WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Припинення права власності на зруйноване майно

2026-05-11T12:01:46Z

Shekhovtsova.Nina: /* Див також */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n3 Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n3 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядоку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Загальні положення] ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 статті 316 Цивільного кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]) '''право власності''' є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 статтею 317 ЦК України] визначено, що '''''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753 статті 321 ЦК України] право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні''.'' На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

'''Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.'''

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

=== Підстави припинення права власності ===
Загальна законодавча норма визначає, що відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 частини 1 статті 346 ЦК України]'' '''''право власності припиняється у разі''':''
# відчуження власником свого майна;
# відмови власника від права власності;
# припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
# знищення майна;
# викупу пам'яток культурної спадщини;
# примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
# звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
# реквізиції;
# конфіскації;
# припинення юридичної особи чи смерті власника;
# визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
'''Слід звернути увагу!''' Наведений перелік підстав не є вичерпним, згідно з '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 частиною 2 статті 346 ЦК України]''' право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Як приклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 стаття 388 ЦК України]).
== Порядок припинення права власності на зруйноване майно ==
Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1897 статті 349 ЦК України] визначають, що '''право власності на майно припиняється в разі його знищення.''' При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

'''За причинами припинення права власності незалежно від волі власника умовно визначають:'''
* '''''припинення права власності з об'єктивних причин''''' (знищення речі, загублення речі власником тощо);
* '''''припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права''''' (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). Але треба враховувати у разі припинення права власності з вище наведених обставин мають бути дотриманні положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Конституції України]: «Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду».
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''''Отже, виходячи з наведеного, державна реєстрація про припинення права власності на зруйноване майно проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.'''''

== Державна реєстрація припинення права власності на нерухоме майно у випадку його знищення ==

=== ''Куди звертатись:'' ===
Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон)].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 статті 10 Закону]'' функції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється '''державним реєстратором.'''

Державним реєстратором є:

*громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
* нотаріус;
* державний виконавець, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок)].

Для припинення права власності на зруйнований об'єкт нерухомості перед купівлею житла з використанням житлового сертифіката необхідно отримати в нотаріуса або в місцевому органі самоврядування, виписку з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

=== ''Перелік документів:'' ===
Відповідно до '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n636 пункту 75 Порядку]''''' для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з його знищенням подаються '''подаються:'''

# Заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України “Про нотаріат”]. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.
# Документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).
Державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності:

відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, '''або'''

витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#n9 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473], як “об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)”, чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1185-2023-%D0%BF#n11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1185], чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2025-%D0%BF#n10 особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815], '''або'''

поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як “об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)”, чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.

У разі коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

'''Важливо!''' За бажанням заявника сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав може проводитися шляхом ініціювання державним реєстратором, у тому числі із застосуванням засобів ведення Державного реєстру прав, відповідної оплати з використанням програмних засобів [https://diia.gov.ua/ Порталу Дія] з формуванням платіжного документа.

У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, заявник пред’являє документ, що підтверджує право на таке звільнення, з якого державним реєстратором виготовляється копія, що додається до відповідної заяви.

'''''Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.'''''

=== ''Строк розгляду звернення:'' ===
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''''п’яти робочих днів''''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

=== ''Вартість послуги:'' ===
'''Вартість послуги визначається з урахуванням положення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Державна реєстрація припинення права власності на транспортний засіб у випадку його знищення ==
У вападку коли необхідно здійснити зняття з державної реєстрації знищений транспортний засіб то відповідні правовідносини в Україні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text ''Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку).'']

Цим ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n16 Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]''встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі за текстом транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

=== ''Куди звертатись:'' ===
Зняття з державної реєстрації транспортних засобів проводиться: '''''Територіальними органами з надання сервісних послуг МВС або через центри надання адміністративних послуг.'''''

У разі відсутності в населеному пункті сервісних центрів МВС державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n144 абзацом другим пункту 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]) здійснюються адміністратором сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності '''більше 10 заявок органів місцевого самоврядування''', які надійшли до сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n144 абзацом другим пункту 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]) сервісними центрами МВС може проводитися за участю суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів, або через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України "Про адміністративні послуги"], на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n553 абзацом п’ятим пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку], може проводитися сервісними центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС.

=== ''Перелік документів:'' ===
За правилом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#n333 пункту ''45 вказаного Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку'']'','' '''''вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.'''''

'''Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.'''

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників.

Зареєстровані в Україні транспортні засоби, конфісковані або вибракувані (списані) за межами України компетентними органами іноземних держав, знімаються з обліку у зв’язку з їх вибракуванням (списанням) на підставі відповідної інформації таких органів.

'''Важливо!''' Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

=== ''Строк розгляду звернення:'' ===
Строк зняття з обліку транспортного засобу складає протягом '''''робочого дня''''' з моменту одержання заяви.

=== ''Вартість послуги:'' ===
'''''Вартість послуги визначається з урахуванням''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання]

'''Увага!''' ''Додатково перевірити вартість послуг із зняття з реєстрації транспортного засобу та актуальний перелік документів можна'' ''на офіційному веб-сайті: [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/znyattya-z-obliku-transportnogo-zasobu/ Головного сервісного центру МВС]''

== Див також ==
[[Відмова від права власності]]

[[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

[[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Припинення права власності на зруйноване майно

2026-05-11T12:00:58Z

Shekhovtsova.Nina: Внесені зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n3 Постанова Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n3 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядоку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання"]
== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Загальні положення] ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 статті 316 Цивільного кодексу України] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]) '''право власності''' є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 статтею 317 ЦК України] визначено, що '''''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1753 статті 321 ЦК України] право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні''.'' На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

'''Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.'''

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

=== Підстави припинення права власності ===
Загальна законодавча норма визначає, що відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 частини 1 статті 346 ЦК України]'' '''''право власності припиняється у разі''':''
# відчуження власником свого майна;
# відмови власника від права власності;
# припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
# знищення майна;
# викупу пам'яток культурної спадщини;
# примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
# звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
# реквізиції;
# конфіскації;
# припинення юридичної особи чи смерті власника;
# визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
'''Слід звернути увагу!''' Наведений перелік підстав не є вичерпним, згідно з '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 частиною 2 статті 346 ЦК України]''' право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Як приклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 стаття 388 ЦК України]).
== Порядок припинення права власності на зруйноване майно ==
Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1897 статті 349 ЦК України] визначають, що '''право власності на майно припиняється в разі його знищення.''' При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

'''За причинами припинення права власності незалежно від волі власника умовно визначають:'''
* '''''припинення права власності з об'єктивних причин''''' (знищення речі, загублення речі власником тощо);
* '''''припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права''''' (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). Але треба враховувати у разі припинення права власності з вище наведених обставин мають бути дотриманні положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 Конституції України]: «Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду».
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''''Отже, виходячи з наведеного, державна реєстрація про припинення права власності на зруйноване майно проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.'''''

== Державна реєстрація припинення права власності на нерухоме майно у випадку його знищення ==

=== ''Куди звертатись:'' ===
Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон)].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 статті 10 Закону]'' функції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється '''державним реєстратором.'''

Державним реєстратором є:

*громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
* нотаріус;
* державний виконавець, приватний виконавець – у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок)].

Для припинення права власності на зруйнований об'єкт нерухомості перед купівлею житла з використанням житлового сертифіката необхідно отримати в нотаріуса або в місцевому органі самоврядування, виписку з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

=== ''Перелік документів:'' ===
Відповідно до '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n636 пункту 75 Порядку]''''' для державної реєстрації припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт будівництва у зв’язку з його знищенням подаються '''подаються:'''

# Заява власника (співвласників) закінченого будівництвом об’єкта чи об’єкта незавершеного будівництва, справжність підпису на якій засвідчується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України “Про нотаріат”]. Якщо майно відповідно до закону належить на праві спільної сумісної власності подружжю (колишньому подружжю), заява підписується кожним з подружжя (колишнього подружжя) незалежно від наявності державної реєстрації права власності лише в одного з них.
# Документ, що посвідчує право власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такий документ відсутній у зв’язку із втратою, пошкодженням чи псуванням).
Державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності:

відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, '''або'''

витягу з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, поданого заявником чи отриманого державним реєстратором, що містить інформацію про акт комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#n9 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473], як “об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)”, чи про акт дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, складений відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1185-2023-%D0%BF#n11 Порядку реалізації експериментального проекту щодо проведення обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, зокрема із застосуванням інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 р. № 1185], чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-2025-%D0%BF#n10 особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об’єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, для яких не визначена дата завершення бойових дій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2025 р. № 815], '''або'''

поданого заявником акта комісійного обстеження, категорія пошкоджень об’єкта в якому зазначена як “об’єкт непридатний для використання за цільовим призначенням, повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта (зруйнований об’єкт)”, чи акта дистанційного обстеження із заключним висновком про те, що об’єкт є знищеним, або їх копій, засвідчених підписом такого заявника.

У разі коли акт комісійного обстеження містить висновок щодо необхідності проведення технічного обстеження, державна реєстрація припинення права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться виключно за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

'''Важливо!''' За бажанням заявника сплата адміністративного збору за державну реєстрацію прав може проводитися шляхом ініціювання державним реєстратором, у тому числі із застосуванням засобів ведення Державного реєстру прав, відповідної оплати з використанням програмних засобів [https://diia.gov.ua/ Порталу Дія] з формуванням платіжного документа.

У разі коли суб’єкт речового права, обтяження звільнений від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію прав, заявник пред’являє документ, що підтверджує право на таке звільнення, з якого державним реєстратором виготовляється копія, що додається до відповідної заяви.

'''''Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.'''''

=== ''Строк розгляду звернення:'' ===
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''''п’яти робочих днів''''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

=== ''Вартість послуги:'' ===
'''Вартість послуги визначається з урахуванням положення''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Державна реєстрація припинення права власності на транспортний засіб у випадку його знищення ==
У вападку коли необхідно здійснити зняття з державної реєстрації знищений транспортний засіб то відповідні правовідносини в Україні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text ''Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку).'']

Цим ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n16 Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]''встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі за текстом транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

=== ''Куди звертатись:'' ===
Зняття з державної реєстрації транспортних засобів проводиться: '''''Територіальними органами з надання сервісних послуг МВС або через центри надання адміністративних послуг.'''''

У разі відсутності в населеному пункті сервісних центрів МВС державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n144 абзацом другим пункту 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]) здійснюються адміністратором сервісного центру МВС за допомогою мобільного територіального сервісного центру МВС (спеціально облаштованого транспортного засобу) за окремим графіком роботи та за наявності '''більше 10 заявок органів місцевого самоврядування''', які надійшли до сервісного центру МВС у відповідній області, в якій розташований населений пункт, у порядку, визначеному МВС.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n144 абзацом другим пункту 12 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку]) сервісними центрами МВС може проводитися за участю суб’єктів господарювання, які стоять на обліку в Головному сервісному центрі МВС та здійснюють продаж нових транспортних засобів, або через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text Закону України "Про адміністративні послуги"], на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.

Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів, крім транспортних засобів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page#n553 абзацом п’ятим пункту 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку], може проводитися сервісними центрами МВС через державне підприємство, що належить до сфери управління ДМС, на підставі узгоджених між ними рішень у порядку, установленому МВС.

=== ''Перелік документів:'' ===
За правилом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF#n333 пункту ''45 вказаного Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку'']'','' '''''вибракувані (списані) транспортні засоби (у тому числі ті, що перебувають на тимчасовому державному обліку) юридичних осіб знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а фізичних осіб - за заявами їх власників.'''''

'''Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.'''

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням (списанням) складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників.

Зареєстровані в Україні транспортні засоби, конфісковані або вибракувані (списані) за межами України компетентними органами іноземних держав, знімаються з обліку у зв’язку з їх вибракуванням (списанням) на підставі відповідної інформації таких органів.

'''Важливо!''' Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

=== ''Строк розгляду звернення:'' ===
Строк зняття з обліку транспортного засобу складає протягом '''''робочого дня''''' з моменту одержання заяви.

=== ''Вартість послуги:'' ===
'''''Вартість послуги визначається з урахуванням''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання]

'''Увага!''' ''Додатково перевірити вартість послуг із зняття з реєстрації транспортного засобу та актуальний перелік документів можна'' ''на офіційному веб-сайті: [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/faq/znyattya-z-obliku-transportnogo-zasobu/ Головного сервісного центру МВС]''

== Див також ==
[[Відмова від права власності]]

[[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

[[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля]]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на майно]]

Помилково перераховані кошти іншій особі: процедура повернення

2026-04-15T12:15:26Z

Shekhovtsova.Nina: Внесені зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#Text Закон України "Про платіжні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0163500-22#n2 Постанова Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг"]

== Помилкові перекази: поняття та види ==
'''Помилкова платіжна операція''' — ''платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;''

'''Неналежна платіжна операція''' — ''платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі''.

'''Визначення неналежного отримувача та неналежного платника:'''
* '''''Неналежний отримувач''''' — особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
* '''''Неналежний платник''''' — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n6 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги"]).
'''Помилковий переказ може відбуватись з вини:'''

# Платника;
# Неналежного отримувача;
# Банку чи небанківського надавача платіжних послуг.

Згідно аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5667 ст. 1212-1215 Цивільного кодексу України]грошові кошти, на які був здійснений помилковий переказ внаслідок рахункової помилки та відсутності добровільності на операцію переказу, підлягають поверненню як безпідставно набуті грошові кошти (майно).

Процедура повернення коштів залежить від встановлення на якому етапі та якою з сторін операцій була допущенна помилка.

'''Незалежно від причини помилки першочерговим невідкладним етапом повернення коштів є повідомлення банківську установу, чи небанківського надавача платіжних послуг про наявність помилкового переказу.''' Таке повідомлення може бути здійснено наприклад на гарячу лінію чи службу підтримки банку, шляхом залишення заявки в онлайн банкінгу чи шляхом відвідин відділення установи, в ході яких клієнт повинен пояснити відому йому інформацію про помилковий переказ та заявити бажання повернути кошти чи заморозити операцію до встановлення обставин. Рекомендується повідомляти надавача (банк) у спосіб прописаний з клієнтом в договорі.
== Процедура повернення коштів помилково перерахованих надавачем платіжних послуг (банком) ==
Надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг платіжних операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення помилкових операцій та повідомляти інші платіжних систем чи банки про наявність помилкової операції.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n554 ч. 3 ст. 32 Закону України "Про платіжні послуги"]надавач платіжних послуг зобов’язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо помилкових, неналежних, неакцептованих платіжних операцій, ініційованих з використанням такого платіжного інструменту, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Вимоги_до_оформлення_звернень_громадян_та_терміни_їх_розгляду звернень (скарг) громадян].

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n1185 ст. 86 Закону України "Про платіжні послуги"] надавач платіжних послуг (банк) несе відповідальність за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції, а у користувача з'являється право на відшкодування шкоди завданої помилковою операцією.

'''Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:'''

# помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;
# помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;
# платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

'''У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача''' надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

'''У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника''' надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача '''у судовому порядку'''.

Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.

'''Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов’язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.'''

У разі порушення неналежним отримувачем триденного строку надавач платіжних послуг має право вимагати від неналежного отримувача сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування '''у судовому порядку'''.

Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

'''Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції у разі опротестування неналежної платіжної операції платником та зобов’язаний заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.'''

У судовому порядку банк вправі стягнути з неналежного отримувача суми помилкових переказів та пеню, у разі неповернення коштів оскільки згідно з аналізу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5668 ст. 1212 Цивільного кодексу України] особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

== Процедура повернення коштів помилково перерахованих з вини платника ==
'''Платник повинен повідомити надавача платіжних послуг (банк) про факт виконання з його рахунку неналежної платіжної операції для отримання відшкодування за такою операцією.'''

'''Важливо повідомити надавача (банк) про неналежну платіжну операцію оскільки:'''

* до моменту повідомлення про факт втрати платіжної карти чи облікових даних ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника;
* з моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20#n1215 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги"] платник має право вимагати відшкодування коштів за неналежною платіжною операцією, за умови повідомлення про це надавача платіжних послуг '''протягом 90 календарних днів з дати списання коштів''' за такою операцією з його рахунку.

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації.

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури. У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

'''У разі помилки платника та коли кошти вже зарахували на рахунок неналежного отримувача''':
# Виявивши помилку, платник негайно надсилає неналежному отримувачеві вимогу повернути суму переказу. У вимозі зазначає дату перерахування коштів, точну суму помилкового переказу, повні й точні банківські реквізити платника для повернення коштів, а також строк для виконання вимоги та відповідальність за його порушення;
# Свої вимоги платник обґрунтовує наведеними вище законодавчими нормами і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5667 главою 83 Цивільного кодексу України], яка регулює обов’язок особи, що набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому таке майно;
# Вимогу надсилають цінним листом із описом вкладення і повідомленням про вручення або вручають неналежному отримувачеві кур’єром. На примірнику платника ставлять позначку про те, що її одержав отримувач. Аби пришвидшити реакцію неналежного отримувача, варто також надіслати йому вимогу електронною поштою та/або факсом.
'''Отже''', у випадку якщо неналежний отримувач не повернене кошти у відповідності з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5667 главою 83 Цивільного кодексу України] платник може звернутись до суду з вимогою повернення коштів з чужого незаконно набутого володіння.

== Відповідальність отримувачів під час виконання платіжних операцій ==
'''Черговість дій для повернення коштів отримувачем коштів:'''

# Неналежний отримувач протягом '''трьох робочих днів''' з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової/неналежної операції зобов’язаний повернути рівнозначну суму зараховану йому внаслідок помилкової, на користь такого надавача платіжних послуг (у разі порушення 3-деного строку отримувачем він також буде повинен сплатити пеню '''в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день''' від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але '''не більше 10 відсотків''' суми платіжної операції);
# Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції;
# У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється '''у судовому порядку'''.

Спори між надавачем платіжних послуг та неналежним отримувачем щодо помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції розглядаються '''у судовому порядку'''.

Отримувач зобов’язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої клієнтської автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до законодавства або умов договору з надавачем платіжних послуг.

'''Особливої уваги''' потрібно приділити перевірці отримувача коштів в плані його причетності до операції, та чи були в його діях ознаки шахрайства в випадку якщо він підмінив реквізити, заволодів обліковими даними чи втрутився в роботу платіжних систем, в такому випадку слід звертатись до органів національної поліції з заявою про притягнення такої особи до кримінальної відповідальності.

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Повернення_грошових_коштів_у_випадку_їх_помилкового_переказу_неналежному_отримувачу Повернення грошових коштів у випадку їх помилкового переказу неналежному отримувачу]
* [[Повернення коштів, викрадених з платіжних карток]]
[[Категорія:Банківське право]]

Оформлення та оплата простою на підприємстві

2026-03-09T09:31:58Z

Shekhovtsova.Nina: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року N 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"]
*[https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 Роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 статті 34 КЗпП України] простій''' - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 Частиною другою статті 34 КЗпП України] передбачено, що у разі простою '''''працівники можуть бути переведені за їх згодою''''' з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
== Порядок оформлення простою ==
Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text '''листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"''']:
* '''про початок простою''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 частини другої статті 113 КЗпП України], крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, '''працівник повинен попередити''' власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Законодавством не врегульовано порядок та форма такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне;
*на час простою не з вини працівника '''оформлюється акт''' простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи);
* на час простою не з вини працівника '''оформлюється наказ''' власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою;
* якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Якщо неможливо ознайомити особисто з наказом про простій працівників, яких він стосується, можна користуватися альтернативними засобами зв’язку, згідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n175 частини третьої статті 29 КЗпП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n27 частини другої статті 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"].

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n826 частина перша статті 142 КЗпП України]).

== Порядок оплати часу простою ==
Порядок оплати часу простою врегульований [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 статтею 113 КЗпП України].

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку '''''не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)''.'''

Тобто, при простої не відбувається зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення, оскільки розмір окладу залишається незмінним. Застосування попередження роботодавцем працівника при впровадженні простою про оплату часу простою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) законодавством не встановлено.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпунктами 1 та 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, '''за ним зберігається середній заробіток'''.

При цьому, доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється ([https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]).

Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n624 статті 98 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n54 статті 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n79 13 Закону України "Про оплату праці"] працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону праці"] працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частиною другою статті 6 Закону України "Про охорону праці"], які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

'''Необхідно враховувати''', що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема, за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Час простою з вини працівника '''не оплачується.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпункту 4 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] простій з вини працівника в будь-якому разі '''оплаті не підлягає'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки"] передбачено, що '''час, коли працівник фактично не працював, але за ним на підставі законодавства зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку'''.

Це означає, що час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки.

Разом із тим, у разі розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки час, протягом якого працівники згідно з законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n42 абзац шостий пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100]). Про це саме йдеться й у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vl929203-07#Text листі Мінпраці та соціальної політики України від 20.12.2007 № 929/13/84-07].

Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, його слід виключити з розрахункового періоду.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80916484 Постанова Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 236/2715/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116574843 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 у справі № 759/4617/21]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Охорона праці]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Оформлення та оплата простою на підприємстві

2026-03-09T09:29:19Z

Shekhovtsova.Nina: Внесені зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року N 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"]
*[https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 Роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 статті 34 КЗпП України] простій''' - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 Частиною другою статті 34 КЗпП України] передбачено, що у разі простою '''''працівники можуть бути переведені за їх згодою''''' з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
== Порядок оформлення простою ==
Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text '''листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"''']:
* '''про початок простою''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 частини другої статті 113 КЗпП України], крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, '''працівник повинен попередити''' власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Законодавством не врегульовано порядок та форма такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне;
*на час простою не з вини працівника '''оформлюється акт''' простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи);
* на час простою не з вини працівника '''оформлюється наказ''' власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою;
* якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Якщо неможливо ознайомити особисто з наказом про простій працівників, яких він стосується, можна користуватися альтернативними засобами зв’язку, згідно до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n175 частини третьої статті 29 КЗпП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n27 частини другої статті 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"].

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n826 частина перша статті 142 КЗпП України]).

== Порядок оплати часу простою ==
Порядок оплати часу простою врегульований [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 статтею 113 КЗпП України].

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку '''''не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)''.'''

Тобто, при простої не відбувається зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення, оскільки розмір окладу залишається незмінним. Застосування попередження роботодавцем працівника при впровадженні простою про оплату часу простою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) законодавством не встановлено.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпунктами 1 та 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, '''за ним зберігається середній заробіток'''.

При цьому, доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється ([https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]).

Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n624 статті 98 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n54 статті 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n79 13 Закону України "Про оплату праці"] працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону праці"] працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частиною другою статті 6 Закону України "Про охорону праці"], які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

'''Необхідно враховувати''', що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема, за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Час простою з вини працівника '''не оплачується.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпункту 4 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] простій з вини працівника в будь-якому разі '''оплаті не підлягає'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки"] передбачено, що '''час, коли працівник фактично не працював, але за ним на підставі законодавства зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку'''.

Це означає, що час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки.

Разом із тим, у разі розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки час, протягом якого працівники згідно з законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n42 абзац шостий пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100]). Про це саме йдеться й у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vl929203-07#Text листі Мінпраці та соціальної політики України від 20.12.2007 № 929/13/84-07].

Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, його слід виключити з розрахункового періоду.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80916484 Постанова Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 236/2715/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116574843 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 у справі № 759/4617/21]
[[index.php?title=Категорія:Трудове право]]
[[index.php?title=Категорія:Охорона праці]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]

Оформлення та оплата простою на підприємстві

2026-03-09T09:13:46Z

Shekhovtsova.Nina: Внесені зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n2 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України "Про охорону праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 23 жовтня 2007 року N 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"]
*[https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 Роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]
== Загальні положення ==
Відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 статті 34 КЗпП України] простій''' - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 Частиною другою статті 34 КЗпП України] передбачено, що у разі простою '''''працівники можуть бути переведені за їх згодою''''' з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
== Порядок оформлення простою ==
Дії працівників і роботодавця у випадку виникнення простою прописані в [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0257203-07#Text '''листі Міністерства праці та соціальної політики України від 23.10.2007 № 257/06/187-07 "Щодо організації роботи під час простою на підприємстві"''']:
* '''про початок простою''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 частини другої статті 113 КЗпП України], крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, '''працівник повинен попередити''' власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра, інших посадових осіб. Законодавством не врегульовано порядок та форма такого попередження, тобто попередження можливе й усне, і письмове, головне, щоб своєчасне;
*на час простою не з вини працівника '''оформлюється акт''' простою (фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи);
* на час простою не з вини працівника '''оформлюється наказ''' власника або уповноваженого ним органу, який міститиме перелік структурних підрозділів, на які поширюється простій, у випадку, якщо простій не поширюватиметься на все підприємство, а також дату початку та, за можливості, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов’язане закінчення простою;
* якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і профспілкового комітету на основі типових правил ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n826 частина перша статті 142 КЗпП України]).
== Порядок оплати часу простою ==
Порядок оплати часу простою врегульований [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n680 статтею 113 КЗпП України].

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку '''''не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу)''.'''

Тобто, при простої не відбувається зміна діючих умов оплати праці в бік погіршення, оскільки розмір окладу залишається незмінним. Застосування попередження роботодавцем працівника при впровадженні простою про оплату часу простою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) законодавством не встановлено.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпунктами 1 та 3 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] оплата часу простою не з вини працівника у розмірі не нижче двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду ставиться у залежність від повідомлення ним про початок простою власника або уповноважений ним орган (бригадира, майстра, інших службових осіб) у тому разі, коли не йдеться про простій певного структурного підрозділу чи всього підприємства.

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, '''за ним зберігається середній заробіток'''.

При цьому, доплата до рівня мінімальної зарплати при простої не здійснюється ([https://www.kmu.gov.ua/news/249652326 роз’яснення Міністерства соціальної політики України щодо деяких питань оплати праці на виконання Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"]).

Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n624 статті 98 КЗпП України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n54 статті 8], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n79 13 Закону України "Про оплату праці"] працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частини другої статті 6 Закону України "Про охорону праці"] працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n41 частиною другою статті 6 Закону України "Про охорону праці"], які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

'''Необхідно враховувати''', що норми і гарантії оплати праці, визначені законодавством для працівників підприємств, установ, організацій усіх форм власності, є мінімальними державними гарантіями і тому при договірному регулюванні вони не можуть бути погіршені. Йдеться як про мінімальний розмір заробітної плати, так і про норми оплати праці, зокрема, за час простою, який мав місце не з вини працівника.

Час простою з вини працівника '''не оплачується.'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99 підпункту 4 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці"] простій з вини працівника в будь-якому разі '''оплаті не підлягає'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n70 Пунктом 2 частини першої статті 9 Закону України "Про відпустки"] передбачено, що '''час, коли працівник фактично не працював, але за ним на підставі законодавства зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку'''.

Це означає, що час простою не з вини працівника, оплачений з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівнику розряду (окладу), враховується для надання йому щорічної відпустки.

Разом із тим, у разі розрахунку середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки час, протягом якого працівники згідно з законодавством або з інших поважних причин не працювали та за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF#n42 абзац шостий пункту 2 розділу II Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100]). Про це саме йдеться й у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vl929203-07#Text листі Мінпраці та соціальної політики України від 20.12.2007 № 929/13/84-07].

Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, його слід виключити з розрахункового періоду.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80916484 Постанова Донецького апеляційного суду від 03 квітня 2019 року у справі № 236/2715/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116574843 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 у справі № 759/4617/21]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Охорона праці]]
[[Категорія:Оплата праці]]

Виявлення порушень в роботі газових лічильників

2026-02-17T13:45:33Z

Shekhovtsova.Nina: Внесені зміни та доповнення відповідно до чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#Text Закон України "Про ринок природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]
== Укладення договору постачання природного газу ==
Постачання природного газу споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким '''постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості''' у порядку, передбаченому договором, а '''споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором'''. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n307 стаття 12 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон)]).

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Договір постачання природного газу об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n2 Законом].

'''Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог:'''
* споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником;
* договір постачання природного газу не укладається в разі закупівлі природного газу постачальником на власні потреби з власного обсягу природного газу;
* договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n43 пункт 4 розділу ІІ Правил постачання природного газу]).
'''Для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику такі документи:'''
* заяву про укладення договору, в якій зазначити свій персональний ЕІС-код та очікувані об’єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору;
* належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача;
* копії документів на право укладання договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n43 пункт 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу]).
За результатами розгляду поданих споживачем документів, постачальник зобов’язаний укласти договір постачання природного газу зі споживачем або письмово повідомити споживача про відмову в його укладенні '''протягом 21 календарного дня''' з дня письмового звернення споживача про намір (пропозицію) укладення договору постачання природного газу.

'''Постачальник природного газу для укладення договору постачання природного газу має право додатково вимагати інші документи.'''

Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. '''У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.'''

'''При зміні умов договору''', споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу, при цьому '''споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін'''. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за '''30 днів''' до запланованого набрання чинності такими змінами, '''крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами'''. Споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником.
== Приладовий облік природного газу ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#n17 частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"].

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n375 частина 3 статті 18 Закону]).

'''Періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу''', які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, '''здійснюється за рахунок оператора газорозподільних мереж (Оператора ГРМ) незалежно від того, чи є він власником засобів вимірювальної техніки (ЗВТ)'''.

'''Побутовий споживач''', на території та/або в приміщенні якого встановлений лічильник газу, '''зобов’язаний забезпечити доступ''' представникам Оператора ГРМ після пред’явлення ними службових посвідчень для проведення робіт з демонтажу лічильника на повірку (або його повірки на місці встановлення).

У разі відмови в доступі до об’єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірки на місці встановлення) споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексу газорозподільних систем].

У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об’єм спожитого природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

'''Зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірку на місці встановлення) здійснюється у присутності споживача (власника або наймача об’єкта побутового споживача). За необхідності розпломбування лічильника газу представник Оператора ГРМ складає акт розпломбування, який підписується споживачем (власником або наймачем об’єкта побутового споживача).'''

За підсумками перевірки комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ) та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний '''акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони)''', що має бути підписаний споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу).

=== Виявлення факту порушення ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n43 Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем], визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об’єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є '''обов`язковим''' наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем] при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82498883 постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18].

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 Кодексом газорозподільних систем], акт про порушення, зокрема про:
# пошкодження пломб;
# пошкодження ЗВТ (лічильника газу);
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу;
# непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;
# наявність несанкціонованого газопроводу;
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача може бути ініційована їх '''експертиза'''.

При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована його '''позачергова чи експертна повірка'''. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

У разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу (ЗВТ), що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, Оператор ГРМ має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу (ЗВТ).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1223 розділом XI Кодексу газорозподільних систем], '''зі складанням акта про порушення'''.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

Якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках '''витрати, пов’язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов’язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача''' (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:

1) поштову адресу місця проведення експертизи;

2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»], Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб’єкта);

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);

4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;

5) дату останньої повірки ЗВТ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Сам '''споживач''' шляхом візуального спостереження також '''може виявити несправність''' у роботі лічильника або '''пошкодження''' опломбування. У такому разі '''споживач буде ініціатором''' проведення перевірки правильності показань лічильника.

У разі своєчасного ''(до виявлення порушення представником Оператора ГРМ)'' письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби ''(крім її відсутності)'' за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедура, передбачена цією главою, '''не застосовується''' ''(крім періоду відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).''

У разі '''відмови в доступі''' до об’єкта побутового споживача представнику оператора газорозподільної системи для зняття лічильника газу на періодичну повірку ''(або його повірки на місці встановлення)'' споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем].
=== Фіксація порушення ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n637 пунктом 36 розділу III Правил постачання природного газу] про порушення, допущені побутовим споживачем під час постачання природного газу, відповідальні представники постачальника '''складають акт-претензію у двох примірниках''', один з яких залишається в побутового споживача.

Саме в цьому акті буде зазначено:
* дату виявлення порушення,
* суть порушення,
* імовірні причини порушення.
До проведення перевірок комерційного ВОГ можуть залучатися уповноважені представники національної метрологічної служби ''(за їх згодою)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його '''право внести зауваження та заперечення''' до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункту 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем] зазначено, що споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення '''мають право здійснювати''' фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

'''Наголошуємо,''' що до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Під час здійснення перевірки комерційного ВОГ та його складових сторони також мають право здійснювати фото- та відеозйомку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''У разі відмови споживача від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:'''
# представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи;
# більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою.
У разі відмови побутового споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка '''в обох примірниках''' акта-претензії, і другий примірник надсилається побутовому споживачеві реєстрованим поштовим відправленням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n303 підпункт 2 пункту 7 розділу VІІ Правил постачання природного газу]).

'''У разі незгоди''' споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб ''(крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора)'', пошкодження ЗВТ/лічильника газу ''(крім явних ознак навмисного в них втручання)'', він може вимагати '''проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів '''нарахування''', передбачені вищезазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексом], '''не застосовуються.'''

У разі визнання споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' '''факту умисного пошкодження''' ним пломби / засобу обліку (лічильника газу), про що окремо зазначається в акті про порушення, заходи з проведення експертизи чи позачергової або експертної повірки не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 6 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).
=== Проведення експертизи ===
''Експертиза засобів вимірювальної техніки та/або пломби має бути проведена '''протягом 10 робочих днів''' з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»]).''
Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби, визначається за домовленістю сторін ''(в іншому разі оператором ГРМ)''. Сторона, відповідальна за доставку засобу обліку та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).

У разі відмови споживача від поставлення підпису в протоколі про направлення засобу обліку та/або пломби на експертизу про це в протоколі робиться відповідний запис, а його другий екземпляр надсилається поштою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Експертизу ЗВТ та/або пломби проводить '''комісія''', до складу якої має входити '''не менше 3 представників''' оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи засобів обліку та пломб затверджується наказом оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені ''представники виробника засобу обліку чи виробника пломби.''

Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою ''(за наявності),'' в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 3 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
'''Увага!''' '''''Споживач зобов’язаний бути присутнім під час проведення експертизи.'''''
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи '''споживач може дати письмову згоду''' у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.

У разі неприбуття споживача та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи засобу обліку та/або пломби проводиться без його участі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 4 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який (яку) було запаковано лічильник та/або пломбу.

'''Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:'''
# відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі
# цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі
# цілісність заводського та повірочного тавра на засобі обліку
# цілісність лічильного механізму та корпусу засобу обліку
# цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка засобу обліку
# наявність сторонніх предметів всередині засобу обліку
# відповідність маркування засобу обліку нормативно-технічній документації
# відповідність засобу обліку, програмного забезпечення та контрольної суми паспорта на засобі обліку та/або опису типу на цей тип засобу обліку
# відповідність втручань в роботу засобу обліку наявним актам перевірок та/або відомостям про його повірку та ремонт ЗВТ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 5 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його уповноваженою особою. Якщо споживач або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункт 8 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

У разі відмови від підпису будь-кого з членів комісії або споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) чи уповноваженої ним особи в акті експертизи про це робиться відповідний запис.

Відповідно до висновків комісії, зазначених в акті експертизи, проводяться відповідні подальші заходи, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]).

Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, '''а саме''':

1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку;

2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації);

3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77473170 постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17] та від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96484075 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18].

=== Позачергова та експертна повірка лічильника ===
Порядок проведення повірки лічильника газу визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 главою 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем].

Позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових проводиться відповідно до регламентів їх проведення уповноваженими представниками метрологічної організації та в спеціально обладнаних приміщеннях із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу лічильника газу пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 2 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем)].

Якщо ініційована позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових буде здійснюватися на місці їх монтажу, власник газового лічильника має забезпечити уповноваженим представникам оператора газорозподільної системи або метрологічної організації та їх устаткуванню ''(включаючи транспортний засіб)'' доступ на власну територію, де знаходиться газовий лічильник, та безпосередньо до нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

Така повірка здійснюється в присутності оператора газорозподільної системи та споживача. За необхідності оператор газорозподільної системи забезпечує зняття власних охоронних пломб ''(що відображається у відповідному акті)'', а власник засобу обліку, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття окремих елементів та складових комерційного засобу обліку. Якщо власником засобу обліку є побутовий споживач, зазначені заходи виконує оператор ГРМ.

Сторони мають право на ознайомлення з документами на пересувну повірочну лабораторію, якими підтверджується повноваження на проведення вимірювань.

'''За підсумками проведення''' позачергової чи експертної повірки на місці її проведення уповноважений представник метрологічної організації '''оформлює відповідний висновок''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

'''''Правила зняття лічильника газу на повірку, його пакування та транспортування до місця проведення повірки аналогічні до правил проведення експертизи.'''''

Позачергова або експертна повірка має бути проведена протягом не більше '''10 робочих днів''' з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку, або з дати отримання споживачем листа оператора газорозподільної системи про проведення повірки ''(якщо ініціатором був оператор),'' або з дати отримання оператором газорозподільної системи заяви споживача, якщо ініціатором був споживач.
=== Результати експертизи/повірки ===
У разі виявлення факту дії спрямованого '''постійного магнітного поля''' на лічильник газу, що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, оператор газорозподільної системи має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора '''був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 11 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''порушень не виявлено''', у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового засобу обліку або засобів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного засобу обліку об’єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного засобу обліку '''розраховується за середньодобовими''' ''(для неповної доби — за середньогодинними)'' значеннями за попередні 3 ''(три)'' аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані Оператором ГРМ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 12 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''підтверджено наявність порушення''', '''складається акт про порушення.''' При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного засобу обліку, а сам комерційний засіб обліку в точці вимірювання має бути приведений її власником у відповідність до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексу газорозподільних систем] впродовж '''двомісячного строку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 13 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''Акт про порушення фіксує такі види виявлених порушень:'''
# пошкодження пломб.
# пошкодження лічильника газу.
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу.
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу засобу обліку.
# наявність несанкціонованого газопроводу.
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
# непрацездатність комерційного вузла обліку чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
=== Рішення комісії ===
'''''Акт про порушення''''' має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ '''не пізніше двомісячного строку''' з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

При складанні акта про порушення представник оператора газорозподільної системи зазначає в ньому про необхідність споживача ''(несанкціонованого споживача)'' бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення.

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше '''3-х представників''' оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, оператор газорозподільної системи офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом оператора ГРМ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

'''Споживач ''(несанкціонований споживач)'' зобов’язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.'''

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (''несанкціонований споживач)'' має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача ''(несанкціонованого споживача)'' та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення '''без його (її) участі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

'''За результатами розгляду''' акта про порушення на засіданні комісії може бути '''прийнято рішення''' про його задоволення ''(повністю або частково)'', або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається '''акт-розрахунок''' необлікованого ''(донарахованого)'' об’єму та обсягу природного газу і його вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).
== Визначення розміру збитків ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n68 Підпунктом 8 пункту 5.2 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] постачання природного газу між постачальником та споживачем до '''обов’язку споживача належить відшкодування постачальнику збитків''', понесених ним у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов’язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам].

'''''Правила нарахування збитків залежить від типу виявленого порушення.'''''

Так, у разі виявлення '''''несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника''''' газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється '''за граничними об’ємами споживання''' природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника ''(контрольного огляду вузла обліку або його перевірки)'' до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо ж '''''несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем,''''' то початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем ''(фізичною особою)'' права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але '''не більше 2 років''', що передували дню виявлення порушення.

Якщо '''несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів''', початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але '''не більше 12 місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу]).

У разі виявлення Оператором ГРМ '''позаштатного режиму роботи лічильника газу,''' внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється '''залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період''' (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пункт 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу]).

Якщо при порушеннях, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пунктах 1-7 глави 3 розділу ХІ Кодексу], неможливо класифікувати граничні об’єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об’єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється з '''урахуванням проміжку часу''', за який необхідно визначити об’єм необлікованого природного газу, '''помноженого на коефіцієнт сезонності''' (коефіцієнт сезонності приймається рівним ''0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період'') та на '''величину об’ємної максимальної секундної витрати газу''', що визначається за формулою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пунктом 9 глави 3 розділу ХІ Кодексу]).
[[Файл:Формула.png|міні|формула визначення об’ємної максимальної секундної витрати газу]]

Вартість необлікованого (донарахованого) об’єму природного газу зазначається в окремому платіжному рахунку, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу]).

Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об’єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов’язані з актом про порушення, зберігаються Оператором ГРМ '''не менше трьох років''' від дати оформлення акта про порушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 13 глави 5 розділу ХІ Кодексу]).

== Оскарження рішення комісії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n68 підпункту 10 пункту 5.1 розділу 5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] передбачено, що '''споживач має право оскаржувати''' будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n815 статтею 58 Закону України «Про ринок природного газу»] передбачена можливість оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення.

Суб’єктом, що розглядає скарги на такі акти, є '''територіальний орган Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.'''

Рішення такого органу є '''обов’язковими''' для виконання суб’єктами ринку природного газу, яких воно стосується. Крім того, рішення комісії з розгляду актів про порушення та рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, '''може бути оскаржене у суді.'''

Спори між споживачем і постачальником вирішуються шляхом '''досудового врегулювання спорів''' у прозорий, справедливий і швидкий спосіб. Постачальник зобов'язаний розглянути всі скарги, отримані від споживачів, і протягом '''одного місяця''' повідомити про результати їх розгляду.

Процедура вирішення спорів постачальником і контактна інформація підрозділів постачальника, відповідальних за розв’язання спорів (телефони, е-mail, режим роботи, адреси, П.І.Б. відповідальних працівників тощо), ''публікуються на його сайті.''

У разі недосягнення між споживачем та постачальником згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі '''в судовому порядку''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n303 (пункт 9 розділу VІІ Правил постачання природного газу]).

Якщо об’єм та/або вартість необлікованого ''(донарахованого)'' природного газу буде оскаржуватися споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований ''(донарахований)'' об’єм природного газу не вважається простроченою.

В разі незгоди клієнта з висновком комісії, клієнт має право звернутись до районного суду з позовною заявою про захист прав споживача.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96762711 Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області по справі №532/237/21 від 06.05.2021 р.]

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Виявлення порушень в роботі газових лічильників

2026-02-13T13:41:03Z

Shekhovtsova.Nina: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#Text Закон України "Про ринок природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам"]
== Укладення договору постачання природного газу ==
Постачання природного газу споживачу здійснюється відповідно до договору, за яким '''постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості''' у порядку, передбаченому договором, а '''споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором'''. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n307 стаття 12 Закону України «Про ринок природного газу» (далі - Закон)]).

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Договір постачання природного газу об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків для забезпечення опалення та постачання гарячої води до квартир співвласників (крім нежитлових приміщень) укладається на весь обсяг споживання природного газу для таких потреб та не може встановлювати різні ціни в межах цього обсягу.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-15#n13 типового договору], що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n2 Законом].

'''Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням таких вимог:'''
* споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником;
* договір постачання природного газу не укладається в разі закупівлі природного газу постачальником на власні потреби з власного обсягу природного газу;
* договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n43 пункт 4 розділу ІІ Правил постачання природного газу]).
'''Для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику такі документи:'''
* заяву про укладення договору, в якій зазначити свій персональний ЕІС-код та очікувані об’єми (обсяги) споживання природного газу на період дії договору;
* належним чином завірену копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт споживача;
* копії документів на право укладання договору, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та уповноваженої особи на підписання договору, та копію документа про взяття на облік у контролюючих органах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n43 пункт 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу]).
За результатами розгляду поданих споживачем документів, постачальник зобов’язаний укласти договір постачання природного газу зі споживачем або письмово повідомити споживача про відмову в його укладенні '''протягом 21 календарного дня''' з дня письмового звернення споживача про намір (пропозицію) укладення договору постачання природного газу.

'''Постачальник природного газу для укладення договору постачання природного газу має право додатково вимагати інші документи.'''

Усі умови поставки природного газу за договором мають бути справедливими та добре відомими заздалегідь. '''У будь-якому випадку вся відповідна інформація має бути надана споживачеві до укладення договору.'''

'''При зміні умов договору''', споживачу має бути надане належне повідомлення постачальника про намір змінити умови договору постачання природного газу, при цьому '''споживач має бути повідомлений про його право відмовитись від запропонованих змін'''. Таке повідомлення має бути надане споживачеві не пізніше ніж за '''30 днів''' до запланованого набрання чинності такими змінами, '''крім ціни на природний газ, якщо вона встановлюється для постачальника відповідними державними органами'''. Споживачі мають право відмовитися від договору, якщо вони не приймають нові умови, повідомлені постачальником.
== Приладовий облік природного газу ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3533-17#n17 частині першій статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"].

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

Вимоги до складових частин вузла обліку природного газу, правил експлуатації приладів обліку, порядку вимірювання обсягів та визначення якості природного газу визначаються технічними регламентами та нормами, правилами, що встановлюються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n375 частина 3 статті 18 Закону]).

'''Періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж, технічне обслуговування та пов'язаний з такою повіркою ремонт) лічильників газу''', які встановлені для розрахунків за спожитий природний газ побутовими споживачами (населенням) для їх побутових потреб, '''здійснюється за рахунок оператора газорозподільних мереж (Оператора ГРМ) незалежно від того, чи є він власником засобів вимірювальної техніки (ЗВТ)'''.

'''Побутовий споживач''', на території та/або в приміщенні якого встановлений лічильник газу, '''зобов’язаний забезпечити доступ''' представникам Оператора ГРМ після пред’явлення ними службових посвідчень для проведення робіт з демонтажу лічильника на повірку (або його повірки на місці встановлення).

У разі відмови в доступі до об’єкта побутового споживача представнику Оператора ГРМ для зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірки на місці встановлення) споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексу газорозподільних систем].

У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об’єм спожитого природного газу по об’єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки.

'''Зняття лічильника газу на періодичну повірку (або його повірку на місці встановлення) здійснюється у присутності споживача (власника або наймача об’єкта побутового споживача). За необхідності розпломбування лічильника газу представник Оператора ГРМ складає акт розпломбування, який підписується споживачем (власником або наймачем об’єкта побутового споживача).'''

За підсумками перевірки комерційного вузла обліку природного газу (ВОГ) та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний '''акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони)''', що має бути підписаний споживачем (суміжним суб’єктом ринку природного газу).

=== Виявлення факту порушення ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n43 Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем], визначено, що під несанкціонованим втручанням в роботу ЗВТ/лічильника газу розуміється, у тому числі, втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об’єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є '''обов`язковим''' наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем] при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82498883 постанові Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 922/1573/18].

У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 Кодексом газорозподільних систем], акт про порушення, зокрема про:
# пошкодження пломб;
# пошкодження ЗВТ (лічильника газу);
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу;
# непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;
# наявність несанкціонованого газопроводу;
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
При виявленні ознак пошкодження пломб (крім факту їх відсутності чи розірвання пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу) та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що має бути зазначено в акті про порушення, за домовленістю сторін або за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача може бути ініційована їх '''експертиза'''.

При виявленні ознак пошкодження ЗВТ (лічильника газу) за умови відсутності ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ за ініціативою Оператора ГРМ чи споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) може бути ініційована його '''позачергова чи експертна повірка'''. До отримання результатів експертизи або позачергової чи експертної повірки розрахунок необлікованого або облікованого частково об’єму природного газу внаслідок порушення не здійснюється.

У разі виявлення факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу (ЗВТ), що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, Оператор ГРМ має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу (ЗВТ).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки підтверджено наявність порушення, у всіх випадках за відсутності дублюючого ВОГ (ЗВТ) об'єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період порушення та відсутності комерційного ВОГ (ЗВТ) розраховується у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1223 розділом XI Кодексу газорозподільних систем], '''зі складанням акта про порушення'''.

На дату складання акта про порушення представник Оператора ГРМ забезпечує усунення виявленого порушення, про що в акті про порушення робиться відповідний запис. У разі неможливості усунути порушення на дату складання акта про порушення (відсутні відповідні засоби, повноваження тощо) представник Оператора ГРМ робить відповідний запис в акті про порушення та надалі забезпечує контроль за усуненням порушення, що підтверджується актом про усунення порушення.

Якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках '''витрати, пов’язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов’язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача''' (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Після зняття ЗВТ та/або пломби, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломбу, чи гвинта, на якому закріплено пломбувальний матеріал (далі - пломба), у присутності сторін пломба або ЗВТ пакується в пакет з поліетилену чи з іншого цупкого матеріалу (або в транспортну тару, що передбачена заводом-виробником та зазначена в паспорті на ЗВТ), який опломбовується пломбою Оператора ГРМ з унікальним номером та, за бажанням, пломбою споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу). При цьому представник Оператора ГРМ складає протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (по одному екземпляру для кожної сторони), в якому чітко зазначає:

1) поштову адресу місця проведення експертизи;

2) дату та орієнтовний час проведення експертизи (у випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»], Оператор ГРМ зазначає кінцевий строк, до якого має бути передано ЗВТ та/або пломбу до такого суб’єкта);

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо проведення експертизи);

4) сторону, відповідальну за доставку ЗВТ та/або пломби на експертизу;

5) дату останньої повірки ЗВТ.

Сам '''споживач''' шляхом візуального спостереження також '''може виявити несправність''' у роботі лічильника або '''пошкодження''' опломбування. У такому разі ''споживач буде ініціатором'' проведення перевірки правильності показань лічильника.

У разі своєчасного ''(до виявлення порушення представником Оператора ГРМ)'' письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби ''(крім її відсутності)'' за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедура, передбачена цією главою, '''не застосовується''' ''(крім періоду відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку).''

У разі '''відмови в доступі''' до об’єкта побутового споживача представнику оператора газорозподільної системи для зняття лічильника газу на періодичну повірку ''(або його повірки на місці встановлення)'' споживачу змінюється режим нарахування об’ємів природного газу відповідно до вимог [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексу газорозподільних систем].
=== Фіксація порушення ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n637 пунктом 36 розділу III Правил постачання природного газу] про порушення, допущені побутовим споживачем під час постачання природного газу, відповідальні представники постачальника '''складають акт-претензію у двох примірниках''', один з яких залишається в побутового споживача.

Саме в цьому акті буде зазначено:
* дату виявлення порушення,
* суть порушення,
* імовірні причини порушення.
До проведення перевірок комерційного ВОГ можуть залучатися уповноважені представники національної метрологічної служби ''(за їх згодою)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов’язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його '''право внести зауваження та заперечення''' до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 3 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункту 5 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем] зазначено, що споживач (несанкціонований споживач) та представники Оператора ГРМ під час виявлення порушення та складання акта про порушення '''мають право здійснювати''' фото- та відеозйомку для фіксації виявленого порушення чи інших дій та фактів, про що зазначається в акті про порушення.

Наголошую, що до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Під час здійснення перевірки комерційного ВОГ та його складових сторони також мають право здійснювати фото- та відеозйомку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 3 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''У разі відмови споживача від підписання акта про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали:'''
# представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об’єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи;
# більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою.
У разі відмови побутового споживача від підписання акта-претензії про це робиться відмітка '''в обох примірниках''' акта-претензії, і другий примірник надсилається побутовому споживачеві реєстрованим поштовим відправленням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n303 підпункт 2 пункту 7 розділу VІІ Правил постачання природного газу]).

'''У разі незгоди''' споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб ''(крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора)'', пошкодження ЗВТ/лічильника газу ''(крім явних ознак навмисного в них втручання)'', він може вимагати '''проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки''' у порядку, визначеному [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]. У такому разі в акті про порушення робиться відповідний запис, при цьому представник Оператора ГРМ здійснює заходи щодо пакування пошкодженої пломби та/або лічильника газу (ЗВТ) та складає відповідний акт про направлення їх на експертизу чи позачергову або експертну повірку. До отримання їх результатів '''нарахування''', передбачені вищезазначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексом], '''не застосовуються.'''

У разі визнання споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' '''факту умисного пошкодження''' ним пломби / засобу обліку (лічильника газу), про що окремо зазначається в акті про порушення, заходи з проведення експертизи чи позачергової або експертної повірки не проводяться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 6 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).
=== Проведення експертизи ===
''Експертиза засобів вимірювальної техніки та/або пломби має бути проведена '''протягом 10 робочих днів''' з дня складання протоколу (крім випадку проведення експертизи ЗВТ та/або пломби суб’єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»]).''
Сторона, відповідальна за доставку ЗВТ та/або пломби, визначається за домовленістю сторін ''(в іншому разі оператором газорозподільної системи)''. Сторона, відповідальна за доставку засобу обліку та/або пломби на експертизу, персонально відповідає за цілісність пломби, встановленої на пакеті (тарі).

У разі відмови споживача від поставлення підпису в протоколі про направлення засобу обліку та/або пломби на експертизу про це в протоколі робиться відповідний запис, а його другий екземпляр надсилається поштою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 2 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Експертизу ЗВТ та/або пломби проводить '''комісія''', до складу якої має входити '''не менше 3 представників''' оператора газорозподільної системи зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику від метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

Остаточний склад комісії з проведення експертизи засобів обліку та пломб затверджується наказом оператора газорозподільної системи.

За вимогою однієї зі сторін до проведення експертизи в конкретному випадку можуть бути додатково залучені ''представники виробника засобу обліку чи виробника пломби.''

Уповноважені особи при собі повинні мати документ, який посвідчує їх особу, та оригінал листа від виробника за підписом керівника, завірений печаткою ''(за наявності),'' в якому чітко зазначені уповноважені від виробника особи для участі в експертизі та їх кваліфікація ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 3 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
'''Увага!''' '''''Споживач зобов’язаний бути присутнім під час проведення експертизи.'''''
За неможливості бути присутнім під час проведення експертизи '''споживач може дати письмову згоду''' у довільній формі на проведення експертизи без його присутності або у присутності уповноваженої ним іншої особи.

У разі неприбуття споживача та/або уповноваженої ним особи на експертизу проведення експертизи засобу обліку та/або пломби проводиться без його участі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 4 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Під час проведення експертизи комісія проводить зовнішній огляд пакувального пакета (тари), в який (яку) було запаковано лічильник та/або пломбу.

'''Після зовнішнього огляду пакувального пакета (тари) комісією перевіряються:'''
# відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в протоколі
# цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених у протоколі
# цілісність заводського та повірочного тавра на засобі обліку
# цілісність лічильного механізму та корпусу засобу обліку
# цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка засобу обліку
# наявність сторонніх предметів всередині засобу обліку
# відповідність маркування засобу обліку нормативно-технічній документації
# відповідність засобу обліку, програмного забезпечення та контрольної суми паспорта на засобі обліку та/або опису типу на цей тип засобу обліку
# відповідність втручань в роботу засобу обліку наявним актам перевірок та/або відомостям про його повірку та ремонт ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 5 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
Результати огляду фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його уповноваженою особою. Якщо споживач або його уповноважена особа чи член комісії мають окрему думку з приводу експертизи, вона має бути відображена в акті експертизи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1174 пункту 8 глави 10 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

У разі відмови від підпису будь-кого з членів комісії або споживача (суміжного суб’єкта ринку природного газу) чи уповноваженої ним особи в акті експертизи про це робиться відповідний запис.

Відповідно до висновків комісії, зазначених в акті експертизи, проводяться відповідні подальші заходи, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодексом газорозподільних систем]).

Для виявлення несанкціонованого втручання необхідно довести три складові цього правопорушення, '''а саме''':

1) дію, тобто несанкціоноване втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку;

2) спосіб втручання, тобто вчинене шляхом підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації);

3) наслідки, тобто витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу).

При цьому, тільки наявність всіх трьох складових правопорушення дає змогу стверджувати, що споживачем було вчинено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.

Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77473170 постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року по справі № 914/2384/17] та від [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96484075 14 квітня 2021 року по справі № 509/4515/18].

=== Позачергова та експертна повірка лічильника ===
Порядок проведення повірки лічильника газу визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 главою 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем].

Позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових проводиться відповідно до регламентів їх проведення уповноваженими представниками метрологічної організації та в спеціально обладнаних приміщеннях із застосуванням стаціонарного повірочного обладнання або на місці монтажу лічильника газу пересувними повірочними лабораторіями, які атестовані у встановленому законодавством порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 2 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем)].

Якщо ініційована позачергова чи експертна повірка лічильника газу чи його складових буде здійснюватися на місці їх монтажу, власник газового лічильника має забезпечити уповноваженим представникам оператора газорозподільної системи або метрологічної організації та їх устаткуванню ''(включаючи транспортний засіб)'' доступ на власну територію, де знаходиться газовий лічильник, та безпосередньо до нього ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

Така повірка здійснюється в присутності оператора газорозподільної системи та споживача. За необхідності оператор газорозподільної системи забезпечує зняття власних охоронних пломб ''(що відображається у відповідному акті)'', а власник засобу обліку, крім побутового споживача, забезпечує тимчасове припинення газопостачання та зняття окремих елементів та складових комерційного засобу обліку. Якщо власником засобу обліку є побутовий споживач, зазначені заходи виконує оператор газорозподільної системи.

Сторони мають право на ознайомлення з документами на пересувну повірочну лабораторію, якими підтверджується повноваження на проведення вимірювань.

'''За підсумками проведення''' позачергової чи експертної повірки на місці її проведення уповноважений представник метрологічної організації '''оформлює відповідний висновок''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1211 пункт 3 глави 11 розділу Х Кодексу газорозподільних систем]).

'''''Правила зняття лічильника газу на повірку, його пакування та транспортування до місця проведення повірки аналогічні до правил проведення експертизи.'''''

Позачергова або експертна повірка має бути проведена протягом не більше '''10 робочих днів''' з дати складання протоколу про направлення на позачергову чи експертну повірку, або з дати отримання споживачем листа оператора газорозподільної системи про проведення повірки ''(якщо ініціатором був оператор),'' або з дати отримання оператором газорозподільної системи заяви споживача, якщо ініціатором був споживач.
=== Результати експертизи/повірки ===
У разі виявлення факту дії спрямованого '''постійного магнітного поля''' на лічильник газу, що підтверджується спрацюванням магнітного індикатора, оператор газорозподільної системи має довести, що встановлений мінімальний поріг спрацювання цього магнітного індикатора '''був достатнім для зміни допустимої похибки цього лічильника газу''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 11 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''порушень не виявлено''', у всіх випадках за відсутності дублюючого/тимчасового засобу обліку або засобів з припинення газопостачання на період відсутності комерційного засобу обліку об’єм розподіленого в точці вимірювання природного газу за період відсутності комерційного засобу обліку '''розраховується за середньодобовими''' ''(для неповної доби — за середньогодинними)'' значеннями за попередні 3 ''(три)'' аналогічних періоди споживання природного газу. При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані їх Оператором ГРМ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 12 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

Якщо за результатами експертизи та/або позачергової чи експертної повірки '''підтверджено наявність порушення''', '''складається акт про порушення.''' При цьому витрати, пов’язані з проведенням експертизи та/або позачергової чи експертної повірки, мають бути компенсовані власником комерційного засобу обліку, а сам комерційний засіб обліку в точці вимірювання має бути приведений її власником у відповідність до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n41 Кодексу газорозподільних систем] впродовж '''двомісячного терміну''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 абзац 13 пункту 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).

'''Акт про порушення фіксує такі види виявлених порушень:'''
# пошкодження пломб.
# пошкодження лічильника газу.
# наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об’єму газу.
# наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу засобу обліку.
# наявність несанкціонованого газопроводу.
# несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).
# непрацездатність комерційного вузла обліку чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1127 пункт 7 глави 9 розділу X Кодексу газорозподільних систем]).
=== Рішення комісії ===
'''''Акт про порушення''''' має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ '''не пізніше двомісячного строку''' з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12#Text Законом України «Про судову експертизу»]) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

При складанні акта про порушення представник оператора газорозподільної системи зазначає в ньому про необхідність споживача ''(несанкціонованого споживача)'' бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення.

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше '''3-х представників''' оператора газорозподільної системи зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів. Крім того, оператор газорозподільної системи офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом оператора газорозподільної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 9 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

'''Споживач ''(несанкціонований споживач)'' зобов’язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.'''

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (''несанкціонований споживач)'' має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача ''(несанкціонованого споживача)'' та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення '''без його (її) участі''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 10 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).

'''За результатами розгляду''' акта про порушення на засіданні комісії може бути '''прийнято рішення''' про його задоволення ''(повністю або частково)'', або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається '''акт-розрахунок''' необлікованого ''(донарахованого)'' об’єму та обсягу природного газу і його вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем]).
== Визначення розміру збитків ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n68 Підпунктом 8 пункту 5.2 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] постачання природного газу між постачальником та споживачем до '''обов’язку споживача належить відшкодування постачальнику збитків''', понесених ним у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов’язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n13 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам].

'''''Правила нарахування збитків залежить від типу виявленого порушення.'''''

Так, у разі виявлення '''''несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника''''' газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється '''за граничними об’ємами споживання''' природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника ''(контрольного огляду вузла обліку або його перевірки)'' до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо ж '''''несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем,''''' то початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем ''(фізичною особою)'' права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але '''не більше 2 років''', що передували дню виявлення порушення.

Якщо '''несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ здійснено шляхом прихованих заходів''', початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення відповідного ЗВТ та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але '''не більше 12 місяців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу]).

У разі виявлення Оператором ГРМ '''позаштатного режиму роботи лічильника газу,''' внаслідок чого витрата (споживання) природного газу лічильником газу не обліковується або обліковується некоректно (не в повному обсязі), та за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється '''залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період''' (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення ''(але не більше ніж за 6 місяців)'' та з урахуванням строку на його усунення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пункт 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу]).

Якщо при порушеннях, визначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пунктах 1-7 глави 3 розділу ХІ Кодексу], неможливо класифікувати граничні об’єми споживання природного газу населенням (відмова в доступі до об’єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється з '''урахуванням проміжку часу''', за який необхідно визначити об’єм необлікованого природного газу, '''помноженого на коефіцієнт сезонності''' (коефіцієнт сезонності приймається рівним ''0,5 в опалювальний період та рівним 1 у міжопалювальний період'') та на '''величину об’ємної максимальної секундної витрати газу''', що визначається за формулою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1250 пунктом 9 глави 3 розділу ХІ Кодексу]).
[[Файл:Формула.png|міні|формула визначення об’ємної максимальної секундної витрати газу]]

Вартість необлікованого (донарахованого) об’єму природного газу зазначається в окремому платіжному рахунку, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 12 глави 5 розділу ХІ Кодексу]).

Акт про порушення, акт-розрахунок та рахунок на сплату вартості необлікованого (донарахованого) об’єму природного газу, а також документи, які підтверджують факт їх отримання споживачем (несанкціонованим споживачем), та інші документи, пов’язані з актом про порушення, зберігаються Оператором ГРМ '''не менше трьох років''' від дати оформлення акта про порушення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15#n1297 пункт 13 глави 5 розділу ХІ Кодексу]).

== Оскарження рішення комісії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15#n68 підпункту 10 пункту 5.1 розділу 5 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] передбачено, що '''споживач має право оскаржувати''' будь-які несанкціоновані, неправомірні чи інші дії Постачальника, що порушують права Споживача, та брати участь у розгляді цих скарг на умовах, визначених чинними нормативно-правовими актами та цим Договором.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/329-19#n815 статтею 58 Закону України «Про ринок природного газу»] передбачена можливість оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення.

Суб’єктом, що розглядає скарги на такі акти, є '''територіальний орган Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.'''

Рішення такого органу є '''обов’язковими''' для виконання суб’єктами ринку природного газу, яких воно стосується. Крім того, рішення комісії з розгляду актів про порушення та рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, '''може бути оскаржене у суді.'''

Спори між споживачем і постачальником вирішуються шляхом '''досудового врегулювання спорів''' у прозорий, справедливий і швидкий спосіб. Постачальник зобов'язаний розглянути всі скарги, отримані від споживачів, і протягом '''одного місяця''' повідомити про результати їх розгляду.

Процедура вирішення спорів постачальником і контактна інформація підрозділів постачальника, відповідальних за розв’язання спорів (телефони, е-mail, режим роботи, адреси, П.І.Б. відповідальних працівників тощо), ''публікуються на його сайті.''

У разі недосягнення між споживачем та постачальником згоди спірні питання вирішуються у порядку, встановленому чинним законодавством, у тому числі '''в судовому порядку''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n303 (пункт 9 розділу VІІ Правил постачання природного газу]).

Якщо об’єм та/або вартість необлікованого ''(донарахованого)'' природного газу буде оскаржуватися споживачем ''(несанкціонованим споживачем)'' у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований ''(донарахований)'' об’єм природного газу не вважається простроченою.

В разі незгоди клієнта з висновком комісії, клієнт має право звернутись до районного суду з позовною заявою про захист прав споживача.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/96762711 Рішення Кобеляцького районного суду Полтавської області по справі №532/237/21 від 06.05.2021 р.]
[[index.php?title=Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]