '''із клопотанням про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.''' У клопотанні необхідно зазначити місце знаходження земельної ділянки, цільове призначення та орієнтовні розміри даної земельної ділянки. Слід зазначити, що '''обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки законодавством не передбачено'''.

[[Файл:Зразок клопотання.docx|міні]]

'''У клопотанні зазначаються та додаються:'''
* цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (можна отримати дані матеріали у відділі Держгеокадастру);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ, що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
!УВАГА! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статтею 118 Земельного кодексу України].
|}
<blockquote> '''Дане клопотання краще подавати до органу місцевого самоврядування декількома способами:'''</blockquote>
* '''Особисто''' – шляхом звернення до загального відділу відповідної ради з клопотанням та додатками до нього (необхідно зробити копію клопотання, на якій працівник відділу зазначить інформацію про дату реєстрації, посаду та ПІБ особи, що прийняла клопотання та додатки до нього).
* '''Поштою''' – шляхом направлення клопотання та додатків до нього поштовим відправленням (краще направляти цінним листом з описом вкладення).

== Розгляд клопотання та прийняття рішення ==
'''Клопотання''' про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та додатки до нього '''передаються на розгляд постійних комісій ради та за рішенням комісій включаються до порядку денного чергової або позачергової сесії ради.'''

Дата проведення засідання сесії, проекти рішень, сформований та підписаний головою порядок денний пленарного засідання оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідної ради.

'''ВАЖЛИВО!''' При розгляді питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, особа, яка подала клопотання, має '''право бути присутньою на сесії ради.''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text пункту 17 статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

На сесії ради '''депутати шляхом голосування приймають рішення про надання дозволу або відмову в наданні дозволу''' на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У випадку надання органом місцевого самоврядування '''відмови про надання дозволу''' на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, '''дана відмова повинна бути вмотивована''' та прийнята виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у вигляді рішення сесії ради [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n925 (ч. 30, ч. 34 ст. 26 , ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)]. '''Дана відмова може бути оскаржена в судовому порядку'''.

== Термін розгляду клопотання ==
Орган місцевого самоврядування '''розглядає''' дане клопотання '''у місячний строк''' і '''дає дозвіл на розроблення документації''' із землеустрою щодо відведення земельної ділянки або '''надає мотивовану відмову у його наданні''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (ч.7.ст 118 Земельного кодексу України) .]

Проте інколи на практиці судами враховується черговість пленарних засідань рад у разі включення питання до порядку денного сесії ради, що відбуватиметься пізніше встановленого законодавством строку. Прийняття радою рішення з пропущеним строком в свою чергу суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України], та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text частині п'ятій статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] де зазначено, що сесія ради з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності скликається '''- не рідше ніж один раз на місяць.'''

== Підстави відмови ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України] визначений '''перелік підстав для відмови''' у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;
* невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
'''Рішення сесії про відмову в надані дозволу з інших підстав не є правомірною та може бути оскаржено в судовому порядку. Строк для оскарження відмови - 6 місяців.'''
{| class="wikitable"
!'''Враховуючи імперативність норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text частини шостої статті 118 Земельний кодекс України], недодержання вимог щодо змісту клопотання, ненадання належним чином оформлених графічних матеріалів або погодження землекористувача, якщо бажана земельна ділянка не є вільною, може бути самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78626478?fbclid=IwAR0aBrDTR9ktZrkd7POOxc8CKo9loKedvJB-k2JCxm5tdc9rJyt9C0b07uE (Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі №509/4156/15-а)]
|}

== Бездіяльність органу місцевого самоврядування ==
У разі, якщо орган місцевого самоврядування ігнорує належним чином оформлене клопотання та '''не надає в місячний строк згоди на розробку проекту землеустрою''' або '''вмотивованої відмови''' в його наданні, '''є два шляхи захисту свого порушеного права''':

==== Автоматичне погодження ====
У випадку ненадання дозволу після спливу одного місяця з дня реєстрації клопотання '''у місячний термін''' (з дати спливу місячного строку на прийняття рішення) можна скористатися правом щодо замовлення '''розроблення проекту''' землеустрою щодо відведення земельної ділянки '''без надання дозволу''' на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, про що '''письмово необхідно повідомити відповідний орган місцевого самоврядування'''. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ( ст.122 Земельного кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042]

Однак '''недоліком''' у обрані такого способу вирішення питання буде:
* труднощі із погодженням суб’єкта господарювання, на виконання таких робіт без прийняття рішення про надання дозволу на розробку такого проекту;
* також в подальшому можуть виникнути труднощі з реєстрацією ділянки, оскільки державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text (ч.3 ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр»)] . Відмова в здійсненні державної реєстрації може бути оскаржена у судовому порядку.

==== Оскарження протиправної бездіяльності до суду ====
Дану бездіяльність органу місцевого самоврядування можна '''оскаржити, звернувшись до суду з позовом про визнання бездіяльності ради протиправною та зобов’язання вчинити певні дії''', а саме розглянути клопотання та прийняти рішення про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

== Судова практика ==
* Щодо права суду зобов'язати орган влади видати дозвіл: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90155000 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року № 825/2228/18].
* Щодо принципу мовчазної згоди: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/71938609 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2018 року № 814/741/16].
* Щодо відсутності у органу місцевого самоврядування дискреційних повноважень відносно статті 118 Земельного кодексу України: [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84195886 Постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року №819/570/18].
* ''Щодо можливості самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права через принцип мовчазної згоди або в судовому порядку'': [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78626478 ''Постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 року справа №509/4156/15-а''].
* Щодо відсутності підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як резервування земельної ділянки у власність учасникам АТО та членам їх сімей: [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/77248168?from=%E2%84%96%20805%2F2296%2F17-%D0%B0 Постанова Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року № 805/2296/17-а].
* Щодо визнання неправомірною бездіяльності органів місцевого самоврядування з вимогою вчинити певні дії та про визнання рішення органу місцевого самоврядування нечинним (для учасників бойових дій): [https://reyestr.court.gov.ua/Review/66709425 Постанова Бородянського районного суду Київської області по справі №360/554/17-а від 22.05.2017].

== Див. також ==
* [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Благодійна діяльність. Збір благодійних пожертв

2025-01-30T08:15:47Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2015-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року №451 "Про затвердження Порядку здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/953-2023-%D0%BF#n19 в] Україні введено '''режим воєнного стану'''!
01.12.2023 на підставі Постанови КМ № 953 від 05.09.2023р."Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану" втратила чинність Постанова КМУ "Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги".

Вказана Постанова Кабінету міністрів України № 953 від 05.09.2023 р. затверджує Порядок пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану. Власне, вказаним Порядком установлено, що на період воєнного стану:

положення постанов Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 р. № 544 “Про Порядок митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 12, ст. 481) та від 25 березня 2013 р. № 241 “Про затвердження Порядку взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та Національного банку щодо реалізації Закону України “Про гуманітарну допомогу” (Офіційний вісник України, 2013 р., № 29, ст. 990; 2016 р., № 6, ст. 308) не застосовуються до товарів, пропуск яких здійснюється відповідно до Порядку;

визнання товарів гуманітарною допомогою, пропуск через митний кордон України, митне оформлення, отримання, надання, розподіл і контроль за цільовим використанням гуманітарної допомоги, зазначеної в абзаці четвертому цього пункту, здійснюється відповідно до Порядку;

категорії товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до Порядку, крім тих, які не належать до гуманітарної допомоги згідно із Законом України “Про гуманітарну допомогу” (за винятком нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного, спирту етилового для медичних цілей та фармацевтичної промисловості, електричної енергії), визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом без прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги;

визнаються гуманітарною допомогою за декларативним принципом відповідно до Порядку транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України для потреб закладів охорони здоров’я державної та комунальної форми власності або установ, уповноважених Міністерством охорони здоров’я на отримання лікарських засобів, медичних виробів, витратних матеріалів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту та інших товарів, необхідних для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, а саме:

легкові автомобілі з об’ємом двигуна не більш як 2000 куб. сантиметрів, крім легкових автомобілів, які визнаються гуманітарною допомогою відповідно до пункту 19 Порядку;

легкові автомобілі з об’ємом двигуна не більш як 4200 куб. сантиметрів для потреб центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, крім легкових автомобілів, які визнаються гуманітарною допомогою відповідно до пункту 19 Порядку;

автомобілі плагін-гібридні та електромобілі, вартість яких не перевищує 190 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня року, в якому вони ввозяться на митну територію України;

транспортні засоби спеціального та спеціалізованого призначення (крім таксі, автомобілів інкасації);

визнаються гуманітарною допомогою у випадках, визначених пунктом 19 Порядку, легкові автомобілі, що передаються для потреб військових формувань або закладів охорони здоров’я державної та комунальної форм власності або установ, уповноважених Міністерством охорони здоров’я на отримання лікарських засобів, медичних виробів, витратних матеріалів, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту та інших товарів, необхідних для належного забезпечення сфери охорони здоров’я в умовах воєнного стану, без обмеження об’єму двигуна таких автомобілів.

'''Увага!''' 03.04.2022 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]доповнено статтею 201-2, відповідно до якої продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі - караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Ті самі дії, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану - караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
|}
== Поняття благодійна діяльність ==
'''<big>Благодійна діяльність</big>''' - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#n6] . Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності
== Суб'єкти благодійної діяльності ==
Суб’єктами благодійної діяльності відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#n37] '''благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари'''.
Суб’єкти благодійної діяльності мають право здійснювати благодійні програми, спільну благодійну діяльність та інші види благодійної діяльності спільно з нерезидентами з урахуванням особливостей, визначених законами або міжнародними договорами України.
== Види благодійних організацій ==
Благодійні організації можуть бути створені відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закону України "Про благодійну діяльність та благодійній організації"] у вигляді :
* Благодійне товариство
''Благодійним товариством визнається благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту''
* Благодійна установа
''Благодійною установою визнається благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновник або засновники благодійної установи не беруть участі в управлінні благодійною установою. Благодійна установа діє на підставі установчого акта.''
* Благодійний фонд
''Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.''
== Види благодійної діяльності ==
* безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
* безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
* безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
* безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
* благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
* публічний збір благодійних пожертв;
* управління благодійними ендавментами;
* виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
* проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
== Сфера благодійної діяльності ==
* освіта;
* охорона здоров’я;
* екологія, охорона довкілля та захист тварин;
* запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
* соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
* культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
* наука і наукові дослідження;
* спорт і фізична культура;
* права людини і громадянина та основоположні свободи;
* розвиток територіальних громад;
* розвиток міжнародної співпраці України;
* стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
* сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
* сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
== Благодійна пожертва. Благодійний грант ==
'''<big>Благодійною пожертвою визнається</big>''' безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".
 
'''Благодійним грантом визнається''' цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.
Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.
 
* Благодійна пожертва, бенефіціаром якої є благодійна організація або інша юридична особа, може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб.
* Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов’язані з благодійником.
* Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.
* Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.
* Благодійники або їх правонаступники мають право у встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] порядку змінити бенефіціарів благодійної пожертви у разі порушення цілей, строків та порядку використання такої пожертви або її частини.
== Збір благодійних пожертв ==
Публічний збір благодійних пожертв - добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, у тому числі благодійного телекомунікаційного повідомлення, для досягнення цілей, визначених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text "Про благодійну діяльність та благодійні організації"].

'''''ЗАБОРОНЕНО публічний збір благодійних пожертв на цілі, що суперечать законам України або порушують права третіх осіб. Забороняється публічний збір благодійних пожертв у формі підакцизних товарів.'''''

'''''Публічний збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України.'''''

Публічний збір благодійних пожертв може здійснюватися (Постанова КМУ "Про затвердження Порядку здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України" від 30.06.2015р. №45)'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2015-%D0%BF#Text]''' :

особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації або на користь благодійної організації від власного імені (через благодійні організації);

-особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь Міноборони;

-уповноваженими посадовими особами Міноборони з використанням засобів масової інформації.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації, діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації. У довіреності повинні бути визначені, зокрема, цілі, місце і строк збору благодійних пожертв, порядок їх використання (здавання благодійній організації) та порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені, діють на підставі договору про благодійну діяльність, укладеного з такою благодійною організацією. У договорі повинні бути визначені, зокрема, цілі, місце і строк збору благодійних пожертв, порядок їх використання (здавання благодійній організації), порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації та відповідальність сторін у разі порушення умов договору або порядку використання пожертв. Збір вказаними особами благодійних пожертв готівкою здійснюється в опломбовані або опечатані благодійною організацією скриньки, яким присвоєні індивідуальні інвентарні (номенклатурні) номери.
[[ Категорія: Цивільне право‎]]
[[ Категорія: Інші питання цивільного права ]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Поновлення та вилучення будинкової книги

2025-01-30T08:05:03Z

Sheptak.Antonina:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]
* Постанова КМУ "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 7 лютого 2022 р. № 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF?find=1&text=%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA#w1_1]

= Поняття будинкової книги =

'''Будинкова (поквартирна) книга''' як поняття та документ зникла на законодавчому рівні з 2016 року. Тому законодавче визначення відсутнє на даний момент, але це зовсім не значить, що будинкова книга вже недійсна. Оформлена належним чином будинкова книга, яка ніде не архівується й у єдиному екземплярі зберігається у власника будинку, а також відповідно до будинокової книги можна отримати окремі довідки.

Будинкову книгу – можна назвати паспортом домоволодіння. Як документ вона має юридичну силу. Вона оформлювалась тільки для житлових приміщень, які перебувають у власності. По суті, це книга обліку осіб, які коли-небудь були зареєстровані за адресою знаходження нерухомості або ж знімалися з реєстраційного обліку.

На сьогодні законодавством чітко визначено перелік документів, необхідних для зняття/реєстрації місця проживання. '''''Домова книга для «виписки/ прописки» не потрібна'''''.

Записи щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не вносяться до будинкових книг у зв’язку з відсутністю правових підстав. Цю процедуру здійснює центр надання адміністративних послуг міської ради (ЦНАП), а також органи місцевого самоврядування.

Зареєструвати своє місце проживання, а також «виписати/прописати» інших осіб, на даний час можна зробити протягом одного відвідування відділу реєстрації місця проживання громадян за місцем реєстрації або онлайн не виходячи з дому на порталі Державних послуг «Дія».

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

'''Отже, домова книга – це документ, який створювався виключно для фіксації та обліку громадян зареєстрованих (прописаних) у конкретному приватному домоволодінні. Інших відомостей така книга не містить, іншого призначення, ніж зазначено, немає. Зазначена книга не є правовстановлюючим документом про право власності на нерухоме майно та не впливає на право наслідування.'''

Оформлення, реєстрація та видача оформлених та зареєстрованих будинкових книг віднесено до адміністративних послуг. Отже, із заявою необхідно звертатися через Центр надання адміністративних послуг.

Як правило будинкова книга оформляється та реєструється відділом з обліку комунального майна та житлової площі, у разі:

* введення в експлуатацію нового житлового будинку;
* заміни використаної, зіпсованої чи втраченої будинкової книги;
* зміни власника (ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо;
* виділу (поділу), об'єднання житлового будинку, квартири, житлового приміщення тощо

'''При необхідності за допомогою будинкової книги можна отримати наступну інформацію:'''

– для підтвердження актуальності виписки про зареєстрованих громадян із моменту спорудження будівлі до теперішнього часу;

– для довідки про склад сім’ї;

– відомості про площу квартири та інші характеристики;

– що підтверджують про власників даного домоволодіння та багато іншого.

= Процедура відновлення та вилучення будинкової книги =
'''Не дивлячись на те, що законодавчо поняття домової книги відсутнє нову будинкову книгу зареєструвати можна.'''
Якщо будинкова книга була зіпсована, втрачена або ж просто необхідно завести нову, цими питаннями займаються органи місцевого самоврядування (ОМС), або Бюро технічної інвентаризації (БТІ) в них, зазвичай ведеться спеціальна документація.

Вони їх шнурують, нумерують, проставляють власників, а далі людині вже треба прийти до ЦНАП, де працівники перенесуть актуальні дані з попередньої будинкової книги до нової. Відповідно стара книга буде анульована. Дана процедура є безоплатною.

'''Для відновлення будинкової книги потрібно:'''

Придбати будинкову книгу.

Для оформлення та реєстрації будинкової книги (заміни) власник (співвласники) будинку чи квартири подає заяву та пред’являє оригінали наступних документів:

— паспорт власника (співвласників) будинку, квартири, житлового приміщення або його частини;

— паспорт або свідоцтво про народження осіб, які мають реєстрацію місця проживання за зазначеною адресою;

— документи на право власності на будинок, квартиру, житлове приміщення;

— технічний паспорт на житловий будинок, квартиру, житлове приміщення.

Разом із заявою подається попередня будинкова книга у разі її заміни або виділу (поділу) житлового будинку, квартири, житлового приміщення. У разі відсутності оригіналів документів, заявник письмово підтверджує зазначену інформацію і несе за неї відповідальність.

Відповідальна особа:

— перевіряє достовірність наданих документів (інформації);

— оформляє та скріплює печаткою відділу будинкову книгу;

— присвоює будинковій книзі реєстраційний номер, вписує його на титульній сторінці будинкової книги та вносить до журналу реєстрації будинкових книг згідно з додатком до Порядку;

— вносить відомості про власника(-ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо та зареєстрованих осіб за даною адресою до будинкової книги;

— в разі заміни будинкової книги, на використаній будинковій книзі проставляє штамп «Погашено» та повертає її власнику для зберігання.

У разі виявлення неповної інформації або інформації, що не підтверджена відповідними документами, – заява повертається із письмовою відмовою.

Строки різняться в залежності від рішень органів місцевого самоврядування.

На даний час на рівні органів місцевого самоврядування прийняті окремі порядки перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення.

Проводиться '''вилучення будинкових книг та перенесення інформації''' про зареєстрованих осіб за відповідною адресою до адресної картки особи та картки реєстрації особи, порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення затверджується рішеннями виконавчих комітетів органу місцевого самоврядування (наприклад, Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 29.11.2018р. №351)

Передати будинкову книгу на зберігання до реєстраційного відділу мають право: власник (співвласник) житлового приміщення/будинку; зареєстрована у житловому приміщенні/будинку особа; спадкоємці ( у разі отримання довідки про реєстрацію померлої особи); уповноважена особа (при наявності документів); соціальний працівник (при наявності документів).

<nowiki> </nowiki>'''Для перенесення відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання до адресної картки особи та картки реєстрації особи про зареєстрованих осіб заявник подає:'''

- оригінал документа на право власності на об’єкт нерухомості (житловий будинок, квартиру, житлове приміщення, домоволодіння), ордер або його копію, рішення виконавчого комітету про виділення житла;

- оригінал технічного паспорта;

- оригінал свідоцтва про народження дитини, якщо вона не досягла 16-річного віку, з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання;

- оригінали паспортів усіх зареєстрованих осіб у житловому приміщенні / будинку, квартирі(з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання – за необхідності);

- будинкова книга, у разі відсутності інформації про зареєстрованих осіб у картотеці реєстраційного відділу;

- оригінал свідоцтва про шлюб (за необхідності); оригінал свідоцтва про смерть (за необхідності). За необхідності – інші документи.

Будинкові книги приватних домогосподарств вилучаються працівником реєстраційного відділу, про що складається відповідний акт прийому – передачі будинкової книги в 2-х примірниках. Один примірник передається особі, яка звернулася, другий - залишається на зберіганні в реєстраційному відділі управління забезпечення діяльності виконавчого комітету та міської ради разом з будинковою книгою. На вилучених будинкових книгах проставляється штамп «Анульовано» із зазначенням дати, підпису на ПІБ працівника.

'''Рішення органу місцевого самоврядування, щодо вилучення домових книг не є типовими, присутня практика оскарження даних рішень''' - [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80382689 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Поновлення та вилучення будинкової книги

2025-01-30T08:03:56Z

Sheptak.Antonina:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]
* Постанова КМУ "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад" від 7 лютого 2022 р. № 265

= Поняття будинкової книги =

'''Будинкова (поквартирна) книга''' як поняття та документ зникла на законодавчому рівні з 2016 року. Тому законодавче визначення відсутнє на даний момент, але це зовсім не значить, що будинкова книга вже недійсна. Оформлена належним чином будинкова книга, яка ніде не архівується й у єдиному екземплярі зберігається у власника будинку, а також відповідно до будинокової книги можна отримати окремі довідки.

Будинкову книгу – можна назвати паспортом домоволодіння. Як документ вона має юридичну силу. Вона оформлювалась тільки для житлових приміщень, які перебувають у власності. По суті, це книга обліку осіб, які коли-небудь були зареєстровані за адресою знаходження нерухомості або ж знімалися з реєстраційного обліку.

На сьогодні законодавством чітко визначено перелік документів, необхідних для зняття/реєстрації місця проживання. '''''Домова книга для «виписки/ прописки» не потрібна'''''.

Записи щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не вносяться до будинкових книг у зв’язку з відсутністю правових підстав. Цю процедуру здійснює центр надання адміністративних послуг міської ради (ЦНАП), а також органи місцевого самоврядування.

Зареєструвати своє місце проживання, а також «виписати/прописати» інших осіб, на даний час можна зробити протягом одного відвідування відділу реєстрації місця проживання громадян за місцем реєстрації або онлайн не виходячи з дому на порталі Державних послуг «Дія».

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

'''Отже, домова книга – це документ, який створювався виключно для фіксації та обліку громадян зареєстрованих (прописаних) у конкретному приватному домоволодінні. Інших відомостей така книга не містить, іншого призначення, ніж зазначено, немає. Зазначена книга не є правовстановлюючим документом про право власності на нерухоме майно та не впливає на право наслідування.'''

Оформлення, реєстрація та видача оформлених та зареєстрованих будинкових книг віднесено до адміністративних послуг. Отже, із заявою необхідно звертатися через Центр надання адміністративних послуг.

Як правило будинкова книга оформляється та реєструється відділом з обліку комунального майна та житлової площі, у разі:

* введення в експлуатацію нового житлового будинку;
* заміни використаної, зіпсованої чи втраченої будинкової книги;
* зміни власника (ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо;
* виділу (поділу), об'єднання житлового будинку, квартири, житлового приміщення тощо

'''При необхідності за допомогою будинкової книги можна отримати наступну інформацію:'''

– для підтвердження актуальності виписки про зареєстрованих громадян із моменту спорудження будівлі до теперішнього часу;

– для довідки про склад сім’ї;

– відомості про площу квартири та інші характеристики;

– що підтверджують про власників даного домоволодіння та багато іншого.

= Процедура відновлення та вилучення будинкової книги =
'''Не дивлячись на те, що законодавчо поняття домової книги відсутнє нову будинкову книгу зареєструвати можна.'''
Якщо будинкова книга була зіпсована, втрачена або ж просто необхідно завести нову, цими питаннями займаються органи місцевого самоврядування (ОМС), або Бюро технічної інвентаризації (БТІ) в них, зазвичай ведеться спеціальна документація.

Вони їх шнурують, нумерують, проставляють власників, а далі людині вже треба прийти до ЦНАП, де працівники перенесуть актуальні дані з попередньої будинкової книги до нової. Відповідно стара книга буде анульована. Дана процедура є безоплатною.

'''Для відновлення будинкової книги потрібно:'''

Придбати будинкову книгу.

Для оформлення та реєстрації будинкової книги (заміни) власник (співвласники) будинку чи квартири подає заяву та пред’являє оригінали наступних документів:

— паспорт власника (співвласників) будинку, квартири, житлового приміщення або його частини;

— паспорт або свідоцтво про народження осіб, які мають реєстрацію місця проживання за зазначеною адресою;

— документи на право власності на будинок, квартиру, житлове приміщення;

— технічний паспорт на житловий будинок, квартиру, житлове приміщення.

Разом із заявою подається попередня будинкова книга у разі її заміни або виділу (поділу) житлового будинку, квартири, житлового приміщення. У разі відсутності оригіналів документів, заявник письмово підтверджує зазначену інформацію і несе за неї відповідальність.

Відповідальна особа:

— перевіряє достовірність наданих документів (інформації);

— оформляє та скріплює печаткою відділу будинкову книгу;

— присвоює будинковій книзі реєстраційний номер, вписує його на титульній сторінці будинкової книги та вносить до журналу реєстрації будинкових книг згідно з додатком до Порядку;

— вносить відомості про власника(-ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо та зареєстрованих осіб за даною адресою до будинкової книги;

— в разі заміни будинкової книги, на використаній будинковій книзі проставляє штамп «Погашено» та повертає її власнику для зберігання.

У разі виявлення неповної інформації або інформації, що не підтверджена відповідними документами, – заява повертається із письмовою відмовою.

Строки різняться в залежності від рішень органів місцевого самоврядування.

На даний час на рівні органів місцевого самоврядування прийняті окремі порядки перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення.

Проводиться '''вилучення будинкових книг та перенесення інформації''' про зареєстрованих осіб за відповідною адресою до адресної картки особи та картки реєстрації особи, порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення затверджується рішеннями виконавчих комітетів органу місцевого самоврядування (наприклад, Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 29.11.2018р. №351)

Передати будинкову книгу на зберігання до реєстраційного відділу мають право: власник (співвласник) житлового приміщення/будинку; зареєстрована у житловому приміщенні/будинку особа; спадкоємці ( у разі отримання довідки про реєстрацію померлої особи); уповноважена особа (при наявності документів); соціальний працівник (при наявності документів).

<nowiki> </nowiki>'''Для перенесення відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання до адресної картки особи та картки реєстрації особи про зареєстрованих осіб заявник подає:'''

- оригінал документа на право власності на об’єкт нерухомості (житловий будинок, квартиру, житлове приміщення, домоволодіння), ордер або його копію, рішення виконавчого комітету про виділення житла;

- оригінал технічного паспорта;

- оригінал свідоцтва про народження дитини, якщо вона не досягла 16-річного віку, з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання;

- оригінали паспортів усіх зареєстрованих осіб у житловому приміщенні / будинку, квартирі(з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання – за необхідності);

- будинкова книга, у разі відсутності інформації про зареєстрованих осіб у картотеці реєстраційного відділу;

- оригінал свідоцтва про шлюб (за необхідності); оригінал свідоцтва про смерть (за необхідності). За необхідності – інші документи.

Будинкові книги приватних домогосподарств вилучаються працівником реєстраційного відділу, про що складається відповідний акт прийому – передачі будинкової книги в 2-х примірниках. Один примірник передається особі, яка звернулася, другий - залишається на зберіганні в реєстраційному відділі управління забезпечення діяльності виконавчого комітету та міської ради разом з будинковою книгою. На вилучених будинкових книгах проставляється штамп «Анульовано» із зазначенням дати, підпису на ПІБ працівника.

'''Рішення органу місцевого самоврядування, щодо вилучення домових книг не є типовими, присутня практика оскарження даних рішень''' - [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80382689 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Поновлення та вилучення будинкової книги

2025-01-29T15:30:13Z

Sheptak.Antonina:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

= Поняття будинкової книги =
'''Будинкова (поквартирна) книга''' як поняття та документ зникла на законодавчому рівні з 2016 року. Тому законодавче визначення відсутнє на даний момент, але зовсім не значить, що будинкова книга вже недійсна. Оформлена належним чином будинкова книга, яка ніде не архівується й у єдиному екземплярі зберігається у власника будинку, а також відповідно до будинокової книги можна отримати окремі довідки.

'''При необхідності за допомогою будинкової книги можна отримати наступну інформацію:'''

– для підтвердження актуальності виписки про зареєстрованих громадян із моменту спорудження будівлі до теперішнього часу;

– для довідки про склад сім’ї;

– відомості про площу квартири та інші характеристики;

– що підтверджують про власників даного домоволодіння та багато іншого.

В свою чергу записи щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не вносяться до будинкових книг у зв’язку з відсутністю правових підстав. Цю процедуру здійснює центр надання адміністративних послуг міської ради (ЦНАП), а також органи місцевого самоврядування.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

В пункті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанови 207] наведений перелік документів, що потрібні при реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, будинкових книги в цьому переліку не передбачено.

Більш детально інформацію про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання можна переглянути в статті [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Реєстрація органами місцевого самоврядування місця проживання та зняття з реєстрації фізичних осіб.]

= Процедура відновлення та вилучення будинкової книги =
'''Не дивлячись на те, що законодавчо поняття домової книги відсутнє нову будинкову книгу зареєструвати можна.''' Якщо будинкова книга була зіпсована, втрачена або ж просто необхідно завести нову, цими питаннями займаються органи місцевого самоврядування (ОМС), або Бюро технічної інвентаризації (БТІ) в них, зазвичай ведеться спеціальна документація.

Вони їх шнурують, нумерують, проставляють власників, а далі людині вже треба прийти до ЦНАП, де працівники перенесуть актуальні дані з попередньої будинкової книги до нової. Відповідно стара книга буде анульована. Дана процедура є безоплатною.

'''Для відновлення будинкової книги потрібно:'''

Придбати будинкову книгу.

Для оформлення та реєстрації будинкової книги (заміни) власник (співвласники) будинку чи квартири подає заяву та пред’являє оригінали наступних документів:

— паспорт власника (співвласників) будинку, квартири, житлового приміщення або його частини;

— паспорт або свідоцтво про народження осіб, які мають реєстрацію місця проживання за зазначеною адресою;

— документи на право власності на будинок, квартиру, житлове приміщення;

— технічний паспорт на житловий будинок, квартиру, житлове приміщення.

Разом із заявою подається попередня будинкова книга у разі її заміни або виділу (поділу) житлового будинку, квартири, житлового приміщення. У разі відсутності оригіналів документів, заявник письмово підтверджує зазначену інформацію і несе за неї відповідальність.

Відповідальна особа:

— перевіряє достовірність наданих документів (інформації);

— оформляє та скріплює печаткою відділу будинкову книгу;

— присвоює будинковій книзі реєстраційний номер, вписує його на титульній сторінці будинкової книги та вносить до журналу реєстрації будинкових книг згідно з додатком до Порядку;

— вносить відомості про власника(-ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо та зареєстрованих осіб за даною адресою до будинкової книги;

— в разі заміни будинкової книги, на використаній будинковій книзі проставляє штамп «Погашено» та повертає її власнику для зберігання.

У разі виявлення неповної інформації або інформації, що не підтверджена відповідними документами, – заява повертається із письмовою відмовою.

Строки різняться в залежності від рішень органів місцевого самоврядування.

На данний час на рівні органів місцевого самоврядування прийняті окремі порядки перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення.

Проводиться '''вилучення будинкових книг та перенесення інформації''' про зареєстрованих осіб за відповідною адресою до адресної картки особи та картки реєстрації особи, порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення затверджується рішеннями виконавчих комітетів органу місцевого самоврядування (наприклад, Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 29.11.2018р. №351)

Передати будинкову книгу на зберігання до реєстраційного відділу мають право: власник (співвласник) житлового приміщення/будинку; зареєстрована у житловому приміщенні/будинку особа; спадкоємці ( у разі отримання довідки про реєстрацію померлої особи); уповноважена особа (при наявності документів); соціальний працівник (при наявності документів).

<nowiki> </nowiki>'''Для перенесення відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання до адресної картки особи та картки реєстрації особипро зареєстрованих осіб заявник подає:'''

- оригінал документа на право власності на об’єкт нерухомості (житловий будинок, квартиру, житлове приміщення, домоволодіння), ордер або його копію, рішення виконавчого комітету про виділення житла;

- оригінал технічного паспорта;

- оригінал свідоцтва про народження дитини, якщо вона не досягла 16-річного віку, з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання;

- оригінали паспортів усіх зареєстрованих осіб у житловому приміщенні / будинку, квартирі(з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання – за необхідності);

- будинкова книга, у разі відсутності інформації про зареєстрованих осіб у картотеці реєстраційного відділу;

- оригінал свідоцтва про шлюб (за необхідності); оригінал свідоцтва про смерть (за необхідності). За необхідності – інші документи.

Будинкові книги приватних домогосподарств вилучаються працівником реєстраційного відділу, про що складається відповідний акт прийому – передачі будинкової книги в 2-х примірниках. Один примірник передається особі, яка звернулася, другий - залишається на зберіганні в реєстраційному відділі управління забезпечення діяльності виконавчого комітету та міської ради разом з будинковою книгою. На вилучених будинкових книгах проставляється штамп «Анульовано» із зазначенням дати, підпису на ПІБ працівника.

'''Рішення органу місцевого самоврядування, щодо вилучення домових книг не є типовими, присутня практика оскарження даних рішень''' - [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80382689 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Житлове право]]

Благодійна діяльність. Збір благодійних пожертв

2025-01-16T14:50:57Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Закон України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2015-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 року №451 "Про затвердження Порядку здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
05 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/202-2022-п#Text постанову Кабінетом Міністрів України № 202 "Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги",] відповідно до якої в умовах воєнного стану '''не поширюються''' встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб - резидентів і нерезидентів.

'''Увага!''' 03.04.2022 набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-20#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги"], яким [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]доповнено статтею 201-2, відповідно до якої продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі - караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі -

караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Ті самі дії, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану - караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
|}
== Поняття благодійна діяльність ==
'''<big>Благодійна діяльність</big>''' - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#n6] . Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності
== Суб'єкти благодійної діяльності ==
Суб’єктами благодійної діяльності відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#n37] '''благодійні організації, а також інші благодійники та бенефіціари'''.
Суб’єкти благодійної діяльності мають право здійснювати благодійні програми, спільну благодійну діяльність та інші види благодійної діяльності спільно з нерезидентами з урахуванням особливостей, визначених законами або міжнародними договорами України.
== Види благодійних організацій ==
Благодійні організації можуть бути створені відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text Закону України "Про благодійну діяльність та благодійній організації"] у вигляді :
* Благодійне товариство
''Благодійним товариством визнається благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту''
* Благодійна установа
''Благодійною установою визнається благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновник або засновники благодійної установи не беруть участі в управлінні благодійною установою. Благодійна установа діє на підставі установчого акта.''
* Благодійний фонд
''Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов’язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.''
== Види благодійної діяльності ==
* безоплатна передача у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;
* безоплатна передача бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;
* безоплатна передача бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
* безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;
* благодійна спільна діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
* публічний збір благодійних пожертв;
* управління благодійними ендавментами;
* виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
* проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
== Сфера благодійної діяльності ==
* освіта;
* охорона здоров’я;
* екологія, охорона довкілля та захист тварин;
* запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;
* опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;
* соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;
* культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;
* наука і наукові дослідження;
* спорт і фізична культура;
* права людини і громадянина та основоположні свободи;
* розвиток територіальних громад;
* розвиток міжнародної співпраці України;
* стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;
* сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;
* сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану.
== Благодійна пожертва. Благодійний грант ==
'''<big>Благодійною пожертвою визнається</big>''' безоплатна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".
 
'''Благодійним грантом визнається''' цільова допомога у формі валютних цінностей, яка має бути використана бенефіціаром протягом строку, визначеного благодійником.
Суми валютних цінностей благодійного гранту, цільове використання яких не відбулося протягом строку, визначеного благодійником, підлягають поверненню благодійнику як поворотна фінансова допомога.
До благодійних грантів застосовуються положення про благодійні пожертви, якщо інше не визначено законом.
 
* Благодійна пожертва, бенефіціаром якої є благодійна організація або інша юридична особа, може надаватися з однією чи кількома відкладальними або скасувальними обставинами, які не повинні суперечити законам України або порушувати права третіх осіб.
* Благодійна пожертва може надаватися бенефеціарам, визначеним на конкурсних засадах благодійником або уповноваженими ним особами. Умовами конкурсу можуть визначатися дії, які бенефіціар має виконати на користь третіх осіб, крім тих, які пов’язані з благодійником.
* Зміна цілей та порядку використання благодійної пожертви можлива за згодою благодійника або його правонаступників, а також на підставі рішення суду чи в інших випадках, визначених законом або правочином благодійника.
* Благодійник або уповноважені ним особи мають право здійснювати контроль за цільовим використанням благодійної пожертви, у тому числі на користь третіх осіб.
* Благодійники або їх правонаступники мають право у встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17 Законом України "Про благодійну діяльність та благодійні організації"] порядку змінити бенефіціарів благодійної пожертви у разі порушення цілей, строків та порядку використання такої пожертви або її частини.
== Збір благодійних пожертв ==
Публічний збір благодійних пожертв - добровільний збір цільової допомоги у формі коштів або майна серед невизначеного кола осіб, зокрема з використанням засобів електронного зв’язку або телекомунікації, у тому числі благодійного телекомунікаційного повідомлення, для досягнення цілей, визначених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5073-17#Text "Про благодійну діяльність та благодійні організації"].

'''''ЗАБОРОНЕНО публічний збір благодійних пожертв на цілі, що суперечать законам України або порушують права третіх осіб. Забороняється публічний збір благодійних пожертв у формі підакцизних товарів.'''''

'''''Публічний збір благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України.'''''

Публічний збір благодійних пожертв може здійснюватися (Постанова КМУ "Про затвердження Порядку здійснення публічного збору благодійних пожертв для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності та функціонування Збройних Сил України" від 30.06.2015р. №45)'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/451-2015-%D0%BF#Text]''' :

особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації або на користь благодійної організації від власного імені (через благодійні організації);

-особами, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені або на користь Міноборони;

-уповноваженими посадовими особами Міноборони з використанням засобів масової інформації.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв від імені благодійної організації, діють на підставі нотаріально посвідченої довіреності керівника благодійної організації. У довіреності повинні бути визначені, зокрема, цілі, місце і строк збору благодійних пожертв, порядок їх використання (здавання благодійній організації) та порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації.

Особи, які здійснюють публічний збір благодійних пожертв на користь благодійної організації від власного імені, діють на підставі договору про благодійну діяльність, укладеного з такою благодійною організацією. У договорі повинні бути визначені, зокрема, цілі, місце і строк збору благодійних пожертв, порядок їх використання (здавання благодійній організації), порядок загального доступу до фінансових звітів благодійної організації та відповідальність сторін у разі порушення умов договору або порядку використання пожертв. Збір вказаними особами благодійних пожертв готівкою здійснюється в опломбовані або опечатані благодійною організацією скриньки, яким присвоєні індивідуальні інвентарні (номенклатурні) номери.
[[ Категорія: Цивільне право‎]]
[[ Категорія: Інші питання цивільного права ]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2024-12-18T13:00:21Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#n22 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Загальна інформація ==
Учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі – '''Положення''') ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 частина п'ята статті 336 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Відеоконференція''' – телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі (підпункт 5-1 пункту 5 Положення [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21?find=1&text=%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5+%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97+#n23]).

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження (в тому числі й потерпілого) в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.

Дистанційне судове провадження може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
== Порядок участі учасника кримінального провадження в судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Учасник кримінального провадження ( в тому числі й потерпілий) подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 частина четверта статті 336 Кримінального процесуального кодексу України]).

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21?find=1&text=%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5+%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F+%D1%83+%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%96+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97+#n70 Положення]).

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.

У разі технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку в учасника кримінального провадження, участь якого є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд.

Якщо технічна неможливість участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку мають ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд своєю вмотивованою ухвалою може позбавити учасника кримінального провадження права участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у цьому кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2880 частина шоста статті 336 Кримінального процесуального кодексу України]).

Суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в порядку. '''Допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом.''' '''У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів .'''

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити вище зазначенні дії. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням із судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення (частина восьма статті 336 Кримінального процесуального кодексу України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86#n2880]

За заявою учасника справи та після сплати відповідного судового збору такий учасник може отримати копію технічного запису судового засідання на власний вибір шляхом:

1) отримання засобами підсистеми відеоконференцзв’язку доступу до технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті користувача;

2) отримання запису на оптичному диску у виді файлу.

У разі сплати судового збору безпосередньо в Електронному кабінеті учаснику справи автоматично надається доступ для скачування технічного запису судового засідання в Електронному кабінеті. При цьому до АСДС автоматично надсилаються відповідне повідомлення про видачу копії технічного запису судового засідання та квитанція про сплату судового збору (пункт 56 Положення).

=== Корисні посилання: ===
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]
== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]
== Див. також ==
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Державне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2024-12-18T12:25:06Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/823-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2005 року № 823 "Про затвердження Порядку надання одноразової допомоги дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування зможуть виїхати закордон із супроводжуючими за '''спрощеною процедурою''' під час воєнного стану.

Зокрема, спрощено порядок для:

- дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18 років, та перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, які не досягли 18 років, не мають статусу дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування,

- дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, які не досягли 18-річного віку.

''Для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають цілодобово в закладах різних типів, передбачена можливість виїзду за кордон під час надзвичайного або воєнного стану за наявності лише двох документів:''

1. Паспорт громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта) або документів, що містять відомості про особу, визнаних Держприкордонслужбою;

2. Наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи.

''Для дітей, які не мають статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, але перебувають цілодобово в закладах різних типів, форм власності та підпорядкування, а також для дітей, влаштованих до сімей патронатних вихователів, також потрібні лише два документи для перетину кордону під час надзвичайного або воєнного стану:''

1. Паспорт громадянина України або свідоцтво про народження дитини (за відсутності паспорта), або документи, що містять відомості про особу, визнані Держприкордонслужбою;

2. Один з наступних документів:

- наказ директора закладу (або особи, яка його заміщує), де проживала дитина, про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації про виїзд дітей за межі України,

- рішення органу опіки та піклування чи військової адміністрації або наказ служби у справах дітей про влаштування дитини до сім‘ї патронатного вихователя.

Такі діти можуть виїжджати за кордон у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу (особи, яка його заміщує), або органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми.

При цьому супроводжуючі особи зобов’язані протягом одного робочого дня поставити дітей на консульський облік у консульській установі України в країні перебування.

Консульська установа протягом одного робочого дня зобов’язана через МЗС поінформувати Нацсоцслужбу про постановку дітей на консульській облік.

Відповідні зміни Кабінет Міністрів України затвердив постановою від 28.02.2022 № 166 "Про внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України".

Сторінка Міністерства соціальної політики України в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua
|}
== Поняття «дитина-сирота» та «дитина, позбавлена батьківського піклування» ==
Юридичне визначення соціальних категорій дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено '''статтею 1''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закону України "Про охорону дитинства"]:

'''''Дитина-сирота''''' - дитина, в якої померли чи загинули батьки.

'''''Діти, позбавлені батьківського піклування''''', - діти, які залишилися без піклування батьків у зв’язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов’язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки, а також діти, розлучені із сім’єю, підкинуті діти, діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовились батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов’язків з причин, які неможливо з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та безпритульні діти.
== Державні соціальні стандарти та нормативи ==
Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку (частина 2 статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"].

Державні соціальні стандарти та нормативи встановлюються щодо:
* мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; 
* житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловому Кодексі Української РСР] нормативи; 
* житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла, відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками нижчими за встановлені житлові нормативи; 
* мінімального стандарту щодо гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а разі неможливості надання такого робочого місця – встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 
* мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, чи навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку; 
* мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови їх навчання у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або закінчення відповідних навчальних закладів; 
* мінімального стандарту медичного обслуговування; 
* мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами та журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування; 
* мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; 
* мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів та прийомних батьків. 
Кабінет України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
== Матеріальне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування ==
Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей (стаття 52 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Статтею 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15/paran100#n100 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання '''до 23 років''' або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України, а також виплачується '''100 відсотків заробітної плати''', яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, '''до завершення навчання виплачується щорічна допомога''' для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги '''здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року''' за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах.

При наданні особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, академічної відпустки за медичним висновком за ними зберігається на весь період академічної відпустки повне державне забезпечення та виплачується стипендія. Навчальний заклад сприяє організації їх лікування.

Випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також '''''одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку'''''. Нормативи забезпечення одягом і взуттям затверджуються Кабінетом Міністрів України. За бажанням випускників навчальних закладів їм може бути видана грошова компенсація в розмірі, необхідному для придбання одягу і взуття.

У разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім'ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім'ї. Жиле приміщення, яке зберігається за дітьми, може бути передано в оренду іншим громадянам на строк до повернення дітей із зазначених закладів, від опікунів чи піклувальників, з прийомної сім'ї чи дитячого будинку сімейного типу. Порядок збереження і передачі в оренду жилого приміщення та іншого майна дитини затверджується Кабінетом Міністрів України.
== Досудовий та судовий порядки вирішення спорів ==
Вирішення спорів у досудовому порядку можливе у випадку звернення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування до навчального або виховного закладу, на утриманні якого перебуває останній.

Якщо відповідь є негативною і не вирішує спірне питання або навчальний або виховний заклад на утриманні якого перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування не виконує своїх обов’язків щодо утримання таких дітей дане питання може вирішуватись в судовому порядку.
== Судова практика щодо спорів ==
Одним із найбільш розповсюджених спорів щодо порушеного права дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування є виплата не в повному розмірі одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів, яка становить не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлюються незалежно від того, де така дитина перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Пунктом 2 прикінцевих положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону] передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Законом,] діють в частині, що не суперечить цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону]. Вказаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон] набрав чинності 02.02.2005 року.

Розмір одноразової грошової допомоги, який підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, на забезпеченні якого перебували, зокрема, діти, позбавлені батьківського піклування, та визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Законом України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»], не узгоджуються з розміром такої одноразової грошової допомоги, який визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226].

При таких обставинах, виходячи з загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, до спірним правовідносин застосуванню підлягають норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]», а не постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/226-94-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 року № 226,] яка має діяти в частині, що не суперечить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#Text Закону.]

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 п. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини] в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так, при розгляді справи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 Кечко проти України (заява №63134/00)] Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, зупиняти чи закінчувати виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення), отже органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Діти-сироти]]
[[Категорія: Діти, позбавлені батьківського піклування]]

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2024-11-18T14:23:32Z

Sheptak.Antonina: відкореговано посилання на нормативноправові акти та шрифт заголовків

== '''ЗМІСТ''' ==
1.Нормативна база

2.Переведення здобувачів вищої освіти

3.Поновлення на навчання

4.Підстава переведення здобувачів вищої освіти та поновлення до складу здобувачів вищої освіти

5.Джерела фінансування у разі переведення здобувачів вищої освіти та поновлення на навчання

6.Строки розгляду питання щодо поновлення на навчання

7.Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад

8.Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад

=== '''1.Нормативна база''' ===
* Конституція України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text]
* Закону України «Про вищу освіту»[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747]
* Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 1996 року № 134 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки(Чинний з 01.06.2024 р.)[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0509-24#Text]

=== '''2.Переведення здобувачів вищої освіти''' ===
Здобувачі вищої освіти на підставі особистої заяви можуть бути переведені:

з однієї освітньої програми на іншу;

з однієї форми здобуття вищої освіти на іншу;

з одного джерела фінансування на інше;

з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення.

Переведення здобувачів вищої освіти (далі - переведення) здійснюється на освітні програми такого самого рівня вищої освіти, на такий самий або нижчий рік навчання з урахуванням вимог до вступників на відповідну освітню програму та аналізу результатів навчання, здобутих особою протягом попередніх періодів навчання, стосовно її здатності успішно виконати зазначену у заяві про переведення освітню програму. Особі може бути відмовлено в переведенні, якщо встановлена негативна оцінка її здатності успішно виконати відповідну освітню програму. Оцінювання здійснюється в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.

'''При переведенні обов’язковим є виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання особи за відповідним освітнім рівнем або в один із наступних років, але не пізніше року подання особою заяви про переведення.'''

'''Обов’язковими умовами переведення є:'''

попереднє або в строк до шести місяців після переведення виконання незарахованих освітніх компонентів навчального плану попередніх періодів навчання (при цьому обсяг незарахованих освітніх компонентів на день допуску до занять не може перевищувати 20 кредитів ЄКТС (Кредит ЄКТС – це одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання, далі ЄКТС));

включення до індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти визначених освітньою програмою закладу вищої освіти для попередніх періодів навчання обов’язкових освітніх компонентів та/або передбаченого нею обсягу вибіркових освітніх компонентів (за необхідності);

проходження передбачених законодавством етапів атестації здобувачів вищої освіти (за необхідності).

При переведенні здобувачів вищої освіти зарахування обов’язкових освітніх компонентів або їх складників здійснюється в порядку, визначеному закладом вищої освіти, за умови, що під час попередніх періодів навчання особа здобула передбачені освітньою програмою або аналогічні результати навчання. Як вибіркові за заявою здобувача вищої освіти зараховуються, зокрема, освітні компоненти попередніх періодів навчання, що не можуть бути зараховані як обов’язкові.

'''Переведення здобувачів вищої освіти з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення''' здійснюється в лютому та липні.

'''Переведення здобувачів вищої освіти з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення менше, ніж за шість місяців до розрахункового строку завершення навчання не допускається, крім передбачених законодавством випадків.'''

Здобувач вищої освіти, який бажає перевестись із збереженням місця державного замовлення до іншого закладу вищої освіти, подає у період з 01 січня по 10 лютого (включно) або з 01 червня по 10 липня (включно) на ім’я керівника закладу вищої освіти за місцем навчання заяву (у паперовій або електронній формі) про переведення з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення та отримання академічної довідки. Одержавши згоду, здобувач вищої освіти звертається з відповідною заявою до керівника закладу вищої освіти, до якого він бажає перевестись, та додає академічну довідку.

=== '''3.Поновлення на навчання''' ===
Обов»язкові умови поновлення на навчання:

виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму згідно з пунктом 3 розділу 3 "Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0509-24#Text];

позитивної оцінки результатів навчання, здобутих особою протягом попередніх періодів навчання, здатності особи успішно виконати відповідну освітню програму. Особі може бути відмовлено в поновленні на навчання, якщо встановлена негативна оцінка її здатності успішно виконати відповідну освітню програму. Оцінювання здійснюється в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти;

визнання результатів попередніх періодів навчання здійснюється відповідно до пункту 4 розділу 3 "Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0509-24#Text];

погодження з органами самоврядування, первинною профспілковою організацією (для осіб, які є членами відповідної профспілки) в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.

Поновлення на навчання за освітньою програмою зі спеціальності, необхідної для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, здійснюється, якщо особа до відрахування навчалась за такою самою спеціальністю.

'''Поновлення на навчання на перший рік навчання на основі повної загальної (профільної) середньої освіти забороняється.''' Поновлення на навчання на другий рік навчання на основі повної загальної (профільної) середньої освіти осіб, відрахованих з першого року навчання, можливе за умови повного виконання ними вимог навчального плану першого року навчання відповідної освітньої програми у встановлений закладом вищої освіти строк.

Поновлення на навчання може здійснюватися на освітні програми того самого рівня вищої освіти на такий самий або нижчий рік навчання, або на освітні програми нижчого рівня вищої освіти чи освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти, на таку саму або іншу форму здобуття освіти. Поновлення на освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до положення про відрахування, переривання навчання поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах фахової передвищої освіти, а також порядку надання їм академічної відпустки.

При поновленні на навчання на освітню програму з іншої спеціальності до того самого або іншого закладу вищої освіти, а також при поновленні з іноземного закладу вищої освіти незалежно від спеціальності, обов’язковим є виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання контингенту здобувачів освіти за відповідним рівнем освіти, до якого приєднується особа, або в один із наступних років, але не пізніше року подання особою заяви про поновлення.

Особи, які здобували вищу освіту за державним (регіональним) замовленням, і які після наданої їм в установленому порядку академічної відпустки з причин, зазначених в підпунктах 1 та 3 пункту 2 розділу V Положення ро порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0509-24#Text], а також особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей», після їх звільнення поновлюються на навчання у тому самому закладі вищої освіти на освітні програми з тієї ж спеціальності на місця державного (регіонального) замовлення.

Наказ про поновлення на навчання видається після укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, а також договору про навчання між закладом вищої освіти з фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу (у випадку поновлення на навчання за кошти такої особи).

=== '''4.Підстава переведення здобувачів вищої освіти та поновлення до складу здобувачів вищої освіти .''' ===
''Поновлення на навчання'', переведення, допуск до продовження навчання здійснюються на підставі наказу керівника закладу вищої освіти. Відповідні відомості в строки та у порядку, визначеному законодавством, вноситься закладом вищої освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

''Переведення'' в межах закладу вищої освіти з однієї освітньої програми на іншу або з однієї форми здобуття вищої освіти на іншу, або з одного джерела фінансування на інше здійснюється наказом керівника закладу вищої освіти.

Наказ про переведення здобувача вищої освіти на іншу освітню програму та/або форму здобуття освіти, та/або джерело фінансування, видається після укладання відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747] договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, а також договору про навчання між закладом вищої освіти з фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу (у випадку переведення на навчання за кошти такої особи).

Здобувач вищої освіти, якого переведено на іншу освітню програму або форму здобуття вищої освіти, після виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму на місця державного (регіонального) замовлення та умов переведення, може бути переведений на конкурсних засадах на вакантне місце державного (регіонального) замовлення в порядку, встановленому законодавством та закладом вищої освіти. Переведення здобувачів вищої освіти з місць, які фінансуються за кошти фізичних або юридичних осіб, на місця державного (регіонального) замовлення здійснюється за погодженням з органом студентського самоврядування, первинною профспілковою організацією (для осіб, які є членами відповідної профспілки) у встановленому законодавством порядку.

''Переведення'' в заклад вищої освіти відмінний від того в якому навчаєть здобувач вищої освіти:

У випадку прийняття позитивного рішення щодо переведення у заклад освіти відмінним від закладу в якому навчається здобувач вищої освіти та після виконання останнім умов переведення керівник закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти, видає наказ, згідно з яким здобувач допускається до занять, а до закладу вищої освіти, в якому він навчався раніше, впродовж семи робочих днів направляє запит щодо одержання/передачі його особової справи.

Керівник закладу вищої освіти за місцем навчання здобувача вищої освіти, отримавши запит від закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, на надсилання особової справи, впродовж семи робочих днів видає наказ про відрахування здобувача вищої освіти у зв’язку з його переведенням до іншого закладу вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, і впродовж десяти робочих днів після видання наказу про відрахування передає або надсилає особову справу.

Керівник закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, після одержання особової справи та укладання договору про навчання відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747] впродовж семи робочих днів видає наказ про переведення.

=== '''5.Джерела фінансування у разі переведення здобувачів вищої освіти та поновлення на навчання.''' ===
'''''- у разі поновлення на навчання'''''

Особи, відраховані до завершення навчання за певною освітньою програмою, можуть бути '''поновлені на навчання''' на місця за кошти фізичних (юридичних) осіб на підставі особистої заяви, поданої до закладу вищої освіти.

Особу може бути '''поновлено на навчання''' незалежно від причин відрахування, тривалості перерви в навчанні, форми здобуття вищої освіти, освітньої програми, джерела фінансування, форми власності та сфери управління закладу вищої освіти за умов .

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за їх заявою '''поновлюються на навчання''' на освітні програми з тієї самої спеціальності на місця державного (регіонального) замовлення незалежно від джерела фінансування їх навчання протягом попередніх періодів (до відрахування), крім передбачених законодавством випадків.

При реорганізації або ліквідації закладу вищої освіти '''поновлення осіб''', які навчались на місцях державного (регіонального) замовлення, здійснюється із збереженням джерела фінансування.

Обов’язок стосовно вирішення всіх питань продовження та завершення навчання здобувачами вищої освіти покладається на засновника (засновників) такого закладу вищої освіти.

'''''- у разі переведення здобувачів вищої освіти.'''''

Здобувачі вищої освіти, які навчаються за кошти фізичних (юридичних) осіб, переводяться за згодою особи, яка взяла на себе такі фінансові зобов’язання, з внесенням відповідних змін до договору про навчання між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, укладеному відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту».[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747]

Переведення на нижчий рік навчання здійснюється на місця за кошти фізичних (юридичних) осіб.

=== '''6.Строки розгляду питання щодо поновлення на навчання''' ===
Заява про поновлення на навчання розглядається закладом вищої освіти протягом п’яти робочих днів, після чого заявник повинен бути письмово поінформований (у тому числі засобами електронного поштового зв’язку) про строки, порядок і умови поновлення на навчання або про причину відмови.

Протягом п’яти робочих днів заява про переведення має бути розглянута у закладі освіти, до якого бажає перевестись здобувач вищої освіти, а заявник повідомлений про умови переведення або причину відмови.

=== '''7.Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад''' ===
Відповідно до статті 77 Закону України «Про вищу освіту» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747] державний нагляд (контроль) за дотриманням закладами вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

Рішення закладу вищої освіти щодо відрахування, поновлення або переведення здобувача освіти можна оскаржити подавши відповідну заяву/позовну заяву до:

- Міністерства освіти і науки України;

- Державної служби якості освіти України;

- суду.

=== '''8.Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад''' ===
Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Переведення та поновлення студентів закладів вищої освіти

2024-11-18T14:12:40Z

Sheptak.Antonina:

'''ЗМІСТ'''

1.Нормативна база

2.Переведення здобувачів вищої освіти

3.Поновлення на навчання

4.Підстава переведення здобувачів вищої освіти та поновлення до складу здобувачів вищої освіти

5.Джерела фінансування у разі переведення здобувачів вищої освіти та поновлення на навчання

6.Строки розгляду питання щодо поновлення на навчання

7.Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад

8.Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад

'''1.Нормативна база'''

* Конституція України
* Закону України «Про вищу освіту»
* Наказ Міністерства освіти і науки України від 07 лютого 1996 року № 134 «Про затвердження Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки(Чинний з 01.06.2024 р.)

'''2.Переведення здобувачів вищої освіти'''

Здобувачі вищої освіти на підставі особистої заяви можуть бути переведені:

з однієї освітньої програми на іншу;

з однієї форми здобуття вищої освіти на іншу;

з одного джерела фінансування на інше;

з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення.

Переведення здобувачів вищої освіти (далі - переведення) здійснюється на освітні програми такого самого рівня вищої освіти, на такий самий або нижчий рік навчання з урахуванням вимог до вступників на відповідну освітню програму та аналізу результатів навчання, здобутих особою протягом попередніх періодів навчання, стосовно її здатності успішно виконати зазначену у заяві про переведення освітню програму. Особі може бути відмовлено в переведенні, якщо встановлена негативна оцінка її здатності успішно виконати відповідну освітню програму. Оцінювання здійснюється в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.

'''При переведенні обов’язковим є виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання особи за відповідним освітнім рівнем або в один із наступних років, але не пізніше року подання особою заяви про переведення.'''

'''Обов’язковими умовами переведення є:'''

попереднє або в строк до шести місяців після переведення виконання незарахованих освітніх компонентів навчального плану попередніх періодів навчання (при цьому обсяг незарахованих освітніх компонентів на день допуску до занять не може перевищувати 20 кредитів ЄКТС (Кредит ЄКТС – це одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання, далі ЄКТС));

включення до індивідуального навчального плану здобувача вищої освіти визначених освітньою програмою закладу вищої освіти для попередніх періодів навчання обов’язкових освітніх компонентів та/або передбаченого нею обсягу вибіркових освітніх компонентів (за необхідності);

проходження передбачених законодавством етапів атестації здобувачів вищої освіти (за необхідності).

При переведенні здобувачів вищої освіти зарахування обов’язкових освітніх компонентів або їх складників здійснюється в порядку, визначеному закладом вищої освіти, за умови, що під час попередніх періодів навчання особа здобула передбачені освітньою програмою або аналогічні результати навчання. Як вибіркові за заявою здобувача вищої освіти зараховуються, зокрема, освітні компоненти попередніх періодів навчання, що не можуть бути зараховані як обов’язкові.

'''Переведення здобувачів вищої освіти з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення''' здійснюється в лютому та липні.

'''Переведення здобувачів вищої освіти з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення менше, ніж за шість місяців до розрахункового строку завершення навчання не допускається, крім передбачених законодавством випадків.'''

Здобувач вищої освіти, який бажає перевестись із збереженням місця державного замовлення до іншого закладу вищої освіти, подає у період з 01 січня по 10 лютого (включно) або з 01 червня по 10 липня (включно) на ім’я керівника закладу вищої освіти за місцем навчання заяву (у паперовій або електронній формі) про переведення з одного закладу вищої освіти до іншого із збереженням місця державного замовлення та отримання академічної довідки. Одержавши згоду, здобувач вищої освіти звертається з відповідною заявою до керівника закладу вищої освіти, до якого він бажає перевестись, та додає академічну довідку.

'''3.Поновлення на навчання'''

Обов»язкові умови поновлення на навчання:

виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму згідно з пунктом 3 розділу 3 "Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки"[1];

позитивної оцінки результатів навчання, здобутих особою протягом попередніх періодів навчання, здатності особи успішно виконати відповідну освітню програму. Особі може бути відмовлено в поновленні на навчання, якщо встановлена негативна оцінка її здатності успішно виконати відповідну освітню програму. Оцінювання здійснюється в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти;

визнання результатів попередніх періодів навчання здійснюється відповідно до пункту 4 розділу 3 "Положення про порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, та надання їм академічної відпустки" [2];

погодження з органами самоврядування, первинною профспілковою організацією (для осіб, які є членами відповідної профспілки) в порядку, передбаченому положенням про організацію освітнього процесу в закладі вищої освіти.

Поновлення на навчання за освітньою програмою зі спеціальності, необхідної для доступу до професій, для яких запроваджене додаткове регулювання, здійснюється, якщо особа до відрахування навчалась за такою самою спеціальністю.

'''Поновлення на навчання на перший рік навчання на основі повної загальної (профільної) середньої освіти забороняється.''' Поновлення на навчання на другий рік навчання на основі повної загальної (профільної) середньої освіти осіб, відрахованих з першого року навчання, можливе за умови повного виконання ними вимог навчального плану першого року навчання відповідної освітньої програми у встановлений закладом вищої освіти строк.

Поновлення на навчання може здійснюватися на освітні програми того самого рівня вищої освіти на такий самий або нижчий рік навчання, або на освітні програми нижчого рівня вищої освіти чи освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти, на таку саму або іншу форму здобуття освіти. Поновлення на освітньо-професійні програми фахової передвищої освіти здійснюється відповідно до положення про відрахування, переривання навчання поновлення і переведення осіб, які навчаються у закладах фахової передвищої освіти, а також порядку надання їм академічної відпустки.

При поновленні на навчання на освітню програму з іншої спеціальності до того самого або іншого закладу вищої освіти, а також при поновленні з іноземного закладу вищої освіти незалежно від спеціальності, обов’язковим є виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму, встановлених в рік початку навчання контингенту здобувачів освіти за відповідним рівнем освіти, до якого приєднується особа, або в один із наступних років, але не пізніше року подання особою заяви про поновлення.

Особи, які здобували вищу освіту за державним (регіональним) замовленням, і які після наданої їм в установленому порядку академічної відпустки з причин, зазначених в підпунктах 1 та 3 пункту 2 розділу V Положення [3], а також особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей», після їх звільнення поновлюються на навчання у тому самому закладі вищої освіти на освітні програми з тієї ж спеціальності на місця державного (регіонального) замовлення.

Наказ про поновлення на навчання видається після укладання договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, а також договору про навчання між закладом вищої освіти з фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу (у випадку поновлення на навчання за кошти такої особи).

'''4.Підстава переведення здобувачів вищої освіти та поновлення до складу здобувачів вищої освіти .'''

''Поновлення на навчання'', переведення, допуск до продовження навчання здійснюються на підставі наказу керівника закладу вищої освіти. Відповідні відомості в строки та у порядку, визначеному законодавством, вноситься закладом вищої освіти до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

''Переведення'' в межах закладу вищої освіти з однієї освітньої програми на іншу або з однієї форми здобуття вищої освіти на іншу, або з одного джерела фінансування на інше здійснюється наказом керівника закладу вищої освіти.

Наказ про переведення здобувача вищої освіти на іншу освітню програму та/або форму здобуття освіти, та/або джерело фінансування, видається після укладання відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» [4] договору про навчання між закладом вищої освіти та вступником, а також договору про навчання між закладом вищої освіти з фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу (у випадку переведення на навчання за кошти такої особи).

Здобувач вищої освіти, якого переведено на іншу освітню програму або форму здобуття вищої освіти, після виконання вимог до вступників на відповідну освітню програму на місця державного (регіонального) замовлення та умов переведення, може бути переведений на конкурсних засадах на вакантне місце державного (регіонального) замовлення в порядку, встановленому законодавством та закладом вищої освіти. Переведення здобувачів вищої освіти з місць, які фінансуються за кошти фізичних або юридичних осіб, на місця державного (регіонального) замовлення здійснюється за погодженням з органом студентського самоврядування, первинною профспілковою організацією (для осіб, які є членами відповідної профспілки) у встановленому законодавством порядку.

''Переведення'' в заклад вищої освіти відмінний від того в якому навчаєть здобувач вищої освіти:

У випадку прийняття позитивного рішення щодо переведення у заклад освіти відмінним від закладу в якому навчається здобувач вищої освіти та після виконання останнім умов переведення керівник закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти, видає наказ, згідно з яким здобувач допускається до занять, а до закладу вищої освіти, в якому він навчався раніше, впродовж семи робочих днів направляє запит щодо одержання/передачі його особової справи.

Керівник закладу вищої освіти за місцем навчання здобувача вищої освіти, отримавши запит від закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, на надсилання особової справи, впродовж семи робочих днів видає наказ про відрахування здобувача вищої освіти у зв’язку з його переведенням до іншого закладу вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, і впродовж десяти робочих днів після видання наказу про відрахування передає або надсилає особову справу.

Керівник закладу вищої освіти, до якого переводиться здобувач вищої освіти із збереженням місця державного замовлення, після одержання особової справи та укладання договору про навчання відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту» впродовж семи робочих днів видає наказ про переведення.

'''5.Джерела фінансування у разі переведення здобувачів вищої освіти та поновлення на навчання.'''

'''''- у разі поновлення на навчання'''''

Особи, відраховані до завершення навчання за певною освітньою програмою, можуть бути '''поновлені на навчання''' на місця за кошти фізичних (юридичних) осіб на підставі особистої заяви, поданої до закладу вищої освіти.

Особу може бути '''поновлено на навчання''' незалежно від причин відрахування, тривалості перерви в навчанні, форми здобуття вищої освіти, освітньої програми, джерела фінансування, форми власності та сфери управління закладу вищої освіти за умов .

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни за їх заявою '''поновлюються на навчання''' на освітні програми з тієї самої спеціальності на місця державного (регіонального) замовлення незалежно від джерела фінансування їх навчання протягом попередніх періодів (до відрахування), крім передбачених законодавством випадків.

При реорганізації або ліквідації закладу вищої освіти '''поновлення осіб''', які навчались на місцях державного (регіонального) замовлення, здійснюється із збереженням джерела фінансування.

Обов’язок стосовно вирішення всіх питань продовження та завершення навчання здобувачами вищої освіти покладається на засновника (засновників) такого закладу вищої освіти.

'''''- у разі переведення здобувачів вищої освіти.'''''

Здобувачі вищої освіти, які навчаються за кошти фізичних (юридичних) осіб, переводяться за згодою особи, яка взяла на себе такі фінансові зобов’язання, з внесенням відповідних змін до договору про навчання між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, укладеному відповідно до частини шістнадцятої статті 44 Закону України «Про вищу освіту».[5]

Переведення на нижчий рік навчання здійснюється на місця за кошти фізичних (юридичних) осіб.

'''6.Строки розгляду питання щодо поновлення на навчання'''

Заява про поновлення на навчання розглядається закладом вищої освіти протягом п’яти робочих днів, після чого заявник повинен бути письмово поінформований (у тому числі засобами електронного поштового зв’язку) про строки, порядок і умови поновлення на навчання або про причину відмови.

Протягом п’яти робочих днів заява про переведення має бути розглянута у закладі освіти, до якого бажає перевестись здобувач вищої освіти, а заявник повідомлений про умови переведення або причину відмови.

'''7.Позасудовий порядок вирішення спорів щодо переведення або поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад'''

Відповідно до статті 77 Закону України «Про вищу освіту» державний нагляд (контроль) за дотриманням закладами вищої освіти незалежно від форми власності та підпорядкування законодавства у сфері освіти і науки та стандартів освітньої діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів.

Рішення закладу вищої освіти щодо відрахування, поновлення або переведення здобувача освіти можна оскаржити подавши відповідну заяву/позовну заяву до:

- Міністерства освіти і науки України;

- Державної служби якості освіти України;

- суду.

'''8.Судовий порядок розгляду спорів щодо переведення та поновлення здобувачів вищої освіти у навчальний заклад'''

Якщо отримано відмову у поновленні, переведенні можна оскаржити дане рішення в місцевому суді, де відповідачем буде вищий навчальний заклад.

[[Категорія:Право на освіту]]

Участь потерпілого у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів

2024-10-18T13:30:53Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1514 Закон України «Про судоустрій і статус суддів]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв’язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196 (далі – Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text Інструкція про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 15 листопада 2012 року № 155 (далі - Інструкція)]
== Загальна інформація ==
'''Відеоконференція''' – це телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією у реальному масштабі часу з урахуванням керуючих даних ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0155750-12#Text пункт 2.1. розділу ІІ Інструкції]).

Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі:

1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження (в тому числі й потерпілого) в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин;

2) необхідності забезпечення безпеки осіб;

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження;

4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку. Учасникам кримінального провадження має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового провадження, ставити запитання і отримувати відповіді, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов’язки, передбачені цим Кодексом.Учасники судового процесу (кримінального провадження) на підставі рішення суду беруть участь у процесуальній дії в режимі відеоконференції у порядку, встановленому процесуальним законодавством.

На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"], відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text пункту 10 частини першої статті 152, частини п’ятої статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], та затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0196750-20#Text Порядоку], є можливість брати участь у судових засіданнях у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
== Порядок участі учасника кримінального провадження в судовому засіданні в режимі відеоконференції ==
Учасник кримінального провадження ( в тому числі й потерпілий) подає клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія клопотання в той самий строк надсилається іншим учасникам кримінального провадження.

Учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Ризики технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку тощо несе учасник кримінального провадження, який подав відповідне клопотання.

У разі технічної неможливості участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку в учасника кримінального провадження, участь якого є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд.

Якщо технічна неможливість участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, переривання зв’язку мають ознаки зловживання правом з метою затягування судового розгляду, суд своєю вмотивованою ухвалою може позбавити учасника кримінального провадження права участі в відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у цьому кримінальному провадженні.

Суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в порядку, передбаченому частиною восьмою статті 336 КПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86#w1_12 України]. '''Допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом.''' '''У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, зазначеному вище (частини четверта - шоста ст.336 КПК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86#w1_12 України].''' Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов’язаний вручити такій особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

Власне, відповідно до ч.8 ст.336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією юрисдикції суду та поза територією міста, в якому розташований суд, суд своєю ухвалою може доручити суду, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити вище зазначенні дії. Копія ухвали може бути надіслана електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв’язку. Суд, що отримав доручення, за погодженням із судом, що надав доручення, зобов’язаний у визначений в ухвалі строк організувати виконання зазначеного доручення.

Якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, дії, щодо вручення такій особі пам’ятки про її процесуальні права, перевірка її документів, що посвідчують особу, здійснюються службовою особою такої установи, яка повинна перебувати поряд з особою до закінчення судового засідання.

Особа, яка тримається в установі попереднього ув’язнення або установі виконання покарань, може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні такої установи за допомогою її технічних засобів та з використанням власного кваліфікованого електронного підпису.

У разі відсутності власного кваліфікованого електронного підпису участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції здійснюється з використанням електронного кабінету установи або кабінету її службової особи. Технічну можливість участі у відеоконференції, належну якість зображення та звуку, інформаційну безпеку тощо забезпечує така установа. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігаються в матеріалах кримінального провадження в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Особа, якій забезпечується захист, може бути допитана в режимі відеоконференції з такими змінами зовнішності і голосу, за яких її неможливо впізнати.

Дистанційне судове провадження може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

=== Корисні посилання: ===
* [https://oda.court.gov.ua/userfiles/media/sud4813/InstructionsForParticipationInTheCourtSession_1.pdf Інструкція участі в судовому засіданні за допомогою сервісу EASYCON]
* [https://vkz.court.gov.ua/site/manual Інструкціі використання сервісу EASYCON]
== Зразки документів ==
[http://www.voas.gov.ua/national/zrazki-zayav/ Зразок заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду]
== Див. також ==
* [[Проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2024-08-19T15:33:14Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 299 КУпАП] постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП або іншими законами України.

== Порядок відстрочення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==

Якщо негайне виконання постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді :-''адміністративного арешту;- виправних робіт або- штрафу'' (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення - за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису)) неможливе, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити виконання постанови (ст. 301 КУпАП).[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

Відстрочка виконання постанови є винятком із загальних правил, що повинна обумовити реальне виконання постанови та має низку особливостей. Законодавець таке правило поширив лише на постанови про накладання адміністративного стягнення у вигляді:

-адміністративного арешту,

-виправних робіт (ч. 1 ст. 301 КУпАП) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

-та у встановлених законом порядку, штрафу (ч. 2 ст. 301 КУпАП). [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n951]

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 першою статті 307 КУпАП], яка передбачає строки сплати штрафу.

У відповідності до ст. 304 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до положень ст.ст. 298, 299 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 307 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] , а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.[[Файл:Заява про відстрочку.docx|міні|Заява про відстрочку]]
== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця </big>''' <big>(</big>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина перша ст. 301 КУпАП]<big>)</big>.

== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина четверта ст. 299 КУпАП]<big>)</big> До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КУпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КУпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КУпАП.
Статеею 33 Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки встановлені цим рішенням.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.

== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Законодавець не обумовлює, на підставі якого документа може бути надана відстрочка. Як правило, така відстрочка може бути надана на підставі письмового звернення (клопотання). У ньому повинні бути наведені обставини, що свідчать про неможливість негайного виконання постанови, та можуть додаватися документи, що підтверджують такі обставини . Наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови, при наявності довідок про скрутне матеріальне становище.(висновок лікаря, документи про те, що на його утриманні перебуває інвалід, тощо).

== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органі] 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Глава 27 КУпАП] визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.
Відповідно до третього речення ч.1 ст. 303 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ] у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП [http://ст.%20301%20КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text], перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
'''Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.'''
''''''

'''[[Категорія:адміністративне право]]'''

Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення

2024-08-19T13:41:25Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Закон України "Про виконавче провадження"]

== Поняття відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 299 КУпАП] постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП або іншими законами України.

== Порядок розстрочення сплати суми штрафу за скоєння адміністративного правопорушення ==

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 першою статті 307 КУпАП].
У відповідності до ст. 304 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до положень ст.ст. 298, 299 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ] постанова про накладення адміністративного стягнення \ обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями посадовими особами і громадянами. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 307 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text] штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ] , а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

В [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 301 КУпАП] саме встановлюються, що у виключних випадках можлива відстрочка виконання постановВідстрочка виконання постанови прои про накладення адміністративного стягнення.

Однак відстрочити можливо лише виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді: 
1) адміністративного арешту;
2) виправних робіт чи громадських робіт.[[Файл:Заява про відстрочку.docx|міні|Заява про відстрочку]]
== Строк відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може бути відстрочено на термін '''<big>до одного місяця </big>''' <big>(</big>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина перша ст. 301 КУпАП]<big>)</big>.

== Органи, які можуть відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення ==
Відстрочити виконання постанови про накладення адміністративного стягнення може той орган (посадова особа), яка її винесла ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 частина четверта ст. 299 КУпАП]<big>)</big> .
До органів, які можуть відстрочити постанову про накладення адміністративного стягнення належать: 
# адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
# виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад та їх посадові особами, уповноважені на те КУпАП;
# районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді), а у випадках, передбачених КУпАП , місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди та Верховний Суд України;
# органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені на те КУпАП.
Статеею 33 Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки встановлені цим рішенням.

== Суб’єкти ініціювання відстрочки ==
Законодавством не передбачено, хто саме може звертатися до органу, що виніс постанову, з клопотанням про відстрочку. Із цього виходить, що таким правом наділена будь-яка особа, організація, орган, а також орган, що приймає постанову про адміністративне стягнення, теж має право на власний розсуд прийняти рішення про відстрочку у межах закону.

== Підстави для ухвалення рішення про відстрочку ==
Відстрочку виконання постанови слід розглядати як виняток із загального правила. Вона можлива, наприклад, у зв'язку з важкою хворобою особи, притягнутої до відповідальності, якщо цей факт підтверджується довідкою лікувального закладу. Допускається відстрочка у зв'язку із складними сімейними чи особистими обставинами, або у зв'язку з іншими поважними причинами, які дійсно перешкоджають негайному виконанню постанови, при наявності довідок про скрутне матеріальне становище.

== Особливі випадки ==
Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]. 
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 Глава 27 КУпАП] визначає, який саме порядок виконання постанови про накладення штрафу.
Відповідно до третього речення ч.1 ст. 303 КУпАП [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ] у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 КУпАП [http://ст.%20301%20КУпАП https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text], перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
'''Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки або розстрочки виконання рішення.'''
'''
[[Категорія:адміністративне право]]'''

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2024-08-19T13:37:30Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки"]
* Земельний кодекс України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512]
== Загальна інформація ==
'''''Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб''''' - передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом.

'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду (частина перша статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
Законом регламентуються питання як власне викупу земельної ділянки за згодою власника, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

При цьому фактично відбувається ототожнення понять "викуп" та "примусове відчуження земельної ділянки права приватної власності", оскільки в обох випадках розглядаються питання вилучення певної земельної ділянки за рішенням відповідного органу без згоди власника (на відміну від Земельного кодексу України (статті 146, 147), який чітко розмежовує викуп земельної ділянки за згодою власника та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), з тією лише різницею, що викуп земельної ділянки застосовується для суспільних потреб, а примусове відчуження - з мотивів суспільної необхідності.
== Об’єкти, які підлягають викупу ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві приватної власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|судовому порядку]].

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

'''Детальніше див.:''' "[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]".

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки.

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) (частина сьома статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення [[Розроблення документації землеустрою|документації із землеустрою]], розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією прав на неї]].

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.
== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' ♦ органам виконавчої влади; ♦ органам місцевого самоврядування; ♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; ♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; ♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів (частина перша статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://kmr.gov.ua/sites/default/files/1333_3.pdf приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу.
== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
'''Стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]''' передбачає '''порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Ініціатива щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб може належати лише органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами, і підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів у випадках та в порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#n74 статтею 151 Земельного кодексу України].

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім зазначених вище, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок.

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться.

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text '''клопотанням про погодження місця розташування об'єкта'''] до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання додаються:
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів.
Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''тижневий строк''' з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]), за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Після отримання висновків про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''двотижневий строк''' розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
=== Дії, у випадку, якщо необхідність у викупу нерухомого майна відпала ===
У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, '''протягом місяця''' з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.

Викуплена земельна ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом '''шести місяців''' з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 Земельним кодексом України].

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).
== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}
У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (частина п'ята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]]У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.
== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.
== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої).
У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Викуп земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна для суспільних потреб

2024-08-19T13:35:00Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 березня 1952 року]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17 Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/525-16 Закон України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2009 року № 113 "Про затвердження типової форми заяви (клопотання) про вибір місця розташування земельної ділянки"]
* Земельний кодекс України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512)]
== Загальна інформація ==
'''''Викуп земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна для суспільних потреб''''' - передача земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за їх згодою у державну чи комунальну власність для задоволення суспільних потреб шляхом укладення договору купівлі-продажу чи іншого правочину у порядку, встановленому законом.

'''''Суспільна потреба''''' - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Земельна ділянка, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, '''можу бути викуплені для таких суспільних потреб:'''
* забезпечення національної безпеки і оборони;
* будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації;
* розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
* розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин;
* будівництво захисних гідротехнічних споруд;
* будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;
* створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ;
* розташування об'єктів природно-заповідного фонду (частина перша статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
Законом регламентуються питання як власне викупу земельної ділянки за згодою власника, так і примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

При цьому фактично відбувається ототожнення понять "викуп" та "примусове відчуження земельної ділянки права приватної власності", оскільки в обох випадках розглядаються питання вилучення певної земельної ділянки за рішенням відповідного органу без згоди власника (на відміну від Земельного кодексу України (статті 146, 147), який чітко розмежовує викуп земельної ділянки за згодою власника та примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності), з тією лише різницею, що викуп земельної ділянки застосовується для суспільних потреб, а примусове відчуження - з мотивів суспільної необхідності.
== Об’єкти, які підлягають викупу ==
Викупу може підлягати вся земельна ділянка або її частина, що належать на праві приватної власності громадянину чи юридичній особі. Якщо в суспільних інтересах чи з мотивів суспільної необхідності має бути викуплена лише частина земельної ділянки, а решта площі цієї ділянки не відповідає потребам раціонального використання землі згідно з її цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати викупу всієї земельної ділянки.

Викуп земельних ділянок права приватної власності має здійснюватися за згодою власника, якщо останній не заперечує проти запропонованої йому викупної вартості земельної ділянки. У разі незгоди власника земельної ділянки це питання вирішується в [[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності|судовому порядку]].

Примусове відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.

'''Детальніше див.:''' "[[Примусове відчуження земельних ділянок та інших об'єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності]]".

Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності здійснюється за умови надання її власнику відповідно іншої рівноцінної земельної ділянки, якщо інше не погоджено з власником відчужуваної земельної ділянки.

Примусове відчуження житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) у зв'язку з викупом або примусовим відчуженням земельної ділянки здійснюється за умови надання його власнику (власникам) у власність іншого благоустроєного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) з дотриманням вимог, передбачених житловим законодавством, якщо інше не погоджено з власником (власниками) відчужуваного житлового будинку (частини будинку, жилого приміщення) (частина сьома статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення [[Розроблення документації землеустрою|документації із землеустрою]], розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|державною реєстрацією прав на неї]].

Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. За згодою власника (власників) йому може бути передано у власність іншу земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна більшої вартості (але не більше ніж на 10 відсотків від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.
== Хто може прийняти рішення про викуп майна? ==
'''Ініціатива щодо викупу майна може належати лише:''' ♦ органам виконавчої влади; ♦ органам місцевого самоврядування; ♦ спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду; ♦ особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами; ♦ підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів (частина перша статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).

Рішення щодо викупу майна для суспільних потреб (''[https://kmr.gov.ua/sites/default/files/1333_3.pdf приклад]'') приймає орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування '''протягом 1 місяця''' з дня отримання пропозиції від ініціатора такого викупу.
== Порядок викупу майна для суспільних потреб ==
'''Стаття 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]''' передбачає '''порядок викупу майна для суспільних потреб, а саме:''' юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і органами державної влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її викупу з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Ініціатива щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, для суспільних потреб може належати лише органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування, спеціальним адміністраціям щодо управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, особам, які отримали спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами, і підприємствам, які здійснюють будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію, експлуатацію об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури, захисних гідротехнічних споруд і які погодили місце розташування таких об'єктів у випадках та в порядку, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#n74 статтею 151 Земельного кодексу України].

Погодження матеріалів місць розташування об'єктів на особливо цінних землях, а також земельних ділянок для розміщення та обслуговування будівель і споруд дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій провадиться Верховною Радою України.

Погодження питань, пов'язаних з викупом земельних ділянок, крім зазначених вище, провадиться відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, міськими, селищними, сільськими радами згідно з їх повноваженнями щодо викупу цих ділянок.

У разі викупу земельних ділянок під об'єкти містобудування, розміщення яких визначено містобудівною або землевпорядною документацією (генеральні плани населених пунктів, проекти детального планування, інша містобудівна документація, техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів тощо), погодження місця розташування об'єкта не проводиться.

Юридичні особи, зацікавлені у викупі земельних ділянок, звертаються з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/113-2009-%D0%BF#Text '''клопотанням про погодження місця розташування об'єкта'''] до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, викуп яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

До клопотання додаються:
* обґрунтування необхідності викупу та/або відведення земельної ділянки;
* зазначене на відповідному графічному матеріалі бажане місце розташування об'єкта з орієнтовними розмірами земельної ділянки;
* нотаріально засвідчена письмова згода землевласника (землекористувача) на викуп земельної ділянки (її частини) (крім викупу земельної ділянки (її частини) з підстав, що допускають можливість її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності) із зазначенням розмірів передбаченої для викупу земельної ділянки та умов її викупу;
* копія установчих документів.
Відповідний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''тижневий строк''' з дня реєстрації клопотання направляє:
* оригінал клопотання з додатками до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин ([https://land.gov.ua/ Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]), за місцем розташування земельної ділянки;
* копію клопотання та додатків до нього до структурного підрозділу районної державної адміністрації у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
Якщо викуп земельних ділянок провадиться за погодженням з Верховною Радою України, відповідні органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або органи місцевого самоврядування готують свої висновки і подають матеріали погодження місця розташування об'єкта до Кабінету Міністрів України, який розглядає ці матеріали і подає їх до Верховної Ради України для прийняття відповідного рішення.

Після отримання висновків про погодження місця розташування об'єкта та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями у '''двотижневий строк''' розглядає матеріали погодження місця розташування об'єкта та надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.
=== Дії, у випадку, якщо необхідність у викупу нерухомого майна відпала ===
У разі якщо потреба у використанні земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, викуплених для суспільних потреб відпала, орган, який прийняв рішення про викуп цих об'єктів, '''протягом місяця''' з дня, коли йому стало відомо чи повинно було стати відомо про це, приймає відповідне рішення.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов'язаний протягом місяця письмово повідомити попереднього власника земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, чи їх спадкоємця (правонаступника) про те, що суспільна потреба у використанні цих об'єктів відпала.

Викуплена земельна ділянка (її частина), інші об'єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, можуть бути викуплені попереднім власником згідно з його заявою (клопотанням) та за ціною, встановленою на час повернення таких об'єктів у власність, у порядку, визначеному законом. Зазначена заява (клопотання) має бути подана протягом '''шести місяців''' з дня отримання такими особами повідомлення, або з дня публікації повідомлення у відповідному друкованому засобі масової інформації.

У разі якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, або не повідомив орган, який прийняв рішення про викуп таких об'єктів, про своє бажання скористатися цим правом, протягом шести місяців з дня отримання повідомлення, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у власність або користування іншій особі в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1512 Земельним кодексом України].

Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення у власність земельної ділянки (її частини), інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, посвідчується нотаріально.

Умови повернення у власність земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).
== Повідомлення власника про викуп його майна ==
Орган, який прийняв рішення про викуп майна зобов'язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п'яти днів з дня прийняття такого рішення, але не пізніше як за три місяці до їх викупу.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!''' Інформація (письмове повідомлення) надсилається власнику (власникам) майна рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому (їм) особисто під розписку, або розміщується в офіційному друкованому виданні/засобі масової інформації.
|}
У ''письмовому повідомленні'', що надсилається власнику (власникам) зазначається наступна інформація:
# об'єкт викуп, його місцезнаходження, а для земельних ділянок додатково - площа, кадастровий номер (за наявності), категорія земель;
# мета викупу;
# умови викупу (орієнтовна викупна ціна, строк викупу, джерело фінансування витрат, пов'язаних з викупом), відомості про земельну ділянку, інші об'єкти нерухомого майна, що можуть бути надані замість викуплених;
# права і обов'язки власника (власників) земельної ділянки, іншого нерухомого майна, що на ній розміщено, які виникли у зв'язку з їх викупом відповідно до закону;
# відомості про житловий будинок, жиле приміщення (місцезнаходження, площа), що надається замість викуплених;
# додається план земельної ділянки (її частини), що підлягає викупу, і посвідчена в установленому законом порядку копія рішення про її викуп (частина п'ята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1559-17#Text Закону]).
[[Файл:Nezgoda-Nesterenka-ta-Melnikovoyi.jpg|міні|Відмова від викупу]]У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об'єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню.
У разі досягнення згоди щодо викупу земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, сторони укладають договір купівлі-продажу (іншого правочину, що передбачає передачу права власності). У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки вправі звернутися до адміністративного суду із відповідним позовом.
== Компенсація власнику за викуплене майно ==
Вартість викупленого майна може бути відшкодована:
* у грошовій формі;
* надано у власність іншу земельну ділянку чи об'єкти нерухомого майна, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни:
*# рівноцінної вартості;
*# більшої вартості (але не більше ніж на 10 % від їх експертної оцінки), що передбачає виплату власником різниці у вартості такого майна;
*# меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості такого майна.
== Викупна ціна майна ==
Викупна ціна включає:
* вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних
* насаджень, що на ній розміщені;
* збитки, завдані внаслідок викупу земельної ділянки;
* збитки, що будуть завдані у зв'язку з достроковим припиненням зобов'язань власника перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі;
* вартість виготовлення документації із землеустрою та витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на земельну ділянку (у випадку отримання іншої земельної ділянки замість викупленої).
У разі надання власнику іншої земельної ділянки замість відчуженої у викупну ціну включається вартість виготовлення документації із землеустрою, розроблення якої необхідне для отримання у власність такої земельної ділянки, а також витрати, пов'язані з державною реєстрацією прав на неї. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону. Вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.

Суб'єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я

2024-08-19T13:11:17Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 1740 " Про затвердження Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
== Загальна інформація ==
Питання щодо обізнаності стану здоров'я лежить на особливому місці у зв'язку з тим, що при створенні нової сім'ї стан здоров'я одного з подружжя може безпосередньо впливати на стан здоров'я другого з подружжя та їхніх нащадків. У зв'язку з цим питання про стан здоров'я чоловіка та жінки закон не розглядає як приватну ситуацію кожного з подружжя окремо.

Статус наречених набувають особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Стаття 28 Сімейного кодексу України]). Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. Держава гарантує нареченим право проходження медичного огляду, шляхом створення безперешкодного та своєчасного доступу до медичного обстеження в мережі закладів охорони здоров'я.
== Обов’язки сторін ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.1. статті 30 Сімейного кодексу України], чітко закріплено обов'язок осіб, які вже набули статусу наречених, повідомити один одного про стан здоров'я. Однак слід звернути увагу на те, що статус наречених набувають лише особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 додаток 14 до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні]). У бланку заяви про реєстрацію шлюбу присутній пункт про взаємну обізнаність зі станом здоров'я, а отже, обов'язок повідомити про стан здоров'я поширюється і на осіб, які ще не набули статусу наречених. Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17#Text п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»] орган РАЦСу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний тільки ознайомити наречених з обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, і, окрім цього, попередити наречених про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.
== Етапи ==
Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених]. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захворювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків. Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених] державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує осіб, які подають таку заяву, про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я. Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками реєстрації актів цивільного стану (РАЦСу ) робиться запис у заяві про реєстрацію шлюбу та актовому записі про шлюб, який скріплюється підписами наречених. Цим самим наречені підтверджують взаємну обізнаність про стан здоров'я.
== Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я ==
Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України]). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.

Тому, виходячи з аналізу положення, передбаченого ч. 5 ст. 30 СК України, самого факту приховування відомостей про стан здоров’я буде недостатньо для визнання шлюбу недійсним. Потребує додаткового доведення, що приховування зазначеної інформації призвело чи може призвести до порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого або їх нащадків.

Якщо ж у судовому порядку встановлюється факт захворювання одного з подружжя до укладення шлюбу, а хвороба останнього не має суспільно небезпечного характеру чи тяжких наслідків для другого з подружжя, то законні підстави, які б свідчили про недійсність шлюбу, відсутні. Суд, відповідно, надає перевагу суспільній цінності стабільності сімейних відносин перед індивідуальним інтересом особи, яка вважає свої права порушеними самим фактом неповідомлення її про факт відповідної хвороби іншим з наречених, навіть за відсутності загрози для неї і (або) для їхніх нащадків. Як зазначається в юридичній літературі, у такому разі має місце т. зв. «дефектний шлюб», сутність якого полягає в тому, що законодавець прагне зберегти відносини, що фактично склалися, навіть якщо не були дотримані певні вимоги, і це, за загальним правилом, може виступати підставою недійсності.

Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у наречених може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.

Також наголошуємо, що медичне обстеження проводиться виключно за бажанням наречених. Результати медичного обстеження є таємницею і повідомляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.
== Право на таємницю про стан свого здоров'я ==
У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] зазначено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. У [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 статті 40 цього ж Закону] вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Лікар, або працівник медичної установи, який проводив медичне обстеження або на якого покладено обов'язок повідомити результати обстеження нареченим, повинен діяти не порушуючи лікарської таємниці, і тому результати медичного обстеження будуть повідомлені кожному з наречених окремо, а вже від волі наречених залежить чи повідомлять вони один одного про стан здоров'я чи будуть зберігати результати або окремі показники, особливості в таємниці.
== Див. також ==
* [[Відшкодування збитків наречених у разі відмови від вступу в шлюб]]
* [[Обов'язки громадян в сфері охорони здоров'я]]
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі

2024-06-17T13:49:07Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==
Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду.. 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. 
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ заяві] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Крім того, для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.
[[Файл:Клопотання про проведення відео-конференції.docx|міні]]
====== Для коректної участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду необхідно: ======
# перевірити свій комп’ютер на відповідність технічним вимогам;
# зареєструватись у системі EasyCon (потрібен цифровий підпис) за електронною адресою court.gov.ua;
# подати відповідну заяву до суду не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання;
# надіслати копію поданої до суду заяви іншим учасникам справи в той самий строк;
# отримати інформацію від секретаря судового засідання про наявність технічної можливості проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції;
'''Перед відеоконференцією, у день судового засідання, необхідно виконати наступні інструкції:'''

* закрити всі програми, які можуть використовувати камеру, динаміки та мікрофон. Відкласти мобільні телефони подалі від динаміків.

* авторизуватись у системі за 10 хвилин до початку судового засідання;
* активувати технічні засоби – мікрофони, навушники і т.д.;
* очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі у ньому або якщо триває конференція, в якій учасник приймає участь, необхідно знайти її в переліку та натиснути кнопку «Увійти до конференції».;
* показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Перевірку здійснення судом запрошення/виклику учасника справи для його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду можливо виконати через розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку або шляхом направлення запиту до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі.

Розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку зберігає інформацію щодо всіх відеоконференцій, на які було запрошено учасника (№ конференції, дата, номер справи, відомості щодо точного часу почату та завершення).'''Ризики неучасті в судовому засіданні з технічних причин несе особа, що подала заяву про участь у судовому засіданні шляхом використання відеоконференції.'''

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції '''поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів'''. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням '''електронного підпису''', а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] або Державною судовою адміністрацією України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''УВАГА!''' ''Свідок, перекладач, спеціалість, експерт бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції '''виключно в приміщенні суду.''' Тобто, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів участь у судовому засіданні вказаних учасників - неможлива. Суд в якому буде проводитися відеоконференція за участі вказаних учасників, визначається останніми самостійно у заяві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.''

Слід звернути увагу, що прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через Електронний кабінет можливо лише із профілю фізичної особи або представника, через профіль юридичної особи така можливість відсутня.
== Строки подання та розгляду заяви ==
'''Учасник справи подає заяву''' про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду '''не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання'''. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.
== Вартість подання заяви ==
Судовий збір за подання заяви про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції не сплачується.
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

'''Судова практика.'''

23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 ( [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109773266 Постанова] ) сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільному процесі

2024-06-17T13:18:42Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
== Порядок та підстави участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції ==
Під поняттям «відеоконференція» під час розгляду справи в суді слід розуміти проведення засідання за допомогою відеоприладів, які здатні забезпечити пряму трансляцію без фізичної присутності певної особи в залі суду.. 
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n42 Статтею 11 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"] передбачено, що учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов’язковою. 
У [http://kn.su.court.gov.ua/sud1807/informgromad/vidomgrom/konferenc/ заяві] про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті.
[[Файл:Клопотання про проведення відео-конференції.docx|міні]]
====== Для коректної участі в судовому засіданні поза межами приміщення суду необхідно: ======
# перевірити свій комп’ютер на відповідність технічним вимогам;
# зареєструватись у системі EasyCon (потрібен цифровий підпис) за електронною адресою court.gov.ua;
# подати відповідну заяву до суду не пізніше ніж за 5 днів до початку судового засідання;
# надіслати копію поданої до суду заяви іншим учасникам справи в той самий строк;
# отримати інформацію від секретаря судового засідання про наявність технічної можливості проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції;
'''Перед відеоконференцією, у день судового засідання, необхідно виконати наступні інструкції:'''

* закрити всі програми, які можуть використовувати камеру, динаміки та мікрофон. Відкласти мобільні телефони подалі від динаміків.

* авторизуватись у системі за 10 хвилин до початку судового засідання;
* активувати технічні засоби – мікрофони, навушники і т.д.;
* очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі у ньому або якщо триває конференція, в якій учасник приймає участь, необхідно знайти її в переліку та натиснути кнопку «Увійти до конференції».;
* показати свій паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
Перевірку здійснення судом запрошення/виклику учасника справи для його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду можливо виконати через розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку або шляхом направлення запиту до суду з приводу надання інформації щодо провадження у справі.

Розділ «Мої конференції» підсистеми відеоконференцзв’язку зберігає інформацію щодо всіх відеоконференцій, на які було запрошено учасника (№ конференції, дата, номер справи, відомості щодо точного часу почату та завершення).'''Ризики неучасті в судовому засіданні з технічних причин несе особа, що подала заяву про участь у судовому засіданні шляхом використання відеоконференції.'''

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції '''поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів'''. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням '''електронного підпису''', а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"] або Державною судовою адміністрацією України ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 4 ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України]).

'''УВАГА!''' ''Свідок, перекладач, спеціалість, експерт бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції '''виключно в приміщенні суду.''' Тобто, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів участь у судовому засіданні вказаних учасників - неможлива. Суд в якому буде проводитися відеоконференція за участі вказаних учасників, визначається останніми самостійно у заяві про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.''

Слід звернути увагу, що прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду через Електронний кабінет можливо лише із профілю фізичної особи або представника, через профіль юридичної особи така можливість відсутня.
== Строки подання та розгляду заяви ==
'''Учасник справи подає заяву''' про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду '''не пізніше ніж за п’ять днів до судового засідання'''. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Результатом розгляду заяви є постановлення ухвали суду. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду, визначеному судом.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов’язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п’ять днів до відповідного судового засідання.
== Вартість подання заяви ==
Судовий збір за подання заяви про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції не сплачується.
== Організація і проведення судового засідання в режимі відеоконференції в цивільному процесі ==
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов’язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з’явився, а також перевіряє повноваження представників.

Використовувані судом і учасниками судового процесу технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення та звуку, а також інформаційну безпеку. Учасникам судового процесу має бути забезпечена можливість чути та бачити хід судового засідання, ставити запитання і отримувати відповіді, здійснювати інші процесуальні права та обов’язки.

Відеоконференція, у якій беруть участь учасники справи, фіксується судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. Відео- та звукозапис відеоконференції зберігається в матеріалах справи.

Суд у порядку, передбаченому цією статтею, за власною ініціативою або за клопотанням учасника судового процесу, який тримається в установі попереднього ув’язнення або в установі виконання покарань, може постановити ухвалу про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні такої установи. При цьому дії, передбачені частиною дев’ятою цієї статті, здійснюються службовою особою такої установи.

'''Судова практика.'''

23 березня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 905/2371/21 ( [https://reyestr.court.gov.ua/Review/109773266 Постанова] ) сформулював висновок, що процесуальне законодавство не містить приписів, які унеможливлювали б звернення до суду з єдиним (одним) клопотанням (заявою) щодо участі у всіх судових засіданнях по справі в режимі відеоконференції або передбачали звернення виключно з окремим клопотанням (заявою) щодо кожного судового засідання.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування нотаріальних дій

2024-06-17T12:12:01Z

Sheptak.Antonina:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний Кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1298-11 Наказ Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування"]

== Поняття вчинення нотаріальних дій органами місцевого самоврядування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст.7 Закону України "Про нотаріат"] посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.. 
Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду.

== Нотаріальні дії, які вчиняються посадовими особами органу місцевого самоврядування ==
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:
# вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
# посвідчують заповіти (крім секретних);
# видають дублікати посвідчених ними документів;
# засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
# засвідчують справжність підпису на документах;
# видають свідоцтва про право на спадщину;
# видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
'''Важливо:''' Дії, передбачені пунктами 6 і 7, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. 

Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням правил нотаріального діловодства здійснюється '''Міністерством юстиції України.''' 
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону.

== Вчинення окремих нотаріальних дій органу місцевого самоврядування ==
=== Посвідчення заповітів ===
Заповіти подаються посадовій особі органу місцевого самоврядуванн не менше ніж у '''двох примірниках''', один з яких залишається у справах органу місцевого самоврядування. 
Посадові особи органів місцевого самоврядування зобов'язані роз'яснити громадянам зміст і значення поданих ними проектів заповітів і перевірити, чи відповідає їх зміст вимогам закону. 
При посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності. 
Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. ст. 1247, 1251 ЦК України] і особисто подані ними посадовій особі органу місцевого самоврядування. 
Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб (крім подружжя) '''''не допускається.''''' 
Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. 
Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом. 
Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися в присутності не менш як двох свідків. Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути посадова особа органу місцевого самоврядування, яка посвідчує заповіт, спадкоємці за заповітом, члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом, особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому. 
Заповіти, посвідчені посадовими особами органів місцевого самоврядування, записуються до '''''алфавітної книги обліку заповітів'''''. 
У випадку одержання посадовою особою органу місцевого самоврядування заяви про скасування заповіту, так само як і одержання нового заповіту, який відміняє чи змінює раніше посвідчений заповіт, посадова особа органу місцевого самоврядування робить про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, в алфавітній книзі обліку заповітів і відповідний напис на примірнику заповіту, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. 
Якщо заповідач подасть примірник заповіту, який знаходиться у нього, то відповідний напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (якщо заповіт скасовано заявою) приєднується до примірника, який зберігається у справах органу місцевого самоврядування. Справжність підпису на заяві про скасування чи зміну заповіту повинна бути нотаріально засвідченою.

=== Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна ===
У населених пунктах, де немає нотаріуса, посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, вживає заходів щодо охорони спадкового майна, коли це потрібно в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів, кредиторів або держави. Ці заходи вживаються ними безпосередньо або на підставі доручення нотаріуса за місцезнаходженням майна. 
Заходи щодо охорони спадкового майна посадовою особою органу місцевого самоврядування вживаються не пізніше наступного дня з дати надходження заяви або доручення про наявність спадкового майна, яке потребує охорони. 
Для охорони спадкового майна посадова особа органу місцевого самоврядування проводить опис майна, призначає його охоронця та передає майно йому на зберігання. 
'''В акті опису повинні бути зазначені:''' дата надходження заяви (повідомлення) про вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; дата проведення опису; прізвище, ім'я, по батькові і місце проживання осіб, які беруть участь в описі; прізвище, ім'я, по батькові спадкодавця; дата його смерті і місцезнаходження майна, що описується; чи було опечатано приміщення до прибуття посадової особи органу місцевого самоврядування і ким; чи не була порушена пломба або печатка; докладна характеристика (назва, розмір, номер, рік випуску, колір, сорт тощо) кожного з перерахованих у ньому предметів та процент зносу. 

''До акта опису включається все майно,'' яке знаходиться в будинку (квартирі) померлого. Заяви сусідів та інших осіб про належність їм окремих речей заносяться до акта опису, а заінтересованим особам роз'яснюється порядок звернення до суду з позовом про виключення цього майна з акта опису. 
Якщо проведення опису переривається або продовжується кілька днів, приміщення кожного разу опечатується посадовою особою органу місцевого самоврядування. В акті опису робиться запис про причини і час припинення опису та його відновлення, а також про стан пломб і печаток при наступному розпечатуванні приміщення. 
У кінці акта зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, рік народження охоронця, якому передано на зберігання майно, найменування документа, який посвідчує його особу, номер, дата видачі, найменування установи, що видала документ, місце проживання цієї особи. 
''Грошові суми та цінні папери'', які залишилися після померлого, на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб за окремим описом здаються не пізніше наступного після проведення опису дня на депозит нотаріуса, де перебувають до видачі спадкоємцям або передачі відповідному фінансовому органу у разі визнання спадщини відумерлою та переходу майна у власність територіальної громади. 
''Срібло і монетарні метали'' (золото та метали іридієво-платинової групи) в будь-якому вигляді та стані, іноземна валюта і виражені в іноземній валюті або монетарних металах платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати), вироби із срібла і монетарних металів, дорогоцінних каменів, а також дорогоцінне каміння і перли на прохання спадкоємців чи інших заінтересованих осіб здаються на зберігання до відповідної банківської установи не пізніше наступного дня після проведення опису. 
Заходи щодо охорони спадкового майна припиняє посадова особа органу місцевого самоврядування, яка вживала їх. Якщо місце відкриття спадщини і місце вжиття заходів щодо охорони спадкового майна різні, про припинення охорони спадкового майна попередньо повідомляється нотаріус за місцем відкриття спадщини.

=== Засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них ===
Посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. 
Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання або лікування громадянина. 
Вірність копії з копії документа може бути засвідчена посадовою особою органу місцевого самоврядування, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. В останньому випадку копія документа повинна бути викладена на бланку юридичної особи з прикладенням печатки і з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться в справах юридичної особи, яка видала документ.

=== Засвідчення справжності підпису на документах ===
Посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. 
На заповіті може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин. У цьому випадку посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу як того, хто підписався, так і того, за кого ця особа підписалася. 
Посадова особа органу місцевого самоврядування, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені в документі, а лише підтверджує, що підпис зроблено певною особою. 
Посадова особа органу місцевого самоврядування не може засвідчувати справжність підпису громадянина на документі, в якому стверджуються обставини, право посвідчення яких належить лише відповідному державному органові (дата народження, смерті, укладення шлюбу, наявність хвороби, інвалідності, право власності на майно тощо).

[[Категорія:Нотаріальні дії]]

Поновлення та вилучення будинкової книги

2024-05-17T13:33:25Z

Sheptak.Antonina: додано нормативний акт . Уточнено абревіатуру ОМС - орган місцевого самоврядування

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

= Поняття будинкової книги =
'''Будинкова (поквартирна) книга''' як поняття та документ зникла на законодавчому рівні з 2016 року. Тому законодавче визначення відсутнє на даний момент, але зовсім не значить, що будинкова книга вже недійсна. Оформлена належним чином будинкова книга, яка ніде не архівується й у єдиному екземплярі зберігається у власника будинку, а також відповідно до будинокової книги можна отримати окремі довідки.

'''При необхідності за допомогою будинкової книги можна отримати наступну інформацію:'''

– для підтвердження актуальності виписки про зареєстрованих громадян із моменту спорудження будівлі до теперішнього часу;

– для довідки про склад сім’ї;

– відомості про площу квартири та інші характеристики;

– що підтверджують про власників даного домоволодіння та багато іншого.

В свою чергу записи щодо реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання не вносяться до будинкових книг у зв’язку з відсутністю правових підстав. Цю процедуру здійснює центр надання адміністративних послуг міської ради (ЦНАП), а також органи місцевого самоврядування.

Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання громадян регламентовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру»]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#n104 Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" від 05.11.2021 р. №1871]

В пункті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Постанови 207] наведений перелік документів, що потрібні при реєстрації/знятті з реєстрації місця проживання, будинкових книги в цьому переліку не передбачено.

Більш детально інформацію про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання можно переглянути в статті [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F_%D0%B7_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1 Реєстрація органами місцевого самоврядування місця проживання та зняття з реєстрації фізичних осіб.]

= Процедура відновлення та вилучення будинкової книги =
'''Не дивлячись на те, що законодавчо поняття домової книги відсутнє нову будинкову книгу зареєструвати можна.''' Якщо будинкова книга була зіпсована, втрачена або ж просто необхідно завести нову, цими питаннями займаються органи місцевого самоврядування (ОМС), або Бюро технічної інвентаризації (БТІ) в них, зазвичай ведеться спеціальна документація.

Вони їх шнурують, нумерують, проставляють власників, а далі людині вже треба прийти до ЦНАП, де працівники перенесуть актуальні дані з попередньої будинкової книги до нової. Відповідно стара книга буде анульована. Дана процедура є безоплатною.

'''Для відновлення будинкової книги потрібно:'''

Придбати будинкову книгу.

Для оформлення та реєстрації будинкової книги (заміни) власник (співвласники) будинку чи квартири подає заяву та пред’являє оригінали наступних документів:

— паспорт власника (співвласників) будинку, квартири, житлового приміщення або його частини;

— паспорт або свідоцтво про народження осіб, які мають реєстрацію місця проживання за зазначеною адресою;

— документи на право власності на будинок, квартиру, житлове приміщення;

— технічний паспорт на житловий будинок, квартиру, житлове приміщення.

Разом із заявою подається попередня будинкова книга у разі її заміни або виділу (поділу) житлового будинку, квартири, житлового приміщення. У разі відсутності оригіналів документів, заявник письмово підтверджує зазначену інформацію і несе за неї відповідальність.

Відповідальна особа:

— перевіряє достовірність наданих документів (інформації);

— оформляє та скріплює печаткою відділу будинкову книгу;

— присвоює будинковій книзі реєстраційний номер, вписує його на титульній сторінці будинкової книги та вносить до журналу реєстрації будинкових книг згідно з додатком до Порядку;

— вносить відомості про власника(-ів) будинку, квартири, житлового приміщення тощо та зареєстрованих осіб за даною адресою до будинкової книги;

— в разі заміни будинкової книги, на використаній будинковій книзі проставляє штамп «Погашено» та повертає її власнику для зберігання.

У разі виявлення неповної інформації або інформації, що не підтверджена відповідними документами, – заява повертається із письмовою відмовою.

Строки різняться в залежності від рішень органів місцевого самоврядування.

На данний час на рівні органів місцевого самоврядування прийняті окремі порядки перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення.

Проводиться '''вилучення будинкових книг та перенесення інформації''' про зареєстрованих осіб за відповідною адресою до адресної картки особи та картки реєстрації особи, порядок перенесення інформації з будинкових книг та їх вилучення затверджується рішеннями виконавчих комітетів органу місцевого самоврядування (наприклад, Рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 29.11.2018р. №351)

Передати будинкову книгу на зберігання до реєстраційного відділу мають право: власник (співвласник) житлового приміщення/будинку; зареєстрована у житловому приміщенні/будинку особа; спадкоємці ( у разі отримання довідки про реєстрацію померлої особи); уповноважена особа (при наявності документів); соціальний працівник (при наявності документів).

<nowiki> </nowiki>'''Для перенесення відомостей про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання до адресної картки особи та картки реєстрації особипро зареєстрованих осіб заявник подає:'''

- оригінал документа на право власності на об’єкт нерухомості (житловий будинок, квартиру, житлове приміщення, домоволодіння), ордер або його копію, рішення виконавчого комітету про виділення житла;

- оригінал технічного паспорта;

- оригінал свідоцтва про народження дитини, якщо вона не досягла 16-річного віку, з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання;

- оригінали паспортів усіх зареєстрованих осіб у житловому приміщенні / будинку, квартирі(з довідкою/витягом про реєстрацію місця проживання – за необхідності);

- будинкова книга, у разі відсутності інформації про зареєстрованих осіб у картотеці реєстраційного відділу;

- оригінал свідоцтва про шлюб (за необхідності); оригінал свідоцтва про смерть (за необхідності). За необхідності – інші документи.

Будинкові книги приватних домогосподарств вилучаються працівником реєстраційного відділу, про що складається відповідний акт прийому – передачі будинкової книги в 2-х примірниках. Один примірник передається особі, яка звернулася, другий - залишається на зберіганні в реєстраційному відділі управління забезпечення діяльності виконавчого комітету та міської ради разом з будинковою книгою. На вилучених будинкових книгах проставляється штамп «Анульовано» із зазначенням дати, підпису на ПІБ працівника.

'''Рішення органу місцевого самоврядування, щодо вилучення домових книг не є типовими, присутня практика оскарження даних рішень''' - [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80382689 Рішення Черкаського окружного адміністративного суду]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Житлове право]]