WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Укладення мирової угоди сторін у цивільному процесі

2016-12-22T11:12:20Z

Sheilat.afolabi: Створена сторінка: == Нормативна база == *[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Цивільний процесу...

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?test=GqsMfB7.apXVdt4EZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Цивільний процесуальний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закон України «Про виконавче провадження»]
== Що таке мирова угода у цивільному процесі? ==
'''Мирова угода у цивільному процесі''' – подана сторонами і підтверджена судом заява, згідно з якими позивач і відповідач шляхом взаємних поступок один до одного ліквідують спір, що виник між ними. 
Укладання мирової угоди під час судового розгляду регламентуються Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року № 1618-VІ (далі - ЦПК), а саме такими статтями: 
ч. 3 ст. 31, ч. 1 ст. 46, ч. 2 ст. 89, п. 2 ч. 2 ст. 122, ч.ч. 3, 4 ст. 130,ч. 3 ст. 155; ч. 1 ст. 173; п.п. 2,4 ч. 1 ст. 205; ч. 5 ст. 235, п. 8 ч. 1 ст. 293; ст. ст. 306, 334. 
Під час виконавчого провадження можна звернутися лише до однієї статті ЦПК України (ст.372) та двох частин статей [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?test=YXDMfiXTp5GRdt4cZi1lHQvoHI4Qss80msh8Ie6 Закону України «Про виконавче провадження»] (ч.3 ст.11-1, п.2 ч.1 ст.37). 

Правом укладення мирової угоди відповідно до статей 103, 107, 115 ЦПК України користуються лише позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги, а також їх представники, за умови, що такі повноваження спеціально обумовлені у довіреності. Інші особи, які беруть участь у справі, не наділені правом на укладення цієї угоди. Мирову угоду, як правило, не можуть укладати особи, які подають позовну заяву до суду в інтересах інших осіб, бо вони позивачами у справі не є та не захищають свої особисті права та інтереси.
== Форми укладення мирової угоди ==
У ЦПК не передбачено чіткої форми укладення мирової угоди, це може бути зроблено в усній або письмовій формі. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву (усну чи письмову).
=== Письмова форма укладення мирової угоди ===
Після отримання заяви про укладення мирової угоди, суд виносить ухвалу про закриття провадження у справі. За змістом статті 175 ЦПК, суд за клопотанням сторін може винести ухвалу про визнання мирової угоди, де повинен вказати всі основні умови мирової угоди, які визнаються судом. Але згідно статті 206 ЦПК, наявність мирової угоди виключає можливість повторного звернення особи до суду з цього ж предмета спору до цієї ж сторони і на тих же підставах. Тому перед укладанням такого роду заяви суд обов'язково роз'яснює сторонам наслідки такої процесуальної дії. 

Необхідно мати на увазі, що мирова угода сторін, у разі недотримання сторонами, має підлягати примусовому виконанню лише у тому випадку, якщо суд чітко вкаже це в основних умовах мирової угоди. Виконанню не підлягає саме мирова угода сторін, а безпосередньо визначення суду, прийняте з цього питання (стаття 368 ЦПК, Закон України "Про виконавче провадження"). 
Ухвала про затвердження мирової угоди за своїм правовим значенням '''прирівнюється до судового рішення'''.
=== Усна форма укладення мирової угоди ===
Якщо сторони подали усну заяву про мирову угоду, то суд доцільно заносить її в журнал судового засідання (протокол судового засідання) з обов'язковим укладанням сторонами в журналі умов мирової угоди. Це також дасть можливість запобігти можливим суперечкам в майбутньому. При відсутності забезпечення в примусовому порядку виконання мирової угоди втрачає сенс сам факт звернення до суду.
== Коли суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди? ==
У разі якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, або якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, суд може винести ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжити судовий розгляд.
== Укладення мирової угоди у процесі виконання рішення ==
Цивільно-процесуальне законодавство передбачає, що примирення сторін може бути оформлене не лише під час розгляду справи в суді першої інстанції (ст. 175 ЦПК), але і на стадії апеляційного (ч. 3 ст. 31 ЦПК) і касаційного розгляду (ст. 334 ЦПК), а також в період примусового виконання рішення суду (ст. 372 ЦПК). 

Стаття 372 ЦПК передбачає можливість укладення мирової угоди навіть у процесі виконання рішення. Одна зі сторін судового процесу має право відмовитися від примусового виконання або укласти мирову угоду, яка підтверджується судом. Дана стаття передбачає процесуальний порядок розгляду справи про відмову або укладення мирової угоди. Заява сторони про відмову від примусового виконання або мирову угоду подається у письмовій формі державному виконавцю, який у триденний термін передає її в місцевий суд за місцем виконання рішення. 

Суд має право не прийняти відмови сторін від примусового виконання і не визнати мирову угоду сторін, якщо такі дії суперечать закону або порушують чиїсь права чи свободи.
== Судові витрати у разі укладення мирової угоди ==
Судові витрати у разі укладення мирової угоди розподіляються згідно принципу пропорційності, дане положення передбачено в статті 89 ЦПК. У частині 2 статті 89 ЦПК зазначено, що у разі укладення мирової угоди, якщо сторони не передбачили порядку розподілу витрат, кожна сторона несе половину судових витрат. 

Сторони цивільного процесу згідно ч. 8 ст. 293 ЦПК можуть оскаржити рішення суду в апеляційному порядку.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Дитячі будинки і загальноосвітні школи - інтернати для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

2016-12-22T10:50:57Z

Sheilat.afolabi: Створена сторінка: == Нормативна база == *[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення про дитячі будинки і загально...

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12#n15 Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджений Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України 10.09.2012 № 995/557]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1629-12 Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України 10.09.2012р. №995/557 "Про затвердження Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0675-08 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 02.04.2008р. №173 “Про затвердження типових положень про дитячий будинок-інтернат, молодіжне відділення дитячого будинку-інтернату системи праці та соціального захисту населення"]
== Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати ==
Дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усіх типів і форм власності (далі - інтернатні заклади) - навчальні заклади, що забезпечують дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, умови для проживання, різнобічного розвитку, виховання, здобуття освіти, професійної орієнтації та підготовки, готують дітей до самостійного життя. Інтернатні заклади створюються для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у яких вони перебувають від трьох років до здобуття базової чи повної загальної середньої освіти, а в разі необхідності - до повноліття. При цьому діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, знаходяться на повному державному утриманні за рахунок коштів відповідних бюджетів та інших, не заборонених законодавством, джерел фінансування. 

Інтернатні заклади у своїй діяльності керуються керуються [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституцією України], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенцією ООН “Про права дитини”], Законами України [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 “Про освіту”], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2628-14 “Про дошкільну освіту”], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/651-14 “Про загальну середню освіту”], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 “Про охорону дитинства”], актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими законодавчими актами в галузі освіти і охорони дитинства, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом. 

Інтернатний заклад діє на підставі статуту, який розробляється на основі цього Положення, з урахуванням положень про відповідні типи інтернатних закладів, затверджується засновником (власником) за погодженням з відповідним органом управління освітою і реєструється місцевим органом виконавчої влади відповідно до законодавства. 
Інтернатний заклад незалежно від типу і форми власності є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням.
== Типи інтернатних закладів і порядок їх утворення ==
З метою забезпечення належного рівня задоволення життєвих та освітніх потреб дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умов повного утримання їх за рахунок засновника, власника створюються інтернатні заклади таких типів:
# '''дитячий будинок''' - навчальний заклад, який забезпечує розвиток, виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільного та шкільного віку;
# '''загальноосвітня школа-інтернат''' - навчальний заклад, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# '''спеціалізована школа-інтернат I-III ступенів''' - навчальний заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів, що забезпечує виховання, навчання та соціальну адаптацію обдарованих дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
# '''спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів''' - навчальний заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
# '''загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів''' - навчальний заклад з відповідним профілем для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які потребують тривалого лікування. 

Інтернатні заклади можуть бути державної, комунальної та приватної форм власності. 
Інтернатні заклади приватної форми власності підлягають ліцензуванню відповідно до вимог законодавства.
== Комплектування інтернатних закладів ==
Комплектування інтернатних закладів учнями (вихованцями) здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади за місцем проживання (перебування) дитини. 
Комплектування інтернатних закладів здійснюється протягом календарного року. Переведення учнів (вихованців) з одного інтернатного закладу до іншого проводиться з 01 вересня поточного до 30 травня наступного року.
'''В інтернатні заклади приймаються:'''
# діти-сироти;
# діти, позбавлені батьківського піклування;
# діти, розлучені із сім'єю, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
'''Не приймаються''' до інтернатних закладів діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані у сімейні форми виховання (опіка, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу).
Діти, члени однієї сім'ї (брати і сестри), направляються в один інтернатний заклад, за винятком, коли за медичними показниками їх виховання має здійснюватись окремо.
== Які документи необхідні для зарахування дитини до інтернатного закладу? ==
Зарахування учнів (вихованців) до інтернатного закладу проводиться наказом директора цього закладу '''на підставі таких документів''':
# направлення (путівки) служби у справах дітей за погодженням з управлінням освітою на підставі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування за місцем проживання (перебування) дитини;
# свідоцтва про народження;
# реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);
# відомостей про батьків та близьких родичів дитини;
# довідки про склад сім'ї або осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні, будинку;
# документів, що підтверджують право власності дитини на нерухомість (у разі наявності);
# опису майна дитини;
# копії рішення органів опіки та піклування про встановлення опіки над житлом (майном) дитини (у разі наявності);
# довідки про взяття дитини на квартирний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, після досягнення нею 16-річного віку (у разі відсутності в дитини житла);
# висновку про стан здоров'я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
# відомостей або документів про освіту дитини (для дітей шкільного віку);
# дубліката обліково-статистичної картки дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування;
# довідки про призначення та виплату пенсії, державної соціальної допомоги, аліментів тощо (у разі наявності);
# ощадної книжки дитини або договору про відкриття рахунка в установі банку (у разі наявності);
# рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчого органу міської, районної у місті ради про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.
'''У разі випуску чи переходу до іншого навчального закладу учню (вихованцю) видаються:'''
# довідка про перебування в інтернатному закладі;
# документи про освіту (для дітей шкільного віку);
# матеріальна допомога відповідно до законодавства;
# свідоцтво про народження; тим, хто досяг 16-річного віку - паспорт;
# відомості про батьків або близьких родичів;
# документи, які підтверджують права вихованців на майно, житлову площу, яку попередньо займали вони або їх батьки, майновий сертифікат, ощадна книжка, цінні папери, пенсійна книжка, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інші документи тощо. 

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Умови приймання, утримання і відрахування з дитячого будинку-інтернату]]
== Організаційно-правові основи діяльності інтернатних закладів ==
Режим роботи інтернатного закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності встановлюється його засновником (власником), погоджується відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби та відповідним органом управління освітою. 

'''Харчування''' учнів (вихованців) в інтернатних закладах незалежно від підпорядкування та форми власності організовується за нормами, затвердженими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1591-2004-п постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 “Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах”]. 
Відповідальність за організацію харчування несе засновник (власника) та керівник закладу. 

'''Медичне обслуговування''' учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється медичними працівниками, які входять до штату цих закладів, та медичними працівниками лікувально-профілактичних закладів за територіальним принципом. 

'''Матеріальне та фінансове забезпечення''' учнів (вихованців) інтернатних закладів здійснюється за нормами та нормативами, установленими законодавством. 

Учням (вихованцям) інтернатних закладів, які перебували в них на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видаються предмети гардероба, текстильна білизна та товари господарського призначення відповідно до норм матеріального забезпечення, затверджених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0027-04 наказом Міністерства освіти і науки України від 17 листопада 2003 року № 763], зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2004 року за № 27/8626. 

Учні (вихованці) інтернатного закладу '''отримують кошти''' на '''особисті витрати''', щорічний розмір яких повинен становити не менше 1,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 
Учням (вихованцям) інтернатних закладів у порядку, встановленому МОНмолодьспортом України, видається '''єдиний квиток''', який дає право на безоплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі), безкоштовне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд. 

Учні професійно-технічних училищ та студенти вищих навчальних закладів - колишні учні (вихованці) інтернатного закладу під час своїх канікул можуть перебувати в зазначеному закладі з безоплатним проживанням і харчуванням на підставі рішення, що приймається засновником (власником) під час затвердження кошторисів доходів і видатків чи змін до них.
== Контроль за діяльністю інтернатних закладів ==
Контроль за діяльністю інтернатних закладів усіх типів і форм власності здійснюють МОНмолодьспорт України, Мінсоцполітики України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади, Державна інспекція навчальних закладів при МОНмолодьспорті України, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою. 

Форма контролю виражається у проведенні державної атестації. У період між атестаціями проводяться перевірки інтернатного закладу з питань, пов'язаних з його фінансово-господарською та навчально-виховною діяльністю. 

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Дисциплінарна відповідальність адвоката

2016-12-20T13:45:28Z

Sheilat.afolabi: Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] * [http://zakon...

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»]
* [http://vkdka.org/polozhennya-pro-poryadok-prijnyattya-ta-rozglyadu-skarg-schodo-nenalezhnoji-povedinki-advokata-yaka-mozhe-mati-naslidkom-jogo-distsiplinarnu-vidpovidalnist/ Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджений рішенням Ради адвокатів України від «30» серпня 2014 року № 120]
* [http://vkdka.org/pravil-advokatskoji-etiki/ Правила адвокатської етики, затверджені Установчим З’їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року]
* [http://unba.org.ua/assets/uploads/legislations/reglamenti/reglament-kdka.pdf Регламент кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 268 (нова редакція)]

== Професійні обов’язки адвоката ==

Стаття 21 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає професійні обов’язки адвоката. 
Під час здійснення адвокатської діяльності '''адвокат зобов’язаний''': 

# дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 
# на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 
# невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 
# підвищувати свій професійний рівень; 
# виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 
# виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
 

'''Адвокату забороняється''': 

# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 
# відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом. 
Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних. 
Адвокат також повинен дотримуватися адвокатської таємниці. Якщо адвокат у своїй професійної діяльності порушує обов’язки, які були перераховані вище, то він притягуються до відповідальності.

== Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ==
Притягнення адвоката до '''дисциплінарної відповідальності''' регулюється ст. 34 ЗУ «[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Про адвокатуру та адвокатську діяльність]» та Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку: 
# Порушення вимог несумісності (ст.7 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
# Порушення присяги адвоката України (ст.11 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
# Порушення правил адвокатської етики;
# Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення (ст.22 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»);
# Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
# Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
# Порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
 
Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. 

Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність адвоката має кожен, кому відомі факти поведінки адвоката, які можуть бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
== Види дисциплінарних стягнень ==
Згідно ст.35 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
* попередження;
* зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
* для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. 

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
== Процедура притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності ==
=== Куди звернутися? ===
Із заявою (скаргою) щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, необхідно звернутися до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, що визначається згідно зареєстрованої адреси робочого місця адвоката, зазначеної в Єдиному реєстрі адвокатів України.
=== Що зазначати у заяві (скарзі)? ===
Згідно пункту 14 [http://vkdka.org/polozhennya-pro-poryadok-prijnyattya-ta-rozglyadu-skarg-schodo-nenalezhnoji-povedinki-advokata-yaka-mozhe-mati-naslidkom-jogo-distsiplinarnu-vidpovidalnist/ Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність], у заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено:
* найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга);
* ПІБ (найменування) заявника для посадової та службової особи,(скаржника), посада, місце роботи поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності);
* ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі;
* зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
* виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку;
* вимоги заявника (скаржника);
* виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника);
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
=== Вартість ===
Подання заяви щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону – безоплатне.
=== Строки розгляду питання ===
Звернення громадян підлягають розгляду відповідними головами органів адвокатського самоврядування, яким вони адресовані, в порядку, передбаченому ЗУ «[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Про звернення громадян]».
=== Підстави для відмови ===
Відповідно до пункту 15 [http://vkdka.org/polozhennya-pro-poryadok-prijnyattya-ta-rozglyadu-skarg-schodo-nenalezhnoji-povedinki-advokata-yaka-mozhe-mati-naslidkom-jogo-distsiplinarnu-vidpovidalnist/ Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність] (далі,- Положення), заява (скарга), оформлена без дотримання зазначених вимог до заяви (скарги), подана за межами строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності або така, що не містить відомостей про зміст дисциплінарного проступку адвоката, без викладу обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника) та зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, повертається заявникові (скаржникові) з відповідними роз'ясненнями, не пізніше десяти днів від моменту її надходження. Таке рішення про повернення заяви (скарги) приймає Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, якій/якому адресовано заяву (скаргу), про що повідомляється особі, яка її подала (пункт 19 Положення). 

Звернення громадян до органів адвокатського самоврядування з відповідними пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами в порядку, передбаченому ЗУ «Про звернення громадян», без дотримання всіх формальних вимог, визначених Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120, не може бути підставою для порушення дисциплінарного провадження стосовно адвоката і притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. 

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
=== Порядок оскарження ===
Згідно ст..42. ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, '''має право оскаржити рішення''' у дисциплінарній справі '''протягом тридцяти днів з дня його прийняття''' до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. 

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури '''протягом десяти днів з дня отримання заяви''' (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури '''та забезпечує розгляд скарги''' на рішення у дисциплінарній справі '''протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи'''. 

'''<big>Оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури</big>''' 

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ВКДКА) за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 

# залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін;
# змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури;
# скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення;
# направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов’язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.
Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури '''може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття'''.

[[Категорія:Дисциплінарне стягнення]]